Личный кабинет
БРУПЕНЕМ порошок 500мг+500мг №1
rx
Код товара: 630906
Производитель: Brooks Laboratories Ltd (Индия)
100,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Бродить
Bruppenem.
Место хранения:
Активные вещества: Imipenem, циластатин;
1 флакон содержит Imipename моногидрата в передаче 500 мг и циластатин натрия в пересчете на циластатин 500 мг;
Вспомогательное вещество: бикарбонат натрия.
Лекарственная форма. Порошок для инъекционного раствора.
Основные физико-химические свойства: порошок от белого до бледно-желтого.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. Имипенем и ингибитор фермента. ATH ATH J01D H51.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
BRUMPENEM 500 состоит из двух компонентов: Impenema, первого представителя нового класса B-лактама антибиотиков - тиенамяцин и циластатин натрия, специальный ингибитор фермента, который блокирует метаболизм Имипенема в почках и значительно увеличивает концентрацию неизменной имипенема в мочеиспускательный канал.
Класс антибиотиков Тионамицина, который принадлежит иммипемен, характеризуется более широким спектром мощного бактерицидного действия, чем у любого из изученных антибиотиков.
Препарат проявляется для лечения смешанных инфекций, вызванных штаммами аэробных и анаэробных бактерий. Препарат выявил свою эффективность при лечении многих инфекций, вызванных аэробными и анаэробными грамположительными и грамотригасными бактериями, устойчивыми к цефалоспоринам, в том числе цефазолин, цефоперазон, цефалотин, цефокси, цефалотин, моксалактам, цефаманадол, гефтазидим и цефтриаксон. Большое количество инфекций благодаря аминогликозидам (гентамицину, амикацину, тубамицину) и / или пенициллинам (ампициллин (ампициллин, карбенициллин, пенициллин-г, тикарциллин, пиперициллин, балоцилин, меслоцилин).
Braemen 500 не показан для лечения менингита.
BRUMPEN 500 - мощный ингибитор синтеза клеточной стенки бактерии и имеет бактерицидное влияние на широкий ассортимент грамположительных и грамотрицательных, аэробных и анаэробных патогенных микроорганизмов.
Bruppen 500, вместе с новейшими цефалоспоринами и пенициллинами, имеет широкий спектр действий относительно грамотрицательных видов, но его выдающаяся особенность - высокая активность грамположительных видов, которые ранее наблюдались только в антибиотиках B-лактама Узкий спектр. Спектр активности препарата Brupenem 500 покрывает псевдомонас Aeruginosa, Staphylococcus Aureus , Enterococcus Faecalis и бактерии Fragilis , различные состав и задачу в клиническом плане патогенов, обычно стабильны, как правило, к другим антибиотикам.
Brumpenem 500 эффективен против большого количества микроорганизмов, таких как псевдомонас Aeruginosa , вид Serratia и Enterobacter , которые имеют природу, устойчивые к большинству антибиотиков B-лактама.
Антибактериальный спектр препарата Brupem 500 шире, чем любой другой из известных антибиотиков, и охватывает все клинически важные патогенные микроорганизмы. К микроорганизмам, для которого Brupem 500 обычно эффективна in vitro , принадлежат:
Грамотрицательные аэробные бактерии
Вид Ахромобактерии, виды ацинетобактерии (ранее MIMA - Herellea), аэромонас гидрофила , видов алькалигенов, Bordetella Branchicanis, Bordetella Branchiseptica, Bordetella Pheudomallei, Brucella Melitensis, Burkolderia Pseudomallei (ранее псевдомонас псевдомальлей), бурколдиас Стутцеры), виды Campylobacter , Вид капноцитофага, вида цитрубактер, цитрубактер Косери (ранее цитрубактер, диверсию), цитрубактер Freundii, Eicenella ReveloDens , виды энтеробактерии, энтеробакты, энтерогенс, энтеробактер, энтеромераны, энтеробактерные клома, гемофилус Ducreyi, гемофилусские гриппы (включая B-лактамазопродукуйки Штаммы) Гемофилус пара грипп, Хафния Алвей, виды Клебселлы, Клебселла Окситока, Клебселла Озаен, Клебселла пневмония, вид мораксии, Морганилла Моргании (ранее Proteus Morganii), Neisseria Gonorrhoeae (включая пенитсилиназопродукуючие штаммы), Neisseria Meningitidis, виды пастыуреллы , PAS Teurella Multocida , Plesiomonas Shigelloides , виды Proteus, Proteus Mirabilis, Proteus vulgaris, виды провиденсии, Proteus alcalifaciens, Providencia rettgeri (ранее Proteus Rettgeri), Providencia Stuarthii, видов псевдомонас *, псевдомонас флуоресценды, псевдомонас Путида , псевдомонас, видов сальмонеллы, Salmonella Typhi , виды Serratia , Serratia Proteamulans , Serratia Liquefaciens, Serratia Marcescens , типы Шигеллы , типы Ерсинии (ранее Пастерелла ), Ерисиния Энтеколокоз , Ишиния псевдотекберкулез .
* STENOTROPHOMONAS MALTOPHILIA (ранее Xanthomas Maltophilia , ранее псевдомонас Мальтофилия ) и штаммы Бурколдюрии Cepacia (ранее псевдомонас Cepacia ) в целом нечувствителен к Temen 500.
Грамоположительные аэробные бактерии
Виды Bacillus, Enterococcus фекальной, эризипелоид, листерии, виды Nocardia, виды Pediococcus, золотистый стафилококк ( в том числе penitsylinazoprodukuyuchi штаммов), эпидермальный стафилококк (включая penitsylinazoprodukuyuchi штаммов), стафилококк сапрофитного, стрептококки группа в, Streptococcus группа C, стрептококк группы G, Streptococcus Pneumoniae , Streptococcus Pyogenes , вириданс стрептококки (включая α- и γ-гемолитические штаммы), энтекон и некоторые стафилококки, устойчивый к стафилину нечувствителен к препарату Brumum 500.
Грамотрицательные анаэробные бактерии
Типы бактериоидов, бактериоидов, бактерии, бактериоиды, бактерии, бактериотеомикрон, бактериирующие молиты, бактериоиды Vulgatus, Bilophila Wadsworthia, виды Fusobacterium, Fusobacterium Necrophorum, Fusobacterium Nucleatum, порфиромонас Asacaccharolytica (ранее бактерии AsacaccharolyTicus), Prevotella Bivia (ранее бактериики), Prevotella DISISENS ( ранее бактериоиды недействительны ), преждевременной среднемедии (ранее бактерии меланиногенности), препотеля меланиногенности (ранее бактерии меланиногенности ), виды велона .
Грамоположительные анаэробные бактерии
Типы аксиномичеек , типы Bifidobacterium , типы CloseTridium , Closetridium Perfrandens , типы эубадей , типы лактобациллы , типы Mobiluncus , микроарофильные стрептококки , типы пептококка , типы пептострептококков , типы пропионибактерии (включая P. acnes ).
Другие
Mycobacterium fortuitum , mycobacterium smegmatis .
Исследования in vitro указывают на то, что Iymipem действует синергически с аминогликозидами относительно некоторых изолятов псевдомонаса аэрогимоза .
Фармакокинетика.
У здоровых добровольцев внутривенная инфузия дозы 500 мг в течение 20 минут привела к пиковым уровням в плазме крови имипенем от 21 до 58 мкг / мл. Срок годности немипунта плазмы крови был 1 час. Приблизительно 70% применения антибиотика было обнаружено в неповрежденной форме в моче в течение 10 часов, а последующий выход препарата с мочой не наблюдался. При применении препарата в соответствии с схемой каждые 6 часов не наблюдалось накопление иммипенема в плазме крови или моче у пациентов с нормальной функцией почек. Совместимое применение препарата и пробаненецида привело к минимальному увеличению уровней плазмы крови и полураспадата плазмы крови. При применении отдельно и измерения метаболизированы в почках дегидропептидазы-и. Индивидуальное восстановление мочи было в диапазоне от 5% до 40%, в среднем в течение нескольких исследований - 15-20%. Связывание имипенема с белками сыворотки крови человека составляет примерно на 20%.
Циластатин - специфический ингибитор фермента дегидропептидазы и, эффективно ингибирует метаболизм имипенема, поэтому сопутствующее использование имипенема и циластатина позволяет достичь терапевтических антибактериальных уровней иммипурен в моче и плазме. Пиковые уровни в плазме крови силастатин после 20-минутного внутривенного вливания дозы 500 мг были в диапазоне от 21 до 55 мкг / мл. Срок полува жизни циластатина из плазмы крови составляет примерно 1 час. Приблизительно 70-80% дозы циладэтина в течение 10 часов после использования препарата выделяется в неизменной форме с мочой. После этого циладэтин не появился в моче. Приблизительно 10% были обнаружены в виде N-ацетилталового метаболита, что обладает подавлением на дегидропептидазы по сравнению с такой материнской подготовкой. Совместимое применение препарата и пробенецида привело к увеличению плазмы крови и полурасходом циластатина, но не подвергалось влиянию циластатиновой мочи.
Связывание циластатина с сывороточными белками человека составляет приблизительно 40%.
Почечная недостаточность
После единой внутривенной дозы площади 250 мг / 250 мг под кривой «концентрация - время» (AUC) для имипенема увеличилась соответственно в 1,1, 1,9, а 2,7 раза у пациентов с незначительным (зазор креатина (CRCL 50-80 мл / мин (CRCL 50-80 мл / мин) / 1,73 м 2 ), умеренные (CrCl 30-50 мл / мин / 1,73 м 2 ) и тяжелые (CRCL <30 мл / мин / 1,73 м 2 ) по почечной недостаточности по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек (CRCL> 80 мл. / Мин / 1,73 м 2 ), а площадь под кривой «концентрация - время» (AUC) для циладэтина увеличилась соответственно в 1,6, 2 и 6,2 раза у пациентов с пациентами с незначительными, умеренными и тяжелыми почечными недостатками по сравнению с пациентами с Нормальная функция почек. После одной внутривенной дозы 250 мг / 250 мг, наносится через 24 часа после гемодиализа, площадь под кривой «концентрация - время» (AUC) для имипенема и циластатина была больше соответственно, 3,7 и 16,4 раза по сравнению с пациентами. С нормальной функцией почек. Вывод из мочи, почечный клиренс и плазменный клиренс Имипенема и C Ильстатин уменьшается вместе с уменьшением функции почек после внутривенного введения препарата. Регулировка дозы требуется для пациентов с нарушенной функцией почек.
Отказ печени
Фармакокинетика имипенема у пациентов с печеночной недостаточностью не была установлена. В связи с ограниченным объемом метаболизма печени, Iimipenem ожидается, что печеночная недостаточность не повлияет на его фармакокинетику. Следовательно, регулировка дозы для пациентов с печеночной недостаточностью не рекомендуется.
Дети
Средний объем зазора и распределения для Имипенема составил примерно на 45% выше у детей (в возрасте от 3 месяцев до 14 лет) по сравнению со взрослыми. Площадь под кривой «концентрация - время» (AUC) для имипенема после использования дозы имипенема / циластатина 15/15 мг / кг массы тела у детей составила примерно на 30% выше, чем воздействие у взрослых, получающих дозу 500. мг / 500 мг. При более высокой дозе воздействие после применения детей 25/25 мг / кг имипенема / киластина было на 9% выше, чем воздействие у взрослых, которые были приготовлены при 1000 мг / 1000 мг.
Пациенты летнего возраста
У здоровых пожилых волонтеров (в возрасте от 65 до 75 лет с нормальной функцией почек) фармакокинетика одноразовой внутривенной дозы 500 мг / 500 мг вводила в течение 20 минут, в соответствии с ожидаемыми результатами у пациентов с легкой почечной недостаточностью Для чего любые изменения дозы считаются ненужными. Средние величины периода полураспада имыслов и крововики из плазмы крови были соответственно 91 ± 7 минут и 69 ± 15 минут. Множественная дозировка не имеет ничего, чтобы влиять на фармакокинетику имипенема или циластатина, и не наблюдалось каким-либо накоплением имипенема / циластатина.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение инфекций у взрослых и детей в возрасте 1 год, вызванного микроорганизмами, чувствительными к препарату:
внутрибрюшинные инфекции;
инфекции нижних дыхательных путей (тяжелая пневмония, включая больницу и вентилятор пневмонии);
интранатальные и послеродовые инфекции;
Инфекции мочеполовой системы;
кожные инфекции и мягкие ткани;
инфекции костей и суставов;
септицемия;
эндокардит.
Приготовление Brupem 500 можно использовать при лечении пациентов с нейтропенией, сопровождаемыми лихорадкой, вероятной причиной которой является бактериальная инфекция.
Лечение пациентов с бактериемией, связанным или предположительно связанным с любым из вышеперечисленных инфекций.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к любому компоненту препарата, других препаратов карбапена, острых проявлений повышенной чувствительности (например, анафилактические реакции, тяжелые кожные реакции) для других антибиотиков B-лактама (например, к пенициллину или цефалоспоринам).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
У пациентов, которые использовали Гэнсиклову вместе с препаратом Brupem 500 для внутривенного использования, были замечены обобщенные судороги. Эти препараты могут быть использованы только в том случае, если ожидаемые преимущества применения преобладают возможный риск.
Известно, что уменьшает уровень вальпроевой кислоты в плазме крови при совместимости с карбапенемами, и в некоторых случаях сообщили о внезапных судорогах. Следовательно, не рекомендуется одновременно использовать имипенюм и вальпрооческую кислоту / натрий вальпроата.
Одновременное использование антибиотиков с варфарином может увеличить его антикоагуляционные эффекты. Риск может варьироваться в зависимости от типа инфекции, возраста и общего состояния пациента. Рекомендуется проводить частый мониторинг международного нормализованного соотношения (INR) во время и после прилагаемого использования антибиотиков с устной силой столкновения в крови.
Сопущенное использование препарата BRUMBEN 500 и Probenecid привело к минимальному увеличению концентрации иммипенема в плазме крови и полурасхожению иммипунама плазмы крови. Снятие мочи активных (неуплаченных) иммипемен уменьшилось до около 60% дозы, когда препарат использовали с пробенецендом. Сопровождающее использование препарата и пробанецида удвоили уровень циластатина в плазме крови и период полураспада киластатина, но не влиял на выпуск циластатина с мочой.
Особенности приложения.
Некоторые клинические и лабораторные данные известны, что указывает на частичное кросс-альтературность препарата и других антибиотиков B-лактама, пенициллинов и цефалоспоринов. Суровые реакции (включая анафилаксию) наблюдаются при использовании большинства антибиотиков B-лактама. Перед началом терапии препарат следует тщательно изучить анамнез пациента для реакции повышенной чувствительности к B -Lactam антибиотики. Если препарат разработал аллергическую реакцию, препарат следует отменять и принимать соответствующие меры. Серьезные анафилактические реакции требуют срочной терапии.
Во время лечения IMipenem / Cilstatin следует тщательно контролировать функции печени благодаря риску токсичности печени (увеличение трансаминаз, печеночной недостаточности и гепатита на молнии).
Пациенты с существующими заболеваниями печени следует контролировать функциями печени во время лечения имипенем / циластатином. Регулировка дозы не требуется.
Во время лечения имипенем / циластатином возможна положительный прямой или косвенный образец крупы.
Перед любое эмпирическое лечение следует учитывать антибактериальный спектр имипенема / циластатина, особенно в условиях, которые представляют угрозу для жизни пациента. Кроме того, следует соблюдать осторожность в связи с ограниченной чувствительностью определенных патогенов (связанных, например, с бактериальными инфекциями кожи и мягких тканей) к имипенему / циластатину. Использование IMipenem / Cilastatin целесообразно лечить эти типы инфекций, если только конкретный патоген не был задокументирован и известен как чувствительный, или когда существует очень серьезные основания, чтобы полагать, что наиболее вероятным патогеном (ы) подходит для таких лечение. Сопущенное использование этого средства против Staphylococcus Aureus Aureus (MRSA), устойчивого к метициллину (MRSA), может быть отображено, когда MRSA-инфекции подозреваются в утвержденных показаниях. Сопущенное использование аминогликозида может быть показано, когда инфекции псевдомонас Aeruginosa подозреваются в утвержденных показаниях.
Развитие псевдомембранозного колита было зарегистрировано как осложнения в применении практически всех антибиотиков; Формы это можно легко для тех, которые угрожают жизни пациента. Из-за этого антибиотики необходимы для проведения пациентов с осторожностью, в истории которых обнаружены желудочно-кишечные заболевания, особенно колит. Важно помнить возможность развития псевдомембранозного колита, когда пациент в лечении антибиотиков развивает диарею. Следует учитывать возможность прекращения терапии с имипенемам / циластатином и использование специфического лечения диффузной передачи. Невозможно назначать лекарства, которые ингибируют перистальсис.
Приготовление Brupent 500 не рекомендуется для лечения менингита.
Как и в случае терапии другими антибиотиками группы β-лактам, с использованием препарата к Brupem 500, такие побочные эффекты центральной нервной системой в качестве миоклония, путаницы или припадки, особенно в случаях, когда рекомендуемые дозы были превышены в зависимости от Функция почек и массы тела. Как правило, такие расстройства наблюдались у пациентов с сердцем (травмы мозга или атаки в анамнезе) и / или пациентам с нарушенной функцией почек, в которой возможен приготовление препарата в организме. В связи с этим, особенно для таких пациентов, крайне необходимо придерживаться рекомендуемых доз и терапевтических режимов. Терапия антиконвульсимами должна продолжаться пациентами с судорогами в анамнезе.
Особенно тщательное внимание следует обращаться с неврологическими симптомами или судами у детей с известными факторами риска судом или получать сопутствующее лечение лекарственными препаратами для снижения интенсивности судом.
Если в процессе лечения возникают очаговый тремор, возникновение миоклония или судорожные атаки, пациенты должны подвергаться неврологическому обследованию с целью антиконвульсивной терапии, если она не была предназначена. Если хранятся симптомы нарушений центральной нервной системы, то доза препарата Brupem 500 необходимо уменьшить или полностью отменить препарат.
Brumpenem 500 не показан для лечения пациентов с зазором креатинина £ 5 мл / мин / 1,73 м 2 , за исключением случаев, когда гемодиализ будет выполняться через 48 часов. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Брупенем 500 рекомендується тільки тоді, коли позитивні результати лікування перевищують потенційний ризик розвитку судом.
Препарат Брупенем 500 містить 37,6 мг натрію (1,6 мг-екв.), що слід враховувати при застосовуванні його пацієнтам, які перебувають на контрольованій натрієвій (безсольовій) дієті.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Застосування препарату для лікування вагітних жінок належним чином не вивчене, тому призначати його у період вагітності можна тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.
Період годування груддю.
Іміпенем та циластатин екскретуються у невеликих кількостях у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Враховуючи ризик виникнення таких побічних явищ як міоклонія, галюцинації, сплутаність свідомості і судоми, слід уникати керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами при застосуванні препарату.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендації доз для препарату Брупенем 500 стосуються кількості іміпенему/циластатину, яка буде застосовуватися.
Добову дозу препарату Брупенем 500 визначають, беручи до уваги тип та ступінь тяжкості інфекції, виділеного патогену (-ів); дозу розподіляють на декілька рівних введень, враховуючи стан функції нирок і масу тіла.
Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок
Дози для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 70 мл/хв/1,73 м 2 ) та масою тіла не менше 70 кг:
500 мг/500 мг через кожні 6 годин або
1000 мг/1000 мг через кожні 8 годин або через кожні 6 годин.
Для лікування інфекцій, встановленою або імовірною причиною яких є менш чутливі види бактерій (такі як Pseudomonas aeruginosa ), та тяжких інфекцій (наприклад, у нейтропенічних пацієнтів з гарячкою) рекомендується застосування дози 1000 мг/1000 мг через кожні 6 годин.
Дозу слід знижувати для пацієнтів із кліренсом креатиніну £ 70 мл/хв/1,73 м 2 та/або з масою тіла менше 70 кг. Зменшення дози залежно від маси тіла особливо важливе для пацієнтів зі значно меншою за 70 кг масою тіла та/або помірною/тяжкою формою порушення функції нирок.
Дозу для пацієнтів, маса тіла яких менше 70 кг, слід визначати за допомогою формули:
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4000 мг/4000 мг на добу.
Дорослі пацієнти із порушеннями функцій нирок
Щоб визначити знижену дозу для дорослих пацієнтів із порушеннями функцій нирок, необхідно:
1. Визначити загальну добову дозу (тобто 2000/2000, 3000/3000 або 4000/4000 мг), яку зазвичай застосовують пацієнтам з нормальною функцією нирок.
2. Підібрати необхідний режим введення зниженої дози (див. таблицю 1) відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта та тривалість проведення інфузії (див. «Спосіб застосування»).
Таблиця 1. Дози препарату для дорослих пацієнтів з порушеннями функцій нирок і масою тіла від 70 кг*
Загальна добова доза для пацієнтів з нормальною функцією нирок (мг/доба) | Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м 2 ) | ||
41-70 | 21-40 | 6-20 | |
доза в мг (інтервал у годинах) | |||
2000/2000 | 500/500 (8) | 250/250 (6) | 250/250 (12) |
3000/3000 | 500/500 (6) | 500/500 (8) | 500/500 (12)** |
4000/4000 | 750/750 (8) | 500/500 (6) | 500/500 (12)** |
* Для пацієнтів із масою тіла менше 70 кг призначену дозу слід пропорційно знижувати.
** При застосуванні дози 500 мг/500 мг пацієнтам із кліренсом креатиніну 6‑20 мл/хв/1,73 м 2 значно зростає ризик виникнення судом.
Брупенем 500 для внутрішньовенного введення не слід призначати пацієнтам із кліренсом креатиніну £ 5 мл/хв/1,73 м 2 , якщо протягом найближчих 48 годин їм не проводитимуть гемодіаліз.
Гемодіаліз
При лікуванні пацієнтів, у яких кліренс креатиніну £ 5 мл/хв/1,73 м 2 і які перебувають на гемодіалізі, слід застосовувати дози, рекомендовані пацієнтам із кліренсом креатиніну 6‑20 мл/хв/1,73 м 2 (див. табл. 1).
Іміпенем та циластатин виводяться під час проведення гемодіалізу. Пацієнту необхідно ввести Брупенем 500 одразу ж після сеансу гемодіалізу і надалі вводити кожні 12 годин після його закінчення. Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, а особливо ті, у яких основним захворюванням є захворювання ЦНС, потребують уважного нагляду; призначати Брупенем 500 таким пацієнтам рекомендується тільки за умови, що очікуваний ефект переважає можливий ризик виникнення судом (див. «Особливості застосування»).
На даний час існує недостатньо даних щодо застосування препарату пацієнтам, які перебувають на перитонеальному діалізі, тому не рекомендується застосовувати його для лікування цієї категорії пацієнтів.
Печінкова недостатність
Коригування дози для пацієнтів з порушеннями функцій печінки не потрібне.
Пацієнти літнього віку
Коригування дози для пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок не потрібне.
Діти віком від 1 року
Для дітей віком від 1 року рекомендована доза становить 15/15 або 25/25 мг/кг/доза через кожні 6 годин.
Для лікування інфекцій, встановленою або імовірною причиною яких є менш чутливі види бактерій (такі як Pseudomonas aeruginosa ) та тяжкі інфекції (наприклад, у нейтропенічних пацієнтів з гарячкою), рекомендується застосування дози 25/25 мг/кг через кожні 6 годин.
Не рекомендується застосовувати препарат дітям з порушеннями функцій нирок (креатинін сироватки крові > 2 мг/дл) через недостатню кількість клінічних даних.
Спосіб застосування
Кожну дозу, що не перевищує 500 мг/500 мг препарату Брупенем 500 для внутрішньовенного застосування, слід вводити протягом 20-30 хвилин. Кожну дозу, що перевищує 500 мг/500 мг, слід вводити протягом 40-60 хвилин. Якщо у пацієнта під час інфузії з'являється нудота, необхідно зменшити швидкість введення препарату.
Приготування розчину для внутрішньовенного введення.
Брупенем 500 для внутрішньовенної інфузії випускається у вигляді стерильного порошку у флаконах, що містять 500 мг іміпенему та 500 мг циластатину.
До складу препарату Брупенем 500 у якості буфера входить натрію гідрокарбонат, який забезпечує отримання розчину з рН від 6,5 до 8,5. Ці зміни рН не мають істотного значення, якщо розчин готувати і зберігати згідно з наведеними вказівками. У препараті Брупенем 500 для внутрішньовенного застосування міститься 37,5 мг натрію (1,6 мг-екв.).
Стерильний порошок Брупенем 500 слід розводити так, як це зазначено у таблиці 2. Отриманий розчин необхідно струшувати до утворення прозорої рідини. Варіативність кольору розчину від безбарвного до жовтого не впливає на активність препарату.
Таблиця 2. Приготування розчину Брупенем 500 для внутрішньовенного введення
Доза Брупенем 500 (іміпенем/циластатин) | Потрібний об'єм розчинника (мл) | Приблизна середня концентрація Брупенем 500 (мг/мл) |
500/500 | 100 | 5/5 |
Приготування розчину Брупенем 500 у флаконах об'ємом 20 мл
Вміст флакона потрібно суспендувати та довести до 100 мл відповідним розчином для інфузій.
Рекомендується додати приблизно 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду до флакона. За виняткових обставин, коли 0,9 % розчин натрію хлориду не можна застосовувати з клінічних причин, як розчинник можна застосовувати 5 % глюкозу.
Добре струсити та перенести суспензію, що утворилася, до ємності з розчином для інфузій.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: СУСПЕНЗІЯ НЕ Є ГОТОВИМ РОЗЧИНОМ ДЛЯ ІНФУЗІЙ.
Повторити процедуру, додавши знов 10 мл розчину для інфузій для того, щоб увесь вміст флакона перейшов до розчину для інфузій. Суміш, що утворилася, потрібно струшувати, поки вона не стане прозорою.
Концентрація відновленого розчину після вищевказаної процедури становить приблизно 5 мг/мл іміпенему та циластатину.
Розведені розчини слід негайно застосовувати. Часовий інтервал між початком відновлення та закінченням внутрішньовенної інфузії не повинен перевищувати 2 години.
Діти.
Оскільки недостатньо клінічних даних, не рекомендовано застосовувати Брупенем 500 дітям віком до 1 року та дітям з порушеннями функцій нирок (креатинін сироватки крові > 2 мг/дл) (див. «Спосіб застосування та дози»).
Передозування.
Симптоми передозування, що можуть виникати, узгоджуються із профілем побічних реакцій; вони можуть включати судоми, сплутаність свідомості, тремор, нудоту, блювання, артеріальну гіпотензію, брадикардію.
Немає специфічної інформації щодо лікування при передозуванні препаратом. Препарат видаляється шляхом гемодіалізу. Однак ефективність цієї процедури при передозуванні не встановлена. Лікування симптоматичне.
Побічні реакції.
У ході клінічних досліджень, серед пацієнтів, які одержували внутрішньовенно іміпенем/циластатин, повідомлялося про такі найпоширеніші системні побічні реакції, які, можливо, були пов'язані з лікуванням: нудота (2,0 %), діарея (1,8 %), блювання (1,5 %), висипання (0,9 %), гарячка (0,5 %), артеріальна гіпотензія (0,4 %), судоми (0,4 %), запаморочення (0,3 %), свербіж (0,3 %), кропив'янка (0,2 %), сонливість (0,2 %); місцевими побічними реакціями були: флебіт/тромбофлебіт (3,1 %), біль у місці ін'єкції (0,7 %), еритема у місці ін'єкції (0,4 %) та індурації вени (0,2 %); також відзначалося збільшення рівнів трансаміназ і лужної фосфатази в сироватці.
Нижченаведені побічні реакції та частота їх виникнення визначені на основі результатів клінічних досліджень і постмаркетингового досвіду. Побічні явища були розподілені за класами систем органів і частотою: дуже поширені (від > 1/10), поширені (від > 1/100 до < 1/10), непоширені (від > 1/1000 до < 1/100), рідкі (від > 1/10000 до < 1/1000), дуже рідкі (від < 1/10000) та частота невідома (не можна оцінити на підставі доступних даних).
Інфекції та інвазії: рідкі: псевдомембранозний коліт, кандидоз; дуже рідкі: гастроентерит.
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: поширені: еозинофілія; непоширені: панцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз; рідкі: агранулоцитоз; дуже рідкі: гемолітична анемія, пригнічення функції кісткового мозку.
Порушення з боку імунної системи: рідкі: анафілактичні реакції.
Порушення з боку психіки: непоширені: психічні порушення, включаючи галюцинації та стани сплутаності свідомості.
Порушення з боку нервової системи: непоширені: судоми, міоклонічна активність, запаморочення, сонливість; рідкі: енцефалопатія, парестезія, фокальний тремор, спотворення смаку; дуже рідкі: погіршення тяжкої міастенії, головний біль; частота невідома: ажитація, дискінезія.
Порушення з боку органів слуху та лабіринту: рідкі: втрата слуху; дуже рідкі: вертиго, шум у вухах.
Кардіальні порушення: дуже рідкі: ціаноз, тахікардія, сильне серцебиття.
Судинні розлади : поширені: тромбофлебіт; непоширені: артеріальна гіпотензія; дуже рідкі: припливи.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідкі: диспное, гіпервентиляція, фарингеальний біль.
Порушення з боку травного тракту: поширені: діарея, блювання, нудота. Нудота та/або блювання, пов'язані із лікарським препаратом, спостерігаються більш часто у пацієнтів із гранулоцитопенією, ніж у пацієнтів без гранулоцитопенії, що лікувалися препаратом. Рідкі: зміна кольору зубів та/або язика; дуже рідкі: геморагічний коліт, біль у животі, печія, глосит, гіпертрофія сосочків язика, збільшене слиновиділення.
Гепатобіліарні порушення: рідкі: печінкова недостатність, гепатит; дуже рідкі: блискавичний гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: поширені: висипання (наприклад, екзантематозні); непоширені: кропив'янка, свербіж; рідкі: токсичний епідермальний некроліз, хвороба Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит; дуже рідкі: гіпергідроз, зміни структури шкіри.
Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: дуже рідкі: поліартралгія, біль у торакальній ділянці хребта.
Розлади з боку нирок та сечовидільної системи: рідкі: гостра ниркова недостатність, олігурія/анурія, поліурія, зміна кольору сечі (безпечна, не слід плутати з гематурією). Вплив препарату на зміну функції нирок важко оцінити, оскільки звичайно були присутні фактори, що зумовлюють схильність до преренальної азотемії чи до погіршення ниркової функції.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідкі: генітальний свербіж.
Загальні порушення і стани в місці застосування: непоширені: гарячка, місцевий біль та індурація в місці ін'єкції, еритема в місці ін'єкції; дуже рідкі: дискомфорт у ділянці грудей, астенія/слабкість.
Дослідження: поширені: збільшення рівнів трансаміназ у сироватці, збільшення рівнів лужної фосфатази в сироватці; непоширені: позитивна пряма проба Кумбса, подовження протромбінового часу, зниження гемоглобіну, збільшення рівнів білірубіну в сироватці крові, збільшення рівнів креатиніну в сироватці, збільшення рівнів азоту сечовини крові.
У ході досліджень з участю дітей віком > 3 місяців повідомлялося про побічні реакції, цілком подібні до тих, що спостерігалися у дорослих пацієнтів.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати відновлений розчин.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 1 флакону у картонній коробці.
Несумісність.
Брупенем 500 для внутрішньовенного введення хімічно несумісний з лактатами (солями молочної кислоти), тому його не слід розводити розчинниками, до складу яких вони входять. Незважаючи на це, Брупенем 500 можна вводити через ту ж внутрішньовенну систему, через яку здійснюється інфузія розчинів лактату.
Брупенем 500 для внутрішньовенного введення не дозволяється змішувати з іншими антибіотиками.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Брукс Лабораторіс Лімітед.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Віледж Мангледж, Нарешвар Роуд, Офф НХ-8, Талука-Карджан, Вадодара, Гуджарат, 391210, Індія
ИМИПЕНЕМ+ЦИЛАСТАТИН
Искать отдельно: ИМИПЕНЕМ, ЦИЛАСТАТИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа