Личный кабинет
ИБРАНС табл. покрыты пленочной оболочкой 100мг №21
rx
Код товара: 727431
Производитель: Pfizer H.C.P. Corporation (США)
582 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Ибраны
Ирбанс
Хранилище:
Активное вещество: Пальбоцикл;
1 капсула содержит 75 мг, 100 мг или 125 мг пальдоциклического;
Экспципиенты: микрокристаллическая целлюлоза, моногидратная лактоза, крахмал натрия (тип А), кремний коллоидный диоксид, магний стеарат, желатин, оксид железа красный 28 %, N-UMYL-спирт, пропиленгликоль, симетикон.
Дозировка формы. Капсулы.
Основные физико -химические свойства:
75 мг капсул:
непрозрачный сплошной размер размера № 2 со светло -оранжевым корпусом (с белым PBC 75) и светло -оранжевой крышкой (с белым pfizer); Капсула содержит порошок от почти белого до желтого;
100 мг капсул:
непрозрачный сплошной размер размера № 1 с легким оранжевым корпусом (с белым PBC 100) и карамельной крышкой (с белым pfizer); Капсула содержит порошок от почти белого до желтого;
Капсулы 125 мг:
непрозрачный сплошной размер № 0 с карамельным корпусом (с белым PBC 125) и карамельной крышкой (с белым Pfizer); Капсула содержит порошок от почти белого до желтого.
Фармакотерапевтическая группа.
Противоопухолевые агенты. Цилин -зависимые ингибиторы киназы (CDK). ATH CODE L01E F01.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Механизм действия
Пальбоцикл является высокоселективным обратимым ингибитором цилинзависимой киназы (CDK) 4 и 6. Циклина D1 и CDK4/6 являются компонентами многих сигнальных путей вниз, которые активируют клеточную пролиферацию.
Фармакодинамические эффекты
Из -за депрессии CDK4/6 Palbocycle снижает пролиферацию клеток, блокируя переход клеток от фазы G1 в фазу S клеточного цикла. Тестирование палбоциклического на клетках рака молочной железы с идентифицированным молекулярным профилем показало высокую активность в отношении рака молочной железы в просвете, особенно ER-положительного рака молочной железы. В тестируемых клеточных линиях потеря ретинобластомы (RB) была связана с потерей палбоциклической активности. Тем не менее, никакой связи между экспрессией RB1 и ответом опухоли не было выявлено в ходе дальнейших исследований свежих образцов опухоли. Также не было причины и следствия при изучении ответа на лечение палбоциклибов in vivo на модели ксенотрансплантатов опухолей, полученных у пациентов (модель PDX). Доступные клинические данные представлены ниже (см. Клиническую эффективность и безопасность).
Электрофизиология сердца
Влияние палбоцикла на интервал QT, скорректированный в соответствии с частотой сердечных сокращений (QTC), оценивали с использованием электрокардиограммы (ЭКГ), выбранной временем путем оценки изменений по сравнению с первоначальными значениями и соответствующими фармакокинетическими данными, полученными у 77 пациентов с широко распространенным раком молочной железы. . Пальбоцикл не расширил QTC в клинически значимых пределах при использовании рекомендуемой дозы 125 мг один раз в день (режим 3/1)
Клиническая эффективность и безопасность
Рандомизированное исследование 3 фазы Paloma-2: ибраны в сочетании с Letroze
Эффективность использования палбоциклического в сочетании с летрозолом по сравнению с использованием летрозола и плацебо была оценена в международном рандомизированном двойном слепого плацебо-контролируемого многоцентрового исследования с параллельными группами, проведенными с участием женщин с ER-позиции, HER2-NAGNE . Или лучевая терапия в терапевтических целях или с участием женщин с метастатическим раком молочной железы, которые ранее не получали системное лечение общего заболевания.
В общей сложности 666 женщин в период после менопаузы были рандомизированы 2: 1 в группе лечения с палбоциклибом и летрозолом или плацебо и letlosis и стратифицированы путем локализации заболевания (висселяр по сравнению с отсутствием рецидивов заболевания ( Devo ≤12 месяцев по сравнению с метастазами по сравнению со сравнением. до девоката > 12 месяцев), а также типа предварительной (нео) адъювантной противораковой терапии (наличие предварительной гормональной терапии по сравнению с отсутствием предварительной гормональной терапии). Пациенты с прогрессирующим симптоматическим висцеральным заболеванием с риском осложнений, подвергающих жизнь, в краткосрочной перспективе (включая пациентов с массивным неконтролируемым выпотом [Pleura, Pericardium, Peritoneum], легочным лимфагитом и повреждением печени).
Пациенты продолжали получать назначенное лечение для объективного прогрессирования заболевания, ухудшения симптомов, недопустимой токсичности, смерти или отмены согласия в исследовании. Крестное лечение в группах не было разрешено.
Пациенты были тщательно распределены в соответствии с первоначальными демографическими и прогностическими характеристиками в группировке Palbocyclib и letlosis и группе лечения плацебо и letlosis. Медиана пациентов, участвующих в этом исследовании, составила 62 года (диапазон 28-89), 48,3 % пациентов получали химиотерапию, а 56,3 % получали антигармональную терапию в составе (NEO) адъювантного лечения, прежде чем диагностировать широко распространенный рак молочной железы и 37,2 % %. пациентов не получали никакой предварительной системной терапии в составе (ни также) адъювантного лечения. У большинства пациентов (97,4 %) были метастазы в начальном состоянии, 23,6 % пациентов имели только заболевание костей, а 49,2 % пациентов имели болезнь висцелара.
Первичной последней точкой исследования была выживаемость без прогрессирования заболевания (VBP), определяемое критериями для оценки ответа у пациентов с твердыми опухолями (RECIST) V1.1, согласно исследователю. Конечные точки вторичной эффективности включали объективный ответ, клинический ответ, безопасность и изменение качества жизни.
На дату сокращения данных 26 февраля 2016 года исследование достигло своей основной цели - чтобы установить улучшение выживания без прогрессирования заболевания. Коэффициент наблюдаемого риска составил 0,576 (95 % от доверительного интервала [DI]: 0,46, 0,72) в пользу использования палбоциклического и летрозола, p-значения <0,000001 одностороннего критерия встроенного входа. После дополнительного 15-месячного продолжительного периода наблюдения (данные резки данных-мая 31, 2017) был выполнен обновленный анализ первичных и вторичных конечных точек. В общей сложности было зарегистрировано 405 явлений WBP: 245 явлений (55,2 %) в группе Palbocyclic и Letrozole и 160 явлений (72,1 %) в группе сравнения. Результаты изучения эффективности на основе первичных и обновленных анализов, принимая во внимание данные исследования Paloma -2, согласно исследованию и независимому экспертному комитету, приведены в таблице 1.
Таблица 1. Исследования Paloma-2 (выборка «Пациенты, назначенные лечением»): результаты оценки эффективности в даты сокращения данных для первичного и обновленного анализа | |||||||||
Индикатор | Первичный анализ (Дата вырезания данных - 26 февраля 2016 г.) | Обновленный анализ (Дата вырезания данных - 31 мая 2017 г.) | |||||||
Ибраны Плюс Letrozole (N = 444) | Плацебо Плюс Letrozole (N = 222) | Ибраны Плюс Letrozole (N = 444) | Плацебо Плюс Letrozole (N = 222) | ||||||
Выживание без прогресса по оценке исследователя | |||||||||
Количество случаев (%) | 194 (43,7) | 137 (61,7) | 245 (55,2) | 160 (72,1) | |||||
Медиана VBP [месяцы (95 % ДИ)] | 24,8 (22,1; но) | 14,5 (12,9; 17,1) | 27,6 (22,4; 30,3) | 14.5 (12.3; 17.1) | |||||
Коэффициент рисков [(95 % CI) и P-значение] | 0,576 (0,463; 0,718), р <0,000001 | 0,563 (0,461; 0,687), р <0,000001 | |||||||
Выживание без развития оценки независимого комитета | |||||||||
Количество случаев (%) | 152 (34,2) | 96 (43,2) | 193 (43,5) | 118 (53,2) | |||||
Медиана VBP [месяцы (95 % ДИ)] | 30,5 (27,4; но) | 19,3 (16,4; 30,6) | 35,7 (27,7; 38,9) | 19,5 (16,6; 26,6) | |||||
Коэффициент риска (95 % ДИ) и одностороннее p-значение | 0,653 (0,505; 0,844), р = 0,000532 | 0,611 (0,485; 0,769), р = 0,000012 | |||||||
OV* [ % (95 % CI)] | 46,4 (41,7; 51,2) | 38,3 (31,9; 45,0) | 47,5 (42,8; 52,3) | 38,7 (32,3; 45,5) | |||||
OV* ( проявления заболеваний, которые могут быть измерены) [% (95% CI)] | 60,7 (55,2; 65,9) | 49,1 (41,4; 56,9) | 62,4 (57,0; 67,6) | 49,7 (42,0; 57,4) | |||||
CHKV* [ % (95 % CI)] | 85,8 (82,2; 88,9) | 71,2 (64,7; 77,0) | 85,6 (82,0; 88,7) | 71,2 (64,7; 77,0) | |||||
N - количество пациентов; Di - интервал доверия; Но - не оценивается; OV - объективный ответ; CCV - частота клинического ответа; VBP - выживание без прогрессии. *Вторичная эффективность конечных точек на основе подтвержденных и неподтвержденных ответов в соответствии с RECIST 1.1. | |||||||||
Серия анализа VBP внутри подгрупп была проведена на основе прогностических факторов и первоначальных характеристик для изучения внутренней стабильности влияния лечения. Снижение риска прогрессирования заболевания или смерти в пользу группы пальдоциклического и летрозола наблюдалось во всех отдельных подгруппах пациентов, выявленных факторами стратификации и первоначальных характеристик, о чем свидетельствуют результаты первичного и обновленного анализа.
На дату сокращения данных 31 мая 2017 года это снижение риска в пользу группы Palbocyclic и Letrozole наблюдалось дополнительно в следующих подгруппах: (1) пациенты с висцеральными метастазами (WED 0,62 [95 %: 0,47; 0, 0, 0, 0, 0 81], средняя выживаемость без прогрессирования [IVBP] 19,3 месяца по сравнению с 12,3 месяцами или без висцеральных метастазов (ср 0,50 [95 % ДИ: 0,37; 0,67], IWBP 35,9 месяца по сравнению с 17,0 месяцами месяцев. ) и (2) пациенты только с заболеваниями костей (CP 0,41 [95 % ДИ: 0,26; 0,63], IWBP 36,2 месяца по сравнению с 11,2 месяцами) или пациентами с заболеваниями, не только костями (ср 0,62 [95 % ДИ: 0,50; 0,78], IWBP 24,2 месяца по сравнению с 14,5 месяцами). месяцы по сравнению с 13,7 месяцами). Для 51 пациента с отсутствием экспрессии RB, подтвержденной IGH, разница между группами пальбоциклической терапии в сочетании с Letroze и плацебо в сочетании с летрозолом не была статистически значимой (ср 0,868 [95 %: 0,424; 18,5 месяцев).
Дополнительные показатели эффективности (объективный ответ и время на первое опухолевое ответ [CPV]), которые были оценены в подгруппах пациентов с висцеральным заболеванием или без него, на дату сокращения данных 31 мая 2017 года. Таблица 2.
Таблица 2. Результаты исследования Paloma-2 по эффективности у пациентов с висцеральным и невиссеральным заболеванием (пациенты с целью лечения, на дату сокращения данных 31 мая 2017 года) | ||||
Индикатор | Висцеральная болезнь | Не -одно | ||
Ибраны Плюс Letrozole (N = 214) | Плацебо Плюс Letrozole (N = 110) | Ибраны Плюс Letrozole (N = 230) | Плацебо Плюс Letrozole (N = 112) | |
OV [ % (95 % CI)] | 59,8 (52,9; 66,4) | 46.4 (36,8; 56,1) | 36.1 (29,9; 42,7) | 31.3 (22,8; 40,7) |
CPV, медиана [месяцы (диапазон)] | 5,4 (2,0; 30,4) | 5,3 (2,6; 27,9) | 3.0 (2,1; 27,8) | 5.5 (2,6; 22,2) |
N - количество пациентов; Di - интервал доверия; OV - объективный ответ на основе подтвержденных и неподтвержденных ответов в соответствии с RECIST 1.1; CPV - время первого ответа опухоли. | ||||
На дату обновленного анализа, медиана времени от рандомизации до второй линии дальнейшей терапии составила 38,8 месяца в палбоциклической группе в сочетании с Letroze и 28,8 месяцами в группе плацебо в сочетании с Letrozole, CP 0,73 (95 % DI: 0, 58;
Рандомизированное исследование 3 фазы Paloma-3: Ибраны в сочетании с Фулвестраном
Эффективность использования палбоциклического в сочетании с Folvestntrant по сравнению с использованием фулвестра и плацебо была оценена в международном рандомизированном двойном слепого мультицентрового исследования с параллельными группами, проведенными с участием женщин с HR-позитивным, HER2-Pelvic Терапевтические цели, или с участием женщин с метастатическим раком молочной железы, независимо от статуса менопаузы, который прогрессировал заболевание после ранее проведенной гормональной терапии в составе (NEO) адъювантной терапии или метастазов.
В общей сложности 521 женщина в период добычи/постменопаузы с прогрессированием заболевания в течение 12 месяцев или после завершения адъювантной гормональной терапии, или в течение 1 месяца или после завершения предыдущей гормональной терапии распространенным заболеванием была рандомизирована в соотношении Fulvestant или плацебо и фулвестрант. Пациенты были стратифицированы за документированную чувствительность к предыдущей гормональной терапии, статусу менопаузы во время включения в исследование (в период до/пери- или постменопаузы) и наличие метастазов во внутренних органах. Женщины в период до/перименопаузы получали агонист LGGG Gozrelin. Пацієнти з прогресуючим/метастатичним симптоматичним вісцелярним захворюванням з ризиком небезпечних для життя ускладнень в короткостроковій перспективі (у тому числі хворі з масивним неконтрольованим випотом [плеври, перикарда, очеревини], легеневим лімфангітом і ураженням печінки більш ніж на 50 %) не могли бути залучені у исследование.
Пациенты продолжали получать назначенное лечение для объективного прогрессирования заболевания, ухудшения симптомов, недопустимой токсичности, смерти или отмены согласия на участие в исследовании. Крестное лечение в группах не было разрешено.
Пациенты были тщательно распределены в соответствии с первоначальными демографическими и прогностическими характеристиками в группах по палбоциклическим и фулвестрантам, а также в группе плацебо и фольджеров. Медиана возраста, включенная в изучение пациентов, составила 57 лет (от 29 до 88). Большинство участников исследования принадлежали к европейской расе, зарегистрировали чувствительность к предыдущей гормональной терапии и находились в постменопаузальном периоде. Приблизительно 20 % пациентов находились в периоде добычи/перименопаузы. Все пациенты ранее получали системную терапию, и большинство пациентов каждой группы лечения ранее получали химиотерапию для первичного диагноза. Более половины пациентов (62 %) имели функциональный статус для ECOG PS 0, 60 % пациентов имели метастазы во внутренних органах, а 60 % пациентов получали более 1 предыдущей гормональной терапии для первичного диагноза.
По словам исследователя, основной последней точкой исследования была выживаемость без прогрессирования заболевания, определяемого критериями 1.1. Дополнительные тесты WBP были определены на основе оценки независимого центрального радиологического обследования. Вторичные конечные точки включали объективный ответ, частоту клинического ответа, общую выживаемость (ZV), безопасность и время до ухудшения симптомов в конечной точке интенсивности боли.
Исследование достигло своей основной конечной точки - длительный VBP по данным исследователя в промежуточном анализе 82 % запланированных данных VBP; Результаты были самым высоким предопределенным пределом эффективности HEIBITTLE -PETO (α = 0,00135), демонстрируя статистически значимое расширение выживаемости без прогрессирования заболевания и клинически значимого эффекта лечения.
Более подробная информация о эффективности приведена в таблице 3.
После последующего наблюдения (среднее время - 45 месяцев) был проведен окончательный анализ CTS на основе 310 случаев (60 % рандомизированных пациентов). Разница в медианном резюме составляла 6,9 месяца между группой палбоциклического в сочетании с свободным экспрессором и группой плацебо в сочетании с свободным экспрессором; Этот результат не был статистически значимым в соответствии с предварительно определенным (односторонним) уровнем значимости 0,0235. В группе плацебо в сочетании с Фулвестрантом 15,5 % рандомизированных пациентов получали палбоцикл и другие цилиндрированные ингибиторы в качестве дальнейшего лечения после прогрессирования заболевания.
Результаты WBP, оцененные исследователем, и окончательные данные о ZV, полученных в исследовании Paloma-3, представлены в таблице 3.
Таблица 3. Результаты эффективности, исследования Paloma-3 (исследователь оценил пациенты с целью лечения)
Индикатор | Обновленный анализ (дата сбора данных - 23 октября 2015 г.) | |
Ibrans + Fulvestrant (N = 347) | Plantbo + Fulvestrant (N = 174) | |
Выживание без прогрессии (VBP) | ||
Количество случаев (%) | 200 (57,6) | 133 (76,4) |
Медиана [месяцы (95 % ДИ)] | 11,2 (9,5; 12,9) | 4.6 (3,5; 5,6) |
Коэффициент риска (95 % CI) и p-значение | 0,497 (0,398; 0,620), р <0,000001 | |
Вторичная эффективность эффективности | ||
Объективный ответ [ % (95 % di)] | 26.2 (21,7; 31,2) | 13,8 (9,0; 19,8) |
Объективный ответ (проявления измерения заболеваний) [ % (95 % di)]] | 33,7 (28,1; 39,7) | 17.4 (11,5; 24,8) |
Частота клинического ответа [ % (95 % ДИ)] | 68,0 (62,8; 72,9) | 39,7 (32,3; 47,3) |
Общее выживание (ZV), окончательные данные (Дата сокращения данных - 13 апреля 2018 г.) | ||
Количество случаев (%) | 201 (57,9) | 109 (62,6) |
Медиана [месяцы (95 % ДИ)] | 34,9 (28,8; 40,0) | 28,0 (23,6; 34,6) |
Рейн риска (95 % ДИ) и P-значение † | 0,814 (0,644; 1,029) p = 0,0429 †* | |
CCV - частота клинического ответа; Di - интервал доверия; N - количество пациентов; OB является объективным ответом.
Вторичная эффективность конечных точек на основе подтвержденных и неподтвержденных ответов в соответствии с RECIST 1.1.
* Не имеет статистической важности.
† одностороннее p-значение, полученное на основе критерия логарифмического ранга, с стратификацией с наличием висцеральных метастазов и чувствительностью к предыдущей эндокринной терапии во время рандомизации.
Снижение риска прогрессирования заболевания или смерти в пользу группы пальдоциклических и фулвестрантов наблюдалось во всех отдельных подгруппах пациентов, определяемых стратификацией и первоначальными характеристиками. Эффект был свидетельствует о женщинах в добыче/перчеенопаузе (ср. 0,46 [95 % DI: 0,28; 0,75]) и женщин в постменопаузе (ср. 0,52 [95 % DI: 0,40; 0,66]), а также у пациентов с метастазами в Внутренние органы (CP 0,50 [95 % DI: 0,38; 0,65]) и пациентов без метастазирования во внутренних органах (CP 0,48 [95 % DI: 0,33; 0,71]). Преимущество также наблюдалось независимо от предварительных линий терапии в присутствии метастазов в 0 (CP 0,59 [95 % DI: 0,37; 0,93]), 1 (ср 0,46 [95 % DI: 0,32; 0, 0, 0, 0, 0. 64]), 2 (SR 0,48 [95 % DI: 0,30; 0,76]) ABO ≥3 LEHNIй (CR 0,59 [95 % DI: 0,28; 1,22] ) Додаткові показники ефективності (ОВ і ЧПВ), які оцінювали в підгрупах пацієнтів з вісцелярним захворюванням або без нього, показано в таблиці 4.
Таблиця 4. Результати дослідження PALOMA-3 щодо ефективності при вісцеральному та невісцеральному захворюванні (пацієнти Intent-to-Treat)
Вісцеральне захворювання | Невісцеральне захворювання | |||
Индикатор | Ібранс + фулвестрант (N=206) | Плацебо + фулвестрант (N=105) | Ібранс + фулвестрант (N=141) | Плацебо + фулвестрант (N=69) |
ОВ [% (95 % ДI)] | 35,0 (28,5; 41,9) | 13,3 (7,5; 21,4) | 13,5 (8,3; 20,2) | 14,5 (7,2; 25,0) |
ЧПВ, медіана [місяців (діапазон)] | 3,8 (3,5; 16,7) | 5,4 (3,5; 16,7) | 3,7 (1,9; 13,7) | 3,6 (3,4; 3,7) |
N – кількість пацієнтів; ДI – довірчий інтервал; OВ – об'єктивна відповідь на підставі підтверджених і непідтверджених відповідей відповідно до RECIST 1.1; ЧПВ – час до першої відповіді пухлини.
Було зібрано інформацію про симптоми, про які повідомляли пацієнти, і проведено загальну оцінку якості життя з використанням анкети, розробленої Європейською організацією досліджень і лікування раку EORTC QLQ-C30, і модуля для раку молочних залоз EORTC QLQ-BR23. Загалом 335 пацієнтів із групи застосування палбоциклібу та фулвестранту і 166 пацієнтів із групи монотерапії фулвестрантом відповіли на анкету на початку дослідження і принаймні під час 1-го візиту після його початку.
Час до погіршення був заздалегідь встановлений як час між початковим рівнем болю і першим виникненням збільшення ≥ 10 балів у порівнянні з початковим станом за шкалою больового симптому. Включення палбоциклібу до схеми лікування фулвестрантом значно затримувало час до погіршення симптомів болю в порівнянні з застосуванням плацебо та фулвестранту (в середньому 8,0 місяця порівняно з 2,8 місяця, СР 0,64 [95 % ДІ: 0,49; 0,85]; p<0,001).
Європейське агентство з оцінки лікарських засобів відхилило вимогу надавати результати досліджень препарату Ібранс в усіх субпопуляціях педіатричних пацієнтів при лікуванні раку молочної залози (див. інформацію про застосування дітям у розділі «Спосіб застосування та дози»).
Фармакокінетика
Фармакокінетику палбоциклібу оцінювали у пацієнтів із солідними пухлинами, в тому числі з поширеним раком молочної залози, та у здорових добровольців.
Абсорбція
Середнє значення C max палбоциклібу зазвичай досягається через 6–12 годин після перорального застосування. Середня абсолютна біодоступність палбоциклібу після перорального застосування дози 125 мг становить 46 %. При застосуванні доз у діапазоні від 25 мг до 225 мг площа під кривою (AUC) та C max зростали в цілому пропорційно дозі. Рівноважний стан досягався протягом 8 діб після застосування препарату один раз на добу. При повторюваному застосуванні один раз на добу палбоцикліб накопичувався із середнім коефіцієнтом кумуляції 2,4 (діапазон 1,5–4,2).
Вплив їжі
Абсорбція та експозиція палбоциклібу при застосуванні натще були дуже низькими приблизно у 13 % пацієнтів. Прийом їжі підвищував експозицію палбоциклібу у цій невеликій підгрупі пацієнтів, але не призводив до клінічно значущих змін експозиції палбоциклібу у решти пацієнтів.
Порівняно із застосуванням палбоциклібу зранку натще, середні значення AUC inf та C max палбоциклібу збільшились на 21 % та 38 % при застосуванні з їжею з високим вмістом жиру, на 12 % та 27 % при застосуванні з їжею з низьким вмістом жиру та на 13 % та 24 %, якщо їжу з помірним вмістом жиру приймали за 1 годину до та через 2 години після застосування дози палбоциклібу. Крім того, прийом їжі значно знизив міжсуб'єктну та внутрішньосуб'єктну варіабельність експозиції палбоциклібу. На підставі цих результатів палбоцикліб слід застосовувати під час їди (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Распределение
Зв'язування палбоциклібу з білками плазми крові людини in vitro становить ~85 % незалежно від концентрації препарату. Середнє значення індексу фракції незміненого палбоциклібу (f u ) у плазмі крові людини in vivo підвищувалась інкрементально при погіршенні функції печінки. Чіткої залежності між середнім значенням індексу фракції незміненого палбоциклібу (f u ) у плазмі крові людини in vivo та погіршенням функції нирок не встановлено. In vitro поглинання палбоциклібу в гепатоцитах людини відбувається головним чином за допомогою пасивної дифузії. Палбоцикліб не є субстратом OATP1B1 і OATP1B3.
Біотрансформація
Дослідження in vivo та in vitro продемонстрували, що у людини палбоцикліб метаболізується у печінці. Після перорального одноразового застосування [ 14 C] палбоциклібу у дозі 125 мг у людини основними метаболічними шляхами палбоциклібу були окислення та сульфування, а допоміжними шляхами – ацилювання та глюкуронування. Палбоцикліб у плазмі був основною циркулюючою речовиною, що вивільнилась з лікарського засобу.
Більша частина препарату була виведена у вигляді метаболітів. У калі основним метаболітом лікарського засобу був кон'югат сульфамінової кислоти та палбоциклібу, на нього припадало 25,8 % застосованої дози. Дослідження in vitro із застосуванням гепатоцитів людини, печінкових цитозольних та S9 фракцій і рекомбінантних ферментів сульфотрансферази (SULT) продемонстрували, що в основному CYP3A та SULT2A1 беруть участь у метаболізмі палбоциклібу.
Размножение
Середнє геометричне уявного загального кліренсу (CL/F) палбоциклібу становило 63 л/год, середнє геометричне періоду напіввиведення з плазми крові становило 28,8 години у пацієнтів із поширеним раком молочної залози. У 6 здорових добровольців чоловічої статі, які отримали одноразову пероральну дозу [ 14 C] палбоциклібу, у середньому 92 % застосованої радіоактивної дози було виведено протягом 15 діб переважно з калом (74 % дози), 17 % дози – з сечею. Виведення незміненого палбоциклібу з калом і сечею становило 2 % і 7 % від введеної дози відповідно.
In vitro палбоцикліб не є інгібітором CYP1A2, 2A6, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19 та 2D6, не є індуктором CYP1A2, 2B6, 2C8 та 3A4 у клінічно значущих концентраціях.
Оцінювання, що проводилося in vitro , продемонструвало, що палбоцикліб має низький потенціал інгібування активності транспортера органічних аніонів (OAT)1, OAT3, транспортера органічних катіонів (OCT)2, транспортного поліпептиду органічних аніонів (OATP)1B1, OATP1B3 та транспортних білків жовчних солей (BSEP) у клінічно значущих концентраціях.
Специальные группы населения
Вік, стать та маса тіла
За результатами популяційного аналізу фармакокінетики у 183 пацієнтів із раком (50 чоловіків та 133 жінки віком від 22 до 89 років та з масою тіла в діапазоні від 38 до 123 кг) стать не впливала на експозицію палбоциклібу, вік і маса тіла не мали клінічно важливого впливу на експозицію палбоциклібу.
Дети
Фармакокінетика палбоциклібу у пацієнтів віком < 18 років не оцінювалась.
Порушення функції печінки
Дані, отримані у дослідженні фармакокінетики за участю суб'єктів з різними рівнями функції печінки, свідчать про зниження експозиції незміненого палбоциклібу (незмінений AUC inf ) на 17 % у суб'єктів з легким порушенням функції печінки (клас А за Чайлдом – П'ю) та підвищення на 34 % і 77 % у суб'єктів з помірним (клас В за Чайлдом – П'ю) і тяжким (клас С за Чайлдом – П'ю) порушенням функції печінки відповідно, у порівнянні з суб'єктами з нормальною функцією печінки. Максимальне значення експозиції незміненого палбоциклібу (незмінений C max ) підвищувалось на 7 %, 38 % та 72 % при легкому, помірному та тяжкому порушенні функції печінки відповідно, у порівнянні з суб'єктами з нормальною функцією печінки. Додатково, за результатами популяційного аналізу фармакокінетики за участю 183 пацієнтів з поширеним раком, з яких у 40 пацієнтів був легкий ступінь порушення функції печінки за класифікацією Національного інституту раку (NCI) (загальний білірубін ≤ верхньої межі норми та аспартатамінотрансфераза (АСТ) > верхньої межі норми або загальний білірубін >1,0 до 1,5 верхньої межі норми та будь-який АСТ), легкий ступінь порушення функції печінки не впливав на фармакокінетику палбоциклібу.
Порушення функції нирок
Обозрить agalnoї okspohyцццpalboshykliboobu (auc inf ) na 39 %, 42 % 31 % pri -legkomu (60 мл/хВ ≤ клейн. хВ), pomirnomu (30 мл/≤В ≤ klighernskreAtaniani <60 мл/хВ) Поскольку, в то время как /мин). Максимальне значення експозиції палбоциклібу (C max ) підвищувалось на 17 %, 12 % та 15 % при легкому, помірному та тяжкому порушенні функції нирок відповідно, у порівнянні з суб'єктами з нормальною функцією нирок. Додатково, за результатами популяційного аналізу фармакокінетики за участю 183 пацієнтів з поширеним раком, з яких у 73 пацієнтів був легкий ступінь порушення функції нирок та у 29 пацієнтів був помірний ступінь порушення функції нирок, легкий та помірний ступінь порушення функції нирок не впливав на фармакокінетику палбоциклібу. Фармакокінетика палбоциклібу не досліджувалася у пацієнтів, які потребують гемодіалізу.
Етнічна приналежність
У дослідженні фармакокінетики за участю здорових добровольців значення AUC inf і C max палбоциклібу після застосування однієї дози перорально були на 30 % і 35 % вищими у добровольців з Японії в порівнянні з такими у добровольців неазійського походження. Проте дані спостереження не відтворювались закономірно у наступних дослідженнях за участю пацієнтів з Японії та Азії з раком молочної залози при застосуванні кількох доз. Ґрунтуючись на аналізі кумулятивної фармакокінетики, даних з безпеки та ефективності серед монголоїдної та немонголоїдних популяцій, коригування дози для пацієнтів монголоїдної раси не вважається потрібним.
Клінічні характеристики
Индикация
Ібранс показаний для лікування гормон-рецептор-позитивного (HR-позитивного), негативного за рецептором епідермального фактора росту людини 2 (HER2) місцево поширеного або метастатичного раку молочної залози:
• в комбінації з інгібітором ароматази;
• в комбінації з фулвестрантом у жінок, які попередньо отримували ендокринну терапію (див. розділ «Фармакодинаміка»).
У жінок в пременопаузі і перименопаузі ендокринну терапію слід проводити у комбінації з агоністом лютеїнізуючого гормон-рилізингового гормону (ЛГРГ).
Противопоказание
Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. Застосування препаратів, що містять звіробій (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Особливі заходи безпеки
Будь-який невикористаний препарат або упаковку слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Палбоцикліб метаболізується головним чином за допомогою CYP3A та ферменту сульфотрансферази SULT2A1. In vivo палбоцикліб є слабким інгібітором CYP3A, активність якого змінюється у часі.
Вплив інших препаратів на фармакокінетику палбоциклібу
Вплив інгібіторів CYP3A
Одночасне багаторазове застосування дози ітраконазолу 200 мг щодня та одноразове застосування 125 мг палбоциклібу підвищує загальну експозицію (AUC inf ) та максимальну концентрацію (C max ) палбоциклібу приблизно на 87 % та 34 % відповідно, порівняно з одноразовим застосуванням палбоциклібу у дозі 125 мг окремо.
Слід уникати одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP3A, в тому числі з кларитроміцином, індинавіром, ітраконазолом, кетоконазолом, лопінавіром/ритонавіром, нефазодоном, нелфінавіром, позаконазолом, саквінавіром, телапревіром, телітроміцином, вориконазолом та грейпфрутами або грейпфрутовим соком (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування»).
При застосуванні зі слабкими або помірними інгібіторами CYP3A корекція дози не потрібна.
Вплив індукторів CYP3A
Одночасне застосування багаторазових доз 600 мг рифампіну та разової дози палбоциклібу 125 мг знижувало показники AUC inf та C max палбоциклібу на 85 % та 70 % відповідно, порівняно з монотерапією палбоциклібом в дозі 125 мг.
Слід уникати одночасного застосування з потужними індукторами CYP3A, в тому числі з карбамазепіном, ензалутамідом, фенітоїном, рифампіном та звіробоєм продірявленим (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Сумісне багаторазове застосування помірного індуктора CYP3A модафінілу в дозі 400 мг та разової дози препарату Ібранс 125 мг знижувало AUC inf та C max палбоциклібу приблизно на 32 % та 11 % відповідно, порівняно з одноразовим застосуванням дози препарату Ібранс 125 мг окремо. При одночасному застосуванні з помірними індукторами CYP3A коригування дози не потрібне (див. розділ «Особливості застосування»).
Вплив лікарських засобів, які знижують кислотність
За умови сумісного застосування після прийому їжі (вживання помірно жирної їжі) одноразової дози препарату Ібранс 125 мг та багаторазових доз інгібітору протонної помпи (ІПП) рабепразолу знижувало C max палбоциклібу на 41 % і мало обмежений вплив на AUC inf (зниження на 13 %) порівняно з одноразовим застосуванням дози препарату Ібранс.
Сумісне застосування натще одноразової дози препарату Ібранс та багаторазових доз інгібітору протонної помпи рабепразолу натще знижувало AUC inf та C max на 62 % та 80 % відповідно, порівняно з одноразовим застосуванням препарату Ібранс окремо. Тому Ібранс слід приймати з харчовими продуктами, краще під час їди (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
З огляду на зменшений вплив на pH шлунка антагоністів рецепторів H2 та місцевих антацидів, порівняно з інгібіторами протонної помпи, очікується, що вплив цих лікарських засобів на експозицію палбоциклібу за умови застосування після їди буде відсутнім.
Вплив палбоциклібу на фармакокінетику інших препаратів
Палбоцикліб є слабким часозалежним інгібітором CYP3A за умови прийому щоденної дози 125 мг у рівноважному стані. Одночасне багаторазове застосування палбоциклібу та мідазоламу підвищувало значення AUC inf та C max мідазоламу на 61 % та 37 % відповідно, порівняно із застосуванням мідазоламу окремо.
Може бути потрібне зниження дози чутливих субстратів CYP3A із вузьким терапевтичним індексом (наприклад алфентанілу, циклоспорину, дигідроерготаміну, ерготаміну, еверолімусу, фентанілу, пімозиду, хінідину, сиролімусу та такролімусу), оскільки препарат Ібранс може підвищувати їхню експозицію.
Можливі лікарські взаємодії між палбоциклібом і летрозолом
Дані, отримані у клінічному дослідженні за участю пацієнтів із раком молочної залози, продемонстрували відсутність взаємодії між палбоциклібом та летрозолом при їхньому сумісному застосуванні.
Вплив тамоксифену на експозицію палбоциклібу
Дані дослідження за участю здорових добровольців-чоловіків показали, що експозиція палбоциклібу при одночасному застосуванні однієї дози палбоциклібу з багаторазовими дозами тамоксифену була зіставною з отриманою при монотерапії палбоциклібом.
Лікарські взаємодії між палбоциклібом і фулвестрантом
Дані, отримані в клінічному дослідженні за участю пацієнтів з раком молочної залози, продемонстрували, що клінічно значуща взаємодія між палбоциклібом та фулвестрантом при одночасному застосуванні цих лікарських засобів відсутня.
Можливі лікарські взаємодії між палбоциклібом і пероральними контрацептивами
Дослідження лікарських взаємодій палбоциклібу з пероральними контрацептивами не проводилися (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Дослідження застосування з транспортерами in vitro
На основі даних, отриманих у in vitro дослідженнях, очікується, що палбоцикліб пригнічує активність транспортерів P-глікопротеїну (P-gp) у кишечнику та білка резистентності раку молочної залози (BCRP). Тому застосування палбоциклібу з лікарськими засобами, які є субстратами P-gp (наприклад з дигоксином, дабігатраном, колхіцином) або BCRP (наприклад з правастатином, розувастатином, сульфасалазином), може збільшувати їхній терапевтичний ефект і побічні реакції.
На підставі даних in vitro, палбоцикліб може пригнічувати поглинання транспортерів органічних катіонів OCT1, а потім – збільшувати експозицію лікарських засобів – субстратів цих транспортерів (наприклад метформіну).
Жінки в пре/перименопаузному періоді
Оваріальна абляція або супресія агоністом ЛГРГ є обов'язковою умовою для жінок в пре/перименопаузному періоді, яким призначено лікування препаратом Ібранс в комбінації з інгібітором ароматази, що обумовлено механізмом дії інгібіторів ароматази. Дослідження проводились лише для комбінованої терапії палбоциклібом та фулвестрантом жінок в пре/перименопаузному періоді у поєднанні з агоністом ЛГРГ.
Критичне вісцеральне захворювання
Безпека і ефективність застосування палбоциклібу пацієнтам з критичним вісцелярним захворюванням не досліджувались (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Гематологічні порушення
У разі розвитку нейтропенії ступеня 3 або 4 рекомендується тимчасове припинення застосування препарату, зниження дози або відтермінування початку циклу лікування. Слід здійснювати відповідний контроль (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Побічні реакції»).
Інтерстиціальна хвороба легень (ІХЛ) / пневмоніт
Тяжкі, небезпечні для життя або летальні випадки ІХЛ та/або пневмоніту можуть виникати у пацієнтів, які отримують препарат Ібранс у комбінації з ендокринною терапією.
У клінічних дослідженнях (PALOMA-1, PALOMA-2, PALOMA-3) у 1,4 % пацієнтів, які отримували Ібранс, були зареєстровані ІХЛ/пневмоніт будь-якого ступеня тяжкості, у 0,1 % – 3 ступеня, а явищ 4 ступеня чи летальних випадків не спостерігалося. Крім того, випадки ІХЛ/пневмоніту, у тому числі летальні, були зареєстровані в післяреєстраційний період (див. розділ «Побічні реакції»).
Необхідно спостерігати за станом пацієнтів для своєчасного виявлення симптомів з боку легень, які вказують на ІХЛ/пневмоніт (таких як гіпоксія, кашель, задишка). Якщо у пацієнта з'явилися нові або посилилися вже існуючі респіраторні симптоми й підозрюється розвиток ІХЛ/пневмоніту, слід негайно призупинити застосування препарату Ібранс та направити пацієнта на обстеження. Пацієнтам із тяжкою ІХЛ або пневмонітом застосування препарату Ібранс необхідно повністю припинити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Інфекції
Оскільки Ібранс чинить мієлосупресивну дію, можлива схильність пацієнтів до розвитку інфекцій.
Повідомлялося про вищі рівні інфекцій у пацієнтів, які отримували Ібранс в рандомізованих клінічних дослідженнях, у порівнянні з пацієнтами відповідної групи порівняння. Інфекції 3 і 4 ступеня виникали відповідно у 5,6 % і 0,9 % пацієнтів, які отримували Ібранс в будь-якій комбінації (див. розділ «Побічні реакції»).
Необхідно контролювати стан пацієнтів щодо виникнення симптомів інфекції та лікувати відповідно до рекомендацій (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Лікарі повинні інформувати пацієнтів про необхідність негайного повідомлення про будь-які випадки лихоманки.
Порушення функції печінки
Оскільки дані відсутні, Ібранс слід застосовувати з обережністю пацієнтам з помірними і тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Фармакокінетика»).
Порушення функції нирок
Оскільки дані відсутні, Ібранс слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Фармакокінетика»).
Одночасне застосування з інгібіторами або індукторами CYP3A4
Потужні інгібітори CYP3A4 можуть призвести до підвищення токсичності препарату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слід уникати одночасного застосування потужних інгібіторів CYP3A з палбоциклібом. Одночасне застосування слід розглядати тільки після ретельної оцінки потенційної користі і ризику. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування препарату Ібранс із потужним інгібітором CYP3A, дозу препарату Ібранс слід знизити до 75 мг один раз на добу. Після припинення застосування потужного інгібітору дозу препарату Ібранс слід збільшити (по закінченні 3–5 періодів напіврозпаду інгібітору) до тієї дози, яку приймали до початку застосування потужного інгібітору CYP3A (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування індукторів CYP3A може привести до ослаблення дії палбоциклібу, а згодом – до втрати ефективності. Тому слід уникати одночасного застосування палбоциклібу з потужними індукторами CYP3A4. Коригування дози не потрібне при застосуванні палбоциклібу з помірними індукторами CYP3A (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Жінки репродуктивного віку або їхні партнери
Жінки репродуктивного віку або їхні партнери-чоловіки повинні використовувати високоефективні методи контрацепції при застосуванні препарату Ібранс (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Лактоза
Цей лікарський засіб містить лактозу. Його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями толерантності до галактози, загальною лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Натрия
Цей лікарський засіб містить менш ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на капсулу, тобто практично не містить натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Жінки репродуктивного віку/контрацепція жінок і чоловіків
Жінки репродуктивного віку, які отримують цей лікарський засіб, або їхні партнери-чоловіки повинні використовувати надійні методи контрацепції (наприклад, подвійний бар'єрний метод контрацепції) під час терапії і впродовж не менш 3 тижнів або 14 тижнів після завершення терапії для жінок і чоловіків відповідно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Беременность
Дані щодо застосування палбоциклібу вагітним жінкам відсутні або наявні у обмеженій кількості. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Ібранс не рекомендується застосовувати вагітним і жінкам репродуктивного віку без використання протизаплідних засобів.
Грудное вскармливание
Не проводилися дослідження впливу палбоциклібу на вироблення молока у людей і тварин, його присутності в грудному молоці або його впливу на немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Невідомо, чи проникає палбоцикліб у грудне молоко. Годування груддю заборонено пацієнтам, які отримують лікування палбоциклібом.
Фертильність
У доклінічних дослідженнях репродуктивності не виявлено впливу на естральний цикл (у самиць щурів) або спарювання та фертильність у щурів (чоловічої або жіночої статі). Проте клінічних даних щодо впливу палбоциклібу на фертильність у людей немає. Ґрунтуючись на даних щодо впливу на репродуктивну систему у самців (дегенерація сім'яних канальців, епідидимальна гіпоспермія, знижена концентрація та рухливість сперматозоїдів, знижена секреція простати), отриманих у доклінічних дослідженнях безпеки, фертильність у самців може бути порушена при застосуванні палбоциклібу. Тому чоловікам слід розглянути доцільність консервації сперми до початку застосування препарату Ібранс.
Препарат Ібранс має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Проте через ризик виникнення втомлюваності протягом лікування препаратом Ібранс слід рекомендувати пацієнтам бути обережними під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози
Лікування препаратом Ібранс має ініціюватись та проводитися під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних лікарських засобів.
Дози
Рекомендована доза становить 125 мг палбоциклібу перорально 1 раз на добу протягом 21 дня поспіль із подальшою 7-денною перервою (режим 3/1), щоб утворити повний цикл з 28 днів. Лікування препаратом Ібранс слід продовжувати доти, доки зберігається клінічна ефективність терапії, або до появи його неприйнятної токсичної дії.
При одночасному застосуванні з палбоциклібом інгібітор ароматази слід застосовувати за схемою, зазначеною в інструкції для медичного застосування цього лікарського засобу. При лікуванні жінок в пре- або перименопаузному періоді комбіновану терапію палбоциклібом та інгібітором ароматази слід завжди поєднувати з агоністом ЛГРГ (див. розділ «Особливості застосування»).
При одночасному застосуванні з палбоциклібом рекомендована доза фулвестранту становить 500 мг внутрішньом'язово, яку застосовують в 1-й, на 15-й і 29-й день лікування, а потім – 1 раз на місяць. Для отримання більш детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування фулвестранту. Жінкам в пре/перименопаузному періоді перед початком та під час комбінованої терапії палбоциклібом та фулвестрантом слід застосовувати агоністи ЛГРГ відповідно до локальних стандартів клінічної практики.
Пацієнтам слід рекомендувати приймати дозу препарату Ібранс приблизно в один і той самий час кожного дня. Якщо у пацієнта виникло блювання або він пропустив дозу, додаткову дозу приймати не потрібно. Наступну призначену дозу слід прийняти у звичайний час.
Зміна дози
Рекомендується змінювати дозування препарату Ібранс з огляду на індивідуальні показники безпеки та переносимості.
Лікування деяких побічних реакцій може вимагати тимчасового призупинення терапії/ відтермінування застосування дози та/або зниження дози препарату або остаточного припинення прийому препарату відповідно до схем зниження дози, наведених в таблицях 5, 6 і 7 (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»).
Таблиця 5. Рекомендована модифікація дози препарату Ібранс у разі виникнення побічних реакцій
Рівень дози | Доза |
Рекомендована доза | 125 мг/добу |
Перше зниження дози | 100 мг/добу |
Друге зниження дози | 75 мг/добу* |
*Якщо необхідне подальше зниження дози (нижче 75 мг/добу), слід припинити лікування.
До початку лікування препаратом Ібранс та на початку кожного циклу, а також на 15-й день перших 2 циклів та у разі клінічної потреби необхідно проводити загальний аналіз крові.
Пацієнтам, у яких спостерігається нейтропенія максимум ступеня 1 або 2 протягом перших 6 циклів, слід проводити загальний аналіз крові для наступних циклів кожні 3 місяці, перед початком циклу або у разі клінічної потреби.
Рекомендується застосовувати препарат Ібранс, якщо абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) ≥1000/мм 3 і тромбоцитів ≥50000/мм 3 .
Таблиця 6. Модифікація дози препарату Ібранс і лікування. Гематологічна токсичність
Ступінь тяжкості за CTCAE | Модифікації дози |
Ступінь 1 або 2 | Корекція дози не потрібна. |
Ступінь 3 а | Перший день циклу Призупинити застосування препарату Ібранс до відновлення до стану зі ступенем тяжкості реакцій ≤ 2 та повторно виконати загальний аналіз крові протягом 1 тижня. Після відновлення до стану зі ступенем тяжкості реакцій ≤ 2 розпочати наступний цикл, застосовуючи таку саму дозу . 15-й день перших 2 циклів При стані зі ступенем тяжкості реакцій 3 продовжити застосування препарату Ібранс в поточній дозі до завершення циклу та повторити загальний аналіз крові на день 22. При стані зі ступенем тяжкості реакцій 4 на день 22 див. модифікацію дози для ступеня 4. Слід розглянути можливість зниження дози у день 1 наступних циклів у разі тривалого (>1 тижня) відновлення після нейтропенії ступеня 3 або рецидивної нейтропенії ступеня 3. |
Ступінь 3 АКН b (<1000 до 500/мм 3 ) з лихоманкою ≥ 38,5 ºC та/або інфекція | В любое время: Припинити застосування препарату Ібранс до відновлення стану зі ступенем тяжкості реакцій ≤ 2. Відновити застосування на рівні наступної більш низької дози. |
Ступінь 4 a | В любое время: Припинити застосування препарату Ібранс до відновлення стану зі ступенем тяжкості реакцій ≤ 2. Відновити застосування на рівні наступної більш низької дози. |
Визначення ступеня відповідно до CTCAE 4.0.
АКН – абсолютна кількість нейтрофілів; CTCAE – Загальні критерії термінології для класифікації побічних реакцій; НМН – нижня межа норми.
a Стосується всіх гематологічних побічних реакцій, крім лімфопенії (якщо вона не пов'язана з клінічними явищами, наприклад опортуністичними інфекціями).
b АКН: ступінь 1: АКН < НМН – 1500/мм 3 ; ступінь 2: АКН 1000 – < 1500/мм 3 ; ступінь 3: АКН 500 – < 1000/мм 3 ; ступінь 4: АКН <500/мм 3 .
Таблиця 7. Модифікація дози препарату Ібранс і лікування. Негематологічна токсичність
Ступінь тяжкості за CTCAE | Модифікації дози |
Ступінь 1 або 2 | Корекція дози не потрібна. |
Негематологічна токсичність ступеня ≥ 3 (якщо зберігається, незважаючи на лікування) | Припинити застосування, поки симптоми не відновляться до: · ступеня ≤ 1; · ступеня ≤ 2 (якщо не враховувати фактор ризику для пацієнта) Відновити застосування на рівні наступної більш низької дози. |
Визначення ступеня відповідно до CTCAE 4.0.
CTCAE – Загальні критерії термінології для класифікації побічних реакцій.
Пацієнтам із тяжкими формами інтерстиціальної хвороби легень (ІХЛ) / пневмоніту застосування препарату Ібранс слід повністю припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Специальные группы населения
Пацієнти літнього віку
Літнім пацієнтам (у віці від 65 років) корекція дози препарату Ібранс не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Порушення функції печінки
Пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого або помірного ступеня (клас А і В за Чайлдом – П'ю) корекція дози препарату Ібранс не потрібна. Пацієнтам з порушеннями функції печінки тяжкого ступеня (клас С за Чайлдом – П'ю) рекомендовано застосовувати дозу 75 мг 1 раз на день за схемою 3/1 (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Порушення функції нирок
Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого, помірного або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну [CrCl] ≥ 15 мл/хв) корекція дозування препарату Ібранс не потрібна. Даних для надання рекомендацій щодо корекції дози препарату пацієнтам, яким потрібний гемодіаліз, недостатньо (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Метод применения
Ібранс призначений для перорального застосування. Препарат слід приймати з їжею, бажано з тією, яка б забезпечила стійку експозицію палбоциклібу (див. розділ «Фармакокінетика»). Слід уникати прийому палбоциклібу з грейпфрутом або грейпфрутовим соком (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Капсули Ібранс слід ковтати цілими (не розжовуючи, не ламаючи та не відкриваючи їх перед проковтуванням). Не слід приймати капсули, якщо вони зламані, тріснуті або мають інші пошкодження.
Дети.
Безпека та ефективність застосування препарату Ібранс дітям і підліткам (віком < 18 років) не встановлені. Данные отсутствуют.
Передозування
У разі передозування палбоциклібом можуть виникати шлунково-кишкові (наприклад, нудота, блювання) і гематологічні токсичні ефекти (наприклад, нейтропенія). Слід провести загальну підтримуючу терапію.
Побічні реакції
Загальний профіль безпеки препарату Ібранс ґрунтується на об'єднаних даних, отриманих від 872 пацієнтів, які отримували палбоцикліб у поєднанні з гормональною терапією (N = 527 в комбінації з летрозолом і N = 345 в комбінації з фулвестрантом) в рандомізованих клінічних дослідженнях при HR-позитивному, HER2-негативному поширеному або метастатичному раку молочної залози.
Найбільш поширені побічні реакції (≥20 %) будь-якого ступеня, що були зареєстровані у пацієнтів, які приймали палбоцикліб в рандомізованих клінічних дослідженнях, включали нейтропенію, інфекції, лейкопенію, підвищену втомлюваність, нудоту, стоматит, анемію, діарею, алопецію і тромбоцитопенію. Найбільш поширеними побічними реакціями (≥2 %) 3 ступеня або вище при застосуванні палбоциклібу були нейтропенія, лейкопенія, інфекції, анемія, збільшення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), підвищена втомлюваність і збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ).
Зниження або модифікація дози внаслідок виникнення будь-яких побічних реакцій були потрібні 38,4 % пацієнтів, які отримували Ібранс в рандомізованих клінічних дослідженнях незалежно від комбінації.
Застосування препарату було остаточно припинено внаслідок виникнення побічних реакцій у 5,2 % пацієнтів, які отримували Ібранс в рандомізованих клінічних дослідженнях незалежно від комбінації.
Табличний огляд побічних реакцій
В таблиці 8 наведено побічні реакції, про які повідомлялося в ході 3 рандомізованих досліджень. Медіана тривалості лікування палбоциклібом за даними зведеного набору даних на момент проведення остаточного аналізу загальної виживаності (ЗВ) становила 14,8 місяця.
У таблиці 9 наведені відхилення лабораторних показників, які спостерігалися у ході 3 рандомізованих досліджень.
Побічні реакції наводяться за класом системи органів і частотою. Частота визначається як: дуже поширені (≥1/10); поширені (≥1/100, <1/10) і непоширені (>1/1000, <1/100).
Таблиця 8. Побічні реакції, про які повідомлялося в ході 3 рандомізованих досліджень (N=872)
Клас системи органів Частота Побічна реакція а | Всі ступені, n (%) | Ступінь 3, n (%) | Ступінь 4, n (%) |
Інфекції та інвазії Дуже поширені Інфекції b | 516 (59,2) | 49 (5,6) | 8 (0,9) |
Порушення з боку крові і лімфатичної системи Дуже поширені Нейтропенія с Лейкопенія d Анемія е Тромбоцитопенія f Поширені Фебрильна нейтропенія | 716 (82,1) 424 (48,6) 258 (29,6) 194 (22,2) 12 (1,4) | 500 (57,3) 254 (29,1) 45 (5,2) 16 (1,8) 10 (1,1) | 97 (11,1) 7 (0,8) 2(0,2) 4 (0,5) 2 (0,2) |
Розлади метаболізму та харчування Дуже поширені Зниження апетиту | 152 (17,4) | 8 (0,9) | 0 (0,0) |
Порушення з боку нервової системи Поширені Дисгевзія | 79 (9,1) | 0 (0,0) | 0 (0,0) |
Порушення з боку органів зору Поширені Нечіткість зору Підвищене сльозовиділення Сухість очей | 48 (5,5) 59 (6,8) 36 (4,1) | 1 (0,1) 0 (0,0) 0 (0,0) | 0 (0,0) 0 (0,0) 0 (0,0) |
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння Поширені Носовое кровотечение ІХЛ/пневмоніт *,i | 77 (8,8) 12 (1,4) | 0 (0,0) 1 (0,1) | 0 (0,0) 0 (0,0) |
Шлунково-кишкові розлади Дуже поширені Стоматит g Тошнота Диарея Блювання | 264 (30,3) 314 (36,0) 238 (27,3) 165 (18,9) | 8 (0,9) 5 (0,6) 9 (1,0) 6 (0,7) | 0 (0,0) 0 (0,0) 0 (0,0) 0 (0,0) |
Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини Дуже поширені Висип h Алопеція Суха шкіра Непоширені Шкірний червоний вовчак | 158 (18,1) 234 (26,8) 93 (10,7) 1 (0,1) | 7 (0,8) Н/З 0 (0,0) 0 (0,0) | 0 (0,0) Н/З 0 (0,0) 0 (0,0) |
Загальні розлади і стан на ділянці застосування Дуже поширені Втомлюваність Астения Пірексія | 362 (41,5) 118 (13,5) 115 (13,2) | 23 (2,6) 14 (1,6) 1 (0,1) | 2 (0,2) 1 (0,1) 0 (0,0) |
Лабораторні дослідження Дуже поширені Підвищення рівня АЛТ Підвищення рівня АСТ | 92 (10,6) 99 (11,4) | 18 (2,1) 25 (2,9) | 1 (0,1) 0 (0,0) |
АЛТ – аланінамінотрансфераза; АСТ – аспартатамінотрансфераза; ІХЛ – інтерстиціальна хвороба легень; N(n) – кількість пацієнтів; Н/З – не застосовується.
*Побічна реакція на лікарський засіб (ПРЛ), зареєстрована у післяреєстраційний період.
a Зазначено переважні терміни (ПТ) для явищ відповідно до MedDRA 17.1.
b Всі ПТ, що стосуються класу системи органів: інфекції і інвазії.
c У т.ч.: нейтропенія, знижена кількість нейтрофілів.
d У т.ч.: лейкопенія, знижена кількість лейкоцитів.
е У т.ч.: анемія, зниження рівня гемоглобіну, зниження рівня гематокриту.
f У т.ч.: тромбоцитопенія, знижена кількість тромбоцитів.
g У т.ч.: афтозний стоматит, хейліт, глосит, глосоденія, виразки у ротовій порожнині, запалення слизових оболонок, біль у ротовій порожнині, орофарингеальний дискомфорт, орофарингеальний біль, стоматит.
h У т.ч.: висип, макулопапульозний висип, висип зі свербежем, еритематозний висип, папульозний висип, дерматит, вугреподібний дерматит, токсичні шкірні висипання.
i Випадки ІХЛ/пневмоніту включають будь-які зареєстровані повідомлення, зазначені переважними термінами словника MedDRA за стандартизованим запитом «інтерстиціальна хвороба легень» (вузький пошук).
Таблиця 9. Відхилення лабораторних показників, які спостерігалися у ході 3 рандомізованих досліджень (N=872)
Відхилення лабораторних показників | Ібранс з летрозолом або фулвестрантом | Групи порівняння* | ||||
Всі ступені % | Ступінь 3 % | Ступінь 4 % | Всі ступені % | Ступінь 3 % | Ступінь 4 % | |
Зниження числа лейкоцитів | 97,4 | 41,8 | 1.0 | 26,2 | 0,2 | 0,2 |
Зниження числа нейтрофілів | 95,6 | 57.5 | 11,7 | 17,0 | 0,9 | 0.6 |
Анемия | 80,1 | 5,6 | н/з | 42,1 | 2,3 | н/з |
Зниження числа тромбоцитів | 65,2 | 1,8 | 0,5 | 13,2 | 0,2 | 0,0 |
Підвищення рівня АСТ | 55,5 | 3,9 | 0,0 | 43,3 | 2,1 | 0,0 |
Підвищення рівня АЛТ | 46,1 | 2,5 | 0,1 | 33,2 | 0,4 | 0,0 |
АСТ – аспартатамінотрансфераза; АЛТ – аланінамінотрансфераза; N – кількість пацієнтів; н/з – не застосовно.
Примітка: ступінь тяжкості відхилення визначено відповідно до шкали CTCAE 4.0. Національного інституту раку США (NCI)
* Летрозол або фулвестрант.
Опис окремих побічних реакцій
Загалом про нейтропенію будь-якого ступеня повідомлялось у 716 (82,1 %) пацієнтів, які отримували Ібранс незалежно від комбінації, про нейтропенію 3 ступеня повідомлялось у 500 (57,3 %) пацієнтів і про нейтропенію 4 ступеня повідомлялось у 97 (11,1 %) хворих (див. таблицю 8).
В 3 рандомізованих клінічних дослідженнях медіана часу до першого епізоду нейтропенії будь-якого ступеня становила 15 днів (13–317), медіана тривалості нейтропенії 3 ступеня і вище – 7 днів.
Про виникнення фебрильної нейтропенії повідомлялося у 0,9 % пацієнтів, які отримували Ібранс у поєднанні з фулвестрантом, і у 1,7 % пацієнтів, які отримували палбоцикліб в комбінації з летрозолом.
Про виникнення фебрильної нейтропенії повідомлялося у 2 % пацієнтів, які отримували Ібранс протягом усієї клінічної програми.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це забезпечує постійний моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.
Дата окончания срока. 3 года.
Условия хранения. Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі нижче 30 °С.
Упаковка. По 7 капсул у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Режиссер.
Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ / Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Бетрібштетте Фрайбург, Мусвальдаль 1, 79090 Фрайбург, Німеччина/
Betriebsstatte Freiburg, Mooswaldallee 1, 79090 Freiburg, Germany.
ПАЛБОЦИКЛИБ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа