В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ФАСТЕНАЛ порошок для орального раствора саше 80мг №30

ФАСТЕНАЛ порошок для орального раствора саше 80мг №30

rx
Код товара: 871335
Производитель: Special Products (Италия)
5 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Фастл

Фетрал

Хранилище:
Активное вещество: кетопрофен лизин соль;
1 двойной саше содержит кетопрофен соли лизина 80 мг, что соответствует 50 мг кетопрофена;
Эксципиенты : сорбит (nosorb p60) (E 420), сорбит (nosorb p30/p60) (E 420), повидон, кремний, коллоидный ангивод, хлорид натрия, сахарин натрия, глицирный аммон, аромат мятно.
Дозировка формы. Порошок для устного раствора.
Основные физико -химические свойства: гомогенный порошок от белого до светло -желтого.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. Производные пропионовой кислоты. Кетопрофен.
ATH M01 AE03 Код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Кетопрофен лизинская соль представляет собой 2- (3-бензоилфенил) соль лизина с анальгетическим, противовоспалительным и антифритическим действием, принадлежащей группе нестероидных противовоспалительных препаратов (M01 AE).
Кетопрофен лизин соль растворяется лучше, чем кислотная формула кетопрофена.
Механизм действия НПВП связан со снижением синтеза простагландина из -за ингибирования фермента циклооксигеназы. В частности, циклооксигеназа катализирует арахидоновую кислоту в циклические эндопероксиды - PGG2 и PGH2, предшественники простагландинов PGE1, PGE2, PGF2A и PGD2, а также простациклин PGI2 и Thrombobobobobobobobobobobobobobose (TXA2 и TXB2). Кроме того, ингибирование синтеза простагландина может мешать другим медиаторам, таким как хинин, вызывая косвенное действие, которое способствует прямому действию.
Кетопрофен лизинская соль обладает выраженным анальгетическим и анти -инфляционным эффектом, а также оказывает центральный анальгетический эффект.
Кетопрофен лизин соль обладает антифрамовым эффектом, не нарушает нормальных процессов терморегуляции.
Боли воспалительные процессы устранены или ослаблены, что способствует подвижности суставов.
Фармакокинетика.
Кетопрофен лизин соль растворяется лучше, чем кислотная формула кетопрофена.
Устная форма позволяет принимать активное вещество в растворе воды, тем самым обеспечивая быстрое повышение уровня в плазме крови и, соответственно, ускоряет достижение пиковой концентрации.
Клинически это проявляется в более быстром поглощении и более интенсивном анальгетическом и анти -инфляционном действии.
Фармакокинетические параметры у детей не отличаются от параметров взрослых.
При использовании кинетика не меняется, и препарат не накапливается.
Кетопрофен составляет 95 - 99 % связывается с белками плазмы крови.
Большое количество кетопрофена было обнаружено в ткани миндалин и синовиальной жидкости при определении системного пути .
Препарат быстро выделяется из организма, в основном по почках: 50 % лекарственного средства при введении системным способом выделяется в моче в течение 6 часов.
Кетопрофен хорошо метаболизируется: 60-80 % препарата, введенного системно, метаболизируется и выделяется в моче.
Клинические характеристики.
Индикация.
Взрослые: симптоматическое лечение воспалительных процессов, сопровождаемое болью при ревматоидном артрите, анкилозирующим спондилитом, болезненным артрозом, дополнительным ревматизмом; Пост -травматическое воспаление; Боли воспалительные заболевания при стоматологии, отоларингологии, урологии и пульмонологии.
Дети: симптоматическое краткосрочное лечение воспалительных процессов, сопровождаемых боли, а также лихорадкой, в следующих состояниях: заболевания мышечной системы, послеоперационная боль и среда отита.
Противопоказание.
  • Гиперчувствительность к активному веществу, другие нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) или любое из вспомогательных веществ.
  • История реакций гиперчувствительности, таких как бронхоспазм, приступа астмы, острый ринит, полипы носа, крапивница, полипы носа, ангиорозный отек или другие аллергические реакции на кетопрофен, или вещества с аналогичным механизмом действия (EG, актилсалические. Другие NSAID). Такие пациенты зарегистрировали серьезные, редко летальные анафилактические реакции.
  • Язва желудка/кровотечение в активной форме или желудочно -кишечном кровотечении, язве или историю перфорации (два или более случая подтвержденной язвенной язвы или кровотечения) или хроническая диспепсия.
  • Желудочно -кишечное кровотечение или перфорация стенки желудочно -кишечного тракта в истории, связанных с использованием НПВП, другое кровотечение при активной форме или геморрагических заболеваниях.
  • Болезнь Крона или язвенный колит.
  • Бронхиальная астма в истории.
  • Сильная сердечная недостаточность.
  • Тяжелая печеночная недостаточность (цирроз, тяжелый гепатит).
  • Сильная почечная недостаточность.
  • Геморрагический диатез и другие нарушения коагуляции крови, а также гемостаз или пациенты, получающие антикоагуляционную терапию.
  • Лейкопения и тромбоцитопения.
  • Гастрит.
  • Проводя интенсивную диуретическую терапию.
  • Третий триместр беременности.
  • Дети в возрасте до 6 лет.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Сопутствующее использование таких лекарств не рекомендуется :
  • Другие НПВП (включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2), включая салицилаты в высоких дозах (≥ 3 г/день): в случае одновременного использования с НПВП риск желудочно-кишечного кровотечения или язв из-за взаимного усиления;
  • Антикоагулянты (такие как гепарин и варфарин): НПВП увеличивают влияние антикоагулянтов, что увеличивает риск кровотечения из -за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Если следует выполнять одновременное использование, оно должно проводиться под бдительным наблюдением врача с контролем соответствующих лабораторных параметров;
  • Антиагганы (например, тиклопидин и клопидогрел): увеличивает риск желудочно -кишечного кровотечения из -за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Если следует выполнять одновременное использование, оно должно проводиться под бдительным наблюдением врача с контролем соответствующих лабораторных параметров;
  • Литий: существует риск увеличения лития в крови, что может привести к интоксикации из -за уменьшения экскреции литиевых почк. Если необходима комбинированная терапия, содержание лития в плазме крови следует тщательно контролироваться и после лечения НПВП;
  • Метотрексат, в случае высоких доз, более 15 мг/неделя: повышенный риск гематологической токсичности, особенно если они используются в больших дозах (> 15 мг/неделя) из -за смещения метотрексата из связи с белками плазмы крови плазма и снижение почечного клиренса. Между прекращением или началом лечения кетопрофеном и введением метотрексата должно занять не менее 12 часов;
    • Гидантоины и сульфаниламиды: токсический эффект этих веществ может быть увеличен.
Сопутствующее использование таких лекарств требует осторожности :
  • Лекарства или категории лекарств, которые могут способствовать развитию гиперкалиемии: некоторые лекарства или категории лекарств могут способствовать развитию гиперкалиемии, такие как соли калия, диуретики, способствующие калие, ингибиторы транзимов (ингибиторы ACE). Появление гиперкалиемии также может быть вызвано наличием кофакторов. Риск гиперкалиемии увеличивается с одновременным введением вышеуказанных лекарств;
  • Тенофовир: одновременное введение тенофовира дикопроксильного фумарата и НПВП может увеличить риск почечной недостаточности;
    • Кортикостероиды: существует повышенный риск язв желудочно -кишечных трактов или кровотечение;
  • Диуретические агенты: пациенты с дегидратацией, включая тяжелое обезвоживание, и пациенты, получающие диуретики, имеют высокий риск вторичной почечной недостаточности из -за уменьшения почечного кровотока, вызванного ингибированием простагландина. Пациенты должны быть должным образом увлажнены, а почечная функция должна контролироваться после комбинированной терапии. НПВП могут снизить эффективность мочегонных агентов;
  • Ингибиторы АПФ и антагонисты ангиотензина II: у некоторых пациентов с нарушениями почечной функции (например, у пациентов с дегидратацией или у пожилых людей с нарушением функции почек), одновременное введение ингибитора АПФ или ангиотензин II или агентов может привести к циклоооксигеназе. Уточнение. почечная функция, которая включает в себя возможную острую почечную недостаточность. Поэтому комбинированное лечение должно осуществляться с осторожностью, особенно у пожилых людей. Пациенты должны быть должным образом увлажнены, а после комбинированной терапии следует контролировать функцию почек;
  • Метотрексат, используемый в низких дозах менее 15 мг/неделя: повышенная гемотоксичность метотрексата следует учитывать из -за уменьшения его почечного разрешения, вызванного действием НПВП как таковых; В течение первых недель комбинированной терапии анализы крови должны проводиться еженедельно. Если есть изменения в функциях почек, а также у пожилых пациентов, следует провести более частый мониторинг;
  • Пентоксифиллин: повышенный риск кровотечения. Важно укреплять клинический контроль и чаще проверять время коагуляции;
  • Зидовудин: повышенный риск гематологической токсичности из -за действия ретикулоцитов, который сопровождается тяжелой анемией, которая происходит через неделю после начала лечения НПВП. Общий анализ крови должен быть проведен и подсчет ретикулоцитов через одну или две недели после начала лечения НПВП;
  • Сульфонилмочевина: НПВП могут усилить гипогликемический эффект сульфонилмочевины, заменяя их связь с белками плазмы крови;
  • Сердечные гликозиды: Следует иметь в виду, что НПВП могут увеличить сердечную недостаточность, снизить скорость клубочковой фильтрации и увеличивать сердечные гликозиды; Однако фармакотерапевтическое взаимодействие между кетопрофеном и активными гликозидами не было продемонстрировано.
Возможные взаимодействия следует учитывать при применении следующих инструментов:
  • Антигипертензивные агенты (бета-блокаторы, ангиотензиновые ингибиторы ферментов, диуретики): НПВП могут уменьшить действие антигипертензивных препаратов, ингибируя синтез вазодилатирующих простагландинов;
  • Мифепрестон: Эффективность этого метода контрацепции может быть теоретически снижена из -за антипростагландиновских свойств НПВП, включая аспирин (ацетилсалициловая кислота). Есть некоторые данные, которые предполагают, что совместное использование НПВП в день дозы простагландина не оказывает негативного влияния на способность мифепрестона или простагландина влиять на созревание шейки матки или сократимость матки и не уменьшает Клиническая эффективность метода прекращения беременности;
  • Внутренние противозачаточные средства (военно -морской флот): эффективность устройства может быть снижена, поэтому беременность может возникнуть;
    • Тромболитику: существует повышенный риск кровотечения;
  • Пробенецид: одновременное введение пробенецида может значительно снизить клиренс кетопрофена в плазме крови, и, соответственно, концентрация кетопрофена в плазме может быть увеличена; Это взаимодействие связано с механизмом ингибирования секреции в почечных канальцах и глюкуронической, которая требует корректировки дозы кетопрофена;
  • Антиагганы (тиклопидин и клопидогрел) и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSRS): существует повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения;
  • Циклоспорин, такролимус: риск развития нефротоксических аддитивных последствий, особенно у пожилых людей. Во время сопутствующей терапии почечная функция должна контролироваться;
  • Хинолоновые антибиотики: данные, полученные во время исследования животных, показывают, что НПВП могут увеличить риск развития судорог, связанных с антибиотиками хинолона. Пациенты, получающие НПВП и хинолоны, могут подвергаться повышенному риску судорог;
  • Дифенилгиданетоин и сульфаниламиды: поскольку степень связывания кетопрофена с белками крови высока, может потребоваться уменьшить дозу дифенилгидантоина или сульфаниламидах, если их следует вводить одновременно с кетопрофеном;
  • Hemeprost: при использовании с НПВП наблюдается снижение эффективности гемипроста;
  • Избегайте питья.
Особенности приложения.
Побочные реакции могут быть сведены к минимуму, используя самые низкие эффективные дозы в течение кратчайшего периода времени, необходимого для облегчения симптомов.
Следует избегать сопутствующего использования кетопрофена с НПВП, включая селективные ингибиторы COX-2.
Желудочно -кишечное кровотечение, язва и перфорация: в ходе лечения с использованием любых НПВП в любую продолжительность курса, с или без симптомов предупреждения, с серьезными желудочно -кишечными расстройствами в анамнежном или без них желудочно -кишечных расстройствах, язв и перфорации, которые могут потенциально потенциально потенциально. конец в смерти.
У пожилых людей и у пациентов с язвой анамнеза, особенно если она осложняется кровотечением или перфорацией, риск желудочно -кишечного кровотечения, язвы или перфорация сильно увеличивается в случае увеличения доз НПВП. Такие пациенты должны начать лечение с самой низкой дозы, которая имеет терапевтический эффект. С точки зрения таких пациентов, а также пациентов, принимающих низкие дозы аспирина или других препаратов, которые могут увеличить риск заболеваний желудочно -кишечного тракта, следует учитывать возможность одновременного использования защитных агентов (ингибиторы мизопростола или протонного насоса). Пациенты, которые ранее наблюдали побочные реакции от пищеварительного тракта, особенно пожилых людей, должны сообщать о любых необычных симптомах в брюшной полости (особое внимание следует уделять риску желудочно -кишечного кровотечения), особенно на ранних стадиях лечения. Пациенты, принимающие сопутствующие препараты, которые могут увеличить риск язв или кровотечения, включая пероральные кортикостероиды, антикоагулянты, такие как варфарин, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина или антиагрегантные агенты, такие как аспирин.
Пожилые пациенты. Пожилые пациенты имеют повышенную частоту побочных реакций на НПВП, особенно желудочно -кишечные кровотечения и перфорации, которые могут быть смертельными.
Как и в случае других негероидальных анти -инфляционных препаратов, в присутствии инфекционных анти -инфляционных, анальгетических и антифрамовых эффектов кетопрофена лизинной соли могут маскировать признаки и симптомы прогрессирования инфекционных заболеваний, таких как лихорадка.
Дети. Информированные случаи желудочно -кишечного кровотечения, иногда тяжелые, а также язвы у некоторых пациентов с детства, которые получали кетопрофен лизиновую соль, поэтому таких пациентов следует принимать под строгим наблюдением врача, которому придется каждый раз устанавливать правильную дозировку.
Болезни желудочно -кишечного тракта. Пациенты с текущими или ранее передаваемыми заболеваниями желудочно -кишечного тракта должны быть внимательно следить за развитием расстройств пищеварительного тракта, особенно желудочно -кишечного кровотечения.
В случае желудочно -кишечного кровотечения или язв у пациентов, получающих кетопрофеновую соль лизин, лечение должно быть отменено.
НПВП следует использовать с осторожностью для пациентов с аналогичными заболеваниями желудочно -кишечного тракта (язвенное колит, болезнь Крона), так как такие состояния могут усугубляться.
Согласно эпидемиологическим данным, расчет кетопрофена соли лизина может быть связан с высоким риском тяжелых побочных реакций из пищеварительного тракта, что характерно для других НПВП, особенно в случае высоких доз.
Кожные нарушения.
В случае НПВП серьезные кожные реакции наблюдались в очень редких случаях, некоторые из них были смертельными, в том числе отшелушивающие дерматит, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз. Самый высокий риск таких реакций наблюдался в начале лечения. В случае первого появления кожной сыпи, поражения слизистых оболочек или других признаков гиперчувствительности необходимо остановить использование кетопрофена соли лизина. Чтобы избежать каких -либо проявлений гиперчувствительности или фоточувствительности, целесообразно не подвергать кожу солнцу при использовании препарата.
Введение препарата Fastel, порошок для перорального раствора 80 мг не влияет на эффективность низкокалорийных диет и не нарушает принципы контролируемого питания, этот препарат также может быть назначен для пациентов с диабетом.
Фетканал, пероральный раствор 80 мг не содержит:
· Глютен, поэтому этот препарат не противопоказан для людей с глютен -чувствительной целиакией;
· Аспартам, поэтому его можно вводить пациентам с фенилкетонурией.
Меры предосторожности.
Нарушение функции печени и почек.
Пацієнтам з порушенням функції нирок терапію із застосуванням кетопрофену слід проводити з особливою обережністю, враховуючи, що цей лікарський препарат виводиться переважно нирками. На початку лікування необхідно ретельно контролювати функції нирок у пацієнтів із серцевою недостатністю, цирозом і нефрозом, у пацієнтів, які приймають сечогінні препарати, з хронічною нирковою недостатністю, особливо у людей літнього віку. У таких пацієнтів застосування кетопрофену лізинової солі може спричинити зниження ниркового кровотоку, що пов'язане із пригніченням простагландинів, і призвести до ниркової декомпенсації. Уважне ставлення і обережний підхід також потрібен пацієнтам, які проходять терапію із застосуванням діуретиків, а також пацієнтам з високою імовірністю розвитку гіповолемії, оскільки підвищується ризик виникнення явища нефротоксичності.
Як і під час лікування більшістю НПЗЗ, можливе підвищення рівнів азоту сечовини крові та креатиніну.
Як і інші інгібітори синтезу простагландинів, лікарський засіб може негативно впливати на функції нирок, що може призвести до клубочкового нефриту, ниркового папілярного некрозу, нефрозу та гострої ниркової недостатності.
У пацієнтів із порушеннями функції печінки або із захворюваннями печінки в анамнезі необхідно постійно оцінювати рівень трансамінази, особливо під час довготривалого лікування.
У пацієнтів, які приймають НПЗЗ, включно з кетопрофену лізиновою сіллю, може спостерігатися підвищення рівня одного або більше печінкових тестів, а також помітне підвищення АЛТ або АСТ. У випадку значного підвищення цих параметрів терапію треба завершити. Також повідомляли про випадки жовтяниці та гепатиту під час приймання кетопрофену лізинової солі.
При тривалому курсі лікування слід контролювати показники функціональних проб печінки і нирок, а також аналізу крові.
Пацієнти літнього віку більш схильні до зниження функції нирок, серцево-судинної системи або печінки.
Серцево-судинні захворювання.
Пацієнтам із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюванням треба проводити терапію кетопрофену лізиновою сіллю, як і будь-яким НПЗЗ, тільки після ретельного аналізу. Подібний аналіз необхідний на початку тривалого лікування пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних захворювань (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в легкій та/або помірній формі в анамнезі треба з обережністю розпочинати лікування, необхідна консультація лікаря, оскільки під час терапії НПЗЗ повідомляли про випадки затримки рідини та набряки.
Клінічні випробування та епідеміологічні дані говорять про те, що використання деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і тривалий час) може бути пов'язано з помірним збільшенням ризику артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда та інсульту). Недостатньо даних для виключення подібного ризику для кетопрофену лізинової солі.
Повідомлялося про підвищений ризик розвитку фібриляції передсердь (миготливої​​аритмії), повʼязаної із застосуванням НПЗЗ.
Може розвиватися гіперкаліємія, особливо це стосується пацієнтів з діабетом як основним захворюванням, а також із нирковою недостатністю і/або супутньою терапією із застосуванням препаратів, діючі речовини яких сприяють розвитку гіперкаліємії.
У подібній ситуації необхідно контролювати рівень калію.
З обережністю приймати пацієнтам із проявами алергії або алергією в анамнезі.
Патології дихальної системи.
Застосування кетопрофену, як і всіх інших НПЗЗ, при лікуванні пацієнтів із бронхіальною астмою або алергічним діатезом може спричинити астматичний криз. Пацієнти з астмою, повʼязаною з хронічним ринітом, хронічним синуситом і/або поліпозом носа, схильні до вищого ризику виникнення алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗЗ в цілому, ніж інша частина населення.
Прийом цього препарату може спричиняти напади астми або бронхоспазм, шок та інші алергічні явища, особливо у пацієнтів, які страждають алергією на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ. Через взаємодію препарату з метаболітами арахідонової кислоти в астматиків і схильних осіб може розвинутися бронхоспазм і, можливо, шокові реакції та інші алергічні явища.
Порушення зору. Лікування необхідно завершити у випадку порушення зору, наприклад, при нечіткості зору.
Кетопрофену лізинову сіль треба призначати з обережністю пацієнтам, які страждають гемопоетичними розладами, системним червоним вовчаком або змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Маскування симптомів основних інфекцій: ФАСТЕНАЛ, порошок для орального розчину по 80 мг, може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігалося при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Якщо ФАСТЕНАЛ, порошок для орального розчину, застосовувати при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.
Важлива інформація про деякі допоміжні речовини.
Лікарський засіб містить сорбіт, тому пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід приймати цей лікарський засіб. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Слід уникати застосування кетопрофену у І та ІІ триместрі вагітності.
Інгібування синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність і/або розвиток ембріона/плода, відповідно кетопрофену лізинову сіль не можна приймати у період вагітності.
Епідеміологічні дані дають змогу припустити підвищення ризику викидня та розвитку вад серця і грижі черевної стінки після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця підвищився з менше ніж 1 % до майже 1,5 %. Припускається, що цей ризик зростає з підвищенням дози та збільшенням тривалості лікування. У процесі досліджень на тваринах було виявлено, що застосування інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- та постімплантаційних втрат і до гибелі ембріона/плода. Крім того, повідомляли про підвищення кількості випадків різних вад розвитку, включно з серцево-судинними, у тварин, яким застосовували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу.
Протягом І та ІІ триместру вагітності кетопрофену лізинову сіль треба приймати тільки за умови явної необхідності.
Під час застосування кетопрофену лізинової солі жінкам, які планують вагітність, або під час І або ІІ триместру вагітності доза має бути якомога нижчою, а тривалість лікування — якомога коротшою.
Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід, спричиняючи:
  • кардіо-легеневу токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
  • ниркову дисфункцію, яка може прогресувати до ниркової недостатності при олігогідрамніоні.
Наприкінці вагітності інгібітори синтезу простагландинів у матері та новонародженого можуть призводити до:
  • можливого подовження часу кровотечі та антиагрегантного ефекту навіть при дуже низьких дозах;
  • пригнічення скорочень матки, що може призвести до відтермінування або подовження пологів.
Застосування препарату перед пологами може спричиняти зміни гемодинаміки малого кола кровообігу майбутньої дитини з серйозними наслідками для дихальної системи.
Отже, лікарський засіб протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності.
Грудне годування.
Відомості про проникнення кетопрофену у грудне молоко відсутні. Кетопрофен не рекомендується приймати у період грудного годування.
Фертильність.
Застосування кетопрофену лізинової солі, як і будь-якого іншого лікарського засобу, що інгібує синтез простагландинів і циклооксигенази, може погіршити фертильну функцію у жінок, тому не рекомендується застосовувати жінкам, які намагаються завагітніти.
Для жінок, які відчувають труднощі з настанням вагітності або проходять дослідження через безпліддя, треба припинити приймання кетопрофену лізинової солі.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнти мають знати про можливу появу сонливості, запаморочення або судом і мусять уникати водіння або виконання дій, які потребують особливої пильності, у разі наявності цих симптомів.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі: саше по 80 мг (повна доза), розчинити у 100 мл води, перемішати та приймати внутрішньо 3 рази на добу під час їди.
Максимальна добова доза становить 200 мг кетопрофену, що відповідає 320 мг лізинової солі кетопрофену. Перед початком лікування з прийомом добової дози 200 мг кетопрофену слід уважно оцінити співвідношення потенційного ризику і очікуваної користі; застосування більш високих доз не рекомендується.
Діти 6–14 років: вміст ½ двороздільного саше, 40 мг (половина дози), розчинити у 100 мл води, перемішати та приймати внутрішньо 3 рази на добу під час їди.
Застосування дітям віком до 6 років протипоказане.
Люди літнього віку: доза має бути детально визначена лікарем, який мусить оцінити можливе зменшення дози, як вказано нижче.
Пацієнти з печінковою недостатністю: рекомендується почати лікування з мінімальної денної дози.
Пацієнти з легкою або помірною нирковою недостатністю: рекомендується зменшити початкову дозу та проводити підтримуючу терапію із застосуванням найменшої ефективної дози. Індивідуально коригувати дозування можна тільки після констатації гарної переносимості препарату. Контролювати діурез і функції нирок.
Лікарський засіб не можна приймати пацієнтам із вираженою дисфункцією печінки та нирок.
Найменшу ефективну дозу слід застосовувати протягом найменшого часу, необхідного для полегшення симптомів.
Інструкція із застосування саше: для отримання половини дози (40 мг) відкрити саше по лінії з написом «половина дози». Для отримання повної дози (80 мг), відкрити саше по лінії з написом «повна доза». Вміст одного саше або половини саше розчинити у 100 мл води та перемішати.
Діти.
Препарат не застосовувати дітям віком до 6 років.
Передозування.
Повідомляли про випадки передозування дозами, що перевищують 2,5 г кетопрофену лізинової солі. У більшості випадків симптоми, що спостерігалися, мали сприятливі наслідки і обмежувалися млявістю, сонливістю, нудотою, блюванням та болем у надчеревній ділянці. Симптоми від передозування також можуть включати: розлади центральної нервової системи такі як головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості та втрата свідомості, а також біль, нудота та блювання. Також може виникнути гіпотензія, пригнічення дихання та ціаноз.
Не існує специфічних антидотів у випадку передозування кетопрофену лізиновою сіллю. У випадку підозри тяжкого передозування рекомендується зробити промивання шлунка та надати підтримуючу терапію або симптоматичне лікування для компенсації дефіциту рідини, а також необхідно контролювати функцію нирок та усунути ацидоз, якщо він присутній.
У випадку ниркової недостатності лікарський засіб можна видалити із системного кровообігу за допомогою гемодіалізу.
Побічні реакції.
Досвід, отриманий при застосуванні пероральних лікарських засобів кетопрофену лізинової солі, свідчить про те, що поява побічних реакцій є дуже рідкісним явищем.
Ґрунтуючись на оцінюванні пацієнтів, виходячи з кількості вжитих упаковок і з урахуванням кількості добровільних повідомлень, менше ніж один пацієнт на 100000 відчував побічні реакції. Здебільшого симптоми проходили й не повторювалися після скасування застосування , а у деяких випадках - після спеціального лікування.
Інформація про нижче вказані побічні реакції була зібрана в результаті застосування кетопрофену лізинової солі дорослими.
Побічні реакції класифіковані за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (від
≥ 1/100 до <1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (не можна оцінити, з огляду на наявні дані).
Інфекції та інвазії: частота невідома – асептичний менінгіт, лімфангіт.
З боку крові та лімфатичної системи: рідко — анемія внаслідок кровотечі; частота невідома — тромбоцитопенія, агранулоцитоз, медулярна аплазія, гемолітична анемія, лейкоцитоз, лімфангіт, пурпура, тромбоцитопенічна пурпура та лейкопенія.
З боку імунної системи: частота невідома — анафілактичні реакції (у тому числі анафілактичний шок), гіперчутливість.
Порушення обміну речовин і засвоєння їжі: частота невідома – гіперкаліємія, гіпонатріємія.
Психічні порушення: частота невідома — депресія, сплутаність свідомості, зміна настрою, збудження, безсоння; описаний одиничний випадок тривоги, зорових галюцинацій, підвищеної збудженості та зміни поведінки у дитини, яка приняла дозу удвічі вищу за рекомендовану, симптоми зникли через 1–2 дні.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль, запаморочення, сонливість, вертиго; рідко — парестезія; дуже рідко – дискінезія, озноб, непритомність, запаморочення; частота невідома — судоми, агевзія, дисгевзія; повідомляли про один випадок тремору та гіперкінезії у пацієнта літнього віку, який отримував одночасно антибіотик групи хінолонів.
З боку органів зору: рідко – нечіткість зору; частота невідома — періорбітальні набряки.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: рідко — шум у вухах.
З боку серця: частота невідома – серцева недостатність, фібриляція передсердь, прискорене серцебиття та тахікардія.
З боку серцево-судинної системи: частота невідома — гіпертонія, вазодилатація; дуже рідко – артеріальна гіпотонія; випадки васкуліту та почервоніння шкіри були зареєстровані у виняткових випадках. Клінічні дослідження й епідеміологічні дані свідчать про те, що використання деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах та тривалий час) може спричинити невелике підвищення ризику розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко — астма; дуже рідко – набряк гортані; частота невідома – бронхоспазм (особливо у пацієнтів із відомою гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ), риніт, задишка, ларингоспазм. Повідомляли про один випадок гострої дихальної недостатності з летальним наслідком у астматика та у пацієнта з гіперчутливістю до аспірину. Здебільшого побічні реакції були серйозними у пацієнтів з алергічною реакцією, які страждають астмою або відомою гіперчутливістю до НПЗЗ.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: небажаними явищами лікарського засобу, що найчастіше спостерігаються, є реакції з боку шлунково-кишкового тракту; можуть виникати виразка шлунка, перфорація та шлунково-кишкові кровотечі, інколи з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку. Часто — нудота, блювання, диспепсія, болі у животі; нечасто – запор, діарея, метеоризм, гастрит, дискомфорт у животі; рідко — виразковий стоматит, виразкова хвороба шлунка, коліт; частота невідома — загострення коліту та хвороби Крона, шлунково-кишкові кровотечі та перфорації (іноді з летальним результатом, особливо у пацієнтів літнього віку), виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, печія, набряк слизової рота, панкреатит, мелена, гематомезія, гіперхлоргідемія, шлункові болі, ерозивний гастрит, набряк язика.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко — гепатит, підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня білірубіну в сироватці крові внаслідок порушень у роботі печінки, жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — свербіж, висип; невідомо — фотосенсибілізація, алопеція, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит, включно з синдромом Стівенса-Джонсона, синдромом Лайєлла та токсичний епідермальний некроліз, еритема, екзантема, контактна екзема, макулопапульозний висип, пурпура, гострий генералізований екзантемозний пустульоз, дерматит.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – гематурія; частота невідома — гостра ниркова недостатність, тубулоінтерстиціальний нефрит, нефрит або нирковий синдром, гломерулярний нефрит, затримка води/натрію з можливим розвитком набряку, гострий некроз канальців, папілярний некроз нирок, олігурія, ознаки порушення функції нирок, дизурія.
Загальні порушення та реакції у місці введення: нечасто — набряк, втома, периферичні набряки, озноб; дуже рідко – астенія, набряк обличчя; невідомо — алергічні та анафілактичні реакції, анафілактичний шок, набряк ротової порожнини. Були зареєстровані поодинокі випадки непритомності.
Відхилення лабораторних показників: рідко — збільшення маси тіла.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Для цього лікарського засобу не потрібні будь-які спеціальні умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці!
Упаковка. По 2 г лікарського засобу, що відповідає 80 мг кетопрофену лізинової солі, у двороздільному саше з паперу/алюмінію/поліетилену. По 30 двороздільних саше разом з інструкцією для медичного застосування у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник/заявник. СПЕШЛ ПРОДАКТС ЛАЙН С.П.А., Італія/УАБ «МРА», Литовська Республіка.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/ місцезнаходження заявника.
Віа Фратта Ротонда Вадо Ларго, 1, Ананьї (FR), 03012, Італія/Вул. Тоторіу 20-9, LT-01121, Вільнюс, Литовська Республіка.
КЕТОПРОФЕН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа