В корзине нет товаров
АЙЛИЯ раствор для инъекций 40 мг/мл фл. 0,278 мл

АЙЛИЯ раствор для инъекций 40 мг/мл фл. 0,278 мл

rx
Код товара: 187186
Производитель: Bayer (Германия)
183 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Алиль

E Ylea.

Место хранения:
Активный ингредиент: Aflibercept;
1 мл инъекционного раствора содержит 40 мг Afflubert;
Вспомогательные вещества: полисорбат 20; Фосфат натрия мономируется, моногидрат; Фосфат натрия два основания, гептагидрат; хлорид натрия; сахароза; вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: раствор без видимых частиц.
Фармакотерапевтическая группа. Средства, которые используются в сосудистых расстройствах.
ATH S01L A05 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
AFLiberspt представляет собой рекомбинантный гибридный белок, состоящий из частей внеклеточных доменов 1-го и 2-го рецепторов к коэффициенту роста эндотелиального сосудистого вещества (фактор роста эндотелиального сосудов - VEGF) человека, слитый на сайте FC человека IgG1.
AFLibersept производится k1 яичниками китайского хомяка путем рекомбинантной технологии ДНК.
AFLibersept действует как растворимая рецепторная ловушка, которая связывает фактор роста эндотелия сосудов - A (Vegf-a) и фактор роста плацентар (фактор роста плацентатов - PLGF) с значительно более высоким аффинностью, чем при связывании с природными рецепторами и, поэтому способ связывания И активация этих связанных сопутствующих рецепторов VEGF может быть ингибирована.
Механизм действия. VEGF-A и PLGF являются членами VEGF-семейства ангиогенных факторов, которые могут действовать на эндотелиальных клетках как мощных митогенных и хемотаковых факторов, а также факторами проницаемости сосудов. VEGF реализует свое действие через два тирозинских рецепторах Vegfr-1 и VegFr-2, присутствующих на поверхности эндотелиальных клеток. PLGF связывается только к VEGFR-1, который также присутствует на поверхности лейкоцитов. Чрезмерная активация этих рецепторов от VEGF-A может привести к патологической неоваскуляризации и чрезмерной сосудистой проницаемости. PLGF может действовать синергистически с VEGF-A в этих процессах и продвигают инфильтрацию лейкоцитов и сосудистого воспаления.
Фармакодинамические эффекты .
Влажность макулодистрофия ( VMD ) .
Влажность VMD характеризуется патологическим хорибидным неоваскуляризацией (HNV). Пропитка крови и жидкости, вызванная HNV, может вызвать сетчатую или отек и / или суб- / интраретинное кровоизлияние, которое приводит к потере остроты зрения.
У пациентов, получающих лечение AILIA® (в 1 инъекции один раз в месяц в течение 3 месяцев подряд, а затем использование препарата 1 раз в течение 2 месяцев), вскоре после начала терапии, снижение толщины сетчатки Наблюдалось и снижение среднего размера сайта HNV. который соответствует результатам, полученным для Ranibizbum, когда он используется в дозе 0,5 мг 1 раз в месяц.
В исследовании View1 среднее уменьшение толщины сетчатки в соответствии с оптической когерентной томографией (октябрь) составляло 130 микрон в группе, получающих подготовку AILIA® в дозе 2 мг один раз каждые 2 месяца, а 129 микрон в группе, получающих Лечение Ranibizumub в дозе 0,5 мг раз в месяц. В исследование View2 на 52-й неделе среднее снижение толщины сетчатки по данным октября, соответственно, 149 и 139 мкм в группе, которая получила AILIA® (2 мг через месяц), а в группе, получающей Ranibizumab (0,5 мг в месяц).
Уменьшение размера области ЛВВ и толщина сетчатки обычно хранятся во время второго года исследований.
Набухание Макулы разработано в результате тромбоза центральной вены сетчатки ( TPV) и тромбоза ветвей центральной вены сетчатки (ТГЦВС).
В TCVS и TGCVS разрабатывает ишемию сетчатки, которая вызывает выделение VEGF, которое, в свою очередь, нарушает стабильность тесных связей и способствует пролиферации эндотелиальных клеток. Активация VEGF связана с разрушением гемато-сетчатого барьера, а повышенная сосудистая проницаемость вызывает тему сетчатки, стимулирует рост эндотелиальных клеток и неоваскуляризацию.
У пациентов, получающих лечение AILIA® (1 впрыск 1 Время в месяц в течение 6 месяцев). Была стабильная, быстрая и мощная реакция в соответствии с морфологическими показателями (толщина центральной сетчатки - CRT) по результатам октября).). Улучшение средних показателей ЭЛТ
24 неделя.
Толщина сетчатки по данным 24 недели по сравнению с исходными показателями была вторичная конечная точка эффективности в исследованиях Коперника и Галилео (TCV) и ярких (THP). В трех исследованиях статистически значимые режимы CRTS отмечены на период с выходов на 24-й неделе в пользу AILIA ® .
В исследованиях COPERNICUS и GALILEO среднее снижение толщины сетчатки по сравнению с выходными параметрами на результате октября на 24 недели было значительно больше у пациентов, получающих препарат AILIA® в дозе 2 мг в месяц по сравнению с Контрольная группа (-457 микрон против -145 микрон в исследовательских Коперника и -449 мкм против
-169 микрон в изучении Галилео). Уменьшение толщины сетчатки по сравнению с выходными показателями было сохранено до конца исследования (100 недели - в исследовании Коперника и на 76-й неделе в исследовании Galileo). При изучении яркого, среднее снижение толщины сетчатки по сравнению с выходными показателями по результатам октября в
24-я неделя была значительно выше у пациентов, получающих препарат Ailia® в дозе 2 мг в месяц по сравнению с пациентами в контрольной группе (-280 мкм против -128 мкм). Это снижение по сравнению с исходными индикаторами, хранящимися до 52-й недели.
Диабетическое макулярное отек (DNM).
Диабетическое макулярное отек характеризуется увеличением проницаемости сосудов и повреждение капилляров сетчатки, которые могут привести к потере остроты зрения.
У пациентов, получающих лечение AILIA® , вскоре после лечения наблюдается быстрый и мощный ответ от морфологических параметров (CRT) по результатам октября. Статистически значимые средние изменения CRT отмечены на период с выходов на 52-й неделе в пользу подготовки AILIA ® .
В исследовании Vivid-DME результаты октября показали следующее среднее снижение толщины сетчатки, соответственно, 1,92,4 и -66,2 микрона на 52-й неделе для группы, получающей AILIA® (2 мг 1 раз В течение 8 недель) и группы, которые прошли лазерную терапию.
В 52-м неделе в исследовании Vista-DME среднее снижение толщины сетчатки по данным октября составляла 183,1 мг в группе, получавших AILIA® (2 мг 1 раз в течение 8 недель), а -73,3 мкм в группе. который получил лазерную терапию.
Клиническая эффективность и безопасность.
Влага VMD.
Безопасность и эффективность подготовки AILIA ® оценивали в течение двух рандомизированных, многоцентровых, двойных слепого изучения с активным контролем у пациентов с влажной формой BMD. В целом, 2412 пациентов (1817 пациентов получали подготовку AILIA ® ), участвовали в двух исследованиях. В каждом из этих исследований рандомизация пациентов проводилась при соотношении 1: 1: 1: 1-4 группами в соответствии с режимами лечения:
1. Внедрение AILIA® 2 мг каждые 8 ​​недель (после 3 основных инъекций) (Eylea 2Q8).
2. Внедрение AILIA ® 2 мг каждые 4 недели (Eylea 2Q4).
3. Внедрение AILIA ® 0,5 мг каждые 4 недели (Eylea 0,5к4).
4. Внедрение Ranibizumb в дозе 0,5 мг каждые 4 недели (Raniizumab 0,5к4).
Возраст пациентов был в диапазоне от 49 до 99 лет, средний возраст составляет 76 лет.
Во время второго года исследований пациенты продолжали получать те же дозы, которые были назначены рандомизацией, но с модифицированным режимом дозировки, составленные на основе результатов изучения функции видения и объективных исследований с максимальным интервалом протокола между Использование доз - 12 недель.
В обоих исследованиях первичная конечная точка эффективности составляла часть пациентов в населении пациентов «по протоколу», которое ознаменовало сохранение видения (утрата остроты зрения менее 15 букв на 52-й неделе по сравнению с начальным уровнем).
В проведении 1 исследования во время 52-й недели уровень видения был отмечен у 95,1% пациентов из группы «Eylea 2Q8» и 94,4% пациентов от группы Raniizumab 0,5 кв. Установлено, что терапия AILIA® не уступает и является клинически эквивалентной терапией, используемой в группе Raniizumab 0,5 к4.
В исследовании View2 во время 52-го видения уровня зрения насчитывалось 95,6% пациентов в группе «Eylea 2Q8» и 94,4% пациентов из группы Raniizumab 0,5 к4. Установлено, что терапия AILIA® не уступает и является клинически эквивалентной терапией, используемой в группе Raniizumab 0,5 к4.
Во время 96-й недели процент пациентов, в котором видение улучшилось по меньшей мере 15 букв по сравнению с начальным уровнем, составила 33,44% в группе «Eylea 2Q8» и 31,60% в группе «Raniizumab 0, 5q4.
Мы наблюдали снижение среднего размера повреждений LVV во всех группах обоих исследований.
Во время второго года исследования, как правило, поддержание эффективности наблюдалось, пока последняя оценка не проводилась в течение 96 недель.
Во время второго года исследований ежемесячного введения в ликвидации, необходимых у 2-4% пациентов, и треть пациентов необходима ввод как минимум 1 инъекция с интервалом в
1 месяц.
Набухание Макулы, которая развивалась в результате TCV.
Безопасность и эффективность подготовки AILIA ® изучались в двух рандомизированных многочисленных многократных контролируемых с двумя масками, управляемыми двумя масками, у пациентов с отеком макуляр, связанные с тромбозом центральной вены сетчатки (TCV). Всего оба исследования (Коперника и Галилея) лечились и оценивали его эффективность 358 пациентов (217 - подготовка AILIA® ). В обоих исследованиях пациенты распределены в соотношении 3: 2 (введение AILIA ® 2 мг каждые 4 недели (2К4) или имитация инъекций в контрольной группе, полной инъекции - 6)).
После 6 ежемесячных инъекций пациенты получали лечение только в том случае, если они соответствуют заранее установленным критериям повторной обработки, за исключением лиц из контрольной группы в исследовании GALILEO, который продолжал имитировать инъекцию (от контроля для контроля) до 52-й недели. Начиная с этого момента всем пациентам, которые встречаются предварительно установленные критерии, было предложено лечение.
Возраст пациентов составлял от 22 до 89 лет, среднего - 64 года.
В обоих исследованиях первичная конечная точка эффективности стала процент пациентов, в которых улучшается улучшение индекса ГЭСММ (острота зрения с максимально возможной коррекцией), было отмечено во время 24 недель по сравнению с исходными значениями.
Вторичная конечная точка эффективности в обоих исследованиях Коперника и Галилео была изменением остроты зрения во время 24-й недели по сравнению с исходными показателями.
В базовых линиях максимальное улучшение остроты зрения было достигнуто в течение 3-го месяца с последующей стабилизацией воздействия на остроту зрения и толщину центрального участка сетчатки до 6-го месяца. Статистически значимая разница сохранилась до 52-й недели.
Выгодные эффекты лечения ALIA ® на визуальные функции были аналогичны в подгруппах пациентов, независимо от перфузии сетчатки на начальном уровне.
Набухание макулезского, которое развивалось в результате TGCVS.
Безопасность и эффективность получения препарата AILIA ® оценивали во время рандомизированного многоцентрового изучения двойного маскирования и активного контроля у пациентов с набуханием Макулы, которая развивалась на фоне TGCCS, включая хемиретинную окклюзию вен сетчатки. Эффективность препарата изучалась у 181 пациента, получающих терапию (91 - AILIA ® ) в рамках исследования живого. Во время исследования пациенты были рандомизированы в соотношении 1: 1 в группе администрирования 2 мг подготовки AILIA® к каждые 8 ​​недель после 6 начальных инъекций с частотой 1 раз в месяц или в группе лазерной фотокоагуляции в начале исследования (контрольная группа лазерной терапии). Пациенты в контрольной группе лазерной терапии могут получить дополнительную лазерную фотокоагуляцию (так называемую «аварийную лазерную терапию»), начиная с 12-й недели, при необходимости. Минимальный интервал между лазерными фотокоагуляционными курсами составил 12 недель. С 24 недели пациенты с группой лазерной терапии могут при необходимости, на основе предопределенных критериев для получения аварийной терапии ALIA ® в дозе 2 мг каждые 4 недели в течение 3 месяцев с последующими инъекциями в течение 3 месяцев.
Возраст пациентов, посыпанный от 42 до 94 лет, средний возраст составлял 65 лет.
В оживленном исследовании основная конечная точка эффективности стала процент пациентов, в которых индекс ГДХММ отмечается на 24 неделе (острота зрения с максимально возможной поправкой), по меньшей мере, 15 букв по сравнению с исходными значениями. В 24 недели эффективность терапии для первичной конечной точки в группе, получающих AILIA ® , была выше, чем эффективность в группе лазерной терапии.
Изменение остроты зрения на 24 недели по сравнению с началом исследования была вторичная вариабельная эффективность в оживленном исследовании. Разница в эффективности терапии между группами была статистически значимой и указана в пользу администрации Группы AILIA ® . Совершенствование видения быстро произошло и достигло максимума на 3-й месяц с последующей стабилизацией воздействия на остроту зрения и толщину центральной ретины до 6-го месяца лечения. Указанная эффективность хранилась до 12-го месяца.
В группе лазерной терапии 67 пациентов получили аварийную терапию с помощью AILIA ® , начиная с 24 недели (активное управление / группа введения AILIA ® в дозе 2 мг). В этой группе лечения возникло улучшение остроты зрения около 5 букв с 24 до 52-й недели.
Диабетическая ракушка Макулы.
Безопасность и эффективность AILIA ® изучали в двух рандомированных, многоцентровых, двойных слепых исследованиях с активным контролем у пациентов с DNM. Оценка эффективности лечения проводилась на основе данных для 862 рандомизированных пациентов, которые получали лечение. Из них 576 пациентов были рандомизированы для введения AILIA ® в двух исследованиях (Vivid DME и Vista DME ). В каждом исследовании пациенты распределены в соотношении 1: 1: 1 к одному из 3 процедур:
1) Администрирование AILIA ® на 2 мг каждые 8 ​​недель после 5 основных ежемесячных инъекций (Eylea 2Q8);
2) Администрирование AILIA ® на 2 мг каждые 4 недели (Eylea 2Q4);
3) проведение макулярной лазерной фотокоагуляции (активное управление).
Начиная с 24 недель, пациенты, которые соответствуют заранее установленным граничным параметрам для визуальных потерь, могут получить дополнительное лечение: пациенты в использовании AILIA ® могут проходить лазерную терапию, а пациентам с помощью лазерных терапии - для получения подготовки AILIA® .
Возраст пациентов составлял от 23 до 87 лет, средний возраст составляет 63 года.
Большинство пациентов в обоих исследованиях были пациенты с диабетом 2-го типа.
В этих двух исследованиях первичная конечная точка эффективности составляла среднее изменение индекса GHMM на 52-й неделе выходного уровня, в соответствии с данными масштаба ETDRS (шкала для проверки остроты зрения, которая использовалась при исследовании диабетики. ретинопатия на ранних этапах). Индикаторы производительности фиксируются как в группе «Eylea 2Q8» и в группе «Eylea 2Q4», имели значительное статистическую значимость и преобладали аналогичные показатели, полученные в контрольной группе лазерной терапии.
В исследовании Vivid DME и Vista DME первичная анти-VEGF-терапия, 36 (9%) и 197 (43%) пациентов с периодом 3 месяца или более. Результаты лечения в подгруппе пациентов, получающих ингибитор VEGF для участия в исследовании, были аналогичны тем, которые были отмечены у пациентов, которые не получили ингибиторы VEGF.
Пациенты с двусторонним заболеванием могут получить анти-VEGF-терапию второго глаза, если он был признан как требуется доктором. При изучении Vista DME 198 (65%) пациентов с группой лечения AILIA ® получила инъекцию AILIA ® в обоих глазах; При изучении яркого DME в 70 (26%) пациентах из лечения группы Ailia ® Anti-Vegf-терапия двух глаз варьировались.
Доклинические исследования.
Во время прецизионных исследований по изучению токсичности применение множественных доз, нежелательных эффектов отмечено только с экспозицией системы, которая считается существенно больше, чем максимальное воздействие у людей после интритального введения препарата в клинически рекомендуемой дозе, что указывает на небольшой Значение для клинического использования.
Исследование мутагенного или канцерогенного потенциала Афлибинпта не проводилось.
Фармакокинетика.
Препарат AILIA ® вводится непосредственно для корректирующего органа для реализации местных действий в глазах.
Всасывание / распределение.
Afliesept после его интритального введения поглощается от глаз до системного кровотока медленно, его основное количество находится в системном кровотоке в виде неактивного стабильного комплекса с VEGF; Однако только «свободный Afleybert» способна связывать эндогенный VEGF.
Во время дополнительного изучения фармакокинетических свойств у 6 пациентов с неоваскулярным (влажным) BMD с частое проборожного забора, низким максимальным концентрациям свободного афирта в плазме крови (систематический макс ), который составлял около 0,02 мкг / мл (диапазон от 0 до 0,054). В течение 1-3 дней после интритальной инъекции 2 мг Aflibypt и не были обнаружены вообще почти во всех пациентах через две недели после инъекции. Таким чином, афліберсепт не накопичується в плазмі крові при інтравітреальному введенні 1 раз на 4 тижні.
Середня максимальна концентрація у плазмі крові вільного афліберсепу становить близько від 50 до 500 разів нижче концентрації афліберсепту, необхідної для інгібування на 50 % біологічної активності системного VEGF на моделях тварин. У тварин спостерігали зміни артеріального тиску після досягнення рівня циркулюючого вільного афліберсепту близько 10 мкг/мл. Показники артеріального тиску поверталися до вихідних значень, коли рівень знижувався нижче близько 1 мкг/мл. У дослідженні на здорових добровольцях було встановлено, що після інтравітреального введення 2 мг афліберсепту пацієнтам, середня максимальна концентрація у плазмі крові вільного афліберсепту більш ніж у 100 разів нижче концентрації, необхідної для половини максимального зв'язування системного VEGF (2,91 мкг/мл). Тому системні фармакодинамічні ефекти, такі як зміни артеріального тиску, малоймовірні.
У фармакокінетичних піддослідженнях у пацієнтів із ТЦВС, ТГЦВС або ДНМ середнє значення C max вільного афліберсепту у плазмі крові становило 0,03-0,05 мкг/мл, а окремі значення не перевищували 0,14 мкг/мл. Таким чином, плазмові концентрації вільного афліберсепту знижувалися до зазначених величин або були близькі до нижньої межі кількісного визначення протягом одного тижня; концентрації, що не піддаються виявленню, досягалися у всіх пацієнтів після 4 тижнів перед наступним введенням препарату.
Виведення .
Дослідження метаболізму лікарського засобу Айлія ® не проводились у зв'язку з тим, що цей препарат є протеїновмісним (препаратом на основі протеїну). Вільний афліберсепт зв'язується з VEGF із утворенням стабільного, інертного комплексу. Як і у випадку з іншими великими білками, як вільний, так і зв'язаний афліберсепт, як очікується, виводиться шляхом протеолітичного катаболізму.
Порушення функції нирок .
Не було проведено спеціальних досліджень препарату Айлія ® у пацієнтів із нирковою недостатністю.
Фармакокінетичний аналіз пацієнтів у дослідженні VIEW 2, серед яких 40 % мали ниркову недостатність (легкого ступеня тяжкості – 24 %, середнього – 15 % та тяжкого – 1 %), не виявив різниці у показниках концентрації діючої речовини у плазмі крові після інтравітреального застосування з частотою 1 раз на 4 тижні або 1 раз на 8 тижнів.
Схожі результати спостерігалися у рамках дослідження GALILEO при призначенні препарату Айлія ® за показаннями ТЦВС та у дослідженні VIVID DME при призначенні препарату Айлія ® за показаннями діабетичний набряк макули (ДНМ).
Клінічні характеристики.
Показання.
Препарат Айлія ® показаний дорослим пацієнтам для лікування:
  • неоваскулярної (вологої) вікової макулодистрофії (ВМД) (див. розділ «Фармакодинаміка»);
  • порушень зору через набряк макули, що розвинувся внаслідок тромбозу вен сітківки (тромбозу гілки центральної вени сітківки (ТГЦВС) або тромбозу центральної вени сітківки (ТЦВС)) (див. розділ «Фармакодинаміка»);
  • порушень зору внаслідок діабетичного набряку макули (ДНМ) (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Протипоказання.
  • Підвищена чутливість до діючої речовини афліберсепту або до будь-якої з допоміжних речовин.
  • Активна або підозрювана окулярна чи періокулярна інфекція.
  • Активне тяжке запалення інтраокулярних структур.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.
Не проводилось досліджень із взаємодії з іншими лікарськими засобами. Супутнє застосування фотодинамічної терапії з використанням вертепорфіну разом із введенням препарату Айлія ® не вивчалося, отже немає даних про профіль безпеки супутнього застосування вказаних методів лікування.
Особливості застосування.
Реакції, пов'язані з інтравітреальними ін'єкціями.
Інтравітреальні ін'єкції, в тому числі із застосуванням препарату Айлія ® , асоціюються з розвитком ендофтальміту, внутрішньоочним запаленням, регматогенним відшаруванням сітківки, розривом сітківки та ятрогенною травматичною катарактою (див. розділ «Побічні реакції). Ін'єкцію препарату Айлія ® слід завжди проводити в належних асептичних умовах. Крім того, потрібно спостерігати за станом пацієнта протягом 1 тижня після ін'єкції для своєчасного лікування можливого інфекційного ускладнення. Пацієнтів потрібно попередити, що в разі виникнення в них будь-яких симптомів, що припускають наявність ендофтальміту або інших вищезазначених станів, вони повинні негайно повідомити про це лікаря.
Підвищення внутрішньоочного тиску може виникнути протягом 60 хвилин після проведення інтравітреальної ін'єкції, в тому числі при застосуванні препарату Айлія ® (див. розділ «Побічні реакції»). Слід з особливою обережністю застосовувати препарат пацієнтам із глаукомою, що тяжко контролюється (не вводити препарат Айлія ® при внутрішньоочному тиску ≥ 30 мм. рт. ст). У всіх випадках необхідно ретельно стежити як за внутрішньоочним тиском, так і за кровопостачанням диска зорового нерва та вживати відповідних заходів при виявленні патологічних відхилень.
Імуногенність.
Оскільки препарат є лікувальним протеїном, при застосуванні препарату Айлія ® можливі прояви імуногенності (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтів слід попередити про необхідність повідомляти про всі ознаки або симптоми внутрішньоочного запалення, такі як біль, фотофобія або почервоніння, що можуть бути клінічними проявами підвищеної чутливості.
Системні ефекти.
Після інтравітреальної ін'єкції інгібіторів VEGF відмічались системні небажані явища, в тому числі позаочні крововиливи та артеріальні тромбоемболічні ускладнення. Виходячи з теоретичних припущень, існує ризик, що такі явища можуть бути пов'язані з пригніченням VEGF. Дані про безпеку лікування хворих з ТЦВС, ТГЦВС або ДНМ з інсультом, транзиторними ішемічними атаками або інфарктом міокарда в анамнезі впродовж останніх 6 місяців – обмежені. Слід дотримуватися обережності при лікуванні таких пацієнтів.
Інші впливи.
Як і при застосуванні інших інтравітреальних інгібіторів VEGF для лікування ВМД, ТЦВС, ТГЦВС та ДНМ, слід враховувати таке.
• Системне вивчення безпеки та ефективності застосування препарату Айлія ® одночасно на обох очах не проводилось (див. розділ «Фармакокінетика»). При проведенні одночасного лікування обох очей можливе збільшення системного впливу, що підвищує ризик системних побічних ефектів.
• Одночасне застосування з іншими анти-VEGF-препаратами.
Відсутні дані щодо одночасного застосування препарату Айлія ® з іншими анти-VEGF-препаратами (системними або офтальмологічними).
• Фактори ризику, пов'язані з утворенням розриву пігментного епітелію сітківки після застосування інгібіторів VEGF для лікування вологої ВМД, включають велике за площею та/або високе відшарування пігментного епітелію сітківки. У пацієнтів зі згаданими факторами ризику стосовно розриву пігментного епітелію сітківки терапію препаратом Айлія ® слід починати з обережністю
• У пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки або розривами сітківки 3 чи 4 ступеня лікування препаратом слід припинити.
• При розриві сітківки необхідно відкласти введення препарату й продовжити лікування тільки після загоєння ушкодження.
• Застосування препарату відкладають, а лікування продовжують не раніше встановленого за графіком наступного строку у випадку:
  • зниження гостроти зору з максимальною корекцією на ≥30 літер порівняно з останніми показниками перевірки гостроти зору;
  • субретинального крововиливу, що розповсюджується на центральну ямку сітківки, або якщо ділянка крововиливу ≥50 % загальної зони ураження.
• У випадку внутрішньоочної операції застосування препарату припиняють протягом 28 днів до або після запланованої чи проведеної операції.
• Препарат Айлія ® не повинен застосовуватися у період вагітності за винятком випадків, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
  • Жінкам репродуктивного віку необхідно використовувати ефективні засоби контрацепції в ході терапії препаратом і впродовж не менше 3 місяців після останньої інтравітреальної ін'єкції афліберсепту (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
  • Існує обмежений досвід у лікуванні пацієнтів із ішемічним ТЦВС та ТГЦВС. Пацієнтам із клінічними ознаками необоротної ішемічної втрати функції зору лікування не рекомендується.
Популяційні групи з обмеженою кількістю даних.
Існує обмежений досвід у лікуванні пацієнтів з ДНМ внаслідок цукрового діабету 1-го типу; у пацієнтів, хворих на діабет з HbA1c більше 12 % або з проліферативною діабетичною ретинопатією.
Препарат Айлія ® не досліджували у хворих з активними системними інфекціями або у пацієнтів із такими захворюваннями обох очей як відшарування або розрив сітківки. Також відсутній досвід лікування препаратом Айлія ® хворих на цукровий діабет із супутньою неконтрольованою артеріальною гіпертензією. При лікуванні таких хворих лікар має зважати на вказану вище інформацію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінки дітородного віку. Жінкам дітородного віку необхідно використовувати ефективні засоби контрацепції в ході терапії препаратом і впродовж не менше 3 місяців після останньої інтравітреальної ін'єкції афліберсепту (див. розділ «Особливості застосування»).
Вагітність. Дані про застосування афліберсепту у вагітних жінок відсутні.
Дослідження на тваринах показали ембріофетальну токсичність (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Незважаючи на те, що системний вплив після внутрішньоочного введення є надзвичайно низьким, не рекомендується застосування препарату Айлія ® у період вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь для матері перевищує ризик для плода.
Жінки, які годують груддю. Невідомо, чи виділяється афліберсепт із грудним молоком, отже, не можна виключити можливі ризики для немовлят, яких годують груддю. Таким чином, не рекомендується введення Айлія ® під час годування груддю. Слід прийняти рішення про припинення годування груддю або утримуватися від терапії препаратом Айлія ® враховуючи співвідношення користі від грудного вигодовування для дитини та користі від лікування для матері.
Фертильність. Результати досліджень на тваринах при системному застосуванні високих доз препарату показали, що афліберсепт може мати шкідливий вплив на фертильність чоловіків та жінок (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Не слід очікувати на вказаний ефект після внутрішньоочного введення, оскільки в цьому випадку системний вплив є надзвичайно низьким.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Ін'єкції препарату Айлія ® спричиняють незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами через можливі тимчасові зорові розлади асоційовані з ін'єкцією або офтальмологічним дослідженням. Не рекомендовано керувати автотранспортним засобом або працювати з механізмами, доки зорові функції не відновляться у значному ступені.
Спосіб застосування та дози.
Препарат Айлія ® застосовувати тільки у вигляді інтравітреальних ін'єкцій (ін'єкції у склисте тіло).
Ін'єкції виконує кваліфікований лікар, який має досвід виконання інтравітреальних ін'єкцій.
Дозування.
Волога вікова макулодистрофія (ВМД).
Рекомендована доза препарату Айлія ® становить 2 мг (50 мікролітрів). Лікування препаратом Айлія ® слід розпочинати з 1 ін'єкції 1 раз на місяць впродовж перших 3 місяців з подальшим застосуванням 1 ін'єкції 1 раз на 2 місяці. Немає потреби у моніторингу в період між проведенням ін'єкцій.
Після перших 12 місяців лікування препаратом Айлія ® на підставі результатів дослідження функції зору та/або об'єктивного дослідження інтервал між проведенням ін'єкцій може бути подовжений. У цьому випадку графік офтальмологічних обстежень повинен визначатися особистим лікарем і може бути частішим, ніж графік ін'єкцій.
Набряк макули, що розвинувся внаслідок тромбозу вен сітківки (ТЦВС або ТГЦВС).
Рекомендована доза препарату Айлія ® становить 2 мг афліберсепту (50 мікролітрів). Після першої ін'єкції лікування проводити 1 раз на місяць. Інтервал між застосуванням 2 доз повинен становити щонайменше 1 місяць.
Терапію препаратом Айлія ® слід припинити, якщо в ході лікування відсутні поліпшення функції зору та отримано відповідні результати об'єктивного дослідження.
Терапія у режимі 1 раз на місяць триває до досягнення максимальної гостроти зору і/або зникнення ознак активності захворювання. Може виникнути необхідність у введенні 3 або більше послідовних ін'єкцій з частотою 1 раз на місяць.
За потреби можна продовжити лікування, поступово збільшуючи інтервали між введенням препарату Айлія ® для підтримання стабільних показників функції зору та відповідних результатів об'єктивного дослідження, однак наявних даних недостатньо для встановлення тривалості цих інтервалів.
При погіршенні функції зору та відповідних результатів об'єктивного дослідження інтервал у прийомі препарату слід відповідним чином зменшити.
Лікар має визначати схему моніторингу та лікування, базуючись на даних клінічної відповіді кожного окремого пацієнта.
Моніторинг активності захворювання може включати клінічне обстеження, функціональні тести або контроль за допомогою методів візуалізації (наприклад, ОКТ або флуоресцентна ангіографія).
Діабетичний набряк макули.
Рекомендована доза препарату Айлія ® становить 2 мг афліберсепту, що еквівалентно
50 мікролітрам. Лікування препаратом Айлія ® розпочинати з введення по 1 ін'єкції 1 раз на місяць впродовж 5 місяців поспіль, після чого застосовувати по 1 ін'єкції 1 раз на 2 місяці. Немає потреби в моніторингу у період між проведенням ін'єкцій.
Через 12 місяців від початку лікування препаратом Айлія ® можна подовжити інтервали між ін'єкціями, виходячи з показників функції зору та/або об'єктивного дослідження. Графік здійснення моніторингу стану пацієнта визначає особистий лікар.
Якщо показники функції зору та результати об'єктивного дослідження свідчать про відсутність користі для пацієнта від продовження лікування, препарат Айлія ® слід відмінити.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю.
Не було проведено спеціальних клінічних досліджень щодо застосування Айлія ® пацієнтами з печінковою/нирковою недостатністю. Згідно з наявними даними немає потреби змінювати дозування препарату Айлія ® таким пацієнтам (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Застосування пацієнтам літнього віку.
Застосування препарату у пацієнтів літнього віку не потребує особливих заходів безпеки. Досвід застосування препарату у пацієнтів віком понад 75 років з ДНМ обмежений.
Інструкція з використання.
Інтравітреальні ін'єкції виконуються кваліфікованим лікарем, який має досвід проведення інтравітреальних ін'єкцій, згідно з медичними стандартами і відповідними рекомендаціями. Загалом мають бути забезпечені відповідне знеболення та асептична обробка місця ін'єкції із застосуванням антисептичних речовин широкого спектра дії для місцевого застосування (наприклад, обробка повідон-йодом шкіри навколо очей, повіки та поверхні ока).
Рекомендується також здійснювати передопераційну дезінфекцію рук, використовувати стерильні рукавички, серветки та розширювач повік (або еквівалентний пристрій).
Голку для ін'єкцій вводити у порожнину склистого тіла на відстані 3,5-4,0 мм від лімба, уникаючи горизонтальної меридіани та спрямовуючи її до центру очного яблука. Після цього вводити препарат Айлія ® в об'ємі 0,05 мл. Наступні ін'єкції слід проводити в інші ділянки склери.
Одразу після проведення інтравітреальної ін'єкції слід спостерігати за рівнем внутрішньоочного тиску пацієнта з метою діагностики його підвищення. Відповідні моніторингові заходи можуть включати перевірку кровопостачання диска зорового нерва або очну тонометрію. При необхідності можливий стерильний парацентез.
Після проведення інтравітреальної ін'єкції пацієнтів слід попередити, що при виникненні будь-яких симптомів можливого ендофтальміту (біль в очах, почервоніння очей, світлобоязнь, зниження гостроти зору) вони повинні негайно повідомити про це лікаря.
Вміст кожного попередньо заповненого шприца або флакона використовують для лікування тільки одного ока.
Попередньо заповнені шприци/флакони містять більший об'єм, ніж становить рекомендована доза - 2 мг афліберсепту. Об'єм, що екстрагується, попередньо заповненого шприца (90 мікролітрів)/флакона (100 мікролітрів) повністю на застосовується. Надлишковий об'єм препарату має бути вилучений перед проведенням ін'єкції.
При введенні всього об'єму попередньо заповненого шприца/флакона можливе передозування. Видалення пухирців повітря та надлишків препарату проводити шляхом повільного натискання на поршень, доки верхівка поршня не досягне чорної позначки шкали дозування на корпусі шприца (дорівнює 50 мікролітрам, тобто 2 мг афліберсепту).
Після ін'єкції будь-які невикористані залишки препарату слід утилізувати.
Попередньо заповнені шприці/флакони призначені тільки для одноразового використання.
Не можна відкривати стерильний попередньо заповнений блістер поза медичним закладом.
Оскільки в одному попередньо заповненому шприці/флаконі міститься більший об'єм – 90/100 мікролітрів, ніж становить рекомендована доза (50 мікролітрів), частина вмісту попередньо заповненого шприца/флакона має бути вилучена перед застосуванням.
Перед введенням препарату потрібно провести візуальну перевірку розчину на наявність будь-яких сторонніх часточок та/або змін кольору або будь-яких змін зовнішнього вигляду. При виявленні в розчині згаданих відхилень такий розчин не застосовувати.
Для виконання інтравітреальних ін'єкцій використовувати голку 30 G х ½ дюйма.
Попередньо заповнені шприци:
  1. Після приготування до проведення ін'єкції відкрити упаковку препарату Айлія ® та зняти стерильну блістерну упаковку. Обережно відкрити блістерну упаковку, щоб не порушити стерильність її вмісту. Тримати шприц у стерильній кюветі до його використання.
  1. Із забезпеченням належних асептичних умов вийняти шприц зі стерильної блістерної упаковки.
  1. Щоб зняти захисну кришку, потрібно тримати шприц однією рукою, а великим та вказівним пальцями іншої руки необхідно взятися за ковпачок і відламати його. Увага : відламати (не згинати й не крутити) ковпачок (рис.1).
Рис. 1
  1. Для того, щоб не порушити стерильність препарату, не потрібно відтягувати поршень шприца назад.
  1. Із забезпеченням належних асептичних умов щільно прикрутити голку для ін'єкцій до наконечника шприца з адаптером Люера (рис.2).
  1. Зняти пластиковий ковпачок з голки.
Рис. 2
  1. Тримаючи шприц у положенні догори голкою, необхідно перевірити його вміст на наявність пухирців повітря. При їх виявленні обережно постукати пальцем по шприцу, доки пухирці не піднімуться нагору (рис.3).
  1. Для вилучення всіх пухирців з повітрям та надлишків препарату повільно натиснути на поршень, доки верхівка поршня не досягне чорної позначки на корпусі шприца, яка дорівнює 50 мікролітрам (рис.4).
Рис.3
Рис.4 Рис. 5
  1. Попередньо заповнений шприц призначений тільки для одноразового використання. Будь-які невикористані залишки препарату або матеріали підлягають утилізації згідно з місцевими вимогами.
Флакони
  1. Зняти захисну пластикову кришку (рис. 6) та продезінфікувати зовнішню поверхню гумової пробки флакона.
Рис. 6
  1. Приєднати фільтрувальну голку 18 G 5 мікрон, що
додається в упаковці, до стерильного шприца об'ємом 1 мл з адаптером Люера (рис.7).
  1. Вводити фільтрувальну голку в центр гумової пробки флакона, доки вона повністю не увійде до флакону, а кінчик не досягне дна флакону.
Рис. 7
  1. Із забезпеченням належних асептичних умов вилучити весь вміст Айлія ® з флакона у шприц, тримаючи флакон у вертикальному положенні і трохи нахиливши вбік, щоб полегшити повне видалення препарату з флакона.
Щоб стримати надходження повітря необхідно забезпечити занурення скісного краю фільтрувальної голки в рідину. Продовжувати нахиляти флакон під час відбору препарату, утримуючи скіс фільтрувальної голки зануреним у рідину (рис. 8-9).
Рис. 8 Рис. 9
  1. Необхідно переконатися, що шток поршня був достатньо відтягнутий під час вилучення розчину з флакона, щоб повністю спорожнити фільтрувальну голку.
  1. Зняти фільтрувальну голку та належним чином утилізувати її.
Увага : голку для фільтрації не можна використовувати для інтравітреальних ін'єкцій.
  1. Із забезпеченням належних асептичних умов щільно прикрутити голку для ін'єкцій 30 G × ½ дюйма до наконечника шприца з адаптером Люера (рис.10).
  1. Зняти пластиковий ковпачок з голки шприца безпосередньо перед ін'єкцією Айлія ® .
Рис. 10
  1. Перевірити шприц на наявність пухирців повітря, тримаючи його голкою догори. Якщо вони є в шприці, необхідно обережно постукати по ньому пальцем доки пухирці не піднімуться (рис.11).
Рис. 11
  1. Видалити всі пухирці та надлишки розчину препарату, повільно натискаючи на поршень, доки його кінчик не досягне відмітки 0,05 мл на корпусі шприца (рис.12-13).
Рис.12 Рис.13
  1. Флакон призначений для одноразового використання. Будь-які невикористані залишки препарату або матеріали підлягають утилізації згідно з місцевими вимогами.
Діти.
Даних про безпеку та ефективність застосування препарату Айлія ® для дітей немає, тому препарат Айлія ® не призначати дітям за показаннями волога ВМД, ТЦВС, ТГЦВС та ДНМ.
Передозування.
У клінічних дослідженнях застосовували дози до 4 мг з місячними інтервалами. Спостерігалися окремі випадки передозування при застосуванні дози 8 мг.
Передозування при застосуванні більшого об'єму ін'єкції може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску. Таким чином, у разі передозування необхідно стежити за рівнем внутрішньоочного тиску і, в разі потреби, розпочати відповідне лікування, рішення про що приймає особистий лікар.
Побічні реакції.
Оцінка безпеки застосування препарату Айлія ® здійснювалася у ході 7 досліджень фази III за участю 2957 пацієнтів. З них 2356 пацієнтів отримували рекомендовану дозу 2 мг.
Серйозні побічні реакції, пов'язані з процедурою проведення ін'єкції препарату Айлія ® , спостерігалися з частотою менше 1 випадку на 2200 інтравітреальних ін'єкцій та проявлялись у вигляді сліпоти, ендофтальміту, відшарування сітківки, травматичної катаракти, крововиливу у склисте тіло, катаракти, відшарування склистого тіла та підвищення внутрішньоочного тиску (див. розділ «Особливості застосування»).
Найпоширенішими побічними реакціями (спостерігалися принаймні в 5 % пацієнтів, які застосовували препарат Айлія ® ) були крововиливи у кон'юнктиву (24,9 %), зниження гостроти зору (10,7 %), біль в очах (9,9 %), підвищення внутрішньоочного тиску (7,1 %), відшарування склистого тіла (6,8 %), деструкція склистого тіла (6,6 %) та катаракта (6,6 %).
Дані з безпеки, наведені нижче, включають всі побічні реакції, що були відмічені у ході 7 досліджень фази ІІІ при застосуванні препарату за такими показаннями, як волога ВМД, ТЦВС, ТГЦВС та ДНМ, з передбачуваною вірогідністю наявності причинно-наслідкового зв'язку з процедурою ін'єкції або лікарським засобом.
Побічні реакції наведені за класифікацією «Система Орган Клас» та частотою виникнення. За частотою виділяють такі категорії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1 000 до <1/100) та поодинокі (³ 1/10 000 дo < 1/1 000). У межах кожної групи побічні реакції представлені у порядку зменшення ступеня тяжкості.
Таблиця 1.
Усі побічні реакції, відмічені на тлі лікування препаратом у ході досліджень фази ІІІ (узагальнені дані досліджень фази ІІІ при застосуванні препарату за показаннями волога ВМД, ТЦВС, ТГЦВС та ДНМ)
СистемаОрган
Клас
Дуже часто
Часто
Нечасто
Поодинокі
З боку імунної системи
Підвищена чутливість***
З боку органів
зору
Крововилив у кон'юнктиву,
зниження гостроти зору
Розрив пігментного епітелію сітківки*,
відшарування пігментного епітелію сітківки,
дегенеративні зміни сітківки, крововилив у склисте тіло, катаракта,
ядерна катаракта, субкапсулярна катаракта,
кортикальна катаракта,
ерозія рогівки, абразія рогівки, підвищення внутрішньоочного тиску,
порушення чіткості зору,
деструкція склистого тіла,
набряк рогівки, відшарування склистого тіла, біль у місці ін'єкції,
біль в оці, відчуття стороннього тіла в очах,
посилена сльозотеча, набряк повіки, крововилив у місці ін'єкції, точковий кератит, гіперемія кон'юнктиви, гіперемія очей
Сліпота,
ендофтальміт**,
відшарування сітківки,
розрив сітківки,
ірит,
увеїт,
іридоцикліт,
помутніння кришталика,
ушкодження епітелію рогівки,
подразнення у місці ін'єкції,
незвичні відчуття в оці,
подразнення повіки,
клітинна опалесценція у передній камері ока
Травматична катаракта,
вітрит,
гіпопіон.
* Розлади, що пов'язують з вологою ВМД. Спостерігалися тільки у ході досліджень із застосуванням препарату за показаннями волога ВМД.
** Ендофтальміт з позитивною та негативною культурою.
*** У тому числі алергічні реакції.
Опис окремих побічних реакцій.
У ході досліджень фази ІІІ при застосуванні препарату за показаннями волога ВМД у пацієнтів, які отримували антитромботичні препарати, спостерігали збільшення частоти крововиливів у кон'юнктиву. Таке збільшення частоти було аналогічним у хворих, які отримували лікування як ранібізумабом, так і Айлія ® .
Артеріальні тромбоемболічні ускладнення – це небажані явища, потенційно пов'язані з системним пригніченням VEGF. Виходячи з теоретичних припущень, існує ризик розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень після інтравітреального застосування інгібіторів VEGF.
Артеріальні тромбоемболічні ускладнення (АТУ), згідно з критеріями, встановленими спільною групою дослідників у галузі дезагрегаційної терапії (Antiplatelet Trialists' Collaboration (APTC)), включають нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт та смерть від судинного захворювання (в тому числі летальні випадки з нез'ясованих причин).
Частота розвитку таких ускладнень в дослідженнях фази ІІІ вологої ВМД протягом
96-тижневого періоду дослідження становила 3,3 % (60 осіб з 1824) в комбінованій групі пацієнтів, що отримувала терапію препаратом Айлія ® , і 3,2% (19 осіб з 595) у пацієнтів, які лікувались ранібізумабом (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Відповідні показники у дослідженні ДНМ під час перших 52 тижнів склали 3,3 % (19 з 578) (Айлія ® ) та 2,8 % (8 з 287) (контрольна група) (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Частота розвитку ATУ у дослідженнях фази ІІІ з вивчення ТЦВС протягом 76/100 тижнів становила 0,6 % (2 особи з 317) у пацієнтів, які отримали принаймні 1 дозу препарату А йлія ® , на відміну від 1,4 % (2 особи з 142) у пацієнтів з групи імітації ін'єкції (див. розділ «Фармакологічні властивості»), в той же час у дослідженнях фази III з вивчення ТГЦВС протягом 52 тижнів вказаний показник становив 0 % (0 з 91) у пацієнтів, які отримували препарат Айлія ® , порівняно із 2,2 % (2 з 92) у контрольній групі (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Один з пацієнтів контрольної групи отримував екстрену терапію препаратом Айлія ® .
Як і всі препарати білкового походження, які застосовують з терапевтичною метою, Айлія ® може спричинити імуногенні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Вони дозволяють проводити безперервний моніторинг співвідношення користь-ризик щодо препарату. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Попередньо заповнені шприци.
Зберігати в холодильнику (при температурі від 2°С до 8°С). Не заморожувати.
Для захисту від світла зберігати у блістері та картонній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Флакони.
Зберігати в холодильнику (при температурі від 2°С до 8°С). Не заморожувати.
Для захисту від світла зберігати флакон в картонній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Безпосередньо перед застосуванням закритий флакон/запаяний блістер з препаратом Айлія ® може зберігатися при кімнатній температурі (нижче 25° C) не більше 24 годин. Після відкриття флакона/блістера необхідно дотримуватися асептичних умов.
Несумісність.
Зважаючи на відсутність досліджень з вивчення сумісності, препарат Айлія ® не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
Попередньо заповнені шприци.
Попередньо заповнений скляний шприц, щільно закритий за допомогою еластичного обмежувача ходу поршня та еластичного гвинтового ковпачка, що входить до системи герметизації з адаптером Люера, оснащений штоком поршня та накладкою для пальця, об'ємом 0,165 мл, запаяний у блістер, у картонній упаковці.
Флакони.
Скляний флакон об'ємом 0,278 мл, еластична гумова пробка та фільтрувальна голка 18 G, у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробники.
Попередньо заповнені шприци
Відповідальний за випуск серії:
ГП Грензах Продуктіонс ГмбХ, Німеччина (GP Grenzach Produktions GmbH, Germany).
Флакони
Відповідальний за випуск серії:
Байєр Фарма АГ, Німеччина (Bayer Pharma AG, Germany).
Місцезнаходження виробника та його адреса провадження діяльності.
Попередньо заповнені шприци
Відповідальний за випуск серії:
Еміль-Барель-Штрассе, 7, 79639 Грензах-Вілєн, Німеччина (Emil-Barell-Strasse 7, 79639, Grenzach-Wyhlen, Germany).
Флакони
Відповідальний за випуск серії:
Мюллєрштрассе, 178, 13353, Берлін, Німеччина (Mullerstrasse, 178, 13353 Berlin, Germany).
АФЛИБЕРСЕПТ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа