Личный кабинет
АЛЛЕСТА табл. п/о 40 мг №30
rx
Код товара: 133662
Производитель: Alkaloid (Македония)
900,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Аллель
Allesta.
Место хранения:
Активный ингредиент: симвастатин;
1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит симвастатин 10 мг или 20 мг, или 40 мг;
Вспомогательные вещества : микрокристаллическая целлюлоза; лактоза, моногидрат; Лимонная кислота, моногидрат; кислотная аскорбиновая кислота; стеарат магния; бутил гидрокситолуол (E 321); Барлатинированный крахмал; стирально; Угнета II розовый.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: круглые диоксид таблетки красный - розовый цвет с рисом на одной стороне.
Фармакотерапевтическая группа. Гиполипидемические препараты, монокомпонент. Ингибиторы GMG - COA - редуктазы. Код ATH C10A A01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика .
После получения внутреннего симвастатина, который представляет собой неактивный лактотон, гидролизуют в печени с образованием соответствующего производного бета-гидроксикислоты, имеющего высокую ингибирующую активность по отношению к редуктазе GMG-COA (3-гидрокси-3-метилглутарл-COA Reductase) - Катализирующий фермент, преобразующий GMG-COA в мевалонат, начальный и самый значительный этап биосинтеза холестерина. Доказано, что симвастатин уменьшает нормальные и повышенные уровни липопротеинов холестерина низкой плотности (HS LDL). LDL образуются из очень низкой плотности липопротеина (LPD) и катабарированы в основном рецепторами с высокой аффинностью для LDL. Механизм воздействия на уменьшение LDL-восстановительного эффекта симвастатина может состоять из снижения концентрации LPDST HS, а также для стимуляции рецепторов ЛПНП, что приводит к снижению производства и повышению катаболизма холестерина ЛПНП. Уровни аполипопротеина B также значительно снижаются при лечении симвастатина. Кроме того, симвастатин значительно увеличивает HDL и уменьшает уровень триглицеридов в плазме крови. В результате этих изменений соотношение общих Xs к ВЭЖХ и HS LDL к HDLA уменьшается.
Фармакокинетика.
Симвастатин является неактивным лактоном, который легко гидролизуется путем поворота in vivo в бета-гидроксикислотной кислоте, мощный ингибитор GMG-COA редуктазы. Гидролиз происходит в основном в печени; Скорость гидролиза в плазме крови очень мало. Фармакокинетические свойства оценивались со взрослыми участием. Фармакокинетические данные о детях и подростках отсутствуют.
Поглощение. Человеческий симвастатин хорошо поглощается и расширяет обширную первичный печеночный метаболизм. Изоляция в печени зависит от кровотока в печени. Печень является основным центром действия активной формы. Было обнаружено, что наличие бета-гидроксикислоты к системному циркуляции после правдачной дозы симвастатина составляет менее 5% дозы. Максимальная концентрация активных ингибиторов в плазме крови достигается примерно через 1-2 часа после приема симвастатина. Прилагаемая еда не влияет на поглощение. Фармакокинетика одинарных и многократных доз симвастатина продемонстрировала, что не наблюдается накопление лекарственного препарата после нескольких дозировков.
Распределение. Связывание симвастатина и его активного метаболита с белками плазмы крови составляет> 95%.
Разведение. Simvastatin - это субстрат CYP3A4 (см. Разделы «Противопоказания», «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий»). Наибольшие метаболиты симвастатина, представленного в плазме крови человека, представляют собой бета-гидроксикислоты и четыре дополнительных активных метаболита. После введения человека пероральная доза радиоактивного симвастатина на 96 часов 60% меченого препарата выделяли при опорожке и 13% - в моче. Количество, обнаруженное в опорожнении, является эквивалентным поглощенным лекарственным средством, выделяемым из желчи, а также ненадолго препарата. После внутривенной инъекции метаболит бета-гидроксикислоты своей полураспада в среднем составляет 1,9 часа. В виде ингибиторов с выходом мочи только 0,3% дозы.
Симвастатиновая кислота активно захвачена гепатоцитами с использованием носителя OATP1B1.
Полиморфизм SLCO1B1.
В носителях Allle S.521T> C GENCO1B1 наблюдается снижение активности белка OATP1B1. Среднее воздействие (AUC) основного активного метаболита - симвастатиновой кислоты - составляет 120% в гетерозиготных носителях (ST) аллелей и 221% в гомозиготных (SS) средств массовой информации по сравнению с пациентами с наиболее распространенным генотипом (TT). Аллель C в европейском населении происходит с частотой 18%, а гомозиготный генотип SS обнаруживается на частоте 1,5%. У пациентов с полиморфизмом Gene SLCO1B1 существует риск повышения выставки симвастатиновой кислоты, что может увеличить риск рабдомиолиза (см. Раздел «Особенности применения»).
Клинические характеристики.
Индикация.
Гиперхолестеринемия
Лечение первичной гиперхолестеринемии или смешанной дислипидемии, как дополнение к диеты, когда ответ на диета и другие не лекарственные процедуры (например, физические упражнения, потеря веса тела) недостаточно.
Лечение гомозиготной семейной гиперхолестеринемемии в качестве дополнения к диетам и другим лечению липидизации (например, выдвижение липидов низкой плотности) или, если такие методы лечения не являются правильными.
Сердечно-сосудистая профилактика.
Уменьшение риска летальности у пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями и заболеваемостью у пациентов с явными атеросклеротическими сердечно-сосудистыми заболеваниями или диабетом с нормальным или повышенным уровнем холестерина в качестве дополнительной терапии для коррекции других факторов риска и к другой кардиопротективной терапии.
Противопоказание.
- Повышенная чувствительность к упрощению или любому компоненту этого препарата;
- Заболевание печени на остром этапе или неясном постоянном увеличении уровней трансаминаз сыворотки;
- Сопутствующий прием мощных ингибиторов CYP3A4 (способы, которые увеличивают AUC, примерно 5 раз или более), (такие как итраконазол, кетоконазол, деконазол, вориконазол, ингибиторы для протеазы ВИЧ (например, нельфинавир), лучевой, лавок, эритромицин, Claritromycin, Talithromycin и нефазодон (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»);
- Сопровождающий прием Gemfibrozil, циклоспорина или Даназола.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Исследование взаимодействия проводилось только с участием взрослых.
Фармакодинамическое взаимодействие
Взаимодействия с липидными препаратами, которые могут быть вызваны отдельно миопатией.
Риск миопатии, включая рабдомиолиза, увеличивается во время сопутствующего приема с фиброматами. Кроме того, существует фармакокинетическое взаимодействие с Gemfrozil, что приводит к увеличению уровней симвастатина в плазме крови. При одновременном приеме симвастатина и фенофибрата нет доказательства того, что риск миопатии превышает количество отдельных рисков каждого отдельного препарата. Нет достаточных данных в фармакостесах и фармакокинетических данных по другим фибратам. Иногда случаи миопатии / рабдомиолиза были связаны с сопутствующим введением симвастатина с динамическими дозами липидомоттива (≥ 1 г / день) ниацина (см. Раздел «Особенности применения»).
Фармакокинетическое взаимодействие
Ниже приведены резюмированные рекомендации для назначения препаратов взаимодействия (см. Разделы «Способ применения и доза», «Противопоказания», «Особенности применения»).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами, связанными с повышенным риском миопатии / рабдомиолиза.
Препараты взаимодействия | Соответствующие рекомендации |
Мощные ингибиторы CYP3A4, например: Андтраконазол Кетоконазол Павоназол Вориконазол Эритромицин Кларитромицин Телетромицин Ингибиторы протеазы HIV (например, Nealfinavir) Лучевая сила Телемерность Нефазодон. Циклоспорин Даназол Гемфиброзил | Противопоказан при получении симвастатина |
Другие фибраты (за исключением фенофибрата) | Не превышать 10 мг симвастатин в день |
Фюзальная кислота | Не рекомендуется с симвастатином |
Амиодарон Амлодипин Верапамил Дилтиазема | Не превышать 20 мг симвастатин в день |
Грейпфрутовый сок | Когда ресепшн симвастатин избегают потребления сока грейпфрута |
Влияние других лекарств на симвастатин
Взаимодействие с ингибиторами CYP3A4
Симвастатин представляет собой субстрат цитохрома P450 3A4. Мощные ингибиторы цитохрома P450 3A4 повышают риск развития миопатии и рабдомиолиза путем увеличения концентрации ингибирующей активности ГМГ-Coaa Reductase в плазме крови при лечении симвастатина. Эти ингибиторы включают андтреколазол, кетоконазол, расположение, кариконазол, эритромицин, кларитромицин, талитромицин, ингибиторы протеазы ВИЧ (например, нельфинавир), лучевой, лавок и нефазодон. Одновременное приема Андтраконазола приводит к увеличению более чем в 10 раз на выставке симвастатиновой кислоты (активные метаболиты бета-гидроксикислоты). Телтромицин приводит к 11-кратному увеличению воздействия симпастатиновой кислоты.
Противопоказанное сочетание с андраконазолом, кетоконазолом, деконазолом, кариконазолом, ингибиторами для протеазы ВИЧ (например, Nealphinavir), беасцепирвирвир, тальфинавир, кларитромицин, тилитромицин и непазодон, а также с драгоценными камнями, циклоспорином и даназолом (см. Раздел «Противопоказания» ). Если терапия с мощными ингибиторами CYP3A4 (увеличение препаратов примерно в 5 раз или больше) не может быть отменена, терапия симвастатина должна быть приостановлена во время приемных препаратов. Необходимо предписывать симвастатин в сочетании с другими менее мощными ингибиторами CYP3A4: флуконазол, верапамил или дилтиацем (см. Раздел «Способ применения и доза», «Особенности применения»).
Флуконазол
Изредка случаев было отмечено случаев рабдомиолиза, связанного с сопровождающим приемом симвастатина и флуконазола.
Циклоспорин
Риск миопатии / рабдомиолиза увеличивается с симвастатином с одновременным приемом циклоспорина; Следовательно, использование с циклоспорином противопоказано. Хотя механизм действия не полностью изучен, было продемонстрировано, что циклоспорин увеличивает ингибиторы AUC of GMG-COA Reductase. Увеличение AUC для симвастатина происходит, прежде всего, частично путем ингибирования CYP3A4.
Даназол
Риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается с симвастатином с одновременным введением; Следовательно, использование с Даназолом противопоказано.
Гемфиброзил
Gemfibrozil увеличивает AUC о симпастатиновой кислоте в 1,9 раза, возможно, из-за ингибирования глюкуронизации. Одновременное использование с Gemfibrozil противопоказан.
Фюзальная кислота
Риск миопатии, включая рабдомиолиза, может увеличиться во время сопутствующего приема системной фусезидной кислоты и статинов. Одновременное приема этой комбинации может вызвать увеличение концентрации обеих плазмы крови. Механизм такого взаимодействия (фармакодинамика или фармакокинетика или оба механизма) в настоящее время неизвестно. Были сообщения о рабдомолизе (включая летальные случаи) у пациентов, которые приняли эту комбинацию. Если это считается необходимым использование нечеткой кислоты, лечение симвастатина следует остановить во время лечения фусидийной кислотой.
Амиодарон
Риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается во время одновременного приема симвастатина с амиодароном. Следовательно, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день для пациентов, принимающих этот препарат одновременно с амиодароном.
Блокировщики каналов кальция
• Верапамил
Риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается во время сопутствующего поступления верапамила с симвастатином в дозе 40 мг или 80 мг. Следовательно, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день для пациентов, принимающих этот препарат одновременно с верапамилом.
• Дилтиазема
Риск развития миопатии и рабдомиолиза увеличивается во время сопровождающего дилтиазема с симвастатином в дозе 80 мг. Следовательно, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день для пациентов, которые принимают этот препарат, сопровождается Diltiazem.
• амлодипин
Пациенты принимают амлодипин одновременно с симвастатином, имеют повышенный риск миопатии. Следовательно, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день для пациентов, принимающих этот препарат одновременно с амлодипином.
Умеренные ингибиторы CYP3A4
Пациенты, принимающие другие лекарства, помеченные как имеющие умеренное ингибирующее влияние на CYP3A4, одновременно с симвастатином, особенно с более высокими дозами симвастатина, могут оказать повышенный риск развития миопатии.
Ингибиторы белка OATP1B1: симвастральная кислота представляет собой белковый субстрат OATP1B1. Сопровождающее введение лекарств, известных как ингибиторы белка OATP1B1, может привести к увеличению концентрации симвастатиновой кислоты в плазме крови и увеличить риск развития миопатии.
Ниацин (никотиновая кислота)
Редкие случаи миопатии / рабдомиолиза были связаны с ассоциированным приемом симвастатина с динамическими дозами липидомоттива (≥1 г / день) ниацина (никотиновой кислоты).
Грейпфрутовый сок.
Грейпфрутовый сок содержит один или несколько компонентов, которые ингибируют CYP3A4 и могут увеличить концентрацию лекарств в плазме крови препаратов, которые метаболизируются под воздействием CYP3A4. Увеличение активности ингибиторов GMG-COA-Reductase после стандартного использования 250 мл сока в день минимальна (это около 13% ингибирующей активности относительно GMG-COAA Reductase в плазме крови и измеренной площадью под «концентрацией» -время «кривая) и не имеет клинической ценности., Однако потребление большой системы сока значительно увеличивает уровень ингибирующей активности в отношении GMG-COA Reductase в плазме крови, в этой связи необходимо избегать использования сока грейпфрута в использовании симвастатина.
Колхицин
Были сообщения о миопатии и рабдомолизе с одновременным приемом колхицина и симвастатина пациентов с почечной недостаточностью. Рекомендуется частый тщательный клинический мониторинг пациентов, принимающих эту комбинацию.
Rifampicin.
Поскольку Rifampicin является мощным стимулятором CYP3A4, пациенты, подвергающиеся долгосрочной терапии рифампицином (например, в лечении туберкулеза), возможную эффективность симвастатина.
Влияние симвастатина на фармакокинетику других лекарств
Симвастатин не имеет ингибирующего влияния на цитохроме P450 3A4. Поэтому не ожидается, что симвастатин повлияет на концентрацию в плазме метаболизирующейся с участием цитохрома P450 3A4.
Оральные антикоагулянты
У пациентов принимая антикоагулянты Кумарина, время протромбин следует определить до лечения симвастатина, а также часто - в начале терапии, чтобы убедиться, что не было существенного влияния на время протромбин. Если время протромбина достигает стабильного уровня, то этот индикатор проверяется с интервалами, которые обычно рекомендуются пациентами, принимающими антикоагулянты кумарина.
При изменении дозировки или суспензии приема симвастатина также необходимо контролировать время протромбинов. Симвастатинская терапия не связана с возникновением кровотечения или протромбинового времени у пациентов, которые не принимали антикоагулянты.
Особенности приложения.
Миопатия / rabdomiolys.
Симвастатин, а также другие ингибиторы GMG-COA-редуктазы, могут вызвать миопатию, которая проявляется в мышечной боли, боли или слабости и сопровождается увеличением активности киназы креатина более чем в 10 раз выше, чем верхний предел нормы. Миопатия иногда приобретает форму рабдомиолиза, с острой почечной недостаточностью или без него, вызванного миоглобинурией; Очень редко определяли летальные случаи. Риск миопатии увеличивается из-за высокого уровня ингибирующей активности в отношении GMG-COA Reductase в плазме крови.
Как и при использовании других ингибиторов GMG-COA-редуктазы, риск развития миопатии / рабдомиолиза зависит от дозы препарата.
У пациентов, которые используют симвастатин в дозе 80 мг, риск миопатии выше, чем при нанесении других статинов с аналогичной эффективностью в снижении X-LDL. Следовательно, симвастатин в дозе 80 мг должен использоваться только пациентами с тяжелой гиперхолестеринемией и с повышенным риском сердечно-сосудистых осложнений, которые не достигли терапевтического эффекта при нанесении более низких доз, и когда ожидается, что преимущества будут преобладать потенциальные риски. Для пациентов, принимающих симвастатин в дозе 80 мг и требуют назначения препарата симвастатина, более низкая доза симвастатина должна использоваться или предписать альтернативную формулировку группы статин с более низким потенциалом взаимодействия с другими препаратами (см. Ниже » Чтобы снизить риск движения миопатии, вызванного взаимодействием с другими лекарствами »).
Уменьшенная функция белка каретки
При пониженной функции белков печени-носителей из семейства овсяных овсяных, систематическое воздействие симвастатиновой кислоты может увеличить и может увеличить риск развития миопатии и рабдомии. Уменьшенная функция может происходить в результате ингибирования взаимодействующих агентов (например, циклоспорина) или у пациентов, которые являются HOLCO1B1 (P.521T> C) генотип.
У пацієнтів, які несуть алель гену SLCO1B1 (c.521T>C), що кодує менш активний білок ОАТР1В1, відзначається збільшена системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищений ризик міопатії. Без прив'язки до генетичного тестування ризик розвитку міопатії, пов'язаної з високими дозами (80 мг) симвастатину, становить, в цілому, приблизно 1 %.
Результати дослідження SEARCH показують, що гомозиготні носії алелі С (яких позначають як СС), які приймають симвастатин у дозі 80 мг, мають 15 %-й ризик розвитку міопатії протягом року, тоді як ризик у гетерозиготних носіїв алелі С (СТ) становить 1,5 %.
Відповідний показник ризику у пацієнтів з найбільш розповсюдженим генотипом становить 0,3 % (див. розділ «Фармакокінетика»). Подібне специфічне генотипування не розповсюджене в клінічній практиці. У разі можливості, перш ніж призначати симвастатин у дозі 80 мг окремим пацієнтам, слід вважати доцільним проведення у них генотипування на наявність алелі С у рамках оцінки співвідношення користь-ризик, і уникати призначення високих доз тим, хто виявиться носієм генотипу СС. Однак відсутність цього гену за результатами генотипування не виключає можливості розвитку міопатії у цих пацієнтів.
Вимірювання креатинкінази
Рівень креатинкінази не слід вимірювати після інтенсивного фізичного навантаження або при наявності будь-яких імовірних альтернативних причин для підвищення креатинкінази, оскільки це ускладнює інтерпретацію отриманих результатів. При значному підвищенні рівнів креатинкінази на початку (більше ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми) слід провести повторний аналіз через 5-7 днів для підтвердження результатів.
Перед початком лікування
Усіх пацієнтів, які починають терапію симвастатином, а також пацієнтів, яким було збільшено дозу симвастатину, потрібно попередити про ризик виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення болю у м´язах незрозумілого характеру, хворобливості або м'язової слабкості.
Слід дотримуватися обережності у пацієнтів зі сприятливими факторами для виникнення рабдоміолізу. З метою встановлення відповідного початкового значення, рівень креатинкінази слід виміряти до початку лікування в таких ситуаціях:
- літній вік (вік ≥ 65 років);
- жіноча стать;
- порушення функції нирок;
- неконтрольований гіпотиреоз;
- наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових порушень з боку м'язової системи;
- наявність в анамнезі м'язової токсичності при застосуванні статинів або фібратів;
- зловживання алкоголем.
У таких ситуаціях ризик при лікуванні слід розглядати відносно можливої користі, а також рекомендується проводити клінічний моніторинг. Якщо раніше у пацієнта спостерігались порушення з боку м'язової системи при лікуванні фібратами або статинами, лікування іншими засобами цього класу потрібно починати з обережністю.
При значному початковому підвищенні рівнів креатинкінази (більше ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми) призначати лікування не слід.
Під час лікування
При виникненні болю, слабкості або спазмів у пацієнта під час прийому статину слід перевірити рівні креатинкінази. Якщо виявлено, що ці рівні при відсутності інтенсивного фізичного навантаження значно підвищені (більше ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми), лікування слід припинити. Якщо симптоми є тяжкими та спричиняють щоденний дискомфорт, навіть якщо рівні креатинкінази у 5 разів менше верхньої межі норми, то слід розглянути необхідність припинення лікування. Якщо підозрюється міопатія з будь-якої іншої причини, лікування слід припинити.
Якщо симптоми зникли та рівні креатинкінази повернулись до норми, можливо розглядати відновлення прийому того ж статину або альтернативного препарату групи статинів у найнижчій дозі та під ретельним контролем.
Міопатія частіше спостерігається у пацієнтів, яким збільшували дозу до 80 мг. Рекомендовано проводити періодичне визначення рівня креатинкінази, оскільки це допоможе виявити субклінічні випадки міопатії. Однак не завжди такий моніторинг здатний запобігти розвитку міопатії.
Терапію симвастатином потрібно тимчасово припинити за кілька днів до проведення запланованого обширного хірургічного втручання, а також після медичних або хірургічних втручань.
Заходи для зниження ризику розвитку міопатії, спричиненої взаємодією з іншими лікарськими засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу значно збільшується при одночасному застосуванні симвастатину з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон, а також з гемфіброзилом, циклоспорином та даназолом. Застосування цих лікарських засобів протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).
Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також збільшується при одночасному застосуванні аміодарону, амлодипіну, верапамілу або дилтіазему з певними дозами симвастатину (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, може збільшитися при одночасному застосуванні фузидивої кислоти зі статинами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Відповідно, щодо інгібіторів CYP3A4, застосування симвастатину з ітраконазолом, кетоконазолом, посаконазолом, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревіром, телапревіром, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином та нефазодоном протипоказано (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо терапію потужними інгібіторами CYP3A4 (препаратами, що збільшують AUC приблизно у 5 разів або більше) неможливо відмінити, слід припинити терапію симвастатином на час прийому даних препаратів (або розглянути варіант застосування альтернативного препарату групи статинів). Більше того, слід з обережністю призначати симвастатин у комбінації з деякими меньш потужними інгібіторами CYP3A4: флуконазолом, верапамілом, дилтіаземом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слід уникати одночасноого прийому грейпфрутового соку та симвастатину.
Застосування симвастатину з гемфіброзилом протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Через підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу для пацієнтів, які приймають симвастатин з іншими фібратами, крім фенофібрату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Слід з обережністю приймати фенофібрат з симвастатином, оскільки кожен із цих препаратів при монотерапії може спричинити виникнення міопатії.
Симвастатин не слід приймати одночасно з фузидовою кислотою. Були повідомлення про виникнення рабдоміолізу (включаючи кілька летальних випадків) у пацієнтів, які приймали цю комбінацію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам, для яких системне застосування фузидової кислоти є життєво важливим, лікування статином слід припинити на весь період лікування фузидовою кислотою. Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи будь-яких симптомів слабкості, болю або хворобливості у м'язах. Терапію статином можна відновити через сім днів після прийому останньої дози фузидової кислоти. У виняткових випадках, коли необхідне довготривале системна терапія фузидовою кислотою, наприклад для лікування тяжких інфекцій, необхідність супутнього прийому симвастатину та фузидової кислоти потрібно розглядати тільки в індивідуальному порядку та під ретельним наглядом лікаря.
Слід уникати комбінованого застосування симвастатину в дозах понад 20 мг на добу разом з аміодароном, амлодипіном, верапамілом або дилтіаземом (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, що мають помірний інгібуючий ефект на CYP3A4, супутньо з симвастатином, особливо з високими дозами симвастатину, можуть мати підвищений ризик розвитку міопатії. При одночасному прийомі симвастатину з помірним інгібітором CYP3A4 (препарати, які збільшують AUC приблизно в 2-5 разів) може знадобитися коригування дози симвастатину. Для деяких помірних інгібіторів CYP3A4, наприклад, дилтіазему, рекомендується максимальна доза симвастатину 20 мг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з одночасним прийомом інгібіторів ГМК-КoA-редуктази та ніацину (нікотинової кислоти) у ліпідомодифікуючих дозах (≥ 1 г/добу); окреме застосування кожного з цих препаратів може спричинити виникнення міопатії.
Лікарі, які розглядають варіант комбінованої терапії симвастатину з ніацином (нікотиновою кислотою) у ліпідомодифікуючих дозах (≥ 1 г/добу) або іншими препаратами, що містять ніацин, повинні ретельно проаналізувати потенційну користь та ризики, а також пильно спостерігати за станом пацієнтів щодо появи таких проявів та симптомів як біль, хворобливість або слабкість у м´язах, особливо протягом перших місяців терапії та при збільшенні дози будь-якого з цих лікарських препаратів.
Слід з обережністю лікувати пацієнтів китайської національності при одночасному призначенні симвастатину (зокрема у дозі 40 мг або вище) з ніацином (нікотиновою кислотою) у ліпідомодифікуючих дозах (≥ 1 г/добу) або препаратами, що містять ніацин. Оскільки ризик виникнення міопатії при прийомі статинів залежить від дози, пацієнтам китайської національності не рекомендується застосування симвастатину 80 мг з ніацином (нікотиновою кислотою) у ліпідомодифікуючих дозах (≥ 1 г/добу) або препаратами, що містять ніацин. Невідомо, чи існує підвищений ризик виникнення міопатії в інших пацієнтів азійської раси при одночасному застосуванні симвастатину з ніацином (нікотиновою кислотою) у ліпідомодифікуючих дозах (≥ 1 г/добу) або препаратами, що містять ніацин.
Вплив на печінку
У декількох дорослих пацієнтів, які одержували симвастатин, відзначалося стійке підвищення рівня трансаміназ сироватки крові (більш ніж в 3 рази порівняно з верхньою межею норми). Рівні трансаміназ зазвичай повільно поверталися до початкових показників після тимчасового припинення застосування симвастатину або його відміни.
Рекомендовано перевіряти показники функції печінки перед початком лікування і, якщо клінічно показано, протягом лікування. Пацієнтам, яким планується підвищити дозу симвастатину до 80 мг на добу, слід провести додатковий аналіз перед підвищенням дози, потім через 3 місяці після підвищення дози до 80 мг на добу, після чого періодично повторювати (наприклад 1 раз на півроку) протягом першого року лікування. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, у яких підвищився рівень сироваткових трансаміназ. У таких пацієнтів слід негайно повторити тести функції печінки і надалі проводити їх частіше.
Якщо рівні трансаміназ продовжують підвищуватися, зокрема в 3 рази порівняно з верхньою межею норми і є стійкими, симвастатин слід відмінити. Слід пам'ятати, що рівні аланінамінотрансферази можуть змінюватися в залежності від стану м'язової системи, тому підвищення аланінамінотрансферази і креатинкінази може вказувати на міопатію.
Рідко повідомлялося про випадки розвитку летальної та нелетальної печінкової недостатністі у пацієнтів, які приймали статини, у тому числі симвастатин. Якщо при лікуванні симвастатином виникає серйозне ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемія або жовтяниця, слід негайно припинити терапію. Якщо альтернативна етіологія не визначена, не слід знову розпочинати прийом препарату.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які зловживають алкоголем.
При лікуванні симвастатином, як і іншими ліпідознижувальними засобами, повідомлялося про помірне (менше ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми) збільшення активності сироваткових трансаміназ. Ці зміни з'являлися незабаром після початку лікування, часто мали минущий характер, не супроводжувалися будь-якими симптомами та не потребували відміни терапії.
Цукровий діабет
Певні докази вказують на те, що статини як клас підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету в майбутньому можуть спричинити підвищення рівня цукру в крові, при якому рекомендовано лікування цукрового діабету. Однак над таким ризиком переважає користь зниження статинами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, і тому це не повино бути причиною для припинення лікування статинами. Є підстави для періодичного клінічного та біохімічного моніторингу глікемії у пацієнтів групи ризику (глюкоза натще 5,6-6,9 ммоль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м 2 , підвищення рівня тригліцеридів, гіпертензія), відповідно до чинних рекомендацій.
Інтерстиціальна хвороба легень
Про випадки інтерстиціальної хвороби легень повідомляли при прийомі деяких статинів, включаючи симвастатин, особливо під час довготривалої терапії. Відповідні прояви можуть включати диспное, непродуктивний кашель та погіршення загального стану (підвищена втомлюваність, втрата маси тіла та гарячка). Якщо є підозра, що у пацієнта розвинулась інтерстиціальна хвороба легень, терапію статином слід припинити.
Офтальмологічне обстеження
У разі відсутності будь-якого медикаментозного лікування збільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння. Відомі на теперішній час дані не вказують на існування шкідливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.
Застосування пацієнтам літнього віку
Ефективність застосування симвастатину для лікування хворих віком понад 65 років, які отримували його під час контрольованих клінічних досліджень, оцінювалась відносно зниження рівнів загального та холестерину ЛПНЩ і виявлялась такою ж, як і для загальної популяції. Збільшення частоти побічних ефектів, які б проявлялися клінічно або за лабораторними показниками, не відзначено.
Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, лактазною недостатністю Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Симвастатин протипоказаний у період вагітності, оскільки безпека застосування препарату вагітним не встановлена. Не було проведено жодних контрольованих клінічних досліджень з участю вагітних. Рідко повідомлялося про вроджені аномалії після внутрішньоматкової експозиції інгібіторів ГМК-КoA-редуктази. Однак при аналізі даних, отриманих при подальшому спостереженні близько 200 вагітних, які застосовували симвастатин або інші аналогічні інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в I триместрі вагітності, було встановлено, що частота виникнення вродженої патології була порівнянна з частотою в загальній популяції. Спостереження такої кількості вагітностей було статистично достатньо, щоб виключити підвищення частоти вроджених аномалій в 2,5 рази та вище порівняно з початковою частотою.
Хоча немає жодного доказу того, що частота появи вроджених аномалій у дітей пацієнток, які приймали симвастатин або інші аналогічні інгібітори ГМК-КoA-редуктази, відрізняється від частоти в загальній популяції, лікування матері симвастатином може зменшити у плода рівень мевалонату, який є прекурсором біосинтезу холестерину. Атеросклероз є хронічним процесом, і зазвичай припинення прийому ліпідознижувальних засобів у період вагітності має незначно впливати на віддалений ризик, пов'язаний з первинною гіперхолестеринемією. З цих причин симвастатин не можна призначати вагітним, а також жінкам, які намагаються завагітніти або є підозра, що вони вагітні. Лікування симвастатином слід призупинити на весь термін вагітності або поки не буде підтвердження, що жінка не вагітна.
Годування груддю
Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки значна кількість лікарських засобів проникає у грудне молоко, а також через великий ризик серйозних побічних реакцій жінкам, які приймають симвастатин, слід відмовитися від годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Симвастатин не має жодного або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Однак при керуванні автомобілями або роботі з іншими механічними засобами слід врахувати, що протягом періоду постмаркетингових дослідженнь зрідка надходили повідомлення про запаморочення.
Спосіб застосування та дози.
Діапазон дозування препарату – від 5 до 80 мг перорально 1 раз на добу ввечері. Підбір дози препарату, у разі необхідності, слід здійснювати з інтервалами не менше ніж 4 тижні до досягнення максимальної добової дози 80 мг, яку слід приймати 1 раз на добу ввечері. Доза 80 мг рекомендується тільки для пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень, у яких необхідні результати не були досягнуті при застосуванні нижчих доз, а також, коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики (див. розділ «Особливості застосування»).
Гіперхолестеринемія
Пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої він повинен дотримуватися протягом усього курсу лікування симвастатином. Зазвичай початкова доза становить 10-20 мг на добу однократно ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше ніж на 45 %) зниження рівня ХС-ЛПНЩ, початкова доза може становити 20-40 мг 1 раз на добу ввечері. Підбір дози, при необхідності, потрібно здійснювати способом, викладеним вище.
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія
Рекомендована початкова доза симвастатину − 40 мг на добу однократно ввечері. Симвастатин слід застосовувати як доповнення до іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферез ЛПНЩ) або якщо таке лікування недоступне.
Серцево-судинна профілактика
Зазвичай доза симвастатину пацієнтам з високим ризиком розвитку ішемічної хвороби серця (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї) становить 20-40 мг на добу однократно ввечері. Медикаментозну терапію можна розпочати одночасно з дієтою та фізкультурою. Підбір дози, при необхідності, потрібно здійснювати способом, викладеним вище.
Супутня терапія
Симвастатин ефективний як монотерапія, а також у комбінації із секвестрантами жовчних кислот. Препарат слід приймати не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому секвестрантів жовчних кислот.
Для пацієнтів, які приймають симвастатин одночасно з фібратами, крім гемфіброзилу (див. розділ «Протипоказання»), або з фенофібратом, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Для пацієнтів, які одночасно з симвастатином приймають аміодарон, амлодипін, верапаміл або дилтіазем, добова доза препарату не повинна перевищувати 20 мг (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Дозування при нирковій недостатності
У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю немає необхідності зміни дозування.
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв.) слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозі 10 мг на добу та, якщо таке дозування вважається необхідним, препарат слід призначати з обережністю.
Застосування пацієнтам літнього віку
Немає потреби у корегуванні дози.
Застосування дітям (10-17 років)
Дітям (хлопці вікової стадії Таннера ІІ і старші та дівчата, у яких принаймні один рік присутній менструальний цикл) віком 10-17 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, рекомендована звичайна початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу ввечері. До початку лікування симвастатином дітям слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої слід дотримуватися під час лікування симвастатином.
Рекомендовані дози – 10-40 мг на добу; максимальна рекомендована доза становить 40 мг на добу. Дозу слід підбирати індивідуально, згідно з метою лікування, за рекомендаціями лікування у педіатрії (див. розділ «Особливості застосування»). Підбір дози слід проводити з інтервалами у 4 тижні або більше.
Досвід застосування симвастатину дітям препубертатного віку обмежений.
Діти.
Безпеку та ефективність симвастатину для дітей 10-17 років із гетерозиготною сімейною гіперліпідемією оцінювали у ході контрольованого клінічного дослідження з участю хлопців вікової стадії Таннера ІІ та старших і дівчат, у яких принаймні один рік присутній менструальний цикл. Профіль побічних реакцій у пацієнтів, які приймали симвастатин, загалом був подібний до такого у пацієнтів, які приймали плацебо. Застосування доз понад 40 мг не досліджували у даної групи пацієнтів. У цьому дослідженні не було зафіксовано впливу симвастатину на ріст та статевий розвиток дітей, а також на тривалість менструального циклу у дівчат (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»).
Дівчат слід проконсультувати щодо наявних методів контрацепції при застосуванні симвастатину (див. розділ «Протипоказання», «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Для пацієнтів віком до 18 років ефективність та безпеку не досліджували протягом періодів лікування тривалістю довше 48 тижнів; віддалені ефекти на фізичний, розумовий та статевий розвиток невідомі.
Симвастатин не досліджували у пацієнтів віком до 10 років, у дітей препубертатного віку, а також у дівчаток, у яких ще не почалися менструації.
Передозування.
На даний час відомі кілька випадків передозування. Максимальна прийнята доза становила
3,6 г. Усі пацієнти одужали без наслідків. Не існує специфічного лікування передозування. У разі передозування слід застосовувати симптоматичні та підтримуючі заходи.
Побічні реакції.
Частота побічних реакцій вказана як: дуже часто (> 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто
(≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (не можна підрахувати за наявними даними).
З боку крові та лімфатичної системи
Рідко: анемія.
Психічні порушення
Дуже рідко: безсоння.
Невідомо: депресія.
З боку нервової системи
Рідко: головний біль, парестезія, запаморочення, периферична невропатія.
Дуже рідко: порушення пам'яті.
З боку респіраторного тракту, органів грудної клітки і середостіння
Невідомо: інтерстиціальна хвороба легенів (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шлунково-кишкового тракту
Рідко: запор, абдомінальний біль, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.
З боку гепатобіліарного тракту
Рідко: гепатит/жовтяниця.
Дуже рідко: летальна та нелетальна печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Рідко: висипання, свербіж, алопеція.
З боку скелетно-м'язового апарату та сполучної тканини.
Рідко: міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз з або без гострої ниркової недостатності (див. розділ «Особливості застосування»), міалгія, м'язові спазми.
Невідомо: тендинопатія, іноді ускладнена розривом.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Невідомо: еректильна дисфункція.
Порушення загального стану і пов'язані зі способом застосування препарату
Рідко: астенія.
Зрідка повідомляли про синдром гіперчутливості, що включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищена ШОЕ, артрит та артралгія, кропив'янка, світлочутливість, гарячка, припливи, диспное та слабкість.
Вплив на результати лабораторних досліджень
Рідко: підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і гамма-глютамілтранспептидази) (див. розділ «Особливості застосування», «Вплив на печінку»); підвищення рівня лужної фосфатази; підвищення рівнів сироваткової креатинкінази (див. розділ «Особливості застосування»).
При прийомі статинів, включаючи симвастатин, повідомляли про підвищення HbA1c та рівнів глюкози сироватки крові у стані натще.
Зрідка були повідомлення про порушення когнітивної функції (наприклад втрата пам'яті, забудькуватість, порушення пам'яті, сплутаність свідомості), пов'язані із застосуванням статинів, включаючи симвастатин. У цілому випадки були несерйозними та оборотними після припинення прийому статину.
Дуже рідко спостерігалися випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ), аутоімунної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується слабкістю проксимальних м'язів і підвищенням рівня креатинкенази у сироватці крові, які не зникають незважаючи на припинення прийому статинів; ознаками некротизуючої міопатії на біопсії м'язів без значного запалення; поліпшенням при застосуванні імунодепресивних засобів.
При прийомі деяких статинів повідомляли про такі додаткові побічні явища:
- розлади сну, включаючи нічні кошмари;
- статева дисфункція;
- цукровий діабет: частота виникнення залежить від наявності або відсутності факторів ризику (рівень глюкози крові натще ≥ 5,6 ммоль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м 2 , підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).
Термін придатності.
2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг і по 20 мг
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній коробці.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг
По 15 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник/заявник.
Алкалоїд АД-Скоп'є/
Alkaloid AD-Skopje.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Бульвар Олександра Македонського, 12, Скоп'є, 1000, Республіка Македонія/
Bulevar Aleksandar Makedonski 12, Skopje, 1000, Republic of Macedonia.
СИМВАСТАТИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа