РОЗУВАСТАТИН IC табл. п/о 10 мг №30

Место хранения:

Активный ингредиент: розевустатин;

1 таблетка содержит кальций с кальцием 5,2 мг (с точки зрения разъема 5 мг) или кальциевой установки 10,4 мг (с точки зрения разъема 10 мг) или отключение кальция 20,8 мг (с точки зрения разъема 20 мг) или пульсируемого кальция 41,6 мг (с точки зрения разъема 40 мг);

Вспомогательные работы: ^MicroCELAC® 100 (моногидрат лактозы, микрокристаллическая целлюлоза), дигидрат гидрофосфата кальция, кросс-отчет, бикарбонат натрия, стеарат магния, гипромелоз (гидроксипропилметилцеллюлоза), диоксид титана (E 171), триацетин, полисорбат.

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы с двухточечной поверхностью, покрытой оболочкой пленки, белый.

Фармакотерапевтическая группа.

Гиполипидемии. Ингибиторы GMG-COA редуктазы. Papteratatin. АТО Код С10А А07.

Фармакологические свойства .

Фармакодинамика.

Механизм действия

Рассеивание является селективным и конкурентоспособным ингибитором GMG-COA Reductase, фермента, который определяет скорость реакции и преобразует 3-гидрокси-3-метилглутарил-коэнзиму, а на мевалонат, предшественник холестерина. Основным местом отскорения является печень, целевой орган для уменьшения уровней холестерина.

Универсады увеличивают число липопротеиновых рецепторов низкой плотности (ЛПНП) на поверхности клеток печени, повышающих захват и катаболизм LDL, и подавляет синтез печени очень низкой плотности липопротеина (LPDL), что снижает общее количество частиц LPDL и LDL.

Фармакодинамические эффекты

Сторжения уменьшают повышенный уровень холестерина ЛПНП (HS-LDL), общий холестерин и триглицериды (TG) и увеличивают уровни липопротеина высокой плотности (CHFL). Он также снижает уровни аполипопротеина в (APO), CH-Nilpl, X-LPDLSH, TG-LPDL и увеличивает уровень аполипопротеина A-и (APO-I). Обозыки также уменьшают соотношение HS-LDLS / HS-HDL, всего XS / HS-LPL, HS-Nilpl / HS-HDL и APO-APO-и.

Терапевтический эффект достигается в течение 1 недели после начала подготовки 90% от максимального эффекта - 2 недели. Максимальный эффект обычно достигается через 4 недели и продолжает продолжать.

Клиническая эффективность и безопасность

Картины эффективны при лечении взрослых с гиперхолестеринемией - с гипертриглицеридом или без него - независимо от расы, пола или возраста, а также пациентов со специальными группами, такими как пациенты с диабетом или пациентами с семейной гиперхолестериной.

Сообщалось, что примерно 80% пациентов с гиперхолестеринемией типа IIA и IIB (средний начальный уровень HS-LDLS составляют приблизительно 4,8 ммоль / л), которые принимали стержни в дозе 10 мг, удалось достичь нормативных целевых уровней HS -LLS, установленные европейским обществом атеросклероза (EAS; 1998) (<3 ммоль / л).

У пациентов с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, которые принимали разговариванные в дозах от 20 до 80 мг в соответствии с схемой повышенной дозы титрования, возникли благоприятный эффект препарата на индикаторы липидов и достигают целевых уровней во всех дозах. После титрования до суточной дозы 40 мг (12 недель лечения) XS-LDL снизился на 53%. У 33% пациентов нормативные уровни XS-LDL были достигнуты для EAS (<3 ммоль / л).

Сообщалось, что результаты исследования ответа на использование исчезновения в дозах 20-40 мг по схеме повышенной дозы титрования у пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестериной. В целом население уровень HS-LDL уменьшился в среднем на 22%.

При нанесении разрыва в сочетании с фенофибратом наблюдался дополнительный эффект для уменьшения триглицеридов. При комбинированном применении разрыва и ниацина (никотиновой кислоты) наблюдается дополнительный эффект на повышение уровнях XS-HDL (см. Раздел «Особенности применения»).

У пациентов в возрасте 45-70 лет с низким риском ишемической болезни сердца (определено как риск шкалы Fremingham <10% в течение 10 лет), среднее значение XS-LDL 4,0 ммоль / л (154,5 мг / дл), но С субклиническим атеросклерозом (определенным увеличением толщины комплекса интима-носитель сонной артерии - TKIMS), которые использовались отговорителями в дозе 40 мг 1 раз в день в течение 2 лет, имеет значительное замедление в Прогрессирование максимальных TKIMS при 12 сонной точках по сравнению с плацебо. Прямая корреляция между снижением TKIMS и снижением риска нарушений сердечно-сосудистой системы не было продемонстрировано. У пациентов с низким риском ишемической болезни сердца участвовали в этом исследовании, которые не являются представителями целевой популяции применения штамповки в дозе 40 мг. Доза 40 мг должна быть назначена только пациентам с тяжелой гиперхолестеринемией и высоким риском сердечно-сосудистых расстройств (см. Раздел «Способ применения и доза»).

Сообщалось, что использование десассионар в качестве средства первичной профилактики значительных атеросклеротических сердечно-сосудистых заболеваний в дозе 20 мг 1 раз в день в течение 2 лет мужчин (≥ 50 лет) и женщин (≥ 60 лет) привело к снижению Концентрация холестерина-LDLS почти вдвое по сравнению с плацебо.

Дети

Сообщалось, что у пациентов в возрасте 10-17 лет (на этапе развития II-V Таннер, девочки, в которых менструация началась не менее 1 года назад) с гетерозиготной семьей гиперхолестеринемией, которая в течение 12 недель получил восстановление в дозе 5 , 10 или 20 мг в день с последующим 40-недельным периодом открытого титрования дозы дислокации, уровень HS-LDL снизился на 38,3%, 44,6% и 50,0% соответственно в группах приема в дозе 5, 10 и 20 мг по сравнению с 0, 7% в группе плацебо. В конце 40-недельного периода открытой дозы титрования для достижения целевого уровня (максимальная доза составляла 20 мг 1 раз в день) у 40,5% пациентов управляемых для достижения целевого уровня HS-LDL менее 2,8 ммоль / л. После 52 недель исследования не влияет на рост, массу, индекс массы тела (ITM) или полового созревания (см. Раздел «Особенности применения») не было обнаружено. Опыт применения детей ограничен, а долгосрочные последствия Rush (> 1 год) для сексуального созревания неизвестны.

Фармакокинетика.

Поглощение

Максимальная концентрация (S _MAX ) плазмы в плазме достигается примерно через 5 часов после перорального введения. Абсолютная биодоступность составляет примерно на 20%.

Распределение

Пулмонатин в значительной степени захвачен печенью, что является основным местом синтеза холестерина и оформления HS-LDL. Объем распределения разрыва составляет приблизительно 134 литра. Около 90% разрыва связывается с белками плазмы крови, предпочтительно с альбумином.

Метаболизм

Проектантин страдает от ограниченного метаболизма (примерно 10%). Исследование метаболизма in vitro с использованием человеческих гепатоцитов указывает на то, что отходы представляют собой непрофильный субстрат для метаболизма, опосредованного цитохромными ферментами P450. Основным вовлеченным iseenment представляет собой CYP2C9, немного более низкую роль играют 2C19, 3A4 и 2D6. Основными определенными метаболитами являются метаболиты N-десметила и лактона. N-DESMETHIL-MITABOLITE составляет приблизительно на 50% менее активным, чем отготовки, метаболит лактона считается клинически неактивным. Более 90% активности циркулирующего ингибитора GMG-COA редуктазы приходится.

Разведение

Приблизительно 90% дозы разрыва выводятся в неизменном состоянии с фекалиями (всасывающим и непоглощаемым активным веществом), остальное происходит от мочи. Приблизительно 5% выводится с мочой в неизменной форме. Полувеношение плазмы крови составляет приблизительно 19 часов и не увеличивается с увеличением дозы. Среднее геометрическое значение оформления плазменной плазмы составляет приблизительно 50 л / ч (коэффициент вариации - 21,7%). Как и в случае других ингибиторов GMG-COA-Reductase, печеночный захват разрыва проводят с участием мембранного транспортера OATP-C, который играет важную роль в ликвидации печени разрыва.

Линейность

Экспозиция системы дезапасиона увеличивается пропорционально дозы. С несколькими ежедневными приложениями параметры фармакокинетики не меняются.

Специальные группы пациентов

Возраст и пол

Не было клинического значимого влияния возраста или пола на фармакокинетику обязательного у взрослых. Фармакокинетика дислокации у детей с гетерозиготной семейной гиперхолестерией была похожа на фармакокинетику у взрослых волонтеров.

Раса

Исследование фармакокинетики обнаружило, что у пациентов в монголоидной гонке (японские, китайские, филиппины, вьетнамские и корейцы) средней ценности района в рамках «концентрации-времени» (AUC) и C _Max Curve примерно в два раза выше, чем представители евроиоидная раса; В индейцах средняя ценность AUC и C _Max поднимается примерно в 1,3 раза. Анализ популяции фармакокинетики не выявило клинически значимую разницу между пациентами в европейских и негроидальных гонках.

Нарушение функции почек

В исследовании с участием пациентов с различными степенями функции почек, изменения в концентрациях разборки или N-десметил-метаболита у людей со слабой или умеренной инсульсию. У пациентов с тяжелой функцией почек (клиренс креатинина <30 мл / мин), концентрации разрыва в плазме были 3 раза, а уровни N-десметил-метаболита в 9 раз выше здоровых добровольцев. Равновесные плазменные концентрации исчезновения у пациентов в гемодиализе были примерно на 50% выше, чем у здоровых добровольцев.

Нарушение функции печени

При изучении пациентов с различными степенями нарушения печеночной функции признаков повышенного воздействия, рассмотрение не было обнаружено у пациентов, чей государство оценивали в 7 или менее точках на масштабе Childa-Pew. Однако у двух пациентов с бальзамами 8 и 9 на шкале Childa-Pew, воздействие системы было, по крайней мере, в два раза выше, чем у пациентов с меньшими точками. Опыт применения пациентов, состояние которого оценивается в более чем 9 баллах по шкале Childa-Puqua, отсутствует.

Генетический полиморфизм

Распределение ингибиторов GMG-COA Reductase, в том числе исчезновения, происходит с участием транспортных белков Oct1 и BCRP. У пациентов с генетическим полиморфизмом SLCO1B1 (OATP1B1) и / или ABCG2 (BCRP) существует риск возвышения исчезновения. Индивидуальный полиморфизм SLCO1B1 P.521SS и ABCG2 P.421AA связан с увеличением отличия (AUC) в сравнении с генотипами SLCO1B1 C.521TT или ABCG2 221SS. Специальные генотипирование в клинической практике не предусмотрены, но пациенты с таким полиморфизмом рекомендуется применять меньшую суточную дозу дезапасиона.

Дети

Фармакокинетические параметры у детей с гетерозиготной семьей гиперхолестеринемии возраст от 10 до 17 лет не полностью определены. Небольшое изучение фармакокинетики дислокации (в форме таблеток) с участием пациентов с детства показало, что воздействие препарата у детей аналогична воздействию у взрослых пациентов. Кроме того, результаты указывают на то, что существенные отклонения не ожидаются пропорциональны дозам.

Клинические характеристики.

Индикация.

Лечение гиперхолестеринемии

Взрослые и дети в возрасте 10 лет с первичной гиперхолестеринемией (тип IIA, включая гетерозигорукую семейную гиперхолестериюю) или смешанную дислипидемию (тип IIB) в качестве дополнения к диете при соблюдении диеты и использование других не лекарств (например, физические упражнения, вес, вес потеря.) недостаточно.

С гомозиготной семьей гиперхолестеринемией как дополнение к диетам и другим липидным деструктивным средствам лечения (например, Apheress LDL) или в случае, если такое лечение неуместно.

Профилактика сердечно-сосудистых расстройств

Предварительное внимание значительного сердечно-сосудистого нарушения у пациентов, которые оцениваются, угрожает высоким рискам сердечно-сосудистых расстройств (см. Раздел «Фармакологические свойства»), как дополнение к коррекции других факторов риска.

Противопоказание.

Гиперчувствительность к разрыву или к любому другому компоненту препарата.

Заболевание печени в активной фазе, в том числе стабильное увеличение трансалиминанов сыворотки неизвестной этиологии и любое увеличение трансаминаз сыворотки, что в 3 раза выше верхнего предела нормы (VMN).

Сложные нарушения функции почек (клиренс креатинина <30 мл / мин).

Миопатия.

Одновременное использование циклоспорина.

Период беременности или грудное вскармливание.

Препарат противопоказано с женщинами репродуктивного возраста, которые не применяют правильные инструменты контрацепции и детей в возрасте до 10 лет.

Доза 40 мг противопоказана пациентам с тенденцией к миопатии / рабдомолизу. Факторы этого риска включают в себя:

- умеренное нарушение функции почек (клиренс креатинина <60 мл / мин);

- гипотиреоз;

- наличие в личной или семейной истории наследственных мышечных заболеваний;

- наличие в анамнезе миотоксичности на фоне использования других ингибиторов GMG-COA-редуктазы или фибратов;

- злоупотребление алкоголем;

- ситуации, которые могут привести к увеличению концентрации разрыва в плазме крови;

- принадлежность к монголоидной гонке;

- сопутствующее использование фибратов (см. Разделы «Особенности применения», «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия» и «фармакологические свойства»).

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Влияние сопутствующих препаратов на разъединение

Ингибиторы транспортных белков

Разъединение является субстратом для некоторых транспортных белков, включая конвейер печени OATR1B1 и упругой транспортировщика BCRP. Одновременное применение десассионар с лекарственными средствами, которые подавляют эти транспортные белки, могут привести к увеличению концентрации депопасиона в плазме крови и увеличением риска миопатии (см. Разделы «Способ применения и дозы», «Особенности применения», Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими. Виды взаимодействия ", таблица).

Циклоспорин

В период сопутствующего использования депопасиона и циклоспорина значение AUCS, установленное в среднем примерно в 7 раз выше, чем те, которые наблюдались у здоровых добровольцев (см. Таблицу). Пациенты противопоказаны пациентам, которые одновременно получают циклоспорин (см. Раздел «Противопоказания»). Сопутствующее использование не влияло на концентрацию циклоспорина в плазме крови.

Ингибиторы протеазы

Хотя точный механизм взаимодействия неизвестен, одновременное использование ингибиторов протеазы может значительно увеличить воздействие исчезновения (см. Таблицу). Например, при изучении фармакокинетики одновременное использование 10 мг неодобровастана и комбинированного лекарственного средства, содержащего две ингибиторы протеазы (300 мг атазанавира / 100 мг ритонавира), у здоровых добровольцев сопровождалось увеличением AUC и C MAX _PALFATIN Примерно в 3 и 7 раз соответственно. В фармакологическом исследовании сопутствующее использование десассионар и комбинированного лекарственного средства, содержащего две ингибиторы протеазных ингибиторов (400 мг лопинавир / 100 мг ритонавира), у здоровых добровольцев, связанных с увеличением AUC _(0-24) и _MAS монтажа примерно 2 и 5 раз соответственно. Взаимодействие между разрывом и другими ингибиторами протеазы не изучалось. Одновременное использование диспенсации и некоторых комбинаций ингибиторов протеазы возможна после тщательной отложенной коррекции дозы исчезновения из-за ожидаемого роста воздействия раскрытия (см. Разделы «Способ применения и доза», «,« Особенности применения », Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействий и других типов взаимодействий и других типов взаимодействий. Таблица).

Gemfibrozil и другие агенты липидации

Одновременное применение разрыва и Gemfibrozyl привело к увеличению AUC и C _Max Thirsing 2 раза (см. Раздел «Особенности применения»).

Исходя из этих специальных исследований, фармакокинетически значимое взаимодействие с фенофибратом не ожидается, но возможна фармакодинамическое взаимодействие. Гемфиброзил, фенофибрат, другие фибраты и дозы липидизации ниацина (≥ 1 г / день) повышают риск миопатии с сопутствующим использованием с ингибиторами GMG-COA-редуктазы, вероятно, из-за того, что они могут вызвать миопатию, когда они используются отдельно. Доза 40 мг противопоказана при сопутствующем использовании фибратов (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»). Такие пациенты также должны начинаться терапию из дозы 5 мг.

Эзетимиб.

Одновременное применение дубликата в дозе 10 мг и эшетимиб в дозе 10 мг пациентов с гиперхолестеринемией привело к увеличению ааки штамповки в 1,2 раза (таблица). Невозможно исключить фармакодинамическое взаимодействие между разрывом и эзетимиб, что может привести к нежелательным явлениям (см. Раздел «Особенности применения»).

Антацидные препараты

Одновременное применение штампованного антацидных суспензий, содержащих гидроксид алюминия или магния, снижал концентрацию разрыва в плазме крови примерно на 50%. Этот эффект был менее выраженным в случае антацидных препаратов через 2 часа после применения пищи. Клиническая значимость этого взаимодействия не изучалось.

Эритромицин

Одночасне застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 20 %, а C _max – на 30 %. Ця взаємодія може бути спричинена посиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

Ферменти цитохрому Р450

Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не індукує ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є непрофільним субстратом цих ізоферментів. Таким чином, взаємодії з лікарськими засобами в результаті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігалося клінічно значущих взаємодій між розувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагають корекції дози розувастатину

При необхідності застосування розувастатину з іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати експозицію розувастатину, дозу розувастатину потрібно скоригувати. Якщо очікується, що експозиція розувастатину зросте приблизно в 2 або більше разів, застосування розувастатину слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добову дозу розувастатину слід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з гемфіброзилом доза розувастатину становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні із комбінацією ритонавір/атазанавір – 10 мг (збільшення в 3,1 раза), при одночасному застосуванні з циклоспорином – 5 мг (збільшення в 7,1 раза).

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатину

(AUC; в порядку зменшення величини)

* Дані, представлені як зміна в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.

Збільшення позначено значком ↑, відсутність змін ↔, зменшення – ↓ .

** Повідомлялося про декілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастатину, в таблиці подано найбільш значуще співвідношення.

Вплив розувастатину на супутні лікарські засоби

Антагоністи вітаміну К

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування розувастатину або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоагулянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Припинення застосування розувастатину або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують розувастатин та ГЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінація широко застосовувалася жінкам в рамках клінічних досліджень і переносилася добре.

Інші лікарські засоби

Дигоксин

За даними спеціальних досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.

Фузидова кислота

Ризик розвитку порушень з боку кістково-м'язової системи, у тому числі рабдоміолізу, може підвищуватися при одночасному застосуванні препаратів фузидової кислоти системної дії та статинів. Механізм даної взаємодії (чи фармакодинамічної, чи фармакокінетичної, чи одночасно обох видів взаємодії) наразі невідомий. Були повідомлення про випадки виникнення рабдоміолізу (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували таку комбінацію препаратів. Якщо застосування препарату фузидової кислоти системної дії є необхідним, то терапію розувастатином слід тимчасово припинити на весь період лікування препаратом фузидової кислоти. Терапія статинами може бути поновлена через 7 днів після прийому останньої дози препарату фузидової кислоти. У виняткових випадках, коли тривала терапія препаратами фузидової кислоти системної дії є необхідною, наприклад, для лікування важких інфекційних захворювань, необхідність одночасного застосування розувастатину та фузидової кислоти повинна розглядатись у кожному випадку окремо та здійснюватися під ретельним медичним спостереженням.

Діти

Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особливості застосування.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях застосування розувастатину вища при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, слід регулярно перевіряти функцію нирок у ході спостереження.

Вплив на кістково-м'язову систему

Порушення з боку кістково-м'язової системи, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов'язаного із застосуванням розувастатину, у постмаркетинговому періоді вища при застосуванні дози 40 мг.

Рівень креатинкінази

Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (> 5 разів вище верхньої межі норми (ВМН)), протягом 5-7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують, що вихідне значення КК більше ніж в 5 разів перевищує ВМН, застосування препарату починати не слід.

Перед початком лікування

Розувастатин, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м'язів;

– наявність в анамнезі міотоксичності на фоні застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– зловживання алкоголем;

– вік > 70 років;

– ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів розувастатину у плазмі (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакологічні властивості»);

– супутнє застосування фібратів.

У таких пацієнтів пов'язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо вихідні рівні КК значно підвищені (> 5 × ВМН), лікування починати не слід.

В період лікування

Пацієнтам слід негайно повідомляти лікарю про м'язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування препарату слід припинити, якщо рівні КК значно підвищені (> 5 × ВМН) або якщо симптоми з боку м'язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 × ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію розувастатином або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК у асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є стійка слабкість проксимальних м'язів та підвищення рівня креатинкінази у сироватці, що зберігається навіть після припинення застосування статинів. У такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром'язові і серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.

У пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати, не отримано доказів підвищеного впливу на кістково-м'язову систему. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, у тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, ніацином, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Тому застосовувати розувастатин у комбінації із гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні розувастатину у комбінації із фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно із потенційними ризиками, пов'язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Застосовувати розувастатин у комбінації з фузидовою кислотою не рекомендується. Повідомлялося про випадки рабдоміолізу (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували цю комбінацію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Розувастатин не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (такими як сепсис, артеріальна гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Вплив на печінку

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування розувастатину слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці більше ніж в 3 рази перевищує верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у постмаркетинговому періоді вища при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж починати терапію розувастатином.

У постмаркетинговому періоді застосування розувастатину зрідка повідомлялося про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, у тому числі розувастатин. Якщо на фоні лікування розувастатином розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, слід негайно припинити застосування розувастатину. Якщо інші причини не виявлено, не слід поновлювати лікування розувастатином.

Раса

Відмічається зростання експозиції у пацієнтів монголоїдної раси порівняно з представниками європеоїдної раси. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування розувастатину (див розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Фармакологічні властивості»).

Інгібітори протеази

Підвищена системна експозиція розувастатину спостерігалася в осіб, які застосовували розувастатин супутньо із різними інгібіторами протеази у комбінації з ритонавіром. Слід оцінити як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою розувастатину у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози розувастатину у пацієнтів цієї групи. Одночасне застосування розувастатину з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза розувастатину не скоригована (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Непереносимість лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.

Інтерстиціальна хвороба легень

Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомлялося про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припинити.

Цукровий діабет

Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози у крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету у майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, за якого необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6-6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м ² , підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль.

Встановлено, що розувастатин, який застосовують як монотерапію, не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу у плазмі крові та не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі одночасного застосування розувастатину та інших лікарських засобів, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.

Діти

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, індексу маси тіла (ІМТ) та вторинних характеристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від 10 до 17 років, які приймали розувастатин, обмежена періодом тривалістю 1 рік. Повідомлялося, що після 52 тижнів досліджуваного лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У дітей, які приймали розувастатин протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК > 10 × ВМН та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Розувастатин протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку повинні використовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє у період застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу потрапляє у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Розувастатин потрапляє у грудне молоко тварин. Даних щодо проникнення розувастатину у грудне молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження впливу розувастатину на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилися. Однак, з огляду на фармакодинамічні властивості розувастатину, малоймовірно, що препарат впливатиме на таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення у період лікування.

Спосіб застосування та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загальноприйнятих керівництв.

Препарат Розувастатин ІС можна приймати у будь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Лікування гіперхолестеринемії

Рекомендована початкова доза становить 5 або 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і переведених на прийом розувастатину з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівні холестерину у кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також ймовірність розвитку небажаних реакцій. За необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакологічні властивості»). З огляду на те, що на фоні застосування препарату у дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема пацієнтам із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»). На початку прийому препарату у дозі 40 мг рекомендований нагляд лікаря.

Профілактика серцево-судинних порушень

У дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи розувастатин застосовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Діти

Застосування препарату дітям має проводити лише спеціаліст.

Діти віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструації почалися щонайменше рік тому)

Звичайна початкова добова доза для дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу. Препарат приймають перорально зазвичай у дозах від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином дітям слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність розувастатину у дозах більше 20 мг у цій популяції не досліджувалися.

Таблетки по 40 мг не застосовують дітям.

Діти віком до 10 ро ків

Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням розуваститину невеликій кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.

Пацієнти літнього віку

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.

Пацієнти із нирковою недостатністю

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна. Рекомендована початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування розувастатину пацієнтам із тяжкими порушеннями ниркової функції протипоказано у будь-яких дозах (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакологічні властивості»).

Пацієнти із порушеннями функції печінки

У пацієнтів із порушеннями печінки, що оцінювалися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П'ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак у пацієнтів із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Досвід застосування розувастатину пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, відсутній. Розувастатин протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній фазі (див. розділ «Протипоказання»).

Раса

У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція розувастатину (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Рекомендована початкова доза для пацієнтів азійського походження становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.

Генетичний поліморфізм

Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.

Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із факторами ризику розвитку міопатії становить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування

Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (у тому числі рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні розувастатину із певними лікарськими засобами, що можуть підвищувати концентрацію розувастатину у плазмі внаслідок взаємодії із цими транспортними білками (наприклад циклоспорином та певними інгібіторами протеази, у тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром; див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). По можливості, слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та у разі необхідності, тимчасово перервати терапію розувастатином. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів із розувастатином уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосування та відповідним чином відкоригувати дозу розувастатину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

Препарат не застосовують дітям віком до 10 років (див. розділ «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози»).

Передозування.

Специфічного лікування передозування немає. Лікування має бути симптоматичним, у разі необхідності слід вживати підтримувальних заходів. Потрібно проводити моніторинг функції печінки та рівнів креатинкінази. Користь гемодіалізу є малоймовірною.

Побічні реакції.

За частотою побічні реакції розподілені таким чином: часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – поліневропатія, втрата пам'яті; частота невідома – периферична невропатія, розлади сну (у тому числі безсоння та нічні кошмари).

З боку психіки: частота невідома – депресія.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто – запор, нудота, абдомінальний біль; рідко – панкреатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліарної системи: рідко – підвищення рівня печінкових трансаміназ; дуже рідко – жовтяниця, гепатит.

З боку ендокринної системи: часто – цукровий діабет (частота залежить від наявності або відсутності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м ² , підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі)).

З боку дихальної системи: частота невідома – кашель, задишка.

З боку системи крові: рідко – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто – свербіж, висип, кропив'янка; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона.

З боку кістково-м'язової системи: часто – міалгія; рідко – міопатія (у тому числі міозит), рабдоміоліз; дуже рідко – артралгія; частота невідома – порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

З боку сечовидільної системи: дуже рідко – гематурія.

З боку репродуктивної системи: дуже рідко – гінекомастія.

Загальні розлади: часто – астенія; частота невідома – набряк.

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реакцій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками, переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які застосовували розувастатин. Зміни вмісту білка у сечі від 0 або слідів до значення ++ або більше спостерігалися у < 1% пацієнтів у деяких часових точках при застосуванні препарату у дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3 % – у дозі 40 мг. Невелике збільшення частоти зміни вмісту білка у сечі від 0 або слідів до значення + спостерігалося при застосуванні розувастатину у дозі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася або зникала спонтанно при продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень на сьогодні не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.

При застосуванні розувастатину відзначалися випадки гематурії; за даними клінічних досліджень частота їх незначна.

Вплив на кістково-м'язову систему

Ураження скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит), та зрідка рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю чи без неї були відзначені при застосуванні будь-

яких доз розувастатину, особливо > 20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів креатинкінази (КК); у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені (> 5 × ВМН), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

Вплив на печінку

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим.

При застосуванні деяких статинів відзначалися такі небажані явища як розлад статевої функції, окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні (див. розділ «Особливості застосування»).

Зрідка у післяреєстраційний період застосування розувастатину повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв'язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, звичайно мають легкий характер і минають після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).

У ході післяреєстраційного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію, як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно із популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням розувастатину.

Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) більша при застосуванні розувастатину у дозі 40 мг.

При застосуванні розувастатину також відмічалося підвищення рівнів глікозильованого гемоглобіну (HbA1c).

Діти

Підвищення рівня креатинкінази > 10×ВМН та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні за участю дітей порівняно із дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей був подібним до такого у дорослих.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 65080, Одеська обл., м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 86.