Личный кабинет
РЕАГИЛА капс. 1,5 мг №28
rx
Код товара: 553302
Производитель: Gedeon Richter (Венгрия)
31 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 29.10.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Реагировать
Reazila.
Место хранения:
Капсулы солидны на 1,5 мг
Активный ингредиент: карипрацин;
1 капсула содержит карипразин 1,5 мг (в виде карикрозина гидрохлорида 1,635 мг).
Вспомогательные вспомогательные: крахмал нитатинизированного кукурузы, стеарат магния.
Капсулы солидны : диоксид титана, E 171; желатин; Черные чернила для печати: оксид железа черный, E 172; шеллак; этиловый спирт; вода; пропиленгликоль; изопропанол; Бутанол; аммиачная вода; гидроксид калия.
Капсулы твердые для 3 мг
Активный ингредиент: карипрацин;
1 капсула содержит карипрацин 3 мг (в виде карикрозина гидрохлорида 3,270 мг).
Вспомогательные вспомогательные: крахмал нитатинизированного кукурузы, стеарат магния.
Капсулы солидны : диоксид титана, Е 171; желатин; Специальный красный Au, E 129; Алмазный синий FCF, E 133; Железный оксид желтый, е 172; Черные чернила для печати: оксид железа черный, E 172; шеллак; этиловый спирт; вода; пропиленгликоль; изопропанол; Бутанол; аммиачная вода; гидроксид калия.
Капсулы солидны на 4,5 мг
Активный ингредиент: карипрацин;
1 капсула содержит карипрацин 4,5 мг (в виде карикрозина гидрохлорида 4,905 мг).
Вспомогательные вспомогательные: крахмал нитатинизированного кукурузы, стеарат магния.
Капсулы солидны : диоксид титана, Е 171; желатин; Специальный красный Au, E 129; Алмазный синий FCF, E 133; Железный оксид желтый, е 172; Чернила белые для печати: фармацевтическая глазурь (раствор шеллака в этаноле); диоксид титана, Е 171; изопропанол; Бутанол; аммиачная вода; пропиленгликоль; Симетикон.
Капсулы твердые для 6 мг
Активный ингредиент: карипрацин;
1 капсула содержит карипрацин 6 мг (в виде карикрозина гидрохлорида 6,540 мг).
Вспомогательные вспомогательные: крахмал нитатинизированного кукурузы, стеарат магния.
Капсулы солидны : диоксид титана, Е 171; желатин; Специальный красный Au, E 129; Алмазный синий FCF, E 133; Черные чернила для печати: оксид железа черный, E 172; шеллак; этиловый спирт; вода; пропиленгликоль; изопропанол; Бутанол; аммиачная вода; гидроксид калия.
Лекарственная форма. Капсулы твердые.
Основные физико-химические свойства:
Капсулы 1,5 мг. Твердые желатиновые капсулы, размер номера 4. Крышка капсулы - белый непрозрачный, капсульная корпус - белый непрозрачный. Капсула закрыла «ГЧ 1,5 дюйма» в черном. Содержание капсул - порошок белого или желтовато-белого цвета.
Капсулы 3 мг. Твердые желатиновые капсулы, размер № 4. Капсульная крышка - зеленая непрозрачная, капсульная корпус - белый непрозрачный. Капсула закрыла «ГЧ 3» в черном. Содержание капсул - порошок белого или желтовато-белого цвета.
Капсулы 4,5 мг. Сплошные желатиновые капсулы, размер номера 4. Капсульная крышка - зеленая непрозрачная, капсульная корпус - зеленый непрозрачный. Капсула закрыта «GR 4,5» наносится на капсулу. Содержание капсул - порошок белого или желтовато-белого цвета.
Капсулы 6 мг. Твердые желатиновые капсулы, размер номера 3. Крышка капсулы - фиолетовая непрозрачная, капсульная корпус - белый непрозрачный. Капсула закрыла надпись «ГЧ 6» черным цветом. Содержание капсул - порошок белого или желтовато-белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Психолептический, другие антипсихотики.
ATH код N05A X15.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Механизм действия
Механизм CopyriPrazine еще не известен. Однако терапевтический эффект Caricrazine может посвятить комбинацию частичного агониста на D 3 - , D 2 -диопамин (значение Ki, соответственно, в пределах 0,085-0,3 нм против 0,49-0,71 нм) и 5-HT 1a -serotonin рецепторы (Значение Ki в диапазоне 1,4-2,6 нм) и антагонистских действий на 5-HT 2B -, 5-HT 2a -serotonin и H 1 -гистаминовые рецепторы (ki значение соответственно в диапазоне 0,58-1,1 нм, 18,8 нм и 23,3 нм). Карифсина имеет низкую сходство на 5-HT 2C -serotonin и α 1 -адренорецепторы (значение Ki, соответственно 134 нм и 155 нм). Карифсина не имеет значительных сродства к холинергическим мускариновым рецепторам (IC 50 > 1000 нм). Две основные активные метаболиты - десимптыл-перенос и дидометил-метил-перенос - связывают с рецепторами и имеют профиль функциональной активности in vitro , аналогично препарату источника.
Фармакодинамические эффекты
Доклинические исследования in vivo показывают, что карипрацин связывается с d 3 -рецепторами в той же степени, что и с рецепторами D 2 в фармакологически эффективных дозах. Была обнаружена доза связывания с D 3 -и D 2 -диопаминными мозговыми рецепторами (с предпочтительным связыванием в областях с повышенным синтезом D 3 ) в шизофрении пациентов с дозами карипрацина в течение 15 дней.
Эффект карипрацина на интервале QT оценивался у пациентов с шизофренией или шизофвакционическим расстройством. Результаты мониторинга холтера ЭКГ собирали у 129 пациентов в течение 12 часов на начальном уровне и одинаково. В случае суб-терапевтических доз (9 мг / день или 18 мг / день) было отмечено длина интервала QT. Ни в одном из пациентов, леченных карипрацином, расширение интервала QT ≥ 60 мс от базового уровня не наблюдалось, и ни один пациент не расширял интервал QT> 500 мс во время исследования.
Клиническая эффективность
Эффективность в краткосрочном использовании
Эффективность карипрацина при лечении острой шизофрении изучалась в трех множестве центробежных рандомизированных двумерных плацебо-контролируемых 6-недельными исследованиями, в которых участвовало 1 754 пациента в возрасте от 18 до 60. Во всех исследованиях острой шизофрении первичная конечная точка представляла собой изменение уровня выходных мощных до 6 недель в соответствии с общими показателями масштабов для оценки положительных и отрицательных симптомов (кастрюлей), а также вторичная конечная точка - изменение от уровня выходного 6 недель с точки зрения масштаба общего клинического впечатления о тяжестью заболевания (CGI-S). В исследовании международного контролируемого плацебо, в котором фиксированная доза 1,5 мг, 3,0 мг и 4,5 мг карипразина и 4,0 мг рисперидона, все дозы карипрацина и активного контроля показали статистически значимое улучшение как первичного, так и активного, так и активного контроля. Вторичные конечные точки по сравнению с плацебо. В международном исследовании плацебо-контролируемого исследования, в котором фиксированные дозы 3,0 мг и 6,0 мг карипрацина и 10 мг арипипразола в качестве дозы карипрацина и активного контроля показали статистически значимые улучшения на первичных и вторичных конечных точках по сравнению с плацебо. В третьем международном контролируемом плацебо-контролируемом исследовании, в котором использовались фиксированные / адаптированные дозы 3,0-6,0 мг и 6,0-9,0 мг карипрацина для чувствительности 3,0-6,0 мг по сравнению с плацебо.
Результаты определения основной конечной точки эффективности показаны в таблице 1 ниже. Результаты определения вторичной конечной точки эффективности (CGI) и дополнительных конечных точек подтвердили основную конечную точку.
Таблица 1. Изменения от начального уровня до 6 недель для общего показателя кастрюлей в исследовании обострения шизофрении - ITT Group.
Выходной уровень Средний ± JV. | Изменять Среднее значение ls (СП) | Разница в лечении по сравнению с плацебо (95% ди) | R-значение | ||
Общие кастрюли (MMRM) | |||||
Исследование RGH-MD-16 (n = 711) | |||||
Плацбор | 97,3 ± 9,22. | -13,29 (1,82) | - | - | |
Кариффон 1,5 мг / день | 97,1 ± 9,13. | -21,27 (1,77) | -7,97 (-12,94, -3,01) | 0,0017. | |
Кариффон 3 мг / день | 97,2 ± 8,66. | -21,45 (1,74) | -8,16 (-13,09, -3,22) | 0,0013. | |
Cariffrasine 4,5 мг / день | 96,7 ± 9,01. | -23,77 (1,74) | -10,48 (-15,41, -5,55) | <0,0001. | |
Risperidon 4 мг / день | 98,1 ± 9,50. | -29,27 (1,74) | -15,98 (-20,91, -11,04) | <0,0001 * | |
Исследование RGH-MD-04 (N = 604) | |||||
Плацбор | 96,5 ± 9.1. | -14,3 (1.5) | - | - | |
Кариффон 3 мг / день | 96,1 ± 8,7. | -20,2 (1.5) | -6,0 (-10,1, -1,9) | 0,0044. | |
Кариффон 6 мг / день | 95,7 ± 9.4. | -23,0 (1.5) | -8,8 (-12,9, -4,7) | <0,0001. | |
Арипипразол 10 мг / день | 95,6 ± 9,0. | -21,2 (1,4) | -7,0 (-11,0, -2,9) | 0,0008 * | |
Исследование RGH-MD-05 (N = 439) | |||||
Плацбор | 96,6 ± 9,3. | -16,0 (1.6) | - | - | |
Cariffrasine 3-6 мг / день | 96,3 ± 9,3. | -22,8 (1.6) | -6,8 (-11,3, -2,4) | 0,0029. | |
Кариффон 6-9 мг / день | 96,3 ± 9,0. | -25,9 (1.7) | -9,9,9 (-14,5, -5,3) | <0,0001. | |
Di = интервал доверия; ITT = анализ предполагаемого лечения; средние Ls = средние самые маленькие квадраты; Pansss = масштаб для оценки положительных и отрицательных синдромов; SP = стандартная ошибка; SV = стандартное отклонение; MMRM = модель смешанных эффектов для нескольких измерений.
* По сравнению с плацебо.
Эффективность с долгосрочным применением
Эффективность карипрацина для поддержания антипсихотического эффекта было исследовано в долгосрочном клиническом исследовании с возможностью рандомизированного аннулирования. В общей сложности 751 пациента с острыми симптомами шизофрении приняли карипрацин в дозе 3-9 мг / день в течение 20 недель, из которых 337 были получены карипрацином в диапазоне дозы от 3 до 6 мг / день. В будущем стабилизированные пациенты были рандомизированы двойным слепым способом получения фиксированных переправочных доз от 3 до 6 мг (N = 51) или плацебо (N = 51) в течение 72 недель. Первичным результатом исследования было время для развития рецидива. В конце исследования 49,0% пациентов, получающих плацебо, против 21,6% пациентов, получающих карипрацину, имели рецидивирующие симптомы шизофрении. Следовательно, время до развития рецидива (92 против 326 дней на основе 25-го процентиля) было гораздо дольше в группе, которая взяла карифин, чем в группе, получающих плацебо (p = 0,009).
Эффективность с преимущественно негативными симптомами шизофрении
Эффективность переноса при лечении преимущественно отрицательных симптомов шизофрении была исследована в 26-недельном многоцентровом двойном слепом клиническом исследовании с активным контролем. Карифсин (диапазон дозы 3-4 мг, целевой доза 4,5 мг) был исследован по сравнению с ризеридоном (диапазон дозы 3-6 мг, целевой дозы 4 мг) у пациентов с постоянными симптомами шизофрении (N = 461). У 86% пациентов было до 55 лет, 54% из них были мужчинами.
Личность, преимущественно негативные симптомы, были определены как симптомы, протягивающие не менее 6 месяцев и характеризуются высоким уровнем негативных симптомов и низкими уровнями положительных симптомов [(оценка по кастрюлям для отрицательных симптомов ≥ 24, оценка ≥ 4 по меньшей мере 2 из 3 Panss (N1.: Игристые эмоции, N4: отсутствие мотивации и N6: нищета речи) и индикатор сковородок для положительных симптомов ≤ 19]. У пациентов с такими вторичными негативными симптомами как депрессивные симптомы средней и тяжелой степени и клинически значимый паркинсонизм (экстрапирамидал Симптомы [EPS] были исключены.
Оба пациента, получавшими карипрацином, и пациентами, получавшимися RerisiDone, показали статистически значимое улучшение изменений от начального уровня к основной эффективности параметров - кастрюли индикатора для негативных симптомов (P <0,001). Однако, начиная с 14 недель, статистически значимая разница наблюдалась в пользу Caricrazine по сравнению с RisperIdone (P = 0,002) (таблица 2). Оба пациента, получавшими карипрацином, и пациентами, получавшимися RerisiDone, показали статистически значимое улучшение изменения от начального уровня к параметрам вторичного эффективности - общим показателем по шкале личного и социального функционирования (PSP) (PP <0,001). Однако с 10 недель наблюдалось статистически значимое различие в пользу перенаправления по сравнению с рисперидоном (P = 0,001 ) (таблица 2).
В качестве разницы в общем клиническом впечатлении на тяжесть заболевания (p = 0,005) и улучшению масштаба (p <0,001) и скорость реагирования на сковороде (Panss-fsns (улучшенные кастрюли FSNS ≥ 30% в течение 26 недель; p = 0,003) подтвердил выводы в отношении параметров первичной и вторичной эффективности.
Таблица 2. Краткое описание результатов исследований RGH-188-005
Параметр производительности | Карипрацин Значит ls. | Рисперидон. Значит ls. | Ориентированная разница в лечении | 95% D. | P-значение |
Panss-fsns на начальном уровне | 27,8. | 27,5 | - | - | - |
Panss-FSNS в течение 26 недель | 18,5. | 19,6. | - | - | - |
Panss-FSNS меняется относительно выходных значений до 26 недель | -8.9. | -7.4. | 1.5. | -2,4; -0,5. | 0,002. |
Общая цифра PSP на начальном уровне | 48,8. | 48.2. | - | - | - |
Общая цифра PSP в течение 26 недель | 64,0. | 59,7. | - | - | - |
Общий рисунок PSP изменить относительные значения до 26 недель | 14.3. | 9.7. | 4.6. | 2.7; 6.6. | <0,001. |
Средние Ls = средние самые маленькие квадраты. | |||||
Педиатрическая популяция
Европейское агентское агентское агентское агентство (агентство по европейскому препарату) отложила необходимость представить результаты изучения детей KariPrazine. Что касается использования лекарственного средства для детей, см.. Раздел «Дети».
Фармакокинетика.
Cariffrasine имеет два фармакологически активных метаболитах с криатразином действия -Дезметил-переноса (DCAR) и дидометил-метил-переноса (DDCAR). Общее воздействие на карипрацину (количество Caricrazine + DCAR и DDCAR) достигает 50% воздействия в равновесном состоянии примерно через 1 неделю после использования суточной дозы, а 90% состояния равновесия достигается через 3 недели. В равновесном состоянии воздействие DDCAR примерно в два раза или в три раза выше, чем воздействие переноса, а воздействие DCAR составляет приблизительно 30% от воздействия переноса.
Поглощение
Абсолютная биологическая доступность карипрацина неизвестна. Кариффон хорошо поглощается после перорального введения. После нескольких доз максимальная концентрация переноса и ее основных активных метаболитов в плазме крови обычно достигается примерно через 3-8 часов после применения.
Принятие одной дозы карипрацина 1,5 мг вместе с высокими жирами (от 900 до 1 000 калорий) не существенно не влияло на C MAX или AUC о карипрацине (значение AUC 0-∞ увеличилось на 12%, значение C Max уменьшилось на 5% при получении лекарственного средства после еды по сравнению с приемом пустого желудка). Еда также имело минимальное влияние на метаболиты DCAR и DDCAR.
Кариффон может применяться независимо от еды.
Распределение
На основе анализа популяции фармакокинетики воображаемое объем распределения (O / P) составлял 916 литров для карипразина, 475 литров для DCAR и 1 568 литров для DDCAR, указывающий на значительное распределение карипрацина и основных активных метаболитов. Кариффон и его основные активные метаболиты активно связывают (карипрацин - на 96-97%, ДКР - на 94-97%, DDCAR - на 92-97%) с плазменными белками.
Биотрансформация
Метаболизм карипрацина включает в себя деметилирование (DCAR и DDCAR), гидроксилирование (гидроксид карипрацина, HCAR) и комбинацию деметилирования и гидроксилирования (гидрокси-десимптический переменный, HDCAR и гидроксидиди-метил-перенос, HDDCAR). В будущем метаболиты HCAR, HDCAR и HDDCAR являются биотрансформированными в соответствующие конъюгаты сульфата и глюкуронида. Дополнительная метаболита - кислота дистанционного управления.
Кариффон метаболизируется CYP3A4 и менее CYP2D6 до DCAR и HCAR. Дальнейший DCAR метаболизируется CYP3A4 и меньшим CYP2D6 до DDCAR и HDCAR. Затем DDCAR метаболизируется с использованием CYP3A4 на HDDCAR.
Кариффон и его основные активные метаболиты не являются субстратами для R-гликопротеина (P-GP), полипептидного конвейера органических анионов 1B1 и 1B3 (OATP1B1 и OATP1B3) и белка рака молочной железы (BCRP). Предполагается, что взаимодействие ингибиторов KariPrazine и P-GP, OATP1B1, OATP1B3 и BCRP и BCRP.
Разведение
Снятие карипрацина и его основных активных метаболитов в основном посредством метаболизма в печени. После применения 12,5 мг / день карипрацина у пациентов с шизофренией, доза 20,8% была получена из мочи в виде карипрацина и ее метаболитов.
Неизмененный карипрацин выводится в количестве 1,2% дозы мочи и 3,7% дозы с фекалиями.
Средний конечный период полураспада (1-3 дня для карифсина и ДКР и 13-19 дней для DDCAR) не проецируется вовремя для достижения состояния равновесия или уменьшить концентрацию плазмы после прекращения лечения. Для лечения пациентов, принимающих CARIFFSIN, эффективный период полураспада имеет больше, чем последний период полураспада. Эффективный (функциональный) период полураспада составляет ~ 2 дня для карипрацина и дкаров, 8 дней для DDCAR и ~ 1 недели для полного перенаправления. Концентрация общего переноса в плазме крови будет постепенно уменьшаться после прекращения или прерывания применения. Концентрация общего переноса в плазме снижается на 50% приблизительно 1 неделя, а снижение концентрации общего переноса превышает 90%, происходит примерно через 3 недели.
Линейность
После повторного использования концентрацию карипразина и ее двух основных активных метаболитов, десимптил-переносных (DCAR) и дидометил-карипразина (DDCAR), в плазме увеличивается пропорционально диапазон терапевтической дозы от 1,5 мг до 6 мг. Отказ
Отдельные группы пациентов
Нарушение функции почек
Население фармакокинетическое моделирование было проведено с использованием данных у пациентов, которые были вовлечены в клиническое обследование в отношении лечения шизофрении с карипрацином, с различными показателями функции почек, включая нормальную функцию почек (CRCL (CRCL) (CRCL) ≥ 90 мл / мин) и Нарушения почек (CRCL) CrCl 60-89 мл / мин) и умеренная тяжесть (CRCL 30-59 мл / мин). Между зазором переноса в плазме и зазоре креатинина не было обнаружено существенных связей.
Действие карифсина не было оценено у пациентов с тяжелыми (CrCl <30 мл / мин) почечной функции (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Нарушение функции печени
Исследования в двух частях (одна доза перенаправить 1 мг [часть a] и карипрацина в суточной дозе 0,5 мг в течение 14 дней [часть b]) была проведена среди пациентов с различными степенями расстройств печени (классы A и B и Bilyd - P 'yo). Після застосування однократної дози карипразину 1 мг або прийому 0,5 мг карипразину протягом 14 днів пацієнти з порушеннями функції печінки легкого чи середнього ступеня у порівнянні зі здоровими пацієнтами мали приблизно на 25 % вищу концентрацію карипразину (C max та AUC) та приблизно на 45 % нижчу концентрацію основних активних метаболітів, дезметил карипразину та дидезметил-карипразину.
Після багаторазового прийому карипразину концентрація загального активного компоненту (CAR + DCAR + DDCAR) (AUC та C max ), у порівнянні зі здоровими пацієнтами, знизилася на 21–22 % та 13–15 % відповідно у разі порушеннях функції печінки (ПФП) легкого чи середнього ступеня тяжкості, якщо враховувалися незв'язані + зв'язані концентрації, у той час як для незв'язаного загального компонента було розраховане зниження на 12–13 % та підвищення на 20–25 % відповідно для пацієнтів з ПФП легкого та середнього ступеня тяжкості.
Дія карипразину не оцінювалася у пацієнтів із тяжкими (клас С за Чайлдом — П'ю) порушеннями функції печінки (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Вік, стать та раса
У популяційному фармакокінетичному аналізі не було клінічно значних відмінностей у параметрах фармакокінетики (AUC та C max суми карипразину та його основних активних метаболітів), що базувалися на віці, статі та расі. В аналізі участь участь вивчали дані щодо 2 844 пацієнтів різних рас, включно з 536 пацієнтами віком від 50 до 65 років. З 2 844 пацієнтів 933 були жінками (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Дані щодо пацієнтів літнього віку (понад 65 років) обмежені.
Паління
Через те, що карипразин не є субстратом для CYP1A2, не очікується вплив паління на фармакокінетику карипразину.
Потенційний вплив карипразину на інші препарати
Карипразин та його основні активні метаболіти не індукували ензими CYP1A2, CYP2B6 та CYP3A4 і не були інгібіторами CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP219, CYP2D6, CYP2E1 та CYP3A4 in vitro . Карипразин та його основні активні метаболіти не є інгібіторами транспортних білків OATP1B1, OATP1B3, BCRP, органічного катіонного транспортного білка 2 (OCT2) та органічних аніонних транспортних білків 1 та 3 (OAT1 та OAT3) in vitro. DCAR та DDCAR не були інгібіторами транспортного білка P-gp, хоча карипразин був інгібітором P-gp в кишечнику (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Клінічні характеристики.
Показання.
Для лікування шизофренії у дорослих пацієнтів.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
Супутнє застосування потужного або помірного інгібітору CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Супутнє застосування потужного або помірного індуктора CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Потенційний вплив інших препаратів на карипразин
Метаболізм карипразину та його основних активних метаболітів, дезметилу-карипразину (DCAR) та дидезметилу-карипразину (DDCAR), переважно опосередковується CYP3A4 з мінімальним впливом CYP2D6.
Інгібітори CYP3A4
Кетоконазол, сильний інгібітор CYP3A4, спричинює підвищення вмісту загального карипразину (сума карипразину та його активних метаболітів) в плазмі в 2 рази протягом нетривалого (4 дні) супутнього застосування, якщо враховуються незв'язані або незв'язані + зв'язані компоненти.
Через довгий період напіввиведення активних компонентів карипразину подальше підвищення вмісту загального карипразину в плазмі може очікуватися під час більш тривалого комбінованого прийому. Тому комбінований прийом карипразину з потужними або помірними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, боцепревір, кларитроміцин, кобіцистат, індинавір, ітраконазол, кетоконазол, нефазодон, нелфінавір, позаконазол, ритонавір, саквінавір, телапревір, телітроміцин, вориконазол, дилтіазем, еритроміцин, флуконазол, верапаміл) протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»). Слід уникати вживання грейпфрутового соку.
Індуктори CYP3A4
Комбінований прийом карипразину з потужними або помірними індукторами CYP3A4 може спричиняти значне підвищення впливу загального карипразину, тому комбінований прийом карипразину та потужних або помірних індукторів CYP3A4 (наприклад, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, рифампіцин, звіробій звичайний ( Hypericum perforatum ), бозентан, ефавіренц, етравірин, модафініл, нафцилін) протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).
Інгібітори CYP2D6
Опосередковані CYP2D6 шляхи відіграють незначну роль у метаболізмі карипразину, головний шлях — через CYP3A4 (див. розділ «Фармакокінетика»). Тому малоймовірно, що інгібітори CYP2D6 матимуть клінічно значущий вплив на метаболізм карипразину.
Потенційний вплив карипразину на інші препарати
Субстрати P-глікопротеїну (P-gp)
Карипразин — це інгібітор P-gp in vitro в його теоретично найбільшій кишковій концентрації. Клінічні наслідки цього ефекту ще не повністю зрозумілі, проте для використання таких субстратів P-gp із вузькими терапевтичним індексом, як дабігатран та дигоксин, може потребуватися посилений моніторинг та коригування дози.
Гормональні контрацептиви
Наразі невідомо, чи може карипразин знижувати ефективність гормональних контрацептивів, тому жінки, які застосовують їх систематично, мають додатково застосувати бар'єрний метод.
Фармакодинамічні взаємодії
Беручи до уваги первинні ефекти на центральну нервову систему, препарат Реагіла необхідно обережно застосовувати в комбінації з іншими лікарськими засобами центральної дії та алкоголем.
Особливості застосування.
Суїцидальні думки та поведінка
Виникнення суїцидальності (суїцидальні думки, спроби скоєння самогубства та скоєне самогубство) характерне для психічних захворювань, і вона загалом спостерігається одразу після початку чи зміни антипсихотичної терапії. Терапія антипсихотиками має супроводжуватися пильним наглядом за пацієнтами, які знаходяться в групі високого ризику.
Акатизія, збудження
Акатизія та збудження — це побічні ефекти антипсихотиків, що виникають достатньо часто. Акатизія — це розлад руху, що характеризується почуттям внутрішньої збудженості та непереборною потребою постійно перебувати в русі, а також такими діями, як похитування під час стояння чи сидіння, підіймання ноги як при маршируванні на місці, перехрещування та розпрямляння ніг під час сидіння. Оскільки карипразин спричинює акатизію та збудження, пацієнтам, які схильні чи вже проявляють симптоми акатизії, потрібно застосовувати його з обережністю. Акатизія розвивається на ранніх етапах лікування. Тому важливо проводити ретельний моніторинг на першому етапі лікування. Профілактика включає повільне підвищення дози; терапевтичні заходи включають незначне зниження дози карипразину чи лікарських засобів для лікування екстрапірамідних симптомів. Доза може змінюватися залежно від індивідуальної відповіді та переносимості (див. розділ «Побічні реакції».).
Пізня дискінезія
Пізня дискінезія — це синдром, що проявляється ритмічними мимовільними рухами переважно язика та/або обличчя і може розвиватися у пацієнтів, які лікуються антипсихотиками. Якщо симптоми пізньої дискінеії з'являються у пацієнта, який лікується карипразином, потрібно розглянути необхідність припинення лікування.
Хвороба Паркінсона
Якщо антипсихотичні засоби призначаються пацієнтам із хворобою Паркінсона, то можливе загострення фонового захворювання та погіршення перебігу хвороби Паркінсона. Тому, призначаючи карипразин пацієнтам із хворобою Паркінсона, лікарі мають зважувати співвідношення користь/ризик.
Симптоми з боку очей/ катаракта
У доклінічних дослідженнях карипразину в собак було помічене помутніння кришталика/ катаракта (див. розділ «Побічні реакції»). Проте причинно-наслідковий зв'язок між змінами в кришталику/ катарактою, що спостерігалися під час досліджень у людей, і застосуванням карипразину не був установлений. Проте пацієнтам, у яких можуть розвинутися симптоми, що потенційно мають відношення до катаракти, потрібно порадити пройти офтальмологічне обстеження, а потім повторно оцінити їх для продовження лікування.
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС)
Потенційно летальний комплекс симптомів, що називається злоякісним нейролептичним синдромом (ЗНС), відзначається при лікуванні антипсихотиками. Клінічними проявами ЗНС є гіперпірексія, м'язова ригідність, підвищений рівень креатинінфосфокінази в сироватці, змінений психічний стан та ознаки розладу вегетативної нервової системи (нерегулярний пульс або артеріальний тиск, тахікардія, діафорез та серцева аритмія). Додаткові ознаки можуть включати міоглобінурію (рабдоміоліз) та гостру ниркову недостатність. Якщо у пацієнта розвиваються симптоми, що вказують на ЗНС, або у нього з'являється висока температура з невідомих причин без додаткових клінічних проявів ЗНС, застосування карипразину має бути негайно припинене.
Судоми та конвульсії
Карипразин потрібно обережно призначати пацієнтам, у яких в анамнезі є судоми або патологічні стани, що потенційно знижують судомний поріг.
Пацієнти літнього віку з деменцією
Дія карипразину у пацієнтів літнього віку з деменцією не була вивчена, тому лікарський засіб не рекомендується до застосування таким пацієнтам через підвищений ризик загальної летальності.
Ризик виникнення порушень мозкового кровообігу (ПМК)
У рандомізованих плацебоконтрольованих клінічних дослідженнях у групі пацієнтів із деменцією, які лікувалися деякими атиповими антипсихотиками, було помічено, що ризик виникнення цереброваскулярних ускладнень збільшений приблизно в три рази. Механізм підвищення ризику невідомий. Підвищений ризик ПМК не можна виключати при прийомі інших антипсихотиків або для інших груп пацієнтів. Карипразин потрібно обережно призначати пацієнтам з чинниками ризику виникнення інсульту.
Захворювання серцево-судинної системи
Зміни артеріального тиску
Карипразин може спричиняти як ортостатичну гіпотензію, так і гіпертензію (див. розділ «Побічні реакції»). Карипразин потрібно обережно застосовувати пацієнтам, у яких в анамнезі є захворювання серцево-судинної системи і які схильні до змін артеріального тиску. Потрібно спостерігати за артеріальним тиском.
Зміни на ЕКГ
У пацієнтів, які приймають антипсихотики, може розвиватися подовження інтервалу QТ.
У клінічному дослідженні, яке проводили для оцінки подовження інтервалу QT, при прийомі карипразину не було помічено жодного подовження інтервалу QT у порівнянні з плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»). У клінічних дослідженнях повідомлялось лише про декілька випадків незначного подовження інтервалу QT при прийомі карипразину (див. розділ «Побічні реакції»). Тому карипразин треба обережно застосовувати пацієнтам, у яких в анамнезі є серцево-судинне захворювання або подовження інтервалу QT в сімейному анамнезі, а також пацієнтам, які лікувалися препаратами, що можуть подовжити інтервал QT (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Венозна тромбоемболія (ВТЕ)
Повідомлялось про випадки виникнення венозної тромбоемболії при застосуванні антипсихотичних засобів. Оскільки у пацієнтів, які приймають антипсихотики, часто виникають набуті чинники ризику розвитку ВТЕ, всі можливі чинники виникнення ВТЕ слід виявити перед та під час лікування карипразином, а також треба проводити їхню профілактику.
Гіперглікемія та цукровий діабет
У пацієнтів із цукровим діабетом або у пацієнтів із чинниками ризику розвитку цукрового діабету (наприклад, ожиріння, наявність діабету в сімейному анамнезі), які починають лікування атиповими антипсихотиками, слід проводити спостереження за рівнями глюкози в сироватці. Під час клінічних досліджень карипразину повідомлялося про побічні реакції стосовно рівнів глюкози (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Жінки дітородного віку
Жінки дітородного віку мають використовувати високоефективні засоби контрацепції при прийомі карипразину та щонайменше протягом 10 тижнів після припинення лікування (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Застосування у період вагітності та годування груддю»). Жінки, які систематично застосовують гормональні контрацептиви, мають додатково застосувати бар'єрний метод.
Зміни маси тіла
При прийомі карипразину спостерігалося значне збільшення маси тіла. Пацієнтам слід регулярно контролювати масу тіла (див. розділ «Побічні реакції»).
Допоміжні речовини
Реагіла, капсули тверді по 3 мг, 4,5 мг та 6 мг, містять барвник спеціальний червоний АС (Е129), що може спричиняти алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінки дітородного віку/ жінки, які використовують контрацепцію
Жінкам дітородного віку потрібно уникати вагітності під час прийому лікарського засобу Реагіла. Пацієнтки дітородного віку мають використовувати високоефективні методи контрацепції під час лікування та щонайменше протягом 10 тижнів після прийому останньої дози препарату Реагіла. Наразі невідомо, чи може карипразин знижувати ефективність гормональних контрацептивів, тому жінки, які використовують їх систематично, мають додатково застосовувати бар'єрний метод (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вагітність
Дані щодо застосування карипразину вагітним жінкам відсутні або обмежені.
Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, включно з вадами розвитку у щурів.
Застосування препарату Реагіла не рекомендується протягом вагітності, а також жінкам дітородного віку, які не використовують ефективну контрацепцію. Після припинення лікування карипразином через повільне виведення активних компонентів методи контрацепції потрібно застосовувати щонайменше протягом 10 тижнів.
Новонароджені, на яких впливали антипсихотики (включно з карипразином) під час третього триместру вагітності, знаходяться в групі ризику розвитку таких побічних реакцій, як екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни, які можуть бути різної тяжкості та тривалості. Повідомлялося про збудження, гіпертонію, гіпотонію, тремор, сонливість, респіраторний дистрес-синдром та порушення вживання їжі. Ці ускладнення різнилися за тяжкістю; якщо у деяких випадках симптоми зникали самі собою, то в інших випадках новонароджені потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії та тривалої госпіталізації. Тому за новонародженими потрібно ретельно спостерігати.
Годування груддю
Досі невідомо, чи виділяються карипразин та його основні метаболіти з молоком людини. Карипразин та його метаболіти виділяються з молоком щурів під час лактації. Не можна виключати впливу на новонароджених/немовлят. Під час лікування карипразином потрібно перервати годування груддю.
Фертильність
Ефект карипразину на фертильність людини не був вивчений. У дослідженнях на щурах спостерігалися зниження фертильності та показників запліднення у самок.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Карипразин має слабкий або помірний вплив на здатність пацієнтів керувати автотранспортом та працювати з механізмами. Пацієнтів потрібно застерегти від роботи з небезпечними механізмами, включно з автотранспортом, допоки вони не будуть цілком впевнені, що лікарський засіб Реагіла не має на них негативного впливу.
Спосіб застосування та дози.
Дозування
Рекомендована початкова доза карипразину становить 1,5 мг один раз на добу. Згодом доза у разі потреби можна повільно підвищувати по 1,5 мг до максимальної дози 6 мг/доба. Найнижча ефективна доза має підтримуватися згідно з клінічною оцінкою лікаря. Через довгий період напіввиведення карипразину та його активних метаболітів зміни в дозуванні не будуть повністю відображатися в плазмі протягом кількох тижнів. За пацієнтами треба спостерігати стосовно появи побічних реакцій та відповіді на лікування протягом кількох тижнів після початку прийому карипразину та після кожної зміни дозування (див. розділ «Фармакокінетика».).
Перехід з інших антипсихотиків на карипразин
При переході з інших антипсихотиків на карипразин потрібно враховувати поступове перехресне титрування з поступовим припиненням застосування попередньої терапії під час початку прийому карипразину.
Перехід з карипразину на інший антипсихотик
При переході з карипразину на інший антипсихотик поступового перехресного титрування не відбуватиметься, тому прийом нового антипсихотика можна починати з його найнижчої дози під час припинення використання карипразину. Потрібно враховувати, що концентрація карипразину та його активних метаболітів в плазмі зменшиться на 50 % приблизно протягом 1 тижня (див. розділ «Фармакокінетика»).
Особливі групи пацієнтів
Порушення функції нирок
Пацієнти з порушенням функції нирок легкого чи середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну (CrCl) ≥ 30 мл/хв та < 89 мл/хв) не потребують жодних коригувань дози. Безпечність та ефективність карипразину для пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок (CrCl < 30 мл/хв) не оцінювалися. Пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок не рекомендується прийом карипразину (див. розділ «Фармакокінетика»).
Порушення функції печінки
Пацієнти з порушення функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (5–9 за шкалою Чайлда — П'ю) не потребують жодних коригувань дози. Безпечність та ефективність карипразину у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки (10–15 за шкалою Чайлда — П'ю) не оцінювалися. Пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки не рекомендується прийом карипразину (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку
Доступних даних стосовно лікування карипразином пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) не вистачає для виявлення відмінностей їхньої відповіді на лікування від відповіді пацієнтів молодшого віку (див. розділ «Фармакокінетика»). Підбір дози для пацієнтів літнього віку має бути більш обережним.
Спосіб застосування
Лікарський засіб Реагіла застосовувати перорально 1 раз на добу в один і той самий час, незалежно від вживання їжі.
Діти .
Безпеку та ефективність застосування карипразину для дітей (віком до 18 років) не встановлено. Немає даних.
Передозування.
Симптоми
Повідомлялося про випадкове гостре передозування (48 мг/добу) в одного пацієнта. У цього пацієнта з'явилися ортостаз та седативний ефект. Стан пацієнта повністю відновився в той же день.
Лікування при передозуванні
Лікування при передозуванні має бути підтримувальне, включно з підтримкою вільної прохідності дихальних шляхів, насиченням киснем та вентиляцією, а також симптоматичне. Спостереження за серцево-судинною системою має розпочинатися негайно та включати електрокардіографічний моніторинг для виявлення можливих аритмій. У разі виникнення тяжких екстрапірамідних симптомів слід застосувати антихолінергічні препарати. Оскільки карипразин сильно зв'язується з білками плазми, гемодіаліз не буде корисним для лікування передозування. Пильний медичний нагляд та моніторинг мають тривати доти, доки стан пацієнта не відновиться.
Карипразин не має специфічного антидоту.
Побічні реакції.
Побічними реакціями, про які найчастіше повідомлялося при застосуванні карипразину в діапазоні доз (1,5–6 мг), були акатизія (19 %) та паркінсонізм (17,5 %). Більшість реакцій були легкого чи середнього ступеня тяжкості.
Побічні лікарські реакції (ПЛР) на основі об'єднаних даних з дослідження лікування шизофренії карипразином представлені за системами органів.
Побічні реакції розподілені за частотою виникнення таким чином: дуже часті (≥ 1/10); часті (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасті (від ≥ 1/1 000 до < 1/100); поодинокі (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); рідкісні (< 1/10 000); частота невідома (неможливо визначити на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції представлені в порядку зниження їхньої серйозності.
Побічні реакції, що виникають у пацієнтів із шизофренією
Системи органів | Дуже часті | Часті | Нечасті | Поодинокі | Частота невідома |
Кров та лімфатична система | Анемія Еозинофілія | Нейтропенія | |||
Імунна система | Підвищена чутливість | ||||
Ендокринна система | Зниження рівня тиреотропного гормону в крові | Гіпотиреоз | |||
Обмін речовин та харчування | Збільшення маси тіла Зниження апетиту Підвищення апетиту Дисліпідемія | Анормальний рівень натрію в крові Підвищений рівень глюкози в крові Цукровий діабет | |||
Психіка | Розлади сну 1 Тривожність | Суїцидальна поведінка Делірій Депресія Знижене лібідо Підвищене лібідо Еректильна дисфункція | |||
Нервова система | Акатизія 2 Паркінсонізм 3 | Седативний ефект Запаморочення Дистонія 4 Інші екстрапірамідні та рухові розлади 5 | Загальмованість Дизестезія Дискінезія 6 Пізня дискінезія | Судоми/ Конвульсії Амнезія Афазія | Злоякісний нейро-лептичний синдром |
Органи зору | Розмитий зір | Подразнення ока Підвищений внутрішньоочний тиск Порушення акомодації Зниження гостроти зору | Фотофобія Катаракта | ||
Органи слуху та рівноваги | Вертиго | ||||
Серце | Тахіаритмія | Порушення серцевої провідності Брадіаритмія Подовження інтервалу QT на електрокардіограмі Патологічний зубець Т на електрокардіограмі | |||
Судини | Артеріальна гіпертензія | Артеріальна гіпотензія | |||
Органи дихання, грудної клітки та середостіння | Гикавка | ||||
Шлунково-кишковий тракт | Нудота Закреп Блювання | Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба | Дисфагія | ||
Печінка та жовчовивідні шляхи | Підвищений рівень печінкових ферментів | Підвищений рівень білірубіну в крові | Токсичний гепатит | ||
Шкіра та підшкірні тканини | Свербіж Висип | ||||
Опорно-руховий апарат та сполучна тканина | Підвищений рівень креатинінфосфокінази в крові | Рабдоміоліз | |||
Нирки та сечовивідні шляхи | Дизурія Полакіурія | ||||
Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани | Неонатальний абстинентний синдром (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). | ||||
Ускладнення загального характеру | Втома | Спрага |
1 Розлади сну: безсоння, аномальні сни, кошмари, розлади циркадного ритму сну, диссомнія, гіперсомнія, порушення засинання, порушення у середині сну, нічні жахи, розлади сну, сомнамбулізм, порушення пробудження.
2 Акатизія: акатизія, психомоторна гіперактивність, збудження.
3 Паркінсонізм: акінезія, брадикінезія, брадифренія, симптом зубчатого колеса, екстрапірамідні розлади, порушення ходи, гіпокінезія, скутість в суглобах, тремор, маскоподібне обличчя, м'язова ригідність, скелетно-м'язова скутість, ригідність потиличних м'язів, паркінсонізм
4 Дистонія: блефароспазм, дистонія, м'язове напруження, оромандибулярна дистонія, кривошия, тризм.
5 Інші екстрапірамідні та рухові розлади: порушення рівноваги, бруксизм, слинотеча, дизартрія, порушення ходи, аномальний глабелярний рефлекс, гіпорефлексія, розлади рухів, синдром неспокійних ніг, гіперсалівація, порушення рухів язика.
6 Дискінезія: хореоатетоз, дискінезія, гримаси, спазм погляду, протрузія язика.
Опис деяких побічних реакцій
Помутніння кришталика/ катаракта
Розвиток катаракти спостерігався під час доклінічних досліджень карипразину. Тому за формуванням катаракти спостерігали за допомогою оглядів із щілинною лампою, а пацієнти, які вже мали катаракту, були виключені з дослідження. Під час клінічної програми дослідження дії карипразину у пацієнтів з шизофренією повідомлялося про кілька випадків катаракти, що характеризувалася незначним помутнінням кришталика без порушення зору (13/3192; 0,4 %). Деякі з цих пацієнтів мали чинники ризику. Найчастіше повідомлялося про такий побічний ефект з боку органів зору, як нечіткість зору (плацебо: 1/683, 0,1 %; карипразин: 22/2048, 1,1 %).
Екстрапірамідні симптоми (ЕПС)
У короткотривалих дослідженнях частота виникнення ЕПС становила 27 %, 11,5 %, 30,7 % та 15,1 % пацієнтів, які лікувалися відповідно карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом. Акатизія спостерігалася в 13,6 %, 5,1 %, 9,3 % та 9,9 % пацієнтів, які лікувалися відповідно карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом. Паркінсонізм спостерігався в 13,6 %, 5,7 %, 22,1 % та 5,3 % пацієнтів, які лікувалися відповідно карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом. Дистонію спостерігали в 1,8 %, 0,2 %, 3,6 % та 0,7 % пацієнтів, які лікувалися відповідно карипразином, плацебо, рисперидоном та арипіпразолом.
У плацебоконтрольованій частині дослідження довготривалої підтримки ефекту частота ЕПС становила 13,7 % у групі, яка приймала карипразин, у порівнянні з 3,0 % у групі, яка отримувала плацебо. Акатизія спостерігалася в 3,9 % пацієнтів, які лікувалися карипразином, проти 2,0 % в групі, яка приймала плацебо. Паркінсонізм спостерігався в 7,8 % та 1,0 % у групах, що відповідно приймали карипразин та плацебо.
У дослідженні негативних симптомів про ЕПС повідомлялося в 14,3 % у групі, що приймала карипразин, та в 11,7 % у групі, що лікувалася рисперидоном. Акатизія спостерігалася в 10,0 % пацієнтів, які лікувалися карипразином, та в 5,2 % у групі, що приймала рисперидон. Паркінсонізм спостерігався в 5,2 % та 7,4 % у групах, що відповідно приймали карипразин та рисперидон. Більшість випадків ЕПС були легкого чи середнього ступеня тяжкості та контролювалися звичайними лікарськими засобами для лікування ЕПС. Рівень припинення лікування через випадки ЕПС, що пов'язані з ПЛР, був низьким.
Венозна тромбоемболія (ВТЕ)
Випадки венозної тромбоемболії, включно з випадками легеневої емболії та тромбозу глибоких вен, спостерігалися при прийомі антипсихотиків. Частота невідома.
Підвищений рівень печінкових трансаміназ
При лікуванні антипсихотиками часто спостерігається підвищення рівня печінкових трансаміназ (аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ)). У клінічних дослідженнях карипразину підвищення рівня АЛТ, АСТ виникало в 2,2 %, 1,6 % та 0,4 % пацієнтів, які відповідно лікувалися карипразином, рисперидоном та плацебо. Жоден з пацієнтів, які лікувалися карипразином, не мав жодних уражень печінки.
Зміни ваги
У короткотривалих дослідженнях відмічалося трохи більше за середнє збільшення ваги в групі, що лікувалася карипразином, у порівнянні із групою, що приймала плацебо: 1 кг та 0,3 кг відповідно. У довготривалих дослідженнях підтримання ефекту не спостерігалося клінічно значущої різниці в зміні маси тіла від вихідного рівня до кінця лікування (1,1 кг при застосуванні карипразину та 0,9 кг — плацебо). На відкритій стадії дослідження протягом 20 тижнів лікування карипразином у 9,0 % пацієнтів розвинулося потенційно клінічно значуще (ПКЗ) збільшення маси тіла (визначається як збільшення на ≥ 7 %), а під час подвійної сліпої стадії через 20 тижнів після відкритого лікування карипразином ПКЗ збільшення маси мали 9,8 % пацієнтів, які продовжували лікування карипразином, проти 7,1 % пацієнтів, які були рандомізовані для прийому плацебо. У дослідженні негативних симптомів середня зміна маси тіла становила –0,3 кг у групі прийому карипразину та +0,6 кг у групі прийому рисперидону, а ПКЗ збільшення ваги спостерігалося у 6 % пацієнтів з групи, що приймали карипразин, та у 7,4 % пацієнтів, які лікувалися рисперидоном.
Подовження інтервалу QT
У клінічному дослідженні для оцінки подовження інтервалу QT при прийомі карипразину не було помічено жодного подовження інтервалу QT у порівнянні з плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»). В інших клінічних дослідженнях повідомлялось лише про декілька випадків незначного подовження інтервалу QT при прийомі карипразину. Під час довготривалого відкритого періоду лікування 3 пацієнти (0,4 %) мали скоригований за формулою Базетта інтервал QT > 500 мс, а один із них мав інтервал QT з коригуванням Фридериція > 500 мс. Подовження на > 60 мс скоригованого за формулою Базетта інтервалу QT від вихідного рівня спостерігалося у 7 пацієнтів (1 %), а у 2 пацієнтів (0,3 %) — з коригуванням Фридериція. У довготривалому дослідженні для підтримання ефекту під час відкритої стадії подовження скоригованого за формулою Базетта інтервалу QT на > 60 мс від вихідного рівня спостерігалося у 12 пацієнтів (1,6 %), а інтервалу QT з коригуванням Фридериція — у 4 пацієнтів (0,5 %). Під час подвійного сліпого періоду лікування подовження скоригованого за формулою Базетта інтервалу QT на > 60 мс від вихідного рівня спостерігалося у 3 пацієнтів (3,1 %), які лікувалися карипразином, та у 2 пацієнтів (2 %), які приймали плацебо.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації препарату є дуже важливими. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи фармаконагляду.
Термін придатності.
5 років.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла.
Лікарський засіб не вимагає спеціальних температурних умов зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 1,5 мг або по 3 мг : по 7 капсул у блістері; по 1 або 4 блістери в картонній упаковці.
По 4,5 мг або по 6 мг : по 7 капсул у блістері; по 4 блістери в картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник .
ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .
H-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа