В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
БИБЛОК раствор для инф. 1% контейнер полимер. 50мл

БИБЛОК раствор для инф. 1% контейнер полимер. 50мл

rx
Код товара: 530431
Производитель: Юрия-Фарм (Украина, Киев)
4 300,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Библок

Библок

Место хранения:
Активный ингредиент: эсмолол гидрохлорид;
1 мл содержит эсмолол гидрохлорид 10 мг;
Вспомогательные вещества: тригидрат ацетата натрия, уксусная кислота, хлорид натрия, гидроксид натрия, соляная кислота концентрированная кислота, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инфузионный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачный жидкий, бесцветный или светло-желтый цвет.
Фармакотерапевтическая группа. Выборочные блокаторы бета-адренорецепторов.
Код ATH C07A B09.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Гидрохлорид эсмолола представляет собой бета-селективную (кардиоселективную) блокатор адренергических рецепторов без значительной внутренней симпатомиметической или мембранной стабилизирующей активности при использовании в терапевтических дозах.
Гидрохлорид эсмолола химически связан с типоксипропаноламиновым классом бета-блокаторов. Учитывая фармакологические свойства, препарат Biblock имеет быстрое начало действия, очень короткую продолжительность, что позволяет быстро исправить дозу.
При соответствующей насыщенной дозе концентрации равновесия в крови достигаются в течение 5 минут. Однако терапевтический эффект достигается ранее, чем устойчивые концентрации плазмы. Скорость инфузии может быть отрегулирована для получения желаемого фармакологического эффекта.
Препарат Biblock обладает известными гемодинамическими и электрофизиологическими свойствами бета-блокаторов:

  • уменьшение частоты сердечных сокращений во время отдыха и упражнений;

  • уменьшение увеличения частоты сердечных сокращений, вызванных изопропеналином;

  • увеличение времени восстановления CA-узла;

  • задержка AV-проводимости;

  • продление интервала AB с нормальным синусовым ритмом и во время стимуляции атриума без задержки в ткани ГИС-пурчики;

  • Продолжение времени PQ, индукция степени AB-блокады II;

  • продление функционального огнеупорного периода атриума и желудочков;

  • отрицательный неотропный эффект с уменьшением фракции выбросов;

  • уменьшение артериального давления.

Фармакокинетика.
Кинетические параметры Essmolol у здорового взрослых линейные, концентрация плазмы пропорциональна дозы. Если доза насыщения не используется, то концентрация равновесия в крови достигается в течение 30 минут при дозах от 50 до 300 мкг / кг / мин.
Период полулея гидрохлорида очень короткий, около 2 минут.
Объем распределения составляет 3,4 л / кг.
Гидрохлорид эсмолола метаболизируется в эритроцитах гидролизом эфирной группы под воздействием эстеразы в кислотный метаболит (ASL-8123) и метанол. Метаболизм гидрохлорида Essmolol независим, когда доза составляет от 50 до 300 мкг / кг / мин.
Библок связывают с белками плазмы человеческой крови на 55%, а кислотный метаболит - всего 10%.
Период полураспада после внутривенного введения составляет приблизительно 9 минут.
Общий клиренс составляет 285 мл / кг / мин, он не зависит от циркуляции в печени или любом другом органе. Гидрохлорид эсмолола выводится почками, частично в неизменной форме (менее 2% введенного величины), частично в виде кислотного метаболита, имеющего слабое (менее 0,1%, такое в Essmolol) бета-блокирующей активности. Кислотный метаболит выводится в моче, его период полураспада составляет около 3,7 часа.
Клинические характеристики.
Индикация.
Экстремальные тахиримии, в том числе мерцающие аритмии, трепетание предсердий и синусовая тахикардия .
Тахикардия и артериальная гипертензия в период периодического периода .
Библок показан в ультрахологической тахикардии (за исключением преждевременных синдромов желудочкового возбуждения) и для быстрого контроля желудочкового ритма у пациентов с мерцающей аритмией или предсердитом, развевающимся в предварительно послеоперационном периоде или в других условиях, когда краткосрочный контроль желудочкового ритма желательно с помощью краткого действия. Библок также проявляется в тахикардии и артериальной гипертонии в периодеперативный период и с некомпенсаторным синусовым тахикардией, если, по словам доктора, степень тахикардии нуждается в особом вмешательстве. Библок не предназначен для использования в хронических состояниях.
Противопоказание.

