РЕФАКТО AF порошок д/ин. 1000 МЕ фл. с раств. №1

Общие характеристики

Международное непревзойденное имя: рекомбинантный фактор коагуляции VIII.

Основные свойства дозировки формы: белый лиофилизат в комплекте с прозрачным бесцветным растворителем для приготовления раствора для внутривенного введения. Приготовленный раствор бесцветный, прозрачный или слегка опалесцируется.

Качество и количественный состав:

Активное вещество: рекомбинантный фактор коагуляции человека VIII (альфа -мароктоког);

Каждая бутылка содержит номинально 250 IU*Alfa Moroctocog **. После растворения каждая мл раствора содержит приблизительно 62,5 мс альфа -мароктокога;

или же

Каждая бутылка содержит номинально 500 МЕ*Alfa moroctocog **. После растворения каждая мл раствора содержит приблизительно 125 МЕ альфа -мароктокога;

или же

Каждая бутылка содержит номинально 1000 МЕ*Alfa moroctocog **. После растворения каждая мл раствора содержит приблизительно 250 МЕ альфа -мароктокога;

или же

Каждая бутылка содержит номинально 2000 мес*Alfa moroctocog **. После растворения каждая мл раствора содержит приблизительно 500 МЕ альфа.

Эксципиенты : сугаруза, дигидрат хлорида кальция, L-Heistidine, Polysorbate 80, хлорид натрия.

*Сила действия (МО) определяется хромогенным методом, описанным в европейской фармакопеи. Конкретная активность Refacto ^® AF составляет 7600-13800 МЕ/мг белка.

** Фактор коагуляции крови VIII, который производится с использованием технологии рекомбинантной ДНК с использованием яичников китайских хомяков. Moroctocog alfa представляет собой гликопротеин, содержащий 1438 аминокислот, последовательность которых аналогична 90 + 80 кДа фактора VIII (т.е. с удаленными B-доменом), а модификации после транслирования аналогичны тем, которые доступны в молекуле, полученной из плазмы крови.

Процесс производства устраняет возможность превращения экзогенного белка человеческого или животного происхождения в препарат.

Форма выпуска . Порошок для инъекции 250 МЕ, 500 МЕ, 1000 МЕ или 2000 МЕ в флаконе № 1 в комплекте с растворителем 4 мл в предварительно заполненном шприце вместе со стерильным набором.

Код ATS B02VD02. Анти -геморрагические агенты. Фактор коагуляции крови VIII.

Иммунологические и биологические свойства.

Фармакодинамика.

Refacto ^® AF содержит рекомбинантный коэффициент свертывания крови с VIII с удаленным B-доменом (Moroctocog Alpha). Alfa Moroctocog представляет собой гликопротеин с приблизительной молекулярной массой 170 000 Да, состоящей из 1438 аминокислот. Функциональные характеристики Refacto ^® AF аналогичны характеристикам эндогенного фактора VIII. Пациенты с гемофилией и активностью фактора VIII значительно снижаются, поэтому им нужна заместительная терапия.

При инфузии препарата у пациентов с гемофилией фактор VIII связан с фактором вилбранда, который циркулирует в крови. Активированный фактор VIII действует как кофактор для активированного фактора IX, ускоряя трансформацию фактора X в активированный фактор X. Активированный фактор X превращает протромбин в тромбин. Затем тромбин превращает фибриноген в фибрин и образуется сгустка крови. Гемофилия А является наследственным наследственным расстройством коагуляции крови, вызванным снижением уровня фактора VIII: C, что приводит к тяжелому кровоизлиянию в суставах, мышцах или внутренних органах. Кровоизлияния могут возникать спонтанно или в результате случайных или хирургических повреждений. При использовании заместительной терапии фактор VIII в плазме крови увеличивается, что позволяет временно скорректировать недостаточность этого фактора и снижать тенденцию к кровотечению.

Индукция иммунной толерантности .

Данные об индукции иммунной толерантности (IIT) были собраны у пациентов с гемофилией А, которые развили ингибиторы для фактора VIII. В рамках базового исследования рефакто собирали при лечении 25 предварительно связанных с диско -соединением с индукцией иммунной толерантности. Из этих 25 пациентов титр ингибиторов снизился до уровня <0,6 (единицы Betzda) у 20 пациентов: 11 (из 15), в которых титры были изначально высокими (≥ 5 BO) и 9 (из 10 ), в котором титры были изначально низкими. Из 6 пациентов, у которых развились низкие ингибиторы без индукции иммунной толерантности, у 5 пациентов были сходные титры. Не наблюдалось долгосрочных последствий.

Фармакокинетика.

Фармакокинетические свойства рефакто, которые были определены в перекрестном учете рефакто и концентрата фактора VIII, полученного из плазмы крови, при участии 18 пациентов, которые ранее получали лечение (предварительно обработанные пациенты -PPP), указанное в таблице 1. Изучение количественного содержания проводилось с помощью хромогенного содержания субстрата.

Таблица 1

Сокращения: AUC _T - это площадь под кривой концентрации в плазме от нуля до последней измеренной концентрации; t ½ - половина жизни; Cl - очистка; K-velchyna-это постепенное выздоровление.

Исследование, в котором метод хромогенного анализа сравнивался эффектом ^{рефакто ®} AF, рефакто и фактора VIII в плазменной биоэквивалентности рефакторов пациентов. Соотношение средних геометрических значений фармакокинетических параметров, определенных методом наименьших квадратов, Refacto ^® AF к _{рефакто} , составило 100,6 %, 99,5 % и 98,1 % для K _-Velits - от нуля до бесконечности) соответственно. Соответствующие 90 % доверительных интервалов для отношения средних геометрических значений фармакокинетических параметров Refacto ^® AF к рефакто находились в окне биоэквивалентности (от 80 % до 125 %), что указывает на биоэквивалентность рефакто ^® AF. рефакто.

При перекрестном фармакокинетическом исследовании 25 PHPS (≥ 12 лет) фармакокинетические параметры Refacto ^® AF были определены в начале исследования и после шести месяцев повторного использования Refacto ^® AF. Соотношение средних геометрических значений фармакокинетических параметров, определенных методом наименьших квадратов, после 6 месяцев применения по сравнению с выходом, составило 107 %, 100 % и 104 % для K-velichyna, AUC _T и AUC _∞ , соответственно. Соответствующие 90 % доверительных интервалов для отношения фармакокинетических параметров через 6 месяцев исследования по сравнению с выходом были в окне эквивалентности (от 80 % до 125 %). Это указывает на то, что нет никаких зависимых изменений в фармакокинетических свойствах Refacto ^® AF.

В том же исследовании, в котором сила ^{Refacto ®} AF, необработанный рекомбинантный фактор VIII (сравнительный препарат) и активность фактора VIII определяли в образцах плазмы пациентов (30 PPP ≥ 12 лет) с помощью единого биоэквивалентности сгустка крови к препарату в препарате сравнения при применении стандартного подхода к биоэквивалентности.

У пациентов, которые ранее не получали лечение (ранее необработанные пациенты - PNP), фармакокинетические параметры оценивали методом хромогенного анализа. У этих пациентов (n = 59; средний возраст 10 ± 8,3 месяца) среднее постепенное восстановление в неделю «0» составило 1,5 ± 0,6 МЕ/дл на МЕ/кг (в течение 0,2-2,8 месяца/дл на мо/кг), что ниже, чем значения, полученные для PLP за «0» недель со средним K-вольком 2,4 ± 0,4 МЕ/дл на IU/кг (в течение 1,1-3, 8 месяцев/дл на мо/кг). В PNP среднее постепенное восстановление было стабильным в течение времени (5 посещений в течение 2-летнего периода) и находилось в пределах 1,5-1,8 МЕ/дл на IU/кг). Исследования с использованием популяционной фармакокинетической модели, которая включала 44 данные PNP, показало, что средняя половина жизни составляет 8,0 ± 2,2 часа.

Показания для использования .

Лечение и профилактика кровотечения у пациентов с гемофилией А (врожденный фактор коагуляции крови VIII), вкл. При проведении чрезвычайной или обычной операции. Refact ^® AF может использоваться у детей любого возраста, включая младенцев.

Refact ^® AF не содержит фактора вилбранда в терапевтической концентрации и, следовательно, не указан для лечения болезни Виллебранда.

Метод администрирования и доз .

Лечение следует начинать под наблюдением врача с опытом лечения гемофилии А.

Дозировка .

Refacto ^® AF, который указан на упаковке, устанавливается результатами количественного определения с использованием хромогенного субстрата. Именно этот метод определения описан в европейской фармакопеи. Чтобы установить силу действия, использовался стандарт действия производства, откалиброван по международному стандарту ВОЗ, используя метод количественного определения с хромогенным субстратом. Чтобы контролировать уровень активности фактора VIII у пациентов во время лечения с помощью Refacto ^® AF, настоятельно рекомендуется использовать метод количественного определения с использованием хромогенного субстрата в соответствии с европейской фармакопеей. Количественное определение хромогенного метода дает более высокие результаты, чем те, которые наблюдаются в одноэтапном анализе коагуляции крови. Обычно результаты, полученные методом одностадийного анализа коагуляции в крови, на 20-50 % ниже, чем результаты количественного определения, сделанные с использованием хромогенного метода. Лабораторный стандарт для Refact ^® AF может использоваться для исправления этого несоответствия.

Пациентам с гемофилией А должно рекомендовано иметь достаточное количество фактора VIII в соответствии с текущей режимом лечения в случае, если лечение требуется во время поездки. Пациентам следует посоветовать со своим врачом накануне поездки.

Дозировка и продолжительность заместительной терапии зависят от степени недостаточности фактора VIII, локализации и тяжести кровотечения, а также от клинического состояния пациента. Используемые дозы должны быть скорректированы в соответствии с клиническим ответом пациента. В присутствии ингибиторов может потребоваться более высокие дозы препарата или назначение соответствующего специфического лечения.

Количество единиц фактора VIII указывает в МО, связанную с текущим стандартом ВОЗ для лекарств, содержащих фактор VIII. Активность фактора VIII в плазме крови показана в процентах (по отношению к нормальной плазме человека) или в международных единицах (относительно международного стандарта для фактора VIII в плазме). 1 мес Фактора VIII активность эквивалентна количеству фактора VIII в 1 мл нормальной плазмы человека. Расчет требуемой дозы фактора VIII основан на эмпирических данных, которые 1 МО фактор VIII на 1 кг массы тела увеличивает активность фактора VIII в плазме крови на 2 МЕ/дл. Требуемая доза рассчитывается с использованием следующей формулы:

требуемое количество единиц (МО) =

Вес тела (кг) × желательное увеличение количества фактора VIII (% или MO/DL) × 0,5 (IU/кг на IU/DL),

Где 0,5 МЕ/кг на IU/DL является обратным количеством постепенного восстановления, которое обычно наблюдается после инфузии фактора VIII.

Доза назначенного препарата и частота использования всегда должны быть определены в каждом случае отдельно, сосредоточив внимание на клинической эффективности препарата.

В случае геморрагических явлений активность фактора VIII в плазме крови не должна падать ниже уровней (в % или в МО/дл), упомянутых в таблице 2. Эта таблица может использоваться в качестве руководства для дозировки Фактор VIII с кровотечением и хирургией.

Таблица 2

Чтобы определить требуемое лечение дозы и рецидивирующие инфузии, рекомендуется рекомендовать исследование фактора VIII. В частности, в случае значительных хирургических вмешательств тщательный мониторинг заместительной терапии с помощью анализа коагуляции (фактор VIII в плазме) является обязательным. У разных пациентов ответ на введение фактора VIII может варьироваться, что проявляется на разных уровнях восстановления in vivo и в разных половинах жизни.

Для долгосрочной профилактики кровотечения у пациентов с тяжелой гемофилией и обычно используется 20-40 МЕ-фактор VIII на кг массы тела каждые 2-3 дня. В некоторых случаях, особенно у молодых пациентов, может возникнуть необходимость увеличения дозы или частоты введения препарата.

Должно проводиться тщательный мониторинг пациентов, получающих заместительную терапию для коагуляции крови VIII в отношении образования ингибиторов фактора. Если плазма не достигает ожидаемого уровня активности фактора VIII, или требуемая рассчитанная доза не позволяет контролировать кровотечение, следует провести анализ, чтобы определить наличие ингибиторов фактора VIII. Клинические исследования показали, что для нейтрализации ингибиторов в количестве не более 10 BOS (единицы базды) может быть достаточно для использования дополнительного антигемофильного фактора. Лечение пациентов с фактором VIII с ингибитором старше 10 лет, потому что может быть неэффективным, поэтому следует учитывать другие варианты терапии. Тактика лечения таких пациентов должна определяться врачами, которые имеют опыт работы с пациентами с гемофилией.

Специальные подгруппы пациентов.

Пациенты с почечной или печеночной недостаточностью.

Клинические исследования не определили необходимость корректировки дозы у пациентов с почечной или печеночной недостаточностью.

Дети .

Исследования по вопросам безопасности и эффективности у детей были проведены с участием ГЧП (n = 31, в возрасте 8-18 лет) и с участием PNP (n = 101, возраст <1-52 месяца).

При лечении Refacto ^® AF маленьким детям может потребоваться более высокие дозы по сравнению с теми, которые используются у взрослых пациентов и детей. Исследование с использованием фармакокинетического анализа с участием детей в возрасте до 6 лет показало, что в этой категории пациентов половина жизни и выздоровление меньше, чем показатели, характерные для детей старшего возраста и взрослых. Во время клинических исследований использование рефактора препарата в рамках профилактического режима дети в возрасте до 6 лет получали среднюю дозу 50 МЕ/кг, в среднем 6,1 эпизода геморрагических явлений в течение года. Старшие дети и взрослые получали среднюю дозу 27 МЕ/кг и в течение года имеют в среднем 10 эпизодов геморрагических явлений. В клиническом обследовании средняя доза рефакто на одну инфузию в эпизодах геморрагических явлений у детей в возрасте до 6 лет была выше, чем средняя доза, используемая у детей старшего возраста и взрослых (51,3 МЕ/кг и 29,3 МЕ/кг соответственно).

Метод применения .

Refact ^® AF вводится внутривенной инъекцией в течение нескольких минут. Уровень впрыска определяется степенью комфорта пациента.

Лиофилизированный порошок растворяется в соответствующем растворителе (раствор хлорида натрия составляет 0,9 %), который добавляется в предварительно заполненном шприце с использованием стерильного адаптера. Предварительное место и растворитель следует нагревать до комнатной температуры. После добавления растворителя флакон должен быть тщательно повернут, пока порошок не будет полностью растворен. Полученное решение вводится обратно в шприц. Раствор должен быть прозрачным или слегка опалесцирующим и бедным. Решение следует отбросить, если включение иностранных частиц или обесцвечивания.

Для введения решения необходимо использовать набор включенных вливок, так как альфа -темный котоког может быть адсорбирован на внутренних поверхностях другого инфузионного оборудования.

Раствор Refacto ^® AF содержит полисорбат 80, который способен ускорить экстракцию Di- (2-этилгексил) фталата, изготовленного из поливинилхлорида (ПВХ). Эта функция следует учитывать при подготовке и использовании препарата, включая время хранения в контейнере из ПВХ после приготовления раствора (раствор Refacto ^® AF следует использовать немедленно или в течение 3 часов после приготовления раствора).

Боковое действие .

Депрессия фактора VIII .

Известно, что при лечении пациентов с гемофилией А нейтрализующие антитела (ингибиторы) образуются к фактору VIII. При застосуванні будь-яких препаратів фактора згортання крові VIII необхідно проводити контроль утворення інгібіторів методом Бетезди (модифікація Ніймегена), зазначаючи їх кількість у БО. Утворення інгібіторів може проявлятися у вигляді недостатньої клінічної відповіді. В таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого центру з лікування гемофілії.

У клінічному дослідженні застосування РеФакто ^® AF ПЛП частота утворення інгібіторів фактора VIII була первинною кінцевою точкою оцінки безпечності. При дослідженні за участю 94 пацієнтів повідомлялося про виникнення 2 клінічно безсимптомних випадків тимчасового утворення інгібіторів із низьким титром при медіані експозиції 76 днів (ДЕ – днів експозиції) (в межах 1-92 днів), що відповідає 2,2 % з 89 пацієнтів при щонайменше 50 ДЕ. У додатковому дослідженні РеФакто ^® AF, в якому приймали участь 110 пацієнтів, спостерігався 1 de novo випадок та 2 випадки рецидиву утворення інгібіторів (у всіх випадках із низьким титром, за результатами визначення центральною лабораторією); медіана експозиції становила 58 ДЕ (у межах 5-140 днів) та для 98 пацієнтів експозиція РеФакто ^® AF становила щонайменше 50 днів. 98 пацієнтів із 110 продовжили лікування у другому додатковому дослідженні та мали подовжену експозицію РеФакто ^® AF, медіана якої становила 169 додаткових ДЕ (у межах 9-425 днів). При цьому спостерігався 1 додатковий новий випадок утворення інгібіторів із низьким титром. Частота утворення інгібіторів, яка спостерігалася в цих дослідженнях, знаходиться в очікуваних межах.

У клінічному дослідженні застосування РеФакто із залученням 113 ПЛП був відмічений 1 випадок утворення інгібіторів. Також були отримані спонтанні постмаркетингові повідомлення про випадки утворення інгібіторів із високим титром у ПЛП.

Клінічні дослідження РеФакто ^® AF за участю попередньо нелікованих пацієнтів (ПНП) все ще тривають. У клінічному дослідженні РеФакто у 32 ПНП (фактор VIII:C < 2 %) із 101 (32 %) спостерігався розвиток інгібіторів. Із 62 пацієнтів із фактором VIII:С < 1 % у 19 пацієнтів спостерігався розвиток інгібіторів (31 %). Із 32 випадків розвитку інгібіторів (у групі із 101 пацієнта) 16 пацієнтів (16 %) було класифіковано як пацієнти з високими титрами (≥ 5 БО) і 16 (16 %) – з низькими титрами (< 5 БО). Медіана кількості днів експозиції до розвитку інгібіторів у цих 32 пацієнтів становила 12 (діапазон 3-49). Із 16 пацієнтів із високими титрами 15 отримали терапію індукцією імунної толерантності (ІІТ). Із 16 пацієнтів із низькими титрами терапія ІІТ розпочалася у 10 пацієнтів.

Побічні реакції, що спостерігалися в клінічних дослідженнях РеФакто або РеФакто ^® AF, представлені в таблиці 3. Їх класифіковано відповідно до частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); та нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100).

У кожній групі побічні ефекти зазначені в порядку зменшення їх серйозності.

Таблиця 3

Повідомлялося про один випадок розвитку кісти в 11-річного пацієнта та один випадок затьмарення свідомості в 13-річного пацієнта; розвиток цих станів може бути пов'язаний із лікуванням РеФакто ^® AF.

Безпеку застосування РеФакто ^® AF оцінювали у ПЛП дітей та підлітків (n = 18, віком 12-16 років у дослідженні та n = 49, віком 7-16 років у додатковому дослідженні). Незважаючи на те, що дослідження проводили із залученням обмеженої кількості дітей, було встановлено тенденцію до збільшення частоти небажаних явищ у дітей віком 7-16 років порівняно з дорослими. Клінічне дослідження, в якому оцінюється застосування мороктокогу альфа (AF-CC) у дітей віком менше 6 років, продовжується.

Також на фоні застосування препарату РеФакто повідомлялося про виникнення наступних небажаних явищ: парестезія, підвищена втомлюваність, нечіткість зору, акне, гастрит, гастроентерит та біль.

При застосуванні РеФакто реакції гіперчутливості або алергічні реакції (що можуть включати ангіоневротичний набряк, відчуття печіння та поколювання в місці ін'єкції, озноб, гіперемію обличчя, генералізовану кропивницю, головний біль, висипання, артеріальну гіпотензію, летаргію, нудоту, неспокій, тахікардію, відчуття стиснення у грудній клітці, шум/дзвін у вухах, блювання, дихання зі свистом) спостерігалися нечасто; у деяких випадках вони можуть прогресувати до тяжкої анафілаксії, включаючи шок.

У препараті РеФакто ^® AF можуть бути присутніми незначні кількості білків хом'яка. Утворення антитіл до білків хом'яка спостерігалося дуже рідко і не мало жодних клінічних наслідків. У дослідженні РеФакто у 20 із 113 (18 %) ПЛП спостерігалось підвищення титру антитіл до білків хом'яка, але це не мало видимого клінічного ефекту.

При виникненні будь-якої реакції, що може бути пов'язана із застосуванням РеФакто ^® AF, необхідно зменшити швидкість або припинити інфузію, в залежності від самопочуття пацієнта.

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Важливо надавати інформацію про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дозволяє і далі контролювати співвідношення «користь/ризик» для лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про всі підозрювані побічні реакції згідно з місцевими вимогами.

Протипоказання .

Препарат протипоказаний пацієнтам із гіперчутливістю до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, а також пацієнтам із підвищеною чутливістю до білків хом'яка.

Особливості застосування .

Як і будь-які інші протеїнові препарати для внутрішньовенного введення, РеФакто ^® AF може викликати розвиток реакції гіперчутливості алергічного типу. Препарат містить незначні кількості білків хом'яка. Пацієнтам необхідно повідомити про ранні ознаки розвитку реакцій гіперчутливості (включаючи кропивницю, генералізовану кропивницю, відчуття стиснення в грудній клітці, дихання зі свистом, артеріальну гіпотензію) та анафілаксії. При виникненні алергічних або анафілактичних реакцій введення препарату РеФакто ^® AF слід негайно припинити та розпочати відповідне лікування. У випадку розвитку шоку слід дотримуватись діючих медичних стандартів щодо лікування цього стану. Пацієнтів необхідно попередити, що при появі будь-якого з вищезазначених симптомів необхідно припинити застосування препарату та звернутися до свого лікаря або негайно викликати швидку медичну допомогу (залежно від типу та тяжкості реакції).

Утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) до фактора VIII є відомим ускладненням, що виникає при лікуванні осіб із гемофілією А. Зазвичай це імуноглобуліни IgG, дія яких спрямована проти прокоагулянтної активності фактора VIII. Їх наявність у плазмі визначають методом Бетезди (модифікація Ніймегена) та виражають у БО/мл. Ризик утворення інгібіторів корелює з тривалістю застосування фактора VIII, причому він найвищий протягом перших 20 днів застосування. Утворення інгібіторів спостерігалося у ПЛП, які отримували препарати фактора VIII, включаючи РеФакто ^® AF. Випадки повторного утворення інгібіторів (низький титр) спостерігалися після переходу з одного препарату рекомбінантного фактора VIII на інший у ПЛП, що застосовували препарат протягом більше ніж 100 днів та у яких в анамнезі повідомлялося про утворення інгібіторів. Необхідно проводити ретельний моніторинг пацієнтів, які лікуються рекомбінантним фактором згортання крові VIII, щодо утворення інгібіторів, який здійснюється шляхом клінічного спостереження та за допомогою лабораторних аналізів.

У клінічних дослідженнях та під час постмаркетингового застосування РеФакто були отримані повідомлення про відсутність ефективності препарату, переважно у пацієнтів, які застосовували препарат для профілактики. Відсутність ефективності описувалася як крововиливи в суглоби (крововиливи в які спостерігалися і раніше), крововиливи в нові суглоби або суб'єктивне відчуття пацієнта появи нового крововиливу. При призначенні РеФакто ^® AF важливо індивідуально підбирати дозування та відстежувати рівень фактора в кожного пацієнта для забезпечення адекватної клінічної відповіді.

Після розчинення порошку 1 флакон містить 1,23 ммоль (або 29 мг) натрію. Дану інформацію слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженим вживанням натрію.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Дослідження з вивчення впливу фактора VIII на репродуктивну функцію дослідних тварин не проводилися. Оскільки гемофілія А рідко виникає в жінок, досвід застосування фактора VIII в період вагітності та годування груддю відсутній. Тому фактор VIII слід застосовувати в період вагітності та годування груддю лише за наявності чітких показань.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу препарату на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводилися.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися.

Препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, включаючи інші інфузійні розчини.

Умови зберігання.

Зберігати та транспортувати в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати, щоб уникнути пошкодження попередньо наповненого шприца.

Препарат у межах терміну придатності можна зберігати протягом 3 місяців при температурі не вище 25 °С. Препарат не можна повертати до холодильника, якщо його зберігали при кімнатній температурі.

Приготований розчин слід використати негайно або протягом 3 годин після приготування розчину за умови зберігання при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності .

Термін придатності порошку 3 роки.

Термін придатності розчинника 5 років.

Пакування.

Порошок по 250 МО або 500 МО, або 1000 МО, або 2000 МО у флаконі по 10 мл із пробкою та з'ємною алюмінієвою пломбою; по 4 мл розчинника в попередньо наповненому шприці об'ємом 5 мл з поршнем та ковпачком-насадкою. 1 флакон з порошком, 1 попередньо наповнений шприц, стерильний адаптер до флакону, стерильний набір для інфузій, 2 тампони зі спиртом, пластир, марлеву подушечку, інструкцію для застосування медичного імунобіологічного препарату поміщають в пластиковий контейнер. Пластиковий контейнер вкладають у картонну коробку.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник .

Ваєт Фарма С. А. / Wyeth Farma SA

Адреса: Аутовіа дель Норте А1, Км 23, десвіо Алгете, Км. 1, Сан Себастіан де лос Реєс, 28700 Мадрид, Іспанія / Autovia del Norte A1, Km 23, desvio Algete, Km. 1, San Sebastian de los Reyes, 28700 Madrid, Spain.

Виробник розчинника .

Ветер Фарма-Фертигунг ГмбХ та Ко. КГ / Vetter Pharma-Fertigung GmbH & Co. KG.

Адреса: Шутценштрассе 87 та 99-101, D-88212, Равенсбург, Німеччина / Schützenstrasse 87 and 99-101, D-88212, Ravensburg, Germany.