Личный кабинет
АЗТЕК табл. п/о 500 мг блистер №3
rx
Код товара: 565531
Производитель: Euro Lifecare (Индия)
1 200,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Ацтек.
Ацтек.
Место хранения:
Активный ингредиент: азитромицин;
1 таблетка содержит дигидрат азитромицина, эквивалентный азитромицину 250 мг или 500 мг;
Вспомогательные работы: микрокристаллическая целлюлоза, лаурилсульфат натрия, натрий гликолят, поливинилпирролидон, натрийный кроскаррелоз, тальк, стеарат магния, Ponso 4R (E 124), диоксид титана (E 171), гидроксипропилметилцеллюлоза, макроксипропилметилметилцеллюлоза, макропроводность 400.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
250 мг: диоладельные таблетки розового цвета, овальная форма, покрытая оболочкой пленки, гладкой с обеих сторон;
500 мг: таблетки, подобные капсулы для диелаки, покрытые скорлупой пленки, гладкие с обеих сторон.
Фармакотерапевтическая группа.
Антибактериальные агенты для системного применения. Макролиды, линкосамиды и стрептограммы. Азитромицин. ATH J01F A10 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Азитромицин - макролидный антибиотик, который принадлежит группе азалидов. Молекула образуется в результате введения атома азота в эритромицин кольца лактона А. Механизм действия азитромицина заключается в ингибировании синтеза бактериального белка из-за связывания при связывании с 50 с-субъединами рибосом и подавлением пептидной транслокации.
Механизм сопротивления.
Полное кросс-связывание существует среди стрептококков пневмонии , бета-гемолитической стрептококкой группы A, энтекалис и стафилококки, включая метициллин , устойчивый к золотому стафилококку (MRSA), до эритромицина, азитромицина, других макролидов и линкосамидов.
Распространенность приобретенного сопротивления может отличаться в зависимости от местности и времени для выделенных видов, поэтому местная информация о сопротивлении необходима особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости вы можете искать квалифицированные советы, если локальная распространенность сопротивления является когда эффективность препарата при лечении, по меньшей мере, некоторые виды инфекций сомнительны.
Спектр противомикробного действия азитромицина:
Обычно чувствительные виды
Аэробные грамположительные бактерии
Staphylococcus Aureus Metchilling
Streptococcus Pneumoniae пенинск
Strepeptococcus pyogenes.
Аэробные грамотрицательные бактерии
Гемофильные гриппы.
Haemophilus parainfluenzae.
Legionella Pneumophila.
Moraxella Catarrhalis
Pasteurella Multocida.
Анаэробные бактерии
Closttridium Perfringens.
Fusobacterium SPP.
Prevotella SPP.
Porphyroomonas SPP.
Другие микроорганизмы
Chlamydia Trachomatis
Хламидиоз пневмония
MyCoplasma Pneumoniae
Типы, для которых приобретенное сопротивление может быть проблемой
Аэробные грамположительные бактерии
Стрептококк пневмония с промежуточной чувствительностью к пенициллину и устойчивому пенициллину
Инфактически устойчивые организмы
Аэробные грамположительные бактерии
Enterococcus Faecalis.
Стафилококки MRSA , MRSE *
Анаэробные бактерии
Группа бактериоидов Bacteroides Fragilis
* Метциллин - устойчивый золотой стафилококк имеет очень высокую распространенность приобретенной устойчивости к макролидам и был указан в настоящем документе из-за редкой чувствительности к азитромицину.
Фармакокинетика.
Биодоступность после перорального введения составляет приблизительно 37%. Максимальная концентрация сыворотки крови достигается через 2-3 часа после получения препарата.
Во внутреннем приеме азитромицина распределяется по всему телу. В фармакокинетических исследованиях было показано, что концентрация азитромицина в тканях значительно выше (50 раз), чем в плазме крови, что указывает на сильное связывание препарата с тканями.
Связывание белков сыворотки крови варьируется в зависимости от концентрации плазмы и составляет от 12% при 0,5 мкг / мл до 52% при 0,05 мкг / мл в сыворотке. Воображаемый объем распределения в равновесии (VV SS ) составлял 31,1 л / кг.
Заключительный период полувыведения в плазме полностью отражает период полураспада тканей в течение 2-4 дней.
Приблизительно 12% внутривенной дозы азитромицина изолированы без изменений с мочой в течение следующих 3 дней. Особенно высокие концентрации неизменного азитромицина были обнаружены в желчных людях. Также были обнаружены 10 метаболитов в желчи, что сформировалось с использованием N- и O-деметилизации, гидроксилирования колец дезоксамина и Aglycone и расщепления конъюгата кладинозы. Сравнение жидкой хроматографии и микробиологического анализа показало, что метаболиты азитромицина не являются микробиологически активными.
Клинические характеристики.
Показания .
Инфекции, вызванные микроорганизмами чувствительными к азитромицину:
Инфекции Лор-органов (бактериальный фарингит / тонзиллит, синусит, средний отит);
Инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, не запасная пневмония);
Кожаные и мягкие тканевые инфекции: миграционная эритема (начальная стадия болезни Лайма), беша, импетиго, вторичный пиодерматоз, угрей вульгарис (прыщей) умеренной тяжести;
Инфекции, переданные сексуально: несложные половые инфекции, вызванные хламидиозными трахематами.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к азитромицину, эритромицину или к любому макролиду или кетолиду антибиотик или к любому другому компоненту препарата.
Благодаря теоретической возможности эрготизма азитромицин не следует назначать одновременно с производными рогов.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Необходимо аккуратно предписывать азитромицин пациентам вместе с другими препаратами, которые могут продлить интервал QT (см. Раздел «Особенности применения»).
Антациды. При изучении влияния одновременного использования антацидов на фармакокинетику азитромицина не было никаких изменений в биодоступности, хотя концентрации пика плазмы азитромицина снизились примерно на 25%. Не следует принимать одновременно азитромицин и антациды.
Цетиризин. У здоровых добровольцев, хотя одновременное использование азитромицина в течение 5 дней с цетиризином 20 мг в равновесии не было явления фармакокинетического взаимодействия или значительных изменений в интервале Qt.
Диданозин. При одновременном использовании ежедневных доз 1200 мг азитромицина из 400 мг дидономицина в день в шести ВИЧ-положительных добровольцев не влияло на фармакокинетику диданозина в равновесии по сравнению с плацебо.
Дигоксин и колхицин. Сообщалось, что сопутствующее использование макролидных антибиотиков, включая азитромицин и P-гликопротеиновые субстраты, такие как дигоксин и колхицин, приводит к увеличению уровня субстрата R-гликопротеина в сыворотке. Следовательно, при одновременном использовании азитромицина и субстрата P-гликопротеина, такого как дикоксин, необходимо учитывать возможность увеличения концентрации субстрата в сыворотке. Зидовудин. Одноразовые дозы 1000 мг и 1200 мг или 600 мг несколько доз азитромицина оказали небольшое влияние на плазменную фармакокинетику или изоляцию метаболитов цидовудина или метаболитов глюкуронидов. Однако приема азитромицина увеличила концентрацию фосфорилированного зидовидина, клинически активного метаболита, в мононуклеарах в периферическом кровообращении. Клиническая значимость этих данных не выясняется, но может быть полезна для пациентов.
Азитромицин не имеет значительного взаимодействия с печеночной системой цитохрома P450. Считается, что препарат не имеет фармакокинетического взаимодействия, наблюдаемого с эритромицином и другими макролидами. Азитромицин не вызывает индукции или инактивации цитохрома печени P450 посредством цитохрома-метаболического комплекса.
Рога. Учитывая теоретическую возможность эрготизма, одновременное введение азитромицина с производными лошадей не рекомендуется.
Фармакокинетические исследования проводились путем использования азитромицина и следующими препаратами, которые в значительной степени метаболизм с участием цитохрома P450.
Аторвастатин. Одновременное использование аторвастатина (10 мг в день) и азитромицин (500 мг в день) не изменили концентрации аторвастатина в плазме крови (на основе анализа ингибирования HMG COA Reductase). Тем не менее, период Postmarketing были зарегистрированы случаи рабдомиолиза у пациентов, которые использовали азитромицин с статинами.
Карбамазепин. При изучении фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин не выявило значительное влияние на плазменные уровни карбамазепина или его активных метаболитов.
Cimetidine. В фармакокинетическом исследовании эффекта одной дозы цимина, принятого за 2 часа до азитромицина, на фармакокинетике азитромицина, никаких изменений в фармакокинетике азитромицина не наблюдалось.
Оральные антикоагулянты типа кумарина . При изучении фармакокинетического взаимодействия азитромицин не изменил антикоагулянтное влияние одноразовой дозы 15 мг варфарина, предназначенного для здоровых добровольцев. Сроки постмаркетинга сообщает о потенциале антикоагулянтного эффекта после одновременного использования азитромицина и пероральных антикоагулянтов типа кумарина. Хотя причинно-следственное соединение не было установлено, необходимо учитывать потребность в частом мониторинге протромбинного времени при назначении азитромицина пациентам, получавших пероральный антикоагулянтный тип кумарина.
Циклоспорин. Некоторые из связанных макролидных антибиотиков влияют на метаболизм циклоспорина. В фармакокинетическом исследовании с участием здоровых добровольцев, получавших пероральную дозу азитромицина 500 мг / день в течение 3 дней, а затем было продемонстрировано одноразовая пероральная доза циклоспорина 10 мг / кг, было продемонстрировано значительное увеличение макс и AUC 0-5 циклоспорина. Следовательно, меры предосторожности следует осуществлять одновременное использование этих препаратов. Если требуется одновременное применение этих препаратов, тщательный мониторинг уровней циклоспорина должен проводиться и соответственно регулировать дозировку.
EFAVIRENZ . Одновременное использование одной дозы азитромицина 600 мг и 400 мг EFAVIRENZA ежедневно в течение 7 дней не вызывало никакого клинически значимого фармакокинетического взаимодействия.
Флуконазол . Одновременное использование одной дозы азитромицина 1200 мг не приводит к изменению фармакокинетики одной дозы флуконазола 800 мг. Общая облучение и период полураспада азитромицина не изменялись при одновременном использовании флуконазола, но наблюдалось клинически незначительное снижение в C MAH (18%) азитромицина.
Intodin. Одновременное использование одной дозы азитромицина 1200 мг не вызывает статистически значимого влияния на фармакокинетику бензина, которое следует принимать в дозе 800 мг 3 раза в день в течение 5 дней.
Метилпреднизолон . При изучении фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин существенно не влиял на фармакокинетику метилпреднизолона.
Мидазолам . У здоровых добровольцев одновременное использование азитромицина 500 мг в сутки в течение 3 дней не вызывало клинически значимых изменений фармакокинетики и фармакодинамики мидазолама, которое использовалось в качестве одной дозы 15 мг.
Нильфинавир . Одновременное использование азитромицина (1200 мг) и непольфинавир в концентрациях равновесия (750 мг 3 раза в день) вызывает увеличение концентрации азитромицина. Клинически значимые побочные эффекты наблюдались, соответственно, нет необходимости регулировать дозу.
Рифабутин. Одновременное использование азитромицина и рифабутина не влияло на концентрацию этих препаратов в сыворотке. Нейтропения наблюдалась у субъектов, которые взяли азитромицин, так и рифабутин. Хотя нейтропения была связана с использованием рифабутина, причинно-следственная связь с одновременным потреблением азитромицина не установлена.
Силденафил . Обычные здоровые мужские волонтеры не получали доказательств влияния азитромицина (500 мг в день в течение 3 дней) до AUC и C Max Siltenafil или его основного циркуляционного метаболита.
Terfenadine. Фармакокинетические исследования не сообщают взаимодействие между азитромицином и терфенадин. В некоторых случаях невозможно полностью исключить возможность такого взаимодействия; Тем не менее, нет особых данных о наличии такого взаимодействия.
Теофиллин. Нет данных о клинически значимом фармакокинетическом взаимодействии с одновременным использованием азитромицина и теофиллина со здоровыми добровольцами.
Триазолам . Одновременное использование здоровых добровольцев для азитромицина 500 мг в первый день и 250 мг следующего дня 0,125 мг триазола не влияло на все фармакокинетические параметры триазола по сравнению с триазолом и плацебо.
Триметоприм / сульфаметоксазол . Одновременное использование триметоприма / сульфаметоксазола двойной концентрации (160 мг / 800 мг) в течение 7 дней с азитромицином 1200 мг в день не показала значительного воздействия на максимальные концентрации, полное воздействие или экскрецию с мочой триметоприма или сульфаметоксазолом. Значения концентраций азитромицина в сыворотке соответствовали тем, которые наблюдаются в других исследованиях.
Особенности приложения.
Аллергические реакции. Как и в случае эритромицина и других макролидных антибиотиков, появились редкие серьезные аллергические реакции, в том числе ангионевротические отеки и анафилаксии (в изолированных случаях с летальным следствием), дерматологические реакции, включая острый обобщенным экзантететическим пустуром. Некоторые из этих реакций, вызванных азитромицином, вызвали рецидивирующие симптомы и необходимы более длительное наблюдение и лечение.
Нарушение функции печени . Поскольку печень является основным способом выпуска азитромицина, азитромицин должен быть осторожным для пациентов с серьезными заболеваниями печени. Сообщили о случаях полноценного гепатита, что вызывает жизнь скота для скота для функций печени при принятии азитромицина. Возможно, некоторые пациенты в истории имели заболевание печени или другие гепатотоксические препараты.
Анализы / образцы функций печени необходимы в случае разработки особенностей и симптомов дисфункции печени, например, быстро развивающейся астения и сопровождаются желтудой, темной мочой, наклона к кровотечению или печеночной энцефалировании.
В случае обнаружения функции печени использование азитромицина должно быть прекращено.
Рога. У пациентов, принимающих производные лошадей, одновременное использование некоторых макролидных антибиотиков способствует быстрому развитию эрготизма. Отсутствующие данные о возможности взаимодействия рогов и азитромицина. Однако из-за теоретической возможности эрготизма азитромицина не следует назначать одновременно с производными рогов.
Superinfection. Как и в случае других антибиотиков, рекомендуется контролировать признаки суперинфекции, вызванные нечувствительными организмами, включая грибки.
Принимая практически все антибактериальные препараты, в том числе азитромицин, его сообщалось, что диарея, связанная с диффузной (CDAD) Closetridium (CDAD), серьезность которой варьировалась от слабо выраженной диареи к колиту с летальным следствием. Лечение антибактериальными препаратами изменяет нормальную флору в толстой кишечнике, что приводит к чрезмерному росту C.difficile .
C.difficile производит токсины A и B, которые способствуют развитию CDAD. C.difficile штаммы, которые гиперфадирующие токсины являются причиной повышенного уровня заболеваемости и смертности, поскольку эти инфекции могут быть устойчивы к антимикробной терапии и потребности коллекционирования. Необходимо рассмотреть развитие CDAD у всех пациентов с диареей, вызванным антибиотиками. Требуется тщательное поведение истории заболевания, поскольку, как сообщается, CDAD может происходить в течение 2 месяцев после получения антибактериальных препаратов.
Нарушение функции почек. У пациентов с тяжелой дисфункцией почек (фильтрация скорости <10 мл / мин) на 33% наблюдалось увеличение системного воздействия с азитромицином.
Расширение сердечной реполяризации и интервала QT, который поднял риск развития сердечных аритмий и развевающихся - мерцание желудочков ( точек Torsade de) , наблюдалось при лечении других макролидных антибиотиков, включая азитромицин. Поскольку государства, сопровождающиеся повышенным риском аритмий желудочковых аритмий (включая точки TOSSADE DE ), могут привести к остановке сердца, азитромицин должен предписаться с осторожностью пациентам с существующими профилами (особенно женщинами и пациентами старшего возраста), в частности пациентов:
с врожденным или зарегистрированным продлением интервала QT;
В настоящее время проходит лечение с использованием других активных веществ, которые, как известно, расширяют интервал QT, например, антиаритмические препараты классов Ia (Quinidine и Procaisonalamide) и III (дофтилид, амиодарон и соталол), цизаприд и терфенадин, нейролептические агенты. такие как пимозид; антидепрессанты, такие как циталопрам, а также фторхинолоны, такие как моксифлоксацин и левофлоксацин;
с нарушением электролита обмена, особенно в случае гипокалиемии и гипомадемии;
С клинически значимой брадикардией, сердечной аритмией или тяжелой сердечной недостаточностью.
Miaastry Gravis. Сообщили обострение симптомов Gravis или нового развития синдрома Мястонического синдрома у пациентов, получающих терапию азитромицина.
Стрептококковые инфекции. При лечении фарингита / тонзиллита, вызванного стрептококком Pyogenes , выбор выбора, как правило, является пенициллин, он также используется для профилактики при острой ревматической лихорадке. Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції у ротоглотці, стосовно профілактики ревматичної атаки немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину.
Інше.
Безпечність та ефективність внутрішньовенного застосування азитроміцину для лікування інфекцій у дітей не встановлені.
Безпечність та ефективність для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complex у дітей не встановлені.
Лікарський засіб містить допоміжну речовину понсо 4R (Е 124), що може спричиняти розвиток алергічних реакцій.
Застосування у період вагітності або годування груддю .
Вагітність.
Немає адекватних даних про застосування азитроміцину вагітним жінкам. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу азитроміцину на плід не відзначено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин призначають під час вагітності, тільки якщо користь перевищує ризик.
г одування груддю.
Повідомлялося, що азитроміцин проникає у молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину в грудне молоко людини, не проводилося.
Фертильність.
Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності зменшувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами .
Докази про те, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати автотранспортом або роботу з іншими механізмами, відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як делірій, галюцинації, запаморочення, сонливість, непритомність, судоми, порушення зору, які можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Азтек приймати внутрішньо 1 раз на добу, незалежно від прийому їжі. Таблетки ковтати не розжовуючи. У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалами у 24 години.
Для дорослих і дітей з масою тіла понад 45 кг: при інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (за винятком хронічної мігруючої еритеми): по 500 мг протягом 3 діб.
При акне вульгаріс рекомендована загальна доза азитроміцину становить 6 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 таблетка по 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, після чого − 1 таблетку по 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів. Дозу другого тижня слід приймати через 7 днів після першого прийому таблетки, а 8 наступних доз слід приймати з інтервалами в 7 днів.
При хронічній мігруючій еритемі: 1 г у 1-й день, потім по 500 мг з 2-го по 5-й день лікування. Курс лікування становить 5 днів.
При інфекціях, що передаються статевим шляхом : одноразово 1 г (2 таблетки по 500 мг або 4 таблетки по 250 мг). Курсова доза – 1 г.
Для пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10–80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що й для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв).
При печінковій недостатності препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки, оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю. Досліджень, пов'язаних з лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводилося.
Пацієнтам літнього віку коригування дози не потрібне.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes .
Діти.
Препарат у даній лікарській формі можна застосовувати дітям з масою тіла більше 45 кг. Для цієї групи дітей рекомендується призначати дорослу дозу.
Передозування.
Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху. У разі передозування при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримуючих лікувальних заходів.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці приведені побічні реакції, визначені за допомогою клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження, при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину відповідно до системно-органного класу та частотності. Небажані реакції, зареєстровані у період постмаркетингового спостереження, виділені курсивом . Групи за частотою проявів визначали за допомогою такої шкали: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000); невідомо (не можна визначити з наявних даних). У межах кожної групи за частотою проявів небажані явища зазначені у порядку зменшення їхньої тяжкості.
Небажані реакції можливо або ймовірно пов'язані з азитроміцином на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження
Системно-органний клас | Небажана реакція | Частота |
Інфекції та інвазії | Кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт | Нечасто |
Псевдомембранозний коліт | Невідомо | |
З боку системи крові і лімфатичної системи | Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія | Нечасто |
Тромбоцитопенія, гемолітична анемія | Невідомо | |
З боку імунної системи | Ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості | Нечасто |
Анафілактична реакція | Невідомо | |
З боку обміну речовин | Анорексія | Нечасто |
З боку психіки | Нервозність, безсоння | Нечасто |
Ажитація | Рідко | |
Агресивність, неспокій, делірій, галюцинації | Невідомо | |
З боку нервової системи | Головний біль | Часто |
Запаморочення, сонливість, парестезія, дисгевзія | Нечасто | |
Непритомність, судоми, психомоторна підвищена активність, аносмія, паросмія, агевзія, міастенія гравіс, гіпестезія | Невідомо | |
З боку органів зору | Порушення зору | Нечасто |
З боку органів слуху | Порушення слуху, вертиго | Нечасто |
Погіршення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах | Невідомо | |
З боку серця | Пальпітація | Нечасто |
Тріпотіння - мерехтіння шлуночків ( torsade de pointes ) , аритмія , включаючи шлуночкову тахікардію, подовження QT-інтервалу на ЕКГ | Невідомо | |
З боку судин | Припливи | Нечасто |
Артеріальна гіпотензія | Невідомо | |
З боку респіраторної системи | Диспное, носова кровотеча | Нечасто |
З боку травного тракту | Діарея | Дуже часто |
Блювання, біль у животі, нудота | Часто | |
Гастрит, запор, метеоризм, диспепсія, дисфагія, здуття живота, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини | Нечасто | |
Панкреатит, зміна кольору язика | Невідомо | |
З боку гепатобіліарної системи | Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця | Рідко |
Печінкова недостатність, (яка рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некроз печінки | Невідомо | |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Висипання, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз | Нечасто |
Фоточутливість, гострий генералізований екзантематозний пустульоз | Рідко | |
Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема , реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами | Невідомо | |
З боку скелетно-м'язової системи | Остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї | Нечасто |
Артралгія | Невідомо | |
З боку сечовидільної системи | Дизурія, біль у нирках | Нечасто |
Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит | Невідомо | |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | Маткова кровотеча, тестикулярні порушення | Нечасто |
Загальні порушення та місцеві реакції | Біль у грудях, набряк, нездужання, астенія, набряк обличчя, гіпертермія, біль, периферичний набряк, втома | Нечасто |
Лабораторні показники | Знижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів | Часто |
Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, підвищений рівень аланінамінотрансферази, підвищений рівень білірубіну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові, зміни показників калію у крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня хлориду, підвищення рівня глюкози, підвищення рівня тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натрію | Нечасто | |
Ураження та отруєння | Ускладнення після процедури | Нечасто |
Інформація про небажані реакції, які, можливо, пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex , базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомлялося при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії:
Побічні реакції, можливо пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex
Системно-органний клас | Небажана реакція | Частота |
З боку обміну речовин | Анорексія | Часто |
З боку нервової системи | Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія | Часто |
Гіпестезія | Нечасто | |
З боку органів зору | Погіршення зору | Часто |
З боку органів слуху | Глухота | Часто |
Погіршення слуху, дзвін у вухах | Нечасто | |
З боку серця | Пальпітація | Нечасто |
З боку травного тракту | Діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення | Дуже часто |
З боку гепатобіліарної системи | Гепатит | Нечасто |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Висипання, свербіж | Часто |
Синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість | Нечасто | |
З боку скелетно-м'язової системи | Артралгія | Часто |
Загальні порушення та місцеві реакції | Підвищена втомлюваність | Часто |
Астенія, нездужання | Нечасто |
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
250 мг: по 6 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.
500 мг: по 3 таблетки у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ФДС Лімітед.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Л-56/57, Фейз ІІ-Д, Верна Індастріал Істейт, Верна, Салсет, Гоа - 403 722, Індія
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа