ЛЕВИТРА ОДТ табл. дисперг. 10 мг блистер №4

Для медицинского использования лекарственного продукта

Levitra® Odt

(Levitra® ODT)

Хранилище:

Активное вещество: Варденафил;

1 таблетка содержит 10 мг Vardenafil (что соответствует 11,85 мг гидрохлорида тригидрата гидрохлорида);

Эксципиенты: аспартам (E 951), ароматизатор мяты, стеарат магния, поперечный репортер, маннитол (E 421), диоксид кремния коллоидный водный, сорбит (E 420).

Дозировка формы. Рассеянные таблетки.

Основные физико -химические свойства: круглые биконвекские таблетки белого.

Фармакотерапевтическая группа.

Средства для лечения расстройств эрекции. Код ATX G04B E09.

Фармакологические свойства .

Фармакодинамика.

Vardenafil - это пероральный препарат, используемый для улучшения эректильной функции у мужчин с расстройствами эрекции. В естественных обстоятельствах, то есть во время сексуальной стимуляции, препарат восстанавливает нарушение эректильной функции за счет увеличения кровотока к пенису.

Эффекция полового члена является гемодинамическим процессом. Во время сексуальной стимуляции высвобождается оксид азота (NO), который активирует фермент гуанилалат циклазы, которая вызывает увеличение содержания циклического гуаносинососфата (CGMF) каверновых тел. В результате существует расслабление гладких мышц, что помогает увеличить кровоток к половому члену. Уровень CGMF регулируется скоростью синтеза с помощью гуанилалатной циклазы и скорости расщепления с помощью гидролизующих фосфодиэстераз CGMF (PDE).

Vardenafil является мощным селективным ингибитором CGMF специфической фосфодиэстеразы типа 5 (PDE-5), который является наиболее важным PDE в кавернозном человеческом организме. Vardenafil активно увеличивает влияние эндогенного оксида азота в кавернозном организме, подавляя PDE-5. Когда оксид азота выделяется в ответ на сексуальную стимуляцию ингибирования FDE-5 под влиянием варденафила, приводит к увеличению уровня CGMF в кавернозном организме. Следовательно, сексуальная стимуляция необходима для достижения желаемого терапевтического эффекта при использовании Vardenafil.

Исследования in vitro показали, что влияние варденафила более выражено с точки зрения PDE5, чем другие известные фосфодиэстеразы (> 15 раз по сравнению с PDE 6,> 130 раз по сравнению с PDE 1,
> 300 раз по сравнению с PDE 11 и> 1000 раз по сравнению с PDE 2, 3, 4, 7, 8, 9 и 10).

При проведении пентиземографии (RIGISCAN) использование 20 мг Варденафила у некоторых мужчин привело к эрекции, достаточной для проникновения (≥ 60 % риггисканской жесткости) через 15 минут после принятия варденафила. Общий ответ у пациентов на терапию варденафилом был статистически значимым по сравнению с плацебо через
Через 25 минут после принятия препарата.

Vardenafil вызывает небольшое временное снижение артериального давления, которое в большинстве случаев не является клиническим. Среднее максимальное снижение систолического артериального давления в положении лежащего на спине после того, как взял варденафил при дозе 20 мг или 40 мг, составлял 6,9 мм. Rt. Искусство. На фоне дозы 20 мг и 4,3 мм. Rt. Искусство. На фоне дозы 40 мг по сравнению с плацебо. Аналогичные эффекты связаны с вазодилататорным эффектом ингибиторов PDE-5 и, возможно, вызваны увеличением уровня CGMF в клетках гладких мышц сосудов. Потребление полости рта варденафила в дозе до 40 мг, как одиночное, так и с множественным использованием, не вызывает клинически значимых изменений в показателях ЭКГ у здоровых мужчин -добровольцев.

В ходе двойного слепого рандомизированного перекрестного обследования с использованием единого введения препарата с участием 59 здоровых мужчин, сравниваемых на интервал QT, который демонстрируется Vardenafil (10 мг и 80 мг), силденафил (50 мг и 80 мг и 80 мг)
400 мг) и плацебо. Моксифлоксацин (400 мг) был включен в исследование в качестве активного внутреннего контрольного препарата. Определение воздействия на интервал QT был выполнен через
Через 1 час после принятия препарата (средний _макс vardenafil). Основная цель этого исследования состояла в том, чтобы исключить возможность продления интервала QT _с более чем 10 мсека (т.е. в демонстрации отсутствия воздействия) по сравнению с плацебо, с одним устным использованием после получения и рассчитанным по Фредерику Формула (QT _C F = QT/RR1/3). Для vardenafil удлинение QT _C (F) на 8 мсек (90 % ДИ: 6-9) и 10 мсек (90 % ДИ: 4-7) на дозе 10 мг и 80 мг (по сравнению с плацебо) и увеличение в QT _{CI продемонстрированы для Vardenafil.} Для 4 мсек (90 % ДИ: 3-6) и 6 мсек (90 % ДИ: 4-7) на дозе 10 мг и 80 мг (по сравнению с плацебо) через 1 час после принятия Наркотик. Что касается T _MAX , то только средние изменения в пределе QT _C F для Vardenafil в дозе 80 мг (среднее значение 10 мсек, 90 % ДИ: 8-11) были расположены за пределами предела. При применении формулы индивидуальной корректировки ни один из полученных показателей не вышел за рамки установленных пределов.

В ходе исследования пост -рынки с участием 44 здоровых добровольцев Vardenafil
10 мг или силденафил 50 мг использовали один раз, одновременно с гатифлоксацином 400 мг - препаратом с идентичным эффектом на интервал QT. Обе препараты, Варденафил и Силденафил, показали удлинение QT _C (F) на 4 мсек (для варденафила) и 5 ​​мсек (для силденафила) по сравнению с использованием каждого из лекарств отдельно. Фактическое клиническое влияние этих изменений в интервале QT неизвестно.

Дополнительная информация о клинических испытаниях с использованием Levitra ^® ODT 10 мг, диспергированные таблетки

Эффективность и безопасность использования Levitra ® ODT 10 мг, дисперсированные таблетки были показаны отдельно в двух исследованиях у широкого диапазона пациентов, которые включали 701 рандомизированных пациентов с ЭД, которые получали максимум 12 недель. Пациенты в ранее установленных подгруппах включают: пожилые пациенты (51 %), пациенты с диабетом в анамнезе (29 %), пациенты с дислипидемией (39 %) и пациентами с гипертонией (40 %).

Согласно анализу обобщенных данных двух исследований по изучению Levitra ® ODT 10 мг, диспергированных таблеток, эректильных функциональных доменов функции международной эректильной функции (IIEF-EF) (IIEF-EF) были намного выше для Levitra® ODT 10 мг, таблетки. Нож для плацебо.

Согласно анализу обобщенных данных двух исследований по изучению Levitra ® ODT 10 мг 71 % от общего числа сексуальных попыток характеризовалось успешным проникновением, в отличие от 44 %, отмеченного в группе плацебо. Эти результаты также были определены в подгруппах, где успешное проникновение было, в частности, среди пожилых людей - 65 %у пациентов с диабетом - 63 %, у людей с историей дислипидемии - 66 %и у пациентов с артериальной гипертонией - 70 %.

Почти 63 % всех зарегистрированных сексуальных попыток были успешными в поддержании эрекции при использовании Levitra® ODT 10 мг, в то время как плацебо был около 26 % с плацебо. В ранее определенных подгруппах 57 % (пожилые пациенты), 56 % (пациенты с диабетом в анамнезе), 59 % (пациенты с историей дислипидемии) и 60 % (пациенты с гипертонией в анамнезе) всех зарегистрированных сексуальных попыток. Левитра ® ODT 10 мг успешно поддержал эрекцию.

Дополнительная информация о клинических исследованиях

В клинических исследованиях Варденафилу было назначено более 17 000 человек с эректильной дисфункцией (ЭД) 18-89 лет, многие из которых также имели многочисленные сопутствующие заболевания. Более 2500 пациентов получали лечение Vardenafil в течение 6 месяцев или дольше, из которых 900 человек получали Vardenafil в течение 1 года или более.

В клинических исследованиях были представлены следующие группы пациентов: пожилые пациенты
(22 %), пациенты с гипертонией (35 %), пациентами с диабетом (29 %), пациентами с ишемической болезнью сердца (ИБС) и другими сердечно -сосудистыми заболеваниями (7 %) с хроническим заболеванием легких (5 %) с гиперлипидемией ( 22 %), пациенты с депрессией (5 %) и пациентами после радикальной простатэктомии (9 %). Следующие группы пациентов не были должным образом представлены в клинических исследованиях: пожилые пациенты (> 75 лет, 2,4 %) и пациенты с сердечно -сосудистыми заболеваниями (см. Противопоказания »). Не проводил клинические исследования с участием пациентов с заболеваниями центральной нервной системы (ЦНС) (за исключением поражений спинного мозга); пациенты с тяжелой почечной или печеночной недостаточностью; Пациенты, которые перенесли операцию на органах таза (кроме простатэктомии с сохранением чувствительности нервных окончаний), пациентов с травмами; Пациенты, которые прошли радиационную терапию, и людей с уменьшением сексуального желания или анатомических пороков развития полового члена.

В ходе базовых исследований на фоне использования терапии ванденафил (таблетки, покрытые оболочкой), наблюдали улучшение эректильной функции по сравнению с плацебо. У небольшого числа пациентов, которые пытались провести половой акт через 4-5 часов после принятия препарата, частота успешных проникновений и поддержания эрекции также была выше, чем для плацебо.

В исследованиях с использованием фиксированной дозы (покрытые оболочкой таблетки) в широкой популяции мужчин с ЭД в течение 3 месяцев у 68 % (5 мг), 76 % (10 мг) и 80 % (20 мг) пациентов наблюдали успешные проникновение (СЕП 2), в отличие от 49 % в группе плацебо. Способность поддерживать эрекцию (3 сентября) в этой широкой популяции пациентов с ЭД составила 53 % (5 мг), 63 % (10 мг) и 65 % (20 мг) по сравнению с 29 % для группы плацебо.

Согласно анализу обобщенных данных базовых исследований по изучению эффективности препарата, было отмечено успешное проникновение на фоне использования варденафила: пациенты с психогенным ЭД (77-87 %), с смешанными ЭД (69-89 % ), органический ЭД (64-75 %), органический у пожилых людей (52-75 %), у пациентов с ишемической болезнью сердца (70-73 %), гиперлипидемией (62-73 %), хронические заболевания легких (74-78 %), депрессия (59-69 %) и у пациентов, которые принимают антигипертензивные препараты одновременно (62-73 %).

В клиническом обследовании у пациентов с диабетом (диабетом) на фоне использования варденафила в дозах 10 мг и 20 мг значительно улучшение индикаторов домена эректильной домены, увеличение способности достичь и поддерживать эрекцию во время времени для успешной сексуальной Общение и жесткости член, в отличие от пациентов, получающих плацебо. Частота объективного ответа на способность достигать и поддерживать эрекцию была у пациентов, которые прошли 3-месячный курс лечения 61 % и 49 % для дозы 10 мг и 64 % и 54 % для дозы 20 мг. Варденафила по сравнению с 36 % и 23 % для плацебо.

В клиническом обследовании у пациентов после простатэктомии на фоне варденафила в дозах 10 мг и 20 мг наблюдалось значительное улучшение индикаторов области эректильной функции, повышенная способность достигать и поддерживать эрекцию во время достаточного времени для успешного полового акта и расти Пациенты, получающие плацебо. Частота объективного ответа на способность достигать и поддерживать эрекцию была у пациентов, которые прошли 3-месячный курс лечения 47 % и 37 % для дозы 10 мг и 48 % и 34 % для дозы 20 мг. Варденафила по сравнению с 22 % и 10 % для плацебо.

В ходе клинического обследования с использованием переменной дозы у пациентов с травматическим повреждением спинного мозга Vardenafil показал значительное улучшение индикаторов эректильной функции, способность достигать и поддерживать эрекцию в течение времени, достаточного для успешного полового контакта, и пенис. Число пациентов, у которых был международный индекс (IIEF) (IIEF) (IIEF), составил 53 % для Vardenafil и 9 % для плацебо. Уровень ответа относительно способности достигать и поддерживать эрекцию среди пациентов, перенесших 3-месячный курс терапии, составил 76 % и 59 % для Vardenafil и 41 % и 22 % для плацебо и был клинически значимым и статистически надежным (P < 0,001).

Долгосрочные исследования отмечали безопасность и эффективность Vandenafil.

Доклинические данные безопасности

Доклинические данные не указывают на особое риск для людей на основе стандартных исследований фармакологической безопасности, токсичности с повторными дозами, ежокситивностью, канцерогенности и репродуктивной токсичности.

Фармакокинетика.

Исследования биоэквивалентности показали, что таблетки Levitra® ODT 10 мг не являются биоэквивалентными таблетками левитры, покрытыми оболочкой, 10 мг, поэтому дисперсные таблетки не следует использовать в качестве эквивалента таблеток, покрытых оболочкой.

Поглощение

Wardenafil, который является частью Levitra, таблетки, покрытые раковиной, быстро поглощается после использования внутри с достижениями максимальных концентраций в плазме в крови у некоторых мужчин через 15 минут. Однако в 90 % случаев максимальные концентрации в плазме достигаются 30-120 минут (в среднем 60 минут) после перорального введения натощак. Средняя абсолютная пероральная биодоступность составляет приблизительно 15 %.

После перорального введения Vardenafil AUC и C _Max они увеличивают почти доскопартер в соответствии с уровнем рекомендуемой дозы (5-20 мг).

При взятии левитры таблетки покрыты ракушкой, а также очень жирные продукты
(57 % жира) Скорость всасывания уменьшается, период достижения максимальной концентрации (T _MAX ) увеличивается до 60 минут, максимальная концентрация в плазме (C _MAX ) снижается на 20 %. При приеме варденафила с пищей, которая содержит 30 % жиров, фармакокинетические параметры (C _MAX , T _MAX и AUC) препарата не меняются по сравнению с индикаторами при получении пустого желудка.

Wardenafil быстро поглощается после взятия Levitra® ODT без воды. Средний _макс достигает диапазонов от 45 до 90 минут и является одинаковым или немного меньшим (в течение 8-45 минут), чем при использовании таблеток, покрытых оболочкой. Средний AUC Vardenafil находится на фоне использования Vardenafil в виде диспергированных таблеток в дозе 10 мг на 21-29 % (пациенты с ED и пожилыми пациентами среднего возраста) и 44 % (молодые пациенты), сравниваемые до таблеток, покрытых оболочкой, что является следствием локального устного поглощения небольшого количества лекарственного средства в полости рта. Не существует согласованной разницы между C _MAX между диспергированными таблетками и покрытыми оболочкой таблеток.

Пациенты, получающие Levitra® ODT с очень жирными продуктами, не влияют на AUC и T _Max vardenafil, тогда как при использовании препарата, наряду с любой пищей, они наблюдали снижение _{максимума} на 35 %. Основываясь на этих данных, устанавливается, что Levitra® OTT может быть взят независимо от еды.

При использовании Levitra® ODT вместе с водой наблюдается уменьшение AUC на
29 %, _{максимальная} цифра остается неизменной, а средний _макс уменьшается
60 минут по сравнению с потреблением без воды. Levitra® ODT 10 мг таблетки следует принимать без питья.

Распределение

Средний устойчивый объем распределения (V _SS ) Vardenafil составляет 208 л, что отражает распределение в тканях. Vardenafil и его основные циркулирующие метаболиты (M1) имеют высокую аффинность с белками плазмы крови, примерно на 95 % к основному веществу или M1. Эта связь с белками не зависит от общей концентрации Vardenafil. Основываясь на измерении Vardenafil в сперме здоровых добровольцев через 90 минут после принятия препарата, в сперме пациента можно определить не более 0,00012 % от предписанной дозы.

Биотрансформация

Wardenafil, который является частью левитры, таблетки, покрытые оболочкой, метаболизируется в основном печеночными ферментами 3A4 цитохрома P450 и частично с помощью CYP3A5 и CYP2C9 изоформ.

M1 (основной циркулирующий метаболит варденафила у людей) образуется в результате детилагинга ваннафила и впоследствии трансформируется с половиной жизни из плазмы крови в течение около 4 часов. Некоторая часть M1 находится в системном кровотоке в виде глюкуронида. Метаболит M1 обнаруживает профиль отбора для фосфодиэстеразы, аналогичный Vardenafil, а активность in vitro по сравнению с FDE-5 составляет около 28 % по сравнению с Vardenafil, что приводит к эффективной фракции 7 %.

Средняя конец половина жизни Vardenafil у пациентов, получающих дисперсные таблетки, Levitra® ODT 10 мг, находится в диапазоне от 4 до 6 часов. Полуэлиминация метаболита M1 составляет 3-5 часов аналогично первоначальному веществу препарата.

Размножение

Общий клиренс препарата составляет 56 л/ч с окончательным периодом полураспада около 4-5 часов. После того, как внутренне Vardenafil выводится в виде метаболитов, в основном с фекалиями (91-95 % от введенной дозы), в меньшей степени с мочой (2-6 % дозы).

Фармакокинетика отдельных групп пациентов.

Пожилые пациенты.

У здоровых мужчин в возрасте 65 лет по сравнению с молодыми людьми
(18-45 лет) произошло снижение очистки печени Vardenafil. У середньому чоловіки віком від 65 років, які приймали препарат Левітра, таблетки, вкриті оболонкою, мали на 52 % і 34 % вищі показники AUC та С _max відповідно, ніж особи молодшого віку (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

AUC та C _max варденафілу у пацієнтів літнього віку від 65 років, які приймали препарат Левітра® ОДТ, збільшувалися з 31 % до 39 % та з 16 % до 21 % відповідно порівняно з пацієнтами віком до 45 років. Як і в пацієнтів віком до 45 років, так і у пацієнтів віком від
65 років, які приймали препарат Левітра® ОДТ 10 мг 1 раз на добу протягом 10 днів, не відзначалося кумуляції варденафілу у плазмі крові.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та середнього (кліренс креатиніну
30-80 мл/хв) ступеня фармакокінетика варденафілу була подібною до фармакокінетики у контрольній групі пацієнтів з нормальною функцією нирок.

У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) середнє значення AUC збільшувалося на 21 %, а середня С _max зменшувалася на 23 % порівняно з такими у здорових добровольців. Не було виявлено статистично достовірної кореляції між кліренсом креатиніну та концентраціями варденафілу у плазмі крові (AUC i C _max ) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів, які перебувають на діалізі, фармакокінетику варденафілу не вивчали (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнти з печінковою недостатністю.

У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня (класи А і В за класифікацією Чайлда-П'ю) кліренс варденафілу був зменшений залежно від ступеня печінкової недостатності.

У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлда-П'ю) середні значення AUC i C _max варденафілу збільшувалися (AUC на 17 % та С _max на 22 %) порівняно з такими у здорових добровольців.

У пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня (клас В за класифікацією Чайлда-П'ю) середні значення AUC та С _max варденафілу збільшилися на 160 % та 133 % відповідно порівняно зі здоровими добровольцями (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлда-П'ю) фармакокінетику варденафілу не вивчали (див. розділ «Протипоказання»).

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування еректильної дисфункції у дорослих чоловіків. Еректильна дисфункція – це неспроможність досягти або підтримувати ерекцію, необхідну для здійснення статевого акту.

Протипоказання.

Не призначати пацієнтам, для яких статева активність є небажаною (наприклад пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями, такими як нестабільна стенокардія або тяжка серцева недостатність (класифікація Нью-Йоркської кардіологічної асоціації, ІІІ або IV).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.

Вплив інших лікарських засобів на варденафіл

Дослідження in vitro

Варденафіл метаболізується головним чином печінковими ферментами ізоформи 3А4 цитохрому Р450 (CYP) та частково – ізоформами CYP3А5 та CYP2С. Тому інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс варденафілу.

Дослідження in vivo

Супутнє застосування варденафілу (Левітра 10 мг, таблетки, вкриті оболонкою) з інгібітором ВІЛ-протеази індинавіром (800 мг тричі на добу), що є потужним інгібітором CYP3A4, призводило до 16-разового зростання AUC варденафілу та 7-разового зростання C _max варденафілу. Через 1 добу після одночасного застосування плазмові рівні варденафілу знижувалися приблизно до 4 % максимального плазмового рівня варденафілу (C _max ).

Ритонавір (600 мг двічі на добу) призводив до 13-разового зростання C _max варденафілу та
49-разового зростання AUC _0-24 варденафілу при супутньому застосуванні з варденафілом у дозі 5 мг. Взаємодія є наслідком блокування печінкового метаболізму варденафілу ритонавіром, що є потужним інгібітором CYP3A4, який також пригнічує CYP2C9. Ритонавір значно подовжує період напіввиведення варденафілу до 25,7 години (див. розділ «Протипоказання»).

Кетоконазол (200 мг), що є потужним інгібітором CYP3А4, спричиняв 10-разове зростання AUC варденафілу та 4-разове зростання C _max варденафілу при супутньому застосуванні варденафілу у дозі 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»).

Незважаючи на те, що спеціальних досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії не проводили, при супутньому застосуванні інших потужних інгібіторів CYP3A4 (таких як ітраконазол) очікується, що рівень варденафілу в плазмі крові досягне значень, аналогічних тим, що спостерігаються на тлі кетоконазолу. Слід уникати одночасного застосування варденафілу з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як ітраконазол та кетоконазол (пероральні форми) (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»). Чоловікам від 75 років супутнє застосування варденафілу з ітраконазолом або кетоконазолом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Еритроміцин (500 мг тричі на добу), інгібітор CYP3А4, спричиняв 4-разове зростання AUC варденафілу та 3-разове зростання C _max варденафілу при супутньому застосуванні з варденафілом у дозі 5 мг. Хоча спеціальних досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії не проводили, очікується, що супутнє застосування кларитроміцину спричинить подібний вплив на AUC і C _max варденафілу. У разі призначення у комбінації з помірними інгібіторами CYP3A4, наприклад еритроміцином або кларитроміцином, може виникнути потреба у корекції дози препарату (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Циметидин (400 мг двічі на добу), неспецифічний інгібітор цитохрому Р450, не впливає на AUC та C _max варденафілу у здорових добровольців при супутньому застосуванні з варденафілом у дозі 20 мг.

Грейпфрутовий сік є слабким інгібітором CYP3А4, що бере участь у метаболізмі у стінках кишечнику і може призвести до помірного зростання рівня варденафілу у плазмі крові (див. розділ «Особливості застосування»).

Фармакокінетика варденафілу (20 мг) не змінювалася при супутньому застосуванні Н ₂ -антагоніста ранітидину (150 мг двічі на добу), дигоксину, варфарину, глібенкламіду, алкоголю (середній максимальний рівень алкоголю у крові – 73 мг/дл) або разової дози антацидів (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид).

Незважаючи на те, що спеціальних досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії з усіма лікарськими засобами не проводили, фармакокінетичний аналіз популяції показав відсутність впливу на фармакокінетику варденафілу при застосуванні його разом з такими препаратами: ацетилсаліцилова кислота, інгібітори АПФ, b-блокатори, слабкі інгібітори CYP3A4, діуретики та препарати для лікування діабету (сульфонілсечовина та метформін).

Вплив варденафілу на інші лікарські засоби

Немає даних щодо взаємодії варденафілу та неспецифічних інгібіторів фосфодіестерази, таких як теофілін або дипіридамол.

Дослідження in vivo

У ході досліджень з участю 18 здорових добровольців чоловічої статі жодного посилення гіпотензивного ефекту нітрогліцерину, що застосовували сублінгвально (0,4 мг), при прийомі варденафілу у дозі 10 мг у різні інтервали часу (від 24 годин до 1 години) до застосування дози нітрогліцерину не спостерігалося.

У здорових добровольців середнього віку гіпотензивний ефект нітратів, що застосовували сублінгвально (0,4 мг), через 1 та 4 години після прийому варденафілу посилювався при застосуванні 20 мг варденафілу (таблетки, вкриті оболонкою). Ці ефекти не спостерігалися при застосуванні разової дози варденафілу, таблеток, вкритих оболонокою, у дозі 20 мг за
1 добу до застосування нітрогліцерину.

Оскільки інформація щодо можливого посилення гіпотензивного впливу нітратів при одночасному застосуванні з варденафілом відсутня, тому їх одночасне застосування протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Нікорандил – гібрид засобу, що відкриває калієві канали, та нітрату. Через нітратний компонент він має потенціал щодо вираженої взаємодії з варденафілом.

Оскільки монотерапія a-блокаторами може зумовити виражене зниження артеріального тиску, особливо постуральну гіпотензію та зомління, були проведені дослідження їхньої медикаментозної взаємодії з варденафілом. У ході двох таких досліджень з участю здорових добровольців з нормальним артеріальним тиском після форсованого титрування
α-адреноблокаторів тамсулозину або теразозину до рівня високих доз одночасно з прийомом варденафілу повідомлялося про випадки розвитку артеріальної гіпотензії (іноді симптомної) у значної кількості осіб. У пацієнтів, які отримували теразозин, артеріальна гіпотензія відзначалася частіше при одночасному прийомі варденафілу та теразозину, ніж коли прийом препаратів здійснювався з інтервалом у 6 годин.

Базуючись на результатах вивчення взаємодій, пов'язаних з варденафілом, у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), які стабільно приймають тамсулозин, теразозин або алфузозин, встановлено:

Супутнє лікування слід розпочинати тільки у випадку, якщо стан пацієнта, який отримує терапію α-блокаторами, стабільний. При наявності стабільного стану у пацієнта, який отримує терапію α-блокаторами, лікування слід розпочинати з найнижчої з рекомендованих початкових доз варденафілу, що становить 5 мг. Препарат можна застосовувати у будь-який час з алфузозином чи тамсулозином. У випадку з іншими α-блокаторами при супутньому застосуванні варденафілу слід враховувати необхідність дотримання інтервалів між прийомами (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнтам, які отримують терапію a-блокаторами, не слід застосовувати препарат Левітра® ОДТ 10 мг в якості початкової дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Не відзначено суттєвої взаємодії при одночасному застосуванні варфарину (25 мг), що метаболізується за допомогою CYP3A4, або дигоксину (0,375 мг) з варденафілом (таблетки 20 мг, вкриті оболонкою). При супутньому застосуванні варденафілу у дозі 20 мг з глібенкламідом у дозі 3,5 мг відносна біодоступність глібенкламіду не була порушена. Під час проведення спеціального дослідження, в якому пацієнти з артеріальною гіпертензією отримували варденафіл (20 мг) одночасно з ніфедипіном з пролонгованим вивільненням
(30 мг або 60 мг), відзначене додаткове зниження показників артеріального тиску у положенні лежачи на спині: систолічного – на 6 мм.рт.ст. та діастолічного – на 5 мм.рт.ст., що супроводжувалося збільшенням частоти серцевих скорочень на 4 удари за хвилину.

При застосуванні варденафілу (таблетки 20 мг, вкриті оболонкою) разом з алкоголем (середній максимальний рівень алкоголю у крові – 73 мг/дл), під дією варденафілу не відзначено посилення впливу алкоголю на артеріальний тиск і частоту пульсу, також не спостерігалося будь-яких змін у фармакокінетиці варденафілу.

Варденафіл (10 мг) не потенціює подовження часу кровотечі, спричинене ацетилсаліциловою кислотою (2 х 81 мг).

При одночасному застосуванні 25 мг варфарину та препарату Левітра, таблетки, вкриті оболонкою, по 20 мг не спостерігалося фармакологічних взаємодій, наприклад щодо протромбінового часу та фактору згортання крові ІІ, VII та Х.

На фармакокінетику варденафілу не впливало одночасне застосування варфарину.

Не спостерігалося значущих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій при одночасному застосуванні препарату Левітра, таблетки вкриті оболонкою, по 20 мг та 30 або 60 мг нифедипіну. Порівняно з плацебо препарат Левітра, таблетки вкриті оболонкою, призводив до середнього додаткового зниження артеріального тиску на 5,9 мм. рт. ст. та
5,2 мм. рт. ст. у лежачому положенні для систолічного та діастолічного тиску відповідно.

Особливості застосування.

Перед прийняттям рішення про призначення медикаментозної терапії має бути зібраний анамнез та проведене медичне обстеження пацієнта для діагностування еректильної дисфункції та визначення причин розвитку захворювання.

Перед початком лікування еректильної дисфункції лікар повинен перевірити стан серцево-судинної системи пацієнта, оскільки статева активність пов'язана з певним кардіальним ризиком (див. розділ «Протипоказання»). Варденафіл має властивості вазодилататора, що може призводити до незначного транзиторного зниження артеріального тиску (див. розділ «Фармакодинаміка»). Пацієнти з обструкцією вивідного відділу лівого шлуночка, наприклад зі стенозом аорти та ідіопатичним гіпертрофічним субаортальним стенозом, можуть бути чутливими до дії вазодилататорів, включаючи інгібітори ФДЕ 5 типу.

Чоловікам, яким не рекомендується статева активність через стан серцево-судинної системи, зазвичай не слід застосовувати засоби для лікування еректильної дисфункції.

При підвищенні дози α-адреноблокаторів прогресує зниження артеріального тиску.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, з особливою обережністю призначати хворим з анатомічною деформацією статевого члена, наприклад при ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні, а також пацієнтам із захворюваннями, що сприяють розвитку пріапізму (серпоподібноклітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).

Безпека та ефективність застосування препарату Левітра® ОДТ, таблеток, що диспергуються, у комбінації з препаратом Левітра, таблетки, вкриті оболонокою, або разом з іншими засобами, призначеними для лікування порушень ерекції, не досліджені, тому подібні комбінації застосовувати не рекомендується.

У пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) може спостерігатися нижча переносимість максимальної дози препарату – 20 мг (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»).

Супутнє застосування α-блокаторів

Через вазодилататорний ефект одночасне застосування варденафілу та α-блокаторів може спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну артеріальну гіпотензію. Супутнє лікування слід починати тільки у випадку, якщо стан пацієнта, який отримує терапію α-блокаторами, стабільний. При наявності стабільного стану в пацієнта, який отримує терапію
α-блокаторами, лікування слід розпочинати з найнижчої з рекомендованих початкових доз, застосовуючи препарат Левітра, таблетки, вкриті оболонкою, у дозі 5 мг.

З алфузозином чи тамсулозином варденафіл можна застосовувати у будь-який час. У випадку інших α-блокаторів при супутньому застосуванні з варденафілом слід розглянути питання про інтервал у прийомі препаратів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У пацієнтів, які вже приймають оптимізовану дозу варденафілу, терапію α-блокаторами слід розпочинати з найнижчої дози. Поступове збільшення дози α-блокаторів може асоціюватися з додатковим зниженням артеріального тиску у пацієнтів, які приймають варденафіл.

Супутнє застосування інгібіторів CYP 3 A 4

Слід уникати одночасного застосування варденафілу з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як ітраконазол та кетоконазол (пероральні форми), через дуже високі концентрації варденафілу у плазмі крові, що розвиваються на тлі застосування комбінацій цих лікарських засобів (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

При супутньому застосуванні помірних інгібіторів CYP3A4, таких як еритроміцин та кларитроміцин, може виникнути потреба у корекції дози варденафілу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Грейпфрут або грейпфрутовий сік при одночасному застосуванні можуть збільшувати концентрацію варденафілу у плазмі крові. Слід уникати такої комбінації (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вплив на коригований інтервал QT (QTc)

При застосуванні варденафілу у разових пероральних дозах 10 мг і 80 мг спостерігалося подовження інтервалу QT _c у середньому на 8 мсек та 10 мсек відповідно. На тлі разової дози 10 мг варденафілу у комбінації з гатіфлоксацином 400 мг, що володіє співставним впливом на інтервал QT, відзначено адитивний ефект на інтервал QT _c , який становив 4 мсек, порівняно із застосуванням кожної з речовин окремо. Клінічний вплив таких змін інтервалу QT невідомий (див. розділ «Фармакокінетика»).

Клінічна значущість вище вказаних фактів невідома та не може бути застосована до всіх без винятку пацієнтів в усіх умовах, оскільки залежить як від індивідуальних факторів ризику, так і від індивідуальної схильності, що можуть спостерігатися у будь-якого пацієнта у будь-який час. Пацієнтам, які мають відповідні фактори ризику, зокрема, гіпокаліємію, вроджену пролонгацію інтервалу QT, які приймають одночасно антиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або ІІІ класу (аміодарон, соталол), слід уникати застосування лікарських засобів, що можуть подовжувати інтервал QT _c , включаючи варденафіл.

Вплив на якість зору

Повідомлялося про випадки розладів зору та неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (NAION) у зв'язку з застосуванням інгібіторів ФДЕ5, включаючи препарат Левітра. Пацієнтів слід попередити, що у випадку раптової появи розладів зору вони повинні припинити застосування препарату і негайно звернутися до лікаря (див. розділ «Протипоказання»).

Вплив на кровотечі

Дослідження in vitro на тромбоцитах людини виявили, що варденафіл не впливає на агрегацію тромбоцитів, однак при високих (супратерапевтичних) концентраціях варденафіл потенціює антиагрегаційний ефект донатора оксиду азоту натрію нітропрусиду.

У людей варденафіл не впливає на час кровотечі при окремому застосуванні або у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дані щодо безпеки застосування варденафілу пацієнтам з порушенням згортання крові або пептичною виразкою в активній формі відсутні. Відповідно, застосування варденафілу таким пацієнтам можливе тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Аспартам

Левітра® ОДТ містить аспартам, що є джерелом фенілаланіну і може бути шкідливим для пацієнтів з фенілкетонурією.

Сорбіт

Левітра® ОДТ містить сорбіт. Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості фруктози не рекомендується застосовувати препарат Левітра® ОДТ.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовувати жінкам. Дослідження із застосуванням варденафілу вагітним жінкам не проводили. Дані щодо впливу на фертильність відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з вивчення впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводили.

Зважаючи на відзначені у клінічних дослідженнях із застосуванням варденафілу запаморочення та порушення зору, перш ніж керувати автотранспортом або іншими механізмами, необхідно визначитися з реакцією пацієнта на застосування препарату.

Спосіб застосування та дози.

Для досягнення бажаного ефекту при застосуванні препарату необхідна статева стимуляція.

Дозування

Таблетки Левітра® ОДТ по 10 мг не є біоеквівалентними таблеткам, вкритим оболонкою, по 10 мг (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Максимальна рекомендована доза Левітра® ОДТ – 10 мг на добу.

Застосування дорослим чоловікам

Левітра® ОДТ приймати приблизно за 25-60 хилин до початку статевого акту.

Особливі категорії

Особи літнього віку (≥ 65 років)

Корекція дози не потрібна. Однак збільшення дози до максимальної – 20 мг препарату Левітра, таблетки вкриті оболонкою, слід здійснювати з обережністю, зважаючи на індивідуальну переносимість (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції»).

Пацієнти з печінковою недостатністю.

Препарат Левітра® ОДТ 10 мг не показаний у якості початкової дози для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлда-П'ю). Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого початкова слід розпочинати лікування з дози 5 мг на добу Левітра, таблетки, вкриті оболонкою,. З урахуванням ефективності та переносимості у подальшому добову дозу можна підвищити до 10 мг та 20 мг препарату Левітра, таблетки, вкриті оболонкою, або препарату Левітра® ОДТ 10 мг. Максимальна рекомендована доза для пацієнтів із печінковою недостатністю середнього ступеня (клас В за класифікацією Чайлда-П'ю) – 10 мг препарату Левітра, таблетки, вкриті оболонкою (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнтам з печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня (класи В, С за класифікацією Чайлда-П'ю) препарат Левітра® ОДТ 10 мг не застосовувати (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості немає потреби у корекції дози. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 5 мг препарату Левітра, таблетки, вкриті оболонкою. З урахуванням ефективності та переносимості у подальшому добову дозу можна підвищити до 10 мг та 20 мг препарату Левітра, таблетки, вкриті оболонкою, або препарату Левітра® ОДТ 10 мг.

Левітра® ОДТ не застосовувати пацієнтам з термінальною стадією ниркової недостатності (див. розділ «Протипоказання»).

Призначення пацієнтам, які застосовують інші лікарські засоби

Одночасне застосування з помірними або потужними інгібіторами CYP3A4

При застосуванні у комбінації з помірними або потужними інгібіторами CYP3A4 необхідна корекція дози варденафілу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Таблетку, що диспергується, класти у ротову порожнину на язик, тримати до повного розчинення, потім ковтати. Таблетку Левітра® ОДТ слід приймати одразу після її вилучення з блістера, не запиваючи рідиною.

Левітра® ОДТ застосовувати незалежно від прийому їжі.

Діти.

Препарат Левітра® ОДТ не показаний для застосування особам віком до 18 років. Відповідні показання для призначення препарату Левітра® ОДТ дітям відсутні.

Передозування.

У ході досліджень з участю добровольців, відзначено добру переносимість доз варденафілу до 80 мг включно на добу (таблетки, вкриті оболонкою) без розвитку будь-яких серйозних побічних реакцій.

При застосуванні варденафілу у вищих дозах та частіше, ніж при рекомендованому режимі дозування (таблетки, вкриті оболонкою, 40 мг 2 рази на добу) спостерігалися випадки вираженого болю у спині. Однак м'язової або неврологічної токсичності встановлено не було.

У випадках передозування у разі необхідності слід вживати стандартні заходи підтримуючої терапії. Підвищення кліренсу при гемодіалізі є малоймовірним, оскільки варденафіл активно зв'язується з білками плазми і практично не виводиться із сечею.

Побічні реакції.

Побічні реакції, відзначені у ході клінічних досліджень із застосуванням препарату Левітра, таблетки, вкриті оболонкою, та таблеток, що диспергуються, Левітра® ОДТ 10 мг, зазвичай мали транзиторний характер і легкий або помірний ступінь тяжкості. Найчастіше серед побічних реакцій повідомлялося про головний біль, що зустрічався у ≥ 10 % пацієнтів.

Зазначені нижче побічні реакції, розподілені за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), поодинокі (від ≥1/10000 до <1/1000) та частота невідома (не може бути встановлена, виходячи з наявних даних). У межах кожної групи побічні реакції наведені у порядку зменшення їх ступеня тяжкості. Повідомлялося про наступні побічні реакції:

Про кровотечі зі статевого члена, гематоспермію та гематурію, що асоціювалися із застосуванням усіх інгібіторів ФДЕ-5, у тому числі варденафілу, повідомляли у клінічних дослідженнях та у спонтанних повідомленнях протягом періоду постмаркетингового спостереження.

На тлі застосування препарату Левітра у дозі 20 мг (таблетки, вкриті оболонкою) в осіб літнього віку (≥ 65 років) спостерігали збільшення порівняно з молодшими пацієнтами
(< 65 років) частоти виникнення головного болю (16,2 % і 11,8 %) та запаморочення (3,7 % і
0,7 %). Загальна частота розвитку побічних реакцій (особливо запаморочення) була дещо вищою у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в анамнезі.

Були повідомлення про інфаркт міокарда (ІМ) у часовому зв'язку з застосуванням варденафілу та статевою активністю, але неможливо встановити, чи пов'язаний ІМ безпосередньо з варденафілом, статевою активністю, супутніми серцево-судинними захворюваннями пацієнта або комбінацією цих факторів.

Дуже рідко повідомлялося у постмаркетинговому періоді, у часовому зв'язку із застосуванням інгібіторів ФДЕ-5, включаючи препарат Левітра, про випадки передньої неартеріїтної ішемічної невропатії зорового нерва, внаслідок чого відбувалося погіршення зору, включно з тимчасовою втратою зору. Більшість, але не всі, з цих пацієнтів мали супутні анатомічні або судинні фактори розвитку передньої неартеріїтної ішемічної невропатії зорового нерва, включаючи низьке співвідношення діаметра екскавації до діаметра диску зорового нерва, «застійний диск», вік > 50 років, діабет, артеріальну гіпертензію, захворювання коронарної артерії, гіперліпідемію та куріння. Неможливо встановити, чи пов'язані ці випадки безпосередньо із застосуванням інгібіторів ФДЕ-5, супутніми серцево-судинними захворюваннями пацієнта або з іншими факторами.

Раптова глухота або втрата слуху спостерігалися у невеликій кількості випадків у постмаркетингових та клінічних дослідженнях застосування усіх інгібіторів ФДЕ-5, включаючи препарат Левітра. Неможливо встановити, чи пов'язані ці випадки безпосередньо із застосуванням препарату Левітра, супутніми серцево-судинними захворюваннями пацієнта, комбінацією цих факторів або з іншими факторами.

Постмаркетингові дані про інші препарати цього класу

Судинні розлади

У постмаркетинговому періоді були повідомлення про серйозні кардіоваскулярні реакції, включаючи цереброваскулярні кровотечі, раптову зупинку серця з летальним наслідком, транзиторну ішемічну атаку, нестабільну стенокардію та шлуночкові аритмії, які асоціювалися у часі з застосуванням лікарських засобів цього класу.

Повідомлення про небажані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації препарату є важливими. Вони дозволяють проводити безперервний моніторинг співвідношення користь/ризик щодо препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25° С у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 1 або по 2, або по 4 таблетки у блістері; по 1 блістеру в картонній пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Байєр Фарма АГ/Bayer Pharma AG.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Кайзер-Вільгельм-Алее, 51368, Леверкузен, Німеччина/

Kaiser-Wilhelm-Allee, 51368, Leverkusen, Germany.