Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

ДИФЛАЗОН р-р д/инф. 2 мг/мл фл. 100 мл №1

Код товара: 71341

Производитель: KRKA

6 300,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

#противогрибковые

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата

Diflazon®.

(Diflazon®)

Место хранения:

Активное вещество: 1 мл инфузионного раствора содержит 2 мг флуконазола;

Вспомогательные вещества: хлорид натрия, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Инфузионный раствор.

Фармакотерапевтическая группа. Противогрибковое средство для системного применения.

Код УАТС J02A C01.

Клинические характеристики.

Индикация.

Приготовление терапии Diflazon® может быть запущена до получения результатов исследования культуры и других лабораторных исследований; После получения результатов антибактериальная терапия должна быть скорректирована соответственно.

Diflazon® показан для лечения следующих заболеваний:

- генитальный кандидоз: острый или рецидивирующий вагинальный кандидоз, кандидоз баланит. Следует рассмотреть возможность лечения партнеров с симптомами генитального кандидоза.

- Мякос Стоп, Микос гладкая кожа, пахотный дерматомикоз, разноцветный лишайник, кожная инфекция, вызванная микроорганизмами рода Candida . Diflazon® не показан для лечения инфекций ногтей и стрижки.

- системный кандидоз, в том числе кандидаты, распространяющий кандидоз и другие формы инвазивного кандидоза (инфекция брюшной полости, эндокарда, дыхательные и мочевыводящие тракты). Препарат можно использовать для лечения пациентов с злокачественными новообразованиями и пациентами, получающими цитотоксическую или иммуносупрессивную терапию.

- кандидоз слизистых оболочек, в том числе ореоглотки поражений, пищевод, слизистая слизь и хронические атрофические кандидоз (кандидоз, вызванный зубными протезами), неинвазивным бронхопульматином кандидоза, кандидоз. Препарат можно использовать для пациентов в качестве расстройств от иммунной системы, а без них.

- криптококкоз, включая криптококковый менингит и другие локализационные инфекции (такие как кожа, легкие). Препарат можно использовать для пациентов с нормальной иммунной системой и пациентами с пациентами СПИДа, а также пациентов, которые были пересажены органами, а пациенты, получающие иммуносупрессивную терапию. Флуконазол можно использовать в качестве поддерживающей терапии для предотвращения криптококкоза рецидивов в СПИДа.

- Профилактика грибковой инфекции у пациентов с нарушениями иммунитета, которые находятся в зоне риска из-за развития нейтропении, вызванной цитотоксической терапией, лучевой терапией, в том числе пациентам, которые были пересажены костным мозгом.

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к активному компоненту к другим азолам или к любому из вспомогательных веществ препарата.
Одновременное использование с эритромицином.
Одновременное использование пациентов между терфенадином, принимая флуконазол в дозе

400 мг / день.

Одновременное использование флуконазола с другими лекарственными средствами, продлевавшими через интервал QT, и с лекарственными средствами, метаболизированными с использованием фермента CYP3A4, (например, зисасрид, астемизол, пимозид, хинидин) противопоказаны.

Способ применения и доза.

Рекомендуется лечение раствором флуоназола для инфузии, если пациент не может получить перольную подготовку. Скорость инфузии должна составлять около 5-10 мл / мин. Пациенты должны быть переведены как можно скорее для лечения устных форм. Нет необходимости менять суточную дозу препарата при изменении пути его использования от перального до внутривенного и наоборот.

Ежедневная доза флуконазола зависит от природы и гравитации грибковой инфекции. Лечение должно быть продолжено до тех пор, пока клинические показатели и результаты микологических испытаний не будут демонстрировать ингибирование грибковой инфекции; Недостаточный период лечения может привести к восстановлению активного инфекционного процесса. Пациенты с пациентами СПИДа и криптококкового менингита обычно требуют поддерживающей терапии для предотвращения рецидивов.

Взрослые

Генитальный кандидоз: рекомендуемая доза составляет 150 мг перорально в виде одноразовой дозы.

Микоз Стоп, микоз гладкой кожи, паховой дерматомикоз, разноцветный лишайник, кожная инфекция, вызванная микроорганизмами рода Candida: рекомендуемая доза составляет 50 мг 1 раз в день. Как правило, продолжительность лечения составляет 2-4 недели, но лечение скорости микоза может занять до 6 недель; В целом, продолжительность лечения не должна превышать 6 недель.

Системный кандидоз

Кандидамия, распространенные кандидоз и другие формы инвазивного кандидоза: рекомендуемая доза составляет 400 мг флуконазола в день на 1-й день лечения, а в будущем - 200 мг 1 раз в день. В зависимости от клинической реакции доза может быть увеличена до 400 мг 1 раз в день. Продолжительность лечения зависит от клинической реакции на терапию.

Кандидоз слизистых оболочек

- кандидоз oropharynx: обычная доза составляет 50 мг 1 раз в день в течение 7-14 дней. Период лечения не должен превышать 14 дней, за исключением использования пациентов с нарушением иммунитета тяжелой степени.

- атрофический кандидоз оральной полости, связанный с использованием зубных протезов: рекомендуемая доза составляет 50 мг флуконазола 1 раз в день в течение 14 дней. Рекомендуемое одновременное использование местных антисептиков.

- Другие инфекции слизистых оболочек, вызванные грибами рода Candida (за исключением генитального кандидоза), например, эзофагит, неинвазивный бронхолегочный кандидоз кандидоз, кандидина и кандидоз слизи кожи: рекомендуемая доза составляет 50 мг флуконазола 1 раз в день для 14-30 дней. В тяжелых случаях грибковая доза инфекция может быть увеличена до 100 мг в день.

Лечение и профилактика рецидива криптококко менингита и других криптококковых инфекций

Рекомендуемая доза составляет 400 мг в сутки в первый день лечения, в будущем в дозах 200 мг до 400 мг 1 раз в день. Продолжительность лечения зависит от клинической реакции на терапию и обычно составляет 6-8 недель для лечения криптококкового менингита.

В целях предотвращения рецидива криптококкового менингита у пациентов со СПИДом после завершения полного курса первичной обработки флуконазолтерапии в дозе 100-200 мг в день можно продолжаться в течение длительного времени.

Предупреждение о грибковой инфекции у пациентов с нарушениями иммунитета, которые находятся в зоне риска из-за развития нейтропении, вызванной цитотоксической терапией, лучевой терапией, включая пациентов, которые были пересажены костным мозгом: рекомендуемая доза препарата составляет 50-400 мг 1 Время в день, в зависимости от степени риска развития грибковой инфекции. Для лечения пациентов с высоким риском развития системных инфекций (пациентов с возможностью развития ярко выраженной или длительной нейтропении, например, в трансплантации костного мозга) рекомендуемая доза составляет 400 мг 1 раз в день. Использование препарата должно начинаться за несколько дней до ожидаемого развития нейтропении и продолжать лечение в течение следующих 7 дней после увеличения количества нейтрофилов более 1000 / мм ³ .

Дети

Продолжительность лечения зависит от клинической и микологической реакции. Diflazon® используется один раз в день ежедневно.

Дозировка препарата для детей с нарушением функции почек приведена ниже.

Дети до 4 недель .

У младенцев флуконазол выводится из организма медленнее. В первые 2 недели жизни флуконазол назначают в той же дозе 1 кг массы тела как пожилых детей, но с интервалом в 72 часах. Для детей в возрасте 3-4 недель, такая же доза применяется с интервалом 48 часов.

При лечении детей в первые 2 недели жизни не следует превышать максимальную дозу 12 мг / кг каждые 72 часа.

При лечении детей в возрасте 3-4 недель не должно превышать максимальную дозу 12 мг / кг каждые 48 часов.

Для точного измерения дозы, менее 10 мг препарат следует использовать в качестве пероральной суспензии 50 мг / 5 мл, или раствор для внутривенного настой, в зависимости от клинического состояния пациента.

Дети старше 4 недель .

Рекомендуемая суточная доза препарата для лечения кандидоза слизистых оболочек составляет 3 мг массы тела флуконазола / кг. Чтобы быстро добраться до пика концентрации препарата в первый день лечения, можно использовать нагрузочную дозу 6 мг / кг.

Для лечения системных кандидов и криптококковых инфекций рекомендуемая доза составляет 6-12 мг флуконазола / кг массы тела в день, в зависимости от тяжести заболевания.

В целях предотвращения грибковой инфекции у пациентов с нарушениями иммунитета, которые находятся в зоне риска, в результате развития нейтропении, вызванной цитотоксической химиотерапией или лучевой терапией, рекомендуемая доза составляет 3-12 мг / кг в день, в зависимости от степени и продолжительности индуцированной нейтропении (см. Дозы взрослых.,).

При лечении детей не следует превышать максимальную дозу 400 мг в день.

Несмотря на доступность достаточной информации об использовании детей Diflazon®, информация о его использовании в целом кандидина детей в возрасте до 16 лет недостаточно. Следовательно, использование препарата для этой категории пациентов не рекомендуется, за исключением случаев, когда терапия является обязательной и не имеет других альтернативы.

Пациенты летнего возраста

При отсутствии признаков функции почек обычно следует использовать обычную дозу для взрослых. В случае нарушения функции почек (клиренс креатинина <50 мл / мин) препарат следует использовать в соответствии с схемой, приведенной ниже.

Пациенты с нарушенной функцией почек

Флуконазол выводится из организма в основном мочой в неизменной форме. С одноразонным применением вам не нужно регулировать дозу. Пациенты (включая детей) в нарушение функции почек при необходимости, многократное использование препарата на первый день лечения следует использовать обычную дозу в соответствии с показаниями. После этого суточная доза должна быть рассчитана в соответствии со следующей таблицей:

Таблица 1.

Заливание креатинина (мл / мин)	Процент от рекомендуемой дозы
> 50.	100%
< 50 (без диализа)	50%
Регулярный диализ	100% после каждого диализа

Совместимость препарата.

Хотя дальнейшее разведение препарата не требуется, Diflazon ® совместим со следующими решениями:

20% раствор декстрозы;
Рингеринг раствор;
Раствор Хартмана;
раствор хлорида калия в декстрозе;
4,2% раствора бикарбоната натрия;
0,9% раствор хлорида натрия.

Diflazon ® может быть введен в инфузионную систему вместе с одним из вышеуказанных решений. Хотя случаи неспецифической несовместимости препарата с другими средствами не описаны, не рекомендуется смешивать Diflazon ® с другими препаратами перед инфузией.

Неблагоприятные реакции.

Обычно флуконазол хорошо переносится пациентами. У некоторых пациентов, особенно у пациентов с такими сложными заболеваниями, как СПИДи или рак, с использованием флуконазола, изменений в параметрах крови, функции почек и печени, но клинические проявления этих изменений и их связь с использованием Diflazon® не было установлено.

Чтобы оценить частоту побочных реакций, используется следующая классификация: очень часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100; <1/10), нечасто (≥ 1/1000; <1/100), редко (≥ 1/10000; <1/1000), очень редко (<1/10000), частота неизвестна (невозможно оценить на основе существующих данных).

По системе крови и лимфатической системе

Редко: агранулоцитоз, лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, анемия.

Со стороны иммунной системы

Редко: анафилаксия.

Метаболические и пищевые расстройства

Нечасто: гипокалиемия;

Редко: гипертричликерид, гиперхолестеринемия.

По психике

Нечасто: бессонница, сонливость.

По нервной системе

Часто: головная боль;

Нечасто: судороги, головокружение, парестезия, нарушение вкуса;

Редко: тремор.

Услышав и равновесие

Нечасто: головокружение.

Со стороны сердечной системы

Редко: расширение интервала QT, пароксизмальная желудочка тахикардия типа «Пирут».

Со стороны желудочно-кишечного тракта

Часто: тошнота, рвота, боль в брюшной полости, диарея;

Узкая: диспепсия, метеоризм, сухость во рту, запор.

Из печени и желчного тракта

Часто: увеличение аланинаминотрансферазы и аспартатеминотрансферазы, щелочная фосфатаза;

Нечасто: Холестас, желтуха, увеличение уровня билирубина;

Редко: печеночная недостаточность, гепатоцеллюляр некроз, гепатит, гепатоцеллюлярные расстройства.

Со стороны кожи и подкожных тканей

Часто: кожная сыпь;

Узкие: зуд, уравнение, повышенное потоотделение, сыпь, связанные с использованием лекарственного средства;

Редко: токсический эпидермальный некрольс, синдром Стивенс-Джонсона, острый генерализованный экзантетный пустулоз, отвлекающий дерматит, ангионевротический аллергический отек, отек лица, алопеция, медицинский дерматит.

От скелетных мышц и соединительной ткани и костей

Нечасто: Myalgia.

Общие расстройства и нарушения вместо введения

На основании: повышенная усталость, недомогание, астения, лихорадка.

Передозировка.

Сообщения были получены о передозировке флуконазола. В одном случае, в 42-летнем ВИЧ-инфицированном пациенте были галлюцинации и экспонатное параноидное поведение после нанесения 8200 мг флуконазола. Пациент был госпитализирован, и его состояние было нормализовано в течение 48 часов.

Когда передозировка может быть полезной симптоматической обработки (меры технического терапии, при необходимости, мытье желудка).

Флуконазол получен в основном с мочой; Принудительный диурес может ускорить удаление препарата. Длительность сеанса гемодиализиса 3 часа снижает флуоназол в плазме крови примерно на 50%.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Беременность

Не было нежелательных воздействий препарата на фрукты, основанные на результатах исследований одиночного или повторного использования флуконазола в обычных дозах (<200 мг / день) с несколькими сотнями беременных женщин во время триместра беременности. Сообщили многочисленные врожденные патологии в младенцах, матери которых использовали высокие дозы флуконазола (400-800 мг в день) не менее трех или более месяцев. Наличие связи между использованием флуконазола и этих случаев остается неизвестным.

Исследования животных продемонстрировали тератогенный эффект препарата.

Учитывая вышеупомянутую, Diflazon® не следует использовать во время беременности и репродуктивного возраста женщин, которые могут забеременеть и не применять эффективную контрацепцию.

Кормление грудью

Флуконазол проникает в грудное молоко в концентрации, аналогичной концентрации препарата в плазме крови, поэтому не рекомендуется использовать препарат в период грудного вскармливания.

Дети.

Продолжительность лечения зависит от клинической и микологической реакции.

Несмотря на доступность достаточной информации об использовании детей Diflazon®, информация о его использовании в целом кандидина детей в возрасте до 16 лет недостаточно. Следовательно, применение этой категории пациентов не рекомендуется, за исключением случаев, когда терапия обязательна и не имеет других альтернативы.

Особенности приложения.

У некоторых пациентов, особенно у пациентов с серьезными заболеваниями, такими как СПИД или рак, при использовании флуконазола, изменений в кровообращенных индикаторах, функциях почек и печени, но клинические проявления этих изменений и их связь с использованием препарата Diflazon® не было установлено.

Очень редко после смертельного следствия пациентов с основным заболеванием, таким как СПИД или рак, который неоднократно использовал Diflazon®, с открытым некрозом печени. Такие пациенты использовали многочисленные сопутствующие препараты, некоторые из которых имеют известную гепатотоксичность и / или имеют основные заболевания, которые могут привести к некрозу печени.

При развитии гепатотоксичности, связанной с использованием флуконазола, не было отмечено его явную зависимость от общей суточной дозы препарата, продолжительность терапии, пола или возраста пациента; Такое нарушение обычно обратимо после окончания Diflazon®.

Поскольку невозможно исключить связь с подготовкой Diflazon®, если пациенты при использовании функции печени нарушаются, необходимо контролировать возможное развитие более серьезного повреждения печени. С появлением клинических признаков или симптомов заболевания печени, которые могут быть связаны с использованием флуконазола, использование препарата должно быть прекращено.

Во время использования флуконазола пациенты редко нашли такие отвлеченные кожные реакции, как синдром Стивен-Джонсона и токсичный эпидермальный некролиз. Пациенты с пациентами СПИДа более склонны к развитию тяжелых кожных реакций в применении большого количества лекарств. Если пациент на поверхностной грибковой инфекции появляются высыпаниями, которые могут быть связаны с использованием флуконазола, дополнительное применение препарата следует прекратить. В случае, если пациент с бензависимым / системной грибковой инфекцией появляется высыпаниями на коже, ее следует тщательно наблюдаться, и в случае развития сыпи или мультиформных эритемы, использование флуконазола должно быть прекращено.

В редких случаях, как с использованием других азолов, были зарегистрированы анафилактические реакции.

Некоторые азолы, в том числе флуконазол, вызывают расширение интервала QT к электрокардиограмму. Протягом післяреєстраційного нагляду за побічними ефектами флуконазолу у пацієнтів, які застосовували цей препарат, повідомлялося про дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QT та пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу torsade de pointes . Хоча зв'язок між застосуванням флуконазолу та подовженням інтервалу QT до кінця не встановлений, слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із потенційно проаритмічними станами, такими як:

природжений або документально підтверджений набутий синдром подовженого інтервалу QT;
кардіоміопатія, особливо при наявності серцевої недостатності;
синусова брадикардія;
існуюча симптоматична аритмія;
одночасне застосування препаратів, що не метаболізуються CY34A, але подовжують інтервал QT;
порушення обміну електролітів, такі як гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпокальціємія.

Дифлазон® не слід застосовувати для лікування дерматофітії. Пацієнтам з порушенням функції нирок препарат слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози» ). Пацієнтів слід проінформувати про симптоми, що можуть свідчити про серйозний вплив на печінку (виражена астенія, анорексія, постійна нудота, блювання та жовтяниця).

Флуконазол є потужним інгібітором ферменту CYP2C9 та помірним інгібітором CYP3А4. Також флуконазол є інгібітором ферменту CYP2C19. Слід спостерігати за станом пацієнтів, які одночасно застосовують Дифлазон® та препарати з вузьким терапевтичним вікном, що метаболізуються за участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3А4.

Додаткова інформація про деякі інгредієнти

100 мл розчину для інфузій (1 флакон) містить 353,8 мг (15,38 ммоль) натрію. 1 мл розчину для інфузій містить 3,538 мг (0,1538) натрію. Це слід брати до уваги при лікуванні пацієнтів, які знаходяться на дієті з контрольованим вмістом натрію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід брати до уваги можливість поодиноких випадків розвитку запаморочення або судом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Наведені нижче дані щодо взаємодії лікарських препаратів пов'язані з багаторазовим застосуванням флуконазолу, але їх клінічна значущість при одноразовому застосуванні препаратом Дифлазон® не оцінювалася.

Протипоказане сумісне застосування флуконазолу та наступних лікарських засобів

Цизаприд: надходили повідомлення про розвиток побічних реакцій з боку серця, у тому числі про пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу torsade de pointes у пацієнтів, які одночасно застосовували флуконазол та цизаприд. Одночасне застосування 200 мг флуконазолу 1 раз на добу та 20 мг цизаприду 4 рази на добу призводило до значного підвищення рівня цизаприду у плазмі крові та подовження інтервалу QT. Одночасне застосування флуконазолу та цизаприду протипоказане (див. розділ «Протипоказання» ).

Терфенадин: через випадки розвитку тяжких серцевих аритмій, вторинних по відношенню до подовження інтервалу QTc, у пацієнтів, які отримують азольні протигрибкові засоби одночасно з терфенадином, було проведено дослідження взаємодії цих препаратів. В одному дослідженні при застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг на добу не було виявлено подовження інтервалу QTc. В іншому дослідженні при застосуванні флуконазолу у дозах 400 мг та 800 мг на добу було продемонстровано, що флуконазол у дозах 400 мг на добу або більше значно підвищує рівень терфенадину у плазмі крові при одночасному застосуванні цих препаратів. Сумісне застосування флуконазолу у дозах 400 мг або вище з терфенадином протипоказане (див. розділ «Протипоказання» ). При застосуванні флуконазолу у дозах нижче за 400 мг на добу одночасно з терфенадином слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнта.

Астемізол: сумісне застосування флуконазолу з астемізолом може спричинити зниження кліренсу астемізолу. Викликане цим підвищення концентрації астемізолу у плазмі крові може спричинити подовження інтервалу QT та в рідкісних випадках – призвести до пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу torsade de pointes . Одночасне застосування флуконазолу та астемізолу протипоказане.

Пімозид: сумісне застосування флуконазолу та пімозиду може пригнічувати метаболізм пімозиду, хоча відповідні дослідження in vitro або in vivo не проводилися. Підвищення концентрації пімозиду у плазмі крові може викликати подовження інтервалу QT та в рідкісних випадках призводити до пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу torsade de pointes . Одночасне застосування флуконазолу та пімозиду протипоказане.

Не рекомендується одночасне застосування флуконазолу та наступних лікарських препаратів :

Еритроміцин: одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину потенційно підвищує ризик кардіотоксичних реакцій (подовження інтервалу QT, пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу torsade de pointes ), і, як наслідок, раптової серцевої смерті. Слід уникати сумісного застосування цих препаратів.

Сумісне застосування флуконазолу та наступних лікарських засобів вимагає використання запобіжних заходів та коригування дози

Рифампіцин: одночасне застосування Дифлазону® та рифампіцину призводило до зниження AUC на 25 % та скорочувало період напіввиведення флуконазолу на 20 %. Тому у пацієнтів, які застосовують рифампіцин, слід розглянути доцільність підвищення дози препарату.

Гідрохлортіазид: одночасне багаторазове застосування гідрохлортіазиду призводило до підвищення концентрації флуконазолу у плазмі крові на 40 %. Такий ефект не визначає необхідності коригувати режим дозування препарату у пацієнтів, які одночасно застосовують діуретики, однак лікарі повинні пам'ятати про можливу взаємодію.

Вплив флуконазолу на інші лікарські засоби

Флуконазол є потужним інгібітором ізоферменту 2С9 цитохрому Р450 (CYP) та помірним інгібітором CYP3А4. Окрім зареєстрованих/документально підтверджених взаємодій, описаних нижче, при одночасному застосуванні з флуконазолом існує ризик підвищення у плазмі крові концентрацій інших сполук, що метаболізуються CYP2С9 та CYP3А4. Тому застосовувати такі комбінації препаратів слід дуже обережно, і при цьому ретельно спостерігати за станом пацієнтів. Пригнічувальна дія флуконазолу на ферменти зберігається протягом 4-5 діб після припинення застосування препарату через тривалий період напіввиведення.

Альфентаніл: було виявлено зниження кліренсу та об'єму розподілу, а також подовження t _1/2 альфентанілу після одночасного застосування із флуконазолом. Можливим механізмом дії є інгібування флуконазолом CYP3А4. Може виявитися необхідним коригування дози альфентанілу.

Амітриптилін, нортриптилін: флуконазол посилює ефекти, опосередковані амітриптиліном та нортриптиліном. Рекомендується вимірювати концентрацію 5-нортриптиліну та/або S-амітриптиліну на початку комбінованої терапії та через 1 тиждень. При необхідності слід відкоригувати дозу амітриптиліну/нортриптиліну.

Амфотерицин В: сумісне застосування флуконазолу та амфотерицину В інфікованим мишам із нормальною та пригніченою імунореактивністю призвело до наступних результатів: невеликий адитивний протигрибковий ефект при системній інфекції C . albicans , відсутність взаємодії при внутрішньочерепній інфекції Cryptococcus neoformans та антагонізм двох препаратів при системній інфекції A . fumigatus . Клінічне значення результатів, отриманих у цих дослідженнях, залишається невідомим.

Антикоагулянти: у дослідженні взаємодії флуконазол підвищував протромбіновий час (на 12 %) при одночасному застосуванні з варфарином у здорових добровольців. Як і при застосуванні інших азольних протигрибкових засобів, у післяреєстраційний період застосування препарату надходили повідомлення про випадки геморагічних явищ (утворення гематом, розвитку носової кровотечі, шлунково-кишкових кровотеч, гематурії та мелени) у поєднанні із подовженням протромбінового часу у пацієнтів, які застосовували флуконазол одночасно з варфарином. Слід ретельно спостерігати за змінами протромбінового часу у пацієнтів, які одночасно застосовують кумаринові антикоагулянти.

Азитроміцин: жодних значущих фармакокінечних взаємодій між флуконазолом і азитроміцином виявлено не було.

Бензодіазепіни (короткої дії): при пероральному застосуванні мідазоламу супутнє застосування флуконазолу призводило до значного підвищення концентрації мідазоламу і до виникнення психомоторних реакцій. Цей вплив на мідазолам вираженіший при пероральному застосуванні флуконазолу, ніж при внутрішньовенному введенні останнього. Якщо пацієнту, який проходить курс лікування флуконазолом, слід одночасно призначити терапію бензодіазепінами, дозу останніх слід зменшити, а за пацієнтом встановити належний нагляд.

Флуконазол збільшує AUC тріазоламу (разова доза) приблизно на 50 %, Cmax на 20-32 % та підвищує t _1/2 на 25-50 %, пригнічуючи метаболізм триазоламу. Може знадобитися коригування дози триазоламу.

Карбамазепін: флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепіну та викликає підвищення рівня карбамазепіну в сироватці крові на 30 %. Існує ризик розвитку проявів токсичності з боку карбамазепіну. Може бути необхідним коригування дози карбамазепіну залежно від рівня його концентрації та ефектів препарату.

Блокатори кальцієвих каналів: деякі дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, ісрадипін, амлодипін та фелодипін) метаболізуються цитохромом CYP3А4. Флуконазол може підвищувати системну експозицію блокаторів кальцієвих каналів. Рекомендований ретельний моніторинг щодо розвитку побічних реакцій.

Целекоксиб: при одночасному застосуванні флуконазолу (200 мг на добу) та целекоксибу (200 мг) Cmax та AUC целекоксибу підвищувалися на 68 % та 134 % відповідно. При одночасному застосуванні целекоксибу та флуконазолу може знадобитися зменшення дози целекоксибу вдвічі.

Циклоспорин: флуконазол значно підвищує концентрацію та AUC циклоспорину. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови зменшення дози циклоспорину залежно від його концентрації.

Циклофосфамід: одночасне застосування циклофосфаміду та флуконазолу призводить до підвищення рівня білірубіну та креатиніну у сироватці крові. Ці препарати можна застосовувати одночасно, зважаючи на ризик підвищення концентрації білірубіну та креатиніну у сироватці крові.

Фентаніл: повідомлялося про 1 летальний випадок від можливої взаємодії фентанілу та флуконазолу. При повідомленні було вирішено, що пацієнт помер від інтоксикації фентанілом. До того ж було продемонстровано, що флуконазол значно уповільнював елімінацію фентанілу. Підвищення концентрації фентанілу може призвести до дихальної недостатності.

Галофантрин: флуконазол може викликати підвищення концентрації галофантрину у плазмі крові за рахунок пригнічення CYP3А4.

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази: сумісне застосування флуконазолу з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються CYP3А4, такими як аторвастатин та симвастатин, або з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються CYP2С9, такими як флувастатин, підвищує ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. У випадку необхідності сумісної терапії слід ретельно спостерігати за пацієнтом щодо виникнення симптомів міопатії та рабдоміолізу і проводити моніторинг рівня креатинкінази. У випадку виявлення підвищення рівня креатинкінази, а також при діагностуванні або підозрі розвитку міопатії/рабдоміолізу, застосування інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази слід припинити.

Лозартан: флуконазол пригнічує перетворення лозартану до його активного метаболіту (Е-31 74), що обумовлює більшу частину антагонізму по відношенню до рецептора ангіотензину ІІ, який відбувається під час терапії лозартаном. Рекомендовано здійснювати постійний моніторинг артеріального тиску у пацієнтів.

Метадон: флуконазол може викликати підвищення концентрації метадону у сироватці крові. При одночасному застосуванні разом із флуконазолом може знадобитися коригування дози метадону.

Нестероїдні протизапальні препарати: при одночасному застосуванні з флуконазолом Cmax та AUC флурбипрофену підвищувалися на 23 % та 81 % відповідно порівняно із застосуванням лише флурбипрофену. Аналогічно, при одночасному застосуванні флуконазолу з рацемічним ібупрофеном (400 мг) Cmax та AUC фармакологічно активного ізомеру S-(+)-ібупрофену підвищувалися на 15 % та 82 % відповідно порівняно із застосуванням лише рацемічного ібупрофену. Хоча належні дослідження не проводились, вважається, що флуконазол потенційно здатний підвищувати системний вплив інших НПЗП, що метаболізуються CYP2С9 (наприклад напроксен, лорноксикам, мелоксикам, диклофенак). Рекомендовано здійснювати постійний моніторинг для виявлення побічних ефектів та токсичних проявів, пов'язаних із НПЗП. Може знадобитися коригування дози НПЗП.

Пероральні контрацептиви: при застосуванні флуконазолу у дозі 50 мг не було відзначено ніякого суттєвого впливу на рівень гормонів, тоді як при застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг на добу спостерігалося збільшення AUC етинілестрадіолу на 40 % та левоноргестролу – на 24 %. Це свідчить про те, що багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може впливати на ефективність комбінованого перорального контрацептива.

При застосуванні флуконазолу у дозі 300 мг 1 раз на тиждень показники AUC етинілестрадіолу та норетиндрону збільшувалися відповідно на 24 % та 13 %.

Ендогенні стероїди: застосування флуконазолу у дозі 50 мг на добу не впливає на рівень ендогенних стероїдів у жінок. Флуконазол у дозі 200-400 мг на добу не виявляє клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимуляцію АКТГ у здорових добровольців чоловічої статі.

Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну може призводити до підвищення концентрації фенітоїну до клінічно значущого рівня. При необхідності одночасного застосування обох препаратів слід проводити моніторинг рівня фенітоїну та відкоригувати дозу фенітоїну для підтримки терапевтичної концентрації препарату у плазмі крові.

Преднізон: повідомлялося про клінічний випадок, коли у пацієнта, якому була проведена трансплантацію печінки, на фоні застосування преднізону розвинулася гостра недостатність кори надниркових залоз, яка виникла після припинення паралельного трьохмісячного курсу терапії флуконазолом. Припинення лікування флуконазолом, імовірно, спричинило посилення активності CYP3А4 і призвело до прискорення метаболізму преднізону. Слід ретельно стежити за пацієнтами, які одночасно проходять довгостроковий курс лікування флуконазолом та преднізоном, з метою попередження розвитку недостатності кори надниркових залоз після припинення застосування флуконазолу.

Рифабутин: повідомлялося про взаємодію флуконазолу та рифабутину при їх сумісному застосуванні, результатом якого було підвищення рівня рифабутину в сиворотці крові. Також були описані випадки увеїту у пацієнтів при одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами, які одночасно отримують рифабутин та флуконазол.

Саквінавір: флуконазол підвищує AUC саквінавіру приблизно на 50 %, С _max приблизно на 55 % та уповільнює кліренс саквінавіру приблизно на 50 % через пригнічення метаболізму саквінавіру у печінці ферментом CYP3А4 та інгібування Р-глікопротеїну. Може знадобиться коригування дози саквінавіру.

Сиролімус: флуконазол підвищує концентрацію сиролімусу у плазмі крові – імовірно, шляхом пригнічення метаболізму сиролімусу ферментом CYP3А4 та інгібування Р-глікопротеїну. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови коригування дози сиролімусу залежно від рівня концентрації та ефектів препарату.

Похідні сульфонілсечовини: було продемонстровано, що при одночасному застосуванні флуконазол подовжував період напіввиведення з сироватки крові пероральних похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиміду та толбутаміду) у здорових добровольців. Флуконазол та пероральні похідні сульфонилсечовини можна сумісно застосовувати пацієнтам з цукровим діабетом, але при цьому треба зважати на можливий розвиток гіпоглікемії.

Такролімус: надходили повідомлення про наявність флуконазолу та такролімусу при їх сумісному застосуванні, внаслідок чого відбувалося підвищення рівня такролімусу у сироватці крові. Повідомлялося також про випадки нефротоксичних проявів при одночасному застосуванні флуконазолу і такролімусу. При одночасному застосуванні слід проводити ретельне спостереження за пацієнтами.

Теофілін: При лікуванні флуконазолом за пацієнтами, які утримують теофілін у високих дозах або які мають підвищений ризик токсичних проявів теофіліну з інших причин, слід встановити нагляд щодо виявлення ознак токсичних проявів теофіліну, а при їх появі слід відкоригувати терапію відповідним чином.

Алкалоїди барвника: хоча належні дослідження не проводилися, вважається, що флуконазол може викликати підвищення концентрації алкалоїда барвника у плазмі крові (наприклад, вінкристину та вінбластину), спричиняючи нейротоксичні ефекти – імовірно, опосередковані інгібуванням ферментом CYP3А4.

Вітамін А: в одному описаному клінічному випадку у пацієнта, який отримав комбіновану терапію політрансретиноєвою кислотою (кислотна форма вітаміну А) та флуконазолом, спостерігалися побочні реакції з боку ЦНС у формі доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії, яка зникла після відміни флуконазолу. Ці препарати можна застосовувати одночасно, але слід пам'ятати про ризик виникнення побічних ефектів з боку ЦНС.

Зидовудин: було продемонстровано підвищення рівня зидовудину, яке, скоріше за все, було пов'язано з пригніченням перетворення зидовудину на його основний метаболіт. AUC зидовудину значно підвищилася (на 74 %) при одночасному застосуванні з флуконазолом. За пацієнтами, які отримують комбінацію цих препаратів, слід здійснювати нагляд щодо можливого розвідку побічних реакцій на зидовудин.

Пероральне застосування флуконазолу одночасно з їжею, циметидином, антацидами, а також після повного опромінення тіла при підготовці пацієнта до трансплантації червоного кісткового мозку не призвели до клінічно значущого порушення всмоктування флуконазолу.

Лікарів слід проінформувати, що дослідження взаємодій з іншими лікарськими засобами не проводилися, але можливість взаємодій не можна виключати.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Флуконазол, протигрибковий засіб класу триазолів, є потужним та селективним інгібітором грибкових ферментів, необхідних для синтезу ергостеролу.

Як при пероральному, так і при внутрішньовенному введені флуконазол виявляв активність у різних експериментальних моделях грибкових інфекцій у тварин, викликаних такими опортуністичними видами як Candida spp., у тому числі системний кандидоз у тварин з порушеною імунореактивністю; Cryptococcus neoformans, Coccidioides immitis, включаючи внутрішньочерепні інфекції; Microsporum spp . та Trichophyton spp . Флуконазол також виявив активність проти ендемічних мікозів, у тому числі при інфекціях Blastomyces dermatitidis,

Coccidioides immitis , включаючи внутрішньочерепні інфекції, та проти Histoplasma capsulatum у тварин з нормальною та порушеною імунореактивністю.

Повідомлялося про випадки розвитку суперінфекції Candida spp. Іншими, ніж C. Albicans видами, що часто є нечутливими до флуконазолу (наприклад Candida Crusei ). Для лікування таких випадків слід застосовувати альтернативні протигрибкові засоби.

Флуконазол є високоспецифічним до цитохром Р450-залежних грибкових ферментів. Було продемонстровано, що застосування флуконазолу у дозі 50 мг на добу протягом періоду до 28 днів не впливає на концентрацію тестостерону у плазмі крові у чоловіків та на концентрацію стероїдних гормонів у жінок репродуктивного віку. У здорових добровольців чоловічої статі флуконазол у добові й дозі 200-400 мг не зумовлює клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів або на стимульовану АКТГ відповідь. У дослідженнях взаємодії препаратів було показано, що разове або багаторазове застосування флуконазолу у дозі 50 мг не впливає на метаболізм антипірину.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні властивості флуконазолу дуже сприятливі і однакові для перорального та внутрішньовенного введення. Флуконазол добре всмоктується при пероральному застосуванні, рівень препарату у плазмі крові і системна біодоступність перевищують 90 % від рівня флуконазолу у плазмі крові, якій досягається при внутрішньовенному введені препарату. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування препарату при його пероральному прийомі. Пікова концентрація у плазмі крові досягається через 0,5-1,5 години після прийому препарату натще, а при періоді напіввиведення з плазми крові становить приблизно 30 годин. Концентрація у плазмі крові є пропорціональною до введеної дози. Рівноважна концентрація на рівні 90 % досягається на 4-5-ту добу лікування препаратом при його застосуванні 1 раз на добу. Прийом у перший день дози, що вдвічі перевищує звичайну добову дозу (навантажувальна доза), дозволяє досягти цього рівня вже на другий день лікування. Видимий об'єм розподілу приблизно дорівнює загальному вмісту рідини в організмі. Зв'язування з білками плазми крові низьке (11-12 %).

Флуконазол добре проникає в усі досліджувані рідини організму. Рівень флуконазолу у слині та мокротинні є подобним до концентрації препарату у плазмі крові. У пацієнтів, хворих на грибковий менінгіт, рівень флуконазолу у спинномозковій рідині досягає 80 % його концентрації у плазмі крові.

Високі концентрації флуконазолу, що перевищують сироваткові досягаються у роговому шарі епідермісу, дермі та поті. Флуконазол накопичується у роговому шарі епідермісу. При прийомі дози 50 мг 1 раз на добу концентрація флуконазолу у роговому шарі після 12 днів лікування становила 73 мкг/кг, а через 7 днів після завершення лікування концентрація все ще становила 5,8 кмг/г.

Більша частина препарату виводиться через нирки, причому 80 % введеної дози виявляється у сечі у незмінному стані. Кліренс флуконазолу пропорційний до кліренсу креатиніну, тому у пацієнтів з нирковою недостатністю інтервал між прийомами доз препарату слід збільшити, або зменшити дозу. Циркулюючих метаболітів не виявлено.

Тривалий період напіввиведення препарату з плазми крові уможливлює прийом разової дози препарату при вагінальному кандидозі, а також прийом препарату 1 раз на тиждень при інших показаннях.

Фармакокінетика у дітей.

У таблиці наведені фармакокінетичні параметри флуконазолу при його застосуванні дітям.

Вік дитини	Доза препарату (мг/кг)	Період напіввиведення, (год)	Площа під кривою концентрація-час (AUC, мкг ٠ год/мл)
11 днів – 11 місяців	Одноразово, внутрішньовенно, 3 мг/кг	23	110,1
9 місяців – 13 років	Одноразово, перорально, 2 мг/кг	25	94,7
9 місяців – 13 років	Одноразово, перорально, 8 мг/кг	19,5	362,5
5-15 років	Багаторазово, внутрішньовенно, 2 мг/кг	17,4*	67,4*
5-15 років	Багаторазово, внутрішньовенно, 8 мг/кг	15,2*	139,1*
5-15 років	Багаторазово, перорально, 8 мг/кг	17,6*	196,7*
Середній вік 7 років	Багаторазово, перорально, 3 мг/кг	15,5	41,6

* - дані отримані в останній день застосування препарату.

Передчасно народженим дітям (термін гестації – приблизно 28 тижнів) флуконазол вводили внутрішньовенно у дозі 6 мг/кг кожну третю добу максимум 5 діб, доки новонароджені залишалися у відділенні інтенсивної терапії. Середній період напіввиведення препарату досягав 74 (44-185) годин на перший день, зі зменшенням до 53 (30-131) годин на сьомий день та до 47 (27- 68) годин – на тринадцятий.

Площа під кривою (мкг ٠ год/мл) становила 271 (інтервал 173-385) на 1-й день, зростала до середнього показника 490 (інтервал 292-734) на 7-й день і знижувалась до середнього показника 360 (інтервал 167-566) на 13-й день.

Об'єм розподілу (мл/кг) складав 1183 (інтервал 1070-1470) на 1-й день, зростав з часом до середнього показника 1184 (інтервал 510-2130) на 7-й день і до 1328 (інтервал 1040-1680) на 13-й день.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості : прозорий безбарвний розчин без видимих механічних включень.

Несумісність.

Не слід змішувати розчини для інфузій флуконазолу та інших лікарських засобів в одній ємкості, окрім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Для лікарського препарату не потрібні спеціальні умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 100 мл у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія.

KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.

Місцезнаходження .

Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.

Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

ФЛУКОНАЗОЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа