Личный кабинет
ДЕКСКЕТОПРОФЕН р-р д/ин. 50 мг/2 мл амп. 2 мл, в пачке №10
rx
Код товара: 630854
Производитель: Лубныфарм (Украина, Лубны)
2 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 29.10.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Декстеретопрофен
Дектотопрофен.
Место хранения:
Активное вещество: дектеретопрофен;
1 мл инъекционного раствора содержит DEXTERFEN TROMETAMOL - 36,9 мг, что эквивалентно декверопрофен 25 мг;
Вспомогательные вещества: 96% этанол, хлорид натрия, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: четкое бесцветное решение, практически свободное от частиц.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные пропионовой кислоты. Дектеретопрофен. ATH M01A E17 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Дектерфен Трометр - это соль пропионовой кислоты, которая имеет обезболивающее, противовоспалительное и антипиретное действие и относится к нестероидным противовоспалительным препаратам (NSAID). Механизм его действия основан на уменьшении синтеза простагландинов из-за ингибирования циклооксигеназы. В частности, преобразование арахидоновой кислоты в циклических эндопероксидах PGG 2 и PGH 2 , из которых простагландин PGE 1 , PGE 2 , PGF 2 A , PGD 2 , PGD 2, а также простациклин PGI 2 и Thromboxane TCA 2 и THH 2 сформирован. Кроме того, ингибирование синтеза простагландинов может повлиять на другие воспалительные медиаторы, такие как Кинин, который также может косвенно влиять на основной эффект препарата. Был выявлен подавленный эффект Дектерфена Трометамола на активность циклооксигеназы-1 и циклооксигеназы-2. Клинические исследования в различных типах боли продемонстрировали, что DEXSterfren Trometamol имеет выраженный анальгетический эффект. Анестезируемое действие Дексатерифена Трометрамола в внутримышечном и внутривенном введение пациентам с болью средней и сильной интенсивностью было изучено в различных типах боли в хирургических вмешательствах (ортопедические и гинекологические операции, транзакции по брюшной полости), а также от боли в опорно-двигательной системе (Острая поясничная боль) и почечная колика. Во время учебы анальгетический эффект препарата был быстро начался и достиг максимума в течение первых 45 минут. Продолжительность анальгетических действий после нанесения 50 мг Декстера Трометамола обычно составляет 8 часов. Клинические исследования продемонстрировали, что использование дектеротопрофена препарата может значительно снизить дозу опиатов, когда они одновременно используются для облегчения послеоперационной боли. Если пациенты, вводимые для того, чтобы облегчить послеоперационную боль морфина с пациентом анестетизирующим инструментом, был назначен и декстернофентометр, то им нужно значительно меньше морфии (на 30-45%), чем пациенты, получающие плацебо.
Фармакокинетика.
После внутримышечного введения Дектерфена Трометамола максимальная концентрация препарата в плазме крови (C Max ) достигается примерно за 20 минут (10-45 минут). Доказано, что с однократным внутримышечным или внутривенным введением 25-50 мг зоны препарата в кривой «концентрации - время» (AUC) пропорциональна дозы. Фармакокинетические исследования многократного использования препарата были доказаны, что AUC и среднее значение C Max после последнего внутримышечного и внутривенного введения не отличаются от индикаторов после однократного применения, что указывает на отсутствие кумуляции лекарственного средства. Аналогично для других препаратов с высокой степенью связывания белков в плазме крови (99%) объем распределения Дектерфароза составляет в среднем 0,25 л / кг. Период полуфайла составляет примерно 0,35 часа, а период полураспада на 1-2,7 часа. Метаболизм Дектерфена в основном происходит путем конъюгации с глюкологической кислотой и следующим выводом почек. После введения Дектерфена троатмола в моче будет обнаружен только оптический изомер S - (+), указывающий на отсутствие преобразования препарата к оптическому изомеру R - (-). После введения одноразовых и многократных доз степень влияния препарата на здоровых добровольцев пожилых людей (в возрасте 65 лет), которые участвовали в исследовании, было намного выше (до 55%), чем молодые добровольцы, но статистически значимая разница в Макс и время ее достижения не наблюдалось. Средний период полураспада увеличился (до 48%), а определенный общий клиренс был уменьшен.
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение острой боли средней и высокой интенсивности в случаях, когда пероральное использование препарата неуместно, например, с послеоперационными болями, почечными коликами и болью в спине.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к дектеретопрофена, к любому другому нестероидным противовоспалительным агенту (NSAID) или в вспомогательные вещества препарата;
Если вещества аналогичных действий, такие как ацетилсалициловая кислота или другие НСАЗаз, провоцируют развитие бронхиальных астсных атак, бронхоспазм, острый ринит или вызывают развитие носовых полипов, появление уравновешенных полипов или ангионеротических отеков;
активная фаза пептической язвы или кровотечения, подозрения их или рецидивирующей язвенной болезни или кровотечение в анамнезе (по меньшей мере два подтвержденных фактах язвы или кровотечения) или хроническая диспепсия;
желудочно-кишечное кровотечение, еще одно кровотечение в активной фазе или увеличение кровотечения;
желудочно-кишечное кровотечение или перфорация в анамнезе, связанном с предварительной терапией NSAID;
Болезнь Крона или неспецифический язвенный колит;
бронхиальная астма в анамнезе;
тяжелая сердечная недостаточность;
Нарушение функции почек средней или тяжелой степени (клиренс креатинина
≤ 59 мл / мин);
Сильная функция печени (10-15 баллов на шкале Childa-Pew);
геморрагический диатез и другие нарушения коагуляции крови;
III триместр беременности и периода грудного вскармливания;
Применение для назначения нейроаксиальной (интратекальной или эпидуральной) введения (из-за содержания этанола);
с тяжелой обезвоживанием (в результате рвоты, диареи или недостаточной приема жидкости);
Если есть фотоцелерные или фототоксические реакции во время лечения кетопрофеном или фиброматами.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Одновременное использование таких средств НПВП не рекомендуется
Другие NSAZs, в том числе салицилаты в высоких дозах (≥ 3 г / день). При одновременном применении нескольких НПВП, риск язвы в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении из-за их взаимно усиливающего действия увеличивается.
Антикоагулянты: НСАЗ усиливают антикоагулянты, например, Warfarin, в результате высокой степени связывания декверопрофена с белками плазмы крови, а также ингибирование функции тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Если требуется одновременное использование, оно должно осуществляться под тщательным надзором врача, контролируя соответствующие лабораторные показатели.
Гепарин: риски кровотечения (из-за ингибирования тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки). Если требуется одновременное использование, оно должно осуществляться под тщательным надзором врача, контролируя соответствующие лабораторные показатели.
Кортикостероиды: риск развития язв в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении увеличивается.
Литий (были отчетыми для нескольких НПВП): NSAZS увеличивает уровень лития в крови, что может привести к интоксикации (снижение отзыва лития к почкам), поэтому в начале использования Дектерфена при регулировке дозы или удаления препарата его необходимо контролировать уровень лития в крови.
MetoTrexate в высоких дозах (не менее 15 мг в неделю): из-за уменьшения почечной очистки метотрексата, на фоне применения НПВП, в целом, его негативное влияние на систему крови увеличивается.
Производные гидантуина и сульфонамидов: можно увеличить токсичность этих веществ.
Одновременное использование таких средств NSAID требует осторожности
Диуретики, ангиотензин трансформирующий фермент (ACE), антибактериальные аминогликозиды и антагонисты рецепторов ангиотензина II. Декстеретопрофен снижает эффективность мочегонных агентов и других антигипертензивных агентов. У некоторых пациентов с расстройствами функций почек (например, в обезвоживании или пожилых людей) использование средств подавления циклооксигеназы, одновременно с ингибиторами ACE, антагонистами ангиотензина II антагонистами или антибактериальными аминогликозидами, могут ухудшить функцию почек, которые обычно обратимый процесс. При нанесении DEXTERFEN, наряду с любым мочегонным средством, вы должны убедиться, что отсутствие обезвоживания у пациента, а в начале лечения необходимо контролировать функцию почек.
MetoTrexate в низких дозах (менее 15 мг в неделю): благодаря снижению почечной очистки метотрексата, на фоне NSaz, его негативное влияние на систему крови в целом. В первые недели одновременного использования необходимо проводить анализ крови каждую неделю. Даже с небольшим нарушением функции почек, а также пациентов у пожилых людей лечение должно проводиться под строгим надзором врача.
Pentoxiffillin: существует риск кровотечения. Необходимо укрепить контроль и чаще проверять время кровотечения.
Зидовудин: существует риск увеличения токсического воздействия на эритроциты из-за ретикулоцитов, что после 1-й недели применения НПВП приводит к тяжелой анемии. В течение 1-2 недель после начала применения НПВП, анализы крови следует принимать и проверять содержание ретикулоцитов.
Препараты сульфониллуреев: НПВП способны укреплять гипогликемический эффект этих агентов из-за замены приготовления сульфонилмонов в плазменных белках.
Необходимо учитывать возможные взаимодействия при нанесении таких средств
Бета-блокаторы: NSAIDS способны ослабить их антигипертензивный эффект, подавляя синтез простагландинов.
Циклоспорин и Такролимс: можно улучшить нефротоксичность из-за влияния НПВП на почечные простагландины; В комбинированной терапии вам следует контролировать функцию почек.
Тромболитические препараты: риски кровотечения.
Антиагрегированные агенты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: повышает риск желудочно-кишечного кровотечения.
Пробенецид: увеличение концентрации дексторопрофена в плазме крови, которое, вероятно, связано с ингибированием почечной трубчатой выделенности и конъюгации препарата гибкологической кислоты и требует коррекции дозы Дектерфена.
Сердце гликозиды: NSAZS способны увеличить концентрацию гликозидов в плазме крови.
Myefprint: из-за теоретической вероятности снижения эффективности MyFPrique под воздействием ингибиторов простагландиинтетаза НСАЗа должна предписаться только через 8-12 дней после терапии MyFPrint.
Hinolon: Результаты исследований животных показали, что при использовании производных шинолонов в высоких дозах в сочетании с НПВП, риск развития суда увеличивается.
Тенофавир: в совместимом приложении с НСАЗ концентрация азота мочевины и креатинина в плазме крови может увеличиваться, поэтому для оценки возможных эффектов совместимого применения этих препаратов необходимо контролировать функцию почек.
Демосс: когда совместимое приложение с НСАЗа может увеличить риск токсического воздействия на желудочно-кишечный тракт. При нанесении данного лекарственного средства, вместе с демоварированными, требуется тщательный надзор пациента.
Pemetrexed: Когда совместимое приложение с NSaz может уменьшить вывод Pemetrexed, поэтому при использовании NSAID в высоких дозах необходимо проявить особую уход. Пациенты с почечной недостаточностью света и умеренной тяжести (клиренс креатинина от 45 до 79 мл / мин) следует избегать использования NSADS в течение 2 дней до и через 2 дня после приема pemetrexed.
Особенности приложения.
С осторожностью препарат следует использовать для пациентов с аллергическими состояниями в анамнезе. Избегайте использования препарата декстеретопрофена в сочетании с другими НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2. Побочные реакции могут быть уменьшены путем применения наименьшей эффективной дозы для кратчайшего времени, необходимого для улучшения состояния.
Желудочно-кишечное кровотечение, формирование язвы или ее перфорации, в некоторых случаях со смертельным исходом наблюдалось для всех НПВП на различных этапах лечения, независимо от наличия симптомов высших симптомов или анамнеза в истории серьезной патологии от пищеварительного тракта. При разработке желудочно-кишечного кровотечения или язвы, препарат следует прекратить. Риск желудочно-кишечного кровотечения, образование язвы или ее перфорации увеличивается с увеличением дозы НПВП у пациентов с язвой в анамнезе, особенно осложненном кровотечению или перфорации, а также у пожилых пациентов. У пациентов пожилых людей, повышенная частота побочных реакций НПВП, особенно возникновение желудочно-кишечного кровотечения и перфорации, иногда с летальным следствием. Лечение таких пациентов должно начинаться с самой маленькой возможной дозы. NSAZ должен быть назначен пациентам пациентам пищеварительного тракта в анамнезе, поскольку существует риск обострения. Использование NSaz может привести к рецидивам неспецифического язвенного колита, а также заболеваний Crohn у пациентов в этапе ремиссии. Перед началом использования Дектерфена троатмола (как в случае применения всех НПВП) пациенты с анамнезом эзофагита, гастрита и / или язвенной болезни должны быть уверены, что эти заболевания находятся на этапе ремиссии. У пациентов с нынешним симптомами патологии пищеварительного тракта и заболеваний пищеварительного тракта в анамнезе при использовании препарата необходимо контролировать состояние пищеварительного тракта по появлению возможных нарушений, особенно для желудочно-кишечного кровотечения.
Для таких пациентов и пациентов, которые используют ацетилсалициловую кислоту в небольших дозах или других средствах, которые повышают риск побочных реакций от пищеварительного тракта, необходимо учитывать комбинированную терапию при препаратах протектората, например, с ингибиторами мизопростола или протона.
Пациенты, особенно пожилые люди, которые имеют побочные эффекты от пищеварительного тракта, необходимо уведомить доктора обо всех необычных симптомах, связанных с пищеварительной системой, в частности желудочно-кишечным кровотечением, особенно на начальных этапах лечения.
Необходимо предписывать осторожность пациентам, которые одновременно используют средства, которые могут повысить риск язвы или кровотечения, а именно, оральных кортикостероидов, антикоагулянтных препаратов (например, варфарина), селективных ингибиторов захвата серотонина или антиагрегированные агенты, такие как ацетилсалициловая кислота.
Не избирательные НПВП могут снизить агрегацию тромбоцитов и увеличить время кровотечения, подавляя синтез простагландинов. Одновременное использование Дектерфена троатмола и низкомолекулярного гепарина в профилактических дозах в послеоперационном периоде изучалось в клинических испытаниях, влияние на индикаторы коагуляции не было обнаружено. Однако пациенты, которые используют DEXTERFEN TROMETAMOL одновременно с препаратами, которые влияют на гемостаз, такие как Warfarin, другие препараты Coumarin или гепарины, должны находиться под тщательным надзором врача.
Наиболее нарушения функции сердечно-сосудистой системы происходит у пожилых пациентов.
Пациенты с артериальной гипертонией и / или застойной сердечной недостаточностью или умеренной тяжестью должны находиться под тщательным надзором врача из-за возможной задержки жидкости в организме и появлением периферического отека.
В соответствии с существующими клиническими и эпидемиологическими данными использования некоторых NSazs, особенно в высоких дозах и в течение длительного времени, могут сопровождаться некоторыми увеличением риска условий, вызванные артериальным тромбозом, таким как инфаркт миокарда или инсульт. Данные по исключительному декстерефуному трометемолу недостаточно.
В неконтролируемой артериальной гипертонии застойная сердечная недостаточность, подтвержденная ишемической болезнью сердца, заболевание периферических артерий и / или сосудов мозга Дектерфена Трометамола должна использоваться только после тщательной оценки состояния пациента. То же самое должно быть сделано до долгосрочной обработки пациентов с факторами риска для сердечно-сосудистых заболеваний (например, артериальная гипертензия, гиперлипидемия, сахарный сахар, курение).
Были сообщения о очень редких случаях развития серьезных кожных реакций (некоторые со смертельным следствием) на фоне применения НПВП, включая отклитивный дерматит, синдром Стивенс-Джонсона и токсического эпидермального некролиза. Вероятно, наибольший риск их возникновения наблюдается у пациентов в начале лечения, у большинства пациентов они возникли в течение 1-го месяца терапии. Когда появляется кожные высыпания, признаки поражений слизистых оболочек или других симптомов препарата Гиперчувствительности должны быть отменены.
Як і усі НПЗЗ, препарат здатний підвищувати рівень азоту сечовини та креатиніну у плазмі крові. Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів його застосування може супроводжуватися побічними реакціями з боку нирок, що може призвести до гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому та гострої ниркової недостатності. Під час лікуваня необхідно отримувати достатню кількість рідини, щоб уникати зневоднення, що може призвести до посилення токсичного впливу на нирки.
Як і інші НПЗЗ, препарат може спричинити тимчасове та незначне підвищення показників деяких печінкових проб, а також значне підвищення рівня АСТ та АЛТ. При відповідному збільшенні цих показників лікування слід припинити.
Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із порушеннями функції печінки та/або нирок, а також пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю, оскільки у них на тлі застосування НПЗЗ можливе погіршення функції нирок, затримка рідини в організмі та поява периферичних набряків. Через підвищений ризик нефротоксичності препарат слід з обережністю застосовувати при лікуванні діуретичними засобами, а також пацієнтам, у яких можливий розвиток гіповолемії.
Особливої обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності (на тлі застосування препарату підвищується ризик виникнення серцевої недостатності), оскільки при лікуванні НПЗЗ спостерігалися затримка рідини у тканинах і утворення набряків.
Найбільше порушень функції нирок, серцево-судинної системи та печінки виникає у пацієнтів літнього віку.
Декскетопрофен слід з обережністю вводити пацієнтам із порушеннями кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Як і інші НПЗЗ, декскетопрофену трометамол здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. В ізольованих випадках під час застосування НПЗЗ були повідомлення про активізацію інфекційних процесів, що локалізуються у м'яких тканинах. Таким чином, якщо під час застосування препарату з'являються або посилюються симптоми бактеріальної інфекції, пацієнтам рекомендується негайно звернутися до лікаря.
Як і всі інші НПЗЗ, декскетопрофену трометамол може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Слід розглянути можливість відміни препарату у жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження на предмет безпліддя.
Особливу обережність слід приділяти у разі призначення лікарського засобу пацієнтам: зі спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприклад, при гострій переміжній порфірії); з дегідратацією; безпосередньо після великих хірургічних втручань.
Якщо лікар вважає, що необхідне тривале застосування декскетопрофену, слід регулярно контролювати функцію печінки та нирок.
У дуже рідкісних випадках спостерігалися тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад, анафілактичний шок). При перших ознаках розвитку тяжких реакцій гіперчутливості лікування декскетопрофеном слід припинити. Залежно від симптомів, будь-яке необхідне в таких випадках лікування потрібно проводити під наглядом лікаря.
Пацієнти, які страждають на астму в поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом і/або поліпами носа, схильні до вищого ризику алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗЗ, ніж інші пацієнти. Призначення даного препарату може спричинити напади астми або бронхоспазм, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ.
Можливий розвиток тяжких інфекційних ускладнень з боку шкіри і м'яких тканин на тлі вітряної віспи. Дотепер даних, що дають змогу виключити роль НПЗЗ у посиленні цього інфекційного процесу, отримано не було. Тому при вітряній віспі не рекомендується застосовувати декскетопрофен.
Одна ампула препарату Декскетопрофен містить 200 мг етанолу, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 мл вина на дозу. Препарат може негативно впливати на осіб, які страждають на алкоголізм. Вміст етанолу слід враховувати при застосуванні препарату у І та ІІ триместрах вагітності, дітям та пацієнтам із групи ризику, наприклад при захворюваннях печінки, а також пацієнтам, хворим на епілепсію. Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто практично вільний від натрію.
Маскування симптомів основних інфекцій
Декскетопрофен може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігалось при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли декскетопрофен застосовують при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату Декскетопрофен протипоказано у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незрощення передньої черевної стінки. Так абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з < 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ підвищується зі збільшенням дози препарату та тривалості терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у тварин спричиняло збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної летальності. Крім того, у тварин, яким застосовували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалася частота виникнення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Однак дослідження декскетопрофену трометамолу на тваринах не виявили токсичності щодо репродуктивних органів. Призначення декскетопрофену трометамолу у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки при крайній необхідності. При призначенні декскетопрофену трометамолу жінкам, які планують вагітність, або у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Під час ІІІ триместру вагітності усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють наступне:
Ризики для плода:
кардіопульмональний токсичний синдром (із закупоркою артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя.
Ризики для матері та дитини наприкінці вагітності:
подовження часу кровотечі (ефект пригнічення агрегації тромбоцитів), що можливе навіть за умови застосування низьких доз;
затримка скорочення матки з відповідною затримкою пологів та затяжними пологами.
Даних щодо проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає. Декскетопрофен протипоказаний у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На тлі застосування препарату Декскетопрофен можливе виникнення запаморочення, сонливості та підвищеної втомлюваності, тому можливе погіршення здатності керувати автотранспортом або обслуговувати інші механізми. Пацієнти повинні враховувати це та об'єктивно оцінювати свою здатність до виконання таких робіт.
Спос іб застосування та дози.
Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8–12 годин. При необхідності повторну дозу слід вводити через 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг. Препарат призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не більше 2 діб). Хворих слід переводити на пероральне застосування аналгетиків, якщо це можливо. Побічні реакції можна скоротити за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану. При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.
Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату, а саме: максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Захворювання печінки. Для хворих із патологією печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (5–9 балів за шкалою Чайлда–П'ю) слід зменшити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки препарат протипоказаний (10–15 балів за шкалою Чайлда–П'ю).
Дисфункція нирок. Для хворих із порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 60-89 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤ 59 мл/хв) препарат протипоказаний.
Діти. Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних про його ефективність та безпеку застосування.
Внутрішньом'язове введення. Вміст однієї ампули (2 мл) слід повільно вводити глибоко у м'язи.
Внутрішньовенна інфузія. Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30–100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розчину глюкози або лактатного розчину Рінгера. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин повинен бути прозорим. Інфузію необхідно проводити внутрішньовенно повільно протягом 10–30 хвилин. Не допускати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.
Декскетопрофен, розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у розчині глюкози, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та теофіліном.
Декскетопрофен не можна змішувати у розчині для інфузій з прометазином та пентазоцином.
Внутрішньовенна ін'єкція (болюсне введення). При необхідності вміст 1 ампули (2 мл розчину для ін'єкцій) вводять внутрішньовенно повільно протягом не менше 15 секунд.
Препарат можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) з розчинами для ін'єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.
Декскетопрофен не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, оскільки утворюється білий осад. Розведені розчини для ін'єкцій не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.
Препарат можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.
При внутрішньом'язовому або внутрішньовенному болюсному застосуванні препарат слід негайно ввести після того, як його набрали з ампули. Розчин для внутрішньовенної інфузії слід застосовувати одразу після його приготування. У подальшому відповідальність за умови та тривалість зберігання лягає на медичного працівника. Приготовлений розчин зберігає свої властивості протягом 24 годин при температурі 25 ºС за умови, що він захищений від дії денного світла.
При зберіганні розведених розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.
Препарат Декскетопрофен призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід утилізувати. Перед введенням препарату візуально перевірити, чи розчин прозорий та безбарвний. Розчин, що містить тверді частки, застосовувати не можна.
Діти.
Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Передозування.
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) та нервової системи (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану пацієнта. Декскетопрофену трометамол видаляється з організму за допомогою діалізу.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці зазначені розподілені за органами та системами органів і частотою виникнення побічні дії.
Органи і системи органів | Часто (від 1/100 до 1/10) | Нечасто (від 1/1000 до 1/100) | Рідко (від 1/10000 до 1/1000) | Дуже рідко (менше 1/10000) | |||||
З боку системи крові | _ | Анемія | _ | Нейтропенія, тромбоцитопенія | |||||
З боку імунної системи | _ | _ | Набряк гортані | Анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок | |||||
З боку метаболізму | _ | _ | Гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцеридемія, анорексія, відсутність апетиту | ||||||
З боку психіки | _ | Безсоння, занепокоєність | _ | _ | |||||
З боку нервової системи | _ | Головний біль, запаморочення, сонливість | Парестезії, непритомність | _ | |||||
З боку органів зору | _ | Нечіткість зору | _ | _ | |||||
З боку органів слуху | _ | Вертиго | Дзвін у вухах | _ | |||||
З боку серця | _ | Пальпітація | Екстрасистолія, тахікардія | _ | |||||
З боку судинної системи | _ | Артеріальна гіпотензія, припливи | Артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен | _ | |||||
З боку дихальної системи | _ | _ | Брадипное | Бронхоспазм, задишка | |||||
З боку травного тракту | Нудота, блювання | Біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті | Виразкова хвороба, кровотеча або перфорація | Панкреатит | |||||
З боку гепатобіліарної системи | _ | _ | Гепатит, жовтяниця | Гепатоцелюлярна патологія | |||||
З боку шкіри та підшкірної клітковини | _ | Дерматити, свербіж, висипання, підвищене потовиділення | Кропив'янка, вугри | Синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація | |||||
З боку кістково-м ' язової системи | _ | _ | Ригідність м'язів, скутість у суглобах, м'язові судоми, біль у спині | _ | |||||
З боку сечовидільної сисреми | _ | _ | Гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурія, протеїнурія | Нефрит, нефротичний синдром | |||||
З боку репродуктивної системи | _ | _ | Менструальні порушення, порушення функції передміхурової залози | _ | |||||
Загальні та місцеві порушення | Біль у місці ін'єкції, реакції у місці ін'єкції, у тому числі запалення, гематома, кровотеча | Гарячка, підвищена втомлюваність, біль, озноб, астенія, нездужання | Тремтіння, периферичні набряки | _ | |||||
Лабораторні показники | _ | _ | Відхилення у печінкових пробах | _ | |||||
Порушення з боку травного тракту спостерігалися найчастіше.
Можливий розвиток виразкової хвороби, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку. За наявними даними, на тлі застосування препарату може виникати нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігається гастрит. Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Як і у випадку застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, що загалом виникає у пацієнтів, хворих на системний червоний вовчак або на змішані захворювання сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемолітична анемія, рідко – агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Відповідно до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може супроводжуватися деяким збільшенням ризику розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад інфаркту міокарда та інсульту.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграє важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик застосування даного лікарського засобу.
Працівники закладів охорони здоров'я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему оповіщення.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Декскетопрофен не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) із розчинами допаміну, прометазину пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється білий осад.
Розведені розчини для інфузій, отримані, як зазначено у розділі «Внутрішньовенні інфузії», не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.
Упаковка.
По 2 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері з плівки, 2 блістери у пачці.
По 2 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері з плівки, 1 блістер у пачці.
По 2 мл в ампулі; по 10 ампул у пачці з картону з картонними перегородками.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
АТ «Лубнифарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа