Личный кабинет
ЦИПРОФЛОКСАЦИН-АСТРАФАРМ табл. п/о 500 мг №10
rx
Код товара: 429331
Производитель: Астрафарм (Украина, Вишневое)
1 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Cyprofloxacin -astrafarm
Ciprofloxacian -Arapharm.
Место хранения:
Активный ингредиент: ципрофлоксацин;
1 таблетка, покрытая корпусом пленки, содержит ципрофлоксацин 500 мг;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, кукурузный крахмал, кросс-отчет,
Силиконовый диоксид коллоидный безводный, стеарат магния; Покрытие: гипромелоза; Полиэтиленгликоль 6000; Диоксид титана (E 171).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физические и химические свойства: таблетки овальной формы с двухточечной поверхностью покрыты белой оболочкой, с налеткой на одной стороне.
Фармакотерапевтическая группа.
Антибактериальные агенты для системного применения. Группа фторохинолонов.
ATH ATH J01M A02.
ATH ATH J01M A02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Бактерицидное действие ципрофлоксацина в качестве фторхинолона антибактериального агента обусловлена способностью подавлять топоизомеразы II типа (ДНК-тесты и топоизомеразу IV), которые необходимы для многих процессов цикла ДНК, таких как репликация, транскрипция, репарация и рекомбинация.
Фармакокинетические / фармакодинамические взаимосвязи
Эффективность в основном зависит от соотношения максимальной концентрации крови (C max ) и минимальной ингибирующей концентрации (Mike) ципрофлоксацина для бактериального патогена и от значения площади под кривой (AUC) и микрофоном.
Механизм сопротивления
Сопротивление Ciprofloxacin in vitro обычно связано с мутациями целевого участка, возникающего в топоизомеразе IV и ДНК Gyras с помощью многоступенчатых мутаций. Степень перекрестного сопротивления между ципрофлоксацином и другими фторохинолонами, которая является следствием вышеупомянутого, отличается. Одиночные мутации, как правило, не приводят к клинической стойкости, но несколько мутаций обычно вызывают клиническую устойчивость к нескольким или всем представителям класса фторхинолонов.
Такие механизмы сопротивления, как непроницаемость и / или насос с эффектом, могут обнаруживать различное влияние на чувствительность к фторухинолонам, что зависит от физико-химических свойств различных представителей указанного класса и сродства транспортных систем для каждого активного вещества. Отказ Все механизмы сопротивления in vitro обычно наблюдаются в клинических изолятах. Механизмы сопротивления, которые инактивируют другие антибактериальные агенты, такие как барьер проницаемости (по своей природе для псевдомонас Aeruginosa) и воздействия на воздействие на чувствительность к ципрофлоксацину.
Сообщалось о разработке плазмидной опосредованной резистентностью, кодируемой геном QNR .
Спектр антибактериальной активности
CheckPoints Отдельные чувствительные штаммы из штаммов со средней чувствительностью, а последняя -
из устойчивых штаммов.
Таблица 1
Рекомендации EUCAST.
Микроорганизмы | Чувствительный | Устойчивый |
Enterobacteriaceae. | £ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
Псевдомонас SPP. | £ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
Acinetobacter SPP. | £ 1 мг / л | > 1 мг / л |
Staphylococcus SPP. 1 | £ 1 мг / л | > 1 мг / л |
Haemophilus грипп и моракллой катаралис | £ 0,5 мг / л | > 0,5 мг / л |
Neisseria Gonorrhoeae. | £ 0,03 мг / л | > 0,06 мг / л |
Neisseria Meningitidis | £ 0,03 мг / л | > 0,06 мг / л |
Не связаны с типом контрольно-пропускных пунктов * | £ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
1 Staphylococcus SPP . - контрольные точки для ципрофлоксацина имеют отношение к терапии с высокими дозами.
* Не связанные с типами контрольных точек определяли в основном на основе соотношения фармакокинетических и фармакодинамических данных и не зависят от микрофона для отдельных видов. Они используются только для видов, которые не имеют собственных контрольных точек, а не для тех видов, в которых тест чувствительности не рекомендуется.
Распространенность приобретенного сопротивления выделенных видов может варьироваться в зависимости от местности и времени, следовательно, местной информации о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости необходимо подать заявку на советы специалистам, когда локальная распространенность сопротивления стала на уровне, что выгодно от использования инструмента, по крайней мере, в отношении некоторых типов инфекций, сомнений.
Для ципрофлоксацина такие семьи и типы бактерий, как правило, чувствительны (для типа стрептококка см. Раздел «Особенности применения»).
Чувствительные (обычно) типы микроорганизмов |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Bacillus Anthracis (1) |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Аэромонас СПП . Brucella SPP. Citrobacter Koseri. Francisella Tularensis. Haemophilus ducreyi. Haemophilus fightenzae * Legionella SPP . Moraxella Catarrhalis * Neisseria Meningitidis Pasteurella SPP . Salmonella SPP. * Shigella SPP . * Vibrio SPP. Йерсиния Пестис |
Анаэробные микроорганизмы Mobiluncus. |
Другие микроорганизмы Chlamydia Trachomatis ( $ ) Chlamydia Pneumoniae ( $ ) MyCoplasma Hominis ( $ ) MyCoplasma Pneumoniae ( $ ) |
Типы, для которых возможен разработка приобретенного сопротивления |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Enterococccus Faecalis ( $ ) Staphylococcus SPP . * (2) |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Acinetobacter Baumannii + Бурколдюрия Cepacia + * Campylobacter SPP. + * Citrobacter Freundii * Enterobacter Aerogenes. Enterobacter Cloacae * Кишечная палочка * Klebsiella Oxytoca. Клебсиелла пневмонии * Morganella Morganii * Neisseria Gonorrhoeae * Proteus Mirabilis * Proteus vulgaris * Providencia SPP . Псевдомонас aeruginosa * Псевдомонас флуоресценс Serratia Marcescens * |
Анаэробные микроорганизмы PepeTostreptococcus spp . Пропионибактерия acnes. |
Микроорганизмы изначально устойчивы к ципрофлоксацину |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Актиномики Enteroccus Faecium. Listeria monocytogenes. |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Стенотрофомонас мальтофилия. |
Анаэробные микроорганизмы Кроме вышеперечисленного |
Другие микроорганизмы Микоплазмы гениталии Уреалазма уреаплазмы |
* Клиническая эффективность продемонстрирована для чувствительных изолятов, утвержденными клиническими показаниями + Индекс сопротивления ≥ 50% в одном или нескольких странах ЕС. ( $ ) Средняя средняя чувствительность в отсутствие приобретенного механизма сопротивления (1) Исследования проводились на экспериментальных животных с заражением их воздушных капельков через споры Bacillus Anthracis ; Эти исследования доказывают, что приема антибиотиков сразу после контакта с патогеном помогает избежать заболевания, если можно уменьшить количество споров ниже инфекционной дозы. Рекомендации по применению ципрофлоксацина основаны в основном в чувствительности in vitro у животных наряду с ограниченными данными, полученными у людей. Лечение продолжительности 2 месяцев пероральной формой ципрофлоксацина в дозе 500 мг два раза в день считается эффективным для предотвращения заражения взрослой язвенной болезнью у взрослых. Доктор должен применяться к национальным и / или международным протоколам для лечения Сибирской язвенной болезни. (2) Метициллин-устойчивый С. aureus очень часто устойчив к фторухинолонам. Индекс устойчивости к метициллину между всеми видами стафилококка составляет около 20-50% и обычно высоки в изолятах больницы. |
Доклинические данные безопасности .
Доклинические данные не выявляют особую опасность для людей, основанных на общепринятой токсичности одноразовой дозы, токсичности повторных доз, канцерогенной потенциальной или репродуктивной токсичности.
Фармакокинетика.
Поглощение.
После устного применения таблеток ципрофлоксацина при дозе 250 мг, 500 мг и 750 мг ципрофлоксацина быстро и хорошо поглощается, предпочтительно из верхней части тонкой кишки. Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается за 1-2 часа.
Одноразовая доза 100-750 мг привела к дозе, зависящей от максимальной концентрации сыворотки в диапазоне 0,56-3,7 мг / л. Концентрация сыворотки увеличивается пропорционально дозы до 1000 мг.
Абсолютная биодоступность препарата составляет 70-80%. В случае использования перорально, 500 мг ципрофлоксацина каждые 12 часов, общая площадь концентрации / времени была эквивалентна таким после внутривенной инфузии 400 мг ципрофлоксацина, которая проводилась в течение 60 минут каждые 12 часов.
Распределение.
Процент связывания ципрофлоксацина с белками является незначительным (20-30%). Ciprofloxacin находится в плазме крови, в основном в неионизированной форме и имеет значительный объем распределения в состоянии устойчивого равновесия, что составляет 2-3 л / кг массы тела; Достигает высоких концентраций в различных тканях, например, в легких (эпителиальные жидкости, альвеолярные макрофаги, образцы биопсии), пазухи, воспаленные поврежденные ткани и в тканях мочеполовых органов (моча, простата, эндометрий), где общая концентрация превышает такое в плазма.
Биотрансформация.
Низкие концентрации таких четыре метаболитов были зафиксированы: дезетилен ципрофлоксацин (M 1 ), сульфокопрофлоксацин (M 2 ), оксопрофлоксацин (M 3 ) и формилципрофлоксацин (M 4 ). Метаболиты демонстрируют антимикробную активность in vitro , но в меньшей степени, чем исходное соединение.
Известно, что ципрофлоксацин является умеренным ингибитором изоэнцима CYP 450 1A2.
Разведение.
Ciprofloxacin выделяется в основном в неизменной форме почек и меньше - через кишечник. Срок годности плазмы крови у людей с нормальной почечной функцией - около 4-7 часов.
Таблица 2
Вывод ципрофлоксацина (% дозы) с пероральным введение | ||
Вещество | Способы вывода | |
с мочой | с фекалиями | |
Ciprofloxacin. | 44,7. | 25,0. |
Метаболиты (м 1 -м 4 ) | 11.3. | 7,5. |
Почечный клиренс составляет 180-300 мл / кг / ч, а общий клиренс составляет 480-600 мл / кг / ч. Кипрофлоксацин подвержен гломерельной фильтрации и трубчатую секрецию. С серьезным нарушением функции почек, период полураспада ципрофлоксацина составляет до 12 часов.
Неэтил зазор ципрофлоксацина поясняется, прежде всего, трансэтинальная секреция и метаболизм. Доза 1% выделяется через желчные пути. Кипрофлоксацин в высоких концентрациях присутствует в желчке.
Дети.
Фармакокинетические данные о детях ограничены. В ходе исследований с участием детей не было возрастной зависимости C Max и AUC (у детей от 1 года). После многократного использования препарата (10 мг / кг 3 раза в день) значительного увеличения C Max и AUC не наблюдалось. У детей в возрасте до 1 года с сильным сепсисом значение C максимальное количество составляло 6,1 мг / л (диапазон 4,6-8,3 мг / л) после 1-часовой внутривенной инфузии в дозе 10 мг / кг. Этот индикатор составлял 7,2 мг / л (диапазон 4,1,8 мг / л) у детей от 1 до 5 лет. Значение AUC было 17,4 мг * ч / л (диапазон 11,8-32,0 мг * ч / л) и 16,5 мг * ч / л (диапазон 11-23,8 мг * ч / л) в соответствующих возрастных группах. Эти значения находятся в пределах нормы, которая была записана у взрослых в терапевтической дозе. В соответствии с фармакокинетическим анализом педиатрических больных с различными инфекциями прогнозируемый средний период полувыведения у детей составляет приблизительно 4-5 часов, а биодоступность суспензии для перорального введения - от 50 до 80%.
Клинические характеристики.
Индикация.
Кипрофлоксацин показан для лечения следующих бактериальных инфекций, вызванных чувствительным к патогенам к нему.
Взрослые.
Инфекции нижнего дыхательного тракта, вызванные грамотрицательными бактериями:
- обострение хронической обструктивной болезни легких;
- бронхолегочные инфекции в кистозном фиброзе или с бронхоктазами;
- Пневмония.
Хронический гнойный отит среднего уха.
Осуществление хронического синусита, особенно если оно вызвано грамотрицанием бактерий.
Инфекции мочевыводящих путей.
Инфекционные поражения гендерной системы:
- гонококковый уретрит и цервицит, вызванный чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae;
- Омоэпидимит, в частности, вызванные чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae;
- воспалительные заболевания тазовых тел, в частности, вызванные чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae.
Инфекции пищеварительного тракта (например, диарея путешественников).
Внутриабмированные инфекции.
Инфекции кожи и мягких тканей, вызванные грамотрицательными бактериями.
Суровый курс отита наружного уха.
Кости и суставовные инфекции.
Профилактика инвазивных инфекций, вызванных Neisseria Meningitidis .
Форма легких сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Ciprofloxacin может быть использован для проведения пациентов с нейтропенией и гипертермией в случае подозрения лихорадочного бактериального инфекционного генеза в указанной категории пациентов.
Дети.
• Бронхолегочные инфекции в цистичном фиброзе, вызванные подсказокной палкой ( псевдомонас Aeruginosa )
• Сложные инфекции мочевыводящих путей и пиелонефрит.
• Легочная форма сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Ciprofloxacin также можно использовать для лечения тяжелых инфекций у детей, когда доктор считает необходимым.
Лечение должно начинать доктора, у которого есть опыт обработки кистозного фиброза и / или тяжелых инфекций у детей (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакологические свойства»).
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к ципрофлоксацину или другим препаратам группы фторхинолонов или к любому из вспомогательных веществ препарата.
Одновременное использование ципрофлоксацина и титина противопоказано (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Влияние других средств на ципрофлоксацин.
Препараты, которые продлевают интервал QT.
Cyprofloxacin, а также другие фторхинолоны, должны быть предписаны с осторожностью пациентам, получающим препараты, которые расширяют интервал QT (например, антиаритмические препараты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, антипсихотики) (см. Раздел «Особенности приложения») Отказ
Формирование хелатного комплекса.
При одновременном использовании ципрофлоксацина (перорально) и лекарственными средствами, содержащими многовалентные катионы и минеральные добавки (например, кальций, магний, алюминий, железо), фосфатные полимеры (например, севеламер или лантан карбоната), сукралфаты или антациды, а также Как лекарства с большой буферной емкостью (например, диданозин в таблетках), содержащие магний, алюминий или кальций, поглощение ципрофлоксацина уменьшается. В связи с этим ципрофлоксацин следует принимать или за 1-2 часа до или, по меньшей мере, через 4 часа после получения этих препаратов. Это ограничение не распространяется на антацидные, принадлежащие классу H 2 -рецепторов.
Еда, в том числе молочные продукты.
Кальций в пищевых продуктах в небольшую степень влияет на поглощение. Однако следует избегать одновременного приема ципрофлоксацина и молочных или молочных продуктов (таких как молоко, йогурт, апельсиновый сок с высоким содержанием кальция).
Пробенецид.
Пробенецид влияет на почечную секрецию ципрофлоксацина. Одновременное использование пробаницида и ципрофлоксацина приводит к увеличению концентрации ципрофлоксацина в сыворотке.
Метоклопрамид.
Метоклопрамид ускоряет поглощение ципрофлоксацина (пероральной формы), что приводит к достижению максимальной концентрации в плазме крови, происходит быстрее. Не влияет на биодоступность ципрофлоксацина.
Омпразол.
Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих омепразол, приводит к небольшому снижению C Max и AUC ципрофлоксацина.
Влияние ципрофлоксацина в другие лекарства.
Тизанидин.
Тизанидин нельзя использовать одновременно с ципрофлоксацином (см. Раздел «Противопоказания»). Известно, что в то же время использование ципрофлоксацина и тизанидина увеличивает концентрацию титанина в плазме крови (увеличение максимума 7 раз, диапазон 4-21 раз; увеличение AUC 10 раз, диапазон 6-24 раз). При увеличении концентрации тетисанидина в сыворотке, связаны гипотензивные и седативные побочные реакции.
MetoTrexate.
При одновременном использовании кипрофлоксацина возможна замедление трубчатых транспортировки метотрексата, что может привести к увеличению концентрации метотрексата в плазме крови. В этом случае вероятность возникновения неблагоприятных токсичных реакций, вызванных метотрексатом, может увеличить, следовательно, их одновременное использование не рекомендуется (см. Раздел «Особенности применения»).
Теофиллин.
Одновременное использование ципрофлоксацина и теофиллина может привести к нежелательному увеличению концентрации теофилина в сыворотке, что, в свою очередь, может вызвать побочные реакции. В изолированных случаях такие побочные реакции могут угрожать жизни и даже иметь летальное следствие. Следовательно, в то же время использование ципрофлоксацина и теофиллина должно контролировать концентрацию теофиллина в сыворотке и, если необходимо, уменьшить ее дозу (см. Раздел «Особенности применения»).
Другие производные ксантина.
После одновременного использования ципрофлоксацина и кофеина или пендоксифилина (осопентиптигифилина), как сообщалось, увеличивают концентрации производных этих ксантинов в сыворотке.
Фенитоин.
Одновременное использование ципрофлоксацина и фенитоина может привести к увеличению или снижению в сыворотке концентраций фенитоина, поэтому рекомендуется мониторинг уровней лекарственного средства.
Циклоспорин.
Преходящее увеличение креатинина в сыворотке крови было определено при использовании ципрофлоксацина и препаратов, содержащих циклоспорин. Следовательно, частое (2 раза в неделю) требуется для мониторинга концентрации креатинина в сыворотке у этих пациентов.
Витамин К. Антагонисты
Когда одновременное использование антагонистов ципрофлоксацина и витамина К может увеличить их антикоагулянтное действие. Степень риска может варьироваться в зависимости от основного типа инфекции, возраста, общего состояния пациента, поэтому трудно точно оценить влияние ципрофлоксацина для повышения стоимости международного нормализованного соотношения (МНВ). Слід здійснювати частий контроль МНВ під час та одразу після одночасного застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону).
Дулоксетин.
Повідомлялося, що одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC і C max дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).
Ропінірол.
Існують дані, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення С max і AUC ропініролу на 60 та 84 % відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Лідокаїн.
Було показано, що у здорових добровольців одночасне застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферментів цитохрому Р450 1А2, і лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс внутрішньовенного лідокаїну на 22 %. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями, при одночасному застосуванні вказаних препаратів.
Клозапін.
Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 і 31 % відповідно. Рекомендується здійснювати клінічний нагляд та відповідну корекцію дози клозапіну під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Силденафіл.
C max і AUC силденафілу збільшилися приблизно в 2 рази у здорових добровольців після одночасного перорального застосування 50 мг силденафілу та 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватися обережності при супутньому призначенні ципрофлоксацину із силденафілом та враховувати співвідношення ризик/користь.
Особливості застосування.
Перед початком терапії слід звернути особливу увагу на всю доступну інформацію щодо резистентності до ципрофлоксацину.
Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.
Тяжкі та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями.
Ципрофлоксацин не застосовувати як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями. Для лікування вказаних інфекцій ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.
Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae ).
Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.
Інфекції статевої системи.
Фторхінолонрезистентні штами Neisseria gonorrhoeae можуть спричинити гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідидиміт та запальні захворювання тазових органів.
Ципрофлоксацин слід застосовувати для лікування гонококового уретриту або цервіциту тільки за умови виключення у Neisseria gonorrhoeae резистентності до ципрофлоксацину .
Емпіричну терапію ципрофлоксацином при орхоепідидиміті та запальних захворюваннях органів малого таза можна застосовувати лише у комбінації з іншими відповідними антибактеріальними засобами (наприклад цефалоспоринами), за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинрезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae .
Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.
Інфекції сечового тракту.
У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. У разі призначення терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.
Вважається, що одноразові дози ципрофлоксацину, які можна застосовувати при неускладненому циститі жінкам у передклімактеричному періоді, є менш ефективними, ніж триваліша терапія препаратом. Цей факт необхідно враховувати, зважаючи на зростаючий рівень резистентності Escherichia coli до хінолонів.
Інтраабдомінальні інфекції.
Дані щодо ефективності ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.
Діарея мандрівників.
При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані.
Інфекції кісток та суглобів.
Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.
Легенева форма сибірської виразки.
Застосування пацієнтам грунтується на даних визначення чутливості in vitro , дослідів на тваринах та на обмежених даних, отриманих під час застосування людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.
Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі.
У клінічні дослідження було включено дітей віком 5-17 років. Більш обмежений досвід лікування дітей віком від 1 до 5 років.
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.
Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.
За даними клінічних досліджень оцінювали застосування ципрофлоксацину дітям віком 1-17 років.
Інші специфічні тяжкі інфекції.
Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження у разі інших тяжких інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик, коли інше лікування застосувати не можна або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.
Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалось у ході клінічних досліджень, а клінічний досвід обмежений. Тому до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.
Підвищена чутливість до препарату.
Гіперчутливість та алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, можуть спостерігатися після застосування разової дози ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції») та являти собою загрозу для життя. У такому разі застосування ципрофлоксацину необхідно припинити і, якщо необхідно, провести належне медикаментозне лікування.
Кістково-м'язова система.
Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль/ розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів, в анамнезі. Попри це, у рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме – у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічний, навіть у перші 48 годин лікування. Запалення або розрив сухожиль може виникнути навіть протягом кількох місяців після закінчення лікування ципрофлоксацином. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів, які одночасно застосовують кортикостероїди (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.
Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс, через можливе загострення симптоматики вказаного захворювання (див. розділ «Побічні реакції»).
Фоточутливість.
Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які застосовують ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).
Центральна нервова система.
Відомо, що ципрофлоксацин, як і інші хінолони, може спричиняти судоми або знижувати поріг судомної готовності. Повідомляли про випадки розвитку епілептичного статусу. Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до виникнення судом. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину слід припинити (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого застосування ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках застосування ципрофлоксацину слід припинити.
У пацієнтів, які застосовували ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки полінейропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, зареєстрованих окремо або в комбінації). Застосування ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам із симптомами невропатії, такими як біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою попередження розвитку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).
Серцеві розлади.
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, в тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:
при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;
у разі одночасного застосування препаратів, що можуть подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
у разі наявності захворювань серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Пацієнти літнього віку та жінки можуть виявляти більшу чутливість до препаратів, що подовжують QTc. Тому слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, цим групам хворих (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).
Гіпоглікемія.
Як і при застосуванні інших хінолонів, найчастіше гіпоглікемія відзначалася у хворих на діабет, переважно у пацієнтів літнього віку. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на діабет (див. розділ «Побічні реакції»).
Шлунково-кишковий тракт.
Виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) може свідчити про розвиток антибіотикасоційованого коліту (такого, що загрожує життю, з можливим летальним наслідком) та потребувати невідкладного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках застосування ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати відповідну терапію. Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані у вказаній клінічній ситуації.
Нирки та сечовидільна система.
Повідомлялося про кристалурію, пов'язану із застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.
Порушення функції нирок.
Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно проводити корекцію дози згідно з зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози» рекомендаціями, щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.
Гепатобіліарна система.
При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності, що загрожує життю пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки) лікування слід припинити.
Дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази.
При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину таким пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.
Резистентність.
Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені з або без клінічно визначеної суперінфекції. Може існувати певний ризик виділення ципрофлоксацинрезистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas .
Цитохром Р450.
Ципрофлоксацин пригнічує CYP1A2 і тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно застосованих речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину, дулоксетину). Одночасне застосування ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане. Отже, за пацієнтами, які застосовують ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад, теофіліну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Метотрексат.
Одночасне застосування ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вплив на результати лабораторних аналізів.
Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium tuberculosis шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибно-негативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето-неонатальної токсичності. У період вагітності з метою запобігання небажаних впливів на плід слід уникати застосування ципрофлоксацину.
У молодих тварин і тварин, які були піддані впливу хінолонів до народження, спостерігався вплив на незрілу хрящову тканину, тому не можна виключити імовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів плода/новонароджених.
Період годування груддю. Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Ципрофлоксацин може впливати на здатність пацієнта керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами через реакції з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»). Тому здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути порушена.
Спосіб застосування та дози.
Доза визначається згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю збудника (збудників) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей та підлітків – згідно з масою тіла.
Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.
Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa , Acinetobacter або Staphylococci ), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів.
Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.
Таблиця 3
Дорослі.
Показання | Добова доза (мг) | Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину) | |
Інфекції нижніх дихальних шляхів | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | 7-14 днів | |
Інфекції верхніх дихальних шляхів | Загострення хронічного синуситу | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | 7-14 днів |
Хронічний гнійний отит середнього вуха | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | 7-14 днів | |
Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха | 750 мг 2 рази на добу | Від 28 днів до 3 місяців | |
Інфекції сечового тракту (див. розділ «Особливості застосування» | Неускладнений цистит | Від 250 мг 2 рази на добу до 500 мг 2 рази на добу | 3 дні |
Жінкам перед менопаузою можна застосовувати одноразову дозу 500 мг | |||
Ускладнений цистит, неускладнений пієлонефрит | 500 мг 2 рази на добу | 7 днів | |
Ускладнений пієлонефрит | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | Не менше 10 днів, при дозах деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцесі) лікування можна продовжити понад 21 день | |
Простатит | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | Від 2 до 4 тижнів (гострий) і від 4 до 6 тижнів (хронічний) | |
Інфекції статевих органів | Гонококовий уретрит і цервіцит | Разова доза 500 мг | 1 день (разова доза) |
Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого тазу | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | Не менше 14 днів | |
Інфекції травного тракту та інтраабдомінальні інфекції | Діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокрема Shigella spp . , окрім Shigella dysenteriae , тип І, і емпіричне лікування тяжкої діареї мандрівників | 500 мг 2 рази на добу | 1 день |
Діарея, спричинена Shigella dysenteriae , тип І | 500 мг 2 рази на добу | 5 днів | |
Діарея, спричинена Vibrio cholerae | 500 мг 2 рази на добу | 3 дні | |
Тифоїдна гарячка | 500 мг 2 рази на добу | 7 днів | |
Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | Від 5 до 14 днів | |
Інфекції шкіри та м'яких тканин | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | Від 7 до 14 днів | |
Інфекції кісток та суглобів | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | Максимально 3 місяці | |
Пацієнти із нейтропенією та гіпертермією у разі підозри щодо бактеріального інфекційного генезу гарячки. Ципрофлоксацин необхідно застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами/препаратом згідно з офіційними рекомендаціями | Від 500 мг 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу | Терапію слід продовжувати упродовж усього період нейтропенії | |
Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neisseria meningitidis | Разова доза 500 мг | 1 день (разова доза) | |
Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту | 500 мг 2 рази на добу | 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis | |
Таблиця 4
Діти .
Показання | Добова доза (мг) | Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину) |
Кістозний фіброз | 20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній разовій дозі 750 мг | Від 10 до 14 днів |
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит | Від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу до 20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній разовій дозі 750 мг | Від 10 до 21 дня |
Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту | Від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу до 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній разовій дозі 500 мг | 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis |
Інші тяжкі інфекції | 20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимумі 750 мг на одну дозу | Відповідно до типу інфекцій |
Пацієнти літнього віку.
Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, відповідно до тяжкості інфекції та кліренсу креатиніну.
Таблиця 5
Ниркова та печінкова недостатність.
Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною нирковою функцією
Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м 2 ) | Креатинін сироватки крові (мкмоль/л) | Доза для перорального прийому (мг) |
> 60 | < 124 | Див. звичайне дозування |
30‑60 | 124-168 | 250‑500 мг кожні 12 годин |
< 30 | >169 | 250‑500 мг кожні 24 годин |
Пацієнти на гемодіалізі | >169 | 250‑500 мг кожні 24 годин (після діалізу) |
Пацієнти на перитонеальному діалізі | >169 | 250‑500 мг кожні 24 годин |
Немає потреби змінювати дозування ципрофлоксацину пацієнтам з печінковою недостатністю.
Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводили.
Спосіб застосування.
Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У тяжких випадках або у разі нездатності пацієнта приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.
Діти.
Застосування ципрофлоксацину дітям необхідно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лікар із досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.
Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин.
Лікування дітей ципрофлоксацином потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення корсить/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами иа/або навколишніми тканинами.
Передозування.
Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування в дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.
Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, підвищену втомлюваність, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялося також про оборотну ниркову токсичність.
Окрім звичайних невідкладних заходів, що проводяться при передозуванні, рекомендований моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і в разі необхідності – підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини. Антациди, що містять у своєму складі кальцій або магній, теоретично мають знижувати всмоктування ципрофлоксацину при передозуванні.
За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10 %).
У разі передозування необхідно проводити симптоматичне лікування. Через можливе подовження інтервалу QT доцільним також є проведення ЕКГ-моніторингу.
Побічні реакції.
Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як нудота та діарея.
Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції, антибіотикоасоційований коліт (дуже рідко – з летальним наслідком).
З боку системи крові: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (що загрожує життю пацієнта), пригнічення функції кісткового мозку (що загрожує життю пацієнта).
З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (що загрожує життю пацієнта).
З боку обміну речовин: зниження апетиту, гіперглікемія, гіпоглікемія.
З боку психіки: психомоторна збудливість, тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія (можливі суїцидальні ідеї/думки або спроби/вчинення самогубства), галюцинації, психотичні реакції (можливі суїцидальні ідеї/думки або спроби/вчинення самогубства).
З боку нервової системи: головний біль, розлади сну, порушення смаку, парестезії та дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус див. розділ «Особливості застосування»), запаморочення, мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія та псевдопухлини мозку, периферична нейропатія та полінейропатія.
З боку органів зору: порушення зору (наприклад диплопія), порушення сприйняття кольорів.
З боку органів слуху: дзвін у вухах, втрата слуху/ порушення слуху.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, шлуночкова аритмія та піруетна тахікардія ( torsades de pointes ) (визначали переважно у пацієнтів із факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT, вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт.
З боку дихальної системи: диспное (включаючи астматичні стани).
З боку травного тракту: нудота, діарея, блювання, біль у ділянці шлунка та по ходу кишечнику, абдомінальний біль, диспепсія, флатуленція, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит, некроз печінки (що у рідкісних випадках прогресує до печінкової недостатності, яка загрожує життю пацієнта).
З боку шкіри: висипання, свербіж, кропив'янка, реакції фоточутливості, петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (що потенційно загрожує життю пацієнта), токсичний епідермальний некроліз (що потенційно загрожує життю пацієнта), гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
З боку кістково-м'язової системи: кістково-м'язовий біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці), артралгії, міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу і судоми м'язів, м'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллових), загострення симптомів міастенії гравіс.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія, тубулоінтерстиціальний нефрит.
Загальні порушення: астенія, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз).
Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові, збільшення рівня МНВ (у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К).
Діти
Частота випадків артропатії, зазначена вище, грунтується на даних, одержаних у ході досліджень з участю дорослих пацієнтів. У дітей артропатія спостерігається частіше (див. розділ «Особливості застосування»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Вони дають змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користь/ризик щодо препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в коробці з картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «АстраФарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 6.
ЦИПРОФЛОКСАЦИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа