Личный кабинет
СЕПТАНЕСТ С АДРЕНАЛИНОМ 1/100 000 р-р д/ин. картр. 1,7 мл №50
#N/A
Код товара: 26705
Производитель: Septodont (Франция)
11 300,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Сентраст с адреналином 1/100 000
Сентраст с адреналином 1/100 000
Место хранения:
Активные вещества:
1 мл раствора (1 картридж) содержит гидрохлорид артицина 40 мг, адреналин тартрат в передаче в адреналин 0,01 мг;
1,7 мл раствора (1 картридж) включает в себя изделие в гидрохлориде 68 мг, адреналин тартрат в переносе в адреналин 0,017 мг;
Вспомогательные вещества: метабисульфит натрия (E 223), хлорид натрия, эдутит натрия, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачная и бесцветная жидкость, без видимых частиц.
Фармакотерапевтическая группа.
Препараты для местной анестезии. Армия, комбинации. ATH N01B код B58.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Препарат содержит статью, которая является локальной амидной анестезией для использования в стоматологии. Вызывает обратикую задержку в чувствительности растительных, сенсорных и двигательных нервных волокон. Считается, что механизм действия статьи состоит в том, чтобы заблокировать потенциальные-зависимые натриевые каналы нервного волокна мембраны.
Характерное быстрое начало анестезии (период ожидания - от 1 до 3 минут), надежное сильное анальгетическое действие и хорошая местная терпимость.
Адреналин (разбавленный до 1/100 000), добавляемый к элементам артикул, замедляет прибытие Arthics в системное циркуляцию и, таким образом, обеспечивает длинную активную концентрацию в тканях. Это позволяет, в свою очередь, получает рабочее поле с низким кровотечением.
Начало препарата: Начало 1,5-1,8 минуты для проникновения и 1,4-3,6 минуты для нервной блокады.
Продолжительность анестезии: анестезия пульпы длится от 45 до 75 минут, анестезия мягких тканей - от 120 до 360 минут в зависимости от введенной дозы.
Фармакокинетика.
Препарат быстро и почти полностью поглощается.
Максимальный уровень Arthics в плазме крови в внутриортовой инъекции достигается примерно на 10-15 минут. Объем распределения составляет 1,67 л / кг, период полураспада - около 20 минут, время для достижения максимальной концентрации плазмы крови - 10-15 минут.
Связывание артикина с плазменными белками составляет до 95%. Он быстро гидролизуется в плазме крови холинэстераза к ее первичным метаболитам адичановой кислоты, которые дополнительно метаболизируются в глюкурониде артсом. В основной статье и ее метаболиты получены почками. Адреналин быстро разлагается в печени и других тканях. Он и его метаболиты производятся почками.
Клинические характеристики.
Индикация.
Местная (инфильтрация и дирижер анестезия в стоматологии).
Septanest с адреналином 1/100 000 показан для сложных процедур, которые требуют глубокой анестезии.
Противопоказание.
- повышенная индивидуальная чувствительность к статье или другой местной анестетике амидного типа, эпинефрина (адреналина), сульфита (метабисульфит (E 223)), а также к любому из вспомогательных компонентов препарата;
- пароксизмальная тахикардия и другие тахирхитмы;
- Острая декомпенсированная сердечная недостаточность (острая застойная сердечная недостаточность), тяжелая / нестабильная стенокардия, недавняя инфаркт миокарда (от 3 до 6 месяцев назад), недавнее хирургическое вмешательство в виде коронарного шунтирования (3 месяца назад), огнеупорную аритмию и пароксизмальную тахикардию или Высокочастотная длительная аритмия (абсолютная аритмия с тахикардией), необработанная или неконтролируемая застойная сердечная недостаточность, нарушение сердечной проводимости (атриовентрикулярная блокада II-ІІІ степень, документированная брадикардия), неконтролируемая / тяжелая форма артериальной гипертонии, тяжелой формы артериальной гипотензии;
- закрытая хлопковая глаукома;
- тяжелая форма печеночной недостаточности (порфиров);
- геморрагический диатез (повышенный риск кровотечения), особенно при использовании проводящей анестезии;
- нарушение активности холинестеразы в плазме крови в анамнезе (включая формы заболеваний, вызванных наркотиками);
- гипертиреоз;
- Феохромоцит;
- метемиглобинемия, гипоксия, непереносимость сульфогруппы (особенно в бронхиальной астме);
- сахарный диабет тяжелой степени;
- одновременная терминальная анестезия;
- инъекция в воспаленной области (уменьшает эффективность местной анестезии);
- неконтролируемая эпилепсия;
- одновременное использование не селективных B-блокаторов, например, Прифанолол (существует риск развития гипертонического кризиса или тяжелой брадикардии);
- применение трициклических антидепрессантов или ингибиторов моноаминовых оксидаз (MAO) и в течение 14 дней после прекращения ингибиторов моноаминовых оксидаз (MAO).
Внутривенное введение препарата противопоказано.
В связи с наличием эпинефрина его не следует использовать для проведения анестезии конечностей (например, пальцев), поскольку существует риск ишемии.
Препарат нельзя использовать для пациентов с бронхиальной астмой с повышенной чувствительностью сульфита. У таких лиц введение препарата может спровоцировать острую аллергическую реакцию с симптомами анафилаксии, таких как бронхоспазм.
Специальные меры безопасности.
Перед инъекцией необходимо провести образец кожи на повышенную чувствительность к препарату.
Перед применением этой медицинской подготовки необходимо:
спросить о наличии аллергии в истории пациента, указывающего на лечение, которое оно происходит в настоящее время;
Выполнять пробную инъекцию с возможным риском аллергии, вводящуюся от 5 до 10% дозы;
поддерживать словесный контакт с пациентом;
иметь реанимацию оборудования под рукой.
Риск порвана со случайными внутрисосудистыми чернилами
Случайная внутрисосудистая инъекция (например, непреднамеренная внутривенная инъекция в системный кровоток, непреднамеренная внутривенная или внутриарбитная инъекция в голове или шее) может быть связана с серьезными побочными реакциями, такими как припадки с последующим подавлением центральной нервной системы или кардиофальной системы и запятой. Прогрессируя к дыхательной остановке из-за внезапного высокого уровня адреналина и аттеализации в системном циркуляции.
Необходимо сделать образец аспирации, чтобы убедиться, что иглы не попадают в сосуд, особенно при фиксации нерва.
Инъекция должна быть медленно проводиться путем выполнения аспирационного теста, по меньшей мере, в двух плоскостях (вращение иглы - 180º), чтобы избежать внутрисосудистого введения.
Однако отсутствие крови в шприце не гарантирует предотвращение внутрисосудистой инъекции.
Риск, связанный с внутрирядной инъекцией
Случайная внутрирядная инъекция может привести к препарату в ретроградной форме движется вдоль нерва.
Чтобы предотвратить внутрирядную инъекцию и предотвращение нервов в связи с нервной блокадой, иглу следует слегка удалить, если пациент во время впрыска чувствует удар к электрическому току или инъекции особенно болезненно.
Если возникает повреждение нерва, нейротоксический эффект может усугубиться потенциальной химической нейротоксичностью статьи, поскольку она может ослабить перинерунное кровоснабжение и предотвратить удаление препарата от места введения.
Сопровождающее применение других лекарств требует тщательного контроля.
После анестезии существует риск непреднамеренного травмы из-за склеивания слизистой оболочки губы, щеки или языка. Пациент следует предупредить, что невозможно заносить жевательные движения во время анестезии.
Инъекция следует избегать в зараженных или воспаленных тканях (эффективность местной анестезии уменьшается).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Армян
Взаимодействия, которые не рекомендуются
Постгангелионные адренергические блокаторы (например, гуанордрель, гуанетидин и алкалоиды Равольфии). Если эта комбинация не может избежать, необходимо уменьшить дозу препарата. Осторожно следует наблюдать из-за возможного увеличения реакции на адренергические вазоконстрикторы: риск артериальной гипертонии и других сердечно-сосудистых эффектов (гиперреактивность, связанная с уменьшением симпатического тона и / или с замедлением проникновения адреналина в симпатические волокна).
Неэлектрические β-адреноблокировки (Прифнолол, папа). Не следует назначать препарат на фоне лечения небирательными B-блокаторами, поскольку в этом случае риск развития гипертонического кризиса и выраженной брадикардии (см. Раздел «Противопоказания») увеличивается.
Трициклические (имипрамин) антидепрессанты (амитриптилин, измеритель, имипрамин, нортрептиллин, макротеллин и протрийболин) и ингибиторы MAO, как селективные (брахорминин, моксемид, толоркосон) и не селективные (феноллизин, транилцирцин, линсиолид). Эффекты гипертонических эффектов симпатомиметических васограниц (например, эпинефрина) могут быть усилены трициклическими антидепрессантами или ингибиторами MAO. Следовательно, такие комбинации противопоказаны (см. Раздел «Противопоказания»).
Комбинации, которые требуют профилактических мер
Анестезия. Комбинации различных анестетиков имеют аддитивный эффект и демонстрируют более выраженное влияние на сердечно-сосудистую систему и центральную нервную систему.
Галогенная легкая анестетика (например, Halothane). Необходимо снизить дозу препарата из-за повышения чувствительности к миокардам к катехоламинам, что способствует развитию аритмии (повышенная сердечная возбудимость): риск тяжелой желудочковой экстрасисточной или серьезной желудочковой аритмии.
Необходимо тщательно контролировать гемодинамические параметры состояния пациента и ограничить анестезируемое введение, например: менее 0,1 мг адреналина в течение 10 минут или 0,3 мг - в течение 1 часа взрослых.
Ингибиторы катехол-о-метилтрасферазы (энтакапон, тололипон). Можно увеличить сердечный ритм и изменение артериального давления.
Рекомендуемый мониторинг сердечно-сосудистой системы.
Серотонергические и норадренергические антидепрессанты (антидепрессанты группы селективных ингибиторов серотонина и норпинефенных ингибиторов - венлафаксин, милнаципран, сертралин). Доза и скорость применения препарата следует снизить из-за общего или синергетического воздействия на артериальное давление и сердечный ритм. Возможная пароксизмальная гипертензия с аритмии (ингибирование проникновения адреналина в симпатические волокна). Необходимо ограничить анестезируемое введение, например: менее 0,1 мг адреналина в течение 10 минут или 0,3 мг - в течение 1 часа взрослых. Местное анестетическое действие статьи усиливает и расширяет сосудистые лекарства.
Рекомендуемый мониторинг (ЭКГ) сердечно-сосудистой системы.
Значит, что вызывает аритмии (антиаритмические препараты, такие как хиниды, хинидин). Доза препарата должна быть уменьшена из-за общего или синергетического воздействия на сердечный ритм.
Осторожное стремление рекомендуется до подготовки и мониторинга сердечно-сосудистой системы (ЭКГ).
Окситоцин. Препарат используется под строгим надзором врача из-за возможного общего или синергетического увеличения артериального давления и / или ишемической реакции.
Симпатомиметические вазопрессоры (в основном кокаин, а также амфиэн, фенилэфрин, псевдоэфедрин, оксиметазолин). Существует риск саморенергической токсичности. Если кокаин использовался в течение 24 часов, запланированные зубы лечения должны быть отложены.
Другие симпатомиметики (такие как изопротеренол, левотироксин, метилдопа, антигистамины (такие как хлорфенирамин, дифенилгидрамин))). Следует использовать самые низкие дозы препарата.
Фентиазины (и другие нейролептики). Фенотии могут уменьшить или отменить вазопрессорное влияние адреналина. Пациенты с артериальной гипотензией благодаря возможности ингибирования эффекта адреналина препарата следует использовать при строгом надзоре доктора и тщательным контролем сердечно-сосудистой системы.
Оральные антидиабетические средства. Адреналин может блокировать изоляцию инсулина поджелудочной железой, что приводит к тому, что препарат снижает эффективность пероральных антидиабетических агентов.
Антитромботические агенты. При одновременном применении антитромботических агентов (гепарин, ацетилсалициловая кислота) увеличивает частоту развития кровотечения. Случайная пунктуация сосуда во время местной анестезии может вызвать серьезное кровотечение.
Препарат следует использовать с гипогликемическим, антиаритмическим (пропитамидом, мексилитином, дисопирамидом, хинидин, амиодароном), антипилептическими агентами, сердечными гликозидами, гормонами щитовидной железы.
Особенности приложения.
Препарат следует использовать с особой осторожностью:
. к жидкости с продлением атриовентрикулярной проводимости, вызывая эти лекарства;
- Пациенты с легочными заболеваниями, особенно астмой аллергической природы , поскольку эти пациенты возникают бронхоспазм, все местные анестезии следует использовать с особой осторожностью из-за воздействия на бронхи;
- пациенты с эпилепсией , так как у этих пациентов возникают припадки; Все местные анестезии следует использовать с особой осторожностью, особенно необходимо, чтобы избежать использования высоких доз;
- Пациенты с расстройством печени , поскольку локальные анестетики амидного типа также метаболизируются в печени. Пациенты с острыми заболеваниями печени имеют повышенный риск развития токсической концентрации абсульматов в плазме крови. Эти пациенты используют самые низкие дозы для эффективной анестезии;
- Пациенты с нарушением функции почек используют самую низкую дозу для эффективной анестезии;
- Пациенты с Myastenium Gravis используются самым низким дозом для эффективной анестезии;
- Пациенты, получающие лечение антикоагулянтами / антитроцитами , оно следует иметь в виду, что во время лечения кровообращения (например, гепарина или ацетилсалициловой кислоты (аспирина)) увеличивает риск сильного кровотечения и общего увеличения возможности кровотечения во время непреднамеренной прокола крови сосуды и во время хирургии облицовки челюсти;
- у пациентов с порфиром используются с осторожностью;
- Пациенты с неконтролируемым диабетом препарат следует использовать с осторожностью посредством гипергликемического эффекта адреналина;
- пациенты летнего возраста (возраст более 70 лет) из-за отсутствия клинической дозы должны быть уменьшены;
- пациенты с значительно выраженным беспокойством препарат используется с осторожностью; Особенно нужно избегать использования высоких доз;
- пациенты с расстройствами циркуляции мозга используются с осторожностью; Особенно нужно избегать использования высоких доз;
- пациенты с инсультом в анамнезе препарат используется с осторожностью; Особенно нужно избегать использования высоких доз.
Для безопасного и эффективного использования Septanester с адреналином 1/200 000 следует соблюдать соответствующие условия.
Следует избегать случайного внутрикожное введение (см. «Способ применения и доза»). Случайное внутрисосудистое введение или непреднамеренная передозировка может вызвать судороги и угнетение центральной нервной системы (ЦНС) или кардиопротективной недостаточности. Оперативное оборудование, кислород и препараты для неотложной помощи должны быть доступны для срочного применения.
При обработке полости зуба или лечения зуба следует иметь в виду, что из-за содержания адреналина в тканях целлюлозы кровоток уменьшается и, таким образом, есть риск, чтобы не замечать случайно открытую целлюлоз.
Адреналин нарушает поток крови в деснах, потенциально вызывая локальную ткань некроз.
Были сообщения о длительном или необратимом повреждении нерва и потере вкуса после анестетики нижней челюсти.
Местные анальгетики могут быть уменьшены, если препарат вводится в воспалительную или зараженную область.
Существует риск непреднамеренного травмы из-за облигаций, особенно у детей (губы, щеки, слизистой оболочки и языка); Необходимо предупредить пациента, что невозможно что-то жевать во время анестезии.
Septanest с адреналином 1/100 000 содержит метабислойт натрия, сульфит, который может редко вызывать аллергические реакции и бронхоспазм.
1 картридж препарата содержит натрий менее 1 ммоль (23 мг); Это можно понять как «свободный от натрия».
Препарат следует использовать с особой осторожностью пациентам, принимающим фенотиазины или кардиоселективные B-адреноблокировки (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Спортсмены следует предотвратить, чтобы этот препарат содержал активный компонент, который может дать положительный результат при допировании контроля.
Меры предосторожности
Каждый раз, когда следующие лекарства / терапии должны быть доступны при нанесении местного анестетика:
– протисудомні засоби (препарати для лікування нападів, наприклад бензодіазепін або барбітурати), міорелаксанти (препарати, що знижують напруження у м'язах, що довільно скорочуються), атропін, судинозвужувальні засоби (препарати для лікування низького артеріального тиску) або адреналін для гострих алергічних або анафілактичних реакцій;
– реанімаційне обладнання (особливо джерела кисню) для штучного дихання при необхідності;
– ретельне та постійне відстеження серцево-судинних та дихальних (адекватність дихання) показників стану організму та стану притомності пацієнта після кожної ін'єкції місцевого анестетика.
Неспокій, тривожність, шум у вухах, запаморочення, ослаблення зору, тремтіння, депресія або сонливість є першими ознаками токсичності ЦНС (див. розділ «Передозування»).
Застосування дітям
Осіб, які доглядають за маленькими дітьми, слід попередити про можливість ушкодження м'яких тканин (губи, щоки, слизової оболонки та язика) внаслідок їх прикушування в результаті більш тривалого оніміння м'яких тканин після анестезії.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Фертильність
У ході досліджень не спостерігалось будь-якого шкідливого впливу на фертильність.
Вагітність
Досвіду застосування артикаїну вагітним жінкам немає, за винятком його застосування під час пологів. Адреналін та артикаїн проходять крізь плацентарний бар'єр, хоча артикаїн проходить значно меншою мірою порівняно з іншими місцевими анестетиками. Концентрації артикаїну у сироватці крові новонароджених становили приблизно 30 % його концентрації у крові матерів. При випадковому внутрішньосудинному введенні матері адреналін може зменшувати швидкість кровотоку у матці.
Безпека застосування місцевих анестетиків у період вагітності щодо впливу на розвиток плода не встановлена.
Дослідження на тваринах щодо застосування артикаїну не свідчать про прямий або непрямий негативний вплив на вагітність та пологи, ембріональний/фетальний або постнатальний розвиток.
Дослідження на тваринах виявили репродуктивну токсичність адреналіну.
Потенційний ризик для людини невідомий.
Таким чином, як запобіжний захід, бажано уникати застосування препарату у період вагітності.
Годування груддю
Не було проведено клінічних досліджень за участю жінок, які годують груддю.
Невідомо, чи проникає артикаїн та його метаболіти у грудне молоко. Однак доклінічні дані з безпеки припускають, що концентрація артикаїну у грудному молоці не досягає клінічно значущої. Адреналін проникає у грудне молоко, однак швидко розпадається.
Таким чином, жінкам у період лактації рекомендується зціджувати перше молоко та не годувати груддю протягом 10 годин після анестезії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат може мати незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Після застосування препарату можливе виникнення запаморочення, розлади зору і втомлюваності. Тому після ін'єкції пацієнт повинен залишатися у кабінеті стоматолога протягом щонайменше 30 хвилин.
Спосіб застосування та дози.
ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗАСТОСУВАННЯ У СТОМАТОЛОГІЇ.
Препарат призначений для дорослих та дітей віком від 4 років (маса тіла від 20 кг), оскільки анестезія цього типу є невідповідною для дітей молодшого віку.
Перед застосуванням препарату необхідно зробити алергічну пробу.
Як і у разі застосування інших місцевих анестетиків, дози коригуються і залежать від знеболювальної площі, васкуляризації тканин, кількості нервових сегментів, які знеболюють, індивідуальної переносимості і техніки анестезії.
Для забезпечення ефективної анестезії слід застосовувати мінімальні дози.
Необхідну дозу лікар визначає індивідуально. Дози не повинні перевищувати максимальні рекомендовані.
Максимальна доза для дорослих становить 7 мг артикаїну гідрохлориду/кг маси тіла. Не перевищувати максимальну дозу 500 мг.
Для дітей максимальна доза становить 5 мг артикаїну гідрохлориду (0,125 мл розчину анестетика) на 1 кг маси тіла.
Спеціальні популяції
Через відсутність клінічних даних слід дотримуватися особливої обережності при введенні найнижчої дози препарату для забезпечення ефективної анестезії пацієнтам літнього віку (понад 70 років), пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок.
Спосіб застосування
Інфільтраційне та периневральне застосування у порожнині рота.
Перед застосуванням рекомендується аспірація для запобігання внутрішньосудинній ін'єкції.
Зазвичай системних реакцій як результату випадкової внутрішньосудинної ін'єкції можна уникнути в більшості випадків завдяки належній техніці ін'єкції після аспірації – повільна ін'єкція: швидкість ін'єкцій не повинна перевищувати 1 мл розчину за хвилину.
Для запобігання ризику інфекції (наприклад передачі гепатиту) шприци та голки, що застосовуються для ін'єкцій, завжди повинні бути свіжими та стерильними.
Тільки для одноразового застосування. Залишки розчину необхідно утилізувати.
Не можна застосовувати мутний і непрозорий розчин.
Діти.
Лікарський засіб можна застосовувати тільки дітям віком від 4 років (маса тіла > 20 кг), оскільки ефективність та безпека препарату для дітей до 4-х років не встановлені.
Лікарський засіб слід вводити дітям у мінімальній кількості, яка дає змогу досягти належного знеболювання; кількість введеного препарату потрібно коригувати індивідуально, залежно від віку та маси тіла дитини. Не можна перевищувати максимальну дозу, яка становить 5 мг артикаїну на 1 кг маси тіла.
Профіль безпеки у дітей віком від 4 до 18 років був такий, як у дорослих. Однак випадкові ураження м'яких тканини спостерігаються частіше, особливо у дітей віком від 3 до 7 років, через тривалу анестезію м'яких тканин.
Передозування.
Найчастіше описані випадки передозування місцевими анестетиками:
– абсолютне передозування;
– відносне передозування, таке як: випадкова ін'єкція у кровоносну судину або аномальна швидка абсорбція в системний кровотік, або уповільнення метаболізму і елімінації препарату.
Найсерйознішим проявом інтоксикації артикаїном є вплив на центральну нервову і серцево-судинну системи.
Симптоми, що можуть бути спричинені артикаїном
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, почервоніння обличчя, ажитація, відчуття серцебиття, стенокардія, генералізована вазоконстрикція, порушення провідності, аритмія, брадикардія, вазомоторний параліч, ціаноз, серцево-судинний колапс, зупинка серця.
З боку центральної нервової системи : головний біль, нервозність, тривога, сплутаність свідомості, занепокоєння, рухове занепокоєння, ступор, втрата здатності розмовляти, м'язова атонія, кома, сплутаність свідомості, запаморочення, зниження слуху, шум у вухах, порушення смаку, нудота, блювання, тремор, мимовільні м'язові скорочення, задишка, тахіпное, неспокій, сонливість, втрата свідомості, тоніко-клонічні судоми, зупинка дихання.
Найбільш небезпечними є такі симптоми: артеріальна гіпотензія, зупинка серця, порушення провідності, тоніко-клонічні епілептичні судоми, параліч дихання та сонливість/кома.
Симптоми, що можуть бути спричинені адреналіном
Циркуляторні розлади : підвищення систолічного артеріального тиску, підвищення діастолічного артеріального тиску, підвищення венозного тиску, підвищення тиску в легеневій артерії, артеріальна гіпотензія.
Серцеві розлади : брадикардія, тахікардія, аритмія (наприклад, передсердна тахікардія, АВ-блокада, шлуночкова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція шлуночків).
Ці симптоми, а також набряк легенів, зупинка серця, ниркова недостатність і метаболічний ацидоз можуть призвести до небезпечних для життя наслідків. Летальний наслідок є результатом паралічу дихального центру.
Лікування.
Наявність реанімаційного обладнання потрібно забезпечити до початку стоматологічної анестезії з місцевими анестетиками.
Якщо при введенні препарату розвиваються початкові ознаки побічної реакції або токсичної дії, слід припинити ін'єкцію і перевести пацієнта в горизонтальне положення. Слід забезпечити прохідність дихальних шляхів, контролювати пульс і артеріальний тиск. Рекомендується розпочати внутрішньовенну інфузію симптоматичних засобів, навіть у разі, якщо симптоми не здаються тяжкими, для забезпечення надійного внутрішньовенного доступу. При порушенні дихання слід призначати кисень залежно від тяжкості стану; при необхідності потрібно застосовувати штучне дихання (рот у ніс) або інтубацію трахеї у поєднанні з контрольованою вентиляцією легенів. При зупинці серця слід негайно вжити заходів щодо серцево-легеневої реанімації.
Аналептики центральної дії протипоказані.
Мимовільні м'язові скорочення або генералізовані судоми м'язів потребують внутрішньовенної ін'єкції протисудомних засобів короткої дії (наприклад суксаметонію хлориду, діазепаму) або барбітуратів короткої або ультракороткої дії.
Рекомендується вводити барбітурати повільно, залежно від виявленої дії, продовжуючи при цьому застосування кисню і спостереження за серцевою діяльністю, щоб уникнути ризику порушень кровообігу і пригнічення дихання. Введення барбітуратів потрібно супроводжувати інфузійним введенням рідини через раніше встановлену канюлю. Протидія тахікардії і зниженню артеріального тиску нерідко можлива шляхом простого переведення пацієнта в горизонтальне положення, при якому ноги підняті трохи вище голови.
При тяжких порушеннях кровообігу, а також при шоку, незалежно від причини, слід після припинення ін'єкції вжити таких заходів: забезпечити горизонтальне положення пацієнта з ледь піднятими нижніми кінцівками, а також прохідність дихальних шляхів, інсуфляцію кисню. Окрім того, слід налагодити внутрішньовенне інфузійне введення збалансованого електролітного розчину: внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів (наприклад, 250-1000 мг метилпреднізолону), заміщення рідини (при необхідності також плазмозамінники та альбумін людини). У разі загрозливого циркуляторного колапсу і наростаючої брадикардії – негайна внутрішньовенна ін'єкція адреналіну. Для цього необхідно розвести 1 мл розчину адреналіну 1:1000 до 10 мл і ввести спочатку повільно 0,25-1 мл цього розчину (0,025-0,1 мг адреналіну). Слід контролювати частоту пульсу та артеріальний тиск. Не вводити більше 1 мл цього розчину (0,1 мг адреналіну) за 1 раз. Якщо це дозування є недостатнім, слід додати адреналін до інфузійного розчину (швидкість інфузії встановлювати відповідно до частоти пульсу та артеріального тиску).
Тяжкі форми тахікардії або тахіаритмії можна також ліквідувати застосуванням антиаритмічних препаратів (але не неселективних b-адреноблокаторів).
Застосування кисню і контроль параметрів кровообігу в усіх цих випадках є обов'язковими. При підвищенні артеріального тиску хворим на артеріальну гіпертензію слід застосовувати периферичні вазодилататори.
Побічні реакції.
Побічні реакції після введення препарату схожі з побічними реакціями на інші місцеві анестетики амідного типу у сполученні з вазоконстрикторами.
Загалом застосування лікарського засобу розглядається як дуже безпечне. Важко оцінити причинно-наслідковий зв'язок (точна диференціація не є можливою), тому що причини побічних реакцій можуть бути пов'язані як з основною хворобою зубів, так і зі стоматологічним втручанням або використанням місцевої анестезії.
Ці несприятливі реакції залежать від дози і можуть виникнути внаслідок підвищення рівня препарату у плазмі крові при передозуванні, швидкому всмоктуванні або ненавмисній внутрішньосудинній ін'єкції. Також вони можуть виникати внаслідок алергії, ідіосинкразії або зниження стійкості пацієнтів до лікарських засобів. Найчастіші несприятливі реакції виникають з боку нервової і серцево-судинної системи.
Загалом побічні реакції є системними.
Наявність адреналіну збільшує профіль безпеки препарату через його симпатоміметичний ефект.
Найчастіше спостерігається розвиток таких побічних реакцій: нервові порушення, біль, біль внаслідок проведення втручання, чутливість, головний біль, набряк, сенсорні порушення (наприклад гіпестезія, парестезія, порушення смаку). У разі підозрюваних реакцій гіперчутливості рекомендується застосовувати відповідний алергічний тест.
Препарат зазвичай добре переноситься пацієнтами, проте можливий розвиток нижчезазначених побічних реакцій.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (алергічні та псевдоалергічні), в тяжких випадках – анафілактичні/анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк різного ступеня вираженості (включаючи набряк обличчя, язика, щік, верхньої та/або нижньої губи та/або шиї, голосової щілини із виникненням відчуття клубка у горлі та утрудненням ковтання, періорбітальний набряк, утруднення дихання); бронхоспазм/астма, кропив'янка.
З боку психіки : неспокій, занепокоєність, ейфорія.
З боку нервової системи: нейропатія (в т.ч. периферичні нейропатії), невралгія (невропатичний біль), гіпестезія (оральне і періоральне оніміння), дизестезія (оральна і періоральна), включаючи дисгевзію (наприклад металевий присмак у роті, спотворення смакових відчуттів), гіпергевзія, втрата смаку, алодинія, гіперестезія, термогіперестезія, переднепритомний стан, синкопе, головний біль, збудження/ажитація, нервозність, безсоння, сплутаність свідомості, дезорієнтація, запаморочення (вертиго), ступор, тремор; відчуття печіння; глибоке пригнічення ЦНС: втрата свідомості, порушення свідомості, зниження м'язового тонусу, кома, параліч дихання, судоми (включаючи клоніко-тонічний напад), мимовільні м'язові скорочення, ураження лицьового нерва (парез, параліч, неповний параліч), порушення мовлення (дизартрія, логорея), порушення рівноваги (дисбаланс), сонливість (дрімота), ністагм; парестезії (персистуюча гіпестезія) після проведення блокади нерва у нижній щелепі або альвеолярної нервової блокади; параліч 6-го черепного нерва.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: закладеність носа, дистонія (охриплість), задишка, позіхання, набряк гортані, набряк глотки, набряк легень, риніт, гіпоксія, гіперкапнія, тахіпное, брадипное, порушення дихання, пригнічення дихання, яке може закінчитись апное (зупинка дихання).
З боку серцево-судинної системи: брадикардія/брадіаритмія, тахікардія/тахіаритмія (включаючи вентрикулярну екстрасистолію і фібриляцію шлуночків), зупинка серця, пригнічення міокарда, стенокардія, пальпітація, артеріальна гіпотензія (можливо, із серцевою недостатністю), блідість шкіри (місцева, регіональна, загальна); артеріальна гіпертензія; припливи; порушення серцевої провідності (атріовентрикулярна блокада), вазодилатація, вазоконстрикція, кровотеча, серцева недостатність, колапс та шок (який може становити загрозу для життя).
З боку органів зору: синдром Бернара-Горнера (блефароптоз, енофтальм, міоз), диплопія (параліч окорухового м'яза), мідріаз, птоз, порушення зору, короткотривала сліпота, зниження гостроти зору, розпливчатість зору, нечіткість зору, помутніння в очах, порушення акомодації, кон'юнктивіт.
З боку органів слуху : вертиго, біль у вухах, дзвін у вухах, підвищення гостроти слуху.
Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: почервоніння шкіри, кропив'янка, свербіж, гіпергідроз, висипання, еритема, ангіоневротичний набряк.
З боку кістково-м'язової системи: біль у шиї, біль у спині, м'язові судоми, озноб (тремтіння), напруженість м'язів, остеонекроз, погіршення нейром'язових проявів при синдромі Кернса-Сейрі.
З боку травного тракту : гінгівіт, нудота, блювання, діарея, черевний біль, хейліт, запор, сухість у роті, диспепсія, виразки у ротовій порожнині, втрата зуба, гіперсалівація, підвищена чутливість зубів, стоматит, глосит, гіпестезія ротової порожнини, набряк у ротовій порожнині (язика, губ, ясен), парестезії ротової порожнини, ексфоліація некротичних мас на слизовій оболонці порожнині рота, дисфагія.
Інші : озноб, при застосуванні високих доз – метгемоглобінемія.
Загальні розлади і реакції у місці введення препарату: астенія (слабкість), озноб, підвищена втомлюваність, нездужання, спрага, підвищена пітливість, відчуття жару/холоду, біль, біль при натисканні, набряк або запалення у місці ін'єкції, гематома у місці ін'єкції, некроз у місці введення, запалення слизової оболонки, набряк слизової оболонки; при порушенні техніки ін'єкції – ушкодження нерва (аж до розвитку паралічу).
Випадкова внутрішньосудинна ін'єкція може призвести до розвитку ішемічних зон у місці введення, що іноді прогресують до тканинного некрозу.
Лабораторні показники: зниження артеріального тиску, підвищення частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску, ознаки ішемії міокарда (на ЕКГ), порушення життєво важливих функцій, позитивний алергічний тест, артеріальний тиск, який не можна вимірити зниження частоти серцевих скорочень.
Травми, отруєння та ускладнення після введення: біль від втручання, травми у ротовій порожнині, неправильно обраний шлях введення, пошкодження нерва, травми ясен, ускладнення ран.
Опис окремих побічних реакцій
Порушення функції нервів
Порушення функції нервів у стоматології можуть виникати з різних причин. Вони можуть бути спричинені основним стоматологічним захворюванням, лікуванням зубів, а також і прямими побічними реакціями, що пов'язані з застосуванням місцевих анестетиків. З огляду на частоту цих побічних реакцій ризик таких порушень є низьким. Більшість цих побічних ефектів є оборотними.
Реакції гіперчутливості
Більшість реакцій гіперчутливості не були серйозними, але виключити повністю небезпечні для життя реакції неможливо.
У разі підозрюваних реакцій гіперчутливості рекомендується проведення відповідного алергічного тесту, який також включає в себе тест на окремі компоненти препарату.
Діти
Дослідження не виявили ніяких відмінностей профілю безпеки у дітей порівняно з дорослими.
У дітей частіше спостерігалися випадкові ушкодження м'яких тканин внаслідок пролонгованої анестезії м'яких тканин.
Особливі застереження
У поодиноких випадках, зокрема у хворих на бронхіальну астму, препарат може викликати реакції гіперчутливості внаслідок наявності у його складі натрію метабісульфіту. Ці реакції клінічно можуть проявлятися блюванням, проносом, стридорозним диханням, гострим нападом астми, розладами свідомості або шоком.
Повідомлення про побічні реакції, які пов'язують із застосуванням препарату.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникають після застосування лікарського засобу, має велике значення. Це дасть змогу контролювати співвідношення ризик/користь препарату. Працівники органів охорони здоров'я просять повідомляти про будь-які несприятливі реакції.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Через відсутність досліджень на сумісність препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
Картриджі по 1,7 мл або 1,0 мл з прозорого скла, з одного кінця закриті гумовою пробкою з алюмінієвим ковпачком, з іншого – гумова пробка-поршень.
Картонна коробка, що містить: 50 картриджів (5 блістерів по 10 картриджів) по 1,7 або 1,0 мл розчину, або 10 картриджів (1 блістер по 10 картриджів) по 1,7 мл розчину.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
СЕПТОДОНТ, Франція.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
58, Рю дю Пон де Кретей, 94100 Сент-Мор де Фосс, Франція.
АРТИКАИН+ЭПИНЕФРИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
