Личный кабинет
РЕФЕКС порошок для инфузионного раствора 4г+0,5г фл. №1
rx
Код товара: 763796
Производитель: Юрия-Фарм (Украина, Киев)
3 300,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Reofece
Рефекс
Хранилище:
Активные вещества: пиперациллин, тазобактам;
1 флакон лекарственного средства (2 г/0,25 г) содержит пиропийный натрия, эквивалентен пиперацилин 2 г, а тазобактам натрия, эквивалентный тазобактаму 0,25 г или 1 бутылка натрия, эквивалентен тазобактам 0,5 г.
Дозировка формы. Порошок для инфузионного раствора.
Основные физико -химические свойства: белый или почти белый порошок возможен с комочками.
Фармакотерапевтическая группа. Антимикробные препараты для системного использования. Ингибиторы пиперациллина и бета-лактамазы.
ATH CODE J01C R05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия
Пиперациллин, полусинтетический пенициллин широкого спектра действия, проявляет бактерицидную активность, ингибируя синтез клеточной стенки и разделения бактерий.
Бета-лактам, структурно связанный с пенициллинами, является ингибитором многих бета-лактамаз, которые обычно вызывают устойчивость к пенициллинам и цефалоспоринам, но не ингибируют ферменты AMPC или металлудо-лактамазу. Tazobactam расширяет спектр pyperacylin, охватывая большинство штаммов микроорганизмов, которые производят бета-лактамазу и устойчивы только к пиперациллину.
Отношения фармакокинетики/фармакодинамики
Время, в течение которого концентрация препарата в плазме крови превышает его минимальную ингибирующую концентрацию (T> MIK), считается основным фармакодинамическим фактором, который определяет эффективность перакиллина.
Механизм сопротивления
Два основных механизма устойчивости бактерий к пиперациллину/тазобактам:
· Инактивация бета-лактамазы перациллина, который не ингибируется тазобактамом: бета-лактамаза молекулярных классов B, C и D. Кроме того, тазобактам не обеспечивает защиту от бета-лактамаз расширенного спектра (BLR) молекулярных классов А и Д.
· Изменение пенициллин-связывающих белков (PZBS), что приводит к снижению периодизируемости пиперацилина к молекулярной мишени у бактерий.
Кроме того, изменения в проницаемости бактерий -мембран, а также экспрессия насосов EFLUX, способных к удалению нескольких лекарств, могут вызвать или способствовать развитию бактерий для пиперацилина/тазобактама, особенно в грамо -негативных бактериях.
Граничные значения при определении чувствительности
Ограниченные значения для минимальной ингибирующей концентрации пиперациллина/тазобактама определяются Европейским комитетом по антимикробным тестированию (Eucast, 2020-01-01, V10.0). Чтобы определить бактериальную чувствительность, концентрация тазобактама регистрируется в 4 мг/л. | |
Патоген | Предельные значения чувствительности видами (чувствительный (ы) ≤ / сопротивление (r)>), мг / л пиперациллин |
Enterobacteral ES (ранее Enterobacteriaceae ) | 8/16 |
Pseudomonas aeruginosa | ˂ 0,001/16 1 |
Стафилококк видов | - 2 |
Энтерококк видов | - 3 |
Streptococcus Groups A, B, C, D | - 4 |
Streptococcus pneumoniae | - 5 |
Viridans Group Streptococci | - 6 |
Haemophilus influenzae | 0,25/0,25 |
Moraxella Catarrhalis | - 7 |
Грамм -позитивные анаэробные бактерии (кроме Clostridioi des Figicile ) | 8/16 |
Грамм -негативные анаэробные бактерии | 8/16 |
Ограниченные значения чувствительности не связаны с видами (FC/PD) | 4/16 |
1 Для некоторых агентов EUCAST ввел граничные значения для классификации организмов дикого типа (организмы без фенотипически обнаруженных механизмов сопротивления агенту) как «восприимчивое, повышенное воздействие (i)» вместо «восприимчивого, стандартного режима дозировки (S) ". Вновь границы для этих комбинаций организм-агент обозначается как произвольные, «внешние» предельные значения. S ≤ 0,001 мг/л. 2 Большинство стафилококков продуцируют пенициллиназу, некоторые устойчивы к метициллину. Любой механизм может вызвать устойчивость к бензилпенициллину, феноксиметилпенициллину, ампициллину, амоксициллину, пиперацилин и турканциллину. Стафилококки, чувствительные к бензилпенициллину и цефокситу, могут быть чувствительными ко всем пенициллинам. Устойчивый к стафилококкам к бензилпенициллину, но чувствительным к цефоксинину, чувствительным к комбинациям ингибиторов β-лактамазы, изоксазозолилпенициллина (оксациллин, клаксациллин, дикациллин, дикациллин и флукариллин) и нефзилин. При использовании пероральных агентов необходимо соблюдать осторожность, чтобы достичь достаточного воздействия на место локализации инфекционных агентов. Стафилококки, устойчивые к цефоксите, устойчивы ко всем пенициллинам. S. saprophyticus восприимчив к ампициллину, отрицательный и чувствителен к ампициллину, амоксициллину и пиперациллину (без или с ингибитором бета-лактамазы). 3 восприимчивость к ампициллину, амоксициллину и пиперациллину (с ингибитором бета-лактамазы) может быть определена на основе ампициллина. Устойчивость к ампициллину редко обнаруживается в E. faecalis (подтвердить с помощью MIC), но распространена в E. faecium . 4 восприимчивость стрептококков групп A, B, C, G к пенициллинам определяется на основе чувствительности к бензилпенициллину, за исключением феноксиметилпенициллина и изоксазолилпинициллина для стрептококка B. Группа Streptocus B. Добавление ингибитора бета-лактамазы не добавляет клинической выгоды. 5 Чтобы исключить механизмы устойчивости, в качестве скринингового теста следует использовать диск 1 мкг для бета-лактамных антибиотиков или определение чувствительности к бензилпенициллину с помощью MIC. Когда результат скрининга является отрицательным (зона ингибирования роста с оксациллином ≥ 20 мМ или Mic бензилпенициллин ≤ 0,06 мг/л), можно сообщить, что все бета-лактамские препараты, для которых доступны клинические границы, в том числе «Примечание», чувствительные Без дальнейшего тестирования, кроме Cephaclor, который, как сообщается, как «чувствительное, повышенное воздействие» (i). Streptococcus pneumoniae не производит бета-лактамазу. Добавление ингибитора бета-лактамазы не добавляет клинической выгоды. Чувствительность определяется на основе ампициллина (MIC или диаметра зоны). 6 Для изолятов бензилпенициллина чувствительность может быть определена на основе бензилпенициллина или ампициллина. Для изолятов, устойчивых к бензилпенициллину, чувствительность определяется на основе ампициллина. Для изолятов, которые чувствительны к бензилпенициллину, чувствительность может быть определена на основе чувствительности к бензилпенициллину или ампициллину. Для изолятов бензилпенициллина чувствительность может быть определена на основе чувствительности к ампициллину. 7 Чувствительность может быть определена на основе чувствительности к амоксициллин-клавулановой кислоте. | |
Чувствительность
Распространенность приобретенной устойчивости может варьироваться в зависимости от местности и времени для выбранных видов, поэтому требуется локальная информация о устойчивости бактерий, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости, если локальное распространение сопротивления подвергается сомнению из -за целесообразности использования препарата в некоторых инфекциях, обратите внимание на официальные инструкции по правильному использованию антибактериальных агентов.
Классификация соответствующих видов по чувствительности к пиперациллину/тазобактам | ||
В целом чувствительные виды | Типы, для которых приобретенное сопротивление может быть проблемой | Изначально устойчивые микроорганизмы |
Аэробно -грам -позитивные микроорганизмы Enterococcus faecalis (только ампициллин или чувствительные к пенициллину изоляты) Listeria monocytogenes Staphylococcus aureus (Только чувствительные к метициллину изоляты) Виды Staphylococcus , негативные коагулазы (только чувствительные к метициллину изоляты) Streptococcus agalactiae (группа B Streptococci)* Streptococcus pyogens (группа A Streptococci)* Аэробные грамм -отрицательные микроорганизмы Citrobacter Koseri Haemophilus influenzae Moraxella Catarrhalis Proteus mirabilis Анаэробные граммо -позитивные микроорганизмы Виды Clostridium Eubacterium виды Анаэробный грамм -позитивный кокси ** Анаэробные грамм -негативные микроорганизмы Bacteroides Fragilis Group Фузобактерий виды Porphyromonas виды PrevoteLella виды | Аэробно -грам -позитивные микроорганизмы Enterococcus faecium Streptococcus pneumoniae * Streptococcus viridans Group* Аэробные грамм -отрицательные микроорганизмы Acinetobacter baumannii Citrobacter freundii Виды энтеробактер Escherichia coli Klebsiella pneumonia e Morganella morganii Proteus vulgaris Providencia виды Pseudomonas aeruginosa Виды Serratia | Аэробно -грам -позитивные микроорганизмы Corynebacterium jeikeium Аэробные грамм -отрицательные микроорганизмы Burkholderia cepacia Виды легионеллы Ochrobactrum anphry Stenotrophomonas maltophilia Другие микроорганизмы Chlamydophilia pneumoniae Mycoplasma pneumoniae |
* Streptococci не продуцируют β-лактамазу; Сопротивление этих организмов вызвано изменениями в пенициллин-связывающих белках (PZBS), и, следовательно, чувствительные изоляты чувствительны только к пиперациллину. Устойчивость S. pyogenes к пенициллину не сообщалось. ** Включая Anaerococcus , Finegoldia , Parvimonas , Peptoniphilus и Peptostreptococcus spp. | ||
Исследование мериноса (инфекции кровотока, вызванные производителями BLRS)
В проспективном клиническом исследовании с открытым рандомией с параллельными группами, что не является менее эффективным, конечные результаты (т.е., основанные на чувствительности к чувствительности in vitro ) с инфекциями цефтриаксона Pyperacylin/Tazobactm кровотока E. coli или k. Pneumoniae .
В общей сложности 23 из 187 пациентов (12,3 %), которые были рандомизированы для потребления перацилина/тазобактама, умерли через 30 дней по сравнению с 7 из 191 пациента (3,7 %), которые были рандомизированы для меропенема (разница в риске 8,6 % 97,5 % Di-∞ до 14,5 %]; p = 0,90 для не менее эффективности). Разница не соответствовала пределу не менее эффективности 5 %.
Эффекты были согласованы в анализе популяции протоколов: 18 из 170 пациентов (10,6 %) достигли первичного результата в группе пеперациллина/тазобактама по сравнению с 7 из 186 (3,8 %) в группе меропенема (разница в рисках 6,8 %, разница в риске, разница в риске, разница в риске, разница в риске, разница в риске, риск, 6,8 %, разница в риске, разница в риске, риск, 6,8 %, разница риска,, разница в риске, риск, 6,8 %, разница в риске, разница в риске, риск, 6,8 %, разница в риске, разница в риске, 6,8 %, разница в риске. 5 % di - ∞ до 12,8 %]; р = 0,76 для не менее эффективности).
Клинические и микробиологические эффекты (вторичные результаты) на 4 -й день наблюдались у 121 из 177 пациентов (68,4 %) в группе пиперациллина/тазобактама по сравнению с 138 из 185 (74,6 %), которые были рандомизированы для меропенема (разница
6,2 % [95 % - от 15,5 до 3,1 %]; P = 0,19). Для вторичных результатов статистические тесты были 2-й стороны, с p <0,05 считались статистически значимыми.
6,2 % [95 % - от 15,5 до 3,1 %]; P = 0,19). Для вторичных результатов статистические тесты были 2-й стороны, с p <0,05 считались статистически значимыми.
Это исследование выявило дисбаланс в показателях смертности между изученными группами. Предполагалось, что смерть в группе пиперацилин/тазобактама связана с серьезными заболеваниями, а не с сопутствующей инфекцией.
Фармакокинетика.
Поглощение
Пиковые концентрации пиперациллина и тазобактама после введения внутривенной инфузией в дозах 4 г/0,5 г, продолжительностью более 30 минут 298 мкг/мл и 34 мкг/мл соответственно.
Распределение
Как пипорациллин, так и тазобакт примерно 30 % связываются с белками плазмы крови. Связывание с белками пиперациллина и тазобактама не зависит от присутствия другого компонента препарата. Связывание с белками метаболита тазобактама незначительно.
Пиперациллин/тазобактам свободно распространяется в тканях и жидкостях организма, в частности в слизистой оболочке кишечника, желчном пузыре, легких, желчи и костях. Концентрация в тканях в целом составляет от 50 % до 100 % по сравнению с плазмой. Как и в случае с другими пенициллинами, распределение пиперацилина и тазобактама в спинномозговой жидкости является низким, при условии, что пациенты не имеют воспаления мембран головного мозга.
Биотрансформация
Пиперациллин метаболизируется на деэтиловый метаболит, который проявляет небольшую микробиологическую активность. Тазобакт метаболизируется на микробиологически неактивный унифицированный метаболит.
Размножение
Пиперациллин и тазобактам выделяются почками путем клубочковой фильтрации и канальческой секреции.
Пиперациллин быстро выводится, 68 % введенной дозы выводится в моче. Тазобактам и его метаболит выделяются в основном по почках, при этом 80 % введенной дозы выводится без изменений, а остаток в виде одного метаболита. Пиперациллин, тазобактам и деэтилпперциллин также секретируются в желчи.
После введения одного или нескольких доз пиперациллина/тазобактама, здоровых добровольцев, половина плазмы крови варьировалась от 0,7 до 1,2 часа. Доза и продолжительность инфузии не влияли на эту фигуру. Полуэтаба как пиперациллина, так и тазобактама увеличилась в случае снижения зазора почек.
Введение Tazobactam не влияло на фармакокинетику Pyperacylin. Пиперациллин уменьшает удаление тазобактама.
Специальные популяции пациентов
Половина Peracylin и Tazobactam увеличивается примерно на 25 % и 18 % соответственно у пациентов с циррозом печени по сравнению со здоровыми людьми.
Половина жизни пиперацилин и тазобактама увеличивается по мере уменьшения клиренса креатинина. При уровнях клиренса креатинина ниже 20 мл/мин наблюдается увеличение половины жизни в 2 раза для пиперациллина и 4 раза для тазобактама по сравнению с пациентами с нормальной почечной функцией.
При гемодиализе выводится от 30 % до 50 % пиперациллина/тазобактама, а также дополнительные 5 % тазобактама выделяются в форме метаболита. В результате перитонеального диализа примерно 6 % и 21 % дозы пиперациллина и тазобактама, в том числе до 18 % дозы тазобактама, выделяется в форме метаболита.
Педиатрическое население
При изучении фармакокинетики у пациентов в возрасте от 9 месяцев до 12 лет приблизительный уровень клиренса сравнивался с тем же показателем у взрослых. Среднее значение для этой возрастной группы (среднее -циклирование) составило 5,64 (0,34) мл/мин/кг. Приблизительный клиренс Pyperacylin для пациентов в возрасте от 2 до 9 месяцев составлял 80 % от этой стоимости. Среднее значение для возрастной группы, объем распределения пиперациллина (средне -циклирование) составлял 0,243 (0,011) л/кг и не зависел от возраста.
Пожилые пациенты
Средняя половина жизни пиперациллина и тазобактама у пожилых пациентов была длиннее на 32 % и 55 % соответственно с более молодыми пациентами. Эта разница, вероятно, вызвана возрастными изменениями в разрешении креатинина.
Гонка
Не было никаких различий в фармакокинетике пиперациллина и тазобактама в азиатских (n = 9) и европейских (n = 9) здоровых добровольцев, которые были введены одной дозой 4 г/0,5 г.
Клинические характеристики.
Индикация.
Показано, что REOFECE лечит следующие инфекции у взрослых и детей в возрасте
2 года:
2 года:
Взрослые и дети 12 лет:
- тяжелая пневмония (включая больничную и вентиляционную пневмонию);
- сложные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит);
- сложные внутри -альболистские инфекции;
- Сложные инфекции кожи и мягких тканей (включая инфекционные осложнения при синдроме диабетического стопы).
Лечение пациентов с бактериемией, которая объединяется или связана с любой из вышеперечисленных инфекций.
Рефексы могут быть использованы для лечения лихорадки у пациентов с нейтропениями, вероятно, вызванными бактериальной инфекцией.
Примечание: лечение бактериемии, вызванной бета-лактамазами расширенного спектра (BLR), продуцируемого E. c Oli и K. pn e Umon i a e (нечувствительным к цефтриаксону), взрослые пациенты не рекомендуются (см. Раздел «Фармакологические свойства»). Анкет
Дети в возрасте от 2 до 12 лет:
- Сложные внутрирадоминальные инфекции.
Рефексы могут быть использованы для лечения лихорадки у детей с нейтропениями, вероятно, вызванными бактериальной инфекцией.
Рекомендуется руководствоваться официальными рекомендациями по использованию антибактериальных препаратов.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активным веществам, любым пенициллинами или любым компонентам препарата.
Острые тяжелые аллергические реакции на любой другой бета-лактам-история (например, цефалоспорин, монобакты или карбапен).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий .
Неэполяризующие мышечные релаксанты
Сопутствующее использование пиперациллина с Vecronicus приводит к продлению нервно -мышечной блокады. Из-за такого механизма действия ожидается, что нервно-мышечная блокада, вызванная любым неполиаризирующим мышечным релаксантам, может быть продлена с введением пиперациллина.
Антикоагулянты
При использовании с гепарином, пероральными антикоагулянтами и другими препаратами, которые могут влиять на систему коагуляции крови, включая функцию тромбоцитов, следует контролировать образцы коагуляции.
Метотрексат
Пиперациллин может уменьшить экскрецию метотрексата. Пациенты, принимающие метотрексат, следует контролировать в сыворотке, чтобы предотвратить токсический эффект.
Пробенецид
Как и в случае других препаратов пенициллина, одновременное использование пробенецида и пиперациллина/ тазобактамума приводит к продлению полужицы и снижению почечного клиренса как пиперацилин, так и тазобактама. Однако это не влияет на максимальную концентрацию в плазме активных веществ.
Аминогликозиды
Пиперациллин существенно не изменяет фармакокинетику тобрамицина у пациентов с нормальной функцией почек или с нарушением почечной функции от легкой до умеренной. Фармакокинетика пиперацилина, тазобактама и метаболита M1 также не изменилась значительно с введением тобрамицина.
У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью наблюдается инактивация тобрамицина и гентамицина пиперацилина.
Информация о совместимом использовании пиперациллина/тазобактама с аминогликозидами, см. В разделе «Несовместимость» и «доза и доза».
Ванкомицин
Дослідження виявили підвищену частоту гострого ураження нирок у пацієнтів, які одночасно отримували піперацилін/тазобактам та ванкоміцин, порівняно із застосуванням одного ванкоміцину (див. розділ «Особливості застосування»). У деяких з цих досліджень повідомлялося, що взаємодія залежить від дози ванкоміцину.
Фармакокінетичних взаємодій між піперациліном/тазобактамом та ванкоміцином не було відмічено.
Вплив на лабораторні аналізи
Як і при застосуванні інших препаратів групи пеніциліну, результатом застосування Рефексу може стати хибнопозитивна реакція на присутність глюкози в сечі (при визначенні неферментативним методом). Тому під час терапії Рефексом рекомендується ферментативний метод вимірювання глюкози в сечі.
Деякі хімічні методи вимірювання білка в сечі можуть показати хибнопозитивні результати. Застосування лікарського засобу не впливає на результати визначення вмісту білка в сечі за допомогою тест-смужок.
Результати прямої проби Кумбса можуть бути позитивними.
Повідомлялося про хибнопозитивні результати тесту ІФА (імуноферментний аналіз) Platelia Aspergillus Біо-Рад Лабораторіз у пацієнтів, яким застосовували Рефекс. Також повідомлялося про перехресні реакції з неаспергільозними полісахаридами та поліфуранозами в тесті Platelia Aspergillus ІФА Біо-Рад Лабораторіз.
Позитивні результати вищенаведених аналізів у пацієнтів, які отримують Рефекс, необхідно підтверджувати іншими діагностичними методами.
Особливості застосування.
Обираючи даний лікарський засіб для лікування конкретного пацієнта, слід враховувати доцільність використання напівсинтетичного пеніциліну широкого спектрадії на основі таких факторів як тяжкість інфекції та поширеність резистентності до інших відповідних антибактеріальних засобів.
Перед початком терапії Рефексом слід ретельно зібрати анамнез стосовно реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, інших бета-лактамних засобів (наприклад цефалоспоринів, монобактамів або карбапенемів), а також інших алергенів. Повідомлялося про серйозні та іноді летальні наслідки реакцій гіперчутливості (анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи шок) у пацієнтів, які отримували терапію пеніцилінами, у тому числі піперациліном/тазобактамом. Ці реакції з більшою вірогідністю розвиваються у осіб з чутливістю до декількох алергенів в анамнезі. Серйозні реакції гіперчутливості вимагають відміни антибіотика і можуть потребувати введення адреналіну та проведення інших невідкладних заходів.
Рефекс може спричинити тяжкі побічні реакції з боку шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, висип з еозинофілією та системними симптомами і гострий генералізований екзантематозний пустульоз (див. розділ «Побічні реакції»). При появі у пацієнта висипів на шкірі слід ретельно відстежувати його стан і припинити застосування Рефексу у разі прогресування шкірних уражень.
Повідомлялося про випадки гемофагоцитарного лімфогістіоцитозу (ГЛГ) у пацієнтів, які отримували піперацилін/тазобактам, частіше після лікування, що тривало більше ніж 10 днів. ГЛГ – життєво небезпечний синдром, основою якого є патологічна активація імунної системи, що характеризується клінічними ознаками та симптомами надмірного системного запалення (наприклад гарячка, гепатоспленомегалія, гіпертригліцеридемія, гіпофібриногенемія, високий рівень феритину в сироватці крові, цитопенія та гемофагоцитоз). Пацієнтів, у яких розвиваються ранні прояви патологічної активації імунної системи, слід негайно обстежити. Якщо встановлено діагноз ГЛГ, лікування піперациліном/тазобактамом слід припинити.
Антибіотик-асоційований псевдомембранозний коліт може проявлятися тяжкою стійкою діареєю, яка може бути небезпечною для життя. Симптоми псевдомембранозного коліту можуть виникати під час або після проведення антибактеріального лікування. У таких випадках застосування Рефексу слід припинити.
Терапія Рефексом може призвести до появи резистентних мікроорганізмів, які можуть спричинити розвиток суперінфекцій.
У деяких пацієнтів, які отримували бета-лактамні антибіотики, спостерігалися симптоми кровотечі. Інколи подібні реакції були пов'язані з порушеннями коагуляції, а саме: часу згортання крові, агрегації тромбоцитів та протромбінового часу, та частіше спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю. У випадку виявлення симптомів кровотечі, введення антибіотиків слід припинити та розпочати відповідне лікування.
Можуть розвинутися лейкопенія та нейтропенія, особливо під час пролонгованої терапії; тому слід проводити періодичний моніторинг показників крові.
Як і при лікуванні іншими препаратами з групи пеніцилінів, при прийомі великих доз, особливо пацієнтами з порушеною функцією нирок, можуть розвинутися неврологічні ускладнення у вигляді судом (див. розділ «Побічні реакції»).
Рефекс 2г/0,25 г
Лікарський засіб містить 108 мг (4,7 ммоль) натрію на флакон.
Рефекс 4г/0,5 г
Лікарський засіб містить 216 мг (9,4 ммоль) натрію на флакон.
Це слід враховувати пацієнтам, які знаходяться на контрольованій натрієвій дієті.
У пацієнтів з низьким рівнем калію в організмі або у тих, які одночасно приймають калійзнижувальні препарати, може розвинутися гіпокаліємія; таким пацієнтам рекомендується періодично контролювати електролітний баланс.
Порушення функції нирок
З огляду на потенційну нефротоксичність (див. розділ «Побічні реакції»), піперацилін/тазобактам слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушенням функції нирок та гемодіалізним пацієнтам. Внутрішньовенні дози та інтервали введення слід коригувати залежно від ступеня порушення функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Під час додаткового аналізу з використанням даних, зібраних у масштабному багатоцентровому рандомізованому контрольованому дослідженні, в якому оцінювали швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) після введення загальновживаних антибіотиків пацієнтам у критичному стані, застосування піперациліну/тазобактаму пов'язували з нижчою частотою виникнення оборотного покращення показників ШКФ порівняно з іншими антибіотиками. За результатами цього додаткового аналізу було встановлено, що піперацилін/тазобактам є причиною затримки нормалізації функції нирок у таких пацієнтів.
Комбіноване застосування піперациліну/тазобактаму та ванкоміцину може бути пов'язане зі збільшенням частоти гострого ураження нирок (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Дані про застосування Рефексу вагітним жінкам відсутні або обмежені.
Дослідження на тваринах показали токсичність, але не було доказів тератогенності при дозах, токсичних для матері.
Піперацилін та тазобактам проникають через плаценту. Піперацилін/тазобактам можна застосовувати у період вагітності лише у разі наявності чітких медичних показань, а саме: лише коли очікувана користь перевищує потенційний ризик для вагітної жінки та плода.
Період годування груддю
Піперацилін у незначних концентраціях проникає у грудне молоко; концентрація тазобактаму в грудному молоці не досліджувалася. Тому лікарський засіб можна застосовувати у період годування груддю лише у тих випадках, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик для жінки та дитини.
Фертильність
Дослідження фертильності у щурів не показало впливу на фертильність та спаровування після внутрішньочеревного введення тазобактаму або комбінації піперацилін/тазобактам.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводилося.
Спосіб застосування та дози.
Доза та частота прийому Рефексу залежать від перебігу та локалізації інфекції, а також ймовірних збудників.
Дорослі та діти віком від 12 років
Інфекції
Звичайна доза становить 4 г піперациліну/0,5 г тазобактаму кожні 8 годин.
При нозокоміальній пневмонії та бактеріальних інфекціях у пацієнтів з нейтропенією рекомендована доза становить 4 г піперациліну/0,5 г тазобактаму кожні 6 годин.Такий режим також можна застосовувати для лікування пацієнтів з іншими вказаними інфекціями, особливо у важких формах.
У таблиці 1 вказана рекомендована частота введення для дорослих пацієнтів і дітей.
Таблиця 1
Частота введення | Рефекс 4 г/0,5 г |
Кожні 6 годин | Тяжка пневмонія |
Нейтропенія у дорослих (що супроводжується лихоманкою), яка імовірно пов'язана з бактеріальною інфекцією | |
Кожні 8 годин | Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрит) |
Ускладнені внутрішньочеревні інфекції | |
Інфекції шкіри і м'яких тканин (у тому числі інфекції діабетичної стопи) |
Пацієнти з нирковою недостатністю
Внутрішньовенну дозу потрібно коригувати залежно від ступеня порушення функції нирок наступним чином (слід ретельно контролювати стан кожного пацієнта щодо ознак медикаментозної токсичності; доза і частота прийому лікарського засобу мають бути скориговані відповідним чином).
Таблиця 2
Кліренс креатиніну (мл/хв) | Рефекс (рекомендована доза) |
˃ 40 | Корекція дози не потрібна |
20–40 | Максимальна доза: 4 г/0,5 г кожні 8 годин |
< 20 | Максимальна доза: 4 г/0,5 г кожні 12 годин |
Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, необхідно вводити одну додаткову дозу 2 г піперациліну/0,25 г тазобактаму після кожного сеансу діалізу, оскільки гемодіаліз виводить 30–50 % піперациліну за 4 години.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Пацієнти літнього віку
Для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок або рівнем кліренсу креатиніну вище 40 мл/хв корекція дози не потребна.
Діти віком від 2 до 12 років
Інфекції
У наступній таблиці наведено частоту прийому і рекомендовані дози на 1 кг маси тіла для дітей віком від 2 до 12 років за показаннями або клінічними станами.
Таблиця 3
Доза на 1 кг маси тіла та частота прийому | Показання/клінічний стан |
80 мг піперациліну/10 мг тазобактаму на 1 кг маси тіла кожні 6 годин | Нейтропенія з лихоманкою у дітей, розвиток якої імовірно пов'язаний з бактеріальними інфекціями* |
100 мг піперациліну/12,5 мг тазобактаму на 1 кг маси тіла кожні 8 годин | Ускладнені внутрішньочеревні інфекції* |
* Не перевищувати максимальну дозу 4 г/0,5 г з тривалістю інфузії 30 хвилин.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Внутрішньовенну дозу потрібно коригувати залежно від ступеня порушення функції нирок наступним чином (слід ретельно контролювати стан кожного пацієнта щодо ознак медикаментозної токсичності; доза і частота прийому лікарського засобу мають бути скориговані відповідним чином):
Таблиця 4
Рефекс (рекомендована доза) | |
> 50 | Корекція дози не потрібна |
≤ 50 | 70 мг піперациліну/8,75 мг тазобактаму/кг кожні 8 годин |
Для дітей, які перебувають на гемодіалізі, необхідно вводити одну додаткову дозу 40 мг піперациліну/5 мг тазобактаму/кг після кожного сеансу діалізу.
Діти віком до 2 років
Безпека та ефективність Рефексу дітям віком 0–2 років не встановлені.
Тривалість лікування
Звичайна тривалість лікування для більшості показань становить 5–14 днів. Однак тривалість лікування має залежати від тяжкості інфекції, збудника та клінічного і бактеріологічного прогресу пацієнта.
Спосіб введення
Рефекс 4 г/0,5 г вводити шляхом внутрішньовенної інфузії (протягом більше 30 хвилин).
Інструкція щодо приготування розчину
Приготування розчину для внутрішньовенного застосування необхідно проводити в асептичних умовах. Перед застосуванням приготовлений розчин слід перевірити візуально на відсутність механічних включень та ознак зміни кольору. Слід використовувати тільки прозорий та вільний від механічних включень розчин.
Внутрішньовенне застосування
Вміст флакона необхідно розвести розчинником у кількості, вказаній у таблиці нижче. Струшувати флакон до повного розчинення порошку. Під час постійного струшування відновлення розчину відбувається протягом 5–10 хвилин.
Таблиця 5
Вміст флакона | Об'єм розчинника*, що слід додати у флакон |
2 г/0,25 г (2 г піперациліну та 0,25 г тазобактаму) | 10 мл |
4 г/0,5 г (4 г піперациліну та 0,5 г тазобактаму) | 20 мл |
* Сумісні розчинники для відновлення:
– 0,9 % (9 мг/мл) розчин натрію хлориду для ін'єкцій;
– стерильна вода для ін'єкцій (1) ;
– 5 % розчин глюкози.
(1) Максимальний рекомендований об'єм стерильної води для ін'єкцій на одне дозування 50 мл.
Відновлені розчини повинні бути вилучені з флакона за допомогою шприца. Якщо відновлення розчину проведене відповідно до рекомендацій, вилучення вмісту флакона за допомогою шприца забезпечить доступність заявленої кількості піперациліну/тазобактаму.
Відновлені розчини можуть бути додатково розведені до необхідного об'єму (від 50 мл до 150 мл) одним з наступних сумісних розчинників:
– 0,9 % (9 мг/мл) розчин натрію хлориду для ін'єкцій;
– 5 % розчин глюкози;
– декстран 6 % у 0,9 % (9 мг/мл) натрію хлориду;
– розчин Рінгера лактат;
– розчин Хартмана;
– Рінгера-ацетат;
– Рінгера ацетат/малат.
Одночасне застосування з аміноглікозидами
Через інактивацію in vitro аміноглікозидів бета-лактамними антибіотиками, Рефекс та аміноглікозиди рекомендуються для окремого введення. Якщо показана супутня терапія з аміноглікозидами, Рефекс та аміноглікозиди слід відновлювати, розбавляти та вводити окремо.
Для введення потрібно використовувати лише Y-подібний катетер. При одночасному застосуванні за допомогою Y-подібного катетера дотримуватись наступних вимог.
Таблиця 6
Аміноглікозид | Доза Рефексу | Об'єм розчинника (мл) | Діапазон концентрації аміноглікозиду* (мг/мл) | Сумісні розчинники |
Амікацин | 2 г/0,25 г 4 г/0,5 г | 50, 100, 150 | 1,75–7,5 | 0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози |
Гентаміцин | 2 г/0,25 г 4 г/0,5 г | 50, 100, 150 | 0,7–3,32 | 0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози |
* Доза аміноглікозиду залежить від маси тіла, характеру інфекції (серйозна або така, що загрожує життю) та функції нирок (кліренс креатиніну).
Сумісність Рефексу з іншими аміноглікозидами не встановлена. Лише концентрації та розчинники для амікацину та гентаміцину із дозою Рефексу, наведені у таблиці вище, були встановлені як сумісні для спільного застосування за допомогою Y-подібного катетера. Одночасне сумісне введення через Y-подібний катетер будь-яким іншим способом, ніж зазначений вище, може призвести до інактивації аміноглікозиду Рефексом.
Див. розділ «Несумісність» щодо несумісності.
Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.
Тільки для одноразового використання. Невикористаний розчин потрібно знищити.
Діти.
Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 2 років.
Передозування.
Симптоми
У постмаркетинговий період повідомлялося про передозування піперациліну/тазобактаму. Більшість таких випадків, включаючи нудоту, блювання та діарею, спостерігалися при введенні звичайних рекомендованих доз. У пацієнтів може спостерігатися нервово-м'язове збудження або судоми при перевищенні рекомендованих доз для внутрішньовенного введення (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю).
Лікування
У разі передозування подальше введення піперациліну/тазобактаму потрібно припинити. Специфічний антидот невідомий.
Лікування підтримуюче та симптоматичне, залежно від стану пацієнта.
Надмірну концентрацію піперациліну або тазобактаму в сироватці крові можна зменшити за допомогою гемодіалізу (див. розділ «Особливості застосування»).
Побічні реакції.
Найчастіше повідомлялося про таку побічну реакцію як діарея (спостерігається в 1 з 10 пацієнтів).
Серед найсерйозніших побічних реакцій є псевдомембранозний коліт та токсичний епідермальний некроліз, які спостерігалися у від 1 до 10 пацієнтів з 10000. Частота виникнення панцитопенії, анафілактичного шоку та синдрому Стівенса–Джонсона не може бути оцінена на основі наявних на даний час даних.
У таблиці нижче перераховані побічні реакції, класифіковані за класами систем органів у переважно застосовних термінах MedDRA.
У кожній групі небажані ефекти представлені за частотою їх виникнення у порядку зниження тяжкості.
Система органів | Дуже часто (≥ 1/10) | Часто (≥ 1/100 до < 1/10) | Нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100) | Рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000) | Частота невідома (не може бути встановлена з наявних даних) |
Інфекції та інвазії | кандидозна інфекція* | псевдомембранозний коліт | |||
З боку системи крові та лімфа тичної системи | тромбоцитопенія, анемія* | лейкопенія | агранулоци тоз | панцитопенія*, нейтропенія, гемолітична анемія*, тромбоцитоз*, еозинофілія* | |
З боку імунної системи | анафілактоїд ний шок*, анафілактич ний шок*, анафілактоїд на реакція*, анафілактична реакція*, гіперчутли вість* | ||||
З боку метаболізму та харчуван ня | гіпокаліємія | ||||
З боку психіки | безсоння | ||||
З боку нервової системи | головний біль | судоми* | |||
З боку судин | гіпотензія, флебіт, тромбофле біт, припливи | ||||
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | носова кровотеча | еозинофільна пневмонія | |||
З боку шлунково-кишкового тракту | діарея | біль у животі, блювання, запор, нудота, диспепсія | стоматит | ||
Гепатобілі арні порушення | гепатит*, жовтяниця | ||||
З боку шкіри та підшкір ної клітковини | висипання, свербіж | мультиформна еритема*, кропив'янка, макуло-папульозний висип* | токсичний епідермаль ний некроліз* | синдром Стівенса – Джонсона*, ексфоліатив ний дерматит, лікарська реакція з еозинофілією і системними симптомами (DRESS)*, гострий генералізова ний екзантема тозний пустульоз (AGEP)*, бульозний дерматит, пурпура | |
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини | артралгія, міалгія | ||||
З боку нирок та сечови дільної системи | ниркова недостатність, тубулоінтер стиціальний нефрит* | ||||
Загальні розлади та реакції у місці введення | гарячка, місцеві реакції | озноб | |||
Лабораторні дослідження | підвищення рівнів аланінаміно трансферази, аспартат амінотранс ферази, зниження загального вмісту білка та альбуміну в крові, позитивна пряма проба Кумбса, підвищення рівнів креатиніну, лужної фосфатази, сечовини в крові, подовження активованого часткового тромбоплас тинового часу | зниження рівня глюкози в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, подовження протромбінового часу | подовження часу кровотечі, підвищення рівня гамма-глутаміл трансферази |
* Побічні реакції, визначені в постмаркетинговий період.
Опис окремих побічних реакцій
Терапія піперациліном була пов'язана зі збільшенням числа випадків гарячки та висипу у пацієнтів з муковісцидозом.
Ефекти бета-лактамних антибіотиків
Бета-лактамні антибіотики, включаючи піперацилін/тазобактам, можуть призвести до проявів енцефалопатії та судом (див. розділ «Особливості застосування»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.
Термін придатності . 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Термін зберігання свіжоприготовленого розчину становить 24 години при зберіганні при температурі не вище 25 °С і 48 годин при зберіганні в холодильнику (при температурі від 2 до 8 °С).
Несумісність.
Не можна змішувати лікарський засіб Рефекс з іншими лікарськими засобами в одному шприці або інфузійному флаконі, окрім як із зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози».
Якщо Рефекс необхідно застосовувати одночасно з іншим антибіотиком (наприклад, з аміноглікозидами), лікарські засоби слід вводити окремо. Змішування бета-лактамних антибіотиків з аміноглікозидами in vitro може призвести до істотної інактивації аміноглікозиду.
Рефекс не слід змішувати з іншими речовинами у шприці або флаконі для інфузій, оскільки сумісність не встановлена.
Через наявність хімічної нестабільності Рефекс не слід застосовувати у розчинах, що містять лише бікарбонат натрію.
Рефекс не слід додавати до препаратів крові або гідролізату альбуміну.
Упаковка.
Порошок у флаконах. По 1 флакону у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Лабораторія Реіг Джофре, С.А.
Місцезнаходження виробника.
С/Джарама 111 Полігоно Індастріал, Толедо 45007, Іспанія.
Заявник.
ТОВ «Юрія-Фарм».
Місцезнаходження заявника.
Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10.
ПИПЕРАЦИЛЛИН+ТАЗОБАКТАМ
Искать отдельно: ПИПЕРАЦИЛЛИН, ТАЗОБАКТАМ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа