В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ПРЕСТАРИУМ аргинин КОМБИ табл. п/плен. оболочкой контейнер №30

ПРЕСТАРИУМ аргинин КОМБИ табл. п/плен. оболочкой контейнер №30

rx
Код товара: 90767
Производитель: Servier (Франция)
3 000,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования препарата
Prestamium ® Гребень аргинина
(Prestarium ® Agininine Combi)
Место хранения:
Активные и вещество: 1 таблетка содержит 5 мг аргинина периндоприла (соответствующий 3,395 мг перингоприла) и 1,25 мг индапамида.
Вспомогательные вещества : моногидрат лактозы, стеарат магния (E 470 В), мальтодекстрин, коллоидный диоксид кремния (E 551), гликолят натрия гликолята (тип A), глицерин (E 422), гипромелоза (E 464), диоксид титана (E 171 ), Macroool 6000.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Pharmaco - это операционная группа. Периндоприл и диуретики. ATC C09B A04 код.
Клинические характеристики.
Индикация. Основная гипертония.
Prestarium ® Аргинин сочетает в себе при необходимости дополнительный контроль артериального давления при нанесении периндоприла в монотерапии.
Противопоказание.
Связанные с периндоприлом:
  • повышенная чувствительность к периндоприлу или любым другим ингибиторам ACE;
  • ангионеротические отеки (отек айвы) в анамнезе, связанном с предварительным лечением ингибиторов ACE;
  • врожденный или идиопатический ангионевротический отек;
  • Беременные или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»).
Связанные с индапамидом:
  • Гиперчувствительность к индапамидам или любым другим сульфонамидам;
  • почечная недостаточность тяжелой степени (клиренс креатинина ниже 30 мл / мин);
  • тяжелое нарушение функции печени;
  • печеночная энцефалопатия;
  • Гипокалиемия;
  • Как правило, этот лекарственный продукт не рекомендуется вводить в сочетании с неаритритными препаратами, которые могут привести к развитию пароксизмальной желудочковой тахикардии, такого как «Пируе» (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия») ;
  • Период грудного вскармливания (см. «Применение во время беременности или грудного вскармливания»).
Связанные с препаратом Prestarium ® Сжигание аргинина:
  • Повышенная чувствительность к любому вспомогательному веществу.
Благодаря отсутствию достаточного клинического опыта, Prestamium ® Аргинин не применяется:
  • пациентам, которые находятся в гемодиализе;
  • Пациенты с необработанной декомпенсированной сердечной недостаточностью.
Способ применения и доза.
Для перорального использования.
Взрослые. 1 таблетка в день, желательно по утрам перед едой. Его можно рекомендовать индивидуальную дозу выбора компонентов. В случае клинической целесообразности можно обеспечить переход от монотерапии сразу до лечения приготовления престариума ® сгорания аргинина.
Пациенты пожилых людей. Лечение должно быть запущено, принимая во внимание показатели артериального давления и функцию почек.
Пациенты с нарушением функции печени (см. Разделы «Противопоказания», «Особенности применения», «Фармакокинетика»). Пациенты с тяжелыми расстройствами печени лечения противопоказаны. Пациенты в расстройствах функции печени умеренной степени не требуют коррекции дозы.
Пациенты с нарушенной функцией почек (см. Раздел «Особенности применения»). При почечной недостаточности тяжелой степени (клиренс креатинина ниже 30 мл / мин) лечение противопоказано. Пациенты с клиренсом креатинина ≥ 30 и <60 мл / мин рекомендуются для начала лечения адекватных дозах активных веществ (периндоприл и индапамида) в произвольной комбинации. Пациенты с клиренсом креатинина> 60 мл / мин не требуют коррекции дозы. Обычный медицинский надзор должен включать частый мониторинг уровня креатинина и калия.
Неблагоприятные реакции.
Использование периндоприла ингибирует систему ренин-ангиотензин-альдостерона и способствует снижению потери калия, которая из-за индапамида. У 4% пациентов, получавших препариум ® аргинином, возникает гипокалиемия (уровень калия <3,4 ммоль / л).
Во время лечения препарат может наблюдаться ниже побочных эффектов, которые распределяются следующим образом: очень часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1 / 100), редко (≥ 1/10000, <1/1000), очень редко (<1/10000), частота неизвестна (не может быть определена в соответствии с доступной информацией).
По системе крови и лимфатической системе
Очень редко:
  • тромбоцитопения, лейкопения / нейтропения, агранулоцитоз, апластическая анемия, бандитопения, гемолитическая анемия;
  • Анемия (см. Раздел «Особенности применения») наблюдалось при использовании ингибиторов ACE в определенной категории пациентов (пациентов после трансплантации почек, пациенты, которые находятся в гемодиализе).
Психические расстройства
Нечасто: изменения настроения или нарушения сна.
По нервной системе
Часто: парестезия, головная боль, астения, головокружение, головокружение.
Очень редко: путаница сознания.
Частота неизвестна: обморок.
По боковой стороне органов
Часто: нарушение зрения.
Услышав и лабиринт
Часто: звонит в уши.
Сосудистой системой
Часто: артериальная гипотензия (в т. Ортостатической).
Очень редко: инсульт может возникнуть в результате чрезмерного снижения артериального давления в пациентах с высоким риском (см. Раздел «Особенности применения»).
Частота неизвестна: васкулит.
Со стороны сердца
Очень редко: в результате чрезмерной гипотензии у пациентов, принадлежащих к группе высокого риска, вторичное возникновение аритмий, включая брадикардию, желудочковую тахикардию и фибрилляцию предсердий, стенокардию и инфаркт миокарда (см. Раздел «Особенности применения»).
Частота неизвестна: пароксизмальная желудочка тахикардия типа «pirueth», которая может быть смертельным (см. Разделы «Противопоказания», «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействия»).
Расстройства от респираторной системы, органов груди и средостения
Часто: сообщалось о появлении сухого кашля при лечении ингибиторов ACE. Этот кашель длится и останавливается после отмены препарата. В случае кашля необходимо учитывать его истрогенную этиологию. Одышка.
Нечасто: бронхоспазм.
Очень редко: эозинофильная пневмония, ринит.
Расстройства от желудочно-кишечного тракта
Часто: запоры, сухость во рту, тошнота, рвота, боль в эпигастральной зоне, анорексия, боли в животе, нарушение вкуса, диспепсия, диарея.
Очень редко: панкреатит .
Расстройства от гепатобилиарной системы
Очень редко: цитолитический или холестастический гепатит (см. Раздел «Особенности применения»).
Частота неизвестна: в случае печеночной недостаточности возможна возникновение печеночной энцефалопатии (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).
Проявления из кожи и подкожной ткани
Часто: сыпь, зуд, макулопапулоз сыпь.
Не часто:
  • ангионевротический отек лица, конечностей, губ, слизистые оболочки, язык, голосовой зазор и / или гортани, уравновешенность (см. Раздел «Особенности применения»);
  • Реакции повышенной чувствительности, главным образом от кожи, пациенты, которые имеют тенденцию к развитию аллергических и астматических реакций;
  • пурпура.
Можно усугубить существующую систему Red Lupus.
Очень редко: мультиформная эритема, токсический эпидермальный некрольс, синдром Стивенс-Джонсона.
Сообщенные случаи реакций фотосенсибилизации (см. Раздел «Особенности приложения»).
Расстройства из костной и мышечной системы, соединительной ткани и костей
Часто: судороги.
Расстройства почками и мочевыводями
Нечасто: почечная недостаточность.
Очень редко: острая почечная недостаточность.
Нарушение из репродуктивной системы и молочных желез
Нечасто: импотенция.
Общие расстройства
Часто: астения.
Нечасто: потливость.
По лабораторным параметрам
Частота неизвестна:
  • Расширение интервала QT на электрокардиограмме (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»);
  • увеличение мочевой кислоты и глюкозы в плазме крови во время лечения;
  • увеличение ферментов печени;
  • Небольшое увеличение уровня креатинина в плазме и моче, которое исчезает после прекращения препарата. Это более характерно для пациентов со стенозом почечных артерий, артериальной гипертонии во время лечения диуретиками, почечной недостаточностью.
Нарушение метаболизма и метаболизма
Редко: гиперкальциемия.
Частота неизвестна:
  • Уменьшение уровней калия до состояния гипокалемии, в частности у пациентов с группой риска (см. Раздел «Особенности применения»);
  • Улучшение уровня калия, как правило, временный;
  • Гипонатриемия с гиповолемией может привести к обезвоживанию и ортостатической гипотензии;
  • Гипогликемия.
Клинические исследования
Во время предварительного исследования серьезные нежелательные реакции соответствовали данным профиля безопасности периндоприла / индапамида. Серьезные побочные эффекты возникли с такой же частотой у небольшого числа пациентов с обеими группами лечения: гиперкалемия (0,1%), гипотензия (0,1%), острая почечная недостаточность (0,1%) и кашель (0,1%). Ангионеротические отеки были обнаружены у трех пациентов с группой периндоприла / индапамида и у двух пациентов с группой плацебо.
Передозировка.
В случае передозировки наиболее частая нежелательная реакция представляет собой артериальную гипотензию, которая иногда может сопровождаться тошнотой, рвотой, захватом, головокружением, сонливостью, путаницей сознания, олигурией, которая может прогрессировать в анурии (в результате гиповолемии), кровообращение. Может быть нарушение водно-электролитического баланса (снижение плазмы калия и натрия), почечная недостаточность, гипервентиляция, тахикардия, ускоренное сердцебиение (пальпация), брадикардия, беспокойство, кашель и т. Д.
Меры первой помощи включают быстрое вывод препарата из организма: мытье желудка и / или цели активированного древесного угля, а затем - реставрация водно-электролитического баланса в условиях больницы до тех пор, пока эти показатели не вернутся к норме Отказ
В случае значительной гипотензии пациент должен обеспечить горизонтальное положение с низкой изголовьями. При необходимости для проведения внутривенного введения изотонического раствора или применять любой другой способ снижения объема крови.
Периндоприл - активная форма перингоприла - может быть удалена из организма с гемодиалисисом (см. Раздел Фармакокинетики).
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность.
Препарат противопоказан для использования беременных или женщин, которые планируют забеременеть.
Если во время лечения этот лекарственный продукт, подтверждается беременность, его применение должно быть немедленно прекращено и, при необходимости, для замены другого лекарственного средства, разрешенного для использования у беременных женщин.
Специальные меры предосторожности, связанные с периндоприлом.
В тех случаях, когда продление ингибиторов ACE считаются обязательными, пациенты, планирующие беременность, должны быть переданы на альтернативные антигипертензивные препараты, которые подтвердили данные о безопасности при применении во время беременности. Если в период лечения подтверждается беременностью, лечение ингибиторами ACE следует немедленно прекратить и при необходимости, заменены другим лекарственным средством, разрешенным для использования у беременных женщин.
Известно, что прием ингибиторов ACE во время II и III триместра беременности оказывает токсическое влияние на эмбриону (нарушение функции почек, замедление, замедление костной ткани черепа) и на корпусе новорожденного ребенка (почек) Отказ, артериальная гипотензия, гиперкалиемия).
Если приема ингибиторов ACE произошла в II и III триместре беременности, ультразвуковое исследование функций почек и структура нового черепа.
По словам новорожденных, чьи матери во время беременности взяли ингибиторы ACE, его следует наблюдать за своевременное обнаружение и коррекцию артериальной гипотензии.
Специальные оговорки, связанные с индапамидом.
Следствием продолжительного применения тиазидных диуретиков во время III триместра беременности может быть уменьшение объема циркулирующей крови беременной женщины и психического и плацентарного кровотока, что может привести к фетоплацентальной ишемии и самой искренне задержки развития. Кроме того, в редких случаях наблюдается гипогликемия и тромбоцитопения у новорожденного.
Кормление грудью.
PreSetium ® Аргинин противопоказан в периоде грудного вскармливания. Необходимо решить остановить грудное вскармливание во время лечения или отменить препарат во время периода грудного вскармливания, учитывая важность терапии для матери.
Специальные меры предосторожности, связанные с периндоприлом.
Использование периндоприла во в грудное вскармливание не рекомендуется из-за отсутствия данных. Следует быть преимуществом альтернативного лечения доказанным профилем безопасности, особенно во время грудного вскармливания новорожденного или преждевременного младенца.
Специальные оговорки, связанные с индапамидом.
Индапам проникает в грудное молоко. Индапамид относится к тиазизидным диуретикам, который используется во время грудного вскармливания, сопровождаемого уменьшением и ингибированием лактации. Повышенная чувствительность к производным сульфонамидов, гипокалиемии и ядерной желтухи также могут быть разработаны.
Дети.
Этот препарат не рекомендуется использовать для лечения детей и подростков благодаря недостаточному обеспечению безопасности и эффективности данных для этой группы пациентов.
Особенности приложения.
Специальные оговорки, общие для периндоприла и индапамида
Для комбинации с низкой дозой Prestamium ® аргинин сочетает в себе значительное снижение нежелательных лекарственных реакций по сравнению с самыми низкими дозами отдельных компонентов, за исключением гипокалиемии (см. Раздел «Побочные реакции»). При условии, что пациент начинает применить два новых антигипертензивных препарата сразу, возможно увеличение идиосинкратических реакций. Чтобы избежать такого риска, требуется тщательный мониторинг.
Литий. Одновременное использование лития и комбинации периндоприла / индапамида обычно не рекомендуется (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Специальные оговорки, относящиеся к периндоприлсу
Нейтропения / агранулоцитоз. Среди пациентов, принимающих ингибиторы ACE, были зарегистрированы случаи нейтропении / агранулоцитоза, тромбоцитопении и анемии. У пациентов с нормальной функцией почек и при отсутствии других факторов риска нейтропения происходит редко. Периндоприл следует вводить очень тщательно для пациентов с коллагенозом, во время терапии иммуносупрессантами, аллопуринолом или пропитамидом или в сочетании этих обременительных факторов, особенно в присутствии функции почек. У некоторых таких пациентов наблюдалось развитие серьезных инфекционных заболеваний, в нескольких случаях - интенсивная антибиотика терапии. При назначенном периндоприлке таких пациентов рекомендуется периодически контролировать количество лейкоцитов в крови, и пациенты должны знать, что существует какое-либо проявление инфекционного заболевания (боль в горле, увеличение температуры тела) должно быть проинформировано врачом.
Гиперчувствительность / ангионевротический отек. Редкие случаи ангионевротического отека лица, конечностей, губ, языка, голосовых пробелов и / или гортани у пациентов, были зарегистрированы при использовании ингибиторов ACE, включая периндоприл. Это может произойти в любое время во время лечения. В таких случаях необходимо срочно прекратить препарат и установить государственный надзор пациента к полному исчезновению симптомов. В тех случаях, когда отек распространяется только в области лица и губы, состояние пациента обычно улучшается без лечения, хотя антигистамины уменьшаются симптомами.
Ангионеротические отеки, связанные с отеком гортани, могут привести к летальным последствиям. В тех случаях, когда отек простирается на язык, голосовой зазор или гортань, который может привести к препятствующему препятствию, требуется срочная аварийная терапия, что может включать подкожное введение эпинефринового раствора 1: 1000 (0,3-0,5 мл) и // или обеспечить переход дыхательного тракта.
Сообщалось, что пациенты в ингибиторах ACE негро-гонки чаще вызывают ангионевротические отеки по сравнению с представителями других рас.
Пациенты с ангионеротическим отеком в анамнезе, которые не были связаны с техникой ингибиторов ACE, могут иметь повышенный риск угнаторотического отека при получении ингибиторов ACE (см. Раздел «Противопоказания»).
Редкие случаи кишечного ангионеротического отека были зарегистрированы у пациентов, получающих ингибиторы ACE. У таких пациентов была боля в животе (с тошнотой и рвотой или без них); Некоторые случаи кишечного ангионеротического отека не сопровождались проявлением предварительного ангионеротического отека лица, а уровень ээразы С-1 был нормальным. Диагноз кишечного ангионеротического отека был установлен в компьютерной томографии или ультразвуковом исследовании или во время хирургического вмешательства. После отмены ингибитора ACE симптомы ангионевротического отека исчезли. В случае боли в животе у пациентов принимают ингибиторы ACF, следует проводить дифференциальный диагноз и исключая кишечный ангионевротический отек.
Анафілактоїдні реакції під час десенсибілізуючої терапії. Повідомлялося про поодинокі випадки виникнення тривалих анафілактоїдних реакцій, що загрожували життю, у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ під час десенсибілізуючої терапії препаратами, що містять бджолину отруту. Інгібітори АПФ слід застосовувати з обережністю пацієнтам з алергією після проведення десенсибілізації та уникати їх призначення під час проведення імунотерапії препаратами, що містять бджолину отруту. Однак у пацієнтів, які потребують призначення як інгібіторів АПФ, так і десенсибілізуючої терапії, таких реакцій можна уникнути завдяки тимчасовому припиненню застосування інгібітору АПФ щонайменше за 24 години перед проведенням десенсибілізації.
Анафілактоїдні реакції під час плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ). Рідко у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, під час проведення плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ) з використанням декстрансульфату повідомлялося про виникнення небезпечних для життя анафілактоїдних реакцій. Розвитку анафілактоїдних реакцій можна уникнути, якщо перед проведенням кожного плазмаферезу тимчасово припиняти лікування інгібітором АПФ.
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі. Повідомлялося про випадки виникнення анафілактоїдних реакцій у пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ під час перебування на гемодіалізі з використанням високопроточних поліакрилових мембран (наприклад AN 69 ® ). Таким пацієнтам слід застосовувати інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертензивних препаратів.
Пацієнти після трансплантації нирки. Досвід щодо призначення периндоприлу аргініну пацієнтам після нещодавно перенесеної операції з трансплантації нирки відсутній.
Калійзберігаючі діуретики, солі калію. Комбінація периндоприлу з калійзберігаючими діуретиками, солями калію зазвичай не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Артеріальна гіпотензія у пацієнтів з симптоматичною серцевою недостатністю та супутньою нирковою недостатністю або без неї. Виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії найбільш вірогідне у пацієнтів з більш тяжким ступенем серцевої недостатності, які приймають великі дози петльових діуретиків, мають гіпонатріємію або ниркову недостатність функціонального характеру. Для зниження ризику симптоматичної артеріальної гіпотензії під час початку терапії та на етапі підбору доз пацієнтам необхідно знаходитися під ретельним наглядом лікаря. Такі самі застереження існують для пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями, у яких надмірне зниження артеріального тиску може спричинити виникнення інфаркту міокарда або інсульту.
Ішемічна хвороба серця. У випадку, якщо протягом першого місяця лікування периндоприлом відбувся епізод нестабільної стенокардії (будь-якої тяжкості), необхідно ретельно зважити співвідношення ризик/користь перед тим як вирішувати питання про продовження терапії.
Спеціальні застереження, що стосуються індапаміду
У пацієнтів із порушенням функції печінки застосування тіазидних та тіазидоподібних діуретиків може спричинити виникнення печінкової енцефалопатії. У такому випадку застосування діуретиків слід негайно припинити.
Фотосенсибілізація. Повідомлялося про випадки реакцій фотосенсибілізації у пацієнтів, які приймали тіазидні та тіазидоподібні діуретики (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні таких реакцій рекомендується припинити лікування діуретиками. Якщо є необхідність знову призначити діуретики, рекомендується захистити вразливі ділянки від сонця або від джерел штучного ультрафіолету.
Застереження при застосуванні, спільні для периндоприлу та індапаміду
Порушення функції нирок. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказане.
Якщо під час застосування препарату у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без існуючих наявних ознак порушення функції нирок виникли лабораторні ознаки ниркової недостатності, застосування препарату необхідно припинити з можливістю відновлення лікування у меншій дозі або одним зі складових препарату. Таким пацієнтам необхідно проводити частий моніторинг калію та креатиніну: через 2 тижні від початку лікування та потім кожні два місяці у період терапевтичної стабілізації. Випадки виникнення ниркової недостатності спостерігалися переважно у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю або з існуючим порушенням функції нирок, включаючи пацієнтів зі стенозом ниркової артерії.
Цей препарат не рекомендується застосовувати пацієнтам з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки.
Гіпотензія і дефіцит води та електролітів. У пацієнтів з існуючим дефіцитом натрію (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркових артерій) є ризик різкого зниження артеріального тиску. Тому необхідно систематично перевіряти наявність симптомів дефіциту води та електролітів, які можуть виникнути при блюванні або діареї. Таким пацієнтам необхідно регулярно контролювати рівень електролітів у плазмі крові.
При виникненні значної гіпотензії може бути потрібне внутрішньовенне введення 0,9 % розчину хлориду натрію. Тимчасова гіпотензія не є протипоказанням для подальшого прийому препарату. Після відновлення ОЦК та нормалізації артеріального тиску лікування може бути відновлене у зменшеній дозі або одним зі складових препарату.
Рівень калію. Комбінація периндоприлу та індапаміду не виключає можливості виникнення гіпокаліємії, особливо у хворих на цукровий діабет або у пацієнтів із нирковою недостатністю. Як і при застосуванні будь-якого іншого препарату, що містить діуретик, слід проводити регулярний моніторинг рівня калію.
Допоміжні речовини. Престаріум ® аргінін Комбі не слід призначати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози.
Застереження при застосуванні периндоприлу
Кашель. Як і при застосуванні інших інгібіторів АПФ, можливе виникнення сухого кашлю, який зникає після відміни препарату. У разі необхідності лікування можна продовжити. Якщо терапія інгібітором АПФ потрібна для пацієнта, то може розглядатися питання про продовження терапії.
Ризик артеріальної гіпотензії та/або ниркової недостатності (при наявності серцевої недостатності, дефіциту води та електролітів). Значна стимуляція ренін-ангіотензин-альдостеронової системи спостерігалася під час значного дефіциту води та електролітів (сувора безсольова дієта або тривале лікування діуретиками) у пацієнтів з низьким артеріальним тиском, у випадках стенозу ниркових артерій, застійної серцевої недостатності або у пацієнтів з цирозом печінки з набряками та асцитом. Блокування цієї системи інгібітором АПФ може спричинити, особливо під час першого прийому та протягом перших двох тижнів лікування, різке зниження артеріального тиску та/або підвищення рівня креатиніну у плазмі крові, що підтверджує функціональну ниркову недостатність. Іноді, хоча й рідко, це може мати гострий початок та виникнути у будь-який час. У таких випадках лікування слід розпочинати з меншої дози з поступовим її збільшенням.
Пацієнти літнього віку. Перед початком лікування слід перевірити функцію нирок та рівень калію. Для зниження ризику виникнення раптової гіпотензії, особливо при наявності дефіциту води або електролітів, початкову дозу коригують залежно від відповіді артеріального тиску на лікування.
Пацієнти з атеросклерозом. Ризик виникнення гіпотензії є в усіх пацієнтів, але з особливою обережністю слід призначати хворим з ішемічною хворобою серця або з недостатністю церебрального кровообігу. Таким пацієнтам лікування слід розпочинати з низької дози.
Реноваскулярна гіпертензія. Лікуванням реноваскулярної гіпертензії є реваскуляризація. Однак інгібітори АПФ можуть бути корисними для пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією, які чекають на операцію, або якщо така операція неможлива.
Якщо Престаріум ® аргінін Комбі був призначений пацієнтам з відомим або підозрюваним стенозом ниркової артерії, лікування необхідно розпочинати в умовах стаціонару з низьких доз та під контролем рівня калію, оскільки у деяких пацієнтів розвинулася функціональна ниркова недостатність, яка була оборотною після відміни лікування.
Інші групи ризику. Лікування пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю (IV ступеня) або пацієнтів з інсулінзалежним цукровим діабетом (через тенденцію до спонтанного підвищення рівня калію) слід розпочинати під медичним наглядом зі зменшеної початкової дози. Лікування бета-блокаторами пацієнтів з артеріальною гіпертензією з коронарною недостатністю не слід припиняти: інгібітор АПФ додають до бета-блокатора.
Хворі на цукровий діабет. У хворих на цукровий діабет, які приймають пероральні цукрознижувальні засоби або отримують інсулін, слід ретельно контролювати рівень глюкози у крові, особливо протягом першого місяця терапії інгібітором АПФ.
Расові особливості. Як і інші інгібітори АПФ, периндоприл менш ефективно знижує артеріальний тиск у пацієнтів негроїдної раси з гіпертензією, ніж у пацієнтів інших рас, що, можливо, пояснюється низьким рівнем реніну у крові цих пацієнтів.
Хірургічне втручання/анестезія. Інгібітори АПФ можуть спричинити гіпотензивний ефект при проведенні анестезії, особливо під час застосування анестетика, який призводить до зниження артеріального тиску. Тому при лікуванні інгібіторами АПФ тривалої дії, такими як периндоприл, препарат рекомендується у разі можливості відмінити за одну добу до хірургічного втручання.
Стеноз аортального або мітрального клапанів/гіпертрофічна кардіоміопатія. Необхідно з обережністю призначати інгібітори АПФ пацієнтам з обструкцією виходу з лівого шлуночка.
Печінкова недостатність. Рідко застосування інгібіторів АПФ було асоційоване з виникненням синдрому, що розпочинається з холестатичної жовтяниці та прогресує до швидкоплинного некрозу печінки, іноді з летальним наслідком. Механізм цього синдрому неясний. Пацієнтам, у яких під час прийому інгібіторів АПФ розвинулася жовтяниця з підвищенням рівня печінкових ферментів, слід припинити застосування інгібітору АПФ та забезпечити відповідне медичне спостереження (див. розділ «Побічні реакції»).
Гіперкаліємія. У деяких пацієнтів на тлі прийому інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу, відзначалося збільшення концентрації калію у сироватці крові. До факторів ризику виникнення гіперкаліємії належать ниркова недостатність або зниження функції нирок, вік (понад 70 років), цукровий діабет, інтеркурентні стани, такі як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз та одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, еплеренон, триамтерен або амілорид), з харчовими добавками, що містять калій, або замінниками солі з калієм; або прийом інших препаратів, що спричинюють підвищення концентрації калію у сироватці крові (гепарин). Застосування харчових добавок, що містять калій, калійзберігаючих діуретиків або замінників солі з калієм, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок, може призвести до значного підвищення рівня калію в сироватці крові. Гіперкаліємія може спричинити виникнення серйозної, іноді летальної аритмії. Якщо одночасне застосування периндоприлу та будь-якої з вищезазначених речовин вважається доречним, їх слід застосовувати з обережністю та часто контролювати рівень калію в сироватці крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застереження при застосуванні індапаміду
Баланс води та електролітів.
Натрій плазми. Рівень натрію у плазмі крові необхідно перевіряти до початку лікування та регулярно під час лікування. Будь-який діуретик може спричинити виникнення гіпонатріємії, яка може призвести до серйозних наслідків. Зниження натрію у плазмі крові може бути спочатку безсимптомним, тому необхідний регулярний моніторинг. Його проводять частіше у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з цирозом печінки (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозування»).
Калій плазми. Зниження рівня калію у плазмі з виникненням гіпокаліємії є основним ризиком при застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Слід попередити виникнення гіпокаліємії (< 3,4 ммоль/л) у певних категорій пацієнтів високого ризику (пацієнти літнього віку та/або ті, хто недостатньо харчується, приймає багато ліків, пацієнти з цирозом печінки та набряками й асцитом, пацієнти з ІХС та з серцевою недостатністю). У таких випадках гіпокаліємія підвищує кардіотоксичність серцевих глікозидів та ризик виникнення порушень ритму.
Пацієнти, які мають подовжений QT-інтервал вродженого або ятрогенного ґенезу, також належать до групи ризику. У таких пацієнтів гіпокаліємія, як і брадикардія, можуть сприяти розвитку тяжких порушень серцевого ритму, у тому числі пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует», яка може бути летальною.
У всіх цих випадках необхідний більш частий контроль рівня калію. Перше визначення рівня калію у плазмі крові має бути виконано протягом першого тижня лікування.
При зниженому рівні калію необхідно його відкоригувати.
Кальцій плазми. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного та тимчасового підвищення рівня кальцію у плазмі крові. Значне підвищення рівня кальцію може бути пов'язане з недіагностованим гіперпаратиреоїдизмом. У таких випадках лікування слід припинити до обстеження функції паращитовидних залоз.
Глюкоза крові. Контроль глюкози крові є дуже важливим для хворих на цукровий діабет, особливо при зниженому рівні калію.
Сечова кислота . У пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти може бути тенденція до підвищення кількості нападів подагри.
Функція нирок та діуретики. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення функції є незначними (креатинін плазми крові нижче рівня 25 мг/л, тобто 220 ммоль/л у дорослих).
У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну плазми крові слід визначати з урахуванням віку, маси тіла та статі за формулою Кокрофта:
кліренс креатиніну (cl cr ) = (140 – вік) × маса тіла / 0,814 × рівень креатиніну у плазмі крові,
де вік виражений у роках;
маса тіла – у кг;
рівень креатиніну у плазмі крові – у мкмоль/л.
Цю формулу використовують для чоловіків літнього віку. Її слід адаптувати для жінок шляхом помноження результату на 0,85.
Гіповолемія, спричинена втратою води та натрію внаслідок прийому діуретиків, на початку лікування спричиняє зниження гломерулярної фільтрації. Це може призвести до підвищення рівня сечовини у крові та креатиніну плазми у крові. Ця транзиторна функціональна ниркова недостатність не має наслідків у осіб із нормальною функцією нирок, але може погіршити наявну ниркову недостатність.
Спортсмени. Під час застосування препарату Престаріум ® аргінін Комбі можливий позитивний результат при проведенні допінг-контролю у спортсменів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Вплив периндоприлу, індапаміду та препарату Престаріум ® аргінін Комбі. Дві діючі речовини окремо або комбінація у вигляді препарату Престаріум ® аргінін Комбі не впливають на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами. Але у деяких пацієнтів можуть виникати індивідуальні реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або у разі комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. Внаслідок цього може погіршитися здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Взаємодії, що стосуються периндоприлу та індапаміду
Не рекомендується одночасне застосування
Літій. Можливе збільшення концентрації літію у сироватці крові та підвищення його токсичності, тому одночасне застосування периндоприлу у комбінації з індапамідом та препаратів літію не рекомендоване. Однак якщо це дійсно необхідно, слід ретельно контролювати рівень концентрації літію у сироватці крові.
Взаємодії, що потребують особливої уваги
Баклофен посилює антигіпертензивну дію препарату. Необхідно проводити моніторинг артеріального тиску та функції нирок та у разі необхідності коригувати дозу.
Системні нестероїдні протизапальні препарати (у тому числі великі дози саліцилатів). Коли інгібітори АПФ призначають одночасно з нестероїдними протизапальними засобами (такими як ацетилсаліцилова кислота у протизапальних дозах, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні НПЗЗ) може виникати послаблення антигіпертензивного ефекту. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та НПЗЗ може посилити ризик погіршення функції нирок, включаючи ймовірну гостру ниркову недостатність, та підвищити рівень калію сироватки, особливо у пацієнтів з попередньою недостатньою функцією нирок. Таку комбінацію слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Їм необхідно відновити водний баланс та розглянути питання щодо контролю функції нирок після початку комбінованої терапії та при подальшому лікуванні.
Взаємодії, що потребують деякої уваги
Іміпраміноподібні (трициклічні) антидепресанти, нейролептичні засоби посилюють антигіпертензивну дію та підвищують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Кортикостероїди, тетракозактид зменшують антигіпертензивну дію (затримка води та іонів натрію під впливом кортикостероїдів).
Інші антигіпертензивні препарати у комбінації з периндоприлом/індапамідом можуть спричинити додаткове зниження артеріального тиску.
Взаємодії, що стосуються периндоприлу
Не рекомендується одночасне застосування
Калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, триамтерен у монотерапії або у комбінації), солі калію. Інгібітори АПФ зменшують втрату калію, спричинену діуретиками. Калійзберігаючі діуретики, наприклад триамтерен, спіронолактон або амілорид, харчові добавки, що містять калій, або замінники солі з калієм можуть призвести до значного підвищення рівня калію у сироватці крові (можливо, летального). Таку комбінацію слід призначати з обережністю та з частим моніторингом каліємії та ЕКГ у тих випадках, коли одночасний прийом є показаним у зв'язку з наявністю підтвердженої гіпокаліємії.
Препарати, одночасне призначення з якими потребує особливої уваги
Протидіабетичні засоби (інсулін, цукрознижуючі сульфонаміди). Повідомлялося про взаємодії з каптоприлом та еналаприлом. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують лікування інсуліном або цукрознижуючими сульфонамідами, застосування інгібіторів АПФ може посилити гіпоглікемічний ефект. Дуже рідко можливе виникнення епізодів гіпоглікемії (через покращення толерантності до глюкози та, як наслідок, зниження потреби в інсуліні).
Взаємодії, що потребують деякої уваги
Алопуринол, цитостатики, імунодепресивні засоби, системні кортикостероїди або прокаїнамід у комбінації з інгібіторами АПФ можуть призвести до підвищення ризику виникнення лейкопенії.
Препарати для анестезії. Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивну дію деяких препаратів для анестезії.
Діуретики (тіазидні та петльові ). Попереднє лікування високими дозами діуретиків може спричинити зневоднення, що може збільшити ризик гіпотензії на початку терапії периндоприлом.
Золото. Рідко можуть виникнути реакції, подібні до тих, що виникають при застосуванні нітратів (почервоніння обличчя, нудота, блювання та гіпотензія).
Периндоприл може бути застосований одночасно з
Антигіпертензивні засоби та вазодилататори. Одночасне застосування з нітрогліцерином та іншими нітратами, або з іншими вазодилататорами може сприяти додатковому зниженню артеріального тиску.
Симпатоміметики можуть послабляти антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ.
Периндоприлу аргінін можна застосовувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (коли її призначають у якості тромболітика), тромболітиками, бета‑блокаторами та/або нітратами .
Взаємодії, що стосуються індапаміду
Взаємодії, що потребують особливої уваги
Препарати, які можуть спричинити розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует». Через ризик виникнення гіпокаліємії індапамід слід призначати з обережністю у комбінації з препаратами, що можуть спричинити розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует», такими як антиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід); класу ІІІ (аміодарон, дофетилід, ібутилід, бретиліум, соталол); деякі нейролептики (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол), інші нейролептики (пімозид), інші препарати, такі як бепридил, сизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, мізоластин, пентамідин, моксифлоксацин, спарфлоксацин, вінкамін внутрішньовенно, метадон, астемізол, терфенадин. Слід запобігати зниженню калію у плазмі крові та, у разі необхідності, його коригувати, контролювати QT-інтервал.
Препарати, які можуть спричинити гіпокаліємію. Амфотерицин В внутрішньовенний, глюкокортикоїди та мінералокортикоїди (системної дії), тетракозактид, проносні препарати (що стимулюють перистальтику) підвищують ризик зниження калію (адитивний ефект). Необхідно контролювати вміст калію у плазмі крові та коригувати його за потреби, зокрема при одночасному лікуванні серцевими глікозидами. Рекомендується застосовувати проносні препарати, які не стимулюють перистальтику.
Серцеві глікозиди. При виникненні гіпокаліємії підвищується токсичність серцевих глікозидів. Необхідно проводити моніторинг калію плазми та ЕКГ-контроль, а також, у разі необхідності, переглянути терапію.
Взаємодії, що потребують деякої уваги
Метформін може спричинити молочнокислий ацидоз внаслідок розвитку функціональної ниркової недостатності, пов'язаної з прийомом діуретиків, особливо петльових. Не слід призначати метформін, якщо рівень креатиніну у плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодоконтрастні засоби. У разі дегідратації, пов'язаної із застосуванням діуретиків, ризик розвитку гострої ниркової недостатності зростає, особливо при призначенні великих доз йодоконтрастних засобів. Необхідно відновити водний баланс до призначення йодоконтрастних засобів.
Солі кальцію. Можливе виникнення гіперкальціємії у зв'язку зі зниженням елімінації кальцію в сечу.
Циклоспорин. Можливе підвищення креатиніну плазми крові без впливу на рівень циркулюючого циклоспорину, навіть якщо немає дефіциту води та натрію.
Фармакологiчнi властивості.
Фармак одинаміка.
Престаріум ® аргінін Комбі – це комбінація інгібітору АПФ периндоприлу аргініну та сульфонамiдного діуретика індапаміду. Його фармакологічна дія зумовлена властивостями кожного компонента (периндоприлу та індапаміду) та їх адитивним синергізмом.
Фармакологічний механізм дії препарату Престаріум ® аргінін Комбі
Престаріум ® аргінін Комбі має адитивний синергійний ефект двох антигіпертензивних компонентів.
Фармакологічний механізм дії периндоприлу
Периндоприл – інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітор АПФ), АПФ перетворює ангіотензин І в ангіотензин ІІ (судинозвужувальну субстанцію), додатково стимулює секрецію альдостерону корою надниркових залоз та стимулює розпад брадикініну (вазодилатуючої субстанції) до неактивних гептапептидів.
Інгібування АПФ призводить до:
  • зниження секреції альдостерону;
  • підвищення активності реніну у плазмі крові, тоді як альдостерон не чинить негативного впливу;
  • зменшення загального периферичного опору судин завдяки переважному впливу на судини м'язів та нирок. При цьому не спостерігається затримки води та солей або рефлекторної тахікардії, навіть у разі тривалого лікування.
Периндоприл знижує артеріальний тиск також у пацієнтів з нормальним та низьким рівнем реніну у плазмі крові.
Периндоприл діє через свій активний метаболіт периндоприлат. Інші метаболіти неактивні.
Периндоприл зменшує роботу серця через:
  • вазодилататорну дію на вени (можливо, через зміни у метаболізмі простагландинів) – зменшення переднавантаження;
  • зменшення загального опору периферичних судин – зменшення постнавантаження на серце.
Численні дослідження, проведені за участю пацієнтів з серцевою недостатністю, довели, що застосування периндоприлу призводить до:
  • зниження тиску наповнення лівого та правого шлуночків;
  • зниження загального опору периферичних судин;
  • збільшення серцевого викиду та покращення серцевого індексу;
  • збільшення регіонального кровотоку у м'язах.
Значно покращуються показники тестів з фізичним навантаженням.
Фармакологічний механізм дії індапаміду
Індапамiд – це похідне сульфонамідів з індоловим кільцем, який фармакологiчно споріднений з тiазидними діуретиками. Індапамiд інгібує реабсорбцію натрію у кортикальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів у сечу та, меншою мірою, екскрецію калію та магнію, підвищуючи таким чином діурез. Цей механізм забезпечує антигіпертензивну дію.
Характеристика антигіпертензивної дії препарату Престаріум ® аргінін Комбі
Престаріум ® аргінін Комбі знижує систолічний та діастолічний тиск у пацієнтів з артеріальною гіпертензією будь-якого віку, які знаходяться як у положенні лежачи, так і в положенні стоячи. Антигіпертензивна дія препарату є дозозалежною та триває 24 години. Зниження артеріального тиску досягається менш ніж за один місяць без виникнення тахіфілаксії; зупинка лікування не спричинює синдром відміни. У ході клінічних досліджень доведено, що одночасне призначення периндоприлу та індапаміду спричинює антигіпертензивну дію синергійного походження, яка є результатом окремих ефектів складових препарату.
PICXEL – мультицентрове рандомізоване подвійне сліпе контрольоване дослідження, в якому оцінювався вплив комбінації периндоприлу та індапаміду на гіпертрофію лівого шлуночка порівняно з еналаприлом у монотерапії (за результатами ехокардіографії).
У ході дослідження PICXEL пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (з індексом маси лівого шлуночка > 120 г/м 2 у чоловіків та > 100 г/м 2 у жінок) було рандомізовано на дві групи: частина пацієнтів приймала 2 мг периндоприлу тертбутиламіну (еквівалентно 2,5 мг периндоприлу аргініну) + 0,625 мг індапаміду, інші пацієнти приймали 10 мг еналаприлу 1 раз на добу протягом року. Дози було адаптовано відповідно до показників артеріального тиску: дозу периндоприлу тертбутиламіну збільшували до 8 мг (еквівалентно 10 мг периндоприлу аргініну), а дозу індапаміду – до 2,5 мг або дозу еналаприлу збільшували до 40 мг 1 раз на добу. Продовжили приймати препарати у стартовій дозі 34 % пацієнтів у групі периндоприл/індапамід (2 мг периндоприлу та 0,625 мг індапаміду) та 20 % пацієнтів у групі еналаприлу (10 мг).
У кінці лікування індекс маси лівого шлуночка зменшився достовірно більше у пацієнтів, які отримували периндоприл/індапамід (–10,1 г/м²), ніж у групі еналаприлу (–1,1 г/м²). Різниця між двома групами була –8,3 (95 % CI (–11,5, –5,0), p < 0,0001).
Найкращий ефект зі зниження індексу маси лівого шлуночка було досягнуто при прийомі максимальних доз периндоприлу/індапаміду (10 мг/2,5 мг).
Артеріальний тиск більш ефективно знизився у групі периндоприл/індапамід: різниця середнього значення зниження артеріального тиску між двома групами пацієнтів становила для систолічного тиску –5,8 мм рт. ст. (95 % CI (–7,9, –3,7), p < 0,0001) та –2,3 мм рт. ст. (95 % CI (–3,6, –0,9), p = 0,0004) для діастолічного тиску з перевагою для пацієнтів із групи периндоприлу/індапаміду.
ADVANCE – міжнародне мультицентрове рандомізоване дослідження з бі-факторіальним (2×2) дизайном, спрямоване на визначення переваг зниження артеріального тиску фіксованою комбінацією периндоприлу/індапаміду порівняно з плацебо на тлі поточної стандартної терапії (подвійне сліпе порівняння) та переваг стратегії інтенсивного контролю глікемії (рівень HbAlc ≤ 6,5 %) на основі Гліклазиду MR (Діабетону ® MR) порівняно зі стандартним контролем глікемії (дизайн PROBE [проспективне рандомізоване відкрите дослідження із визначенням сліпим методом]) за впливом на основні макро- та мікросудинні події у пацієнтів з діабетом ІІ типу. Первинна кінцева точка складалась із основних макроваскулярних (кардіоваскулярна смерть, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт) і мікроваскулярних (нові випадки або погіршення нефропатії, ретинопатії) подій.
У дослідженні брали участь 11140 пацієнтів з діабетом ІІ типу. У середньому вік пацієнтів становив 66 років, ІМТ 28 кг/м 2 , тривалість діабету – 8 років, HbAlc 7,5 % та САТ/ДАТ 145/81 мм рт. ст. Серед них 83 % пацієнтів мали артеріальну гіпертензію, 32 % та 10 % пацієнтів мали в анамнезі мікро- та макроваскулярні захворювання відповідно та 27 % мали мікроальбумінурію. Супутня терапія включала препарати для зниження АТ (75 %), для зниження ліпідів (35 %, головним чином статини – 28 %), ацетилсаліцилової кислоти або інші антитромбоцитарні препарати (47 %).
Протягом 6 тижнів періоду введення у дослідження пацієнти отримували комбінацію периндоприлу/індапаміду та продовжували приймати звичайну для них цукрознижувальну терапію. Далі пацієнтам за рандомізованим принципом був призначений прийом плацебо (n = 5571) або комбінація периндоприлу/індапаміду (n = 5569). Престаріум ® аргінін Комбі 5 мг/1,25 мг, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не підходить для початку терапії. Лікування розпочинали з периндоприлу аргініну 2,5 мг/індапаміду 0,625 мг по 1 таблетці 1 раз на добу. Через 3 місяці, за умови доброї переносимості, дозу підвищували. Тобто призначали препарат Престаріум ® аргінін Комбі 5 мг/1,25 мг, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1 таблетці 1 раз на добу. Лікування протягом 4,3 року комбінацією периндоприлу/індапаміду призвело до достовірного зниження на 9 % відносного ризику показників первинної кінцевої точки (95 % СІ [0,828; 0,996], р = 0,041).
Переваги лікування периндоприлом/індапамідом порівняно з групою плацебо були зумовлені:
  • достовірним зниженням відносного ризику загальної смертності на 14 % (95 % СІ [0,75; 0,98], р = 0,025);
  • достовірним зниженням відносного ризику кардіоваскулярної смертності на 18 % (95 % СІ [0,68; 0,98], р = 0,027);
  • достовірним зниженням відносного ризику всіх видів ниркових ускладнень на 21 % (95 % СІ [0,74; 0,86], р < 0,001).
У підгрупі пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які лікувалися периндоприлом/індапамідом, відзначалося достовірне зниження відносного ризику основних макро- та мікросудинних ускладнень на 9 % (95 % СІ [0,82; 1,0], р = 0,052) порівняно з групою плацебо.
У підгрупі пацієнтів, які приймали периндоприл/індапамід, порівняно з групою плацебо, також відзначалося:
  • достовірне зниження відносного ризику загальної смертності на 16 % (95 % СІ [0,73; 0,97], р = 0,019);
  • достовірне зниження відносного ризику кардіоваскулярної смертності на 20 % (95 % СІ [0,66; 0,97], р = 0,023);
  • достовірне зниження відносного ризику всіх видів ниркових ускладнень на 20 % (95 % СІ [0,73; 0,87], р < 0,001).
Переваги лікування, що було направлене на зниження артеріального тиску, не залежали від переваг, досягнутих у пацієнтів, які лікувалися відповідно до стратегії інтенсивного контролю глікемії.
Характеристика антигіпертензивної дії периндоприлу
Периндоприл ефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної гіпертензії: м'якої, помірної та тяжкої. Зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску спостерігається як у положенні лежачи, так і в положенні стоячи. Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4-6 годин після прийому одноразової дози та зберігається більше доби. Периндоприл має високий рівень остаточного блокування інгібітору АПФ (приблизно 80 %) через 24 години після прийому.
У пацієнтів, які відповіли на лікування, нормалізація артеріального тиску відбувається протягом місяця та зберігається без виникнення тахіфілаксії.
Припинення лікування не супроводжується ефектом відміни.
Периндоприл має судинорозширювальні властивості, відновлює еластичність великих артерій, коригує гістоморфометричні зміни у резистентності артерій та зменшує гіпертрофію лівого шлуночка. Додавання, у разі необхідності, тіазидного діуретика призводить до додаткового синергізму.
Комбінація інгібітору АПФ та тіазидного діуретика зменшує ризик виникнення гіпокаліємії, що може виникнути при призначенні діуретика у монотерапії.
Характеристика антигіпертензивної дії індапаміду
Антигіпертензивна дія індапаміду у монотерапії триває 24 години. Цей ефект проявляється у дозах, в яких діуретичні властивості є мінімальними.
Антигіпертензивна дія індапаміду пов'язана з покращенням еластичності артерій та зменшенням резистентності артеріол та загального периферичного опору судин.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
При перевищенні рекомендованої дози терапевтичний ефект тіазидних та тіазидоподібних діуретиків не збільшується, тоді як кількість небажаних ефектів зростає. Якщо лікування є недостатньо ефективним, збільшувати дозу не рекомендується.
Більше того, як було показано у ході досліджень різної тривалості (короткої, середньої та довгої) за участю пацієнтів із артеріальною гіпертензією, індапамід:
  • не впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцеридів, ЛПНЩ та ЛПВЩ);
  • не впливає на метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні параметри периндоприлу та індапаміду у складі препарату Престаріум ® аргінін Комбі не відрізняються від параметрів периндоприлу та індапаміду як монопрепаратів.
Фармакокінетичні властивості периндоприлу
Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація досягається через 1 годину. Період напіввиведення периндоприлу з плазми крові становить 1 годину. Периндоприл є проліками. 27 % від прийнятої дози периндоприлу потрапляє у кровотік у вигляді активного метаболіту периндоприлату. Крім активного периндоприлату, периндоприл утворює ще 5 неактивних метаболітів. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі крові досягається через 3-4 години.
Оскільки прийом їжі зменшує перетворення периндоприлу у периндоприлат, а отже, зменшується і його біодоступність, периндоприлу аргінін рекомендується приймати перорально у одноразовій добовій дозі вранці перед їдою.
Існує лінійний взаємозв'язок між дозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі крові.
Об'єм розподілу незв'язаного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв'язування периндоприлату з білками плазми становить 20 %, в основному з ангіотензинперетворювальним ферментом, і є дозозалежним. Периндоприлат виводиться із сечею, період остаточного напіввиведення незв'язаної фракції становить приблизно 17 годин. Стан рівноваги досягається через 4 доби.
Виведення периндоприлату зменшується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів із серцевою або нирковою недостатністю. Для пацієнтів з нирковою недостатністю слід адаптувати дозу залежно від ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну).
Діалізний кліренс периндоприлату становить 70 мл/хв.
Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки: печінковий кліренс основної молекули зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно підбирати дозу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).
Фармакокінетичні властивості індапаміду
Індапамід швидко та повністю всмоктується у травному тракті. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 1 годину після перорального прийому. Зв'язування з протеїнами плазми крові – 79 %. Перiод напiввиведення становить вiд 14 до 24 годин (у середньому – 18 годин). Повторний прийом не спричинює кумуляції.
Індапамід виводиться головним чином із сечею (70 % дози) та фекаліями (22 %) у вигляді неактивних метаболітів. У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри не змінюються.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
виробництва Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція: білого кольору, довгастої форми таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
виробництва Серв'є (Ірландія) Індастріс Лтд, Ірландія: білого кольору, довгастої форми таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням « » з одного боку.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати таблетки у щільно закритому контейнері. Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 14 або по 30 таблеток у контейнері для таблеток; по 1 контейнеру для таблеток у коробці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Заявник.
ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ'Є, Франція/
Les Laboratoires Servier, France.
Місцезнаходження.
50 рю Карно, 92284 Сюрен седекс, Франція/
50 rue Carnot, 92284 Suresnes cedex, France.
Виробник.
Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція/
Les Laboratoires Servier Іndustrie, France.
Місцезнаходження.
905 рут де Саран 45520 Жіді, Франція/
905 route de Saran 45520 Gidy, France.
Або
Виробник.
Серв'є (Ірландія) Індастріс Лтд, Ірландія/
Servier (Ireland) Industries Ltd, Ireland.
Місцезнаходження.
Манілендз, Горей Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Ірландія/
Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Ireland.
ИНДАПАМИД+ПЕРИНДОПРИЛ
Искать отдельно: ИНДАПАМИД, ПЕРИНДОПРИЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа