Личный кабинет
ЦИРАМЗА 10мг/мл 10 мл фл. №1
#N/A
Код товара: 527859
Производитель: Lilly S.A. (Испания)
329 700,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Кирамоз
Cyramza.
Место хранения:
Активное вещество: RamuciRumab;
1 мл концентрата для инфузионного раствора содержит 10 мг Ramucirus;
Вспомогательные вещества: гистидин, гистидин моногидрохлорид, хлорид натрия, глицин, полисорбат 80,
Вода для в « бревна».
Лекарственная форма. Концентрат для решения для инфузии.
Основные физико-химические свойства: от прозрачного до слегка опалесцинге, от бесцветного до слегка желтого раствора, который не содержит видимых частиц.
Фармакотерапевтическая группа. Антинопластовые средства, моноклональные антитела.
ATH L01X C21 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика .
Механизм действия
Фактор фактора роста рецептора 2-модовых сосудов (VEGF) представляет собой ключевой посредник ангиогенеза, индуцированного VEGF. RamukiRUMAB - это антитело антимепортное антитело человека, которое специально связано с рецептором типа VEGF типа VEGF и блокировками VEGF-A, VEGF-C и VEGF-D. В результате RamuciRum ингибирует лигандную активацию рецептора VEGF 2 и компоненты его сигнального каскада, включая белковую киназу с митогеном P44 / P42, который приводит к нейтрализации пролиферации, вызванной лигандом и миграцией человеческого эндотелиала клетки.
Клиническая эффективность и безопасность
Рак желудка
Радуга
Радуга - мировое, рандомизированное двойное слепое исследование применения циркуляции в сочетании с паклитаксом по сравнению с использованием плацебо в сочетании с паклитакселом проводили 665 пациентами с локально распределенным и неработающим или метастатическим раком желудка (включая аденокарцинома гастроэзеофагеаг. Переход (HEP)) После химиотерапии на основе препаратов платины и фторопиримидина, используя антрациклины или без них. Общая выживаемость статистически значительно улучшилась у пациентов, получающих циркурущую с паклитакселом, по сравнению с теми, кто получил плацебо с паклитаксом (отношение рисков (CP) 0,807; 95% доверительный интервал (Di): от 0,678 до 0,962; p = 0,0169). Выживание без прогрессирования статистически значительно улучшилось у пациентов, получающих CirmaMose с паклитаксом, по сравнению с теми, кто получил плацебо с паклитаксом (SR 0,635; 95% ди: от 0,536 до 0,752; P <0,0001).
ВНИМАНИЕ.
Восприятие - многонациональное, рандомизированное двойное слепое исследование применения CAMESE в сочетании с оптимальной технической терапией (оптом) по сравнению с использованием плацебо в сочетании с оптом - проводились с 355 пациентами с локально распределенным и неработаемым или метастатическим раком желудка. (включая аденокарцинома HEP) после химиотерапии на основе препаратов платины и фторопиримидина. В целом выживаемость статистически значительно улучшилось у пациентов, получающих циркурузу по сравнению с пациентами, получающими плацебо (Sr 0,776; 95% ди: от 0,603 до 0,998; p = 0,0473), что соответствует снижению риска смертности на 22% и увеличивает среднюю выживание до 5,2 месяца Для группы CirmaMose по сравнению с 3,8 месяца для плацебо. Выживание без прогрессирования статистически значительно улучшена у пациентов, получающих циркуру по сравнению с теми, получающими плацебо (SR 0,483; 95% ди: от 0,376 до 0,620; р <0,0001), что соответствует снижению риска прогрессирования или смерти на 52% и увеличение риска прогрессирования или смерти на 52% Средство выживания без прогрессирования до 2,1 месяца для группы CirmaMose по сравнению с 1,3 месяцами для плацебо.
Колоректальный рак.
Поднимать.
Поднять - Глобальные, рандомизированные, двойные слепые исследования прикладных инструментов в сочетании с Фольфири по сравнению с плацебо в сочетании с Фольфири - проводились с участием пациентов с метастатическим колоректальным раком с прогрессированием заболевания во время или после первой линии бевацизумаба , оксалиплатин и фторпиримидин.
Общая выживаемость статистически значительно улучшилась у пациентов, получающих CirmaMose из Фольфири по сравнению с теми, кто получил плацебо из Фольфири (Sr 0,844; 95% ди: от 0,730 до 0,976; p = 0,0219). Выживание без прогрессирования статистически значительно улучшилось у пациентов, которые получали Cirmaze от FolfiRi, по сравнению с теми, кто получил плацебо из Фольфири (ср. 0,793; 95% ди: от 0,697 до 0,903; p = 0,0005).
Не маленький рак легких клеток (NDKRL)
Ослаблять
Recel - рандомизированное двойное слепое исследование применения циркуразы в сочетании с доцетакселем по сравнению с плацебо в сочетании с доцетаксом с участием 1253 пациентов с локально широко распространенным или метастатическим плоскоклеточным или неклетенным NDID с прогрессированием заболевания во время или После терапии с использованием платиновых препаратов.
ZV статистически значительно улучшился у пациентов, получающих Ciramose с доцетакселем по сравнению с получающими плацебо с доцетакселом (SR 0,857; 95% ди: от 0,751 до 0,979; p = 0,024). В группе терапии цирамоза в сочетании с доцетакселом наблюдалось увеличение медиана выживания в течение 1,4 месяца: 10,5 месяцев в группе CirmaMose в сочетании с доцетакселем и 9,1 месяца в группе плацебо с доцетакселом. Выживание без прогрессирования (GBP) статистически значительно улучшилась у пациентов, получающих циркуру в сочетании с доцетакселем по сравнению с пациентами, получающими плацебо с доцетакселем (Cp 0,762; 95% ди: от 0,677 до 0,859; р <0,001). Было увеличение средней ГБП на 1,5 месяца в группе CirmaMose в сочетании с доцетакселем: 4,5 месяца в группе циркурации в сочетании с доцетакселем и 3 месяцами в группе плацебо с доцетакселем.
Пациенты с общими государственными показателями на Восточной объединенной группе рака (ECOG PS) ≥ 2
Пациенты с индикаторами ECOG ≥2 были исключены из основных исследований всех показаний, поэтому безопасность и эффективность использования камроза этой популяции пациентов неизвестны.
Иммуногенность
В ходе двух исследований 3 фазы, радуги и внимание пациенты были проверены в нескольких временных точках. Наличие антитела к лекарствам (ALS). Образцы лекарств были исследованы с 956 пациентами: 527 пациентов с радарной группой и 429 пациентами в контрольной группе. В одиннадцать пациентов (2,2%) лечение RamuciRumaba и двух пациентов (0,5%) контрольной группы были существующими. У любого из пациентов с ALS разработала инфузионный реакцию (IP). Ни в одном пациенте нейтрализующие антитела были определены для RamuciRumab. Нет достаточных данных для оценки последствий ALS на эффективность или безопасность Ramucirama.
Фармакокинетика.
После дозы 8 мг / кг каждые 2 недели в качестве монотерапии среднее геометрическое значение C RAMUCIRUM в сыворотке пациентов с общим раком желудка составляла 49,5 мкг / мл (диапазон 6,3-228 мкг / мл) и 74,4 мкг / мл ( Диапазон 13,8-234 мкг / мл) до четвертого и седьмой дозы введение соответственно.
При использовании дозы 8 мг / кг каждые 2 недели в сочетании с FolfiRi среднее геометрическое значение C RAMUCIRUM в сыворотке пациентов с метастатическим колоректальным раком (MCRP) составляла 46,3 мкг / мл (диапазон 7,119 мкг / мл) и 65, 1 мкг / мл (диапазон 14,5-205 мкг / мл) до введения третьей и пятой дозы соответственно.
При нанесении дозы 10 мг / кг каждые 3 недели среднее геометрическое значение C Mining RamuciRum в сыворотке пациентов с NNDKL составляла 28,3 мкг / мл (диапазон 2,5-108 мкг / мл) и 38,4 мкг / мл (диапазон 3 , 1-128 мкг / мл) до введения третьей и нации дозы соответственно, когда Рамуцирумаб использовался в сочетании с доцетакселом.
Поглощение.
Цирмоз вводится внутривенной инфузией. Никакие исследования не проводились при использовании лекарственного средства с использованием других маршрутов введения.
Распределение.
На основе популяции фармакокинетический подход (PFP) среднее значение (% коэффициента вариации [кВ% ) в стационарном состоянии для RAMUCIRUM составила 5,4 литра (15%).
Биотрансформация.
Метаболизм Ramucirama не был изучен. Антитела получают в основном катаболизмом.
Устранение.
На основе PFP среднее значение (кВ%) оформление RamuciRum составляло 0,015 л / ч (30%), а средний период полураспада составляет 14 дней (20%).
Зависимость вовремя и доза поступления.
Не было заметного отклонения дозы пропорциональности в фармакокинетике RamuciRum при изменении дозы 6 мг / кг до 20 мг / кг. Коэффициент накопления 1,5 для RamuciRumab наблюдался при использовании доз каждые 2 недели. На основе моделирования исследований с использованием модели PFP, состояние равновесия было достигнуто при введении шестой дозы.
Пациенты пожилых людей.
Исходя из использования PFP, без различий в воздействии Рамуцирумаба у пациентов в возрасте 65 лет и пациентам до 65 лет.
Почечная недостаточность.
Ни одна официальная оценка исследований воздействия почечной недостаточности по фармакокинетике Рамуцирумаба не проводилась. На основании PFP, воздействия RamuciRum у пациентов с почечной недостаточностью (клиренс креатинина [кк] от ≥60 до <90 мл / мин), средняя степень (qc от ≥30 до <60 мл / мин) или тяжелая степень (qc От 15 до 29 мл / мин) было похоже на у пациентов без нарушения функции почек (кК ≥90 мл / мин).
Отказ печени.
Никаких официальных исследований по оценке влияния печеночной недостаточности на фармакокинетику Рамуцирумаба не проводилось. На основании PFP, воздействия RAMUCIRUMAB у пациентов с недостаточностью печени (общий билирубин> 1,0-1,5 верхний предел нормы (VMN) и любого уровня AST или общее количество билирубин ≤ 1,0 ВМН и AST> VMN) или недостаточность печени средней степени (всего Билирубин> 1,5-3,0 VMN и любые уровни AST) был аналогичен у пациентов, не нарушая функцию печени (общий билирубин и AST ≤ VMN). Использование пациентов на Рамуцирумаба с тяжелой печеночной недостаточностью (общий билирубин> 3.0 VMN и любые уровни акта) не изучались.
Другие специальные группы пациентов.
На основании PFP было обнаружено, что фармакокинетика RamuciRum не влияет на следующие показатели, такие как возраст, пол, гонки, вес тела пациента и уровень альбумина.
ООО « Экспозиция »
Эффективность
Анализ данных Экспозиция-ответ, проводимый в ходе основных исследований, показал, что эффективность Ramucirama коррелирует с его воздействием. Эффективность, измеренная улучшениями в общем выживании (CL) и выживаемости без прогрессирования (GBP), была связана с увеличением воздействия Ramucirama при нанесении в дозе 8 мг / кг каждые 2 недели и 10 мг / кг каждые 3 недели.
Безопасность
По словам радуги, количество случаев гипертонии, нейтропении и лейкопении ≥ 3 градусов увеличилось с воздействием Ramucirus.
Согласно повышению, количество случаев нейтропении ≥ 3 градуса увеличилось с воздействием Ramucirus.
Согласно исследованиям RECEL, количество случаев лихорадочной нейтропении и гипертонии ≥ 3 градуса увеличилось с увеличением воздействия Ramucirus.
Клинические характеристики.
Индикация.
CirmaMose в сочетании с паклитакселом показан для лечения взрослых пациентов с раком желудка на поздней стадии или с аденокарциномой гастроэзофагерный переход с прогрессированием заболевания после химиотерапии с использованием платиновых соединений и фторопиримидинов (см. Раздел «Фармакологические свойства»).
Хиримоз в форме монотерапии указывается для лечения взрослых пациентов с раком желудка на поздней стадии или с аденокарциномой гастроэзофагерный переход с прогрессированием заболевания после химиотерапии с использованием платиновых соединений и фторопиримидинов, когда нет комбинированной терапии с паклитакселом (см. «Фармакологические свойства ").
CirmaMose в сочетании с Фольфирию (Иринотечане, фолиновой кислотой и 5-фторурацилом) проявляется для лечения взрослых пациентов с метастатическим колоректальным раком (МКРД) с прогрессированием заболевания во время или после предварительной терапии бевацизумабом, оксалиплатином и фторопиримидином.
Цирмоз в сочетании с доцетаксом показан для лечения взрослых пациентов с локально распределенным или метастатическим нелиным раком легких с прогрессированием заболевания после химиотерапии на основе платины.
Противопоказания .
Гиперчувствительность к активному ингредиенту или любому из вспомогательных веществ препарата.
Для пациентов с нелиневым раком легких RamuciRumab противопоказан в присутствии опухолевой полости или участия в опухоли основных сосудов (см. Раздел «Особенности применения»).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Случаи взаимодействия взаимодействия между Ramucirama и Paclitaxel не наблюдались. Сопущенное использование паклитаксела Ramucirumaba не влияло на фармакокинетику этих препаратов. Фармакокинетика Иринотекана и его активного метаболита SN-38 не нарушала с сопутствующим использованием с RamuciRumab. Сопущенное использование с Ramucirama не повлияло на фармакокинетику доцетаксела.
Особенности приложения.
Случаи артериальной тромбоэмболии.
В клинических испытаниях было зарегистрировано серьезным, иногда смертельным, артериальным тромбоэмболизмом (ATE), включая инфаркт миокарда, остановка сердца, цереброваскулярные расстройства и мозгов ишемию. Пациенты с тяжелой терапией ATEE Ramucirus должны быть прекращены (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Перфорация желудочно-кишечного тракта.
RamuciRumab - антиангиогенный препарат и может увеличить риск перфорации желудочно-кишечного тракта. Пациенты, получающие Ramucirus, были зарегистрированы случаи перфорации желудочно-кишечного тракта. Пациенты с перфорированиями желудочно-кишечного тракта терапия с RAMUCIRUM должны быть прекращены (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Тяжелое кровотечение.
Ramucirus является антиангиогенным препаратом и может увеличить риск сильного кровотечения. Пациенты с кровотечением 3 или 4 степени терапии RamuciRum должны быть прекращены (см. Раздел «Способ применения и доза»). Пациенты с условиями, способствующими возникновением кровотечения, должны проводиться анализами крови и контрольными параметрами коагуляции, а также пациентами, получающими антикоагулянты или другие сопутствующие препараты, которые увеличивают риск кровотечения.
Тяжелое желудочно-кишечное кровотечение, в том числе фатальные случаи, были зарегистрированы у пациентов с раком желудка, получавших Ramucirus в сочетании с паклитакселем, а также пациентами с метастатическим колоректальным раком, принимающим Ramucirus в сочетании с Фольфири.
Легкие кровотечения у пациентов с NDDKL.
Пациенты, в которых гидологически подтвержденная плоскоклеточный рак клеток имеют более высокий риск тяжелого легкого кровотечения, но в исследовании REVEL с использованием Ramuciрумаба для лечения пациентов с гистологически подтвержденным плоским клеточным раком не было легочного кровотечения, которое превысило бы легкого кровотечения. Степень 5. Пациенты с диагнозом NDDCL, в котором недавно было легкое кровотечение (> 2,5 мл или крови ярко-красного), а также пациентов с признаками кавитации начальной опухоли, независимо от его гистологии или тех, кто имеет Признаки вторжения опухоли или туловища кровеносных сосудов были исключены из клинических испытаний (см. Раздел «Противопоказания»). Пациенты, получающие терапию любыми антикоагулянтами и / или длительной терапией с нестероидными противовоспалительными препаратами или антифревоцитами, были исключены из клинического изучения NDGL RECEL. Использование аспирина в дозах до 325 мг / день (см. Раздел Фармакодинамики).
Реакции разрываются с инфузией.
В клинических исследованиях с RAMUCIRUMABUMBUS они были зарегистрированы настой. Большинство событий произошли во время или после первого или второго вливания RamuciRumab. Во время инфузии необходимо контролировать состояние пациентов по отношению к признакам гиперчувствительности: онемение / тремор конечностей, боли в спине / боли спастический характер, боль в груди и / или чувство сжатия, озноб, ужас, остынь Дыхание, труднодоступное дыхание, гипоксию и парестезия. В тяжелых случаях были отмечены такие симптомы, как бронхоспазм, предполагаемая тахикардия и гипотензия. Пациенты с инфузионными реакциями (IP) 3 или 4 степенью терапии RamuciRum должны быть прекращены (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Артериальная гипертония.
Тяжелая артериальная гипертензия чаще зарегистрирована у пациентов, получающих RamuciRumab, по сравнению с группой плацебо. В большинстве случаев лечение артериальной гипертонии проводилось с использованием стандартной антигипертензивной терапии. Пациенты с неконтролируемой артериальной гипертензией были исключены из исследований: RamuciRum лечение не следует начинать до тех пор, пока у пациентов с предварительно оклоненной артериальной гипертензией это состояние не будет контролироваться. У пациентов, получающих лечение RAMUCIRUM, необходимо контролировать артериальное давление. Терапия RamuciRum должна временно остановиться в случае тяжелой артериальной гипертонии до тех пор, пока он не достигнут медицинским контролем. Использование RamuciRum следует прекратить, если значительна от медицинской точки зрения артериальная гипертензия не контролируется антигипертензивной терапией (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Нарушение заживления ран.
Влияние Рамуцирумаба не было оценено у пациентов с тяжелыми или нецелеющими ранами. В исследовании, проведенном на животных, использование RamuciRumaba не ухудшила заживление ран. Однак, оскільки застосування рамуцирумабу є антиангіогенною терапією, яка потенційно може несприятливо впливати на загоєння ран, застосування рамуцирумабу потрібно тимчасово припинити принаймні за 4 тижні до планової операції. Рішення про відновлення терапії рамуцирумабом після хірургічного втручання повинно ґрунтуватись на клінічній оцінці адекватного загоєння ран.
Якщо у пацієнта під час терапії розвиваються ускладнення загоєння ран, застосування рамуцирумабу слід припинити до повного їх загоєння (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Печінкова недостатність.
Рамуцирумаб слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжким цирозом печінки (клас B або C за класифікацією Чайлда—П ' ю), цирозом печінки з печінковою енцефалопатією, клінічно значущим асцитом, що розвинувся внаслідок цирозу печінки або гепаторенальним синдромом. Рамуцирумаб таким пацієнтам слід застосовувати тільки тоді, коли потенційні переваги лікування переважають потенційний ризик прогресування печінкової недостатності.
Нориці.
При лікуванні Цирамзою у пацієнтів може підвищуватися ризик утворення нориць.
У пацієнтів з утворенням нориці терапію рамуцирумабом слід припинити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Протеїнурія.
Випадки протеїнурії були зареєстровані частіше у пацієнтів, які отримували рамуцирумаб в порівнянні з застосуванням групою плацебо. Під час терапії рамуцирумабом необхідний контроль стану пацієнтів щодо виникнення чи погіршення протеїнурії. Якщо за даними експрес–аналізу білок сечі ≥ 2+, необхідний збір добової сечі. Терапію рамуцирумабом слід тимчасово припинити, якщо рівень білка в сечі ≥ 2 г/добу. Після повернення рівня білка сечі до значення < 2 г/добу, лікування слід відновити із застосуванням нижчих доз. Друге зниження дози рекомендується, якщо при повторному визначенні рівень білка в сечі становить ≥ 2 г/добу. Терапію рамуцирумабом слід припинити на невизначений термін, якщо рівень білка в сечі становить > 3 г/добу або у разі нефротичного синдрому (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Стоматит.
Більше число випадків стоматиту було зареєстровано у пацієнтів, які отримували рамуцирумаб у комбінації з хіміотерапією, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо з хіміотерапією. При виникненні стоматиту симптоматичне лікування слід розпочинати негайно.
Ниркова недостатність.
Існують обмежені дані з безпеки застосування рамуцирумабу пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 15 до 29 мл/хв) (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Фармакокінетика»).
Дієта з обмеженим споживанням солі.
1 флакон по 10 мл містить приблизно 17 мг натрію, 1 флакон по 50 мл містить приблизно 85 мг натрію. Це потрібно брати до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженим споживанням солі.
Пацієнти літнього віку з НДКРЛ.
Тенденція до зменшення ефективності зі збільшенням віку спостерігається у пацієнтів, які отримують рамуцирумаб у комбінації з доцетакселом для лікування НДКРЛ з прогресуванням захворювання після хіміотерапії на основі сполук платини (див. розділ «Фармакодинаміка»). Перед початком лікування пацієнтів літнього віку слід ретельно оцінювати супутні захворювання, пов ' язані з похилим віком, загальний стан пацієнта і переносимість хіміотерапії (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Фармакодинаміка»).
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Жінки репродуктивного віку/Застосування контрацепції у жінок.
Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати уникати вагітності під час лікування Цирамзою. Вони повинні бути поінформовані про потенційну небезпеку лікування для перебігу вагітності і розвитку плода. Жінки репродуктивного віку під час лікування рамуцирумабом і до 3–х місяців після введення останньої дози повинні використовувати ефективні засоби контрацепції.
Вагітність
Відсутні дані про застосування рамуцирумабу вагітним жінкам. Для визначення репродуктивної токсичності досліджень на тваринах було недостатньо. Оскільки для підтримки вагітності і розвитку плода ангіогенез має вирішальне значення, його пригнічення внаслідок застосування рамуцирумабу може призвести до несприятливого впливу на вагітність та розвиток плода. Цирамзу слід застосовувати тільки у випадках, коли потенційна користь для жінки виправдовує потенційний ризик для плода. Якщо пацієнтка завагітніла під час лікування рамуцирумабом, її слід поінформувати про потенційний ризик щодо перебігу вагітності та розвитку плода. Застосування Цирамзи вагітним та жінкам репродуктивного віку, які не користуються засобами контрацепції, не рекомендується.
Грудне вигодовування
Невідомо, чи виділяється рамуцирумаб в грудне молоко. Як очікується, його екскреція в грудне молоко і пероральна абсорбція будуть низькими. Внаслідок неможливості виключення ризику для новонароджених/немовлят, годування груддю слід припинити на час лікування Цирамзою і принаймні протягом 3 місяців після введення останньої дози.
Фертильність
Відсутні дані про вплив рамуцирумабу на людську фертильність. На основі досліджень, проведених на тваринах, лікування рамуцирумабом, швидше за все, несе загрозу жіночій фертильності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Цирамза не має відомого впливу на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Якщо у пацієнтів виникають симптоми, які можуть вплинути на швидкість реакції і здатність до концентрації, рекомендується припинити керування транспортними засобами та іншими механізмами, поки вплив не зменшиться.
Спосіб застосування та дози.
Терапію рамуцирумабом слід розпочинати і проводити під наглядом лікарів, які мають досвід в онкології.
Дози.
Рак шлунка і аденокарцинома гастроезофагеального переходу (ГЕП).
Цирамза в комбінації з паклітакселом.
Рекомендована доза рамуцирумабу становить 8 мг/кг в 1–й та на 15–й дні 28–денного циклу перед інфузією паклітакселу. Рекомендовану дозу паклітакселу, що становить 80 мг/м 2 , вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом приблизно 60 хвилин в 1–й, на 8–й і 15–й дні 28–денного циклу. Перед кожною інфузією паклітакселу пацієнтам слід провести загальний і біохімічний аналізи крові для оцінки функції печінки. Критерії, яких потрібно дотримуватись перед кожною інфузією паклітакселу, представлено в таблиці 1.
Таблиця 1. Критерії, яких потрібно дотримуватись перед кожною інфузією паклітакселу.
Показники | Критерії |
Нейтрофіли | День 1: ≥ 1,5 × 10 9 /л Дні 8 і 15: ≥ 1,0 × 10 9 /л |
Тромбоцити | День 1: ≥ 100 × 10 9 /л Дні 8 і 15: ≥ 75 × 10 9 /л |
Білірубін | ≤1,5 × верхня межа нормальних значень (ВМН) |
Аспартатамінотрансфераза (АСТ)/ аланінамінотрансфераза (АЛТ) | Відсутність метастазів у печінці: АЛТ/АСТ ≤3 × ВМН Метастази печінки: АЛТ/АСТ ≤5 × ВМН |
Застосування Цирамзи як монотерапії
Рекомендована доза рамуцирумабу як монотерапії становить 8 мг/кг кожні 2 тижні.
Колоректальний рак.
Рекомендована доза рамуцирумабу становить 8 мг/кг кожні 2 тижні, яку вводять шляхом внутрішньовенної інфузії перед введенням FOLFIRI. До початку хіміотерапії пацієнтам слід провести загальний аналіз крові. Критерії, яких необхідно дотримуватись перед інфузією FOLFIRI, представлено в таблиці 2.
Таблиця 2. Критерії, яких потрібно дотримуватись перед інфузією FOLFIRI
Показники | Критерії |
Нейтрофіли | ≥ 1,5 × 10 9 /л |
Тромбоцити | ≥ 100 × 10 9 /л |
Пов'язана з хіміотерапією шлунково–кишкова токсичність | ≤ 1 cтупеня (Національний інститут раку, Загальна термінологія, Критерії оцінки побічних реакцій [НІР ЗТКПР]) |
Недрібноклітинний рак легенів (НДКРЛ).
Рекомендована доза рамуцирумабу становить 10 мг/кг в 1–й день 21–денного циклу перед інфузією доцетакселу. Рекомендовану дозу доцетакселу, що становить 75 мг/м 2 , вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом приблизно 60 хвилин в 1–й день 21–денного циклу. Для пацієнтів зі Східної Азії слід розглянути можливість застосування зменшеної початкової дози доцетакселу 60 мг/м 2 в 1–й день 21–денного циклу. Особливі рекомендації щодо дозування дивіться в інструкції із застосування доцетакселу.
Тривалість лікування.
Рекомендована тривалість лікування — до початку прогресування захворювання або розвитку неприйнятної токсичності.
Премедикація.
Перед інфузією рамуцирумабу рекомендується премедикація з антагоністом H1–гістамінових рецепторів (наприклад дифенгідраміном). Якщо у пацієнта розвинулась інфузійна реакція 1 або 2 ступеня, премедикацію потрібно застосовувати перед усіма наступними інфузіями. Якщо у пацієнта вдруге розвинулась інфузійна реакція (ІР) 1 або 2 ступеня, йому слід призначити дексаметазон (або еквівалент), а перед подальшими інфузіями проводити премедикацію з нижчезазначеними або еквівалентними лікарськими засобами: введеним внутрішньовенно антагоністом H1–гістамінових рецепторів (наприклад дифенгідраміну гідрохлоридом), парацетамолом і дексаметазоном.
Дивіться інструкцію із застосування паклітакселу, компонентів схеми FOLFIRI і доцетакселу, щодо вимог до премедикації і додаткової інформації у відповідних випадках.
Коригування дози рамуцирумабу
Інфузійні реакції (ІР).
Швидкість інфузії рамуцирумабу слід зменшити на 50 % протягом часу інфузії та протягом всіх наступних інфузій, якщо у пацієнта розвивається ІР 1 або 2 ступеня. Інфузію рамуцирумабу слід негайно припинити у разі виникнення ІР 3 або 4 ступеня (див. розділ «Особливості застосування»).
Артеріальна гіпертензія.
Артеріальний тиск у пацієнтів необхідно контролювати перед кожним введенням рамуцирумабу та вживати відповідних заходів. Терапію рамуцирумабом слід тимчасово припинити в разі виникнення тяжкої артеріальної гіпертензії до встановлення за нею медикаментозного контролю. Якщо виникає значна з медичної точки зору артеріальна гіпертензія, яку неможливо безпечно контролювати за допомогою антигіпертензивної терапії, застосування рамуцирумабу потрібно припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Протеїнурія.
Слід здійснювати моніторинг щодо розвитку або погіршення протеїнурії у пацієнтів під час терапії рамуцирумабом. Якщо за даними експрес–аналізу білок сечі ≥ 2+, повинен бути виконаний збір добової сечі. Терапію рамуцирумабом слід тимчасово припинити, якщо рівень білка в сечі становить ≥ 2 г/добу. Після того, як рівень білка в сечі повертається до значення < 2 г/добу, лікування слід відновити із застосуванням нижчих доз (таблиця 3). Друге зниження дози (таблиця 3) рекомендується при повторенні значення рівня білка в сечі ≥ 2 г/добу.
Терапію рамуцирумабом слід припинити, якщо рівень білка в сечі становить > 3 г/добу або у разі розвитку нефротичного синдрому.
Таблиця 3. Зниження дози рамуцирумабу при протеїнурії
Початкова доза рамуцирумабу | Перше зниження дози | Друге зниження дози |
8 мг/кг | 6 мг/кг | 5 мг/кг |
10 мг/кг | 8 мг/кг | 6 мг/кг |
Планова операція або порушення загоєння ран
Терапію рамуцирумабом слід тимчасово припинити принаймні за 4 тижні до планової операції. Терапію рамуцирумабом слід тимчасово припинити у разі виникнення ускладнень загоювання ран до їх повного загоєння (див. розділ «Особливості застосування»).
Терапію рамуцирумабом слід припинити у разі:
– Розвитку тяжкої артеріальної тромбоемболії (див. розділ «Особливості застосування»).
– Виникнення перфорації шлунково–кишкового тракту (див. розділ «Особливості застосування»).
– Тяжкої кровотечі: кровотеча 3 або 4 ступеня за (за Національним інститутом раку, Загальною термінологією, Критерії оцінки побічних реакцій (НІР ЗТКНП)) (див. розділ «Особливості застосування»).
– Спонтанного розвитку нориці (див. розділ «Особливості застосування»).
Коригування дози паклітакселу.
Зниження дози паклітакселу можливе залежно від ступеня токсичності, якої зазнає пацієнт. У разі ступеня 4 гематологічної токсичності або ступеня 3 пов'язаної з паклітакселом негематологічної токсичності (за НІР ЗТКНП) рекомендується зменшити дозу паклітакселу на 10 мг/м 2 протягом усіх наступних циклів лікування. Друге зменшення дози на 10 мг/м 2 рекомендується, якщо ці токсичні явища зберігаються або повторюються.
Коригування доз FOLFIRI.
У разі розвитку специфічної токсичності можливе зниження дози окремих компонентів FOLFIRI. Коригування доз кожного з компонентів FOLFIRI потрібно здійснювати незалежно одна від одної; дози наведено в таблиці 4. Таблиця 5 містить детальну інформацію про відтермінування введення або зниження дози компонентів FOLFIRI в наступному циклі з урахуванням максимального ступеня специфічних побічних явищ.
Таблиця 4. Зниження доз FOLFIRI
Компонент FOLFIRI а | Значення дози | |||
Початкова доза | –1 | –2 | –3 | |
Іринотекан | 180 мг/м 2 | 150 мг/м 2 | 120 мг/м 2 | 100 мг/м 2 |
5–ФУ, болюс | 400 мг/м 2 | 200 мг/м 2 | 0 мг/м 2 | 0 мг/м 2 |
5–ФУ, інфузія | 2400 мг/м 2 протягом 46—48 годин | 2000 мг/м 2 протягом 46—48 годин | 1600 мг/м 2 протягом 46—48 годин | 1200 мг/м 2 протягом 46—48 годин |
а 5–ФУ — 5–фторурацил.
Таблиця 5. Модифікації дози компонентів FOLFIRI у зв'язку з розвитком специфічних побічних реакцій (ПР)
ПР | Ступінь за класифікацією НІР ЗТКНП | Модифікація дози в 1–й день циклу після ПР | |||
Діарея | 2 | Якщо діарея слабшає до ступеня ≤1, дозу 5–ФУ зменшують на 1 рівень. У разі рецидивуючої діареї ступеня 2 дози 5–ФУ та іринотекану зменшують на 1 рівень. | |||
3 | Якщо діарея слабшає до ступеня ≤1, дози 5–ФУ та іринотекану зменшують на 1 рівень. | ||||
4 | Якщо діарея слабшає до ступеня ≤1, дози 5–ФУ та іринотекану зменшують на 2 рівні. Якщо діарея ступеня 4 не слабшає до ступеня ≤1, 5–ФУ та іринотекан відміняють на термін максимум 28* днів до досягнення ступеня ≤1. | ||||
Нейтропенія або тромбоцитопенія | Гематологічні критерії відповідають вказаним у таблиці 2 | Гематологічні критерії не відповідають вказаним у таблиці 2 | |||
2 | Відсутність модифікації дози. | Зниження на 1 рівень дози 5–ФУ та іринотекану. | |||
3 | Зниження на 1 рівень дози 5–ФУ та іринотекану. | Відкласти введення 5–ФУ та іринотекану на термін максимум 28* днів до досягнення ступеня діареї до ≤1, потім знизити дозу 5–ФУ та іринотекану на 1 рівень. | |||
4 | Зниження на 2 рівні дози 5–ФУ та іринотекану. | Відкласти введення 5–ФУ та іринотекану на термін максимум 28* днів до досягнення ступеня діареї до ≤1, потім знизити дозу 5–ФУ та іринотекану на 2 рівні. | |||
Стоматит/ Мукозит | 2 | Якщо стоматит/мукозит слабшає до ступеня ≤1, знизити на 1 рівень дозу 5–ФУ. У разі рецидивуючого стоматиту ступеня 2 знизити дозу 5–ФУ на 2 рівні. | |||
3 | Якщо стоматит/мукозит слабшає до ступеня ≤1, знизити дозу 5–ФУ на 1 рівень. Якщо мукозит/стоматит ступеня 3 не слабшає до ступеня ≤1, відкласти введення 5–ФУ на термін максимум 28* днів до досягнення ступеня ≤1, потім знизити дозу 5–ФУ на 2 рівні. | ||||
4 | Відкласти 5–ФУ на термін максимум 28* днів до досягнення ступеня ≤1, потім знизити дозу 5–ФУ на 2 рівні. | ||||
Фебрильна нейтропенія | Гематологічні критерії відповідають вказаним у таблиці 2, зникнення лихоманки | Гематологічні критерії не відповідають вказаним у таблиці 2, зникнення лихоманки | |||
Зниження на 2 рівні дози 5–ФУ та іринотекану. | Відкласти введення 5–ФУ та іринотекану на термін максимум 28* днів до досягнення ступеня нейтропенії ≤1, потім знизити дози 5–ФУ та іринотекану на 2 рівні. Перед наступним циклом розглянути застосування колонієстимулюючого фактора. | ||||
*Період часу 28 днів починається з 1–го дня циклу, наступного за ПР. | |||||
Коригування дози доцетакселу
Зниження дози доцетакселу можливе залежно від ступеня токсичності, якої зазнає пацієнт. Пацієнтам з фебрильною нейтропенією, рівнем нейтрофілів <500 клітин/мм 3 протягом більше 1 тижня, тяжкими або кумулятивними шкірними реакціями або іншими проявами негематологічної токсичності ступенів 3 або 4 під час лікування доцетакселом слід відкласти терапію до зменшення токсичності. Рекомендується зменшити дозу доцетакселу на 10 мг/м 2 протягом усіх наступних циклів. Друге зменшення дози на 15 мг/м 2 рекомендується, якщо ці токсичні явища зберігаються або повторюються. У цьому випадку пацієнтам зі Східної Азії, які отримували початкову дозу 60 мг/м 2 , слід припинити лікування доцетакселом (див. підрозділ «Дози»).
Особливі групи пацієнтів.
Пацієнти літнього віку
У базових дослідженнях існують обмежені дані про те, що пацієнти віком від 65 років і старше мають підвищений ризик розвитку побічних реакцій порівняно з пацієнтами віком до 65 років. Зниження дози не потрібно (див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакодинаміка»).
Пацієнти з нирковою недостатністю
Не проводилось жодних формальних досліджень застосування Цирамзи пацієнтам з нирковою недостатністю. Клінічні дані свідчать що коригування дози пацієнтам з нирковою недостатністю легкого, помірного або тяжкого ступеня не потрібне (див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакокінетик»). Знижувати дозу не потрібно.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Не проводилось жодних формальних досліджень застосування Цирамзи пацієнтам з порушенням функції печінки. Клінічні дані свідчать про відсутність необхідності коригування дози для пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня. Відсутні дані про застосування рамуцирумабу пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакокінетика»). Знижувати дозу не потрібно.
Спосіб застосування
Після розведення Цирамзу вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом приблизно 60 хвилин. Препарат не слід вводити внутрішньовенно болюсно або струменево. Для досягнення необхідної тривалості інфузії (приблизно 60 хвилин) максимальна швидкість інфузії не повинна перевищувати 25 мг/хв, при цьому тривалість інфузії може бути збільшена. Під час інфузії слід контролювати стан пацієнта щодо ознак інфузійних реакцій (див. розділ «Особливості застосування»), також слід забезпечити наявність відповідного обладнання для реанімації.
Інструкції з розведення.
Не струшувати флакон.
Підготовку інфузійного розчину слід проводити з використанням асептичної техніки для забезпечення стерильності приготовленого розчину.
Кожен флакон призначений лише для одноразового використання. Перед розведенням слід перевірити вміст флаконів на наявність твердих часток і зміну кольору. Концентрат для розчину для інфузій повинен бути від прозорого до злегка опалесцентного, від безбарвного до злегка жовтого кольору без видимих часток. У разі виявлення твердих часток або зміни кольору флакон слід утилізувати.
Потрібно розрахувати дозу і об'єм рамуцирумабу, необхідні для приготування інфузійного розчину. Флакони містять 100 мг або 500 мг розчину рамуцирумабу, 10 мг/мл: як розчинник дозволяється використовувати лише натрію хлорид, розчин для ін'єкцій 9 мг/мл (0,9%).
У разі використання попередньо заповненого контейнера для внутрішньовенних інфузій
На основі розрахованого об'єму рамуцирумабу з попередньо заповненого контейнера (250 мл) для внутрішньовенних інфузій слід видалити відповідний об'єм розчину хлориду натрію для ін'єкцій (9 мг/мл (0,9%)). Розрахований об'єм рамуцирумабу необхідно перенести із дотриманням асептичної техніки до контейнера для внутрішньовенних інфузій. Кінцевий об'єм рідини в контейнері повинен становити 250 мл. Для забезпечення адекватного змішування контейнер слід обережно перевернути. Розчин для інфузій НЕ МОЖНА ЗАМОРОЖУВАТИ і СТРУШУВАТИ, НЕ МОЖНА розводити іншими розчинами і застосовувати разом з іншими електролітами або лікарськими засобами.
У разі використання порожнього контейнера для внутрішньовенних інфузій
Розрахований об'єм рамуцирумабу необхідно перенести із дотриманням асептичної техніки
до порожнього контейнера для внутрішньовенних інфузій. В контейнер слід додати достатню кількість розчину для ін'єкцій хлориду натрію (9 мг/мл (0,9%)), щоб загальний об'єм становив 250 мл. Для забезпечення адекватного змішування контейнер слід обережно перевернути. Розчин для інфузій НЕ МОЖНА ЗАМОРОЖУВАТИ і СТРУШУВАТИ, НЕ МОЖНА розводити іншими розчинами і застосовувати разом з іншими електролітами або лікарськими засобами.
Парентеральні лікарські засоби перед введенням слід візуально перевіряти на наявність твердих часток. При виявленні твердих часток розчин для інфузії використовувати не можна.
Будь–яка невикористана частина розчину рамуцирумабу, що залишилась у флаконі, підлягає утилізації, тому що препарат не містить антимікробних консервантів.
Введення за допомогою інфузійної помпи. Для інфузії слід використати окрему інфузійну лінію з протеїнзберігаючим фільтром з діаметром пор 0,22 мкм. В кінці інфузії лінію потрібно промивати розчином хлориду натрію (9 мг/мл (0,9%)) для ін'єкцій.
Будь–який невикористаний лікарський засіб або його відходи потрібно утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Діти .
Не вивчали безпеку та ефективність застосування Цирамзи дітям та підліткам (віком до 18 років). Доступні дані відсутні.
Відсутні дані щодо застосування рамуцирумабу в педіатричній популяції за показаннями рак шлунка або аденокарцинома гастроезофагеального переходу, аденокарцинома товстої і прямої кишки та рак легенів.
Передозування.
Відсутні дані про передозування людей. Цирамзу вводили у дослідженні фази 1 в дозі до 10 мг/кг кожні два тижні, не досягаючи максимальної переносимої дози. У разі передозування слід застосовувати підтримуючу терапію.
Побічні реакції.
Короткий опис профілю безпеки
Найбільш серйозними побічними реакціями, пов'язаними з лікуванням рамуцирумабом (при застосуванні як монотерапії або в комбінації з цитотоксичною хіміотерапією), були:
Перфорація шлунково–кишкового тракту (див. розділ «Особливості застосування»).
Тяжка шлунково–кишкова кровотеча (див. розділ «Особливості застосування»).
Явища артеріальної тромбоемболії (див. розділ «Особливості застосування»).
Найбільш поширеними побічними реакціями, які спостерігаються у пацієнтів при лікуванні рамуцирумабом, є нейтропенія, втомлюваність/астенія, лейкопенія, носові кровотечі, діарея і стоматит.
Список побічних реакцій.
Побічні реакції (ПР), які були зареєстровані у пацієнтів з раком шлунка на пізній стадії, метастатичним колоректальним раком (мКРР) або НДКРЛ, перераховано нижче за класами систем органів MedDRA, частотою і ступенем тяжкості. Для класифікації частоти була використана така термінологія:
дуже часто (≥ 1/10), часто ( від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).
У кожній групі реакцій, згрупованих за частотою, ПР представлено в порядку зменшення тяжкості.
Рак шлунка.
Рамуцирумаб в комбінації з паклітакселом
У таблиці 6 наведено частоту і тяжкість ПР на основі результатів дослідження RAINBOW: дослідження фази 3 за участю дорослих пацієнтів з раком шлунка на пізній стадії, рандомізованих для лікування рамуцирумабом в комбінації з паклітакселом або плацебо з паклітакселом.
Таблиця 6. ПР, повідомлені в ≥ 5% пацієнтів, які проходили лікування рамуцирумабом в дослідженні RAINBOW
Клас системи органів | Частота | ПР | Цирамза плюс паклітаксел (N=327) | Плацебо плюс паклітаксел (N=329) | ||
Всі ступені токсичності (%) | Ступінь токсичності ≥ 3 (%) | Всі ступені токсичності (%) | Ступінь токсичності ≥ 3 (%) | |||
Порушення з боку кровоносної та лімфатичної систем | Дуже часто | Нейтропенія | 54,4 | 40,7 | 31,0 | 18,8 |
Дуже часто | Лейкопенія | 33,9 | 17,4 | 21,0 | 6,7 | |
Дуже часто | Тромбоцитопенія | 13,1 | 1,5 | 6,1 | 1,8 | |
Порушення метаболізму і харчування | Дуже часто | Гіпоальбумінемія | 11,0 | 1,2 | 4,9 | 0,9 |
Судинні порушення | Дуже часто | Гіпертензія a | 25,1 | 14,7 | 5,8 | 2,7 |
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння | Дуже часто | Носова кровотеча | 30,6 | 0,0 | 7,0 | 0,0 |
Порушення з боку шлунково–кишкового тракту | Дуже часто | Випадки шлунково–кишкової кровотечі b | 10,1 | 3,7 | 6,1 | 1,5 |
Дуже часто | Стоматит | 19,6 | 0,6 | 7,3 | 0,6 | |
Дуже часто | Діарея | 32,4 | 3,7 | 23,1 | 1,5 | |
Порушення з боку сечовидільної системи | Дуже часто | Протеїнурія | 16,8 | 1,2 | 6,1 | 0,0 |
Загальні порушення та реакції у місці введення | Дуже часто | Втомлюваність/астенія | 56,9 | 11,9 | 43,8 | 5,5 |
Дуже часто | Периферичні набряки | 25,1 | 1,5 | 13,7 | 0,6 |
а Включно з випадками гіпертензивної кардіоміопатії.
b Терміни переважного використання за MedDRA включали кровотечу з анального отвору, кровотечу з діареєю, шлункову кровотечу, шлунково–кишкову кровотечу, блювання кров'ю, наявність незміненої крові в випорожненнях, гемороїдальні крововиливи, синдром Меллорі—Вейсса, мелену, езофагеальну кровотечу, ректальну кровотечу і кровотечу з верхніх відділів шлунково–кишкового тракту.
Клінічно релевантними ПР, про які повідомлялось у ≥ 1% та < 5% пацієнтів, які отримували лікування рамуцирумабом і паклітакселом в дослідженні RAINBOW, були перфорації шлунково–кишкового тракту (1,2% в групі рамуцирумаб плюс паклітаксел у порівнянні з 0,3% в групі плацебо плюс паклітаксел) і сепсис (3,1% в групі рамуцирумаб плюс паклітаксел у порівнянні з 1,8% в групі плацебо плюс паклітаксел).
Монотерапія рамуцирумабом
У таблиці 7 наведено частоту і тяжкість ПР на основі результатів дослідження REGARD: дослідження фази 3 за участю дорослих пацієнтів з раком шлунка на пізній стадії, рандомізованих для прийому рамуцирумабу як монотерапії разом з оптимальною підтримуючою терапією (ОПТ) або плацебо з ОПТ.
Таблиця 7. ПР, що повідомлялися в ≥ 5% пацієнтів, які отримували лікування рамуцирумабом в дослідженні REGARD
Клас системи органів | Частота | ПР a,b | Цирамза (N = 236) | Плацебо (N = 115) | ||
Всі ступені с токсичності (%) | Токсичність 3—4 ступеня (%) | Всі ступені токсичності (%) | Токсичність 3—4 ступеня (%) | |||
Порушення метаболізму і харчування | Часто | Гіпокаліємія d | 5,9 | 2,1 | 5,2 | 0,9 |
Часто | Гіпонатріємія | 5,5 | 3,4 | 1,7 | 0,9 | |
Порушення з боку нервової системи | Часто | Головная боль | 9,3 | 0 | 3,5 | 0 |
Судинні порушення | Дуже часто | Гіпертензія е | 16,1 | 7,6 | 7,8 | 2,6 |
Порушення з боку шлунково–кишкового тракту | Дуже часто | Біль у животі f | 28,8 | 5,9 | 27,8 | 2,6 |
Дуже часто | Діарея | 14,4 | 0,8 | 8,7 | 1,7 |
а Термін переважного використання за MedDRA (версія 15.0)
b ПР 5–го ступеня при застосуванні Цирамзи були відсутні. Було зафіксовано одну ПР 4 ступеня у вигляді гіпокаліємії і одну у вигляді гіпонатріємії.
с Див. Критерії НІР ЗТКНП (версія 4.0) для кожного ступеня токсичності.
d Терміни переважного використання за MedDRA включають: зниження рівня калію в крові і гіпокаліємію.
е Терміни переважного використання за MedDRA включають: підвищений артеріальний тиск і гіпертензію.
f Терміни переважного використання за MedDRA включають: біль у животі, біль у нижній частині живота, біль у верхній частині живота і біль у ділянці печінки.
Клінічно релевантними ПР, про які повідомлялось у ≥1% та <5% пацієнтів, які отримували лікування рамуцирумабом в дослідженні REGARD, були: нейтропенія, випадки артеріальної тромбоемболії (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування», кишкова непрохідність, носові кровотечі і висипання.
Клінічно релевантними реакціями (включаючи ступінь ≥ 3), пов'язаними з антиангіогенною терапією, які спостерігались у пацієнтів, що проходили лікування рамуцирумабом у всіх клінічних дослідженнях, були: перфорації шлунково–кишкового тракту, інфузійні реакції та протеїнурія (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування»).
Колоректальний рак
Рамуцирумаб у комбінації з FOLFIRI
У таблиці 8 наведено частоту і тяжкість ПР на основі результатів дослідження RAISE: дослідження фази 3 за участю дорослих пацієнтів з мКРР, рандомізованих для лікування рамуцирумабом у комбінації з FOLFIRI або плацебо з FOLFIRI.
Таблиця 8. ПР, повідомлені в ≥5% пацієнтів, які проходили лікування рамуцирумабом у дослідженні RAISE
Клас системи органів | Частота | ПР | Цирамза плюс FOLFIRI (N = 529) | Плацебо плюс FOLFIRI (N = 528) | ||
Всі ступені токсичності (%) | Ступінь токсичності ≥3 (%) | Всі ступені токсичності (%) | Ступінь токсичності ≥3 (%) | |||
Порушення з боку кровоносної і лімфатичної систем | Дуже часто | Нейтропенія | 58,8 | 38,4 | 45,6 | 23,3 |
Дуже часто | Тромбоцитопенія | 28,4 | 3,0 | 13,6 | 0,8 | |
Порушення метаболізму і харчування | Часто | Гіпоальбумінемія | 5,9 | 1,1 | 1,9 | 0,0 |
Судинні порушення | Дуже часто | Гіпертензія | 26,1 | 11,2 | 8,5 | 2,8 |
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння | Дуже часто | Носова кровотеча | 33,5 | 0,0 | 15,0 | 0,0 |
Порушення з боку шлунково–кишкового тракту | Дуже часто | Випадки шлунково–кишкової кровотечі | 12,3 | 1,9 | 6,8 | 1,1 |
Дуже часто | Стоматит | 30,8 | 3,8 | 20,8 | 2,3 | |
Порушення з боку сечовидільної системи | Дуже часто | Протеїнурія a | 17,0 | 3,0 | 4,5 | 0,2 |
Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини | Дуже часто | Синдром долонно–підошовної еритродизестезії. | 12,9 | 1,1 | 5,5 | 0,4 |
Загальні порушення та реакції у місці введення | Дуже часто | Периферичні набряки | 20,4 | 0,2 | 9.1 | 0,0 |
а Включно з випадками нефротичного синдрому.
Клінічно релевантними ПР, про які повідомлялось у ≥1% та <5% пацієнтів, що отримували лікування рамуцирумабом у комбінації з FOLFIRI в дослідженні RAISE, були перфорації шлунково–кишкового тракту (1,7% в групі рамуцирумабу з FOLFIRI у порівнянні з 0,6% в групі плацебо з FOLFIRI).
У дослідженні RAISE у пацієнтів з мКРР, що отримували лікування рамуцирумабом з FOLFIRI, найбільш поширеною ПР (≥1%), що призвела до припинення терапії рамуцирумабом, була протеїнурія (1,5%). Найпоширенішими ПР (≥1%), що призводили до відміни одного або декількох компонентів FOLFIRI, були: нейтропенія (12,5%), тромбоцитопенія (4,2%), діарея (2,3%) і стоматит (2,3%). Компонентом FOLFIRI, застосування якого припинялось найчастіше, був болюс 5–ФУ.
НДКРЛ
Рамуцирумаб в комбінації з доцетакселом
У таблиці 9 наведено частоту і тяжкість ПР на основі результатів дослідження REVEL: дослідження фази 3 за участю дорослих пацієнтів з НДКРЛ, рандомізованих для лікування рамуцирумабом в комбінації з доцетакселом або плацебо з доцетакселом.
Таблиця 9. ПР, повідомлені в ≥ 5% пацієнтів, які проходили лікування рамуцирумабом у дослідженні REVEL
Клас системи органів | Частота | ПР | Цирамза з доцетакселом (N = 627) | Плацебо з доцетакселом (N = 618) | ||
Всі ступені токсичності (%) | Ступінь токсичності 3—4 (%) | Всі ступені токсичності (%) | Ступінь токсичності 3—4 (%) | |||
Порушення з боку кровоносної і лімфатичної систем | Дуже часто | Фебрильна нейтропенія | 15,9 | 15,9 | 10,0 | 10,0 |
Дуже часто | Нейтропенія | 55,0 | 48,8 | 46,0 | 39,8 | |
Дуже поширені | Тромбоцитопенія | 13,4 | 2,9 | 5,2 | 0,6 | |
Судинні порушення | Дуже часто | Гіпертензія | 10,8 | 5,6 | 4,9 | 2,1 |
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння | Дуже часто | Носова кровотеча | 18,5 | 0,3 | 6,5 | 0,2 |
Порушення з боку шлунково–кишкового тракту | Дуже часто | Стоматит | 23,3 | 4,3 | 12,9 | 1,6 |
Загальні порушення та реакції у місці введення | Дуже часто | Втомлюваність/астенія | 54,7 | 14,0 | 50,0 | 10,5 |
Дуже часто | Запалення слизової оболонки | 16,1 | 2,9 | 7,0 | 0,5 | |
Дуже часто | Периферичні набряки | 16,3 | 0 | 8,6 | 0,3 |
Клінічно релевантними ПР, про які повідомлялось у ≥1% та <5% пацієнтів, що отримували лікування рамуцирумабом з доцетакселом в дослідженні REVEL, були гіпонатріємія (4,8% в групі рамуцирумабу з доцетакселом у порівнянні з 2,4% в групі плацебо з доцетакселом), протеїнурія (3,3% в групі рамуцирумабу з доцетакселом у порівнянні з 0,8% в групі плацебо з доцетакселом) і перфорації шлунково–кишкового тракту (1% в групі рамуцирумабу з доцетакселом у порівнянні з 0,3% в групі плацебо з доцетакселом).
Термін придатності.
Невідкритий флакон
2 роки.
Після приготування розчину для інфузій
Приготовлений відповідно до інструкцій розчин для інфузій не містить антимікробних консервантів.
Хімічна і фізична стабільність під час застосування Цирамзи в розчині хлориду натрію для ін'єкцій 9 мг/мл (0,9%) була продемонстрована протягом 24 год при температурі 2—8 °С або протягом 4 годин при температурі 25 °C. З мікробіологічної точки зору, препарат слід використати негайно. Якщо негайне використання неможливе, відповідальність за умови та час зберігання препарату до його застосування несе користувач. Термін зберігання в такому випадку не може перевищувати 24 години при температурі 2—8 °C, крім випадків, коли розведення відбулось у контрольованих і валідованих асептичних умовах.
Умови зберігання . Зберігати в холодильнику при температурі 2—8 °С в зовнішній упаковці з метою захисту від світла. Зберігати в недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
Щодо умов зберігання після приготування розчину для інфузій див. розділ «Термін придатності».
Несумісність. Цирамзу не слід вводити або змішувати з розчинами декстрози.
Даний лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім тих, які вказані в розділі «Спосіб застосування та дози».
Упаковка.
Концентрат для розчину для інфузій 10 мг/мл у скляному флаконі по 10 мл та 50 мл; по 1 флакону в картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Ліллі С.А. / Lilly SA
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Авда де ля Індустрія, 30, 28108, Алькобендас, Мадрид, Іспанія / Avda de la Industria, 30, Alcobendas, Madrid, 28108, Spain
РАМУЦИРУМАБ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа