Личный кабинет
ДОПОЛО конц. д/инф. 2 мг/мл фл. 25 мл №1
rx
Код товара: 410521
Производитель: Dr. Reddys (Индия)
51 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Поданный
Дополь.
1 мл концентрата содержит дексорубицин гидрохлорид пегилированного липосомного в передаче гидрохлорида декморубицина - 2 мг;
Вспомогательные вспомогательные: холестерин, полностью гидрогенизированный сои фосфатидилхолин (GSFH), N- (карбонил-метоксиполютилен гликоль 2000) -1,2-Deelearoid-Sn-Glycero-3-фосфоэтаноламин натрия соль (MPE 2000-DSFE), сульфат аммония, гистидин, сахароза , гидроксид натрия, соляная кислота, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Концентрат для решений для инфузии, липосомных.
Основные физико-химические свойства: прозрачная липосомальная дисперсия красного цвета.
Фармакотерапевтическая группа.
Противоопухолевые и иммуномодулирующие агенты. Антрациклины и родственные соединения. Доксорубицин. ATH L01D код B01.
Доксорубицин гидрохлористый цитотоксический антрациклин антибиотик получается из Streptomyces Peucetius var. Caesius . Точный механизм противоопухолевого действия неизвестен. В целом, считается, что большинство цитотоксических эффектов обусловлены подавлением синтеза ДНК, РНК и белков. Это, вероятно, будет результатом интеркалации антрациклина между соседними парами двойной спирали ДНК, что предотвращает его развертывание для дальнейшей репликации.
Исследование структуры клеток показало быстрое проникновение лекарственного средства в клетки и связывание перинуклеарного хроматина, быстрое подавление митотической активности и синтеза нуклеиновой кислоты и индукции мутагенеза и хромосомных аберраций.
Добавлена пегилированная липосомальная форма дексорубицина гидрохлорида, который циркулирует длинную в кровотоке. Пегилированные липосомы содержат поверхность гидрофильных полимерных сегментов метода полиэтилеэтиленгликоля (MPEG). Эти линейные группы MPEG стоят на поверхности липосом, образуя защитную оболочку, что снижает вероятность взаимодействия между двухслойной мембраной для липидов и плазмы. Это давно позволяет липосомам доксорубицина в течение длительного времени циркулировать в кровотоке. Прямые измерения липосомного доксорубицина показывают, что по меньшей мере 90% препарата остается инкапсулированным в липосом в кровотоке. Пещиславственные липосомы довольно маленькие (средний диаметр около 100 нм) для неповрежденного прохода (экстравиаментария) через поврежденные кровеносные сосуды, которые питают опухоль. Признаки проникновения пегилированных липосомов из кровеносных сосудов в опухоли и их накопление в тканях опухолей наблюдались у мышей карциномой толстой кишки C-26, а в трансгенных мышах с поражениями, аналогичными саркомами Капоса. Пегилированные липосомы также имеют низкую проницаемую липидную матрицу и внутреннюю водяную буферную систему, которая вместе удерживает гидрохлорид доксорубицина во время липосомов в циркуляции (кровоток).
Фармакокинетика дексорубицина в плазме крови человека значительно отличается от фармакокинетики, описанной в литературе стандартных лекарственных средств дексорубицина гидрохлорида. В низких дозах (10 мг / м 2 - 20 мг / м 2 ) доксорубицин продемонстрировал линейную фармакокинетику; В диапазоне доз от 10 мг / м 2 до 60 мг / м 2 нелинейно. Стандартный гидрохлорид доксорубицина в значительной степени распределяется в тканях (объем распределения: 700-1100 л / м 2 ) и быстро выделяется (24-73 л / ч / м 2 ). В отличие от этого фармакокинетический профиль дексорубицина указывает на то, что лекарственный продукт предпочтительно в объеме сосудистой жидкости, и его зазор плазмы крови зависит от липосомального носителя. Доксорубицин становится биодоступным после транссудации липосом и их входом в ткань.
В эквивалентных дозах концентрация плазмы крови и площадь под кривой (AUC) для лекарственного средства представляла преимущественно пегилированную липосомальный доксорубицин гидрохлорид (который составляет от 90% до 95% измеренного доксорубицина), значительно выше, чем индексы, полученные для стандартных дексорубицин гидрохлорид.
Метаболизм
Доксорубицинол, основной метаболит доксорубицина был определен в плазме при концентрациях 0,8 - 26,2 нг / мл у пациентов, получающих 10 или 20 мг / м 2 лекарственного средства.
Разведение
Плазменный клиренс общего доксорубицина после использования дексорубицина липосомного гидрохлорида было 0,041 л / ч 2 в дозе 20 мг / м 2 . После введения дексорубицина гидрохлорида плазменный клиренс дексорубицина составлял 24 - 35 л / ч / м 2 .
Не следует использовать взаимозаменяемо с другими лекарственными средствами гидрохлорида дексорубицина.
Клинические характеристики.
- для лечения прогрессирующего рака яичников у женщин, когда химиотерапия первой строки на основе платиновых соединений была неэффективной.
- для лечения множественной миеломы в сочетании с бортезомиб, пациенты, ранее не получены Борт-шов и были получены, по меньшей мере, одной предварительной обработкой, нести трансплантацию костного мозга или не показаны.
- для лечения ассоциированной СПИДа саркома пациентов с КАПОС после неудачной предварительной системной химиотерапии или непереносимости такой терапии, низкому CD4 пациентам (<200 CD4 лимфоцитов / мм 3 ) и широко распространенные формы заболевания с поражениями слизистых оболочек и кожи или внутренние органы. Отказ
Добавлена для использования в качестве средства первой строки системной химиотерапии или как средство терапии второй линии химиотерапии у пациентов с сопутствующим со СПИДом, ассоциированной каполоной. Саркома, в которой заболевание прогрессировало во время терапии или пациентов, для которых пациенты Недопустимая предварительная комбинированная системная химиотерапия, которая включала как минимум два из этих агентов: алкалоид барвинец, блеомицин и стандартный доксорубицин (или другой антрациклин).
Лечебный продукт противопоказан пациентам с анамнезом тяжелых реакций гиперчувствительности, включая анафилаксию, к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ.
Специальные меры безопасности.
Принимая во внимание различия в фармакокинетическом профиле и схемах приложений, его не следует использовать взаимозаменяемо с другими лекарственными средствами гидрохлорида дексорубицина.
Допускается только одноразовый выбор лекарственного средства с флаконом.
В манипуляциях с лекарственным продуктом необходимо придерживаться правил работы с цитотоксическими веществами.
Принимая во внимание токсичность лекарственного средства, такие меры предосторожности рекомендуются:
Персонал должен быть знаком с правилами работы с лекарственным средством.
Беременные медицинские работники запрещаются работать с лекарственным средством.
В манипуляциях с лекарственным продуктом необходимо использовать защитную одежду (одноразовые перчатки, маски, бокалы, шестерни, колпачки).
Неиспользованные остатки препарата и всех инструментов и материалов, которые использовались при приготовлении решений для инфузии и введения препарата, включая перчатки, должны быть уничтожены в соответствии с процедурой переработки цитотоксических веществ (все оборудование, используемое для введения Лекарственное средство или очищение, в том числе перчатки, должны быть сделаны в отходах с высоким риском, и уничтожать, сжигание при высокой температуре (700 ° C).
В случае случайного раствора кожи или в глазах пораженное место следует немедленно промыть большим количеством воды, водой с мылом или раствором бикарбоната натрия и обратиться за медицинской помощью.
Определение необходимой дозы дексорубицина (на основе рекомендуемой дозы и области площади поверхности пациента) выберите соответствующий объем лекарственного средства в стерильный шприц. Необходимо строго придерживаться требований асептического, поскольку лекарственный продукт не содержит никаких консервантов и бактериостатических веществ. Перед введением соответствующей дозы дексорубицина разбавить 5% (50 мг / мл) с раствором глюкозы для инфузии. Если доза <90 мг, лекарственное средство для разбавления в 250 мл, в случае дозы ≥90 мг - в 500 мл раствора. Препарат вводится в течение 60 или 90 минут, как обсуждалось в «методе применения и дозы» более подробно.
Используя любой другой растворитель, в дополнение к 5% (50 мг / мл) раствора глюкозы для инфузии или наличие в растворе любых бактериостатических агентов, таких как бензиловый спирт, может привести к образованию декморубицина.
Рекомендуется подключить инфузионную систему для введения лекарственного средства через боковой порт с 5% раствором глюкозы (50 мл / мг) для внутривенного инфузии. Лечебный продукт может быть введен в периферическую вену. Вы не можете использовать инфузионные системы со встроенными фильтрами.
Исследования взаимодействия не были проведены с другими лекарствами.
Существуют данные, что в исследовании второй фазы лекарственный продукт использовали в сочетании с традиционными средством химиотерапии пациентами с гинекологическими злокачественными новообразованиями. Осторожно следует принимать с сопутствующим использованием лекарственных средств, способных взаимодействовать со стандартным доксорубициным гидрохлоридом. Добавлено для повышения токсического воздействия других противоопухолевых средств. У пациентов с твердыми опухолями (включая рак яичников), которые сопровождались циклофосфамидом или таксинком, новая добавка токсичных реакций не наблюдалась. У пациентов с СПИДом, при использовании стандартного дексорубицина гидрохлорида, были зарегистрированы случаи обострения геморрагического цистита, вызванного циклофосфамидом и усиливающим гепатотоксическим действием 6-меркаптопурина. При одновременном использовании других цитотоксических агентов, особенно миелотоксична, необходимо соблюдать осторожность.
Особенности приложения.
В целях проведения случаев нежелательных реакций, таких как долево-посаженные эритродезии (DPE), стоматологическая токсичность, могут снизить дозу лекарственного средства или для задержки его введения. Рекомендации по модификации доз лекарственного средства в случае разработки таких побочных реакций предусмотрены в разделе «Способ применения и доза».
Пациенты с расстройствами функции печени
Фармакокинетика липосомного доксорубицина гидрохлорида у пациентов с расстройствами функции печени недостаточно. Вывод дексорубицина из организма в основном с участием печени. Необходимо уменьшить дозу гидрохлорида липосомного доксорубицина на уровне билирубина в сыворотке крови 1,2 мг / дл или выше.
До получения дополнительного опыта с пациентами с нарушениями функции печени доза препарата должна быть уменьшена, основанная на опыте использования инструмента в клинических исследованиях рака молочной железы и рака яичников, таким образом, в начале терапии, если Уровень билирубина составляет 1,2-3,0 мг / дл, первая доза уменьшается на 25%. Если уровень билирубина> 3,0 мг / дл, первая доза уменьшается на 50%. Если пациент был передан в первую дозу без увеличения уровней сыворотки билирубина или печеночных ферментов, в 2-м веке дозы можно увеличить до следующего уровня, то есть, если первая доза была уменьшена на 25%, в 2-м цикле к использовать полную дозу; Если доза была уменьшена на 50%, во 2-м цикле следует повысить до 75% полной дозы. В случае переносимости доза в последующих циклах может быть увеличена до полной дозы. Перед применением лекарственного средства необходимо оценить функцию печени с использованием традиционных клинических и лабораторных испытаний, таких как определение уровня ALT / AST, щелочная фосфатаза и билирубин.
Пациенты с расстройствами функций почек
Поскольку доксорубицин метаболизируется в основном печенью и выводится из желчи, нет необходимости в коррекции дозы. Данные фармакокинетики населения (в диапазоне генерируемых значений креатинина: 30-156 мл / мин) показывают, что состояние почечной функции не влияет на зазор дексорубицина гидрохлорида. Данные о фармакокинетике лекарственного средства у пациентов с зазором креатинина отсутствуют менее 30 мл / мин.
Пациенты с ассоциированным СПИДом Саркома Капос и Спленэктомия
Из-за отсутствия использования пациенты, которые были сделаны спленэктомией, такие пациенты не рекомендуются пациентам.
Не следует использовать для лечения CAPS, связанных с со СПИДом, которые могут быть эффективно обработаны местными терапией или системным использованием альфа-интерферона.
Пациенты летнего возраста
Результаты анализа населения показывают, что возраст в интервале исследованных ценностей (21-75 лет) не влияет на фармакокинетику лекарственного средства.
Кардиотоксичность
Все пациенты, которые используются, рекомендуются регулярным и частым сердечным мониторингом ECG. Переходные изменения ЭКГ, такие как метка T, депрессия сегмента ST и доброкачественной аритмии не являются обязательными показателями для прекращения препарата лекарственной терапии. Однако уменьшение напряжения в комплексе QRS считается более ориентировочной особенностью кардиотоксичности. В этом изменении необходимо учитывать проведение эндумиокардиальной биопсии в качестве конкретного теста для повреждения миокарда антрациклина.
Для конкретно, по сравнению с методами оценки и мониторинга сердечных функций ECG включают измерения фракции выбросов левой желудочковой эхокардиографии или радионуклидной ангиографии (Muga). Эти методы должны регулярно применяться до лечения лекарственного средства и периодически в течение периода лечения для определения острых изменений и после окончания лечения, чтобы определить отсроченную кардиотоксичность. Оценка функции левого желудочка считается обязательной перед каждым дополнительным введением лекарственного средства, превышающего совокупную дозу 450 мг / м 2 антрациклина в течение ночи.
Вышеуказанные тесты и экспертизы для мониторинга сердца в течение периода терапии антрациклинами должны использоваться в следующем порядке: ЭКГ, измерение фракции левого желудочка, эндомиокардиальная биопсия. Если результаты опроса указывают на возможное повреждение сердца, связанное с использованием лекарственного средства, необходимо тщательно рассмотреть выгоды от продолжающейся терапии и риск повреждения миокарда.
Пациенты с сердечными заболеваниями, которые требуют лечения, используют лекарственный продукт только в том случае, если преимущество лечения превышает риск для пациента.
При применении лекарственного средства следует наблюдаться пациенты с сердечными расстройствами.
Гидрохлорид доксорубицина может вызывать повреждение миокарда, в том числе острая левый дефицит. В случае подозрения в кардиомиопатии то есть, если фракция выбросов левой желудочковой желудочки значительно снизилась по сравнению со значениями до левой жестоки и / или доли отпуска левого желудочка ниже прогностически значимого (например, <45%), Можно рассмотреть целесообразность ведения биопсии миокарда и необходимо тщательно оценить. Из продолжения терапии по сравнению с риском развития необратимого повреждения сердца. Риск кардиомиопатии, вызванной гидрохлоридом доксорубицина, обычно пропорционален совокупным эффектом лекарственного средства. Соединение между совокупной дозой лекарственного средства и риск сердечной токсичности не определена.
Застойная сердечная недостаточность в результате кардиомиопатии может неожиданно развиваться без предварительных изменений в ЭКГ, а также может наблюдаться через несколько недель после прекращения терапии.
Подготовка следует наблюдать в случае пациентов, которые использовали другие антрациклины. При расчете общая доза дексорубицина гидрохлорида необходимо учитывать любые предварительные (или сопутствующие) использование кардиотоксических соединений, таких как другие антрациклины / антралинахины или, например, 5-фторурацил. Кардиотоксичность также может возникать в совокупных дозах антрациклина ниже 450 мг / м 2 у пациентов с предварительным облучением средостения или тех, кто получал сопутствующую терапию циклофосфамидом.
Кардиологический профиль безопасности дозирования лекарственного средства рекомендуется в случае рака молочной железы и рака яичников (50 мг / м 2 ), аналогично профилю безопасности лекарственного средства, когда он используется в дозе 20 мг / м 2 с помощью СПИДа ассоциированные саркома пациенты Капоши.
Миелосупрессия
Большинство пациентов получают курс лечения, дополненные первоначальной оценкой Myelo в результате таких факторов, как, например, ВИЧ-инфекция или множественные показатели сопутствующих или предварительных препаратов или опухолей с притяжением костного мозга. Существуют данные, что пациенты с больными раком яичников использовались в дозе 50 мг / м 2 , миелосурация обычно была легкой или умеренной степенью тяжести, обратимой и не сопровождалась эпизодами нейтропенической инфекции или сепсиса. Известно, что в клиническом исследовании по сравнению гидрохлорида дексубицина и значительной частоты сепсиса, связанного с использованием лекарственного средства, в группе пациентов с раком яичников, который использовал доксорбицин гидрохлорид, был значительно ниже, чем в группе Приложения. Невелика частота випадків мієлосупресії спостерігалася у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, яким застосовували доксорубіцину гідрохлорид у клінічному дослідженні терапії першої лінії. На відміну від застосування лікарського засобу пацієнткам з раком яєчників, у осіб зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші мієлосупресія вочевидь є дозообмежувальним небажаним ефектом. У зв'язку з можливим пригніченням кісткового мозку під час проведення терапії лікарським засобом необхідно перевіряти картину крові, щонайменше перед введенням кожної дози лікарського засобу.
Стійка тяжка мієлосупресія може призвести до розвитку суперінфекції або кровотечі.
У контрольованих клінічних дослідженнях з участю пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші порівняно із застосуванням блеоміцину/вінкристину частота опортуністичних інфекцій була помітно більшою для терапії лікарським засобом. Пацієнти та лікарі повинні знати про їх високу частоту виникнення та вживати відповідних заходів.
Вторинні злоякісні гематологічні захворювання
Як і при застосуванні інших антинеопластичних засобів, що пошкоджують ДНК, у пацієнтів, які одержували комбіновану терапію з доксорубіцином, реєструвалися випадки вторинної гострої мієлоїдної лейкемії та мієлодисплазій. Тому всім пацієнтам, яким застосовують доксорубіцин, необхідний контроль гематологічних показників.
Вторинні новоутворення ротової порожнини
Відомі випадки вторинного раку ротової порожнини, які були зареєстровані у пацієнтів після довготривалого (більше 1 року) застосування доксорубіцину гідрохлориду або у тих, хто одержував кумулятивні дози лікарського засобу більше 720 мг/м 2 . Випадки вторинного раку ротової порожнини діагностували як під час застосування доксорубіцину гідрохлориду, так і протягом періоду до 6 років після введення останньої дози. Пацієнтів слід періодично оглядати
на наявність виразок у ротовій порожнині або будь-якого дискомфорту у ротовій порожнині, що може вказувати на вторинний рак ротової порожнини. Змінна фармакокінетика та селективний тканинний розподіл ліпосомального доксорубіцину, які сприяють виникненню підвищеного токсичного впливу на шкіру та мукозиту у порівнянні з вільним доксорубіцином, можуть відігравати важливу роль у розвитку вторинних злоякісних новоутворень ротової порожнини при тривалому застосуванні.
Реакції, пов'язані з інфузією
Серйозні, іноді загрозливі для життя реакції, пов'язані з інфузією, що характеризуються одним або більше із таких симптомів: припливи крові до обличчя, лихоманка, астма, гіперемія, кропив'янка, висип, головний біль, біль у грудній клітці, пропасниця, гіпертензія, тахікардія, свербіж, потовиділення, задишка, набряк обличчя, озноб, біль у спині, відчуття стиснення у грудях та горлі, бронхоспазм, апное, ціаноз, гіпотензія, синкопе, які можуть виникати через декілька хвилин після початку інфузії лікарського засобу. У дуже рідких випадках також спостерігалися судоми. Для усунення цих симптомів зазвичай достатньо тимчасово припинити інфузію без застосування додаткової терапії. Необхідно тримати напоготові лікарські засоби для лікування таких симптомів (наприклад, антигістамінні лікарські засоби, кортикостероїди, адреналін та протисудомні засоби), а також обладнання для проведення реанімаційних заходів та інтенсивної терапії. Для більшості пацієнтів курс лікування може бути відновлений після усунення всіх симптомів без повторного виникнення. Реакції на інфузію рідко виникають після першого циклу лікування. Щоб звести до мінімуму ризик інфузійних реакцій, початкову дозу слід вводити зі швидкістю не більше 1 мг/хв, з наступним підвищенням дози при добрій переносимості препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози») У разі виникнення тяжких або загрозливих для життя реакцій, пов'язаних з інфузією, введення препарату слід припинити.
Цукровий діабет
Слід взяти до уваги, що кожен флакон Дополо містить сахарозу і вводиться разом з 5 % (50 мг/мл) розчином глюкози для інфузій.
Часті небажані реакції, що вимагали корекції дози або припинення застосування лікарського засобу, наведені у розділі «Побічні дії».
Хворі із спадковою непереносимістю сахарози
Даний лікарський засіб містить у своєму складі сахарозу. Не слід приймати хворим із спадковою непереносимістю сахарози.
Вагітність
Відомо, що застосування доксорубіцину гідрохлориду у період вагітності призводить до вроджених вад. Тому даний лікарський засіб протипоказаний у період вагітності.
Жінки репродуктивного віку
Жінкам репродуктивного віку та їх партнерам слід порадити уникати вагітності під час лікування препаратом Дополо, а також протягом 6 місяців після припинення терапії Дополо.
Годування груддю
Невідомо, чи Дополо проникає у грудне молоко людини. Багато лікарських засобів, у тому числі антрацикліни, проникають у грудне молоко та існує можливість розвитку серйозних побічних реакцій у немовлят. Матерям слід припинити годування груддю до початку терапії Дополо. Спеціалісти у галузі охорони здоров'я рекомендують ВІЛ-інфікованим жінкам за будь-яких обставин не годувати груддю своїх дітей, щоб уникнути передачі ВІЛ.
Безпліддя
Жінки. У жінок репродуктивного віку лікарський засіб може викликати безпліддя і аменорею. При лікуванні препаратом може мати місце передчасна менопауза. Відновлення менструацій і овуляції залежить від віку жінки.
Чоловіки. Застосування лікарського засобу може викликати ураження сперматозоїдів і тестикулярної тканини, що може призвести до розвитку генетичних аномалій плоду. Даний препарат може спричинювати олігоспермію, азооспермію і перманентну втрату фертильності. У деяких чоловіків були повідомлення про повернення кількості сперматозоїдів до нормальних рівнів. Це може статися протягом кількох років після завершення лікування.
Дополо не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Існують дані, що застосування доксорубіцину гідрохлориду нечасто (<5 %) супроводжувалося запамороченням та сонливістю. Пацієнти при розвитку цих симптомів повинні уникати керування автомобілем та користування складною технікою.
Спосіб застосування та дози.
Дополо слід застосовувати лише під наглядом кваліфікованого онколога, який спеціалізується на застосуванні цитотоксичних засобів.
Дополо не можна застосовувати взаємозаміно з іншими лікарськими засобами доксорубіцину гідрохлориду.
Лікарський засіб вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії.
Лікарський засіб не можна вводити болюсно або у нерозбавленому вигляді. Рекомендується з'єднувати інфузійну систему для введення Дополо через боковий порт із 5 % розчином глюкози (50 мл/мг) для внутрішньовенних інфузій, щоб забезпечити подальше розбавлення лікарського засобу і звести до мінімуму ризик тромбозу та екстравазації. Лікарський засіб можна вводити у периферичну вену. Не можна використовувати інфузійні системи із вбудованими фільтрами. Лікарський засіб не можна вводити внутрішньом'язово або підшкірно.
Приготування розчину
Приготування розчину має проводитись в асептичних умовах та з дотриманням правил роботи з цитотоксичними речовинами (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).
Дози <90 мг: розчиняти Дополо у 250 мл 5 % (50 мг/мл) розчину глюкози для інфузій.
Дози ≥90 мг: розчиняти Дополо у 500 мл 5 % (50 мг/мл) розчину глюкози для інфузій.
Розведений розчин доксорубіцину гідрохлориду ліпосомального слід зберігати у холодильнику за температури від 2 °С до 8 °С (36 °F – 46 °F) і використати протягом 24 годин. З мікробіологічної точки зору розчин слід використати одразу.
Перед застосуванням приготований розчин слід візуально перевірити на наявність сторонніх часток або знебарвлення. Не використовувати лікарський засіб у разі наявності ознак утворення преципітатів або інших часток.
Першу дозу доксорубіцину гідрохлориду ліпосомального слід вводити із початковою швидкістю 1 мг/хв. При відсутності побічних реакцій, пов'язаних з інфузією, швидкість інфузії можна збільшити для завершення введення препарату протягом однієї години. Не слід занадто швидко вводити лікарський засіб через інфузійну систему.
Не слід змішувати доксорубіцину гідрохлорид ліпосомальний разом з іншим лікарськими засобами.
Лікування потенційної екстравазації
Слід припинити введення лікарського засобу при відчутті печіння, поколювання або інших ознак перивенозної інфільтрації або екстравазації. Підтверджену або потенційну екстравазацію слід лікувати таким чином:
• Не виймати голку до вжиття заходів щодо аспірації позасудинної рідини.
• Не промивати інфузійну систему.
• Уникати застосування тиску на цю зону.
• На уражену зону слід прикладати лід по 15 хвилин 4 рази на добу протягом 3 днів.
• Якщо екстравазація відбулась у кінцівці, кінцівку слід підняти.
Рак яєчників.
Лікарський засіб вводити внутрішньовенно у дозі 50 мг/м 2 1 раз на 4 тижні протягом періоду, поки не спостерігається прогресування хвороби і поки пацієнт переносить лікування.
Щоб звести до мінімуму ризик розвитку інфузійних реакцій, початкову дозу вводити зі швидкістю не більше 1 мг/хв. Якщо інфузійних реакцій не спостерігається, подальші інфузії лікарського засобу можна вводити протягом 60 хвилин.
Якщо у пацієнта виникла інфузійна реакція, методику проведення інфузії слід скоригувати таким чином: 5 % загальної дози вводити повільно протягом перших 15 хвилин. У випадку переносимості без розвитку реакцій можна продовжувати введення лікарського засобу ще 15 хвилин, збільшивши швидкість інфузії вдвічі. Якщо введення переноситься, можна продовжувати інфузію протягом ще 1 години; загальний час інфузії при цьому становитиме 90 хвилин.
Множинна мієлома
Рекомендована доза Дополо становить 30 мг/м 2 на 4-ту добу кожного 3-тижневого циклу 8-циклової хіміотерапії або до прогресування хвороби чи розвитку неприйнятної токсичності. Лікарський засіб застосовувати у вигляді внутрішньовенної 1-годинної інфузії після інфузії бортезомібу.
СНІД-асоційована саркома Капоші
Рекомендована доза Дополо становить 20 мг/м 2 . Лікарський засіб вводити внутрішньовенно протягом 60 хвилин 1 раз на 3 тижні до прогресування хвороби чи неприйнятної токсичності. Потрібно уникати введення лікарського засобу з інтервалом менше 10 днів, оскільки не можна виключити накопичення лікарського засобу в організмі і посилення його токсичності. Для досягнення терапевтичної відповіді рекомендується застосовувати лікарський засіб протягом 2-3 місяців. У подальшому лікарський засіб застосовувати у міру необхідності для підтримки терапевтичного ефекту.
Усі пацієнти
Якщо у пацієнта виникають ранні симптоми або ознаки реакції на інфузію, введення лікарського засобу слід негайно припинити, застосувати належні засоби премедикації (антигістамінні лікарські засоби та/або кортикостероїди швидкої дії) і знову розпочати інфузію з меншою швидкістю.
Рекомендації щодо модифікації доз лікарського засобу у випадку розвитку побічних реакцій наведено у таблицях нижче.
Ступені токсичності у таблицях вказані за Загальними критеріями токсичності Національного інституту раку (NCI-CTC).
У таблицях корекції дози у випадку ДПЕ (таблиця 1) і стоматиту (таблиця 2) наведені схеми модифікації режиму дозування, які застосовували у клінічних дослідженнях лікування раку яєчників (модифікації рекомендованого 4-тижневого циклу лікування): якщо такі токсичні реакції виникають у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші, рекомендований 3-тижневий цикл лікування можна модифікувати подібним чином.
У таблиці корекції дози у випадку гематологічної токсичності (таблиця 3) наведена схема, яку використовували для модифікації режиму дозування у клінічних дослідженнях лікування раку яєчників.
Рекомендації з модифікації дози
Таблиця 1
Долонно-підошовна еритродизестезія
Тиждень після попередньої дози лікарського засобу | |||
Ступінь токсичності на момент поточної оцінки | Тиждень 4 | Тиждень 5 | Тиждень 6 |
Ступінь 1 (легка еритема, набряк або лущення, що не заважають повсякденній активності) | Продовжувати терапію, крім випадків, якщо тільки пацієнт не мав попередньої шкірної токсичності ступеня 3 або 4, у такому випадку введення лікарського засобу слід відкласти ще на 1 тиждень | Продовжувати терапію, крім випадків, якщо тільки пацієнт не мав попередньої шкірної токсичності ступеня 3 або 4, у такому випадку введення лікарського засобу слід відкласти ще на 1 тиждень | Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу |
Ступінь 2 (еритема, лущення або набряки, що впливають на повсякденну активність, але не перешкоджають їй; невеликі пухирі або виразки менше 2 см у діаметрі) | Зачекати ще 1 тиждень | Зачекати ще 1 тиждень | Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу |
Ступінь 3 (утворення пухирів, виразок або набряків, що заважають ходити або займатися повсякденною діяльністю; пацієнт не може носити звичайний одяг) | Зачекати ще 1 тиждень | Зачекати ще 1 тиждень | Припинити застосування лікарського засобу |
Ступінь 4 (дифузний або локальний процес, що призводить до інфекційних ускладнень, постільного режиму або госпіталізації) | Зачекати ще 1 тиждень | Зачекати ще 1 тиждень | Припинити застосування лікарського засобу |
Таблиця 2
Стоматит
Тиждень після попередньої дози лікарського засобу | |||
Ступінь токсичності на момент поточної оцінки | Тиждень 4 | Тиждень 5 | Тиждень 6 |
Ступінь 1 (безболісні виразки, еритема, або легкі болючі відчуття) | Продовжувати терапію, крім випадків, коли у пацієнта раніше виникав стоматит 3 або 4 ступеня – у такому випадку зачекати ще 1 тиждень | Продовжувати терапію, крім випадків, коли у пацієнта раніше виникав стоматит 3 або 4 ступеня – у такому випадку зачекати ще 1 тиждень | Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу або припинити застосування лікарського засобу на підставі оцінки лікаря |
Ступінь 2 (болюча еритема, набряк або виразки, але пацієнт може приймати їжу) | Зачекати ще 1 тиждень | Зачекати ще 1 тиждень | Зменшити дозу на 25 %; повернутися до 4-тижневого інтервалу або припинити застосування лікарського засобу на підставі оцінки лікаря |
Ступінь 3 (болюча еритема, набряк або виразки, пацієнт не може приймати їжу) | Зачекати ще 1 тиждень | Зачекати ще 1 тиждень | Припинити застосування лікарського засобу |
Ступінь 4 (потрібне парентеральне або ентеральне допоміжне харчування) | Зачекати ще 1 тиждень | Зачекати ще 1 тиждень | Припинити застосування лікарського засобу |
Таблиця 3
Гематологічна токсичність (вплив на АКН (абсолютна кількість нейтрофілів) або кількість тромбоцитів) – тактика ведення пацієнтів з раком молочної залози або яєчників
Ступінь | АКН | Тромбоцити | Модифікація режиму застосування |
Ступінь 1 | 1500-1900 | 75000-150000 | Продовжувати лікування без зменшення дози. |
Ступінь 2 | 1000-<1500 | 50000-<75000 | Зачекати, поки АКН не становитиме ≥1500, а кількість тромбоцитів ≥75000; продовжити лікування без зменшення дози. |
Ступінь 3 | 500-<1000 | 25000-<50000 | Зачекати, поки АКН не становитиме ≥1500, а кількість тромбоцитів ≥75000; продовжити лікування без зменшення дози. |
Ступінь 4 | <500 | <25000 | Зачекати, поки АКН не становитиме ≥1500, а кількість тромбоцитів ≥75000; зменшити дозу на 25 % або продовжити лікування у повній дозі з підтримкою фактором росту. |
Якщо у пацієнта із множинною мієломою на тлі застосування лікарського засобу у комбінації з бортезомібом виникає ДПЕ або стоматит, дозу лікарського засобу слід відкоригувати, як викладено у таблицях 1 і 2 вище. У таблиці 4 нижче наведена схема, яку використовували для модифікації режиму дозування у клінічному дослідженні із застосування комбінації доксорубіцину гідрохлориду і бортезомібу пацієнтам із множинною мієломою.
Таблиця 4
Корекція доз комбінації лікарського засобу і бортезомібу для пацієнтів із множинною мієломою
Стан пацієнта | Дополо | Бортезоміб |
|---|---|---|
Пропасниця ≥38 °C і АКН <1000/мм 3 | Не вводити лікарський засіб у цьому циклі, якщо стан виник до 4-го дня; якщо стан виникає після 4-го дня, зменшити наступну дозу на 25 %. | Зменшити наступну дозу на 25 %. |
У будь-який день застосування лікарського засобу після 1-го дня кожного циклу: Кількість тромбоцитів <25000/мм 3 Гемоглобін <8 г/дл АКН <500/мм 3 | Не вводити лікарський засіб у цьому циклі, якщо стан виник до 4-го дня; якщо стан виникає після 4-го дня, зменшити наступну дозу на 25 % у подальших циклах, якщо доза бортезомібу знижена через гематологічну токсичність.* | Не вводити лікарський засіб; якщо у циклі не введено 2 або більше доз лікарського засобу, у подальших циклах зменшити дозу на 25 %. |
Негематологічна токсичність ступеня 3 або 4, пов'язана із застосуванням лікарського засобу | Не вводити лікарський засіб, поки токсичність не зменшиться до ступеня <2, всі подальші дози зменшити на 25 %. | Не вводити лікарський засіб, поки токсичність не зменшиться до ступеня <2, всі подальші дози зменшити на 25 %. |
Невропатичний біль або периферична невропатія | Корекція дози не потрібна | Див. коротку характеристику лікарського засобу бортезоміб. |
* докладніша інформація щодо дозування бортезомібу і корекції його доз наведена у короткій характеристиці лікарського засобу бортезоміб.
Діти.
Досвід застосування лікарського засобу дітям обмежений. Дополо протипоказаний для застосовування пацієнтам віком до 18 років.
Симптоми гострого передозування: посилення токсичних реакцій – запалення слизових оболонок, лейкопенія та тромбоцитопенія. Лікування гострого передозування у пацієнтів з тяжкою мієлосупресією має відбуватися у стаціонарі і передбачає застосування антибіотиків, переливання тромбоцитів і гранулоцитів, а також симптоматичне лікування мукозиту.
Частота виникнення побічних реакцій оцінюється таким чином:
дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100)
Таблиця 5
Побічні реакції, пов'язані з застосуванням лікарського засобу, при лікуванні раку яєчників.
Критерії Ради міжнародних науково-медичних організацій CIOMS III
Побічні реакції за органами і системами | Рак яєчників Реакції будь-якого ступеня тяжкості (≥5 %) | Рак яєчників Реакції ступеня тяжкості 3/4 (≥5 %) | Рак яєчників (1-5 %) |
|---|---|---|---|
Інфекції та інвазії | |||
Часто | Фарингіт | Інфекції, моніліаз ротової порожнини, оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів | |
Нечасто | Фарингіт | ||
З боку системи крові та лімфатичної системи | |||
Дуже часто | Лейкопенія, анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія | Нейтропенія | |
Часто | Лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія | Гіпохромна анемія | |
З боку імунної системи | |||
Часто | Алергічна реакція | ||
З боку метаболізму і харчування | |||
Дуже часто | Анорексія | ||
Часто | Дегідратація, кахексія | ||
Нечасто | Анорексія | ||
З боку психіки | |||
Часто | Тривожність, депресія, безсоння | ||
З боку нервової системи | |||
Часто | Парестезія, сонливість | Головний біль, запаморочення, нейропатія, гіпертонус | |
Нечасто | Парестезія, сонливість | ||
З боку органів зору | |||
Часто | Кон'юнктивіт | ||
З боку серцево-судинної системи | |||
Часто | Серцево-судинні розлади | ||
Часто | Вазодилатація | ||
З боку дихальної системи | |||
Часто | Задишка, посилений кашель | ||
З боку травного тракту | |||
Дуже часто | Запор, діарея, нудота, стоматит, блювання | ||
Часто | Біль у животі, диспепсія, виразки у ротовій порожнині | Нудота, стоматит, блювання, біль у животі, діарея | Виразки у ротовій порожнині, езофагіт, нудота і блювання, гастрит, дисфагія, сухість у роті, метеоризм, гінгівіт, порушення відчуття смаку |
Нечасто | Запор, диспепсія, виразки у ротовій порожнині | ||
З боку шкіри і підшкірної клітковини | |||
Дуже часто | ДПЕ*, алопеція, висип | ДПЕ* | |
Часто | Сухість шкіри, зміна забарвлення шкіри | Алопеція, висип | Везикулобульозний висип, свербіж, ексфоліативний дерматит, ураження шкіри, макулопапульозний висип, потіння, акне, виразки на шкірі |
З боку опорно-рухового апарату | |||
Часто | Біль у спині, міалгія | ||
З боку сечовидільної системи | |||
Часто | Дизурія | ||
З боку репродуктивної системи | |||
Часто | Вагініт | ||
Загальні розлади і реакції у місці введення | |||
Дуже часто | Астенія, розлади з боку слизових оболонок | ||
Часто | Пропасниця, біль | Астенія, розлади з боку слизових оболонок, біль | Озноб, біль у грудній клітці, нездужання, периферичний набряк |
Нечасто | Пропасниця | ||
Дослідження | |||
Часто | Зниження маси тіла | ||
* Долонно-підошовна еритродизестезія (долонно-підошовний синдром)
Наступні побічні реакції спостерігались у дослідженнях пацієнток з раком яєчників при застосуванні лікарського засобу раз на чотири тижні (з частотою від 1 до 10 %): ректальна кровотеча, кишкова непрохідність, екхімоз, гіпербілірубіннемія, гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, запаморочення, риніт, пневмонія, синусит, носова кровотеча, зміна кольору шкіри, оперізуючий герпес, простий герпес, грибковий дерматит, фурункульоз, дисгевзія, сухість очей, гематурія, вагінальний кандидоз.
Таблиця 6
Побічні реакції, пов'язані з застосуванням лікарського засобу, при лікуванні множинної мієломи.
Критерії Ради міжнародних науково-медичних організацій CIOMS III
Побічні реакції за органами і системами | Реакції будь-якого ступеня тяжкості (≥5 %) | Реакції ступеня тяжкості 3/4** (≥5 %) | Реакції будь-якого ступеня тяжкості (1-5 %) |
|---|---|---|---|
Інфекції та інвазії | |||
Часто | Простий герпес, оперізуючий герпес | Оперізуючий герпес | Пневмонія, назофарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, кандидоз ротової порожнини |
З боку системи крові та лімфатичної систем | |||
Дуже часто | Анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія | Нейтропенія, тромбоцитопенія | |
Часто | Лейкопенія | Анемія, лейкопенія | Фебрильна нейтропенія, лімфопенія |
З боку метаболізму і харчування | |||
Дуже часто | Анорексія | ||
Часто | Зниження апетиту | Анорексія | Дегідратація, гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпонатріємія, гіпокальціємія |
Нечасто | Зниження апетиту | ||
З боку психіки | |||
Часто | Безсоння | Тривожність | |
З боку нервової системи | |||
Дуже часто | Периферична сенсорна нейропатія, невралгія, головний біль | ||
Часто | Периферична нейропатія, нейропатія, парестезія, полінейропатія, запаморочення, дисгевзія | Невралгія, периферична нейропатія, нейропатія | Млявість, гіпестезія, синкопе, дизестезія |
Нечасто | Головний біль, периферична сенсорна нейропатія, парестезія, запаморочення | ||
З боку органів зору | |||
Часто | Кон'юнктивіт | ||
З боку серцево-судинної системи | |||
Часто | Гіпотензія, ортостатична гіпотензія, гіперемія, гіпертензія, флебіт | ||
З боку дихальної системи | |||
Часто | Задишка | Кашель, носова кровотеча, задишка при навантаженнях | |
Нечасто | Задишка | ||
З боку травного тракту | |||
Дуже часто | Нудота, діарея, блювання, запор, стоматит | ||
Часто | Біль у животі, диспепсія | Нудота, діарея, блювання, стоматит | Біль у верхній ділянці живота, виразки у ротовій порожнині, сухість у роті, дисфагія, афтозний стоматит |
Нечасто | Запор, біль у животі, диспепсія | ||
З боку шкіри і підшкірної клітковини | |||
Дуже часто | ДПЕ*, висип | ||
Часто | Сухість шкіри | ДПЕ* | Свербіж, папульозний висип, алергічний дерматит, еритема, гіперпігментація шкіри, петехія, алопеція, медикаментозний висип |
Нечасто | Висип | ||
З боку опорно-рухової системи | |||
Часто | Біль у кінцівках | Артралгія, міалгія, м'язові спазми, м'язова слабкість, скелетно-м'язовий біль, скелетно-м'язовий біль у грудній клітці. | |
З боку репродуктивної системи | |||
Часто | Еритема мошонки | ||
Загальні розлади і реакції у місці введення | |||
Дуже часто | Астенія, втома, пірексія | ||
Часто | Астенія, втома | Периферичний набряк, озноб, грипоподібна хвороба, нездужання, гіпертермія | |
Нечасто | Пірексія | ||
Дослідження | |||
Часто | Зниження маси тіла | Підвищення рівня аспартатамінотранс-ферази, зниження фракції викиду, підвищення рівня креатиніну у крові, підвищення рівня аланінамінотранс-ферази | |
* Долонно-підошовна еритродизестезія (долонно-підошовний синдром)
** Дані про побічні реакції ступеня 3/4 базуються на даних про побічні реакції будь-якої тяжкості із загальною частотою ≥5 % (див. побічні реакції, зазначені у першій колонці).
Нижче наведені дані про побічні реакції (частота ≥ 10 % ), отримані у ході дослідження пацієнтів із множинною мієломою, які отримували лікування доксорубіцином гідрохлориду ліпосомальним у комбінації із бортезомібом.
З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія; загальні розлади і стани у місці застосування: втомлюваність, пірексія, астенія; з боку травного тракту: нудота, діарея, блювання, запор, мукозит/стоматит, біль у животі; інфекції та інвазії: оперізуючий герпес, простий герпес; з боку метаболізму та харчування: зниження ваги тіла, анорексія; з боку нервової системи: периферична нейропатія (включаючи периферичну сенсорну нейропатію, периферичну нейропатію, полінейропатію, периферичну моторну нейропатію і не уточнену нейропатію), невралгія, парестезія/дизестезія; з боку дихальної системи: кашель; з боку шкіри та підшкірної клітковини: висип (включаючи еритематозний висип, макульозний висип, макулопапульозний висип, висип зі свербежем, ексфоліативний висип і генералізований висип ), долонно-підошвовий синдром.
Програма досліджень із застосування лікарського засобу для лікування СНІД-асоційованої саркоми Капоші
Існують дані, що у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші, які одержували доксорубіцину гідрохлорид у дозі 20 мг/м 2 , найчастішою побічною реакцією була мієлосупресія, яка виникала приблизно у половини пацієнтів.
Лейкопенія є найчастішою побічною реакцією, що виникає на тлі застосування лікарського засобу у цій популяції; зареєстровані випадки нейтропенії, анемії і тромбоцитопенії. Ці реакції можуть виникати на ранніх етапах лікування. Гематологічна токсичність може потребувати зниження дози, переривання або відкладання терапії. Потрібно тимчасово призупинити застосування лікарського засобу, якщо абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) становить <1000/мм 3 та/або кількість тромбоцитів <50000/мм 3 . Можна застосувати гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (ГКСФ) або гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор (Г-МКСФ) в якості супутньої терапії для підтримки кількості елементів крові при АКН <1000/мм 3 у подальших циклах. Гематологічна токсичність у пацієнток з раком яєчників менш тяжка, ніж у хворих зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші (див. розділ про хворих на рак яєчників вище).
Побічні реакції з боку дихальної системи траплялися часто та були пов'язані з опортуністичними інфекціями у популяції хворих на СНІД (таблиця 7). Опортуністичні інфекції (ОІ) спостерігаються у пацієнтів із саркомою Капоші після застосування лікарського засобу, і часто виникають у пацієнтів з ВІЛ-зумовленим імунодефіцитом. Найчастіше зареєстрованими ОІ є кандидоз, цитомегаловірус, простий герпес, пневмонія, спричинена Pneumocystis carinii , та комплексом Mycobacterium avium .
У дослідженні за участю пацієнтів з інформацією про супутнє застосування інших лікарських засобів, 59 % отримували лікування одним чи більше антиретровірусним препаратом (зидовудин, диданозин, залцитабін, ставудин); 85 % отримували профілактичну терапію пневмоцистної пневмонії; 85% отримували лікування протигрибковими лікарськими засобами (флуконазол); 72 % отримували лікування противірусними засобами (ацикловір, ганцикловір і фоскарнет) і 48 % пацієнтів отримували терапію колонієстимулюючими факторами (сарграмостим/філграстим) протягом курсів лікування. Побічні реакції зумовили припинення лікування у 5 % пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші, які включали мієлосупресію, побічні реакції з боку серця, реакції, пов'язані з інфузією, токсоплазмоз, ДПС, пневмонію, кашель, диспное, втомлюваність, неврит зорового нерву, прогресування пухлини - не саркоми Капоші, алергічні реакції на пеніцилін та інші незазначені причини.
Таблиця 7
Побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші.
Інфекції та інвазії | |
Часто | Моніліаз ротової порожнини |
З боку системи крові та лімфатичної систем | |
Дуже часто | Нейтропенія, анемія, лейкопенія |
Часто | Тромбоцитопенія |
З боку метаболізму і харчування | |
Часто | Анорексія, підвищення рівня аланінамінотрасферази у крові, гіпербілірубінемія. |
Нечасто | Дегідратація |
З боку психіки | |
Нечасто | Сплутаність свідомості |
З боку нервової системи | |
Часто | Запаморочення, сонливість |
Нечасто | Парестезія, дисгевзія |
З боку очей | |
Часто | Ретиніт |
Нечасто | Кон'юктивіт |
З боку серцево-судинної системи | |
Часто | Вазодилатація, біль у грудях, гіпотензія, тахікардія. |
Нечасто | Тромбофлебіт, кардіоміопатія, посилене серцебиття, блокада ніжок п. Гіса, застійна серцева недостатність, зупинка серця, тромбоз, шлуночкова аритмія. |
З боку дихальної системи | |
Часто | Задишка, пневмонія |
Нечасто | Посилення кашлю, фарингіт |
З боку травного тракту | |
Дуже часто | Нудота |
Часто | Діарея, стоматит, блювання, виразки у ротовій порожнині, біль у животі, глосит, запор, нудота і блювання, дисфагія, кандидоз слизової оболонки ротової порожнини, підвищення рівня лужної фосфатази у крові. |
Нечасто | Гепатит |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | |
Часто | Алопеція, висип, простий герпес, свербіж. |
Нечасто | Долонно-підошовна еритродизестезія (ДПЕ), макулопапульозний висип, простий герпес. |
Загальні розлади і реакції у місці введення | |
Часто | Астенія, пропасниця, гострі інфузійні реакції, головний біль, біль у спині, інфекції, алергічні реакції, озноб |
Нечасто | Сепсис, кандидоз, криптококоз |
Дослідження | |
Часто | Зниження маси тіла |
Інші, рідші (<5 %) побічні реакції включали у себе реакції гіперчутливості, в тому числі анафілактичні. Після реєстрації лікарського засобу іноді надходили повідомлення про бульозний висип у цій популяції.
Часто (≥5 %) спостерігалися клінічно значущі відхилення від норми лабораторних показників, у тому числі підвищення рівня лужної фосфатази; АСТ і білірубіну, що вважалися пов'язаними з основним захворюванням, а не застосуванням лікарського засобу. Зниження рівня гемоглобіну і кількості тромбоцитів траплялися менш часто (<5 %). Сепсис, пов'язаний з лейкопенією, спостерігався рідко (<1 %). Деякі із цих відхилень могли бути пов'язані з основною ВІЛ-інфекцією, а не застосуванням лікарського засобу.
Усі пацієнти
У пацієнтів із солідними пухлинами під час лікування лікарським засобом виникали інфузійні реакції: алергічна реакція, анафілактоїдна реакція, астма, набряк обличчя, гіпотензія, вазодилатація, кропив'янка, біль у спині, біль у грудній клітці, озноб, пропасниця, гіпертензія, тахікардія, диспепсія, нудота, запаморочення, задишка, фарингіт, висип, свербіж, пітливість, реакція у місці ін'єкції, взаємодія з іншим лікарським засобом. У пацієнтів із множинною мієломою, які одержували лікарський засіб у комбінації з бортезомібом, інфузійні реакції реєструвалися із частотою 3 %. У пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші характерними проявами інфузійних реакцій були гіперемія, задишка, набряк обличчя, головний біль, озноб, біль у спині, відчуття стиснення у грудях та горлі та/або гіпотензія. Дуже рідко повідомлялося про виникнення судом у зв'язку з інфузійними реакціями. В усіх випадках реакції виникали переважно під час першої інфузії. Тимчасове припинення інфузії зазвичай усуває ці симптоми без подальшої терапії. Майже в усіх пацієнтів застосування лікарського засобу можна поновити після зникнення всіх симптомів без їх повторного виникнення. Рецидив інфузійних реакцій рідко спостерігається після першого циклу застосування лікарського засобу.
На тлі застосування препарату зареєстровані випадки мієлосупресії, що супроводжувалася анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією та рідко – фебрильною нейтропенією.
Випадки стоматиту були зареєстровані у пацієнтів, які одержували тривалі інфузії стандартного доксорубіцину гідрохлориду, і часто траплялися у пацієнтів, яким застосовували доксорубіцину гідрохлорид ліпосомальний. Це не заважало завершенню терапії, і корекція дози зазвичай не потрібна, крім випадків, коли стоматит впливає на здатність пацієнта приймати їжу. У такому випадку інтервал між дозами лікарського засобу можна подовжити на 1-2 тижні або зменшити дозу.
Рекомендована доза Дополо для пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші становить 20 мг/м 2 1 раз на 2-3 тижні. Для досягнення кумулятивної дози, при якій для пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші виникатиме загроза кардіотоксичності (>400 мг/м 2 ), необхідно провести більше 20 курсів застосування Дополо протягом 40-60 тижнів.
Існують дані, що при базовому дослідженні третьої фази з порівняння лікарського засобу з доксорубіцином рандомізовані учасники відповідали визначеним у протоколі критеріям кардіотоксичності у період лікування та/або подальшого спостереження. Кардіотоксичністю вважалося зниження фракції викиду лівого шлуночка на 20 або більше пунктів порівняно з початковим рівнем, якщо фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) у стані спокою лишалася в інтервалі норми, або зниження на 10 і більше пунктів, якщо ФВЛШ виходила за межі норми (менше нижньої межі норми). У пацієнтів групи доксорубіцину гідрохлориду ліпосомального з кардіотоксичністю за критеріями ФВЛШ не було ознак та симптомів застійної серцевої недостатності.
У пацієнтів із солідними пухлинами, в тому числі у підгрупі осіб з раком молочної залози та раком яєчників, яким застосовували лікарський засіб у дозі 50 мг/м 2 /цикл із прижиттєвими кумулятивними дозами антрацикліну до 1532 мг/м 2 , частота клінічно значущого порушення функції серця була низькою.
При застосуванні інших протипухлинних засобів, що пошкоджують ДНК, у пацієнтів, які одержували комбіновану терапію з доксорубіцином, були зареєстровані випадки вторинної гострої мієлоїдної лейкемії та мієлодисплазій. Тому всім пацієнтам, яким застосовують доксорубіцин, необхідний контроль гематологічних показників.
Хоча місцевий некроз після екстравазації реєструвався дуже рідко, Дополо вважається подразнювальною речовиною. Результати досліджень на тваринах показують, що застосування доксорубіцину гідрохлориду у ліпосомальній формі зменшує вірогідність уражень внаслідок екстравазації. У випадку появи будь-яких ознак або симптомів екстравазації (наприклад, відчуття пекучості, еритеми) слід негайно припинити інфузію і поновити введення лікарського засобу в іншу вену. Місцеву реакцію можна дещо полегшити, якщо прикласти лід на місце екстравазації приблизно на 30 хвилин. Лікарський засіб не можна вводити внутрішньом'язово або підшкірно.
Рецидив шкірних реакцій, спричинених попередньою радіотерапією, рідко спостерігався при застосуванні лікарського засобу.
Післяреєстраційний досвід застосування
Небажані реакції на лікарський засіб, виявлені у період післяреєстраційного застосування Дополо, зазначені у таблиці 9. Частота визначена за такими критеріями: дуже часто ≥1/10; часто ≥1/100 і <1/10; нечасто ≥1/1000 і <1/100; рідко ≥1/10000, <1/1000; дуже рідко <1/10000, в тому числі поодинокі випадки.
Таблиця 8
Побічні реакції на лікарський засіб, виявлені у період післяреєстраційного застосування доксорубіцину гідрохлориду
Новоутворення доброякісні, злоякісні і неуточненої природи (в тому числі кісти та поліпи) | |
Очень редко | Вторинні новоутворення у ротовій порожнині 1 |
З боку серцево-судинної системи | |
Нечасто | Венозна тромбоемболія, у тому числі тромбофлебіт, тромбоз вен, легенева емболія (у деяких випадках з летальним наслідком). |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | |
Очень редко | Мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. |
З боку опорно-рухової системи | |
Частота невідома | М'язові спазми |
З боку системи крові | |
Частота невідома | Вторинна гостра мієлоїдна лейкемія |
1 Випадки вторинного раку ротової порожнини були зареєстровані після довгострокового (більше 1 року) застосування Дополо або у пацієнтів, які одержали кумулятивну дозу Дополо понад 720 мг/м 2 .
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у холодильнику при температурі від 2 °C до 8 °C. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 10 мл (20 мг) або 25 мл (50 мг) концентрату у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
НАТКО ФАРМА ЛІМІТЕД
Фармацевтичний підрозділ, Котур, округ Рангаредді, Телангана 509 228, Індія.
Повідомити про побічну реакцію або відсутність ефективності при застосуванні лікарського засобу можна за електронною адресою: DrugSafetyUa@drreddys.com
ДОКСОРУБИЦИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа