ЭСЦИТАЛОПРАМ-ТЕВА табл. п/плен. оболочкой 20 мг блистер №28

Для медицинского использования препарата

Escitalopram-Teva.

( Escitalopram - Teva )

C Klad:

Активный ингредиент: ascitalopram;

1 таблетка содержит эсциталопрам 5 мг, 10 мг, 15 мг, 20 мг;

Вспомогательные вещества : микрокристаллическая целлюлоза, силиконовый диоксид коллоидный безводный, натрийный кроскармелоз, стеариновая кислота, стеарат магния, гипромелоза, диоксид титана (E171), Macroool 400.

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Фармакотерапевтическая группа.

Антидепрессанты. Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина.

ATC N06AB10 код.

Клинические характеристики.

Индикация.

Уход:

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому другому компоненту препарата, сопутствующее лечение с невыборковыми ингибиторами оксидазных оксидазных оксидазов (MAO) из-за риска синдрома серотонина, который проявляется возбуждением, тремор, гипертермией. Комбинированное лечение с использованием эсциталопрама и ингибиторов мао типа A (E.g., моклобемида) или обратных небирательных ингибиторов MAO (Lynzolid) также противопоказаны в связи с риском синдрома серотонина. Если вы знаете о наличии интервала QT-интервала или врожденного длинного QT синдрома, противопоказан для использования с препаратами, которые расширяют интервал QT. Одновременное пимозидное лечение.

Способ применения и доза.

Escitalopram-Teva предписана перорально 1 раз в день, независимо от еды.

Отличное депрессивное расстройство .

Обычно назначают 10 мг / день. В зависимости от индивидуального ответа пациента доза может быть увеличена до максимума - 20 мг / день. Эффект антидепрессанта, как правило, развивается через 2-4 недели после начала лечения. После исчезновения симптомов депрессии лечение должно продолжаться в течение не менее 6 месяцев, чтобы зафиксировать достигнутый эффект.

Панические расстройства с / без агорафобии .

В первую неделю лечения рекомендуется доза 5 мг / день, которая затем увеличивается до 10 мг / день. В зависимости от индивидуальной реакции пациента, последующий может быть увеличен до максимума - 20 мг / день.

Максимальный терапевтический эффект достигается примерно в 3 месте. Терапия длится несколько месяцев.

Социальное беспокойство .

Обычно предписал дозу 10 мг 1 раз в день. Ослабление симптомов, как правило, развивается через 2-4 недели. В зависимости от индивидуальной реакции пациента доза может впоследствии уменьшаться до 5 мг / день или увеличить до максимума - 20 мг / день. Поскольку расстройство социального тревоги представляет собой хроническое заболевание курса, для закрепления достигнутого эффекта, минимальная рекомендуемая продолжительность лечения составляет 12 недель. Для предотвращения рецидива препарат можно вводить в течение 6 месяцев в зависимости от индивидуального реагирования пациентов. Необходимо регулярно проверять терапевтическую пользу лечения.

Социальная тревожная расстройство имеет четко определенную диагностическую терминологию определенного заболевания, которое не следует путать с гипертрофированным стеснением. Фармакотерапия проявляется исключительно для расстройства, которое значительно влияет на профессиональную и социальную активность человека. Эффективность такого лечения по сравнению с когнитивной поведенческой терапией не исследована. Фармакотерапия должна быть частью общей терапевтической стратегии.

Генерализованное тревожное расстройство .

Рекомендуемая начальная доза 10 мг 1 раз в день. В зависимости от индивидуального ответа пациента доза может быть увеличена до максимума - 20 мг в день. Рекомендуется продолжить лечение в течение 3 месяцев. Длительное назначение препарата (6 месяцев) доза 20 мг в сутки разрешено предотвращать рецидива. Необходимо регулярно проверять терапевтическую пользу лечения.

Навязчивые-компульсивные расстройства (OBR).

Обычно предписано 10 мг 1 раз в день. В зависимости от индивидуальной чувствительности доза может быть увеличена до 20 мг в день. ОКР - это хроническое заболевание, лечение должно принять достаточный период для обеспечения полного исчезновения симптомов, которые могут быть несколько месяцев или даже больше.

Летние пациенты (старше 65 лет).

Начальная доза - 5 мг / день. В зависимости от реакции конкретного пациента доза может повысить до 10 мг один раз в день. Назначить самую маленькую эффективную дозу.

Эффективность эсциталопрам-те с социальным тревожным расстройством не исследована среди пациентов пожилых людей.

Нарушение функции почек .

Пациенты с умеренной и слабой почечной недостаточностью регулировки дозы не требуются. Пациенты с тяжелым ухудшением функции почек (кладки менее 30 мл / мин) препарат следует назначать с осторожностью.

Нарушение функции печени.

Пациенты с умеренной и слабой печеночной недостаточностью Рекомендуемая начальная доза в первые две недели составляет 5 мг / день. В зависимости от индивидуального ответа пациента доза может быть увеличена до 10 мг в день. С серьезной недостаточностью печени необходимы меры предосторожности в целях и тщательной титровании дозы.

Снижение активности цитохрома CYP 2 C 19 изоэнцима.

Для пациентов с известной слабой активностью Isoenzyme CYP2C19 рекомендуемая исходная доза эфирной дозы в первые две недели составляет 5 мг / день. В зависимости от индивидуальной реакции пациента доза может быть дополнительно увеличена до 10 мг / день.

Симптомы отмены после прекращения лечения.

Следует избегать драматической приостановки этого препарата. Доза эсциталопрама должна быть постепенно снижена в течение 1-2 недель, чтобы избежать возможных симптомов отмены. Если во время постепенного снижения дозы есть симптомы нетерпимости, вы можете восстановить предыдущую дозу. Впоследствии доктор может продолжать уменьшать дозу, но более постепенно.

Неблагоприятные реакции.

Боковые реакции часто встречаются в первой и второй неделе лечения и впоследствии становятся менее интенсивными, и их частота уменьшается с продолжением лечения.

По циркуляторной и лимфатической системе : тромбоцитопения.

Из иммунной системы : анафилактические реакции.

Из эндокринной системы : нарушение секреции антидиуретического гормона.

Из силы и обмена веществами : уменьшение или улучшение аппетита, увеличение массы тела, снижение массы тела, гипонатриемия, анорексия ² .

Из психики: беспокойство, страх, беспокойство, диспории, ненормальные мечты, снижение либидо у мужчин и женщин, анторгасмии у женщин, встряхивая зубы во время сна, бруксизма, волнение, нервозность, панические атаки, путаница, агрессия, деперсонализация, галлюцинации, мания , суицидальные мнения, суицидальное поведение ¹ .

Из нервной системы : бессонница, сонливость, головокружение, парестезия, тремор, нарушение вкуса, нарушение сна, обморок, синдром серотонина, дискинезия, морские расстройства, судороги, психомоторные проблемы / ^aceticia .

Из органов Vision: Midriz, Visualty.

Услышавшими органами : звонит в уши.

Из сердечно-сосудистой системы : тахикардия, брадикардия, желудочковая аритмия, в том числе Arrhythmia Torsade de Points , расширение интервала QT-электрокардиограммы, ортостатическая гипотензия.

Респираторные расстройства : пазух, зевой, носовой крови.

Из желудочно-кишечного тракта : тошнота, диарея, запор, рвота, сухость во рту, желудочно-кишечное кровотечение (в том числе ректальное).

Из печени и билиарного тракта : гепатит, изменения в функциональных печеночных испытаниях.

Из кожи и подкожной клетчатки : улучшенное потоотделение, кожная сыпь, облысение, уравнение, зуд, синяки, отек.

Скелет-мышечные расстройства : арстрация, Мальгию.

По почкам и мочевому тракту : задержка мочеиспускания.

Из репродуктивной системы и молочных желез: галакторея, мужчины: нарушения эякуляции, приапизм, импотенция; Женщины: Метрораг, Менорагия.

Общие расстройства : усталость, Pirexia, отек.

¹ случаи суицидального мышления или поведения наблюдались как во время терапии эсциталопрамом, так и сразу после прекращения лечения.

² Эти побочные реакции были зарегистрированы для терапевтического класса SZSS в целом.

В период после маркетинга были случаи пролонгации интервала QT, в частности, подобной веретению аритмии, предпочтительно у пациентов с гипокалемией или ранее существующим продлением интервала QT или других болезней сердца.

Симптомы отмены с внезапной суспензией применения.

Суспензию лечения SZSS (особенно внезапных) обычно приводит к симптомам отмены. Головокружение, сенсорные нарушения (включая парестезию и ощущение шока), расстройства сна (включая бессонницу и яркие мечты), возбуждение или беспокойство, тошноту и / или рвоту, тремор, путаница, повышенные потоотделение, основное потоотделение, основное потоотделение, боль, диарея , расширенное сердцебиение, эмоциональная нестабильность, раздражительность и нарушение визуализации были представлены как наиболее частые реакции. Конечно, эти симптомы легко или умерены в тяжести и транзите, но некоторые пациенты могут быть тяжелыми и / или длительными. Таким образом, рекомендуется постепенно остановить использование эссентаторапрама за счет уменьшения дозы в течение нескольких недель или несколько месяцев в зависимости от состояния пациента.

Передозировка.

Данные на передозировке Essatutionopram ограничены. В большинстве случаев симптомы отсутствовали или имели слабую степень тяжести. При передозировке эсседантопрама летальных случаев было редко сообщено. В большинстве случаев были сопроводительные передозировки другими наркотиками. Дозы эпокрам 400-800 мг не вызывали серьезных симптомов.

Симптомы. Признаки передозировки эсседантопромом, как правило, касаются центральной нервной системы (от головокружения, тремора и волатильности к редким случаям синдрома серотонина, суда и запятых), желудочно-кишечной системы (рвота, тошнота), сердечно-сосудистой системы (артериальная гипотензия, тахикардия, продление Интервал QT, продление. Аритмия), а также равновесные электролиты и жидкости (гипокалиемия, гипонатримия).

Уход. Специфический антидот не существует. Поддержка и обслуживание дыхательных путей, адекватной оксигенации и дыхательной функции. Ополаскивание желудка, которое следует проводить как можно скорее после перорального введения препарата и использование активированного углерода. Рекомендуемый постоянный мониторинг функций сердечно-сосудистой системы и основных показателей состояния организма в сочетании с общими симптоматическими опорными мерами.

В случае передозировки рекомендуется мониторинг ЭКГ пациентов с застойной сердечной недостаточностью / брэдэририритмией, у пациентов одновременно принимая лекарства, которые продлевают интервал QT или у пациентов с расстройствами метаболизма, например, с нарушениями метаболизма.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Беременность.

Данные об использовании эссеталопрама во время беременности ограничены. Escitalopram противопоказан беременной, за исключением случаев, когда после тщательного рассмотрения всех недостатков и преимуществ необходимость в целях препарата было четко доказано. Рекомендуемое тщательное исследование новорожденных, чьи мамы, взятые эсциталопрамом во время периода беременности, особенно в третьем триместре.

Использование препарата во время беременности не должно внезапно останавливаться.

Такие нарушения у новорожденных, которые взяли Sizzs / Sizsin на терминальную беременность: синдром дыхания, цианоз, апноэ, судороги, нестабильность температуры, трудностями, рвота, гипогликемия, артериальная гипертензия, артериальная гипотензия, гиперрефлексы, тремор, нервное возбуждение, раздражительность, раздражительность сонливость, постоянный плач, складственность и трудности засыпания. Эти нарушения могут быть проявлением серотонергических эффектов или синдрома отмены. В большинстве случаев осложнения начались немедленно или в незначительном времени (<24 часа) после родов.

Сообщалось, что использование SISZ с беременными женщинами может увеличить риск устойчивой легочной гипертензии у новорожденных.

Кормление грудью.

Поскольку эсциталопрам проникает в грудное молоко, во время лечения грудное вскармливание не рекомендуется.

Фертильность.

Данные исследования животных показали, что некоторые SISCS могут повлиять на качество спермы. Уведомление о применении некоторых Sizzs людей показали, что влияние на качество спермы обратимо. Воздействие на фертильность человека еще не наблюдалось.

Дети.

Escitalopram-Teva не может быть назначен детям, поскольку в клинических испытаниях существует большая частота суицидального поведения (самоубийственные попытки и мнения), враждебность (с господством агрессии, продление конфронтации и раздражительности). Если клиническая ситуация до сих пор требует назначения такого лечения, пациент должен быть тщательно наблюдается для своевременного обнаружения симптомов самоубийств. Кроме того, нет данных о дальнейшей безопасности детей и подростков для роста, полового созревания и когнитивного и поведенческого развития.

Особенности приложения.

Следующее специальное предупреждение и бронирование распространяется на весь терапевтический класс избирательных ингибиторов серотонина (SZSS).

Парадоксальное беспокойство.

Некоторые пациенты с паническими расстройствами в начале лечения с антидепрессантами могут испытывать тревогу. Эта парадоксальная реакция обычно исчезает в течение первых двух недель лечения. Чтобы уменьшить вероятность эксиологового эффекта, рекомендуется низкая начальная доза.

Судорожные атаки.

Использование эсседантопрама должно быть остановлено, если пациент впервые разработал судорожный атак или атаки (у пациентов с установленным диагнозом эпилепсии). СИЧС следует избегать пациентов с нестабильной эпилепсией, а пациенты с контролируемыми эпилепсией требуют тщательного наблюдения.

Мания.

SZSS следует использовать с осторожностью лечить пациентов с маню / гипоманией в анамнезе. С появлением пациента маниакальное состояние SZSS должно быть отменено.

Сахарный диабет.

У пациентов с сахарным диабетом лечение SZSC может повлиять на гликемический контроль дозы инсулина и / или перорального гипогликемического агента может потребовать коррекции.

Самоубийство, суицидальные мысли или клиническое ухудшение.

Депрессия связана с повышенным риском самоубийства, суицидальных мыслей и задач для себя вреда (суицидальные действия). Этот риск поддерживается для достижения стабильной ремиссии. Поскольку улучшение состояния не может произойти в течение первых недель лечения или более, необходимо тщательно соблюдать пациентов, которые находятся в антидепрессантной терапии. Известно, что риск самоубийства может увеличиваться на ранних этапах восстановления.

Другие психические расстройства, при которых эсциталопрам-Тео также может быть связан с увеличением риска суицидальных действий. Кроме того, эти состояния могут сопровождать большое депрессивное расстройство. Такая осторожность должна наблюдаться при лечении других психических расстройств благодаря возможности одновременного развития большого депрессивного расстройства.

Из-за высокого риска суицидальных мыслей и действий, тщательное наблюдение за пациентами с суицидальными мыслями или поведением в анамнезе или со значительным уровнем суицидального мышления до лечения. Лекарственная терапия должна сопровождаться тщательным наблюдением пациентов, особенно с высоким риском, в частности, в начале лечения и после изменения дозы. Пациенты (и те, кто заботится о них), должен предотвратить необходимость контролировать проявление таких действий и чрезвычайную лечение с появлением соответствующих симптомов.

Жукаж и психомоторное возбуждение.

Применение SZZS / SZSSN связано с развитием алкоголиза - состояние, характеризующееся неприятным обострением тревоги и необходимости двигаться и часто сопровождаться неспособностью сидеть или стоять в одном месте. Это состояние, скорее всего, происходит в течение первых нескольких недель лечения. Увеличение дозы может повредить пациентов, которые разработали симптомы.

Гипонатриемия.

Во время использования SISZ сообщалось о одиноких случаях гипонатриемии, вероятно, благодаря нарушениям секреции антидиуретического гормона (SiADH), который обычно проходит после отмены терапии. Особый осторожность требуется при лечении пациентов с группами риска (летний возраст, наличие цирроза печени или одновременное использование лекарственных средств, имеющих гипонатримические свойства).

Кровоизлияния.

При получении SZZS возможна кровоизлияния кожи, Exhimoz и Pupurur. Необходимо использовать пациентов с пациентами, которые обрабатываются одновременно с антикоагулянтами, препаратами, влияющими на функции тромбоцитов (например, атипичные антипсихотические агенты, фенотиазины, трициклические антидепрессанты, ацетилсалициловые кислоты и нестероидные противовоспалительные препараты (NSAID), тиклопидин и дипиридамоль) и пациенты с тенденцией к кровотечению.

Электрическая судорожная терапия (EST).

Клінічний досвід одночасного застосування СІЗЗС та проведенням ЕСТ обмежений, тому рекомендується дотримуватися обережності.

Реверсивні, селективні інгібітори МАО типу А.

Комбінувати есциталопрам та інгібітори МАО типу А протипоказано через ризик виникнення серотонінового синдрому.

Серотоніновий синдром.

Необхідна обережність при одночасному застосування есциталопраму із засобами серотонінергічної дії, такими як суматриптан або інші триптани, трамадол і триптофан.

Повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому у поодиноких випадках у пацієнтів, які застосовували СІЗЗС одночасно з серотонінергічними лікарськими засобами. Ознаками початку розвитку цього стану можуть бути такі симптоми, як ажитація, тремор, міоклонус та гіпертермія. У цьому випадку необхідно терміново припинити прийом есциталопраму і розпочати симптоматичне лікування.

Звіробій.

Одночасне застосування СІЗЗС та рослинних препаратів, що містять звіробій ( Hypericum perforatum ), може підвищувати частоту побічних дій.

Коронарна хвороба серця.

Через обмеженість клінічного досвіду необхідна обережність при лікуванні пацієнтів із коронарною хворобою серця.

Симптоми відміни.

При припиненні лікування (особливо раптовому) зазвичай виникають симптоми відміни. Під час клінічних випробувань побічні дії, пов'язані із припиненням лікування, спостерігалися приблизно у 25 % пацієнтів групи есциталопраму та у 15 % пацієнтів групи плацебо.

Ризик виникнення симптомів відміни залежить від кількох факторів, зокрема від тривалості та дози терапії і поступовості зменшення дози. Запаморочення, сенсорні порушення (в т.ч. парестезія та відчуття удару струмом), розлади сну (в т.ч. безсоння та яскраві сновидіння), збудження або тривога, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, підвищене потовиділення, головний біль, діарея, посилене серцебиття, емоційна нестабільність, дратівливість і порушення зору повідомлялися як найбільш часті реакції. Зазвичай ці симптоми є легкими або помірними за тяжкістю та минущими, однак у деяких пацієнтів можуть бути тяжкими та/або тривалими. Таким чином рекомендується поступово припиняти застосування есциталопраму шляхом зниженням дози протягом декількох тижнів або декількох місяців залежно від стану пацієнта.

Подовження інтервалу QT

Виявлено, що есциталопрам спричиняє дозозалежне подовження QT-інтервалу. Упродовж пост-маркетингового періоду повідомлялось про випадки подовження QT-інтервалу, зокрема веретеноподібну аритмію, переважно у пацієнтів жіночої статі з гіпокаліємією або раніше існуючим подовженням QT-інтервалу чи іншими серцевими захворюваннями.

Рекомендується з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із значною брадикардією або пацієнтам із нещодавно перенесеним гострим інфарктом міокарда чи некомпенсованою серцевою недостатністю.

Електролітні розлади, такі як гіпокаліємія та гіпомагніємія, підвищують ризик виникнення злоякісних аритмій, і їх слід коригувати до початку лікування есциталопрамом.

При лікуванні пацієнтів із стабільним серцевим захворюванням до початку лікування слід переглянути ЕКГ.

Якщо під час лікування есциталопрамом виникають ознаки серцевої аритмії, слід припинити лікування і зробити ЕКГ.

Під час лікування Есциталопрамом-Тева не слід вживати алкогольні напої.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Хоча Есциталопрам-Тева має незначний або помірний вплив на здатність керувати автомобілем, але, як і у випадку застосування інших психотропних медикаментів, пацієнтів необхідно попередити про потенційний ризик негативного впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з механічним обладнанням.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

Протипоказані комбінації.

Продовження інтервалу QT

Фармакокінетичні та фармакодинамічні дослідження есциталопраму в комбінації з іншими лікарськими засобами, які подовжують інтервал QT, не проводились. Не можна виключати спільний ефект есциталопраму і цих лікарських засобів. Тому одночасне застосування есциталопраму з лікарськими засобами, які подовжують інтервал QT, такими як антиаритмічні препарати класу ІА і ІІІ, антипсихотики (наприклад похідні фенотіазину, пімозид, галоперидол), трициклічні антидепресанти, деякі протимікробні препарати (наприклад спарфлоксацин, моксифлоксацин, еритроміцин IV, пентамідин, протималярійні засоби, зокрема галофантрін), певні антигістамінні препарати (астемізол, мізоластін) протипоказане.

Інгібітори MAO .

Повідомлялося про випадки серйозних реакцій у пацієнтів, які застосовували СІЗЗС у комбінації з неселективними незворотними інгібіторами моноамінакосидази (IMAO), та у пацієнтів, які нещодавно припинили приймати СІЗЗС і перейшли на терапію подібними IMAO. Інколи у пацієнтів виникав серотоніновий синдром.

Сумісне застосування есциталопраму з неселективними незворотними IMAO протипоказаний. Лікування есциталопрамом можна починати не раніше, ніж за 14 днів після останнього застосування незворотного IMAO. У свою чергу, лікування І МАОможна починати лише за 7 діб після закінчення лікування есциталопрамом.

Одночасне застосування есциталопраму з інгібітором MAO типу A (моклобемідoм) не рекомендується через ризик серотонінового синдрому. Якщо така комбінація конче необхідна, лікування розпочинають мінімальною рекомендованою дозою з обов'язковим ретельним клінічним моніторингом.

Антибіотик лінезолід не рекомендується призначати пацієнтам, які перебувають на терапії есциталопрамом. Якщо така комбінація конче необхідна, лікування розпочинають мінімальною рекомендованою дозою з обов'язковим ретельним клінічним моніторингом.

Через ризик серотонінового синдрому необхідна обережність при сумісному застосуванні есциталопраму із селегіліном (незворотний інгібітор MAO типу B). Для сумісного застосування із рацемічним циталопрамом безпечними є дози селегініну до 10 мг/добу.

Комбінації, які вимагають обережності.

Серотонінергічні медичні препарати.

Сумісне застосування із серотонінергічними медичними препаратами (наприклад, суматриптаном, іншими триптанами, трамадолом, окситриптаном і триптофаном) може призвести до виникнення серотонінового синдрому.

Літій, триптофан.

Оскільки зафіксовано випадки підсилення серотонінергічних ефектів при застосуванні СІЗЗС у комбінації з літієм або триптофаном, рекомендується обережність при одночасному призначенні есциталопраму з цими препаратами. При цьому обов'язково проводиться регулярний моніторинг рівнів літію та триптофану.

Медичні препарати, які знижують поріг судомної готовності.

СІЗЗС здатні знижувати поріг судомної готовності. Необхідна обережність при одночасному призначенні есциталопраму з іншими препаратами, що можуть знижувати цей поріг [наприклад, антидепресанти (трицикліни, СІЗЗС), нейролептики (фенотіазини, тіоксантени і бутирофенони), мефлохін, бупропріон та трамадол].

Звіробій.

Одночасне застосування есциталопраму та рослинних препаратів із вмістом звіробою ( Hypericum perforatum ) може збільшувати частоту побічних реакцій. Тому не варто одночасно призначати есциталопрам та препарати зі звіробоєм.

Антикоагулянти та препарати, що впливають на згортання крові.

Необхідна обережність при лікуванні пацієнтів, які паралельно застосовують антикоагулянти, лікарські препарати, що впливають на функцію тромбоцитів, зокрема нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), ацетилсаліцилову кислоту, дипіридамол, тиклопідин або інші засоби (наприклад атипові антипсихотики, фенотіазини, трициклічні депресанти), що можуть збільшувати ризик кровотечі.

Етанол.

Есциталопрам-Тева не має фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії з етанолом, але, як і у випадку застосування інших психотропних лікарських засобів, одночасний прийом есциталопраму з препаратами, що містять етанол, не рекомендується.

Вплив інших лікарських препаратів на фармакокінетику есциталопраму.

Метаболізм есциталопраму відбувається, головним чином, за участі CYP2C19, але в метаболізмі також задіяні CYP3A4 і CYP2D6, хоча й меншою мірою. Частковим каталізатором метаболізму основного метаболіту S-DCT (деметильованого есциталопраму) вважається ізофермент CYP2D6.

Сумісне застосування есциталопраму і омепразолу 30 мг 1 раз на добу (інгібітор CYP2C19) спричиняє помірне зростання (приблизно на 50 %) концентрації есциталопраму у плазмі крові.

Одночасне застосування есциталопраму і циметидину 400 мг 2 рази на добу (помірний загальний інгібітор ферментів) спричиняє помірне зростання (приблизно на 70 %) концентрації есциталопраму в плазмі.

Таким чином, необхідно з обережністю призначати есциталопрам одночасно з інгібіторами цитохром CYP2C19 (наприклад, омепразолом, езомепрозолом, флувоксаміном, лансопразолом, тиклопідином) або циметидином. При одночасному застосуванні з вищезазначеними препаратами моніторинг побічних ефектів може спонукати до зменшення дози есциталопраму.

Вплив есциталопраму на фармакокінетику інших лікарських препаратів.

Есциталопрам є інгібітором ізоферменту CYP2D6. Необхідна обережність при призначенні есциталопраму одночасно з препаратами, метаболізм яких відбувається за участі цього ізоферменту, а також із препаратами, що мають малий терапевтичний індекс, наприклад флекаїнідом, пропафеноном, метопрололом (який застосовують при серцевій недостатності), або з ліками, що діють на ЦНС та в основному метаболізуються за участі CYP2D6, наприклад антидепресантами ─ дезипраміном, кломіпраміном і нортриптиліном; антипсихотичними препаратами ─ рисперидоном, тіоридазином чи галоперидолом. У цих випадках може знадобитися коригування дози.

Одночасне застосування з дезипраміном (основний метаболіт іміпраміну) чи метопрололом призводить до дворазового збільшення плазмових рівнів цих двох субстратів CYP2D6. Есциталопрам спричиняє слабке пригнічення CYP2C19. Тому рекомендується обережність при сумісному призначенні лікарських препаратів, метаболізм яких відбувається за участі CYP2C19.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Есциталопрам є селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (5-HT) з високою спорідненістю з первинною ділянкою зв'язування. Він також зв'язується з алостеричною ділянкою переносника серотоніну з меншою в 1000 разів спорідненістю.

Есциталопрам не має зовсім або має дуже слабку здатність зв'язуватися з множиною рецепторів, включаючи 5-HT _{1 A} , 5-HT ₂ , допамінові D ₁ і D ₂ рецептори, α ₁ -, α ₂ -, β-адренергічні рецептори, гістамінові H ₁ , мускаринові холінергічні, бензодіазепінові та опіатні рецептори.

Пригнічення зворотного захоплення 5-HT серотоніну є лише ймовірним механізмом дії, що здатний пояснити фармакологічні та клінічні ефекти есциталопраму.

Фармакокінетика .

Всмоктування практично повне і не залежить від їжі. Середній час досягнення максимальної концентрації (середнє Tmax) становить близько 4 годин. Абсолютна біодоступність есциталопраму очікується на рівні 80 %.

Уявний об'єм розподілу (Vd, β/F) після перорального застосування становить від 12 до 26 л/кг. Зв'язування есциталопраму та його основних метаболітів із білками плазми крові менше

80 %.

Есциталопрам метаболізується у печінці до деметильованого та дидеметильованого метаболітів. Обидва вони є біологічно активними. Азот також може окислюватися до форми N-оксидного метаболіту. Як метаболіти, так і вихідна сполука частково виводяться у формі глюкуронідів. Після багаторазового застосування середня концентрація деметил- та дидеметилметаболітів зазвичай становить відповідно 28-31 % та < 5 % від концентрації есциталопраму. Біотрансформація есциталопраму у деметильований метаболіт відбувається, головним чином, за допомогою цитохром CYP2C19. Можлива певна участь і ферментів CYP3A4 та CYP2D6.

Період напіввиведення (t½β) після багаторазового застосування становить близько 30 годин. Плазмовий кліренс при пероральному застосуванні становить 0,6 л/хв. В основних метаболітів есциталопраму період напіввиведення більш тривалий. Вважається, що есциталопрам та його основні метаболіти виводяться печінкою (метаболічний шлях) та нирками. Більшість частина виводиться у формі метаболітів із сечею.

Кінетика есциталопраму лінійна. Рівноважна концентрація досягається приблизно за 1 тиждень. Середня рівноважна концентрація 50 нмоль/л (від 20 до 125 нмоль/л) досягається при добовій дозі 10 мг.

Пацієнти літнього віку (після 65 років )

У людей літнього віку есциталопрам виводиться повільніше, ніж у більш молодих пацієнтів. Кількість речовини, що знаходиться в системному кровообігу, розрахована за допомогою фармакокінетичного показника «площа під кривою» (AUC), у людей літнього віку на 50 % вища, ніж у молодих здорових добровольців.

Недостатність печінкової функції

У пацієнтів із помірною або легкою печінковою недостатністю (за критеріями Чайлда-П'ю A і B) період напіввиведення есциталопраму збільшувався майже вдвічі і експозиція була на 60 % вища, ніж у осіб із нормальною функцією печінки.

Послаблення ниркової функції

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (CLcr 10-53 мл/хв) спостерігалося збільшення періоду напіввиведення рацематного циталопраму та незначне зростання експозиції. Концентрації метаболітів у плазмі крові не досліджувалися, але можна припустити їх зростання.

При недостатній активності ізоферменту CYP2C19 відмічалися подвійні концентрації препарату в плазмі крові порівняно з нормальним метаболізмом есциталопраму.

При недостатності ізоферменту CYP2D6 суттєвих змін експозиції не помічалося.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

Есциталопрам-Тева 5 мг: опуклі стандартні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з тисненням “93” з одного боку та “7414” ─ з іншого, без видимих тріщин або сколів.

Есциталопрам-Тева 10 мг: опуклі стандартні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з поділкою з одного боку та тисненням “9” ─ зліва та “3” ─ справа від поділки; з тисненням “7462” з іншого боку; без видимих тріщин або сколів.

Таблетку можна розділити по поділці на дві однакові половинки.

Есциталопрам-Тева 15 мг: опуклі стандартні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з поділкою з одного боку та тисненням “S” ─ зліва та “C” ─ справа від поділки; з тисненням “15” з іншого боку; без видимих тріщин або сколів.

Поділка призначена не для розламування таблетки на дві однакові дози, а для полегшення ковтання.

Есциталопрам-Тева 20 мг: опуклі стандартні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з поділкою з одного боку та тисненням “9” ─ зліва та “3” ─ справа від поділки; з тисненням “7463” з іншого боку; без видимих тріщин або сколів.

Таблетку можна розділити по поділці на дві однакові половинки.

Термін придатності . 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від вологи та у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Есциталопрам-Тева 5 мг : по 28 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Есциталопрам-Тева 10 мг, 15 мг, 20 мг: по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. ТОВ Тева Оперейшнз Поланд.

Місцезнаходження.

Вул. Сенкевича 25, 99-300 Кутно, Польща.