Личный кабинет
АБИРАТЕРОН табл. 250 мг №120
rx
Код товара: 598839
Производитель: Фармацевтическая компания Виста (Украина, Киев)
453 500,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Abiateron-Vista
Абиралатер - Vista
Хранилище:
Активное вещество: ацетат Abyatherone;
1 таблетка содержит ацетат абитерона 250 мг;
Эксципиенты: лактоза, моногидрат; натрий кроссмолоза; Повидон; лаурилсульфат натрия; Целлюлозный микрокристаллический; кремниевый диоксид коллоидный безводный; Стеарат магния.
Дозировка формы. Таблетки.
Основные физико -химические свойства: овальная таблетка от белого до почти белого с гравировкой ATN с одной стороны и 250 с другой.
Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые и иммуномодулирующие агенты. Агенты, используемые для гормональной терапии. Гормональные антагонисты и подобные средства. Другие гормональные антагонисты и подобные средства. Абатерон. ATH CODE L02B X03.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика .
Механизм действия
Apraterone Acetate in vivo метаболизируется в абитероне, который является ингибитором биосинтеза андрогенов. В частности, Abyateron избирательно ингибирует фермент 17α-гидроксилазы/C17,20-Liasis (CYP17). Этот фермент необходим для биосинтеза андрогена в тканях яичка, коры надпочечников и опухоли простаты. CYP17 катализирует трансформацию Бербертона и прогестерона в тестостерон, DGEA и предшественников Androstendion, соответственно, из-за 17α-гидроксилирования и расщепления C17,20. Ингибирование CYP17 также увеличивает производство минералокортикоидов в надпочечниках (см. Раздел «Особенности применения»).
Андрогенный рак простаты реагирует на лечение, которое снижает андрогены. Однако терапия, направленная на снижение уровня андрогенов, в частности, использование агонистов агонистов лютеинизирующих гормонов гормонов (LGG) или орхиэктомии, снижает выработку андрогена в яичках, но не влияет на выработку андрогена. Лечение с использованием Abyateron-Vista снижает сывороточный тестостерон до неуточненных показателей с одновременным использованием с агонистами LGGG (или орхиэктомией).
Фармакодинамика
Abiateron-Vista снижает уровень тестостерона в сыворотке и другие андрогены больше, чем LGGG Orrogen Orrogen. Это результат селективного ингибирования CYP17, необходимого для биосинтеза андрогенов. Цефефическая простата антиген (PSA) является биологическим маркером у пациентов с раком простаты. В ходе клинического исследования фазы III у пациентов после неудачной химиотерапии с использованием таксонов пациенты, получавшие Абьятер (38 %), по сравнению с пациентами, принимающими плацебо (10 %), отметили снижение PSA, по меньшей мере, на 50 %начального уровня.
Фармакокинетика.
Фармакокинетика абитерона и ацетата абиритонерона была исследована у здоровых добровольцев, пациентов с раком простаты метастазирования и пациентов без рака с печеночной или почечной недостаточностью. Апретер ацетат быстро метаболизируется in vivo в абитероне, который является ингибитором биосинтеза андрогенов.
Поглощение.
После перорального введения ацетата абитератона максимальная концентрация в плазме крови достигается через 2 часа.
Использование ацетатного абиратерона вместе с пищей по сравнению с потреблением препарата приводит к 10-кратному увеличению AUC и почти в 17 раз увеличить макс абитерона от среднего системного эффекта абитерана в зависимости от содержания жиров в еде. Следовательно, принятие ацетата абиратерона во время еды потенциально может привести к изменению системного действия препарата. Следовательно, Abyateron-Vista не может быть взят с едой. Препарат следует использовать как минимум за 1 час до или 2 часа после еды. Таблетки следует проглотить без достаточного жевания и не пить достаточно жидкости (см. Раздел «Применение и доза»).
Распределение.
Связывание 14 C-абиратеррона с плазменными белками человека составляет 99,8 %. Объем распределения составляет 5630 литров, что указывает на то, что абитерон широко распространен в периферических тканях.
Биотрансформация .
После перорального введения 14 ацетата С-Абирастерона в форме капсул абьятеране ацетат гидролизуется до абитерона, который затем подвергается сульфингу, гидроксилированию и окислению реакций в основном печеной. Большая часть циркулирующего радиоактивного препарата (приблизительно 92 %) проявляется в виде метаболитов абитерона. Из 15 метаболитов, которые могут быть обнаружены, два основных метаболита-сульфат-абьятеране и N-оксид абиритона-сульфата до около 43 % от общей радиоактивности.
Размножение.
Средняя половина абитерона из плазмы крови составляет приблизительно 15 часов, учитывая данные, полученные от здоровых добровольцев. После перорального введения 1000 мг ацетата 14 C-абирерона примерно 88 % радиоактивной дозы было обнаружено в кале и приблизительно 5 % в моче. Основными компонентами, выпущенными из фекалий, являются неизменные ацетат апретер и апиротеррон апретерс (приблизительно 55 % и 22 % от назначенной дозы соответственно).
Пациенты с печеночной недостаточностью.
Фармакокинетика ацетата абитератона была оценена у пациентов с уже существующей печеночной или умеренной печеночной недостаточностью (класс A и B в соответствии с классификацией Child-Pu, соответственно) и в контрольной группе здоровых добровольцев. Системный эффект абитерона после одиночного перорального введения препарата при дозе 1000 мг увеличился примерно на 11 % и 260 % у пациентов с уже присутствующей печеночной недостаточностью легкой или умеренной степени, соответственно. Средняя половина жизни абитерона распространилась примерно до 18 часов у пациентов с печеночной недостаточностью и до 19 часов у пациентов с умеренной печеночной недостаточностью.
В другом исследовании фармакокинетика абитерона была оценена у 8 пациентов с уже существующей тяжелой печеночной недостаточностью (класс С по классификации Чайды) и 8 здоровых добровольцев с нормальной функцией печени. По сравнению со здоровыми добровольцами, у пациентов с тяжелой функцией печени системные эффекты (AUC) увеличились на 600 %, а часть неродственного активного вещества на 80 %.
Пациенты с печеночной недостаточностью не требуются отбора дозы.
Пациенты с недостаточностью печени должны использоваться с осторожностью с осторожностью и только в том случае, если преимущества лечения сильно перевешиваются потенциальными рисками (см. Разделы и дозы и «особенности использования»).
Препарат не следует использовать у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью (см. Разделы «метод использования и дозы», «противопоказания» и «особенности использования»).
Пациенты, у которых развивается гепатотоксичность в ходе лечения с использованием абитронного, может потребоваться приостановить лечение и коррекцию дозы (см. Разделы «Метод использования и доза» и «особенности использования»).
Пациенты с почечной недостаточностью.
Фармакокинетика ацетата абитератона сравнивалась у пациентов с терминальной почечной недостаточностью при постоянном гемодиализе и контрольной группе пациентов с нормальной почечной функцией. Системный эффект абитерона после одиночного перорального введения препарата в дозе 1000 мг не увеличился у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности при гемодиализе. При введении препарата Abyatherone-Vista у пациентов с почечной недостаточностью, включая тяжелую почечную недостаточность, нет необходимости снижать дозу. Тем не менее, зависимость от карерона следует использовать с осторожностью у пациентов с раком предстательной железы с тяжелой почечной недостаточностью, поскольку у таких пациентов отсутствуют клинические данные об использовании абитерронов-средств.
Клинические характеристики.
Индикация.
Препарат абиратона-виста показан для использования в сочетании с преднизоном или преднизолоном для лечения:
- Метастазирование рака предстательной железы, устойчивого к кастрации, с бессимптомным или легким курсом у взрослых мужчин после неудовлетворительных результатов андрогеновой блокады и который не проявляется клинически клинически;
- Метастазирование рака предстательной железы, устойчивого к кастрации у взрослых мужчин, чье заболевание прогрессирует во время или после предварительной химиотерапии доцетакселом.
Противопоказание.
- Гиперчувствительность к активному веществу или к наполнителям.
- Препарат Абиратона-Виста противоречит беременным женщинам и женщинам репродуктивного возраста.
- Тяжелая печеночная недостаточность (класс C по шкале детей-паух) (см. Разделы «Использование дозы», «Функции применения» и «Фармакокинетика»).
- Абиротеррон-виста с преднизоном или преднизолоном противопоказан в комбинации с RA-223.
Специальные меры безопасности.
Благодаря механизму действия, абитероид-тест может повлиять на развитие плода, поэтому беременные женщины и женщины репродуктивного возраста должны носить защитные перчатки при работе с препаратом.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Влияние пищи на ацетат абитерона.
Использование abyatherone-eveigetables с едой значительно увеличивает поглощение ацетата. Эффективность и безопасность использования препарата с помощью пищи не установлены, поэтому Abyatherone-Vest не может использоваться с пищей (см. Разделы «Метод использования и доза» и «Фармакокинетика»).
Влияние других лекарств на Abytheraron.
В ходе изучения фармакокинетических взаимодействий с участием здоровых добровольцев, которые изначально использовали рифампицин, мощный индуктор CYP3A4, в дозе 600 мг в день в течение 6 дней, а затем одному дозу 1000 мг ацетата аператерона,,, а затем одному дозу аператерона ацетата, аперононового ацетата. Средний AUC ∞ на 55 % в плазме крови.
Следует избегать использования сильных индукторов CYP3A4 (например, фенитоин, карбамазепина, рифампицина, рифабутина , рифапентина, фенобарбитала, зверого оттенка, общего [ гиперкума
В отдельном клиническом исследовании с участием здоровых добровольцев одновременное использование кетоконазола, сильного ингибитора CYP3A4, не оказывало клинически важного влияния на фармакокинетику абитеритона.
Влияние абитерона на другие лекарства.
Apiratheron является ингибитором печеночных ферментов CYP2D6 и CYP2C8, с которыми происходит метаболизм лекарств. В ходе исследования, которое было выполнено для определения эффектов ацетата (с преднизоном) на однократную дозу субстрата декстрометаллического CYP2D6, системное воздействие (AUC) увеличилось примерно в 2,9 раза. Значение AUC24 для декстфона, активного метаболита декстрометосфана, увеличилось на 33 %.
Рекомендуется использовать Abytherroid-Vista с осторожностью с лекарствами, которые активируются или метаболизируются CYP2D6, в частности, с лекарственными средствами, которые имеют узкий терапевтический индекс. Следовательно, необходимо рассмотреть вопрос о сокращении дозы препарата, который метаболизируется CYP2D6 и имеет узкий терапевтический индекс. Такими лекарствами, в частности, являются метопрололом, пропранололом, дезипрамином, венлафаксином, галоперидолом, рисперидоном, пропафеноном, флекаинидом, кодеином, оксикодоном, трамадол (три последних требуют CYP2D6 для образования активных анал.
Во время исследования CYP2C8 медицинские взаимодействия с участием здоровых добровольцев с одной дозой 1000 мг 1000 мг ацетрона ацетата AUC пиоглитазона увеличились на 46 %, а AUC каждого из активных метаболитов пиоглитазона M-III М-IV снизился на 10 %. Хотя эти результаты указывают на отсутствие клинически важного увеличения системного эффекта лекарств, которые метаболизируются в основном CYP2C8, при использовании с ацетатом Абьятера, пациентов следует тщательно наблюдать в признаках токсичности, связанных с одновременным применением.
Основные метаболиты сульфата абьятера-абьятеране и N-оксида абитерона сульфата -in vitro продемонстрировали подавление конвейера Oatp1b1. Как следствие, это может привести к увеличению концентраций лекарств, которые выделяются OATP1B1. Нет клинических данных для подтверждения конвейерных взаимодействий.
QT Интервальные препараты.
Поскольку андроген-депривационная терапия может привести к интервалу QT, вам следует использовать Abytherroid-Vista с лекарствами, которые могут продлить интервал QT, или препараты, которые могут вызвать пироут желудочковой тахикардии, амидарон, хинидин, дизопирамид) или класс III (EG, амидарон, хинидин, дизопирамид) или класс II Соталол, дофетид, ибутидид), метадон, моксифлоксацин, антипсихотические препараты (см. Раздел «Особенности использования»).
Применение с спиронолактоном.
Спиронолактон связывается с андрогенными рецепторами, что может привести к увеличению уровня специфического антигена простаты (PSA). Сопутствующее использование с Abytherronron-vest не рекомендуется.
Особенности приложения.
Артериальная гипертония, гипокалиемия, задержка жидкости и сердечная недостаточность из -за избытка минералокортикоидов.
Апретер ацетат может вызывать артериальную гипертонию, гипокалиемию и удержание жидкости в организме (см. Раздел «Побочные реакции») из -за увеличения уровня минералокортикоидов, возникающих в результате ингибирования CYP17. Сопутствующее использование кортикостероидов ингибирует активность адренокортикотропного гормона (АКТГ), что приводит к снижению частоты и тяжести этих побочных эффектов. Препарат следует использовать с осторожностью при лечении пациентов, обостряющих основное заболевание, может быть проявлено увеличением артериального давления, гипокалиемии (на фоне сердечных гликозидов) или удержания жидкости, таких как сердечная недостаточность, тяжелая или нестабильная стеночная птица). Недавно переданный миокард. и пациенты с тяжелой почечной недостаточностью.
Abiateron-Vista следует использовать с осторожностью у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями. Фаза III исследования с использованием Abyatheroron-Vistta, исключенных пациентов с неконтролируемой гипертонией, клинически значимыми заболеваниями сердца, как свидетельствуют исследования с участием пациентов, которые ранее использовали химиотерапию) или сердечной недостаточности от степени II до IV (исследования с участием Пациенты с первым диагностированным раком предстательной железы или то, что химиотерапия клинически не показана), значение фракции выброса левого желудочка ˂ 50 %. Исследования с участием пациентов с первым диагнозом рака предстательной железы или которые не были клинически показаны клинически, исключали пациентов с фибрилляцией предсердий и другими типами сердечной аритмии, которые требовали медицинского вмешательства. Безопасность использования Abyatheroron-Vista для пациентов с фракцией выброса левого желудочка ˂ 50 % или сердечной недостаточности степени III или IV по шкале NYHA (исследования с участием пациентов, которые были предварительно используемыми химиотерапией) или сердечной недостаточности от IV до IV. IV (степень. Впервые диагностировали рак предстательной железы или какая химиотерапия не показана клинически) (см. Раздел «Побочные реакции»).
Перед лечением пациентов со значительным риском застойной сердечной недостаточности (например, с сердечной недостаточностью, неконтролируемой гипертонии или ишемической болезни сердца в анамнезе сердца) следует оценить сердечную активность (например, с эхокардиограммой). Сердечная недостаточность должна лечиться, а функция сердца должна быть оптимизирована до лечения Abyatheroron-Visa. Гипертония, гипокалиемия и удержание жидкости следует контролировать. Во время лечения артериальное давление, уровни калия, удержание жидкости (увеличение веса, периферический отек) и другую застойную сердечную недостаточность должны измеряться каждые 2 недели в течение первых трех месяцев, а в будущем каждый месяц отклонение должно быть скорректировано. Пациенты, которые испытали гипокалиемию на фоне лечения препаратом Abi1heron-Vista, имели продление интервала QT. В случае клинически значимых отклонений функции сердца следует провести соответствующую терапию, и, при необходимости, рассмотрите целесообразность прекращения лечения Abyateron-Vista (см. Раздел «Метод использования и дозы»).
Гепатотоксичность и печеночная недостаточность.
В клинических исследованиях сообщалось о случаях выраженного увеличения ферментов печени, которые требовали корректировки лечения или дозы (см. «Побочные реакции»). Слід контролювати рівні сироваткових трансаміназ перед застосуванням препарату Абіратерон-Віста, а також кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців лікування, а потім – щомісяця. У разі розвитку клінічних симптомів або ознак, що вказують на розвиток гепатотоксичності, слід негайно визначити рівень сироваткових трансаміназ. Якщо рівень АЛТ або АСТ перевищує верхній поріг норми більше ніж у 5 разів, лікування Абіратероном-Вістою слід негайно припинити та провести ретельну оцінку функції печінки. Відновити лікування із застосуванням зниженої дози препарату Абіратерон-Віста можна лише за умови нормалізації функції печінки у пацієнта до початкового рівня (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У разі розвитку тяжкої гепатотоксичності (рівень АЛТ або АСТ в 20 разів перевищує верхню межу норми) препарат слід відмінити, і надалі уникати призначення абіратерону.
Пацієнти з вірусним гепатитом в активній фазі не брали участі у клінічних дослідженнях, тому немає даних щодо застосування препарату Абіратерон-Віста цій популяції.
Немає даних щодо безпеки та ефективності застосування багаторазових доз абіратерону ацетату пацієнтам з помірною або тяжкою печінковою недостатністю (клас В або С за шкалою Чайлда-П'ю). Слід з обережністю застосовувати препарат Абіратерон-Віста пацієнтам з помірною печінковою недостатністю і лише у разі, якщо користь від лікування значно переважає потенційні ризики (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»). Не слід застосовувати Абіратерон-Вісту пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакокінетика»).
У постмаркетинговий період рідко повідомляли про випадки гострої печінкової недостатності та фульмінантного гепатиту, деякі з них мали летальний наслідок (див. розділ «Побічні реакції»).
Відміна кортикостероїдів та локалізація стресових ситуацій.
У разі відміни преднізону або преднізолону слід ретельно контролювати стан пацієнта стосовно проявів недостатності кори надниркових залоз. Якщо прийом Абіратерон-Вісти продовжується після відміни кортикостероїдів, слід відслідковувати стан пацієнта щодо надлишку мінералокортикоїдів.
Якщо пацієнт переніс тяжку стресову ситуацію, йому можуть бути показані підвищені дози преднізону або преднізолону впродовж та після стресової ситуації.
Щільність кісток.
У чоловіків з метастазуючим раком простати (кастраційно-резистентний рак передміхурової залози) можливе зниження щільності кісткової тканини. Застосування Абіратерону-Вісти в комбінації з глюкокортикостероїдами може посилити цей ефект.
Попереднє застосування кетоконазолу.
Можна очікувати більш низькі показники чутливості до Абіратерону-Вісти у пацієнтів, які раніше отримували кетоконазол.
Гіперглікемія.
Застосування глюкокортикоїдів може збільшувати гіперглікемію, тому пацієнтам з цукровим діабетом слід часто вимірювати рівень цукру в крові.
Застосування з хіміотерапією.
Безпека та ефективність одночасного застосування Абіратерону-Вісти з цитотоксичною хіміотерапією не встановлені.
Непереносимість допоміжних речовин.
До складу Абіратерону-Вісти входить лактоза. Пацієнти зі спадковою непереносимістю галактози, лактазою недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати препарат Абіратерон-Віста. Препарат містить більше 1 ммоль (27,2 мг) натрію в одній дозі (4 таблетки), що потрібно врахувати пацієнтам, які перебувають на контрольованій натрієвій дієті.
Потенційні ризики.
У чоловіків з метастазуючим кастраційно-резистентним раком простати, включаючи тих, хто проходить терапію препаратом Абіратерон-Віста, можуть виникати анемія та сексуальна дисфункція.
Вплив на скелетно-м'язову систему.
Повідомляли про випадки міопатії та рабдоміолізу у пацієнтів, які отримували препарат Абіратерон-Віста. У деяких пацієнтів розвивався рабдоміоліз з нирковою недостатністю. Здебільшого такі явища виникали протягом перших 6 місяців лікування та зникали після відміни препарату Абіратерон-Віста. Слід бути обережними при одночасному застосуванні Абіратерону-Вісти та лікарських засобів, асоційованих з розвитком міопатії/рабдоміолізу.
Взаємодії з іншими лікарськими засобами.
Слід уникати одночасного застосування Абіратерону-Вісти з потужними індукторами CYP3A4, за винятком випадків, коли відсутня терапевтична альтернатива через ризик зниження системного впливу абіратерону (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Комбінація абіратерону та преднізону/преднізолону з Ra -223.
Лікування абіратероном та преднізоном/преднізолоном у комбінації з Ra-223 протипоказане (див. розділ «Протипоказання») через підвищений ризик переломів та тенденцію до підвищеної летальності у пацієнтів з раком передміхурової залози без симптомів або з мало вираженими симптомами, що спостерігається у клінічних дослідженнях.
Не рекомендується розпочинати подальше лікування Ra-223 менше ніж через 5 днів після останнього прийому препарату Абіратерону-Віста у комбінації з преднізоном /преднізо-лоном.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінки репродуктивного віку.
Дані щодо застосування Абіратерону-Вісти вагітним жінкам відсутні. Даний лікарський засіб протипоказаний жінкам, які потенційно можуть завагітніти.
Контрацепція у чоловіків та жінок
Дані про присутність абіратерону або його метаболітів у спермі відсутні. Слід застосовувати презерватив при статевому контакті з вагітною жінкою. Якщо пацієнт живе статевим життям з жінкою репродуктивного віку, то слід використовувати презерватив у комбінації з іншими ефективними методами контрацепції. Дослідження на тваринах продемонстрували наявність репродуктивної токсичності.
Вагітність.
Препарат Абіратерон-Віста не показаний для застосування жінкам. Абіратерону ацетат протипоказаний вагітним та жінкам, які потенційно можуть завагітніти.
Період лактації.
Препарат Абіратерон-Віста не застосовувати жінкам.
Фертильність.
Абіратерон впливав на фертильність тварин під час досліджень, але цей вплив був оборотним.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом іншими механізмами.
Абіратерон-Віста не впливає або проявляє незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат слід приймати натще (щонайменше через 2 години після їди, а також слід уникати прийому їжі протягом 1 години після застосування препарату). Таблетку приймати цілою, не розжовуючи та не подрібнюючи. Рекомендовано запивати водою.
Рекомендована доза абіратерону становить 1000 мг (4 таблетки по 250 мг) як одноразова добова доза. Застосування препарату разом з їжею збільшує системний вплив абіратерону.
Препарат застосовувати у комбінації з преднізоном або преднізолоном. Рекомендована доза преднізону або преднізолону становить 10 мг на добу.
Пацієнтам, яким не проводили хірургічну кастрацію, слід продовжувати медичну кастрацію аналогом ГнРГ упродовж лікування препаратом Абіратерон-Віста.
Перед початком лікування із застосуванням абіратерону слід провести контроль рівнів сироваткових трансаміназ, а також контролювати їх рівень кожні 2 тижні впродовж перших 3 місяців лікування, а потім – кожного місяця. Щомісячно слід контролювати рівень артеріального тиску, сироваткового калію та затримку рідини. Пацієнтів з високим ризиком застійної серцевої недостатності слід контролювати кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців лікування, а потім – кожного місяця (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів з гіпокаліємією в анамнезі або у яких розвивається гіпокаліємія під час лікування Абіратероном-Вістою, слід підтримувати рівень калію ≥ 4,0 мМ.
Пацієнтам, у яких розвивається токсичність ≥ 3 рівня, включаючи артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію, набряк та немінералокортикоїдну токсичність, лікування слід припинити та вжити відповідних лікувальних заходів. Лікування препаратом Абіратерон-Віста можна відновлювати лише після того, як симптоми токсичності знизяться до рівня 1 або зникнуть.
У разі пропуску добової дози як Абіратерону-Вісти, так і преднізону або преднізолону лікування слід відновити наступного дня, застосовуючи звичайну добову дозу.
Гепатотоксичність.
Лікування слід негайно призупинити до нормалізації функції печінки у пацієнтів, у яких на тлі лікування розвивається гепатотоксичність (рівень АЛТ або АСТ перевищує норму більш ніж у п'ять разів) (див. розділ «Особливості застосування»). Відновлення лікування можливе після нормалізації рівня функції печінки зі зниженої дози препарату – 500 мг (2 таблетки) 1 раз на добу. У таких пацієнтів слід проводити контроль рівня сироваткових трансаміназ протягом 3 місяців лікування та щомісячно у подальшому. Якщо прояви гепатотоксичності з'являються при прийомі зниженої дози 500 мг на добу, лікування слід припинити.
Якщо у пацієнта на тлі прийому препарату розвивається тяжка гепатотоксичність (рівень АЛТ або АСТ перевищує верхню межу норми у 20 разів), лікування абіратероном слід відмінити та у подальшому не відновлювати.
Печінкова недостатність.
Пацієнтам з печінковою недостатністю класу А за класифікацією Чайлда-П'ю в анамнезі коригування дози не потрібне.
Було продемонстровано, що середня печінкова недостатність (клас В за шкалою Чайлда- П'ю) збільшувала системний вплив абіратерону, що застосовували перорально у дозі 1000 мг 1 раз на добу, у 4 рази. Немає даних щодо клінічної безпеки та ефективності застосування багаторазових доз абіратерону ацетату пацієнтам із середньою або тяжкою печінковою недостатністю (клас В або С за шкалою Чайлда-П'ю). Не можна передбачити коригування дози. Слід ретельно зважити можливість застосування препарату Абіратерон-Віста пацієнтам із середньою печінковою недостатністю: користь від лікування повинна значно переважати над потенційним ризиком. Абіратерон-Вісту не можна застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.
Ниркова недостатність.
Пацієнти з нирковою недостатністю не потребують корекції дози абіратерону. Немає клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам з раком простати та тяжкою нирковою недостатністю. Слід бути обережними при застосуванні абіратерону даній категорії пацієнтів.
Діти.
Препарат не призначений для застосування дітям.
Передозування.
Досвід передозування препарату Абіратерон-Віста обмежений.
Спеціального антидоту не існує. Тому у разі передозування прийом Абіратерону-Вісти слід призупинити і призначити симптоматичне лікування та моніторинг на випадок аритмії, гіпокаліємії та симптомів затримки рідини. Також слід провести оцінку функції печінки.
Побічні реакції.
У зведеному аналізі побічних реакцій, що спостерігалися у ході клінічних досліджень ІІІ фази при прийомі абіратерону з частотою ≥ 10 %, були периферичний набряк, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, інфекції сечовидільної системи, підвищення рівнів аланін амінотрансферази (АЛТ) та/або аспартатамінотрансферази (АСТ). Інші важливі побічні реакції включали розлади серця, гепатотоксичність, переломи кісток та алергічний альвеоліт.
Абіратерон може спричинити артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію та затримку рідини як фармакодинамічний наслідок механізму дії. Під час клінічних досліджень очікувані мінералокортикоїдні побічні реакції частіше спостерігались у пацієнтів, які приймали абіратерон, порівнюючи з тими, хто приймав плацебо: гіпокаліємія 18 % проти 8 %, артеріальна гіпертензія 22 % проти 16 % та затримка рідини (периферичний набряк) 23 % проти 17 % відповідно. У пацієнтів, які отримували лікування абіратероном, гіпокаліємія та артеріальна гіпертензія III та IV рівня за шкалою токсичності побічних реакцій СТС спостерігалися у 6 % проти 1 % пацієнтів відповідно, артеріальна гіпертензія – у 7 % проти 5 % пацієнтів відповідно та затримка рідини (периферичний набряк) – у 1 % проти 1 % пацієнтів відповідно. Мінералокортикоїдні реакції, як правило, можна успішно коригувати за допомогою медикаментозного лікування. Одночасний прийом кортикостероїдів знижує частоту та ступінь тяжкості цих побічних реакцій (див. розділ «Особливості застосування»).
У ході досліджень пацієнтів з метастазуючим раком простати, які застосовували ГнРГ аналог або в яких була проведена орхіектомія, абіратерон застосовували у дозі 1000 мг/добу у комбінації з преднізоном або преднізолоном (5 мг або 10 мг на добу залежно від показання).).
Побічні реакції, що спостерігалися у ході клінічних досліджень та у постмаркетинговий період із застосуванням абіратерону, наведені в таблиці 1 за категоріями частоти проявів: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000) та невідомо (частота не може бути встановлена з доступних даних).
У межах кожної групи частоти побічні реакції представлено у порядку зниження ступеня тяжкості проявів.
Таблиця 1
Системи органів | Побічні реакції та частота |
Інфекції та інвазії | Дуже часто: інфекції сечовидільної системи |
Часто: сепсис | |
З боку ендокринної системи | Нечасто: порушення функції надниркових залоз |
З боку метаболізму та травлення | Дуже часто: гіпокаліємія |
Часто: гіпертригліцеридемія | |
З боку серця | Часто: серцева недостатність*, стенокардія, аритмія, мигот-лива аритмія, тахікардія |
Невідомо: інфаркт міокарда, подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») | |
З боку судинної системи | Дуже часто: артеріальна гіпертензія |
З боку дихальної системи | Рідко: алергічний альвеоліт а |
З боку шлунково-кишкової системи | Дуже часто: діарея |
Часто: диспепсія | |
З боку гепатобіліарної системи | Дуже часто: підвищення рівня аланін амінотрансферази (АЛТ), підвищення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ) b Рідко: фульмінантний гепатит, гостра печінкова недостат-ність |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Часто: висипання |
З боку м'язово-скелетної системи та сполучної тканини | Нечасто: міопатія, рабдоміоліз |
З боку сечовидільної системи | Часто: гематурія |
Загальні розлади та реакції у місці введення | Дуже часто: периферичний набряк |
Пошкодження, отруєння та процедурні ускладнення | Часто: переломи** |
*Серцева недостатність також включає застійну серцеву недостатність, дисфункцію лівого шлуночка та зменшення фракції викиду.
** Переломи включають всі види переломів, за винятком патологічних переломів.
а Спонтанні повідомлення постмаркетингового періоду.
b Підвищення рівнів аланінамінотранферази (АЛТ) та/або аспартатамінотрансферази (АСТ), включаючи підвищення AЛT, підвищення ACT, порушення функції печінки
Побічні реакції III ступеня за шкалою СТСAE, що спостерігалися у пацієнтів, які приймали абіратерон: гіпокаліємія (5 %); інфекції сечовидільної системи (2 %), підвищення рівня АЛТ та/або АСТ (4 %), артеріальна гіпертензія (6 %), переломи (2 %); периферичний набряк, серцева недостатність, миготлива аритмія (1 %). Побічні реакції III ступеня за шкалою СТСАЕ, такі як гіпертригліцеридемія та стенокардія, спостерігалися у < 1 % пацієнтів. Побічні реакції IV ступеня за шкалою СТСAE, такі як інфекції сечовидільної системи, підвищення рівня АЛТ та/або АСТ, гіпокаліємія, серцева недостатність, миготлива аритмія та переломи, спостерігалися у < 1 % пацієнтів.
Більшість випадків артеріальної гіпертензії та гіпокаліємії спостерігалося у гормоночутливої популяції (дослідження 3011). Повідомляли про гіпертонію у 36,7 % пацієнтів у гормоночутливій популяції (дослідження 3011) порівняно з 11,8 % та 20,2 % у дослідженнях 301 та 302 відповідно. Гіпокаліємія спостерігалася у 20,4 % пацієнтів у гормоночутливій популяції (дослідження 3011) порівняно з 19,2 % та 14,9 % у 301 та 302 відповідно.
Опис окремих побічних реакцій.
Серцево-судинні побічні реакції.
З досліджень ІІІ фази виключали пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, клінічно значущими захворюваннями серця, такими як інфаркт міокарда, артеріальні тромботичні явища протягом останніх 6 місяців, тяжка або нестабільна стенокардія, серцева недостатність ІІІ або ІV ступеня за шкалою NYHA (дослідження з участю пацієнтів, яким попередньо застосовували хіміотерапію) або серцева недостатність від ІІ до IV ступеня (дослідження з участю пацієнтів, яким хіміотерапія не показана), значення фракції викиду лівого шлуночка ˂ 50 %. Усі пацієнти, які брали участь у дослідженнях (ті, які приймали абіратерон, та ті, які отримували плацебо), одночасно отримували лікування, яке знижує рівень андрогенів, із застосуванням агоністів ЛГРГ, що було асоційовано з виникненням діабету, інфаркту міокарда, інсульту та раптовою серцевою смертю. Частота серцево-судинних побічних реакцій під час фази ІІІ досліджень серед пацієнтів, які отримували абіратерон, та пацієнтів, які отримували плацебо, була такою: фібриляція передсердь - 2,6 % проти 2,0, тахікардія - 1,9 % проти 1,0 %, стенокардія - 1,7 % проти 0,8 %, серцева недостатність - 0,7 % проти 0,2 %, аритмія - 0,7 % проти 0,5 %.
Гепатотоксичність.
Повідомлялося про випадки гепатотоксичності з підвищенням рівня АЛТ, АСТ та загального білірубіну серед пацієнтів, які отримували абіратерону ацетат. Дослідження ІІІ фази клінічних досліджень показали, що гепатотоксичність ІІІ та ІV рівня (підвищення АСТ і АЛТ більше ніж у 5 разів від верхньої межі норми та білірубіну більше ніж у 1,5 раза від верхньої межі норми) спостерігалося у близько 6 % пацієнтів, яким застосовували абіратерон, зазвичай протягом перших трьох місяців лікування.
У дослідженні 3011 гепатотоксичність ІІІ або ІV ступеня спостерігалася у 8,4 % пацієнтів, які отримували лікарський засіб Абіратерон-Віста. Застосування Абіратерон-Віста було припинено 10 пацієнтам через гепатотоксичність; з них 2 пацієнти мали гепатотоксичність ІІ ступеня, 6 ‑ мали гепатотоксичність ІІІ ступеня, а 2 ‑‑ гепатотоксичність ІV ступеня без летальних наслідків. У клінічних дослідженнях ІІІ фази порушення печінкової функції частіше спостерігалося у пацієнтів, у яких рівень АЛТ або АСТ до початку лікування був підвищений, ніж у пацієнтів з нормальними значеннями АЛТ та АСТ до початку лікування. При підвищенні АЛТ або AСТ більше ніж у 5 разів або підвищенні рівня загального білірубіну більше ніж у 3 рази від верхньої межі норми лікування абіратероном призупиняли або припиняли. У двох випадках відбулося значне підвищення показників функціональних печінкових проб. У цих пацієнтів з нормальною печінковою функцією до лікування мало місце підвищення АЛТ або АСТ на тлі лікування у 15–40 разів від верхньої межі норми та підвищення рівня білірубіну у 2₋6 разів від верхньої межі норми.
Після припинення лікування в обох пацієнтів спостерігалася нормалізація печінкових проб, одному пацієнтові відновили застосування абіратерону без повторного підвищення печінкових ферментів. У дослідженні 302 токсичність ІІІ ‑ ІV рівня з підвищенням рівня АЛТ або AСТ спостерігалась у 35 (6,5 %) пацієнтів, які отримували абіратерону ацетат. Підвищення рівня амінотрансфераз було відкориговане у всіх, крім 3 пацієнтів (2 з новими множинними метастазами у печінку та 1 з підвищенням АСТ приблизно через 3 тижні після останньої дози абіратерону ацетату). У клінічних дослідженнях ІІІ фази про припинення лікування через підвищення АЛТ та АСТ або порушення функції печінки повідомляли в 1,1 % пацієнтів, які отримували абіратерону ацетат, та у 0,6 % пацієнтів, які отримували плацебо. Летальних наслідків не зафіксовано.
У клінічних випробуваннях ризик розвитку гепатотоксичності був зменшений шляхом виключення пацієнтів із гепатитом або значними порушеннями печінкових тестів до початку лікування. З дослідження 3011 були виключені пацієнти з базовим показником АЛТ та AСТ, що перевищував більше ніж 2,5 раза верхню межу норми, білірубіну > 1,5 раза від верхньої межі норми, а також пацієнти з активним або симптоматичним вірусним гепатитом або хронічним захворюванням печінки; з асцитом або шлунково-кишковими кровотечами внаслідок порушення функції печінки. З дослідження 301 були виключені пацієнти з базовим показником АЛТ та АСТ, що перевищував більше ніж у 2,5 раза верхню межу норми у разі відсутності метастазів у печінку та більше ніж у 5 разів від верхньої межі норми при наявності метастазів у печінку. З дослідження 302 були виключені пацієнти з метастазами в печінку, а також пацієнти з початковим показником АЛТ та AСТ, що перевищував більше ніж у 2,5 раза верхню межу норми. Підвищення показників печінкових проб у пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, відслідковували та контролювали шляхом переривання лікування та повторного його призначення лише після повернення печінкових тестів у пацієнта до базового рівня. Пацієнтам із підвищенням рівня AЛТ або AСТ більше ніж у 20 разів від верхньої межі норми повторне лікування не призначали. Безпека повторного призначення лікування таким пацієнтам невідома. Механізм гепатотоксичності не вивчений.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 120 таблеток у пластиковому контейнері; по 1 контейнеру у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Сінтон Хіспанія, С. Л.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .
Вул. К/Кастелло, n o 1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа