ФЕМАРА табл. п/плен. оболочкой 2,5 мг блистер №30

DL I Медицинское использование лекарственного средства

Femara ^® .

( Femara ^® )

Место хранения:

Активный ингредиент: летарозол;

1 таблетка содержит 2,5 мг лертрозоля;

Вспомогательные вещества: силиконовый диоксид коллоидный безводный; микрокристаллическая целлюлоза; лактоза, моногидрат; стеарат магния; кукурузный крахмал; Натриевый крахгляллят
(наберите "А); гидроксипропилметилцеллюлоза; полиэтиленгликоль 8000; тальк; титан
диоксид (E 171); Железный желтый оксид (E 172).

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Основные физико-химические свойства: темно-желтый, круглый, слегка диоксид таблетки, покрытые раковиной пленки с формованными краями; С одной стороны - маркировка «FV», на другой - «CG».

Фармакотерапевтическая группа. Средства, используемые для гормональной терапии. Антагонисты гормонов и аналогичные средства. Ароматазы ингибиторы. Летарозол.

ATH L02B G04 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Летарозол - нестероидственный ароматазный ингибитор (ингибитор биосинтеза эстрогена); противоопухолевой препарат.

В тех случаях, когда рост опухолевой ткани зависит от наличия эстрогенов, устраняя эффекты косвенного стимула представляет собой предпосылку для подавления роста опухоли.
У женщин в постменопаузе эстрогены формируются преимущественно с участием фермента ароматазы, который преобразует андрогенс, синтезированные в надпочечников (в первую очередь андростенсионные и тестостерон), для эстроне (E1) и эстрадиола (E2). Следовательно, у специфического ингибирования фермента ароматазы можно добиться ингибирования биосинтеза эстрогена в периферических тканях и в опухолевой ткани.

ЛЕТрозол подавляет ароматазу конкурентоспособной связыванием с субъединицей этого фермента - цитохрома P450 GEM, который приводит к снижению биосинтеза эстрогена во всех тканях.

У здоровых женщин в постменопаузе одноразовая доза летарозола, которая составляет 0,1 мг, 0,5 мг и 2,5 мг, уменьшает уровень эстрона и эстрадиола в сыворотке (по сравнению с начальным уровнем) на 75-78% и 78% соответственно. Максимальное снижение достигается через
48-78 часов.

У женщин с широко распространенной формой рака молочной железы в постменопаузе, ежедневное использование летарозола в дозе 0,1 мг до 5 мг уменьшает уровень эстрадиола, этрон и сульфата сульфата в плазме крови на 75-95% от начального уровня. При нанесении дозы в дозе 0,5 мг и более во многих случаях концентрация эстрона и сульфата эстрон ниже пределов метода, используемого для определения гормонов. Это указывает на то, что использование доз данных достигается более выраженное подавление синтеза эстрогенов. Подавление эстрогенов поддерживалось во время лечения у всех пациентов.

Letrozole - это высокодеменная ингибитор активности ароматазы. Нарушение синтеза стероидных гормонов в надпочечников не обнаружено. У пациентов в постменопаузе, который проводился ежедневной дозой в суточной дозе 0,1-5 мг, клинически значимые изменения в концентрациях в плазме крови кортизола, альдостерон, 11-деоксикортизол,
17-гидроксипрогестер, ACTH, а также ренин активность не обнаружено. Проведение стимулирующего испытания ACTH через 6 и 12 недель цистической терапии в суточной дозе 0,1 мг; 0,25 мг; 0,5 мг; 1 мг; 2,5 мг и 5 мг не выявили какого-либо заметного снижения синтеза альдостерона или кортизола. Таким образом, нет необходимости предписывать глюкокортикоиды и минералокортикоиды.

У здоровых женщин в постменопаузе после единственного применения летарозола в дозах 0,1 мг, 0,5 мг и 2,5 мг изменений в концентрации андрогенов (андростенсиона и тестостерона) в плазме крови не были обнаружены. У пациентов в постменопаузе получает летарозол в суточной дозе 0,1 мг до 5 мг, изменения в уровне ассортимента в плазме крови также не отмечается. Все это указывает на то, что блокада биосинтеза эстрогенов не приводит к накоплению андрогенов, которые являются предшественниками эстрогена. У пациентов, получающих летарозол, не было никаких изменений в концентрациях лютеинизирующих и фолликулостимулирующих гормонов в плазме крови, и не было никаких изменений в функциях щитовидной железы, которая была оценена на уровнях тиротропного гормона, T ₄ и T ₃ .

Фармакокинетика.

Поглощение. Летомзол быстро и полностью поглощается из желудочно-кишечного тракта (среднее значение биодоступности составляет 99,9%). Еда в небольшой степени уменьшает скорость поглощения (среднее время для достижения максимальной бетарозола крови (T _max ) составляет 1 час при получении Femares ^® , представляет собой начало и 2 часа - при получении пищи; среднее значение максимальной крови (C _Макс ) составляет 129 ± 20,3 нмоль / л при приеме начала и 98,7 ± 18,6 нмоль / л - при получении еды), но степень поглощения ледрозола (при оценке площади под кривой «концентрация» - Время «) не меняется. Незначительные изменения в скорости всасывания рассматриваются как неклиническое значение, поэтому летарозол можно использовать независимо от еды.

Распределение. Связывание летарозола с белками крови составляет приблизительно 60% (предпочтительно альбумин - 55%). Концентрация lerrozol в эритроцитах составляет почти 80% его уровня в плазме крови. После нанесения 2,5 мг от ¹⁴ C-меченного СЛУЗОЛ, около 82% радиоактивности в плазме крови приходилось долю не изменяемого активного вещества. Следовательно, системный эффект метаболитов ЛЕТрозола незначительный. ЛЕТрозол быстро и широко распространен в тканях. Воображаемый объем распределения в период равновесия состояния достигает приблизительно 1,87 ± 0,47 л / кг.

Метаболизм и выход. ЛЕТрозол в значительной степени метаболизм с образованием фармакологически неактивного метаболита карбинола - основной путь устранения. Метаболический оформление летрозола (Cl _M ) составляет 2,1 л / ч, что меньше величины кровотока печени (приблизительно 90 л / ч). Было обнаружено, что изоферменты CYP3A4 и CYP2A6 Cytochrome P450 способны преобразовывать литрозол в его метаболит. Формирование небольшого числа других, пока не идентифицировало метаболиты, а также снятие неизменного препарата с мочой и фекалиями, играет только незначительную роль в общем ликвидации литрозола. В течение 2 недель после введения здоровых добровольцев в постменопаузе
2,5 мг от ¹⁴ C-мечена Слоброзол в моче было обнаружено 88,2 ± 7,6% радиоактивности, в CALI -
3,8 ± 0,9%. По меньшей мере 75% радиоактивности, которые встречаются в моче на период до 216 часов (84,7 ± 7,8% дозы летарозола), учитывая сопряжения глюкуронидов метаболита карбинола, почти 9% - два других не идентифицированных метаболитов и 6% - без изменений литрозола.

Воображаемая конечная полуройство плазмы крови составляет примерно 2-4 дня. После ежедневного приема 2,5 мг препарата препарата концентрация равновесия летрозена достигается в течение 2-6 недель, в то время как его примерно в 7 раз выше, чем после одного приема той же дозы. В то же время значение равновесной концентрации в 1,5-2 раза превышает значение концентрации равновесия, которая может быть предсказана на основе расчетов на основе значений, зарегистрированных после получения одной дозы препарата. Это указывает на то, что с ежедневным использованием LERTROZOL в дозе 2,5 мг его фармакокинетика имеет слегка нелинейный характер. Поскольку равновесная концентрация Леррозола поддерживается во время лечения в течение длительного времени, можно сделать вывод, что накопление летемола не происходит.

Линейность / нелинейность. Фармакокинетика летарозола представляла собой пропорциональную дозу после использования одноразовой оральной дозы до 10 мг (диапазон дозы от 0,01 до 30 мг), а также после ежедневных доз до 1,0 мг (диапазон дозы от 0,1 до 5 мг). После использования одной устной дозы 30 мг наблюдалась небольшой, но более пропорциональная доза увеличения индикатора AUC. При нанесении ежедневных доз 2,5 и 5 мг значение AUC увеличилось примерно на 3,8 и 12 раз вместо 2,5 и 5 раз соответственно по сравнению с дозой
1,0 мг / день. Таким образом, рекомендуемая доза 2,5 мг / день может представлять собой предельную дозу, в которой несоразмерность становится видимой, тогда как при использовании дозы 5 мг / день непропорционально становится более выраженным. Непопроизводительность дозы, вероятно, является результатом насыщения процессов метаболического вывода. Концентрации равновесия были достигнуты 1-2 месяца при нанесении всех исследованных дозировков (0,1-5,0 мг в день).

Фармакокинетика в отдельных группах пациентов. Исследование, проведенное с участием 19 добровольцев с другим состоянием почечной функции (24-часовое разрешение креатинина варьировалось от 9 до 116 мл / мин), было отмечено, что фармакокинетика летарозола не изменилась после одноразового доза 2,5 мг. Кроме того, в вышеупомянутом исследовании влияние почек расстройства летарозола было оценено, ковариантный анализ проводился на основе этих двух основных исследований (исследования AR / VC2 и AR / BC3). Рассчитанный клиренс креатина (диапазон в исследовании AR / VC2: 19-187 мл / мин; в исследовании Ar / тс3: 10-180 мл / мин) не продемонстрировали статистически значимое соединение с минимальными уровнями плазмы крови в равновесном состоянии. (С _мин ). Кроме того, данные лечения Ar / VC2 и AR / VC3 для второй линии метастатического рака молочной железы продемонстрировали отсутствие негативного воздействия литрозола до оформления креатина или ухудшения функции почек.

Таким образом, коррекция дозы у пациентов с функцией почек (клиренс креатинина ≥ 10 мл / мин) не требуется. Информация о пациентах с тяжелой функцией почек (клиренс креатинина <10 мл / мин) ограничен.

В аналогичном исследовании, проведенном с участием людей с другим статусом функции печени, было обнаружено, что у пациентов с умеренно выраженным расстройством печени (класс в масштабе Child-Pew), средний размер площади При кривой «концентрации - время» (AUC) было на 37% выше, чем у здоровых добровольцев, но оставалось в пределах диапазона значений, которые наблюдались у пациентов без нарушений функции печени. При изучении фармакокинетики одноразовой дозы у 8 пациентов с циррозом печени и тяжелым нарушением его функции (класс C на масштабе детской PUE) увеличили AUC на 95% и T _½ на 187% соответственно по сравнению с показателями у здоровых добровольцев Отказ Таким образом, у пациентов с раком молочной железы и тяжелыми нарушениями функции печени ожидаются более высокие уровни летрозола, чем у пациентов без тяжелой дисфункции печени. Следовательно, подготовка ^FEMAR® должна с осторожностью использовать пациентов с тяжелой функцией печени, взвешивания по выгоду / риску для каждого отдельного пациента. В связи с тем, что пациенты, получающие ежедневные дозы от 5 мг до 10 мг / день, не были повышены показатели токсичности, коррекция дозы к его снижению не обоснована, хотя такие пациенты должны находиться под тщательным наблюдением. Кроме того, никаких эффектов расстройств почек (рассчитанные значения заливания креатинина не отмечалось в течение 20-50 мл / мин) или расстройства печени на концентрацию летания крови у 359 пациентов с широко распространенными формами рака молочной железы. Фармакокинетика летарозола не зависит от возраста.

Клинические характеристики.

Показания .

Эффективность препарата для пациентов с гормоно-негативным раком молочной железы не доказана.

Противопоказания .

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Метаболизм летарозола частично связан с CYP2A6 и CYP3A4. Таким образом, препараты, которые влияют на ферменты CYP3A4 и CYP2A6, могут повлиять на вывод системы. Очевидно, что метаболизм летарозола имеет низкую аффинность с CYP3A4, поскольку этот фермент не насыщен в концентрациях, в
150 раз больше, чем концентрация lerrozol, которые проводятся в плазме крови во время равновесного состояния в типичных клинических условиях.

Сегодня клинический опыт использования подготовки ^FEMAR® в сочетании с эстрогенами или другими противотудающими препаратами, за исключением тамоксифена, отсутствуют. Тамоксифен, другие антиэстрогенные препараты или эстрогенсодержащие препараты могут повысить фармакологический эффект летарозола. Кроме того, доказано, что в случае одновременного использования тамоксифена и летарозола концентрации летомзола в плазме значительно уменьшаются. Следует избегать одновременного использования литроксифена, другие антагонисты эстрогенов или эстрогенов.

Лекарства, которые могут увеличить концентрацию Lerrozol в сыворотке крови

Ингибиторы активности CYP3A4 и CYP2A6 могут снизить метаболизм летарозола и, таким образом, увеличивают концентрацию Lerrozol в плазме крови. Одновременное использование препаратов, которые значительно подавляют эти ферменты (мощные ингибиторы CYP3A4, включают, но не ограничиваются ими нельзя: кетоконазол, андтреконазол, кариконазол, ритонавир, кларитромицин и талитромицин; CYP2A6 (например, метоксалена)) может увеличить воздействие литрозола. Следовательно, пациенты, показывающие мощные ингибиторы CYP3A4 и CYP2A6, рекомендуются проявляться, когда они используются.

Лекарства, которые могут уменьшить концентрации Lertrozol в сыворотке

Индукторы активности CYP3A4 могут увеличить метаболизм метаболизма и, таким образом, уменьшают концентрацию LERrozol в плазме крови. Одновременное использование лекарств, которые стимулируют CYP3A4 (например, фенитоин, рифампицин, карбамазепин, фенобарбитал и питомники, равнины), могут уменьшить воздействие литрозола. Следовательно, пациенты, показывающие мощные индукторы CYP3A4, рекомендуются проявлять себя, когда они используются. Индукторы CYP2A6 неизвестны.

Одновременное использование ^FEMAR® (2,5 мг) и тамоксифена 20 мг один раз в день привело к снижению уровней крови в плазме крови в среднем на 38%. Полученный клинический опыт, полученный на основе исследований терапии второй линии рака молочной железы, показывает, что терапевтический эффект лечения с помощью подготовки FFER ^® , а также заболеваемость нежелательными реакциями, не увеличивалась, если бы FEMAR ^® использовался сразу после Тамоксифен. Механизм этого взаимодействия неизвестен.

Лекарства, системные концентрации которых в сыворотке могут варьироваться в зависимости от влияния литераза

In vitro ЛЕТрозол подавляет изонзимы цитохрома P450 - CYP2A6 и умеренно CYP2C19,
Но клиническая значимость этого явления неизвестно. Тем не менее, следует наблюдать меры предосторожности одновременно использование леллозола и лекарств, которые предпочтительно зависят от CYP2C19 и которые имеют узкий терапевтический диапазон (например, фенитоин, клопрогель). Субстрат с узким терапевтическим диапазоном для CYP2A6 неизвестен.

Исследование клинического взаимодействия с циметидинным (известным неспецифическим ингибитором CYP2C19 и Cyp3a4) и варфарин (чувствительный субстрат для CYP2C9 с узким терапевтическим диапазоном, который часто используется в качестве сопутствующего препарата для целевой популяции со стороны летарозола), показал, что совместное использование ^Femar® и эти препараты не вызывают этих препаратов клинически значимого медицинского взаимодействия.

Обзор основы этих клинических исследований не выявил никаких доказательств других клинически значимых взаимодействий с другими препаратами, которые часто назначаются.

Особенности приложения.

Нарушение функции почек

Нет данных об использовании подготовки ^FEMAR® для лечения пациентов с зазором креатинина <10 мл / мин. Перед назначением препарата такие пациенты должны быть взвешены на соотношении потенциального риска и ожидаемого эффекта лечения.

Х эстеин.

Проводить мониторинг холестерина в сыворотке. В ходе исследования с использованием адъювантного лечения гиперхолестеринемия была представлена ​​у 52,3% пациентов с использованием литрозола и в 28,6% пациентов, которые использовались тамоксифеном. Согласно критериям для оценки степени тяжести побочных реакций (STS), зарегистрированных гиперхолестерином на 3-4 градуса у 0,4% пациентов в группе летомзола, а у 0,1% пациентов в тамоксифенской группе. Кроме того, в адъювантной терапии увеличение ≥1,5 х VMN общего холестерина (как правило, не в среднем) наблюдалось у пациентов с использованием монотерапии и имел начальный уровень общего холестерина в сыворотке в пределах нормальных пределов (т.е. <= 1, 5 X VMN) В 151/1843 (8,2%) в группе ЛЕТрозола против 57/1840 (3,2%) в группе Tamoxifen. Использование гиполипидемических препаратов было необходимо 25% пациентов с использованием летарозола и 16% пациентов с использованием тамоксифена.

Нарушение функции печени

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) системна експозиція та час напіввиведення летрозолу приблизно вдвічі довший, ніж у здорової людини. Такі хворі потребують більш уважного спостереження.

Вплив на кістки

Оскільки Фемара ^® є потужним препаратом, що знижує концентрацію естрогенів, під час ад'ювантної та розширеної ад'ювантної терапії Фемарою ^® у жінок з остеопорозом та/або переломами в анамнезі або тих, хто має підвищений ризик розвитку остеопорозу, необхідно оцінити мінеральну щільність кісткової тканини до початку лікування, протягом лікування та після завершення лікування летрозолом. В умовах ад'ювантного лікування також слід розглядати можливість застосування схеми послідовної терапії (летрозол протягом 2 років з подальшим переходом на прийом тамоксифену протягом 3 років) залежно від профілю безпеки пацієнтки.

Менопаузальний статус

У пацієнток з нез'ясованим менопаузальним статусом необхідно до початку лікування препаратом Фемара ^® визначити рівні лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та/або естрадіолу. Приймати препарат Фемара ^® повинні тільки жінки
з постменопаузальним ендокринним статусом.

Порушення лабораторних показників

Дозозалежного впливу препарату Фемара ^® на будь-які гематологічні або біохімічні показники не спостерігалося. Помірні зменшення кількості лімфоцитів, невизначеного клінічного значення, спостерігалися у деяких пацієнтів, що застосовували Фемара ^® у дозі

2,5 мг. Таке зниження кількості лімфоцитів мало транзиторний характер приблизно у половини пацієнтів, що зазнали впливу. У двох пацієнтів що застосовували Фемара ^® розвинулась тромбоцитопенія; взаємозв'язок із досліджуваним препаратом був нез'ясованим. Вихід пацієнтів із дослідження через порушення лабораторних показників, що були пов'язані із застосуванням препарату чи ні, був рідким.

Інші застереження

Слід уникати одночасного застосування препарату Фемара ^® і тамоксифену, інших антагоністів естрогенів чи естрогеновмісних лікарських засобів, оскільки ці речовини можуть нівелювати фармакологічну дію летрозолу.

Оскільки таблетки містять лактозу, препарат Фемара ^® не рекомендується пацієнткам
з такими рідкісними спадковими проблемами, як непереносимість галактози, тяжка лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки у перименопаузальному стані або жінки репродуктивного віку

Препарат Фемара ^® слід застосовувати тільки жінкам з чітко встановленим постменопаузальним статусом. Існують постмаркетингові повідомлення про спонтанні аборти або вроджені аномалії у новонароджених, матері яких приймали препарат Фемара ^® .
З огляду на повідомлення про поновлення функції яєчників у жінок на фоні лікування препаратом Фемара ^® , незважаючи на чіткий постменопаузальний статус на початку терапії, лікар за потреби повинен обговорити з пацієнткою адекватні протизаплідні засоби.

Вагітність

На основі досвіду застосування препарату людям, що включає окремі випадки вроджених вад (зрощення губ, зовнішні статеві органи проміжного типу), відомо, що препарат Фемара ^® може спричиняти вроджені вади розвитку у разі його застосування під час вагітності. Результати досліджень на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності. Препарат Фемара ^® протипоказаний для застосування у період вагітності.

Годування груддю

Невідомо, чи екскретується летрозол та його метаболіти в грудне молоко людини. Ризик для новонародженого немовляти виключити не можна.

Препарат Фемара ^® протипоказаний для застосування під час годування груддю.

Фертильність

Фармакологічною дією летрозолу є зниження продукування естрогену шляхом інгібування ароматази. У жінок у пременопаузі інгібіція синтезу естрогену призводить до відповідного підвищення рівнів гонадотропінів (ЛГ, ФСГ). Підвищення рівня ФСГ, в свою чергу, стимулює ріст фолікулів, що може індукувати овуляцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату Фемара ^® на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами незначний. Оскільки при лікуванні препаратом у хворих спостерігалися загальна слабкість і запаморочення, а також в окремих випадках сонливість, рекомендується обережність під час керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі, у т.ч. пацієнти літнього віку. Рекомендована доза Фемари ^® становить 2,5 мг 1 раз на добу. В ад'ювантній та розширеній ад'ювантній терапії лікування препаратом Фемара ^® повинно тривати протягом 5 років або поки не настане рецидив захворювання. Хворим із метастазами терапію препаратом Фемара ^® слід продовжувати доти, доки ознаки прогресування захворювання не стануть очевидними. В умовах ад'ювантного лікування також слід розглядати можливість застосування схеми послідовної терапії (летрозол протягом 2 років з подальшим переходом на прийом тамоксифену протягом 3 років).

В умовах неоад'ювантного лікування терапію препаратом Фемара ^® слід продовжувати протягом 4-8 місяців, щоб досягнути оптимального зменшення пухлини. Якщо відповідь на лікування недостатня, слід припинити терапію препаратом Фемара ^® і призначити планове хірургічне втручання та/або обговорити з пацієнткою варіанти подальшого лікування.

Для пацієнток літнього віку корекція дози препарату не потрібна.

Діти. Для лікування дітей препарат не застосовують. Безпека та ефективність застосування препарату Фемара ^® дітям не встановлені. Наявні дані обмежені, тому неможливо розробити рекомендації стосовно дозування.

Пацієнтки з порушеннями функцій печінки та/або нирок. Для пацієнток з ураженням печінки від легкого до середнього ступеня (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю) або нирок (при кліренсі креатиніну ³ 10 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна. Наявні дані стосовно пацієнтів із нирковою недостатністю з кліренсом креатиніну < 10 мл/хв або тяжким порушенням функції печінки недостатні. Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки (клас С за Чайлд-П'ю) потребують ретельного нагляду.

Спосіб застосування

Препарат Фемара ^® слід приймати перорально незалежно від вживання їжі, оскільки їжа не впливає на ступінь абсорбції препарату.

Пропущену дозу слід прийняти одразу, як тільки пацієнтка згадає про це. Однак, якщо пацієнтка згадає про це незадовго до прийому наступної дози (за 2-3 години), пропущену дозу слід пропустити та прийняти наступну дозу згідно з графіком. Не слід приймати подвійну дозу, оскільки при прийомі добової дози, вищої від рекомендованої 2,5 мг, спостерігалася системна експозиція, вища від пропорційної.

Діти.

Препарат не застосовують дітям, оскільки ефективність та безпека застосування препарату для цієї категорії пацієнтів не вивчалися в межах клінічних досліджень.

Передозування.

Повідомлялося про поодинокі випадки передозування препарату Фемара ^® .

Специфічне лікування з приводу передозування невідоме; лікування повинно бути симптоматичним і підтримуючим.

Побічні реакції.

Загальний огляд профілю безпеки

Частоту небажаних реакцій для препарату Фемара ^® визначали переважно на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень.

Фемара ^® загалом добре переносилася у всіх дослідженнях як терапія першої і другої лінії при лікуванні поширеного раку молочної залози, як ад'ювантна терапія раку молочної залози на ранніх стадіях і як розширена ад'ювантна терапія раку молочної залози у жінок, які раніше одержували стандартну ад'ювантну терапію тамоксифеном. Майже в
1/3 пацієнток, які лікувалися препаратом Фемара ^® при метастатичних і неоад'ювантних станах, приблизно у 75 % пацієнтів при ад'ювантному призначенні (обидві групи приймали і препарат Фемара ^® , і тамоксифен, медіана лікувального періоду становила 60 місяців) і майже у 80 % пацієнтів при розширеній ад'ювантній терапії (і Фемара ^® , і плацебо, медіана лікувального періоду становила 60 місяців) спостерігалися побічні реакції. Взагалі побічні реакції, які спостерігалися, мали переважно слабкий або помірно виражений характер і у більшості випадків були пов'язані з дефіцитом естрогенів. Найчастіше у звітах про клінічні дослідження згадувалися побічні реакції у вигляді припливів, гіперхолестеринемії, артралгії, нудоти, посиленого потовиділення та стомлюваності. До важливих небажаних реакцій, що можуть розвиватися на фоні лікування препаратом Фемара ^® , належать такі явища з боку опорно-рухового апарату, як остеопороз та/або переломи кісток, та явища з боку серцево-судинної системи (в тому числі цереброваскулярні та тромбоемболічні явища). Багато побічних явищ можуть бути зумовлені природними фармакологічними наслідками дефіциту естрогенів (наприклад припливи, алопеція чи вагінальна кровотеча). Більшість небажаних реакцій спостерігалися у перші кілька тижнів лікування. Категорії частоти для цих небажаних реакцій описані у таблиці 1.

Побічні явища зазначені за частотою виникнення, першими зазначаються найбільш розповсюджені. Для оцінки частоти виникнення різних побічних реакцій використовувалися такі градації: дуже часто – ³ 10 %, часто – від ³ 1 % до < 10 %, нечасто – від ³ 0,1 % до < 1 %, рідко – від ³ 0,01 % до < 0,1 %, дуже рідко – < 0,01 %; невідомої частоти (неможливо оцінити, виходячи з наявних даних).

Таблиця 1

(1) тільки при лікуванні метастатичного ураження

Про деякі небажані реакції повідомлялося зі значно відмінною частотою в умовах ад'ювантного лікування.

Таблиця 2

Ад'ювантна терапія препаратом Фемара ^® порівняно з монотерапією тамоксифеном: небажані явища, частота яких значуще відрізнялась

Примітка. Протягом лікування − включає 30 днів після останньої дози. У будь-який час − включає період подальшого спостереження після закінчення або відміни досліджуваного лікування.

Різниця заснована на співвідношенні ризиків та 95 % довірчих інтервалах.

Таблиця 3

Послідовне лікування порівняно з монотерапією препаратом Фемара ^® : небажані явища, частота яких значуще відрізнялась

* Значуще менше, ніж в групі монотерапії препаратом Фемара ^®

** Значуще більше, ніж в групі монотерапії препаратом Фемара ^®

Примітка. Період повідомлення включає період лікування або 30 днів після припинення лікування.

Опис окремих побічних реакцій

Небажані реакції з боку серця

В умовах ад'ювантного лікування, крім представлених у таблиці 2 даних, повідомлялося про такі небажані явища стосовно препарату Фемара ^® і тамоксифену відповідно (з медіаною тривалості лікування 60 місяців плюс 30 днів): стенокардія, що вимагає хірургічного лікування (1,0 % проти 1,0 %); серцева недостатність (1,1 % проти 0,6 %); артеріальна гіпертензія (5,6 % проти 5,7 %); порушення церебрального кровообігу/транзиторна ішемічна атака (2,1 % проти 1,9 %).

В умовах розширеного ад'ювантного лікування повідомлялося про такі небажані явища для препарату Фемара ^® (медіана тривалості лікування 5 років) і плацебо (медіана тривалості прийому 3 роки) відповідно: стенокардія, що вимагає хірургічного лікування (0,8 % проти 0,6 %); вперше діагностована стенокардія або погіршення перебігу стенокардії (1,4 % проти 1,0 %); інфаркт міокарда (1,0 % проти 0,7 %); тромбоемболічне явище* (0,9 % проти 0,3 %); інсульт/транзиторна ішемічна атака* (1,5 % проти 0,8 %).

Частота явищ, позначених*, статистично значуще відрізнялась у двох групах лікування.

Небажані реакції з боку опорно-рухового апарату

Дані з безпеки для опорно-рухового апарату, отримані в умовах ад'ювантного лікування, представлені у таблиці 2.

В умовах розширеного ад'ювантного лікування переломи кісток або остеопороз спостерігались у статистично значуще більшої кількості пацієнток групи лікування препаратом Фемара ^® (переломи кісток – 10,4 % і остеопороз – 12,2 %), ніж у пацієнток групи плацебо (5,8 % та 6,4 % відповідно). Медіана тривалості лікування становила 5 років для препарату Фемара ^® порівняно з 3 роками для плацебо.

Термін придатності .

5 років.

Умови зберігання .

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці для захисту від вологи у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Новартіс Фарма Штейн АГ.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Шаффхаусерштрассе, 4332 Штейн, Швейцарія.