  • Сильная синусовая брадикардия (частота сердечных сокращений - менее 50 ударов в минуту);

  • Синдром дисфункции синусового узла;

  • нарушение атриовентрикулярной и сино-органической проводимости; AB-Blockade II или III степени;

  • кардиогенный шок;

  • тяжелая артериальная гипотензия;

  • декомпенсированная сердечная недостаточность;

  • Возможна повышенная чувствительность к компонентам или другим бета-блокаторам (возможна кросс-чувствительность между бета-блокаторами);

  • Одновременное внутривенное введение антагонистов канала кальция, когда сердечные эффекты другого препарата все еще доступны;

  • Одновременное или недавнее внутривенное введение верапамила (препарат нельзя вводить в течение 48 часов после прекращения верапамила);

  • Феохромоцитома, в отсутствие ее лечения;

  • легочная гипертония;

  • Острая атака астмы;

  • Метаболический ацидоз.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Необходимо использовать подготовку библока с другими гипотензивными агентами или средствами, которые могут привести к гипотензии или брадикардии: терапевтические эффекты препарата Библока или побочные эффекты гипотензии или брадикардии могут увеличиваться.
Антагонисты кальция, такие как верапамил и в меньшей степени дилтиацема, могут оказать негативное влияние на снижение и авиацию. Комбинация не следует вводить пациентам с расстройствами проводимости, препарат Biblock не должен быть предписан в течение 48 часов после окончания верапамила.
Антагонисты кальция, такие как производные дигидропиридина (например, нифедипин), могут увеличить риск гипотензии. У пациентов с сердечной недостаточностью лечение бета-блокаторами может привести к остановке сердца. Тщательное титрование бильбочка рекомендуется и правильный гемодинамический мониторинг.
Одновременное использование препарата Biblock, антиаритмические препараты класса класса I класса (таких как дисопирамид, хинидин) и амиодарон, может привести к томуленствующей эффекту во время проводимости внутри человека и вызвать отрицательный истотропной эффект.
Одновременное использование препарата библока препарата и инсулина или пероральные антидидиабетические препараты могут усиливать эффект уменьшения уровня сахара в крови (особенно для не селективных бета-блокаторов). Бета-адренергическая блокада может предотвратить появление признаков гипогликемии (тахикардия), но и другие проявления, такие как головокружение и повышенное потоотделение, не будут затрагиваться.
Анестезия. В случае, если объемный статус пациента не определен или одновременно используются антигипертензивные препараты, выпуск рефлекторной тахикардии и повышенный риск гипотензии. Продолжение бета-блоков снижает риск аритмии при индукции и интубации. Если пациент дополнительно к препарату блокировки из бисера, необходимо сообщать о анестезиоте. Дозировка каждого препарата может варьироваться в зависимости от необходимости поддерживать желаемую гемодинамику.
Сочетание препарата Biblock с блокаторами ганглиона может повысить гипотензивный эффект.
Нестероидные противовоспалительные препараты могут снизить гипотензивный эффект бета-блокаторов.
Особый осторожность следует проявлять при использовании флотафенина или амилприда одновременно с бета-блокаторами.
Одновременное использование трициклических антидепрессантов (таких как имипрамин и амитриптилин), барбитураты или фенотиажины (например, хлорпромазин), а также другие антипсихотики (такие как клазапин), могут повысить влияние снижения артериального давления. Чтобы избежать неожиданной гипотензии, дозировка препарата Библока должна регулироваться до уменьшения.
При нанесении бета-блокаторов пациенты с риском развития анафилактических реакций могут быть более реактивными для эффекта аллергена (случайной, диагностической или терапевтической). Пациенты, получающие бета-блокаторы, могут не реагировать на обычные дозы адреналина, которые используются для лечения анафилактических реакций.
Бета-блокаторы, в том числе препарат Библока, вызвали мышечную слабость, поэтому они теоретически способны снизить эффективность антихолинестерии при лечении мышечной слабости.
Симпатомиметические препараты могут нейтрализовать влияние бета-адренергических блокаторов
в то время как одновременное использование. Доза каждого лекарства может потребовать ответа пациента или оценить целесообразность использования альтернативных лекарств.
Препараты, которые исчерпывают запасы катехоламинов, например, резерв, при введении вместе с бета-блокаторами, могут обнаружить аддитивный эффект. Пациенты, которые получают бэтбс и препараты, которые выделяют запасы катехоламинов одновременно, должны быть тщательно изучены относительно наличия Гипотензии или чистой брадикардии, что может привести к головокруженности, потере сознания или ортостатической гипотензии.
Использование бета-блокаторов с мусонидином или альфа-2-агонистами (например, с клонидином) увеличивает риск рискометрической гипертонии. Если клонидин или моксонидин используются в сочетании с бета-блокатором и необходимыми, чтобы остановить терапию обоих лекарств, первым следует прекратить с помощью бета-блокатора, а затем клонидина или моксонидин за несколько дней.
Использование бета-блокаторов с производными лошадей может привести к суровому сужению периферических сосудов и артериальной гипертонии.
Эти исследования в взаимодействии препарата Biblock и Warfarin доказывают, что их одновременное использование не приводит к изменению уровня варфарина в плазме. Однако концентрация препарата Библока при одновременном применении с варфарином была неоднозначно выше.
При одновременном внутривенном введении дигоксина и приготовления дубинов здоровые добровольцы иногда увеличили уровень дипоксинов в крови на 10-20%. Одновременное использование сердечных гликозидов и приготовление библока может продлить время проводимости AB. Дигоксин не влиял на фармакокинетику приготовления библока.
В процессе изучения взаимодействия морфина и препарата Библока с внутривенной введения здоровым добровольцам влияния препарата Библока на уровень морфина в крови не было отмечено. Уровень равновесия препарата Библока в крови увеличился в присутствии морфина на 46%, но никакие другие фармакокинетические параметры не изменились.
Влияние препарата Библока до длительности нейро-мышечной блокады, вызванного хлоридом Sucamethonium или миукурий, было исследовано у пациентов в процессе хирургических операций. Библок не повлиял на скорость развития нейро-мышечной блокады, вызванной хлоридом Sucamethonium, но его продолжительность простирается от 5 до 8 минут. Библок умеренно продольная клиническая продолжительность (18,6%) действия миукария и индекса восстановления после его администрирования (6,7%).
Несмотря на то, что взаимодействия, наблюдаемые при исследованиях с использованием варфарина, дигоксина, морфина, хлорида саксаметония или миукуриума, не имеют большого клинического значения, препарат Biblock должен быть тщательно титрован пациентами, получающими одновременное лечение этих препаратов.
При одновременном применении с сульфинпиразоном можно ослабить антигипертензивные эффекты бета-блокаторов.
Особенности приложения.
Рекомендуется постоянно контролировать артериальное давление и ЭКГ у всех пациентов, получающих препарат.
Использование желудочковой реакции на управление желудочковым откликом у пациентов с ультрашшемической аритмией следует проводить с осторожностью, если пациент имеет гемодинамические расстройства или получает другие средства, которые уменьшают все функции или некоторые из них: периферийное сопротивление, наполнение миокарда, миокарда наполнение или передача электрического импульса. В миокардах. Несмотря на быстрое начало и конец препарата Библока, могут возникнуть тяжелые реакции, включая потерю сознания, кардиогенный удар, остановка сердца. Несколько летальных случаев записываются в сложных клинических ситуациях, когда препарат Biblock, вероятно, будет использоваться для управления желудочковым ритмом.
Чаще всего есть побочный эффект в качестве гипотензии, который зависит от дозы, но может возникнуть при нанесении любой дозы. Этот эффект может быть серьезным. В случае развития гипотензии необходимо уменьшить скорость инфузии или, при необходимости, остановить вход. Гипотензия обычно обратима (в течение 30 минут после остановки введения препарата Библока). В некоторых случаях могут потребоваться дополнительные меры для восстановления давления. Особое внимание следует наблюдать в выборе дозировки и во время инфузии технического обслуживания пациентами с низким систолическим артериальным давлением.
При применении препарата Библок отметил случаи брадикардии, включая могилу брадикардию, и останавливая сердце. Библок препарата следует использовать с особой осторожностью пациентам с низким уровнем частоты сердечных сокращений до лечения, и только тогда, когда ожидаемые потенциальные выгоды преобладают риск.
Препарат противопоказан пациентам с уже существующей синусовой брадикардией. Если частота импульсов снижается до менее 50-55 ударов в минуту в состоянии покоя, и пациент испытывает симптомы, связанные с брадикардией, чтобы уменьшить дозировку или остановку ввода.
Симпатичная стимуляция необходима для поддержания кровообращения в застойной сердечной недостаточности. Бета-блокада имеет потенциальную опасность дальнейшего подавления снижения миокарда и ускоряя серьезную недостаточность. Длительная депрессия миокарда из-за использования бета-блокаторов в течение периода времени может в некоторых случаях привести к сердечной недостаточности.
Подготовка следует использовать при использовании пациентов с препаратами Библока с сердечными расстройствами. При первых симптомах угрозы сердечной недостаточности Biblock (гидрохлорид Essmolol) должен быть отменен. Хотя из-за короткого периода полураспада может быть достаточно отменена препаратом, также можно рассмотреть конкретное лечение. Битва препарата противопоказана пациентам с декомпенсированной сердечной недостаточностью.
Из-за негативного воздействия на время возбуждения бета-блокаторы могут быть использованы для пациентов с блокадой сердца первой степени или другими расстройствами сердечной проводимости с осторожностью.
Библок препарата следует вводить с осторожностью и только после предварительного применения блокаторов альфа-рецепторов пациентам с феохромоцитомой.
Нужна осторожность при нанесении препарата библока к лечению артериальной гипертонии после индуцированной гипотермии.
Пациенты с бронхоспастической болезнью вообще не должны назначаться бета-блокаторами. Из-за его относительной бета 1 -Conselectricity и звание сражений с осторожностью могут быть использованы для пациентов с бронхопастической болезнью. Однако из-за того, что бета-бета 1 не является абсолютным, BiBlock должен быть тщательно титрован до определения наименьшей эффективной дозы. В случае бронхопастера вливание следует немедленно прекратить и при необходимости ввести бета 2 -гранитор.
Если пациент уже получает средство, которое стимулирует рецепторы Beta 2 , возможно, потребуется просмотреть дозу этого лекарства.
Препарат следует использовать с осторожностью пациентам с хрипов или астмой в анамнезе.
Препарат Библок с осторожностью следует использовать для пациентов с диабетом или в случае подозреваемости или фактической гипогликемии. Бета-блокаторы могут маскировать продромальные симптомы гипогликемии, такие как тахикардия. Однако головокружение и повышенное потоотделение не будет выставлено. Одновременное использование бета-блокаторов и антидидиабетических препаратов может усилить влияние антидидиабетических агентов (уменьшение глюкозы в крови).
Реакции на местоположении отмечены, когда 10 мг / мл и 20 мг / мл препарата. Эти реакции включают раздражение и воспаление на месте инфузии, а также более серьезные реакции, такие как тромбофербит, некроз и волдыри, в частности во время экстракции. Инфузия следует избегать в вененом диаметре или с использованием катетера «Бабочка». В случае разработки реакции на месте инфузии следует использовать альтернативное место для инфузии.
Бета-блокаторы могут увеличить частоту и продолжительность атаки стенокардии у пациентов с ангинным принсом посредством беспрепятственного спазма коронарного артерии, опосредованного альфа-рецептором. Такие пациенты вообще нельзя вводить не селективными бета-блокаторами, а бета 1 -селективные блокаторы могут быть предписаны только с необычайной осторожностью.
В гиповолемических пациентах препарат Библока может ослабить рефлекторную тахикардию и повысить риск сосудистой недостаточности. Таким образом, такие пациенты должны применяться с осторожностью.
Пациенты с периферическими расстройствами кровообращения (заболевание полино или синдромом, переменной хромоты) бета-блокаторы должны использоваться с большой осторожностью из-за риска обострения этих заболеваний.
Применение некоторых бета-блокаторов, особенно для внутривенного введения, включая препарат Библока, было связано с увеличением уровня калия сыворотки и гиперкалемии. Такий ризик підвищується у пацієнтів із факторами ризику, такими як порушення функції нирок та проведення гемодіалізу.
Зафіксовано, що бета-блокатори, включаючи БІБЛОК, спричиняють розвиток гіперкаліємічного ниркового канальцевого ацидозу. Крім того, ацидоз зазвичай може супроводжуватися зниженою скоротністю міокарда. Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з існуючим метаболічним ацидозом.
Бета-блокатори можуть збільшувати чутливість до алергенів і серйозність анафілактичних реакцій. Пацієнти, які отримують бета-блокатори, можуть не відповідати на звичайні дози адреналіну, що застосовують для лікування анафілактичних або анафілактоїдних реакцій.
Бета-блокатори були пов'язані з розвитком псоріазу або псоріазоподібних висипань і загостренням псоріазу. Пацієнтам із псоріазом в особистому або сімейному анамнезі слід призначати бета-блокатори тільки після ретельного аналізу очікуваної користі та ризику.
Бета-блокатори, включаючи БІБЛОК, спричиняли м'язову слабкість, БІБЛОК слід застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс.
Такі бета-блокатори, як пропранолол і метопролол, можуть маскувати певні клінічні ознаки гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Раптове припинення лікування бета-блокаторами у пацієнтів із ризиком розвитку або підозрою на розвиток тиреотоксикозу може спричинити тиреотоксичний криз, тому такі пацієнти потребують ретельного спостереження.
Пацієнти літнього віку
Пацієнтів літнього віку слід лікувати з обережністю. Загалом вибір дози для пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю, починаючи зазвичай з низького рівня діапазону доз, з урахуванням більшої частоти зниження ниркової або серцевої функції, супутніх захворювань або лікування іншими лікарськими засобами.
Пацієнти з порушеннями функції печінки.
Спеціальні застереження для пацієнтів із порушеннями функції печінки відсутні, оскільки БІБЛОК метаболізується естеразами еритроцитів.
Даний лікарський засіб містить приблизно 6,1 ммоль (або 140 мг) натрію в одному контейнері (50 мл) та 30,5 ммоль (або 700 мг) натрію в одному контейнері (250 мл). Це слід враховувати пацієнтам, які перебувають на дієті з контролем натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування есмололу гідрохлориду вагітним жінкам обмежені. Есмололу гідрохлорид не рекомендується застосовувати під час вагітності.
Враховуючи фармакологічну дію, протягом пізнього періоду вагітності слід брати до уваги побічну дію на плід і новонародженого (особливо гіпоглікемію, гіпотензію і брадикардію).
Якщо лікування препаратом БІБЛОК вважається необхідним, слід контролювати матково-плацентарний кровообіг і зростання плода.
Застосування препарату в II і III триместрах вагітності або під час пологів спричиняло брадикардію плода, яка тривала після припинення інфузії препарату. У разі, якщо вагітні жінки отримують лікування безпосередньо перед пологами, дія бета-блокаторів може зберігатися у новонародженого впродовж декількох днів після народження і може призводити до клінічно значимої брадикардії, порушення дихання, гіпоглікемії та артеріальної гіпотензії. Новонароджена дитина потребує ретельного спостереження.
Невідомо, чи виділяється препарат у грудне молоко. Не можна виключити наявність ризику для новонароджених/немовлят.
Слід уникати застосування препарату жінкам, які годують груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Застосовують в умовах стаціонару.
Спосіб застосування та дози.
Препарат – це готовий до використання розчин із концентрацією 10 мг/мл, рекомендованою для внутрішньовенного введення.
Надшлуночкова тахіаритмія
Ефективна доза БІБЛОКу для лікування надшлуночкової тахіаритмії становить від 50 до 200 мкг/кг/хв, хоча застосовували і дози до 300 мкг/кг/хв. Для деяких пацієнтів достатньо було дози 25 мкг/кг/хв. При надшлуночковій тахіаритмії дозу препарату можна підібрати індивідуально шляхом титрування, при якому кожен наступний крок складається із навантажувальної дози та наступного введення підтримувальної дози.
Схема початку лікування і підтримувальної терапії
Введення навантажувальної дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини, далі – введення підтримувальної дози 50 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин*
Позитивна відповідь
Введення підтримувальної дози 50 мкг/кг/хв.
Недостатня відповідь протягом 5 хвилин
Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.
Підвищити підтримувальну дозу до 100 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

Позитивна відповідь
Введення підтримувальної дози 100 мкг/кг/хв.
Недостатня відповідь протягом 5 хвилин
Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.
Підвищити підтримувальну дозу до 150 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

Позитивна відповідь
Введення підтримувальної дози 150 мкг/кг/хв.
Недостатня відповідь протягом 5 хвилин
Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини. Підвищити підтримувальну дозу до 200 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.
* Після досягнення бажаного безпечного значення частоти серцевих скорочень (наприклад, при зниженні артеріального тиску) навантажувальну інфузію припиняють і знижують базовий інтервал доз підтримувальної інфузії з 50 до 25 мкг/кг/хв або нижче. У разі необхідності можна збільшити інтервал між кроками титрування з 5 до 10 хвилин.
Примітка: при введенні підтримувальних доз вище 200 мкг/кг/хв не спостерігалося значної користі, а безпека введення доз, вищих за 300 мкг/кг/хв, не вивчалася.
Навантажувальна та підтримувальна дози препарату БІБЛОК, які вводять пацієнтам із різною масою тіла, наведено у таблиці 1 та таблиці 2 відповідно.
Таблиця 1
Об'єм препарату БІБЛОК 10 мг/мл, необхідний як початкова навантажувальна доза 500 мкг/кг/хв
Об'єм (мл)
Маса тіла пацієнта (кг)
40
50
60
70
80
90
100
110
120
2
2,5
3
3,5
4
4,5
5
5,5
6
Таблиця 2
Об'єм препарату БІБЛОК 10 мг/мл, необхідний для підтримувальних доз при швидкості інфузії від 12,5 до 300 мкг/кг/хв
Маса тіла пацієнта (кг)
Швидкість інфузії (мкг/кг/хв)
12,5
25
50
100
150
200
300
Кількість, що вводиться за одну годину для досягнення рівня дози (мл/год)
40
3
6
12
24
36
48
72
50
3,75
7,5
15
30
45
60
90
60
4,5
9
18
36
54
72
108
70
5,25
10,5
21
42
63
84
126
80
6
12
24
48
72
96
144
90
6,75
13,5
27
54
81
108
162
100
7,5
15
30
60
90
120
180
110
8,25
16,5
33
66
99
132
198
120
9
18
36
72
108
144
216
Режими дозування у разі періопераційного застосування при тахікардії та артеріальній гіпертензії
- При інтраопераційному лікуванні – під час анестезії, коли необхідний негайний контроль, болюсно вводять дозу 80 мг протягом 15-30 секунд, а після цього вводять дозу 150 мкг/кг/хв. Титрують швидкість інфузії, як зазначено вище, до 300 мкг/кг/хв. Об'єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.
- Після пробудження від анестезії БІБЛОК вводять у дозі 500 мкг/кг/хв протягом чотирьох хвилин, далі ‒ у дозі 300 мкг/кг/хв. Об'єм інфузії, необхідний для пацієнтів із різною масою тіла, наведено у таблиці 2.
- У післяопераційних ситуаціях, коли є достатньо часу для титрування, перед кожним етапом титрування вводять навантажувальну дозу 500 мкг/кг/хв протягом однієї хвилини для отримання швидкої дії. Використовують кроки титрування 50, 100, 150, 200, 250 і
300 мкг/кг/хв протягом чотирьох хвилин і зупиняються після досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Об'єм інфузії, необхідний для пацієнтів із різною масою тіла, наведено у таблиці 2.
Потенційні ефекти, які слід враховувати під час дозування препарату БІБЛОК
У разі побічних реакцій дозу препарату можна зменшити або відмінити лікування. Фармакологічні побічні реакції проходять протягом 30 хвилин.
Якщо на ділянці введення розвивається місцева реакція, слід змінити ділянку на альтернативну і дотримуватись обережності, щоб попередити крововилив.
Застосування препарату понад 24 години повністю не вивчене. Тому інфузії тривалістю понад 24 години слід проводити з обережністю.
Інфузію бажано припиняти поступово через ризик розвитку рикошетної тахікардії та рикошетної гіпертензії. Як і у разі застосування інших бета-блокаторів, враховуючи неможливість виключення розвитку ефектів відміни, слід проявляти обережність при раптовому припиненні введення препарату БІБЛОК пацієнтам з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Заміна препарату альтернативними засобами
Після досягнення бажаного контролю частоти серцевих скорочень і стабільності клінічного стану пацієнтів можливий перехід на альтернативні антиаритмічні препарати або антагоністи кальцію.
Зменшення дози
Коли препарат БІБЛОК заміняють на альтернативні засоби, лікар повинен ретельно вивчити інструкцію для медичного застосування обраного альтернативного лікарського засобу і зменшити дозування препарату БІБЛОК:

  • протягом першої години після введення першої дози препарату швидкість інфузії БІБЛОКу знижують наполовину (на 50 %);

  • після другої дози альтернативного препарату перевіряють відповідь пацієнта і у разі досягнення протягом першої години задовільного контролю інфузію препарату БІБЛОК припиняють.

Додаткова інформація щодо дозування
При досягненні бажаного терапевтичного ефекту або кінцевої безпечної точки (наприклад, зниження артеріального тиску), одразу ж виключають навантажувальну дозу, а базову дозу знижують до 12,5-25 мкг/кг/хв. Також можна збільшити інтервали між кроками титрування з 5 до 10 хвилин.
Якщо частота серцевих скорочень або артеріальний тиск швидко досягають безпечної межі або переходять її, препарат слід відмінити, а після повернення частоти серцевих скорочень або артеріального тиску до прийнятного рівня лікування розпочинають знову з нижчої дози без введення навантажувальної дози.
Окремі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Лікування пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю, починаючи з більш низької дози.
Спеціальні дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводилися. Проте аналіз даних щодо 252 пацієнтів віком від 65 років продемонстрував відсутність відмінностей фармакодинамічних ефектів порівняно з даними щодо пацієнтів віком до 65 років.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Потрібна обережність при введенні препарату шляхом інфузії пацієнтам із нирковою недостатністю, оскільки кислотний метаболіт препарату БІБЛОК виводиться з організму незміненим нирками. Виведення кислотного метаболіту значно знижується у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності із приблизно десятиразовим збільшенням періоду напіввиведення порівняно з нормальним показником, а також значним підвищенням плазмових рівнів.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У разі печінкової недостатності особливі запобіжні заходи не потрібні, оскільки головну роль у метаболізмі препарату БІБЛОК відіграють естерази еритроцитів.
Інструкція по використанню контейнерів
Препарат БІБЛОК - розчин для інфузій у контейнері з двома ПВХ-отворами (портами): порт для вилучення первинної навантажувальної дози та порт для інфузій препарату.
Порт для вилучення первинної навантажувальної дози використовують виключно для отримання первинної навантажувальної дози, він не призначений для інфузій послідовних навантажувальних або підтримувальних доз. При вилученні первинної навантажувальної дози необхідне суворе дотримання правил асептики.
Не слід додавати інші лікарські засоби у контейнер.
Вміст контейнера призначений для одноразового використання. Після зняття захисного ковпачка та початку інфузії розчин необхідно використати протягом 24 годин. Невикористані залишки препарату слід утилізувати. Не під'єднувати повторно до інфузійної системи частково використані контейнери.
Застереження. Не використовувати контейнери для послідовного з'єднання, оскільки це може спричинити виникнення повітряної емболії внаслідок потрапляння залишкового повітря з одного контейнера до того, як введення препарату пацієнту з другого контейнера завершено. Не відкривати вакуумований пакет із ламінованої фольги до початку застосування препарату. Не використовувати препарат, якщо вакуумований пакет був пошкоджений. Пакет захищає від проникнення вологи при зберіганні. Стерильність розчину забезпечується за рахунок цілісності контейнера.
Розкриття упаковки
Відкрити вакуумований пакет із ламінованої фольги та дістати контейнер із розчином. Між контейнером та пакетом можливе утворення конденсату, а також ділянок потемніння пакета та контейнера. Це не є відхиленням від норми та не впливає на якість і безпеку застосування препарату.
Стискаючи контейнер, необхідно перевірити його цілісність. Якщо виявлені механічні пошкодження, контейнер слід утилізувати через можливе порушення стерильності.
Не рекомендується використовувати розчин у разі виявлення додаткових включень та при зміні його кольору.
Підготовка до інфузії: дотримуючись асептичних умов, встановити контейнер із розчином на опору, зняти захисний ковпачок з порту та під'єднати систему для введення препарату.
Діти.
Безпека і ефективність застосування препарату дітям (віком до 18 років) не встановлені, тому неможливо надати рекомендацій із дозування для цієї популяції.
Передозування.
Були випадки ненавмисного значного передозування концентрованих розчинів препарату БІБЛОК. Деякі з цих випадків були летальними, а інші призводили до стійкої втрати працездатності. Навантажувальні дози від 625 мг до 2,5 г (12,5-50 мг/кг) були летальними.
Симптоми
У разі передозування можуть виникнути такі симптоми: тяжка гіпотензія, синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, дихальна недостатність, втрата свідомості з розвитком коми, судоми, нудота, блювання, гіпоглікемія і гіперкаліємія.
Лікування
Враховуючи, що приблизний період напіввиведення короткий і становить 9 хвилин, першим етапом лікування токсичності повинно бути припинення інфузії БІБЛОКу. Час, протягом якого зникають симптоми передозування, залежить від введеної кількості препарату БІБЛОК (понад 30 хвилин при застосуванні препарату в терапевтичних дозах). Може бути необхідним штучне дихання. Потім, залежно від клінічних ефектів, що спостерігаються, можна вжити нижчезазначених загальних заходів.
Брадикардія : внутрішньовенне введення атропіну або іншого антихолінергічного препарату. Якщо терапевтичні заходи не достатні для усунення брадикардії, може бути потрібним застосування кардіостимулятора.
Бронхоспазм : інгаляційне введення бета 2 -симпатоміметиків. Якщо цього недостатньо, може бути потрібним внутрішньовенне введення бета 2 -симпатоміметиків або амінофіліну.
Симптоматична гіпотензія : внутрішньовенне введення рідин та/або пресорів.
Серцево-судинна депресія або кардіогенний шок: може бути потрібним введення діуретиків або симпатоміметиків. Доза симпатоміметиків (залежно від симптомів: добутамін, допамін, норадреналін, ізопреналін) залежить від терапевтичного ефекту.
У разі необхідності подальшого лікування може виникнути потреба у внутрішньовенному введенні таких препаратів, враховуючи клінічну ситуацію та оцінку лікаря:

  • атропін;

  • інотропні засоби;

  • іони кальцію.

Побічні реакції.
У разі виникнення небажаних ефектів слід зменшити дозу препарату або припинити його застосування.
Більшість побічних ефектів були легкими та оборотними. Основним побічним ефектом була артеріальна гіпотензія. Нижчезазначені небажані ефекти подано відповідно до систем класів органів (СКО) за MedDRA та їх частоти.
Частота виникнення небажаних явищ класифікується таким чином:
дуже часто (≥ 1/10);
часто (≥ 1/100, < 1/10);
нечасто (≥ 1/1000, < 1/100);
дуже рідко (<1/10000);
частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних).
З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості.
Розлади метаболізму: часто – анорексія; частота невідома – гіперкаліємія, метаболічний ацидоз.
З боку психіки: часто – депресія, тривожність; нечасто – аномальне мислення, дратівливість.
З боку центральної нервової системи: часто – запаморочення (запаморочення і підвищена пітливість у поєднанні із симптоматичною гіпотензією), сонливість, головний біль, парестезія, сплутаність свідомості, порушення уваги, збудження; нечасто – синкопе, судоми, розлади мовлення, слабкість.
З боку органів зору: нечасто – порушення зору.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто – гіпотензія; нечасто – брадикардія, атріовентрикулярна блокада, підвищення тиску в легеневій артерії, серцева недостатність, шлуночкові екстрасистоли, вузловий ритм, стенокардія, периферична ішемія, блідість, припливи, біль у грудях; дуже рідко – синусова пауза, асистолія, тромбофлебіт (у поєднанні з реакціями у місці ін'єкції та інфузії); частота невідома – прискорений ідіовентрикулярний ритм, спазм коронарних артерій, зупинка серця.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: нечасто – диспное, набряк легень, бронхоспазм, дихання із присвистом, закладеність носа, хрипи.
З боку травного тракту: часто – нудота, блювання; нечасто – зміни смакових відчуттів, диспепсія, запор, сухість у роті і біль у животі.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – підвищена пітливість (запаморочення і підвищена пітливість у поєднанні із симптоматичною гіпотензією); нечасто – знебарвлення шкіри та еритема (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії); дуже рідко – шкірні реакції внаслідок екстравазації (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії); частота невідома – псоріаз (бета-блокатори як клас лікарських засобів можуть спричиняти розвиток псоріазу в деяких випадках або погіршувати його), ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
З боку опорно-рухової системи: нечасто – біль у кістках та м'язах (у тому числі міжлопатковий біль і костохондрит); частота невідома – м'язова слабкість.
З боку сечовидільної системи: нечасто – затримка сечі.
Загальні розлади та стан місця введення: часто – астенія, втома, реакції у місці ін'єкції та інфузії, запалення та затвердіння у місці інфузії, гіпергідроз; нечасто – озноб, гіпертермія, набряк та біль (у поєднанні з реакціями у місці ін'єкції та інфузії), печіння, еритема та екхімоз на ділянці введення; частота невідома – флебіт, тромбофлебіт та пухирці у місці інфузії, пухирі (у поєднанні з реакціями в місці ін'єкції та інфузії), некроз у місці ін'єкції.
Термін придатності.
1,5 року.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Не заморожувати.
Не використовувати, якщо у розчині наявний осад.
Невикористаний розчин знищити.
Несумісність.
За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами або розчинами натрію бікарбонату.
Упаковка.
По 50 мл, 250 мл у контейнерах полімерних;
по одному контейнеру полімерному у вакуумований пакет із ламінованої фольги;
по одному пакету разом з інструкцією для медичного застосування вміщують у пачку з картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник. ТОВ «Юрія-Фарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108
ЭСМОЛОЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа