Личный кабинет
ЦИПРОБЕЛ табл. п/о 500 мг блистер №14
rx
Код товара: 86265
Производитель: Nobel (Турция)
1 200,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Кипробел ® .
(Siprobel ® )
Место хранения:
Активный ингредиент: ципрофлоксацин;
1 таблетка содержит моногидрат Ciprofloxacin гидрохлорида, эквивалентный ципрофлоксацину 500 мг;
Вспомогательные вещества: крахмал, микрокристаллическая целлюлоза, напечатанная микрокристаллическая целлюлоза, напечатанная (k 30), коллоидный диоксид кремния, стеарат магния, натрийный кроскармелоз; Охват Sepifilm LP 770: гипромелоза, микрокристаллическая целлюлоза, стеариновая кислота, диоксид титана (E 171).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой.
Основные физико-химические свойства: таблетки расширенной формы, покрытые оболочкой, белым, с «500» и «SIP» и линией неисправности с одной стороны, гладкие - с другой.
Фармакотерапевтическая группа.
Антибактериальные агенты для системного применения. Группа фторохинолонов.
ATH ATH J01M A02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Бактерицидное действие ципрофлоксацина в качестве фторхинолона антибактериального агента обусловлена способностью подавлять топоизомеразы II типа (ДНК-тесты и топоизомеразу IV), которые необходимы во многих процессах жизненного цикла ДНК, таких как репликация, транскрипция, репарация и рекомбинация.
Фармакокинетические / фармакодинамические взаимосвязи.
Эффективность в основном зависит от соотношения между максимальной концентрацией в сыворотке крови (C Max ) и минимальной ингибирующей концентрации (Mike) ципрофлоксацина для бактериального патогена и от значения площади под кривой (AUC) и микрофоном.
Механизм сопротивления.
Сопротивление Ciprofloxacin in vitro обычно связано с мутациями целевого участка, возникающего в топоизомеразе IV и ДНК Gyras с помощью многоступенчатых мутаций. Степень перекрестного сопротивления между ципрофлоксацином и другими фторохинолонами, которая является следствием вышеупомянутого, отличается. Одиночные мутации, как правило, не приводят к клинической стойкости, но несколько мутаций обычно вызывают клиническую устойчивость к нескольким или всем представителям класса фторхинолонов.
Такие механизмы сопротивления как непроницаемость и / или экспространственный насос могут вызвать различное влияние на чувствительность к фторухинолонам, что зависит от физиохиохимических свойств различных представителей указанного класса и сродства транспортных систем для каждого активного вещества. Все механизмы сопротивления in vitro обычно наблюдаются в клинических изолятах. Механизмы сопротивления, которые инактивируют другие антибактериальные агенты, такие как барьер проницаемости (по своей природе для псевдомонас Aeruginosa) и эксплуатационных механизмов, могут повлиять на чувствительность к ципрофлоксацину.
Сообщалось о разработке плазмидной опосредованной резистентностью, кодируемой геном QNR.
Антибактериальная активность спектра.
CheckPoints Отдельные чувствительные штаммы из штаммов со средней чувствительностью и последним - от устойчивых штаммов.
Рекомендации EUCAST.
Микроорганизмы | Чувствительный | Устойчивый |
Enterobacteriaceae. | ≤ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
Псевдомонас SPP. | ≤ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
Acinetobacter SPP. | ≤ 1 мг / л | > 1 мг / л |
Staphylococcus SPP. 1 | ≤ 1 мг / л | > 1 мг / л |
Haemophilus грипп и моракллой катаралис | ≤ 0,5 мг / л | > 0,5 мг / л |
Neisseria Gonorrhoeae. | ≤ 0,03 мг / л | > 0,06 мг / л |
Neisseria Meningitidis. | ≤ 0,03 мг / л | > 0,06 мг / л |
Не связаны с типом контрольно-пропускных пунктов * | ≤ 0,5 мг / л | > 1 мг / л |
1 Staphylococcus SPP. - контрольные точки для ципрофлоксацина имеют отношение к терапии с высокими дозами.
* Не связанные с типами контрольных точек определяли в основном на основе соотношения фармакокинетических и фармакодинамических данных и не зависят от микрофона для отдельных видов. Они используются только для видов, которые не имеют собственных контрольных точек, а не для тех видов, в которых тест чувствительности не рекомендуется.
Распространенность приобретенного сопротивления выделенных видов может варьироваться в зависимости от местности и времени, следовательно, местной информации о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости необходимо подать заявку на советы специалистам, когда локальная распространенность сопротивления стала на уровне, что выгодно от использования инструмента, по крайней мере, в отношении некоторых типов инфекций, сомнений.
Для ципрофлоксацина такие семьи и типы бактерий, как правило, чувствительны (для типа стрептококка см. Раздел «Особенности применения»).
Чувствительный (обычно) виды микроганизмов |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Bacillus Anthracis (1) |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Аэромонас СПП. Brucella SPP. Citrobacter Koseri. Francisella Tularensis. Haemophilus ducreyi. Haemophilus fightenzae * Legionella SPP. Moraxella Catarrhalis * Neisseria Meningitidis. Pasteurella SPP. Salmonella SPP. * Shigella SPP. * Vibrio SPP. Йерсиния Пестис |
Анаэробные микроорганизмы Mobiluncus. |
Другие микроорганизмы Chlamydia Trachomatis ($) Chlamydia Pneumoniae ($) MyCoplasma Hominis ($) MyCoplasma Pneumoniae ($) |
Типы, для которых возможен разработка приобретенного сопротивления |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Enterococccus Faecalis ($) Staphylococcus SPP. * (2) |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Acinetobacter Baumannii + Бурколдюрия Cepacia + * Campylobacter SPP. + * Citrobacter Freundii * Enterobacter Aerogenes. Enterobacter Cloacae * Кишечная палочка * Klebsiella Oxytoca. Клебсиелла пневмонии * Morganella Morganii * Neisseria Gonorrhoeae * Proteus Mirabilis * Proteus vulgaris * Providencia SPP. Псевдомонас aeruginosa * Псевдомонас флуоресценс Serratia Marcescens * |
Анаэробные микроорганизмы PepeTostreptococcus spp. Пропионибактерия acnes. |
Микроорганизмы изначально устойчивы к ципрофлоксацину |
Аэробные грамположительные микроорганизмы Актиномики Enteroccus Faecium. Listeria monocytogenes. |
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы Стенотрофомонас мальтофилия. |
Анаэробные микроорганизмы Кроме вышеперечисленного |
Другие микроорганизмы Микоплазмы гениталии Уреаплазма Уорлитикума |
* Клиническая эффективность продемонстрирована для чувствительных изолятов, утвержденными клиническими показаниями + Индекс сопротивления ≥ 50% в одном или нескольких странах ЕС. ($) Средняя средняя чувствительность в отсутствие приобретенного механизма сопротивления (1) Исследования проводились на экспериментальных животных с заражением их воздушных капельков через споры Bacillus Anthracis ; Эти исследования доказывают, что приема антибиотиков сразу после контакта с патогеном помогает избежать заболевания, если можно уменьшить количество споров ниже инфекционной дозы. Рекомендации по применению ципрофлоксацина основаны в основном в чувствительности in vitro у животных наряду с ограниченными данными, полученными у людей. Лечение продолжительности 2 месяцев пероральной формой ципрофлоксацина в дозе 500 мг два раза в день считается эффективным для предотвращения заражения взрослой язвенной болезнью у взрослых. Доктор должен применяться к национальным и / или международным протоколам для лечения Сибирской язвенной болезни. (2) Метициллин-устойчивый С. aureus очень часто устойчив к фторухинолонам. Индикатор устойчивости к метициллину между всеми видами стафилококков составляет около 20-50% и обычно высоко в изолятах больницы. |
Доклинические данные безопасности.
Предварительные клинические данные не показывают особой опасности для людей, основанных на общепринятой токсичности одноразовой дозы, токсичности повторных доз, канцерогенной потенциальной или репродуктивной токсичности.
Фармакокинетика.
Поглощение.
После орального использования таблеток ципрофлоксацина при дозе 250 мг, 500 мг и 750 мг ципрофлоксацина быстро и хорошо поглощается предпочтительно из верхней части тонкой кишки. Максимальные концентрации в сыворотке крови достигаются за 1-2 часа.
Одноразовые дозы 100-750 мг привели к дозам-зависимым максимальным концентрациям сыворотки (C max ) от 0,56 до 3,7 мг / л. Концентрации сыворотки увеличиваются до пропорции доз до 1000 мг.
Абсолютная биодоступность препарата составляет 70-80%. Оральная доза ципрофлоксацина 500 мг каждый из 12 часов характеризовалась общей площадью концентрации / времени (AUC), эквивалентна такому после внутривенного вливания 400 мг ципрофлоксацина, которая проводилась в течение 60 минут каждые 12 часов.
Распределение.
Процент связывания ципрофлоксацина с белками крови является незначительным (20-30%). Ciprofloxacin находится в плазме крови, в основном в неионизированной форме и имеет значительный объем распределения в состоянии устойчивого равновесия, что составляет 2-3 л / кг массы тела; Достигает высоких концентраций в различных тканях, например, в легких (эпителиальные жидкости, альвеолярные макрофаги, образцы биопсии), пазухи, воспаленные поврежденные ткани и в тканях мочеполовых органов (моча, простата, эндометрий), где общая концентрация превышает такое в плазма.
Биотрансформация.
Низкие концентрации таких четыре метаболитов были зафиксированы: дезетилен ципрофлоксацин (M 1 ), сульфокопрофлоксацин (M 2 ), оксопрофлоксацин (M 3 ) и формилципрофлоксацин (M 4 ). Метаболиты демонстрируют антимикробную активность in vitro , но в меньшей степени, чем исходное соединение.
Известно, что ципрофлоксацин является умеренным ингибитором изоэнцима CYP 450 1A2.
Разведение.
Ciprofloxacin выделяется в основном в неизменной форме почек и меньше - через кишечник. Срок годности плазмы крови у людей с нормальной почечной функцией - около 4-7 часов.
Вывод ципрофлоксацина (% дозы) с пероральным введение | ||
Имя | Способы вывода | |
С мочой | С фекалиями | |
Ciprofloxacin. | 44,7. | 25 |
Метаболиты (м 1 -м 4 ) | 11.3. | 7,5. |
Почечный клиренс составляет 180-300 мл / кг / ч, а общий клиренс составляет 480-600 мл / кг / ч. Кипрофлоксацин подвержен гломерельной фильтрации и трубчатую секрецию. С серьезным нарушением функции почек, период полураспада ципрофлоксацина составляет до 12 часов.
Ненарное оформление ципрофлоксацина объясняется преимущественно трансэтинальной секрецией и метаболизмом. Доза 1% выделяется через желчные пути. Ciprofloxacin в высоких концентрациях присутствует в желчке.
Дети.
Фармакокинетические данные о детях ограничены. В ходе исследований, связанных с детьми, не было возрастной зависимости C Max и индикатора AUC (у детей от 1 года). После многократного использования препарата (10 мг / кг три раза в день) значительное увеличение C Max и AUC не наблюдалось. У 10 детей с тяжелым сепсисом до 1 года C MAX на рисунке составляло 6,1 мг / л (диапазон 4,6-8,3 мг / л) после одночасовой внутривенной инфузии в дозе
10 мг / кг. Этот индикатор составлял 7,2 мг / л (диапазон 4,1,8 мг / л) у детей от 1 до 5 лет. Значение AUC было 17,4 мг * ч / л (диапазон 11,8-32,0 мг * ч / л) и 16,5 мг * ч / л (диапазон 11-23,8 мг * ч / л) в соответствующих возрастных группах. Эти значения находятся в обычном диапазоне, который был записан у взрослых в терапевтической дозе. В соответствии с фармакокинетическим анализом педиатрических пациентов с различными инфекциями прогнозируемый средний период полураспада детей составляет приблизительно 4-5 часов, а биодоступность суспензии для перорального введения - от 50% до 80%.
Клинические характеристики.
Индикация.
Cyprobel ® указывается на лечение следующих инфекций (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакологические свойства»). Перед началом терапии особое внимание следует уделить всему доступной информации о устойчивости к ципрофлоксацину.
Официальные рекомендации по правильному использованию антибактериальных препаратов следует учитывать.
Взрослые
- Инфекции нижних дыхательных путей, вызванные грамотрицательными бактериями:
- обострение хронической обструктивной болезни легких;
- бронхолегочные инфекции с кистозным фиброзом или с бронхоктазами;
- пневмония.
- хронический гнойный отит среднего уха.
- обострение хронического синусита, особенно если оно вызвано грамотрицанием бактерий.
- инфекции мочевыводящих путей.
- Инфекционные поражения гендерной системы:
- Гонококковый уретрит и цервицит, вызванный чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae ;
- Orhoepidimite, в частности, вызванный чувствительными штаммами Neisseria Gonorgoeae ;
- Воспалительные заболевания органов таза, в частности, вызванные чувствительными штаммами Neisseria Gonorrhoeae .
- Инфекции желудочно-кишечного тракта (например, диарея путешественника).
- внутриабдоменные инфекции.
- инфекции кожи и мягких тканей, вызванные грамотрицательными бактериями.
- тяжелый ход отита наружного уха.
- Кости и суставовные инфекции.
- Профилактика инвазивных инфекций, вызванных Neisseria Meningitidis .
- легочная форма сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Ciprofloxacin можно использовать для проведения пациентов с нейтропенией и гипертермией в случае подозрения бактериального инфекционного генеза лихорадки в указанной категории пациентов.
Дети и подростки
- Бронхолегочные инфекции в цистичном фиброзе, вызванные сигнальной палочкой ( псевдомонас Aeruginosa )
- сложные инфекции мочевыводящих путей и пиелонефрит.
- легочная форма сибирской язвы (профилактика после контакта и радикальной обработки).
Ciprofloxacin также может быть использован для лечения тяжелых инфекций у детей и подростков, когда доктор считает, что это необходимо.
Лечение должно начать врач, имеющий опыт работы в лечении цистического фиброза и / или тяжелых инфекций у детей и подростков (см. Разделы «Особенности применения» и «фармакологические свойства»).
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к ципрофлоксацину, к другим препаратам группы фторхинолонов или любого из вспомогательных веществ препарата.
Одновременное использование ципрофлоксацина и титина противопоказано (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Влияние других средств на ципрофлоксацин.
Препараты, которые продлевают интервал QT.
Cyprofloxacin, а также другие фторхинолоны, должны быть предписаны с осторожностью пациентам, получающим препараты, которые продлевают интервал QT (например, антиаритмические препараты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, антипсихотики) (см. Раздел «Особенности применения»). Отказ
Формирование хелатного комплекса.
При одновременном использовании ципрофлоксацина (перорально) и лекарств, содержащих многовалентные катионы и минеральные добавки (например, кальций, магний, алюминий, железо), фосфатационные полимеры (например, карбонат семьи или лантана), сукральфаты или антациды, а также наркотики При большой буферной емкости (например, таблетки диданозина), содержащего магний, алюминий или кальций, поглощение ципрофлоксацина уменьшается. В связи с этим ципрофлоксацин следует принимать или за 1-2 часа до или, по меньшей мере, через 4 часа после получения этих препаратов. Это ограничение не распространяется на антацидные, принадлежащие классу H 2 -рецепторов.
Продукты питания и молочные продукты.
Кальций в пищевых продуктах в небольшую степень влияет на поглощение. Однако следует избегать одновременного приема ципрофлоксацина и молочных или молочных обогащенных продуктов (таких как молоко, йогурт, апельсиновый сок с увеличением содержания кальция).
Пробенецид.
Пробенецид влияет на почечную секрецию ципрофлоксацина. Одновременное использование пробаницида и ципрофлоксацина приводит к увеличению концентрации ципрофлоксацина в сыворотке.
Метоклопрамид.
Метоклопрамид ускоряет поглощение ципрофлоксацина (пероральной формы), что приводит к достижению максимальной концентрации в плазме крови, происходит быстрее. Не влияет на биодоступность ципрофлоксацина.
Омпразол.
Одновременное использование ципрофлоксацина и лекарственных средств, содержащих омепразол, приводит к небольшому снижению C Max и AUC ципрофлоксацина.
Влияние ципрофлоксацина в другие лекарства.
Тизанидин.
Тизанидин нельзя использовать одновременно с ципрофлоксацином (см. Раздел «Противопоказания»). В ходе клинического исследования с участием здоровых добровольцев, в то время как использование ципрофлоксацина и тизанидина, увеличение концентрации тетисанидина в плазме крови (увеличение максимума составляет 7 раз, диапазон - 4-21 раз; Увеличение AUC - 10 раз, диапазон составляет 6-24 раза.). При увеличении концентрации тетисанидина в сыворотке, связаны гипотензивные и седативные побочные реакции.
MetoTrexate.
При одновременном применении ципрофлоксацина возможна замедление трубчатых транспортировки метотрексата, что может привести к увеличению концентрации метотрексата в плазме крови. В этом случае вероятность возникновения неблагоприятных токсичных реакций, вызванных метотрексатом, может увеличиваться, поэтому их одновременное использование не рекомендуется (см. Раздел «Особенности применения»).
Теофиллин.
Одновременное использование ципрофлоксацина и теофиллина может привести к нежелательному увеличению концентрации теофилина в сыворотке, что, в свою очередь, может вызвать побочные реакции. В одном случае такие побочные реакции могут угрожать жизни или иметь летальное следствие. Следовательно, в то же время использование ципрофлоксацина и теофиллина следует контролировать концентрацию теофиллина в сыворотке и, если необходимо, уменьшить дозу (см. Раздел «Особенности применения»).
Другие производные ксантина.
После одновременного использования ципрофлоксацина и кофеина или пендоксифилина (осопентиптигифилина), как сообщалось, увеличивают концентрации производных этих ксантинов в сыворотке.
Фенитоин.
Одновременное использование ципрофлоксацина и фенитоина может привести к увеличению или снижению в сыворотке концентраций фенитоина, поэтому рекомендуется мониторинг уровней лекарственного средства.
Циклоспорин.
Преходящее увеличение креатинина в сыворотке крови было определено при использовании ципрофлоксацина и препаратов, содержащих циклоспорин. Следовательно, частое (2 раза в неделю) требуется для мониторинга концентрации креатинина в сыворотке у этих пациентов.
Витамин К. Антагонисты
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К може посилюватися їх антикоагулянтна дія. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час та одразу після одночасного застосування ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону).
Дулоксетин.
У ході клінічних досліджень було показано, що одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC і C max дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).
Ропінірол.
У ході клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення С max і AUC ропініролу на 60 % та 84 % відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Лідокаїн.
Було показано, що у здорових осіб одночасне застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферментів цитохрому Р450 1А2, і лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс внутрішньовенного лідокаїну на 22 %. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями при одночасному застосуванні вказаних препаратів.
Клозапін.
Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 % відповідно. Рекомендується здійснювати клінічний нагляд та відповідну корекцію дози клозапіну під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Силденафіл.
C max і AUC силденафілу збільшилися приблизно в 2 рази у здорових добровольців після одночасного перорального застосування 50 мг силденафілу та 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватися обережності при супутньому призначенні ципрофлоксацину із силденафілом та враховувати співвідношення ризик/користь.
Особливості застосування.
Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями.
Ципрофлоксацин не застосовувати як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями. Для лікування вказаних інфекцій ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.
Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae ).
Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.
Інфекції статевої системи.
Фторхінолонрезистентні штами Neisseria gonorrhoeae можуть спричинити гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідидиміт та запальні захворювання тазових органів.
Відповідно, ципрофлоксацин слід застосовувати для лікування гонококового уретриту або цервіциту тільки за умови виключення у Neisseria gonorrhoeae резистентності до ципрофлоксацину .
Емпіричну терапію ципрофлоксацином при орхоепідидиміті та запальних захворюваннях органів малого таза можна застосовувати лише у комбінації з іншими відповідними антибактеріальними засобами (наприклад, цефалоспоринами) за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинрезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae .
Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.
Інфекції сечового тракту.
У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. Під час призначення терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.
Вважається, що одноразові дози ципрофлоксацину, які можна застосовувати при неускладненому циститі у жінок передклімактеричного періоду, є менш ефективними, ніж триваліша терапія препаратом. Цей факт необхідно враховувати, зважаючи на зростаючий рівень резистентності Escherichia coli до хінолонів.
Інтраабдомінальні інфекції.
Дані щодо ефективності ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтра-абдомінальних інфекцій обмежені.
Діарея мандрівників.
При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані.
Інфекції кісток та суглобів.
Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.
Легенева форма сибірської виразки.
Застосування людям ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro , дослідів на тваринах та на обмежених даних, отриманих під час застосування людині. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.
Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі.
У клінічні дослідження було включено дітей та підлітків віком 5-17 років. Більш обмежений досвід лікування дітей віком від 1 до 5 років.
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.
Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.
За даними клінічних досліджень оцінювали застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам віком 1-17 років.
Інші специфічні тяжкі інфекції.
Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження у разі інших тяжких інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користь/ризик, коли інше лікування застосувати не можна, або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.
Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалось у ході клінічних досліджень, а клінічний досвід – обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.
Підвищена чутливість до препарату.
Гіперчутливість та алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, можуть спостерігатися після застосування разової дози ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»), та представляти загрозу для життя. У такому разі застосування ципрофлоксацину необхідно припинити і, у разі необхідності, провести належне медикаментозне лікування.
Скелетно-м' язова система.
Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль/ розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, у рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме – у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічний, навіть у перші 48 годин лікування. Запалення або розрив сухожиль може виникнути навіть протягом кількох місяців після закінчення лікування ципрофлоксацином. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у пацієнтів літнього віку або у пацієнтів, які одночасно застосовують кортикостероїди (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.
Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс, через можливе загострення симптоматики вказаного захворювання (див. розділ «Побічні реакції»).
Фоточутливість.
Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які застосовують ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).
Центральна нервова система.
Відомо, що ципрофлоксацин, як і інші хінолони, може спричиняти судоми або знижувати поріг судомної готовності. Повідомляли про випадки розвитку епілептичного статусу. Ципрофлоксацин застосовувати з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до виникнення судом. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину слід припинити (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого застосування ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках застосування ципрофлоксацину слід припинити.
У пацієнтів, які застосовували ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки поліневропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або в комбінації). Застосування ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою попередження розвитку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).
Серцеві розлади.
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, в тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:
- при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;
- у випадку одночасного застосування препаратів, що можуть подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
- при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
- у разі наявності захворювань серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Пацієнти літнього віку та жінки можуть проявляти більшу чутливість до препаратів, що подовжують QT. Тому слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, у цих групах хворих (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).
Гіпоглікемія.
Як і при застосуванні інших хінолонів, найчастіше гіпоглікемія зустрічалася серед хворих на діабет, переважно у пацієнтів літнього віку. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на діабет (див. розділ «Побічні реакції»).
Шлунково-кишковий тракт.
Виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) може свідчити про розвиток антибіотикасоційованого коліту (такого, що загрожує життю з можливим летальним наслідком) та потребувати невідкладного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках застосування ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати відповідну терапію. Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані у вказаній клінічній ситуації.
Нирки та сечовидільна система.
Повідомлялося про кристалурію, пов'язану із застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.
Порушення функції нирок.
Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно проводити корекцію дози згідно з зазначеним у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.
Гепатобіліарна система.
При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності, що загрожує життю пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку появи будь-яких ознак і симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), лікування слід припинити.
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
При застосуванні ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину таким пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.
Резистентність.
Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з або без клінічно визначеної суперінфекції. Може існувати певний ризик виділення ципрофлоксацин-резистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas .
Цитохром Р450.
Ципрофлоксацин пригнічує CYP1A2 і тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно застосованих речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину, дулоксетину). Одночасне застосування ципрофлоксацину і тізанідину протипоказане. Отже, за пацієнтами, які застосовують ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад, теофіліну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Метотрексат.
Одночасне застосування ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вплив на результати лабораторних аналізів.
Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium tuberculosis шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибнонегативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Дані не вказують на прямий або непрямий токсичний вплив на репродуктивну функцію, проте спостерігався вплив на незрілу хрящову тканину, і не можна виключити, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Тому у період вагітності задля перестороги краще уникати прийому ципрофлоксацину.
Період годування груддю.
Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати у період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Фторхінолони, до яких належить ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем і працювати з механізмами через реакції з боку ЦНС (див. розділ «Побічні реакції»). Тому здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами може бути порушена.
Спосіб застосування та дози.
Дозу визначати згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю організму(організмів)-збудника(збудників) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей та підлітків – згідно з масою тіла.
Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.
Лікування інфекцій, спричинених певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa , Acinetobacter або Staphylococci ), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів.
Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.
Дорослі
Показання | Добова доза, мг | Загальна тривалість лікування ( може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину) | |
|---|---|---|---|
Інфекції нижніх дихальних шляхів | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | 7-14 днів | |
Інфекції верхніх дихальних шляхів | Загострення хронічного синуситу | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | 7-14 днів |
Хронічний гнійний отит середнього вуха | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | 7-14 днів | |
Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха | 750 мг двічі на добу | Від 28 днів до 3 місяців | |
Інфекції сечового тракту | Неускладнений цистит | Від 250 мг двічі на добу до 500 мг двічі на добу | 3 дні |
Жінкам перед менопаузою можна застосовувати одноразову дозу 500 мг | |||
Ускладнений цистит, неускладнений пієлонефрит | 500 мг двічі на добу | 7 днів | |
Ускладнений пієлонефрит | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжити до щонайменше 21 дня | |
Простатит | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Від 2 до 4 тижнів (гострий) і від 4 до 6 тижнів (хронічний) | |
Інфекції статевих органів | Гонококовий уретрит і цервіцит | Одноразова доза 500 мг | 1 день (одноразова доза) |
Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Не менше 14 днів | |
Інфекції шлунково-кишкового тракту та інтра-абдомінальні інфекції | Діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокрема Shigella spp ., окрім Shigella dysenteriae , тип 1, і тяжка діарея мандрівників, як емпіричне лікування | 500 мг двічі на добу | 1 день |
Діарея, спричинена Shigella dysenteriae , тип 1 | 500 мг двічі на добу | 5 днів | |
Діарея, спричинена Vibrio cholerae | 500 мг двічі на добу | 3 дні | |
Тифоїдна лихоманка | 500 мг двічі на добу | 7 днів | |
Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями | 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Від 5 до 14 днів | |
Інфекції шкіри та м'яких тканин | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Від 7 до 14 днів | |
Інфекції кісток та суглобів | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Максимально 3 місяці | |
Пацієнти із нейтропенією та гіпертермією у разі підозри щодо бактеріального інфекційного генезу лихоманки. Ципрофлоксацин необхідно застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами/препаратом згідно з офіційними рекомендаціями | Від 500 мг двічі на добу до 750 мг двічі на добу | Терапію слід продовжувати упродовж усього періоду нейтропенії | |
Профілактика інвазивних інфекцій, викликаних Neisseria meningitidis | Одноразова доза 500 мг | 1 день (одноразова доза) | |
Профілактика після контакту і радикальне лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, що можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід починати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту. | 500 мг двічі на добу | 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis | |
Діти та підлітки
Показання | Добова доза, мг | Загальна тривалість лікування ( може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину) |
|---|---|---|
Кістозний фіброз | 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг | Від 10 до 14 днів |
Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит | Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 20 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній дозі 750 мг | Від 10 до 21 дня |
Профілактика після контакту і лікування легеневої форми сибірської виразки у пацієнтів, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід розпочинати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту | Від 10 мг/кг маси тіла двічі на добу до 15 мг/кг маси тіла двічі на добу при максимальній разовій дозі 500 мг | 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis |
Інші тяжкі інфекції | 20 мг/кг маси тіла двічі на добу, при максимумі 750 мг на дозу | Відповідно до типу інфекцій |
Пацієнти літнього віку
Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, обрану відповідно до тяжкості інфекції та кліренсу креатиніну пацієнта.
Ниркова та печінкова недостатність
Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною нирковою функцією:
Кліренс креатиніну [мл/хв/1,73 м 2 ] | Креатинін сироватки крові [мкмоль/л] | Пероральна доза [мг] |
> 60 | < 124 | Див. звичайне дозування |
30‑60 | 124-168 | 250‑500 мг кожні 12 годин |
< 30 | > 169 | 250‑500 мг кожні 24 години |
Пацієнти на гемодіалізі | > 169 | 250‑500 мг кожні 24 години (після діалізу) |
Пацієнти на перитонеальному діалізі | > 169 | 250‑500 мг кожні 24 години |
У пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби у зміні дозування ципрофлоксацину.
Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводили.
Спосіб застосування
Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні), рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного шляху введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.
Діти.
Застосування ципрофлоксацину дітям та підліткам потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей та підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.
Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів. Однак лікування ципрофлоксацином дітей та підлітків потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.
Передозування.
Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування в дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.
Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, підвищену втомлюваність, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялося також про оборотну ниркову токсичність.
Окрім звичайних невідкладних заходів, що проводяться при передозуванні, рекомендовано моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і в разі необхідності – підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини. Антациди, що містять у своєму складі кальцій або магній, теоретично мають знижувати всмоктування ципрофлоксацину при передозуванні.
За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (<10 %).
У випадку передозування необхідно проводити симптоматичне лікування. Через можливе подовження інтервалу QT доцільним також є проведення ЕКГ-моніторування.
Побічні реакції.
Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції на препарат, як нудота та діарея.
Дані про побічні реакції на препарат Ципробел ® наведено нижче.
Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції, антибіотико-асоційований коліт з можливим летальним наслідком (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку системи крові: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).
З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби.
Метаболічні порушення: анорексія, зниження апетиту, гіперглікемія, гіпоглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку психіки: психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, галюцинації, депресія (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства), психотичні реакції (з можливими суїцидальними ідеями/думками
або спроби/вчинення самогубства) (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади сну, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (включаючи епілептичний статус див. розділ «Особливості застосування»), мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія та псевдопухлини мозку, периферична нейропатія та полінейропатія (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку органів зору: порушення зору (наприклад диплопія), порушення кольорового сприйняття.
З боку органів слуху: дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, шлуночкова аритмія та піруетна тахікардія (torsades de pointes) (визначали переважно у пацієнтів із факторами ризику щодо подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливості застосу-вання», «Передозування»).
З боку судин : вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт.
З боку органів дихання: диспное (включаючи астматичні стани).
З боку травного тракту: нудота, діарея, блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, абдомінальний біль, диспептичні розлади, метеоризм, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну; порушення функції печінки; холестатична жовтяниця; гепатит; некроз печінки, що прогресує до печінкової недостатності, яка загрожує життю (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкіри: висипання, свербіж, кропив'янка, реакції фотосенсибілізації (див. розділ «Особливості застосування»), петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (із загрозою для життя), токсичний епідермальний некроліз (із загрозою для життя), гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ГГЕП).
З боку кістково-м'язової системи: кістково-м'язовий біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці); артралгії, міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу і судоми м'язів, м'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллових) (див. розділ «Особливості застосування»); загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку сечовидільної системи: розлади з боку нирок та сечовидільної системи, порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія (див. розділ «Особливості застосування»), тубулоінтерстиціальний нефрит.
Загальні порушення: астенія, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз).
Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові, відхилення від норми рівня протромбіну, збільшення рівня МНВ (у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К), підвищення активності амілази.
*Ці реакції спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).
Застосування дітям
У дітей артропатія спостерігається частіше (див. розділ «Особливості застосування»).
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 4 таблетки у блістері в картонній упаковці.
По 7 таблеток у блістері, по 2 блістери в картонній упаковці.
По 14 таблеток у блістері в картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.
ЦИПРОФЛОКСАЦИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа