Личный кабинет
ЭМОТОН капсулы 50 мг №30
rx
Код товара: 142323
Производитель: Эрсель Фарма (Украина)
3 500,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Эмон
Эмона
Место хранения:
Активный ингредиент: сертралин;
1 капсула содержит сертралин гидрохлорид 50 мг;
Вспомогательные вещества: лактоза безводная, крахмал мозоль, стеарат магния, лаурилсульфат натрия.
Оболочка капсулы включает в себя: красители AzoRubin (E 122) и желтое событие FCF (E 110).
Лекарственная форма. Капсулы.
Основные физические и химические свойства: твердые желатиновые капсулы № 4 с телом и крышкой розового цвета и маркировка темно-листья.
Содержание капсулы - белый порошок или почти белый.
Фармакотерапевтическая группа.
Антидепрессанты. Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина. ATT Code N06A B06.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Серралин - это мощный и специфический ингибитор захвата серотонина (5-HT)
In vitro , который в организме животного тела приводит к потенциалу эффектов 5-NT. Серралин имеет только очень слабое влияние на процессы обратного нарушения нейронального захвата норэпинефрина и дофамина. В клинических дозах сиртралина блокирует захват серотонина в человеческих тромбоцитах. Препарат не проявляет стимулирования, успокаивающее, антихолинергическое или кардиотоксическое действие в экспериментах на животных. В контролируемых исследованиях с участием здоровых добровольцев Syrtraline не проявлял седативных действий и не влиял на психомоторные функции. Согласно этому с помощью селективного ингибирования серотонина обратного захвата, Сиритралин не стимулирует катехоламинергическую активность. У агента не имеет сродства к мускаринову (холинергическому), серотонинергическому, дофаминергическому, адренергическому, гистамуруру, габам или бензодиазепиновым рецепторам.
In vitro , который в организме животного тела приводит к потенциалу эффектов 5-NT. Серралин имеет только очень слабое влияние на процессы обратного нарушения нейронального захвата норэпинефрина и дофамина. В клинических дозах сиртралина блокирует захват серотонина в человеческих тромбоцитах. Препарат не проявляет стимулирования, успокаивающее, антихолинергическое или кардиотоксическое действие в экспериментах на животных. В контролируемых исследованиях с участием здоровых добровольцев Syrtraline не проявлял седативных действий и не влиял на психомоторные функции. Согласно этому с помощью селективного ингибирования серотонина обратного захвата, Сиритралин не стимулирует катехоламинергическую активность. У агента не имеет сродства к мускаринову (холинергическому), серотонинергическому, дофаминергическому, адренергическому, гистамуруру, габам или бензодиазепиновым рецепторам.
Syrtraline не вызывает развитие медицинских злоупотреблений. В ходе исследований сравнительный потенциал злоупотребления сертралина, альпразолама и D-амфетамина у людей, Сиритралин не вызывал позитивных субъективных последствий, которые проявили бы потенциал злоупотребления. Напротив, участники исследования, которые взяли как альпразол, так и D-амфетамин по сравнению с пациентами, которые использовались плацебо, имеют статистически значимые уровни предрасположенности на злоупотребление, эйфорию и потенциальную медицинскую зависимость. Серралин не вызывает стимулирующего эффекта или ощущения тревоги, характерных для D-амфетамина или седативных действий и психомоторных расстройств, характерных для альпразолама.
Фармакокинетика.
Поглощение
Фармакокинетика сертралина в диапазоне доз от 50 до 200 мг - зависит от дозы. Во время 14-дневного приема сертралина с дозированием 50-200 мг (перорально, 1 раз в день) у людей, пиковая концентрация сертралина в плазме крови достигается в 4,5-8,4 часа после ежедневного потребления препарата. Еда существенно не изменяет биодоступность сертралина в виде капсул.
Распределение
Приблизительно 98% циркулируют серралин связывают с белками плазмы крови.
Биотрансформация
Серралин проходит интенсивный пресс-метаболизм («эффект первого прохода») в печени.
Ликвидация
Средний период полураспада сертралина составляет примерно 26 часов (в диапазоне от 22 до
36 часов). По данным период полураспада, существует кумуляция препарата (с увеличением его уровня примерно дважды) в достижении концентраций равновесия, наблюдаемых после препарата в дозе 1 раз в день в течение 1 недели. Период полураспада на N-десимптелералин составляет 62-104 часа. Серралин ТА
N-Desymptyleraline интенсивно метаболизируется в организме человека, их конечные метаболиты выделяются фекалиями и мочой в тех же количествах. Только очень маленькая часть (<0,2%) сертралина выводится в неизменной форме.
36 часов). По данным период полураспада, существует кумуляция препарата (с увеличением его уровня примерно дважды) в достижении концентраций равновесия, наблюдаемых после препарата в дозе 1 раз в день в течение 1 недели. Период полураспада на N-десимптелералин составляет 62-104 часа. Серралин ТА
N-Desymptyleraline интенсивно метаболизируется в организме человека, их конечные метаболиты выделяются фекалиями и мочой в тех же количествах. Только очень маленькая часть (<0,2%) сертралина выводится в неизменной форме.
Фармакокинетика в отдельных группах пациентов
Дети с Огр.
Фармакокинетика Серралина была изучена в 29 детей в возрасте 6-12 лет и 32 подростка
в возрасте 13-17 лет. Эти пациенты постепенно увеличивают дозу титрованием до суточной дозы 200 мг в течение 32 дней, начиная с дозы или 25 мг, или 50 мг с постепенным увеличением. При применении препарата в дозах 25 мг и 50 мг переносимость была одинаковой. В равновесии, при использовании дозы в дозе 200 мг, концентрации сертралина в плазме крови в группе детей в возрасте 6-12 составили около 35% выше, чем у группы пациентов в возрасте 13-17 и на 21% выше Справочная группа взрослых., Не было никаких существенных различий между показателями оформления у мальчиков и девочек. Таким образом, для использования препарата для детей, особенно с низким весом тела, рекомендуется низкая начальная доза и его увеличение титрования дозы с шагом 25 мг. Подростки могут быть применены к той же дозам, что и взрослые.
в возрасте 13-17 лет. Эти пациенты постепенно увеличивают дозу титрованием до суточной дозы 200 мг в течение 32 дней, начиная с дозы или 25 мг, или 50 мг с постепенным увеличением. При применении препарата в дозах 25 мг и 50 мг переносимость была одинаковой. В равновесии, при использовании дозы в дозе 200 мг, концентрации сертралина в плазме крови в группе детей в возрасте 6-12 составили около 35% выше, чем у группы пациентов в возрасте 13-17 и на 21% выше Справочная группа взрослых., Не было никаких существенных различий между показателями оформления у мальчиков и девочек. Таким образом, для использования препарата для детей, особенно с низким весом тела, рекомендуется низкая начальная доза и его увеличение титрования дозы с шагом 25 мг. Подростки могут быть применены к той же дозам, что и взрослые.
Подростки и пациенты летнего возраста
Фармакокинетический профиль сертралина у подростков и у пожилых людей существенно не отличается от того, что у взрослых в возрасте 18-65 годов.
Нарушение функций печени
У пациентов с повреждением печени продлевают период полураспада сертралина, а площадь под фармакокинетической кривой «концентрация - время концентрации» увеличивается в три раза.
Нарушение функций почек
У пациентов с нарушением функции почек умеренной или тяжелой степени не было значительного кумуляции сертралина.
Клинические характеристики.
Индикация.
- Великие депрессивные эпизоды. Предотвратить повторение больших депрессивных эпизодов.
- Панические расстройства с наличием или отсутствием агорафобии.
- Обсуждающее-компульсивное расстройство (ОКР) у взрослых и детей в возрасте 6-17 лет.
- расстройство социального тревоги.
- посттравматическое расстройство стресса (PTSD).
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ.
Противопоказанное использование сертралина вместе с ингибиторами Monoamino Oxidase (MAO) необратимого действия из-за риска развития синдрома серотонина с проявлениями симптомов, таких как возбуждение, тремор и гипертермия. Продолжение терапии сертралином не может быть не менее чем через 14 дней после окончания курса лечения ингибитором необратимого необратимого МАО. Использование сертралина должно быть остановлено не менее чем за 7 дней до начала терапевтического ингибитора необратимого необратимого МАО. Противопоказанное одновременное использование сертралина и пимозида.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказано
Ингибиторы моноамины оксидазы
IMOO необратимое действие (например, селегилин)
Противопоказанное использование сертралина вместе с IMOO необратимым действием, такими как селегилин. Серралин не может быть назначен не менее чем на 14 дней после прекращения необратимого лечения IMAO. Использование сертралина должно быть остановлено не менее чем за 7 дней до начала терапии IMAO IMOO.
Выборочный ингибитор обратного MAO-A (моклобемид)
В связи с риском развития синдрома серотонина сертралин не следует использовать в сочетании с селективным IMOS обратного действия, такого как моклобемид. После отмены ингибиторов МАО, период до начала терапии сертралина может составлять менее 14 дней. Рекомендуется остановить использование сертралина, по крайней мере, за 7 дней до начала начинается обратная терапия Мао.
Неизбирательные ингибиторы MAO MAO (Lynzolid)
Антибиотический Лынзолид - это слабый неселективный IMAO обратного действия, который не должен использоваться пациентами, принимающими алралин.
Тяжелые побочные реакции у пациентов, которые недавно остановили использование IMAO (например, метилен-синего цвета) и начали получать сертралин или которые останавливали терапию сертралина незадолго до начала приложения IMAO. Эти реакции включали тремор, миоклоний, улучшенные потоотделение, тошноту, рвоту, гиперемию, головокружение и гипертермию с проявлениями, напоминающими нейролептические злокачественные синдрома, судороги и летальные последствия.
Пимозид
В исследовании с низкой дозой низкой дозы пимозида (2 мг) увеличение уровня пимозида наблюдается примерно на 35%. Это увеличение уровня не сопровождалось любыми изменениями индикаторов ЭКГ. Хотя механизм этого взаимодействия неизвестен, одновременное использование сертралина и пимозида противопоказано в связи с узким терапевтическим диапазоном пимозида.
Не рекомендуется одновременное использование с серстралином
Означает, что подавляет CN, алкоголь
Одновременное использование сертралина в дозе 200 мг в день не потенцировала воздействие алкоголя, карбамазепина, галоперидола или фенитонигина с когнитивными и психомоторными функциями у участников здоровых исследований, но одновременное использование сержалина алкоголя не рекомендуется.
Другие серотонергические лекарства
Одновременное введение сертралина с фентанилом (которое используется преимущественно во время общей анестезии и хронической боли), другие серотонергические антидепрессанты, триптаны) и другие опиоидные агенты.
Специальные меры предосторожности при применении
Литий
В исследовании, связанных с здоровыми добровольцами, одновременный прием сертралина и лития не изменяет фармакокинетику лития, но привел к усилению тремора по сравнению с плацебо, что указывает на возможное фармакодинамическое взаимодействие. При одновременном применении сертралина и лития необходимо обеспечить правильный контроль.
Фенитоин
Результаты исследований с участием здоровых добровольцев указывают на то, что длительный прием сертралина в дозе 200 мг / день не приводит к клинически значимому ингибированию метаболизма фенитоина. Существуют данные на высоких экспонатах фенитоина у пациентов, используемых сиртралином; Рекомендуется контролировать концентрацию фенитоина в плазме крови во время начальной стадии терапии сертралином с соответствующими коррекциями дозы фенитоина. Кроме того, одновременное использование препарата фенитоина может привести к снижению концентрации сертралина в плазме крови. Невозможно уменьшить возможность уменьшения уровней сертралина в плазме под воздействием других индукторов фермента CYP3A4, в частности, фенобарбитальному, карбамазепину, презрению в зверях и рифампицине.
Троица
Существуют единые отчеты о случаях развития слабости, гиперрефлексии, нарушения координации, чувства смущения, беспокойства и возбуждения при использовании сертралина и суматриптана. Симптомы серотонергического синдрома также могут развиваться при нанесении других препаратов одного класса (трипы). Если одновременная обработка сертралина и триптана необходимо из клинической точки зрения, необходимо обеспечить надлежащий контроль пациента.
Варфарин
Одновременное использование сертралина в дозе 200 мг / день и варфарина привело к небольшому, но статистически значимое увеличение времени протромбина, которое может в некоторых редких случаях привести к нарушениям международного нормализованного отношения (MNV). Следовательно, необходимо тщательно контролировать протромбиновый индикатор в начале лечения сертралина и когда он на пенсии.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами, с дигоксином, атенололом, циметидин
Одновременное использование с Cimetinine привела к значительному снижению разрешения индулина. Клиническая значимость этих изменений не ясна. Серралин не влияет на свойства β-адреноблока атенолола. При одновременном использовании сертралина в дозе 200 мг / день и дигоксина не было обнаружено никакого взаимодействия.
Лекарства, влияющие на функцию тромбоцитов
Это может увеличить риск кровотечения при одновременном использовании ингибиторов селективных серотонина (грецких), включая серетралин, с лекарственными средствами, которые влияют на тромбоцитарную функцию (например, нестероидные противовоспалительные агенты (NSAID), ацетилсалициловой кислоты и тиклопидин) или Другие лекарства, которые могут увеличить риск кровотечения.
Метаболизированные средства с участием цитохрома P450
Серралин может действовать как слабый или умеренный ингибитор изонзима Syr2d6. Длительный прием сертралина в дозе 50 мг / день привел к умеренному увеличению (в среднем 23-37%) равновесных концентраций мозолирования равновесия (показатель активности ISOenzyme Syp2d6) в плазме крови. Клинически значимые взаимодействия могут возникать с другими субстратами SYR2D6 с узкими терапевтическими диапазонами, такими как антиаритмические препараты класса 1С, в частности, пропофенона и флокаинида, трициклические антидепрессанты и типичные антипсихотики, особенно на фоне сертралина в более высоких дозах.
Серралин не действует как клинически осмысленный ингибитор изоферментов CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19 и CYP1A2. Это подтверждается результатами исследований взаимодействия in vivo с использованием субстратов CYP3A4 (эндогенный кортизол, карбамазепин, терфенадин, альпразолам), CYP2C19 (диазепам) подложки и субстраты CYP2C9 (толбутамид, глибенкамид и фенитоин). Результаты исследований in vitro показывают, что сиртралин имеет очень небольшой потенциал ингибирования Syr1a2 или не имеет его вообще.
Ежедневный прием трех очков сока грейпфрута привел к увеличению уровня плазмы сертралина почти на 100% при перекрестном рассмотрении здоровых людей в японской национальности. Взаимодействие с другими ингибиторами CYP3A4 не изучалось. Следовательно, необходимо избегать получения сока грейпфрута во время использования сертралина.
Исходя из результатов изучения взаимодействия с соком грейпфрута, невозможно значительно увеличить воздействие сертралина при одновременном применении с мощными ингибиторами фермента CYP3A4, в частности ингибиторам протеаз, кетоконазола, андраконазола, неказола, кариконазола, кларитромицина, Тилитромицин и непазодон. Это также относится к умеренным ингибиторам CYP3A4 - агентств, эритромицина, флуконазола, верапамила и дилтиацема. Избегайте приема мощных ингибиторов CYP3A4 во время терапии сертралина.
Лица с медленным метаболизмом CYP2C19 Уровни Surtraline на 50% по сравнению с лицами с быстрым метаболизмом CYP2C19. Нельзя исключать возможность лекарственного взаимодействия с такими мощными ингибиторами CYP2C19 в качестве омепразола, ланзопразола, пантопразола, рабепразола, флуоксетина, фоноовкамин.
Особенности приложения.
Такие симптомы, как беспокойство, возбуждение, панические атаки, бессонница, раздражительность, враждебность, агрессивность, импульсивность, психомоторное беспокойство, гипоманию и маниа, наблюдались у взрослых и детей, леченных антидепрессантами. Эти симптомы могут предшествовать появлению самоубийства. Следует рассмотреть возможность изменения терапевтического режима или отмены эмона в случае, если проявления депрессии неуклонно ухудшаются, существует самоубийство или симптомы ухудшения самоубийства. Если принято решение о прекращении лечения, препарат должен быть постепенно отменен как можно быстрее, но можно помнить, что резкое суспензия лечения может сопровождаться синдромом отмены. Перед началом лечения необходимо провести экспертизу пациента, чтобы определить риск развития биполярного расстройства. Это тщательно собирает психиатрическую историю, которая включает в себя семейный анамнез самоубийств, биполярных расстройств и депрессии. Эмона не предназначена для лечения биполярной депрессии.
Синдром серотонина (SS) или злокачественный нейролептический синдром (Zns)
При использовании SZSS, включая сертралиновую терапию, сообщалось, что разрабатывает синдромы, которые могут быть опасными для жизни, такими как Ss или Zns. Риск развития СС или Zns при использовании SSZS увеличивается с одновременным использованием других серотонергических агентов (включая другие серотонергические антидепрессанты, триптаны и фентанил) с инструментами, которые нарушают серотонин метаболизм (включая IMAO, например, метилен-синий), антипсихотические средства и другие дофаминовые антагонисты и опиаты., Синдром серотонина может включать изменения в психическое состояние (например, возбуждение, галлюцинации, запятую), нарушениями от вегетационной нервной системы (тахикардия, колебания артериального давления, гипертермии), нервно-мышечных расстройств (гиперэфлексия, координация) и / или расстройства с стороной пищеварительного тракта (тошнота, рвота, диарея). Некоторые проявления синдрома серотонина, включая гипертермию, мышечную жесткость, изменения от вегетативной нервной системы и изменения в психическом состоянии аналогичны проявлениям злокачественного нейролептического синдрома. Пациенты должны следить за наличием признаков и симптомов Ss или Zn.
Переход от SZZS, антидепрессантов или антисереводов
Существует ограниченные данные исследований по изучению оптимального времени переключения от ZZZS, антидепрессантов или антисебрильных препаратов на сиртралин. Следует быть осторожным в таких изменениях в лечении, особенно при переходе к Serternal от таких долготягивающих препаратов в качестве флуоксетина.
Другой серотонергический, например Tryptophan, FENTEFLOURAMINE и 5-NT агонисты
Одновременное использование сертралина и других средств, которые усиливают серотонинергическую нейротрансмию, в частности триптофан, фенфлурамина, фентанил, 5-NT агонисты или препараты растений, содержащие питомник ( Peryericum Perforatum ), должны проводиться с осторожностью, и такая комбинированная терапия должна быть (если это возможно ,) Избегайте (из-за возможного фармакодинамического взаимодействия).
Укрепление гипомании или мании
Повідомлялося про посилення симптомів манії/гіпоманії у невеликого відсотка пацієнтів, які отримували зареєстровані антидепресанти та антиобсесивні препарати, включаючи сертралін. Тому слід з обережністю застосовувати сертралін пацієнтам з манією/гіпоманією в анамнезі. Необхідне ретельне спостереження лікаря. При виявленні ознак маніакальної фази застосування сертраліну слід припинити.
Шизофренія
На тлі прийому препарату у пацієнтів із шизофренією можуть посилюватися психотичні симптоми.
Судоми
При терапії сертраліном можуть виникати судоми: сертралін не слід призначати хворим із нестабільною епілепсією; у хворих із контрольованою епілепсією застосування сертраліну потребує ретельного нагляду. Для пацієнтів, у яких виникають судоми, препарат необхідно відмінити.
Суїциди/суїцидальні думки/суїцидальні спроби або клінічні ознаки погіршення
Пацієнти з депресією мають підвищену схильність до виникнення суїцидальних думок, самоушкоджень та спроб суїциду (суїцидальних дій та проявів). Цей ризик існує безпосередньо до часу досягнення значної ремісії. Оскільки покращання стану хворих може відбуватися протягом перших кількох тижнів або більшого періоду терапії, пацієнтам слід перебувати під ретельним наглядом до настання цього покращання. Клінічний досвід свідчить про те, що на ранніх етапах одужання ризик суїциду може збільшуватися.
Інші психічні розлади, для лікування яких призначається сертралін, також можуть бути пов'язані з ризиком розвитку суїцидальних дій та проявів. Крім того, ці захворювання можуть поводжуватися з великим депресивним розладом. Таким чином, аналогічні застережні заходи, що стосуються лікування хворих з великим депресивним розладом, необхідні і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами.
Відомо, що для пацієнтів із суїцидальними діями та проявами в анамнезі або пацієнтів, у яких ще до початку терапії значною мірою виявляється суїцидальне мислення, існує більший ризик виникнення суїцидальних думок чи суїцидальних спроб під час лікування, у зв'язку з цим їм слід знаходитися під ретельним наглядом на тлі прийому препарату. Метааналіз даних, отриманих у результаті проведення плацебо-контрольованих клінічних досліджень з вивчення антидепресантів у дорослих пацієнтів з психічними розладами, показав підвищений ризик проявів суїцидальної поведінки при застосуванні антидепресантів у пацієнтів віком до 25 років порівняно з таким при застосуванні плацебо.
На тлі застосування препарату Емотон показаний ретельний нагляд за пацієнтами з високим ризиком розвитку суїцидальності, особливо на початку терапії та після будь-яких змін у дозуванні препарату. Пацієнтів (та осіб, які за ними доглядають) необхідно попередити про необхідність відстежувати будь-які прояви клінічного погіршення, виникнення суїцидальної поведінки чи суїцидальних думок, а також будь-яких незвичних змін поведінки і негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні цих симптомів.
Застосування дітям
Сертралін не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків, за винятком пацієнтів з обсесивно-компульсивним розладом віком 6-17 років. У ході досліджень у дітей, які отримували антидепресанти, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо, частіше спостерігалися суїцидальна поведінка (суїцидальні спроби та суїцидальні думки) і ворожість (переважно агресія, опозиційна поведінка та гнів). Якщо, виходячи з клінічної потреби, рішення все ж приймається на користь призначення цього препарату, необхідний ретельний моніторинг щодо виявлення ознак суїцидальних симптомів. Крім того, доступна тільки обмежена кількість клінічних доказів щодо безпеки довготривалого застосування препарату у дітей та підлітків, що включають вплив на їх ріст, статеве дозрівання, а також когнітивний і поведінковий розвиток. Були зареєстровані повідомлення про декілька випадків уповільненого росту та статевого дозрівання. Клінічна значущість та причинний зв'язок поки що не з'ясовані. При довготривалій терапії пацієнтів дитячого віку лікарі мають здійснювати моніторинг на предмет виявлення відхилень від норм у процесі росту та розвитку організму.
Аномальні кровотечі/крововиливи
При застосуванні СІЗЗС повідомлялося про випадки патологічних геморагічних явищ, у тому числі про шкірні геморагічні явища (екхімози і пурпура), та інших геморагічних явищ, таких як шлунково-кишкові чи гінекологічні кровотечі, в тому числі кровотечі з летальним наслідком. Рекомендується з обережністю застосовувати СІЗЗС пацієнтам, особливо при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які, як відомо, впливають на тромбоцитарну функцію (наприклад з антикоагулянтами, атиповими антипсихотичними засобами і фенотіазинами, більшістю трициклічних антидепресантів, ацетилсаліциловою кислотою та НПЗЗ), як і у пацієнтів з геморагічними порушеннями в анамнезі.
Гіпонатріємія
У результаті терапії СІЗЗС або інгібіторами зворотного захоплення норадреналіну і серотоніну (ІЗЗНС), включаючи сертралін, може розвинутися гіпонатріємія. У багатьох випадках гіпонатріємія є результатом синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону. Повідомлялося про рівні натрію у сироватці крові нижче 110 ммоль/л. У пацієнтів літнього віку може існувати більший ризик розвитку гіпонатріємії при застосуванні СІЗЗС та ІЗЗНС. Також ризик цього ускладнення може бути підвищеним у пацієнтів, які приймають діуретики або у пацієнтів з гіповолемією будь-якого іншого походження. У пацієнтів із симптомною гіпонатріємією слід розглянути припинення терапії сертраліном і запровадити відповідне медичне втручання. До ознак і симптомів гіпонатріємії належать головний біль, труднощі з концентрацією, погіршення пам'яті, сплутаність свідомості, слабкість і втрата фізичної рівноваги, що може призвести до падінь. Ознаки і симптоми, асоційовані з більш тяжкими та/або гострими епізодами гіпонатріємії, включають галюцинації, синкопе, судоми, кому, зупинку дихання та летальний наслідок.
Симптоми відміни, що спостерігаються при припиненні терапії сертраліном
Симптоми відміни є частим явищем при припиненні терапії препаратом, особливо у випадку раптової відміни терапії. За даними досліджень, у пацієнтів, які припинили застосування сертраліну, частота реакцій відміни становила 23 % порівняно з 12 % у пацієнтів, які продовжували отримувати терапію сертраліном.
Ризик розвитку синдрому відміни може залежати від кількох факторів, включаючи тривалість терапії, дозування та швидкість зниження дози. Найчастіше повідомлялося про такі реакції як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію), порушення сну (включаючи безсоння та яскраві сновидіння), збудження чи відчуття тривожності, нудота та/чи блювання, тремор і головний біль. Загалом ці симптоми були легкого чи помірного ступеня тяжкості, однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими. Зазвичай вони виникають протягом перших кількох днів після припинення терапії, у дуже рідкісних випадках такі симптоми відзначалися у пацієнтів, які випадково пропустили прийом дози препарату. У більшості випадків ці симптоми минають самостійно протягом 2 тижнів, хоча у деяких пацієнтів вони можуть тривати довше (2-3 місяці чи більше). Таким чином, рекомендується поступово зменшувати дозу сертраліну при припиненні терапії препаратом протягом періоду у кілька тижнів чи місяців відповідно до потреб пацієнта.
Акатизія/психомоторний неспокій
Застосування сертраліну асоціюється з розвитком акатизії, що характеризується суб'єктивно неприємним чи невгамовним неспокоєм та потребою рухатися, що часто супроводжується нездатністю сидіти чи стояти спокійно. Ризик виникнення таких ускладнень найбільший протягом перших двох тижнів терапії. Для пацієнтів, у яких розвиваються ці симптоми, збільшення дози може бути шкідливим.
Печінкова недостатність
Сертралін інтенсивно метаболізується у печінці. За результатами фармакокінетичного дослідження з багатократним прийомом препарату у пацієнтів зі стабільним цирозом легкого ступеня спостерігалося подовження періоду напіввиведення та збільшення AUC та C max приблизно втричі порівняно з цими показниками в осіб із нормальною функцією печінки. Значущих відмінностей у ступені зв'язування препарату з білками плазми крові між цими двома групами учасників дослідження не виявлено. Слід бути обережними при застосуванні сертраліну пацієнтам із патологією печінки. У випадку призначення сертраліну пацієнтам із порушеннями функції печінки необхідно зважити доцільність зменшення дози або частоти прийому препарату. Сертралін не слід застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.
Ниркова недостатність
Сертралін інтенсивно метаболізується; виведення незміненої сполуки із сечею є другорядним шляхом елімінації. У дослідженнях з участю пацієнтів із порушенням функції нирок від легкого до середнього ступеня (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) або від середнього до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 10-29 мл/хв) фармакокінетичні параметри (AUC 0-24 та C max ) при багатократному прийомі препарату були без статистично значущих відмінностей від цих показників у групі контролю. Немає необхідності у коригуванні дози залежно від ступеня порушень функції нирок.
Пацієнти літнього віку
У дослідженнях брали участь понад 700 пацієнтів літнього віку (віком > 65 років). Характер і частота розвитку побічних реакцій у пацієнтів літнього віку були подібними до таких, що спостерігались у молодших пацієнтів.
Однак застосування СІЗЗС та СІЗЗНС, включаючи сертралін, було пов'язане з випадками клінічно значущої гіпонатріємії у пацієнтів літнього віку, в яких може спостерігатися більший ризик розвитку цього побічного явища (див. «Гіпонатріємія» у розділі «Особливості застосування»).
Цукровий діабет
Повідомлялося про нові випадки розвитку цукрового діабету у пацієнтів, які отримували терапію СІЗЗС, включаючи сертралін. Повідомлялося про втрату глікемічного контролю, включаючи як гіперглікемію, так і гіпоглікемію у пацієнтів із цукровим діабетом та без. Тому проводили моніторинг стану пацієнтів на виявлення ознак та симптомів з приводу зміни рівня глюкози. Особливо пацієнти, хворі на цукровий діабет, мають ретельно проводити контроль з приводу зміни рівня глюкози, оскільки їх дозування інсуліну та/або іншого перорального гіпоглікемічного лікарського засобу, можливо, слід відкоригувати.
Електрошокова терапія (ЕШТ)
Клінічних досліджень, спрямованих на вивчення ризиків або переваг комбінованого застосування ЕШТ та сертраліну, не проводили.
Грейпфрутовий сік
Одночасне застосування сертраліну з грейпфрутовим соком не рекомендоване.
Взаємодія зі скринінговим аналізом сечі
Отримані повідомлення щодо хибно-позитивних імунологічних тестів сечі на визначення вмісту бензодіазепінових метаболітів у пацієнтів, які приймали сертралін. Хибнопозитивні результати зумовлені низькою специфічністю вказаного лабораторного тесту та можуть спостерігатися впродовж кількох діб після припинення лікування сертраліном. Диференціювати сертралін від похідних бензодіазепіну в сечі можливо шляхом проведення уточнювальних тестів – газової хроматографії/масс-спектрометрії.
Закритокутова глаукома
Препарати класу СІЗЗС, у тому числі сертралін, можуть впливати на розмір зіниці з розвитком мідріазу. Такий ефект може призводити до звуження кута ока з подальшим підвищенням внутрішньоочного тиску та розвитком закритокутової глаукоми, особливо у пацієнтів з відповідною схильністю. Сертралін слід застосовувати з обережністю пацієнтам із закритокутовою глаукомою та глаукомою в анамнезі.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Не існує добре контрольованих вивчень препарату з участю вагітних жінок. Однак суттєва кількість даних не виявляє доказів щодо виникнення вроджених вад розвитку плода через застосування сертраліну. Повідомлялося, що застосування сертраліну у період вагітності спричиняє у деяких новонароджених (матері яких приймали сертралін), симптоми, подібні до реакцій відміни. Цей феномен також спостерігався при застосуванні інших антидепресантів класу СІЗЗС. Сертралін не рекомендується застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли клінічний стан жінки такий, що очікувані переваги від застосування препарату перевищують потенційний ризик.
Жінкам репродуктивного віку при прийомі сертраліну слід застосовувати відповідні засоби контрацепції.
Слід проводити спостереження за новонародженими, якщо мати продовжує застосування сертраліну на пізніх термінах вагітності, особливо у ІІІ триместрі. Після застосування сертраліну на пізніх стадіях вагітності у новонароджених можуть виникати наступні симптоми: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонус, гіпотонус, гіперрефлексія, тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, дратівливість, млявість/апатичність, постійний плач, сонливість і труднощі з засинанням. Ці симптоми можуть бути зумовленими іншими серотонінергічними ефектами чи симптомами відміни. У більшості випадків ці ускладнення розвиваються одразу ж після пологів чи найближчим часом (протягом менш ніж 24 годин).
Згідно з даними епідеміологічних досліджень очікується, що застосування СІЗЗС у період вагітності, особливо на пізніх термінах вагітності, може підвищувати ризик розвитку синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених. Ризик на тлі прийому препарату спостерігається з частотою приблизно 5 випадків на 1000 вагітностей. У загальній популяції відзначається 1-2 випадки синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених на 1000 вагітностей.
Годування груддю
Опубліковані дані щодо рівнів сертраліну у грудному молоці свідчать про те, що сертралін і його метаболіт N-дезметилсертралін екскретуються у грудне молоко у малій кількості. Загалом у сироватці крові немовлят виявляли незначні концентрації препарату чи концентрації препарату, недоступні для визначення, за винятком одного випадку, коли концентрація препарату у сироватці крові немовляти становила приблизно 50 % від концентрації препарату у сироватці крові матері (але без будь-якого помітного впливу на здоров'я цього немовляти). На даний час не повідомлялося про побічну дію препарату на здоров'я дітей, яких годували груддю жінки, які застосовували сертралін, але такий ризик не можна виключати. Застосування препарату у період годування груддю не рекомендовано, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, користь від прийому препарату перевищує можливий ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження свідчать про відсутність впливу сертраліну на психомоторні функції. Однак хворим слід дотримуватися обережності, оскільки засіб може порушувати психічні або фізичні реакції, необхідні для виконання потенційно небезпечних завдань, таких як керування автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Препарат Емотон приймають 1 раз на добу (вранці або ввечері).
Капсули можна приймати незалежно від вживання їжі.
Початок лікування
Депресія та ОКР
Лікування сертраліном слід розпочинати з дози 50 мг на добу.
Панічні розлади, ПТСР та соціальний тривожний розлад
Лікування слід розпочинати з дози 25 мг на добу. Через 1 тиждень дозу слід підвищити до 50 мг 1 раз на добу. Було показано, що такий режим дозування знижує частоту розвитку на початковому етапі лікування побічних ефектів, характерних для панічних розладів.
Титрування дози
Депресія, ОКР, панічні розлади, соціальний тривожний розлад та ПТСР
У пацієнтів, які не відповідають на дозу 50 мг, ефект може бути досягнутий при підвищенні дози. Корекцію дози слід розпочинати не раніше, ніж через 1 тиждень лікування, збільшуючи її поступово по 50 мг з проміжками тривалістю принаймні в 1 тиждень. Максимальна доза не має перевищувати 200 мг на добу. Корекцію дози слід проводити не частіше, ніж 1 раз на тиждень, зважаючи на період напіввиведення сертраліну, що становить 24 години.
Перші прояви терапевтичного ефекту можуть спостерігатися протягом 7 днів лікування. Однак для досягнення терапевтичної відповіді зазвичай потрібен довший період часу, особливо у хворих з ОКР.
Підтримуюча доза
Дозування протягом довготривалої терапії слід утримувати на найнижчому ефективному рівні з наступним коригуванням залежно від терапевтичної відповіді.
Депресія
Довготривалу терапію можна також застосовувати для запобігання рецидиву великих депресивних епізодів (ВДЕ). У більшості випадків рекомендована доза для профілактики рецидиву ВДЕ є такою ж, як доза, що застосовувалася протягом лікування цього депресивного епізоду. Пацієнтам з депресією слід отримувати терапію протягом достатнього часу, щонайменше протягом 6 місяців, щоб упевнитися у повній відсутності симптомів.
Панічні розлади та ОКР
При тривалій терапії у пацієнтів з панічними розладами та ОКР слід проводити регулярну оцінку терапії, оскільки для цих розладів не було продемонстровано ефективності препарату у запобіганні рецидивів.
Застосування дітям
Діти з обсесивно-компульсивним розладом
Діти віком 13-17 років: початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу.
Діти віком 6-12 років: початкова доза становить 25 мг 1 раз на добу. Через 1 тиждень дозу можна збільшити до 50 мг 1 раз на добу.
При необхідності у випадку відсутності бажаного ефекту на тлі прийому препарату у дозі
50 мг на добу, можливе її подальше підвищення зі збільшенням дози на 50 мг на добу за один раз протягом кількох тижнів. Максимальна доза становить до 200 мг на добу.
50 мг на добу, можливе її подальше підвищення зі збільшенням дози на 50 мг на добу за один раз протягом кількох тижнів. Максимальна доза становить до 200 мг на добу.
Однак при підвищенні дози понад 50 мг у педіатрії слід враховувати загалом нижчу масу тіла дітей порівняно з дорослими. Не слід змінювати дозу частіше, ніж 1 раз на тиждень.
Ефективність препарату для дітей з великим депресивним розладом продемонстрована не була.
Дані щодо застосування препарату дітям віком до 6 років відсутні.
Пацієнти літнього віку
Пацієнтам літнього віку препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки ці пацієнти можуть мати підвищений ризик розвитку гіпонатріємії.
Печінкова недостатність
Слід бути обережними при застосуванні сертраліну хворим з патологією печінки. При порушеннях функції печінки необхідно зменшити дозу або частоту прийому препарату. Сертралін не слід застосовувати пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю, оскільки клінічні дані щодо застосування препарату таким хворим відсутні.
Ниркова недостатність
При порушеннях функції нирок коригування дози препарату не потрібне.
Симптоми відміни, які спостерігаються при припиненні терапії сертраліном
Слід уникати раптового припинення застосування препарату. При припиненні лікування сертраліном, щоб зменшити ризик розвитку реакцій синдрому відміни, дозу слід поступово зменшувати щонайменше протягом 1-2 тижнів. Якщо після зменшення дози препарату або припинення його застосування з'являються нестерпні симптоми, можливо розглянути відновлення застосування препарату у раніше призначеній дозі. У подальшому лікар може продовжувати зменшувати дозу, але більш поступово.
Діти.
Сертралін не слід застосовувати для лікування дітей, крім дітей з обсесивно-компульсивними розладами віком від 6 років.
Передозування.
Токсичність
Сертралін має діапазон безпеки, що залежить від популяції пацієнтів та/або супутнього застосування лікарських засобів. Повідомлялося про летальні випадки передозування сертраліном як при окремому застосуванні (без супутніх препаратів), так і в комбінації з іншими лікарськими засобами та/або алкоголем. У зв'язку з цим кожен випадок передозування потребує інтенсивної терапії.
Симптоми
Симптоми передозування включають серотонін-опосередковані побічні ефекти, зокрема сонливість, шлунково-кишкові порушення (у тому числі такі як нудота та блювання), тахікардія, тремор, збудження і запаморочення. Менш часто повідомлялося про випадки коми.
Терапія
Специфічних антидотів сертраліну не існує. Необхідно забезпечити і підтримувати прохідність дихальних шляхів та достатній рівень оксигенації і вентиляції. Прийом активованого вугілля (можна застосовувати разом із проносним засобом) може бути не менш ефективним за промивання шлунка та має бути взятим до уваги у випадку терапії передозування. Викликання блювання не рекомендоване. Рекомендований моніторинг серцевої діяльності та інших основних життєвих показників разом із симптоматичною та підтримуючою терапією. Враховуючи значний об'єм розподілу сертраліну, такі заходи як форсований діурез, діаліз, гемоперфузія або замінна гемотрансфузія навряд чи можуть бути корисними.
Передозування сертраліну може призвести до подовження інтервалу QT, тому рекомендується проводити ЕКГ-моніторинг в усіх випадках передозування препарату.
Побічні реакції.
Найчастіше спостерігається такий побічний ефект як нудота. При лікуванні соціального тривожного розладу сертраліном у чоловіків відзначалася статева дисфункція (порушення еякуляції). Ці побічні ефекти є дозозалежними і вони часто самостійно зникають при продовженні терапії.
Інфекції та інвазії: фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, дивертикуліт, гастроентерит, середній отит.
Пухлини доброякісні та злоякісні (у тому числі кісти та поліпи): новоутворення (повідомлялося про один випадок новоутворення в одного пацієнта, який отримував сертралін, порівняно з відсутністю таких випадків у групі пацієнтів, які отримували плацебо).
З боку системи крові: лімфаденопатія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: підвищена чутливість, анафілактоїдна реакція, алергія.
З боку ендокринної системи: гіпотиреоз, гіперпролактинемія, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.
З боку метаболізму: зниження апетиту, посилення апетиту, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіперглікемія.
З боку психіки: безсоння, депресія, деперсоналізація, нічні жахи, відчуття тривожності, збудження, нервозність, зниження лібідо, бруксизм, галюцинації, агресія, ейфоричний настрій, апатія, патологічне мислення, конверсійний розлад, залежність від препаратів, психотичний розлад, паранойя, суїцидальне мислення/суїцидальна поведінка (лише для пацієнтів з ОКР, при короткочасному застосуванні препарату, у дослідженнях тривалістю 1-12 тижнів: були зареєстровані випадки наявності суїцидальних думок і суїцидальної поведінки під час терапії сертраліном чи невдовзі після припинення терапії), сомнамбулізм, передчасна еякуляція, паронірія.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, головний біль, парестезії, тремор, гіпертонус, дисгевзія, порушення уваги, судоми, мимовільні м'язові скорочення, порушення координації рухів, гіперкінезія, амнезія, гіпестезія, порушення мовлення, постуральне запаморочення, синкопе, мігрень, кома, хореоатетоз, дискінезія, гіперестезія, сенсорні порушення, рухові розлади (включаючи екстрапірамідні симптоми, в тому числі гіперкінезія, гіпертонус, спазми щелепи або порушення ходи). Також були зареєстровані симптоми серотонінового синдрому чи злоякісного нейролептичного синдрому, у деяких випадках пов'язаних із супутнім прийомом серотонінергічних засобів, а саме: збудження, сплутаність свідомості, посилене потовиділення, діарея, підвищення температури тіла, артеріальна гіпертензія, ригідність, тахікардія, акатизія, психомоторне збудження, спазм церебральних судин (у тому числі синдром скороминущої церебральної вазоконстрикції або синдром Колла-Флемінга).
З боку органів зору: порушення зору, мідріаз, глаукома, розлади сльозовиділення, скотома, диплопія, фотофобія, гіфема, розлади зору, зіниці різного розміру.
З боку органів слуху: дзвін у вухах, біль у вухах.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда, брадикардія, порушення серцевої діяльності, припливи, артеріальна гіпертензія, гіперемія, периферична ішемія, гематурія, патологічні геморагічні явища (такі як шлунково-кишкова кровотеча).
З боку дихальної системи: позіхання, бронхоспазм, диспное, носова кровотеча, ларингоспазм, гіпервентиляція, гіповентиляція, стридор, дисфонія, гикавка, інтерстиціальне захворювання легенів.
З боку травного тракту: діарея, нудота, сухість у роті, біль у животі, блювання, запор, диспепсія, метеоризм, езофагіт, дисфагія, геморой, гіперсалівація, зміни язика, відрижка, мелена, гематохезія, стоматит, виразки на язиці, патології з боку зубів, глосит, виразки на слизовій оболонці рота, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки; печінкова недостатність, що рідко може призвести до летального наслідку; фульмінантний гепатит; некротичний гепатит; холестатична жовтяниця.
З боку шкіри: висипання, гіпергідроз, периорбітальний набряк, набряк обличчя, пурпура, алопеція, холодний піт, сухість шкіри, кропив'янка, свербіж, дерматит, бульозний дерматит, везикульозне висипання, патологічні зміни з боку текстури волосся, нетиповий запах шкіри; зареєстровані рідкісні випадки тяжких побічних реакцій з боку шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк , реакції фоточутливості, шкірні реакції.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, остеоартрит, м'язова слабкість, біль у спині, посмикування м'язів, ураження кісток, м'язові спазми.
З боку сечовидільної системи: ніктурія, затримка сечі, поліурія, полакіурія, порушення сечовипускання, нетримання сечі, олігурія, утруднений початок сечовипускання.
З боку репродуктивної системи: порушення еякуляції, еректильна дисфункція, вагінальна кровотеча, статева дисфункція, статева дисфункція у жінок, нерегулярний менструальний цикл, менорагія, атрофічний вульвовагініт, баланопостит, виділення зі статевих органів, пріапізм, галакторея, гінекомастія.
Загальні порушення: підвищена втомлюваність, біль у грудній клітці, загальне нездужання, периферичний набряк, озноб, пірексія, астенія, спрага, грижа, зниження переносимості препарату, порушення ходи.
Лабораторні показники: підвищення рівня аланінамінотрасферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, зниження маси тіла, збільшення маси тіла, порушення якості сперми, підвищення рівня холестерину в крові, відхилення від норми результатів клінічних лабораторних аналізів, зміна функції тромбоцитів.
Травми та отруєння: травма.
Хірургічні втручання та медичні процедури: вазодилатація.
Якщо побічне явище спостерігалося у пацієнтів з депресією, ОКР, панічним розладом, ПТСР і соціальним тривожним розладом, застосовувані терміни, що характеризують побічні явища, перекласифіковані за термінами, що застосовувалися стосовно пацієнтів з депресією.
Синдроми відміни, що спостерігаються при припиненні терапії сертраліном
Припинення терапії сертраліном (особливо у випадку різкого припинення терапії) зазвичай призводить до розвитку симптомів відміни. Найчастіше повідомлялося про такі побічні явища як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію), порушення сну (включаючи безсоння і яскраві сновидіння), збудження чи відчуття тривожності, нудота та/або блювання, тремор і головний біль. Як правило, ці побічні явища були легкого чи помірного ступеня та минали самостійно; однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими та/або тривалими. У зв'язку з цим, у випадках, коли більше немає необхідності у терапії сертраліном, рекомендується поступова відміна препарату шляхом поетапного зниження.
Застосування пацієнтам літнього віку
Застосування СІЗЗС або СІЗЗНС, включаючи сертралін, асоціювалося з клінічно значущими випадками гіпонатріємії у пацієнтів літнього віку, в яких може спостерігатися підвищений ризик розвитку цього побічного явища.
Застосування дітям
У понад 600 дітей, які отримували сертралін, загальний профіль побічних реакцій був у цілому подібний до такого, що спостерігався у дослідженнях з участю дорослих пацієнтів. У ході досліджень були зареєстровані наступні побічні реакції: головний біль, безсоння, діарея, нудота, біль у грудній клітці, манія, пірексія, блювання, відсутність апетиту, афективна лабільність, агресія, збудження, нервозність, порушення уваги, запаморочення, гіперкінезія, мігрень, сонливість, тремор, порушення зору, сухість у роті, диспепсія, нічні жахи, підвищена втомлюваність, нетримання сечі, висипання, акне, носова кровотеча, метеоризм, подовження інтервалу QT на ЕКГ, суїцидальні спроби, судоми, екстрапірамідний розлад, парестезія, депресія, галюцинації, пурпура, гіпервентиляція, анемія, порушення функцій печінки, підвищення рівня аланінамінотрансферази, цистит, простий герпес, отит зовнішнього вуха, біль у вусі, біль в оці, мідріаз, загальне нездужання, гематурія, пустульозне висипання, риніт, травма, зниження маси тіла, посмикування м'язів, незвичайні сновидіння, апатія, альбумінурія, полакіурія, поліурія, біль у молочних залозах, порушення менструального циклу, алопеція, дерматит, ураження шкіри, нетиповий запах шкіри, кропив'янка, бруксизм, гіперемія, енурез.
Ефекти, характерні для цього класу лікарських засобів
У результаті проведення епідеміологічних досліджень, що переважно проводилися з участю пацієнтів віком від 50 років, був виявлений підвищений ризик виникнення переломів кісток у пацієнтів, які отримували СІЗЗС та трициклічні антидепресанти. Механізм, що зумовлює підвищення цього ризику, невідомий.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період є важливим заходом. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні препарату. Лікарям пропонується повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 30 капсул у пластиковому контейнері у картонній пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Спільне українсько-іспанське підприємство «Сперко Україна».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
21027, Вінницька обл., Ленінський район, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25, Україна.
Заявник.
ТОВ «Ерсель Фарма Україна».
Місцезнаходження заявника.
21030, м. Вінниця, пр. Юності, 20/73, Україна
СЕРТРАЛИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа