Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

ФЛУОКСЕТИН капс. тверд. 20 мг блистер №30

Код товара: 611642

Производитель: Kusum Healthcare (Индия)

800,00 RUB

нет в наличии

Сообщить когда товар появиться в наличии

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

#антидепрессанты

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Флуоксетин

Флуоксетин.

Место хранения:

Активное вещество: флуоксетин;

1 твердое вещество капсулы содержит гидрохлорид флуоксетина в переносе до флуоксетина 20 мг;

Вспомогательные вещества: крахмал кукурузы, гликолят натрия гликолята (тип а), тальк, стеарат магния, твердое желатиновая капсула;

Состав оболочки для твердой капсулы: диоксид титана (E 171), оксид железа желтый (E 172), желатин, очищенные водой

Лекарственная форма. Капсулы твердые.

Основные физико-химические свойства : твердое желатиновая капсула размером 2 с непрозрачной крышкой желтого цвета и непрозрачного белого тела, содержащего гранулированное порошок от белого до почти белого.

Фармакотерапевтическая группа. Антидепрессанты. Выборочные ингибиторы обратного неизолена захвата серотонина . Флуоксетин.

ATX N06A B03 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика .

Механизм действия.

Флуоксетин является селективным ингибитором обратного нерваного захвата серотонина, и это, вероятно, объясняет свой механизм действия. Флуоксетин практически не имеет сродства для других рецепторов, таких как α ₁ -, α _2- и β-адренергический, серотонинергический, дофаминергический, гистаминергический (H ₁ ), мускаринов и рецепторы GABA.

Фармакокинетика.

Поглощение

Флуоксетин хорошо поглощен из желудочно-кишечного тракта после перорального введения. Еда не влияет на биодоступность.

Распределение

Флуоксетин в значительной степени связывается с белками в плазме крови (около 95%) и распределены (объем распределения: 20-40 л / кг). Концентрации равновесия в плазме крови достигаются после получения препарата в течение нескольких недель. Концентрации равновесия после длительного применения аналогичны концентрациям, наблюдаемыми на 4-5-й неделе приема.

Метаболизм

Флуоксетин имеет нелинейный фармакокинетический профиль с эффектом первого прохода через печень. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 6-8 часов после приема. Флуоксетин активно метаболизируется полиморфным ферментом CYP2D6. Флуоксетин в основном метаболизируется в печени к активному метаболиту NFluoxetin (десметилфлуоксетина) путем деметилирования.

Разведение

Срок полува жизни флуоксетина составляет 4-6 дней, норфрафлуоксетин - 4-16 дней. Такие длительные периоды периода полураспада являются причиной вероисповедания препарата в течение 5-6 недель после прекращения лечения. Вычитается преимущественно почками (около 60%). Флуоксетин проникает в грудное молоко.

Специальные группы населения

Пациенты пожилых людей .

Кинетические параметры не меняются здоровыми пожилыми людьми по сравнению с молодыми людьми.

Печеночная недостаточность .

В случае печеночной недостаточности (спирт цирроз), период полураспада флуоксетина и НФЛУоксетина увеличивается до 7 и 12 дней соответственно. Необходимо использовать более низкую дозу или уменьшение количества методов препарата.

Почечная недостаточность .

После одноразового приема флуоксетина у здоровых добровольцев и у пациентов со светом, умеренной или тяжелой почечной недостаточностью (аннурией) кинетические параметры не отличались между ними. Однако после нескольких приема может возникнуть увеличение концентраций равновесия плазмы.

Клинические характеристики .

Показания .

Отличные депрессивные эпизоды.

Обсессивно-компульсивное расстройство.

Нервное булимию: флуоксетин показан как дополнение к психотерапии, чтобы уменьшить неконтролируемое переедание и с целью очистки кишечника.

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к флуоксетину или любым другим компонентам препарата.

Флуоксетин противопоказан в сочетании с невыборковыми неизоудающимися ингибиторами моноамической оксидазы (например, ипрониазид).

Флуоксетин противопоказан в сочетании с метопрололом, который используется в сердечной недостаточности.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Период полураспада.

При рассмотрении фармакодинамических или фармакокинетических взаимодействий лекарственных средств (например, в переходе от флуоксетина в другие антидепрессанты) следует иметь в виду, что флуоксетин и НФЛУоксетин имеют длительный период полураспада (см. Раздел Фармакологические свойства)

Противопоказанные комбинации.

Неэлектрические невыполненные ингибиторы моноаминовых оксидаз (например, ипрониазид). Сообщили о некоторых случаях серьезных и иногда смертельных реакций у пациентов, получающих селективные ингибиторы серотонина (сизнс) в сочетании с неисполнительным несущим ингибитором моноамической оксидазы (IMAO).

Эти случаи характеризуются признаками, напоминающими синдром серотонина (который можно смешивать с (или диагностированным как) нейролептическим злокачественным синдромом). Ciproheptadine или Dant могут быть полезны для пациентов с такими реакциями. Симптомы лекарственного взаимодействия флуоксетина с неселективным необратимым IMAO включают в себя: гипертермию, жесткость, миоклонус, вегетативные нервные расстройства системы с возможными быстрыми изменениями в показателях жизни, изменения в психическом состоянии, включая путаницу, раздражительность и чрезмерное возбуждение, прогрессирующие к бремоне. и запятые.

Таким образом, флуоксетин противопоказан в сочетании с неселевым необратимым IMAO (см. Раздел «Противопоказания»). Принимая во внимание двухнедельный эффект последнего, лечение флуксетина должно начинаться всего через 2 недели после прекращения приема нерешительного необратимого IMAO. Точно так же разрыв между концом лечения флуоксетином и началом лечения с невыборным необратимым IMAO должен составлять не менее 5 недель.

Метопролол , который достаточен в сердечной недостаточности.

Риск построчных явлений метопролола, в том числе чрезмерной брадикардии, может быть увеличен из-за ингибирования его метаболизма флуоксетином (см. Раздел «Противопоказания»).

Не непонятные комбинации.

Тамоксифен .

В литературных источниках сообщили фармакокинетическое взаимодействие между ингибиторами CYP2D6 и тамоксифеном, что демонстрирует снижение уровня 65-75% уровней плазмы одного из наиболее активных форм тамоксифена, а именно, эндоксифена. В некоторых исследованиях сообщили о снижении эффективности тамоксифена, когда он одновременно используется с некоторыми антидепрессантами из группы SizP. Поскольку невозможно уменьшить снижение эффективности тамоксифена, можно избежать одновременного использования с мощными ингибиторами CYP2D6, включая флуоксетин (см. Раздел «Особенности применения»).

Алкоголь.

Во время исследования Флуоксетин не увеличил уровень алкоголя в крови и не увеличил влияние алкоголя. Однако одновременное использование грецких и алкоголя не рекомендуется.

IMSAO-A, включая линейный и метилвооооонный хлорид (метилен синий).

Существует риск синдрома серотонина, включая диарею, тахикардию, потоотделение, тремор, путаницу сознания или кто. Если одновременное применение этих активных веществ с флуксетином невозможно избежать, следует проводить тщательный клинический надзор и начать приему сопутствующих препаратов в самых маленьких рекомендуемых дозах (см. Раздел «Особенности применения»).

Мисситазин .

Риск последовательных эффектов мисситазина может увеличить (например, расширение интервала QT) в результате ингибирования его метаболизма флуоксетином.

Комбинации, требующие осторожности.

Фенитоин .

В комбинированном применении с флуксетином наблюдались изменения в фенитоин в крови. В некоторых случаях возникают проявления токсичности. Необходимо титрейте дозы сопутствующего препарата и контролируют клиническое состояние пациентов.

Серотонергические препараты (литий, трамадоль, триптаны, триптофан, селегин (IMAOO-B), питомник (Peryericum Perforatum)) .

Сообщили об умеренном синдроме серотонина, одновременно применяя SSZS с лекарственными средствами, которые также имеют серотонергический эффект. Следовательно, одновременное использование флуоксетина с этими препаратами следует проводить с осторожностью, с более тщательным и частым клиническим мониторингом (см. Раздел «Особенности применения»).

Расширение интервала QT .

Фармакокинетические и фармакодинамические исследования с использованием флуоксетина и других препаратов, которые продолжают проводить интервал Qt, не были проведены. Аддитивный эффект флуоксетина и этих лекарств нельзя исключить. Таким образом, одновременное введение флуоксетина с препаратами, которые продолжают интервал Qt, такие как антиаритмические препараты класса Ia и III, антипсихотические препараты (например, производные фенотиазина, пимозид, галоперидол), трициклические антидепрессанты, определенные противомикробные агенты (например, спарфлосацин, моксифлоксацин , эритромицин для внутривенного использования, пентамидина), противомалярийные препараты, особенно галоэфир, некоторые антигистамины (астемизол, мисоластиновые) должны использоваться с осторожностью (см. Разделы «Особенности применения», «Передозировка» и «боковые реакции»).

Препараты, которые влияют на гемостаз (пероральные антикоагулянты, независимо от их механизма, антиагреганты, включая аспирин и НПВП).

Существует риск усиления кровотечения. Клинический мониторинг и более частые наблюдение МНВ при использовании флуоксетина совместим с пероральными антикоагулянтами. Может потребоваться настроить дозу при лечении флуоксетина и после его завершения (см. Разделы «Особенности применения» и «Боковые реакции»).

Кипрогрептадин .

Существуют отдельные отчеты о снижении антидепрессантной активности флуоксетина, когда она используется в сочетании с кипрогрептомным.

Лекарства, вызывающие гипонатриемию.

Гипонатриемия является нежелательным эффектом флуоксетина. Применение в сочетании с другими лекарственными средствами, связанными с гипонатриемией (например, диуретики, десмопрессин, карбамазепин и окскарбазепин), может привести к увеличению риска (см. Раздел 4.8).

Лекарства, которые уменьшают эпилептогенный порог.

Спазмы являются нежелательным эффектом флуоксетина. Использование флуоксетина в сочетании с другими препаратами, которые могут уменьшить судорожный порог (например, трициклические антидепрессанты, другие гребные, фенотиазины, бутырофеноны, мефлогин, хлороковин, бупропион, трамадол) могут привести к повышению риска суда.

Другие препараты метаболизированные CYP2D6.

Флуоксетин представляет собой сильный ингибитор фермента CYP2D6, поэтому сопутствующая терапия путем препаратов, которые также метаболизируются этой ферментной системой, могут привести к лекарственному взаимодействию, особенно с теми, которые титруют и имеют узкий терапевтический индекс (такие как флекаинид, пропофенон и небиволол) А также с атоксептином, карбамазепином, трициклическими антидепрессантами и рисперидоном. Терапия таких лекарственных средств должна быть запущена из самой маленькой рекомендуемой дозы или приспосабливается к нему. Это также относится к случаям, если флуоксетин используется в течение предыдущих 5 недель.

Особенности приложения.

Самоубийство / суицидальные мысли или ухудшение хода заболевания.

Депрессия связана с повышенным риском мыслей самоубийств, оказанием вреда и самоубийством (мероприятия, связанные с самоубийством). Этот риск сохраняется до явного ремиссии. Поскольку улучшение может не произойти в течение первых нескольких или более недель лечения, пациенты должны внимательно соблюдать такое улучшение. В целом клинический опыт демонстрирует, что риск самоубийства может увеличиваться на ранних этапах восстановления.

Другие психиатрические состояния, для которых использование флуоксетина также может быть связано с повышенным риском, связанным с самоубийством событий. Кроме того, эти состояния могут быть сочувствительными с большим депрессивным расстройством. Следовательно, следует следовать той же меры безопасности при лечении пациентов с другими психическими расстройствами, которые при лечении пациентов с большим депрессивным расстройством.

Известно, что пациенты, которые имеют анамнез событий, связанных с самоубийством, и которые демонстрируют значительную степень самоубийственного мышления до лечения, имеют более высокий риск самоубийственных мыслей или попыток самоубийства. Поэтому они должны получить тщательный мониторинг во время подготовки.

Метаанализ плацебо-контролируемых исследований. Использование антидепрессантов по препаратам взрослых пациентов с психическими расстройствами продемонстрировало увеличение риска самоубийства у пациентов в возрасте до 25 лет, принимая антидепрессанты по сравнению с плацебо.

Во время терапии флуоксетином (особенно в начале лечения или при изменении дозы) следует тщательно контролировать пациентами, особенно те, которые имеют высокий риск самоубийства. Пациенты (и те, кто заботится о них), следует предотвращать контролировать состояние пациента и, в случае какого-либо ухудшения заболевания, появление суицидального поведения / мыслей или необычных изменений в поведении, немедленно искать медицинскую помощь.

Сердечно-сосудистые эффекты.

В период Postmarketing были случаи продления интервала qt и желудочковых аритмий, включая "Torsades de points" (см. Разделы «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия», «боковые реакции» и «передозировка»).

Флуоксетин следует использовать с осторожностью в следующих случаях :

Врожденное расширение интервала QT,
Наличие в семейном расширении анамнеза интервала QT или других клинических условий, которые могут привести к аритмии (например, гипокалиемии и гипосмасциамной, брадикардии, острой инфаркту миокарда или декомпенсированной сердечной недостаточности);
увеличение концентрации флуоксетина (например, в печеночной недостаточности);
Одновременное применение с лекарственными средствами, которые, как известно, продлевают интервал QT и / или «Torsade de Pointes» (см. «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).

При лечении пациентов со стабильной болезнью сердца должны проводиться ECG перед началом терапии. Если симптомы сердечной аритмии происходят при лечении флуоксетина, его следует прекратить принимать флуоксетин и сделать ЭКГ.

Неэлектрические невыполненные ингибиторы моноаминовых оксидаз (например, ипрониазид). Сообщили о отдельных случаях серьезных и иногда смертельных реакций у пациентов, получающих селективные ингибиторы ингибиторов серотонина (грецчики) в сочетании с неисполнительным невыполненным ингибитором моноаминовой оксидазы (IMAO).

Таким образом, флуоксетин противопоказан в сочетании с неселевым необратимым IMAO (см. Раздел «Противопоказания»). Принимая во внимание двухнедельный эффект последнего, лечение флуксетина должно начинаться всего через 2 недели после прекращения приема нерешительного необратимого IMAO. Аналогичным образом, разрыв между завершением лечения флуоксетина и началом лечения с нереплектирующим необратимым IMAO должен составлять не менее 5 недель.

Синдром серотонина или аналогичный нейролептический злокачественный синдром события.

В редких случаях развитие синдрома серотонина или аналогичный нейролептический злокачественный синдром событий, связанных с лечением флуоксетина, особенно при использовании в сочетании с другими серотонергическими (в том числе.

L-триптофан) и / или нейролептические препараты (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»). Поскольку эти синдромы могут привести к потенциально опасным состояниям в случае событий, характеризующихся кластерами таких симптомов, как гипертермия, жесткость, миоклон, растительная нестабильность (с возможными быстрыми изменениями в жизненно важных показателях), изменения в психическом состоянии (включая доверие, раздражительность, раздражительность Чрезмерное возбуждение, проходящее к делириеву и запятую) лечения флуоксетина, должно быть прекращено и исходя из поддерживающей симптоматической терапии.

Мания.

Антидепрессанты следует использовать с осторожностью у пациентов с мани или гипоманией в анамнезе. Как и в случае всех антидепрессантов, в случае пациента, признаки перехода заболевания в маниакальную фазу лечения флуоксетина должны быть прекращены.

Кровотечение.

Сообщили о появлении на коже ECCHEMOS и PURPURAS при использовании SZSS. Экхемоза в лечении флуоксетина произошло нечасто. Другие геморрагические проявления (гинекологическое или желудочно-кишечное кровотечение, кровоизлияние в кожу или слизистых оболочках) также наблюдались редко. Пацієнтам, які приймають СІЗЗС та мають кровотечі в анамнезі, слід дотримуватись обережності, особливо при одночасному застосуванні пероральних антикоагулянтів та препаратів, що впливають на функцію тромбоцитів (наприклад, атипові антипсихотичні засоби, такі як клозапін, фенотіазин, більшість трициклічних антидепресантів, ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби), або інших лікарських засобів, які можуть збільшувати ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Судоми.

При застосуванні антидепресантів існує потенційний ризик виникнення судом. Тому, як і інші антидепресанти, флуоксетин слід застосовувати з обережністю пацієнтам із судомами в анамнезі. Терапію слід припинити у пацієнтів, у яких розвиваються судоми, або у випадках, коли спостерігається збільшення частоти нападів. Слід уникати застосування флуоксетину у пацієнтів з нестабільними судомними розладами/епілепсією. За пацієнтами з контрольованою епілепсією слід ретельно спостерігати (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Електрошокова терапія (ЕШТ).

При проведенні ЕШТ у пацієнтів, які приймали флуоксетин, рідко ставалися випадки пролонгованих судом. Тому у даних пацієнтів слід дотримуватись обережності.

Тамоксифен .

Флуоксетин, потужний інгібітор CYP2D6, може призводити до зниження концентрації ендоксифену, одного з найважливіших активних метаболітів тамоксифену. Таким чином, по можливості слід уникати одночасного застосування тамоксифену та флуоксетину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Акатизія /психомоторне збудження.

Застосування флуоксетину пов'язано з розвитком акатизії, що характеризується суб'єктивно неприємним або тривожним неспокоєм і необхідністю рухатися, часто з неможливістю стояти або сидіти. Виникнення таких симптомів імовірніше у перші тижні лікування. У пацієнтів, у яких розвинулися дані симптоми, збільшення дози може бути небезпечним.

Цукровий діабет.

У пацієнтів з цукровим діабетом під час лікування СІЗЗС може змінюватися глікемічний контроль. Гіпоглікемія виникала протягом лікування флуоксетином. Після відміни препарату розвивалася гіперглікемія. Може знадобитися корекція доз інсуліну та/або пероральних гіпоглікемічних препаратів.

Функція печінки/нирок .

Флуоксетин активно метаболізується у печінці і виводиться нирками. Пацієнтам зі значними порушеннями функції печінки рекомендовано приймати низьку, наприклад альтернативну, добову дозу. Не було виявлено різниці між пацієнтами із важкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв) або пацієнтами із нормальною функцією нирок щодо рівнів флуоксетину або норфлуоксетину у плазмі крові при застосуванні ними флуоксетину у дозі 20 мг на добу протягом 2 місяців.

Шкірні висипання та алергічні реакції.

Повідомляли про випадки шкірних висипань, анафілактоїдних реакцій і прогресуючих системних явищ, іноді серйозних (з участю шкіри, нирок, печінки та легенів). При появі шкірних висипів або інших алергічних проявів альтернативна етіологія яких не може бути визначена, прийом флуоксетину слід припинити.

Зниження маси тіла .

У пацієнтів, які приймають флуоксетин, може спостерігатися зниження маси тіла, але воно зазвичай пропорційне до початкової маси тіла.

Симптоми відміни, що спостерігаються при припиненні лікування СІЗЗС.

Симптоми відміни при припиненні лікування є частими, особливо при раптовій відміні (див. розділ «Побічні реакції»). Ризик виникнення симптомів відміни може залежати від декількох факторів, включаючи тривалість і дозу терапії та швидкість зменшення дози. Найчастіше повідомляли про запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію), порушення сну (включаючи безсоння і тяжкі сновидіння), астенію збудження або тривожність, нудоту та/або блювання, тремор і головний біль. Симптоми відміни мають помірний або середній ступінь тяжкості, але можуть бути і тяжкими. Зазвичай вони виникають протягом перших кількох днів після припинення лікування. Як правило, ці симптоми самостійно минають протягом 2 тижнів, хоча у деяких осіб вони можуть тривати 2–3 місяці або більше. Тому рекомендується поступово зменшувати дозу флуоксетину при припиненні лікування протягом щонайменше 1–2 тижнів, відповідно до потреб пацієнта).

Мідріаз.

Повідомляли про виникнення мідріазу при застосуванні флуоксетину, тому слід дотримуватись обережності при призначенні флуоксетину пацієнтам із підвищеним внутрішньоочним тиском або ризиком виникнення гострої закритокутової глаукоми.

Сексуальна дисфункція

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)/інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (ІЗЗСіН) можуть спричиняти симптоми статевої дисфункції (див. розділ «Побічні реакції»). Повідомляли про тривалу статеву дисфункцію, коли симптоми тривали, незважаючи на припинення застосування СІЗЗС/ ІЗЗСіН.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Окремі епідеміологічні дослідження свідчать про підвищений ризик серцево-судинних вад, пов'язаних із застосуванням флуоксетину протягом I триместру. Механізм їх виникнення невідомий. Загалом дані свідчать, що ризик народження дитини із серцево-судинною патологією після застосування флуоксетину матір'ю становить 2/100 порівняно з очікуваним показником таких дефектів приблизно 1/100 у загальній популяції.

Епідеміологічні дані свідчать, що застосування СІЗЗС у період вагітності, особливо на пізніх термінах, може збільшити ризик персистуючої легеневої гіпертензії у новонароджених (ПЛГН). Спостережуваний ризик становив приблизно 5 випадків на

1000 вагітностей. У загальній популяції спостерігається від 1 до 2 випадків ПЛГН на

1000 вагітностей.

Флуоксетин не слід застосовувати у період вагітності крім випадків, коли клінічний стан жінки потребує лікування флуоксетином та виправдовує потенційний ризик для плода. У період вагітності слід уникати раптового припинення терапії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Якщо флуоксетин застосовувати у період вагітності, слід дотримуватися обережності, особливо на пізніх термінах або безпосередньо перед початком пологів, оскільки у новонароджених відзначали деякі інші ефекти: збудливість, тремор, гіпотонія, тривалий плач, утруднення у смоктанні або засинанні. Ці симптоми можуть вказувати або на серотонінергічні ефекти, або на синдром відміни. Час виникнення і тривалість цих симптомів можуть бути пов'язані із тривалим періодом напіввиведення флуоксетину (4–6 днів) і його активного метаболіту, норфлуоксетину (4–16 днів).

Годування груддю

Відомо, що флуоксетин та його метаболіт норфлуоксетин проникають у грудне молоко людини. Повідомляли про побічні явища у грудних дітей. Якщо лікування флуоксетином вважається необхідним, слід розглянути можливість припинення годування груддю; однак, якщо грудне вигодовування продовжується, слід призначати найнижчу ефективну дозу флуоксетину.

Фертильність

Дані, отримані у ході досліджень на тваринах, показали, що флуоксетин може впливати на якість сперми.

Описи клінічних випадків у людей із застосуванням окремих СІЗЗС показали, що вплив на якість сперми є оборотним.

Вплив на фертильність людини досі не спостерігався.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Флуоксетин не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Хоча продемонстровано, що флуоксетин не впливає на психомоторні показники у здорових добровольців, будь-який психоактивний препарат може погіршити сприйняття або навички. Пацієнтам слід рекомендувати уникати керування автотранспортом або експлуатації небезпечної техніки, поки вони не будуть достатньо впевнені, що застосування флуоксетину не впливає на їх роботу.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати перорально у вигляді однієї або декількох розділених доз, під час або у проміжку між прийомами їжі.

Великі депресивні епізоди.

Рекомендована доза становить 20 мг на добу. Дозування слід переглядати та, у разі необхідності, коригувати протягом перших 3–4 тижнів від початку терапії, а також після того, як зроблені висновки щодо його клінічної доцільності. Хоча при вищих дозах зростає ризик виникнення небажаних ефектів, у деяких пацієнтів із недостатньою відповіддю на дозу 20 мг допускається поступове її збільшення до максимальної, що становить 60 мг на добу. Корекцію дозування слід проводити з обережністю та з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Підтримуючу терапію слід проводити із застосуванням найнижчої ефективної дози.

Пацієнти із депресією повинні отримувати лікування протягом достатнього періоду часу, щонайменше 6 місяців, щоб переконатися у відсутності у них симптомів захворювання.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)

Рекомендована доза – 20 мг на добу. Хоча при вищих дозах зростає ризик виникнення небажаних ефектів, у деяких пацієнтів із недостатньою відповіддю на дозу 20 мг через 2 тижні допускається поступове її збільшення до максимальної, що становить 60 мг на добу.

Якщо протягом 10 тижнів лікування не спостерігається покращення стану пацієнта, лікування флуоксетином слід переглянути. Якщо було отримано достатню терапевтичну відповідь, лікування флуоксетином може бути продовжене індивідуально підібраною дозою. Хоча немає рекомендацій щодо тривалості терапії, зважаючи на те, що ОКР є хронічним захворюванням, доцільним є вирішення питання щодо її продовження після

10 тижнів лікування у тих пацієнтів, у яких було отримано достатню клінічну відповідь. Корекцію дозування слід проводити з обережністю та з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Підтримуючу терапію слід проводити із застосуванням найнижчої ефективної дози. Необхідність у терапії слід перегладати періодично. Існують рекомендації щодо супутнього застосування поведінкової психотерапії у пацієнтів із достатньою клінічною відповіддю на фармакотерапію.

Немає даних щодо довгострокової ефективності (більше 24 тижнів) у пацієнтів із ОКР.

Нервова булімія.

Рекомендована доза – 60 мг на добу. Немає даних щодо довгострокової ефективності (більше 3 місяців) у пацієнтів із нервовою булімією.

Загальні рекомендації.

Рекомендовану дозу можна збільшити або зменшити. Немає належним чином оцінених даних щодо доз понад 80 мг на добу.

Пацієнти літнього віку .

Слід дотримуватись обережності при збільшенні дози. Зазвичай добова доза не повинна перевищувати 40 мг. Максимальна рекомендована доза – 60 мг на добу.

Пацієнти з порушенням функції печінки .

У пацієнтів із порушенням функції печінки або у випадку супутнього застосування препаратів, що потенційно можуть взаємодіяти із флуоксетином, слід розглянути можливість прийому нижчої дози або зменшити частоту прийому (наприклад, 20 мг кожен другий день).

Симптоми відміни терапії.

Слід уникати раптового припинення терапії флуоксетином. При необхідності відмінити терапію флуоксетином необхідним є поступове зменшення дози протягом принаймні

1–2 тижнів з метою зменшення ризику симптомів відміни Якщо після зниження дози або припинення прийому препарату виникають симптоми, що важко переносяться пацієнтом, може бути розглянуте питання про відновлення терапії у тій дозі, що застосовували попередньо. Через деякий час лікар може відновити поступове зменшення дози, але з більшою обережністю.

Після відміни препарату діюча речовина циркулює в організмі протягом декількох тижнів. Це слід мати на увазі при початку або припиненні лікування флуоксетином.

Діти.

Лікарський засіб не застосовувати дітям.

Передозування .

Симптоми.

Передозування лише одним флуоксетином зазвичай має помірний перебіг. Симптоми передозування можуть включати нудоту, блювання, судоми, серцево-судинні розлади, починаючи з безсимптомних аритмій (включаючи порушення синусового ритму та шлуночкові аритмії) або змін на ЕКГ, що вказують на подовження інтервалу QT аж до зупинки серця (включаючи рідко випадки « torsades de pointes» ), розлади дихання, симптоми порушень з боку ЦНС (від збудження до коми). Летальні випадки, зумовлені передозуванням лише флуоксетину, відзначалися надзвичайно рідко.

Лікування.

Рекомендованим є моніторинг серцевих та основних життєво важливих функцій організму, наряду із загальноприйнятими симптоматичними та супровідними заходами. Специфічного антидоту не існує. Форсований діурез, діаліз, гемоперфузія та замінне переливання крові є малоефективними. Активоване вугілля, яке можна використовувати із сорбітолом, може бути таким же або більш ефективним, ніж блювання або промивання шлунка. При лікуванні передозування необхідно розглянути вірогідність прийому декількох препаратів. Може знадобитися тривалий ретельний медичний нагляд за пацієнтами, які приймали надмірну кількість трициклічних антидепресантів, а також якщо вони приймють або нещодавно застосовували флуоксетин.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями, про які повідомляли протягом лікування флуоксетином, були головний біль, нудота, безсоння, втома та діарея. Інтенсивність та частота побічних реакцій можуть зменшуватися при продовженні терапії та, як правило, не призводять до припинення терапії.

У таблиці нижче наведено побічні реакції, що спостерігалися у дорослих пацієнтів при лікуванні флуоксетином. Деякі із цих побічних реакцій є спільними з іншими СІЗЗС. Частота їх виникнення визначена таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від > 1/100 до <1/10), нечасто (від > 1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000).

Дуже часто	Часто	Нечасто	Рідко
З боку крові та лімфатичної системи
			Тромбоцитопенія Нейтропенія Лейкопенія
З боку імунної системи
			Анафілактичні реакції Сироваткова хвороба
З боку ендокринної системи
			Невідповідна секреція антидіуретичного гормону
Метаболічні порушення та розлади харчування
	Зниження апетиту ¹		Гіпонатріємія
Психічні розлади
Безсоння ²	Тривожність Нервозність Неспокій Напруженість Зниження лібідо ³ Порушення сну Незвичайні сновидіння ⁴	Деперсоналізація Підвищений настрій Ейфоричний настрій Патологічне мислення Патологічний оргазм ⁵ Бруксизм Суїцидальні думки та поведінка ⁶	Гіпоманія Манія Галюцинації Ажитація Панічні атаки Сплутаність свідомості Дисфемія Агресія
З боку нервової системи
Головная боль	Порушення уваги Запаморочення Дисгевзія Летаргія Сонливість ⁷ Тремор	Психомоторна гіперактивність Дискінезія Атаксія Порушення координації рухів Міоклонус Порушення пам'яті	Судоми Акатизія Букоглосальний синдром Серотоніновий синдром
З боку органів зору
	Розмитий зір	Мідріаз
З боку органів слуху та вестибулярного апарату
		Дзвін у вухах
З боку серця
	Відчуття серцебиття Подовження інтервалу QT на ЕКГ (QTcF ≥450 мсек) ⁸		Шлуночкова аритмія, включаючи torsades de pointes
З боку судин
	Припливи ⁹	Гіпотензія	Васкуліт Вазодилатація
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
	Позіхання	Диспное Носова кровотеча	Фарингіт Запальні процеси різної гістопатології та/або фібрози у легенях ¹⁰
З боку шлунково-кишкового тракту
Діарея Нудота	Блювання Диспепсія Сухість у роті	Дисфагія Шлунково-кишкові кровотечі ¹¹	Біль у стравоході
З боку гепатобіліарної системи
			Ідіосинкратичний гепатит
З боку шкіри та підшкірної клітковини
	Висипання ² Кропив'янка Свербіж Гіпергідроз	Алопеція Підвищена схильність до синяків Холодний піт	Ангіоневротичний набряк Екхімоз Реакція фоточутливості Пурпура Мультиформна еритема Синдром Стівенса–Джонсона Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла)
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
	Артралгія	М'язові судоми	Міалгія
З боку нирок та сечовивідних шляхів
	Часте сечовипускання ¹³	Дизурія	Затримка сечі Розлади сечовипускання
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
	Гінекологічні кровотечі ¹⁴ Еректильна дисфункція Розлади еякуляції ¹⁵	Сексуальна дисфункція	Галакторея Гіперпролактинемія Пріапізм
Загальні розлади та порушення у місці введення
Втомлюваність ¹⁶	Відчуття тривожності Озноб	Погане самопочуття Патологічні відчуття Відчуття холоду Відчуття жару	Кровоточивість слизових оболонок
исследование
	Зниження маси тіла	Підвищення рівня трансаміназ Підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази

¹ Включаючи анорексію.

² Включаючи раннє пробудження вранці, порушення засинання, інтрасомнічні розлади.

³ Включаючи втрату лібідо.

⁴ Включаючи кошмари.

⁵ Включаючи аноргазмію.

⁶ Включаючи завершене самогубство, суїцидальну депресію, навмисне самопошкодження, думки про самопошкодження, суїцидальну поведінку, суїцидальне мислення, суїцидальні спроби, хворобливі думки, поведінку, що спрямована на самоушкодження. Ці симптоми можуть бути пов'язані з основним захворюванням.

⁷ Включаючи гіперсомнію, седацію.

⁸ На основі ЕКГ під час клінічних випробувань.

⁹ Включаючи припливи.

¹⁰ Включаючи ателектаз, інтерстиціальну хворобу легень, пневмоніт

¹¹ Включаючи найбільш часто кровотечі із ясен, гематемезис, гематохезію, ректальну кровотечу, геморагічну діарею, мелену та кровотечу із виразки шлунка.

¹² Включаючи еритему, ексфоліативні висипання, пітницю, шкірні висипання, еритематозні висипання, фолікулярні висипання, генералізовані висипання, макулярні висипання, макуло-папульозні висипання, кореподібні висипання, папульозні висипання, висипання із свербежем, везикулярні висипання, еритематозні висипання навколо пупка.

¹³ Включаючи поллакіурію.

¹⁴ Включаючи кровотечу з шийки матки, дисфункцію матки, маткову кровотечу, геморагії зі статевих органів, менометрорагію, менорагію, метрорагію, поліменорею, постменопаузальну кровотечу, маткові геморагії, вагінальні геморагії.

¹⁵ Включаючи недостатність еякуляції, дисфункцію еякуляції, передчасну еякуляцію, затримку еякуляції, ретроградну еякуляцію.

¹⁶ Включаючи астенію.

в) Опис окремих побічних реакцій

Суїцидальні думки/поведінка або погіршення перебігу захворювання.

Про випадки суїцидальних думок і суїцидальних спроб повідомляли під час терапії флуоксетином або одразу після припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Переломи кісток.

Підвищений ризик переломів кісток у спостерігається у пацієнтів, які отримують інгібітори зворотного захоплення серотоніну та трициклічні антидепресанти. Механізм даного ризику невідомий.

Симптоми відміни .

Припинення прийому флуоксетину переважно призводить до виникнення симптомів відміни. Найчастіше виникають наступні симптоми: запаморочення, розлади чутливості (включаючи парестезії), розлади сну (включаючи безсоння і тяжкі сновидіння), астенія, ажитація або збудження, нудота та/або блювання, тремор і головний біль. У цілому дані симптоми мають помірний або середній ступінь тяжкості і проходять без необхідності лікування, але можуть бути і тяжкого ступеня, і тривалими (див. розділ «Особливості застосування»). Таким чином, якщо у лікуванні флуоксетином вже немає потреби, рекомендовано поступово знижувати дозу препарату.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері, по 3 або по 6 блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник .

Кусум Хелтхкер Пвт Лтд /

Kusum Healthcare Pvt Ltd.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

СП-289 (А), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алвар (Раджастан), Індія/

SP-289 (A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajasthan), India

ФЛУОКСЕТИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа