В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
МЕЗАКАР табл. 200 мг блистер №50

МЕЗАКАР табл. 200 мг блистер №50

rx
Код товара: 115636
Производитель: Kusum Healthcare (Индия)
1 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Mezakar ®
(Mezacar ®)
Место хранения:
Активное вещество: карбамазепин;
1 таблетка содержит 200 мг карбамазепин;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, гипромеллоза E5, кроскармеллозы натрия, коллоидный безводный кремнезем, стеарат магния.
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физические и химические свойства: белые или почти белые, круглые таблетки с скошенной линией перерыва на одной стороне и тисненной «к» - с другой.
Фармакотерапевтическая группа.
Антипилептические агенты. ATH N03A F01 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Как противосудорожный агент Mezakar ® эффективен в частичных судорог (простой и сложный) с и без вторичной Heneralizatsateyu; Сгенерированные тоническими клоническими судорогими атаками, а также в сочетании этих типов атак. Механизм действия карбамазепина только частично. Карбамазепин стабилизирует мембраны слишком возбужденных нервных волокон, ингибирует появление повторных нейрональных разрядов и уменьшает синаптическое поведение захватывающих импульсов. Установлено, что основным механизмом действия препарата состоит в том, чтобы предотвратить повторное образование зависимых натриевых потенциалов действий в деполяризованных нейронах по каналам натрия блокады. Антиконвульсивное действие препарата в основном связано с уменьшением высвобождения глутамата и стабилизации мембран нейронов, в то время как антиамериканский эффект может быть связан с ингибированием метаболизма дофамина и норепинефрина.
При использовании карбамазепина в качестве монотерапии у пациентов с эпилепсией (особенно у детей и подростков) отмечается психотропным эффектом, частично проявляем положительное влияние на симптомы тревоги и депрессии и уменьшения раздражительности и агрессивности. Согласно ряду исследований, эффект карбамазепина на когнитивную функцию и психомоторных индикаторов зависел от дозы и был либо сомнительным или отрицательным. В ходе других исследований было отмечено положительное влияние карбамазепина на показатели, характеризующие внимание, умение учиться и запоминать.
В качестве нейротропного агента Carbamazepine эффективен в некоторых неврологических заболеваниях: например, он предотвращает болевые атаки с идиопатическими и вторичными тригюристой невралгией. Кроме того, препарат следует использовать для облегчения нейрогенной боли в различных состояниях, в том числе в сухости спинного мозга, посттравматической парестезии и постгуперепсии невралгии. В синдроме абсорбции алкоголя препарат увеличивает порог судорожной готовности (который в данном случае уменьшается) и снижает степень выраженности клинических проявлений синдрома, таких как возбудимость, тремор, расстройство движения. У пациентов с несущественным диабетом центрального генеза препарат уменьшает диурез и чувство жажды.
Подтверждается, что в качестве психотропной препараты препарата эффективно в аффективных расстройствах, а именно: для лечения острых маниак-государств для поддержки лечения биполярных аффективных (маниак-депрессивных) расстройств (как монотерапии, так и в сочетании с нейролептическими агентами, антидепрессантами или литиевыми Препараты).
Фармакокинетика.
Поглощение. После получения таблеток карбамазепина почти полностью поглощается, хотя и несколько медленно. После принятия одной таблетки нормальная максимальная концентрация плазмы (C Max) достигается через 12 часов. Никаких клинически значимых различий отмечается в уровне поглощения активного вещества после нанесения различных дозировков для перорального введения препарата. После одного приготовления таблеток устного таблетки, содержащего 400 мг карбамазепин, среднее значение C Max не изменяемое активное вещество достигает около 4,5 мг / мл.
Потребление пищи существенно не влияло на скорость и степень поглощения карбамазепина
Концентрация равновесия препарата в плазме достигается в течение 1-2 недель, в зависимости от индивидуального метаболизма (системы фермента печени автоиндукции Карбамазепин, гетероиндукция других препаратов, используемых одновременно), а также на пациента, доза и продолжительность лечения.
Существуют значительные различия в значениях равновесных концентраций Mizhindyvidualni в терапевтическом диапазоне, большинство пациентов этих значений определяют от 4 до 12 мг / мл (17-50 ммоль / л). Концентрации карбамазепина-10,11-эпоксида (фармакологически активного метаболита) достигают почти на 30% по сравнению с концентрациями карбамазепина.
Распределение. Предполагая, что полное усвоение карбамазепина очевидный объем распределения диапазон от 0,8 до 1,9 л / кг. Карбамазепин проникает через плацентурный барьер. Связывание карбамазепина с белками плазмы составляет 70-80%. Концентрация неизменного карбамазепина в спинномозговой жидкости и слюне, пропорциональна доли несчастных белковых активных веществ (20-30%). Концентрация карбамазепина в грудном молоке составляет 25-60% его уровня в плазме крови.
Метаболизм. Карбамазепин метаболизируется в печени в первую очередь эпоксидной смолой, что приводит к образованию основных метаболитов - 10,11-трансдиологического производного и ее сопряженностью с глюкороновой кислотой. Основной изоэнцим, который обеспечивает бионтрасформацию карбамазепина на карбамазепин-10,11-эпоксид, является цитохром P450 3A4. Из-за этих метаболических реакций, а также сформирован «маленький» метаболит 9-гидроксиметил-10-карбамоилакридан. После единственного устного введения карбамазепина около 30% активного вещества в моче определяется как эпоксидная конечная продукция метаболизма. Другими важенными способами бионтрасформации карбамазепина приводит к образованию различных моногидроксилатных производных и н-глюкуронида карбамазепина, образованного с участием уродлилдиФосфат -хлыкуронозилтрансферазы (UGT2V7).
Разведение. После одной дозы препарата внутри периода периода неренутого карбамазепина в среднем составляет 36 часов, а после повторного дозирования - в среднем 16-24 часов (в среднем 16-24 часа (сумасшедшая система монооксигеназы), в зависимости от продолжительности лечения. Пациенты одновременно принимают другие лекарства, которые индуцируют одну и ту же самую фермент печени (например, фенитоин, фенобарбитал), в период полурасания карбамазепина в среднем 9-10 часов.
Средний период полураспада 10,11-эпоксидной метаболиты из плазмы составляет около 6 часов после одной оральной эпоксидной смолы.
После одного устного введения карбамазепина 400 мг 72% дозы выводится в моче и 28% - в каламах. Почти 2% дозы выводится в моче в моче в качестве неизменного препарата, а около 1% - в качестве фармакологически активного метаболита 10,11-эпоксида.
Особенности фармакокинетики в отдельных группах пациентов.
Дети. Детям дается более быстрое устранение карбамазепина для поддержания терапевтических концентраций лекарств, возможно, необходимо использовать более высокие дозы карбамазепина скорости мг / кг массы тела по сравнению со взрослыми.
Пациенты пожилых людей. Нет данных, которые указывают на то, что фармакокинетика карбамазепина варьируется у пожилых пациентов (по сравнению со взрослыми молодыми возрастами).
Пациенты с нарушенной функцией почек или печени. Данные о фармакокинетике карбамазепина у пациентов с расстройствами почек или печени.
Клинические характеристики.
Индикация.
  • Эпилепсия
--складни или простые частичные приступы (с потерей или без потери сознания) с или без вторичного обобщения его;
Деретеризованные тонические комбинации;
-змишани Формы судорог.
Mezakar ® Может использоваться в качестве монотерапии и в комбинированной терапии.
  • Острая маня; Техерская терапия в биполярных аффективных расстройствах для предотвращения рецидива или обострения клинических проявлений ослабления.
  • Синдром вывода алкоголя.
  • Идиопатическая тригмальная невраллия и тригминальная невралгия в рассеянном склерозе (типично и атипичности).
  • Идиопатическая глоссофарингеальная невралгия нерва.
Противопоказания .
  • Гиперчувствительность к карбамазепину или химически аналогично препарату (например, трициклические антидепрессанты) или любым другим компонентом препарата.
  • Атриовентрикулярная блокада.
  • Ингибирование костного мозга в анамнезе.
  • Печеночная порфирия (например, острая прерывистая порфирия, смешанная порфирия, порфирия поздняя кожа) в истории.
  • Одновременное использование с ингибиторами Monoamine Oxidase (Mao).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Цитохромный P450 3A4 (CYP3A4) является основным ферментом, который катализирует образование активного метаболита эпоксида карбамазепина ˗ 10,11-. Одновременное использование ингибиторов CYP3A4 может вызвать повышенную концентрацию карбамазепина в плазме крови, которая, в свою очередь, может привести к развитию побочных реакций. Одновременное использование индукторов CYP3A4 может усиливать метаболизм карбамазепина, что приводит к потенциальному снижению концентрации карбамазепина в сыворотке и терапевтическом эффекте. Точно так же прекращение индуктора CYP3A4 может снизить скорость метаболизма карбамазепина, что приводит к увеличению карбамазепина в плазме крови.
Carbamazepin - это мощный индуктор CYP3A4 и другие фазовые и фазные системы фермента и фаз в печени, поэтому могут снизить концентрацию другой плазмы плазмы, которые предпочтительно представляют собой метаболизированный CYP3A4, побудив их метаболизм.
Мосомальная эпоксидно-гидролаза Microsomal человеком представляет собой фермент, ответственный за образование производных 10,11-трансдистанта из карбамазепина-10,11-эпоксидной способности. Одновременное назначение ингибиторов микросомальных эпоксидных эпоксид человека может привести к повышению концентрации карбамазепина-10,11-эпоксида в плазме крови.
Препараты, которые могут увеличить уровень карбамазепина в плазме крови. С момента повышения плазмы карбамазепина может вызвать побочные реакции (например, головокружение, сонливость, атаксия, диплопию), дозировка Mezakar ® должна соответственно регулировать и / или контролировать его уровни в плазме, а применение этих препаратов.
Анальгетики, противовоспалительные препараты : декстропропоксифен, ибупрофен.
Андрогены : Даназол.
Антибиотики: макролидные антибиотики (например, эритромицин, троллицин, йозамицын, кларитромицин, ципрофлоксацин).
Антидепрессанты : Извините, флуоксетин, флюсуксамин, не пискоксон, пароксетин, тразодон, флипосасин.
Антипилептический: Stistipentol , Vigabatrin.
Антифунгистые агенты: азолы (например, итраконазол, кетоконазол, флуконазол, вориконазол).
Пациенты, получающие лечение Cariconazole или Andtraconazole, могут быть рекомендованы альтернативные антипилептические агенты.
Антигистамины : Лоратадин, Терфенадина.
Антипсихотические препараты : Оланзапин, Локсапин, Кветиапин.
Антитеберские препараты : изониазид.
Антивирусные препараты: ингибиторы протеазы HIV (например, ритонавир).
Ингибиторы углеводов : ацетазоламид.
Сердечно-сосудистые препараты : Дилтиазем, Верапамил.
Препараты для лечения заболеваний желудочно-кишечного тракта : Cimetidine, Омепразол.
Миорелаксистов : оксибутинин, данты.
Антиагрегированные препараты : тилопидин.
Другие ингредиенты: сок грейпфрута, никотинамид (у взрослых, только в высоких дозах).
Препараты, которые могут увеличить уровень активного метаболита карбамазепина-10,11-эпоксидных в плазме крови.
Поскольку повышенные уровни активного метаболита карбамазепин-10,11-эпоксидной плазмы могут привести к развитию побочных реакций (например, головокружение, сонливость, атаксия, диплопию), дозировка препарата Mezakar ® должна соответственно регулировать и / или контролировать уровни лекарственного средства в Плазма, если Mezakar ® при принятии таких препаратов: локсипин, кветиапин, примидон, прохабид, вальпронная кислота и валнктамид вальпромид.
Препараты, которые могут снизить уровень карбамазепина в плазме крови.
Может потребоваться доза коррекция Mezakar ® в то время как применение этих препаратов.
Антипилептические препараты : фельбамат, метасимид, окскарбазепин, фенобарит, фенобарит, фенобарбит, фенобарит, феноитин (во избежание интоксикации фенитоином и субарапевтическими концентрациями карбамазепина, рекомендуется регулировать концентрацию фенитоина в плазме крови до 13 мкг / мл до лечения. карбамазепина) и фосфенитоина, примидена и клоназепама (хотя данные относительно противоречивы).
Противоопухолевые препараты : цисплатин или доксорубицин.
Анти-туберкулезные препараты : рифампицин.
Бронходилаторы или противоречивые препараты : теофиллин, аминофилин.
Дерматологические препараты : изотретиноин.
Взаимодействие с другими веществами : препараты лекарственных трав, содержащих питомник ( Peryericum Perforatum ).
Мефлохин может проявлять антагонистические свойства по воздействию антипилептического препарата Mezakar ®. Согласно дозе Mezakar ® следует регулировать.
Изотирантон, по сообщениям, изменяя биодоступность и / или клиренс карбамазепина и карбамазепина-10, 11-эпоксид; Необходимо контролировать концентрацию карбамазепина в плазме крови.
Влияние Mezakar ® на плазменных уровнях обоих лекарств в обозначении.
Карбамазепин может уменьшить уровень плазмы крови и уменьшить или повысить их эффекты. Возможна необходимость настроить дозировку лекарств, перечисленных ниже в соответствии с клиническими требованиями.
Анальгетики, противовоспалительные препараты : бупренорфин, метадон, парацетамол (длительное использование карбамазепина с парацетамолом (ацетаминофеном) могут быть связаны с развитием гепатотоксичности), феназона (антипирин), трамадола.
Антибиотики : доксициклин, рифабутин.
Антикоагулянты: пероральные антикоагулянты (например, Warfarin Fenprokoumon, Dykumarol и Atsenokumarol).
Антидепрессанты: бупропион, циталопрам, нефазодон, сертралин, тразодон, трициклические антидепрессанты (например, imipramine, амитриптилин, Nortriptyline, CloMiPramine).
Protybyuvalni: Aperpitant.
Антипилептические препараты : Clobas, Clonazepam, Etosukzimide, PhelbaMate, Lamotrigin, Oxkarbazepine, примид, тиагабин, топирамат, вальпроенная кислота, зоносамид. Сообщалось, как оба повысить уровень фенатоина в плазме крови из-за действия карбамазепина и его снижения и на выделенных случаях увеличения уровня мефенитоина в плазме крови.
Противогрибковые препараты : итраконазол, кариконазол, кетоконазол. Пациенты, получающие лечение Cariconazole или Andtraconazole, могут быть рекомендованы альтернативные антипилептические агенты.
Антигельминфетные препараты : Praziquantel, Альбендазол.
Противоопухолевые препараты : имматиниб, циклофосфамид, Лапиниб, Темсиролимус.
Нейролептические препараты : клазапин, галоперидол и бромоперидол, оланзапин, Кветиапин, рисперидон, зипразидон, арипипразол, палиперидон.
Антивирусные препараты: ингибиторы протеазы для лечения ВИЧ (например, индинавир, ритонавир, сакинавир).
Анксиолитика : Альпразолас, Майдасоль.
Бронходилаторы или антиаридные препараты : теофиллин.
Противозачаточные препараты : гормональные контрацептивы (следует учитывать использование альтернативных методов контрацепции).
Сердечно-сосудистые препараты: кальциевые блокаторы канала (группа дигидропиридина), например, фредипин, дигоксин, хинидин, пропранолол, симвастатин, аторвастатин, ловастатин, церивастатин, Ивабрадин.
Кортикостероиды: кортикостероиды (такие как преднизон, дексаметазон).
Средства, которые используются для лечения эректильной дисфункции: Тадалафил.
Иммунодепрессанты : циклоспорин, Эверолимус, Тракорумс, Сылус.
Приготовления щитовидной железы : левотироксин.
Следует учитывать взаимодействие с другими препаратами : препараты, содержащие эстрогены и / или прогестероны (альтернативные методы контрацепции); Бупренофон, хестринон, тиболол, торамина, кишечник, сертралин.
Комбинации наркотиков, которые требуют отдельного рассмотрения.
Одновременное использование карбамазепина и леветирацетама может привести к повышению токсичности карбамазепина.
Одновременное использование карбамазепина и изониазида может привести к увеличению гепатотоксичности изониазида.
Одновременное использование карбамазепина и лития или метоклопрамидных ограничений, а также карбамазепин и нейролептиков (галоперидол, тиоидазин) может привести к повышению побочных продуктов неврологических эффектов (в случае последней комбинации - даже в условиях терапевтического уровня в плазме крови ).
Комбинированная терапия Mezakar ® и некоторые диуретики (гидрохлоротиазид, фуросемид) могут привести к симптоматической гипонатриемии.
Карбамазепин может антихонизуваты воздействия не деполярифицирующих мышечных релаксантов (например, Панкурония). Может возникнуть необходимость увеличения доз этих препаратов, и пациенты нуждаются в бдительном мониторинге благодаря возможности быстрее, чем ожидалось, чтобы завершить нервно-мышечную блокаду.
Карбамазепин, как и другие психотропные препараты, может уменьшить терпимость алкоголя, поэтому пациенты рекомендуются для воздержания от употребления алкоголя.
Противопоказанное взаимодействие.
Оскільки карбамазепін структурно близький до трициклічних антидепресантів, Мезакар ® не рекомендовано застосовувати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО); перед початком застосування препарату необхідно припинити прийом інгібітору МАО (щонайменше за 2 тижні або раніше, якщо це дозволяє стан пацієнта).
Вплив на серологічні дослідження.
Карбамазепін може дати хибно-позитивний результат ВЕРХ-аналізу (високоефективна рідинна хроматографія) для визначення концентрації перфеназину.
Карбамазепін та 10,11-епоксид можуть дати хибно-позитивний результат імунологічного аналізу за методикою поляризованої флуоресценції для визначення концентрації трициклічних антидепресантів.
Особливості застосування.
Мезакар ® слід призначати лише під медичним наглядом та лише після оцінки співвідношення користь/ризик та за умови ретельного моніторингу пацієнтів із серцевими, печінковими або нирковими порушеннями, побічними гематологічними реакціями на інші препарати в анамнезі та пацієнтів з перерваними курсами терапії препаратом Мезакар ® . Рекомендується проведення загального аналізу сечі та визначення рівня азоту сечовини в крові на початку і з певною періодичністю під час терапії. Мезакар ® проявляє легку антихолінергічгу активність, тому пацієнтів з підвищеним внутрішньоочним тиском слід попередити та проконсультувати щодо можливих факторів ризику.
Слід пам'ятати про можливу активацію прихованих психозів, а щодо пацієнтів літнього віку – про можливу активацію сплутаності свідомості та тривожне збудження.
Препарат зазвичай неефективний при абсансах (малих епілептичних нападах) та міоклонічних нападах. Окремі випадки свідчать про те, що посилення нападів можливе у пацієнтів з атиповими абсансами.
Гематологічні ефекти. Із застосуванням препарату пов'язують розвиток агранулоцитозу та апластичної анемії; однак через надзвичайно низьку частоту випадків розвитку цих станів важко оцінити значущий ризик при застосуванні препарату Мезакар ® . Загальний ризик для людей, які не отримували терапії, становить 4,7 особи/1000000 на рік для розвитку агранулоцитозу і 2 особи/1000000 на рік – для розвитку апластичної анемії.
Пацієнтів потрібно поінформувати про ранні ознаки токсичності та симптоми можливих гематологічних порушень, а також про симптоми дерматологічних та печінкових реакцій.
Пацієнта слід попередити, що у випадку появи таких реакцій як жар, ангіна, шкірні висипи, виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові крововиливи або геморагічна пурпура слід негайно звернутися до лікаря.
Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитів значно знижується під час терапії, стан пацієнта підлягає ретельному моніторингу та потрібно здійснювати постійний загальний аналіз крові пацієнта. Лікування препаратом Мезакар ® необхідно припинити, якщо у пацієнта розвивається лейкопенія, яка є серйозною, прогресуючою або супроводжується клінічними проявами, наприклад, гарячкою або болем у горлі. Застосування препарату Мезакар ® слід припинити при появі ознак пригнічення функції кісткового мозку.
Періодично або часто відзначається тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитів або білих клітин крові у зв'язку з прийомом препарату Мезакар ® . Однак для більшості цих випадків підтверджена їх тимчасовість і вони не свідчать про розвиток апластичної анемії або агранулоцитозу. До початку терапії та періодично під час її проведення слід здійснювати аналіз крові, включаючи визначення кількості тромбоцитів (а також, можливо, кількості ретикулоцитів та рівня гемоглобіну).
Серйозні дерматологічні реакції. Серйозні дерматологічні реакції, які включають токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) або синдром Лайєлла та синдром Стівенса-Джонсона (ССД), при застосуванні препарату Мезакар ® виникають дуже рідко. Пацієнти з серйозними дерматологічними реакціями можуть потребувати госпіталізації, оскільки ці стани можуть загрожувати життю та мати летальний характер. Більшість випадків розвитку ССД/ТЕН відзначаються протягом перших кількох місяців лікування препаратом Мезакар ® . При розвитку ознак та симптомів, що свідчать про тяжкі дерматологічні реакції (наприклад, ССД, синдром Лайєлла/ТЕН), прийом препарату Мезакар ® слід негайно припинити та призначити альтернативну терапію.
Фармакогеноміка.
Зявляється все більше свідчень про вплив різних алелів HLA на схильність пацієнта до виникнення побічних реакцій, пов'язаних з імунною системою.
Зв'язок із (HLA)-В*1502.
Є дані щодо вираженої кореляції між шкірними реакціями ССД/ТЕН, пов'язаними з карбамазепіном, та наявністю у пацієнтів людського лейкоцитарного антигену (HLA), алелі (HLA)-В*1502. Більша частота повідомлень про розвиток ССД характерна для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де серед населення превалює алель (НLА)-В*1502. Кількість носіїв цього алеля серед населення Азії становить понад 15 % на Філіппінах, у Таїланді, Гонконгу та Малайзії, приблизно 10 % ‒ у Тайвані, майже 4 % ‒ у Північному Китаї, приблизно від 2 % до 4 % ‒ у Південній Азії (включаючи Індію) і менше 1 % ‒ у Японії та Кореї. Поширення алеля (НLА)-В* 1502 є незначним серед європейських, африканських народів, серед корінного населення Америки та латиноамериканського населення.
У тих пацієнтів, які розглядаються як такі, що генетично належать до груп ризику, перед початком лікування препаратом Мезакар ® слід проводити тестування на присутність алеля (НLА)-В*1502. Якщо аналіз пацієнта на присутність алеля (НLА)-В*1502 дає позитивний результат, то лікування препаратом Мезакар ® розпочинати не слід, окрім випадків, коли відсутні інші варіанти терапевтичного лікування. Пацієнти, які пройшли обстеження та отримали негативний результат щодо (НLА)-В*1502, мають низький ризик розвитку ССД, хоча дуже рідко такі реакції можуть ще зустрічатись.
На даний час через відсутність даних точно невідомо, чи у всіх осіб південо-східного азійського походження існують ризики.
Алель (НLА)-В*1502 може бути фактором ризику розвитку ССД/ТЕН у пацієнтів-китайців, які отримують інші протиепілептичні засоби, що можуть бути пов'язані із виникненням ССД/ТЕН. Таким чином, слід уникати застосування інших препаратів, що можуть бути пов'язані із виникненням ССД/ТЕН, пацієнтам, які мають алель (НLА)-В*1502, якщо можна застосовувати іншу, альтернативну терапію. Зазвичай не рекомендується проводити генетичний скринінг пацієнтів тих національностей, у представників яких низький коефіцієнт алеля (НLА)-В*1502. Зазвичай не рекомендується проводити скринінг хворих, які вже отримують Мезакар ® , оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН значно обмежений першими кількома місяцями, незалежно від присутності в генах пацієнта алеля (НLА)-В*1502.
У пацієнтів європеоїдної раси зв'язок між алелем (НLА)-В*1502 та виникненням ССД відсутній.
Зв'язок із (HLA)-А*3101.
Лейкоцитарний антиген людини може бути фактором ризику розвитку шкірних побічних реакцій, таких як ССД, ТЕН, медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), гострий генералізований екзентематозний пустульоз (AGEP), макулопапульозний висип. Якщо аналіз виявляє наявність алеля HLA-А*3101, то від застосування препарату Мезакар ® слід утриматися.
Обмеження генетичного скринінгу
Результати генетичного скринінгу не повинні заміняти відповідний клінічний нагляд та лікування пацієнтів. Роль у виникненні цих тяжких шкірних шкірних побічних реакцій відіграють інші можливі фактори, такі як дозування протиепілептичного засобу, дотримання режиму терапії, супутня терапія.
Інші дерматологічні реакції. Можливий розвиток скороминучих та таких, що не загрожують
здоров'ю, легких дерматологічних реакцій, наприклад, ізольованої макулярної або макулопапульозної екзантеми. Зазвичай вони минають через кілька днів або тижнів як при постійному дозуванні, так і після зниження дози. Разом з тим, оскільки ранні ознаки більш серйозних дерматологічних реакцій може бути дуже складно відрізнити від помірних скороминучих реакцій, пацієнтові слід перебувати під пильним наглядом, щоб негайно припинити застосування препарату, якщо з його продовженням реакція погіршиться.
Наявність у пацієнта алеля (НLА)-В*1502 не є фактором ризику виникнення у нього менш серйозних шкірних реакцій на карбамазепін, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипання (макулопапульозні висипання).
Інші дерматологічні реакції.
Можливий також розвиток скороминучих та таких, що не загрожують здоров'ю, легких дерматологічних реакцій, наприклад, ізольованої макулярної або макулопапульозної екзантеми. Зазвичай вони минають через декілька днів або тижнів як при постійному дозуванні, так і після зниження дози. Оскільки ранні ознаки більш серйозних дерматологічних реакцій може бути дуже складно відрізнити від легких скороминучих реакцій, пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом, щоб негайно припинити застосування препарату у разі потреби.
Наявність у пацієнта алеля HLA-А*3101 пов'язано з виникненням менш серйозних небажаних реакцій з боку шкіри на карбамазепін, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипання (макулопапульозні висипання). Однак не було встановлено, що наявність (НLА)-В*1502 може свідчити про ризик виникнення вищезазначених шкірних реакцій.
Гіперчутливість. Мезакар ® може спровокувати розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), множинні реакції гіперчутливості повільного типу з гарячкою, висипанням, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфомою, артралгією, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією, зміненими показниками функції печінки та синдромом зникнення жовчних протоків (включаючи руйнування та зникнення внутрішньожовчних протоків), які можуть проявляться у різних комбінаціях. Також можливий вплив на інші органи (легені, нирки, підшлункову залозу, міокард, товсту кишку).
Наявність у пацієнта алеля HLA-А*3101 пов'язано із виникненням менш серйозних небажаних реакцій на карбамазепін з боку шкіри, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипання (макулопапульозні висипання).
Пацієнтів з реакціями гіперчутливості на карбамазепін потрібно проінформувати про те, що приблизно 25-30 % таких пацієнтів також можуть мати реакції гіперчутливості на окскарбамазепін. При застосуванні карбамазепіну та фенітоїну можливий розвиток перехресної гіперчутливості. Загалом при появі ознак та симптомів, що вказують на гіперчутливість, застосування препарату Мезакар ® слід негайно припинити.
Напади. Мезакар ® слід застосовувати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, які включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокувати напади. У разі провокування нападів застосування препарату Мезакар ® слід негайно припинити.
Підвищення частоти нападів може мати місце під час переходу від пероральних форм препарату до супозиторіїв.
Функція печінки. Упродовж терапії препаратом необхідно проводити оцінку функції печінки на початковому рівні та періодичні оцінки цієї функції протягом терапії, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та у пацієнтів літнього віку. При загостренні порушень функції печінки або у пацієнтів з активною фазою захворювання печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.
Деякі показники лабораторних аналізів, за допомогою яких оцінюють функціональний стан печінки, у пацієнтів, які приймають карбамазепін, можуть виходити за межі норми, зокрема гама-глутамілтрансфераза (ГГТ). Це, імовірно, відбувається через індукцію печінкових ферментів. Індукція ферментів може також призводити до помірного підвищення рівня лужної фосфатази. Таке підвищення функціональної активності печінкового метаболізму не є показанням для відміни карбамазепіну.
Тяжкі реакції з боку печінки через застосування карбамазепіну спостерігаються дуже рідко. У разі виникнення ознак і симптомів печінкової дисфункції або активного захворювання печінки необхідно терміново обстежити пацієнта, а лікування препаратом Мезакар ® призупинити до отримання результатів обстеження.
Функція нирок. Рекомендується проводити оцінку функції нирок та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом курсу терапії.
Гіпонатріємія. Відомі випадки розвитку гіпонатріємії при застосуванні карбамазепіну. У пацієнтів з уже існуючим порушенням функції нирок, яке пов'язано зі зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів з супутнім лікуванням лікарськими засобами, які знижують рівень натрію (такими як діуретики, лікарські засоби, які асоціюються з неадекватною секрецією антидіуретичного гормону), перед лікуванням слід виміряти рівень натрію в крові. Далі слід вимірювати кожні 2 тижні, потім – з інтервалом в 1 місяць протягом перших 3 місяців лікування або згідно з клінічною необхідністю. Це стосується у першу чергу пацієнтів літнього віку. Слід у даному випадку обмежувати кількість вживання води.
Гіпотиреоїдизм. Карбамазепін може знижувати концентрацію гормонів щитовидної залози, у зв'язку з цим необхідне збільшення дози замісної терапії гормонами щитовидної залози для пацієнтів з гіпотиреоїдизмом.
Антихолінергічні ефекти. Мезакар ® проявляє помірну антихолінергічну активність. Таким чином, пацієнти з підвищеним внутрішньоочним тиском та затримкою сечі повинні перебувати під пильним наглядом під час терапії.
Психічні ефекти. Слід пам'ятати про імовірність активізації латентного психозу та у пацієнтів літнього віку – сплутаності свідомості або збудженості.
Суїцидальні думки та поведінка. Є дані про можливість появи суїцидальних думок і поведінки у пацієнтів, які отримували протиепілептичні препарати. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальних думок і поведінки для карбамазепіну.
Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявність суїцидальних думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне лікування. Пацієнтам (та особам, які доглядають за пацієнтами) слід рекоментувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок та поведінки.
Ендокринні ефекти. Через індукцію ферментів печінки Мезакар ® може стати причиною зниження терапевтичного ефекту препаратів естрогенів та/або прогестерону. Це може призвести до зниження ефективної контрацепції, рецидиву симптомів або проривних кровотеч чи кров'яних виділень.
Пацієнтки, які приймають Мезакар ® і для яких гормональна контрацепція є необхідною, повинні отримувати препарат, що містить не менше 50 мкг естрогену, або для таких пацієнток слід розглянути можливість використання альтернативних негормональних методів контрацепції.
Моніторинг рівня препарату у плазмі крові. Незважаючи на те, що кореляція між дозуванням та рівнем карбамазепіну у плазмі крові, а також між рівнем карбамазепіну у плазмі крові та клінічною ефективністю і переносимістю недостовірна, моніторинг рівня препарату у плазмі крові може бути доцільним у таких випадках: при раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці комплайнсу пацієнта, у період вагітності, у разі лікування дітей та підлітків; при підозрі на порушення абсорбції, при підозрюваній токсичності та при застосуванні більше одного препарату.
Зниження дози та відміна препарату. Раптова відміна препарату Мезакар ® може спровокувати напади. При необхідності раптової відміни терапії препаратом у пацієнтів з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат здійснювати на тлі терапії відповідним лікарським препаратом (наприклад, діазепам внутрішньовенно, ректально, або фенітоїн внутрішньовенно).
Переведення хворого з прийому таблеток на прийом таблеток ретард. Клінічний досвід показує, що у деяких хворих при застосуванні таблеток ретард може виникнути необхідність у підвищенні дози препарату.
Враховуючи лікарські взаємодії і різну фармакокінетику протиепілептичних препаратів, пацієнтам літнього віку дози препарату Мезакар ® слід підбирати з обережністю.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У тварин пероральне застосування карбамазепіну спричиняло розвиток дефектів.
У дітей, матері яких страждають на епілепсію, відзначається схильність до виникнення патології плоду, у тому числі вроджені вади розвитку. Повідомлялося про імовірність того, що карбамазепін, як і більшість протиепілептичних засобів, підвищує частоту даних порушень, однак переконливі докази у рамках контрольованих досліджень монотерапії карбамазепіном відсутні. Разом з тим повідомлялося про асоційовані із застосуванням карбамазепіну порушення внутрішньоутробного розвитку та вроджені вади розвитку, у тому числі про щілину хребта та інші вроджені аномалії, наприклад, щелепно-лицьові дефекти, кардіоваскулярні вади розвитку, гіпоспадія та аномалії розвитку різних систем організму.
Слід мати на увазі наступні дані.
  • Застосування препарату Мезакар ® вагітним жінкам, хворим на епілепсію, потребує особливої уваги.
  • Якщо жінка, яка отримує Мезакар ® , завагітніла, планує вагітність або у період вагітності з'являється необхідність застосування препарату Мезакар ® , слід ретельно зважити потенційну користь застосування препарату порівняно з можливим ризиком (особливо у I триместрі вагітності).
  • Жінкам репродуктивного віку у разі можливості Мезакар ® слід призначати як монотерапію.
Рекомендується призначати мінімальні ефективні дози та здійснювати моніторинг рівня карбамазепіну у плазмі крові.
Пацієнток необхідно проінформувати про можливість підвищення ризику розвитку вроджених вад у дитини та слід надавати їм можливість антенатального скринінгу.
У період вагітності не слід переривати ефективну протиепілептичну терапію, оскільки загострення захворювання загрожуватиме здоров'ю як матері, так і дитини.
Спостереження та профілактика. Відомо, що у період вагітності можливий розвиток недостатності фолієвої кислоти. Протиепілептичні препарати можуть підвищувати рівень недостатності фолієвої кислоти, тому рекомендується додаткове призначення фолієвої кислоти перед та у період вагітності.
Новонароджені. З метою профілактики порушень згортання крові у новонароджених рекомендовано призначати вітамін К 1 матері протягом останніх тижнів вагітності та новонародженій дитині.
Відомі кілька випадків судом та/або пригнічення дихання у новонароджених, кілька випадків блювання, діареї та/або поганого апетиту у новонароджених, які пов'язують із застосуванням карбамазепіну та інших протисудомних препаратів матір'ю.
Годування груддю. Карбамазепін проникає у грудне молоко (25-60 % від концентрації у плазмі крові). Переваги грудного годування з віддаленою імовірністю розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Матері, які отримують Мезакар ® , можуть годувати груддю за тієї умови, що немовля спостерігається на предмет розвитку можливих побічних реакцій (наприклад, надмірної сонливості, алергічних шкірних реакцій).
Фертильність.
Дуже рідко повідомлялося про випадки порушення фертильності у чоловіків та/або про відхилення від норми показників сперматогенезу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Здатність пацієнта, який приймає Мезакар ® , до швидкої реакції (особливо на початку терапії або у період підбору дози) може бути порушена внаслідок виникнення запаморочення і сонливості, тому при керуванні автомобілем або механізмами пацієнту слід бути обережним.
Спосіб застосування та дози .
Таблетки Мезакар ® призначати перорально; зазвичай добову дозу препарату слід розподіляти на два або три прийоми. Препарат можна приймати під час, після їди або у проміжках між прийомами їжі разом з невеликою кількістю рідини, наприклад, зі склянкою рідини. Перед початком лікування пацієнти, які потенційно є носіями HLA-А*3101 алелі за походженням, у разі можливості повинні пройти обстеження на наявність алелі, оскільки у цьому випадку може бути спровоковано розвиток тяжких побічних реакцій з боку шкіри.
Епілепсія
Лікування розпочинати із застосування низької добової дози з поступовим підвищенням дози препарату, яку необхідно відкорегувати з урахуванням потреб кожного пацієнта.
Для підбору оптимальної дози препарату може виявитися корисним визначення рівня карбамазепіну у плазмі крові. Особливо у випадку комбінованої терапії терапевтичні дози слід розраховувати на основні визначення рівня карбамазепіну у плазмі крові та ефективності.
Дорослі: рекомендована початкова доза препарату становить по 100-200 мг 1-2 рази на добу. Потім дозу повільно підвищувати до досягнення оптимального ефекту; часто добова доза становить 800-1200 мг. Деяким пацієнтам може бути потрібна доза препарату Мезакар ® , що досягає 1600 мг або навіть 2000 мг на добу.
Пацієнти літнього віку: пацієнтам літнього віку через можливу лікарську взаємодію дозу препарату Мезакар ® слід підбирати зважено.
Діти: лікування можна розпочинати із застосування 100 мг/добу; дозу підвищувати поступово – кожного тижня на 100 мг.
Звичайна добова доза препарату становить 10-20 мг/кг маси тіла на добу (прийнята за кілька прийомів).
Вік дитини
Добова доза
5-10 років
400-600 мг ( за 2-3 прийоми)
10-15 років
600-1000 мг (за 2-5 прийомів)
Дітям віком від 15 років дозування як у дорослих.
Якщо можливо, Мезакар ® слід призначати як монотерапію, але у разі застосування з іншими лікарськими засобами рекомендується режим такого ж самого поступового підвищення дози препарату. При призначенні препарату Мезакар ® до поточної протиепілептичної терапії дозу препарату слід поступово підвищувати, не змінюючи дози поточного(их) застосованого(их) протиепілептичного(их) препарату(ів) або у разі необхідності коригуючи її.
Гострі маніакальні стани та підтримуюча терапія при біполярних афективних розладах
Діапазон доз – приблизно від 400 мг до 1600 мг на добу; зазвичай – від 400 мг до 600 мг на добу, розподілених на 2-3 прийоми. При гострому маніакальному стані рекомендується достатньо швидке підвищення дози, тоді як з метою забезпечення оптимальної толерантності у рамках підтримуючої терапії при біполярних розладах рекомендоване поступове підвищення малими дозами.
Синдром алкогольної абстиненції
Середня доза – по 200 мг 3 рази на добу. У тяжких випадках протягом перших кількох днів дозу можна підвищити (наприклад, до дози по 400 мг 3 рази на добу). При тяжких проявах алкогольної абстиненції лікування розпочинати комбінацією препарату Мезакар ® із седативно-снодійними препаратами (наприклад, із клометіазолом, хлордіазепоксидом), дотримуючись вищенаведених вказівок щодо дозування. Після завершення гострої фази лікування препаратом Мезакар ® можна продовжувати як монотерапію.
Ідіопатична невралгія трійчастого нерва і невралгія трійчастого нерва при розсіяному склерозі (типова та атипова). Ідіопатична невралгія язикоглоткового нерва.
Початкова доза препарату Мезакар ® становить 200-400 мг на добу (100 мг 2 рази на добу для пацієнтів літнього віку). Її повільно підвищувати до зникнення больових відчуттів (зазвичай до дози по 200 мг 3-4 рази на добу). Для більшості пацієнтів доза препарату 200 мг 3 або 4 рази на добу є достатньою для підтримки безболісного стану. У деяких випадках може бути необхідною добова доза препарату Мезакар ® 1600 мг Після зникнення больових відчуттів дозу поступово знижувати до мінімальної підтримуючої.
Діти.
Дітям з огляду на більш швидку елімінацію карбамазепіну може бути необхідним застосування вищих доз препарату (із розрахунку на кілограм маси тіла) порівняно з дорослими. Таблетки Мезакар ® можна приймати дітям віком від 5 років.
Передозування .
Симптоми. Симптоми і скарги, що виникають при передозуванні, зазвичай відображають ураження центральної нервової, серцево-судинної і дихальної систем.
Центральна нервова система: пригнічення функцій ЦНС; дезорієнтація, пригнічений рівень свідомості, сонливість, збудження, галюцинації, кома; затуманення зору, нерозбірливе мовлення, дизартрія, ністагм, атаксія, дискінезія, гіперрефлексія (спочатку), гіпорефлексія (пізніше); судоми, психомоторні розлади, міоклонус, гіпотермія, мідріаз.
Дихальна система: пригнічення дихання, набряк легенів.
Серцево-судинна система: тахікардія, артеріальна гіпотензія, іноді – артеріальна гіпертензія, порушення провідності з розширенням комплексу QRS; синкопе, пов'язане із зупинкою серця, що супроводжується втратою свідомості.
Шлунково-кишковий тракт: блювання, затримка їжі у шлунку, зниження моторики товстої кишки.
Кістково-мязова система: повідомлялося про окремі випадки рабдоміолізу, пов'язаного з токсичним впливом карбамазепіну.
Сечовидільна система: затримка сечі, олігурія або анурія; затримка рідини; гіпергідратація, зумовлена ефектом карбамазепіну, подібним за дією до антидіуретичного гормону.
Зміни з боку лабораторних показників: гіпонатріємія, можливий метаболічний ацидоз, гіперглікемія, підвищення м'язової фракції креатинінфосфокінази.
Лікування. Специфічний антидот відсутній. Спочатку лікування повинно ґрунтуватися на клінічному стані хворого; показана госпіталізація. Проводиться визначення концентрації карбамазепіну у плазмі крові для підтвердження отруєння цим засобом і оцінки ступеня передозування.
Здійснюється евакуація вмісту шлунка, промивання шлунка, застосування активованого вугілля. Пізня евакуація шлункового вмісту може призвести до відстроченого всмоктування і повторної появи симптомів інтоксикації у період одужання. Застосовується симптоматичне підтримуюче лікування у відділенні інтенсивної терапії, моніторування функцій серця, пильна корекція електролітних розладів.
Особливі рекомендації. При розвитку артеріальної гіпотензії показане внутрішньовенне введення допаміну або добутаміну; при розвитку порушень ритму серця лікування підбирати індивідуально; при розвитку судом – введення бензодіазепінів (наприклад, діазепаму) або інших протисудомних засобів, наприклад, фенобарбіталу (з обережністю через підвищений ризик розвитку пригнічення дихання) або паральдегіду; при розвитку гіпонатріємії (водної інтоксикації) – обмеження введення рідини, повільна, обережна внутрішньовенна інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду. Ці заходи можуть бути корисними для запобігання набряку мозку.
Рекомендується проведення гемосорбції на вугільних сорбентах. Повідомлялося про неефективність форсованого діурезу, гемодіалізу і перитонеального діалізу.
Необхідно передбачити можливість повторного посилення симптомів передозування на 2-й і 3-й день після її початку, що зумовлено уповільненим всмоктуванням препарату.
Побічні реакції .
На початку лікування препаратом Мезакар ® або при застосуванні надто великої початкової дози препарату, або при лікуванні пацієнтів літнього віку виникають певні типи небажаних реакцій, наприклад, з боку ЦНС, шлунково-кишкового тракту або алергічні шкірні реакції.
Дозозалежні побічні реакції зазвичай минають протягом кількох днів як спонтанно, так і після тимчасового зниження дози препарату. Розвиток побічних реакцій з боку ЦНС може бути наслідком відносного передозування препарату або значних змін концентрацій активної речовини у плазмі крові. У таких випадках рекомендується моніторувати рівень активної речовини у плазмі крові та розподілити добову дозу препарату на більш дрібні (наприклад, на 3-4) окремі дози.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія; тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкоцитоз, лімфоаденопатія, дефіцит фолієвої кислоти, агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, еритроцитарна аплазія, анемія, мегалобластна анемія, гостра інтермітуюча порфірія, змішана порфірія, пізня порфірія шкіри, ретикулоцитоз, гемолітична анемія, недостатність кісткового мозку.
З боку імунної системи: мультиорганна гіперчутливість уповільненого типу з гарячкою, шкірними висипаннями, васкулітом, лімфаденопатією; ознаки, що нагадують лімфому, артралгія, лейкопенія, еозинофілія, гепатоспленомегалія і змінені показники функції печінки та синдромом зникнення жовчних протоків (деструкція та зникнення внутрішньо печінкових жовчних протоків), що зустрічаються у різних комбінаціях). Можуть бути порушення з боку інших органів (наприклад, печінки, легень, нирок, підшлункової залози, міокарда, товстої кишки), асептичний менінгіт з міоклонусом і периферичною еозинофілією, анафілактичні реакції, медикаментозне висипання з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), ангіоневротичний набряк, гіпогаммаглобулінемія.
З боку ендокринної системи: набряки, затримка рідини, збільшення маси тіла, гіпонатріємія і зниження осмолярності плазми внаслідок ефекту, подібного до дії антидіуретичного гормону, що у поодиноких випадках призводить до гіпергідратації, яка супроводжується летаргією, блюванням, головним болем, сплутаністю свідомості і неврологічними розладами; підвищення рівня пролактину крові, що супроводжується або не супроводжується такими проявами як галакторея, гінекомастія; зміна показників функції щитовидної залози: зниження рівня L-тироксину (FT 4, T 4, T 3 ) і підвищення рівня тиреостимулюючого гормону, що, як правило, не супроводжується клінічними проявами.
З боку обміну речовин та порушення харчування: недостатність фолатів, зниження апетиту, гостра порфірія (гостра інтермітуюча порфірія та змішана порфірія), негостра порфірія (пізня порфірія шкіри).
Психічні розлади: галюцинації (зорові або слухові), депресія, втрата апетиту, неспокій, агресивність, ажитація, сплутаність свідомості, активація психозу.
З боку нервової системи : запаморочення, атаксія, сонливість, седативний ефект, погіршення пам'яті, головний біль, диплопія, порушення акомодації зору (наприклад, затуманення зору); аномальні мимовільні рухи (наприклад, тремор, дистонія, тик), ністагм; орофаціальна дискінезія, порушення руху очей, порушення мовлення (наприклад, дизартрія або нерозбірливе мовлення), хореоатетоз, периферична невропатія, парестезії, парез; порушення смакових відчуттів, злоякісний нейролептичний синдром, асептичний менінгіт з міоклонією та периферичною еозинофілією, дисгевзія.
З боку органів зору : порушення акомодації (наприклад, затуманення зору), помутніння кришталика, кон'юнктивіт, підвищення внутрішньоочного тиску.
З боку слуху та лабіринту вуха : розлади слуху, наприклад, дзвін у вухах, підвищення слухової чутливості, зниження слухової чутливості, порушення сприйняття висоти звуку.
З боку серця та судин : порушення внутрішньосерцевої провідності; артеріальна гіпертензія або артеріальна гіпотензія; брадикардія, аритмії, атрівентрикулярна блокада із синкопе, циркуляторний колапс, застійна серцева недостатність, загострення ішемічної хвороби, тромбофлебіт, тромбоемболія (наприклад, емболія судин легень).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння : реакції гіперчутливості з боку легенів, що характеризуються гарячкою, задишкою, пневмонітом або пневмонією.
З боку шлунково-кишкового тракту : нудота, блювання, сухість у роті, діарея або запор, абдомінальний біль, глосит, стоматит, панкреатит, коліт.
З боку гепатобіліарної системи : підвищення рівня гаммаглутамілтрансферази (спричинене індукцією печінкових ферментів, яке зазвичай не має клінічної значимості), збільшення рівня лужної фосфатази в крові, збільшення рівня трансаміназ, гепатит холестатичного, паренхіматозного (гепатоцелюлярного) або змішаного типів, синдром зникнення жовчних шляхів, жовтяниця, гранулематозний гепатит, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини : алергічний дерматит, кропив'янка (іноді у тяжкій формі), ексфоліативний дерматит, еритродермія, системний червоний вовчак, вовчакоподібний синдром, свербіж, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість, мультиформна та вузликова еритема, порушення пігментації шкіри, пурпура, акне, підвищена пітливість, посилене випадання волосся, гірсутизм, гострий генералізований екзентематозний пустульоз (AGEP), ліхеноїдний кератоз, оніхомадез.
З боку опорно-рухового апарату, системи сполучної тканини та кісткової тканини : м'язова слабкість, артралгії, м'язовий біль, спазми м'язів, порушення кісткового метаболізму (зниження кальцію та 25-гідроксихолекальциферолу у плазмі крові, що може призвести до остеомаляції або остеопорозу), переломи, зниження мінеральної щільності кісткової тканини.
З боку нирок та сечовидільної системи : тубулоінтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, порушення функції нирок (наприклад, альбумінурія, гематурія, олігурія, підвищення рівня сечовини в крові/азотемія), часте сечовипускання, затримка сечі.
З боку репродуктивної системи : статева дисфункція, імпотенція, еректильна дисфункція, порушення сперматогенезу (зі зниженням кількості та/або рухливості сперматозоїдів).
Загальні порушення: загальна слабкість.
Відхилення результатів лабораторних та інструментальних досліджень : збільшення внутрішньоочного тиску, збільшення рівня холестерину в крові, збільшення рівнів ліпопротеїнів високої щільності, збільшення рівнів тригліцеридів у крові.
Інфекції та інвазії: реактивація вірусу герпесу людини IV типу.
Термін придатності . 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
КУСУМ ХЕЛТХКЕР ПВТ ЛТД/
KUSUM HEALTHCARE PVT LTD.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
СП-289 (A), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алвар (Раджастан), Індія/
SP-289 (A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajasthan), India.
КАРБАМАЗЕПИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа