В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
КЕЙДЕКС ИНЪЕКТ раствор для инъекций 25мг/2мл амп. 2мл №5

КЕЙДЕКС ИНЪЕКТ раствор для инъекций 25мг/2мл амп. 2мл №5

rx
Код товара: 761569
Производитель: Лекхим (Украина, Киев)
2 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 25.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Keydex впрыск

KeyDex Inject

Хранилище:
Активное вещество: deketoprofen thmetamol;
1 мл раствора для инъекции содержит деккетопрофен 36,9 мг, что эквивалентно декетопрофене 25 мг (1 ампула 2 мл содержит декетопрофен Thmetamol 73,8 мг, что эквивалентно децидерупрофену 50 мг);
Эксципиенты: этанол 96 %, хлорид натрия, гидроксид натрия, вода для инъекции.
Дозировка формы . Решение для инъекции.
Основные физико -химические свойства: прозрачное, бесцветное решение.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. Производные пропионовой кислоты. Dexketoprofen.
ATX M01A E17 Код.
Фармакологические свойства.
Dexketoprofen Trometamol-Temetamine Salt (s)-(+)-2- (3-бензоилфенил) пропионовая кислота, которая имеет анальгетические, противовоспалительные и антиферетические действия и относится к классу нестероидных противовоспалительных препаратов (NSAID).
Механизм действия
Механизм действия НПВП основан на снижении синтеза простагландинов путем ингибирования активности циклооксигеназы. В частности, преобразование арахидоновой кислоты в циклические эндопероксиды PGG 2 и PGH 2 ингибируется, из которых простагландины PGE 1 , PGE 2 , PGF 2 A , PGD 2 , а также PGI 2 и TROMBOXANS TH 2 и THB 2 образуются Анкет Кроме того, ингибирование синтеза простагландина может влиять на другие медиаторы воспаления, такие как кинины, которые также могут косвенно влиять на основной эффект препарата.
Фармакодинамика.
Было выявлено ингибирующее действие деккетопрофена трометамола на активность циклооксигеназы-1 и циклооксигеназы-2 у лабораторных животных и у людей.
Клиническая эффективность и безопасность
Клинические исследования по различным типам боли показали, что Deketoprofen Trometamol обладает выраженным анальгетическим эффектом. Анальгетический эффект декетопрофена трометамола с внутримышечным и внутривенным введением пациентов с болью средней и тяжелой интенсивности изучался при различных типах боли при хирургии (ортопедическая и гинекологическая хирургия, хирургия на полости в животе). Боли в пояснице) и почечная чиска Анкет Во время исследований анальгетический эффект препарата начался быстро и достиг максимума в течение первых 45 минут. Продолжительность анальгетического действия после применения
50 мг деккетопрофена трометамола обычно составляет 8 часов. Клинические исследования показали, что использование декетопрофена Thmetamol позволяет значительно уменьшить дозу опиатов, когда они используются для облегчения послеоперационной боли. Если пациентам, которым было назначено, для облегчения послеоперационной боли с помощью контролируемого пациентом устройство также было назначено Deketoprofen Trometamol, то им потребовалось гораздо меньше морфина (30-45 %), чем пациенты, получающие плацебо.
Фармакокинетика.
Поглощение
После внутримышечной инъекции декетопрофена трометамол человека достигается максимальной концентрацией примерно через 20 минут (10-45 минут). Доказано, что при одном внутримышечном или внутривенном введении 25-50 мг зоны приготовления под кривой AUC (время концентрации) пропорционально дозе.
Распределение
Подобно другим лекарствам с высокой степенью связывания с белками плазмы крови (99 %), объем дикетопрофенового распределения составляет в среднем 0,25 л/кг. Период полупродажа составляет приблизительно 0,35 часа, а половина жизни составляет 1-2,7 часа.
Фармакокинетические исследования множественного использования препарата показали, что C MAX и AUC после последнего внутримышечного или внутривенного введения не отличаются от индикаторов после одного использования, что указывает на отсутствие кумуляции препарата.
Биотрансформация и экскреция
Метаболизм dexketoprofen в основном происходит при конъюгации с глюкуроновой кислотой и последующей экскрецией почек. После введения dexketoprofen в моче обнаруживается только оптические изомер S-(+), что указывает на отсутствие преобразования лекарственного средства в оптический изомер r-(-) у людей.
Пожилые пациенты
После введения одного и многочисленных доз степень воздействия здоровых добровольцев пожилых людей (с 65 лет), которые участвовали в исследовании, была намного выше (до 55 %), чем у молодых добровольцев, но статистически значимая разница в Максимальная концентрация и достижения времени не наблюдались. Средняя половина жизни увеличилась (до 48 %), и определенный общий клиренс был уменьшен.
Доклинические данные безопасности
Стандартные доклинические исследования - исследования фармакологической безопасности, генотоксичности и иммунофармакологии - не обнаружили особой опасности для людей. Изучение хронической токсичности на животных позволило обнаружить максимальную дозу препарата, которая не вызывает побочных реакций, что в 2 раза выше, чем доза, рекомендованная для людей. При введении более высоких доз обезьян лекарственных средств основной побочной реакцией была кровь в фекалии, снижение увеличения веса и при самой высокой патологии дозы из желудочно-кишечного тракта в форме эрозии. Эти реакции проявлялись в дозах, в которых воздействие препарата было в 14-18 раз выше, чем в максимальной дозе, рекомендованной человеком. Не было никаких исследований канцерогенного воздействия на животных.
Как и все НПВП, Deketoprofen способен привести к гибели эмбриона или плода у животных из-за его прямого влияния на его развитие или косвенно помимо повреждения желудочно-кишечного тракта тела матери.
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение острой боли средней и высокой интенсивности в тех случаях, когда пероральное введение препарата нецелесообразно, например, с послеоперационной болью, почечной коликой и болью в пояснице.
Противопоказание.

  • Повышенная чувствительность к декетопрофеном, к любому другому нестероидному противовоспалительному препарату (НПВП) или к наполнителям препарата;

  • Пациенты, у которых вещества сходного действия, такие как ацетилсалициловая кислота или другие НПВП, провоцируют развитие атаки бронхиальной астмы, бронхоспазма, острого ринита, полипов носа, появления крапивниц или ангиорозного отек;

  • Если фотопрофен или фибраты встречаются с фотоаллергическими или фототоксичными реакциями;

  • желудочно -кишечное кровотечение или история перфораций, связанных с терапией НПВП;

  • язвенная язва в активной фазе/желудочно -кишечном кровотечении, или в анамнезе желудочно -кишечного кровотечения, язв или перфораций;

  • Хроническая диспепсия;

  • Болезнь Крона или неспецифический язвенный колит;

  • сильная сердечная недостаточность;

  • нарушенная почечная функция умеренной или тяжелой степени (разрешение на креатинин

≤59 мл/мин);

  • Тяжелая функция печени (10-15 точек по шкале детей-их);

  • геморрагический диатез и другие нарушения коагуляции крови;

  • с выраженным обезвоживанием (из -за рвоты, диареи или недостаточной жидкости);

  • III триместр беременности и грудного вскармливания;

Из -за содержания этанола инъекция KeyDex противопоказана для нейроаксиального (интратекального или эпидурального) введения.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Сопутствующее использование таких лекарств с НПВП не рекомендуется:

  • Другие НПВП (включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2), включая салицилаты в высоких дозах (≥ 3 г/день). Одновременное использование нескольких НПВП увеличивает риск язвы в пищеварительном тракте и желудочно -кишечного кровотечения из -за их взаимно обостряющего эффекта;

  • Антикоагулянты: НПВП увеличивают влияние антикоагулянтов, таких как варфарин, из -за высокой степени связывания декетопрофена с белками плазмы крови, а также из -за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения желудочного и слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки. Если одновременное использование необходимо, оно должно проводиться под надзором врача и с тщательным контролем соответствующих лабораторных параметров;

  • Гепарины: риск кровотечения увеличивается (из -за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки). Если одновременное использование необходимо, оно должно проводиться под надзором врача и с тщательным контролем соответствующих лабораторных параметров;

  • Кортикостероидные агенты: риск развития язв в пищеварительном тракте или желудочно -кишечного кровотечения увеличивается;

  • Литий (имелись сообщения для нескольких НПВП): НПВП повышают уровень лития в крови, что может привести к интоксикации (уменьшает экскрецию лития почек). Следовательно, в начале использования декетопрофена при коррекции дозы или отмены препарата необходимо контролировать уровень лития в крови;

  • Метотрексат в высоких дозах (не менее 15 мг в неделю). Снижение почечного клиренса метотрексата на фоне использования НПВП в целом увеличивает его негативное влияние на систему крови;

  • Гидантинные производные и сульфонамиды: повышенная токсичность этих веществ.

Сопутствующее использование таких лекарств с НПВП требует осторожности:

  • Диуретические агенты, ингибиторы ангиотензинного фермента (ACE), антибактериальные аминогликозиды и антагонисты рецепторов ангиотензина II. Dexketoprofen снижает эффективность диуретиков и других антигипертензивных агентов. У некоторых пациентов с нарушением почечной функции (например, при обезвоживании или у пожилых людей) использование циклооксигеназы ингибирует, одновременно с ингибиторами ACE, антагонистами ангиотензин II -рецептора или антибактериальными аминогликозидами может ухудшить функцию почек, которая является как правление, правление, как правление, правление, как правила, правление, что является правлением. как правило, как правило, как правило. При применении deketoprofen, наряду с каким -либо диуретиком, убедитесь, что у пациента нет дегидратации, и в начале лечения необходимо контролировать функцию почк;

  • Метотрексат в низких дозах (менее 15 мг в неделю): уменьшая клиренс почек метотрексата на фоне использования НПВП, увеличивает его негативное влияние на систему крови в целом. В первые недели одновременного использования необходимо провести анализ крови еженедельно. Даже при незначительной нарушении почечной функции, а также у пожилых пациентов, лечение должно проводиться под строгим наблюдением врача;

  • Pentoxifylline: Есть риск кровотечения. Необходимо увеличить контроль и чаще проверять время кровотечения;

  • Зидовудин: существует риск повышения токсического воздействия на эритроциты из -за влияния на ретикулоциты, что после 1 -й недели использования НПВП приводит к тяжелой анемии. В течение 1-2 недель после начала использования НПВП следует проводить анализ крови, и следует проверить содержание ретикулоцитов;

  • Сульфонилмочевину препараты: НПВП способны увеличить гипогликемический эффект этих агентов, заменив лекарственные средства сульфонилмочевины в соединениях с белками плазмы крови.

Возможные взаимодействия следует учитывать при применении следующих инструментов:

  • Бета-блокаторы: НПВП способны ослабить свой антигипертензивный эффект, ингибируя синтез простагландина;

  • Циклоспорин и такролимус: можно увеличить нефротоксичность из -за влияния НПВП на почечные простагландины. При комбинированной терапии следует контролировать функцию почек;

  • Тромболитические агенты: риск кровотечения увеличивается;

  • Антиаггатные агенты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSR): повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения;

  • Пробенецид: возможное увеличение концентрации деккетопрофена в плазме крови, что, вероятно, вызвано ингибированием секреции почечных канальцев и конъюгацией лекарственного средства с глюкуроновой кислотой и требует коррекции дозы DiceoProphyne;

  • Сердечные гликозиды: НПВП способны увеличивать концентрацию гликозидов в плазме крови;

  • Мифепристон: Теоретически существует риск изменения эффективности мифепристона под влиянием ингибиторов простагландинцинетазы. Ограниченные данные свидетельствуют о том, что комбинированное введение НПВП за один день с простагландином не оказывает нежелательного влияния на эффективность мифепристона или простагландина в отношении созревания шейки матки или его сокращения и не снижает клиническую эффективность лекарств для прерывания лекарств;

  • Антибиотики хинолина: исследования на животных показали, что при использовании производных хинолонов в высоких дозах в сочетании с НПВП увеличивает риск судорог;

  • Тенофовир: при использовании с НПВП может увеличить концентрацию азота мочевины и креатинина в плазме крови, поэтому для оценки возможных эффектов использования суставов этих препаратов необходимо контролировать функцию почк;

  • DEFERASIROX: Риск токсического воздействия на желудочно -кишечный тракт может быть увеличен при использовании с НПВП. При использовании этого лекарственного продукта тщательный надзор за пациентом требуется вместе с Deferasirox;

  • PemetRexed: при использовании с NSAID, экскреция PemetRexed может быть уменьшена, поэтому, когда НПВП используются в высоких дозах, вы должны быть особенно осторожны. Пациенты с почечной недостаточностью легкой и умеренной тяжести (клиренс креатинина от 45 до 79 мл/мин) должны избегать использования НПВП в течение двух дней до и двух дней после приема пеметрекса.

Особенности приложения.
С осторожностью используйте в анамнезе пациентов с аллергическими состояниями. Избегайте использования инъекции Keidex в сочетании с другими НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2. Побочные реакции могут быть уменьшены за счет использования наименее эффективной дозы в течение более короткого времени, необходимого для улучшения состояния.
Маскирующие симптомы основных инфекций
Инъекция CIDEX может маскировать симптомы инфекционного заболевания, что может задержать начало соответствующего лечения и, таким образом, усложнить ход заболевания. Это наблюдалось в бактериальной дополнительной госпитальной пневмонии и бактериальных осложнениях смы для курицы. Если инъекция CIDEX следует использовать при лихорадке или болью в инфекции, рекомендуется контролировать инфекционное заболевание. В случае лечения вне медицинского учреждения пациент должен проконсультироваться с врачом, если симптомы сохраняются или усугубляются.
Безопасность для желудочно -кишечного тракта
Желудочно-кишечное кровотечение, образование язвы или перфорация, в некоторых случаях с фатальными последствиями, наблюдалось для всех НПВП на разных стадиях лечения, независимо от наличия симптомов-предшественников или в анамнезе серьезной патологии из пищеварительного тракта. С развитием желудочно -кишечного кровотечения или язв препарата следует прекратить. Риск желудочно -кишечного кровотечения, формирования язвы или перфорации увеличивается с увеличением дозы НПВП у пациентов с язвенной язвой, особенно сложным кровотечением или перфорацией, а также у пожилых пациентов.
Пожилые пациенты: у пожилых пациентов частота побочных реакций на НПВП, особенно таких как желудочно -кишечное кровотечение и перфорация, иногда является смертельной. Лечение таких пациентов должно начинаться с наименьшей возможной дозы. Как и в случае всех НПВП, пациенты с анамнезом эзофагита, гастрита и/или язвенной болезни должны быть уверены, что эти заболевания находятся в фазе ремиссии. У пациентов с существующими симптомами патологии пищеварительного тракта и в анамнезе пищеварительного тракта в истории во время использования препарата необходимо контролировать состояние пищеварительного тракта для возникновения возможных нарушений, особенно для желудочно -кишечного кровотечения. НПВП следует использовать с осторожностью у пациентов с анамнезом пищеварительного тракта (язвенное колит, болезнь Крона), поскольку существует риск обострения. Для таких пациентов и пациентов, которые используют ацетилсалициловую кислоту в небольших дозах или других агентах, которые увеличивают риск побочных реакций от пищеварительного тракта, следует рассмотреть комбинированную терапию с защитниками, такими как ингибиторы мизопростола или протонного насоса.
Пациенты, особенно пожилые люди, у которых в анамнезе побочные реакции от пищеварительного тракта, должны рассказать врачу обо всех необычных симптомах, связанных с пищеварительной системой, включая желудочно -кишечное кровотечение, особенно на начальных этапах лечения.
Пациенты, которые могут одновременно увеличить риск язв или кровотечения, а именно: пероральные кортикостероидные агенты, антикоагулянтные агенты (например, варфарин), селективное обратное захват серотонина (SSRS) или антиа -тоилсалические агенты, с осторожностью.
Безопасность почек
Пацієнтам із порушенням функції нирок лікарський засіб слід призначати з обережністю, оскільки на тлі застосування НПЗЗ можливе погіршення функції нирок, затримка рідини в організмі і набряки. Через підвищений ризик нефротоксичності лікарський засіб слід призначати з обережністю при лікуванні діуретиками, а також тим пацієнтам, у яких можливий розвиток гіповолемії. Під час лікування організм повинен отримувати достатню кількість рідини, щоб уникнути зневоднення, яке може призвести до посилення токсичного впливу на нирки. Так само, як і інші НПЗЗ, лікарський засіб може підвищувати концентрацію азоту сечовини і креатиніну у плазмі крові. Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів, його застосування може супроводжуватися побічними реакціями з боку нирок, що призводить до гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому і гострої ниркової недостатності. Найбільше порушень функції нирок виникає у пацієнтів літнього віку.
Безпека стосовно печінки
Пацієнтам із порушенням функції печінки лікарський засіб слід призначати з обережністю. Аналогічно іншим НПЗЗ, препарат може спричиняти тимчасове і незначне підвищення значень деяких печінкових показників, а також виражене підвищення активності АСТ і АЛТ. При відповідному підвищенні зазначених показників терапію слід припинити.
Найбільше порушень функції печінки виникає у пацієнтів літнього віку.
Безпека стосовно серцево-судинної системи і мозкового кровообігу
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією і/або серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості необхідні контроль і консультативна допомога. Особливої обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності (на тлі застосування препарату підвищується ризик розвитку серцевої недостатності), оскільки при лікуванні НПЗЗ спостерігалися затримка рідини в тканинах і утворення набряків. Клінічні дослідження і епідеміологічні дані дають змогу припустити, що на тлі застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може трохи підвищуватися ризик розвитку артеріальних тромбозів (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Даних для виключення такої небезпеки при застосуванні декскетопрофену недостатньо. Отже, у разі неконтрольованої артеріальної гіпертензії, застійної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, захворювань периферичних артерій і/або судин головного мозку декскетопрофен слід призначати тільки після ретельної оцінки стану пацієнта. Настільки ж ретельну оцінку стану слід проводити перед початком тривалого лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинного захворювання (такими як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Неселективні НПЗЗ здатні зменшувати агрегацію тромбоцитів та збільшувати час кровотечі за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Одночасне застосування декскетопрофену трометамолу та низькомолекулярного гепарину у профілактичних дозах у післяопераційний період вивчалося у клінічних дослідженнях і впливу на показники коагуляції не було виявлено. Однак пацієнтам, які застосовують декскетопрофену трометамол одночасно з препаратами, що впливають на гемостаз, наприклад варфарин, інші кумаринові препарати або гепарини, необхідно перебувати під ретельним наглядом лікаря. Найбільше порушень функції серцево-судинної системи виникає у пацієнтів літнього віку.
Шкірні реакції
Були повідомлення про дуже рідкісні випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі з летальним наслідком) на тлі застосування НПЗЗ, у тому числі ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса–Джонсона та токсичного епідермального некролізу. Вірогідно, найбільший ризик їх виникнення спостерігається на початку лікування, у більшості пацієнтів вони виникали протягом 1-го місяця терапії. При появі шкірних висипань, ознак ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості препарат Кейдекс Ін'єкт слід відмінити.
Інша інформація
Особливу обережність слід приділяти у разі призначення лікарського засобу пацієнтам:
- зі спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприклад, при гострій переміжній порфірії);
- з дегідратацією;
- безпосередньо після великих хірургічних втручань.
Якщо лікар вважає, що необхідне тривале застосування декскетопрофену, слід регулярно контролювати функцію печінки та нирок.
У дуже рідкісних випадках спостерігалися тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад анафілактичний шок). При перших ознаках розвитку тяжких реакцій гіперчутливості після прийому препарату Кейдекс Ін'єкт лікування слід припинити. Залежно від симптомів, будь-яке необхідне в таких випадках лікування потрібно проводити під наглядом лікаря.
Пацієнти, які страждають на астму в поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом і/або поліпами носа, схильні до вищого ризику алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗЗ, ніж інші пацієнти. Призначення даного препарату може спричиняти напади астми або бронхоспазм, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ.
Можливий розвиток тяжких інфекційних ускладнень з боку шкіри і м'яких тканин на тлі вітряної віспи. Дотепер даних, що дають змогу виключити роль НПЗЗ в посиленні цього інфекційного процесу, отримано не було. Тому при вітряній віспі не рекомендується застосовувати Кейдекс Ін'єкт.
Кейдекс Ін'єкт слід з обережністю вводити пацієнтам із порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Як і інші НПЗЗ, декскетопрофену трометамол здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. В окремих випадках під час застосування НПЗЗ повідомляли про активізацію інфекційних процесів, що локалізуються у м'яких тканинах. Таким чином, якщо під час застосування з'являються або посилюються симптоми бактеріальної інфекції, пацієнтам рекомендується негайно звернутися до лікаря.
Кожна ампула препарату Кейдекс Ін'єкт містить 12,35 об.% етанолу, тобто до 200 мг у перерахуванні на одну дозу, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 вина у перерахуванні на дозу. Препарат може негативно впливати на осіб, які страждають на алкоголізм. Вміст етанолу слід враховувати при застосуванні вагітним та жінкам, які годують груддю, дітям та пацієнтам із групи ризику, наприклад, при захворюваннях печінки, а також пацієнтам з епілепсією. Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тому практично не містить вільного натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату Кейдекс Ін'єкт протипоказано у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.
Вагітність
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незрощення передньої черевної стінки. Так абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з < 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ підвищується зі збільшенням дози препарату та тривалості терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у тварин спричиняло збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної летальності. Крім того, у тварин, яким застосовували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалась частота виникнення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Однак, дослідження декскетопрофену трометамолу на тваринах не виявили репродуктивної токсичності. Призначення декскетопрофену трометамолу у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки у разі крайньої необхідності. При призначенні декскетопрофену трометамолу жінкам, які планують вагітність, або у І та
ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють:
ризики для плода:

  • кардіопульмональний токсичний синдром (із закупоркою артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);

  • порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя;

ризики для матері та дитини наприкінці вагітності:

  • подовження часу кровотечі (ефект пригнічення агрегації тромбоцитів), що можливе навіть за умови застосування низьких доз;

  • затримка скорочення матки з відповідною затримкою пологів та затяжними пологами.

Годування груддю
Даних щодо проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає. Препарат Кейдекс Ін'єкт протипоказаний у період годування груддю.
Фертильність
Як і всі інші НПЗЗ, декскетопрофену трометамол може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Жінкам, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження щодо безпліддя, слід розглянути можливість відміни препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На тлі застосування препарату Кейдекс Ін'єкт можливе виникнення запаморочення, порушення зору або сонливості. У таких випадках можливе погіршення здатності до швидкого реагування, орієнтування в дорожній ситуації і керування автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8–12 годин. При необхідності повторну дозу вводити через 6 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг. Кейдекс Ін'єкт призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2-х діб). Пацієнтів слід переводити на пероральне застосування аналгетиків, якщо це можливо. Побічні реакції можна зменшити за рахунок застосування найменшої ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану (див. розділ «Особливості застосування»). При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.
Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату, а саме – максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Порушення з боку печінки. Для пацієнтів із патологією печінки з легким або середнім ступенем тяжкості (5–9 балів за шкалою Чайлда–П'ю) слід зменшити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки (10–15 балів за шкалою Чайлда–П'ю) препарат протипоказаний.
Порушення з боку нирок. Для пацієнтів із порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 60–89 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 59 мл/хв) препарат протипоказаний.
Діти та підлітки. Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Спосіб застосування
Внутрішньом'язове введення. Вміст однієї ампули (2 мл) слід повільно вводити глибоко у м'язи.
Внутрішньовенна інфузія.
Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30–100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розчині глюкози або розчині Рінгера-лактату. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин має бути прозорим. Інфузію необхідно проводити внутрішньовенно повільно протягом 10–30 хвилин.
Кейдекс Ін'єкт, розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у розчині глюкози, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та теофіліном.
Внутрішньовенна ін'єкція (болюсне введення).
При необхідності вміст 1 ампули (2 мл розчину для ін'єкцій) вводити внутрішньовенно повільно протягом не менше 15 секунд. Препарат можна змішувати у малих об'ємах (наприклад у шприці) з розчинами для ін'єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.
Кейдекс Ін'єкт не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється осад.
Розведені розчини для інфузій не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.
Препарат можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.
При внутрішньом'язовому або внутрішньовенному болюсному застосуванні препарат слід негайно ввести після того, як він був набраний з ампули.
При зберіганні розведених розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.
Препарат Кейдекс Ін'єкт призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід утилізувати. Перед введенням необхідно візуально перевірити, чи розчин прозорий та безбарвний. Розчин, що містить тверді частки, застосовувати не можна.
Діти.
Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Передозування.
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) та нервової системи (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану пацієнта. Декскетопрофену трометамол видаляється з організму за допомогою діалізу.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці зазначено розподілені за органами та системами органів і частотою виникнення побічні реакції, зв'язок яких із декскетопрофену трометамолом, за даними клінічних досліджень, визнаний як мінімум можливим, а також побічні реакції, повідомлення про які були отримані після виведення препарату Кейдекс Ін'єкт на ринок.
Органи і системи органів
Часто
(≥1/100 – 1/10)
Іноді
(≥ 1/1000 –<1/100)
Рідко
(≥ 1/10000 – < 1/1000)
Дуже рідко
(< 1/10000)
З боку крові/ лімфатичної системи
_
Анемія
_
Нейтропенія, тромбоцитопенія
З боку імунної системи
_
_
Набряк гортані
Анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок
Порушення харчування та обміну речовин
_
_
Гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцеридемія, анорексія,
відсутність апетиту
Психічні порушення
_
Безсоння, занепокоєність
_
_
З боку нервової системи
_
Головний біль, запаморочення, сонливість
Парестезії, непритомність
_
З боку органів зору
_
Нечіткість зору
_
_
З боку органів слуху
_
Вертиго
Дзвін у вухах
_
З боку серця
_
Пальпітація
Екстрасистолія, тахікардія
_
З боку судинної системи
_
Артеріальна гіпотензія, припливи
Артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен
_
З боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння
_
_
Брадипное
Бронхоспазм, задишка
З боку травного тракту
Нудота, блювання
Біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті
Виразкова хвороба, кровотеча або перфорація
Панкреатит
З боку гепатобіліарної системи
_
_
Гепатоцелюлярна патологія
З боку шкіри та підшкірної клітковини
_
Дерматити, свербіж, висипання, підвищене потовиділення
Кропив'янка, вугри
Синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
_
_
Ригідність м'язів, скутість у суглобах, м'язові судоми, біль у спині
_
З боку нирок та сечовивідних шляхів
_
_
Гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурія, протеїнурія
Нефрит, нефротичний синдром
З боку репродуктивної системи
_
_
Менструальні порушення, порушення функції передміхурової залози
_
Загальні та місцеві порушення
Біль у місці ін'єкції, реакції у місці ін'єкції, у тому числі запалення, гематома, кровотеча
Пропасниця, підвищена втомлюваність, болі, озноб, астенія, нездужання
Тремтіння, периферичні набряки
_
Дослідження
_
_
Відхилення у показниках печінкових проб
_
Порушення з боку травного тракту спостерігалися найчастіше.
Можливий розвиток виразкової хвороби, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку. За наявними даними, на тлі застосування препарату може виникати нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороба Крона. Рідше спостерігається гастрит. Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Як і у разі застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, що загалом виникає у пацієнтів, хворих на системний червоний вовчак або на змішані захворювання сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемолітична анемія, рідко – агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Відповідно до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може супроводжуватися деяким збільшенням ризику розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад інфаркту міокарда та інсульту.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграє важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик застосування даного лікарського засобу.
Працівники закладів охорони здоров'я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему оповіщення.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Для захисту від світла зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Після розведення розчин зберігати протягом 24 годин при температурі від
2 до 8 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Кейдекс Ін'єкт не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється осад.
Розведені розчини для інфузій, отримані, як зазначено в розділі «Спосіб застосування та дози» не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.
Упаковка.
По 2 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 1 блістеру в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Приватне акціонерне товариство «Лекхiм-Харкiв».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.
ДЕКСКЕТОПРОФЕН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа