КАРБОПЛАТИН МЕДАК конц. д/п инф. р-ра 50 мг фл. 5 мл №1

Для медицинского использования лекарственного продукта

Карбоплатин Медак

( Carbo Platin Medac)

Хранилище:

Активное вещество: карбоплатин;

1 мл концентрата содержит карбоплатин 10 мг;

Эксципиент: вода для инъекции.

Дозировка формы. Сконцентрируйтесь на инфузионном растворе.

Основные физико -химические свойства: прозрачный, бесцветный или слегка желтоватый раствор.

Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые агенты. Платиновые соединения.

ATH CODE L01X A02.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Карбоплатин является противоопухолевым агентом, который является неорганическим комплексным соединением платины. Противоопухолевая активность карбоплатина сопоставима с активностью цисплатина в отношении широкого спектра опухолей, независимо от их локализации. Механизм его противоопухолевого действия связан с ингибированием синтеза нуклеиновых кислот, что приводит к гибели клетки. Способность препарата вызывать регрессию первичных опухолей и метастазов также связана с его влиянием на иммунную систему организма.

Исследования анализа связывания ДНК продемонстрировали качественное сходство механизмов карбоплатина и цисплатина. Карбоплатин, подобный цисплатину, вызывает изменения в суперспиральной конформации ДНК, которые связаны с эффектом укорочения ДНК. Это также вызывает формирование межтатущих и внутрисетевых компьютеров в ДНК.

Фармакокинетика.

Концентрации карбоплатина и свободного платины в плазме крови после внутривенного введения снижаются в соответствии с двухфазной кинетикой. Первоначальный период полураспада свободной платины составляет приблизительно 1-2 часа, а терминальный период полураспада составляет 3-6 часов; Общая платиновая характеризуется аналогичной начальной половиной жизни, но терминальная половина жизни в ней длиннее (приблизительно 24 часа). При повторном введении дозы в течение четырех дней подряд накопление платины в плазме крови не наблюдается. Приблизительно 85 % плазмы плазмы связывается с белками в течение 24 часов после введения.

В плазме крови концентрации платины в молекуле карбоплатина значительно превышают концентрацию свободной платины. Карбоплатин связывается с белками плазмы крови и медленно выделяется, главным образом, почками. 30 % введенной дозы выделяется без изменений. У пациентов с клиренсом креатинина более 60 мл/мин приблизительно 60-80 % используемой дозы выделяется в моче в течение 12 часов после введения.

Клинические характеристики.

Индикация.

Эпителиальный рак яичников и мелкий клеточный рак легкого в форме монотерапии или в сочетании с другими противоопухолевыми агентами.

Противопоказание.

Специальные меры безопасности.

Лечение карбоплатином должно проводиться под наблюдением онколога, который имеет опыт работы с химиотерапевтическими активными веществами в больнице в случае адекватного мониторинга состояния пациента. В случае нарушения дисфункции костного мозга и/или функции почк или печени использование препарата следует прекратить.

При манипулировании препаратом вы должны следовать правилам работы с цитостатикой.

При приготовлении и внедрении раствора препарата, а также при работе с другими противоопухолом необходимо осуществить и перчатки. Если раствор препарата вводится на кожу или слизистые оболочки следует тщательно промыть мылом водой, а слизистые оболочки следует промыть водой.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.

При принятии перорального антикоагулянного агента необходимо увеличить мониторинг MNV из -за вероятности взаимодействия пероральных антикоагулянтов и карбоплатина.

Сопутствующее использование с вакциной против желтой лихорадки противопоказано - риск генерализованного заболевания вакцины, что приводит к смерти.

Одновременное применение не рекомендуется

- С живыми вакцинами (за исключением вакцин от желтой лихорадки) - риск системного заболевания, которое может привести к смерти. С инактивированной вакциной (полиомиелита).

- с фенитоином, фосфенитоин.

Фенитоин, фосфенитоин: риск обострения изъятия в результате снижения фенитоина при пищеварительном поглощении цитотоксического активного вещества или риска токсического увеличения или потери эффективности цитотоксического активного вещества из -за увеличения метаболизма фенитоина. в печени.

Следует соблюдать осторожность при использовании со следующими веществами.

При использовании с лекарственными средствами, которые оказывают миелокауту, нефротоксический, нейротоксичный или ототоксический эффект, возможно взаимное увеличение токсических эффектов. Цисплатин усиливает нейро- и ототоксичность карбоплатина. Следует избегать сопутствующего введения с аминогликозидными антибиотиками.

- Циклоспорины (также путем экстраполяции такролимуса и сиролимуса) - одновременное использование приводит к росту иммуносупрессии с риском лимфопролиферации.

- Нефротоксические или ототоксические вещества - одновременное введение с аминогликозидными антибиотиками или с петлями диуретики усиливает нефротоксичность и/или ототоксичность.

- Хелатные соединения - следует избегать одновременно, так как это может привести к уменьшению противоопухолевого эффекта карбоплатина.

Было экспериментально установлено, что карбоплатин действует синергически с этопозидом и ветром. Не связывайтесь с растворами карбоплатина с иглами впрыска и другим алюминиевым оборудованием (алюминий может быть осаждается при контакте с алюминием).

Особенности приложения.

При использовании карбоплатина следует соблюдать инструкции по использованию цитотоксических препаратов.

В случае экстравазации инфузии вы должны немедленно остановиться и начать местное симптоматическое лечение.

Гематологическая токсичность

Средний день нижней точки - 21 день у пациентов, которые используют карбоплатин, и

15 дней у пациентов, получающих карбоплатин в сочетании с другими химиотерапевтическими агентами. В целом, однократные периодические курсы карбоплатина не должны повторяться до тех пор, пока лейкоциты, нейтрофилы и тромбоциты не вернутся в норму.

Постоянный мониторинг возможных токсических эффектов при лечении карбоплатина является обязательным. Неврологическое исследование должно быть проведено до начала каждой терапии карбоплатином, чтобы выявить признаки нейротоксичности.

Во время лечения инъекции карбоплатина следует регулярно контролироваться на предмет элементов крови и функции почек (наиболее показательный клиренс креатинина) и печень. В целом, некоторые прерывистые курсы инъекции карбоплатина не должны повторяться до тех пор, пока число лейкоцитов, нейтрофилов и тромбоцитов вернется в норму, а не ранее, чем через 4 недели после предыдущего курса.

Феномен анемии является частым и совокупным и очень редко требует трансфузионной терапии.

Тяжесть миелосупрессии увеличивается у пациентов, которые уже проходили лечение, включая цисплатин и/или имеют функцию почек. Первоначальные дозы инъекций карбоплатина для этих групп пациентов должны быть соответствующим образом уменьшены. Комбинированная терапия с инъекциями карбоплатина с другими миелосупрессивными типами лечения должна быть очень тщательно спланирована для доз и времени, чтобы минимизировать нежелательные аддитивные эффекты.

Аллергические реакции

Пациентов с аллергическими реакциями на другие платиновые соединения следует контролировать на наличие аллергических симптомов. Дальнейшее использование карбоплатина в случае аллергических реакций противопоказано.

Аллергические реакции требуют немедленного прекращения инфузий карбоплатина и соответствующего симптоматического лечения. Крестные реакции со всеми платиновыми соединениями были зарегистрированы, иногда с фатальными последствиями.

Почечная токсичность

Доза оставшегося препарата вводится в другую вену. Миелосупрессивный эффект карбоплатина в значительной степени зависит от его почечного клиренса. Более тяжелое и длительное ингибирование функции костного мозга обычно наблюдается у пациентов с нарушением функции почек, а также у пациентов, которые получают сопутствующую терапию с нефротоксическими препаратами. Следовательно, перед началом и в процессе лечения карбоплатина необходимо тщательно оценить функцию почк. Обычно продолжительность интервалов между курсами терапии должна быть по крайней мере

4 недели.

У пациентов с нарушением почечной функции действие карбоплатина на гематопоэтическую систему является более выраженным и длительным, чем у пациентов с нормальной функцией почек, поэтому следует выполнять терапию карбоплаплеином с особой осторожностью для этой группы.

Неврологическая токсичность

Пациенты должны быть проинформированы о возможности постоянных симптомов периферической сенсорной невропатии после курса лечения. Локальные умеренные парестезии с функциональными расстройствами могут наблюдаться до 3 лет после лечения в соответствии с схемой применения лекарственного средства.

С появлением респираторных симптомов (сухой кашель, одышки, хрипов или обнаружения легочных инфильтратов при радиологическом исследовании) лечение карбоплаплатин следует суспендировать до наличия интерстициального пневмонита.

Такие симптомы, как обезвоживание, паралитическое подвздошное силе, обструкция кишечника, гипокалиемия, метаболический ацидоз и почечная недостаточность, могут быть вызваны выраженной диареей или рвотой, особенно при использовании карбоплатина в комбинации с 5-фторрацилом.

Частота периферической неврологической токсичности увеличивается у пациентов в возрасте 65 лет и/или у пациентов, которые ранее получали цисплатин. Мониторинг и неврологическое обследование должно проводиться регулярно.

Обланение зрения, включая потерю зрения, сообщалось после использования инъекций карбоплатина в дозах выше, чем у пациентов с почечной недостаточностью. Видение восстанавливается полностью или в основном после окончания терапии.

Использование пожилых пациентов

При использовании комбинированного карбоплатина и циклофосфамидной терапии пожилые пациенты были более подвержены тяжелой тромбоцитопении, чем более молодые пациенты. При назначении дозы вы должны рассмотреть функцию почек, как у пожилых людей почечная функция часто уменьшается.

Другой

Ототоксичность может быть более выраженной у детей. Рекомендуется иметь длительные аудиометрические наблюдения в этой группе.

Вакцинацию следует избегать пациентами с живой вакциной, получающими карбоплатин. Убитые или инактивированные вакцины могут быть введены, но эффективность таких вакцин может быть снижена.

Антиемедическая премедикация может помочь снизить частоту и тяжесть тошноты и рвоты, вызванной карбоплатином.

При лечении очень высоких доз карбоплатина были отмечены случаи гепатотоксических поражений, связанных с нефротоксическими поражениями.

Используйте во время беременности или грудного вскармливания.

Беременность

Карбоплатин не должен быть отнесен к беременным женщинам. Если вам нужно использовать во время беременности, пациент должен быть проинформирован о риске плода. Женщины репродуктивного возраста должны использовать контрацептивы при лечении препарата.

Грудное вскармливание

Неизвестно, проникает ли карбоплатин в грудное молоко, поэтому необходимо остановить грудное вскармливание при лечении препарата.

Влияние на фертильность

Карбоплатин является головечным, поэтому пациенты с репродуктивным возрастом (женщины и мужчины) и их партнеры должны использовать эффективные контрацептивы во время лечения и, по крайней мере, через 6 месяцев после окончания терапии Carboplaplain. Мужчинам рекомендуется кричать перед началом лечения сперматозоидов из -за вероятности необратимой бесплодия.

Способность влиять на скорость реакции при вождении или других механизмах.

Карбоплатин может вызвать тошноту, рвоту, нарушения зрения и ототоксичность, поэтому не рекомендуется эксплуатировать транспортные средства и механизмы во время лечения препаратом. В зависимости от индивидуальной чувствительности карбоплатин может нарушать способность управлять транспортными средствами и механизмами.

Метод администрирования и доз.

Карбоплатин предназначен только для внутривенного использования.

Взрослые пациенты, которые ранее не получали лечение с нормальной почечной функцией, инъекцией карбоплатина в инъекцию в дозе 400 мг/м ² поверхности тела с помощью коротких внутривенных инфузий (15-60 мин).

Дозы также могут быть рассчитаны с использованием формулы какса, основанной на скорости клубочковой фильтрации (СКФ) пациента и желаемой области под фармакокинетической концентрацией кривой (AUC). Следует отметить, что дозы с формулой карета рассчитываются в миллиграммах, а не в мг/м ² .

Доза (мг) = желательный PPC (мг/мл × мин) × [GFR (мл/мин) + 25]

Не используйте формулу кастрюля для расчета доз для пациентов, которые получили обширную предварительную терапию со следующими агентами:

- митомицин С;

- нитросеховина;

- комбинированная терапия с доксорубицином/циклофосфамидом/цисплатином;

- комбинированная терапия с 5 или более агентами;

- радиационная терапия ≥ 4500 радикалов, сфокусированная на разделе 20x20 см или более, чем на одной области.

Терапия карбоплатином должна быть прекращена в случае нерегуляторной опухоли, прогрессирования заболевания и/или появления недопустимых побочных реакций.

Курсы терапии могут быть повторены не менее 4 недель с крови: нейтрофилы не менее 2000/ммтр и тромбоциты не менее 100000/мм³.

Снижение начальной дозы на 20-25 % рекомендуется для пациентов с такими факторами риска, как предварительная миелосупрессивная терапия или низкий функциональный статус (Ecog-Zubrod 2-4 или Carnovsky ниже 80 %).

Все вышеперечисленные рекомендации по дозировке применяются к первоначальному курсу лечения, следующие дозы должны быть изменены в соответствии с результатами еженедельного анализа крови.

Нарушение функции почек

Если пациенты с клиренсом креатинина <60 мл/мин, существует повышенный риск миелосупрессии.

Оптимальное использование инъекций карбоплатина у пациентов с нарушением функции почек требует соответствующей корректировки дозы и постоянного мониторинга гематологических параметров и функции почек. Если скорость клубочковой фильтрации составляет ≤ 20 мл/мин, карбоплатин должен быть остановлен вообще.

Комбинированная терапия

Использование карбоплатина в сочетании с другими противоопухолом в каждом случае требует корректировки и должно быть одобрено в соответствии с режимом и графиком.

Педиатрическое население

В карбоплатине недостаточно опыта для использования карбоплатина, поэтому нет особых рекомендаций по дозировке.

Пожилые пациенты

Дозы карбоплатина в течение первого и последующего терапевтических курсов должны быть скорректированы в зависимости от общего состояния здоровья пациентов.

Разбавление.

Перед введением разбавьте препарат 5 % раствором глюкозы или 0,9 % раствора хлорида натрия до концентрации 0,5 мг/мл.

Разбавленный раствор стабилен в течение 24 часов при хранении в холодильнике (4 ^o c).

С микробиологической точки зрения разбавленный раствор следует вводить немедленно.

Карбоплатин не может быть введен через инфузионные системы с алюминиевыми частями или с помощью игл, содержащих алюминий (может возникнуть осадок).

Необходимо набрать решение из флакона непосредственно перед использованием.

Разрешено набирать препарат из флакона только один раз.

При манипулировании препаратом вы должны следовать правилам работы с цитостатикой.

Дети.

Не хватает информации об использовании препарата в педиатрической популяции, поэтому препарат не следует использовать у детей.

Передозировка.

При передозировке вы можете ожидать сильного подавления функции костного мозга, нарушения функции печени и почек и потери зрения. Терапия является симптоматической и поддерживающей. Конкретное противоядие инъекции карбоплатина неизвестно. Гемотрансфузия и трансплантация костного мозга могут помочь уменьшить интенсивность побочных эффектов от системы крови.

Неблагоприятные реакции.

Инфекции и вторжения.

Часто (≥ 1/100, <1/10) - инфекционные осложнения*.

Доброкачественные новообразования, злокачественные и неопределенные (включая кисты и полипы).

Редкий (<1/10000) - Острый имперская лейкоза.

Частота неизвестна - вторичные злокачественные опухоли, связанные с лечением.

От крови и лимфатической системы .

Очень часто (≥ 1/10) - тромбоцитопения, нейтропения, лейкопения, анемия.

Часто (≥ 1/100, <1/10) - кровотечение*.

Частота является невозмутимой дефицит костного мозга, фебрильная нейтропения, гемолитический урем-синдром.

Пригнічення функції кісткового мозку може бути більш тяжким і тривалим у пацієнтів віком від 65 років.

Мієлосупресія є дозолімітуючим фактором при лікуванні карбоплатином. При монотерапії карбоплатином у максимально переносимих дозах тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів <50000/мм ³ ) спостерігається у 25 % пацієнтів. Нейтропенія (кількість гранулоцитів <1000/мм ³ ) спостерігається у 18 % пацієнтів. Лейкопенія (кількість лейкоцитів < 2000/мм³) спостерігається у 14 % пацієнтів. Максимально низький рівень тромбоцитів, гранулоцитів, лейкоцитів зазвичай фіксується на 21-й день від початку прийому препарату. Мієлосупресія може посилюватися при комбінованій терапії карбоплатину з іншими мієлосупресивними препаратами.

Мієлотоксичність є більш тяжкою для пацієнтів, які раніше отримували цисплатин, для пацієнтів з порушеною функцією нирок, а також для пацієнтів з більш тяжким соматичним статусом. Ці ефекти, хоча зазвичай оборотні, призвели до інфекційних і геморагічних ускладнень у 4 % та 5 % пацієнтів, які отримували ін'єкції карбоплатину відповідно. Зазначені ускладнення призвели до летального наслідку менш ніж 1 % пацієнтів.

Анемія (рівень гемоглобіну <8 г/дл) спостерігається у 15 % пацієнтів з початковими показниками у нормі, інтенсивність якої зростає залежно від сумарної дози карбоплатину.

У разі монотерапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія зазвичай є оборотною і некумулятивною.

Кількість тромбоцитів у крові зазвичай відновлюється протягом 35 днів після введення препарату.

Відновлення кількості лейкоцитів зазвичай відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами – протягом 42 днів після введення препарату.

Лікування карбоплатином може бути продовжено лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить не менше 100000 в 1 мкл, а лейкоцитів – не менше 4000 в 1 мкл. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно припинити терапію до відновлення нормальних значень показників (зазвичай через 5-6 тижнів). У тяжких випадках може бути необхідною підтримувальна трансфузійна терапія, переливання крові.

З боку імунної системи.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – реакції гіперчутливості (включаючи шкірні висипання, кропив'янку, еритему, гарячку без видимих причин або свербіж), анафілактоїдні реакції, часом з летальними випадками, особливо в перші хвилини після введення препарату (ангіоневротичний набряк, задишка, бронхоспазм, кропив'янка, анафілактичний шок, зниження артеріального тиску, тахікардія).

Анафілактичні реакції.

Алергічні реакції на карбоплатин зареєстровано менш ніж у 2 % пацієнтів.

Лікування симптоматичне.

З боку метаболізму та порушення харчування.

Частота невідома – дегідратація, анорексія, гіпонатріємія.

З боку нервової системи.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – периферична нейропатія, парестезія, зниження сухожильних рефлексів, сенсорні порушення, порушення смакових відчуттів.

Нечасто (≥ 1/1000, < 1/100) – симптоми порушення функції центральної нервової системи.

Частота невідома – цереброваскулярні розлади*.

Галюцинації, жахливі сновидіння, інсульт, судомний синдром; зниження сухожильних рефлексів, сенсорні порушення, порушення функції центральної нервової системи.

Випадки периферичної нейропатії (в основному парестезії та зниження сухожильних рефлексів) траплялися у 4 % пацієнтів, які лікувалися карбоплатином. До групи підвищеного ризику належать пацієнти віком від 65 років і пацієнти, які раніше отримували цисплатин, а також ті, хто тривалий час отримував ін'єкції карбоплатину. Парестезія, наявна до початку терапії карбоплатином, особливо якщо вона пов'язана з попереднім прийомом цисплатину, може посилюватися під час лікування карбоплатином.

Випадки клінічно значущих сенсорних порушень (наприклад порушення зору та смакових відчуттів) траплялися у 1 % пацієнтів.

Симптоми порушення функцій центральної нервової системи трапляються нечасто, проте вони можуть супроводжувати протиблювальну терапію.

Загальна частота неврологічних побічних ефектів збільшувалася у пацієнтів, які отримували комбіновану терапію з карбоплатином. Це може бути пов'язане з більшим кумулятивним впливом.

З боку органів зору.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – порушення функції зору. Поодинокі випадки втрати зору.

Тимчасове погіршення зору, в тому числі іноді тимчасова втрата зору, були зареєстровані під час платинової терапії. Ця побічна реакція зазвичай пов'язана із застосуванням високих доз карбоплатину пацієнтам з порушенням функції нирок.

З боку органів слуху.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – ототоксичність.

Зниження гостроти слуху було виявлено в діапазоні високих частот (4000-8000 Гц) у 15 % пацієнтів. Дуже рідко реєстрували випадки гіпоакузії. В 1 % пацієнтів відзначалися клінічні симптоми, переважно шум у вухах.

При лікуванні карбоплатином пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином їхній слух може ще погіршитися.

При застосуванні у педіатричній практиці більш високих, ніж рекомендовано, доз карбоплатину у комбінації з іншими ототоксичними препаратами виникають клінічно значущі втрати слуху.

З боку серця.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – серцево-судинні розлади*.

Частота невідома – серцева недостатність*.

Аритмія.

З боку судин.

Частота невідома – емболія*, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.

Можуть бути геморагічні ускладнення.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – респіраторні розлади, інтерстиціальні захворювання легенів, бронхоспазм.

Кашель.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Дуже часто (≥ 1/10) – блювання, нудота, біль у животі.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – діарея, запор, запалення слизової оболонки рота.

Частота невідома – стоматит.

Блювання виникає у 65 % пацієнтів, у третини з яких протікає тяжко. Крім цього, у 15 % пацієнтів виникає нудота. Пацієнти, які раніше отримували цисплатин, більш схильні до блювання. Ці симптоми зазвичай зникають протягом 24 годин після введення карбоплатину і, як правило, можуть бути послаблені за допомогою антиеметиків. Блювання є більш імовірним при комбінованій терапії карбоплатином з іншими еметогенними препаратами.

Абдомінальний біль, мукозити, запалення стравоходу, шлунково-кишкові кровотечі.

З боку печінки .

Частота невідома – тяжке порушення функції печінки (включаючи гострий некроз печінки).

Може спостерігатися легке і, як правило, тимчасове підвищення рівня загального білірубіну (у 5 % пацієнтів), підвищення концентрації аспартатамінотрансферази (у 15 % пацієнтів) і лужної фосфатази (у 24 % пацієнтів). Ці порушення в основному були помірними і оборотними приблизно у половини пацієнтів.

В обмеженої частини пацієнтів, яких лікували дуже високими дозами ін'єкцій карбоплатину при аутологічній трансплантації кісткового мозку, спостерігалися значні порушення функції печінки.

Траплялися випадки гострого, блискавичного некрозу клітин печінки після застосування карбоплатину у дуже високих дозах.

Дерматологічні побічні ефекти .

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – алопеція, захворювання шкіри.

Частота невідома – кропив'янка, висипання, почервоніння, свербіж.

З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – опорно-рухові порушення.

Частота невідома – астенія.

З боку нирок і сечовидільної системи.

Дуже часто (≥ 1/10) – ниркова токсичність.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – урогенітальні порушення.

Нечасто (≥ 1/1000, < 1/100) – недостатність ниркової функції.

Болісне, утруднене сечовипускання, урогенітальні порушення.

Ниркова токсичність, як правило, не вимагає обмеження дози для пацієнтів, які отримують карбоплатин, і не вимагає запобіжних заходів, таких як гідратація за допомогою великого об'єму рідини або форсований діурез. Однак може збільшуватися рівень сечовини у крові і рівень креатиніну сироватки.

Може спостерігатися недостатність функції нирок, що визначається як зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв. Імовірність виникнення і ступінь тяжкості нефротоксичності може зростати у пацієнтів, які мали порушення функції нирок до початку лікування карбоплатином. Невідомо, чи можна подолати цей побічний ефект за допомогою відповідної програми гідратації, але при наявності відхилень результатів ниркових тестів (кліренс креатиніну 30-59 мл/хв) необхідно зменшити дозу або припинити терапію карбоплатином. Карбоплатин протипоказаний пацієнтам з кліренсом креатиніну <30 мл/хв.

Під час прийому звичайних доз препарату аномальна функція нирок розвивалася рідко, незважаючи на те, що ін'єкції карбоплатину вводили без застосування гідратації за допомогою великого об'єму рідини і/або форсованого діурезу. Було зафіксоване підвищення рівня креатиніну в сироватці крові у 6 % хворих, підвищення азоту сечовини крові – у 14 %, а сечової кислоти – у 5 % пацієнтів. Ці порушення, як правило, були помірними і оборотними приблизно у половини пацієнтів. Визначення кліренсу креатиніну виявилося найбільш точним тестом ниркової функції у пацієнтів, які отримували ін'єкції карбоплатину. 27 % пацієнтів, які мали базове значення 60 мл/хв або вище, мали зниження кліренсу креатиніну під час терапії ін'єкціями карбоплатину.

Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25 % пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові можна застосовувати алопуринол.

Гемолітико-уремічний синдром. Були зафіксовані випадки гематурії і появи набряків.

З боку репродуктивної системи.

Частота невідома – азоспермія та аменорея.

Побічні ефекти загального характеру та місцеві реакції.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – астенія.

Нечасто (≥ 1/1000, < 1/100) – лихоманка і озноб без явних ознак інфекції, головний біль.

Частота невідома – нездужання, у місці ін'єкції можуть виникати реакції, некроз через крововилив, еритема, екстравазація.

Реакції у місці введення: реакції у місці ін'єкції, включаючи печіння, біль, почервоніння, набряк, кропив'янка.

Некроз внаслідок екстравазації.

Зміни лабораторних показників.

Дуже часто (≥ 1/10) – зниження кліренсу креатиніну нирок, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, підвищення рівня АСТ, зміни печінкових проб, зниження рівня натрію, калію, кальцію і/або магнію у крові.

Часто (≥ 1/100, < 1/10) – підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня сечової кислоти в крові.

Зниження в сироватці крові рівня натрію, калію, кальцію і магнію відбувається у 29 %, 20 %, 22 % та 29 % пацієнтів відповідно. Траплялися випадки ранньої гіпонатріємії. Втрати електроліту незначні і проходять без будь-яких клінічних симптомів.

Підвищується рівень аланінамінотрансамінази.

Інші побічні ефекти.

Вторинні гострі злоякісні новоутворення після цитостатичної комбінованої з карбоплатином терапії.

Гостра промієлоцитарна лейкемія через 6 років після монотерапії карбоплатином і попередньої променевої терапії.

Алопеція, пропасниця, запалення слизової оболонки, астенія, нездужання, спотворення смаку, тривожний стан, зменшення маси тіла, тахікардія.

В окремих випадках – гемолітично-уремічний синдром.

Поодинокі випадки серцево-судинних захворювань (серцева недостатність, емболія) і цереброваскулярних розладів.

Випадки підвищення артеріального тиску.

*Летальні наслідки < 1 %, летальні серцево-судинні наслідки < 1 %, включаючи серцеву недостатність, емболію і цереброваскулярні розлади, разом узяті.

Термін придатності. 18 місяців.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Не змішувати в одній ємності з іншими препаратами.

Упаковка.

Концентрат для розчину для інфузій 10 мг/мл у флаконах по 5 мл, 15 мл, 45 мл, 60 мл, 100 мл. По 1 флакону в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ/

Medac Gesellschaft fur klinische Spezialpraparate mbH

Онкотек Фарма Продакшн ГмбХ/

Oncotec Pharma Produktion GmbH.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Театерштрассе, 6, 22880 Ведель, Німеччина/

Theaterstrasse, 6, 22880 Wedel, Germany.

Ем Фармапарк, 06861 Дессау-Росслау, Німеччина/

Am Pharmapark, 06861 Dessau-Rosslau, Germany.