ЦИСПЛАТИН «ЭБЕВЕ» конц. д/р-ра д/инф. 100 мг фл. 100 мл

Для медицинского использования препарата

Cisplatin «ЕБЕВЕ»
(Cisplatin «Ecewe»

Место хранения:

Активный ингредиент : цисплатин;

1 мл концентрата для инфузионного раствора содержит 0,5 мг или 1 мг цисплатина;

Вспомогательные вещества : хлорид натрия, разведенный соляной кислотой, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Концентрат для решения для инфузии.

Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые средства. Платиновые соединения.

Код УАТС L01X A01.

Клинические характеристики.

Индикация.

Cisplatin можно использовать как независимо, так и в комбинированной терапии.

Препарат используется для лечения взрослых и детей.

Противопоказание.

Способ применения и доза.

Cisplatin «Ebee», концентрат для приготовления раствора для инфузий, перед использованием, следует разбавить.

Подготовка решения для инфузии.

Cisplatin «Ebevi» перед применением необходимо разбавить в асептических условиях. При подготовке и введении инфузионного раствора вы не можете использовать детали медицинских продуктов, которые содержат алюминий, если они могут связаться с препаратом (это относится к системам для внутривенных инфузии, игл, катетеров, шприцев).

Необходимое количество концентрата для инфузионного раствора, рассчитанное в соответствии с рекомендациями, разбавленными 1-2 литрами 0,9% раствора хлорида натрия или смесь 0,9% раствора хлорида натрия и 5% раствора глюкозы в соотношении 1: 1 (в таких Концентрация раствора хлорид натрия составляет 0,45%, а глюкоза составляет 2,5%).

В случае невозможности гидратации концентрат также может быть разбавлен смесью 0,9% раствора хлорида натрия и 5% раствора маннита в соотношении 1: 1 (в таком растворе концентрации хлорида натрия составляет 0,45%, а также Маннит - 2,5%.).

Решения для инфузии при концентрации цисплатина 0,1 мг / мл, полученные путем разбавления цисплатина «Ebeve» 0,9% раствора хлорида натрия, смесь 0,9% раствора хлорида натрия и 5% раствора глюкозы в соотношении 1: 1 физически и Химически устойчивые в течение 28 дней и разбавляют смесью 0,9% раствора раствора хлорида натрия и 5% раствора маннита в соотношении 1: 1, в течение 3 дней в случае хранения в месте, защищенном от света на 2-8. ° С. С микробиологической точки зрения раствор для инфузии должен быть введен сразу после приготовления. Если решение не используется немедленно, продолжительностью и условиями для его хранения следует следить за медицинским персоналом или врачом. Как правило, время хранения не должно превышать 24 часа при температуре 2-8 ° C, если только раствор не получали в контролируемых и сертифицированных асептических условиях.

Только прозрачные и бесцветные решения могут использоваться без видимых механических включений. Инфузионный раствор предназначен только для одноразового использования.

Разбавленный раствор можно вводить только внутривенной инфузией.

Дозы для взрослых и детей

Дозы цисплатина определяют в зависимости от нозологии, ожидаемая реакция пациента на терапию, а также с учетом использования цисплатина в виде монотерапии или в качестве компонента комбинированной химиотерапии. Следующие дозы рекомендуются как для взрослых, так и для детей.

В монотерапии такие схемы лечения рекомендуются:

При комбинированной дозе химиотерапия должна быть ниже. Стандартная доза составляет 20 мг / м ² или более раз каждые 3-4 недели.

Начните следующий курс лечения только после всесторонней оценки состояния пациента (см. Раздел «Особенности применения»).

Пациенты с нарушением функции почек или нажатой функции костного мозга

При разработке нарушений функции почек или подавления костного мозга доза препарата должна быть уменьшена соответствующим образом.

Метод приложения

Для внутривенного настой

Инфузионный раствор можно вводить только путем внутривенного капельного наличия в течение 6-8 часов. В течение 2-12 часов до администрирования препарата и, по крайней мере, через 6 часов после окончания инфузии цисплатина, адекватное увлажнение организма, необходимое для поддержания достаточного диуреза в процессе и после введения цисплатина. Гидратация осуществляется внутривенной инфузией одного из этих решений: 0,9% раствора хлорида натрия или смесь 0,9% раствора раствора натрия хлорида и 5% раствора глюкозы в соотношении 1: 1.

Гидратация к обработке цисплатина : внутривенная инфузия одного из этих решений со скоростью 100-200 мл / ч в течение 6-12 часов с общим объемом не менее 1 л.

Гидратация после введения препарата : внутривенная инфузия еще 2 литра одного из упомянутых растворов со скоростью 100-200 мл / ч в течение 6-12 часов. Если после гидратации мочеиспускания меньше 100-200 мл / ч, принудительный диурез может потребоваться. Для этого пациент внутривенно вводить 37,5 мг маннита в виде 10% раствора (375 мл 10% -ного раствора маннита) или используют диуретики, обеспечивали нормальную функцию почек. Маннит или диуретики также необходимо предписать в случаях, когда доза цисплатина превышает 60 мг / м ² поверхности тела. Необходимо, чтобы пациент использовался большим количеством жидкости в течение 24 часов после инфузии цисплатина для обеспечения достаточного распределения мочи.

Неблагоприятные реакции.

Нежелательные побочные эффекты зависят от доз цисплатина и могут иметь совокупный характер.

Побочные эффекты были представлены: Гематологические (лейкопения, тромбоцитопения и анемии), желудочно-кишечная трасса (анорексия, тошнота, рвота и диарея), расстройства слухов (слуховые расстройства), почечные расстройства (почечная недостаточность, нефротоксичность, гиперирицемия) и лихорадку.

У пациентов, получающих цисплатин в виде монотерапии, произошел серьезное ототоксическое воздействие, влияние на почку, костный мозг и ухо; Эти явления обычно доза и кумулятивные. У детей оттоксичность может быть более серьезной.

Инфекции и инвасы. Был сепсис, инфекция (осложнения инфекции привело к летальному следствию некоторых пациентов).

Почками и мочевой системой. Незначительные обратимые расстройства функции почек можно наблюдать после однократного применения цисплатина в средних дозах (20-50 мг / м ² поверхности тела). При входе в цисплатин в высоких дозах (50-120 мг / м ² поверхности тела) или ежедневное использование цисплатина могут развивать почечную недостаточность с некрозом канальцев, которые проявляются уремией или анурией. Почечная недостаточность может быть необратимым.

Нефротоксичность имеет кумулятивный характер. Это может быть проявлено через 2-3 дня и через 2 недели после введения первой дозы цисплатина. Концентрации креатинина и мочевины в сыворотке могут быть увеличены. Гидратация до и после введения цисплатина и диурез 100 мл / ч или более уменьшает риск нефротоксических поражений. После одного введения цисплатина в дозе 50 мг / м ² поверхности тела без достаточной гидратации наблюдались симптомы нефротоксичности. Возможна гиперурикемия (бессимптомная или с симптомами подагры). Гиперурикемия в сочетании с нефротоксическими поражениями отмечалось у 25-30% пациентов.

По системе крови. Cisplatin вызывает дозу-зависимую и преимущественно обратимое лейкопению, тромбоцитопению и анемию. Миелосупрессия имеет кумулятивный характер. Существуют выделенные случаи развития кумус-положительной гемолитической анемии (обратимы после окончания терапии). Сообщил гемолиз, который мог быть вызван цисплатином. После введения цисплатина в высоких дозах возможны серьезное ингибирование функции костного мозга (включая агранулоцитоз и / или апластику анемии). Примерно через 14 дней после введения цисплатина количество лейкоцитов у пациентов может значительно уменьшаться (до 1,5 '10 ⁹ / л и ниже). Минимальное количество тромбоцитов наблюдается примерно 21 дня (у некоторых пациентов, он может уменьшиться до 50 '10 ⁹ / л и ниже). Индикаторы нормализуются примерно через 39 дней.

Доброкачественные, злокачественные, неспецифические опухоли. Были случаи острой лейкемии.

Со стороны пищеварительного тракта. Анорексия, тошнота, рвота, боль в области желудка и диарея (обычно 1-4 часа после введения цисплатина). Эти симптомы у большинства пациентов проходят в течение 24 часов. Менее выраженная тошнота и анорексия могут занять до 7 дней после введения препарата. В изолированных случаях развивается воспаление слизистых оболочек пероральной полости.

Заслушивая органы. Расстройства слуха были отмечены у некоторых пациентов, которые были введены в дозе 50 мг / м ² поверхности тела. Ототоксичность цисплатина кумулятивна. Расстройства слуха могут быть необратимыми, иногда только одно ухо. Обычно в ушах и / или нарушениях слуха в диапазоне высоких частот (4000-8000 Гц). Слуховые нарушения также наблюдались в обычной слуховой диапазоне (250-2000 Гц). Кроме того, также возможна глухота и разрушение вестибулярного аппарата в сочетании с системным головокружением (головокружение). Облучение зоны черепа к терапии цисплатин или одновременно повышает риск потери слуха. Однако только в одном случае пациенты теряют способность нормальному общению после лечения цисплатином. У детей осложнения могут быть более серьезными.

На стороне органов. В изолированных случаях после комбинированной химиотерапии наблюдалось цисплатин и другие препараты. Существуют случаи развития отека визуального диска с расстройствами зрения, цветными нарушениями, различным видением, пигментацией сетчатки, но они обратимыми, и после восстанавливается лечение зрения. Только один случай развития одностороннего ретробульбара неврита зафиксирован с потерей остроты зрения после полихеммотерапии с последующим лечением цисплатином.

Нервной системой. Лечение цисплатином может вызвать периферическую невропатию (обычно двустороннее и сенсорное), в некоторых случаях - потерю вкуса или тактильной функции или ретробульбар неврита с потерей видения и нарушений церебральных функций (путаница, расплывчатая речь, в некоторых случаях - кортека , потеря памяти, паралич). Существуют случаи развития симптома Лермитета, автономной невропатии и спинальной мозговой мозговой головки. Сообщалось о тяжелых поражениях мозга (в частности, один случай острых цереброваскулярных осложнений, мозговой артерии, окклюзия сонной артерии, энцефалопатии). Разделы могут также произойти. Если пациент отмечен одним из вышеперечисленных мозговых симптомов, лечение Cisplatin должна быть немедленно остановлена. Нейротоксическое влияние цисплатина может быть обратимым, но у некоторых пациентов нарушенные функции не восстановлены даже после окончания лечения цисплатином. Проявления нейротоксического воздействия цисплатина можно отметить как после длительной терапии, так и после введения первой дозы.

Нарушение обмена веществ, метаболизм. В изолированных случаях гипомагниамиа, гипокальциемия, гипонатриемия, гипокомпатемия и гипокалемия с мышечными судорогами и / или изменениями ЭКГ из-за повреждения почечной системы с цисплатином (с реабсорбцией этих катионов в почечных канальнях уменьшаются.

Аллергические реакции. В изолированных случаях развиваются анафилактические реакции (с такими проявлениями как сыпь, крапивница, эритема, зуд). Были отдельные сообщения о артериальной гипотензии, тахикардии, одышке, бронхоспазме, отекам лица и лихорадки. В таких случаях могут потребоваться антигистаминные препараты, эпинефрин (адреналин) и стероиды. Возможность возникновения ангионеротического отека возможна.

Со стороны гепатобиларной системы. В изолированных случаях нарушение функции печени с увеличением уровней трансаминаз сыворотки, но эти изменения обратимы. Иногда существует снижение уровня альбумина, возможно, благодаря лечению цисплатина. Возможное увеличение ферментов печени и крови билирубин.

Со стороны сердечно-сосудистой системы. В изолированных случаях нарушение сердечных сокращений, в частности, развивается брадикардия, тахикардия и другие аритмии. Иногда отмечены изменения ЭКГ. Сердце останавливается в лечении цисплатина в сочетании с другими цитостатиками, но это случается крайне редко. Возможное возникновение тяжелых ишемических сердечных заболеваний, сердечных расстройств, инфаркт миокарда.

Сосудистой системой. В изолированных случаях разработка расстройств сосудов (церебральная или миокарда ишемия, нарушение периферической кровообращения, аналогично синдрому rineet). Возможна тромботическая микроангиопатия (гемолитический уремический синдром), лейконтфалопатия, эмболия легочной артерии.

На стороне иммунной системы. Иммуносупрессия возможно.

Нарушения эндокринной системой. Можно увеличить уровни амилазы в сыворотке. В изолированных случаях наблюдалось неадекватная секреция антидиуретического гормона.

Другие побочные эффекты. После внутривенного введения препарата, местных отеков и боли, эритемы, язвы на коже и флебите возможны в месте инъекции. Учитывая возможность добычи, рекомендуется тщательно контролировать состояние инфузии место для возможной инфильтрации во время введения препарата.

Появление металлических отложений на деснах, икота.

Возможная алопеция, нарушение сперматогенеза и овуляции, а также болезненные гинекомастия.

Есть случаи пневмонии, дыхательной недостаточности.

Сообщалось о возможной связи между использованием цисплатина и развития вторичной не лимфобластической лейкозной лейкоз.

Согласно информации из нескольких независимых источников, соединение между комбинированной химиотерапией с цисплатином в сочетании с другими препаратами и развитием расстройств сосудов (церебральная или коронарная ишемия, нарушения периферийного циркуляции крови, аналогична синдрому ineret).

Теоретически, цисплатин является канцерогенным (на основе механизма его действия), но нет никаких практических доказательств. В изолированных случаях были проявления острых лейкоз на фоне терапии с цисплатином, которые обычно связаны с другими лейкомогенными препаратами.

При лечении цисплатина в одном случае наблюдалась гиперхолестеринемия, неадекватная секреция антидиуретического гормона, увеличение уровней амилазы в сыворотке крови, тромботической микроангиопатии в сочетании с гемолитическим уремическим синдромом.

Иногда существует увеличение концентрации железа в крови.

Передозировка.

Острая передозировка цисплатина может привести к почечной недостаточности, печеночной недостаточности, глухотой, офтальмотоксичности (в том числе сетчатости), значительного ингибирования костного мозга, тошнота, которая не подвержена лечению, рвоту и / или невриту. Передозировка может быть смертельной. Эффективная гидратация и осмотический диурез сразу после передозировки могут снизить токсичные эффекты цисплатина.

В случае значительной передозировки (≥ 200 мг / м ² поверхности тела) из-за прохождения цисплатина через кровяно-мозговой барьер, прямое влияние на дыхательный центр с возникновением угрожающих дыхательных расстройств и нарушения кислотно-щелочный баланс можно наблюдать.

Специфический противоядие в случае передозировки цисплатина. Даже если гемодиалисис в течение 4 часов после передозировки эффект отвода цисплатина из организма будет очень незначительным, поскольку цисплатин прочно и быстро связывается с белками.

В случае передозировки показаны общие меры поддержки.

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Фертильность. Cisplatin может вызвать временное или постоянное бесплодие. Поэтому мужчины, которые хотят стать родителями в будущем, необходимо проконсультироваться с криоконсервацией их спермы до начала терапии.

Беременность. Нет достаточного количества информации об использовании цисплатина у беременных женщин. Cisplatin может иметь токсическое воздействие на фрукты и, основываясь на фармакологических свойствах, может вызвать серьезные дефекты плода. Исследования на животных показали репродуктивную токсичность и трансплацентальную канцерогенность. Поэтому бюджетные бюро не должны использоваться беременными, если нет жизненно важных признаков.

І чоловікам, і жінкам репродуктивного віку, які приймають цисплатин, слід користуватися контрацептивними засобами для запобігання заплідненню під час і щонайменше протягом 6 місяців після лікування препаратом. Якщо після закінчення терапії пацієнт бажає мати дітей, йому слід попередньо проконсультуватися у фахівця-генетика.

Годування груддю. Цисплатин був виявлений у грудному молоці, тому годування груддю під час терапії цисплатином протипоказане.

Діти.

У дітей перед початком наступного курсу лікування слід перевірити, щоб головні показники (креатинін сироватки крові, сечовина, лейкоцити, тромбоцити, аудіограма) повернулися до відповідних вікових норм.

Особливі заходи безпеки.

Як і при роботі з будь-якими іншими цитотоксичними препаратами, при маніпуляціях з Цисплатином «Ебеве» необхідно дотримуватися правил безпеки: обов'язково користуватися захисним одягом (одноразовими рукавичками, масками, окулярами, халатами, шапочками), при можливості працювати під витяжкою.

Слід запобігати потраплянню розчинів цисплатину на шкіру та/або слизові оболонки. Якщо це все ж сталося, уражене місце промити великою кількістю води і змастити кремом при появі подразнення (у деяких осіб, чутливих до платини, можуть спостерігатися шкірні реакції).

Вагітні медичні працівники не повинні працювати з цисплатином.

Невикористані розчини, інструменти та матеріали, які використовувалися при маніпуляціях з цисплатином, повинні бути знищені згідно з визначеною процедурою.

Дозування (розрахунок дози) цисплатину слід проводити особливо обережно.

Особливості застосування.

Лікування цисплатином має здійснюватися під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога.

Для цисплатину характерна кумулятивна ототоксична, нефротоксична та нейротоксична дія. Його токсичність може посилюватися при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, які чинять токсичну дію на зазначені органи та системи.

Нефротоксичність. Цисплатин спричиняє важкі кумулятивні нефротоксичні ефекти. Для зниження нефротоксичності необхідно проводити адекватну гідратацію хворих перед, під час і після внутрішньовенного введення цисплатину. Діурез 100 мл/год або більше має мінімізувати нефротоксичну дію цисплатину. Належний діурез може бути забезпечений за допомогою попередньої гідратації шляхом внутрішньовенного введення 2 л відповідного розчину або аналогічної гідратації після введення цисплатину (рекомендується введення розчину в обсязі 2500 мл/м² протягом 24 годин). Якщо активної гідратації недостатньо для підтримання належного діурезу, можуть бути призначені осмотичні діуретики (наприклад, манітол).

Нейропатія. Повідомлялося про випадки тяжкої нейропатії. Ці ускладнення можуть бути незворотними і можуть проявлятися у вигляді парестезії, арефлексії, втрати пропріоцептивної чутливості та відчуття вібрацій. Повідомлялося також про випадки втрати рухової функції. Неврологічне обстеження пацієнтів слід проводити на регулярній основі.

Ототоксичність. Симптомами ототоксичності можуть бути шум у вухах та/або порушення слуху у діапазоні високих частот (4000 до 8000 Гц). У деяких випадках може спостерігатися порушення слуху у нормальному слуховому діапазоні. Втрата слуху може бути односторонньою або двосторонньою і має більшу частоту і тяжкість при повторному введенні препарату, але у поодиноких випадках повідомлялося про розвиток глухоти після першого введення цисплатину. Попереднє або одночасне опромінювання зони черепа збільшує ризик ототоксичних ускладнень, що може бути пов'язано з піком концентрації цисплатину у плазмі крові. Не з'ясовано, чи є ототоксичність, індукована цисплатином, оборотною. Перед початком лікування цисплатином і перед початком кожного наступного курсу терапії необхідно знімати аудіограми.

Перед лікуванням, у процесі терапії і після лікування цисплатином необхідно контролювати:

Аналізи необхідно повторювати щотижня протягом усього періоду лікування цисплатином.

Наступний курс терапії не можна розпочинати до нормалізації головних показників, а саме (у дорослих):

Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з периферичною невропатією, не спричиненою цисплатином, а також пацієнтів з гострими бактеріальними та вірусними інфекціями.

У разі паравенозного введення препарату необхідно:

Після введення цисплатину часто спостерігаються нудота, блювання, діарея. Профілактичне застосування антиеметиків може допомогти запобігти нудоті та блюванню або ж зменшити їх інтенсивність. Втрати рідини унаслідок блювання або діареї необхідно компенсувати.

Кумулятивна і дозозалежна ниркова недостатність є основним фактором токсичності, який обмежує дозу цисплатину. Найчастіше відзначаються падіння рівня клубочкової фільтрації, яке проявляється підйомом рівня крептиніну сиворотки крові і зниженням ефективного ниркового плазмотоку. Гіперурикемія і гіперальбумінемія можуть сприяти розвитку нефротоксичності. Перед введенням наступної дози необхідно переконатися у нормалізації функції нирок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами не проводилося. Проте профіль побічних реакцій (наприклад, нефротоксичність) може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Пацієнтам, у яких з'являються ці явища (наприклад, сонливість або блювання), не слід керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

Мієлосупресивна дія цисплатину посилюється при супутньому застосуванні інших препаратів, які пригнічують функцію кісткового мозку, або променевої терапії.

Нефротоксична дія цисплатину може посилюватися при супутньому лікуванні гіпотензивними засобами, які містять фуросемід, гідралазин, діазоксид і пропранолол.

При супутньому застосуванні алопуринолу, колхіцину, пробенециду або сульфінпіразону дози цих препаратів часом доводиться коригувати, оскільки цисплатин спричиняє підвищення концентрації сечової кислоти у крові.

За винятком пацієнтів, яким цисплатин вводять у дозах понад 60 мг/м ² поверхні тіла і у яких сечовиділення не перевищує 1000 мл за 24 години, хворим не слід проводити форсований діурез з використанням канальцевих діуретиків, оскільки це може призвести до ушкодження нирок і посилення ототоксичності.

Симптоми ототоксичної дії цисплатину (наприклад, запаморочення, шум у вухах) можуть маскуватися при супутньому застосуванні тамінних препаратів, буклізину, циклізину, локсапіну, меклозину, фенотіазинів, тіоксантинів або триметобензамідів.

Нефротоксичні препарати (наприклад, цефалоспорини, аміноглікозиди) та ототоксичні лікарські засоби (наприклад, аміноглікозиди) потенціюють токсичну дію цисплатину на відповідні органи. Під час або після лікування цисплатином слід з обережністю призначати препарати, які виводяться переважно через нирки (наприклад, блеоміцин і метотрексат), оскільки цисплатин може знижувати ниркову елімінацію.

При комбінованому застосуванні іфосфаміду та цисплатину спостерігається посилена екскреція білка та посилювалась нефротоксичність. Іфосфамід також потенціює ототоксичну дію цисплатину, хоча сам по собі іфосфамід не ототоксичний.

Під час одного рандомізованого клінічного дослідження було відзначено, що відповідь на терапію цисплатином пацієнток з прогресуючим раком яєчника гірша при супутньому застосуванні піридоксину і гексаметилмеламіну.

Було встановлено, що при введенні паклітакселу після цисплатину кліренс паклітакселу може знижуватися на 33 % і таким чином може посилюватися нейротоксичність.

При комбінованій терапії цисплатином, блеоміцином та етопозидом у кількох випадках було зафіксовано зниження концентрації літію у крові. Тому під час лікування рекомендується контролювати рівні літію.

У пацієнтів з метастатичними або поширеними пухлинами доцетаксел у комбінації з цисплатином спричинював більш тяжкий нейротоксичний ефект (залежний від дози та сенсорний), ніж обидві діючі речовини у вигляді монотерапії у схожих дозах.

При одночасному застосуванні цисплатину та циклоспорину слід враховувати надмірне пригнічення імунної системи з ризиком розвитку лімфопроліферації.

Цисплатин може зменшувати абсорбцію фенітоїну і таким чином знижувати ефективність протиепілептичної терапії.

Хелатуючі сполуки, зокрема пеніциламін, можуть знижувати ефективність лікування цисплатином.

Під час і протягом трьох місяців після закінчення лікування цисплатином не слід проводити вакцинацію живими вакцинами. Застосування вакцини проти жовтої лихоманки суворо протипоказане через ризик розвитку летального системного захворювання. З огляду на виникнення ризику системного захворювання, рекомендується застосовувати інактивовані вакцини.

При одночасному застосуванні оральних антикоагулянтів рекомендується регулярно перевіряти рівень показника міжнародного нормалізованого відношення (INR).

У пацієнтів, які отримують одночасно цисплатин та протисудомні препарати, концентрація останніх у сироватці крові може знижуватись до субтерапевтичних рівнів.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цисплатин (цис-диаміндихлорплатина-ІІ) є неорганічною сполукою, яка містить важкий метал – платину. Цисплатин зв'язується з усіма основами ДНК, особливо атомами N-7 гуаніну та аденіну, та інгібує синтез ДНК внаслідок формування перехресних зв'язків (зшивок) всередині ниток ДНК і між ними. Синтез білка та РНК також пригнічуються, проте меншою мірою.

Хоча протипухлинна дія цисплатину пов'язана переважно з інгібуванням синтезу ДНК, існують і інші механізми його антинеопластичної дії. Зокрема цисплатин підвищує імуногенність пухлин. Онколітична дія цисплатину порівнянна з дією алкілуючих речовин. Цисплатин також має імуносупресивні та антибактеріальні властивості і підвищує чутливість до опромінення.

Дія цисплатину на клітини не залежить від фази циклу.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення у дозах 20-120 мг/м ² поверхні тіла цисплатин швидко розподіляється в усіх тканинах. Найвища концентрація платини спостерігається у печінці, передміхуровій залозі та нирках, дещо нижча – у сечовому міхурі, м'язах, яєчках, підшлунковій залозі та селезінці і найнижча – у кишечнику, надниркових залозах, серці, легенях, головному мозку, у тому числі мозочку. Через 2 години після введення понад 90 % від загальної кількості цисплатину у плазмі крові зв'язується з білками. Цей зв'язок, імовірно, має необоротний характер. Зв'язаний з білками цисплатин не має протипухлинних властивостей. Фармакокінетика цисплатину має нелінійний характер. Без участі ферментів він трансформується в один або кілька метаболітів. Після струминного внутрішньовенного введення у дозі 50-100 мг/м ² поверхні тіла процес елімінації цисплатину з плазми крові має двофазний характер. Тривалість періоду напіввиведення у першій фазі (розподілу) становить 10-60 хвилин, а у другій (термінальній) фазі – 2-5 діб. Період напіввиведення цисплатину з плазми крові триваліший у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Теоретично він також може бути більш тривалим у хворих з асцитом через інтенсивне зв'язування цисплатину з білками.

Унаслідок значного зв'язування платини з білками крові спостерігається тривале або неповне виведення цисплатину з організму. За період 84-120 годин із сечею виводиться 27-45 % введеної дози. При тривалих інфузіях кількість екскретованого із сечею цисплатину більша. Екскреція з калом мінімальна, невелика кількість платини виявляється у жовчному міхурі та товстому кишечнику.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин.

Несумісність.

Цисплатин вступає в реакцію з алюмінієм з утворенням чорного платинового осаду. Тому при приготуванні і введенні розчину для інфузій не можна використовувати інструменти з частинами, які містять алюміній, якщо вони можуть контактувати з препаратом (це стосується систем для внутрішньовенних інфузій, голок, катетерів, шприців тощо).

Цисплатин «Ебеве» не можна змішувати з будь-якими лікарськими препаратами, за винятком зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози». Цисплатин «Ебеве» не можна розводити 5 % розчином глюкози або 5 % розчином манітолу, а можна лише їх сумішами з 0,9 % розчином натрію хлориду.

Антиоксиданти (наприклад, натрію метабісульфіт), бікарбонати (натрію бікарбонат), сульфати, фторурацил і паклітаксел можуть інактивувати цисплатин в інфузійних системах.

Термін придатності .

Концентрат для розчину для інфузій 0,5 мг/мл – 3 роки.

Концентрат для розчину для інфузій 1 мг/мл – 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Не охолоджувати і не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 20 мл (10 мг) або 50 мл (25 мг), або 100 мл (50 мг) у флаконі або по 100 мл (100 мг) у флаконі.

Флакони з коричневого скла, закупорені сірими каучуковими пробками і додатково запечатані алюмінієвими обжимними ковпачками; по 1 флакону разом з інструкцією для медичного застосування українською мовою у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ /

EBEWE Pharma Ges.mbH Nfg. KG

Місцезнаходження.

Мондзеєштрассе 11, 4866 Унтерах ам Аттерзеє, Австрія /

Mondseestrasse 11, 4866 Unterach am Attersee, Austria