Для медицинского использования лекарственного средства

Cyprinol ^® .

(Ciprinol ^® )

Место хранения:

Активный ингредиент: 1 таблетка, покрытый скорлупой пленки, содержит 750 мг ципрофлоксацина в виде моногидрата гидрохлорида ципрофлоксацина;

Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, натрийный кроскармелоз, натрий гликолят натрия (тип а), напечатанный, силиконовый диоксид коллоидный, стеарат магния, тальк, диоксид титана (E 171), гипромелоза, пропиленгликоль.

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Основные физико-химические свойства : овальные, белые таблетки, покрытые пленкой оболочкой, с культурой с обеих сторон.

Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. Фторхинолоны. ATH ATH J01M A02.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Механизм действия

Cyprofloxacin in vitro показывает высокую эффективность по отношению к широкому диапазону грамм-отрицательных и грамположительных патогенов. Механизм антибактериального действия обусловлен способностью ципрофлоксацина подавить топоизомеразы типа II (ДНК-тесты и топоизомеразу IV), которые необходимы во многих процессах жизненного цикла ДНК, таких как репликация, транскрипция, репарация и рекомбинация.

Эффективность в основном зависит от соотношения между максимальной концентрацией крови в сыворотке крови (C _Max ) и минимальной ингибирующей концентрации (Mike) ципрофлоксацина для бактериального патогенного, а также от значения площади под кривой (AUC) и микрофоном.

Для ципрофлоксацина обычно восприимчивы in vitro такие семьи и типы бактерий (по отношению к стрептококку см. Раздел «Особенности применения»).

По результатам токсичности одноразовой дозы токсичность повторных доз, канцерогенная потенциал или репродуктивная токсичность ципрофлоксацина не является особой опасностью для людей.

Фармакокинетика

Поглощение

Когда оральное применение ципрофлоксацина быстро и хорошо поглощено, предпочтительно из верхней части тонкой кишки.

Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается за 1-2 часа.

Одноразовые дозы 100-750 мг приводят к дозам-зависимым максимальным концентрациям сыворотки (C _max ) от 0,56 до 3,7 мг / л. Концентрация сыворотки увеличивается пропорционально увеличению дозы до 1000 мг.

Абсолютная биодоступность препарата составляет 70-80%.

Распределение

Процент связывания ципрофлоксацина с белками является незначительным (20-30%), препарат находится в плазме крови в основном в неионизированной форме. Ciprofloxacin свободно диффундирует в экстравером пространстве. Значительный объем распределения в состоянии устойчивого равновесия, который составляет 2-3 л / кг массы тела, доказывает, что ципрофлоксацин проникает в ткани в концентрациях, которые могут много раз превышать уровень препарата в сыворотке. Кипрофлоксацин достигает высоких концентраций в различных тканях, например, в легких (эпителиальные жидкости, альвеолярные макрофаги, образцы биопсии), пазухи, воспаленные поврежденные ткани и в тканях мочевыводящих путей, половые органы (простата, эндометрия).

Метаболизм.

Низкие концентрации таких четырех метаболитов были зафиксированы: диэтил-ципрофлоксацин (M ₁ ), сульфокопрофлоксацин (M ₂ ), оксопрофлоксацин (M ₃ ) и формилципрофлоксацин (M ₄ ). Метаболиты демонстрируют антимикробную активность in vitro , но в меньшей степени, чем исходное соединение.

Известно, что ципрофлоксацин является умеренным ингибитором изоэнцима CYP 450 1A2.

Разведение.

Ciprofloxacin выделяется в основном в неизменной форме как почками, так и через кишечник. Срок годности плазмы крови у людей с нормальной почечной функцией - около 4-7 часов.

Почечный клиренс составляет 180-300 мл / кг / ч, а общий клиренс составляет 480-600 мл / кг / ч. Кипрофлоксацин подвержен гломерельной фильтрации и трубчатую секрецию. С серьезным нарушением функции почек половину жизни ципрофлоксацина до 12 часов.

Неэтил зазор ципрофлоксацина поясняется, прежде всего, трансэтинальная секреция и метаболизм. Доза 1% выделяется через желчные пути. Ciprofloxacin в высоких концентрациях присутствует в желчке.

Клинические характеристики.

Индикация.

Для лечения инфекций, упомянутых в разделах «Особенности применения» и «фармакологические свойства». Перед началом терапии особое внимание следует уделить всему доступной информации о устойчивости к ципрофлоксацину.

Официальные рекомендации по правильному использованию антибактериальных препаратов следует учитывать.

Взрослые

В вышеупомянутых инфекциях спрятаний, когда он известен или подозревается в Neisseria Gonorrhoeae в качестве патогена, особенно важно получить локальную информацию о устойчивости к сопротивлению ципрофлоксацина и подтвердить чувствительность, основанную на лабораторных анализах.

Дети

Ciprofloxacin также можно использовать для лечения тяжелых инфекций у детей, когда доктор считает необходимым.

Лечение должно начинать только доктора с опытом обработки цистического фиброза и / или тяжелых инфекций у детей (см. Разделы «Особенности» и «фармакологические свойства»).

Противопоказание.

Ciprofloxacin не следует использовать с повышенной чувствительностью к активным веществам или другим препаратам группы фторхинолонов, или к другому компоненту препарата.

Одновременное использование ципрофлоксацина и титина противопоказано из-за клинически значимых побочных эффектов (артериальная гипотензия, сонливость), которые связаны с увеличением концентрации титисанидина в плазме крови.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Влияние других средств на ципрофлоксацин

Формирование хелата комплекса

При одновременном применении ципрофлоксацина (оральных) и лекарств, содержащих многовалентные катионы, минеральные добавки (например, кальций, магний, алюминий, железо), фосфатно-связывающие полимеры (например, севеламера), сувениры или антациды, а также препараты с Большая буферная емкость (такие как таблетки диданозина), содержащего магний, алюминий или кальций, поглощение ципрофлоксацина уменьшается. В связи с этим ципрофлоксацин следует принимать или за 1-2 часа до или, по меньшей мере, через 4 часа после получения этих препаратов.

Это ограничение не относится к антацидам, принадлежащим к классу рецепторов H ₂ .

Еда, включая молоко, продукты

Кальций в пищевых продуктах слегка влияет на поглощение. Однако следует избегать одновременного приема ципрофлоксацина и молочных или молочных продуктов (таких как молоко, йогурт, апельсиновый сок с высоким содержанием кальция).

Пробенецид

Пробенецид влияет на почечную секрецию ципрофлоксацина. Одновременное использование лекарств, содержащих пробанецид, и ципрофлоксацин приводит к увеличению концентрации ципрофлоксацина в сыворотке.

Влияние ципрофлоксацина на другие лекарства

Тизанидин

Тизанидин не может быть введен одновременно с ципрофлоксацином (см. Раздел «Противопоказания»). При одновременном применении ципрофлоксацина и синанидина, увеличение концентрации тетисанидина в плазме крови (увеличение _{максимума} составляет 7 раз, диапазон - 4-21 раз; увеличение AUC - 10 раз, диапазон 6- 24 раза). При увеличении концентрации тетисанидина в сыворотке, связаны гипотензивные и седативные побочные реакции.

Метотрексат

При одновременном введении ципрофлоксацина можно замедлить трубчатые транспортировки (почечный метаболизм) метотрексата, который может привести к увеличению концентрации метотрексата в плазме крови. Это увеличивает вероятность неблагоприятных токсичных реакций, вызванных метотрексатом. Одновременная цель не рекомендуется (см. Раздел «Особенности приложения»).

Теофиллин

Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих теофилицин, может привести к нежелательному увеличению концентрации теофиллина в сыворотке, что, в свою очередь, может привести к побочным эффектам. В одном случае такие побочные реакции могут иметь летальное следствие. Если одновременное применение этих препаратов не может избежать, необходимо контролировать концентрацию теофиллина в сыворотке и адекватно уменьшить ее дозу (см. Раздел «Особенности применения»).

Другие производные ксантина

После одновременного использования ципрофлоксацина и агентов, содержащих кофеин или пентоксификациюLline (оксопентифифхилина), было зарегистрировано увеличение концентрации этих ксантинов в сыворотке.

Фенитоин

Одновременное использование ципрофлоксацина и фенитоина может привести к увеличению или снижению в сыворотке концентраций фенитоина, поэтому рекомендуется мониторинг уровней лекарственного средства.

Витамин К. Антагонисты

Когда одновременное использование антагонистов ципрофлоксацина и витамина К может увеличить их антикоагулянтное действие. Сообщается увеличить активность устных антикоагулянтов у пациентов, получающих антибактериальные препараты, в частности фторхинолоны. Степень риска варьируется в зависимости от основного типа инфекции, возраста, состояния пациента, следовательно, точно оценить влияние ципрофлоксацина для повышения стоимости международного нормализованного соотношения (МНВ). Частое управление MnV во время и сразу после одновременного введения антагонистов ципрофлоксацина и витамина К (например, варфарин, аценокумарол, фенарпрокумон, полнец).

Ропинирол

Было обнаружено, что одновременное использование ропинирола с ципрофлоксацином, ингибитором изонзима CYP450 1A2 умеренного действия, приводит к увеличению AUC и C _Max Ropinirol на 60% и 84% соответственно. Мониторинг побочных эффектов ропинирола и соответствующие дозы регулировки дозы рекомендуется проводить во время и сразу после совместимого введения с ципрофлоксацином (см. Раздел «Особенности применения»).

Клозапин

После одновременного использования 250 мг ципрофлоксацина с CloSapine в течение 7 дней концентрации сыворотки клазапина и N-десметиллосапина были повышены на 29% и 31% соответственно. Клинический надзор и соответствующая коррекция дозы клозапина рекомендуется проводить во время и сразу после одновременного использования с ципрофлоксацином (см. Раздел «Особенности применения»).

Препараты, которые расширяют интервал QT

Cyprinol ^® , а также другие фторхинолоны, также должны быть предписаны с осторожностью пациентам, получающим препараты, которые продлевают интервал QT (например, антиаритмические препараты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, антипсихотики) (см. Раздел «Особенности применения». ).

Метоклопрамид

Метоколопрамид ускоряет всасывание ципрофлоксацина, что приводит к достижению максимальной концентрации в плазме, происходит быстрее. Не влияет на биодоступность ципрофлоксацина.

Омпразол

Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих омепразол, приводит к небольшому снижению C _Max и AUC ципрофлоксацина.

Лидокаин

Сообщалось, что сопровождающее использование ципрофлоксацина, умеренного ингибитора изонзимов цитохрома P450 1A2 и лекарственных средств, содержащих лидокаин, снижает клиренс внутривенного лидокаина на 22%. Несмотря на нормальную переносимость лечения лидокаина, можно взаимодействовать с ципрофлоксацином, что связано с побочными реакциями и может развиваться в сопутствующем использовании этих препаратов.

Силденафил

C _Max и AUC Sildenafil увеличились примерно вдвое после устного применения 50 мг силденафила и сопровождают 500 мг ципрофлоксацина. Следовательно, меры предосторожности следует принимать с сопроводительным введение препарата Cyprinol ^® с помощью Sildenafil и учитывать отношение риска / выгоды.

Оральная сахароза

С сопутствующим введением Cyprinol ^® и пероральных антидиабетических препаратов, особенно групп сульфониллуреев (например, глибенкамида, глымпирид), сообщают о гипогликемии, которые, вероятно, будут потенцировать с действием ципрофлоксацина оральных антидиабетических агентов (см. Раздел «Побочные реакции»).

Дулоксетин

Одновременное использование Duloxetin с сильными ингибиторами CYP450 1A2, такого как флювоксамин, может привести к увеличению AUC и C _Max Duloxetin. Несмотря на отсутствие клинических данных о возможном взаимодействии с ципрофлоксацином, можно ожидать подобных эффектов, в то время как использование этих препаратов (см. Раздел «Особенности применения»).

Нестероидные противовоспалительные инструменты

Исследования животных показали, что сочетание очень высоких доз хинолонов (уксусных ингибиторов) и некоторых нестероидных противовоспалительных препаратов (за исключением ацетилсалициловой кислоты) могут провоцировать судороги.

Циклоспорин

Переходное увеличение плазменной плазмы креатинина было определено при одновременном введении ципрофлоксацина и препаратов, содержащих циклоспорин. Поэтому частые (2 раза в неделю) требуется для контроля концентрации креатинина в плазме крови у этих пациентов.

Особенности приложения.

Сильные инфекции и / или смешанные инфекции, вызванные граммоположительными или анаэробными бактериями

Ciprofloxacin не используется в качестве монотерапии для лечения тяжелых инфекций и инфекций, вызванных грамоположительными или анаэробными бактериями.

Для лечения тяжелых инфекций инфекции, вызванные стафилококками или анаэробными бактериями, ципрофлоксацин следует использовать в сочетании с соответствующими антибактериальными агентами.

Стрептококковые инфекции (включая пневмония Streptococcus)

Кипрофлоксацин не рекомендуется для лечения стрептококковых инфекций из-за недостаточной эффективности.

Инфекции мочевыводящих путей

Орхопадимитные и воспалительные заболевания органов таза могут быть вызваны фторохинол-устойчивыми Neisseria Gonorrhoeae . Ципрофлоксацин необхідно призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами, за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae . Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.

Інтраабдомінальні інфекції

Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.

Діарея мандрівників

При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані пацієнтом.

Інфекції кісток та суглобів

Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

Легенева форма сибірської виразки

Застосування людям ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro , дослідів на тваринах та обмежених даних, отриманих під час застосування людиням. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

Антибіотикоасоційована діарея, спричинена Clostridium difficile

Відомо про випадки антибіотикоасоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile , яка може варіювати за тяжкістю від легкої діареї до летального коліту, при застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі і при застосуванні препарату Ципринол ^® . Лікування антибактеріальними препаратами спричиняє зміну нормальної флори товстого кишечнику, що, в свою чергу, призводить до надмірного росту Clostridium Difficile .

Clostridium difficile виробляє токсини А і В, які сприяють розвитку антибіотикоасоційованої діареї. Clostridium difficile виробляє велику кількість токсину, спричиняє підвищення захворюваності та смертності через можливу стійкість збудника до антимікробної терапії та необхідність проведення колектомії. Потрібно пам'ятати про можливість виникнення антибіотик-асоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile , у всіх пацієнтів з діареєю після застосування антибіотиків. Необхідний ретельний збір медикаментозного анамнезу, оскільки розвиток антибіотикасоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile , можливий протягом двох місяців після введення антибактеріальних препаратів. Якщо діагноз антибіотикасоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile , розглядається або вже підтверджено, застосування антибіотиків, які не діють на Clostridium difficile , можливо, необхідно буде припинити. Залежно від клінічних даних слід проводити корекцію водно-електролітного балансу, розглянути необхідність додаткового введення білкових препаратів, застосувати антибактеріальні препарати, до яких є чутливою Clostridium difficile . Також може виникнути необхідність у хірургічному втручанні.

Діти

Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину проводить лише лікар із досвідом ведення дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

Лікування ципрофлоксацином дітей слід розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через ризик побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або прилеглими тканинами.

Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит

Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Рішення повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.

Інші специфічні тяжкі інфекції

Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане результатами мікробіологічного дослідження у разі інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування застосувати не можна або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.

Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалось у ході клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.

Підвищена чутливість до препарату

У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»), про що слід негайно повідомити лікаря.

У поодиноких випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).

Скелетно-м'язова система

Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль або розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт, запалення або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічний, найімовірніше у перші 48 годин лікування, але можливо навіть протягом декількох місяців після відміни препарату. Ризик тендинопатії підвищений у літніх пацієнтів та у пацієнтів, що одночасно приймають кортикостероїди (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину необхідно припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.

Ципрофлоксацин застосовують з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс (див. розділ «Побічні реакції»).

Фоточутливість

Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).

Центральна нервова система

Хінолони спричиняють судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовують з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які мають схильність до судом або епілептичного статусу. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину припиняють (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках прийом ципрофлоксацину припиняють та вживають заходів, необхідних у такий клінічній ситуації.

У пацієнтів, що приймали ципрофлоксацин, спостеригалися про випадки поліневропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або в комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, що мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою попередження розвитку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).

Серцеві розлади

Застосування ципрофлоксацину пов'язують із випадками подовження інтервалу QT (див. розділ «Побічні реакції»).

Оскільки жінки порівняно з чоловіками, як правило, мають більш тривалий інтервал QT, вони більш чутливі до лікарських засобів, що призводять до подовження інтервалу QT. Пацієнти літнього віку можуть також бути більш чутливими до впливів лікарських засобів на тривалість інтервалу QT. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному призначенні препарату Ципринол ^® та лікарських засобів, що можуть призводити до подовження інтервалу QT (таких як клас IA і III антиаритмічних засобів, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), чи пацієнтам з факторами ризику подовження інтервалу QT або розвитку двоспрямованої шлуночкової веретеноподібної тахікардії (наприклад вроджений синдром подовженого QT, некореговані електролітні розлади, такі як гіпокаліємія або гіпомагніємія, та серцеві захворювання, зокрема серцева недостатність, інфаркт міокарда або брадикардія).

Шлунково-кишковий тракт

У разі виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) про це слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може свідчати про тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт, що може мати летальний наслідок), яке вимагає негайного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії (наприклад ванкоміцину перорально 250 мг 4 рази на добу). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.

Нирки та сечовидільна система

Повідомлялося про кристалурію, пов'язану з застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, що приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини та уникати надмірної лужності сечі. Пацієнтам із порушеною функцією нирок слід корегувати дозу ципрофлаксацину з метою запобігання виникненню побічних реакцій, пов'язаних із накопиченням ципрофлоксацину.

Гепатобіліарна система

При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності із загрозою для життя пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких ознак захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), лікування слід припинити. Також можливе тимчасове збільшення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки, які отримували ципрофлоксацин (див. розділ «Побічні реакції»).

Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину цим пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.

Резистентність

Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з клінічно визначеною суперінфекцією або безтакої. Існує певний ризик виділення ципрофлоксацинрезистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas .

Цитохром Р450

Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2 і тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, метилксантинів, кофеїну, дулоксетину, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину). Одночасне призначення ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане. Підвищення концентрацій в плазмі, що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями, визначається через пригнічення їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже, за пацієнтами, що приймають ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати для своєчасного виявлення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад теофіліну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Метотрексат

Одночасне призначення ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вплив на результати лабораторних аналізів

Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp . шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибнонегативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Не виключено що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Отже під час вагітності краще уникати прийому ципрофлоксацину.

Період годування груддю.

Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Фторхінолони, до яких належить ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем і працювати з механізмами через реакції з боку ЦНС (див. розділ «Побічні реакції»). Тому здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами може бути порушена.

Дозу визначають відповідно до показання, тяжкості та місця інфекції, чутливості організмів – збудників до ципрофлоксацину, ниркові функції пацієнта, а у дітей – відповідно до маси тіла.

Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.

Лікування інфекцій, викликаних певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa , Acinetobacter або Staphylococci ), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів.

Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.

Дозування для дорослих

Існує дозування препарату - Ципринол ^® таблетки по 250 або 500 мг.

Діти

Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

* препарат застосовувати у відповідному дозуванні.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, визначену відповідно до тяжкості інфекції та кліренсу креатиніну пацієнта.

Ниркова та печінкова недостатність

Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною функцією нирок:

Для пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби змінювати дозування ципрофлоксацину.

Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводилось.

Спосіб застосування

Таблетки слід ковтати не розжовуючи й запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У тяжких випадках або якщо пацієнт не здатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.

Діти .

Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Дані про безпеку ципрофлоксацину для дітей свідчать про частоту виникнення артропатії, яка, ймовірно, пов'язана із застосуванням ципрофлоксацину (відрізняється від клінічних симптомів, пов'язаних із ураженням безпосередньо суглобів). Зростання кількості випадків артропатій, які пов'язані із застосуванням ципрофлоксацину, статистично незначуще. Однак лікування ципрофлоксацином дітей потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або прилеглими тканинами.

Передозування.

Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування дозою 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.

Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, втому, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялось також про оборотну ниркову токсичність. Окрім звичайних невідкладних заходів, які проводять при передозуванні, наприклад вигнання крові із шлуночків за допомогою активованого вугілля, рекомендовано проводити моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і, за необхідності, підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини та приймати антациди, що містять магній або кальцій, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину.

За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10 %).

При передозуванні окрім симптоматичного лікування рекомендовано проводити моніторинг ЕКГ у зв'язку з можливістю пролонгації QT-інтервалу.

Побічні реакції.

Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції на препарат, як нудота та діарея.

Дані про побічні реакції на препарат Ципринол ^® , який застосовували перорально або парентерально, наведено нижче.

Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції, антибіотикоасоційований коліт (дуже рідко – летальний) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).

З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби.

Психічні розлади: психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія, галюцинації, психотичні реакції (див. розділ «Особливості застосування»)

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми з імовірністю виникнення епілептичного статусу (див. розділ «Особливості застосування»), запаморочення, мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, периферична нейропатія та полінейропатія (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку травної системи: анорексія, гіперглікемія, нудота, діарея, блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, абдомінальний біль, диспептичні розлади, метеоризм, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит, некроз печінки (дуже рідко може прогресувати до печінкової недостатності, що загрожує життю) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку органів зору: порушення зору, порушення кольорового сприйняття.

З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху.

З боку серцевої системи : тахікардія, шлуночкова аритмія, подовження інтервалу QT, піруетна тахікардія (torsades de pointes)*.

З боку судинної системи: вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт.

З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади: диспное (включаючи астматичні стани).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, реакції фотосенсибілізації (див. розділ «Особливості застосування»), петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівена – Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю).

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м'язово-скелетний біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці), артралгії, міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу і судоми м'язів, м'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллового) (див. розділ «Особливості застосування»), загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія (див. розділ «Особливості застосування»), тубулоінтерстиціальний нефрит.

Розлади загального стану та реакції у місці введення: астенія, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз).

Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові, відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення активності амілази.

*Ці реакції фіксувалися під час постмаркетингового періоду і спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

Застосування дітям

У дітей артропатія спостерігається частіше, ніж у дорослих пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).

Також були зареєстровані такі побічні реакції на препарат, як алергічний набряк, зменшення апетиту і кількості їжі, що вживається, гіпоглікемія, порушення поведінки, суїцидальні думки, спроба самогубства, гіперестезія, пухирці, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, погане самопочуття, порушення ходи, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, тимчасове порушення функції печінки, біль, відчуття серцебиття, тріпотіння передсердь, шлуночкові ектопії, артеріальна гіпертензія, стенокардія, інфаркт міокарда, зупинка серця, тромбоз судин головного мозку, флебіт, безсоння, маніакальна реакція, атаксія, летаргія, сонливість, слабкість, нездужання, фобія, деперсоналізація, болючість слизової оболонки порожнини рота, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, дисфагія, перфорація кишечнику, шлунково-кишкові кровотечі, лімфаденопатія, збільшення рівня ліпази, суглобові порушення, загострення подагри, нефрит, поліурія, порушення сечовипускання, уретральна кровотеча, вагініт, ацидоз, біль у грудних залозах, носова кровотеча, набряк легень або гортані, гикавка, кровохаркання, бронхоспазм, легенева емболія, фототоксичні реакції, припливи, озноб, набряк обличчя, шиї, губ, кон'юнктиви, рук, шкірний кандидоз, гіперпігментація, пітливість, зниження гостроти зору, диплопія (двоїння в очах), біль в очах, порушення смаку, ахроматопсія.

Побічні реакції на препарат Ципринол ^® , зареєстровані протягом постмаркетингового спостереження, включали: ажитацію, ексфоліативний дерматит, еритему, гіперестезію, гіпертонію, метгемоглобінемію, збільшення МНВ у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, кандидоз (оральний, шлунково-кишковий, вагінальний), міастенію, ністагм, полінейропатію, гіперкаліємію, зміни протромбінового часу, психоз, збільшення рівня тригліцеридів, гаммаглутамілтрансферази крові, сечової кислоти, зменшення рівня гемоглобіну, геморагічний діатез, збільшення рівня моноцитів, лейкоцитоз, циліндрурію.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/

KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .

Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/

Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.