Личный кабинет
БИБЛОК раствор для инъекций 10 мг/мл фл. №5
rx
Код товара: 434921
Производитель: Юрия-Фарм (Украина, Киев)
12 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Библок
Библок
Место хранения:
Активный ингредиент: эсмолол гидрохлорид;
1 мл содержит эсмолол гидрохлорид 10 мг;
Вспомогательные вещества: ацетат натрия, тригидрат; Кислотный уксусный лед; хлорид натрия; гидроксид натрия; Кислота солорическая концентрированная; вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачный жидкий, бесцветный или светло-желтый цвет.
Фармакотерапевтическая группа.
Выборочные блокаторы бета-адренорецепторов.
Код ATH C07A B09.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Гидрохлорид эсмолола представляет собой бета-селективную (кардиоселективную) блокатор адренергических рецепторов без значительной внутренней симпатомиметической или мембранной стабилизирующей активности при применении в терапевтических дозах.
Эсмолол гидрохлорид химически связан с феноксипропаноламин бета-блокаторами. Препарат Biblock имеет быстрое начало действия, очень короткую продолжительность, так что доза может быть быстро исправлена.
При соответствующей насыщенной дозе концентрации равновесия в крови достигаются в течение 5 минут. Однако терапевтический эффект достигается ранее, чем устойчивые концентрации плазмы. Скорость инфузии может быть отрегулирована для получения желаемого фармакологического эффекта.
Подготовка библока имеет гемодинамические и электрофизиологические свойства бета-блокаторов:
уменьшение частоты сердечных сокращений во время отдыха и упражнений;
уменьшение увеличения частоты сердечных сокращений, вызванных изопропеналином;
увеличение времени восстановления синататрического узла ;
задержка атриовентрикулярной проводимости;
продление интервала AB с нормальным синусовым ритмом и во время стимуляции атриума без задержки в ткани ГИС - PURPRINKA;
Продолжение времени PQ, индукция степени AB-блокады II;
продление функционального огнеупорного периода атриума и желудочков;
отрицательный неотропный эффект с уменьшением фракции выбросов;
уменьшение артериального давления.
Фармакокинетика.
Кинетические параметры Essmolol у здоровых взрослых являются линейными, концентрация плазмы пропорциональна дозы. Если доза насыщения не используется, концентрация равновесия в крови достигается в течение 30 минут при дозах от 50 до 300 мкг / кг / мин. Период полулея гидрохлорида очень короткий - около 2 минут. Объем распределения составляет 3,4 л / кг.
Гидрохлорид эсмолола метаболизируется в эритроцитах гидролизом эфирной группы под воздействием эстеразы в кислотный метаболит (ASL-8123) и метанол. Метаболизм гидрохлорида Essmolol независим, когда доза составляет от 50 до 300 мкг / кг / мин. Библок связывают с белками плазмы человеческой крови на 55%, а кислотный метаболит - всего 10%.
Период полураспада после внутривенного введения составляет приблизительно 9 минут. Общий клиренс составляет 285 мл / кг / мин; Он не зависит от циркуляции в печени или любом другом органе. Гидрохлорид эсмолола выводится почками: частично в неизменной форме (менее 2% из введенного количества), частично в виде кислотного метаболита, имеющего слабое (менее 0,1% такого эссемолола) бета-блока. Кислотный метаболит выводится в моче, период его полувыведения составляет около 3,7 часа.
Клинические характеристики.
Индикация.
Экстремальные тахиримии, в том числе мерцающие аритмии, трепетание предсердий и синусовая тахикардия.
Тахикардия и артериальная гипертензия в период периодического периода.
Библок показан в ультра-ранговой тахикардии (за исключением преждевременных синдромов желудочкового возбуждения) и для быстрого управления желудочковым ритмом у пациентов с мерцающей аритмией или предсердным трепетом в додооперационном периоде или в других условиях, когда кратковременный Управление желудочковым ритмом желательно с помощью краткого действия. Библок также показан в тахикардии и артериальной гипертонии в периодическом периоде и с нефрезонной синусовой тахикардией, если, по словам врача, степень тахикарды нуждается в особом вмешательстве. Библок не предназначен для использования в хронических состояниях.
Противопоказание.
Сильная синусовая брадикардия (частота сердечных сокращений менее 50 ударов в минуту);
Синдром дисфункции синусового узла;
нарушение атриовентрикулярной и сино-органической проводимости; AB-блокада II или III степени;
кардиогенный шок;
тяжелая гипотензия;
декомпенсированная сердечная недостаточность;
детский возраст (до 18 лет);
кормление грудью;
Гиперчувствительность к компонентам препарата или других бета-блокаторов (возможная кросс-чувствительность между бета-блокаторами);
Одновременное внутривенное введение антагонистов канала кальция, когда сердечные эффекты другого препарата все еще продолжаются;
Одновременное или недавнее внутривенное введение Verapamil (препарат Biblock не может быть введен в течение 48 часов после окончания верпамила);
Феохромоцитома, в отсутствие ее лечения;
легочная гипертония;
Острая атака астмы;
Метаболический ацидоз.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Осторожно требуется всякий раз, когда бибрический препарат используется с другими антигипертензивными агентами или средствами, которые могут вызвать гипотензию или брадикардию: терапевтическое воздействие препарата библока или побочных эффектов гипотензии или брадикардии может быть увеличено.
Антагонисты кальция, такие как Verapamil и, в меньшей степени, Diltiazem, могут оказать негативное влияние на снижение и авиацию. Комбинация не следует вводить пациентам с расстройствами проводимости, а препарат Biblock не должен предписаться в течение 48 часов после окончания верапамила.
Антагонисты кальция, такие как производные дигидропиридина (например, нифедипин), повышают риск гипотензии. У пациентов с сердечной недостаточностью лечение бета-блокаторами может привести к остановке сердца. Тщательное титрование бильбочка рекомендуется и правильный гемодинамический мониторинг.
Одновременное использование приготовления библока, антиаритмических препаратов классов класса I (таких как дисопирамид, хинидин) и амиодарон может увеличить проводимость внутри человека и вызвать отрицательный истотропной эффект.
Одновременное использование препарата библока препарата и инсулина или пероральные антидидиабетические препараты могут усиливать эффект уменьшения уровня сахара в крови (особенно для не селективных бета-блокаторов). Бета-адренергическая блокада может предотвратить появление такого признака гипогликемии как тахикардией, но другие проявления, такие как головокружение и потливость, не будут затронуты.
Анестезия. Если навальный статус пациента не определен или одновременно используются антигипертензивные препараты, можно ослабить рефлекторную тахикардию и увеличить риск гипотензии. Продолжение бета-блоков снижает риск аритмии при индукции и интубации. Если пациент дополнительно до бета-блокирующего препарата, анестезиолог следует сообщать на бета-блока. Дозировка каждого препарата, при необходимости, может быть изменена для поддержания желаемой гемодинамики.
Сочетание препарата Biblock с блокаторами ганглиона может повысить гипотензивный эффект.
Нестероидные противовоспалительные препараты могут снизить гипотензивный эффект бета-блокаторов.
Особый осторожность следует проявлять при использовании флотафенина или амилприда одновременно с бета-блокаторами.
Одновременное использование трициклических антидепрессантов (таких как имипрамин и амитриптилин), барбитураты или фенотиажины (например, хлорпромазин), а также другие антипсихотики (такие как клазапин), могут повысить влияние снижения артериального давления. Чтобы избежать неожиданной гипотензии, дозировка препарата Библока должна регулироваться до уменьшения.
При нанесении бета-блокаторов пациенты с риском развития анафилактических реакций могут быть более реактивными для эффекта аллергена (случайной, диагностической или терапевтической). Пациенты, получающие бета-блокаторы, могут не реагировать на обычные дозы адреналина, используемого для лечения анафилактических реакций.
Бета-блокаторы, в том числе препарат Библока, вызвали мышечную слабость, поэтому они теоретически способны снизить эффективность антихолинестерии при лечении мышечной слабости.
Симпатомиметические препараты могут нейтрализовать влияние бета-адренергических блокаторов при одновременном использовании. Доза каждого средства может потребовать коррекции на основе реакции пациента. Может быть целесообразным использовать альтернативные лекарства.
Препараты, которые стимулируют выброс катехоламинов, например остаток, при введении вместе с бета-блокаторами, могут дать дополнительный эффект. Пациенты, которые одновременно получают бэтбии и препараты, которые стимулируют выбросы катехоламинов, следует тщательно изучить в отношении присутствия Гипотензии или прозрачной брадикардии, что может привести к головокруженности, потере сознания или ортостатической гипотензии.
Использование бета-блокаторов с мусонидином или альфа-2-агонистами (например, клонидин) увеличивает риск рискометрической гипертонии. Если клонидин или моксонидин используются в сочетании с бета-блокатором и необходимость прекратить терапию как препаратами, первым следует прекратить с помощью бета-блокатора, а затем клонидина или моксонидин за несколько дней.
Использование бета-блокаторов с производными лошадей может привести к суровому сужению периферических сосудов и артериальной гипертонии.
Эти исследования в взаимодействии препарата Biblock и Warfarin доказывают, что их одновременное использование не приводит к изменению уровня варфарина в плазме. Однако концентрация препарата Библока при одновременном использовании с варфарином была выше.
При одновременном внутривенном введении дикоксина и приготовления дубинов здоровые добровольцы иногда наблюдали увеличение уровня дикоксина в крови на 10-20%. Одновременное использование сердечных гликозидов и приготовление библока может продлить время проводимости AB. Дигоксин не влиял на фармакокинетику приготовления библока.
В ходе исследований взаимодействие морфина и подготовки библока с внутривенным введение здоровыми добровольцами влияния препарата Библока на уровень морфина в крови не было отмечено. Уровень равновесия бильблок-препарата вырос в присутствии морфина на 46%, но никакие другие фармакокинетические параметры не были изменены.
Влияние препарата BIBLOCK на длительность нейро-мышечной блокады, вызванного хлоридом Sucamethonium или Miucarium, было исследовано у пациентов в процессе хирургических операций. Библок не повлиял на скорость развития нейро-мышечной блокады, вызванной хлоридом Sucamethonium, но его продолжительность простирается от 5 до 8 минут. Библок умеренно увеличил клиническую продолжительность (на 18,6%) действий миванской и индекс восстановления после его администрации (на 6,7%).
Хотя взаимодействия, наблюдаемые при исследованиях с использованием варфарина, дикоксина, морфина, хлорида сукаметония или миванской, не имеют клинической значимости, доза препарата Biblock должна быть тщательно титрована для пациентов, получающих одновременное лечение этих препаратов.
При одновременном применении с сульфинпиразоном можно ослабить антигипертензивные эффекты бета-блокаторов.
Особенности приложения.
Рекомендуется постоянно контролировать артериальное давление и сердечную работу с ЭКГ у всех пациентов, получающих препарат Библок.
Использование ответа желудочкового контроля от реагирования желудочка у пациентов с ультра-барабанной аритмией следует проводить с осторожностью, если пациент имеет гемодинамические расстройства или получает другие средства, которые уменьшают следующие функции: периферийное сопротивление, наполнение миокарда, наполнение миокарда или Электрическая импульсная передача в миокарде. Несмотря на быстрое начало и конец препарата Библока, могут возникнуть тяжелые реакции, включая потерю сознания, кардиогенный удар, остановка сердца. Сообщили о нескольких летальных последствиях в сложных клинических случаях, когда препарат Библока, вероятно, использовался для управления желудочковым ритмом.
Чаще всего есть побочный эффект в качестве гипотензии, который зависит от дозы, но может возникнуть при нанесении любой дозы. Гипотензия может быть тяжелой. В случае развития гипотензии необходимо уменьшить скорость инфузии или, при необходимости, остановить вход. Гипотензия, как правило, обратимо (в течение 30 минут после остановки введения препарата Библока). В некоторых случаях могут потребоваться дополнительные меры для восстановления давления. Особое внимание следует наблюдать в выборе дозировки и при поддержке инфузии пациентами с низким систолическим артериальным давлением.
При применении препарата Библок отметил случаи брадикардии, включая могилу брадикардию, и останавливая сердце. Библок препарата следует использовать с особой осторожностью пациентам с низким уровнем сердечных сокращений до лечения, и только тогда, когда ожидаемые потенциальные выгоды преобладают риск.
Битва наркотики противопоказан пациентам с сильной синусовой брадикардией. Если частота импульсов снижается до менее чем 50-55 ударов в минуту в состоянии покоя, и пациент испытывает симптомы, связанные с брадикардией, следует уменьшаться или прекращены.
Милая стимуляция необходима для поддержания кровообращения в застойной сердечной недостаточности. Бета-блокада имеет потенциальную опасность дальнейшего подавления снижения миокарда и ускоряя серьезную недостаточность. Длительная депрессия миокарда из-за использования бета-блокаторов в течение периода времени может в некоторых случаях привести к сердечной недостаточности.
Подготовка следует использовать при использовании препарата Библока пациентам с сердечными расстройствами. При первых симптомах угрозы сердечной недостаточности Biblock (гидрохлорид Essmolol) должен быть отменен. Хотя ввиду короткого периода полураспада может быть достаточно отмена препарата, и также можно рассматривать конкретное лечение. Битва препарата противопоказана пациентам с декомпенсированной сердечной недостаточностью.
Из-за негативного воздействия на время возбуждения бета-блокаторы могут быть использованы для пациентов с первой градусной блокадой сердца или другими расстройствами сердечной проводимости с осторожностью.
Препарат Библок должен быть предписан с осторожностью и только после предварительного применения блокаторов альфа-рецепторов пациентам с феохромоцитомой.
Нужна осторожность при нанесении препарата библока к лечению артериальной гипертонии после индуцированной гипотермии.
Пациенты с бронхоспастической болезнью вообще не должны назначаться бета-блокаторами. Учитывая относительную бета 1 -Conselectricity и титрование библока с осторожностью может использоваться для пациентов с бронхопастическим заболеванием. Однако из-за того, что бета-бета 1 не является абсолютным, BiBlock должен быть тщательно титрован до определения наименьшей эффективной дозы. В случае бронхопастера вливание следует немедленно прекратить и при необходимости ввести бета 2 -гранитор.
Если пациент уже получает средство, которое стимулирует рецепторы Beta 2 , возможно, потребуется просмотреть дозу этого лекарства.
Препарат Biblock следует использовать с осторожностью пациентам с хрипов или астмой в анамнезе.
Препарат Библок следует использовать с осторожными пациентами с диабетом или в случае подозреваемого или фактической гипогликемии. Бета-блокаторы могут маскировать продромальные симптомы гипогликемии, такие как тахикардия. Однако головокружение и потоотделение не будут затронуты. Одновременное использование бета-блокаторов и анти-диабетических препаратов может усилить влияние антидидиабетических агентов (уменьшение глюкозы в крови).
Реакции на месте инфузии отмечены при использовании препарата Библока как в концентрации 10 мг / мл и 20 мг / мл. Эти реакции включают раздражение и воспаление на месте инфузии, а также более серьезные реакции, такие как тромбофербит, некроз и волдыри, в частности во время экстракции. Следует избегать инфузии в середине небольшого диаметра или с использованием катетера «Бабочка». В случае развития реакции на месте инфузии необходимо использовать альтернативное место для инфузии.
Бета-блокаторы могут увеличить частоту и продолжительность атаки стенокардии у пациентов с ангинным принсом посредством беспрепятственного спазма коронарного артерии, опосредованного альфа-рецептором. Такие пациенты вообще нельзя вводить не селективными бета-блокаторами, а бета 1 -селективные блокаторы могут быть предписаны только с необычайной осторожностью.
В гиповолемических пациентах препарат Библока может ослабить рефлекторную тахикардию и повысить риск сосудистой недостаточности. Таким образом, такие пациенты препарат Библок следует использовать с осторожностью.
Пациенты с периферическими расстройствами кровообращения (заболевание или синдром носорога, вариабельной хромотой) бета-блокаторы должны использоваться с большой осторожностью из-за риска обострения этих заболеваний.
Применение некоторых бета-блокаторов, особенно для внутривенного введения, включая препарат Библока, было связано с увеличением уровня калия сыворотки и гиперкалемии. Такий ризик підвищується у пацієнтів з факторами ризику, такими як порушення функції нирок та проведення гемодіалізу.
Повідомлялося, що бета-блокатори, включаючи БІБЛОК, сприяють розвитку гіперкаліємічного ниркового канальцевого ацидозу. Крім того, ацидоз звичайно може супроводжуватися зниженою скоротністю міокарда. БІБЛОК слід з обережністю застосовувати пацієнтам з метаболічним ацидозом.
Бета-блокатори можуть збільшувати чутливість до алергенів і серйозність анафілактичних реакцій. Пацієнти, які отримують бета-блокатори, можуть не відповідати на звичайні дози адреналіну, що застосовують для лікування анафілактичних або анафілактоїдних реакцій.
Бета-блокатори були пов'язані з розвитком псоріазу або псоріазоподібних висипів і загостренням псоріазу. Пацієнтам із псоріазом в особистому чи сімейному анамнезі слід призначати бета-блокатори тільки після ретельного аналізу очікуваної користі та ризику.
Бета-блокатори, включаючи БІБЛОК, спричиняли м'язову слабкість. БІБЛОК слід застосовувати з обережністю пацієнтам з міастенією гравіс.
Такі бета-блокатори, як пропранолол і метопролол, можуть маскувати певні клінічні ознаки гіпертиреозу (наприклад тахікардію). Різке припинення лікування бета-блокаторами у пацієнтів з ризиком розвитку або підозрою на розвиток тиреотоксикозу може спричинити тиреотоксичний криз, і такі пацієнти потребують ретельного спостереження.
Пацієнти літнього віку
Пацієнтів літнього віку слід лікувати з обережністю. Загалом вибір дози для пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю, починаючи з найнижчих з рекомендованого діапазону доз, враховуючи більшу частоту зниження ниркової або серцевої функції, супутні захворювання та лікування іншими лікарськими засобами.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Спеціальні застереження для пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні, оскільки БІБЛОК метаболізується естеразами еритроцитів.
Цей лікарський засіб містить приблизно 1,22 ммоль (або 28 мг) натрію в одному флаконі. Це слід брати до уваги пацієнтам, які перебувають на дієті з контролем натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування есмололу гідрохлориду вагітним жінкам обмежені. Есмололу гідрохлорид не рекомендується застосовувати під час вагітності.
Розглядаючи можливість застосування препарату, протягом пізнього періоду вагітності, слід брати до уваги побічну дію на плід і новонародженого (особливо гіпоглікемію, гіпотензію і брадикардію).
Якщо лікування препаратом БІБЛОК вважається необхідним, слід контролювати матково-плацентарний кровообіг і зростання плода.
Повідомлялося, що застосування препарату в II і III триместрах вагітності або під час пологів спричиняло брадикардію плода, яка тривала після припинення інфузії препарату. У разі, якщо вагітні жінки отримують лікування безпосередньо перед пологами, дія бета-блокаторів може зберігатися у новонародженого впродовж декількох днів після народження і може призводити до клінічно значимої брадикардії, порушення дихання, гіпоглікемії і артеріальної гіпотензії. Новонароджена дитина потребує ретельного спостереження.
Невідомо, чи виділяється БІБЛОК у грудне молоко. Не можна виключити наявність ризику для новонароджених/немовлят.
Застосування БІБЛОКу жінкам, які годують груддю, протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Застосовується в умовах стаціонару.
Спосіб застосування та дози.
Препарат ‒ це готовий до використання розчин з концентрацією 10 мг/мл, рекомендованою для внутрішньовенного введення. Його можна застосовувати для введення навантажувальних або болюсних доз за допомогою ручного шприца.
Надшлуночкова тахіаритмія
Ефективна доза БІБЛОКу для лікування надшлуночкової тахіаритмії становить від 50 до 200 мкг/кг/хв, хоча застосовувались і дози до 300 мкг/кг/хв. Для деяких пацієнтів достатньо було дози 25 мкг/кг/хв. При надшлуночковій тахіаритмії дозу БІБЛОКу можна підібрати індивідуально шляхом титрування, при якому кожен наступний крок складається із навантажувальної дози та наступного введення підтримувальної дози.
Схема початку лікування і підтримувальної терапії
Введення навантажувальної дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини, далі – введення підтримувальної дози 50 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.*
Позитивна відповідь
Введення підтримувальної дози 50 мкг/кг/хв.
Недостатня відповідь протягом 5 хвилин
Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.
Підвищити підтримувальну дозу до 100 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.
Позитивна відповідь
Введення підтримувальної дози
100 мкг/кг/хв.
Недостатня відповідь протягом 5 хвилин
Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.
Підвищити підтримувальну дозу до 150 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.
Позитивна відповідь
Введення підтримувальної дози
150 мкг/кг/хв.
Недостатня відповідь протягом 5 хвилин
Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини. Підвищити підтримувальну дозу до 200 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.
* Після досягнення бажаного безпечного значення частоти серцевих скорочень (наприклад, при зниженні артеріального тиску), навантажувальну інфузію припиняють і знижують базовий інтервал доз підтримувальної інфузії з 50 мкг/кг/хв до 25 мкг/кг/хв чи нижче. У разі необхідності можна збільшити інтервал між кроками титрування з 5 до 10 хвилин.
Примітка: при введенні підтримуючих доз вище 200 мкг/кг/хв не спостерігалось значної користі, а безпека введення доз, вищих за 300 мкг/кг/хв, не вивчалась.
Навантажувальна доза та підтримувальна доза препарату БІБЛОК, що вводяться пацієнтам з різною масою тіла, наводяться в таблиці 1 та таблиці 2 відповідно.
Таблиця 1
Об'єм препарату БІБЛОК 10 мг/мл, необхідний як початкова навантажувальна доза
500 мкг/кг/хв
Об'єм (мл) | Маса тіла пацієнта (кг) | ||||||||
40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | 110 | 120 | |
2 | 2,5 | 3 | 3,5 | 4 | 4,5 | 5 | 5,5 | 6 | |
Таблиця 2
Об'єм препарату БІБЛОК 10 мг/мл, необхідний для підтримувальних доз при швидкості інфузії від 12,5 до 300 мкг/кг/хв
Маса тіла пацієнта (кг) | Швидкість інфузії | ||||||
12,5 мкг/кг/хв | 25 мкг/кг/хв | 50 мкг/кг/хв | 100 мкг/кг/хв | 150 мкг/кг/хв | 200 мкг/кг/хв | 300 мкг/кг/хв | |
Кількість, що вводиться за 1 годину для досягнення дози | |||||||
40 | 3 мл/год | 6 мл/год | 12 мл/год | 24 мл/год | 36 мл/год | 48 мл/год | 72 мл/год |
50 | 3,75 мл/год | 7,5 мл/год | 15 мл/год | 30 мл/год | 45 мл/год | 60 мл/год | 90 мл/год |
60 | 4,5 мл/год | 9 мл/год | 18 мл/год | 36 мл/год | 54 мл/год | 72 мл/год | 108 мл/год |
70 | 5,25 мл/год | 10,5 мл/год | 21 мл/год | 42 мл/год | 63 мл/год | 84 мл/год | 126 мл/год |
80 | 6 мл/год | 12 мл/год | 24 мл/год | 48 мл/год | 72 мл/год | 96 мл/год | 144 мл/год |
90 | 6,75 мл/год | 13,5 мл/год | 27 мл/год | 54 мл/год | 81 мл/год | 108 мл/год | 162 мл/год |
100 | 7,5 мл/год | 15 мл/год | 30 мл/год | 60 мл/год | 90 мл/год | 120 мл/год | 180 мл/год |
110 | 8,25 мл/год | 16,5 мл/год | 33 мл/год | 66 мл/год | 99 мл/год | 132 мл/год | 198 мл/год |
120 | 9 мл/год | 18 мл/год | 36 мл/год | 72 мл/год | 108 мл/год | 144 мл/год | 216 мл/год |
Режими дозування у разі періопераційного застосування при тахікардії і артеріальній гіпертензії
- При інтраопераційному лікуванні – під час анестезії, коли необхідний негайний контроль, болюсно вводять дозу 80 мг протягом 15–30 секунд, а після цього вводять дозу 150 мкг/кг/хв. Титрують швидкість інфузії, як зазначено вище, до 300 мкг/кг/хв. Об'єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.
- Після пробудження пацієнта від анестезії БІБЛОК вводять у дозі 500 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин і далі у дозі 300 мкг/кг/хв. Об'єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.
- У післяопераційних ситуаціях, коли є достатньо часу для титрування, перед кожним етапом титрування вводять навантажувальну дозу 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини для отримання швидкої дії. Використовують кроки титрування 50, 100, 150, 200, 250 та
300 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин і зупиняються після досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Об'єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.
300 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин і зупиняються після досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Об'єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.
Потенційні ефекти, які слід враховувати під час дозування препарату БІБЛОК.
У разі побічних реакцій дозу БІБЛОКу можна зменшити чи відмінити лікування. Фармакологічні побічні реакції проходять протягом 30 хвилин.
Якщо на ділянці введення розвивається місцева реакція, слід змінити ділянку на альтернативну і дотримуватись обережності, щоб попередити крововилив.
Застосування БІБЛОКу протягом понад 24 години повністю не вивчене. Тому інфузії тривалістю понад 24 години можна проводити тільки з обережністю.
Бажано припиняти інфузію поступово через ризик розвитку рикошетної тахікардії та рикошетної гіпертензії. Як і у разі застосування інших бета-блокаторів, враховуючи неможливість виключення розвитку ефектів відміни, слід проявляти обережність при раптовому припиненні введення препарату БІБЛОК пацієнтам з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Заміна препарату БІБЛОК альтернативними засобами
Після досягнення бажаного контролю частоти серцевих скорочень і стабільності клінічного стану пацієнтів можливий перехід на альтернативні антиаритмічні препарати або антагоністи кальцію.
Зменшення дози
Коли препарат БІБЛОК заміняється на альтернативні засоби, лікар повинен ретельно вивчити інструкцію для медичного застосування обраного альтернативного лікарського засобу і зменшити дозу препарату БІБЛОК:
протягом першої години після введення першої дози препарату швидкість інфузії БІБЛОКу знижують наполовину (на 50 %).
після другої дози альтернативного препарату перевіряють відповідь пацієнта і у разі досягнення протягом першої години задовільного контролю інфузію БІБЛОКу припиняють.
Додаткова інформація щодо дозування
Щойно досягнуто бажаного терапевтичного ефекту чи кінцевої безпечної точки (наприклад зниження артеріального тиску), навантажувальну дозу виключають, а базову дозу знижують до 12,5–25 мкг/кг/хв. Також можна збільшити інтервали між кроками титрування з 5 до 10 хвилин.
Якщо частота серцевих скорочень чи артеріальний тиск швидко досягають безпечної межі або переходять її, БІБЛОК слід відмінити. У разі збільшення частоти серцевих скорочень чи артеріального тиску до неприйнятного рівня лікування розпочинають знову з нижчої дози без введення навантажувальної дози.
Окремі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Лікування пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю, починаючи з більш низької дози.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Потрібна обережність при введенні препарату БІБЛОК шляхом інфузії пацієнтам з нирковою недостатністю, оскільки кислотний метаболіт препарату БІБЛОК виводиться з організму незміненим нирками. Виведення кислотного метаболіту значно знижується у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності із приблизно десятиразовим збільшенням періоду напіввиведення порівняно з нормальним показником, а також значним підвищенням плазмових рівнів.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У разі печінкової недостатності особливі запобіжні заходи не потрібні, оскільки головну роль у метаболізмі препарату БІБЛОК відіграють естерази еритроцитів.
Діти.
Безпека і ефективність застосування БІБЛОКу дітям (віком до 18 років) не встановлені, тому неможливо надати рекомендацій з дозування для цієї популяції.
Передозування.
Були випадки ненавмисного значного передозування концентрованих розчинів препарату БІБЛОК. Деякі з цих випадків були летальними, а інші призводили до стійкої втрати працездатності. Навантажувальні дози від 625 мг до 2,5 г (12,5–50 мг/кг) були летальними.
Симптоми
У разі передозування можуть виникнути такі симптоми: тяжка гіпотензія, синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, дихальна недостатність, втрата свідомості з розвитком коми, судоми, нудота, блювання, гіпоглікемія і гіперкаліємія.
Лікування
Враховуючи, що приблизний час напіввиведення короткий і становить 9 хвилин, першим етапом лікування токсичності має бути припинення інфузії БІБЛОКу. Час, протягом якого зникають симптоми передозування, залежить від введеної кількості препарату БІБЛОК (понад 30 хвилин при застосуванні препарату в терапевтичних дозах). Може бути необхідним штучне дихання. Потім, залежно від клінічних ефектів, можна вжити нижчезазначених загальних заходів.
Брадикардія : внутрішньовенне введення атропіну чи іншого антихолінергічного препарату. Якщо терапевтичні заходи не є достатніми для усунення брадикардії, може бути потрібним застосування кардіостимулятора.
Бронхоспазм : інгаляційне введення бета 2 -симпатоміметиків. Якщо цього недостатньо, потрібне внутрішньовенне введення бета 2 -симпатоміметиків або амінофіліну.
Симптоматична гіпотензія : внутрішньовенне введення рідин та/або пресорів.
Серцево-судинна депресія або кардіогенний шок: може бути потрібним введення діуретиків або симпатоміметиків. Доза симпатоміметиків (залежно від симптомів: добутамін, допамін, норадреналін, ізопреналін тощо) залежить від терапевтичного ефекту.
У разі необхідності подальшого лікування може виникнути потреба у внутрішньовенному введенні таких препаратів (залежно від клінічної ситуації та оцінки лікаря):
атропін;
інотропні засоби;
іони кальцію.
Побічні реакції.
У разі виникнення небажаних ефектів слід зменшити дозу препарату БІБЛОК або припинити його застосування.
Більшість побічних ефектів були легкими та оборотними. Основним побічним ефектом була артеріальна гіпотензія. Нижчезазначені небажані ефекти подано відповідно до систем органів за MedDRA та їх частоти.
Частота виникнення небажаних явищ класифікується таким чином:
дуже часто (≥ 1/10);
часто (≥ 1/100 до < 1/10);
нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100);
дуже рідко (< 1/10000);
невідомо (не можна оцінити на основі наявних даних).
З боку імунної системи: невідомо – реакції гіперчутливості.
Розлади метаболізму: часто – анорексія; невідомо – гіперкаліємія, метаболічний ацидоз.
З боку психіки: часто – депресія, тривожність; нечасто – аномальне мислення, дратівливість.
З боку центральної нервової системи: часто – запаморочення (запаморочення і пітливість у поєднанні з симптоматичною гіпотензією), сонливість, головний біль, парестезія, сплутаність свідомості, порушення уваги, збудження; нечасто – синкопе, судоми, розлади мовлення, слабкість.
Розлади органів зору: нечасто – порушення зору.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто – гіпотензія; нечасто – брадикардія, атріовентрикулярна блокада, підвищення тиску в легеневій артерії, серцева недостатність, шлуночкові екстрасистоли, вузловий ритм, стенокардія, периферична ішемія, блідість, припливи, біль у грудях; дуже рідко – синусова пауза, асистолія, тромбофлебіт (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії); невідомо – прискорений ідіовентрикулярний ритм, спазм коронарних артерій, зупинка серця.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: нечасто – диспное, набряк легень, бронхоспазм, дихання з присвистом, закладеність носа, хрипи.
З боку травного тракту: часто – нудота, блювання; нечасто – зміни смакових відчуттів, диспепсія, запор, сухість у роті і біль у животі.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – пітливість (запаморочення і пітливість у поєднанні з симптоматичною гіпотензією); нечасто – знебарвлення шкіри та еритема (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії); дуже рідко – шкірні реакції внаслідок екстравазації (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії); невідомо – псоріаз (бета-блокатори як клас лікарських засобів можуть спричиняти розвиток псоріазу в деяких випадках або погіршувати його), ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
З боку опорно-рухової системи: нечасто – біль у кістках та м'язах (у тому числі міжлопатковий біль і костохондрит); невідомо – м'язова слабкість.
З боку сечовидільної системи: нечасто – затримка сечі.
Загальні розлади та стан місця введення: часто – астенія, втома, реакції у місці ін'єкції та інфузії, запалення та затвердіння у місці інфузії, гіпергідроз; нечасто – озноб, гіпертермія, набряк та біль (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії), печіння, еритема та екхімоз у місці введення; невідомо – флебіт, тромбофлебіт та пухирці у місці інфузії, пухирі (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії), некроз у місці ін'єкції.
Термін придатності.
2 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Не заморожувати.
Не використовувати, якщо в розчині присутній осад.
Невикористаний розчин знищити.
Несумісність.
За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами або розчинами натрію бікарбонату.
Упаковка.
По 10 мл у флаконах. По 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник/заявник. ТОВ «Юрія-Фарм»
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108.
Тел. (044)-281-01-01.
ЭСМОЛОЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа