Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Дебанс
Различия _
Место хранения:
Активное вещество: дектетопрофен;
1 мл раствора для инъекций содержит дектекетопрофен троатмол 36,9 мг, эквивалентный 25 мг дектекетопрофена;
Вспомогательные вещества: этанол 96%, хлорид натрия, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные пропионовой кислоты. Дектеретопрофен. ATH M01A E17 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Дектерфен Трометр - это соль пропионовой кислоты, которая имеет обезболивающее, противовоспалительное и антипиретное действие и относится к нестероидным противовоспалительным препаратам (NSAID). Механизм его действия основан на уменьшении синтеза простагландинов из-за ингибирования циклооксигеназы. Специально ингибированное преобразование циклического эндоперокси циклического эндоперокси PGG2 и PGH2 PGG2 и PGH2, PGE2, PGF2A, PGD2, PGD2, простациклин и PGI2 и Thromboxane THA2 и THV2. Кроме того, ингибирование синтеза простагландинов может повлиять на другие воспалительные медиаторы, такие как Кинин, который также может косвенно влиять на основной эффект препарата. Был выявлен подавленный эффект Дектерфена Трометамола на активность циклооксигеназы-1 и циклооксигеназы-2. Клинические исследования в различных типах боли продемонстрировали, что DEXSterfren Trometamol имеет выраженный анальгетический эффект. Анестезируемое действие Дексатерифена Трометрамола в внутримышечном и внутривенном введение пациентам с болью средней и сильной интенсивностью было изучено в различных типах боли в хирургических вмешательствах (ортопедические и гинекологические операции, транзакции по брюшной полости), а также от боли в опорно-двигательной системе (Острая поясничная боль) и почечная колика. Во время анальгетического эффекта исследования началось быстро и достиг максимума в течение первых 45 минут. Продолжительность анальгетического действия после применения 50 мг дектекетопрофена трометамола обычно составляет 8 часов. Клинические исследования продемонстрировали, что использование троаметрамола дектекетопрофена может значительно уменьшить дозу опиоидов в их одновременном применении для облегчения послеоперационной боли. Если пациенты, которые вводили для облегчения послеоперационной боли с использованием морфина для обезболивающего устройства для контролируемого и вводимого дектекетопрофена трометамола, они требовали значительно меньшее морфина (30-45%), чем пациенты, получающие плацебо.
Фармакокинетика.
После внутримышечного дектекетопрофена троатмола C Max достигается примерно через 20 минут (10-45 минут). Доказано, что единственная внутримышечная или внутривенная инъекция 25-50 мг, площадь под кривой «время концентрации - время» пропорциональна дозе. Фармакокинетические исследования повторного применения препарата показали, что C Max и AUC после последнего внутримышечного и внутривенного неотличима от равновесия после одного использования, указывающего на то, что никакие накопления препарата. Аналогично для других препаратов с высокой степенью связывания белков в плазме крови (99%) объем распределения Дектерфароза составляет в среднем 0,25 л / кг. Направоподило срок около 0,35 часа и полураспада - 1-2,7 часа. Метаболизм Дектерфена в основном происходит путем конъюгации с глюкологической кислотой и следующим выводом почек. После введения Дектерфена троатмола в моче будет обнаружен только оптический изомер S - (+), указывающий на отсутствие преобразования препарата к оптическому изомеру R - (-). После введения единых и множественных доз степени влияния препарата у здоровых пожилых добровольцев (65 лет), которые участвовали в исследовании, были значительно выше (55%), чем у молодых волонтеров, но статистически значимая разница в C Max и Смиренные ее достижения наблюдались. Средний период полураспада увеличился (до 48%), а определенный общий клиренс был уменьшен.
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение острой боли средней и высокой интенсивности, когда оральное введение препарата невосприненно, такое как послеоперационная боль, почечная колика и боль в поясничном пояснике (боль в спине).
Противопоказание.
Гиперчувствительность к дектекетопрофене, любые другие НПВП или наполнители препарата;
Если вещества аналогичных действий, такие как аспирин или другие НПВП, провоцируют развитие астсских приступов, бронхоспазм, острый ринит или вызывают развитие носальных полипов, появление уравновешенности или ангионевролив;
В активной фазе язвенной язвы или кровотечения, подозреваемые им или с рецидивирующим язвенным кровотечением или историей (по крайней мере, два подтвержденных изъязвления фактов или кровотечения) или хронической диспепсии;
с желудочно-кишечным кровотечением, еще одно кровотечение в активной фазе или с увеличением кровотечения;
с желудочно-кишечным кровотечением или перфорацией в анамнезе, связанном с предварительной терапией НПВП;
с болезнью Крона или с неспецифическим язвом колитом;
с бронхиальной астмой в анамнезе;
с тяжелой сердечной недостаточностью;
с нарушением функциональной среды почек среднего или тяжелой (зазор креатинина <50 мл / мин);
С тяжелым нарушением функции печени (10-15 баллов на шкале Childa-Pew);
с геморрагическим диатером и в других расстройствах коагуляции крови;
В III триместре беременности и во время кормления грудью;
Заявка на Neyroaksialnoho, Intrathecal или Epidural Imitial (через этанол).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Сопущенное использование лекарств с НПВП не рекомендуется:
Другие НПВП, включая салицилиты в высоких дозах (≥ 3 г / день). Сопутствующее администрация нескольких НПВП увеличивает риск язв в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении из-за их взаимно армирующих действий.
Антикоагулянты: НПВП повышает эффект антикоагулянтов, таких как варфарин из-за высокой степени дектекетопрофена связывания с белками плазмы и ингибирование функций тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Если необходим сопутствующее использование, он должен находиться под тесном медицинским наблюдением и соответствующими лабораторными параметрами.
Гепарин: повышенный риск кровотечения (путем ингибирования функции тромбоцитов и повреждение слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки). Если необходим сопутствующее использование, он должен находиться под тесном медицинским наблюдением и соответствующими лабораторными параметрами.
Кортекостероидные препараты: повышенный риск развития язв в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении.
Литий (включая отчеты по нескольким НПВП): NSAIDS увеличивает уровень лития в крови, что может привести к токсичности (снижению почек экскреции лития). Таким образом, в начале дектекетопрофена используют при дождевой регулировке или прекращении препарата для контроля уровня лития в крови.
Метотрексат в высоких дозах (не менее 15 мг в неделю). За счет уменьшения почечной очистки метотрексата во время лечения НПВП в целом увеличивается его негативное влияние на систему крови.
Производные гидантоины и сульфонамиды, могут увеличить токсичность этих веществ.
Однокомнатное использование таких средств NSAID требует осторожности:
Диуретики, ангиотензинско-преобразующие ингибиторы фермента (ACE), антибактериальные аминогликозиды и антагонисты рецептора ангиотензина II. Декстеретопрофен снижает эффективность мочегонных агентов и других антигипертензивных агентов. У некоторых пациентов с нарушением почечной функции (например, обезвоживания или пожилых пациентов) употребляют препараты, которые ингибируют циклоксигеназу, наряду с ингибиторами ACE, антагонисты ангиотензина II антагонисты или антибактериальные аминогликозиды, могут ухудшить функцию почек, которая обычно обратимый процесс. При нанесении DEXTERFEN, наряду с любым мочегонным средством, вы должны убедиться, что отсутствие обезвоживания у пациента, а в начале лечения необходимо контролировать функцию почек.
Метотрексат при низких дозах (менее 15 мг в неделю): путем снижения почечной очистки метотрексата во время лечения НПВП увеличивает его негативное воздействие на систему крови в целом. В первые недели одновременного использования необходимо проводить анализ крови каждую неделю. Даже с легкой нарушенной почечной функцией и у пожилых пациентов лечение следует проводить под строгим медицинским надзором.
PentoxifyLline: есть риск кровотечения. Хотите больше контроля и больше времени, чтобы проверить скорость кровотечения.
Зидовудин: риск повышает токсичные эффекты на эритроциты в эритроцитах путем воздействия на ретикулоциты, после 1 недели использования NSAID приводит к тяжелой анемии. В течение 1-2 недель после применения НПВП следует проводить анализы крови, чтобы проверить содержимое и ретикулоциты.
Сульфонилморированные препараты: НПВП могут укреплять гипогликемический эффект этих препаратов из-за смещения сульфонилмографических препаратов в соединениях к белкам плазмы.
Необходимо принять во внимание возможные взаимодействия при нанесении таких средств:
β-блокаторы, НПВП способен ослабить их антигипертензивный эффект путем ингибирования синтеза простагландина.
Циклоспорин и такролимус: нефротоксичность может быть увеличена из-за воздействия НПВП на почечные простагландины. В комбинированной терапии вам следует контролировать функцию почек;
Тромболитические препараты: повышенный риск кровотечения.
Антиплательные агенты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: повышенный риск желудочно-кишечного кровотечения.
Пробенецид: может увеличить концентрацию дектекетопрофена в плазме, что, вероятно, связано с ингибированием почечной трубчатой выделения и конъюгации лекарственного средства с глюкуроновой кислотой и требует регулировки дозы DEXKETOPROFEN.
Сердечные гликозиды: НПВП могут увеличить концентрацию в плазменных гликозидах.
Мифепристон, благодаря теоретическому вероятности снижения эффективности мифепристона под влиянием престахландских ингибиторов, НПВП следует вводить только через 8-12 дней после терапии MifePristone.
Кинолоны: результаты исследований животных показали, что использование производных хинолона при высоких дозах в сочетании с НПВП увеличивает риск изъятий.
Особенности приложения.
С осторожностью следует использовать препарат у пациентов с историей аллергических условий. Избегайте препарата в сочетании с другими НПВП, включая выборочные ингибиторы COX-2. Побочные реакции могут быть уменьшены путем применения наименьшей эффективной дозы в течение кратчайшего времени, необходимое для улучшения состояния.
Желудочно-кишечное кровотечение, изъязвление или перфорация, в некоторых случаях с фатальными последствиями, зафиксированными при использовании НПВП на разных этапах лечения независимо от симптомов, предшественников или имеют историю серьезной патологии пищеварительного тракта. При развитии желудочно-кишечного кровотечения препарат следует прекратить препарат. Риск желудочно-кишечного кровотечения, изъязвления или перфорации увеличился с увеличением доз НПВП у пациентов с историей язвы, особенно осложненной кровотечением или перфорацией, а также у пожилых людей. У пациентов пожилых людей, повышенная частота побочных реакций НПВП, особенно возникновение желудочно-кишечного кровотечения и перфорации, иногда с летальным следствием. Лечение таких пациентов должно начинаться с самой маленькой возможной дозы. NSAZ должен быть назначен пациентам пациентам пищеварительного тракта в анамнезе, поскольку существует риск обострения. Использование NSaz может привести к рецидивам неспецифического язвенного колита, а также заболеваний Crohn у пациентов в этапе ремиссии. Перед применением дектекетопрофена троатмола пациентов с историей эзофагита, гастрита и / или язвенной болезни, должны быть уверены, что эти заболевания в ремиссии. У пациентов с нынешним симптомами патологии пищеварительного тракта и заболеваний пищеварительного тракта в анамнезе во время использования препарата необходимо контролировать состояние пищеварительного тракта на основе возможных нарушений, особенно для желудочно-кишечного кровотечения.
Для этих пациентов, и пациенты, которые используют ацетилсалициловую кислоту в низких дозах или других средствах, чтобы увеличить риск побочных реакций от пищеварительного тракта, вы должны рассмотреть комбинированную терапию с примером протектора препаратов по мизопростолам или ингибиторам протонного насоса.
Пациенты, особенно пожилые люди, которые имеют побочные эффекты от пищеварительного тракта, необходимо уведомить доктора обо всех необычных симптомах, связанных с пищеварительной системой, в частности желудочно-кишечным кровотечением, особенно на начальных этапах лечения.
Он следует использовать с осторожностью у пациентов, которые одновременно используют инструменты, которые могут увеличить риск изъязвления или кровотечения, оральные кортикостероиды, антикоагулирующие агенты (например, варфарин), селективных ингибиторов вторжения серотонина или антиплателетных агентов, таких как аспирин.
Не избирательные НПВП могут снизить агрегацию тромбоцитов и увеличить время кровотечения, подавляя синтез простагландинов. Сопутствующее использование дектекетопрофена Трометрамола и низкомолекулярная гепарин в профилактических дозах в послеоперационном периоде, изученном в клинических испытаниях, были обнаружены влияние на параметры коагуляции. Однако пациенты, которые использовали DEXKETOPROFEN TROMETAMOL одновременно с препаратами, которые влияют на гемостаз, такие как с варфарином и другими наркотиками Coumarin или гепарин, должны находиться под близким медицинским наблюдением.
Пациенты с гипертонией и / или застойной сердечной недостаточностью, мягкая или умеренная серьезность должны находиться под тесном медицинским наблюдением, из-за возможного удержания воды в организме и появлении периферических отеков.
В соответствии с существующими клиническими и эпидемиологическими данными использования некоторых NSazs, особенно в высоких дозах и в течение длительного времени, могут сопровождаться некоторыми увеличением риска условий, вызванные артериальным тромбозом, таким как инфаркт миокарда или инсульт. Данные по исключительному декстерефуному трометемолу недостаточно.
При неконтролируемой артериальной гипертонии, застойная сердечная недостаточность, подтвержденная ишемическими сердечными заболеваниями, болезнью периферических артерий и / или мозговых сосудов декстеретопрофен Трометрамола, следует использовать только после тщательной оценки состояния пациента. То же самое должно быть сделано до долгосрочного лечения пациентов с факторами риска для сердечно-сосудистых заболеваний (например, гипертонии, гиперлипидемии, сахарным диабетом, курением).
Были сообщения о очень редких случаях серьезных кожных реакций (некоторые - с летальным исходом) во время лечения НПВП, включая отклитивный дерматит, синдром Стивенс-Джонсона и токсичным эпидермальным некролизом. Возможно, наибольший риск их возникновения наблюдается у пациентов в раннем лечении; Большинство пациентов они произошли в течение 1 месяца терапии. Когда кожная сыпь, знаки поражений слизистой оболочки или симптомы повышенной чувствительности к другому препарату-диапазону ® должны быть прекращены. Как и все NSAID, препарат способен увеличить уровень азота мочевины и креатинина в плазме крови. Как и другие ингибиторы синтеза простагландина, препарат может быть связан с неблагоприятными реакциями почек, которые могут привести к гломерулонефриту, интерстициальным нефритным, папиллярным некрозом, нефротическим синдромом и острой почечной недостаточности.
Как и другие НПВП, препарат может привести к временному и незначительному увеличению показателей некоторых образцов печени, а также значительное увеличение AST и ALT. При соответствующем увеличении этих процедур оно должно быть прекращено.
Он должен использоваться с осторожностью у пациентов с нарушением наркотиков печенью и / или заболеванием почек, а пациентами с гипертонией и / или застойной сердечной недостаточностью, поскольку они имеют во время лечения NSAID, ухудшением почечной функции, удержание жидкости в организме и внешний вид периферизации отек. Из-за повышенного риска нефротоксичности препарат следует использовать с осторожностью при лечении диуретическими агентами, а также пациентами, в которых возможен развитие гиповолемии.
Особливої обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності, оскільки на тлі застосування препарату підвищується ризик виникнення серцевої недостатності.
Найбільше порушень функції нирок, серцево-судинної системи та печінки виникає у пацієнтів літнього віку.
ДЕ-СПАН ® слід з обережністю призначати пацієнтам із порушеннями кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Як і інші НПЗЗ, декскетопрофен трометамол здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. У ізольованих випадках під час застосування НПЗЗ були повідомлення про активізацію інфекційних процесів, що локалізуються у м'яких тканинах. Таким чином, якщо під час застосування з'являються або посилюються симптоми бактеріальної інфекції, пацієнтам рекомендується негайно звернутися до лікаря.
Як і всі інші НПЗЗ, декскетопрофен трометамол може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Жінки, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження на предмет безпліддя, слід розглянути можливість відміни препарату. Застосування препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе у випадках крайньої необхідності.
Одна ампула препарату ДЕ-СПАН ® містить 200 мг етанолу, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 мл вина на дозу. Препарат може негативно впливати на осіб, які страждають на алкоголізм. Вміст етанолу слід враховувати при застосуванні препарату у І та ІІ триместрах вагітності, дітям та пацієнтам із групи ризику, наприклад при захворюваннях печінки, а також пацієнтам, хворим на епілепсію. Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тому майже не містить вільного натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату ДЕ-СПАН ® протипоказано у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня, виникнення у плода вад серця та незрощення передньої черевної стінки. Так абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з < 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ підвищується зі збільшенням дози препарату та тривалості терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у тварин викликало збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної смертності. Крім того, у тварин, яким застосовували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалася частота виникнення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Однак, дослідження декскетопрофену трометамолу на тваринах не виявили токсичності щодо репродуктивних органів. Призначення декскетопрофену трометамолу у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки у разі крайньої необхідності. При призначенні декскетопрофену трометамолу жінкам, які планують вагітність, або у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють наступне:
Ризики для плода:
кардіопульмональний токсичний синдром (із закупоркою артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
порушення функції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності із розвитком маловоддя.
Ризики для матері та дитини наприкінці вагітності:
подовження часу кровотечі (ефект пригнічення агрегації тромбоцитів), що можливе навіть за умови застосування низьких доз;
затримка скорочення матки з відповідною затримкою пологів та затяжними пологами.
Даних щодо проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На тлі застосування препарату ДЕ-СПАН ® можливе виникнення запаморочення, сонливості та підвищеної втомлюваності, тому не виключається слабкий або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або обслуговувати інші механізми. Пацієнти повинні це враховувати та об'єктивно оцінювати свою здатність до виконання таких робіт.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі.
Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8–12 годин. При необхідності повторну дозу слід вводити через 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг. Препарат призначений для короткотривалого застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2-х діб). Пацієнтів слід переводити на пероральне застосування аналгетиків, якщо це можливо. Побічні реакції можна скоротити за рахунок застосування найменш ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану. При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.
Пацієнти літнього віку.
Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату, максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Порушення з боку печінки.
Для пацієнтів із патологією печінки з легким або середнім ступенем тяжкості (5-9 балів за шкалою Чайлда-П'ю) слід зменшити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки (10–15 балів за шкалою Чайлда-П'ю) препарат протипоказаний.
Порушення з боку нирок.
Для пацієнтів із порушеннями функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну становить 50–80 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну становить < 50 мл/хв) препарат протипоказаний.
Діти (у тому числі підлітки).
Препарат не слід застосовувати дітям (у тому числі підлітки) через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки застосування.
Внутрішньом'язове введення.
Розчин для ін'єкцій слід повільно вводити глибоко у м'язи.
Внутрішньовенна інфузія.
Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30–100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розчині глюкози або розчині Рінгера-лактату. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Готовий розчин повинен бути прозорий. Інфузію необхідно проводити протягом 10–30 хвилин. Не допускати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.
ДЕ-СПАН ® , розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у розчині глюкози, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та теофіліном.
Препарат не можна змішувати у розчині для інфузій із прометазином та пентазоцином.
Внутрішньовенна ін'єкція (болюсне введення). При необхідності вміст однієї ампули (2 мл розчину для ін'єкцій) слід вводити внутрішньовенно протягом не менше 15 секунд.
Препарат можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) із розчинами для ін'єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.
ДЕ-СПАН ® не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) із розчинами допаміну, прометазину пентазоцину, петидину та гідрокортизону, тому що утворюється білий осад.
Препарат можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.
При внутрішньом'язовому або внутрішньовенному ін'єкційному застосуванні препарат слід негайно ввести після того, як він був набраний з ампули. Розчин для внутрішньовенної інфузії слід застосовувати одразу після його приготування.
При зберіганні розведених розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.
Препарат ДЕ-СПАН ® призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід вилити. Перед введенням препарату необхідно впевнитися, що розчин прозорий та безбарвний. Розчин, що містить тверді частки, застосовувати не можна.
Діти.
Препарат не слід застосовувати дітям (у тому числі підлітки) через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Передозування.
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) та нервової системи (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану пацієнта. Декскетопрофену трометамол видаляється з організму за допомогою діалізу.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці зазначені розподілені за органами та системами органів і частотою виникнення побічні реакції, зв'язок яких із декскетопрофеном трометамолом, за даними клінічних досліджень, визнаний як мінімум можливим, а також побічні реакції, повідомлення про які були отримані у післяреєстраційному періоді.
MedDRA Класи систем органів | Часто (≥ 1/100, < 1/10) | Нечасто (≥ 1/1000, <1/100) | Рідко (≥ 1/10000, < 1/1000 | Очень редко (< 1/10000) |
З боку системи крові та лімфатичної системи | – | Анемія | – | Нейтропенія, тромбоцитопенія |
З боку імунної системи | – | – | Набряк гортані | Анафілактичні реакції, у тому числі анафілак-тичний шок |
Порушення метаболізму та обміну речовин | – | – | Гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцери-демія, анорексія, відсутність апетиту | – |
З боку психіки | – | Безсоння, занепокоєність | – | – |
З боку нервової системи | – | Головний біль, запаморочення, сонливість | Парестезії, непритомність | – |
З боку органів зору | – | Нечіткість зору | – | – |
З боку органів слуху | – | Вертиго | Дзвін у вухах | – |
З боку серця | – | Пальпітація | Екстрасистолія, тахікардія | – |
З боку судинної системи | – | Артеріальна гіпотензія, припливи | Артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен | – |
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння | – | – | Брадипное | Бронхоспазм, задишка |
З боку шлунково-кишкового тракту | Нудота, блювання | Біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті | Виразкова хвороба, кровотеча або перфорація | Панкреатит |
З боку гепатобіліарної системи | – | – | Гепатит, жовтяниця | Гепатоцелюлярна патологія |
З боку шкіри та підшкірної тканини | – | Дерматити, свербіж, висипання, підвищене потовиділення | Кропив'янка, вугри | Синдром Стівен-са–Джонсона, токсичний епідер-мальний некроліз (синдром Лайєл-ла), ангіоневро-тичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибіліза-ція |
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини | – | – | Ригідність м'язів, скутість у суглобах, м'язові судоми, біль у спині | – |
З боку нирок та сечовидільної системи | – | – | Гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурія, протеїнурія | Нефрит, нефротичний синдром |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | – | – | Менструальні порушення, по-рушення функції передміхурової залози | – |
Загальні розлади | Біль у місці ін'єкції, реакції у місці ін'єкції, у тому числі запалення, ге-матома, кро-вотеча | Пропасниця, підвищена втомлюваність, біль, озноб, астенія, нездужання | Тремтіння, периферичні набряки | – |
исследование | – | – | Відхилення у печінкових пробах | – |
Порушення з боку травного тракту спостерігалися найчастіше.
Можливий розвиток виразкової хвороби, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку. За наявними даними, на тлі застосування препарату може виникати нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороба Крона. Рідше спостерігається гастрит. Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Як і у випадку застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, що загалом виникає у пацієнтів, хворих на системний червоний вовчак або на змішані захворювання сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемолітична анемія, рідко – агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Відповідно до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може супроводжуватися деяким збільшенням ризику розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад інфаркту міокарда та інсульту.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці. Після розведення розчин зберігають протягом 24 годин при температурі від 2 до 8 °С у захищеному від дії світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
ДЕ-СПАН ® не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) із розчинами допаміну, прометазину пентазоцину, петидину та гідрокортизону, тому що утворюється білий осад.
Розведені розчини для інфузій, отримані як зазначено у розділі «Спосіб застосування та дози», не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.
Упаковка.
По 2 мл в ампулах № 5 (5×1) або № 10 (5×2) у касетах у пачці з картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків» (відповідальний за виробництво та контроль/випробування серії, не включаючи випуск серії).
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МІКРОХІМ» (відповідальний за випуск серії, не включаючи контроль/випробування серії).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36 (Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків»).
Україна, 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Леніна, буд. 33 (Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МІКРОХІМ»).
Заявник.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МІКРОХІМ».
Місцезнаходження заявника.
Україна, 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Леніна, буд. 33.
Повідомити про небажане явище при застосуванні лікарського засобу Ви можете за телефоном +38(050) 309-83-54 (цілодобово).