В корзине нет товаров
АЗИТРОМИЦИН ЕВРО табл. п/о 500 мг блистер №3

АЗИТРОМИЦИН ЕВРО табл. п/о 500 мг блистер №3

rx
Код товара: 504761
Производитель: Unique (Индия)
1 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

азитромицин евро

Азитромицин евро

C Klad:
Активный ингредиент: азитромицин;
1 таблетка содержит азитромицин дигидрата эквивалентный безводный азитромицин - 125 мг или 250 мг или 500 мг;
Вспомогательные вещества: гидрофосфат Calcium Hydro; лактоза, моногидрат; Барлатинированный крахмал; натрийный кроскаррелоз; стеарат магния; лаурилсульфат натрия; Opadriy Blue 03V50883: гипромеллоза, диоксид титана (E 171), полиэтиленгликоль, индигокармина (E 132).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой.
Базовые физико-химические свойства: таблетки 125 мг или 250 мг - таблетки синего, круглые, с покрытием Biconvex; Таблетки 500 мг - таблетки синие, капсуловыдни биконвекс, таблетки с покрытием, забитые с одной стороны.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. Макролиды, линкосамиды и стрептограммы. Азитромицин. ATH J01F A10 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Азитромицин - представитель новой подгруппы макролидных антибиотиков - азалидов. 50S субъединица связывается с рибососом 70-х годов чувствительных микроорганизмов, ингибирующих RNA-зависимый синтез белка, ингибирует рост и воспроизведение бактерий при высоких концентрациях возможных бактерицидных эффектов.
Механизм сопротивления.
Полное перекрестное сопротивление существует среди стрептококковной пневмонии, бета-гемолитической стрептококкой группы A, энтекалиса и стафилококка, включая метициллин , устойчивый к стафилококку Aureus (MRSA), до эритромицина, азитромицина, других макролидов и линкосамидов.
Распространенность приобретенного сопротивления может отличаться в зависимости от местности и времени для выделенных видов, поэтому местная информация о сопротивлении необходима особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости вы можете искать квалифицированные советы, если локальная распространенность сопротивления является когда эффективность препарата при лечении, по меньшей мере, некоторые виды инфекций сомнительны.
Спектр противомикробного действия азитромицина
Обычно чувствительные виды
Аэробные грамположительные бактерии
Staphylococcus aureus метициллин-чувствительный
Стрептококк пневмония , чувствительный к пенициллину
Strepeptococcus pyogenes.
Аэробные грамотрицательные бактерии
Гемофильные гриппы.
Haemophilus parainfluenzae.
Legionella Pneumophila.
Moraxella Catarrhalis
Pasteurella Multocida.
Анаэробные бактерии
Closttridium Perfringens.
Fusobacterium SPP.
Prevotella SPP.
Porphyroomonas SPP.
Другие микроорганизмы
Chlamydia Trachomatis
Хламидиоз пневмония
MyCoplasma Pneumoniae
Типы, для которых приобретенное сопротивление может быть проблемой
Аэробные грамположительные бактерии
Стрептококк пневмония с промежуточной чувствительностью к пенициллину и устойчивому пенициллину
Вродженорезыстентные организмы
Аэробные грамположительные бактерии
Enterococcus Faecalis.
Стафилококки MRSA, MRSE *
Анаэробные бактерии
Бактериоиды Fragilis Групповые бактерии
* Метициллин - устойчивый к стафилококку Aureus имеет очень высокую распространенность приобретенного устойчивости к макролидам и упомянул здесь из-за редкой чувствительности к азитромицину.
Фармакокинетика.
Биодоступность после перорального введения составляет приблизительно 37%. Максимальная концентрация сыворотки крови достигается через 2-3 часа после получения препарата.
Во внутреннем приеме азитромицина распределяется по всему телу. В фармакокинетических исследованиях было показано, что концентрация азитромицина в тканях значительно выше (50 раз), чем в плазме крови, что указывает на сильное связывание препарата с тканями.
Связывание белков сыворотки крови варьируется в зависимости от концентрации плазмы и составляет от 12% при 0,5 мкг / мл до 52% при 0,05 мкг / мл в сыворотке. Воображаемый объем распределения в равновесии (VV SS ) составлял 31,1 л / кг.
Заключительный период полувыведения в плазме полностью отражает период полураспада тканей в течение 2-4 дней.
Приблизительно 12% внутривенной дозы азитромицина изолированы без изменений с мочой в течение следующих 3 дней. Особенно высокие концентрации неизменного азитромицина были обнаружены в желчных людях. Также были обнаружены 10 метаболитов в желчи, что сформировалось с использованием N- и O-деметилизации, гидроксилирования колец дезоксамина и Aglycone и расщепления конъюгата кладинозы. Сравнение жидкой хроматографии и микробиологического анализа показало, что метаболиты азитромицина не являются микробиологически активными.
Клинические характеристики.
Индикация.
Инфекции, вызванные микроорганизмами чувствительными к азитромицину:
  • Инфекции Лор-органов (бактериальный фарингит / тонзиллит, синусит, средний отит);

  • Инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, не запасная пневмония);

  • Инфекции кожи и мягких тканей: эритема мигранс (начальная стадия болезни Лайма), эрисипелас, импетиго, вторичная пиодерматози.

  • Инфекции, инфекции, передаваемые половым путем, несложные половые инфекции, вызванные хламидиозными трахематами.

Противопоказание.
Гиперчувствительность к азитромицину, эритромицину или любым другим макролидным антибиотикам или кетолидным или к любому другому компоненту препарата.
Благодаря теоретической возможности эрготизма азитромицин не следует назначать одновременно с производными рогов.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Следует тщательно вводиться азитромицин другими препаратами, которые могут продлить интервал - Qt.
Антациды: антациды, в то время как применение, как правило, не наблюдается изменение биодоступности, в то время как пиковые концентрации плазмы азитромицина снижаются примерно на 25%. Азитромицин должен принимать не менее 1 часа до или через 2 часа после получения антацида. Не принимайте как азитромицин, так и антациды.
Cimetidine. В фармакокинетическом исследовании эффекта одной дозы цимина, принятого за 2 часа до азитромицина, на фармакокинетике азитромицина, никаких изменений в фармакокинетике азитромицина не наблюдалось.
Карбамазепин: фармакокинетические взаимодействия азитромицина не проявляют значительного влияния на плазменные уровни карбамазепина или его активных метаболитов.
Циклоспорин: в фармакокинетическом исследовании у здоровых добровольцев, получивших пероральную дозу азитромицина 500 мг / день в течение 3 дней, а затем одноральная доза циклоспорина 10 мг / кг продемонстрировала значительное увеличение C MAX и AUC 0-5 циклоспорина. Следовательно, осторожность должна осуществляться при использовании этих препаратов. Некоторые из связанных макролидных антибиотиков влияют на метаболизм циклоспорина. Поскольку фармакокинетические и клинические исследования возможного взаимодействия не проводились при принятии азитромицина и циклоспорина, необходимо тщательно рассмотреть терапевтическую ситуацию на назначение одновременного приема этих препаратов. При комбинированном лечении считается оправданным, тщательный мониторинг уровней циклоспорина должен быть проведен и соответственно отрегулировать дозировку.
Coumarin Anticoagulants: Исследование фармакокинетического взаимодействия, азитромицин не изменял антикоагулянтную эффект одной дозы 15 мг варфарина, назначал здоровых добровольцев. Сроки постмаркетинга сообщает о потенциале антикоагулянтного эффекта после одновременного использования азитромицина и пероральных антикоагулянтов типа кумарина. Хотя причинно-следственное соединение не было установлено, необходимо учитывать потребность в частом мониторинге протромбинного времени при назначении азитромицина пациентам, получавших пероральный антикоагулянтный тип кумарина.
И колхицин дигоксин: сопутствующее использование макролидных антибиотиков, в том числе азитромицин с п-гликопротеинамискими субстратами, такими как дикоксин, колхицин и приводит к увеличению уровней подложки P-гликопротеина в сыворотке. Следовательно, одновременное использование азитромицина и дигоксина следует учитывать возможность увеличения концентрации дигоксина в сыворотке.
Метилпреднизолон: азитромицин не проявляет значительного влияния на фармакокинетику метилпреднизолона.
Terfenadine: нет сообщений об взаимодействиях между азитромицином и терфенадином. Как и в случае других макролидных антибиотиков, азитромицин должен предписаться в сочетании с терфенадин.
Теофиллайн: нет данных, касающихся клинически значимого фармакокинетического взаимодействия во время сопутствующего использования азитромицина и теофиллина у здоровых добровольцев.
Зидовудин: одновременное использование азитромицина (1000 мг одноместный и многократный дозе 1200 мг или 600 мг) оказывает мало влияния на плазменную фармакокинетику или мочевую экскрецию зидовудина или его метаболит Hlyukuronidnoho. Однако азитромицин эффект увеличения концентраций фосфорилированного зидовудина, клинически активного метаболита, в мононуклеарных клетках периферической крови. Клиническая значимость этих данных не выясняется, но может быть полезна для пациентов.
Диданозин, в то время как использование ежедневных доз 1200 мг азитромицина с диданозином 400 мг в сутки в день в шести ВИЧ-положительных добровольцев было обнаружено, влияет на фармакокинетику диданозина по сравнению с плацебо.
EFAVIRENZ, одновременное использование одной дозы азитромицина 600 мг и 400 мг EFAVIRENZ ежедневно в течение 7 дней не вызывает какого-либо клинически значимого фармакокинетического взаимодействия.
Рифабутин: одновременное использование азитромицина и рифабутина не влияло на концентрацию плазмы этих препаратов. Нейтропения наблюдалась у субъектов, которые взяли азитромицин, так и рифабутин. Хотя нейтропения была связана с использованием
Рифабутин, причинно-следственная связь с сопутствующим использованием с азитромицином не было установлено.
CETIRIZINE: одновременное использование пятидневного курса азитромицина с цетиризином 20 мг в устойчивом состоянии не приводит к значительному фармакокинетическому взаимодействию и изменению интервала Qt.
Macaroni, учитывая теоретическую возможность эрхотизму, не следует использовать одновременно с производными азитромицина производных эрго.
Азитромицин не имеет значительного взаимодействия с печеночной системой цитохрома P450. Считается, что препарат не имеет фармакокинетического взаимодействия с эритромицином и другими макролидами. Азитромицин не вызывает индукции или инактивации через цитохроме P450-метаболитный комплекс.
Фармакокинетические исследования были проведены азитромицин, и эти препараты являются очень метаболизмом, происходит с участием цитохрома P450.
Аторвастатин: одновременное использование аторвастатина (10 мг в день) и азитромицин (500 мг в день) не привело к изменениям в концентрациях аторвастатина в плазме (на основе анализа ингибирования HMG COA Reductase). Однако в последующем периоде случаев рабдомиолиза были зарегистрированы у пациентов, леченных азитромицином, используемой статинами.
Cimetidine: не обнаружены изменения в фармакокинетике азитромицина, подверженного применению циметидина 2 часа до азитромицина.
Флуконазол: сопутствующее использование одной дозы 1200 мг азитромицина не изменила фармакокинетику одной дозы 800 мг флуконазола. Общая общая экспозиция и период полураспада азитромицина не изменяются с сопутствующим использованием флуконазола, однако наблюдали клинически незначительное снижение C мА азитромицина (18%) азитромицина.
Индинавир: одновременное использование одной дозы дозы 1200 мг азитромицина не вызывает статистически значимого влияния на фармакокинетику индинавира, которое присваивается до 800 мг 3 раза в день в течение 5 дней.
Мидазолам, одновременное использование азитромицина 500 мг в день в течение 3 дней не вызывает клинически значимых изменений фармакокинетики и фармакодинамики одной дозы 15 мг Мидазолама.
Триазолы, одновременное использование азитромицина 500 мг в первый день и 250 мг на следующий день с 0,125 мг триазолама не существенно влияют на все фармакокинетические параметры триазоламома триазолама по сравнению с плацебо.
Нельфинавир: сопутствующее использование азитромицина (1200 мг) и концентрации нельфинавира в равновесии (750 мг 3 раза в день) вызывает повышенные концентрации азитромицина. Следовательно, клинически значимые неблагоприятные явления наблюдались, следовательно, нет необходимости в дозе регулировки.
Sildenafil: мужчины не получили доказательств влияния азитромицина (500 мг в день в течение 3 дней) на значения AUC и C Max от Sildenafil или его основного циркуляционного метаболита.
Триметоприм / сульфаметоксазол: сопутствующее использование триметоприма / сульфаметоксазол Двойная концентрация (160 мг / 800 мг) в течение 7 дней с азитромицином 1200 мг на 7-й день не показало существенного влияния на максимальные концентрации, полное воздействие или выделение мочи триметоприма или сульфаметоксазола. Значения концентраций азитромицина в сыворотке соответствовали тем, которые наблюдаются в других исследованиях.
Доксорубицин, клинические исследования взаимодействия между препаратами для азитромицина и доксорубицина не проводились. Клиническая значимость этих доклинических исследований неизвестна.
Особенности приложения.
Аллергические реакции. Редко сообщил, что азитромицин обладает серьезными аллергическими (редко-фатальными) реакциями, такими как ангионевротический отек и анафилаксия, дерматологические реакции, в том числе острую генерализованный разумный пустосход. Некоторые из этих реакций, вызывающих развитие рецидивирующих симптомов и требовали более длительный период наблюдения и лечения.
Расширенный интервал реполяризации сердца и QT.
Удлинение интервала реполяризации сердца и QT, связано с риском сердечной аритмии и мерцательной фибрилляции ( Torsade de Paintes), наблюдаемая при лечении других макролидных антибиотиков. Подобное влияние азитромицина не может быть полностью исключено у пациентов с повышенным риском удлиненной сердечной реполяризации, поэтому необходимо прописать пациентов с осторожностью:
  • с врожденным или зарегистрированным продлением интервала QT;

  • В настоящее время подвергается лечению других активных веществ, известных продлению продления интервала Qt, например, антиаритмические препараты класса Ia (квинидин и прокаинамид) и III (дофетилид, амиодарон и соталол), цисаприд и терфенадин, нейролептические агенты, такие как пимозид; антидепрессанты, такие как циталопрам, а также фторхинолоны, такие как моксифлоксацин и левофлоксацин;

  • в нарушении электролита метаболизма, особенно в случае гипокалиемии и гипомагнемии;

  • С клинически значимой брадикардией, сердечной аритмией или тяжелой сердечной недостаточностью.

Miaastry Gravis. Сообщили о случаях мозгового синдрома и обострения симптомов миастения Гравс у пациентов, получающих азитромицин.
Стрептококковые инфекции. Азитромицин обычно эффективен при лечении стрептококкового инфекции в Orotharynx, по отношению к профилактике ревматической атаки нет данных, которые демонстрируют эффективность азитромицина. Антимикробное препарат с анаэробной активностью следует принимать в сочетании с азитромицином, если предполагается, что анаэробные микроорганизмы предопределяют развитие инфекции.
Superinfection. Как и в случае других антибактериальных препаратов, существует вероятность суперинфекции (например, микозы).
При получении почти всех антибиотиков, в том числе азитромицин, сообщил о -Азоцёвану Closttridium Difficile Diarrea (CDAD), серьезность которого варьировалась от легкой диареи до фатального колита с результатом. Лечение антибактериальными агентами изменяет нормальную флору толстой кишки, ведущей к чрезмерному росту C. difficile.
Штамм C. Difficile производит токсины A и B, которые способствуют развитию CDAD. C. Дифлогичные штаммы, которые гиперпродужные токсины являются причиной повышенного уровня заболеваемости и смертности, поскольку эти инфекции могут быть устойчивы к антимикробной терапии и потребности коллекционирования. Необходимо рассмотреть развитие CDAD у всех пациентов с диареей, вызванным антибиотиками. Требуется тщательная история обслуживания, потому что, как сообщается, CDAD может произойти в течение 2 месяцев после принятия антибиотиков.
Нарушение функции почек. У пациентов с тяжелой дисфункцией почек (фильтрация скорости <10 мл / мин) на 33% наблюдалось увеличение системного воздействия с азитромицином.
Нарушение функции печени . Поскольку печень является основным способом выпуска азитромицина, азитромицин должен быть осторожным для пациентов с серьезными заболеваниями печени. Сообщили о случаях полномочного гепатита, что вызывает опасные для жизни функции печени для приема азитромицина. Возможно, некоторые пациенты в истории имели заболевание печени или другие гепатотоксические препараты.
Необходимо проводить тесты / тесты функции печени в случае признаков и симптомов дисфункции печени, такие как усталость, быстро развивающиеся и сопровождаемые желтухи, темной мочой, тенденцией к кровотечению или энцепно-энцефалопированию.
В случае обнаружения функции печени использование азитромицина должно быть прекращено.
Рога. У пациентов, получающих производные эрготы, иногда там эротизму феномен из-за одновременного использования некоторых макролидных антибиотиков. Данные о возможных лекарственных взаимодействиях между азитромицином и без рогов, а из-за теоретической возможности эротизму азитромицина не должны одновременно вводить с помощью производных эрго.
Другой.
Безпечність та ефективність для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complex у дітей не встановлені.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Немає адекватних даних про застосування азитроміцину вагітним жінкам. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу азитроміцину на плід не відзначено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин призначають під час вагітності, тільки якщо користь перевищує ризик.
Годування груддю.
Повідомлялося, що азитроміцин проникає у молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину у грудне молоко людини, не проводилося. Застосування азитроміцину у період годування груддю можливе лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.
Фертильність.
Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час прийому азитроміцину слід з обережністю керувати автотранспортом або іншими механізмами через можливість розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, судоми та порушення зору.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Азитроміницин Євро застосовувати у вигляді одноразової добової дози незалежно від прийому їжі. Таблетки ковтати, не розжовуючи. У разі пропуску прийому
1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалами у 24 години.
Дорослі та діти з масою тіла понад 45 кг.
При інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми): загальна доза азитроміцину становить 1500 мг, по 500 мг на добу протягом 3 днів.
При а кне вульгаріс рекомендована загальна доза азитроміцину становить 6 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 таблетка по 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, після чого − 1 таблетку по 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів. Дозу другого тижня слід приймати через 7 днів після першого прийому таблетки, а 8 наступних доз слід приймати з інтервалами в 7 днів.
При мігруючій еритемі : загальна доза азитроміцину становить 3 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 г (2 таблетки по 500 мг одноразово) у перший день, після чого − по 500 мг 1 раз на добу протягом 5 днів.
При інфекціях, що передаються статевим шляхом : рекомендована доза азитроміцину становить 1000 мг (2 таблетки по 500 мг одноразово).
У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години.
Пацієнти літнього віку.
Для людей літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes .
Пацієнти з порушенням функції нирок.
Для пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10-80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що і для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв).
Пацієнти з порушенням функції печінки.
Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки. Досліджень, пов'язаних з лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводили.
Діти.
Таблетки Азитроміцин Євро рекомендується застосовувати дітям з масою тіла понад 45 кг.
Передозування.
Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз.
Типові симптоми передозування: оборотна втрата слуху, виражені нудота, біль у животі, блювання, діарея, посилення проявів інших побічних реакцій.
Лікування: у випадку передозування необхідно прийняти активоване вугілля та проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримання життєвих функцій організму.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці приведені побічні реакції, визначені за допомогою клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження, при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину. Побічні реакції наведено за системами органів та частотою. Небажані реакції, зареєстровані в період постмаркетингового спостереження, виділені курсивом. Частоту визначено таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000); невідомо (не можна визначити з наявних даних). У межах кожної групи за частотою проявів небажані явища зазначені у порядку зменшення їхньої тяжкості.
Небажані реакції, ймовірно пов'язані з азитроміцином, на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження
Клас систем та органів
Небажана реакція
Частота
Інфекції та інвазії
Кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт
Нечасто
Псевдомембранозний коліт
Невідомо
З боку системи крові і лімфатичної системи
Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія
Нечасто
Тромбоцитопенія, гемолітична анемія
Невідомо
З боку імунної системи
Ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості
Нечасто
Анафілактична реакція
Невідомо
З боку обміну речовин
Анорексія
Нечасто
З боку психіки
Нервозність, безсоння
Нечасто
Ажитація
Рідко
Агресивність, неспокій, делірій, галюцинації
Невідомо
З боку нервової системи
Головний біль
Часто
Запаморочення, сонливість, дисгевзія, парестезія
Нечасто
Непритомність, судоми, гіпестезія, психомоторна підвищена активність, аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс
Невідомо
З боку органів зору
Порушення зору
Нечасто
З боку органів слуху
Розлади з боку органів слуху, вертиго
Нечасто
Порушення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах
Невідомо
З боку серця
Пальпітація
Нечасто
Тріпотіння - мерехтіння шлуночків ( torsade de pointes), аритмія , включаючи шлуночкову тахікардію, подовження QT-інтервалу на ЕКГ
Невідомо
З боку судин
Припливи
Нечасто
Артеріальна гіпотензія
Невідомо
З боку респіраторної системи
Диспное, носова кровотеча
Нечасто
З боку травного тракту
Діарея
Дуже часто
Блювання, біль у животі, нудота
Часто
Запор, метеоризм, диспепсія, гастрит, дисфагія, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини
Нечасто
Панкреатит, зміна кольору язика
Невідомо
З боку гепатобіліарної системи
Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця
Рідко
Печінкова недостатність (яка рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некротичний гепатит
Невідомо
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Висипання, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз
Нечасто
Фоточутливість, гострий генералізований екзантематозний пустульоз
Рідко
Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами
Невідомо
З боку скелетно-м'язової системи
Остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї
Нечасто
Артралгія
Невідомо
З боку сечовидільної системи
Дизурія, біль у нирках
Нечасто
Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит
Невідомо
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Маткова кровотеча, тестикулярні порушення
Нечасто
Загальні порушення та місцеві реакції
Набряк, астенія, нездужання, втома, набряк обличчя, біль у грудях, гіпертермія, біль, периферичний набряк
Нечасто
Лабораторні показники
Знижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів
Часто
Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, підвищений рівень аланінамінотрансферази, підвищений рівень білірубіну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові, зміни показників калію у крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня хлориду, підвищення рівня глюкози, підвищення рівня тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натрію
Нечасто
Ураження та отруєння
Ускладнення після процедури
Нечасто
Інформація про небажані реакції, які, можливо, пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex , базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомлялося при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії.
Небажані реакції, які можливо пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex
Клас систем та органів
Небажана реакція
Частота
З боку обміну речовин
Анорексія
Часто
З боку нервової системи
Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія
Часто
Гіпестезія
Нечасто
З боку органів зору
Порушення зору
Часто
З боку органів слуху
Глухота
Часто
Порушення слуху, дзвін у вухах
Нечасто
З боку серця
Пальпітація
Нечасто
З боку травного тракту
Діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення
Дуже часто
З боку гепатобіліарної системи
Гепатит
Нечасто
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Висипання, свербіж
Часто
Синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість
Нечасто
З боку скелетно-м'язової системи
Артралгія
Часто
Загальні порушення та місцеві реакції
Підвищена втомлюваність
Часто
Астенія, нездужання
Нечасто

Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. Таблетки по 125 мг або по 250 мг – по 6 таблеток у блістері, вміщеному у картонну коробку.
Таблетки по 500 мг – по 3 таблетки у блістері, вміщеному у картонну коробку.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Юнік Фармасьютикал Лабораторіз (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ділянка № 215-219, Джі. Ай. Ді. Сі. Індастріал Еріа, Панолі – 394 116, округ Бхарух, Індія
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа