ГРАНОЦИТ 34 порошок лиофил. д/п р-ра д/ин. 33,6 млн МЕ фл., с раств. в амп. 1 мл №5

Место хранения:

1 бутылка лиофилизма содержит ленограмму 33,6 млн. МЕ (263 мкг);

Вспомогательные вещества: D-Mannit (E 421), L-аргинин, L-фенилаланин, L-метионин, поликарбат 20, соляная кислота;

1 ампула растворителя включает в себя: воду для инъекции - до 1 мл.

Лекарственная форма. Лиофилизация для инъекционного раствора.

Основные физико-химические свойства: белый цвет лиофилизированный порошок или вес.

Фармакотерапевтическая группа.

Колонии стимулирующие факторы. ATH L03A A10 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика. Lenographar (рекомбинантный человеческий гранулоцитский коэффициент стимулирующего колонии (G-CSF)) относится к группе цитокинов - биологически активных белков, которые регулируют дифференцировку и рост клеток.

G-CSF - это фактор, который стимулирует клетки предшественников нейтрофилов, о чем свидетельствуют увеличение количества колоний-формирующих агрегатов селезенки (CFU-S) и колониеобразующих агрегатов гранулоцитопоев и моноцитопоэза (CFU-GM) в периферической крови Отказ

Granocyte ^ò 34 вызывает значительное увеличение количества нейтрофилов в периферической крови через 24 часа после введения препарата.

Увеличение количества нейтрофилов - зависит от дозы в диапазоне доз от 1 до 10 мкг / кг / в день. Повторное введение препарата в рекомендуемых дозах больше увеличивают количество нейтрофилов в крови. Нейтрофилы, образующиеся под воздействием приготовления ^Granocyte ò 34, имеют нормальные хемотоксические свойства и фагоцитарную активность.

Как и другие факторы кровиэтического роста, G-CSF способен стимулировать пролиферацию in vitro эндотелиальных клеток.

Использование препарата Granocyte ^ò 34 пациентов, проводимых трансплантацией костного мозга, или полученную цитотоксическую химиотерапию, приводит к значительному снижению продолжительности нейтропении и его осложнений, связанных с ним.

Использование препарата ^Granocyte ò 34 в качестве независимого агента, а после химиотерапии приводит к мобилизации в периферической крови клеток кроветворных предшественников. Эти аутологичные клетки предшественников периферической крови могут быть собраны и вводят пациенту после высокой дозы цитотоксической химиотерапии вместо трансплантации костного мозга или в качестве добавки к нему.

Доказано, что в расследовании пациента с клетками предшественников периферической крови, полученного путем мобилизации препарата ^Granocyte ò 34, кровопосетитель восстанавливается, и период расхода трансплантации уменьшается, что приводит к уменьшению числа

Дни, в течение которых необходимость введения тромбоцитальной массы поддерживается по сравнению с тем, что наблюдается в трансплантации аутологичной костной мозги.

Анализ совокупных данных, полученных по результатам трех двойных слепого плацебо-контролируемых исследований, в которых 861 пациентов (N = 411 возраст от 55 лет) показали благоприятный баланс выгоды / риск при введении ленографа для пациентов в возрасте 55 лет, которые получили стандартную химиотерапию. де Ново , с нормальным цитогенетическим, то есть T (8; 21), T (15; 17) и Inv (16).

Преимущества, полученные в подгруппе пациентов в возрасте 55 лет, состояли из ускорения реставрации нормальных уровней нейтрофилов, увеличивая количество пациентов, в которых не было случаев заражения, уменьшая продолжительность инфекции, снижая продолжительность госпитализации и снижения. Продолжительность внутривенной антибиотической терапии. Однако такие положительные результаты не сопровождались снижением частоты тяжелых инфекций или инфекций, которые угрожали жизни, ни снижению инфекций.

Данные, полученные в ходе одного двойного слепого, контролируемого плацебо-контролируемого исследования с участием 446 пациентов с GML de Novo , показали, что в подгруппе 99 пациентов с нормальной цитогенетической скоростью выживаемости в группе Lenografim была значительно ниже, чем в группе плацебо, а также там Была тенденция к сокращению общей выживаемости в группе ленографа по сравнению с показателями в подгруппе пациентов, у которых были цитогенетические расстройства.

Фармакокинетика. Фармакокинетика препарата Granocyte ^ò 34 - доза и временная. При повторном введении (внутривенно или подкожно) максимальная концентрация плазмы крови (сразу после завершения внутривенной инфузии или после подкожного введения) непосредственно пропорционально введенной дозы. При укреплении препарата ^Granocyte ò 34, эти два способа кумуляции препарата не обнаружены.

В рекомендуемых дозах абсолютная биодоступность препарата ^Granocyte ò 34 составляет 30%. Воображаемый объем распределения (VD) составляет приблизительно 1 л / кг массы тела, а средний период нахождения в организме с подкожным введение достигает почти 7 часов.

Воображаемая полурасхождение препарата Granocyte ò ³⁴ (с подкожным введением) составляет приблизительно 3-4 часа. С повторными внутривенными инфузиями его уменьшается до 1-1,5 часа, а также равновесная концентрация препарата в плазме крови.

При повторном подкожном введении выпуска G-CSF с плазмой крови увеличивается в три раза (от 50 до 150 мл / мин). Менее 1% ленограммы выводится с мочой в неизменной форме; Считается, что в организме он разлагается на пептиды. При проведении многочисленных подкожных инъекций в рекомендуемых дозах максимальные концентрации ленограммы в плазме крови приближаются к 100 массу корпуса PCG / ML / KG. Существует прямая связь между дозой и концентрацией приготовления ^Granocyte ò 34 в плазме крови, а также между нейтрофильным откликом и количеством ленограмм, найденных в плазме крови.

Клинические характеристики.

Индикация.

Granocyte ^® 34 показан взрослыми, подростками и детьми в возрасте 2 для:

- уменьшение продолжительности нейтропении у пациентов (с неметильными злокачественными новообразованиями), которая проводилась миелосупрессивной терапией с последующей трансплантацией костного мозга (TKM) и в группе повышенного риска долгосрочной тяжелой нейтропении;

- снижение продолжительности тяжелой нейтропении и его осложнения у пациентов, проводимых стандартной цитотоксической химиотерапией, связанной с повышенным риском лихорадочной нейтропении;

- мобилизация в периферической крови аутологичных стволовых клеток (АСКП) как у пациентов, так и у здоровых доноров.

Противопоказание.

Granocyte ^ò 34 не следует использовать для лечения пациентов с повышенной чувствительностью к ленограммам или к любому из вспомогательных компонентов препарата.

Granocyte ^ò 34 не следует использовать для усиления цитотоксической химиотерапии, то есть для превышения стандартных доз цитостатики и модифицируют лекарство мод, поскольку препарат может снизить миелотоксичность, но не влияет на другие токсические эффекты цитостатики.

Препарат нельзя использовать одновременно с цитотоксической химиотерапией (первое введение препарата Granocyte 34 допускается не ранее, чем через 24 часа после последнего введения противоопухолевого агента).

Препарат не следует назначать пациентам:

- с миелоидными злокачественными новообразованиями, за исключением острого миелоидовкоза де Ново ;

- пациенты в возрасте до 55 лет с острым миелопом де Ново;

- и / или с острым миелопом де Ново и нормальной цитогенетикой, то есть t (8; 21), T (15; 17) и инв (16).

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Учитывая чувствительность миелоидных клеток, которые быстро разделены на цитотоксическую химиотерапию, чтобы прописать Granocyte ò ³⁴ в течение 24 часов до химиотерапии и через 24 часа после завершения, не рекомендуется (см. Раздел «Особенности приложения»).

Возможные взаимодействия с другими факторами роста гемопоэтического роста и цитокины не изучались в клинических исследованиях.

Особенности приложения.

Использование ^Granocyte ò 34 позволяет снизить явления только миелотоксичности, в то время как другие проявления токсичности, которые можно наблюдать в результате химиотерапии (анемии, тромбоцитопении, кардиотоксичность и т. Д.), остаются неизменными.

Рост злокачественных клеток. Гранулоцитарный коэффициент стимулирования колонии (G-CSF) способен усилить рост миелоидных клеток in vitro. Аналогичный эффект можно наблюдать in vitro и для некоторых клеток неметильных строк.

Безопасность и эффективность подготовки ^Granocyte ò 34 пациента с миелодизпластическим синдромом, вторичный острый миелоидкоз или хронический миелоидкоз не установлен. Следовательно, пациенты с этой патологией препарат не следует назначать. Особое внимание следует уделять дифференциальному диагнозу взрыва преобразования хронического от острых миелоидов.

В клинических испытаниях не было установлено, оказывает ли ^Granocyte ò 34, оказывает влияние на прогрессирование миелодизпластического синдрома со своим последующим преобразованием в острую миелопу. Granocyte ò 34 должен быть назначен пациентам с ^{приликмическим} синдромом. Поскольку некоторые неспецифические опухоли могут, как исключение, экспресс рецептор G-CSF должен быть готов к неожиданному рецидиву опухоли при лечении рекомбинантного фактора стимулирования гранулоцитарного колонии человека.

Дети с острой лимфоблучей лейкемией (GLL). У детей с GLL сообщил увеличение риска вторичной миелоидной лейкемии или миелодизпластического синдрома, связанного с использованием G-CSF. Систематический обзор данных по 25 рандомизированных контролируемых исследованиях, в которых участвуют 12 804 взрослых пациентов с твердыми опухолями или лимфомами, также показали аналогичный риск, хотя без негативного воздействия на долгосрочные последствия у пациентов. В связи с этим ^Granocyte ò 34 следует использовать для детей, особенно с благоприятным долгосрочным прогнозом, только после тщательного взвешивания краткосрочных преимуществ и долгосрочного риска.

Гипеленокцитоз. Во время клинических исследований ни один из 174 пациентов не получают 5 мкг / кг / в день (0,64 млн. М.Г / кг / в день) препарата после трансплантации костного мозга, не было увеличения количества лейкоцитов более 50x10 ⁹ / л. Менее 5% пациентов, получающих цитотоксическую химиотерапию и обработанную приготовлением ^Granocyte ò 34 в дозе 5 мкг / кг / день (0,64 млн. / Кг / день), количество лейкоцитов было равно или превышено 70x10 ⁹ / сразу Никакие побочные эффекты, непосредственно связанные с такой степенью лейкоцитоза, не наблюдались. Учитывая потенциальный риск, связанный с выраженным гиперлекоцитозом, во время лечения, приготовление ^Granocyte ò 34 следует регулярно контролировать количество лейкоцитов.

Если после ожидаемого уменьшения количества лейкоцитов их число достигает 50x10 ⁹ / л, лечение ^Granocyte ò 34 следует немедленно остановить.

При мобилизации AskP лечение ^Granocyte ò 34 должно быть прекращено, если количество лейкоцитов достигает 70x10 ⁹ / л.

Побочные реакции из легких. Иногда после назначения G-CSF были побочные эффекты легких (> 0,01% и <0,1%), включая интерстициальную пневмонию. Риск таких эффектов может увеличить у пациентов в истории, в последнее время диагностирован легочными инфильтратами или передаваемой пневмонии. Появление таких симптомов или признаков повреждения легких как кашель, высокая температура и одышка, в присутствии рентгенографических особенностей легочной инфильтрации и нарушения функций дыхания, могут быть первыми признаками острого синдрома респираторного бедствия. В этом случае лечение ^Granocyte ò 34 следует немедленно остановить и начать соответствующую терапию.

Периферическая трансплантация стволовых клеток или костный мозг. Особое внимание следует уделить восстановлению количества тромбоцитов, поскольку в контролируемых клинических исследованиях, уменьшение среднего тромбоцитата у пациентов, получающих ^Granocyte ò 34, было обнаружено по сравнению с этим показателем в группе плацебо.

Влияние препарата ^Granocyte ò 34 на частоте и тяжесть острой и хронической реакции «пересадка против владельца» не четко определена.

Стандартная цитотоксическая химиотерапия. Не рекомендуется использовать ^Granocyte ò 34 в течение 24 часов, предшествующих химиотерапии, а в ближайшие 24 часа после завершения (см. «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).

Безопасность приготовления ^Granocyte ò 34 вместе с антинопластичными препаратами, которые характеризуются совокупной токсичностью или предпочтительным миелотоксическим воздействием на тромбоцитарный росток (нитрозозацин, митомицин), не установлен. Использование препарата ^Granocyte ò 34 может повысить токсический эффект этих препаратов, в частности к тромбоцитам.

Риск, связанный с увеличением доз химиотерапевтических препаратов. Безопасность и эффективность препарата Granocyte ^ò 34 в контексте интенсификации химиотерапии не проясняется. Препарат не следует использовать для снижения интервалов между курсами химиотерапии, ни для увеличения стандартных доз химиотерапевтических препаратов. В исследовании фазы II для изучения интенсификации химиотерапии с препаратом ^Granocyte ò 34, ограничивающий фактор стал немиелоидной токсичностью.

Специальные меры предосторожности для мобилизации AskP.

Выбор метода мобилизации. Клинические исследования, проведенные в рамках одной и той же группы пациентов, продемонстрировали, что мобилизация АСПП, оценка которой проводилась та же лаборатория, с использованием препарата ^Granocyte ò 34 после химиотерапии была выше, по сравнению с использованием только препарата ^Granocyte ò 34. Однако выбор между методами мобилизации должен проводиться индивидуально для каждого пациента с учетом цели лечения.

При использовании радиационной терапии или цитотоксической химиотерапии. Пациенты, которые были предварительными интенсивными химиотерапией и / или радиационной терапией, мобилизация ASKP, может быть недостаточно для получения необходимого количества клеток (≥ 2x10 ⁶ Cd34 + клетки / кг), и, следовательно, восстановление гематопоэза может быть недостаточно.

AskP Transplant должен быть запланирован на ранних этапах лечения пациентов. Особое внимание следует уделить количеству мобилизованных ACS перед химиотерапией высокой дозы. Если количество полученных клеток было, то другие методы лечения должны использоваться вместо трансплантации ASKP.

Определение количества мобилизованного AskP. Особое внимание следует уделить методу расчета полученных ASC, поскольку результаты определения количества клеток CD34 + путем проточной цитометрии, полученной в различных лабораториях, различны. Минимальное количество CD34 + клетки, которые вы хотите получить, до сих пор не уточняется. Согласно опубликованным данным, минимальное количество 2x10 ⁶ Cd34 + клетки / кг для достижения адекватного восстановления гематопоэза. При введении большего количества клеток (≥2x10 ⁶ CD34 + клетки / кг), восстановление гематопоэза является быстрее, при введении меньшего количества клеток - медленнее.

Мобилизация AskP в здоровых донорах. Поскольку мобилизация ASKP непосредственно не выгодна для здоровых доноров, сама процедура должна проводиться в четком соблюдении национального законодательства, связанного с пожертвованием костного мозга.

Эффективность и безопасность применения препарата Granocyte ^ò 34 в донорах от 60 лет не было оценено, поэтому не рекомендуется проводить эту процедуру пациентами в этой возрастной группе. В соответствии с национальным законодательством и в связи с отсутствием особых исследований несовершеннолетних не может быть донорами.

Процедура мобилизации ASKP может быть выполнена только донорами, которые, по результатам клинических и лабораторных исследований, соответствуют критериям для выбора доноров костного мозга, особенно гематологического.

Гипелекоцитоз (количество лейкоцитов ≥ 50х10 ⁹ / л) наблюдалось в 24% участников клинических исследований.

Тромбоцитопения, связанная с афрезом (количество тромбоцитов <100x10 ⁹ / л) наблюдалось у 42% участников клинических исследований; В некоторых случаях после лейкофореза индикаторы <50x10 ⁹ / л были записаны, при отсутствии клинических проявлений побочных эффектов отсутствовали. Во всех случаях показатели были впоследствии нормализованы. Следовательно, мобилизация ASKP не должна проводиться донорами, которые имеют нарушение гомеостаза или получают антикоагулянтную терапию. Если требуется более одного лейкофореза, особое внимание следует уделить донорам, в котором количество тромбоцитов было <100x10 ⁹ / л. В целом лейкофорез не должен проводиться, если количество тромбоцитов <75x10 ⁹ / л.

Следует избегать создания центрального венозного катетера, а также с отбором доноров принять во внимание доступность вен.

В здоровых донорах наблюдались принимать G-CSF, переходные цитогенетические изменения. Надежность этих изменений неизвестна.

Долгосрочное наблюдение за донорской безопасностью продолжается. Однако риск стимуляции клонов злокачественных миелоидных клеток не может быть исключен. В связи с этим в центрах, где проводится лейкофорез, рекомендуется систематически записывать и отслеживать все случаи пожертвования стволовых клеток для долгосрочной безопасности.

Під час постмаркетингового періоду застосування препарату повідомлялося про легеневі побічні ефекти (кровохаркання, легенева кровотеча, легеневі інфільтрати, задишка та гіпоксія) у здорових донорів. У випадку підозрюваних або підтверджених легеневих побічних ефектів слід зважити доцільність відміни препарату Граноцит ^® 34 та забезпечити належну медичну допомогу.

Реципієнти алогенних периферичних стовбурових клітин, отриманих після мобілізації за допомогою препарату Граноцит ^Ò 34. Трансплантація алогенних стовбурових клітин може бути пов'язана з ризиком розвитку хронічної реакції «трансплантат проти хазяїна». Дані довготривалого спостереження за функціонуванням трансплантата є нечисельними.

Інші застереження. Ефективність і безпека застосування препарату Граноцит ^Ò 34 хворим із тяжкими порушенням функції печінки або нирок не встановлені.

У пацієнтів зі значним зниженням кількості клітин-попередників мієлоїдного ряду (наприклад, унаслідок попередньої інтенсивної променевої терапії або хіміотерапії) нейтрофільна відповідь іноді може бути зниженою. Безпека застосування препарату Граноцит ^Ò 34 у таких випадках не встановлена.

Після введення гранулоцитарних колонієстимулюючих факторів (Г-КСФ) здоровим донорам або пацієнтам досить часто спостерігалися безсимптомні випадки спленомегалії і дуже рідко - випадки розриву селезінки. У зв'язку з цим рекомендується ретельно контролювати розмір селезінки (наприклад, за допомогою клінічного огляду та УЗД). Розрив селезінки слід запідозрити у випадку виникнення болю у верхній лівій частині живота та під лопаткою.

Повідомлялося про випадки розвитку синдрому підвищеної проникності капілярів після застосування Г-КСФ (гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора), який проявлявся артеріальною гіпотензією, гіпоальбумінемією, набряками і гемоконцентрацією. У випадку розвитку у пацієнтів симптомів синдрому підвищеної проникності капілярів слід відмінити ленограстім і призначити належне симптоматичне лікування, у рамках якого може бути необхідним застосування інтенсивної терапії (див. розділ «Побічні реакції»).

Граноцит ^Ò 34 містить фенілаланін, а тому може бути шкідливим для хворих на фенілкетонурію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Належних даних щодо застосування ленограстіму вагітним жінкам не існує.

Дослідження на тваринах продемонстрували наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини дотепер невідомий. Граноцит ^Ò 34 не слід застосовувати у період вагітності, якщо тільки у цьому немає крайньої потреби.

Період годування груддю. Невідомо, чи екскретується ленограстім у грудне молоко. На тваринах виведення ленограстіму не вивчалося. На період лікування препаратом Граноцит ^Ò 34 годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Дослідженнь щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами чи працювати з іншими механізмами не проводили.

Спосіб застосування та дози.

Лікування повинен проводити лише досвідчений спеціаліст в умовах онкологічного/гематологічного центру.

Граноцит ^Ò 34 можна вводити шляхом підшкірної ін'єкції або внутрішньовенної інфузії (див. розділ «Особливі запобіжні заходи при поводженні з препаратом та знищенні його залишків»).

Рекомендована доза препарату Граноцит ^Ò 34 становить 150 мкг (19,2 млн МО)/м ² /на добу, що терапевтично еквівалентно 5 мкг (0,64 млн МО)/кг/на добу, у випадках:

Граноцит ^Ò 34 можна застосовувати пацієнтам, площа поверхні тіла яких не перевищує 1,8 м ² .

Для мобілізації АСКП Граноцит ^Ò 34 вводять окремо у рекомендованій дозі 10 мкг (1,28 млн МО)/кг/на добу.

Дорослі.

Застосування препарату після трансплантації периферичних стовбурових клітин або кісткового мозку. Граноцит ^Ò 34 слід вводити щоденно у рекомендованій дозі 150 мкг (19,2 млн МО)/м ² /на добу у вигляді 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії у 0,9 % розчині натрію хлориду або у вигляді підшкірної ін'єкції. Першу дозу вводити не раніше ніж через 24 години після трансплантації кісткового мозку. Введення препарату слід продовжувати, поки після очікуваного зниження кількості нейтрофілів їхня чисельність не відновиться до стабільних рівнів, при досягненні яких лікування можна припинити. Якщо необхідно, препарат можна безперервно застосовувати впродовж щонайбільше 28 днів.

Очікується, що на 14-й день після трансплантації кісткового мозку у 50 % хворих відновлюється нормальний рівень нейтрофілів або досягається такий рівень нейтрофілів, який дозволяє відмінити препарат.

Застосування препарату після проведення цитотоксичній хіміотерапії за стандартним протоколом. Граноцит ^Ò 34 слід вводити щоденно у рекомендованій дозі 150 мкг (19,2 млн МО)/м ² /на добу у вигляді підшкірної ін'єкції. Першу дозу слід вводити не раніше ніж через 24 години після проведення цитотоксичної хіміотерапії (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Щоденне введення препарату Граноцит ^Ò 34 слід продовжувати доти, поки після очікуваного зниження кількості нейтрофілів їх чисельність не відновиться до стабільних рівнів, при досягненні яких лікування можна припинити. Якщо необхідно, препарат можна безперервно застосовувати впродовж щонайбільше 28 днів.

Тимчасове збільшення кількості нейтрофілів можливе у перші 2 дні лікування. Проте припиняти терапію препаратом Граноцит ^Ò 34 не слід, тому що при її продовженні наступне максимальне зниження кількості нейтрофілів виникає раніше і подальше відновлення їхньої чисельності настає швидше.

Застосування препарату при мобілізації АСКП після проведення хіміотерапії Граноцит ^Ò 34 слід вводити щоденно у рекомендованій дозі 150 мкг (19,2 млн МО)/м ² /на добу у вигляді підшкірної ін'єкції з 1-го по 5-й день після завершення хіміотерапії, залежно від протоколу хіміотерапії, що застосовувався для мобілізації.

Лікування препаратом Граноцит ^Ò 34 слід продовжувати до проведення останнього сеансу лейкофорезу.

Лейкофорез слід проводити тоді, коли після максимального зниження кількість лейкоцитів знову зростає або після визначення кількості СD34+ клітин за допомогою валідованого методу. Для пацієнтів, яким не проводилася інтенсивна хіміотерапія, часто достатньо одного сеансу лейкофорезу для отримання мінімально необхідної кількості клітин (≥ 2х10 ⁶ CD34 ⁺ клітин/кг).

При мобілізації АСКП за допомогою одного препарату Граноцит ^Ò 34 препарат слід вводити щоденно у рекомендованій дозі 10 мкг (1,28 млн МО)/м ² /на добу у вигляді підшкірної ін'єкції впродовж 4-6 днів. Лейкофорез слід проводити між 5-м і 7-м днем від початку введення препарату.

Для пацієнтів, яким не проводилася інтенсивна хіміотерапія, часто достатньо одного сеансу лейкофорезу для отримання мінімально необхідної кількості клітин (≥ 2х10 ⁶ CD34 ⁺ клітин/ кг).

У здорових донорів підшкірна ін'єкція дози 10 мкг/кг/на добу впродовж 5-6 днів дозволяла отримати ≥ 3х10 ⁶ CD34+ клітин/кг маси тіла у 83 % донорів при одноразовому лейкофорезі та у 97 % донорів – при дворазовому лейкофорезі.

Пацієнти літнього віку. До клінічних досліджень препарату Граноцит ^Ò 34 була залучена невелика кількість хворих віком до 70 років. Оскільки спеціальних досліджень серед пацієнтів літнього віку не проводили, спеціальних рекомендацій з дозування у цій віковій групі немає.

Діти. Доза препарату у дітей віком від 2 років та у підлітків така ж, як і у дорослих, якщо препарат застосовується для зменшення тривалості нейтропенії після мієлосупресивної терапії з наступною ТКМ або після цитотоксичної хіміотерапії.

Щодо застосування дорослих доз у дітей для мобілізації у периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП) існують дуже обмежені дані.

Безпеку та ефективність препарату Граноцит ^Ò 34 у дітей віком до 2 років не оцінювали.

Препарат Граноцит 34 мільйони МО/мл можна вважати найбільш прийнятним дозуванням для дітей, площа поверхні тіла яких не перевищує 1,8 м ² .

Особливі запобіжні заходи при поводженні з препаратом та знищенні його залишків. Будь-який невикористаний препарат/розчин або відходи слід знищити відповідно до місцевих вимог.

Інструкція з приготування препарату. Флакони препарату Граноцит ^Ò 34 призначені лише для одноразового застосування. Перед підшкірним або внутрішньовенним введенням препарату Граноцит ^Ò 34 слід розчинити.

Приготування відновленого розчину препарату Граноцит ^Ò 34 . Дотримуючись правил асептики, за допомогою градуйованого шприца з надітою на нього голкою потрібно набиратиь увесь вміст 1 ампули розчинника для препарату Граноцит ^Ò 34. Увесь вміст цього шприца вводити у відповідний флакон з препаратом Граноцит ^Ò 34. Злегка струсити до повного розчинення. Сильно не струшувати.

Відновлений розчин для парентерального введення повинен бути прозорим та не повинен містити сторонніх часточок.

Відновлений розчин бажано застосовувати одразу після приготування. Умови зберігання препарату після відновлення/розведення наведені у розділі «Умови зберігання».

Приготування розчину для підшкірного введення. Готувати відновлений розчин препарату Граноцит ^Ò 34, як описано вище. Не виймаючи шприц із надітою на нього голкою з флакона, набирати необхідний об'єм відновленого розчину. Зняти голку, що використовувалася для відновлення, та надягти на шприц нову голку для підшкірного введення препарату. Вводити негайно шляхом підшкірної ін'єкції.

Приготування інфузійного розчину для внутрішньовенного введення. Для внутрішньовенного введення відновлений розчин препарату Граноцит ^Ò 34 підлягає розведенню. Готувати відновлений розчин препарату Граноцит ^Ò 34, як описано вище. Не виймаючи шприц із надітою на нього голкою з флакона, набирати необхідний об'єм відновленого розчину. Відновлений розчин препарату Граноцит ^Ò 34 розводити до необхідної концентрації шляхом введення необхідного об'єму препарату у флакон (мішок) із 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози. Вводити внутрішньовенно.

Граноцит ^Ò 34 є сумісним із широко використовуваними системами для введення, якщо він розводиться 0,9 % розчином натрію хлориду (інфузійні мішки з полівінілхлориду та скляні пляшки) або 5 % розчином глюкози (скляні пляшки).

Розведення препарату Граноцит ^Ò 34 до кінцевої концентрації менше 0,32 млн МО/мл (2,5 мкг/мл) не рекомендується. Після відновлення 1 флакон препарату Граноцит ^Ò 34 слід розводити не більше ніж у 100 мл.

Діти.

Доза препарату у дітей віком від 2 років та у підлітків така ж, як і у дорослих, якщо препарат застосовувати для зменшення тривалості нейтропенії після мієлосупресивної терапії з наступною ТКМ або після цитотоксичної хіміотерапії.

Щодо застосування дорослих доз дітям для мобілізації у периферичну кров аутологічних стовбурових клітин-попередників (АСКП) існують дуже обмежені дані.

Безпеку та ефективність препарату Граноцит ^Ò 34 у дітей віком до 2 років не оцінювали.

Передозування.

Ефекти, що виникають при передозуванні препарату Граноцит ^Ò 34, поки що не з'ясовані. Як правило, припинення лікування препаратом призводить до зниження на 50 % кількості циркулюючих нейтрофілів у перші 1-2 дні, а потім цей показник повертається до норми впродовж 1-7 днів. Збільшення кількості лейкоцитів приблизно до 50х10 ⁹ /л на 5-й день лікування спостерігалося у кожного третього пацієнта, який отримував максимальну дозу

препарату Граноцит ^Ò 34 40 мкг/кг/на добу (5,12 млн МО/кг/на добу). Застосування препарату у дозах до 40 мкг/кг/на добу не супроводжувалося жодними іншими токсичними побічними ефектами, окрім болю у м'язах і кістках.

Терапія – симптоматична.

Побічні реакції.

Профіль безпеки препарату у дітей, підлітків та дорослих подібний.

Трансплантація периферичних стовбурових клітин або кісткового мозку. У подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях середній показник кількості тромбоцитів у пацієнтів, які отримували Граноцит ^Ò 34, був нижчим порівняно з цим показником у пацієнтів, які отримували плацебо, при цьому не спостерігалося збільшення частоти виникнення побічних явищ, пов'язаних із втратою крові, а середня кількість днів від моменту трансплантації кісткового мозку до останнього введення тромбоцитарної маси була однаковою в обох групах (див. розділ «Особливості застосування»).

Трансплантація периферичних стовбурових клітин або кісткового мозку та нейтропенії, спричиненої хіміотерапією. Під час клінічних досліджень побічні реакції, що спостерігалися найчастіше (15 %), були однаковими у пацієнтів, які отримували Граноцит ^Ò 34 або плацебо. До цих побічних явищ належали явища, що зазвичай спостерігаються при проведенні такого типу лікування та виникають у хворих, яким проводиться хіміотерапія. Найпоширенішими побічними реакціями були інфекційно-запальні ураження порожнини рота, сепсис та інфекція, підвищення температури тіла, діарея, біль у животі, блювання, нудота, висипання, алопеція та головний біль.

Мобілізація КППК у здорових донорів. Небажані явища, про які повідомлялося найчастіше, мали транзиторний характер і за своєю вираженістю були легкими або помірними: біль, біль у кістках, біль у спині, астенія, підвищення температури тіла, головний біль та нудота, підвищення в крові рівнів АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази та ЛДГ.

Пов'язані з аферезом тромбоцитопенія та лейкоцитоз спостерігалися відповідно у 42 % і у 24 % учасників досліджень.

Повідомлялося про часті, але зазвичай асимптомні випадки спленомегалії та дуже рідкісні випадки розриву селезінки.

У рідкісних випадках повідомлялося про легеневі побічні реакції, такі як задишка, гіпоксія та кровохаркання, у тому числі дуже рідкісні випадки гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) (див. розділ 4.4).

У дуже рідкісних випадках повідомлялося про алергічні реакції, в тому числі анафілаксію, після першого підшкірного введення ленограстіму.

Небезпечні для життя побічні реакції на препарат, зареєстровані протягом постмаркетингового періоду. У постмаркетинговому періоду реєструвалися нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100) випадки розвитку синдрому підвищеної проникності капілярів, який може бути небезпечним для життя при несвоєчасному початку лікування, що спостерігався після застосування препаратів гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора, переважно у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримували хіміотерапію (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота виникнення побічних реакцій за даними клінічних випробувань та післяреєстраційного нагляду. Дуже часто (≥10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до ≤1/100); рідко (від ≥1/10000 до ≤1/1000); дуже рідко (≤ 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними).

⁽¹⁾ Ризик виникнення болю був вищий в осіб, які мали підвищену кількість лейкоцитів у крові, особливо якщо кількість лейкоцитів дорівнювала або перевищувала 50х10 ⁹ /л.

⁽²⁾ Спостерігалося транзиторне підвищення рівнів АСТ та/або АЛТ. У більшості випадків функціональні порушення з боку печінки минали після відміни ленограстіму.

⁽³⁾ У деяких випадках порушення з боку органів дихання призводить до розвитку дихальної недостатності або гострого респіраторного дистрес-синдрому, який може бути летальним.

⁽⁴⁾ Випадки гострого фебрильного нейтрофільного дерматозу (синдром Світа), вузликової еритеми та гангренозної піодермії були описані переважно у пацієнтів з гематологічними злоякісними новоутвореннями – станами, що, як відомо, пов'язані з нейтрофільним дерматозом, але також у випадках нейтропенії, не пов'язаної зі злоякісними новоутвореннями.

⁽⁵⁾ Випадки розриву селезінки спостерігалися як у здорових донорів, так і у пацієнтів, які отримували гранулоцитарні колонієстимулюючі фактори (Г-КСФ) (див. розділ «Особливості застосування»).

⁽⁶⁾ Протягом постмаркетингового періоду надходили повідомлення про небезпечні для життя випадки синдрому підвищеної проникності капілярів (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після схвалення лікарського засобу дозвільними органами є важливою процедурою. Це дозволяє здійснювати постійний моніторинг співвідношення «користь/ризик» застосування цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції.

Термін придатності. 30 місяців.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Не заморожувати. Після приготування або розведення розчин зберігати при температурі від +2 °С до +8 °С (у холодильнику).

Після приготування препарат зберігає свою стабільність протягом 24 годин при температурі від +2 °С до +8 °С (у холодильнику) в розчині з концентрацією не менше 0,32 млн МО/мл (2,5 мкг/мл). Невикористаний препарат/розчин або відходи необхідно знищити.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній ємкості, за винятком тих, що зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка.

№ 5: по 5 флаконів зі скла типа I с ліофілізатом, укупорених пробками гумовими бутиловими та обжатих ковпачками алюмінієвими в комплекті з 5 ампулами по 1 мл зі скла типу I з розчинником (вода для ін'єкцій).

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Санофі Вінтроп Індастріа.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

180 рю Жан Жорес 94700 МЕЗОН-АЛЬФОР, Франція.

Заявник.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».