В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
БИСЕПТОЛ суспензия для перорального применения 240 мг/5 мл 80мл

БИСЕПТОЛ суспензия для перорального применения 240 мг/5 мл 80мл

rx
Код товара: 12255
Производитель: Medana Pharma (Польша)
2 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства
Бисептол
(Бисептол)
Место хранения:
Активные ингредиенты: сульфаметоксазол, триметоприм;
На 5 мл суспензия содержит 200 мг сульфаметоксазола, триметоприма 40 мг.
Вспомогательные вещества: полиэтиленгликоль (макрогол) Hidroksystearat, кармеллоз натрия, силикат алюминия-магния, моногидрат лимонной кислоты, моногидрат натрия, фосфат фосфата натрия. Гликоль), пропиленгликоль, очищенная вода.

Лекарственная форма. Подвеска оральный.

Основные физические и химические свойства: суспензия белого или светлого кремового цвета с запахом клубники.

Фармакотерапевтическая группа. Антимикробные препараты для регулярного использования; Сочетание триметоприма и сульфонамидов и их производных. ATC код J01E E01.

Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Антибактериальное влияние сопределкизола in vitro применяется как к грамположительным, так и на грамотрицере, для патогенных микроорганизмов, включая несогласованные бактерии, хотя чувствительность может варьироваться в зависимости от географической области.
Конечно, патогены восприимчивы (Mic 90 ≤ 2 мг / л [триметоприм]; ≤ 38 мг / л [сульфаметоксазол])
Koki: Moraxella Catarrhalis.
Грамотрицательные стержни: Haemophilus Parainfluenzae, Citrobacter Freundii, другой Citrobacter SPP. , Klebsiella Oxytoca, другие Klebsiella SPP. , Enterobacter Cloacae, Enterobacter Aerogenes, Hafnia Alvei, Serratia Marcescens, Serratia Liquefaciens, другие Serratia SPP. Ерисьи Энтеколокола, Другие Ериния СПП. , Вибрио Холерае.
Разнообразные грамотрицательные стержни: Эддерсиелла Тарда, алькалигенов Faecalis, бурколдиа псевдомальлей.
На основании клинического опыта также считаются восприимчивыми патогенами: Бруцелла, листерия моноцитогены, ноциардия астероиды , пневмоцистис CARINII, Cyclospora Cayetanensis.
Частично патогены восприимчивы (MIC 90 = 4 мг / л [триметоприм]; = 76 мг / л [сульфаметоксазол])
Koki: Staphylococcus aureus (метилцилиндчутлыви и метиллинрезыстентни), Staphylococcus SPP . (Koahulazonehatyvni), стрептококки пневмония (пенициллин-восприимчивый, устойчивый к пенициллину).
Грамотрицательные стержни: Гемофильные гриппы (β-лактамазопозёвный, β-лактамазо-отрицательный), Haemophilus ducreyi, E.coli, Klebsiella Pneumoniae, Morganella Morganii, Proteus Mirabilis, Proteus Vulgaris, Провиденсия Rettgeri, Другое Провиденсиологическое СПП. , Salmonella Typhi, Salmonella Enteritidis, STENOTROPHOMONAS MALTOPHILIA (ранее Xanthomonas Maltophilia).
Разнообразные грамотрицательные стержни: Acinetobacter LWOFFI, Acinetobacter Anitratus (особенно A. Baumanii), Aeromonas Hydrophila.
Устойчивые патогены (MIC 90 ≥ 8 мг / л [триметоприм]; ≥ 152 мг / дл [сульфаметоксазол])
Бурколдиа (псевдомонас) Cepacia, псевдомонас Aeruginosa , микоплазма SPP. , Mycobacterium Tuberculosis, Shigella SPP. , Treponema Pallidum, Neisseria Gonorrhoeae, бактерии , другие чисто анаэробные патогены.
При использовании на эмпирической основе BisePtol следует учитывать локальную распространенность устойчивости к совместномикоксазолу среди бактерий, вызывающих инфекцию, о которой мы относимся.
Для инфекций, вызванных умеренно чувствительными патогенами, должны проводить тесты чувствительности, чтобы исключить сопротивление.
Чувствительность к совместному трикоксазолу можно определить с использованием стандартных методов, таких как способ привода или метода разбавления, рекомендованный Институтом клинических и лабораторных стандартов (IKL). IKLS рекомендует использовать критерии, указанные ниже чувствительности:
Метод Диаметр диска Диаметр
Ингибирование роста (мм)
Способ выращивания, **
MIC (мг / мл) SMZ TM +
Чувствительный
³ 16.
£ 2 + £ 38
Чувствительность частично
11-15
4 + 76.
Устойчивый
£ 10.
³ 8 ³ + 152
Привод: 1,25 мг триметоприма и сульфаметоксазол 23,75 мг.
** Trimethoprim (Tm) и сульфаметоксазол (SMZ) в соотношении от 1 до 19.
Развитие сопротивления, перекрестное сопротивление.
Сопротивление коремоймоксазолу в лечении развивается только в редких случаях. Между всеми сульфонамидами кросс-сопротивление существует; Перекрестное сопротивление химически не связанным антибиотикам в результате приобретения устойчивости к совместному трикоксазолу не развивается.
Синергизм, антагонизм.
Между триметопримовой сульфаметоксазол и. Эта синергия проявляется в большинстве случаев, даже если есть устойчивость к одному из двух ингредиентов.
Фармакокинетика.
Для клинически значимых фармакокинетических свойств триметоприма и сульфаметоксазола в значительной степени похожи.
Поглощение.
После орального администрации триметоприма и сульфаметоксазол эти препараты быстро и почти полностью поглощаются (биодоступность 80-100%) в верхнем пищеварительном тракте. После одной дозы 160 мг доза триметоприма + 800 мг сульфаметоксазол максимальная концентрация плазмы 1,5-3 мг / л для триметоприма и 40-80 мг / л для сульфаметоксазола, достигнутого в течение 1-4 часов. Если прием повторяется каждые 12 часов, концентрация равновесия плазмы сульфаметоксазола и триметоприма в большинстве случаев на 50-100% выше, чем после одного перорального введения. Уровень в плазме пропорционален дозы. Влияние пищи на кинетику активных ингредиентов бисепола не изучалось. Когда суспензия триметоприма принимается после еды, поглощение меньше, чем они приема приема, хотя скорость поглощения при нормальной диете не изменится.
Распределение.
Объем распределения триметоприма и сульфаметоксазола составляет приблизительно 1,2-1,5 л / кг и 0,15-0,36 л / кг соответственно.
При концентрациях выше 42-46% триметоприма и сульфаметоксазола на 66% связаны с белками плазмы.
Исследования животных с людьми и показали, что коремоймоксазол хорошо в ткани. Значительное количество триметоприма и сульфаметоксазола небольшого количества проходит от циркуляции в интерстициальную жидкость и другие экстраваскулярные жидкости. Концентрация триметоприма и сульфаметоксазола может быть увеличена в воспаленных тканях.
Триметоприм и сульфаметоксазол были обнаружены в плаценте плода, пуповинной кровью, амниотической жидкости и тканями плода (печени, легкие), подтверждающие проникновение веществ через плаценту. Как правило, концентрация триметоприма близка в цене к концентрации в кровоток матери, в то время как уровень плода сульфаметоксазол ниже.
Оба вещества проникают в грудное молоко. Концентрация в грудном молоке аналогична по значению (триметоприма) или ниже (сульфаметоксазол) по сравнению с концентрацией препарата в плазме крови матери.
Метаболизм.
Приблизительно 50-70% дозы триметоприма и сульфаметоксазола 10-30% выделяются в моче в неизменной форме. Основные метаболиты триметоприма - 1- и 3-оксидов и 3 'и 4'-гидрокси; Некоторые метаболиты активны. Сульфаметоксазол метаболизируется в печени, главным образом -ацеталювання N 4 и в меньшей степени Hlyukuronizatsiyi; Его метаболиты неактивны.
Разведение.
Предполагая, что обычная функция почек в полтора жизни обеих компонентов очень близка в цене (в среднем 10 часов для триметоприма и 11 часов для сульфаметоксазола).
Общий уровень очистки составляет около 100 мл / мин для триметоприма и 20 мл / мин для сульфаметоксазола.
Полувывение триметоприма у детей примерно равна половине полураживания у взрослых, тогда как наблюдалась соответствующая относительная сульфаметоксазол значительного различия.
Оба вещества, так и их метаболиты выделяются главным образом почками через как гломерелярную фильтрацию, так и трубчатую секрецию. Концентрация триметоприма и сульфаметоксазола в моче примерно в 100 и в 5 раз выше, чем соответствующие концентрации в плазме.
Уровень почечной очистки 20-80 мл / мин для триметоприма и 1,5 мл / мин для сульфаметоксазола.
Оба вещества находятся в фекалиях в небольших количествах.
Фармакокинетика по специальным группам пациентов.
У пожилых пациентов и у пациентов с нарушением почечной функции половиной жизни как препарата увеличивается, что приводит к необходимости соответствующей дозы дозы.
Несмотря на то, что кинетика, триметоприма, особенно у пациентов с печеночной обесценением, не подвергается значительным изменениям, показанным бисеполизом осторожно при использовании высоких доз в тяжелой печеночной дисфункции. Определение уровня препарата в корректировке крови и дозировки необходимо при использовании диализа.

Клинические характеристики.

Индикация.
Инфекции, вызванные восприимчивыми микроорганизмами Co-Timmoxazole, а именно:
  • Инфекции верхних и нижних дыхательных путей и ушных инфекций, обострение хронического бронхита, бронхиэктазиса, пневмонии (включая пневмонию, вызванные пневмоцистамистицами кариния), синуситом, средой отита;
  • Генитарные инфекции: острый и хронический цистит, пиелонефрит, уретрит, простатит;
  • Инфекции пищеварительного тракта, в том числе тифаидной и паратифоидной лихорадки (включая лечение хронических носителей) и холера (в качестве дополнения к восстановлению жидкостей и электролитов);
  • Другие бактериальные инфекции, вызванные восприимчивыми микроорганизмами: острый бруцеллез, нокардоз, актыномицетома (исключая, вызванные настоящими грибами), южноамериканский бластомикоз (паракоцидиоды Brasiliensis).
Когда остеомиелит - как последняя линия препарата (например, ванкомицин, если не противопоказан), если доказано многолетние патогенные чувствительности к сопредемикосазолу.

Противопоказание.

  • Гиперчувствительность к активным веществам или к триметоприимсульфонамидам или к любому из наполнителей.
  • Паренхиматозное тяжелое заболевание печени.
  • Тяжелые почечные нарушения (клиренс креатинина <15 мл / мин), если вы не можете периодически определять концентрацию триметоприма и сульфаметоксазола в плазме.
  • Мегалобластическая анемия, вызванная дефицитом фолиевых.
  • Иммунная тромбоцитопения, вызванная применением триметоприма и / или сульфонамидов.
  • Гематологические расстройства.
  • Комбинация дофетилида.
  • Дефицит глюкозы-6-фосфатной дегидрогеназы.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими взаимно йемодий.
Увеличение дигоксина в крови может развиваться в то время как кооперативное лечение, особенно у пожилых пациентов.
Ко-трикоксазол может ингибировать метаболизм печени фенитоина. После нанесения кооперации в нормальных клинических дозах в нормальных клинических дозах увеличивается увеличение полураспадатного фенитоина на 39% и снижает уровень метаболического зазора на 27%. Сопутствующее администрация обоих лекарств следует учитывать вероятность нежелательного усиления эффекта фенитоина. Требуется тщательный надзор за таких пациентов должен контролировать уровни фенитоина в плазме.
Эффективность трициклических антидепрессантов может уменьшиться во время использования сопредемикоксазола.
Сульфонамиды, в том числе сульфаметоксазол, могут смещать метотрексат из точек связывания с белками плазмы и ухудшит почек транспортировки метотрексата, увеличивая тем самым расширяющиеся концентрации метотрексата и увеличивая его производительность.
Ко-трикоксазол может повлиять на потребность в пероральных антидиабетических агентах.
Как и другие антибиотики, бисеполь может снизить эффективность оральных контрацептивов. Следовательно, пациенты должны проконсультироваться с дополнительными противозачаточными мерами во время лечения бисепола.
Сопутствующее администрирование индометацина и соретоксазола сульфаметоксазол может увеличить уровни в крови.
У пожилых пациентов, которые также принимают определенные диуретики, в первую очередь серии тиазидов, появилась повышенная частота тромбоцитопении с пурпуром.
Сообщалось, что Co-Timmoxazole может продлить протромбиновое время у пациентов, принимающих варфарин Антыкоулянт (Culfametoksazol может вытеснить Warfarin из соединения в плазменом альбумине). В этом взаимодействии следует учитывать при нанесении бисепола у пациентов, которые уже принимают антикоагулянты. В таких случаях необходимо регулярно проверять и контролировать время свертывания протромбина у пациентов.
У пациентов, получавших соремелькиосазол и циклоспорином, следуя почечной трансплантации, наблюдаемое обратимое ухудшение почечной функции, определяемую уровню креатинина в сыворотке. Считается, что это взаимодействие вызвано триметопримом.
Случаи панцитопении у пациентов, принимающих комбинацию триметоприма и метотрексата (см. Раздел «Особенности применения»). Триметоприм, присущие низким сродстве для дигидрофолата человека, таким образом, он способен потенцировать побочные эффекты метотрексата, что приведет к нежелательному взаимодействию с метотрексатом гематологическим, включая наличие других факторов риска, такими как повышенный возраст, гипоальбуминумия, почечная недостаточность и снижение костного мозга резерв. Эти нежелательные боковые реакции могут возникать, особенно при использовании высоких доз метотрексата.
Такие пациенты должны предписаться фолиевой кислотой или фолиновой кислотой для противодействия воздействию на органы формирования крови (аварийное лечение).
Некоторые отчеты указывают на то, что пациенты, которые принимают пириметаминвмиснические препараты для предотвращения малярии в дозах, превышающих 25 мг пириметамина в неделю, в течение которого принимая кооперативная анемия, может развиться мегалоблаческую анемию.
Случаи токсического бремония после одновременного приема бисеполизатора и амантадина.
Есть доказательства того, что триметоприма может взаимодействовать с дофетилидом путем ингибирования почечной транспортной системы. Сопутствующее введение триметоприма при дозе 160 мг в сочетании с сульфаметоксазолом 800 мг 2 раза в день и дофетилид в дозе 500 мг 2 раза в день в течение 4 дней, увеличение площади под кривой «концентрация - время» ( AUC) Дофетилид 103% и максимальная концентрация плазмы (C max) на 93%. Дофетилид может привести к серьезным желудочковым аритмии, связанным с продлением QT, включая двунаправленную желудочковую тахикардию (тип пируэтнохо), которые напрямую зависят от концентрации плазмы дофетилида. Одновременное лечение с триметопримом и дофетилидом противопоказано.
Предупреждение должно осуществляться у пациентов, принимающих другие лекарства, которые могут вызвать гиперкалиемию.
Влияние на лабораторные параметры.
Бисептол, такой как триметоприм, часть этого, может повлиять на результаты определения концентрации метотрексата в сыворотке крови, проводимую со стороны конкурентных связующих белков с использованием бактериального дигидрофолата редуктазовой лиганды. Тем не менее, определение радиомамуноапазионного метотрексата вмешательства не происходит.
Бисептол может изменить реакцию определения креатинина с использованием метода alkali Picrates Jaffe (креатинин увеличивается примерно на 10%). Функциональные расстройства трубчатой ​​выделения креатинина могут дать ложное снижение зазора креатинина.
Назначение кооперации на дозе 160 мг триметоприма и 800 мг сульфаметоксазола вызывает увеличение ламивудина на 40% (о триметоприме). Ламивудин не влияет на фармакокинетику триметоприма и сульфаметоксазола.
Особенности приложения .
Бисеполь должен использоваться с осторожностью у пациентов с историей аллергии или бронхиальной астмы.
В зависимости от дозы и продолжительности лечения может увеличить риск серьезных нежелательных явлений у пожилых пациентов, пациентов с сложными условиями, такими как дисфункция печени и / или заболевания почек, а у пациентов одновременно принимают другие лекарства. Хотя изредка сообщается со смертельным исходом из-за неблагоприятных реакций, таких как настойчивые ненормальные клеточные изменения в крови (дискразийю), синдром Стивенс-Джонсона, токсический эпидермальный некролис (синдром Лиелла) и молния некроза печени.
После применения сульфаметоксазол наблюдаемых признаков опасных жизненных реакций (синдром Стивенс-Джонсона и токсический эпидермальный некролис (десять)). Он должен сообщить пациенту о признаках и симптомах поражений кожи и необходимости тщательного мониторинга этой реакции. Наибольший риск изменений в коже, связанном с синдромом Stivenca Johnson и токсическим эпидермальным некролизом, появляется в течение первых недель лечения наркотиков.
Если симптомы кожи появляются синдромом Стивенка Джонсона или токсический эпидермальный некролис (например, кожная сыпь или пузырьковая энантимия) должны прекратить использование сульфаметоксазола.
Лучшие результаты лечат синдром внешнего вида Stivenca-Johnson и токсический эпидермальный некролиз, достигнутый, если их ранняя диагностика и немедленное прекращение подозреваемого продукта. Ранняя диагностика связана с лучшим прогнозом.
Если пациент диагностируется синдром Стивенка Джонсон или токсичный эпидермальный некролиз, не может повторно взять сульфаметоксазол.
Описанные редкие случаи опасных в жизни осложнений, связанных с использованием сульфонамидов в том же, включая острый печеночный некроз, агранулоцитоз, мегалоблуческую анемию и другие поражения костного мозга, а также повышенную чувствительность со стороны дыхательных путей.
Помимо исключительных случаев, бисеполь не следует вводить пациентам с тяжелыми постоянными изменениями сотовой состав крови. Изредка лекарства назначают пациентам, получавшим цитотоксическим агентами для лечения лейкозных, в то время как не было никаких признаков каких-либо побочных эффектов от костного мозга или периферической крови.
Зважаючи на ймовірність гемолізу, Бісептол не слід призначати пацієнтам з деякими гемоглобінопатіями (Hb-Цюріх, Hb-Кельн), за винятком випадків крайньої необхідності і тільки у мінімальних дозах.
Лікування слід негайно припинити при першій появі шкірних висипань або будь-яких інших серйозних побічних реакцій.
Щоб звести до мінімуму ризик побічних реакцій, тривалість лікування Бісептолом повинна бути якомога меншою, зокрема у пацієнтів літнього віку. При порушенні функції нирок дозування потрібно коригувати відповідно до інструкцій з дозування, викладених у розділі «Спосіб застосування та дози».
У пацієнтів із ризиком гіперкаліємії та гіпонатріємії виправданий ретельний контроль калію та натрію у плазмі крові.
У хворих на СНІД, які отримували котрімоксазол для лікування інфекції спричиненої Pneumocystis carinii , побічні реакції, такі як: висип, гарячка, лейкопенія, збільшення сироваткових амінотрансфераз, гіпокаліємії та гіпонатріємії зустрічаються частіше.
Тяжка стійка діарея під час або після лікування може вказувати на псевдомембранозний коліт, що вимагає невідкладного лікування. У таких випадках необхідно припинити прийом Бісептолу і розпочати відповідні діагностичні та лікувальні заходи (наприклад, призначити ванкоміцин по 250 мг 4 рази на добу перорально). Антиперистальтичні препарати у таких випадках протипоказані.
Якщо Бісептол приймають протягом тривалого періоду часу, необхідний регулярний загальний аналіз крові. При значному зменшенні кількості формених елементів крові нижче нормального рівня прийом Бісептолу необхідно припинити.
В рідких випадках, зазвичай у виснажених хворих, при застосуванні сульфаніламідів спостерігалися кристали в сечі.
Під час тривалого лікування необхідно здійснювати моніторинг функції нирок та сечовидільної системи, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок.
Щоб запобігти розвитку кристалурії на тлі лікування, слід забезпечити достатнє вживання рідини та діурез.
Наявність кристалів у свіжій сечі відмічалося рідко, але спостерігалися в охолодженій сечі пацієнтів у період лікування. У пацієнтів з гіпоальбумінурією ризик утворення кристалів може підвищуватися.
Оскільки Бісептол, подібно до інших антибіотиків, може зменшувати ефект пероральних контрацептивів, пацієнткам необхідно радити вживати додаткових протизаплідних заходів під час лікування Бісептолом.
Тривале лікування Бісептолом може призводити до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів та грибів. У випадку суперінфекції необхідно негайно розпочати відповідне лікування.
При лікуванні пацієнтів із порфірією або порушенням функції щитовидної залози необхідна обережність.
У пацієнтів літнього віку або пацієнтів із порушенням функції нирок можуть спостерігатися зміни з боку крові, що вказують на дефіцит фолієвої кислоти. Вони зникають після призначення фолієвої кислоти.
Необхідна обережність при лікуванні пацієнтів із додатковими факторами ризику розвитку дефіциту фолієвої кислоти, якими є, наприклад, лікування фенітоїном або іншими антагоністами фолієвої кислоти та недостатнє харчування.
Повідомлялося про випадки панцитопенії у пацієнтів, які приймали комбінацію триметоприму та метотрексату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Встановлено, що триметоприму властива побічна дія на метаболізм фенілаланіну. Однак це не стосується пацієнтів із фенілкетонурією, які дотримуються відповідної дієти.
Особи з «повільним ацетилюванням» можуть мати підвищений ризик реакцій ідіосинкразії на сульфаніламіди.
Оскільки до складу допоміжних речовин входить мальтит, то пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати цей препарат.
Препарат містить сахарин натрію, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.
Застосування у період вагітності або годування груддю .
Оскільки триметоприм і сульфаметоксазол проникають через плацентарний бар'єр і, таким чином, можуть вплинути на обмін фолієвої кислоти, а також спричинити ядерну жовтяницю, у період вагітності препарат призначати не слід. У ході дослідів на тваринах дуже високі дози ко-тримоксазолу спричинювали вади розвитку, типові для антагоністів фолієвої кислоти.
Виходячи з результатів досліджень за участю вагітних жінок, огляду літератури та спонтанних повідомлень про вади розвитку, можна вважати, що ко-тримоксазол не зумовлює значного ризику тератогенного ефекту у людей.
Оскільки триметоприм і сульфаметоксазол проникають у грудне молоко, годування груддю під час прийому Бісептолу не рекомендується.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Бісептол зазвичай не чинить безпосереднього впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Однак існує ймовірність виникнення небажаних ефектів з боку нервової системи та психіки, що можуть впливати на цю здатність, у деяких випадках – значною мірою (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози.

Бісептол призначати кожні 12 годин. Бісептол найкраще застосовувати після їди з достатньою кількістю рідини. При гострих інфекціях Бісептол слід призначати на термін не менше 5 днів.
Препарат застосовувати перорально.
Перед застосуванням збовтувати до отримання однорідної суспензії.
5 мл суспензії містять 200 мг сульфаметоксазолу и 40 мг триметоприму.
До флакона додається мірка з поділками.
Дітям до 12 років:
2-5 місяців – 2,5 мл (вранці та ввечері) з інтервалом 12 годин;
6 місяців - 5 років – 5 мл двічі на добу з інтервалом 12 годин;
6-12 років – 10 мл двічі на добу з інтервалом 12 годин.
Режим дозування для дітей приблизно відповідає добовій дозі в 6 мг триметоприму і 30 мг сульфаметоксазолу на 1 кг маси тіла. При тяжких інфекціях дози для дітей можна збільшити на 50 %.
Дозування в особливих випадках.
Пневмонія, спричинена Pneumocystis carinii.
Рекомендована доза становить до 20 мг триметоприму і до 100 мг сульфаметоксазолу на 1 кг маси тіла на добу, поділені на рівні дози для прийому кожні 6 годин протягом 14 днів. Максимальну дозу залежно від маси тіла хворого визначають за таблицею:
Маса тіла, кг
Кількість суспензії, мл (з інтервалом 6 годин)
8
5 мл
16
10 мл
24
15 мл
32
20 мл
40
25 мл
48
30 мл
64
40 мл
80
150 мл
Для профілактики пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii, дорослим слід призначати 800 мг сульфаметоксазолу та 160 мг триметоприму. Дітям рекомендується доза триметоприму 150 мг/м 2 /добу і сульфаметоксазолу 750 мг/м 2 /добу, яку застосовують за 2 рівні прийоми протягом 3 днів поспіль.
Сумарна добова доза не повинна перевищувати 320 мг триметоприму і 1600 мг сульфаметоксазолу. При цьому можна дотримуватися таких рекомендацій:
Площа поверхні тіла, м 2
дози для прийому кожні 12 годин
0,26
2,5 мл
0,53
5 мл
1,06
10 мл
Дозування для хворих із порушенням функції нирок.
Кліренс креатиніну
Рекомендований режим дозування
> 30 мл/хв
15-30 мл/хв
< 15 мл/хв
Звичайна доза
Половина звичайної дози
Застосовувати Бісептол не рекомендується
Пацієнти, які знаходяться на гемодіалізі.
Якщо Бісептол показаний пацієнтам на гемодіалізі, його слід приймати перший раз у стандартній дозі, потім половину або третину стандартної дози кожні 24-48 годин. Необхідно забезпечити моніторинг концентрації препарату у сироватці крові і відповідну корекцію дози.
Діти.
Препарат можна застосовувати дітям від 2 місяців до 12 років.
Бісептол не можна призначати недоношеним дітям, а також новонародженим протягом перших 2 місяців життя з огляду на підвищений ризик ядерної жовтяниці (білірубінової енцефалопатії).
Передозування .
Симптоми гострого передозування : нудота, блювання, діарея, коліки, головний біль, вертиго, запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості, гарячка, інтелектуальні і зорові розлади, жовтяниця, порушення складу крові, у тяжких випадках – кристалурія, гематурія і анурія.
Симптоми хронічного передозування : пригнічення кровотворення (тромбоцитопенія, лейкопенія, мегалобластна анемія), а також інші патологічні зміни картини крові внаслідок недостатності фолієвої кислоти.
Лікування (залежно від симптоматики): промивання шлунка, застосування лікарських засобів, що спричиняють блювання, посилення ниркової екскреції шляхом форсованого діурезу (підлужування сечі сприяє виведенню сульфаметоксазолу), гемодіаліз (перитонеальний діаліз неефективний). Необхідно контролювати картину крові та рівень електролітів. При виражених патологічних змінах картини крові або жовтяниці призначають специфічне лікування. Для усунення впливу триметоприму на кровотворення можна призначити фолінат кальцію у дозі 3-6 мг внутрішньом'язово протягом 5-7 днів.
Побічні реакції.
Основними побічними реакціями є шкірні реакції та легкі шлунково-кишкові розлади, що спостерігаються на тлі лікування приблизно у 5 % випадків.
Інфекції та паразитарні захворювання: грибкові інфекції, а саме кандидоз.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз, анемія (мегалобластна, імуногемолітична, апластична), метгемоглобінемія, панцитопенія, нейтропенія, поліцитемія, гемоліз у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Найчастіше виявлені зміни з боку крові були легкими, безсимптомними та оборотними після припинення прийому препарату.
З боку імунної системи: алергічні реакції, а саме гарячка, медикаментозна лихоманка, ангіоневротичний набряк, кропив'янка, анафілактоїдні реакції та сироваткова хвороба, вузликовий періартеріїт, алергічний васкуліт, алергічний міокардит, ексфоліативний дерматит, системний червоний вовчак, реакції гіперчутливості.
Порушення обміну речовин та харчування: підвищення рівня калію у сироватці крові – у значної частини пацієнтів з пневмонією, спричиненою Pneumocystis carinii , високі дози триметоприму зумовлюють прогресуюче, але оборотне підвищення концентрації калію у сироватці крові. У пацієнтів з порушенням обміну калію або нирковою недостатністю або у тих, хто приймає препарати, що індукують гіперкаліємію, триметоприм дуже часто може спричинити гіперкаліємію (у понад 60 % пацієнтів), навіть при застосуванні у рекомендованих дозах. У таких пацієнтів необхідно забезпечити ретельний моніторинг рівня калію.
Гіпонатріємія.
Гіпоглікемія у пацієнтів, які не хворіють на цукровий діабет, зазвичай розвивається в перші кілька днів лікування. Особливий ризик мають пацієнти з порушенням функції нирок, захворюваннями печінки або недостатнім харчуванням, а також ті, хто приймає високі дози триметоприму-сульфаметоксазолу.
З боку психіки: галюцинації, депресія, апатія, безсоння, підвищена втомлюваність, порушення сну. Делірій та психоз, зокрема у пацієнтів літнього віку.
З боку нервової системи: нейропатія (у тому числі периферичний неврит та парестезії), увеїт. Асептичний менінгіт або менінгітоподібні симптоми, атаксія, судоми, вертиго, шум у вухах, головний біль, запаморочення.
З боку органів дихання: пневмоніт з еозинофільною інфільтрацією, задишка, кашель, поверхневе дихання, легеневі інфільтрати. Кашель, поверхневе дихання, легеневі інфільтрати можуть бути ранніми показниками дихальної гіперчутливості, які дуже рідко мали летальний наслідок.
З боку травного тракту: нудота (з блюванням або без), анорексія, стоматит, глосит, гінгівіт, діарея, псевдомембранозний ентероколіт, гострий панкреатит у тяжко хворих пацієнтів, гастрит, абдомінальний біль.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ та білірубіну, гепатит, холестаз, жовтяниця, некроз печінки, синдром зникнення жовчних протоків, фульмінантний гепатит, запалення паренхіми печінки.
З боку шкіри: висипання. Ці побічні ефекти у більшості випадків є легкими і швидко зникають після відміни препарату.
Як і при прийомі інших лікарських засобів, що містять сульфаніламіди, дуже рідкісними побічними реакціями є мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пурпура, пурпура Шенляйна-Геноха, фоточутливість.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, рабдоміоліз.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок та ниркова недостатність, олігурія, анурія, інтерстиціальний нефрит, підвищений рівень азоту сечовини крові, підвищений рівень креатиніну сироватки крові, кристалурія. Сульфаніламіди, в тому числі Бісептол, можуть посилювати діурез, зокрема у пацієнтів з набряками, зумовленими захворюваннями серцево-судинної системи.
Препарат містить метилпарагідроксибензоат (Е 218) та пропілпарагідроксибензоат (Е 216), які можуть спричинити алергічні реакції (можливо відстрочені).
Небажані ефекти у ВІЛ-інфікованих пацієнтів:
ВІЛ-інфіковані пацієнти з частими супутніми захворюваннями та їх лікуванням зазвичай отримують тривалу профілактику або лікування пневмонії, спричиненої Pneumocystis carinii ( Pneumocystis jiroveci ), із застосуванням високих доз Бісептолу. Окрім невеликої кількості додаткових побічних ефектів, профіль побічних ефектів у таких пацієнтів є подібним до профілю у популяції пацієнтів, які не є ВІЛ-інфікованими. Однак деякі побічні ефекти спостерігаються частіше (приблизно у 65 % пацієнтів) і часто є більш тяжкими, що зумовлює необхідність у перериванні курсу лікування Бісептолом у 20-25 % пацієнтів.
Зокрема, додатково або з вищою частотою спостерігалися нижчезазначені небажані реакції:
З боку системи крові та лімфатичної системи: переважно нейтропенія, але також анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку імунної системи: гарячка, зазвичай у зв'язку зі шкірними висипаннями, алергічні реакції, такі як ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції та сироваткова хвороба, реакції гіперчутливості.
Порушення обміну речовин та харчування: гіперкаліємія. У таких пацієнтів необхідно забезпечити ретельний моніторинг рівня калію у сироватці крові; гіпонатріємія, гіпоглікемія.
З боку психіки порушення: гострий психоз.
З боку нервової системи: нейропатія (у тому числі периферичний неврит та парестезії), галюцинації, увеїт. Асептичний менінгіт або менінгітоподібні симптоми, атаксія, судоми, тремор у спокої за типом хвороби Паркінсона, подеколи у поєднанні з апатією, судоми стоп та розмашиста хода, вертиго, шум у вухах.
З боку органів дихання: пневмоніт з еозинофільною інфільтрацією.
З боку травного тракту: анорексія, нудота з блюванням або без, а також діарея, стоматит, глосит, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів/ трансаміназ, холестатична жовтяниця, тяжкий гепатит.
З боку шкіри: макуло-папульозні висипання, які швидко минають після відміни препарату, зазвичай зі свербежем, фоточутливість, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пурпура Шенляйна-Геноха.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, рабдоміоліз.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, азотемія, підвищення рівня креатиніну у сироватці крові, кристалурія, сульфаніламіди, в тому числі Бісептол, можуть посилювати діурез, зокрема у пацієнтів із набряками, зумовленими захворюваннями серцево-судинної системи.
Побічні реакції, повʼязані з інфекцією Pneumocystis jioverci (P.cairnii), що спричиняє пневмоцистну пневмонію (ПЦП): важкі реакції підвищеної чутливості, шкірні висипання, лихоманка, нейтропенія, тромбоцитопенія, підвищення рівня печінкових трансаміназ, рабдоміоліз, гіпокальціємія, гіпонатріємія.
При застосуванні високих доз в терапії ПЦП спостерігалися тяжкі реакції підвищеної чутливості, що вимагало припинення прийому препарату. При проявленні ознак пригнічення функції кісткового мозку, пацієнту слід призначити коригування нестачі фолату кальцію (5-10 мг/день).
Важкі реакції підвищеної чутливості спостерігалися у пацієнтів з ПЦП, яким повторно призначалося лікування триметопримом і сульфаметоксазолом після перерви у декілька днів.
Рабдоміоліз спостерігали у ВІЛ-позитивних пацієнтів, що приймають ко-тримоксазол з профілактичною метою або для лікування ПЦП.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання .
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після відкриття флакон зберігати з щільно закритою кришкою протягом 8 місяців.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Упаковка.
Флакони з темного скла по 80 мл з поліетиленовою кришкою, яка закручується.
По 1 флакону з дозатором (мірка з поділками) в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Медана Фарма Акціонерне Товариство /
Medana Pharma Spolka Akcyjna.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження його діяльності.
вул. Польської Організації Військової 57, 98-200 Сєрадз, Польща /
57, Polskiej Organizacji Wojskowej Str., 98-200, Sieradz, Poland.
КО-ТРИМОКСАЗОЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа