Личный кабинет
АЗИТРОМИЦИН ЕВРО табл. п/о 250мг №6
rx
Код товара: 504759
Производитель: Unique (Индия)
1 500,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 24.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Азитромицин евро
Азитромицин евро.
Место хранения:
Активный ингредиент: азитромицин;
1 таблетка содержит азитромицин дигидрата эквивалентен безводным азитромицином - 125 мг или 250 мг или 500 мг;
Вспомогательные вещества: гидрофосфат кальция; лактоза, моногидрат; Барлатинированный крахмал; натрийный кроскаррелоз; стеарат магния; лаурилсульфат натрия; Оппозиционный синий 03V50883: гипромелоза, диоксид титана (E 171), полиэтиленгликоль, индикагимин (E 132).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой.
Основные физико-химические свойства: таблетки 125 мг или 250 мг - синие таблетки, круглый, диоксид, покрытый оболочкой; Таблетки 500 мг - синие таблетки, капсулы, диоксида, покрыты оболочкой, с рисом с одной стороны.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. Макролиды, линкосамиды и стрептограммы. Азитромицин. ATH J01F A10 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Азитромицин является представителем новой подгруппы макролидных антибиотиков - азалидами. В сочетании с субъединицей 50-е годы 90-х чувствительных микроорганизмов, подавляющих RNN-зависимый белковый синтез, замедляет рост и воспроизведение бактерий, при высоких концентрациях возможных бактерицидных эффектов.
Механизм сопротивления.
Полное кросс-связывание существует среди стрептококков пневмонии , бета-гемолитической стрептококкой группы A, энтекалис и стафилококки, включая метициллин , устойчивый к золотому стафилококку (MRSA), до эритромицина, азитромицина, других макролидов и линкосамидов.
Распространенность приобретенного сопротивления может отличаться в зависимости от местности и времени для выделенных видов, поэтому местная информация о сопротивлении необходима особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости вы можете искать квалифицированные советы, если локальная распространенность сопротивления является когда эффективность препарата при лечении, по меньшей мере, некоторые виды инфекций сомнительны.
Спектр противомикробного действия азитромицина
Обычно чувствительные виды |
Аэробные грамположительные бактерии |
Staphylococcus aureus метициллин-чувствительный |
Стрептококк пневмония , чувствительный к пенициллину |
Strepeptococcus pyogenes. |
Аэробные грамотрицательные бактерии |
Гемофильные гриппы. Haemophilus parainfluenzae. |
Legionella Pneumophila. |
Moraxella Catarrhalis |
Pasteurella Multocida. |
Анаэробные бактерии |
Closttridium Perfringens. |
Fusobacterium SPP. |
Prevotella SPP. |
Porphyroomonas SPP. |
Другие микроорганизмы |
Chlamydia Trachomatis Хламидиоз пневмония MyCoplasma Pneumoniae |
Типы, для которых приобретенное сопротивление может быть проблемой |
Аэробные грамположительные бактерии |
Стрептококк пневмония с промежуточной чувствительностью к пенициллину и устойчивому пенициллину |
Инфактически устойчивые организмы |
Аэробные грамположительные бактерии |
Enterococcus Faecalis. |
Стафилококки MRSA , MRSE * |
Анаэробные бактерии |
Группа бактериоидов Bacteroides Fragilis |
* Метциллин - устойчивый золотой стафилококк имеет очень высокую распространенность приобретенной устойчивости к макролидам и был указан в настоящем документе из-за редкой чувствительности к азитромицину.
Фармакокинетика.
Биодоступность после перорального введения составляет приблизительно 37%. Максимальная концентрация сыворотки крови достигается через 2-3 часа после получения препарата.
Во внутреннем приеме азитромицина распределяется по всему телу. В фармакокинетических исследованиях было показано, что концентрация азитромицина в тканях значительно выше (50 раз), чем в плазме крови, что указывает на сильное связывание препарата с тканями.
Связывание белков сыворотки крови варьируется в зависимости от концентрации плазмы и составляет от 12% при 0,5 мкг / мл до 52% при 0,05 мкг / мл в сыворотке. Воображаемый объем распределения в равновесии (VV SS ) составлял 31,1 л / кг.
Заключительный период полувыведения в плазме полностью отражает период полураспада тканей в течение 2-4 дней.
Приблизительно 12% внутривенной дозы азитромицина изолированы без изменений с мочой в течение следующих 3 дней. Особенно высокие концентрации неизменного азитромицина были обнаружены в желчных людях. Также были обнаружены 10 метаболитов в желчи, что сформировалось с использованием N- и O-деметилизации, гидроксилирования колец дезоксамина и Aglycone и расщепления конъюгата кладинозы. Сравнение жидкой хроматографии и микробиологического анализа показало, что метаболиты азитромицина не являются микробиологически активными.
Клинические характеристики.
Индикация.
Инфекции, вызванные микроорганизмами чувствительными к азитромицину:
· Инфекции Лор-органов (бактериальный фарингит / тонзиллит, синусит, средний отит);
· Инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, не запасная пневмония);
· Инфекции из кожи и мягкой ткани: миграционная эритема (начальная стадия болезни Лайма), беша, импетиго, вторичный пиодерматоз, угрей вульгарис (угревая) умеренная степень тяжести;
· Инфекции, передаваемые половым путем: несложные половые инфекции, вызванные хламидиозными трахематами.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к азитромицину, эритромицину или любым другим макролидным или кетолидным антибиотикам или к любому другому компоненту препарата.
Благодаря теоретической возможности эрготизма азитромицин не следует назначать одновременно с производными рогов.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Необходимо аккуратно предписывать азитромицин вместе с другими лекарствами, которые могут продлить интервал - Qt.
Антациды: в одновременном применении антацидов нет изменений в биодоступности, хотя плазменные пиковые концентрации азитромицина снижаются примерно на 25%. Азитромицин должен принимать не менее 1 часа до или через 2 часа после получения антацида. Не следует принимать одновременно азитромицин и антациды.
Cimetidine. В фармакокинетическом исследовании эффекта одной дозы цимина, принятого за 2 часа до азитромицина, на фармакокинетике азитромицина, никаких изменений в фармакокинетике азитромицина не наблюдалось.
Карбамазепин: фармакокинетическое взаимодействие азитромицина не проявляет значительного влияния на плазменные уровни карбамазепина или его активных метаболитов.
Циклоспорин: в фармакокинетическом исследовании с участием здоровых добровольцев, получающих пероральную дозу азитромицина 500 мг / день в течение 3 дней, а затем одноразовая пероральная доза циклоспорина 10 мг / кг, значительное увеличение максимального увеличения макс и AUC 0-5 циклоспорина. Отказ Следовательно, меры предосторожности следует осуществлять одновременное использование этих препаратов. Некоторые из связанных макролидных антибиотиков влияют на метаболизм циклоспорина. Поскольку фармакокинетические и клинические исследования возможного взаимодействия не проводились при принятии азитромицина и циклоспорина, необходимо тщательно рассмотреть терапевтическую ситуацию на назначение одновременного приема этих препаратов. При комбинированном лечении считается оправданным, тщательный мониторинг уровней циклоспорина должен быть проведен и соответственно отрегулировать дозировку.
Антикоагулянты кумарина: в исследовании фармакокинетического взаимодействия азитромицин не изменил антикоагулянтную эффект одной дозы 15 мг варфарина, предназначенного для здоровых добровольцев. Сроки постмаркетинга сообщает о потенциале антикоагулянтного эффекта после одновременного использования азитромицина и пероральных антикоагулянтов типа кумарина. Хотя причинно-следственное соединение не было установлено, необходимо учитывать потребность в частом мониторинге протромбинного времени при назначении азитромицина пациентам, получавших пероральный антикоагулянтный тип кумарина.
Дигоксин и колхицин: сопутствующее использование макролидных антибиотиков, в том числе азитромицин с п-гликопротеинамииными субстратами, такими как дикоксин и колхицин, приводит к повышенному уровню субстрата P-гликопротеина в сыворотке. Следовательно, при сопутствующем использовании азитромицина и дигоксина необходимо учитывать возможность увеличения концентрации дигоксина в сыворотке.
Метилпреднизолон: азитромицин не проявляет значительного влияния на фармакокинетику метилпреднизолона.
Терфенадин: нет взаимодействия между азитромицином и терфенадин. Как и в случае других макролидных антибиотиков, азитромицин должен предписаться в сочетании с терфенадин.
Теофиллайн: нет данных о клинически значимом фармакокинетическом взаимодействии, одновременно используют азитромицин и теофиллин со здоровыми добровольцами.
Зидидвин: одновременное использование азитромицина (одноразовые дозы 1000 мг и множественную 1200 мг или 600 мг) оказывают незначительное влияние на фармакокинетику или выделение плазменного или выделения метаболита зидовудина или глюкуронида. Однако использование азитромицина вызывает увеличение концентраций фосфорилированного зидовидина, клинически активного метаболита, в периферической крови мононуклеарна. Клиническая значимость этих данных не выясняется, но может быть полезна для пациентов.
Диданозин: Хотя одновременно использование ежедневных доз 1200 мг азитромицина от 400 мг диданозина в день, в шести ВИЧ-положительных добровольцев, не влияло на фармакокинетику диданозина по сравнению с плацебо.
EFAVIRENZ: одновременное использование одной дозы азитромицина 600 мг и 400 мг EFAVIRENZA ежедневно в течение 7 дней не вызывает какого-либо клинически значимого фармакокинетического взаимодействия.
Рифабутин: одновременное использование азитромицина и рифабутина не влияет на концентрацию плазмы этих препаратов. Нейтропения наблюдалась у субъектов, которые взяли азитромицин, так и рифабутин. Хотя нейтропения была связана с применением
Рифабутин, причинно-следственная связь с одновременным потреблением азитромицина не установлена.
Цетиристина: одновременное использование в пятидневном курсе азитромицина с 20 мг цетиризина в равновесном состоянии не приводит к фармакокинетическому взаимодействию и значительным изменениям в интервале Qt.
Рог: Учитывая теоретическую возможность эрготизма, не нужно одновременно применять азитромицин с производными рогов.
Азитромицин не имеет значительного взаимодействия с печеночной системой цитохрома P450. Считается, что препарат не имеет фармакокинетического взаимодействия с эритромицином и другими макролидами. Азитромицин не вызывает инактивировать цитохрома P450 через цитохромно-метаболический комплекс.
Фармакокинетические исследования проводились путем использования азитромицина и следующими препаратами, которые в значительной степени метаболизм с участием цитохрома P450.
Аторвастатин: одновременное использование аторвастатина (10 мг в день) и азитромицин (500 мг в день) не приводит к изменениям в концентрациях аторвастатина в плазме крови (на основе анализа ингибирования HMG SOA-Reductase). Тем не менее, период Postmarketing были зарегистрированы случаи рабдомиолиза у пациентов, которые использовали азитромицин с статинами.
Cyamidine: нет изменений в фармакокинетике азитромицина, при условии, что они используются за 2 часа до азитромицина.
Флуконазол: одновременное использование одной дозы азитромицина 1200 мг не меняет фармакокинетику одной дозы 800 мг флуконазола. Общий экспозиция и период полураспада азитромицина не изменяются при использовании флуконазола одновременно одновременно, наблюдалось клинически незначительное снижение азитромицина (18%), азитромицин.
INTONION: одновременное использование одной дозы азитромицина 1200 мг не вызывает статистически значимого влияния на фармакокинетику бесконфекции, которое предписано на 800 мг 3 раза в день в течение 5 дней.
Мидазолам: одновременное использование 500 мг азитромицина в день в течение 3 дней не вызывает клинически значимых изменений фармакокинетики и фармакодинамики одной дозы 15 мг Сидазолама.
Триазолам: одновременное использование азитромицина 500 мг в первый день и 250 мг следующего дня 0,125 мг триазолеум не влияла на все фармакокинетические параметры триазола по сравнению с триазолом и плацебо.
Нил Финовир: одновременное использование азитромицина (1200 мг) и не полифинавир в концентрациях равновесия (750 мг 3 раза в день) вызывает увеличение концентрации азитромицина. Клинически значимые побочные эффекты не наблюдались, соответственно, нет необходимости в регулировании дозы.
Sildenafil: Мужчины не получили доказательств влияния азитромицина (500 мг в день в течение 3 дней) до AUC и C Max Siltenafil или его основного циркуляционного метаболита.
Триметоприм / сульфаметоксазол: одновременное использование триметоприма / сульфаметоксазола двойной концентрации (160 мг / 800 мг) в течение 7 дней с 1200 мг азитромицина в 7-й день показало значительное влияние на максимальные концентрации, полное воздействие или экскрецию с мочой триметоприма или сульфаметоксазол. Значения концентраций азитромицина в сыворотке соответствовали тем, которые наблюдаются в других исследованиях.
Доксорубицин: клинические исследования взаимодействия между лекарственными средствами для азитромицина и доксорубицина не проводились. Клиническая значимость этих доклинических исследований неизвестна.
Особенности приложения.
Аллергические реакции. Редко сообщили, что азитромицин обладает серьезными аллергическими (редко летальными) реакциями, такими как ангионевротические отеки и анафилаксия, дерматологические реакции, в том числе острую генерализованный экзантететический пустулоз. Некоторые из этих реакций вызвали развитие рецидивирующих симптомов и необходимого более длительного надзора и лечения.
Расширенная сердечная реполяризация и интервал Qt.
Расширение сердечной реполяризации и интервала QT, которые были связаны с риском развития сердечных аритмий и развевающихся - мерцание желудочков (точек Torsade de) , наблюдалось при лечении других макролидных антибиотиков. Подобное влияние азитромицина не может быть полностью исключено у пациентов с повышенным риском удлиненной сердечной реполяризации, поэтому необходимо прописать пациентов с осторожностью:
с врожденным или зарегистрированным продлением интервала QT;
В настоящее время в настоящее время проходят лечение других активных веществ, которые, как известно, расширяют интервал QT, например, антиаритмические препараты класса Ia (Queenidine и ProkaeNamide) и III (дофетилид, амиодарон и соталол), цисаприд и терфенадина, нейролептические агенты, такие как пимозид ; антидепрессанты, такие как циталопрам, а также фторхинолоны, такие как моксифлоксацин и левофлоксацин;
с нарушением электролита обмена, особенно в случае гипокалиемии и гипомагниамии;
С клинически значимой брадикардией, сердечной аритмией или тяжелой сердечной недостаточностью.
Miaastry Gravis. Сообщалось о случаях развития синдрома миаастонического синдрома и обострения симптомов Myasthenia Gravis у пациентов, получающих азитромицин.
Стрептококковые инфекции. При лечении фарингита / тонзиллита, вызванного стрептококком Pyogenes , выбор выбора, как правило, является пенициллин, он также используется для профилактики при острой ревматической лихорадке. Азитромицин обычно эффективен при лечении стрептококкового инфекции в Orotharynx, по отношению к профилактике ревматической атаки нет данных, которые демонстрируют эффективность азитромицина.
Безопасность и эффективность внутривенного использования азитромицина для лечения инфекций у детей не устанавливаются.
Безопасность и эффективность для профилактики или лечения MyCobacterium Avium Complex у детей не установлены.
Superinfection. Как и в случае других антибактериальных препаратов, существует вероятность суперинфекции (например, микозы).
Принимая практически все антибактериальные препараты, в том числе азитромицин, сообщалось о диффузной диареи Clottrodium (CDAD), серьезность которого варьировалась от плохо выраженной диареи к колиту с летальным следствием. Лечение антибактериальными препаратами изменяет нормальную флору в толстой кишке, что приводит к чрезмерному росту C. difficile .
Штамм C. Difficile производит токсины A и B, что способствует развитию CDAD. C. Дифлогичные штаммы, которые гиперпродужные токсины являются причиной повышенного уровня заболеваемости и смертности, поскольку эти инфекции могут быть устойчивы к антимикробной терапии и потребности коллекционирования. Необходимо рассмотреть развитие CDAD у всех пациентов с диареей, вызванным антибиотиками. Требуется тщательное поведение истории заболевания, как сообщалось, CDAD может происходить в течение 2 месяцев после получения антибактериальных препаратов.
Нарушение функции почек. У пациентов с тяжелой дисфункцией почек (фильтрация скорости <10 мл / мин) на 33% наблюдалось увеличение системного воздействия с азитромицином.
Нарушение функции печени . Поскольку печень является основным способом выпуска азитромицина, азитромицин должен быть осторожным для пациентов с серьезными заболеваниями печени. Сообщили о случаях полномочного гепатита, что вызывает опасные для жизни функции печени для приема азитромицина. Возможно, некоторые пациенты в истории имели заболевание печени или другие гепатотоксические препараты.
Анализы / образцы функций печени необходимы в случае разработки особенностей и симптомов дисфункции печени, например, быстро развивающейся астения и сопровождаются желтудой, темной мочой, наклона к кровотечению или печеночной энцефалировании.
В случае обнаружения функции печени использование азитромицина должно быть прекращено.
Рога. У пациентов, принимающих производные лошадей, иногда возникли явления эрготизма в результате одновременного использования некоторых макролидных антибиотиков. Дані про можливу лікарську взаємодію між ріжками та азитроміцином відсутні, проте через теоретичну можливість виникнення ерготизму азитроміцин не слід одночасно призначати із похідними ріжків.
Інше.
Безпечність та ефективність для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complex у дітей не встановлені.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Немає адекватних даних про застосування азитроміцину вагітним жінкам. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу азитроміцину на плід не відзначено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин призначають під час вагітності, тільки якщо користь перевищує ризик.
Годування груддю.
Повідомлялося, що азитроміцин проникає у молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які давали б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину у грудне молоко людини, не проводилося. Фертильність.
Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Докази того, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як делірій, галюцинації, запаморочення, сонливість, непритомність, судоми, які можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Азитроміцин Євро застосовувати у вигляді одноразової добової дози незалежно від прийому їжі. Таблетки ковтати, не розжовуючи. У разі пропуску прийому
1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалами у 24 години.
1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалами у 24 години.
Дорослі та діти з масою тіла понад 45 кг.
При інфекціях ЛОР-органів і дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми): загальна доза азитроміцину становить 1500 мг, по 500 мг на добу протягом 3 днів.
При акне вульгаріс рекомендована загальна доза азитроміцину становить 6 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 таблетка по 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, після чого − 1 таблетку по 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів. Дозу другого тижня слід приймати через 7 днів після першого прийому таблетки, а 8 наступних доз слід приймати з інтервалами в 7 днів.
При мігруючій еритемі : загальна доза азитроміцину становить 3 г, яку слід приймати за такою схемою: 1 г (2 таблетки по 500 мг одноразово) у перший день, після чого − по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день.
При інфекціях, що передаються статевим шляхом : рекомендована доза азитроміцину становить 1000 мг (2 таблетки по 500 мг одноразово).
У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години.
Пацієнти літнього віку.
Для людей літнього віку немає необхідності змінювати дозування.
Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо порушень електричної провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії torsade de pointes .
Пацієнти з порушенням функції нирок.
Для пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10-80 мл/хв) можна використовувати те ж саме дозування, що і для пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв).
Пацієнти з порушенням функції печінки.
Оскільки азитроміцин метаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки. Досліджень, пов'язаних з лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводили.
Діти.
Таблетки Азитроміцин Євро рекомендується застосовувати дітям з масою тіла понад 45 кг.
Передозування.
Досвід клінічного застосування азитроміцину свідчить про те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, доз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз.
Вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху. У разі передозування при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля та проведення загальних симптоматичних і підтримуючих лікувальних заходів.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці приведені побічні реакції, визначені за допомогою клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження, при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину. Побічні реакції наведено за системами органів та частотою. Небажані реакції, зареєстровані в період постмаркетингового спостереження, виділені курсивом. Частоту визначено таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000); невідомо (не можна визначити з наявних даних). У межах кожної групи за частотою проявів небажані явища зазначені у порядку зменшення їхньої тяжкості.
Небажані реакції, ймовірно пов'язані з азитроміцином, на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень і в період постмаркетингового спостереження
Клас систем та органів | Небажана реакція | Частота |
Інфекції та інвазії | Кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт | Нечасто |
Псевдомембранозний коліт | Невідомо | |
З боку системи крові і лімфатичної системи | Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія | Нечасто |
Тромбоцитопенія, гемолітична анемія | Невідомо | |
З боку імунної системи | Ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості | Нечасто |
Анафілактична реакція | Невідомо | |
З боку обміну речовин | Анорексія | Нечасто |
З боку психіки | Нервозність, безсоння | Нечасто |
Ажитація | Рідко | |
Агресивність, неспокій, делірій, галюцинації | Невідомо | |
З боку нервової системи | Головная боль | Часто |
Запаморочення, сонливість, дисгевзія, парестезія | Нечасто | |
Непритомність, судоми, гіпестезія, психомоторна підвищена активність, аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс | Невідомо | |
З боку органів зору | Порушення зору | Нечасто |
З боку органів слуху | Розлади з боку органів слуху, вертиго | Нечасто |
Порушення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах | Невідомо | |
З боку серця | Пальпітація | Нечасто |
Тріпотіння - мерехтіння шлуночків ( torsade de pointes), аритмія , включаючи шлуночкову тахікардію, подовження QT-інтервалу на ЕКГ | Невідомо | |
З боку судин | Припливи | Нечасто |
Артеріальна гіпотензія | Невідомо | |
З боку респіраторної системи | Диспное, носова кровотеча | Нечасто |
З боку травного тракту | Діарея | Дуже часто |
Блювання, біль у животі, нудота | Часто | |
Запор, метеоризм, диспепсія, гастрит, дисфагія, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини | Нечасто | |
Панкреатит, зміна кольору язика | Невідомо | |
З боку гепатобіліарної системи | Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця | Рідко |
Печінкова недостатність (яка рідко призводила до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некротичний гепатит | Невідомо | |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Висипання, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз | Нечасто |
Фоточутливість, гострий генералізований екзантематозний пустульоз | Рідко | |
Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами | Невідомо | |
З боку скелетно-м'язової системи | Остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї | Нечасто |
Артралгія | Невідомо | |
З боку сечовидільної системи | Дизурія, біль у нирках | Нечасто |
Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит | Невідомо | |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | Маткова кровотеча, тестикулярні порушення | Нечасто |
Загальні порушення та місцеві реакції | Набряк, астенія, нездужання, втома, набряк обличчя, біль у грудях, гіпертермія, біль, периферичний набряк | Нечасто |
Лабораторні показники | Знижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів | Часто |
Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, підвищений рівень аланінамінотрансферази, підвищений рівень білірубіну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові, зміни показників калію у крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня хлориду, підвищення рівня глюкози, підвищення рівня тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натрію | Нечасто | |
Ураження та отруєння | Ускладнення після процедури | Нечасто |
Інформація про небажані реакції, які, можливо, пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex , базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізняються за типом або за частотою від тих, про які повідомлялося при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії.
Небажані реакції, які можливо пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex
Клас систем та органів | Небажана реакція | Частота |
З боку обміну речовин | Анорексія | Часто |
З боку нервової системи | Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія | Часто |
Гіпестезія | Нечасто | |
З боку органів зору | Порушення зору | Часто |
З боку органів слуху | Глухота | Часто |
Порушення слуху, дзвін у вухах | Нечасто | |
З боку серця | Пальпітація | Нечасто |
З боку травного тракту | Діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення | Дуже часто |
З боку гепатобіліарної системи | Гепатит | Нечасто |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Висипання, свербіж | Часто |
Синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість | Нечасто | |
З боку скелетно-м'язової системи | Артралгія | Часто |
Загальні порушення та місцеві реакції | Підвищена втомлюваність | Часто |
Астенія, нездужання | Нечасто |
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. Таблетки по 125 мг або по 250 мг – по 6 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.
Таблетки по 500 мг – по 3 таблетки у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Юнік Фармасьютикал Лабораторіз (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ділянка № 215-219, Джі. Ай. Ді. Сі. Індастріал Еріа, Панолі - 394 116, округ Бхарух, Індія.
АЗИТРОМИЦИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа