Личный кабинет
АМБИТ табл. п/о 10мг №10
rx
Код товара: 846595
Производитель: Фармак (Украина, Киев)
1 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Амбит
Амбит
Хранилище:
Активное вещество: кеторолак прометамол;
1 таблетка содержит кеторолак трометамола 10 мг;
Эксципиенты : микрокристаллическая целлюлоза; лактоза, моногидрат; стеарат магния;
Пленка оболочка: гипромелоза, диоксид титана (E 171), макроголь.
Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.
Основные физико -химические свойства: круглые таблетки с биконвекской, покрытые белой или почти белой пленкой.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. ATH CODE M01A B15.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика .
Анестетики Кеторолак Трометамол -это неракотический анальгетик. Это негероидальный анти -инфляторный агент, который демонстрирует сильную анальгетическую, анти -инфляционную и плохую антифретическую активность. Кеторолак Трометамол ингибирует синтез простагландинов и считается анальгетиком периферического действия. Это не оказывает известного влияния на опиатные рецепторы. После использования кеторолака трометамола в контролируемых клинических исследованиях, явлений, которые бы указывали на депрессию дыхания. Кеторолак Трометамол не вызывает сужения зрачка.
Фармакокинетика .
Кеторолак трометамол быстро и полностью поглощается после перорального введения с пиковой концентрацией 0,87 мг/кг в плазме крови через 45 минут после приема одной дозы 10 мг. У здоровых добровольцев терминальная половина жизни плазмы крови составляет в среднем 5,4 часа. У пожилых людей (средний возраст 72) это 6,2 часа. Более 99 % кеторолака в плазме крови связывается с белками. Кеторолак очень трудно проникнуть в мозговую ткань. Небольшое количество его можно обнаружить в грудном молоке. В организме здорового человека менее 50 % введенной дозы метаболизируется. Важными метаболитами являются глюкуронид-конюгат и 4-гидрокси-ктролак, метаболиты которых уже фармакологически неактивны. У людей, после применения одиночных или множественных доз, фармакокинетика кеторолака линейна. Стационарные уровни в плазме крови достигаются через 1 день при использовании 4 раза в день. При долгосрочной дозировке изменений не наблюдалась. У здоровых добровольцев терминальная половина жизни плазмы крови составляет 4-6 часов (в среднем 5,4 часа). Полуэтатная жизнь плазмы крови увеличивается у пациентов с почечной недостаточностью и у пожилых пациентов. У пожилых людей (средний возраст 72) это 6,2 часа. После введения одной внутривенной дозы объем распределения составляет 0,25 л/кг, половина жизни составляет 5 часов, а зазор составляет 0,55 мл/мин/кг. Основным способом удаления кеторолака и его метаболитов (конъюгатов и p-гидроксиметаболитов) является моча (90 %), а остальное выводится с фекалиями. Жирные продукты и сильно усваиваемая снижают скорость поглощения, но не объем, в то время как антациды не влияют на поглощение кеторолака.
Клинические характеристики.
Индикация.
Краткосрочное лечение боли в умеренной интенсивности, включая послеоперационную боль.
Максимальная продолжительность лечения составляет 5 дней.
Противопоказание.
- Гиперчувствительность к кеторолаку или другим НПВП или другие компоненты препарата;
- проявления гиперчувствительности, таких как бронхиальная астма, ринит, ангиорозный отеки или анамнезис, вызванный использованием ацетилсалициловой кислоты или других НПВП (из -за возможности тяжелых анафилактических реакций);
- Желудочно -кишечное кровотечение или перфорация активны или в истории, связанной с использованием НПВП;
- активное повторяющееся язвенное кровотечение/желудочно -кишечное растение (два или более эпизодов) в обострении или истории;
- не использоваться в качестве анальгетического агента до и во время операции и после манипуляций с коронарными сосудами в связи с ингибированием агрегации тромбоцитов, что может вызвать кровотечение;
- Подозреваемые или подтвержденные цереброваскулярное кровотечение, геморрагический диатез, включая коагуляцию крови и высокий риск кровотечения, а также в заднем периоде, если существует высокий риск кровотечения или неполного гемостаза;
- Полный или частичный синдром полипов носа, отек quinque или бронхоспазм;
- Одновременное лечение другими негероидальными анти -инфлярующими препаратами (НПВП) (включая селективные ингибиторы циклооксигеназы), ацетилсалициловая кислота, варфарин, оксипсифилин, пробенецидный или литийный соли, антиаагулянты, включая низкий);
- нарушение гематопоэза неизвестной этиологии;
- сильная сердечная недостаточность;
- история бронхиальной астмы;
- печень или умеренная и тяжелая почечная недостаточность (уровень креатинина в сыворотке более 160 мкмоль/л);
- риск почечной недостаточности из -за уменьшения объема жидкости;
- гиповолемия, обезвоживание;
- Препарат противопоказан во время беременности, с приверженностью и родами и во время грудного вскармливания;
- Не используйте детей и подростков в возрасте до 16 лет.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Кеторолак легко связывается с белками плазмы крови (в среднем 99,2 %), а степень связывания зависит от концентрации.
Нельзя использовать одновременно с кеторолаком.
Кеторолак не должен использоваться вместе с другими НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, включая пациентов, получающих ацетилсалициловую кислоту из-за риска тяжелых побочных реакций.
Кеторолак ингибирует агрегацию тромбоцитов, снижает концентрацию тромбоксина и продлевает время кровотечения. В отличие от длительных эффектов от ацетилсалициловой кислоты, функция тромбоцитов восстанавливается в течение 24-48 часов после остановки кеторолака.
Антикоагулянты. Несмотря на то, что не было значительного взаимодействия между кеторолой и варфарином или гепарином, сопутствующее использование кеторолака и терапии, которая влияет на гемостаз, включая терапевтические дозы антикоагулянтов (варфарин), гепарин в профилактической низкой дозировке (2500–5000 единиц в час) 12 часов на на геррин в профилактическом низком уровне (2500–5000 единиц в час) 12 часов на на на себя гепарин в профилактической дозиров час) может увеличить риск кровотечения. Сопутствующее использование с антикоагулянтами (такими как варфарин) противопоказано.
Подавление лития почечного клиренса с некоторыми препаратами, которые ингибируют синтез простагландина, привело к увеличению концентрации лития в плазме. Были сообщения о повышении концентрации в плазме во время терапии кеторолака.
Пробенецид не следует вводить одновременно с помощью кеторолака из -за снижения клиренса в плазме и объема распределения кеторолака из -за увеличения концентрации кеторолака в плазме крови и из -за увеличения периода своей половины жизни.
Негероидальные анти -инфляционные препараты не следует использовать в течение 8-12 дней после приема миферистона, поскольку НПВП могут уменьшить эффект мифепида.
Если кеторолак назначается одновременно с оксиферентами, наблюдается повышенная тенденция к кровотечению.
Лекарства, которые должны быть предупреждены с осторожностью в сочетании с кеторолаком.
Как и во всех НПВП, кортикостероидные препараты должны быть назначены с осторожностью из -за повышенного риска язв желудочно -кишечного тракта или кровотечения. Существует повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения, если НПВП назначаются в сочетании с антиагрегатными агентами и селективными ингибиторами обратного захвата серотонина (ССР).
Рекомендуется назначать метотрексат с осторожностью в то же время, так как сообщалось, что некоторые ингибиторы синтеза простагландина снижают клиренс метотрексата и, следовательно, могут увеличить ее токсичность.
У здоровых людей с нормоволемией кеторолак уменьшает диуретический эффект фуросемида примерно на 20 %. Сопутствующее назначение с диуретиками может уменьшить диуретический эффект и увеличить риск нефротоксичности НПВП.
Кеторолак рекомендуется с осторожностью в то же время с циклоспорином из -за повышенного риска нефротоксичности.
Существует риск нефротоксичности, если НПВП вводятся с такролимусом.
Пациентам с декомпенсированием сердца следует назначать с крайней осторожностью. НПВП могут увеличить сердечную недостаточность, снизить скорость клубочковой фильтрации и увеличивать уровни сердечных гликозидов в плазме крови в случае одновременного введения с сердечными гликозидами.
Кеторолак и другие негероидальные анти -инфляционные препараты могут ослабить эффект антигипертензивных агентов. В случае сопутствующего использования кеторолака с ингибиторами ACE (ангиотензино -конвертирующий фермент) или антагонистами бюстгальтера, существует повышенный риск нарушения почечной функции (обычно обратное), особенно у пациентов с уменьшенным объемом крови в организме или пожилых. В случае такой комбинации такие пациенты требуют тщательного мониторинга функции почек в начале лечения и периодически во время терапии.
Опиоидные анальгетики (например, морфин, петидин) могут использоваться при параллельном, кеторолак не влияет на связывание опиоидных препаратов и не увеличивает дыхательную депрессию или седативное действие, вызванное опиоидами. Было продемонстрировано, что в случаях послеоперационной боли одновременное использование кеторолака с опиоидными анальгетиками снижает потребность в последнем.
Пероральное введение таблеток кеторолака после питания жира привело к снижению пиковой концентрации кеторолака в плазме крови и увеличивало пиковую концентрацию примерно на 1 час. Антацидные агенты не влияют на степень поглощения.
Пациенты, получающие НПВП и хинолоны, имеют повышенный риск судорог.
Сопутствующее использование НПВП с зидовудином приводит к увеличению риска гематологической токсичности. Существует повышенный риск гемартроза и гематомы у ВИЧ-инфицированных людей, страдающих гемофилией и которые лечатся в то же время зидовудин и ибупрофен.
Маловероятно, что следующие лекарства взаимодействуют с кеторолаком.
Кеторолак не влиял на связывание дигоксина с белком плазмы крови. Исследования in vitro показывают, что при терапевтических концентрациях салицилата (300 мкг/мл) и более высокого связывания кеторолака снизились с примерно 99,2 % до 97,5 %. Терапевтические концентрации дигоксина, варфарина, ибупрофена, напроксена, пирокски, парацетамола, фенитоина и толбутамида не влияли на связывание кеторолака с белком плазмы крови. Поскольку кеторолак является очень активным препаратом, а его концентрация в плазме крови низкая, не ожидается, что он значительно заменит другие препараты, которые связываются с белками крови.
У животных и людей не было никаких признаков того, что кеторолак Треметамол индуцирует или ингибирует ферменты печени, которые могут метаболизировать его или другие лекарства. Следовательно, не ожидается, что кеторолак изменит фармакокинетику других препаратов с помощью механизма индукции или ингибирования ферментов.
Антиэпилептические агенты.
Информирован о изолированных случаях атак эпилепсии во время одновременного использования кеторолака и антиэпилептических препаратов (фенитоин, карбамазепин).
Психотропные средства.
При одновременном использовании кеторолака и психотропных агентов (флуоксетин, тиотекен, альпразолам) сообщалось о галлюцинациях.
Влияние на результаты лабораторных испытаний.
Кеторолак ингибирует агрегацию тромбоцитов и может продлить время кровотечения.
Особенности приложения.
Эпидемиологические данные показывают, что кеторолак может быть связан с более высоким риском желудочно -кишечной токсичности по сравнению с другими НПВП, особенно если он используется вне допустимых показаний и/или в течение длительного периода времени.
Чтобы снизить риск развития нежелательных эффектов лечения кеторолаком, необходимо провести в течение наименьшего периода времени и в самых низких дозах, необходимых для контроля боли. Максимальная продолжительность лечения не должна превышать 5 дней.
Желудочно -кишечное кровотечение, язвы и перфорация.
В случае NSAID, желудочно-кишечное кровотечение, язвы или перфорации, которые могут быть смертельными, в любое время во время лечения с или без симптомов-предпессоров или тяжелых расстройств от пищеварительного тракта в истории. Риск тяжелого желудочно -кишечного кровотечения зависит от дозировки препарата. Риск желудочно -кишечного кровотечения, язв или перфорации увеличивается с увеличением дозы НПВП, включая i ketorolac, у пациентов с язвой, особенно если это осложняется кровотечением или перфорацией, и у пожилых пациентов. Риск эпизода клинически значимых кровотечений зависит от дозы. Такие пациенты должны начать лечение с наименее доступной дозы. Это, в частности, применимо к пожилым пациентам и истощенным пациентам, которые используют кеторолюс при среднесуточной дозе выше 60 мг. Наибольшее количество смертельных случаев из -за развития желудочно -кишечных побочных реакций, связанных с введением НПВП, наблюдалось у пожилых пациентов или уточенных пациентов. Таких пациентов следует предупреждать о необходимости сообщать о любых необычных симптомах от желудочно -кишечного тракта (особенно желудочно -кишечного кровотечения), особенно на начальных стадиях лечения. Для таких пациентов, а также для пациентов, которые одновременно используют низкие дозы ацетилсалициловой кислоты или других лекарств, которые могут увеличить риск пищеварительного тракта, следует рассмотреть комбинированное лечение защитными агентами (например, мизопростоль или ингибиторы протонного насоса). AMBER ® следует использовать с осторожностью у пациентов, получающих лечение с наркотиками параллельно, что может увеличить риск язв или кровотечения, таких как пероральные кортикостероиды, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSRSS) или антипромобицитичные агенты. НПВП следует использовать с осторожностью у пациентов с воспалительным заболеванием кишечника (болезнь Крона, язвенное колит).
В случае желудочно -кишечного кровотечения или язв у пациентов, получающих Ambit ® , лечение должно быть прекращено.
Гематологические эффекты.
Пациентам с нарушениями коагуляции в крови не следует назначать Ambit ® . Пациенты, получающие антикоагулянтную терапию, могут иметь повышенный риск кровотечения, если кеторолак используется одновременно (см. «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий»). Состояние пациентов, получающих другие лекарства, которые могут повлиять на скорость остановки кровотечения, следует тщательно контролироваться при назначении кеторолака. В контролируемых клинических исследованиях частота случаев значительного послеоперационного кровотечения составляла менее 1 %. Кеторолак ингибирует агрегацию тромбоцитов и продлевает время кровотечения. У пациентов с нормальным кровотечением продолжительность кровотечения увеличилась, но не выходила за рамки 2-11 минут. В отличие от длительного воздействия из -за использования ацетилсалициловой кислоты, функция тромбоцитов возвращается к норме в течение 24–48 часов после прекращения кеторолака. Кеторолак не должен вводить пациентам, которые перенесли хирургию с высоким уровнем риска или неполные остановки. Следует соблюдать осторожность, если требуемая остановка кровотечения имеет решающее значение. Гиповолемия должна быть скорректирована перед использованием кеторолака.
Дерматологические эффекты.
Очень редко сообщалось о тяжелых кожных реакциях, иногда со смертью, включая отшелушивающий дерматит, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз, из-за использования НПВП (см. «Побочные реакции»).
Существует повышенный риск таких реакций в начале лечения: эти реакции возникают в большинстве случаев в течение первого месяца лечения. Ambit ® следует прекратить в случае первых признаков кожной сыпи, слизистых оболочек или любых других признаков гиперчувствительности (см. «Неблагоприятные реакции»).
Увеличение дозы кеторолака в таблетках выше, чем дневная доза 40 мг, не повышает его эффективность, но увеличивает риск побочных реакций.
Кеторолак не вызывает зависимости, в случае прекращения препарата не было зарегистрировано синдром отмены.
Системная волчанка эритематозу и смешанные заболевания соединительной ткани.
Пациенты с системной волчанкой эритематозой и различными смешанными заболеваниями соединительной ткани увеличивают риск асептического менингита.
Задержка натрия, жидкость и отеки.
О относительном, гипертонии и отеке были зарегистрированы при использовании кеторолака, поэтому его следует назначать с осторожностью у пациентов с легкой и умеренной сердечной недостаточностью, гипертонией или подобными состояниями.
Сердечно -сосудистые и цереброваскулярные эффекты.
Пацієнти з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями мають перебувати під наглядом лікаря, оскільки застосування препарату може бути пов'язане з дещо підвищеним ризиком виникнення артеріальних тромботичних подій (наприклад: інфаркт міокарда або інсульт). Клінічні випробування та епідеміологічні дані говорять про те, що використання коксибів та деяких НПЗЗ (переважно у високих дозах) може бути пов'язане з дещо підвищеним ризиком виникнення артеріальних тромботичних подій (наприклад: інфаркт міокарда або інсульт). Хоча лікування кеторолаком не продемонструвало збільшення частоти тромботичних подій, таких як інфаркт міокарда, даних недостатньо для того, щоб виключити такий ризик для кеторолаку трометамолу.
Порушення з боку серцево-судинної системи, нирок та печінки.
З обережністю призначати препарат пацієнтам зі станами, що призводять до зменшення об'єму крові та/або ниркового потоку крові, коли простагландини нирок відіграють підтримуючу роль у забезпеченні ниркової перфузії. У таких пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок. Зменшення об'єму слід коригувати та ретельно контролювати вміст у сироватці крові сечовини та креатиніну, а також об'єм сечі, що виводиться, поки у пацієнта не настане нормоволемія, оскільки існує ризик розвитку ниркової недостатності у разі невиконання таких рекомендацій. У пацієнтів, які перебувають на діалізі, кліренс креатиніну був зменшений приблизно вдвічі порівняно з нормою, а час кінцевого напіввиведення збільшувався приблизно втричі. Пацієнти з порушенням функції печінки внаслідок цирозу не мали будь-яких клінічно важливих змін у кліренсі кеторолаку або залишкового періоду напіввиведення. Можуть спостерігатися граничні підвищення значень за даними одного або більшої кількості функціональних тестів печінки (АЛТ/АСТ). Ці відхилення від норми можуть бути тимчасовими, можуть залишатися без змін або можуть прогресувати при продовженні лікування. Якщо клінічні ознаки та симптоми вказують на розвиток захворювання печінки або якщо спостерігаються системні прояви, Амбіт ® слід відмінити.
З обережністю призначати кеторолак пацієнтам із кардіоваскулярними порушеннями в анамнезі.
Вплив на нирки.
Повідомляли, що інгібітори біосинтезу простагландинів (включаючи НПЗЗ) чинять нефротоксичну дію. З обережністю призначати препарат пацієнтам із порушеннями функції нирок, серця, печінки, та при наявності раніше перенесених захворювань нирок, оскільки застосування НПЗЗ може призводити до погіршення функції нирок внаслідок пригнічення синтезу простагландинів (див. вище). Оскільки кеторолаку трометамол та його метаболіти в основному виводяться через нирки, пацієнти із помірною та тяжкою нирковою недостатністю (креатинін сироватки крові> 160 мкмоль / л) не повинні приймати Амбіт ® . Пацієнтам із незначними порушеннями функції нирок призначати менші дози кеторолаку (такі, що не перевищують 60 мг на добу внутрішньом'язово), а також слід ретельно контролювати стан нирок у таких пацієнтів. Як і для інших препаратів, що інгібують синтез простагландинів, повідомляли про випадки підвищення в сироватці крові сечовини, креатиніну та калію під час прийому кеторолаку трометамолу, що можуть виникати після застосування однієї дози. Відміна препарату зазвичай призводить до відновлення функції нирок.
Порушення дихальної функції.
Необхідна обережність у разі застосування препарату пацієнтам із бронхіальною астмою (або з астмою в анамнезі), оскільки повідомлялося, що НПЗЗ у таких пацієнтів пришвидшує виникнення бронхоспазму.
Анафілактичні реакції
Анафілактичні/анафілактоїдні реакції (включаючи, але не обмежуючись анафілаксією, бронхоспазмом, почервонінням, висипом, гіпотензією, набряком гортані та ангіоневротичним набряком) виникали у пацієнтів із гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або до будь-якого іншого НПЗП або внутрішньовенного введення кеторолаку трометамолу в анамнезі. Вони також можуть виникати у людей з ангіоневротичним набряком, бронхоспазмом (наприклад, астмою) та аденоїдами. Анафілактоїдні реакції, такі як анафілаксія, можуть повільно розвиватися. Тому кеторолак трометамол протипоказано застосовувати пацієнтам з астмою в анамнезі та пацієнтам із синдромом повного або часткового синдрому поліпів носа, ангіоневротичним набряком та бронхоспазмом.
Вплив на фертильність .
Застосування кеторолаку, як і будь-якого препарату, що інгібує синтез циклооксигенази/ простагландину, може ослаблювати фертильність та не рекомендується для застосування жінкам, які планують завагітніти. Для жінок, які не можуть завагітніти або проходять обстеження з приводу фертильності, слід розглянути питання про відміну кеторолаку.
Лактоза
Цей лікарський засіб містить лактозу.
Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Безпека кеторолаку у період вагітності у людини не встановлена. Близько 10 % кеторолаку проникає через плаценту.
З огляду на відомий вплив НПЗЗ на серцево-судинну систему плода (ризик передчасного звуження/закриття артеріальної протоки і легенева гіпертензія) кеторолак протипоказаний у період вагітності, переймів та пологів. Безпека застосування кеторолаку у період вагітності не встановлена. Не було доказів тератогенності у щурів чи кроликів, вивчених у токсичних для матері дозах кеторолаку. У щурів спостерігали продовження терміну гестації та/або затримку пологів. Повідомляли про вроджені порушення у зв'язку з прийомом НПЗП у людини, однак їх частота дуже низька та жодного зв'язку встановити не можна. Початок пологів може бути затриманий а тривалість подовжена через пригнічення скоротливої функції матки. Підвищується ризик виникнення кровотечі як у матері, так і у дитини.
Починаючи з 20-го тижня вагітності застосування кеторолаку може спричинити олігогідрамніон внаслідок дисфункції нирок плода.
Пригнічення синтезу простагландинів при застосуванні НПЗЗ на ранніх термінах вагітності може призводити до вад розвитку ембріона/плода; вад серця та гастрошизису, порушень сечовидільної системи з розвитком олігогідрамніону після застосування інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинної мальформації збільшується від менш ніж 1 %, приблизно до 1,5 %. Вважається, що ризик збільшується із дозою та тривалістю терапії.
Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик виникнення спонтанного аборту (викидня).
Кеторолак у низькій кількості проникає у грудне молоко, тому Амбіт ® протипоказаний у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Деякі пацієнти у разі застосування кеторолаку можуть відчувати сонливість, запаморочення, вертиго, безсоння, підвищену втомлюваність, порушення зору, головний біль або депресію. Якщо пацієнти відчувають вищевказані або інші аналогічні ефекти, їм не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки бажано приймати під час або після їди.
Побічні реакції можна мінімізувати, використовуючи найнижчу ефективну дозу за найкоротший період, необхідний для контролю симптомів.
Загальна тривалість лікування (парентеральне введення з подальшим пероральним прийомом) не повинна перевищувати 5 днів.
Дорослі.
Звичайна рекомендована доза становить 10 мг кожні 4 або 6 годин. Не рекомендується вводити кількість, що перевищує 40 мг на добу.
Якщо лікування є продовженням ін'єкційного лікування:
- пацієнтам з віком від 16 до 64 років, з масою тіла не менше 50 кг та з нормальною функцією нирок – спочатку вводити 20 мг, після чого вводити 10 мг кожного разу максимум 4 рази на день з інтервалом від 4 до 6 годин;
- пацієнти з масою тіла менше 50 кг, пацієнти літнього віку або пацієнти з порушенням функції нирок – 10 мг максимум 4 рази на добу з інтервалом від 4 до 6 годин.
Для пацієнтів, які отримували кеторолак парентерально, а потім застосовували пероральний прийом, комбінована доза кеторолаку не повинна перевищувати 90 мг у дорослих та 60 мг у пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок та пацієнтів із масою тіла нижче 50 кг.
Пацієнтів необхідно переводити на пероральне застосування препарату якомога раніше.
Пацієнти літнього віку.
У пацієнтів літнього віку існує більший ризик розвитку тяжких ускладнень, зокрема з боку травного тракту. Під час лікування із застосуванням НПЗЗ слід регулярно спостерігати за станом пацієнта, зазвичай рекомендується більший інтервал між застосуванням препарату, наприклад 6-8 годин.
Діти.
Не застосовувати дітям віком до 16 років.
Передозування.
Симптоми: головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, пептичні виразки, ерозивний гастрит, шлунково-кишкова кровотеча; гіпервентиляція, гіпертензія, рідко – діарея, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, запаморочення, дзвін у вухах, втрата свідомості, судоми. У випадках тяжкого отруєння можливі гостра ниркова недостатність та ураження печінки.
Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля. Необхідно забезпечити достатній діурез. Слід ретельно контролювати функцію нирок та печінки. За станом пацієнтів слід спостерігати принаймні протягом 4 годин після прийому потенційно токсичної кількості. Часті або тривалі судоми слід лікувати шляхом внутрішньовенного введення діазепаму. Інші заходи можуть бути призначені залежно від клінічного стану пацієнта. Терапія симптоматична. Специфічний антидот відсутній. Діаліз не виводить кеторолак із кровообігу.
Побічні реакції.
З боку травного тракту: пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальним наслідком (особливо у людей літнього віку), нудота, сухість у роті, диспепсія, шлунково-кишковий біль, відчуття дискомфорту у животі, спазм або печіння в епігастральній ділянці, блювання з домішками крові, гастрит, езофагіт, діарея, відрижка, запор, метеоризм, відчуття переповнення шлунка, мелена, ректальна кровотеча, стоматит, виразковий стоматит, блювання, крововиливи, перфорація, панкреатит, загострення коліту та хвороби Крона.
З боку системи крові та лімфатичної системи: пурпура, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, апластична та гемолітична анемія, еозинофілія.
З боку імунної системи (гіперчутливість): повідомляли про розвиток реакцій підвищеної чутливості, що включають неспецифічні алергічні реакції та анафілактоїдні реакції, такі як анафілаксія, реактивність респіраторного тракту, включаючи астму, погіршення перебігу астми, бронхоспазм, набряк гортані або задишку, а також різні порушення з боку шкіри, що включають висипання різних типів, свербіж, кропив'янку, припливи, пурпуру, ангіоневротичний набряк, гіпотензію та у поодиноких випадках – ексфоліативний і бульозний дерматит (включаючи епідермальний некроліз та мультиформну еритему).
Такі реакції можуть спостерігатися у пацієнтів з або без відомої гіперчутливості до кеторолаку або до інших нестероїдних протизапальних засобів. Вони також можуть спостерігатися в осіб, у яких в анамнезі був ангіоневротичний набряк, бронхоспастична реактивність (наприклад, астма та поліпи в носі). Анафілактичні реакції можуть мати летальний наслідок.
Метаболічні порушення та розлади харчування: гіпонатріємія, гіперкаліємія, анорексія.
З боку центральної нервової системи та психіатричні розлади: запаморочення, головний біль, гіперкінезія, нервозність, парестезія, функціональні порушення, депресія, ейфорія, судоми, нездатність сконцентруватися, безсоння, нездужання, тривожність, сонливість, підвищена втомлюваність, збудження, незвичайні сновидіння, сплутаність свідомості, галюцинації, дисгевзія, асептичний менінгіт з відповідною симптоматикою (ригідність м'язів шиї, головний біль, нудота, блювання, гарячка або дезорієнтація), психотичні реакції, порушення мислення.
З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху: втрата слуху, дзвін у вухах, вертиго.
З боку серцево-судинної системи: припливи жару, брадикардія, блідість, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, пальпітація, біль у грудній клітці, виникнення набряків, серцева недостатність. Дані клінічних та епідеміологічних досліджень свідчать, що застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та тривалий час, може бути асоційоване з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень (інфаркт міокарда або інсульт). Хоча при застосуванні кеторолаку такі реакції не спостерігались, проте неможливо виключити ризик їх виникнення.
З боку органів дихання: задишка, астма, набряк легень.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гепатит, жовтяниця та печінкова недостатність, гепатомегалія, порушення функціональних лабораторних показників.
З боку шкіри: свербіж, кропив'янка, пітливість, фоточутливість шкіри, синдром Лайєлла, бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко), ексфоліативний дерматит, макулопапульозні висипання.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міалгія, функціональні розлади.
З боку сечовидільної системи: підвищена частота сечовипускання, олігурія, гостра ниркова недостатність, гемолітичний уремічний синдром, біль у боку (з/без гематурії), підвищений вміст сечовини та креатиніну у сироватці крові, інтерстиціальний нефрит, затримка сечі, нефротичний синдром, ниркова недостатність.
З боку репродуктивної системи: жіноче безпліддя.
Інші: післяопераційна кровотеча з рани, гематома, носова кровотеча, подовження тривалості кровотечі, астенія, нездужання, анорексія, збільшення маси тіла, набряки, підвищення температури тіла, підвищена, посилена спрага.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 1 або 10 блістерів у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. АТ «Фармак».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74
КЕТОРОЛАК
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа