Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

НЕЙРИСПИН-ЗДОРОВЬЕ табл. п/плен. оболочкой 1 мг блистер №20

Код товара: 193965

Производитель: Здоровье (Украина, Харьков)

500,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 18.04.2025

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

#антипсихотические

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Нейпин -Здоровый

Композиция:

Активное вещество: рисперидон; 1 таблетка содержит рисперидон 1 мг или 2 мг или 4 мг;

Экспципиенты: моногидрат лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, кросмармеллоза натрия, крахмал картофеля, повидон, полиэтиленгликоль 4000, лаурилсульфат натрия, стеарат магния, коллоидный диоксид кремниевого диоксида, диоксид титана (e 171); Кандурин (серебряный блеск), содержащий алюминосиликат калия, диоксид титана (E 171); Краситель: для таблеток 2 мг - желтое событие FCF (E 110); Для таблеток 4 мг - «Сеписсы сухого желтого R», содержащего метилгидроксипропилцеллюлозу, микрокристаллическую целлюлозу, рибофлавин (E 101) и «сеписты сухого синего и», содержащего метилгидроксипропилцеллелоз, микрокристаллический.

Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.

Основные физико-химические свойства: таблетки, покрытые пленкой, белые с жемчужным оттенком (дозировка 1 мг) , желтовато-оранжевые с жемчужным оттенком (дозировка 2 мг) , светло-зеленый с жемчужным оттенком (дозирование 4 мг) .

Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотические агенты. Код ATH N05A X08.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика . Рисперидон является селективным моноаминергическим антагонистом. Он имеет высокое сродство как к серотонинергическим рецепторам 5-NT2, так и для дофаминергических D2-рецепторов. Рисперидон также связывается с α ₁ -адренергическими рецепторами и (с меньшей аффинностью) с H ₁ -гистаминергическими и α ₂ -адренергическими рецепторами. Рисперидон не имеет сродства к холинергическим рецепторам. Хотя рисперидон является мощным антагонистом D2-рецепторами, который снижает тяжесть продуктивных симптомов шизофрении, этот препарат с меньшей вероятностью вызывает ингибирование двигательной активности и каталексии, чем классические нейролептики. Сбалансированный центральный антагонизм в отношении серотонина и дофамина может снизить частоту экстрапирамидных побочных эффектов и расширить терапевтическую активность против негативных и аффективных симптомов шизофрении.

Фармакокинетика. Независимо от потребления пищи рисперидон почти полностью впитывается. C _Макс в плазме достигается через 1-2 часа. Концентрации рисперидона в плазме крови пропорциональны дозе препарата (в рамках терапевтических доз). Биодоступность рисперидона с пероральным введением составляет 70 %. Он связывается с плазменными белками (альбумин и α ₁ -кислотный гликопротеин) на 88 %. Быстро распределяется, проникает в ЦНС, в грудное молоко; Объем распределения составляет 1-2 л/кг. Метаболизируется в печени с участием изофермента CYP2D6 в части гидроксилитации с образованием 9-гидроксирисперидона, который обладает аналогичным рисперидоновым фармакологическим эффектом (рисперидон и 9-гидроксиридоидный образует активную антипсихотическую фракцию), который связывается с 77777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777 гг. Рисперидон в клинически значимых концентрациях не подавляет метаболизм лекарств, которые метаболизируются с помощью изоферментов CYP, включая CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8/9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 и CYP3A5. У большинства пациентов концентрация рисперидона равновесия достигается в течение 1 дня, 9-гидроксирисперидон-4-5 дней; Концентрации в плазме пропорциональны дозе препарата (в рамках терапевтических доз). T _½ рисперидона-3 часа, 9-гидроксирисперидон-24 часа. Через 1 неделю 70 %выводятся в моче (35-45 %-в форме рисперидона и 9-гидроксирисперидона, в том, что в форме неактивных метаболитов), 14 %-с фекалиями.

После единого введения препарата в среднем 43 % активной антипсихотической фракции в плазме крови наблюдается на 38 % дольше t _½ и снижение клиренса активной антипсихотической фракции 30 % у пожилых пациентов и 60 %. у пациентов с почечной недостаточностью. У пациентов с печеночной недостаточностью наблюдались нормальные уровни рисперидона в плазме крови, но среднее значение свободной доли рисперидона в плазме крови была увеличена на 35 %.

Фармакокинетика рисперидона, 9-гидроксирисперидона и бесплатная активная фракция у детей аналогична таковой у взрослых. Влияние пола, расы или курения на фармакокинетику рисперидона и активной антипсихотической фракции не было обнаружено.

Клинические характеристики.

Индикация.

Лечение шизофрении и других психотических расстройств, включая поддерживающую терапию, у пациентов, которые отвечали на терапию, чтобы предотвратить рецидив заболевания;
Краткое лечение тяжелой агрессии или тяжелых психических симптомов у пациентов с деменцией, когда существует угроза вреда для себя или других;
лечение маниакальных эпизодов при биполярных расстройствах (вспомогательная терапия в сочетании с нормотиками в качестве начального лечения или в качестве монотерапии в течение периода до 12 недель);
Симптоматическое лечение расстройств социального поведения, смелых расстройств оппозиции или других расстройств социального поведения у детей, подростков и взрослых с психическим развитием ниже среднего или умственной отсталости, которые имеют проявления разрушительного поведения (импульсивность, ауторагсия);
Симптоматическое лечение аутистических расстройств у детей в возрасте 5 лет, при которых симптомы варьируются от гиперактивности к раздражению (включая агрессию, задачу самооценки, тревоги и патологического циклического действия).

Противопоказание. Выраженная гиперчувствительность к компонентам препарата.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий. Как и в других антипсихотических препаратах, следует соблюдать осторожность при использовании рисперидона в то же время, что и QT -пролонгирующие препараты, такие как антиаритмические препараты класса Ia (eg quinidine, dosopyramid Трициклические антидепрессанты (амитриптилин), тетрациклические антидепрессанты (макротилин), некоторые антигистаминные препараты, другие антипсихотические агенты, некоторые антималарийные (хинин и мефлокин) и с лекарственными средствами, которые вызывают электролитическую дисбанскую, они слышат метаболизм печени. Этот список является показательным и не является исчерпывающим.

Влияние лекарственного средства на другие лекарства. Учитывая, что препарат влияет в первую очередь на центральную нервную систему, его следует использовать с осторожностью в сочетании с другими центральными препаратами, такими как этанол, опиаты, антигистаминные препараты и бензодиазепины, из -за повышенного риска седации. Препарат может противодействовать эффекту леводопы и других агонистов дофамина. Если такая комбинация необходима, в частности на последней стадии болезни Паркинсона, рекомендуется назначить самую низкую эффективную дозу для каждого из лекарств. Клинически значимая артериальная гипотензия наблюдалась при одновременном использовании рисперидона и антигипертензивных агентов. Препарат не оказывает клинически значимого влияния на фармакокинетику лития, вальпроата, дигоксина или топирамата.

Влияние других препаратов на препарат. При использовании карбамазепина наблюдалось снижение концентрации активной антипсихотической фракции препарата в плазме крови. Аналогичные эффекты можно наблюдать с использованием рифампицина, фенитоина и фенобарбитала, что также индуцирует энзим печени Syrz4 и P-гликопротеин. С отменой карбамазепина и других индукторов ферментов печени Syrz4 и P-гликопротеина, следует рассмотреть дозу рисперидона. В некоторых случаях токсичные концентрации в сыворотке последних наблюдались с карбамазепином при использовании с карбамазепином. Флуоксетин и пароксетин, 2d6-ингибиторы ферментов печени, увеличивают концентрацию рисперидона в плазме крови, но меньше, чем активная антипсихотическая фракция. В начале лечения или с отменой флуоксетина или пароксетина доза рисперидона должна быть скорректирована. Ингибитор Verapamil, Cyrza4 и P-гликопротеина увеличивает концентрацию рисперидона в плазме крови. Галантамин и Doneseepil не оказывают клинически значимого воздействия на фармакокинетику рисперидона и активной антипсихотической фракции.

Фенотиазины, трициклические антидепрессанты и некоторые β-блокаторы могут увеличить концентрацию рисперидона в плазме крови, но не концентрация антипсихотической фракции. Амитриптилин не влияет на фармакокинетику рисперидона или активной антипсихотической фракции. Циметидин и ранитидин увеличивают биодоступность рисперидона, но только минимальная активная антипсихотическая фракция. Эритромицин, ингибитор ферментов печени Cyrza, не изменяет фармакокинетику рисперидона и активной антипсихотической фракции. Использование психостимулянтов (таких как метилфенидат) в сочетании с рисперидоном для детей не меняет фармакокинетику и эффективность последнего. Видеть Раздел «Особенности применения» для повышения смертности пожилых пациентов с деменцией, которые одновременно используют фуросемид. Сопутствующее использование рисперидона перорально с палиперидоном не рекомендуется, поскольку палиперидон является активным метаболитом рисперидона, и их комбинация может привести к дополнительному эффекту активной антипсихотической фракции.

Хотя нет никаких соответствующих данных, учитывая фармакокинетику рисперидона, его взаимодействие с клонеазепамом, габапентин или ламотригином не ожидается.

Особенности приложения. Среди пожилых пациентов с деменцией, получавшей атипичные антипсихотические препараты, наблюдался повышенный уровень смертности по сравнению с пациентами, которые не использовались. Средний возраст пациентов, которые произошли, составлял 86 лет (диапазон: 67-100 лет). Данные для определения точного уровня риска недостаточно, и причина повышенного риска неизвестна.

Сопутствующее использование с фуросемидом. У пожилых пациентов с деменцией с одновременным использованием фуросемида с рисперидоном также наблюдалось повышение смертности. Патофизиологические механизмы не были установлены для объяснения этого факта, но независимо от лечения, дегидратация была общим фактором риска смертности и должна быть тщательно контролироваться у пациентов с деменцией. Сопутствующее использование рисперидона с другими диуретиками (в основном тиазидные диуретики, используемые в низкой дозе), не было связано с аналогичными результатами. При назначении препарата в таких случаях следует проявлять особую осторожность, а также оценка рисков и преимуществ этой комбинации или одновременного использования с другими потенциальными диуретиками перед назначением препарата.

Цереброваскулярные нежелательные реакции. Препарат связан с повышенным риском развития цереброваскулярных побочных эффектов (цереброваскулярные и временные ишемические атаки) со смертью. Все риски и преимущества назначения препарата, особенно факторы риска сердечного приступа, следует тщательно рассмотреть. Пациентам с деменцией, у которых гипертония, сердечно -сосудистые заболевания и пациенты с сосудистой деменцией, должны назначаться с особой уходом. Пациентам и людям, которые заботятся о них, должны быть указаны немедленно сообщать о признаках возможных сердечно -сосудистых атак, таких как внезапная слабость, онемение лица, руки или ноги, а также расстройства речи и зрения. Все возможные варианты лечения, в том числе прекращение терапии рисперидоном, следует учитывать немедленно.

Риск цереброваскулярных побочных реакций был значительно выше у пациентов с смешанной или сосудистой деменцией по сравнению с пациентами с деменцией Альцгеймера. Следовательно, пациенты с другими типами деменции, чем болезнь Альцгеймера, не следует лечить рисперидоном.

Рисперидон рекомендуется только в течение короткого периода для лечения постоянной агрессии у пациентов с болезнью Альцгеймеров от умеренной до тяжелой степени в качестве дополнения к терапии без использования или других.

Пациенты должны регулярно исследовать врач, чтобы оценить необходимость продолжения лечения.

Дети. До назначения рисперидона дети должны тщательно взвесить коэффициент использования риска. Необходимо регулярно тщательно оценивать необходимость продолжения лечения. Показания «Симптоматическое отношение к расстройствам социального поведения, смелые расстройства оппозиции и/или другие расстройства социального поведения» и «аутистические расстройства» были исследованы только у детей с 5 лет. Следовательно, препарат не должен быть назначен для детей с такими показателями до 5 лет.

Нет опыта использования рисперидона у детей в возрасте до 15 лет для лечения шизофрении и маниакальных эпизодов при биполярных расстройствах.

Нет никакого влияния на рост и развитие детей при использовании рисперидона, продолжительностью до 1 года. Влияние на рост и развитие в лечении более 1 года неизвестно. Должно быть проведено регулярный клинический мониторинг эндокринной системы, включая измерения роста и массы тела, сексуальное контроль, потенциальные эффекты пролактирования, осмотр экстрапирамидных симптомов и других двигательных расстройств.

Сонливость. Дети с аутизмом часто имеют сонливость. Большинство случаев были от легкой до умеренной тяжести. Преимущественно сонливость наблюдалась в начале лечения, с самой высокой частотой в течение первых двух недель лечения и самостоятельно; Средняя продолжительность составляла 16 дней. Пациенты с сонливостью могут рассмотреть возможность изменения дозировки режима.

Ортостатическая гипотензия . Рисперидон из-за присутствия α-блокирующей активности может вызвать ортостатическую гипотонию, особенно в начале лечения. Клинически значимая гипотония наблюдалась при использовании с антигипертензивными агентами. Рисперидон следует использовать с осторожностью у пациентов с сердечно -сосудистыми заболеваниями (например, с сердечной недостаточностью, инфарктом миокарда, расстройствами проводимости), дегидратацией, гиповолемией или цереброваскулярным заболеванием). Увеличение дозы должно быть постепенно в соответствии с рекомендациями (см. Раздел «Метод использования и дозы»). Если происходит гипотония, следует учитывать снижение дозы.

Лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз. Во время использования антипсихотиков, включая рисперидон, наблюдались случаи лейкопения, нейтропения и агранулоцитоз. Пациенты со значительным снижением количества лейкоцитов в анамнезе в анамнезе или с лекарственной индуцированной лейкопении/нейтропении, следует тщательно контролироваться в течение первых нескольких месяцев других причин этого явления. Пациентов с клинически значимой нейтропении следует контролировать на предмет лихорадки и других признаков инфекции и лечить надлежащим образом при обнаружении симптомов. Пациенты с тяжелой нейтропении (<1x10 ⁹ /л) должны быть прекращены рисперидоном.

Поздняя дискинезия/экстрапирамидальные симптомы. Использование препаратов с антагонистическими свойствами для дофаминовых рецепторов сопровождалось появлением поздней дискинезии, характеризуемой ритмическими непроизвольными движениями языка и/или лица. Было отмечено, что фактором риска поздних дискинезии является наличие экстрапирамидных симптомов. Если возникают признаки и симптомы поздней дискинезии, следует рассмотреть вопрос об отмене всех антипсихотических препаратов.

Нейролептический злокачественный синдром. При использовании классических нейролептиков появление нейролептического злокачественного синдрома, характеризующееся гипертермией, жесткостью мышц, нестабильностью вегетативных функций, нарушением сознания и повышенным уровнем креатинфосфокиназы. Дополнительные признаки включают миоглобинурию (рабдомиолиаз) и острая функция почек. В этом случае необходимо остановить использование всех антипсихотических препаратов, включая данное.

Болезнь Паркинсона и деменция с телятами Леви. Врачи должны взвесить опасность или пользу при рецепте антипсихотиков, включая рисперидон, пациентов с болезнью Паркинсона, или деменцию с телятами Леви. Использование рисперидона может ухудшить болезнь Паркинсона. Пациенты с любым из вышеперечисленных заболеваний могут иметь повышенный риск развития нейролептического злокачественного синдрома, а также гиперчувствительность к антипсихотическим препаратам. В дополнение к экстрапирамидным симптомам проявления такой гиперчувствительности, путаницы, притупления чувствительности к боли и нестабильности осанки с частыми падениями могут быть соединены.

Гиперпролактинемия . Рисперидон следует использовать с осторожностью у пациентов с существующей гиперпролактинемемией и пациентами с вероятными пропактыми опухолями.

Увеличение веса. Пациенты, использующие препарат, имеют риск увеличения веса. Рекомендований контроль ваги.

Гіперглікемія і цукровий діабет. Повідомлялося про гіперглікемію або загострення існуючого діабету під час лікування рисперидоном. Ці дані рекомендується враховувати пацієнтам, хворим на діабет, і пацієнтам з факторами ризику розвитку цукрового діабету.

Подовження інтервалу QT . Слід з обережністю застосовувати рисперидон пацієнтам із серцевою аритмією, із вродженим синдромом подовження інтервалу QT, брадикардією або порушеннями електролітного обміну (гіпокаліємія, гіпомагніємія), оскільки може підвищуватися ризик аритмогенних реакцій, як і при сумісній терапії препаратами, що подовжують інтервал QT.

Пріапізм . Існує можливість виникнення пріапізму під час лікування рисперидоном унаслідок його α-блокуючої активності.

Регуляція температури тіла. Антипсихотичні лікарські засоби можуть порушувати здатність до зниження основної температури тіла. Рекомендується відповідний догляд за пацієнтами, яким призначено рисперидон, якщо вони підлягають впливу факторів, що можуть спричиняти підвищення основної температури тіла, а саме – інтенсивні фізичні тренування, вплив високих температур зовнішнього середовища, супровідна терапія препаратами з антихолінергічною активністю чи вплив зневоднення.

Протиблювальний ефект. Відзначався протиблювальний ефект рисперидону. Ця властивість може маскувати симптоми передозування деяких ліків або таких станів як обструкція кишечнику, синдром Рея і пухлини мозку.

Венозна тромбоемболія. Описані випадки венозної тромбоемболії при застосуванні антипсихотичних препаратів. Оскільки пацієнти, які лікуються антипсихотичними лікарськими засобами, часто мають набуті фактори ризику виникнення венозної тромбоемболії, всі можливі фактори розвитку тромбоемболії необхідно ідентифікувати перед і під час лікування рисперидоном та провести відповідні превентивні заходи.

Судоми. Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам, які мають напади судом або інші стани в анамнезі, які потенційно знижують судомний поріг.

Порушення функції печінки і нирок . У пацієнтів з порушенням функції нирок антипсихотична фракція виводиться повільніше, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з порушенням функції печінки збільшена концентрація у крові вільної фракції рисперидону.

Препарат містить лактозу, що слід враховувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Спостерігались оборотні екстрапірамідні симптоми різної тяжкості у новонароджених під час застосування рисперидону протягом останнього триместру вагітності. Ці симптоми включали ажитацію, незвично підвищений/знижений м'язовий тонус, тремор, сонливість, розлади дихання, проблеми з годуванням; у деяких випадках ускладнення самі зникали через певний проміжок часу, в інших – потребувався моніторинг стану немовлят у відділенні інтенсивної терапії або тривала госпіталізація.

Є дані, що рисперидон не виявляв тератогенного впливу у тварин і розладів репродуктивної системи, однак спостерігався опосередкований вплив на рівень пролактину. Потенційний ризик для людей невідомий. Тому препарат не рекомендується застосовувати у період вагітності, окрім випадків життєвої необхідності. Якщо у період вагітності необхідно припинити застосування препарату, то це слід робити поступово.

Препарат може проникати у грудне молоко у невеликій кількості. В окремих випадках 4,3 % дози, яку застосовувала мати, у вигляді активної антипсихотичної фракції діючої речовини визначалось у грудному молоці. У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Препарат може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом унаслідок потенційного впливу на нервову систему і зір (див. розділ «Побічні реакції»). Тому пацієнтам слід утримуватись від керування автотранспортом або іншими механізмами, доки не стане відомою індивідуальна чутливість до препарату.

Спосіб застосування і дози. Препарат можна застосовувати 1 або 2 рази на добу. Дози більше ніж 8 мг слід розподіляти на 2 прийоми (вранці і ввечері).

Для досягнення призначених доз лікарського засобу слід застосовувати лікарські форми рисперидону з відповідним вмістом діючої речовини.

Шизофрения.

Дорослі (віком до 65 років). Препарат можна призначати 1 або 2 рази на добу.

Розпочинати прийом слід з дози 2 мг на добу, на другий день дозу можна збільшити до 4 мг. Після цього дозу можна підтримувати без змін або у разі необхідності продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшості пацієнтів рекомендована доза становить 4-6 мг на добу. Деяким пацієнтам може бути показане поступове підвищення дози або знижена початкова доза.

Максимальна добова доза препарату становить 10 мг. Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявили вищої ефективності порівняно з меншими дозами, але вони можуть спричиняти появу екстрапірамідних симптомів. Оскільки безпека доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалась, дози, що перевищують цей рівень, застосовувати не можна.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років). Рекомендована початкова доза – по 0,5 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1-2 мг 2 рази на добу шляхом підвищення на 0,5 мг 2 рази на добу. У разі необхідності додаткової седації можна одночасно застосовувати бензодіазепін.

Короткочасна терапія вираженої агресії або тяжких психічних симптомів у пацієнтів з деменцією.

Рекомендована початкова доза – 0,25 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити шляхом підвищення дози 0,25 мг 2 рази на добу не частіше ніж через день. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза 0,5 мг 2 рази на добу. Однак для деяких пацієнтів ефективну дозу можна збільшити до 1 мг 2 рази на добу. Після досягнення оптимальної дози можна розглянути можливість прийому добової дози 1 раз на день.

Відміна лікування препаратом має відбутися не пізніше ніж через 3 місяці від початку терапії, терапію можна поновити лише у разі, якщо поведінкові розлади з'являються знову.

Маніакальні епізоди при біполярних розладах (дорослі і діти віком від 10 років).

Рекомендована початкова доза препарату становить 2 мг 1 раз на добу ввечері. Дозу можна індивідуально збільшити додаванням 1 мг/добу не частіше ніж через кожні 24 години. Рекомендований діапазон доз – від 2 до 6 мг на добу.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, при довготривалому застосуванні препарату необхідно періодично переглядати дози і коригувати їх протягом усієї терапії. Немає даних щодо ефективності препарату при лікуванні гострої біполярної манії тривалістю понад 12 тижнів. Якщо препарат застосовується у комбінації з нормотиміками, терапію можна припинити раніше, оскільки початок ефекту від лікування можна очікувати у перші тижні терапії. Навіть після появи першої відповіді на лікування слід враховувати можливість повторного виникнення симптомів депресії через особливості перебігу хвороби і побічні реакції лікарських засобів, що застосовувались для лікування, у т. ч. рисперидону.

Симптоматичне лікування розладів соціальної поведінки або агресивної поведінки.

Пацієнти з масою тіла ≥ 50 кг. Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг 1 раз на день. У разі необхідності дозу слід коригувати шляхом додавання 0,5 мг 1 раз на день не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів – 1 мг 1 раз на день. Однак для деяких пацієнтів для досягнення позитивного ефекту достатньо не більше 0,5 мг 1 раз на день, тоді як інші можуть потребувати 1,5 мг 1 раз на день.

Пацієнти (діти віком від 5 років і дорослі) з масою тіла < 50 кг. Рекомендована початкова доза становить 0,25 мг 1 раз на день. У разі необхідності дозу слід коригувати шляхом додавання 0,25 мг 1 раз на день не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів – 0,5 мг 1 раз на день. Однак для деяких пацієнтів достатньо не більше ніж 0,25 мг 1 раз на день для досягнення позитивного ефекту, тоді як інші можуть потребувати 0,75 мг 1 раз на день.
Як і при інших видах симптоматичного лікування, довготривале застосування препарату необхідно періодично переглядати і коригувати протягом усієї терапії.

Аутизм (діти віком від 5 років).

Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від стану пацієнта і клінічної відповіді.

Пацієнти з масою тіла < 50 кг. Рекомендована початкова доза становить 0,25 мг 1 раз на день. З 4-го дня дозу можна збільшити на 0,25 мг. Слід підтримувати дозу 0,5 мг і на 14 день провести оцінку клінічної відповіді. Збільшення дози на 0,25 мг з інтервалом у 2 тижні можна розглядати лише для пацієнтів з недостатньою клінічною відповіддю.

Пацієнти з масою тіла ≥ 50 кг. Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг 1 раз на день. З 4-го дня дозу можна збільшити на 0,5 мг. Слід підтримувати дозу 1 мг і на 14 день провести оцінку клінічної відповіді. Збільшення дози на 0,5 мг з інтервалом у 2 тижні можна розглядати лише для пацієнтів з недостатньою клінічною відповіддю.

Таблиця 1.

Дози препарату для дітей з аутизмом (добова доза у мг/день)

Маса тіла	Початкова доза (дні 1-3)	Рекомендована підтримуюча доза (дні 4-14+)	Збільшення дози (у разі необхідності)	Діапазон доз
< 50 кг	0,25 мг	0,5 мг	+0,25 мг з інтервалом ≥ 2 тижні	< 20 кг: 0,5-1,25 мг ≥ 20 кг: 0,5-2,5 мг*
≥ 50 кг	0,5 мг	1 мг	+0,5 мг з інтервалом ≥ 2 тижні	1-2,5 мг*

*пацієнти з масою тіла більше 45 кг можуть потребувати більших доз; максимальна досліджена доза становить 3,5 мг/день.

Пацієнтам, у яких виникає сонливість після прийому препарату, краще застосовувати добову дозу препарату перед сном. Існують дані, що приблизно у ² / ₃ дітей з аутизмом відзначається слабкість, що особливо помітно протягом початкової фази лікування.

Як тільки досягнута адекватна клінічна відповідь, слід розглянути можливість поступового зменшення дози для досягнення оптимального відношення клінічної ефективності і безпеки.

Існуючих даних недостатньо для визначення рекомендованої тривалості лікування пацієнтів з аутизмом, тому досвідчений спеціаліст має проводити ретельний моніторинг стану пацієнта.

При виникненні тяжких побічних реакцій (наприклад екстрапірамідних розладів, пізньої дискінезії або неконтрольованого збільшення маси тіла) слід зменшити дозу препарату або припинити лікування.

Пацієнти із захворюваннями печінки і нирок. У пацієнтів із порушеннями функції нирок активна антипсихотична фракція виводиться з організму повільніше, ніж у пацієнтів зі здоровими нирками. У пацієнтів із порушеннями функції печінки концентрація вільної фракції рисперидону у плазмі крові збільшується. Незалежно від показання, цим пацієнтам слід призначати половину початкової і підтримуючої доз, титрування дози має бути повільнішим. Препарат потрібно застосовувати з обережністю даній категорії пацієнтів.

Перехід з терапії іншими антипсихотичними засобами. Якщо це клінічно оправдано, під час терапії рисперидоном рекомендується поступово припинити попередню терапію іншими препаратами. При цьому, якщо пацієнт переводиться з терапії антипсихотичними препаратами у формі «депо», лікування рисперидоном рекомендується розпочати замість наступної запланованої ін'єкції. Періодично слід оцінювати необхідність продовження поточної терапії антипаркінсонічними препаратами.

Дети. Препарат застосовувати для симптоматичного лікування винятково розладів соціальної поведінки, зухвало-опозиційних розладів або інших розладів соціальної поведінки, а також аутичних розладів поведінки дітям віком від 5 років.

Передозування. Ознаки і симптоми передозування, що спостерігалися, – це відомі побічні реакції рисперидону, що проявляються у посиленій формі: сонливість і седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія, а також екстрапірамідні симптоми. При передозуванні повідомлялося про подовження інтервалу QT і судоми. Повідомлялося про тріпотіння-мерехтіння, асоційоване з передозуванням рисперидону у комбінації з пароксетином.

Лікування: забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів для підтримки адекватного постачання кисню і вентиляції. Промивання шлунка (після інтубації, якщо хворий втратив свідомість), призначення активованого вугілля разом із проносним засобом не пізніше ніж за годину після прийому препарату. Спостереження за діяльністю серцево-судинної системи, моніторування ЕКГ для виявлення можливих аритмій. Симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво-важливих функцій організму. При наявності артеріальної гіпотензії і при судинному колапсі – внутрішньовенне введення рідини і/або симпатоміметичних препаратів. При розвитку гострих екстрапірамідних розладів – призначення антихолінергічних препаратів. Постійний медичний нагляд і моніторинг слід продовжувати до усунення симптомів інтоксикації. Специфічного антидоту немає.

Побічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, атріовентрикулярна блокада, фібриляція передсердь, блокада гілки пучка Гіса, синусова брадикардія, відчуття серцебиття, гіперемія, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, припливи, глибокий венозний тромбоз, легенева емболія.

З боку системи крові і лімфатичної системи: нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, седація, летаргія, відсутність реакції на подразник, порушення/втрата свідомості, синкопе, депресивний рівень свідомості, цереброваскулярні розлади, транзиторна ішемічна атака, дизартрія, порушення уваги, гіперсомнія, ортостатичне запаморочення, розлади рівноваги, пізня дискінезія, розлади мовлення, анормальна координація, гіпестезія, нейролептичний злоякісний синдром, діабетична кома, цереброваскулярні розлади, ішемія головного мозку, розлади рухів, ритмічне похитування голови, безсоння, тривожність, збудженість, розлади сну, сплутаність свідомості, манія, зниження лібідо, в'ялість, нервовість, аноргазмія, притупленість емоцій.

Екстрапірамідні порушення: паркінсонізм (гіперсекреція слини, скелетно-м'язова скутість, слинотеча, ригідність, симптом зубчатого колеса, брадикінезія, гіпокінезія, симптом «маски» на обличчі, скутість м'язів, акінезія, потилична ригідність, м'язова ригідність, паркінсонівська хода та анормальний глабелярний рефлекс), акатизія (неспокійність, гіперкінезія і синдром «стомлених ніг»), тремор (у т. ч. паркінсонівський тремор спокою), дискінезія (судомні рухи м'язів, хореоатетоз, атетоз і міоклонус), дистонія (м'язові спазми, гіпертонія, тортиколіз, мимовільні скорочення м'язів, блефароспазм, рухи ока навколо передньозадньої осі, параліч язика, спазм обличчя, ларингоспазм, міотонія, опістотонус, орофарингеальний спазм, плевротонус, спазм язика і тризм). Слід зазначити, що було включено ширший спектр симптомів, які необов'язково мають екстрапірамідне походження.

З боку органів зору: нечіткість зору, кон'юнктивіт, гіперемія очей, виділення з очей, припухлість очей, сухість очей, сльозотеча, фотофобія, зниження гостроти зору, закочування очей, глаукома, оклюзія ретинальної артерії.

З боку органів слуху і вестибулярного апарату: біль у вухах, шум у вухах.

З Bokucupnoe , nosovowowoTheShaTeчaH з -stom -y, legeraцna -ypnewmonj diSponia, styndromm apnoe y ysni, giperwerntylylyцц Полем

З боку травної системи: блювання, діарея, запор, нудота, абдомінальний біль, диспепсія, сухість у роті, відчуття дискомфорту у шлунку, дисфагія, гастрит, нетримання калу, фекалома, кишкова непрохідність, панкреатит, припухлість губ, хейліт, порушення смаку, жовтяниця, зубний біль.

З боку сечовидільної системи: енурез, затримка сечі, дизурія, нетримання сечі, полакіурія.

З боку шкіри: висипи, еритема, ангіоневротичний набряк, ушкодження шкіри, порушення шкірного покриву, свербіж, акне, зміна кольору шкіри, алопеція, себорейний дерматит, сухість шкіри, гіперкератоз, лупа.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, м'язова слабкість, міалгія, біль у шиї, набрякання суглобів, порушення постави, скутість суглобів, біль у м'язах грудної клітки, рабдоміоліз.

З боку ендокринної системи: невідповідна секреція антидіуретичного гормону.

З боку метаболізму: підвищений або знижений апетит, цукровий діабет, анорексія, полідипсія, гіперглікемія, гіпоглікемія, підвищення рівня холестерину у крові, підвищення рівня тригліцеридів у крові, діабетичний кетоацидоз, водна інтоксикація.

Інфекції та інвазії: пневмонія, грипоподібний синдром, бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, синусит, вірусні інфекції, інфекції вуха, тонзиліт, целюліт, середній отит, інфекції ока, локалізовані інфекції, акародерматит, інфекції респіраторного тракту, цистит, оніхомікоз, хронічний середній отит.

Загальні розлади: пірексія, стомлюваність, периферичні набряки, астенія, біль у грудях, набряклість обличчя, порушення ходи, дискомфорт, в'ялість, грипоподібний стан, спрага, дискомфорт у грудях, озноб, генералізований набряк, гіпотермія, синдром відміни препарату (у т. ч. у новонароджених), відчуття холоду у кінцівках, біль.

З боку імунної системи: гіперчутливість, гіперчутливість до ліків, анафілактичні реакції. Барвник жовтий захід FCF (Е 110) може викликати алергічні реакції.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: аменорея, статева дисфункція, порушення ерекції, порушення еякуляції, галакторея, гінекомастія, менструальні розлади, вагінальні виділення, пріапізм.

Результати досліджень: збільшення пролактину у крові (у деяких випадках може призводити до гінекомастії, розладів менструального циклу, аменореї, галактореї), збільшення/зменшення маси тіла, подовження інтервалу QТ на кардіограмі, анормальна електрокардіограма, підвищення рівня трансаміназ крові, зменшення кількості лейкоцитів, підвищення температури тіла, збільшення кількості еозинофілів, зниження гемоглобіну, збільшення рівня креатинфосфокінази крові, зниження температури тіла.

Побічні реакції, властиві даному класу лікарськіх засобів. Під час застосування рисперидону, як і інших антипсихотичних засобів, дуже рідко спостерігалася пролонгація інтервалу QT. Інші впливи на серце спостерігалися при застосуванні антипсихотичних препаратів, які подовжують інтервал QТ. Ці впливи включають: шлуночкову аритмію, фібриляцію шлуночків, шлуночкову тахікардію, раптовий летальний наслідок, серцевий напад і тріпотіння-мерехтіння шлуночків.

Венозна тромбоемболія. Під час застосування антипсихотичних препаратів відзначались випадки венозної тромбоемболії, включаючи випадки емболії легеневої артерії і випадки тромбозу глибоких вен.

Збільшення маси тіла. Можливе збільшення маси тіла у дорослих пацієнтів, які застосовують рисперидон, особливо з манією у гострій формі. У дітей також можливе збільшення маси тіла, особливо у дітей і підлітків з розладами поведінки та іншими деструктивними поведінковими порушеннями.

Додаткові побічні реакції, пов'язані із застосуванням ін'єкційної форми рисперидону.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, артеріальна гіпертензія.

З боку нервової системи: парестезія, судоми.

З боку органів слуху і вестибулярного апарату: вертиго.

З боку травної системи: спазм язика, депресія.

З боку шкіри: екзема.

З боку кістково-м'язової системи: біль у сідницях.

Інфекції та інвазії: інфекція нижнього відділу дихальних шляхів, інфекція, гастроентерит, підшкірний абсцес.

Пошкодження: падіння.

Дослідження: підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази, підвищення рівня печінкових ферментів.

Д одаткова інформаиія для особливих груп паиієнтів.

Побічні реакції, які відзначались частіше у пацієнтів літнього віку з деменцією або у дітей, на відміну від дорослих пацієнтів, описані нижче.

Пацієнти літнього віку з деменцією: транзиторна ішемічна атака, інсульт, інфекції сечовивідних шляхів, периферичний набряк, летаргія і кашель.

Діти: сонливість/седація, втомлюваність, головний біль, підвищений апетит, блювання, інфекції верхніх дихальних шляхів, закладеність носа, абдомінальний біль, запаморочення, кашель, пірексія, тремор, діарея, енурез.

Дата окончания срока. 3 года.

Условия хранения. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1 мг, 2 мг або 4 мг № 10х2, № 10х6 у блістерах у коробці; № 100 у контейнері у коробці або без вкладання у коробку.

Категорія відпуску. За рецептом.

Продюсер. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я».

Заявник. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я».

Расположение. Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 22 года.

РИСПЕРИДОН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа