В корзине нет товаров
ЦИТРАМОН МАКСИ табл. №90

ЦИТРАМОН МАКСИ табл. №90

rx
Код товара: 519603
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
1 400,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Citramon Maxi

Citramon Maxi

Хранилище:
Активные вещества: парацетамол, кофеин, ацетилсалициловая кислота;
1 планшет содержит:
  • Парацетамол 250 мг,
  • кофеин 65 мг,
  • ацетилсалициловая кислота 250 мг;
Экспципиенты : гидроксипропил целлюлоза с низким содержанием коррекции, лимонной кислотой кислоты, прегелатинизированного крахмала, микрокристаллическая целлюлоза, стеариновая кислота.
Дозировка формы. Таблетки.
Основные физико -химические свойства: продолговатые таблетки с двусторонней поверхностью, белая или почти белая. Серые блоки разрешены. С одной стороны, содержит маркировку "CM".
Фармакотерапевтическая группа. Анальгетики. Другие анальгетики и антиэффекты. Ацетилсалициловая кислота, комбинации без психолетиков. Код ATX N02B A51.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Препарат обладает анальгетическим, антифритическим и анти -инфляционным эффектом. Компоненты препарата усиливают эффекты друг друга.
Антифретический эффект ацетилсалициловой кислоты реализуется через центральную нервную систему путем ингибирования синтеза простагландинов PGF 2 в гипоталамусе в ответ на эффекты эндогенного пирогена. Анальгетический эффект имеет как периферическое, так и центральное происхождение: периферический эффект - ингибирование синтеза простагландина воспаленных тканей; Центральным эффектом является влияние на центры гипоталамуса. Ацетилсалициловая кислота также уменьшает агрегацию тромбоцитов.
Парацетамол обладает анальгетическим, антифритическим и очень слабым анти -инфляционным эффектом, который связан с его влиянием на центр терморегуляции в гипоталамусе и плохо экспрессируемой способности ингибировать синтез простагландина в периферических тканях.
Кофеин возбуждает центральную нервную систему. Это также усиливает положительные условные рефлексы, стимулирует двигательную активность, ослабляет эффекты снотворных и наркотических веществ, усиливает эффекты анальгетиков и антифретики.
Фармакокинетика.
Ацетилсалициловая кислота .
Он поглощается быстро и полностью после устного использования. В основном он гидролизуется в желудочно -кишечном тракте, печени и крови до салицилата, который затем метаболизируется в основном в печени.
Парацетамол.
После проглатывания, поглощенного желудочно-кишечным трактом, пик концентрации парацетамола в плазме крови наблюдается через 30-120 минут. Парацетамол метаболизируется в печени и выводится в основном с мочой в виде глюкуронидов и сульфат-конъюгатов. Менее 5 % выводятся в форме неизменного парацетамола. Жизненный период 1-4 часа. При традиционных терапевтических концентрациях связки с плазменными белками незначительны, но пропорциональны повышенным концентрациям.
Боковой гидроксилированный метаболит, который обычно образуется в печени в очень небольших количествах и детоксифицируется в основном путем конъюгации с глютенионом печени, может накапливаться при передозировке парацетамола и вызывает повреждение печени.
Кофеин.
Максимум концентрации кофеина наблюдается через 5 и 90 минут после приема цитрамона maxi ® натощак. Нет данных о его предварительном метаболизме. У взрослых печень почти полностью подвержена метаболизму. Скорость удаления у взрослых индивидуальна. Средний период полураспада плазмы крови составляет 4,9 часа с диапазоном 1,9-12,2 часа. Кофеин равномерно распределен во всех жидкостях тела. Среднее связывание с белками плазмы крови составляет 35 %.
Кофеин почти полностью метаболизируется путем окисления, деметилирования и ацетилирования и удаляется с помощью мочи. Его основными метаболитами являются 1-метилксантин, 7-метилксантин, 1,7-диметилксантин (параксантин). Среди сопутствующих метаболитов: 1-метилурацила кислоты и 5-ацетиламино-6 смиламино-3-метилурацил (AMFU).
Перекрестное взаимодействие трех активных компонентов, а также увеличение риска взаимодействия с другими лекарствами при использовании активных компонентов в комбинации. Из -за комбинации трех активных веществ содержание каждого из них определяется низким, что, соответственно, снижает токсичность препарата.
Клинические характеристики.
Индикация.
Непосредственное лечение головной боли и атаки мигрени с аурой или без нее.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к компонентам препарата, гиперчувствительность к другим производным ксантинов (теофиллин, теобромин), другие салицилаты;
- бронхиальная астма, крапивница или ринит, которые вызваны использованием салицилатов или другой истории НПВП;
-Конгенитальная гипербилирубинемия, тяжелая почечная недостаточность или печеночная недостаточность, синдром Гульбер, врожденную глюкозу-6-фосфатдегидрогеназу;
- заболевания крови, гемофилию, геморрагический диатез, гипопротримбинемия, анемия, лейкопения, повышенная тенденция к кровотечению, тромбоз, тромбофлебит, геморрагические заболевания;
-Потценаловые язвы, желудочно -кишечное кровотечение, хирургическое вмешательство, сопровождаемое значительным кровотечением;
-Певер сердечно -сосудистых заболеваний, включая ритм -расстройства, пароксизмальную тахикардию, выраженный атеросклероз, тяжелую форму ишемической болезни сердца, тяжелая сердечная недостаточность, острую инфаркт миокарда, тяжелая гипертония, портальная гипертония;
- Условия усиления возбуждения, расстройств сна, пожилых людей, алкоголизма, глаукомы, гипертиреоза, острого панкреатита, гипертрофии предстательной железы, тяжелых форм диабета.
Используйте в то же время, что и ингибиторы MAO, а также в течение 2 недель после их остановки. Комбинация метотрексата в дозировке 15 мг/неделя или более.
Пациенты, которые используют трициклические антидепрессанты или β-блокаторы, противопоказаны.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Возможные типы взаимодействия активных веществ.
Ацетилсалициловая кислота (ASC)
Использование ацетилсалициловой кислоты в сочетании с средствами
Возможное последствия
Другие негероидальные анти -инфляционные препараты (НПВП)
Существует повышенный риск язв желудочно -кишечного тракта и кровотечение из -за синергических эффектов. Когда необходимо одновременное использование этих агентов, необходимо рассмотреть использование гастропротекторов, если это возможно. Таким образом, использование такой комбинации не рекомендуется.
Кортикостероиды
Существует повышенный риск язв желудочно -кишечного тракта и кровотечение из -за синергических эффектов. Пациентам, получающим ASC и кортикостероиды, особенно у пожилых людей, рекомендуется рассмотреть целесообразность назначающих гастротраторов. Системные глюкокортикостероиды снижают уровень салицилатов в крови и увеличивают риск передозировки после лечения. Таким образом, использование такой комбинации не рекомендуется.
Пероральные антикоагулянты (например, производные кумарина)
ASA может усилить антикоагулянт. Клинический и лабораторный контроль кровотечения и времени протромбина следует проводить. Таким образом, использование такой комбинации не рекомендуется.
Тромболитики
Существует повышенный риск геморрагических осложнений. В частности, пациенты с острым инсультом не должны начинать терапию ASA в течение первых 24 часов после введения Alteplase. Таким образом, использование такой комбинации не рекомендуется.
Гепарин
Существует повышенный риск геморрагических осложнений. Клинический и лабораторный контроль времени кровотечения должен быть проведен. Таким образом, использование такой комбинации не рекомендуется.
Ингибиторы агрегации тромбоцитов (тиклопидин, клопидогрел, цилостазол)
Существует повышенный риск геморрагических осложнений. Клинический и лабораторный контроль времени кровотечения должен быть проведен. Таким образом, использование такой комбинации не рекомендуется.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SVIZS)
SSR, когда используется с ASC, может ингибировать коагуляцию или нарушение функции тромбоцитов, что приводит к геморрагическим осложнениям в целом и особенно к желудочно -кишечным кровотечениям. Таким образом, одновременного использования этих агентов следует избегать.
Дигоксин
При использовании концентрация дигоксина в плазме крови увеличивается в результате снижения почечной экскреции.
Фенитоин
На фоне приема ACC уровни фенитоина в сыворотке увеличиваются. Уровень фенитоина в сыворотке должен быть тщательно контролироваться.
Вальпроат
ASC ингибирует метаболизм вальпроата, и, следовательно, его токсичность может увеличиться. Необходимо тщательно контролировать уровни вальпровота в сыворотке.
Антагонисты альдостерона (спиронолактон, канреноат)
ASC может снизить их активность из -за ингибирования экскреции натрия мочой. Кровяное давление должно быть тщательно контролироваться.
Loop Diuretics (например, фуросемид)
ASC может снизить свою активность в результате конкуренции и ингибирования мочи простагландинов. НПВП могут вызывать острую почечную недостаточность, особенно у пациентов с дегидратацией. При использовании диуретиков в то же время, что и ASC, следует принять меры для обеспечения надлежащей гидратации пациента и для контроля функции почек и артериального давления, особенно в начале диуретиков.
Антигипертензивные агенты (ингибиторы АПФ, антагонисты рецепторов ангиотензина II, блокаторы кальциевых каналов)
ASC может снизить свою активность из -за конкуренции и ингибирования мочи простагландинов. Использование такой комбинации может привести к острой почечной недостаточности у пожилых пациентов и пациентов с дегидратацией. В начале терапии рекомендуется тщательно контролировать артериальное давление и функцию почек, а также обеспечить правильную гидратацию пациента. В случае сопутствующего использования с верапамилом время кровотечения также следует контролировать.
Уркосурические агенты (например, пробенецид, сульфинпиразон)
ASC может снизить их активность из -за ингибирования резорбции трубчатых, что приводит к высоким уровням ASA и мочевой кислоты в плазме крови.
Метотрексат
≤ 15 мг/неделя
ASC, как и все НПВП, уменьшает трубчатую секрецию метотрексата, что увеличивает его концентрации в плазме крови и, соответственно, его токсичность. Таким образом, одновременное использование НПВП не рекомендуется для пациентов, получающих метотрексат в высоких дозах. Риск взаимодействия лекарств между метотрексатом и НПВП также следует учитывать для пациентов, получающих метотрексат в низких дозах, особенно для пациентов с почечной функцией. Если необходима комбинированная терапия, результаты полного анализа крови, функции печени и почек следует контролировать, особенно в первые дни такой терапии.
Деривативы и инсулин сульфонилумолеки
ASA увеличивает свой эффект, включающую сахар, поэтому рекомендуется снизить дозу антидибетического агента, если используются высокие дозы салицилатов. Рекомендуется более осторожный контроль над глюкозой в крови.
Алкоголь
Существует повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения. Эту комбинации следует избегать.
Парацетамол
Использование парацетамола в сочетании с средствами
Возможное последствия
Ферменты печени или вещества с потенциальной гепатотоксичностью (например, алкоголь, рифампицин, изониазид, снотворные и антиэпилептические препараты, включая фенобарбитал, фенитоин и карбамазепин)
Увеличение токсичности парацетамола, которая может привести к повреждению печени, даже при использовании доз парацетамола, а не вредно в других обстоятельствах. В связи с этим необходимо контролировать функцию печени. Сопутствующее использование не рекомендуется.
Хлорампфеникол
На фоне терапии парацетамолом, риск повышения концентрации хлорамфеникола в плазме крови может увеличиться. Сопутствующее использование не рекомендуется.
Зидовудин
На фоне терапии парацетамол, риск нейтропении может быть увеличен, поэтому следует контролировать мониторинг системы, формирующей крови. Сопутствующее использование не рекомендуется, за исключением случаев, когда такое использование осуществляется под наблюдением врача.
Пробенецид
Пробенецид уменьшает клиренс парацетамола, поэтому при одновременном применении с этим инструментом должна быть уменьшена доза парацетамола. Сопутствующее использование не рекомендуется.
Пероральные антикоагулянты
На фоне повторного использования парацетамола антикоагулянтные эффекты усугубляются в течение более 1 недели. Нерегулярное использование парацетамола существенно не влияет на коагуляцию.
Пропанеллин или другие средства, которые приводят к замедлению эвакуации содержания желудка
Эти лекарства вызывают поглощение парацетамола. Антибазальный эффект может быть отсрочен и менее выражен.
Метоклопрамид или другие средства, которые приводят к ускорению эвакуации содержания желудка
Эти активные вещества вызывают ускорение поглощения парацетамола, повышая его эффективность и ускоряя начало анальгетического эффекта.
Холестирамин
Холестирамин вызывает снижение поглощения парацетамола, поэтому, если вам необходимо достичь максимального анальгетического эффекта, холестирамин следует принимать не более чем через 1 час после принятия парацетамола.
Кофеин
Использование кофеина в сочетании с средствами
Возможное последствия
Ингибиторы Мао
Комбинированное использование с кофеином может быть опасным увеличением артериального давления, поэтому эта комбинация противопоказана.
Снотворные таблетки (например, бензодиазепины, барбитураты, антигистаминные препараты)
При использовании гипнотический эффект может уменьшаться или противосудорожное действие барбитуратов может быть подавлено. Таким образом, одновременное использование не рекомендуется. Если одновременное использование этих препаратов необходимо, может быть более полезно принимать такую ​​комбинацию утром.
Литиевые препараты
После отмены кофеина уровень лития в сыворотке увеличивается, поскольку кофеин может увеличить клиренс почек лития. В связи с этим, с отменой кофеина может быть необходима для снижения дозы лития. Таким образом, одновременное использование не рекомендуется.
Диульфирам
Следует рекомендовать пациентам с алкогольной зависимостью от дисульфирама избегать кофеина, чтобы предотвратить риск ухудшения синдрома отмены алкоголя из -за сердечно -сосудистых и церебральных возбуждений кофеина.
Вещества типа эфедрина
Использование такой комбинации может увеличить риск зависимости. Таким образом, одновременное использование не рекомендуется.
Симпатомиметика или левотироксин
При использовании такой комбинации тахикарское действие может быть более выраженным из -за синергических эффектов. Таким образом, одновременное использование не рекомендуется.
Теофиллин
При использовании экскреция теофиллина может быть уменьшена.
Антибактериальные агенты серии хинолонов (ципрофлоксацин, эноксацин и пип -кислота), тербинафин, циметидин, флавоксамин и оральные противозачаточные средства
Увеличение половины жизни кофеина из -за ингибирования метаболизма с участием цитохрома P450. В связи с этим пациенты с нарушением функции печени, сердечной аритмии или скрытой эпилепсией должны избегать потребления кофеина.
Никотин, фенитоин и фенилпропаноламин
Эти вещества увеличивают половину жизни кофеина.
Клозапин
При использовании кофеина уровни увеличения клозапина в сыворотке - вероятно, из -за взаимодействия, косвенного, как фармакокинетических, так и фармакодинамических механизмов. Уровни клозапина в сыворотке следует контролировать. Таким образом, одновременное использование не рекомендуется.
Анальгетики-антипиретики
Увеличивая их эффект
Влияние на результаты лабораторных испытаний
  • Использование высоких доз ацетилсалициловой кислоты может повлиять на результаты нескольких клинических химических лабораторных испытаний.

  • Использование парацетамола может влиять на результаты определения содержания мочевой кислоты, если анализ выполняется с помощью реагента фосфорной кислоты и результаты определения гликемии, если анализ выполняется методом глюкозоксидазы/пероксидазы.

  • Кофеин может компенсировать влияние Dipridamole на кровоток в миокарде и, таким образом, влиять на результаты этого теста. Рекомендуется приостановить использование кофеина за 8-12 часов до начала этого теста.

Особенности приложения.
Вы должны проконсультироваться с врачом перед использованием лекарственного продукта.
Не превышайте эти дозы препарата. Для краткосрочного использования.
Не используйте препарат с другими парацетамол -содержащими агентами, ацетилсалициловой кислотой.
Пациенты с функциональной недостаточностью печени и почками должны уменьшить или увеличивать интервал между методами. В нарушении функции почк и печени интервал между методами должен составлять не менее 8 часов.
Оскільки ацетилсаліцилова кислота, як і всі неселективні нестероїдні протизапальні лікарські засоби, спричиняє подразнення слизової оболонки травного тракту, лікарський засіб потрібно приймати тільки після їди, запиваючи водою, лужними мінеральними водами, розчином натрію гідрокарбонату (найкраще – молоком).
При тривалому застосуванні лікарського засобу потрібно перевіряти наявність крові в калі для виявлення ульцерогенної дії та робити аналізи крові (вплив на агрегацію тромбоцитів, деяка антикоагулянтна активність).
При гіпертермії лікарський засіб бажано призначати тільки в разі неефективності інших аналгетиків-антипіретиків, оскільки існує ризик розвитку синдрому Рея. Якщо внаслідок застосування лікарського засобу виникне блювання, то слід запідозрити синдром Рея.
Необхідно враховувати, що у пацієнтів з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Захворювання печінки підвищують ризик ураження печінки парацетамолом. Небезпека передозування є вищою у пацієнтів із нецирозними алкогольними захворюваннями печінки.
У пацієнтів із тяжкими інфекціями, такими як сепсис, які супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене чи утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів.
При хірургічних операціях (у тому числі стоматологічних) застосування лікарських засобів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, підвищує імовірність появи/посилення кровотечі, що зумовлено пригніченням агрегації тромбоцитів протягом деякого часу після застосування ацетилсаліцилової кислоти. За 5-7 діб до хірургічного втручання необхідно відмінити застосування лікарського засобу (для зниження ризику підвищеної кровоточивості).
Пацієнт повинен заздалегідь попередити лікаря про прийом лікарського засобу Цитрамон Максі ® .
У пацієнтів з алергічними ускладненнями, у тому числі з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, кропив'янкою, шкірним свербежем, набряком слизової оболонки і полінозом носа, а також при їх поєднанні з хронічними інфекціями дихальних шляхів та у хворих із гіперчутливістю до нестероїдних протизапальних засобів можливий розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми, тому протипоказане застосування НПЗЗ цій категорії пацієнтів.
Ацетилсаліцилова кислота, що входить до складу лікарського засобу, навіть у невеликих дозах може знижувати виведення сечової кислоти з організму, що може стати причиною гострого нападу подагри у чутливих пацієнтів.
Під час лікування лікарським засобом не рекомендується вживати надмірну кількість напоїв, що місять кофеїн (наприклад кави, чаю). Це може спричиняти порушення сну, тремор, відчуття напруження, дратівливість, неприємне відчуття за грудниною через серцебиття.
Необхідно проконсультуватися з лікарем пацієнтам, які приймають аналгетики кожен день при артритах легкої форми; у разі, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні лікарські засоби, що мають антикоагулянтний ефект; при застосуванні лікарського засобу перед початком прийому ібупрофену як знеболювального засобу.
Не слід застосовувати при гіперчутливості до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, та з обережністю, при одночасному застосуванні антикоагулянтів, хворим з порушеннями кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота також збільшує ризик порушення функції нирок і гострої ниркової недостатності. Ібупрофен може зменшити інгібіторний вплив ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів.
Лікарський засіб може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.
Не рекомендується застосовувати лікарський засіб без консультації лікаря більше 5 днів як аналгезуючий і більше 3 днів як жарознижувальний засіб.
Під час лікування не вживати алкогольні напої (підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі).
Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.
Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.
Протипоказано призначати хворим на бронхіальну астму, при підвищеній кровоточивості, та з особливою обережністю при одночасній терапії антикоагулянтами (кумарин і гепарин), при порушеннях функції печінки та захворюваннях нирок, а також при одночасному проведенні протизапальної терапії.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб не застосовувати у період вагітності або годування груддю.
Ацетилсаліцилова кислота має тератогенний вплив; при застосуванні у період вагітності у I триместрі призводить до вади розвитку – розщеплення верхнь ого піднебіння, у III триместрі – до гальмування пологової діяльності (інгібування синтезу простагландинів), закриття артеріальної протоки у плода, що спричиняє гіперплазію легеневих судин і гіпертензію у судинах малого кола кровообігу, порушення функцій нирок з можливим наступним розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніозом, подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після застосування дуже низьких доз.
Кофеїн підвищує ризик спонтанного викидня.
Лікарський засіб проникає у грудне молоко, що підвищує ризик виникнення кровотеч у дітей внаслідок порушення функції тромбоцитів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Оскільки можливе виникнення побічних реакцій з боку нервової системи (запаморочення, підвищена збудливість, порушення орієнтації та уваги), при застосуванні лікарського засобу слід уникати керування автомобілем та роботи, що потребує підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Спосіб застосування та дози.
При головному болю:
звичайна рекомендована доза – 1 таблетка; додатково дозволяється прийняти ще 1 таблетку з інтервалом між прийомами 4-6 годин. У випадку більш інтенсивного болю можна прийняти 2 таблетки. При необхідності дозволяється прийняти 2 додаткові таблетки з інтервалом між прийомами 4-6 годин.
Цитрамон Максі ® призначений для епізодичного застосування. При терапії головного болю тривалість терапії має становити до 4 днів.
При мігрені :
при появі симптомів приймати 2 таблетки. При необхідності дозволяється прийняти 2 додаткові таблетки з інтервалом між прийомами 4-6 годин.
Цитрамон Максі ® призначений для епізодичного застосування. При терапії мігрені тривалість терапії має становити до 3 днів.
Як при головному болю, так і при мігрені максимальна добова доза лікарського засобу становить 6 таблеток (за 3 прийоми). Не слід застосовувати цей лікарський засіб довше або у більш високих дозах, ніж рекомендовано, без консультації лікаря.
Кожну дозу лікарського засобу запивати повною склянкою води.
Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.
Пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю слід враховувати, що хоча вплив захворювань печінки та нирок на фармакокінетику Цитрамону Максі ® не вивчали, але, враховуючи механізм дії ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу, розлади печінки та нирок можуть погіршитися. З цієї причини Цитрамон Максі ® протипоказаний пацієнтам з важкою печінковою або нирковою недостатністю та його слід застосовувати з обережністю пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня важкості.
Цитрамон Максі ® слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку, особливо зі зниженою масою тіла.
Діти .
Лікарський засіб не застосовувати дітям через ризик розвитку синдрому Рея (гіперпірексія, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки) при гіпертермії на тлі вірусних захворювань.
Передозування.
Симптоми передозування парацетамолом.
Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, що прийняли більше 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів з факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.
Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та мати летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження нирок. Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит.
При тривалому застосуванні лікарського засобу у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку ЦНС можуть виникати запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи − нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
Лікування: при передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути доцільність лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрація парацетамолу у плазмі крові повинна вимірюватися через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити N-ацетилцистеїн згідно з чинними рекомендаціями. При відсутності блювання може бути застосований метіонін перорально як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею. Необхідно також застосувати загальнопідтримуючі заходи.
Симптоми передозування ацетилсаліциловою кислотою.
Передозування саліцилатами можливе через хронічну інтоксикацію, що виникла внаслідок тривалої терапії (застосування понад 100 мг/кг на добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), а також через гостру інтоксикацію, яка несе загрозу життю (передозування) і причинами виникнення якої можуть бути випадкове застосування дітьми або непередбачене передозування.
Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки його ознаки неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм виникає, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз. Основні симптоми: порушення рівноваги, запаморочення, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювання, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми можна контролювати зниженням дози. Дзвін у вухах може відзначатися при концентрації саліцилатів у плазмі крові понад 150-300 мкг/мл. Серйозніші побічні реакції виникають при концентрації саліцилатів у плазмі крові понад 300 мкг/мл. Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Тяжкість стану не може бути визначена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові.
Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв'язку з затримкою шлункового вивільнення, формування конкрементів у шлунку.
Лікування: інтоксикація, спричинена передозуванням ацетилсаліциловою кислотою, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами та лікується стандартними методами, які застосовують при отруєнні. Усі вжиті заходи мають бути спрямовані на прискорення видалення лікарського засобу та відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу. Слід застосовувати активоване вугілля, форсований лужний діурез. Залежно від стану кислотно-лужної рівноваги та електролітного балансу проводити інфузійне введення розчинів електролітів. При тяжких отруєннях показаний гемодіаліз. При довготривалому застосуванні високих доз можливі апластична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія. При прийомі високих доз можливе виникнення порушень з боку центральної нервової системи (запаморочення, психомоторне збудження, порушення орієнтації та уваги, безсоння, тремор, нервозність, занепокоєння), з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз). У разі передозування можуть спостерігатися підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення ЦНС, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми.
Симптоми передозування кофеїном.
Великі дози кофеїну можуть зумовити біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію або серцеву аритмію, вплив на центральну нервову систему (запаморочення, безсоння, нервозність, нервове збудження, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, головний біль, дратівливість, стан афекту, тривожність, неспокій, тремор, судоми). Клінічно значущі симптоми передозування кофеїном пов'язані також з ураженням печінки парацетамолом.
Лікування. При передозуванні необхідна швидка медична допомога, навіть якщо симптоми передозування відсутні. Призначення метіоніну перорально або ацетилцистеїну внутрішньовенно може дати позитивний ефект протягом 48 годин після передозування. Необхідно також застосувати загальнопідтримуючі заходи, симптоматичну терапію, включаючи застосування антагоністів β-адренорецепторів, які можуть усунути кардіотоксичні ефекти. Специфічний антидот відсутній.
Побічні реакції.
При застосуванні лікарського засобу в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції, характерні для лікарських засобів ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу або кофеїну.
Більшість із перерахованих нижче побічних реакц ій мають чіткий дозозалежний характер та проявляються по-різному у кожному окремому випадку.
Можливі побічні реакції:
Часто
від ≥ 1/100 до < 1/10
Нечасто
від ≥ 1/1000 до < 1/100
Поодинокі
від ≥ 1/10000 до < 1/1000
Інфекції та інвазії

Фарингіт
З боку органів зору

Біль в очах; порушення зору
З боку органів слуху та вестибулярного апарату
Відчуття шуму/дзвону у вухах
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння
Носова кровотеча; гіповентиляція легень; ринорея
З боку шлунково-кишкового тракту
Нудота; дискомфорт у ділянці живота
Сухість у роті; діарея; блювання
Зменшення апетиту; відрижка; метеоризм; дисфагія; парестезія ротової порожнини; гіперсекреція слини
З боку нервової системи
Запаморочення
Тремор; парестезія; головний біль; відчуття занепокоєння
Дисгевзія; порушення уваги; амнезія; порушення координації рухів; гіперестезія; синусовий головний біль
З боку психіки
Нервозність
Безсоння
Тривожність; ейфоричний настрій; напруженість
З боку серцево-судинної системи

Аритмія
Гіперемія; розлади з боку периферичних судин
З боку шкіри та підшкірної клітковини

Гіпергідроз; свербіж; кропив'янка
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Ригідність опорно-рухового апарату; біль у ділянці шиї; біль у ділянці спини; м'язові спазми
Загальні розлади

Підвищена втомлюваність;
Загальна слабкість; дискомфорт у ділянці грудної клітини
Лабораторні показники

Збільшення частоти серцевих скорочень

Дані про побічні ефекти, отримані у результаті пост-маркетингових спостережень (частота невідома):
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: порушення орієнтації.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: риніт, закладеність носа, задишка, бронхіальна астма, бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших НПЗЗ.
З боку шлунково-кишкового тракту: диспептичні розлади, включаючи нудоту, блювання, дискомфорт та біль в епігастрії, печію, абдомінальний біль; запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові кровотечі та перфорації з відповідними лабораторними та клінічними проявами, виразки на слизовій оболонці ротової порожнини.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект), транзиторна печінкова недостатність із підвищенням рівня трансаміназ печінки.
З боку нирок та сечовидільної системи: нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
З боку нервової системи: головний біль, нервозність, занепокоєння, запаморочення, тремор, парестезії, дзвін у вухах, порушення зору, що може свідчити про передозування: безсоння, порушення сну, підвищена збудливість, порушення орієнтації, роздратованість.
З боку психіки: відчуття страху, занепокоєність, тривожність.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, аритмія.
З боку крові та лімфатичної системи: анемія, сульфатгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі у ділянці серця), гемолітична анемія, синці чи кровотечі, при тривалому застосуванні у великих дозах – апластична анемія, панцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. Через антиагрегантну дію на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота підвищує ризик розвитку кровотеч. Спостерігалися такі кровотечі як інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, шлунково-кишкові кровотечі та мозкові геморагії (особливо у пацієнтів із неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які у поодиноких випадках загрожували життю. Кровотечі можуть призвести до гострої та хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок.
У пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій шкіри, включаючи такі симптоми як гіперемія шкіри, відчуття жару, висипання, кропив'янка, набряк, свербіж, ангіоневротичний набряк, риніт, закладеність носа. У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення бронхоспазму; алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, які можуть вражати шкіру, дихальні шляхи, травний тракт, кардіоваскулярну систему і проявлятися у вигляді висипів, кропив'янки, набряку, свербежу.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний, кропив'янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Загальні розлади: загальна слабкість.
Також для препаратів, що містять аналогічні діючі речовини, були зафіксовані наступні побічні реакції (частота невідома): артеріальна гіпертензія, анемія, сульфатгемоглобінемія і метгемоглобінемія (цианоз, задишка, болі у ділянці серця), гемолітична анемія, відчуття страху, збудження, порушення сну, запалення травного тракту, гіпоглікемія аж до гіпоглікемічної коми, гепатонекроз (дозозалежний ефект), гіпоперфузія, некардіогенний набряк легенів.
На даний час немає даних, які б свідчили, що ступінь та тип небажаних явищ, що виникають після застосування окремо взятих діючих речовин цього лікарського засобу, збільшуються або їхній спектр розширюється при терапії комбінованим препаратом, за умов, якщо його застосовувати згідно з інструкцією.
Підвищений ризик виникнення геморагічних ускладнень може зберігатися протягом 4-8 днів після останнього прийому ацетилсаліцилової кислоти. Дуже рідко спостерігалися важкі геморагічні ускладнення (наприклад, внутрішньочерепний крововилив), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та/або на тлі одночасної терапії антикоагулянтами. В окремих випадках такі ускладнення можуть становити загрозу для життя пацієнта.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 1, по 2 або по 9 контурних чарункових упаковок у пачці.
Категорія відпуску. Без рецепта: таблетки № 10 (10×1), таблетки № 20 (10×2);
За рецептом: таблетки № 90 (10×9).
Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.
КИСЛОТА АЦЕТИЛСАЛИЦИЛОВАЯ+КОФЕИН+ПАРАЦЕТАМОЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа