Личный кабинет
АРИФАМ табл. с модиф. высвоб. 1,5 мг + 10 мг блистер №30
rx
Код товара: 297997
Производитель: Servier (Франция)
3 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 22.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Арифам 1,5 мг / 10 мг
Арифам 1,5 мг / 10 мг
Место хранения:
Активные ингредиенты: индапамид, амлодипин;
1 таблетка содержит 1,5 мг индапамида и 6 935 мг амлодипина битата, соответствующего 5 мг амлодипина, или 13,87 мг амлодипина, который соответствует 10 мг амлодипина;
Вспомогательные вещества : гипромелоз (E464), моногидрата лактозы, стеарат магния (E1201), коллоидный диоксид силиконовой диоксида, гидрофосфат кальция, микрокрикрическая целлюлоза (E460), кроскаррелоз натрия (E468), кукурузный калий, глицерин (E422), Macroool 6000, диоксид титана (E171), оксид железа красный (E172) (Arifam ® 1,5 мг / 10 мг).
Лекарственная форма. Таблетки с модифицированным выпуском.
Фармакотерапевтическая группа. Кальций и диуретики антагонисты. ATX C08G A02 код.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение артериальной гипертонии у пациентов с индапамидной обработкой и амлодипином в дозах, доступных в фиксированных комбинациях.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активным веществам, другим сульфонамидам, производным дигидропиридина или любые вспомогательные вещества;
почечная недостаточность тяжелой степени (оформление креатинина <30 мл / мин);
печеночная энцефалопатия или тяжелая функция печени.
Гипокалиемия;
тяжелая артериальная гипотензия;
Шок (в том числе кардиогенный);
Обструкция левого желудочка (например, стеноз аорты тяжелой степени);
Сердечная недостаточность с нестабильной гемодинамикой после острого инфаркта миокарда.
Способ применения и доза.
Для перорального использования.
Одна таблетка ежедневно одноразовый, желательно утром перед едой. Таблетка глотает целое число без жевания воды. Максимальная суточная доза составляет 1 таблетку (1,5 мг / 10 мг).
Применение фиксированной комбинации не предусмотрено для начала терапии.
При необходимости изменения дозы должны проводиться индивидуальное титрование каждого из компонентов комбинации.
Специальные группы пациентов
Пациенты с нарушением функции почек (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»). В случае нарушения функции почек тяжелой степени (оформление креатинина <30 мл / мин) лечения противопоказано. Для пациентов с расстройствами почек функция света и умеренной тяжести коррекции рекомендуемой дозы не нужна.
Старинные пациенты (см. Разделы «Особенности применения» и фармакокинетика).
Старые пациенты Aerifam ® должны использоваться с учетом функции почек.
Пациенты с нарушением функции печени (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»). При тяжелых расстройствах печень лечения противопоказано. Для пациентов с нарушениями функции печени печени и умеренные серьезности рекомендаций для дозировки амлодипина не установлены, поэтому доза должна быть выбрана с осторожностью и начать лечение от самой низкой дозы (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакокинетика»).
Неблагоприятные реакции.
Чаще всего при использовании отдельно индапамида и амлодипина, такие побочные эффекты, такие как сонливость, головокружение, головная боль, пальпация, жертва крови, боль в области живота, тошнота, отек лодыжки, отек (эдем) и усталостью.
При лечении индапамида и амлодипина сообщили о побочных реакциях с этой частотой возникновения: очень часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1000, ≤ 1/100); редко (≥ 1/10000, ≤ 1/1000); очень редко (≤ 1/10000); Частота неизвестна (невозможно оценить существующие данные).
Меддра классификация Телослом | Неблагоприятные реакции | Частота | |
Индапамид | Амлодипин | ||
По системе крови и лимфатической системе | Лейкопения | Очень редко | Очень редко |
Тромбоцитопения | Очень редко | Очень редко | |
Агранулоцитоз | Очень редко | - | |
Апластическая анемия | Очень редко | - | |
Гемолитическая анемия | Очень редко | - | |
Со стороны иммунной системы | Аллергические реакции | - | Очень редко |
По метаболизму, метаболизма | Гипокалиемия | Часто. Во время клинических исследований гипокалемия (уровень калия в плазме крови <3,4 ммоль / л) наблюдалось у 10% пациентов, у 4% пациентов с калиевой плазмой в плазме крови составляли <3,2 ммоль / л после 4-6 недель лечения. Отказ После 12 недель терапии среднее снижение уровня калия в плазме крови было 0,23 ммоль / л (см. Раздел «Особенности применения») | - |
Гипергликемия | - | Очень редко | |
Гиперкальциемия | Очень редко | - | |
Гипонатримия с гиповолемией * | Частота неизвестна | - | |
По психике | Бессонница | - | Не часто |
Изменения настроения (включая беспокойство) | - | Не часто | |
Депрессия | - | Не часто | |
Конфликтность сознания | - | Редко | |
По нервной системе | Сонливость | - | Часто (особенно в начале лечения) |
Головокружение | - | Часто (особенно в начале лечения) | |
Головная боль | Редко | Часто (особенно в начале лечения) | |
Тремор | - | Не часто | |
Искажение вкуса (desge) | - | Не часто | |
Обморок (синкоп) | Частота неизвестна | Не часто | |
Гипестезия | - | Не часто | |
Парестезия | Редко | Не часто | |
Головокружение | Редко | - | |
Гипертония | - | Очень редко | |
Периферическая невропатия | - | Очень редко | |
По боковой стороне органов | Нарушение зрения (включая диплопию) | - | Не часто |
Миопия | Частота неизвестна | - | |
Размытие | Частота неизвестна | - | |
Ухудшение | Частота неизвестна | - | |
Слухов и вестибулярным аппаратом | Раскол | - | Не часто |
Со стороны сердца | Дольше | - | Часто |
Инфаркт миокарда | - | Очень редко | |
Аритмия (включая брадикардию, желудочковую тахикардию и мерцательность предсердия) | Очень редко | Очень редко | |
Паруксизмальная желудочка Тахикардия Тип "Пируц" (возможно, смертельный) | Частота неизвестна (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия») | - | |
Сосудистой стороны | Приливы крови | - | Часто |
Артериальная гипотензия | Очень редко | Не часто | |
Вашульт | - | Очень редко | |
Респираторной системой, грудными органами и средостением | Одышка | - | Не часто |
Ринит | - | Не часто | |
Кашель | - | Очень редко | |
От пищеварительной системы | Боль в месте брюшной полости | - | Часто |
Тошнота | Редко | Часто | |
Рвота | Не часто | Не часто | |
Диспепсия | - | Не часто | |
Изменение ритма дефекации (включая диарею и запоры) | - | Не часто | |
Сушить во рту | Редко | Не часто | |
Панкреатит | Очень редко | Очень редко | |
Гастрит | - | Очень редко | |
Гиппер Гипплаас | - | Очень редко | |
Запор | Редко | Не часто |
Со стороны гепатобилиарной системы | Гепатит | Частота неизвестна | Очень редко |
Желтуха | - | Очень редко | |
Увеличение уровня ферментов печени | Частота неизвестна | Очень редко** | |
Нарушение функции печени | Очень редко | - | |
В недостаточности печени можно возникнуть в печеночной энцефалопатии | Частота неизвестна (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения») | - | |
Со стороны кожи и ее производных | Высыпания макулопапулоза | Часто | - |
Пурпура | Не часто | Не часто | |
Алопеция | - | Не часто | |
Обесцвечивание кожи | - | Не часто | |
Гипергидроз | - | Не часто | |
Зуд | - | Не часто | |
Сыпь | - | Не часто | |
Экзамен | - | Не часто | |
Angioedema. | Очень редко | Очень редко | |
Парус | Очень редко | Очень редко | |
Токсичный эпидермальный некролиз | Очень редко | - | |
Стивенс -Онсон Синдром | Очень редко | Очень редко | |
Мультиформная эритема | - | Очень редко | |
Отвлекательный дерматит | - | Очень редко | |
Отек Кунки | - | Очень редко | |
Реакции фотосенсибилизации | Сообщенные случаи реакций фотосенсибилизации (см. Раздел «Особенности приложения») | Очень редко | |
Возможное обострение уже доступных системной красной волчанки | Частота неизвестна | - | |
Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани | Отечество лодыжки | - | Часто |
Артралгия | - | Не часто | |
Малгиа | - | Не часто | |
Спазмы | - | Не часто | |
Боль в спине | - | Не часто | |
Со стороны системы мочи | Нарушение мочеиспускания | - | Не часто |
Никтория | - | Не часто | |
Частое мочеиспускание | - | Не часто | |
Почечная недостаточность | Очень редко | - |
Из репродуктивной системы и молочных желез | Импотенция | - | Не часто |
Гинекомастия | - | Не часто | |
Общие расстройства | Отек (эдем) | - | Часто |
Усталость | Редко | Часто | |
Боль в груди | - | Не часто | |
Астения | - | Не часто | |
Боль | - | Не часто | |
Недомогание | - | Не часто | |
исследование | Увеличение массы тела | - | Не часто |
Снижение массы тела | - | Не часто | |
Расширение интервала QT до ЭКГ | Частота неизвестна (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия») | - | |
Увеличение уровней глюкозы и мочевой кислоты в крови во время лечения | Частота неизвестна. Целесообразность назначения этих диуретиков следует тщательно взвесить перед назначением пациентов с канавками и пациентами с сахарным диабетом | - |
* Может привести к обезвоживанию и возникновению ортостатической гипотензии; Сопровождающая потеря ионов хлора может привести к тому, что вторичный компенсирующий метаболический алкалоз (частота и тяжесть этого явления низки).
** в основном из-за холестаза.
При использовании амлодипина сообщалось о одиноких случаях экстрапирамидального синдрома.
Отчет о подозрении боковых реакций
Отчет о откликах подозреваемого в период после регистрации важен. Отчеты позволяют постоянному мониторингу баланса выгоды / риска препарата. Специалисты по здравоохранению обязаны сообщать через национальную систему отчетности для любых случаев подозреваемых побочных реакций.
Передозировка.
Нет информации о передозировке препарата ® ® у людей.
Передозировка в применении индапамида
Симптомы. При использовании индапамида в дозах до 40 мг, что в 27 раз превышает терапевтическую дозу, токсический эффект не обнаружен. Симптомы острого отравления в основном проявляется в виде нарушений водно-электролитического баланса (гипонатриемия, гипокалиемия). Клинически возможное возникновение тошноты, рвота, артериальная гипотензия, суд, головокружение, сонливость, путаница сознания, полиурии или олигурии, которые могут привести к анурии (в результате гиповолемии).
Уход. Меры первой помощи включают в себя быстрое выпуск принятого вещества путем промывания желудка и / или использования активированного углерода с последующим нормализацией водно-электролитического баланса в больнице.
Передозировка при использовании амлодипина
Данные о сознательной передозировке у людей ограничены.
Симптомы. Из имеющихся данных можно предположить, что получение очень больших доз может быть связано с чрезмерной периферической вазодиляцией и вероятным возникновением рефлекторной тахикардии. Сообщалось о выраженном, возможно, длительная системная гипотензия, которая привела к шокам с летальным следствием.
Уход. Клинически значимая гипотензия, вызванная передозировкой амлодипина, требует активной сердечно-сосудистой помощи, включая частый мониторинг функциональной функции сердца и дыхательной функции, подъем нижних конечностей, а также контроль BCC и мочеиспускания. Целью вазоконстриктора может быть полезно для восстановления тона сосудов и кровяных давлений в отсутствие противопоказаний к использованию. Внутривенное введение глюконата кальция, вероятно, поможет устранить эффекты блокады кальция канала. В некоторых случаях может быть полезно промыть желудок. Прием активированного древесного угля в течение 2 часов после использования амлодипина в дозе 10 мг уменьшает скорость поглощения последнего. Поскольку амлодипин имеет высокий уровень связывания белка, гемодиализ, вероятно, не даст результата.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Принимая во внимание влияние компонентов комбинированного препарата Arifam ® на ход беременности и грудного вскармливания:
Использование препарата во время беременности не рекомендуется;
Препарат противопоказан во время грудного вскармливания.
Беременность
Предостережения, связанные с индапамидом. Данные об использовании индапамида с беременными женщинами отсутствуют или ограничены (менее 300 случаев). Следствием продолжительного применения тиазидных диуретиков в III триместре беременности может быть уменьшение объема циркулирующей крови (OCK) беременной женщины и материнского кровотока, которые могут привести к фетоплацентальной ишемии и искренне развитии задерживать. Кроме того, в редких случаях у новорожденного ребенка наблюдались гипогликемия и тромбоцитопения. Исследования животных не нашли прямые или косвенные токсические воздействия на репродуктивность.
Предостережения, связанные с амлодипином. Исследования безопасности амлодипина с беременными женщинами не проводились. В исследованиях на животных при нанесении высоких доз возникли токсический эффект на репродуктивность.
Кормление грудью
Предостережения, связанные с индапамидом. Сумма данных о проникновении индапамида / метаболитов в грудном молоке недостаточно. Он относится к тиазидным диуретикам, использование грудного вскармливания во время грудного вскармливания сопровождалось снижением и ингибированием лактации. Это также может развиваться повышенную чувствительность к производным сульфонилфеманов и гипокалий. Риск новорожденных / детей не может быть исключен.
Предостережения, связанные с амлодипином. Данные, будь то амлодипин проникает в грудное молоко, нет.
Фертильность
Предостережения, связанные с индапамидом. Изучение репродуктивной токсичности показало отсутствие воздействия на фертильность мужчин и женщин крыс. Воздействие на людскую фертильность не ожидается.
Предостережения, связанные с амлодипином. У некоторых пациентов, при использовании блокаторов кальциевых каналов, в голову спермы наблюдались обратимые биохимические изменения. Клинические данные о потенциальных эффектах амлодипина недостаточно. В одном исследовании животных неблагоприятные реакции были обнаружены мужчинам фертильности.
Дети.
Безопасность и эффективность препарата Air ® для детей не изучались. Данные отсутствуют.
Особенности приложения.
Специальные оговорки
Энцефалопатия печени. У пациентов с нарушением функции печени использование тиазидных диуретиков может привести к тому, что печеночная энцефалопатия, особенно в случае дисбаланса электролита. В этом случае использование Arifama ® должно быть немедленно прекращено из-за наличия индапамида в его составе.
Фотосенсибилизация. При использовании тиазидов и тиазидоидной диуретики были случаи реакций фотосенсибилизации (см. Раздел «Побочные реакции»). С появлением реакций фотосенсибилизации, во время лечения препарат рекомендуется быть прекращенным. Если необходимо восстановить свое приложение, рекомендуется защищать уязвимые участки от солнца или источников искусственного ультрафиолета.
Меры предосторожности при подаче заявления
Гипертонический кризис. Целевой безопасность и эффективность амлодипина в состоянии гипертонического кризиса не проводились.
Баланс воды и электролитов
Уровень натрия в плазме крови. Перед началом обработки и впоследствии после регулярных интервалов должен быть определен уровень натрия в плазме крови. Любой мочегонник может привести к гипонатриемии, иногда с очень серьезными последствиями. Уменьшение уровня натрия в плазме крови может сначала быть бессимптомным, поэтому требуется мониторинг. У пациентов пожилых людей и тех, кто страдает от цирроза печени, мониторинг следует проводить чаще (см. Разделы «Побочные реакции» и «передозировка»).
Уровень калия в плазме крови. Уменьшение уровня калия в плазме крови с возникновением гипокалиемии является основным риском использования тиазидных и тиазидных диуретиков. Следует предотвращать в гипокалиуме (<3,4 ммоль / л) у пациентов с высоким риском, таким как у пожилых пациентов, пациенты, которые недостаточно для еды и / или принимать много лекарств, пациентов с циррозом печени, сопровождающиеся отеком и асцитом, Пациенты с ишемической болезнью сердца (CHD) и сердечной недостаточности. В таких случаях гипокалиемия увеличивает кардиотоксичность сердечных гликозидов и риск аритмии. Пациенты с удлиненным QT-интервалом врожденного или ятрогенного генеза также относятся к группе риска. У таких пациентов гипокалиемия и брадикардия могут способствовать аритмии тяжелой степени, включая пароксизмальную желудочковую тахикардию, такие как «пирут», что может быть смертельным. Во всех вышеуказанных случаях требуется более частый контроль уровня калия в плазме крови. Первое определение уровня калия в плазме крови должно проводиться в течение первой недели лечения. При обнаружении гипокалиума уровень калия в плазме крови должен быть исправлен.
Уровень кальция в плазме крови. Тиазид и тиазидные диуретики могут уменьшить экскрецию кальция с мочой и привести к небольшому и временному увеличению уровней кальция в плазме крови. Появление гиперкальциемии может быть связано с негистовым гиперпаратиреозом. В таких случаях лечение следует остановить и рассмотреть функцию паращитовидной железы.
Уровень глюкозы в крови. Благодаря присутствию индапамида в контроле препарата уровня глюкозы в крови важно для пациентов с сахарным диабетом, особенно в присутствии гипокалия.
Сердечная недостаточность. Пациенты с сердечной недостаточностью ARIFS ® должны быть предписаны с осторожностью. В долгосрочном исследовании плацебо-контролируемого исследования с участием пациентов с сердечной недостаточностью (III и IV классом на функциональной классификации Нью-Йоркской ассоциации кардиологов), заболеваемость отека легких было выше при использовании амлодипина, чем плацебо. Пациенты с застойным сердечным неспособностью назначать антагонисты кальция, включая амлодипин, должны быть осторожны, потому что они повышают риск сердечно-сосудистых событий и смерти.
Функция почек. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні, коли функція нирок не порушена або порушення є незначними (рівень креатиніну в плазмі крові < 25 мг/л, тобто 220 мкмоль/л у дорослих). У пацієнтів похилого віку рівень креатиніну плазми крові коригується з урахуванням віку, маси тіла та статі. Гіповолемія, спричинена втратою води та натрію внаслідок прийому діуретиків на початку лікування, асоціюється зі зниженням гломерулярної фільтрації. Це може призвести до підвищення рівня сечовини та креатиніну плазми крові. Ця транзиторна функціональна ниркова недостатність не має наслідків у пацієнтів з нормальною функцією нирок, але може посилити наявну ниркову недостатність.
Пацієнтам з нирковою недостатністю амлодипін можна застосовувати у звичайних дозах. Коливання концентрації амлодипіну в плазмі крові не залежать від ступеня тяжкості ниркової недостатності. Амлодипін не піддається діалізу. Дослідження з вивчення ефективності комбінованого препарату Арифам ® за участю пацієнтів з дисфункцією нирок не проводились. Для осіб з порушенням функції нирок дозу препарату слід підбирати відповідно до дозування кожного окремого компонента при застосуванні у монотерапії.
Рівень сечової кислоти в крові. Через наявність індапаміду у складі препарату у пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти в крові можливе збільшення кількості нападів подагри.
Функція печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки спостерігаються подовження періоду напіввиведення амлодипіну та збільшення значення AUC (площа під кривою на графіку залежності концентрації препарату в крові від часу спостереження); рекомендації щодо дозування відсутні. Тому лікування амлодипіном необхідно розпочинати з найнижчої дози. Препарат слід застосовувати з обережністю на початку лікування та при підвищенні дози. Цільові дослідження з вивчення ефективності комбінованого препарату Арифам ® за участю пацієнтів з дисфункцією печінки не проводились. Через властивості індапаміду та амлодипіну Арифам ® протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня. Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.
Пацієнти похилого віку. Пацієнтам похилого віку Арифам ® слід застосовувати з урахуванням функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокiнетика»).
Допоміжні речовини. Арифам ® не слід призначати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози та галактози.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Арифам ® має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами:
Індапамід не впливає на пильність, але в окремих випадках можуть виникати різні реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами.
Як наслідок, здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами може погіршитися.
Амлодипін може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Якщо у пацієнтів, які приймають амлодипін, виникли такі побічні реакції, як запаморочення, головний біль, втома або нудота, їх реакція може бути знижена. Рекомендовано бути обережними, особливо на початку лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Взаємодії, пов'язані з індапамідом
Нерекомендовані комбінації
Комбінація з літієм. Можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові з виникненням симптомів передозування, подібних до симптомів безсольової дієти (зменшується виведення літію з сечею). Однак якщо застосування діуретиків дійсно необхідне, слід ретельно контролювати рівень літію в плазмі крові та відкоригувати дозу діуретика.
Комбінації, які потребують застережень при застосуванні
Комбінації з препаратами, які можуть спричинити розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует»:
антиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
антиаритмічні препарати класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
деякі антипсихотики:
– фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин);
– бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд);
– бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
інші лікарські засоби: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенний, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін внутрішньовенний.
Підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій, зокрема пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» (гіпокаліємія є фактором ризику). Перед призначенням такої комбінації перевіряють наявність гіпокаліємії та за необхідності коригують рівень калію. Слід контролювати клінічний стан пацієнта, рівень електролітів у плазмі крові та робити ЕКГ-моніторинг. За наявності гіпокаліємії слід застосовувати препарати, що не спричиняють виникнення пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Комбінації з нестероїдними протизапальними засобами (системного застосування), в тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази -2 та ацетилсаліциловою кислотою у великих дозах (≥ 3 г/добу). При одночасному застосуванні можливе послаблення антигіпертензивного ефекту індапаміду. У зневоднених пацієнтів підвищується ризик виникнення гострої ниркової недостатності (зниження гломерулярної фільтрації). Перед початком лікування слід відновити водний баланс та перевірити функцію нирок.
Комбінації з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту. За наявності дефіциту натрію лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) може спричинити виникнення раптової артеріальної гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії).
Для пацієнтів з артеріальною гіпертензією , в яких попередня терапія діуретиком призвела до дефіциту натрію, необхідно:
за 3 доби до початку лікування інгібіторами АПФ припинити застосування діуретиків та потім, за необхідності, відновити прийом діуретика;
або розпочинати застосування інгібітору АПФ з низької початкової дози з поступовим її підвищенням.
Для пацієнтів із застійною серцевою недостатністю слід розпочинати застосування інгібітору АПФ з мінімальної дози, можливо, після зниження дози супутнього діуретика, що виводить калій.
У всіх випадках необхідно проводити моніторинг функції нирок (рівень креатиніну в плазмі крові) протягом перших тижнів лікування інгібіторами АПФ.
Комбінації з іншими сполуками, які можуть спричинити виникнення гіпокаліємії: амфотерицином В внутрішньовенно, глюко- та мінералокортикоїдами (системного застосування), тетракозактидом, проносними засобами, що стимулюють перистальтику. Підвищується ризик виникнення гіпокаліємії (адитивний ефект). Слід контролювати рівень калію в плазмі крові та корегувати його за потреби. Це особливо треба пам'ятати при одночасному лікуванні з серцевими глікозидами. Рекомендується застосовувати проносні засоби, що не стимулюють перистальтику.
Комбінації з серцевими глікозидами. Наявність гіпокаліємії посилює токсичність серцевих глікозидів. Слід проводити моніторинг калію плазми крові та ЕКГ-контроль і, за необхідності, коригувати терапію.
Комбінація з баклофеном. Підвищується антигіпертензивний ефект. На початку лікування слід відновити водний баланс пацієнта та контролювати функцію нирок.
Комбінація з алопуринолом . Одночасне застосування з індапамідом може призвести до підвищення частоти виникнення реакцій гіперчутливості до алопуринолу.
Комбінації, що потребують уваги
Комбінації з калійзберігаючими діуретиками (амілоридом, спіронолактоном, триамтереном). Незважаючи на раціональність призначення цієї комбінації деяким пацієнтам, можливе виникнення гіпокаліємії чи гіперкаліємії (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю або хворих на цукровий діабет). Слід контролювати рівень калію в плазмі крові, проводити ЕКГ-моніторинг і, за необхідності, переглянути терапію.
Комбінація з метформіном. Підвищується ризик виникнення молочнокислого ацидозу, спричиненого метформіном, через можливий розвиток функціональної ниркової недостатності, пов'язаної із застосуванням діуретиків, особливо петльових. Не слід призначати метформін, якщо рівень креатиніну в плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Комбінації з йодоконтрастними засобами. За наявності дегідратації, спричиненої застосуванням діуретиків, збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при прийомі великих доз йодоконтрастних засобів. Слід відновити водний баланс до застосування йодоконтрастних засобів.
Комбінації з іміпраміноподібними антидепресантами, нейролептиками. Підвищується антигіпертензивний ефект та ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Комбінації з солями кальцію. Можливе виникнення гіперкальціємії у зв'язку зі зниженням елімінації кальцію з сечею.
Комбінації з циклоспорином, такролімусом. Можливе підвищення рівня креатиніну в плазмі крові без зміни рівня циркулюючого циклоспорину, навіть за відсутності дефіциту води та натрію.
Комбінації з кортикостероїдами, тетракозактидом (системної дії). Ймовірне зменшення антигіпертензивного ефекту (затримка води та іонів натрію під впливом кортикостероїдів).
Взаємодії, пов'язані з амлодипіном
Дантролен (інфузія). У дослідженнях на тваринах після застосування верапамілу та дантролену внутрішньовенно спостерігалися фібриляція шлуночків серця з летальними наслідками та кардіоваскулярний колапс у поєднанні з гіперкаліємією. У разі схильності пацієнта до виникнення злоякісної гіпертермії та при її лікуванні рекомендовано уникати одночасного застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, через ризик виникнення гіперкаліємії.
Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або грейпфрутовим соком , оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може збільшуватися, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту.
Інгібітори CYP3A4. Одночасне застосування амлодипіну з високоактивними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібітори протеази, азольні протигрибкові засоби, макроліди, такі як еритроміцин або кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем) може призвести до значного підвищення концентрації амлодипіну. Ці фармакокінетичні зміни клінічно більш виражені у пацієнтів похилого віку. Тому може бути необхідним проведення клінічного моніторингу та коригування дози.
Індуктори CYP3A4. Дані щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін відсутні. Одночасне застосування амлодипіну та індукторів CYP3A4 (наприклад, рифампіцину, звіробою) може призводити до зниження концентрації амлодипіну в плазмі крові. Амлодипін у комбінації з індукторами CYP3A4 слід застосовувати з обережністю.
Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби. Гіпотензивні ефекти амлодипіну потенціюють гіпотензивну дію інших лікарських засобів з антигіпертензивними властивостями (адитивний ефект). Клінічні дослідження взаємодії показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, варфарину або циклоспорину.
Симвастатин. Застосування амлодипіну в дозі, кратній 10 мг, у комбінації з 80 мг симвастатину призвело до 77%-го збільшення концентрації симвастатину порівняно з його прийомом у монотерапії. Пацієнтам, які приймають амлодипін, слід обмежити дозу симвастатину до 20 мг на добу.
Фармакологiчнi властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Індапамiд – це похідне сульфонамідів з індоловим кільцем, фармакологiчно споріднене з тiазидними діуретиками, що діє шляхом інгібування реабсорбції натрію у кортикальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів із сечею та, меншою мірою, калію та магнію, підвищуючи таким чином сечовиділення та забезпечуючи антигіпертензивну дію.
Амлодипін - інгібітор надходження іонів кальцію групи дигідропіридинів (блокатор повільних кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію), що перешкоджає трансмембранному надходженню іонів кальцію до гладких м'язів міокарда та судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну полягає у його здатності розслабляти гладкі м'язи судин.
Фармакодинамічні ефекти
Клінічні дослідження ІІ та ІІІ фази продемонстрували, що при застосуванні індапаміду у монотерапії антигіпертензивний ефект триває 24 години. Цей ефект проявляється в дозах, у яких діуретичні властивості є мінімальними. Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана з покращенням еластичності артерій, зниженням резистентності артеріол та загального периферичного опору судин. Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
При перевищенні певної дози терапевтичний ефект тіазидних та тіазидоподібних діуретиків не збільшується, тоді як кількість побічних явищ зростає. У разі відсутності ефекту від лікування збільшувати дозу не слід.
Також у ході коротко-, середньо- та довготривалих досліджень за участю пацієнтів із артеріальною гіпертензією було продемонстровано, що індапамід:
не впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцеридів, ліпопротеїдів низької та високої щільності);
не впливає на метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на цукровий діабет з артеріальною гіпертензією.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно достовірне зниження артеріального тиску впродовж 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. Через повільний початок дії амлодипіну його застосування не призводить до гострої гіпотензії. Прийом амлодипіну не був пов'язаний із виникненням будь-яких метаболічних побічних реакцій або змін рівня ліпідів у плазмі крові, тому його можна застосовувати пацієнтам з астмою, подагрою та хворим на цукровий діабет.
Фармакокiнетика.
Одночасний прийом індапаміду та амлодипіну не змінює їх фармакокінетичних властивостей порівняно з їх окремим застосуванням.
Індапамід
Рівномірне пролонговане вивільнення індапаміду забезпечується завдяки матриксній системі, в якій розподілена діюча речовина.
Абсорбція. Індапамід, що вивільняється з таблетки, швидко та повністю всмоктується у гастроінтестинальному тракті. Прийом їжі дещо підвищує швидкість всмоктування, але не впливає на кількість абсорбованої діючої речовини. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 12 годин після перорального прийому одноразової дози, повторне застосування зменшує коливання рівня індапаміду в плазмі крові між двома прийомами препарату. Існує інтраіндивідуальна варіабельність.
Розподіл. Зв'язування індапаміду з протеїнами плазми крові – 79%. Перiод напiввиведення становить вiд 14 до 24 годин (у середньому – 18 годин). Рівень стабільної концентрації досягається через 7 днів. Повторний прийом не призводить до кумуляції.
Виведення. Виведення головним чином відбувається із сечею (70% дози) та фекаліями (22%) у вигляді неактивних метаболітів.
Пацієнти високого ризику. У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри не змінюються.
Амлодипін
Вивільнення амлодипіну відбувається негайно.
Абсорбція, розподіл, зв'язування з протеїнами плазми крові. Після перорального застосування терапевтичних доз амлодипін добре абсорбується, максимальна концентрація в крові досягається через 6-12 годин після прийому. Абсолютна біодоступність становить 64-80%. Об'єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. Дослідження in vitro продемонстрували, що приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв'язується з білками плазми крові. Прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну.
Біотрансформація/виведення. Період напіввиведення амлодипіну з плазми крові становить приблизно 35-50 годин, що відповідає одноразовій добовій дозі. Амлодипін екстенсивно метаболізується печінкою до неактивних метаболітів. Із сечею виводиться 60% введеної дози, 10% з яких становить амлодипін у незміненому вигляді.
Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки. Кількість клінічних даних щодо застосування амлодипіну у пацієнтів з порушенням функції печінки обмежена. У пацієнтів із печінковою недостатністю кліренс амлодипіну знижується, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та показника AUC приблизно на 40-60%.
Застосування пацієнтам похилого віку. Час досягнення максимальної концентрації амлодипіну в плазмі крові в осіб похилого віку та у молодших пацієнтів є однаковим. У хворих похилого віку відзначається тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC та періоду напіввиведення. В осіб із застійною серцевою недостатністю збільшення AUC та періоду напіввиведення було очікуваним для досліджуваної вікової групи пацієнтів.
Фармацевтичні характеристики.
Основнi фiзико-хiмiчнi властивості :
Арифам ® 1,5 мг/5 мг: таблетка, вкрита плівковою оболонкою білого кольору, круглої форми, з тисненням «
» з одного боку.
Арифам ® 1,5 мг/10 мг: таблетка, вкрита плівковою оболонкою рожевого кольору, круглої форми, з тисненням « » з одного боку.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі до 30 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 15 таблеток у блістері з алюмінієвої фольги та ПВХ-плівки.
По 2 або 6 блістерів у коробці з картону пакувального.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Лабораторії Серв'є Індастрі/ Les Laboratoires Servier Іndustrie.
Місцезнаходження.
905 рут де Саран, 45520 Жіді, Франція/
905 route de Saran, 45520 Gidy, France.
та
Виробник.
Серв'є (Ірландія) Індастріс Лтд/ Servier (Ireland) Industries Ltd.
Місцезнаходження.
Манілендз, Горей Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Ірландія/
Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Ireland.
Заявник.
Лє Лаборатуар Серв'є/ Les Laboratoires Servier.
Місцезнаходження.
50, рю Карно, 92284 Сюрен седекс, Франція/
50, rue Carnot, 92284 Suresnes cedex, France.
Представник заявника в Україні.
Представництво «Лє Лаборатуар Серв'є».
Місцезнаходження.
вул. Бульварно-Кудрявська, 24,
м. Київ, 01054, Україна,
тел.: (044) 490 3441
факс: (044) 490 3440
ИНДАПАМИД+АМЛОДИПИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа