Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

АЗИТРОМИЦИН табл. 500 мг №3

Код товара: 503227

Производитель: Artura Pharmaceuticals (Индия)

1 800,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 25.11.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Азитромицин

Хранилище:

Активное вещество: азитромицин;

1 пленка таблетка содержит азитромицин, эквивалентный 250 мг, 500 мг или 1000 мг ангидромицина;

Эксципиенты:

Азитромицин 250: микрокристаллическая целлюлоза, гидрофосфат кальция, кукурузный крахмал, повидон, стеарат магния, тальк, коллоидный безводный натрий, лори -сульфат, натрий крахмал (тип А);

Оболочка таблеток: гидроксипропилметилцеллюлоза, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172);

Азитромицин 500: микрокристаллическая целлюлоза, кукурузный крахмал, повидон, стеарат магния, тальк, кремниевый коллоидный безводный, натрий лорилсульфат, крахмал натрия (тип А);

Оболочка таблеток: гидроксипропилметилцеллюлоза, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172);

Азитромицин 1000: гидрофосфат кальция, кукурузный крахмал, повидон, микрокристаллическая целлюлоза, стеарат магния, тальк, кремниевый коллоидный безводный, натрий -крахмалгликост (тип А);

Оболочка таблетки: гидроксипропилметилцеллюлоза, полиэтиленгликоль 6000, диоксид титана (E 171), тальк, желтый оксид железа (E 172).

Дозировка формы

Таблетки покрыты пленкой.

Основные физико -химические свойства:

250 мг таблетки: желтые круглые биконвекские таблетки, покрытые пленкой;

500 мг таблетки: желтый плотный биконвекс, с одной стороны и гладкий с другой стороны, таблетки, покрытые пленкой;

Таблетки 1000 мг: желтый удлиненный биконвекс, с одной стороны и гладкий с другой стороны, таблетки, покрытые пленкой.

Фармакотерапевтическая группа

Антибактериальные агенты для системного использования. Макролиды, линкосамиды и стрептограмма. Азитромицин.

Обычно чувствительные виды

Аэробно -грам -позитивные бактерии

Staphylococcus aureus (метициллинность)

Streptococcus pneumoniae (Penicillinity)

Streptococcus rougenes

Аэробные грамм -отрицательные бактерии

Haemophilus influenzae

Haemophilus parainfluenzae

Legionella pneumophila

Moraxella Catarrhalis

PASTEURELLA MULTOCIDA

Анаэробные бактерии

Slostridium perfringens

Fusobacterium spp.

Prevotella spp.

Porphyromonas spp.

Другие микроорганизмы

Chlamydia trachomatis

Chlamydia pneumoniae

Mycoplasma pneumoniae

Виды, которые приобретают сопротивление в изолированных случаях

Аэробно -грам -позитивные бактерии

Streptococcus pneumoniae с промежуточной чувствительностью к пенициллину и резистентным пенициллину

Врожденные микроорганизмы

Аэробно -грам -позитивные бактерии

Enterococcus faecalis

Стафилококки MRSA, MRSE*

Анаэробные бактерии

Бактероидные бактероиды группа бактероидов fragilis

Спектр антимикробного действия азитромицина.

* Метициллин -резистентный Staphylococcus aureus очень широко распространен, приобретается с резистентностью на макролиде и был указан здесь из -за редкой чувствительности к азитромицину.

Фармакокинетика.

Биодоступность после перорального введения составляет приблизительно 37 %. Максимальная концентрация в сыворотке достигается через 2-3 часа после препарата.

Во внутреннем введении азитромицин распределяется по всему организму. Фармакокинетические исследования показали, что концентрация азитромицина в тканях намного выше (50 раз), чем в плазме крови, что указывает на сильное связывание препарата с тканями.

Связывание с сывороточными белками варьируется в зависимости от концентраций в плазме и колеблется от 12 % при 0,5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл в сыворотке. Воображаемый объем распределения в равновесии (VVSS) составил 31,1 л/кг.

Конец периода полужицы плазмы полностью отражает половину жизни тканей в течение 2-4 дней.

Приблизительно 12 % внутривенной дозы азитромицина выводится без изменений с мочой в течение следующих 3 дней. Особенно высокие концентрации неизменного азитромицина были обнаружены в желчи человека. Кроме того, в желчи было обнаружено 10 метаболитов, которые были сформированы в результате N- и O-деметилирования, гидроксилирования утилизации и кольца Aglycone и расщепления конъюгатного кладиноза. Сравнение результатов жидкой хроматографии и микробиологического анализа показало, что метаболиты азитромицина не являются микробиологически активными.

Индикация:

Инфекции, вызванные микроорганизмом, чувствительными к азитромицину:

Инфекции ENT Organs (бактериальный фарингит/тонзиллит, синусит, средний отит).
Инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, не -госпитальная пневмония).
Инфекции кожи и мягких тканей: мигрирующая эритема (начальная стадия болезни Лайма), эрисипела, импетиго, вторичные пиодерматозы, акне vulgaris (общий) умеренной тяжести.
Инфекции, передаваемые половым путем: неосложненные генитальные инфекции, вызванные хламидиозом, трахоматисом.

Противопоказание:

Гиперчувствительность к азитромицину, эритромицину, другим макролиду и кетоидным антибиотикам, а также любой другой компонент препарата.

Взаимодействие с другими лекарственными продуктами и другими формами взаимодействия

Антациды. При изучении влияния сопутствующего использования антацид на фармакокинетику азитромицина не наблюдалось никаких изменений в биодоступности, хотя концентрация пика в плазме в азитромицине снизилась примерно на 25 %. Азитромицин и антациды не должны принимать одновременно.

Цетиризин. У здоровых добровольцев с одновременным использованием азитромицина в течение 5 дней цетиризином 20 мг в состоянии равновесия не наблюдалось фармакокинетического взаимодействия или значительных изменений в интервале QT.

Диданозин. С одновременным использованием ежедневных доз азитромицина 1200 мг с диданозином 400 мг у шести ВИЧ-позитивных добровольцев, не влияет на фармакокинетику диданозина в состоянии равновесия по сравнению с плацебо.

Дигоксин и Колхицин. Сообщалось, что сопутствующее использование макролидных антибиотиков, включая азитромицин с субстратами P-гликопротеина, такими как дигоксин и колхицин, приводит к повышению уровня субстрата P-гликопротеина в сыворотке. Следовательно, при одновременном использовании азитромицина и субстратов P-гликопротеина, таких как дигоксин, необходимо учитывать возможность увеличения концентраций субстрата в сыворотке.

Зидовудин. Одноразовые дозы 1000 мг и множественные дозы 1200 мг или 600 мг азитромицина оказали небольшое влияние на фармакокинетику в плазме или вывод мочи зидовудина или его метаболитов глюкуронида. Тем не менее, потребление азитромицина увеличивало концентрацию фосфорилированного зидовудина, клинически активного метаболита в мононуклеарном языке в периферической циркуляции. Клиническая значимость этих данных не выяснена, но может быть полезно для пациентов.

Азитромицин не имеет существенного взаимодействия с печеночной системой цитохрома P450. Считается, что препарат не имеет фармакокинетического взаимодействия лекарств, характерного для эритромицина и других макролидов. Азитромицин не вызывает индукцию или инактивацию печеночного цитохрома P450 через цитохромометаболитный комплекс.

Рог. Из -за теоретической возможности эрготизма одновременное введение азитромицина с производными не рекомендуется.

Фармакокинетические исследования использования азитромицина и следующих препаратов, метаболизм которых проводили с участием цитохрома P450.

Аторвастатин. Сопутствующее использование аторвастатина (10 мг в день) и азитромицина (500 мг в день) не вызывало изменений в концентрациях аторвастатина в плазме (на основе анализа ингибирования hmg CoAредуктазы). Однако в период после маркетинга случаи рабдомиолиза были зарегистрированы у пациентов, получавших азитромицин вместе со статинами.

Карбамазепин. При изучении фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин не оказывал существенного влияния на уровни карбамазепина в плазме или на его активные метаболиты.

Циметидин. В фармакокинетическом исследовании воздействия одной дозы циметидина (за 2 часа до введения азитромицина) на фармакокинетику азитромицина не наблюдалось никаких изменений в фармакокинетике азитромицина.

Кумарин Антикоагулянты. При изучении фармакокинетического взаимодействия азитромицин не изменил антикоагулянтный эффект одной дозы 15 мг варфарина, предписанного здоровым добровольцам. В период после маркетинга сообщения о потенциале антикоагулянтного эффекта были получены после сопутствующего использования антикоагулянтов азитромицина и перорального кумарина. Хотя причинно -следственная связь не была установлена, необходимость в частого мониторинга протромбинового времени следует учитывать при введении азитромицина пациентам, получающим антикоагулянты перорального кумарина.

Циклоспорин. Фармакокинетическое обследование у здоровых добровольцев, которая давала пероральную дозу азитромицина 500 мг/день в течение 3 дней, а затем была продемонстрирована одна пероральная доза циклоспорина 10 мг/кг, значительное увеличение CMAX и AUC0-5 циклоспорина. Поэтому при использовании этих лекарств следует проявлять осторожность. Если необходимо сопутствующее использование этих препаратов, следует контролировать уровни циклоспорина, а доза скорректируется соответствующим образом.

Эфавиренц. Сопутствующее использование однократной дозы азитромицина 600 мг и 400 мг эфавиренца в день в течение 7 дней не вызывало какого -либо клинически значимого фармакокинетического взаимодействия.

Флуконазол. Сопутствующее использование одной дозы азитромицина 1200 мг не приводит к изменению фармакокинетики однократной дозы флуконазола 800 мг. Общее воздействие и половина жизни азитромицина не изменились при одновременном использовании флуконазола, но клинически небольшое снижение CMA (18 %) азитромицина наблюдалось.

Индеинавир. Одновременное использование однократной дозы азитромицина 1200 мг не вызывает статистически значимого влияния на фармакокинетику индинавира, которая принимается в дозе 800 мг 3 раза в день в течение 5 дней.

Метилпреднизолон. При изучении фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин существенно не влиял на фармакокинетику метилпреднизолона.

Мидазолам. У здоровых добровольцев сопутствующее использование азитромицина 500 мг в день в течение 3 дней не вызывало клинически значительных изменений в фармакокинетике и фармакодинамике кодазолама, которая использовалась в качестве однократной дозы 15 мг.

Налинавир. Сопутствующее использование азитромицина (1200 мг) и нелавира в концентрациях равновесия (750 мг 3 раза в день) вызывает увеличение концентрации азитромицина. Клинически значимые побочные эффекты не наблюдались, соответственно, нет необходимости корректировать дозу.

Рифабутин. Сопутствующее использование азитромицина и рифабутина не влиял на концентрации этих препаратов в плазме в сыворотке. Нейтропения наблюдалась у субъектов, которые были взяты в то же время азитромицин и рифабутин. Хотя нейтропения была связана с использованием рифабутина, причинно -следственная связь с одновременным введением азитромицина не была установлена.

Силденафил. У здоровых мужских добровольцев не было получено никаких доказательств азитромицина (500 мг в день в течение 3 дней) по значению AUC и CMAX Sildenafil или его основного циркулирующего метаболита.

Терфенадин. Фармакокинетические исследования не сообщают о взаимодействии между азитромицином и терфенадина. В некоторых случаях возможность такого взаимодействия не может быть исключена, но нет особых данных о наличии такого взаимодействия.

Теофиллин. Не существует данных о клинически значимом фармакокинетическом взаимодействии с одновременным использованием азитромицина и здоровых добровольцев теофиллина.

Триазолам. Сопутствующее использование здоровых добровольцев азитромицина 500 мг в первый день и 250 мг второго дня с 0,125 мг триазолама не повлияло на все фармакокинетические скорости триазолама по сравнению с использованием триазолама и плацебо.

Триметоприм/сульфаметоксазол. Совместное использование двойной концентрации триметоприма/сульфаметоксазола (160 мг/800 мг) в течение 7 дней с азитромицином 1200 мг в течение 7 дней не оказало значительного влияния на максимальную концентрацию, общую экспозицию или экскрецию с мочой. Значение концентраций азитромицина в сыворотке соответствовало тем, что наблюдалось в других исследованиях.

Препараты, которые могут продлить интервал QT. Азитромицин должен быть тщательно назначен пациентам с другими лекарствами, которые могут продлить интервал QT.

Функции при использовании

Гиперчувствительность.

Как и в случае эритромицина и других макролидных антибиотиков, сообщают о редких серьезных аллергических реакциях, включая ангиорозный отек и анафилаксию (в отдельных случаях - с смертью), дерматологические реакции, включая острый общий экзантемат (возрастнойпулез) Стивенс -Джохнсон, токсичный эпидермальный главный (токсичный эпидермальный экзем Десять, редко со смертью) и вызваны эозинофилией с системными симптомами (синхронизация платья) (см. Раздел «Неблагоприятные реакции»). Некоторые из этих реакций, вызванных азитромицином, вызвали рецидивирующие симптомы и требовали длительного мониторинга и лечения.

В случае аллергической реакции использование препарата должно быть прекращено и соответствующей терапии. Врач должен знать, что симптомы аллергии могут возникнуть снова после прекращения симптоматического лечения.

Нарушенная функция печени.

Поскольку печень является основным способом выведения азитромицина, пациенты с серьезным заболеванием печени должны быть тщательно назначены. Информированные случаи служащего гепатита, который вызывает опасную жизнь, нарушающую функцию печени при принятии азитромицина. Некоторые пациенты могут иметь историю заболевания печени или использовали другие гепатотоксические препараты.

Тесты/тесты функции печени должны проводиться в случае признаков и симптомов дисфункции печени, таких как быстро развивающаяся астения и сопровождаемая желтой, темной мочой, склонностью к кровотечению или печеночной энцефалопатии.

В случае нарушения функции печени использование азитромицина следует прекратить.

Производные рога.

У пациентов, получающих производные рога, сопутствующее использование некоторых макролидных антибиотиков способствует быстрому развитию эрготизма. Нет данных о возможности взаимодействия между рогами и азитромицином. Однако из -за теоретической возможности эрготизма азитромицин не должен вводить одновременно с производными рога.

Суперинфекции. Как и в случае других антибиотиков, рекомендуется контролировать признаки суперинфекции, вызванные нечувствительными организмами, включая грибы.

Принимая почти все антибактериальные препараты, включая азитромицин, они сообщили о диареи, связанной с Clostridium difficile (CDAD), серьезность которой варьировалась от легкой диареи до смерти от смертельной. Лечение антибактериальными препаратами изменяет нормальную флору в толстой кишке, что приводит к чрезмерному росту C. difficile.

C. difficile производит токсины A и B, которые способствуют развитию CDAD. C. Радисциле штаммы того, что гиперпродуцирующие токсины являются причиной повышенной заболеваемости и смертности, поскольку эти инфекции могут быть устойчивы к антимикробной терапии и требуют Collemomy. Следует учитывать развитие CDAD у всех пациентов с диареей, вызванной антибиотиками. Требуется тщательная история болезни, потому что, как сообщается, CDAD может возникнуть в течение 2 месяцев после принятия антибактериальных препаратов.

Нарушенная почечная функция.

У пациентов с серьезной дисфункцией почек (скорость клубочковой фильтрации <10 мл/мин) 33 % системного воздействия увеличивалось с азитромицином.

Расширение интервала QT.

Удлиненная реполяризация сердца и интервал QT, который увеличил риск сердечной аритмии и торсада -де -точек (Torsade de Pointes), наблюдались при лечении других макролидных антибиотиков, включая азитромицин. Because conditions that are accompanied by increased risk of ventricular arrhythmias (including torsade de pointes) can lead to cardiac arrest, azithromycin should be prescribed with caution in patients with existing proarrhythmic conditions (especially women and elderly patients), including patients:

с врожденным или зарегистрированным пролонгацией интервала QT;
которые в настоящее время проходят лечение другими активными веществами, которые, как известно, продлевают интервал QT, такие как антиаритмические препараты классов IA (хинидин и прокаин) и III (дофетические, амиодарон и соталол), цизапид и терфенадин, нейролептические препараты, такие как пимозид; антидепрессанты, такие как циталопрам; а также фторхинолоны, такие как моксифлоксацин и левофлоксацин;
с нарушением метаболизма электролита, особенно в случае гипокалиемии и гипомагнемии;
С клинически значимой брадикардией, сердечной аритмией или тяжелой сердечной недостаточностью.

Миастения.

Информирован об обострении симптомов миастении или новой развития миастенического синдрома у пациентов, получающих терапию азитромицином.

Стрептококковые инфекции.

Азитромицин, как правило, эффективен при лечении стрептококковой инфекции в ротоглотке, но нет никаких данных, которые демонстрируют эффективность азитромицина при профилактике острого ревматоидного полиартрита.

Безопасность и эффективность для профилактики или лечения комплекса Mycobacterium avium не установлены у детей.

Используйте во время беременности или грудного вскармливания.

Беременность.

Нет достаточных данных об использовании азитромицина беременным женщинам. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу азитроміцину на плід не відзначено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин можна призначати у період вагітності, тільки якщо користь перевищує ризик.

Грудное вскармливание.

Повідомлялося, що азитроміцин проникає у грудне молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які б давали можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину у грудне молоко людини, не проводили. Застосування азитроміцину у період годування груддю можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.

Фертильність.

Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Докази того, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як делірій, галюцинації, запаморочення, сонливість, непритомність, судоми, які можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози:

Препарат застосовувати у вигляді одноразової добової дози незалежно від прийому їжі. У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу необхідно прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години. Таблетки ковтати, не розжовуючи.

Дорослі і діти з масою тіла ≥ 45 кг.

При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім мігруючої еритеми): загальна доза становить 1500 мг (500 мг 1 раз на добу). Тривалість лікування становить 3 дні.

При acne vulgaris (вугри звичайні) рекомендована загальна доза азитроміцину становить 6 г, яку слід приймати за такою схемою: 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, після чого − 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів. Дозу другого тижня слід приймати через сім днів після першого прийому таблетки, а 8 наступних доз слід приймати з інтервалами в 7 днів.

При мігруючій еритемі: загальна доза азитроміцину становить 3 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 г у перший день, після чого − по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день.

При інфекціях, що передаються статевим шляхом: рекомендована доза азитроміцину становить 1 г одноразово; курсова доза – 1 г.

Пацієнти літнього віку.

Пацієнтам літнього віку немає необхідності змінювати дозування.

Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes.

Пацієнти з порушеннями функції нирок.

Для пацієнтів із незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10–80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що і для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв).

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Досліджень, пов'язаних із лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводили.

Дети.

Препарат застосовувати дітям з масою тіла ≥ 45 кг. Дітям з масою тіла ≤ 45 кг призначати азитроміцин в іншій лікарській формі, наприклад такій як суспензія.

Передозування

Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз. Вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху.

У разі передозування при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримуючих лікувальних заходів.

Побічні ефекти

Групи за частотою проявів визначали за такою шкалою: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000); невідомо (не можна визначити з наявних даних). У межах кожної групи за частотою проявів небажані явища зазначено у порядку зменшення їхньої тяжкості.

Клас систем та органів	Побічна реакція	Частота
Інфекції та інвазії	Кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт, оральний кандидоз	не часто
Інфекції та інвазії	Псевдомембранозний коліт	невідомо
З боку системи крові і лімфатичної системи	Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія	не часто
З боку системи крові і лімфатичної системи	Тромбоцитопенія, гемолітична анемія	невідомо
З боку імунної системи	Ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості	не часто
З боку імунної системи	Анафілактична реакція	невідомо
З боку обміну речовин	Анорексія	не часто
З боку психіки	Нервозність, безсоння	не часто
	Ажитація	редко
	Агресивність, тривожність, делірій, галюцинації	невідомо
З боку нервової системи	Головная боль	часто
	Запаморочення, сонливість, дисгевзія, парестезія	не часто
	Непритомність, судоми, гіпестезія, психомоторна підвищена активність, аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс	невідомо
З боку органів зору	Порушення зору	не часто
З боку органів слуху	Розлади з боку органів слуху, вертиго	не часто
З боку органів слуху	Порушення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах	невідомо
З боку серця	Пальпітація	не часто
З боку серця	Тріпотіння/мерехтіння шлуночків (torsade de pointes), аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію, подовження QT-інтервалу на ЕКГ	невідомо
З боку судин	Припливи	не часто
З боку судин	Артеріальна гіпотензія	невідомо
З боку респіраторної системи	Диспное, носова кровотеча	не часто
З боку травного тракту	Диарея	очень часто
	Блювання, біль у животі, нудота	часто
	Запор, метеоризм, диспепсія, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини	не часто
	Панкреатит, зміна кольору язика	невідомо
З боку гепатобіліарної системи	Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця	редко
З боку гепатобіліарної системи	Печінкова недостатність (яка рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некроз печінки	невідомо
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Висипання, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз	не часто
	Фоточутливість, гострий генералізований екзантематозний пустульоз	редко
	Синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами	невідомо

З боку скелетно-м'язової системи	Остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї	не часто
З боку скелетно-м'язової системи	Артралгія	невідомо
З боку сечовидільної системи	Дизурія, біль у нирках	не часто
З боку сечовидільної системи	Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит	невідомо
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Маткова кровотеча, тестикулярні порушення	не часто
Загальні порушення та місцеві реакції	Набряк, астенія, нездужання, втома, набряк обличчя, біль у грудях, гіпертермія, біль, периферичний набряк	не часто
Лабораторні показники	Знижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів	часто
Лабораторні показники	Підвищений рівень аспартатамінотрансферази (АСТ), підвищений рівень аланінамінотрансферази (АЛТ), підвищений рівень білірубіну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові, зміни показників калію у крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня хлориду, підвищення рівня глюкози, підвищення рівня тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натрію	не часто
Ураження та отруєння	Ускладнення після процедури	не часто

Інформація про небажані реакції, можливо, пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex, базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомляли при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії.

Побічні реакції, можливо, пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex

Клас систем та органів	Побічна реакція	частота
З боку обміну речовин	Анорексія	часто
З боку нервової системи	Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія	часто
З боку нервової системи	Гіпестезія	не часто
З боку органів зору	Порушення зору	часто
З боку органів слуху	Глухота	часто
З боку органів слуху	Порушення слуху, дзвін у вухах	не часто
З боку серця	Пальпітація	не часто
З боку травного тракту	Діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення	очень часто
З боку гепатобіліарної системи	Гепатит	не часто
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Висипання, свербіж	часто
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Синдром Стівенса–Джонсона, фоточутливість	не часто
З боку скелетно-м'язової системи	Артралгія	часто
Загальні порушення та місцеві реакції	Підвищена втомлюваність	часто
Загальні порушення та місцеві реакції	Астенія, нездужання	не часто

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період є важливим заходом. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні препарату. Лікарям пропонується повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Дата окончания срока

2 года.

Условия хранения

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Храните в недоступном для детей месте.

Упаковка

Азитроміцин 250: 6 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці

Азитроміцин 500: 3 таблетки у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці

Азитроміцин 1000: 4 таблетки у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці

Категорія відпуску

За рецептом.

Режиссер

Arthur Pharmaceutical Pvt. ООО

Адрес

Сьют 1, 2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунмед Роад, Фулхам, Лондон, Велика Британія.

Кандидат

Ананта Медікеар Лтд.

АЗИТРОМИЦИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа