Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

ПАРИЕТ табл. кишечно-раств. 10 мг блистер №14

Код товара: 71467

Производитель: Cilag (Швейцария)

5 400,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 29.10.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Париета

Хранилище:

Активное вещество: рабепразол натрия;

1 таблетка содержит 10 или 20 мг рабепразола натрия, что соответствует 9,42 или 18,85 мг рабепразола;

Эксципиенты: маннитол (E 421); оксид магния; Гидроксипропилцеллюлоза низкая; гидроксипропилцеллюлоза; стеарат магния; этилцеллюлоза; гипромалоза фталат; Диацетилизованный моноглицерид; тальк; диоксид титана (E 171); Желтый оксид железа (E 172)
(для таблеток 20 мг); красный оксид железа (E 172) (для таблеток 10 мг); Караубский воск; Седейные чернила серые F6 (10 мг таблетки); чернили съедобные чернила красный A1 (для
Таблетки 20 мг).

Дозировка формы. Кишечные таблетки.

Основные физико -химические свойства:

10 мг таблетки: розовые биконвекские таблетки, покрытые оболочкой, помеченные «E» и «241» в черном с одной стороны;

Таблетки 20 мг: светло -желтые биконвекские таблетки, покрытые оболочкой, помеченные «E» и «243» красным с одной стороны.

Фармакотерапевтическая группа. Препараты, которые влияют на пищеварительный тракт и метаболизм. Препараты для лечения заболеваний, связанных с кислотностью. Антиульдеративные препараты и препараты для лечения гастроэзофагеального рефлюкса. Ингибиторы протонного насоса. Рабепразол. ATH CODE A02V C04.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Механизм действия. Рабепразол натрия относится к классу антисекреторных соединений, замененных бензимидазолами, не обладает антихолинергическими свойствами и не является антагонистом ^{гистамина} H ₂ ^{-рецепторов} , но ингибирует секрецию желудочной кислоты специфической ингибирующей кислотой или протонным насосом). Эффект зависит от дозы и приводит к ингибированию как базальной, так и стимулированной кислотной экскреции, независимо от стимула. Исследования на животных показали, что после введения рабепразола натрия исчезает из плазмы и из слизистой оболочки желудка. Рабепразол натрия обладает низкими щелочными свойствами, во всех дозах быстро поглощается и концентрируется в теменных клетках. Рабепразол натрия превращается в активную сульфонамидную форму путем протонирования и, таким образом, реагирует на доступный цистеин протонного насоса.

Антисекреторная активность. После перорального введения 20 мг натрия рабепразола антисекреторный эффект наблюдается через 1 час и достигает максимума через 2-4 часа. Подавление базальной секреции и секреция кислоты, стимулируемой пищей, через 23 часа после того, как первая доза рабепразола натрия составляла 69 и 82 %соответственно, а продолжительность депрессии достигла 48 часов. Ингибирующий эффект рабепразола натрия несколько увеличивается после повторного использования один раз в день, стабильное ингибирование секреции достигается через 3 дня. После введения рабепразола натрия секреторная активность нормализуется в течение 2-3 дней.

Снижение кислотности желудка, независимо от каких -либо факторов, включая ингибиторы протонных насосов, такие как рабепразол, увеличивает количество бактерий в желудочно -кишечном тракте. Обработка ингибиторов протонного насоса может увеличить риск инфекций желудочно -кишечного тракта, таких как сальмонелла , кампилобактер и клостридий difficile .

Влияние на концентрацию гастрина в сыворотке. Во время клинических испытаний пациенты принимали 10 или 20 мг рабепразола натрия один раз в день в течение 43 месяцев. За первые 2-8 недель терапии концентрация гастрина в сыворотке увеличивалась, что отражало ингибирование секреции кислоты. Концентрации гастрина вернулись на начальные уровни, обычно в течение 1-2 недель после прекращения.

Изучение биопсии дна и Антрального отделения желудка у более чем 500 пациентов, получавших рабепразол или сравнительный препарат в течение 8 недель, не обнаружило каких -либо гистологических изменений в клетках ECL, степень гастрита, повышенная частота атрофического гастрита, гастрита, гастрита, гастрита, гастрита, атрофического гастрита, гастрита, гастрита, атрофического гастрита, гастрита, атрофического гастрита, гастрита. Кишечная метаплазия или распространение. Никаких существенных изменений в результатах этих анализов не было обнаружено у более чем 250 пациентов в течение 36 месяцев.

Другие эффекты. Сегодня нет данных о системных эффектах от центральной нервной системы (CNS), сердечно -сосудистых и респираторных систем, вызванных рабепразолом натрия. Пероральное введение 20 мг рабепразола натрия в день в течение 2 недель не влияло на функцию щитовидной железы, метаболизм углеводов, а также на концентрацию в крови гормона паратиреоидного, кортизола, эстрогена, тестостерона, пролактина, холецистона, кортизола, эстрогена, тестостерона, пролактина, холецистона, кортизола, эстрогена, тестостерона, пролактина, холецистоуна , глюкотический, секретный, секретени, секретен. Лютеинизирующий гормон (LH), ренин, альдостерон и соматотропный гормон.

Исследования с участием здоровых добровольцев показали отсутствие клинически значимых взаимодействий между рабепразолом и амоксициллином. Рабепразол не оказывает негативного влияния на уровни амоксициллина и кларитромицина в плазме в крови при использовании инфекции H. pylori в верхнем желудочно -кишечном тракте.

Во время лечения антисекреторными препаратами в ответ на снижение секреции кислоты повышает уровень сывороточного гастрина. Также из -за снижения кислотности желудка увеличивает уровень хлорогеновой кислоты. Повышенные уровни хлорогеновой кислоты могут влиять на результаты исследований обнаружения нейроэндокринных опухолей.

Доступные данные указывают на то, что ингибиторы протонного насоса должны быть отменены за две недели - за 5 дней до измерения уровня хлорогеновой кислоты, чтобы у него было время вернуться к эталонным значениям в случае увеличения ингибиторов протонных насосов.

Фармакокинетика.

Поглощение. Pariet ^® - это препарат, который является активным веществом рабепразола натрия, который доступен в таблетках, покрытых кишечной оболочкой. Эта дозировка необходима, потому что рабепразол натрия подвергается воздействию желудочной кислоты. Поглощение рабепразола натрия начинается только после того, как таблетка проходит желудок. Рабепразол натрия быстро поглощается из кишечника. Пиковая концентрация рабепразола в плазме достигается примерно через 3,5 часа после доза 20 мг. Пиковая концентрация в плазме (C _MACH ) и рабепразол AUC являются линейными в диапазоне дозы от 10 до 40 мг. Абсолютная биодоступность после перорального введения 20 мг (по сравнению с внутривенным введением) составляет около 52 %, в основном из -за метаболизма первого отрывка. Кроме того, биодоступность не увеличивается с множественным потреблением рабепразола натрия. У здоровых добровольцев половина плазмы крови составляла приблизительно 1 час (от 0,7 до 1,5 часа), а общий зазор составляет по оценкам 283 ± 98 мл/мин. Не было клинически значимого взаимодействия с едой. Ни тип пищи, ни время дня использования не влияют на поглощение рабепразола натрия.

Распределение. У людей степень связывания рабепразола натрия с белками плазмы крови составляет около 97 %.

Метаболизм и экскреция. Как и другие ингибиторы протонного насоса, рабепразол метаболизируется цитохромом P450 (CYP450) печеночной системы метаболизма. Исследования in vitro с микроспы печени человека показали, что рабепразол натрия метаболизируется с помощью изоферментов CYP450 (CYP2C19 и CYP3A4). С ожидаемым уровнем в плазме крови человека рабепразол не индуцирует и не подавляет CYP3A4. Однако исследования in vitro не всегда могут быть экстраполированы в отношении ситуаций in vivo, эти результаты показывают, что взаимодействие между рабепразолом и циклоспорином не ожидается. У людей основными метаболитами, присутствующими в плазме крови, являются тиофир (M1) и карбоновая кислота (M6), и представлены вторичные метаболиты, присутствующие в низких концентрациях. Только диметильный метаболит (MZ) обладает небольшой антисекреторной активностью, но его нет в плазме крови.

После одного потребления 20 мг меченых ¹⁴ ° С рабепразола натрия, неизменного рабепразола в моче не было обнаружено. Приблизительно 90 % указанной дозы были устранены с помощью мочи в основном в форме двух метаболитов: конъюгата меркаптуриновой кислоты (M5) и карбоновой кислоты (M6), а также два неизвестных метаболита. Остаток дозы был найден в кале.

Секс Не существует коррекции к массе тела и роста в фармакокинетике рабепразола в зависимости от пола.

Почечная недостаточность. У пациентов с терминальной хронической почечной недостаточностью при поддержке гемодиализа (клиренс креатинина ≤ 5 мл/мин/1,73 м ² ) распределение рабепразола натрия было очень похоже на распределение здоровых добровольцев. AUC рабепразола и _CHM натрия у таких пациентов составляла приблизительно 35 % снижена по сравнению со здоровыми добровольцами. Средняя половина жизни составляет 0,82 часа у здоровых добровольцев, 0,95 часа у пациентов с гемодиализом и 3,6 часа у пациентов с диализом. Клиренс препарата у пациентов с гемодиализом был примерно вдвое больше, чем у здоровых добровольцев.

Печеночная недостаточность. После принятия одной дозы 20 мг рабепразола натрия у пациентов с умеренным хроническим повреждением печени AUC удваивалось, а на 2-3 одноразовое увеличение периода полураспада рабепразола наблюдалось по сравнению со здоровыми добровольцами. Хотя после ежедневного введения препарата в дозе 20 мг в течение 7 дней AUC увеличивалась только в 1,5 раза, а значение _MACH - 1,2 раза. Полуэтатная жизнь у пациентов с нарушением функции печени составила 12,3 часа по сравнению с 2,1 часами у здоровых добровольцев. Фармакодинамический ответ (pH-метика желудочного сока) у двух групп пациентов была сопоставимой.

Пожилые пациенты. У пожилых пациентов элиминация рабепразола натрия слегка снижается. После 7 дней принятия рабепразола натрия в дозе 20 мг в день у пожилых людей AUC был примерно в два раза выше, а _MAH увеличился на 60 %, а _1/2 увеличился на 30 % по сравнению с молодыми здоровыми добровольцами. Однако следует отметить отсутствие признаков кумуляции рабепразола натрия.

CYP2C19 полиморфизм. После получения рабепразола натрия в дозе 20 мг в день пациенты с медленным метаболизмом CYP2C19, уровнем AUC (область кривой) и T _1/2 (половина жизни) составляли приблизительно 1,9 и 1,6 соответственно по сравнению с такими пациентами с быстрым метаболизмом; В то же время только 40 %увеличились с _Moha .

Клинические характеристики.

Индикация.

- активная пептическая язва двенадцатиперстной кишки;

- активная доброкачественная язва желудка;

- эрозивная или пептическая язвенная гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ);

- для длительного лечения гастроэзофагеального рефлюкса (поддерживающая терапия ГЭРБ);

- для симптоматического лечения гастроэзофагеального рефлюкса от умеренной до очень тяжелой (симптоматической лечения ГЭРБ);

- Zollinger - синдром Эллисона;

- В сочетании с соответствующими антибактериальными терапевтическими схемами для эрадикации Helicobacter pylori (H. pylori) у пациентов с пептическим желудочным и язвенным двенадцатиперментом.

Противопоказание.

Гиперчувствительность к рабепразолу натрия или любой другой ингредиент препарата.

Беременность и грудное вскармливание (см. Раздел «Применение во время беременности или грудное вскармливание»).

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.

Система CYP450

Рабепразол натрия метаболизируется печеночной ферментной системой CYP450, а именно CYP2C19 и CYP3A4.

Исследования показали, что рабепразол натрия не имеет фармакокинетического или клинически значимого взаимодействия с варфарином, фенитоином, теофиллином или диазепамом, каждый из которых метаболизируется CYP450.

Взаимодействия, вызванные ингибированием секреции желудочной кислоты

Рабепразол натрия вызывает тяжелое и длительное ингибирование секреции желудочной кислоты. Таким образом, рабепразол может взаимодействовать с лекарствами, поглощение которого зависит от рН желудка. Сопутствующее использование натрия и кетоконазола или итраконазола рабепразола может привести к снижению концентрации последнего в плазме крови. Следовательно, некоторые пациенты, которые используют эти препараты вместе с Pariet ^® , должны находиться под наблюдением врача, чтобы определить необходимость корректировки дозы.

Антациды

Во время клинических испытаний пациенты были взяты одновременно с Pariet ^® , при необходимости, антациды; В ходе особого исследования взаимодействие Pariet ^® с антацидами в жидкой дозировке не наблюдалось.

Атазанавир

Сопутствующее использование атазанавира 300 мг/ ритонавир 100 мг с омепразолом (40 мг один раз в день) или атазанавир 400 мг с лансопразолом (60 мг один раз в день) у здоровых добровольцев привело к значительному снижению экспозиции атазанавира. Поглощение атазанавира зависит от рН. Хотя исследования не проводились, ожидаются аналогичные результаты других ингибиторов протонных насосов. Ингибиторы протонного насоса, включая рабепразол, не должны использоваться в сочетании с азанавиром (см. Раздел «Особенности применения»).

Метотрексат

Побочные реакции, сообщаемые популяционными фармакокинетическими исследованиями и ретроспективными тестами, показывают, что одновременное использование ингибиторов метотрексата и протонных насосов (в основном в высоких дозах) может привести к повышению уровней метотрексата и/или его метаболиту гидроксиметотерексата. Хотя никаких формальных исследований не проводилось.

Клопидогрел

Сопутствующее использование клопидогрела и рабепразола у здоровых добровольцев не оказало клинически важного влияния на концентрацию активного метаболита клопидогрела. Коррекция дозы не требуется.

Еда

Исследования показали, что потребление продуктов с низким содержанием жира не влияет на поглощение рабепразола натрия. Принятие рабепразола натрия с жирными продуктами может сохранить поглощение в течение 4 часов или более, но максимальная концентрация и уровень поглощения остаются неизменными.

Циклоспорин

Исследования in vitro показали , что рабепразол натрия ингибирует метаболизм циклоспорина. Этот уровень ингибирования аналогичен уровню ингибирования омепразолом.

Лекарства не рекомендуются для сопутствующего использования с Pariet ^®

Лекарственное средство	Признаки взаимодействия	Механизм и факторы риска
Азанавир сульфат	Терапевтическое действие атазанавира может уменьшить	Из -за своего антисекреторного действия Pariet ^® увеличивает pH желудка, уменьшает растворимость сульфатного атазанавира и, таким образом, снижает концентрацию его плазмы в плазме

Лекарства, которые должны прописать с осторожностью

Лекарственное средство	Признаки взаимодействия	Механизм и факторы риска
Дигоксин Метильдигоксин	Концентрация дигоксина и метильдгоксина в крови может увеличиться	Из -за его антисекреторного действия Pariet ^® может увеличить pH желудка, что приводит к ускоренному поглощению дигоксина и метильдигоксина
Итраконазол Гепитиниб	Концентрация итраконазола и хефииниба в крови может быть уменьшена	Из -за своего антисекреторного действия Pariet ^® способен увеличить pH желудка, что приводит к ингибированию
Антациды, содержащие гидроксид алюминия/ гидроксид магния	Концентрация рабепразола может быть уменьшена путем одновременного использования с антацидами.

Особенности приложения.

При введении рабепразола следует проявлять осторожность пациентам с известной гиперчувствительностью к лекарствам. Риск перекрестной чувствительности с другими ингибиторами протонных насосов или замены бензимидазолов не исключается.

Использование пожилых пациентов

Pariet ^® метаболизируется исключительно в печени. Поскольку с возрастом физиологическая функция печени может быть ослаблена, у пожилых пациентов могут возникать побочные реакции. Поэтому пожилые пациенты должны контролироваться и придерживаться дозировки и продолжительности лечения.

Симптоматическое улучшение в лечении рабепразола натрия не исключает наличия злокачественной опухоли желудка или пищевода, поэтому наличие злокачественной опухоли следует исключить перед назначением Pariet ^® .

Пациенты, проходящие длительный курс лечения (особенно те, кто лечится более 1 года), должны регулярно исследовать.

Риск реакций перекрестной герметичности при использовании с другими ингибиторами протонных насосов или замещенными газовомидазолами не исключается.

Пациентам следует предупреждать, что таблетки Pariet ^® не могут быть разжегны или раздавлены, но должны быть проглочены целыми.

Pariet ^® не рекомендуется для детей, потому что в этой категории пациентов нет опыта.

В период после маркетинга сообщалось о патологических изменениях в крови (тромбоцитопения и нейтропения). В большинстве случаев другая этиология не была найдена; Изменения в крови были несложными и исчезли после прекращения рабепразола.

Отклонения ферментов печени от нормы наблюдались как во время клинических испытаний, так и в период после маркетинга. В большинстве случаев другая этиология не была найдена; Нарушения были несложны и исчезли после прекращения рабепразола.

У ході спеціального дослідження у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не спостерігалося значної різниці частоти побічних ефектів при прийомі таблеток Парієт ^® порівняно з такою у контрольній групі відповідної статі та віку. Лікарю слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Парієт ^® на ранніх стадіях терапії пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки, оскільки відсутні клінічні дані щодо застосування препарату пацієнтам цієї групи.

Одночасне застосування атазанавіру та препарату Парієт ^® не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Лікування інгібіторами протонної помпи, включаючи Парієт ^® , може підвищувати ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, таких як Salmonella , Campylobacter та Clostridium difficile (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Інгібітори протонної помпи, особливо при застосуванні високих доз та протягом тривалого часу (більше 1 року), можуть підвищувати ризик переломів стегна, зап'ястка та хребців, переважно у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів з наявними іншими факторами ризику. Обсерваційні дослідження припускають, що інгібітори протонної помпи можуть підвищувати загальний ризик переломів на 10-40 %. Також ризик може бути підвищеним через інші фактори. Пацієнтам з ризиком остеопорозу слід проходити відповідне лікування та приймати вітамін D та кальцій.

Про випадки тяжкої гіпомагніємії повідомлялося у пацієнтів, які приймали інгібітори протонної помпи, такі як Парієт ^® , протягом щонайменше 3 місяців, у більшості випадків – протягом року. Можливі серйозні прояви гіпомагніємії, такі як слабкість, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та вентрикулярна аритмія, але вони можуть виникнути неочікувано та бути не виявленими. У більшості пацієнтів гіпомагніємія зникала після припинення застосування інгібіторів протонної помпи та замісної терапії препаратами магнію.

При тривалому лікуванні або при одночасному застосуванні інгібіторів протонної помпи з дигоксином чи препаратами, які можуть призвести до гіпомагніємії (наприклад з діуретиками), лікарям потрібно стежити за рівнем магнію у крові пацієнтів до початку та періодично протягом лікування.

Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом

В опублікованих даних є припущення, що одночасне застосування інгібіторів протонної помпи та метотрексату (переважно у високих дозах) може підвищити рівень метотрексату та/або його метаболіту у сироватці крові, що може призвести до метотрексато-залежної токсичності. За необхідності застосування високих доз метотрексату слід розглянути питання про припинення лікування інгібіторами протонної помпи.

Вплив на поглинання вітаміну В ₁₂

Рабепразол натрію, як і всі препарати, що пригнічують секрецію шлункової кислоти, може зменшувати всмоктування вітаміну В ₁₂ (ціанокобаламіну) внаслідок гіпо- або ахлоргідрії. Це слід враховувати у разі зниженої маси тіла пацієнтів або наявності факторів ризику зниженої абсорбції вітаміну В ₁₂ при довготривалому лікуванні або наявності відповідних клінічних симптомів.

Підгострий шкірний червоний вовчак

Застосування інгібіторів протонної помпи пов'язують з дуже рідкісними випадками підгострого шкірного червоного вовчака. При виникненні уражень шкіри, особливо на ділянках, які підлягають сонячному впливу, що супроводжується артралгіями, пацієнту необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, а лікареві – розглянути питання про припинення лікування препаратом Парієт ^® . Підгострий шкірний червоний вовчак після попереднього лікування інгібітором протонної помпи може збільшувати ризик виникнення підгострого шкірного червоного вовчака при застосуванні інших ІПП.

Вплив на результати лабораторних аналізів

Підвищений рівень хромограніну А (CgA) може перешкоджати виявленню нейроендокринних пухлин. Щоб уникнути такого впливу, лікування препаратом Парієт ^® необхідно припинити щонайменше за 5 днів до початку вимірювання рівня хромограніну. Якщо рівень хромограніну та гастрину не повернувся до контрольного діапазону після початкового вимірювання, вимірювання слід повторити через 14 днів після припинення лікування ІПП.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Даних щодо безпеки застосування рабепразолу у період вагітності немає.

Дослідження репродуктивної токсичності на щурах та кроликах не виявили доказів порушення фертильності чи шкоди для плода, пов'язаних із застосуванням рабепразолу натрію, хоча у щурів спостерігалося незначне проникнення через плацентарний бар'єр.

Застосування лікарського засобу Парієт ^® у період вагітності протипоказано.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникає рабепразол натрію у грудне молоко жінок. Відповідних досліджень за участю жінок, які годують груддю, не проводилося. Хоча рабепразол натрію виділяється у молоко щурів.

Парієт ^® не слід призначати жінкам у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на фармакодинаміку рабепразолу натрію та властивий йому профіль побічних ефектів можна вважати, що Парієт ^® не повинен негативно впливати на керування автомобілем та роботу з потенційно небезпечними механізмами. Разом з тим, у разі виникнення сонливості рекомендується уникати керування автомобілем та роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі, у тому числі пацієнти літнього віку.

Активна пептична виразка дванадцятипалої кишки та активна доброякісна виразка шлунка: рекомендована доза при цих захворюваннях становить 20 мг 1 раз на добу вранці.

У більшості пацієнтів з активною пептичною виразкою дванадцятипалої кишки час, необхідний для загоєння виразки, становить до 4 тижнів. Однак деяким пацієнтам для одужання слід приймати Парієт ^® додатково протягом ще 4 тижнів. У більшості пацієнтів з активною доброякісною виразкою шлунка загоєння відбувається за 6 тижнів, але деяким пацієнтам, нечутливим до лікування, для загоєння виразок слід приймати Парієт ^® додатково протягом ще 6 тижнів.

Ерозивна або виразкова гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: рекомендована доза при цих захворюваннях становить 20 мг 1 раз на добу протягом 4-8 тижнів.

Довготривале лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (підтримуюча терапія ГЕРХ): для тривалого лікування можна застосовувати підтримуючі дози препарату Парієт ^® 10 мг або 20 мг 1 раз на добу, залежно від клінічної відповіді пацієнта.

Симптоматичне лікування ГЕРХ від помірного до дуже тяжкого ступеня: пацієнтам без езофагіту Парієт ^® призначати у дозі 10 мг 1 раз на добу. Якщо після 4 тижнів лікування симптоми не зникають, слід провести додаткове обстеження пацієнта. Як тільки симптоми зникнуть, подальшого контролю за симптомами можна досягти використанням режиму «за вимогою»: застосовувати 10 мг 1 раз на добу за потреби.

Синдром Золлінгера – Еллісона:

Рекомендована початкова доза – 60 мг 1 раз на добу. Дозу можна поступово підвищувати до 120 мг на добу, у разі клінічної необхідності. Можна застосовувати разову дозу до 100 мг на добу. При необхідності прийому 120 мг на добу дозу ділити на два прийоми по 60 мг. Тривалість лікування залежить від клінічної необхідності.

Ерадикація Н. pylori: пацієнтам з Н. pylori препарат слід застосовувати у комбінації з ерадикаційною терапією. Рекомендується призначення протягом 7 днів:

Парієт ^® 20 мг 2 рази на добу + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу та амоксицилін 1 г 2 рази на добу.

За показаннями, що потребують прийому лише 1 раз на добу, таблетки Парієт ^® слід приймати вранці до їди. Хоча ні прийом у першу половину дня, ні вживання їжі не продемонстрували впливу на дію рабепразолу натрію, цей режим застосування є більш сприятливим для лікування.

Порушення функції нирок та печінки. Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки не потребують коригування дози препарату Парієт ^® . Для інформації щодо застосування препарату Парієт ^® пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки див. розділ «Особливості застосування».

Спосіб застосування.

Пацієнтів слід проінструктувати, що таблетки Парієт ^® не можна розжовувати або дрібнити, їх слід ковтати цілими.

Діти.

Парієт ^® не рекомендується призначати дітям, оскільки на даний час немає досвіду його застосування пацієнтам цієї вікової групи.

Передозування.

Досвід навмисного або випадкового передозування обмежений. Максимальна досліджена доза не перевищувала 60 мг рабепразолу натрію 2 рази на день або 160 мг рабепразолу натрію 1 раз на день. Симптоми, що виникають при передозуванні, в основному, мінімальні, типові для профілю відомих небажаних явищ і минають без необхідності подальшого медичного втручання. Специфічний антидот для препарату Парієт ^® невідомий. Рабепразол натрію добре зв'язується з білками плазми та не виводиться під час діалізу. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.

Побічні реакції.

Під час контрольованих клінічних досліджень найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося, були головний біль, діарея, абдомінальний біль, астенія, метеоризм, висипання та сухість у роті. Побічні ефекти, що спостерігались під час клінічних досліджень, були здебільшого незначними, помірними і швидко минали.

Про побічні реакції, наведені нижче, повідомлялося під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період.

Частота визначається як: часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (неможливо оцінити згідно з наявними даними).

Інфекції та інвазії:

часто – інфекції.

З боку крові та лімфатичної системи:

рідко – нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз.

З боку імунної системи:

рідко – гіперчутливість ^1,2 .

З боку метаболізму та харчування:

рідко – анорексія;

невідомо – гіпонатріємія, гіпомагніємія ⁴ ;

З боку психіки:

часто – безсоння;

нечасто – знервованість;

рідко – депресія;

невідомо – сплутаність свідомості.

З боку нервової системи:

часто – головний біль, запаморочення;

нечасто – сонливість.

З боку органів зору:

рідко – розлади зору.

З боку судин:

невідомо – периферичні набряки.

З боку дихальної системи:

часто – кашель, фарингіт, риніт;

нечасто – бронхіт, синусит.

З боку травного тракту:

часто – діарея, блювання, нудота, біль у животі, запор, метеоризм, доброякісний фунгіцидний поліп;

нечасто – диспепсія, сухість у роті, відрижка;

рідко – гастрит, стоматит, порушення відчуття смаку;

невідомо – мікроскопічний коліт.

З боку гепатобіліарної системи:

рідко – гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія ³ .

З боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто – висип, еритема ² ;

рідко – свербіж, пітливість, бульозні реакції ² ;

дуже рідко – мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), синдром Стівенса – Джонсона.

невідомо – підгострий шкірний червоний вовчак ⁴ .

З боку кістково-м'язової системи:

часто – неспецифічний біль, біль у спині;

нечасто – міалгія, судоми ніг, артралгія, перелом шийки стегна, зап'ястка або хребта ⁴ .

З боку нирок та сечовивідної системи:

нечасто – інфекції сечовивідних шляхів;

рідко – інтерстиціальний нефрит.

З боку репродуктивної системи:

невідомо – гінекомастія.

Загальні розлади:

часто – астенія, грипоподібний синдром;

нечасто – біль у грудях, озноб, пірексія.

Лабораторні дослідження:

нечасто – збільшення рівня печінкових ферментів ³ ;

рідко – збільшення маси тіла.

¹ Включаючи набряк обличчя, артеріальну гіпотензію та диспное.

² Еритема, бульозні реакції та реакції гіперчутливості зазвичай зникали після припинення лікування.

³ У поодиноких випадках печінкова енцефалопатія спостерігалась у пацієнтів із цирозом печінки. Слід бути обережними при призначенні лікування препаратом Парієт ^® пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділ «Особливості застосування»).

⁴ Дивись розділ «Особливості застосування».

Побічні реакції, які мають клінічне значення:

- шок та анафілактичні реакції;

- панцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз та гемолітична анемія;

- фульмінантна форма гепатиту, порушення функції печінки, жовтяниця;

- інтерстиціальна пневмонія;

- токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівена-Джонсона, мультиформна еритема;

- гостра ниркова недостатність, інтерстиційний нефрит;

- гіпонатріємія;

- рабдоміоліз.

Побічні реакції, які мають клінічне значення та властиві інгібіторам протонної помпи:

- порушення зору;

- ангіоневротичний набряк, бронхіальний спазм;

- сплутаність свідомості.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати контроль за співвідношенням користь/ризик застосування лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Таблетки по 10 мг: по 7 або 14 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній коробці.

Таблетки по 20 мг: по 7 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній коробці;

по 14 таблеток у блістері, по 1 або 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Відповідальний за випуск серії.

Сілаг АГ/Cilag AG.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Хохштрассе 201, Шаффхаузен 8200, Швейцарія/Hochstrasse 201, 8200 Schaffhausen, Switzerland.

РАБЕПРАЗОЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа