Личный кабинет
ДИКЛОФЕНАК-ДАРНИЦА раствор для инъекций 25 мг/мл амп. 3 мл №10
rx
Код товара: 31881
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
1 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 05.04.2026
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ДИКЛОФЕНАК - ПОЖЕРТВОВАНИЕ
ДИКЛОФЕНАК-ДАРНИЦА
Состав:
действующее вещество : диклофенак;
1 мл раствора содержит: диклофенак натрия 25 мг;
вспомогательные вещества : маннит (Е 421), метабисульфит натрия (Е 223), спирт бензиловый, пропиленгликоль, натрия гидроксид, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Раствор для инъекций.
Основные физико-химические свойства: прозрачная, бесцветная или слегка желтоватая жидкость со слабым специфическим запахом.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические препараты. Производные уксусной кислоты и родственные соединения. Код АТХ M01A B05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Диклофенак-Дарница содержит диклофенак натрия – нестероидное соединение с выраженными противоревматическими, противовоспалительными, обезболивающими и жаропонижающими свойствами. Основным механизмом действия препарата считают подавление биосинтеза простагландинов, играющих важную роль в возникновении воспаления, болей и болей. При ревматических заболеваниях противовоспалительные и обезболивающие свойства препарата вызывают клинический ответ, который характеризуется исчезновением признаков и симптомов: боли в покое и при движении, утренней скованности и припухлости суставов, а также заметным улучшением двигательных функций.
Диклофенак оказывает выраженное анальгезирующее действие при умеренных и сильных болях неревматического генеза в течение 15-30 минут.
Диклофенак также продемонстрировал значительный эффект при приступах мигрени.
При посттравматических и послеоперационных состояниях с воспалительными процессами диклофенак быстро купирует спонтанную боль и боль при движении, уменьшает отеки, вызванные воспалением и ранами.
При одновременном применении препарата с опиоидными анальгетиками для купирования послеоперационной боли диклофенак существенно снижает потребность в них.
Диклофенак натрия in vitro в концентрациях, эквивалентных достигнутым у человека, не ингибирует синтез протеогликанов в хрящевой ткани.
Диклофенак-Дарница, раствор для инъекций в ампулах, особенно необходим для лечения воспалительных и дегенеративных ревматических заболеваний и болевого синдрома, обусловленного воспалением неревматического происхождения.
Фармакокинетика.
Поглощение. После внутримышечного введения 75 мг диклофенака абсорбция начинается немедленно, а средняя максимальная концентрация в плазме примерно 2,5 мкг/мл (8 мкмоль/л) достигается примерно через 20 минут. Объем абсорбции может линейно зависеть от дозы.
Если необходимо ввести 75 мг диклофенака путем внутривенной инфузии в течение 2 часов, средняя максимальная концентрация в плазме составляет примерно 1,9 мкг/мл (5,9 мкмоль/л). Более короткое время инфузии приводит к более высоким пиковым концентрациям в плазме, тогда как более длительная инфузия приводит к концентрации, пропорциональной скорости инфузии через 3-4 часа. После внутримышечной инъекции или введения гастрорезистентных таблеток или суппозиториев концентрации в плазме быстро снижаются сразу после достижения пиковых уровней.
Биодоступность. Площадь под кривой концентрации (AUC) после внутримышечного или внутривенного введения примерно в два раза больше, чем после перорального или ректального введения, поскольку примерно половина действующего вещества метаболизируется при первом прохождении через печень («эффект «первого прохождения») в случае, когда препарат вводят перорально или ректально.
Фармакокинетические свойства не изменяются после многократного приема. При соблюдении рекомендуемых интервалов дозирования препарат не накапливается.
Распределение. 99,7% диклофенака связывается с белками сыворотки крови, преимущественно с альбумином (99,4%). Видимый объем распределения составляет 0,12-0,17 л/кг.
Диклофенак попадает в синовиальную жидкость, где максимальные концентрации устанавливаются через 2-4 часа после достижения пикового значения в плазме крови. Очевидный период полувыведения из синовиальной жидкости составлял от 3 до 6 часов. Через 2 часа после пика плазменные концентрации диклофенака в синовиальной жидкости превышают таковые в плазме и остаются повышенными в течение 12 часов.
Диклофенак был обнаружен в низкой концентрации (100 нг/мл) в грудном молоке кормящей женщины. Расчетное количество препарата, поступающего в организм ребенка с грудным молоком, эквивалентно 0,03 мг/кг/сут.
Биотрансформация. Биотрансформация диклофенака происходит частично путем глюкуронидации интактной молекулы, но преимущественно путем однократного и многократного гидроксилирования и метоксилирования, что приводит к образованию нескольких фенольных метаболитов (3'-гидрокси-, 4'-гидрокси-, 5-гидрокси-, 4',5-дигидрокси- и 3'-гидрокси-4'-метоксидиклофенак), большая часть которых превращается в глюкуронидные конъюгаты. Два из этих фенольных метаболитов биологически активны, но их действие значительно менее выражено, чем у диклофенака.
Разведение. Общий системный клиренс диклофенака в плазме крови составляет 263 ± 56 мл/мин (среднее значение ± стандартное отклонение). Конечный период полувыведения из плазмы составляет 1-2 часа. Четыре метаболита, включая два активных, также имеют короткий период полувыведения из плазмы — 1–3 часа. Один метаболит, 3'-гидрокси-4'-метоксидиклофенак, имеет гораздо более длительный период полувыведения из плазмы. Однако этот метаболит на самом деле неактивен.
Примерно 60% введенной дозы выводится с мочой в виде глюкуронидного конъюгата интактной молекулы и в виде метаболитов, большая часть которых также превращается в глюкуронидные конъюгаты. Менее 1% выводится в неизмененном виде. Остатки дозы выводятся в виде метаболитов через желчь и кал.
Особые группы пациентов.
Пожилые пациенты. Возрастных различий в абсорбции, метаболизме или выведении препарата не наблюдалось. Однако у некоторых пожилых пациентов 15-минутная внутривенная инфузия приводила к повышению концентрации в плазме на 50% выше, чем у молодых здоровых людей.
Пациенты с нарушением функции почек. Накопления активного вещества не следует ожидать у пациентов с нарушением функции почек при применении обычного режима дозирования. В условиях клиренса креатинина менее 10 мл/мин уровни гидроксиметаболитов в плазме крови при достижении равновесного состояния примерно в 4 раза выше, чем у больных с нормальной функцией почек.
Таким образом, метаболиты окончательно выводятся с желчью.
Больные с заболеваниями печени. У пациентов с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени кинетика и метаболизм диклофенака такие же, как у здоровых добровольцев.
Клинические характеристики.
Индикация.
Препарат для внутримышечного введения предназначен для лечения:
- воспалительные и дегенеративные формы ревматизма, ревматоидный артрит, болезнь Бехтерева, остеоартрит, спондилоартрит, вертеброгенный болевой синдром, внесуставной ревматизм;
- острые приступы подагры;
- почечная и желчная колика;
- боль и отеки после травм и операций;
- сильные приступы мигрени.
Препарат при внутривенном введении предназначен для лечения или профилактики послеоперационных болей.
Противопоказание.
- Известна повышенная чувствительность к действующему веществу, метабисульфиту или каким-либо другим компонентам препарата.
- Как и другие нестероидные противовоспалительные средства (НПВП), диклофенак также противопоказан пациентам, у которых применение ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных средств провоцирует приступ бронхиальной астмы, ангионевротический отек, крапивницу или острый ринит.
- Кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанные с предшествующим лечением НПВП.
- Активная пептическая язва/кровотечение или рецидив пептической язвы/кровотечения в анамнезе (два или более отдельных эпизода установленного изъязвления или кровотечения).
- Воспалительные заболевания кишечника (например, болезнь Крона или язвенный колит).
- Печеночная недостаточность.
- Почечная недостаточность.
- Застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV).
- У больных ишемической болезнью сердца (стенокардия, перенесенный инфаркт миокарда).
- Цереброваскулярные заболевания у больных, перенесших инсульт или перенесших эпизоды транзиторных ишемических атак.
- Заболевания периферических артерий.
- Лечение периоперационной боли при аортокоронарном шунтировании (или использовании аппарата искусственного кровообращения).
- Существует высокий риск послеоперационных кровотечений, нарушений свертываемости крови, нарушений гемостаза, нарушений кроветворения или цереброваскулярных кровотечений.
- III триместр беременности.
В данной лекарственной форме препарат противопоказан детям.
Внутривенные инфузии противопоказаны при:
- одновременный прием НПВП или антикоагулянтов (в том числе низких доз гепарина);
- геморрагический диатез в анамнезе или подтвержденное/подозреваемое цереброваскулярное кровотечение в анамнезе;
- хирургические вмешательства с высоким риском кровотечения;
- История бронхиальной астмы;
- почечная недостаточность средней или тяжелой степени (уровень креатинина в сыворотке крови >160 ммоль/л);
- гиповолемия или обезвоживание различного генеза.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Ниже представлены взаимодействия, которые наблюдались при применении препаратов диклофенака в виде раствора для инъекций и/или других лекарственных форм.
Литий. В условиях одновременного применения диклофенак может повышать концентрацию лития в плазме крови. Рекомендуется контролировать уровень лития в сыворотке крови.
Дигоксин. В условиях одновременного применения диклофенак может повышать концентрацию дигоксина в плазме крови. Рекомендуется контролировать уровень дигоксина в сыворотке крови.
Диуретики и антигипертензивные средства. Как и другие НПВП, одновременное применение диклофенака с диуретиками или антигипертензивными средствами (например, β-блокаторами, ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента (АПФ)) может привести к снижению их антигипертензивного эффекта за счет ингибирования синтеза сосудорасширяющих простагландинов. Поэтому такую комбинацию следует применять с осторожностью, а пациентам, особенно пожилого возраста, следует тщательно контролировать артериальное давление. Пациенты должны получать адекватную гидратацию, а также рекомендуется контролировать функцию почек после начала сопутствующей терапии и регулярно в дальнейшем, особенно при применении диуретиков и ингибиторов АПФ из-за повышенного риска нефротоксичности.
Лекарственные средства, вызывающие гиперкалиемию. Сопутствующее лечение калийсберегающими диуретиками, циклоспорином, такролимусом или триметопримом может быть связано с повышением уровня калия в сыворотке крови, поэтому пациентов следует наблюдать чаще.
Другие НПВП и кортикостероиды. Одновременное применение диклофенака и других системных НПВП или кортикостероидов может увеличить частоту побочных реакций со стороны желудочно-кишечного тракта. Следует избегать одновременного применения двух и более НПВП.
Антикоагулянты и антитромботические средства. Рекомендуется соблюдать меры предосторожности, поскольку одновременное применение может увеличить риск кровотечения. Хотя клинические исследования не указывают на влияние диклофенака на активность антикоагулянтов, имеются некоторые данные о повышении риска кровотечений у пациентов, одновременно получающих диклофенак и антикоагулянты. Поэтому рекомендуется тщательное наблюдение за такими пациентами. Как и другие НПВП, диклофенак в высоких дозах может временно ингибировать агрегацию тромбоцитов.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (СИОЗС). Одновременное применение системных НПВП и СИОЗС может повысить риск кровотечений в пищеварительном тракте.
Противодиабетические препараты. Клинические исследования показали, что диклофенак можно применять вместе с пероральными противодиабетическими средствами, не влияя на их клинический эффект. Однако известны отдельные случаи как гипогликемического, так и гипергликемического эффектов, требующие изменения дозировки противодиабетических средств на фоне лечения диклофенаком. Такие состояния требуют контроля уровня глюкозы в крови в качестве меры предосторожности во время сопутствующей терапии.
Холестипол и холестирамин. Одновременное применение диклофенака и холестипола или холестирамина снижает абсорбцию диклофенака примерно на 30% и 60% соответственно. Лекарства следует принимать с интервалом в несколько часов.
Препараты, стимулирующие ферменты, метаболизирующие лекарства. Препараты, стимулирующие ферменты, например, рифампицин, карбамазепин, фенитоин, зверобой продырявленный (Hypericum perforatum), теоретически способны снижать концентрацию диклофенака в плазме крови.
Метотрексат. При назначении НПВП менее чем за 24 часа до или после лечения метотрексатом рекомендуется соблюдать осторожность, так как может повыситься концентрация метотрексата в крови и усилиться токсичность этого вещества. Диклофенак может ингибировать клиренс метотрексата в почечных канальцах, что приводит к повышению уровня метотрексата. Это взаимодействие опосредовано накоплением метотрексата в результате нарушения почечной экскреции на фоне приема НПВП.
Циклоспорин и такролимус. Диклофенак, как и другие НПВП, может повышать нефротоксичность циклоспорина за счет влияния на простагландины почек. Такой риск возникает во время лечения такролимусом. В связи с этим его следует применять в более низких дозах, чем пациентам, не получающим циклоспорин.
Антибактериальные хинолоны. Имеются отдельные данные о судорогах, которые могут возникнуть в результате одновременного применения хинолонов и НПВП.
Фенитоин. При одновременном применении фенитоина с диклофенаком рекомендуется контролировать концентрацию фенитоина в плазме крови в связи с ожидаемым увеличением экспозиции фенитоина.
Сердечные гликозиды. Одновременное применение сердечных гликозидов и НПВП может усугубить сердечную недостаточность, снизить скорость клубочковой фильтрации и повысить уровень гликозидов в плазме крови.
Мифепристон. НПВП не следует применять в течение 8–12 дней после применения мифепристона, поскольку НПВП могут снижать его эффект.
Мощные ингибиторы CYP2C9. Рекомендуется соблюдать осторожность при одновременном применении диклофенака с сильными ингибиторами CYP2C9 (например, вориконазолом), что может привести к значительному повышению максимальной концентрации в плазме крови и экспозиции диклофенака вследствие ингибирования его метаболизма.
Особенности применения.
общий
Нежелательные эффекты можно свести к минимуму, применяя минимальную эффективную дозу в течение как можно более короткого времени, необходимого для контроля симптомов.
Следует избегать применения препарата с системными НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, из-за отсутствия какого-либо синергического эффекта и возможности развития дополнительных побочных эффектов.
Следует соблюдать осторожность при назначении препарата пациентам пожилого возраста. В частности, пациентам пожилого возраста с плохим состоянием здоровья и пациентам с низкой массой тела следует применять наименьшие эффективные дозы.
Как и при применении других НПВП, аллергические реакции, включая анафилактические/анафилактоидные, могут возникать и без предварительного воздействия диклофенака.
Как и другие НПВП, диклофенак благодаря своим фармакодинамическим свойствам может маскировать признаки и симптомы инфекции.
Метабисульфит натрия в растворе для инъекций может также вызывать изолированные тяжелые реакции гиперчувствительности и бронхоспазм.
Влияние на пищеварительную систему
При применении всех НПВП, включая диклофенак, были зарегистрированы случаи желудочно-кишечного кровотечения (рвота с кровью, мелена), изъязвления или перфорации, которые могут быть фатальными и могут наблюдаться в любой момент лечения, как с настораживающими симптомами, так и без них, а также при наличии в анамнезе серьезных желудочно-кишечных событий. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пациентов пожилого возраста. Если у пациентов, получающих диклофенак, возникает желудочно-кишечное кровотечение или изъязвление, препарат следует отменить.
При применении всех НПВП, включая диклофенак, необходим тщательный медицинский контроль; Особую осторожность следует соблюдать при назначении диклофенака пациентам с симптомами, указывающими на желудочно-кишечные расстройства, или с язвами желудка или кишечника, кровотечениями или перфорациями в анамнезе. Риск желудочно-кишечного кровотечения, изъязвления или перфорации выше при увеличении дозы НПВП, включая диклофенак, а также у пациентов с язвами в анамнезе, особенно с кровотечением или осложнениями перфорации.
У пожилых пациентов наблюдается повышенная частота побочных реакций на НПВП, особенно желудочно-кишечных кровотечений и перфораций, которые могут привести к летальному исходу.
Для снижения риска желудочно-кишечной токсичности у пациентов с язвами в анамнезе, особенно у пациентов с кровотечением или осложнениями перфорации, а также у пожилых пациентов лечение следует начинать и продолжать в минимальной эффективной дозе.
Для таких пациентов, а также пациентов, которым требуется одновременное применение лекарственных средств, содержащих низкие дозы ацетилсалициловой кислоты (АСК) или других лекарственных средств, которые могут увеличить риск неблагоприятного воздействия на пищеварительную систему, следует рассмотреть возможность комбинированной терапии с защитными лекарственными средствами (например, ингибиторами протонной помпы или мизопростолом).
Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі, особливо літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі в травному тракті). Застереження також потрібні для хворих, які отримують супутні препарати, що можуть підвищити ризик виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин), антитромботичні засоби (наприклад ацетилсаліцилова кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Вплив на печінку
Потрібен ретельний медичний нагляд, якщо диклофенак призначають пацієнтам з ураженою функцією печінки, оскільки їх стан може загостритися.
Як і при застосуванні інших НПЗЗ, рівень одного і більше печінкових ензимів може підвищуватися. Під час довгострокового лікування препаратом як застережний захід слід призначати регулярний нагляд за функціями печінки.
Якщо порушення функцій печінки зберігаються або погіршуються, якщо клінічні ознаки або симптоми можуть бути пов'язані з прогресуючими захворюваннями печінки або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад еозинофілія, висипання), застосування препарату слід припинити.
Перебіг захворювань, таких як гепатити, може проходити без продромальних симптомів.
Застереження необхідні у разі, якщо препарат застосовують пацієнтам з печінковою порфірією, через імовірність провокації нападу.
Вплив на нирки
Оскільки при лікуванні НПЗЗ, включаючи диклофенак, повідомлялося про затримку рідини та набряк, особливу увагу слід приділити хворим із порушенням функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, хворим літнього віку, хворим, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на ниркову функцію, та пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках як застережний захід рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
Вплив на шкіру
У зв'язку із застосуванням НПЗЗ, в тому числі диклофенаку, дуже рідко були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Очевидно, найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії, в більшості випадків – протягом першого місяця лікування. Застосування диклофенаку необхідно припинити при першій появі шкірних висипань, уражень слизової оболонки або будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.
Системний червоний вовчак (СЧВ) і змішані захворювання сполучної тканини
У пацієнтів із СЧВ і змішаними захворюваннями сполучної тканини може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти
Призначати диклофенак пацієнтам із значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати із збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потреби пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію. З обережністю застосовувати пацієнтам віком від 65 років.
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і протягом тривалого часу, може бути пов'язане із незначним збільшенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендовано, за необхідністю застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користі тільки в дозуванні, що не перевищує 100 мг на добу. Подібну оцінку слід провести перед початком довгострокового лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинних явищ (наприклад артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом та палінням).
Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення серйозних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мови), які можуть трапитися у будь який час. У цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря.
Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні препарату, як і інших НПЗЗ, рекомендується моніторинг аналізу крові.
Як і інші НПЗЗ, диклофенак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно наглядати за хворими з порушеннями гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
Астма в анамнезі
У хворих на бронхіальну астму, сезонний алергічний риніт, пацієнтів з набряком слизової оболонки носа (назальні поліпи), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов'язаними з алергічними, подібними до ринітів симптомами) частіше, ніж у інших, виникають реакції на НПЗЗ, схожі на загострення астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим таким хворим рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих з алергією на інші речовини, що проявляється шкірними реакціями, свербежем або кропив'янкою.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗЗ можуть спровокувати розвиток бронхоспазму у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, або у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.
Использование во время беременности или кормления грудью.
Беременность.
У І і ІІ триместрах вагітності препарат Диклофенак-Дарниця можна призначати лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, лише в мінімальній ефективній дозі. Тривалість лікування повинна бути настільки короткою, наскільки це можливо. Як і інші НПЗЗ, препарат протипоказаний в останньому триместрі вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик збільшується зі збільшенням дози і тривалості лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційних втрат і летальності ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо Диклофенак-Дарниця необхідно застосувати жінкам, які прагнуть завагітніти, або у І триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
- серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функцій нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніоном.
Вплив на матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:
- можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
- гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отже, Диклофенак-Дарниця протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.
Період годування груддю. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак проникає у грудне молоко у невеликій кількості. Таким чином, щоб уникнути небажаного впливу на немовля, Диклофенак-Дарниця не слід застосовувати у період годування груддю.
Фертильность. Как и другие НПЗЗ, Диклофенак-Дарница может повысить фертильность женщины. Прием не следует задерживать с женщинами, которые планируют завозить. Однако, которые могут быть трудными из-за проблем с тимом, когда проходя обстежение врожденных бесплодия, необходимо приостановить застой препарата Диклофенак-Дарница.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или другими механизмами.
Пацієнтам, у яких під час лікування препаратом Диклофенак-Дарниця спостерігаються порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, слід утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.
Способ применения и дозировка.
Препарат слід застосовувати у найменших рекомендованих дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного пацієнта окремо.
Препарат Диклофенак-Дарниця, розчин для ін'єкцій, не застосовувати більше 2 днів. У разі необхідності лікування можна продовжити таблетками Диклофенак-Дарниця.
Внутрішньом'язова ін'єкція.
З метою попередження пошкодження нервових або інших тканин у місці внутрішньом'язової ін'єкції потрібно виконувати наступні правила.
Доза зазвичай становить 75 мг (1 ампула) на добу, яку слід вводити шляхом глибокої ін'єкції у верхній зовнішній сектор великого сідничного м'яза. У тяжких випадках добову дозу можна збільшити до 2 ін'єкцій по 75 мг, між якими слід витримати інтервал у кілька годин (по 1 ін'єкції в кожну сідницю). Як альтернатива 75 мг можна комбінувати з іншими лікарськими формами препарату Диклофенак-Дарниця (наприклад таблетками) до загальної максимальної сумарної добової дози 150 мг.
В умовах нападу мігрені клінічний досвід обмежений випадками з початковим застосуванням 1 ампули 75 мг, дозу слід вводити одразу ж після застосування диклофенаквмісних супозиторіїв по 100 мг у той же день (у разі необхідності). Загальна добова доза не має перевищувати 175 мг у перший день.
Немає доступних даних щодо застосування препарату для лікування нападів мігрені більше, ніж 1 день.
Внутрішньовенні інфузії.
Диклофенак-Дарниця, розчин для ін'єкцій, не слід вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції.
Безпосередньо перед початком внутрішньовенної інфузії Диклофенак-Дарниця, залежно від необхідної її тривалості, 1 ампулу препарату слід розвести у 100-500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози, буферизованого розчином бікарбонату натрію для ін'єкцій (0,5 мл 8,4 % розчину або 1 мл 4,2 % або відповідний об'єм іншої концентрації), який взяли зі щойно відкритого контейнера. Використовувати можна тільки прозорі розчини. Якщо в розчині є кристали або осад, для інфузії його застосовувати не можна.
Рекомендовані два альтернативні режими дозування препарату Диклофенак-Дарниця, розчину для ін'єкцій.
- Для лікування помірного і тяжкого післяопераційного болю 75 мг необхідно вводити безперервно від 30 хвилин до 2 годин. У разі необхідності лікування можна повторити через 4-6 годин, але доза не має перевищувати 150 мг на добу.
- Для профілактики післяопераційного болю через 15 хвилин – 1 годину після хірургічного втручання потрібно ввести навантажувальну дозу 25-50 мг, після цього необхідно застосувати безперервну інфузію приблизно 5 мг/годину аж до максимальної добової дози 150 мг.
Пацієнти літнього віку
Хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, НПЗЗ слід застосовувати з особливою обережністю таким пацієнтам, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або для пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози (див. також розділ «Особливості застосування»); також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗЗ.
Рекомендована максимальна добова доза препарату Диклофенак-Дарниця становить 150 мг.
Дети.
Диклофенак-Дарниця у даній лікарській формі розчину для ін'єкцій протипоказаний для застосування дітям.
Передозировка.
Симптомы Типовая клиническая картина осложнений передозировки диклофенаку в сутки. Передозировка может быть связана с такими симптомами, как головной боль, недомогание, бледание, боль в эпигастрии, гастроинтестинальное кровотечение, депрессия, заморочение, дезорификация, вздутие, кома, сонливость, близость к вухах, близость к судомам. В противном случае тяжёлое отключение может привести к недостатку и повреждению печки.
Уход. Протяжением 1 года после застоя сильнодействующей токсичности количества препаратов для перорального применения повысилась вероятность застопоривания активного вещества. Кроме того, в последнее время просматривается возможность промывания шланга протягом в течение 1 года после застоя мощного токсичного количества препарата. При частичных или трехвалих судах необходимо внутренне вводить диазепамы. В лечебных учреждениях клинического стана пациента можно было увидеть другие приходы. Ликування симптоматическая.
Побічні реакції .
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад інфаркт міокарда чи інсульт), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Наступні небажані ефекти включають явища, пов'язані з введенням препарату Диклофенак-Дарниця розчину для ін'єкцій та/або інших лікарських форм диклофенаку за умов короткострокового і довготривалого застосування.
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемії), агранулоцитоз.
З боку імунної системи : гіперчутливість, анафілактична та псевдоанафілактична реакції (включаючи гіпотензію та шок), ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Психічні розлади: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні жахи, дратівливість, психічні розлади, сплутаність свідомості, галюцинації.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, втомлюваність, парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, інсульт, порушення чутливості, порушення відчуття при дотику.
З боку органів зору: розлад зору, затуманення зору, диплопія, неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, дзвін у вухах, порушення слуху.
З боку серця: відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда.
З боку судинної системи : артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.
З боку органів дихання : астма (включаючи диспное), бронхоспазм, пневмоніт.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечнику з кровотечею або без неї або з перфорацією (іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку), коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, стоматит, у тому числі виразковий стоматит, глосит, розлад ковтання, мембранні стриктури тонкого кишечнику, панкреатит.
Гепатобіліарні розлади : збільшення рівня трансаміназ, гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки, миттєвий гепатит, гепатонекроз, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, кропив'янка, бульозні висипання, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.
Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: загальне нездужання, реакція на місці ін'єкції, біль, затвердіння, набряк, некроз у місці ін'єкції, абсцес у місці ін'єкції.
Інші: імпотенція.
Дата окончания срока.
3 года.
Умови зберігання .
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С. Не заморочивать.
Хранить в недоступном для детей месте.
Несовместимость.
Диклофенак-Дарниця, розчин для ін'єкцій, не можна змішувати з іншими розчинами для ін'єкцій в одній ємкості.
Розчини для інфузії натрію хлориду 0,9 % або глюкози 5 % без бікарбонату натрію у якості добавки мають ризик перенасичення, що може призвести до утворення кристалів або осаду. Інші розчини для інфузії не слід застосовувати.
Упаковка.
По 3 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 або 2 контурні чарункові упаковки в пачці.
Покинуть категорию.
За рецептом.
Продюсер.
ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Украина, 02093, г. Киев, ул. Бориспольская, 13
ДИКЛОФЕНАК
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
