Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

ЦИПРИНОЛ р-р д/инф. 200 мг фл. 100 мл №1

Код товара: 24205

Производитель: KRKA

1 800,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 22.11.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

#антибактериальные

#фторхинолоны

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата

Tsyprynol ^®

(Ciprinol ^®)

Место хранения:

Активное вещество: 1 мл содержит 2 мг ципрофлоксацина в качестве лактата;

Вспомогательные вещества: лактат натрия, хлорид натрия, соляная кислота, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Инфузионный раствор.

Фармакотерапевтическая группа.

Антибактериальные агенты для системного применения. Группа фторохинолонов. ATS J01M A02.

Клинические характеристики.

Индикация.

Взрослые

Несложные и сложные инфекции, вызванные чувствительными к ципрофлоксацином:

Инфекции дыхательных путей. В амбулаторной лечении пневмонии, вызванной пневмококом, ципрофлоксацин не следует использовать в качестве препарата первого выбора. Ciprofloxacin рекомендуется для лечения пневмонии, вызванной Klebsiella SPP., Enterobacter SPP., Proteus SPP., Escherichia Coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus SPP., Morcixella Catarrhalis, Legionella и Staphylococci;
инфекции среднего уха и пазухи;
Глазные инфекции;

Инфекция брюшной полости, бактериальные инфекции желудочно-кишечного тракта;

Инфекция желчного пузыря, желчного тракта и перитонита;
Почки и инфекции мочевыводящих путей;
Инфекция органов таза, в том числе гонорея, аднексит, простатит;
кожные инфекции и мягкие ткани;
инфекции костей и суставов;
сепсис;
профилактика и лечение инфекций у пациентов с ослабленными иммунными системами (в том числе во время лечения иммуносупрессантами и нейтропенией);
Выборочная дезактивация кишечника во время лечения иммуносупрессантами.

Дети

Ciprofloxacin может быть использован для детей, поскольку препарат второй и третьей линии лечения сложных инфекций мочевыводящих путей и пиелонефрита, вызванные Escherichia Coli (возраст детей, получавших лечение, варьировавшись от 1 до 17), а для лечения легких обострений, вызванных псевдомонасом aeruginosa У детей CF Lung (возраст детей, получавших лечение варьировали от 5 до 17 лет).

Лечение ципрофлоксацином вводится только после тщательной оценки риска-пользы из-за вероятности побочных эффектов от суставов и / или периартикулярных тканей.

Лечение детей проводилось только по вышеуказанным причинам. Клинический опыт с детьми Ciprofloxacin для других показаний ограничен.

Взрослые и дети

Уменьшение риска возникновения или прогрессирования заболевания антерогенной антерогенкой после воздействия Bacillus Anthracis.

Противопоказание.

Гиперчувствительность к ципрофлоксацину или любую другую составляющую препарата, а также к другим фторхинолонам.

Сопутствующее введение ципрофлоксацина и тизанидина посредством клинически значимых побочных эффектов (гипотензия, сонливость), связанные с увеличением концентрации тизанидина в плазме крови.

Способ применения и доза.

Дозировка должна быть установлена индивидуально в зависимости от местоположения и тяжести инфекции и чувствительности патогена. Если препарат внутренне невозможен, рекомендуется начать лечение внутривенного введения. Раствор препарата можно вводить неразбавленным или после добавления других инфузионных растворов.

Совместимость с другими решениями

Инфузионный раствор ципрофлоксацина совместим с 0,9% хлорида натрия, раствор Ринггера, раствором лактата Ринггера, 5% и 10% глюкозы, 10% раствором фруктозы и 5% раствором глюкозы с 0,225% NaCl или 0,45% NaCl. Решение, полученное после смешивания ципрофлоксацина с совместимыми инфузионными растворами, следует использовать в ближайшем будущем из-за возможности загрязнения патогенами и чувствительностью препарата к свету (поэтому бутылка должна быть удалена с коробки незадолго до использования). При хранении в условиях солнечного света ударяют гарантированную устойчивость решения в течение 3 дней.

Если совместимость с другими инфузионными препаратами не подтверждена, раствор инфузии ципрофлоксацина следует вводить отдельно. Видимые признаки несовместимости - осадок, мутность или обесцвечивание раствора.

Хранение ципрофлоксацина инфузионного раствора при низких температурах может образовывать осадок, который растворяется при комнатной температуре. Поэтому не рекомендуется хранить инфузионный раствор в холодильнике.

Для инфекций мочевыводящих путей (включая острый несложный цистит у женщин, а в острой несложной гонорее) ципрофлоксацин можно вводить внутривенно в дозе 100 мг 2 раза в день. Для инфекций дыхательных путей и других инфекций, в зависимости от степени тяжести процесса и типа агента, препарат, вводимый в дозе 200-400 мг 2 раза в день. Продолжительность инфузии ципрофлоксацина должна составлять 60 минут.

Для инфекций тяжелого курса с рецидивирующими инфекциями у пациентов с цистическим фиброзом, инфекциями живота, костей и суставах, вызванные псевдомонами или стафилококом, с перитонитом и септицемией и острой пневмонией, вызванной стрептококкой пневмонией, доза должна быть увеличена до 400 мг три раз день. Максимальная суточная доза составляет 1200 мг.

Дозировка у пожилых пациентов

Пожилые пациенты должны быть даны более низкие дозы ципрофлоксацина, основанные на тяжести заболевания и зазора креатинина.

Дети

Лечение ципрофлоксацином вводится только после тщательной оценки риска-пользы из-за вероятности побочных эффектов от суставов и / или окружающих тканей.

При отсутствии других назначений следует прилипать к следующему дозирующему режиму:

Для лечения осложнений легких на кистосиковом фиброзе, вызванном псевдомонасом aeruginosa (только опыт с детьми в возрасте от 5 до 17 лет) рекомендуемая доза составляет 10 мг ципрофлоксацина / кг внутривенно 3 раза в день (максимальная доза - 1200 мг). Продолжительность лечения составляет 10-14 дней.

Для лечения инфекций мочевыводящих путей или пиелонефрит доза должна составлять от 6 до 10 мг / кг каждые 8 часов, но не более чем максимальная доза 400 мг.

Для профилактики и лечения заболеваний легочной сибирской ячейки доза для взрослых составляет 400 мг внутривенно 2 раза в день, для детей - 10 мг / кг внутривенно 2 раза в день. Не превышайте максимальную единую дозу - 400 мг внутривенно (максимальная суточная доза - 800 мг). Препарат следует начинать сразу после предположения или подтверждения заражения. Продолжительность приема ципрофлоксацина в форме легких сибирской язвы составляет 60 дней.

Ежедневное дозирование с нарушением функции почек или печени у взрослых

Нарушение функции почек.
- Если клиренс креатинина от 30 до 60 мл / мин / 1,73 м ² или концентрации плазмы от 1,4 до 1,9 мг / 100 мл максимальная доза ципрофлоксацина внутривенно должна составлять 800 мг в день.
- Если клиренс креатинина 30 мл / мин / 1,73 м ² или менее или плазменных концентраций 2/100 мл или больше, чем максимальная доза ципрофлоксацина внутривенно должна составлять 400 мг в день.
Нарушение почечной функции + гемодиалисис.

Максимальная доза ципрофлоксацина внутривенного должна быть введена 400 мг; В дни гемодиализиса ципрофлоксацина взяты после процедуры.

+ Почечная недостаточность в перитонеальных диализах.

Решение Ciprofloxacin для инфузии добавляют к диализату (внутри брюшин): 50 мг ципрофлоксацина на 1 литр диализата вводят 4 раза в день каждые 6 часов.

Нарушение функции печени. Регулировка дозы не требуется.

Ежедневное дозирование с нарушением почечной функции или печенью у детей не изучалось.

Продолжительность лечения зависит от тяжести заболевания, клинического курса и результатов бактериологических исследований.

Рекомендуется продолжать лечение в течение не менее 3 дней после нормализации температуры или исчезновения клинических симптомов. Продолжительность лечения острой неосложненной гонореи и цистита составляет 1 день. Для инфекций почек, мочевыводящие и брюшные органы продолжительность лечения составляет 7 дней. Когда терапию остеомиелит терапии может быть продлен до 2 месяцев. В других инфекциях продолжительность лечения обычно составляет 7-14 дней. Для пациентов с ослабленным иммунным лечением следует проводить на протяжении всего периода нейтропении. Для инфекций, вызванных стрептококком, хламидией, лечение должно длиться не менее 10 дней.

Неблагоприятные реакции.

Инфекции и инвасы:

Грибная суперинфекция, антибиотический колит (очень редко - с возможной смертностью).

По крови и лимфатической системе:

Eosinophilia, Leukopenia, анемия, гранулоцитопения, лейкоцитоз, изменение протромбин, тромбоцитопении, тромбоцитоза, гемолитическая анемия, панцитопения, агранулоцитоз, ингибирование активности костного мозга, лимфаденопатия, ацидоз, моноцитоз, метмоглобинемия, гиперкалиемия, повышенные триглицериды, хаммальтамилтрансферазы кровь, повышенные уровни мочевой кислоты, геморрагический диатез цилиндрурии.

Из иммунной системы:

аллергические реакции; аллергия / ангиодиома; анафилактические реакции; анафилаксия (опасная для жизни); реакции, похожие на сывороточную болезнь.

Из пищеварительной системы и метаболизма:

Анорексия, гипергликемия, гипогликемия, ухудшение падахри.

Психические расстройства:

Психомоторное раздражительность / беспокойство, путаница и дезориентирование, беспокойство, ненормальные мечты, депрессия, галлюцинации, психотические реакции, поведенческие расстройства, самоубийцы, попытка самоубийства.

По нервной системе:

Головная боль, усталость, нарушения сна, летаргия, сонливость, маниакальные реакции, агитация, нарушение вкуса, парестезия, дизестезия, гипостезия, тремор, судороги, головокружение, головная боль, потеря координации, нарушение запаха, внутричерепная гипертензия, периферическая невропатия, полиневропатия, дезориентация, деперсонализация.

Органами видения:

Снижение остроты зрения, глаз, боли глаз, нарушение цвета восприятия цвета.

Услышав органов:

Уиннитус, нарушение слуха, убыток слуха.

Из сердечно-сосудистой системы:

Тахикардия, продление Qt, желудочковая аритмия, тахикардия Пируэция, чувствуя сердцебиение, трепетание предсердий, желудочковую эктопию, вазодилатацию, гипотензию, синкоп, васкулит, гипертония, стенокардина, инфаркт миокарда, сердечную недостаточность, цереброваскутный тромбоз, флебит.

Из дыхательных, грудных и средостереных расстройств:

Одышка (в том числе астматические условия), эпистаксиз, отек легких, икота, гемоптис, бронхоспазм, болезнь легких.

Из желудочно-кишечного тракта и метаболизма:

Тошнота, диарея, рвота, боли в животе, диспепсии, расстройствам, метеоризм, панкреатит, болезненная слизистая оболочка оральной полости, кандидоз оральная слизистая оболочка, дисфагия, кишечная перфорация, желудочно-кишечное кровотечение.

Гепатобилиарная система:

Повышенные уровни трансаминаз и билирубина, ненормальная функция печени, желтуха, гепатита (инфекционные), некроз печени (очень редко прогрессируют к неспособности печени, опасную к жизни).

Из кожи и подкожных тканей:

Сыпь, зуд, сыпь, реакция фоточувствительности, появление неспецифических везикул, петехиа, эритема мультиформной, узловой эритемы, синдром Стивенс-Джонсона (потенциальная угроза для жизни), токсический эпидермальный некролис (с потенциальной угрозой для жизни), кожу Кандидоз, гиперпигментация, отксыпающий дерматит, эритема.

Из опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани:

Боль, опорно-двигательная боль (боль в конечностях, поясничный район, в раке молочной железы), артрит, артралгия, миалгия, повышенная мышечная тона и мышечные судороги, мышечная слабость, суходисина, сухожилия слезы (преимущественно ахиллес), ухудшение симптомов Myastenia Gravis Отказ

Из почек и мочевой системы:

Почечная недостаточность, почечная недостаточность, гематурия, кристалла, тубуло-интерстициальный нефрит, уретральное кровотечение, полиурию, расстройства мочеиспускания.

Из репродуктивной системы:

вагинит.

Общие нарушения:

Неспецифическая боль, недомогание, лихорадка, отек, чрезмерное потоотделение (гипергидроз), нарушение походки, острую генерализованный превышающий разумный пустос.

Лабораторные показатели:

Увеличение активности крови щелочной фосфатазы, аномальный протромбин, повышенная активность амилазы, увеличение международного нормализованного отношения (INR) у пациентов, принимающих антагонисты витамина К.

В случае серьезных побочных эффектов (особенно реакции гиперчувствительности, псевдомембранозной колит, расстройства центральной нервной системы, галлюцинации или боли в области сухожилия) лечение следует прекратить.

Передозировка.

Сообщалось, что передозировка в дозе 12 г приводит к умеренным симптомам токсичности. Острая передозировка в дозе 16 г привела к развитию острой почечной недостаточности. Специфический антидот неизвестен. Рекомендуется обычные меры первой помощи; Кроме того, вы можете потратить гемодиализис и перитонеальный диализ. По гемодиалисису или перитонеальному диализу отображается только небольшое количество ципрофлоксацина (<10%).

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Препарат не следует использовать во время беременности или грудного вскармливания из-за отсутствия клинического опыта. Существует возможность негативного влияния на развитие суставного хряща ципрофлоксацина в организме ребенка.

Дети.

Применение TSYPROFLAKSATSYNU детей разрешено только для определенных показаний (см. Раздел «Показания»), когда ожидаемые выгоды перевешивают потенциальный риск. Количество исследований у таких пациентов недостаточно; Возможно повреждение суставного хряща во время роста.

Особенности приложения.

Использование детей и подростков.

Как и в случае с другими препаратами в этом классе, было показано, что незрелые животные ципрофлоксацин вызывают артропию суставы. При анализе доступных данных безопасности пациентов с ципрофлоксацином в возрасте до 18 лет не нашли никаких доказательств повреждения хряща или суставов, связанных с лекарственным средством. Детский препарат можно использовать только по соображениям здравоохранения.

Сильные инфекции и смешанные инфекции, вызванные грамположительными бактериями и анаэробными патогенами.

Монотерапия ципрофлоксацина не предназначена для лечения тяжелых инфекций и инфекций, которые могут быть вызваны грамоположительными бактериями или анаэробными патогенами. Если такие инфекции одновременно с ципрофлоксацином должны принимать соответствующие антибактериальные агенты.

Streptococcus инфекция (включая Strertososcus rpeytopiae)

Ciprofloxacin не рекомендуется для лечения стрептококковых инфекций из-за отсутствия эффективности.

внутрибрюшные инфекции

Данные о эффективности ципрофлоксацина для лечения послеоперационных инфекций INTRA Limited.

Инфекции костей и суставов

Ciprofloxacin следует использовать в сочетании с другими антимикробными агентами в зависимости от результатов микробиологического анализа.

Аэрозольный контакт с сибирской язвой

Использование препарата для людей на основе причин чувствительности к данным Pathogen IP VITRO, этих экспериментальных моделей животных. Врач должен относиться к национальным и / или международным признанным документам относительно лечения сибирской язвы.

Сложные инфекции мочевыводящих путей и пиелонефрит

Для лечения инфекций мочевыводящих путей можно использовать ципрофлоксацин, если вы не можете прибегать к другим процедурам; Его использование должно основываться на результатах микробиологического анализа.

Другие конкретные сильные инфекции

Для лечения других серьезных инфекций Ciproflofloxacin следует использовать в соответствии с официальными назначениями или после тщательной оценки выгоды / риска в случае сбоя или использования других методов терапии после отказа обычного лечения и микробиологического анализа, если данные оправдывают использование ципрофлоксацина.

Гиперчувствительность

После одной дозы ципрофлоксацина может привести к тому, что реакции гиперчувствительности и аллергические реакции, включая анафилактические и анафилактоид, которые могут быть угрожающими на жизнь. В случае таких реакций следует прекратить использование ципрофлоксацина и при необходимости обеспечить соответствующую медицинскую помощь.

MusculoSkeletal System

Обычно ципрофлоксацин не следует использовать у пациентов с историей заболевания / повреждения сухожилий, вызванных лечением хинолона. Однако, в некоторых случаях, после определения микробного возбудителя и оценки риск-пособия ципрофлоксацина могут быть уделяться таким пациентам для лечения определенных тяжелых инфекций, особенно в случае неэффективности стандартной терапии или бактериальной стойкости, где микробиологические данные могут оправдать использование ципрофлоксацина.

Тендиніт та розрив сухожилля (особливо ахіллового), інколи білатеральні, можуть трапитися вже у перші 48 годин після застосування ципрофлоксацину. Ризик тендинопатії може зростати у пацієнтів літнього віку або у випадку супутнього застосування кортикостероїдів.

При ознаках тендиніту слід тримати уражену кінцівку у спокої та уникати невідповідного фізичного навантаження (оскільки може підвищитися ризик розриву сухожилля). За будь-яких ознак тендиніту (при болісному набряканні, запаленні) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ципрофлоксацин з обережністю слід застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс.

Фоточутливість

Було показано, що ципрофлоксацин здатний зумовити реакції фоточутливості. Пацієнтам, які застосовують ципрофлоксацин, слід порадити уникати прямого впливу надмірних сонячних променів чи УФ-опромінення у період лікування.

Центральна нервова система

Хінолони відомі здатністю спричиняти судоми або знижувати поріг їх виникнення.

Ципрофлоксацин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями ЦНС, які можуть бути схильні до судом. У випадку виникнення судом застосування цинрофлоксацину слід припинити. Психічні реакції можуть виникнути вже після першого застосування препарату. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до таких станів, коли поведінка пацієнта стає для нього загрозливою. У таких випадках слід припинити застосування ципрофлоксацину.

При застосуванні ципрофлоксацину відзначалися випадки полінейропатії (визначеної за такими неврологічними симптомами як біль, відчуття печіння, порушення чутливості або м'язова слабкість, окремо чи у комбінації). Якщо пацієнт має симптоми нейропатії, у тому числі болю, відчуття печіння, поколювання, заніміння та/або слабкість, застосування ципрофлоксацину слід припинити для запобігання розвитку необоротних станів.

Кардіальні порушення

Ципрофлоксацин асоціюється з подовженням інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділ «Побічні реакції»). Загалом пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу препарату на інтервал QT. Слід з обережністю застосовувати ципрофлоксацин із супутніми препаратами, які можуть спричиняти пролонгацію інтервалу QT (антиаритмічні препарати класу Ia або ІІІ), та у хворих із факторами ризику щодо зазначених станів (пролонгація QT в анамнезі, некоригована гіпокаліємія).

Оскільки при застосуванні ципрофлоксацину зафіксовано випадки подовження інтервалу QТ, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з ризиком розвитку аритмії типу «пірует».

Шлунково-кишковий тракт

Виникнення тяжкої та стійкої діареї протягом лікування чи після нього (у тому числі протягом кількох тижнів потому) може свідчити про антибіотикоасоційований коліт (що загрожує життю, з можливим летальним наслідком), який потребує негайного лікування. У таких випадках слід негайно припинити застосування ципрофлоксацину і розпочати застосування відповідної терапії (ванкоміцин, перорально, 4 x 250 мг/добу). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.

Нирки та сечовидільна система

При застосуванні ципрофлоксацину відзначалися випадки кристалурії. При застосуванні ципрофлоксацину слід вживати належну кількість рідини та уникати надмірної лужності сечі.

Гепатобіліарна система

На тлі застосування ципрофлоксацину відзначалися випадки печінкового некрозу та загрозливої для життя печінкової недостатності. У випадку будь-яких ознак хвороб печінки (таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, чутливість ділянок живота при пальпації), лікування слід припинити.

Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

При застосуванні ципрофлоксацину пацієнтам із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази спостерігалися гемолітичні реакції. Застосування ципрофлоксацину таким пацієнтам слід уникати, якщо лише потенційна користь не переважає можливий ризик.

У такому випадку слід стежити за можливою появою гемолізу.

Резистентність

Протягом лікування ципрофлоксацином або після того можливе виникнення резистентних до нього бактерій з клінічно вираженою суперінфекцією або без неї. Можливий деякий ризик виділення резистентних до ципрофлоксацину бактерій протягом подовженого лікування та при лікуванні нозокоміальних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus та Pseudomonas.

Цитохром Р450

Відомо, що ципрофлоксацин є інгібітором помірної дії ферментів 1А2 цитохрому Р450. Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і препаратів, які метаболізуються аналогічним ферментним шляхом (таких як теофілін, клозапін, ропінірол, тизанідин, метилксантин, кофеїн, дулоксетин). Збільшення концентрації цих препаратів у сироватці крові пов'язане з пригніченням їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином, що може викликати специфічні побічні ефекти.

Вплив на лабораторні показники

Активність ципрофлоксацину стосовно Мусоbасtеrіит tuberculosis iп vitro може призвести до хибно-негативних результатів аналізів зразку пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

Реакції у місці введення

При внутрішньовенному застосуванні ципрофлоксацину відзначалися місцеві реакції, що трапляються частіше, якщо тривалість інфузії становить 30 хв або менше. Вони можуть проявлятися у вигляді місцевих шкірних реакцій, що швидко минають після завершення інфузії. Подальше внутрішньовенне застосування не протипоказане, якщо тільки реакції не повторюються чи не погіршуються.

Під час лікування пацієнти не повинні вживати алкоголь.

Особливі попередження щодо неактивних компонентів

1 мл ципрофлоксацину, розчину для інфузій, містить 0,01571 ммоль (або 3,61 мг) натрію. Пацієнтам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію (пацієнти із застійною серцевою недостатністю, нирковою недостатністю, нефротичним синдромом) слід бути уважним при прийомі препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат може впливати на швидкість реакції, тому пацієнтам на період лікуванням слід обмежити діяльність, що вимагає концентрації уваги та швидкої реакції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антиаритмічні препарати класу IА або ІІІ

Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антиаритмічних препаратів класу Ia або ІІІ, оскільки ципрофлоксацин має адитивний ефект при подовжені інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

Формування хелатного комплексу

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатзв'язуючих полімерів (севеламер, лантану карбонат), сукральфатів або антацидів, а також із препаратами з великою буферною ємністю (таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв'язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години до або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів.

Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H ₂ -рецепторів.

Харчові та молочні продукти

Слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію). Решта продуктів із вмістом кальцію значною мірою не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.

Пробенецид

Пробенецид сповільнює виведення ципрофлоксацину з жовчю. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, та ципрофлоксацин призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.

Урикозуричні препарати (алопуринол) сприяють уповільненню елімінації ципрофлоксацину на 50 % і збільшенню його концентрації у плазмі крові.

Метоклопрамід

Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину (при пероральному прийомі), що призводить до скорочення часу до досягнення максимальної концентрації препарату у плазмі крові. На біодоступність ципрофлоксацину жодного впливу не спостерігалося.

Омепразол

Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження C _max і показника «площа під кривою співвідношення концентрація-час (AUC)» ципрофлоксацину.

Тизанідин

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину у плазмі крові (збільшення С _max у 7 разів, діапазон – 4-21 раз; збільшення показника AUC – в 10 разів, діапазон – 6-24 рази). Зі збільшенням концентрації тизанідину у сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції. Тому одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять тизанідин, протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Теофілін

Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові, що, у свою чергу, може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати летальний наслідок. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути не можна, слід контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та адекватно знижувати його дозу (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші похідні ксантину

Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.

Метотрексат

При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспортування (нирковий метаболізм) метотрексату, що може призводити до підвищення концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватися імовірність виникнення побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом. У зв'язку з цим за пацієнтами, які одержують комбіновану терапію метотрексатом і ципрофлоксацином, слід здійснювати ретельний нагляд.

Нестероїдні протизапальні засоби

Комбіноване застосування дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних препаратів (окрім ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

Циклоспорин

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та циклоспорину спостерігалося транзиторне підвищення концентрації сироваткового креатиніну. Тому таким пацієнтам необхідний частий контроль показника концентрації сироваткового креатиніну (двічі на тиждень).

Антагоністи вітаміну K

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К може посилюватися антикоагулянтна дія ципрофлоксацину. Ступінь ризику може варіюватися залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час та одразу після одночасного введення ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К (варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону або флуїндіону).

Глібенкламід

В окремих випадках одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, які містять глібенкламід, може підвищити інтенсивність дії глібенкламіду (гіпоглікемія).

Дулоксетин

Одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ензиму CYP450 1A2 (таких як флювоксамін) може призвести до підвищення AUC і С _max дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних щодо взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину (див. розділ «Особливості застосування»).

Ропінірол

Одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і С _max ропініролу на 60 % та 84 % відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час та одразу після сумісного введення з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

Лідокаїн

Одночасне застосування лікарських засобів, що містять лідокаїн та ципрофлоксацину, інгібітору ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до зменшення кліренсу лідокаїну, який був введений внутрішньовенно, на 22 %. Хоча лідокаїн добре переноситься, після одночасного застосування його з ципрофлоксацином може спостерігатися певна взаємодія, яка може супроводжуватися побічними реакціями.

Клозапін

Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 % відповідно. Клінічний нагляд та відповідна корекція дози клозапіну рекомендується здійснювати під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

Силденафіл

Після перорального застосування 50 мг силденафілу одночасно з 500 мг ципрофлоксацину C _max та AUC силденафілу підвищуються приблизно вдвічі. Тому слід з обережністю призначати ципрофлоксацин одночасно із силденафілом з ретельною оцінкою співвідношення «ризик-користь».

Ципрофлоксацин можна застосовувати у комбінаціях з азлоциліном і цефтазидином при інфекціях, спричинених Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном та іншими ефективними бета-лактамними антибіотиками – при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніцилінами, ванкоміцином – при стафілококових інфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином – при анаеробних інфекціях.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, що відіграє важливу роль у процесі сегментної деспіралізації та спіралізації хромосоми під час фази розмноження бактерій і запобігає хромосомній транскрипції інформації, необхідній для нормального метаболізму бактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудника розмножуватися. Препарат чинить швидку та виражену бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Проявляє високу ефективність майже до всіх грамнегативних та грампозитивних збудників. До ципрофлоксацину чутливі Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Hafhia spp., Edwardsieila spp., Proteus (як індолпозитивні, так і індолнегативні штами), Morganella spp., Providencia spp., Yersinia, Vibrio spp., Aeromonas spp., Plesiomonas, Pasteurella, Haemophilus, Campylobacter spp., Pseudomonas spp. (у тому числі - Pseudomonas aeruginosa), Legionella, Moraxella spp., Branhamella spp., Acinetobacter spp., Brucella spp., Staphylococcus spp., Listeria spp., Corynebacterium, Chlamydia, а також плазмідні форми бактерій.

Ципрофлоксацин також активний проти Bacillus anthracis.

Різну чутливість проявляють Gardnerella spp., Flavobacterium spp., Alcaligenes spp., Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum. Анаеробні коки (Peptococcus, Peptostreptococcus) помірно чутливі до ципрофлоксацину, a Bacteroides - стійкий. Ципрофлоксацин ефективний відносно бактерій, що продукують бета-лактамази. Проявляє активність також щодо мікроорганізмів, резистентних практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофуранових препаратів. У деяких випадках ципрофлоксацин активний відносно штамів мікроорганізмів, резистентних до інших препаратів групи фторхінолонів. Проте слід мати на увазі, що між різними фторхінолонами існує перехресна резистентність. Як правило, резистентні до препарату Enterococcus faecium, Ureaplasma urealyticum, Nocardia asteroides, Treponema pallidum. Резистентність до ципрофлоксацину розвивається повільно і поступово («багатоступінчастий» тип).

Поширеність резистентних штамів може змінюватися залежно від регіону, і, крім того, змінюватися з часом. Бажано використовувати місцеву інформацію чутливості мікроорганізмів до ципрофлоксацину, особливо у випадку лікування тяжких інфекцій. Надана інформація дозволяє отримати лише приблизні показники чутливості і резистентності тих або інших мікроорганізмів до ципрофлоксацину.

Фармакокінетика. Ципрофлоксацин швидко і добре проникає в усі тканини організму. Максимальні концентрації у плазмі крові після внутрішньовенного введення досягаються через 60-90 хвилин. Об'єм розподілу у стані стійкої рівноваги досягає 2-3 л/кг. Оскільки зв'язування ципрофлоксацину з білками крові незначне (20-30 %), а речовина знаходиться у плазмі крові переважно в неіонізованій формі, майже вся кількість введеного препарату може вільно дифундувати в екстравазальний простір. У зв'язку з цим концентрації ципрофлоксацину у деяких рідинах і тканинах організму можуть у багато разів перевищувати рівень препарату в сироватці крові (зокрема відзначається висока концентрація ципрофлоксацину в жовчі). Виділяється ципрофлоксацин в основному нирками (майже 45 % - у незміненому вигляді, близько 11 % - у вигляді метаболітів). Через кишечник виділяється решта дози (приблизно 20 % - у незміненому вигляді, майже 5-6 % - у вигляді метаболітів). Нирковий кліренс становить 3-5 мл/хв/кг, загальний кліренс - 8-10 мл/хв/кг. Період напіввиведення становить 3-5 годин. У зв'язку з тим, що препарат виводиться різними шляхами, збільшення періоду напіввиведення спостерігається лише при значному порушенні функції нирок (можливе збільшення цього показника до 12 годин).

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості : прозорий розчин жовтувато-зеленуватого кольору, практично без механічних включень.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з інфузійними розчинами та ін'єкціями, що мають при рН 3-4 фізичну та хімічну нестабільність (пеніцилін, гепарин).

Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одній ємності, окрім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла місці. Лікарський засіб не потребує спеціальних температурних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Розчин для інфузій по 50 мл (100 мг) № 1 у флаконі та картонній коробці.

Розчин для інфузій по 100 мл (200 мг) № 1 у флаконі та картонній коробці.

Розчин для інфузій по 200 мл (400 мг) № 1 у флаконі та картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/

KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.

Місцезнаходження .

Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/

Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

ЦИПРОФЛОКСАЦИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа