Личный кабинет
АТТЕНТО табл. 20 мг + 5 мг №28
rx
Код товара: 295259
Производитель: Menarini International (Люксембург)
6 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 22.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Attento 20/5, Attento 40/5, Attento 40/10
ATTETTO 20/5, ATTETTO 40/5, ATTETTO 40/10
Место хранения:
Активные ингредиенты: ольмесартан Медокомил; Амлодипин Бесса;
Attento  20/5:
1 таблетка содержит ольмесартан медоказомил 20 мг и амлодипина наследного уровня 6 944 мг (эквивалентно амлодипиному 5 мг);
Attento  40/5:
1 таблетка содержит ольмесартан медоказомил 40 мг и амлодипин 6 944 мг (эквивалентно амлодипин 5 мг);
Attento  40/10:
1 таблетка содержит ольмесартан медокомиля 40 мг и амлодипина 13 888 мг (что эквивалентно амлодипину 10 мг);
Вспомогательные вещества:
Purpholatinized крахмал (кукуруза), микрокристаллическая кремниевая целлюлоза (содержащая 98% микрокристаллической целлюлозы (pH. EUR.) И 2% кремния коллоидного безводного (pH EUR)), натрия кроскаррелоз, стеарат магния;
Фильм:
Attento  20/5:
Opadry II 85F18422 белый (поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), полиэтиленгликоль, тальк);
Attento  40/5:
Opadry II 85F22093 желтый (поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172), полиэтиленгликоль, тальк);
Attento  40/10:
Opadry II 85F25467 Красный (поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172), оксид железа красный (E 172), полиэтиленгликоль, тальк).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства.
Attento  20/5:
Белые круглые таблетки покрыты пленкой, тисненной «C73» с одной стороны;
Attento  40/5:
Крем круглые таблетки покрыты пленкой, с тиснением «C75» с одной стороны;
Attento  40/10:
Корпус-красные круглые таблетки покрыты пленкой оболочкой с тиснением «C77» с одной стороны.
Фармакотерапевтическая группа. Антагонисты ангиотензина II и блокаторов кальциевых каналов.
ATH CODE C09D B02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Attenti® - это комбинированный препарат, который включает в себя медокомил ольмесартана - антагониста антагониста рецептора ангиотензина II и антагониста амлодипина - блокатора канала кальция. Комбинация этих двух активных веществ раскрывает синергетический эффект и способствует снижению артериального давления в большей степени, чем каждое активное вещество отдельно.
В 8-недельном двойном слепом, рандомизированном, рандомизированном, контролируемом плацебо-факторе, с участием 1940 пациентов (71% пациентов, принадлежащих к европейской расе и 29% на другие гонки), было показано, что лечение с Attenti ® привело к значительному более выраженному Снижение диастолического и систолического давления по сравнению с монотерапией соответствующими компонентами. Среднее снижение систолического / диастолического давления характеризовалось дозной зависимостью: 24/14 мм рт. Искусство. (20 мг / 5 мг), 25/16 мм рт. Искусство. (40 мг / 5 мг) и 30/19 мм рт. Искусство. (40 мг / 10 мг).
Attento ® 40/5 Уменьшенное систолическое / диастолическое давление в положении пациента в дополнение к 2,5 / 1,7 мм рт. Искусство. по сравнению с attenti ® 20/5. Аналогичным образом, Attento ® 40/10 снижает систолическое / диастолическое давление в положении пациента в дополнение к 4,7 / 3,5 мм рт. Искусство. По сравнению с attento ® 40/5.
Доля пациентов, которым удавалось добиться целевого артериального давления (<140/90 мм рт. У пациентов, которые не страдают от сахарного диабета и <130/80 мм рт. В диабетиках), составили 42,5%, 51, 0% и 49,1. % для лекарств attenti ® 20/5, 40/5 и 40/10 соответственно.
Основным гипотензивным эффектом Attenti ® , как правило, было достигнуто в течение первых 2 недель терапии.
Во втором двойном слепом, рандомизированном, контролируемом плацебо-контролируемому, эффективность добавления амлодипина к лечению пациентов европейской расы с недостаточной реакцией организма на монотерапию ольмесартана Медосомил в дозе 20 мг в течение 8 недель был изучен.
У пациентов, которые продолжали получать только ольмесартан Медокомил 20 мг, систолическое / диастолическое давление снизилось на 10,6 / 7,8 мм рт. Искусство. в течение следующих 8 недель. При добавлении 5 мг амлодипина через 8 недель можно было уменьшить систолическое / диастолическое давление на 16,2 / 10,6 мм рт. Искусство. (P = 0,0006).
Доля пациентов, которые достигли целенаправленного кровяного давления (<140/90 мм рт.ст. у пациентов, которые не страдают от сахарного диабета и <130/80 мм рт. СН в диабетиках), составили 44,5% для препарата ATTETO® 20/5 по сравнению с 28,5% за 20 мг олмесартана Медокомила.
В ходе дальнейших исследований эффективность добавления различных доз ольмесартанской медокосомила к схеме лечения пациентов в европейской гонке с недостаточной реакцией организма на монотерапию амлодипин в дозе 5 мг в течение 8 недель.
У пациентов, которые продолжали получать только 5 мг амлодипина, систолическое / диастолическое давление снизилось на 9,9 / 5,7 мм рт. Искусство. в течение следующих 8 недель. Добавление 20 мг ольмесартана Медососомила привело к снижению систолического / диастолического артериального давления на 15,3 / 9,3 мм рт. Гг. Арт., Добавление 40 мг ольмесартан Медоказомил - на 16,7 / 9,5 мм рт. Искусство. (Р <0,0001).
Доля пациентов, которые достигли целенаправленного кровяного давления (<140/90 мм рт.ст. у пациентов, которые не страдают от диабета Mellitus и <130/80 мм рт. СН в диабетиках), составили 29,9% в моноотерапию группу Amlodipine 5 мг, 53,5 % в группе Attentento от 20/5 и 50,5% в группе Attento ® 40/5 .
Рандомизированные данные о пациентах с неконтролируемой артериальной гипертензией, которые позволяют сравнивать результаты комбинированной терапии attenti ® в средних дозах с эффектом увеличения дозы амлодипина и ольмесартана в монотерапии отсутствуют.
Результаты трех исследований подтверждают, что гипотензивный эффект Attenti® на частоту квитанции один раз в день хранился в диапазоне между методами 24 часа, с соотношением между минимальными и максимальными значениями систолического и диастолического давления варьируются от 71% до 82%. Эффективность препарата в течение дня была подтверждена амбулаторным мониторингом артериального давления.
Гипотензивный эффект Attento ® не зависел от возраста и пола, а также из наличия диабета у пациентов.
В двух открытых офомированных расширенных исследованиях стабильная эффективность препарата Attenti ® 40/5 была показана на 49-67% пациентов после одного года.
Ольмесартан Медокомил.
Ольмесартан Медокомил, который является частью препарата Attenti ® , является селективным антагонистом рецептора II ангиотензина II (в 1 ). В организме олмесартан Медокомил быстро превращается в фармакологически активное метаболит ольмесартан. Ангиотензин II - основной вазоактивный гормон Ренин-ангиотензин-альдостерон-система, которая играет важную роль в патофизиологии артериальной гипертонии. Ангиотензин II приводит к сужению сосудов, стимулирующих синтез и выделение альдостерона, расслаивания и почечной реабсорбции натрия. Ольмесартан подавляет сосудистые и альдостеронское скрытное действие ангиотензина II путем блокировки рецепторов при 1 в тканях, в том числе в гладких мышцах кровеносных сосудов и надпочечников. Действие олмесартана не зависит от источника и пути синтеза ангиотензина II. Выборочный антагонизм по отношению к рецепторам при 1 ангиотензине II приводит к увеличению уровня Renin в плазме крови и концентрации ангиотензина и и ангиотензина II, а также к некоторому снижению уровня альдостерона в плазме крови. В артериальной гипертонии ольмесартан Медоказомил вызывает длительное снижение артериального давления, которое зависит от дозы.
С его применением, развитие артериальной гипотензии после использования первой дозы, признаки тахипилаксии с длительным использованием и рецидивов артериальной гипертонии после прекращения применения.
При нанесении ольмесартан Медокасомил пациентов с артериальной гипертензией 1 раз в день происходит эффективное и плавное снижение артериального давления для 24-часового интервала между приложениями.
Уровень антигипертензивного эффекта в применении препарата 1 или 2 раза в день в одной и той же суточной дозе был таким же. Максимальное снижение артериального давления достигается через 8 недель после начала лечения, хотя после 2 недель лечения наблюдается значительный антигипертензивный эффект.
Влияние медокомилов олмесартана на заболеваемость и смертность не установлено.
Рандомизированное применение ольмесартана для профилактики диабетической микроальбуминилики (дорожной карты) проводится у 4447 пациентов с диабетом 2 типа с нормальным уровнем альбуминурии и, по меньшей мере, одним дополнительным фактором риска в появлении сердечно-сосудистых заболеваний, было проведено для того, чтобы выяснить, является ли олмесарданская терапия может задержать время появления микроальбуминурии. В среднем периоде 3.2 пациенты получали ольмесартан или плацебо в дополнение к другим антигипертонным агентам, за исключением ингибиторов ACE или брани.
В первичной конечной точке исследования продемонстрировали значительное снижение риска во время появления микроальбуминурии в пользу Ольмесартана. После регулировки различий в артериальном давлении это снижение риска перестало быть статистически значимым. В 8,2% (в 178 году 2160) пациенты в ольмесартанской группе и 9,8% (в 210 из 2139) в группе плацебо, микроальбуминурия разработана.
В вторичной конечной точке сердечно-сосудистые явления наблюдались у 96 пациентов (4,3%), получающих ольмесартан, а у 94 пациентов (4,2%) получают плацебо. Скорость смертности от сердечно-сосудистых заболеваний была выше в группе ольмесартан по сравнению с группой плацебо (15 пациентов (0,7%) и 3 пациента (0,1%)), несмотря на аналогичную частоту инсульта без смертельного следствия (14 пациентов (0,6 %) и 8 пациентов (0,4%)), инфаркт миокарда без смертельного следствия (17 пациентов (0,8%) и 26 пациентов (1,2%) и смертность, не связанные с кардиовооворительными сосудистыми причинами (11 пациентов (0,5%) и 12 пациентов ( 0,5%)). Общая смертность в группе Ольмесартан была выше (26 пациентов (1,2%) и 15 пациентов (0,7%)), главным образом из-за более высокой смертности от сердечно-сосудистых причин.
В Ориентском тесте (Ольмесартан снижается заболеваемость заболеваемостью конечной стадии в исследовании почек диабетической нефропатии) изучало влияние олмесартана на результат почечных и сердечно-сосудистых заболеваний у 577 рандомизированных пациентов в Японии и в Китае с диабетом 2 типа и выраженной нефропатией. В среднем периоде 3.1 пациенты получали ольмесартан или плацебо в дополнение к другим антигипертонам, включая ингибиторы ACE.
Первичная комбинированная конечная точка (первое возникновение двойной сывороточной креатинина, заболеваний почек на терминальной стадии, смерть по всем причинам) была достигнута у 116 пациентов в Ольмесартанской группе (41,1%) и у 129 пациентов, получающих плацебо (45, 4% ) (HR 0,97 (95% ди от 0,75 до 1,24); p = 0,791). Вторичная комбинированная сердечно-сосудистая конечная точка была достигнута у 40 пациентов, получающих Ольмесартан (14,2%), а у 53 пациентов получала плацебо (18,7%). Эта комбинированная сердечно-сосудистая конечная точка включала смертность от сердечно-сосудистых заболеваний в 10 (3,5%) пациентах, получающих ольмесартан, а в 3 (1,1%) пациентах, получающих плацебо; Общая степень смертности составляла 19 (6,7%) и 20 (7,0%), инсульт без летального следствия - 8 (2,8%) и 11 (3,9%) и инфаркт миокарда без смертельного следствия 3 (1, 1% ) и 7 (2,5%) соответственно.
Совместное применение ингибиторов ACE и блокаторов рецепторов Angiotensin II было исследовано в двух крупных, рандомизированных, одновременных контролируемых исследованиях (только те телемасартан, и в сочетании с Рамиприлом Глобальной конечной точки зрения) и VA Nephron-D (ветеранов по делам нефропатии на диабете))) Отказ
OnTarget представлял собой исследование, проведенное с участием пациентов с сердечно-сосудистыми или цереброваскулярными заболеваниями в анамнезе или диабете 2 типа, сопровождаемого признаками нацеливания целевых органов. VA NEPHRON-D представлял собой исследование, проводимое с пациентами с диабетом 2 типа и диабетической нефропатией. Эти исследования не проявляли значительного благоприятного воздействия на результат почек и / или сердечно-сосудистых заболеваний и смертности от них, в то время как по сравнению с монотерапией оказывают повышенный риск гиперкалемии, острых повреждений почек и / или гипотонии. Принимая во внимание сходство фармакодинамических свойств, эти результаты также применимы к другим ингибиторам ACE и блокаторам рецепторов Angiotensin II.
Совместное применение ингибиторов ACE и блокаторов рецепторов ангиотензина II противопоказано пациентам с диабетической нефропатией.
Высота (AlishiRen Supple в диабете 2 типа 2 с использованием сердечно-сосудистых и заболеваний заболеваний заболеваний) было исследование, проведенное для обнаружения положительного эффекта от добавления алискирена в стандартных ингибиторах ACE или блокаторов рецепторов Angiotensin II с пациентами с диабетом 2 типа и хроническим диабетом для почек. или тем, у кого оба заболевания. Это исследование было прекращено ранее из-за повышенного риска нежелательных последствий. Смертность от сердечно-сосудистых заболеваний и случаев инсульта была чаще в группе, которая взяла алискирена, чем в группе плацебо, и доклады интерес к нежелательным явлениям и серьезным нежелательным явлениям (гиперкалиемия, артериальная гипотензия и расстройства почек) были чаще в группе, которые Хостел Алискирену, чем в группе плацебо.
Амлодипин.
Амлодипин, который является частью препарата attenti ® , представляет собой блокировщик канала кальция и ингибирует трансмембранные передачи ионов кальция из-за потенциальных каналов L-типа в сердце и гладких мышц. Экспериментальные данные показывают, что амлодипин взаимодействует как с областями связывания дигидропиридина, так и с другими сайтами. Амлодипин имеет относительную вазосолидность и большинство влияет на клетки гладкой мускулатуры сосуда, чем кардиомиоциты. Гипотензивное влияние амлодипина связано с прямым воздействием релаксации на гладкие мышечные клетки артерий, которые способствуют восстановлению сопротивления периферической сосуды и, следовательно, снижения артериального давления.
В артериальной гипертонии амлодипин вызывает длительное снижение артериального давления в зависимости от дозы. Разработка артериальной гипотонии после получения первой дозы, признаки тахипилаксии при длительном лечении или рецидиве артериальной гипертонии после прекращения лечения не наблюдалось.
После получения в терапевтических дозах у пациентов с артериальной гипертензией амлодипин обеспечивает эффективное снижение артериального давления в положениях пациента, лежащего, сидя и стоящей. Длительное использование амлодипина не связано со значительными изменениями в области сердечных сокращений или плазменных катехоламинов. У пациентов с артериальной гипертензией и нормальной функцией почек амлодипин в терапевтических дозах снижается сопротивление почечных сосудов и увеличила скорость гломерелярной фильтрации и эффективную скорость расхода плазмы в почках, не изменив фракцию фильтрации и не провоцируя развитие протеинурия.
В исследованиях гемодинамики у пациентов с сердечной недостаточностью, а также клиническими исследованиями с сердечной недостаточностью (класс II-IV для NYHA), амлодипин не ухудшился состоянием участников исследования, оцениваемых за счет загрузки грузов, дробь левого желудочка , а также для клинических особенностей и симптомов.
В плацебо-контролируемом исследовании (похвалы) с участием пациентов с сердечной недостаточностью (класс III-IV на NYHA), получав дигоксин, диуретики и ингибиторы ACE, было показано, что амлодипин не увеличивает риск смертельного следствия или комбинированного риска смертности и заболеваемости у пациентов с сердечной недостаточностью.
В будущем долгосрочное исследование, контролируемое плацебо (похвалу-2) амлодипин с участием пациентов с сердечной недостаточностью (Nyha III и IV) без клинических симптомов или объективных данных, которые указывали бы ишемическую болезнь сердца, при лечении ингибиторов ACE , наркотики язычников и диуретики в постоянных дозах амлодипина не влияли на смертность в целом и смертности в результате в результате сердечно-сосудистых заболеваний. В этой группе пациентов было увеличение развития отека легких, связанных с амлодипином, но статистически значимые различия в частоте повышенной сердечной недостаточности по сравнению с плацебом не наблюдалось.
Профилактическая терапия инфаркта миокарда (Allhat). Для сравнения новых типов медицинской терапии, двойное слепого рандомизированного изучения заболеваемости и смертности под названием «тесты для использования антигипертонно-липидогенной терапии для профилактики инфаркта миокарда» (ALLHAT): амлодипин в дозе 2,5- 10 мг / день (блокировщик каналов кальция) или лизиноприл в дозе 10-40 мг / день (ингибитор ACE) в качестве первого отбора терапии и тиазидного мочегонного хлоралитона в дозе 12,5-25 мг / день с гипертонией от света до умеренного степень.
Все 33 357 пациентов с гипертонией в возрасте 55 лет были рандомизированы и наблюдались в среднем на 4,9 года. У пациентов у пациентов было по крайней мере один дополнительный фактор риска развития МУС, такой как ранее прошедший инфаркт миокарда или инсульт (более 6 месяцев до выбора) или наличие других перечислений атеросклеротической природы (всего 51,5%), диабет 2 типа (36,1%), уровень HDL - холестерина <35 мг / дл (11,6%), левая желудочковая гипертрофия, диагностированная электрокардиография или эхокардиография (20,9%), курение в настоящее время (21,9%).
Первинною кінцевою точкою дослідження було поєднання ІХС з летальним наслідком або інфаркт міокарда без летального наслідку. Значущих відмінностей щодо первинної кінцевої точки дослідження між терапією амлодипіном і хлорталідоном не було: ОР 0,98 95% ДІ (0,90-1,07) р = 0,65. Що стосується вторинних кінцевих точок дослідження, частота розвитку серцевої недостатності (компонент комбінованої кінцевої точки серцево-судинного захворювання) була значно вищою у групі амлодипіну порівняно з групою хлорталідону (10,2% і 7,7%, ОР 1,38, 95% ДІ [1,25-1,52] p <0,001). Однак значущих відмінностей щодо смертності з усіх причин між терапією амлодипіном і хлорталідоном не було (ОР 0,96 95% ДІ [0,89-1,02] p = 0,20).
Фармакокінетика.
Після перорального застосування препарату максимальна концентрація олмесартану медоксомілу та амлодипіну у плазмі крові досягається через 1,5-2 та 6-8 годин відповідно. Швидкість та ступінь всмоктування двох діючих речовин препарату Аттенто ® відповідає швидкості та всмоктуванню при їх роздільному застосуванні. Біодоступність діючих речовин не залежить від прийому їжі.
Олмесартану медоксоміл.
Всмоктування та розподіл
Олмесартану медоксоміл – це проліки. Він швидко перетворюється у фармакологічно активний метаболіт олмесартан під дією естераз у слизовій оболонці кишечнику та в портальній крові під час всмоктування у травному тракті. У плазмі крові або у продуктах виведення неперетворений олмесартан медоксоміл або боковий ланцюг медоксомільної групи не виявлялися. Середня абсолютна біодоступність олмесартану у вигляді таблеток становила 25,6 %.
Середня максимальна концентрація (С max ) олмесартану у плазмі крові досягається приблизно через 2 години після перорального застосування. Концентрація олмесартану у плазмі крові збільшується приблизно лінійно зі збільшенням одноразової дози до 80 мг.
Їжа чинить мінімальну дію на біодоступність олмесартану, тому олмесартану медоксоміл можна застосовувати незалежно від її прийому.
Клінічно значущої різниці у фармакокінетиці олмесартану залежно від статі не виявлено. Олмесартан активно зв'язується з білками крові (99,7 %), однак ризик клінічно значущої конкурентної взаємодії з іншими препаратами, що активно зв'язуються з білками крові, достатньо низький, підтвердженням цього є відсутність такої взаємодії між олмесартаном медоксомілом та варфарином. Олмесартан значною мірою зв'язується з клітинами крові. Середній об'єм розподілу після внутрішньовенного застосування невисокий (16-29 л).
Метаболізм та виведення
Загальний плазмовий кліренс олмесартану зазвичай становить 1,3 л/годину (коефіцієнт варіації 19 %) і відносно невеликий порівняно з печінковим кровотоком (приблизно 90 л/годину). Проведені дослідження довели, що нирками виводиться приблизно 40 % олмесартану, а гепатобіліарною системою – 60 %. Інших значущих метаболітів знайдено не було. Кишково-печінкова рециркуляція олмесартану мінімальна. Оскільки більша частина олмесартану виводиться з жовчю, то його застосування хворим із біліарною обструкцією протипоказано. Термінальний період напіввиведення олмесартану після багаторазового перорального застосування коливається від 10 до 15 годин. Стан рівноваги досягається після перших кількох доз, а після 14 діб багаторазового застосування подальшої кумуляції не спостерігається. Нирковий кліренс становив приблизно 0,5-0,7 л/годину та не залежав від дози препарату.
Лікарські взаємодії
Лікарський засіб колесевелам, що зв'язує жовчні кислоти
Спільний прийом 40 мг олмесартану медоксомілу і 3750 мг колесевеламу гідрохлориду у здорових добровольців призводив до зниження C max на 28% і до зниження AUC на 39% для препарату олмесартан. Менший вплив, зниження C max і AUC на 4% і 15% відповідно, спостерігалося, коли олмесартану медоксоміл призначали за 4 години до прийому колесевеламу гідрохлориду. Час напіввиведення олмесартану знижувався на 50-52% незалежно від того, призначалися препарати спільно чи прийом олмесартану відбувався за 4 години до прийому колесевеламу гідрохлориду.
Амлодипін.
Всмоктування та розподіл
Після перорального застосування у терапевтичних дозах амлодипін повільно всмоктується у травному тракті. Прийом їжі на процес всмоктування не впливає. Абсолютна біодоступність незміненої сполуки становить приблизно 64-80 %. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 6-12 годин після застосування. Об'єм розподілу становить приблизно 20 л/кг. рКа (від'ємний десятинний логарифм константи дисоціації кислоти) амлодипіну дорівнює 8,6. Зв'язування з білками крові in vitro – приблизно 98 %.
Метаболізм та виведення
Період напіввиведення з плазми крові коливається від 35 до 50 годин. Стадія рівноваги концентрації у плазмі крові досягається через 7-8 діб послідовного застосування. Амлодипін значною мірою метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Близько 60 % прийнятої дози виводиться із сечею, з них 10 % – у незміненому вигляді.
Олмесартану медоксоміл та амлодипін (препарат Аттенто ® ).
Діти
Даних про фармакокінетику у дітей немає.
Хворі літнього віку (віком від 65 років)
Доведено, що при артеріальній гіпертензії AUC (площа під кривою «концентрація-час») олмесартану у стадії рівноваги у хворих літнього віку (65-75 років) та старечого віку (віком від 75 років) більша на 35 % та приблизно на 44 % відповідно порівняно з більш молодими пацієнтами. Це можна пояснити наявністю ниркової недостатності середнього ступеня тяжкості у таких хворих. Однак для хворих літнього віку рекомендується той самий режим дозування, що й для інших пацієнтів, але при цьому рекомендується з обережністю підвищувати дозу препарату. Час досягнення максимальної концентрації амлодипіну у плазмі крові у хворих літнього віку та у молодих пацієнтів однаковий. У хворих літнього віку спостерігається тенденція до зменшення кліренсу амлодипіну, що призводить до підвищення AUC та тривалості періоду напіввиведення. Підвищення AUC та тривалість періоду напіввиведення у хворих на застійну серцеву недостатність відповідали прогнозам стосовно хворих цієї вікової групи.
Порушення функції нирок
У хворих із порушенням функції нирок AUC у стані рівноваги була більшою приблизно на 62 %, 82 % та 179 % у випадку легкого, помірного та тяжкого порушення відповідно порівняно зі здоровими добровольцями. Амлодипін значною мірою метаболізується до неактивних метаболітів. 10 % препарату виводиться із сечею у незміненому стані. Зміна концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюється зі ступенем порушення функції нирок. Таким хворим амлодипін можна призначати у звичайних дозах. Амлодипін не виводиться за допомогою гемодіалізу.
Порушення функції печінки
Після одноразового перорального застосування значення AUC олмесартану були на 6 % та на 65 % вищими, ніж у хворих із порушеннями функції печінки легкого або помірного ступеня відповідно, порівняно зі здоровими добровольцями. Незв'язана фракція олмесартану через 2 години після застосування у здорових добровольців, у хворих з легким або помірним порушенням функції печінки становила 0,26 %, 0,34 % та 0,41 % відповідно. При багаторазовому застосуванні середня AUC олмесартану у хворих з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості була на 65 % вищою, ніж у здорових добровольців. Середнє значення С max олмесартану у хворих з порушенням функції печінки та здорових добровольців були подібні. Олмесартану медоксоміл не оцінювали у хворих з тяжким порушенням печінки. У хворих з порушенням функції печінки спостерігається зниження кліренсу амлодипіну та подовження періоду напіввиведення, що призводить до збільшення AUC приблизно на 40-60 %.
Доклінічні дані з безпеки.
Враховуючи доклінічний профіль токсичності кожної діючої речовини, підвищення токсичності для комбінованого препарату можна не побоюватися, оскільки ці речовини впливають на різні органи: олмесартану медоксоміл діє на нирки, а амлодипін - на серце.
У 3-місячному дослідженні токсичності комбінованого препарату олмесартану медоксомілу/ амлодипіну на щурах при багаторазовому прийомі всередину були відзначені такі зміни: зниження еритроцитарних параметрів і зміни в нирках (обидва цих ефекти можуть бути викликані олмесартану медоксомілом), зміни в кишечнику (збільшення просвіту і дифузне потовщення слизової оболонки клубової та ободової кишки), надниркових залоз (гіпертрофія клітин клубочкової зони кори і вакуолізація клітин пучкової зони), а також гіпертрофія проток молочних залоз, яка може бути викликана амлодипіном. Ці зміни не доповнюють раніше отримані дані про токсичність окремих компонентів препарату і не свідчать про появу нових токсичних ефектів або про наявність синергічної токсичності.
Олмесартану медоксоміл .
У дослідженнях хронічної токсичності на щурах і собаках ефекти олмесартану медоксомілу були схожі з такими інших антагоністів рецепторів AT 1 та інгібіторів АПФ: підвищення рівня сечовини (BUN) і креатиніну в крові, зниження маси серця, зниження еритроцитарних параметрів (концентрація еритроцитів і гемоглобіну, гематокрит), гістологічні ознаки ураження нирок (регенеративні пошкодження ниркового епітелію, потовщення базальної мембрани, розширення канальців). Ці побічні дії, викликані фармакологічною дією олмесартану медоксомілу, спостерігалися також у доклінічних дослідженнях з іншими антагоністами рецептора AT 1 та інгібіторами АПФ і можуть бути зменшені шляхом додавання натрію хлориду всередину. У обох видів тварин спостерігали підвищену активність реніну в плазмі та гіпертрофію/гіперплазію юкстагломерулярних клітин нирок. Ці зміни, які є типовим ефектом класу інгібіторів АПФ та інших антагоністів рецептора AT 1 , ймовірно, не мають клінічної значущості.
Подібно іншим антагоністам рецептора AT 1 , олмесартану медоксоміл збільшує частоту хромосомних розривів у культурі клітин in vitro. Однак подібні ефекти були відтворені у кількох дослідженнях in vivo , де олмесартану медоксоміл застосовували в дуже високих дозах, аж до 2000 мг/кг, всередину. У цілому дані всебічного дослідження на генотоксичність говорять про те, що генотоксична дія олмесартану при клінічному застосуванні малоймовірна.
В рамках 2-річного дослідження на щурах або 6-місячного дослідження канцерогенності на трансгенних мишах не було виявлено канцерогенних властивостей олмесартану медоксомілу.
У дослідженнях токсичності щодо репродуктивних органів у щурів олмесартану медоксоміл не впливав на фертильність і не чинив тератогенної дії. Як у разі застосування інших антагоністів рецепторів ангіотензину II, після експозиції олмесартану медоксомілу виживання потомства була знижена, а у самок, які отримували препарат на пізніх термінах вагітності і під час лактації, відзначалася дилатація ниркових мисок. Як і інші гіпотензивні препарати, олмесартану медоксоміл був більш токсичний для вагітних кролів, ніж для вагітних щурів, проте не чинив при цьому фетотоксичну дії.
Амлодипін .
Репродуктивна токсичність
Дослідження репродуктивної функції на щурах і мишах виявили затримку настання пологів, збільшення часу переймів і зменшення виживання потомства при прийомі доз, приблизно в 50 разів більших, ніж максимальна рекомендована доза для людини, яка ґрунтується на розрахунку на 1 кг маси тіла (мг/кг).
Порушення фертильності
Впливу на фертильність у щурів, які отримували амлодипін (самці протягом 64 днів, самки за 14 днів до спарювання) в дозах до 10 мг/кг/добу (у 8 разів* перевищує максимально рекомендовану дозу для людини, що становить 10 мг в перерахунку на мг/м 2 ), виявлено не було. В ході іншого дослідження, в якому самці щурів отримували амлодипіну бесилат протягом 30 днів у дозах, порівнянних з дозою для людини в перерахунку на мг/м 2 , було відзначено зниження концентрацій фолікулостимулюючого гормону і тестостерону в плазмі, а також зниження щільності сперми, зменшення кількості зрілих сперматид і клітин Сертолі.
Канцерогенез, мутагенез
Випробування на щурах і мишах, які отримували лікування амлодипіном з їжею протягом двох років у концентраціях, розрахованих для відтворення добових дозувань - 0,5, 1,25 і 2,5 мг/кг/ добу, не виявили ознак канцерогенності. Найвища доза (для мишей еквівалентна максимальній рекомендованій дозі 10 мг в перерахунку на мг/м 2 , а для щурів - в два рази вище максимальної рекомендованої дози) була близька до максимальної переносимої дози для мишей, але не для щурів.
Дослідження мутагенності не виявили пов'язаних з препаратом ефектів на рівні генів або хромосом.
*Якщо маса тіла пацієнта дорівнює 50 кг.
Клінічні характеристики.
Показання.
Есенціальна гіпертензія.
Препарат Аттенто â показаний пацієнтам, у яких монотерапія олмесартаном медоксомілом або амлодипіном не забезпечує необхідного контролю артеріального тиску.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючих речовин, похідних дигідропіридину або будь-якої з допоміжних речовин.
Вагітність та планування вагітності.
Тяжка печінкова недостатність і обструкція жовчних шляхів.
Через наявність у складі препарату амлодипіну Аттенто ® також протипоказаний пацієнтам у яких:
тяжка артеріальна гіпотензія;
шок (включаючи кардіогенний шок);
порушення відтоку крові з лівого шлуночка (наприклад при стенозі аорти тяжкого ступеня);
гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.
Спільне застосування Аттенто ® і препаратів, що містять аліскірен, протипоказано пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ <60 мл/хв/1,73 м 2 ).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Потенційні взаємодії , викликані поєднанням з лікарським засобом Аттенто ® .
Слід бути обережним при одночасному застосуванні
Інші гіпотензивні засоби
Гіпотензивний ефект Аттенто ® може бути посилений при одночасному застосуванні інших гіпотензивних лікарських засобів (наприклад альфа-блокаторів, діуретиків).
Потенційні взаємодії, пов'язані з компонентом Аттенто ® олмесартаном медоксомілом .
Не рекомендується застосування з такими лікарськими засобами
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи
Дані клінічних випробувань показують, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), пов'язана зі спільним застосуванням інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену, призводить до підвищення частоти небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія і зниження функції нирок (в тому числі гостра ниркова недостатність), в порівнянні із застосуванням одного засобу, який діє на РААС .
Препарати, що впливають на рівень калію
Одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками, калієвими добавками, замінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, які можуть підвищити рівень калію (наприклад гепарин, інгібітори АПФ), може призвести до збільшення концентрації калію в сироватці. При призначенні препаратів, що впливають на рівень калію, в поєднанні з Аттенто® рекомендується контроль сироваткової концентрації калію.
Препарати літію
При спільному застосуванні літію з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту і (рідко) з антагоністами рецепторів ангіотензину II спостерігалося оборотне збільшення сироваткової концентрації літію і токсичності його препаратів. У зв'язку з цим не рекомендується спільне застосування Аттенто ® та препаратів літію. При необхідності одночасного застосування Аттенто ® та препаратів літію рекомендується регулярний контроль рівня літію в сироватці.
Спільне застосування з нижчезазначеними лікарськими засобами вимагає обережності
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту (> 3 г / добу) і неселективні НПЗЗ
При призначенні антагоністів ангіотензину II спільно з НПЗЗ можливе послаблення гіпотензивного ефекту. Крім того, одночасне застосування антагоністів ангіотензину II і НПЗЗ може підвищувати ризик погіршення функції нирок і приводити до збільшення сироваткової концентрації калію. Тому при такій спільній терапії спочатку рекомендується регулярно оцінювати функцію нирок, а також стежити за належною гідратацією пацієнта.
Лікарський засіб колесевелам, що зв'язує жовчні кислоти
Спільне застосування лікарського засобу колесевеламу гідрохлориду, що зв'язує жовчні кислоти, зменшує системний вплив і пікову концентрацію олмесартану в плазмі, а також знижує період напіввиведення. Прийом олмесартану медоксомілу як мінімум за 4 години до прийому колесевеламу гідрохлориду знижував ефект лікарської взаємодії. Слід розглянути можливість прийому олмесартану медоксомілу як мінімум за 4 години до прийому колесевеламу гідрохлориду .
Додаткова інформація
Відзначено помірне зниження біодоступності олмесартану медоксомілу після лікування антацидами (магнію та алюмінію гідроксидами).
Олмесартану медоксоміл значуще не впливає на фармакокінетику і фармакодинаміку варфарину або фармакокінетику дигоксину. Спільне призначення олмесартану медоксомілу з правастином не призводить до клінічно значущих змін фармакокінетики цих препаратів у здорових добровольців.
Не виявлено клінічно значущої інгібуючої дії олмесартану на ферменти 1A1/2, 2A6, 2C8/9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4 цитохрому Р450 людини in vitro , і відзначений мінімальний або нульовий індукуючий ефект щодо Р450 щурів. Таким чином, клінічно значущих взаємодій між олмесартаном і лікарськими засобами, метаболізм яких здійснюється вищепереліченими ферментами групи цитохромів P450, можна не очікувати.
Потенційні взаємодії, пов'язані з компонентом препарату Аттенто ® амлодипіном .
Вплив інших лікарських засобів на дію амлодипіну .
Інгібітори CYP3A4
При одночасному застосуванні амлодипіну з сильними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібіторами протеаз, азольними фунгіцидами, макролідами типу еритроміцину або кларитроміцину, верапамілу або дилтіазему) вплив амлодипіну може значно посилюватися, що також може призвести до підвищення ризику виникнення гіпотензії. Клінічні прояви даних варіацій ФК у літніх пацієнтів можуть бути більш вираженими. Тому може бути потрібне клінічне спостереження і корекція дози.
Індуктори CYP3A4
Даних про вплив індукторів CYP3A4 на амлодипін немає. Одночасний прийом з індукторами CYP3A4 (такими як рифампіцин, звіробій звичайний) здатний викликати зниження концентрації амлодипіну в плазмі. Застосовувати амлодипін спільно з індукторами CYP3A4 слід з обережністю.
Прийом амлодипіну разом з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, оскільки у деяких пацієнтів може підвищуватися біодоступність препарату, що проявляється в посиленні його гіпотонічної дії.
Дантролен (інфузія): в дослідах на лабораторних тваринах після прийому верапамілу і внутрішньовенного введення дантролену спостерігалися фібриляція шлуночків і серцево-судинна недостатність з летальним наслідком у зв'язку з розвитком гіперкаліємії. У зв'язку з ризиком розвитку гіперкаліємії у пацієнтів, схильних до виникнення злоякісної гіпертермії, а також на тлі терапії злоякісної гіпертермії рекомендується уникати одночасного прийому блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін.
Вплив амлодипіну на дію інших лікарських засобів .
Гіпотензивний ефект амлодипіну додається до гіпотензивного ефекту інших препаратів, що знижують артеріальний тиск.
У ході клінічних досліджень лікарських взаємодій амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину або варфарину.
Такролімус .
Існує ризик підвищення рівнів такролімусу в крові при одночасному застосуванні з амлодипіном, однак фармакокінетичний механізм такої взаємодії повністю не встановлено. Щоб уникнути токсичності такролімусу, при супутньому застосуванні амлодипіну, потрібен регулярний моніторинг рівнів такролімусу в крові та, за необхідності, корекція дозування.
Циклоспорин .
Досліджень взаємодій циклоспорину та амлодипіну при застосуванні здоровим добровольцям або в інших групах не проводилося, за винятком застосування пацієнтам із трансплантованою ниркою, у яких спостерігалося мінливе підвищення залишкової концентрації циклоспорину (в середньому на 0–40 %). Для пацієнтів із трансплантованою ниркою, які застосовують амлодипін, слід розглянути можливість моніторингу концентрацій циклоспорину та, за необхідності, знизити дозу циклоспорину.
Симвастатин
Спільний прийом багаторазових доз амлодипіну (10 мг) і симвастатину (80 мг) призводить до збільшення впливу симвастатину на 77% порівняно з прийомом тільки симвастатину. Доза симвастатину для пацієнтів, що приймають амлодипін, не повинна перевищувати 20 мг на добу.
Особливості застосування.
Пацієнти з гіповолемією або нестачею натрію .
У пацієнтів з гіповолемією та/або гіпонатріємією, що виникли в результаті інтенсивної терапії діуретиками, обмеження споживання солі з їжею, діареї або блювання, може виникнути симптоматична гіпотензія, особливо після прийому першої дози. Рекомендовано усунути ці стани до початку лікування Аттенто ® або встановити ретельне спостереження за пацієнтом на початку лікування.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) .
Є свідчення, що спільне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену збільшує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії і зниження функції нирок (в тому числі гострої ниркової недостатності). Тому подвійна блокада РААС на тлі спільного застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену не рекомендується. Якщо терапія з подвійною блокадою є абсолютно необхідною, то вона повинна проводитися тільки під наглядом фахівця, а також на тлі ретельного спостереження за функцією нирок, рівнем електролітів і артеріальним тиском.
Спільне застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину II протипоказано пацієнтам з діабетичною нефропатією.
Інші стани, що супроводжуються стимуляцією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи .
Пацієнти, у яких судинний тонус і функція нирок у великій мірі залежать від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад пацієнти з тяжкою застійною серцевою недостатністю або з хворобою нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), можуть реагувати на інші препарати, що впливають на цю систему (такі як антагоністи рецепторів ангіотензину II), гострою гіпотензією, азотемією, олігурією або рідко - гострою нирковою недостатністю.
Вазоренальна гіпертензія .
Застосування препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у хворих з двобічним стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки пов'язане з підвищеним ризиком тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності.
Порушення функції нирок і трансплантація нирки .
При призначенні препарату Аттенто ® пацієнтам з порушенням функції нирок рекомендується періодичний аналіз концентрації калію та креатиніну в сироватці. Аттенто® не показаний при тяжкому порушенні функції нирок (кліренс креатиніну <20 мл/хв). Досвід застосування препарату Аттенто ® пацієнтам, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, або пацієнтам з термінальною нирковою недостатністю (наприклад, кліренс креатиніну <12 мл/хв) відсутній.
Порушення функції печінки .
У пацієнтів з порушенням функції печінки збільшується експозиція амлодипіну та олмесартану медоксомілу. Аттенто ® слід з обережністю призначати пацієнтам з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня. Для пацієнтів з помірним порушенням функції печінки доза олмесартану медоксомілу не повинна перевищувати 20 мг. Пацієнтам з порушенням функції печінки прийом амлодипіну слід починати з найнижчої дози і дотримуватися обережності як на початку лікування, так і при підвищенні дози. Аттенто ® протипоказаний пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки.
Гіперкаліємія .
Як і при застосуванні інших антагоністів ангіотензину II та інгібіторів АПФ, при лікуванні препаратом Аттенто ® може виникнути гіперкаліємія, особливо при порушенні функції нирок та/або серцевій недостатності. Пацієнтам з цієї групи ризику рекомендується частий контроль рівня сироваткового калію.
Препарат з обережністю призначають у поєднанні з калієвими добавками, калійзберігаючими діуретиками, замінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, які можуть підвищити рівень калію (гепарин тощо); при цьому рекомендується регулярний контроль рівня калію в крові.
Препарати літію .
Як і при застосуванні інших антагоністів ангіотензину II, одночасне застосування Аттенто ® і препаратів літію не рекомендується.
Стеноз устя аорти або отвори мітрального клапана; обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія .
У зв'язку з наявністю в складі препарату Аттенто ® амлодипіну, як щодо інших судинорозширювальних засобів, рекомендується дотримуватися особливої обережності при призначенні пацієнтам, зі стенозом устя аорти або мітрального клапана або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.
Первинний альдостеронізм .
Пацієнти з первинним альдостеронізмом зазвичай не реагують на гіпотензивні препарати, що пригнічують ренін-ангіотензинову систему. Тому Аттенто ® не показаний таким пацієнтам.
Серцева недостатність
У зв'язку з пригніченням ангіотензин-альдостеронової системи можливе порушення функції нирок у схильних до цього пацієнтів. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, у яких можлива залежність ниркової функції від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і антагоністами рецепторів ангіотензину може супроводжуватися олігурією і/або прогресуючою азотемією і (рідко) гострою нирковою недостатністю та/або смертю.
Пацієнтам із серцевою недостатністю терапію слід проводити з обережністю. У довгостроковому плацебо-контрольованому дослідженні амлодипіну у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю (NYHA III і IV) кількість повідомлень про розвиток набряку легенів у групі амлодипіну була більшою в порівнянні з групою плацебо. Блокатори кальцієвих каналів, включаючи амлодипін, слід з обережністю застосовувати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю, оскільки ці препарати можуть підвищувати ризик виникнення явищ з боку серцево-судинної системи в майбутньому і смертність.
Спру-подібна ентеропатія .
У дуже рідкісних випадках повідомляли про важку хронічну діарею зі значною втратою маси тіла, що розвилася через кілька місяців або років після початку лікування у пацієнтів, які приймали олмесартан; причиною її виникнення є, імовірно, місцева відстрочена реакція гіперчутливості. Результати біопсії слизової кишечнику у таких пацієнтів часто демонстрували атрофію кишкових ворсинок. Якщо дані симптоми виникають у пацієнта під час лікування олмесартаном, необхідно виключити іншу етіологію. Слід розглянути можливість відміни лікування олмесартану медоксомілом у разі, якщо іншої етіології не виявлено. У тих випадках, коли симптоми зникають і дані біопсії підтверджують діагноз спру-подібної ентеропатії, терапію олмесартану медоксомілом відновлювати не слід.
Етнічні відмінності .
Як і щодо інших антагоністів рецепторів ангіотензину II, гіпотензивний ефект Аттенто ® у представників негроїдної раси може бути дещо меншим, ніж у інших пацієнтів, можливо, внаслідок більшої поширеності низького рівня реніну в даній популяції.
Пацієнти літнього віку.
Підвищувати дозу препарату при лікуванні пацієнтів літнього віку слід з обережністю.
Вагітність .
Аттенто ® протипоказаний вагітним та жінкам, які планують завагітніти. Якщо вагітність підтверджується під час лікування препаратом Аттенто ® , лікування слід негайно припинити і в разі потреби лікарський засіб необхідно замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до використання в період вагітності.
Інше
Як і при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або з порушенням мозкового кровообігу може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Дані про застосування препарату Аттенто ® вагітним жінкам відсутні. Дослідження токсичності Аттенто ® щодо репродуктивних органів на тваринах не проводилися.
Олмесартану медоксоміл
Застосування антагоністів ангіотензину II протипоказано вагітним жінкам і жінкам, які планують вагітність.
Епідеміологічні дані щодо ризику тератогенної дії інгібіторів АПФ у першому триместрі вагітності не дають змоги зробити конкретних висновків, однак ризик подібних ефектів повністю виключити не можна. Можна припустити, що існує аналогічний ризик відносно антагоністів рецепторів ангіотензину II, оскільки контрольовані епідеміологічні дослідження цих препаратів не проводилися. Пацієнткам, які планують вагітність, рекомендується перейти на інші гіпотензивні препарати, безпека яких при вагітності доведена, якщо тільки в застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II немає нагальної потреби. При виявленні вагітності слід негайно відмінити антагоністи рецепторів ангіотензину II і у разі потреби призначити альтернативне лікування.
У другому і третьому триместрах антагоністи рецепторів ангіотензину II чинять токсичну дію на плід (пригнічення функції нирок, олігогідроамніон, затримка осифікації кісток черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).
У разі прийому антагоністів рецепторів ангіотензину II в другому або третьому триместрі необхідний контроль функції нирок та процесу осифікації кісток черепа у плода за допомогою УЗД. За станом новонароджених, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину II, слід спостерігати щодо можливої артеріальної гіпотензії.
Амлодипін
Дані, отримані в ході спостережень за обмеженою кількістю вагітних жінок, не показали, що амлодипін або інші антагоністи кальцієвих рецепторів чинять шкідливий вплив на здоров'я плода. Однак при цьому є ризик подовження тривалості пологів.
Олмесартану медоксоміл та амлодипін (препарат Аттенто ® )
З огляду на вищезгадане, Аттенто ® протипоказаний вагітним або жінкам, які планують вагітність.
Лактація.
Олмесартан виділяється в молоко лактуючих щурів. Однак невідомо, чи виділяється олмесартан з грудним молоком у людини. Також невідомо, чи виділяється амлодипін з грудним молоком. Аналогічні блокатори кальцієвих каналів типу дигідропіридину секретуються в грудне молоко.
На сьогодні немає досвіду застосування олмесартану та амлодипіну жінкам, які годують груддю, тому Аттенто ® не слід призначати в період лактації. Замість нього можна призначати інші препарати, безпека яких доведена, особливо при вигодовуванні новонароджених або недоношених дітей.
Фертильність.
Повідомлялося про випадки, коли у деяких пацієнтів, що приймають блокатори кальцієвих каналів, виникали оборотні біохімічні зміни в головці сперматозоїда. Клінічних даних щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність недостатньо. У дослідженні на щурах було виявлено небажану дію на фертильність самців.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Препарат Аттенто ® здатний незначно або помірно впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати інші механізми.
Іноді у пацієнтів, що приймають гіпотензивні засоби, можуть спостерігатися головні болі, запаморочення, нудота і підвищена стомлюваність, внаслідок чого може знижуватися реакція. Слід дотримуватися обережності, особливо на початку лікування.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі.
Рекомендована доза препарату Аттенто ® - 1 таблетка на добу.
Аттенто ® 20/5 можна призначати пацієнтам з недостатньою реакцією організму на монотерапію олмесартану медоксомілом в дозі 20 мг або амлодипіном в дозі 5 мг.
Аттенто ® 40/5 можна призначати пацієнтам з недостатньою реакцією організму на Аттенто ® 20/5.
Аттенто ® 40/10 можна призначати пацієнтам з недостатньою реакцією організму на Аттенто ® 40/5.
До призначення комбінованого препарату з фіксованими дозами активних компонентів рекомендується поетапний підбір доз цих компонентів як монопрепаратів. При необхідності можлива пряма заміна монопрепаратів на комбінований препарат.
Для зручності пацієнти, які отримують олмесартану медоксоміл і амлодипін у вигляді окремих таблеток, можуть бути переведені на таблетки Аттенто ® , що містять ці компоненти в аналогічних дозах.
Препарат Аттенто ® можна приймати незалежно від прийому їжі.
Пацієнти літнmнього віку (віком від 65 років).
Як правило, для пацієнтів літнього віку не потрібна зміна рекомендованої дози препарату, проте підвищувати дозу препарату слід з обережністю.
При збільшенні дози олмесартану медоксомілу до максимальної (40 мг на добу) у пацієнта слід ретельно контролювати артеріальний тиск.
Порушення функції нирок.
Максимальна доза олмесартану медоксомілу для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та середнього ступеня (кліренс креатиніну 20-60 мл/хв) становить 20 мг один раз на добу, оскільки досвід застосування більш високих доз даній групі пацієнтів обмежений. Аттенто ® не показаний пацієнтам з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <20 мл/хв).
При застосуванні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок середнього ступеня рекомендується контролювати концентрацію калію та креатиніну.
Порушення функції печінки.
Препарат Аттенто ® з обережністю призначають пацієнтам з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня. При помірному порушенні функції печінки олмесартану медоксоміл призначають у початковій дозі 10 мг один раз на добу. Максимальна доза для таких пацієнтів становить 20 мг один раз на добу. За супутньої терапії діуретиками і (або) іншими гіпотензивними препаратами пацієнтам з порушенням функції печінки рекомендується ретельне спостереження за рівнем артеріального тиску і функцією нирок. Досвід застосування олмесартану медоксомілу пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня відсутня.
Як і для всіх антагоністів кальцію, у пацієнтів з дисфункцією печінки подовжується час напіввиведення амлодипіну; рекомендації з дозування не встановлені. Тому таким пацієнтам препарат Аттенто ® слід призначати з обережністю. Фармакокінетика амлодипіну у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня не вивчена. Прийом амлодипіну у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня слід починати з найнижчої дози і повільно її підвищувати. Аттенто ® протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня.
Спосіб застосування .
Таблетки проковтують цілими, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води). Таблетки не слід розжовувати. Препарат рекомендується приймати щодня в один і той же час.
Діти.
Препарат Аттенто â не застосовують дітям (віком до 18 років) через недостатність даних щодо ефективності та безпеки застосування.
Передозування.
Симптоми .
Випадки передозування препарату Аттенто ® не зафіксовано. Найбільш вірогідними ефектами передозування олмесартану медоксомілу є гіпотензія і тахікардія; також може спостерігатися брадикардія в разі парасимпатичної стимуляції (блукаючого нерва). Передозування амлодипіну може призвести до надмірного розширення периферичних судин, що супроводжується вираженим зниженням артеріального тиску, і, можливо, до рефлекторної тахікардії. Є повідомлення про тривалу важку генералізовану гіпотензію, аж до шоку із летальним наслідком.
Лікування .
Якщо препарат був прийнятий нещодавно, показано промивання шлунка. У здорових добровольців призначення активованого вугілля негайно або протягом 2 годин після прийому амлодипіну всередину істотно знижує всмоктування даної речовини.
При виникненні клінічно значущої гіпотензії внаслідок передозування Аттенто ® потрібна активна підтримка серцево-судинної системи, включаючи ретельний моніторинг функції серця і легенів, припідняте положення нижніх кінцівок, контроль об'єму циркулюючої крові та діурезу. Для відновлення судинного тонусу та артеріального тиску може бути корисним застосування судинозвужувальних засобів при відсутності протипоказань. Для усунення блокади кальцієвих каналів рекомендується кальцію глюконат внутрішньовенно.
Оскільки амлодипін значною мірою зв'язується з білками, його виведення за допомогою діалізу малоймовірне. Інформація про можливість виведення олмесартану за допомогою діалізу відсутня.
Побічні реакції.
Найчастішими побічними реакціями, що виникали під час застосування препарату Аттенто â , були периферичні набряки (11,3 %), головний біль (5,3 %) та запаморочення (4,5 %).
Побічні явища, що спостерігалися під час клінічних досліджень та протягом післяреєстраційних досліджень з безпеки, а також побічні реакції, про які були спонтанні повідомлення, представлені у нижченаведеній таблиці. Крім цього, у таблиці наведені побічні реакції, що спостерігалися на тлі застосування кожного з діючих компонентів препарату окремо (олмесартану медоксомілу та амлодипіну) з урахуванням їх встановленого профілю безпеки.
Для класифікації частоти виникнення побічних реакцій використовувалася така термінологія: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); не встановлено (частоту встановити неможливо за наявними даними).
Органи або системи органів (за MedDRA) | Побічні реакції | Частота | ||
Комбінація олмесартану та амлодипіну | Олмесартан | Амлодипін | ||
З боку крові та лімфатичної системи | Лейкопенія | Очень редко | ||
Тромбоцитопенія | Нечасто | Очень редко | ||
З боку імунної системи | Алергічні реакції/реакції гіперчутливості | Рідко | Очень редко | |
Анафілактична реакція | Нечасто | |||
Порушення обміну речовин та харчування | Гіперглікемія | Очень редко | ||
Гіперкаліємія | Нечасто | Рідко | ||
Гіпертригліцеридемія | Часто | |||
Гіперурикемія | Часто | |||
З боку психіки | Сплутаність свідомості | Рідко | ||
Депресія | Нечасто | |||
Безсоння | Нечасто | |||
Дратівливість | Нечасто | |||
Зниження лібідо | Нечасто | |||
Зміна настрою, у тому числі стан тривоги | Нечасто | |||
З боку нервової системи | Запаморочення | Часто | Часто | Часто |
Дисгевзія | Нечасто | |||
Головная боль | Часто | Часто | Часто (особливо на початку лікування) | |
Гіпертонус | Очень редко | |||
Гіпостезія | Нечасто | Нечасто | ||
Сонливість | Нечасто | |||
Парестезія | Нечасто | Нечасто | ||
Периферична нейропатія | Очень редко | |||
Постуральне запаморочення | Нечасто | |||
Порушення сну | Нечасто | |||
Сонливість | Часто | |||
Синкопе | Рідко | Нечасто | ||
Тремор | Нечасто | |||
З боку органів зору | Порушення зору (у тому числі диплопія) | Часто | ||
З боку органів слуху та рівноваги | Шум у вухах | Нечасто | ||
Запаморочення | Нечасто | Нечасто | ||
З боку серця | Стенокардія | Нечасто | Нечасто (у тому числі її загострення) | |
Аритмії (у тому числі брадикардія, шлуночкова тахікардія, миготлива аритмія) | Нечасто | |||
Інфаркт міокарда | Очень редко | |||
Посилене серцебиття | Нечасто | Часто | ||
Тахікардія | Нечасто | |||
З боку судин | Артеріальна гіпотензія | Нечасто | Рідко | Нечасто |
Ортостатична гіпотензія | Нечасто | |||
Припливи | Рідко | Часто | ||
Васкуліт | Очень редко | |||
З боку органів дихання | Бронхіт | Часто | ||
Кашель | Нечасто | Часто | Нечасто | |
Диспное | Нечасто | Часто | ||
Фарингіт | Часто | |||
Риніт | Часто | Нечасто | ||
З боку травної системи | Біль у ділянці живота | Часто | Часто | |
Порушення функції кишечнику (у тому числі запор та діарея) | Часто | |||
Запор | Нечасто | |||
Діарея | Нечасто | Часто | ||
Сухість у роті | Нечасто | Нечасто | ||
Диспепсія | Нечасто | Часто | Часто | |
Гастрит | Очень редко | |||
Гастроентерит | Часто | |||
Гіперплазія ясен | Очень редко | |||
Нудота | Нечасто | Часто | Часто | |
Панкреатит | Очень редко | |||
Біль у верхній частині живота | Нечасто | |||
Блювання | Нечасто | Нечасто | Нечасто | |
Спру-подібна ентеропатія | Очень редко | |||
З боку печінки та жовчовивідних шляхів | Підвищення рівня ферментів печінки | Часто | Дуже рідко (у більшості на тлі холестазу) | |
Гепатит | Очень редко | |||
Жовтяниця | Очень редко | |||
З боку шкіри та її похідних | Алопеція | Нечасто | ||
Ангіоневротичний набряк | Рідко | Очень редко | ||
Алергічний дерматит | Нечасто | |||
Поліморфна еритема | Очень редко | |||
Екзантема | Нечасто | Нечасто | ||
Ексфоліативний дерматит | Очень редко | |||
Підвищене потовиділення | Нечасто | |||
Фотосенсибілізація | Очень редко | |||
Свербіж | Нечасто | Нечасто | ||
Геморагічні висипання | Нечасто | |||
Набряк Квінке | Очень редко | |||
Висипання | Нечасто | Нечасто | Нечасто | |
Зміна кольору шкіри | Нечасто | |||
Синдром Стівенса-Джонсона | Очень редко | |||
Кропив'янка | Рідко | Нечасто | Нечасто | |
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини | Набряк гомілок | Часто | ||
Артралгії | Нечасто | |||
Артрит | Часто | |||
Боль в спине | Нечасто | Часто | Нечасто | |
М'язовий спазм | Нечасто | Рідко | Часто | |
Міалгія | Нечасто | Нечасто | ||
Біль у кінцівках | Нечасто | |||
Біль у кістках | Часто | |||
З боку нирок та сечовивідних шляхів | Гостра ниркова недостатність | Рідко | ||
Гематурія | Часто | |||
Збільшення частоти сечовипускання | Нечасто | |||
Порушення сечовиділення | Нечасто | |||
Ніктурія | Нечасто | |||
Полакіурія | Нечасто | |||
Ниркова недостатність | Рідко | |||
Інфекції сечовивідних шляхів | Часто | |||
З боку статевої системи та молочних залоз | Еректильна дисфункція/імпотенція | Нечасто | Нечасто | |
Гінекомастія | Нечасто | |||
Порушення загального характеру | Астенія | Нечасто | Нечасто | Часто |
Біль у ділянці грудної клітки | Часто | Нечасто | ||
Набряк обличчя | Рідко | Нечасто | ||
Втомлюваність | Часто | Часто | Часто | |
Грипоподібні стани | Часто | |||
Сонливість | Рідко | |||
Нездужання | Нечасто | Нечасто | ||
Набряк | Часто | Дуже часто | ||
Біль | Часто | Нечасто | ||
Периферичні набряки | Часто | Часто | ||
Набряк м'яких тканин | Часто | |||
Результати додаткових досліджень | Підвищення рівня креатиніну у крові | Нечасто | Рідко | |
Підвищення рівня креатинінфосфокінази у крові | Часто | |||
Зниження рівня калію у крові | Нечасто | |||
Підвищення рівня сечовини у крові | Часто | |||
Підвищення рівня сечової кислоти у крові | Нечасто | |||
Підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази у крові | Нечасто | |||
Зменшення маси тіла | Нечасто | |||
Збільшення маси тіла | Нечасто | |||
Повідомлялося про декілька випадків рабдоміолізу, який за часом розвитку був пов'язаний з прийомом блокаторів рецепторів ангіотензину II. У пацієнтів, що приймали амлодипін, повідомлялося про декілька випадків розвитку екстрапірамідного синдрому.
Повідомлення про можливі небажані реакції
Повідомлення про можливі побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграє важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик щодо даного лікарського засобу.
Термін придатності.
4 роки.
Умови зберігання.
Спеціальні умови зберігання не потрібні.
Упаковка.
По 14 таблеток у блістері; по 1 або по 2 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробники.
ДАІЧІ САНКІО ЮРОУП ГмбХ.
БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.
Місцезнаходження виробників та адреси місця провадження їх діяльності.
Луіпольдштрасе 1, 85276 Пфафенхофен, Німеччина.
Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина.
Заявник.
Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.
Місцезнаходження заявника.
1, Авеню де ла Гар, Л-1611 Люксембург, Люксембург.
За ліцензією фірми ДАІЧІ САНКІО ЮРОУП ГмбХ.
ОЛМЕСАРТАН МЕДОКСОМИЛ+АМЛОДИПИН
Искать отдельно: ОЛМЕСАРТАН МЕДОКСОМИЛ, АМЛОДИПИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа