В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
БРУФЕН РАПИД капс. мягкие 400 мг блистер №10

БРУФЕН РАПИД капс. мягкие 400 мг блистер №10

ots
Код товара: 650512
Производитель: Abbott
1 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Бруфен Рэпид

Бруфен Рэпид

Место хранения:
Активное вещество: ибупрофен;
1 мягкая капсула содержит ибупрофен 400 мг;
Экспциплирование: макроголь (полиэтиленгликоль 600), гидроксид калия (чистота 85 %), очищенная вода;
Капсульная оболочка: желатин, раствор сорбитола частично обезвожен (E 420), очищенная вода.
Дозировка формы. Капсулы мягкие.
Основные физико -химические свойства: бледно -желтые, прозрачные мягкие желатиновые капсулы с овальной формой, минимум размера 14, с прозрачным содержанием и надписью «#», печатная белая краска.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. Производные пропионовой кислоты.
ATX CODE M01A E01.
Фармакологические свойства.
Ибупрофен является негероидальным анти -инфляторным агентом (НПВП), производным пропионовой кислоты, которая продемонстрировала его эффективность в ингибировании синтеза простагландинов -больных и воспаленных посредников. Ибупрофен обладает анальгетическим, антифритическим и анти -инфляционным эффектом. Кроме того, ибупрофен ингибирует агрегацию тромбоцитов.
Экспериментальные данные показывают, что ибупрофен может конкурентно ингибировать влияние низкой дозы ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов с одновременным использованием этих препаратов. Некоторые исследования фармакодинамики показывают, что при использовании однократных доз ибупрофена 400 мг в течение 8 часов до или в течение 30 минут после использования ацетилсалициловой кислоты немедленного высвобождения (81 мг) снижение влияния ацетилсалициловой кислоты (аспирин) на Формирование тромбож или Агреа. Хотя существует неопределенность в отношении экстраполяции этих данных в клиническую ситуацию, невозможно исключить вероятность того, что регулярное длительное использование ибупрофена может уменьшить кардиопротективный эффект низких доз ацетилсалициловой кислоты. При несистемном использовании ибупрофена такой клинически значимый эффект считается маловероятным.
Ибупрофен, растворенный в гидрофильном растворителе, находится внутри капсулы Brufen ® Rapid. После перорального введения капсула желатина разрушается под действием желудочного сока, что приводит к выпущению уже растворяемого ибупрофена.
Фармакокинетика.
С пероральным введением ибупрофен быстро поглощается в желудке и полностью полностью в тонкой кишке.
После метаболизации в печени (гидроксилирование, карбоксилирование, конъюгация), фармакологически неактивные метаболиты полностью выделяются в основном с мочой (90 %), а также желтой. Полуэтатная жизнь у здоровых добровольцев, как у пациентов с заболеванием печени и почек, составляет 1,8-3,5 часа. Связывание белка крови - приблизительно 99 %. При устном введении дозировки обычного высвобождения максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1-2 часа. В ходе фармакокинетического обследования время до пика уровней в плазме (t max ) натощак в таблетках составлял 90 минут, в то время как для дозировки формы мягких капсул было 40 минут. Ибупрофен находится в плазме крови более 8 часов после приема дозировки мягких капсул.
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение легкой и умеренной боли различного происхождения (головная боль, зубная боль, болезненная менструация), включая простуду и лихорадку.
Противопоказание.

  • Гиперчувствительность к ибупрофену или любому из компонентов препарата.

  • Реакции гиперчувствительности (например, бронхиальная астма, ринит, ангионеротический отек или крапивница), которые наблюдались ранее после использования ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты (аспирин) или других НПВП.

  • Язва желудка/кровотечение в активной форме или истории рецидива (два или более выраженные эпизоды язвенной язвы или кровотечения).

  • Желудочно -кишечное кровотечение или перфорация, связанная с использованием НПВП в истории.

  • Тяжелая нарушение функции печени, тяжелая функция почек, тяжелая сердечная недостаточность (класс IV по классификации NYHA).

  • Последний триместр беременности.

  • Цереброваскулярное или другое кровотечение в активной фазе.

  • Геморрагический диатез или нарушение коагуляции крови.

  • Нарушение гематопоэза неизвестной этиологии.

  • Тяжелое обезвоживание (вызванное рвотой, диареей или недостаточной жидкостью).

  • Вес тела пациента составляет менее 40 кг или возраст пациента до 12 лет.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Ибупрофен, как и другие НПВП, не должен использоваться в сочетании с:
- Ацетилсалициловая кислота (аспирин), поскольку она может увеличить риск побочных реакций, за исключением случаев, когда врач был назначен аспирин (доза, не превышающая 75 мг в день).
Экспериментальные данные показывают, что при использовании ибупрофеном может ингибировать влияние низких доз ацетилсалициловой кислоты (аспирин) на агрегацию тромбоцитов. Однако ограниченная экстраполяция этих данных в клиническую ситуацию не позволяет сделать вывод, что регулярное длительное использование ибупрофена может уменьшить кардиопротективный эффект низких доз ацетилсалициловой кислоты. При несистемном использовании ибупрофена такие клинически значимые эффекты считаются маловероятными;
- Другие НПВП , включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2:
Сопутствующее использование нескольких НПВП может увеличить риск язв желудочно -кишечного тракта и кровотечение из -за синергического эффекта. Таким образом, следует избегать сопутствующего использования ибупрофена с другими НПВП.
Ибупрофен следует использовать с осторожностью в сочетании со следующими лекарствами:
Антикоагулянты: НПВП могут усилить влияние антикоагулянтов, таких как варфарин;
Антигипертензивные агенты ( ингибиторы АПФ и антагонисты ангиотензина II) и диуретики : НПВП могут ослабить влияние диуретиков и других антигипертензивных препаратов. У некоторых пациентов с нарушением функции почек (например, у пациентов с дегидратированными или пожилых пациентов со слабым функцией почек) одновременное использование ингибитора АПФ или антагониста ангиотензина II и препаратов, которые ингибируют циклооксигеназу, может привести к дальнейшему нарушению почечной недостаточности. обратимый. Следовательно, такие комбинации должны быть назначены с осторожностью, особенно у пожилых пациентов. При необходимости длительное лечение должно быть адекватной гидратацией пациента и рассмотреть возможность мониторинга функции почек в начале комбинированного лечения, а также с некоторой частотой в будущем. Диуретики могут увеличить риск нефротоксических эффектов НПВП.
Сопутствующее использование диуретиков ибупрофена и калия может привести к гиперкалиемии (рекомендуется проверить сывороточный калий);
Кортикостероиды: повышенный риск язв и кровотечения в желудочно -кишечном тракте;
Антиагреганты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: может быть увеличение риска желудочно -кишечного кровотечения;
Сердечные гликозиды: НПВП могут увеличивать функцию сердца, уменьшать функцию клубочковой фильтрации почек и увеличивать гликозиды плазмы в крови;
Литий : существует свидетельство потенциального повышения уровня лития в плазме крови;
Фенитоин: сопутствующее использование с препаратами фенитоина может повысить его уровень в сыворотке;
Метотрексат : использование ибупрофена в течение 24 часов до или после введения метотрексата может привести к увеличению концентраций метотрексата и увеличению его токсичности;
Циклоспорин: повышенный риск нефротоксичности;
Мифепристон : НПВП не следует использовать ранее, чем через 8-12 дней после использования мифепристона, поскольку они могут снизить его эффективность;
Такролимус: возможное увеличение риска нефротоксичности с одновременным использованием НПВП и такролимуса;
Зидовудин: известно о повышенном риске гематологической токсичности с комбинированным использованием зидовудина и НПВП. Существуют свидетельства повышенного риска гемартроза и гематомы у ВИЧ-инфицированных пациентов с гемофилией в случае сопутствующего лечения зидовудином и ибупрофеном;
Хинолоновые антибиотики: одновременное введение с ибупрофеном может увеличить риск судорог;
Сульфонилмочевина: при использовании рекомендуется проверять значения глюкозы в крови в качестве профилактической меры;
Пробенецид и сульфинпиразон: может задержать выделения ибупрофена;
Ингибиторы CYP2C9: сопутствующее использование ибупрофена с ингибиторами CYP2C9 может увеличить влияние ибупрофена (субстрат CYP2C9). В исследовании с фвориконазолом и флуконазолом (ингибиторов CYP2C9) было показано увеличение влияния S (+)-ибупрофена примерно на 80-100 %. Снижение дозы ибупрофена следует учитывать, если используются мощные ингибиторы CYP2C9 одновременно, особенно когда высокие дозы ибупрофена с вориконазолом или флуконазолом.
Особенности приложения.
Побочные эффекты ибупрофена и всей группы NSAID, как правило, могут быть уменьшены с использованием минимальной эффективной дозы, необходимой для лечения симптомов в течение кратчайшего периода времени.
При лечении пациентов следует заботиться:

  • с системной волчанкой эритематозой и смешанной заболеванием соединительной ткани - повышенный риск асептического менингита (см. Раздел «Побочные реакции»);

  • с врожденным нарушением метаболизма порфирина (например, острой мельмитирующей порфирии);

  • При заболеваниях желудочно -кишечного тракта и хронических воспалительных заболеваний кишечника (язвенного колита, болезни Крона) (см. Раздел «Побочные реакции»);

  • с гипертонией и (или) сердечной недостаточностью (см. Разделы «противопоказания» и «неблагоприятные реакции»);

  • с нарушением функции почек, так как функция почек может ухудшаться (см. Разделы «противопоказания» и «неблагоприятные реакции»);

  • с нарушением функции печени (см. Разделы «Противопоказания» и «неблагоприятные реакции»);

  • После крупных хирургических вмешательств;

  • с аллергическими реакциями на другие вещества, поскольку они также имеют повышенный риск реакций гиперчувствительности при использовании препарата;

  • Страдая от сенной лихорадки, полипов носа, хронических обструктивных респираторных заболеваний или в анамнезе аллергических заболеваний, поскольку они имеют повышенный риск аллергических реакций. У них могут быть приступы астмы (так называемая анальгетическая астма), отек Quincke или крапивница.

Пожилые пациенты
Пожилые пациенты имеют повышенную частоту побочных реакций на НПВП, особенно желудочно -кишечные кровотечения и перфорации, которые могут быть смертельными.
Влияние на дыхательную систему
Пациенты, страдающие от бронхиальной астмы или аллергических заболеваний или имеют в анамнезе бронхоспазм.
Другие НПВП
Сопутствующее использование ибупрофена с другими НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, увеличивает риск побочных реакций, поэтому его следует избегать.
Системная волчанка эритемато и смешанные заболевания соединительной ткани
Ибупрофен следует использовать с осторожностью в проявлениях системной волчанки и смешанных заболеваний соединительной ткани из -за повышенного риска асептического менингита.
Порфирин метаболизм
Следует соблюдать осторожность у пациентов с врожденным метаболизмом порфирина (таких как острый прерывистый порфирия).
Влияние на сердечно -сосудистую и цереброваскулярную систему
Пациенты с артериальной гипертонией и/или сердечной недостаточностью должны начинать лечение с осторожностью (требуется консультация врача), поскольку лечение ибупрофеном, как и другие НПВП, сообщили о случаях удержания жидкости, гипертонии и отека.
Клинические исследования и эпидемиологические данные показывают, что использование ибупрофена, особенно в высоких дозах (2400 мг в день), может быть связано с немного повышенным риском артериальных тромботических осложнений (таких как инфаркт миокарда или инсульт). В целом, эпидемиологические исследования не предполагают, что низкая доза ибупрофена (например, 1200 мг в день) может привести к увеличению риска артериальных тромботических осложнений.
Пациенты с неконтролируемой гипертонией, застойная сердечная недостаточность (класс II -III по классификации NYHA), диагностируя ишемическую болезнь сердца, заболевание периферической артерии и/или цереброваскулярные заболевания, следует лечить только ибупрофеном. Следует избегать высоких доз (2400 мг в день).
Клиническая картина также следует тщательно оценить до начала долгосрочного лечения пациентов с факторами риска сердечно-сосудистых осложнений (таких как артериальная гипертония, гиперлипидемия, диабет, курение), особенно если требуются высокие дозы ибупрофена (2400 мг в день), особенно если требуются высокие дозы ибупрофена (2400 мг в день), особенно если требуются высокие дозы ибупрофена )
Воздействие на почки
Ибупрофен следует использовать с осторожностью для пациентов с нарушением почечной функции, поскольку функция почек может ухудшаться.
Воздействие на печень
Функция печени возможна.
Хирургия
Осторожно следует использовать сразу после обширной операции.
Влияние на фертильность на женщин
Существуют ограниченные данные о том, что лекарства, которые подавляют синтез циклооксигеназы/простагландина с длительным использованием (относится к дозе
2400 мг в день и продолжительность лечения в течение более 10 дней) могут ухудшить фертильность у женщин, влияя на овуляцию. Этот процесс обратима после прекращения.
Влияние на желудочно -кишечную систему (желудочно -кишечный
НПВП следует использовать с осторожностью для пациентов с аналогичными заболеваниями желудочно -кишечного тракта (язвенное колит, болезнь Крона), поскольку эти состояния могут усугубляться. Существуют сообщения о случаях желудочно -кишечного кровотечения, перфораций, язв, возможно, смертельных, которые происходили на любой стадии лечения НПВП, независимо от наличия профилактических симптомов или наличия серьезных нарушений с помощью желудочно -кишечного тракта в истории.
Риск желудочно -кишечного кровотечения, перфорации, язвы увеличиваются с увеличением доз НПВП, у пациентов с язвой анамнезом, особенно сложным кровотечением или перфорацией, а также у пожилых пациентов. Такие пациенты должны начать лечение с минимальными дозами. Для таких пациентов, а также для людей, которым требуется сопутствующее использование низких доз ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, которые могут увеличить риск развития желудочно -кишечного тракта, необходимость комбинированной терапии с защитными лекарственными средствами (например, мизопростол или ингибиторы протонных насосов) должны считать.
Пациенты с историей желудочно -кишечных расстройств, особенно пожилых пациентов, должны сообщать о любых необычных симптомах желудочно -кишечного тракта (особенно желудочно -кишечного кровотечения), в частности в начале лечения.
Следует соблюдать осторожность при лечении пациентов, получающих сопутствующие препараты, которые могут увеличить риск язв или кровотечение, таких как оральные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина или антитрабоцитарные препараты.
В случае желудочно -кишечного кровотечения или язв у пациентов, получающих ибупрофен, лечение должно быть немедленно прекращено.
Тяжелые кожные реакции
Серьезные кожные реакции, которые могут быть летальными, включая отшелоновный дерматит, синдром Стивенса -Джонсона и токсический эпидермальный некролиз, связанный с использованием НПВП (см. «Побочные реакции»), редко сообщалось. Самый высокий риск этих реакций в начале терапии. Начало реакции происходит в большинстве случаев в течение первого месяца лечения. Также сообщалось о случае острого генерализованного экзантематозного пустулеза, который возник после использования лекарств, содержащих ибупрофен. Ибупрофен должен быть прекращен, когда первые признаки и симптомы поражений кожи, такие как кожные высыпания, поражения слизистой оболочки или любые другие признаки гиперчувствительности.
В исключительных случаях цыпленка может вызвать тяжелые инфекционные осложнения от кожи и мягких тканей. В настоящее время влияние НПВП на ухудшение этих инфекций не может быть исключено, поэтому рекомендуется избежать использования ибупрофена в случае оспы курицы.
Аллергия
Следует соблюдать осторожность у пациентов с аллергическими реакциями на другие вещества, поскольку такие пациенты также имеют повышенный риск повышения реакций чувствительности с ибупрофеном.
Пациенты, страдающие от сенной лихорадки, полипы носа, хронические обструктивные респираторные заболевания, испытывают аллергические заболевания анамнеза, существует повышенный риск аллергических реакций, которые могут проявляться при приступах астмы (так называемая анальгетическая астма).
Маскирующие симптомы основных инфекций
Ібупрофен може маскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігалось при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли ібупрофен застосовують при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.
Допоміжні речовини
Цей лікарський засіб містить сорбіт. Пацієнтам, які мають рідкісну спадкову форму непереносимості фруктози, синдром мальабсорбції глюкози та галактози, а також недостатність ферментів сахарази або ізомальтази, не слід приймати цей лікарський засіб.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (39 мг)/дозу калію, тобто практично вільний від калію.
Інше
НПЗЗ можуть маскувати симптоми інфекції та пропасниці.
Дуже рідко спостерігаються тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад анафілактичний шок). При перших ознаках реакції гіперчутливості після застосування препарату Бруфен ® Рапід терапію необхідно припинити. У таких випадках необхідно проводити як симптоматичну, так і спеціалізовану терапію.
Ібупрофен може тимчасово пригнічувати функцію тромбоцитів (впливати на агрегацію тромбоцитів). Тому рекомендується ретельно стежити за станом пацієнтів з порушеннями згортання крові.
При довготривалому застосуванні препарату Бруфен ® Рапід необхідно регулярно перевіряти показники функції печінки та нирок, а також перевіряти картину крові.
Довготривале застосування будь-яких знеболювальних засобів для лікування головного болю може погіршити цей стан. При підозрі або підтвердженні цієї ситуації слід звернутися до лікаря та відмінити лікування. Слід припускати діагноз головного болю, зумовленого надмірним застосуванням лікарського засобу, у пацієнтів, які страждають на часті або щоденні головні болі, незважаючи на (або через) регулярне застосування лікарських засобів проти головного болю.
Звичне застосування знеболювальних лікарських засобів, особливо комбінації кількох знеболювальних, може призвести до стійкого порушення функції нирок з ризиком ниркової недостатності (аналгетична нефропатія). Цей ризик може бути підвищений через втрату солей та зневоднення.
При застосуванні НПЗЗ на тлі одночасного вживання алкоголю може підвищитися ризик небажаних ефектів, пов'язаних з діючою речовиною, особливо з боку ШКТ або центральної нервової системи (ЦНС).
Існує ризик порушення функції нирок у підлітків зі зневодненням.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії.
НПЗЗ не слід приймати у перші два триместри вагітності, якщо тільки, на думку лікаря, потенційна користь для пацієнтки не перевищує потенційний ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовує жінка, яка намагається завагітніти, або протягом І та ІІ триместрів вагітності, слід застосовувати найменшу можливу дозу протягом найкоротшого періоду часу.
Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть становити такі ризики:
для плода: кардіопульмонарна токсичність (що характеризується передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідрамніоном;
для матері та новонародженого, наприкінці вагітності: можливе збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів. Тому ібупрофен протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності.
В обмежених дослідженнях ібупрофен був виявлений у грудному молоці у дуже низькій концентрації, тому малоймовірно, щоб він міг негативно вплинути на немовля, яке годують груддю. НПЗЗ не рекомендується застосовувати у період годування груддю.
Фертильність.
Застосування ібупрофену може вплинути на жіночу фертильність. Цей ефект є оборотним при відміні лікування. Тому застосування ібупрофену не рекомендується жінкам, яким складно завагітніти.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами .
Пацієнтам, які відчувають запаморочення, сонливість, вертиго або порушення зору в той час, як вони приймають ібупрофен, необхідно уникати керування автотранспортом або роботи з механізмами. Одноразове введення або короткий термін застосування ібупрофену зазвичай не потребує будь-яких спеціальних запобіжних заходів. Це переважно стосується одночасного застосування препарату з алкоголем.
За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Застосовувати внутрішньо дорослим та дітям віком від 12 років з масою тіла > 40 кг. Тільки для короткотривалого застосування. Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
Капсули слід приймати переважно під час або після прийому їжі, не розжовувати та запивати водою.
Разова доза для дітей віком від 12 років з масою тіла > 40 кг і дорослих становить 1 капсулу (400 мг ібупрофену). У разі необхідності можна застосовувати по 1 капсулі кожні 6 годин. Максимальна добова доза становить 1200 мг (3 капсули на добу). Застосовувати мінімальну ефективну дозу, потрібну для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду часу (див. розділ «Особливості застосування»).
Якщо у підлітків симптоми захворювання погіршуються або зберігаються більше 3 днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
Якщо в дорослих підвищена температура тіла зберігається більше 3 днів або біль не зникає протягом 4 днів, або симптоми захворювання погіршуються, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, залежно від перебігу захворювання та стану хворого.
Пацієнти літнього віку не потребують спеціального підбору дози, крім випадків вираженої ниркової або печінкової недостатності. Через можливість розвитку небажаних ефектів пацієнти літнього віку потребують ретельного спостереження.
Пацієнти з легким та помірним порушенням функції нирок не потребують зниження дози (щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнти з легким та помірним порушенням функції печінки не потребують зниження дози (щодо пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки див. розділ «Протипоказання»).
Діти.
Не застосовувати дітям віком до 12 років та масою тіла < 40 кг.
Передозування .
Застосування препарату дітям у дозі понад 400 мг/кг може спричинити появу симптомів інтоксикації. У дорослих ефект дози менш виражений. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5–3 години.
Симптоми. У більшості пацієнтів, які застосовували клінічно значущі кількості НПЗЗ, розвивалася лише нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або дуже рідко – діарея. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі токсичні ураження ЦНС, які проявляються як запаморочення, сонливість, інколи – збуджений стан та дезорієнтація або кома. Інколи у пацієнтів спостерігаються судоми. При тяжкому отруєнні може розвинутися гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, може спостерігатися збільшення протромбінового часу/підвищення протромбінового індексу, можливо, внаслідок впливу на фактори згортання циркулюючої крові. Може розвинутися гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність та ціаноз. У хворих на бронхіальну астму можливе загострення перебігу захворювання.
Лікування. Лікування повинно бути симптоматичним та підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та спостереження за показниками роботи серця та життєво важливих функцій до нормалізації стану. Рекомендовано пероральне застосування активованого вугілля або промивання шлунка впродовж 1 години після застосування потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен вже всмоктався в організм, можна вводити лужні речовини для пришвидшення виведення кислотного ібупрофену з сечею. При частих або тривалих судомах слід застосовувати діазепам або лоразепам внутрішньовенно. Для лікування загострення бронхіальної астми слід застосовувати бронхолітичні засоби. Специфічного антидоту не існує.
Побічні реакції.
Наведений перелік побічних реакцій, що спостерігалися після лікування ібупрофеном, включає всі побічні ефекти, про які стало відомо під час короткотривалого застосування, а також ті, що спостерігалися у разі довготривалої терапії високими дозами у пацієнтів із ревматизмом. Зазначена частота, що виходить за межі дуже рідких повідомлень, стосується короткотривалого застосування доз (максимум 1200 мг ібупрофену на добу) для пероральних лікарських форм та максимум 1800 мг на добу для супозиторіїв.
Розвиток побічних реакцій на лікарський засіб переважно залежить від дози та індивідуальних особливостей організму.
Побічні реакції, що спостерігаються найчастіше, пов'язані зі шлунково-кишковим трактом. Можуть виникати пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальними наслідками, особливо у людей літнього віку. Під час застосування препарату було зареєстровано нудоту, блювання, діарею, метеоризм, запор, диспепсію, біль у животі, мелену, блювання з кров'ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігалася поява гастриту. Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі в основному залежить від дози та тривалості лікування. Зафіксовано повідомлення про набряк, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність, пов'язані з лікуванням НПЗЗ.
Клінічні дослідження показують, що застосування ібупрофену, особливо у високій дозі (2400 мг на добу), дещо збільшує ризик артеріальних тромботичних явищ (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту)
Були зареєстровані реакції гіперчутливості, які можуть проявлятись як:
неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія;
реактивність дихальних шляхів, такі як астма, загострення астми, бронхоспазм, задишка;
різні шкірні реакції, наприклад свербіж, кропив҆янка, ангіоневротичний набряк, рідше ̶ ексфоліативні і бульозні дерматози (включаючи епідермальний некроліз і мультиформну еритему).
Пацієнт повинен одразу припинити прийом лікарського засобу у разі будь-яких із вищеперерахованих проявів, і повідомити про це лікаря.
Побічні реакції, що виникали при застосуванні ібупрофену, наводяться за системами органів та частотою їх прояву. Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та частота невідома (не можна оцінити з огляду на наявні дані). У межах кожної групи частоти побічні реакції наводяться у порядку зниження ступеня тяжкості їх проявів.
Інфекції та паразитарні захворювання.
Дуже рідко: загострення запалення, пов'язаного з інфекцією.
У разі виникнення або погіршення ознак інфекції під час застосування препарату пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно визначити, чи є показання до антиінфекційної/антибактеріальної терапії.
При застосуванні ібупрофену спостерігалися симптоми асептичного менінгіту з ригідністю потиличних м'язів, головним болем, нудотою, блюванням, лихоманкою або затьмаренням свідомості у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини.
З боку системи крові та лімфатичної системи.
Дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, нез'ясована кровотеча та синці.
У такому разі пацієнту треба порадити припинити застосування цього лікарського засобу, а також звернутися до лікаря.
Під час тривалої терапії необхідно регулярно перевіряти показники крові.
З боку імунної системи.
Нечасто: реакції гіперчутливості, що включають кропив'янку та свербіж;
дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок; загострення астми, бронхоспазм.
З боку психіки.
Дуже рідко: психотичні реакції, депресія.
З боку нервової системи.
Нечасто: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, дратівливість або втома.
З боку органів зору.
Нечасто: порушення зору.
З боку органів слуху та рівноваги.
Рідко: дзвін у вухах, зниження слуху.
З боку серцевої системи.
Дуже рідко: відчуття серцебиття, серцева недостатність та інфаркт міокарда.
З боку судинної системи.
Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, васкуліт;
частота невідома: набряк
З боку травного тракту.
Часто: диспепсія, печія, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм, діарея, запор і незначна втрата крові зі шлунково-кишкового тракту, що може спричинити анемію у виняткових випадках;
нечасто: виразкова хвороба, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона, гастрит;
дуже рідко: езофагіт, панкреатит, формування кишкових діафрагмоподібних стриктур.
Пацієнту необхідно терміново припинити застосування лікарського засобу і звернутися до лікаря у разі виникнення болю у верхній частині живота, мелени або блювання з кров'ю.
З боку печінки.
Дуже рідко: порушення функції печінки, пошкодження печінки, особливо у разі тривалої терапії, печінкова недостатність, гострий гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Нечасто: різні висипи на шкірі;
дуже рідко: тяжкі форми шкірних реакцій, такі як бульозні реакції, включно з синдромом Стівенса ̶ Джонсона та токсичним епідермальним некролізом (синдром Лайєлла), алопеція.
У деяких випадках вітряна віспа може бути джерелом серйозних інфекцій шкіри та м'яких тканин;
частота невідома: висипи, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
З боку нирок та сечовидільної системи.
Рідко: гостре порушення функції нирок, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, пов'язаний з підвищенням рівня сечовини у сироватці крові;
дуже рідко: набряк, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, нефротичним синдромом, інтерстиційним нефритом, що може супроводжуватися гострою нирковою недостатністю. Тому слід регулярно перевіряти функцію нирок.
Лабораторні дослідження.
Рідко: зниження рівня гемоглобіну.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 капсул у блістері, по 1 блістеру у картонній коробці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Виробник.
Гелтек Прайвет Лімітед, Індія/Geltec Private Limited, India.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ср № 24, 26/3, 27/2 Ядаванахаллі Аттібеле, Бангалор-Хосур Роуд, Бангалор, Карнатака, 562107, Індія/Sr No 24, 26/3, 27/2 Yadavanahalli Attibele, Bangalore-Hosur Road, Bangalore, Karnataka, 562107, India.
У разі виникнення будь-яких побічних реакцій під час застосування препарату або претензій на якість препарату просимо повідомляти в компанію ТОВ «Абботт Україна»
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа