ФЛУОРОУРАЦИЛ-ВИСТА раствор для ин. 1000 мг фл. 20 мл №1

Место хранения:

Активный ингредиент: фторурацил;

1 мл раствора содержит 5-фторурацил 50 мг;

Вспомогательные вспомогательные: гидроксид натрия натрия 20%, инъекционная вода.

Лекарственная форма. Инъекционный раствор.

Основные физические и химические свойства: прозрачное решение от бесцветного до желтоватого цвета.

Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые средства. Антиметаболиты. Структурные аналоги пиримидина. ATH L01BC02 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Флюрурацил - это аналог урацила, компонента рибонуклеинового кислота. Считается, что препарат функционирует как антиметаболит. После внутриклеточного преобразования в активный дезоксинуклеотид, он предотвращает синтез ДНК, блокируя преобразование дезоксиридиловой кислоты в тимидиловую кислоту с использованием клеточной ферментной синтетазы. Флюрурацил также может вмешиваться в синтез РНК.

Фармакокинетика.

Поглощение

Флюрурацил после устного применения поглощается очень высокой изменчивостью в желудочно-кишечном тракте путем метаболизма первого прохода, вызванного различными уровнями дигидропиримидина дегидрогеназы (DPD) - первым ферментом катаболического преобразования фторурацила.

Распределение

После внутривенного введения фторурацил распределяется по всем жидкостям организма и выводится из крови в течение 3 часов. Он предпочтительно поглощен активно пролиферирующими тканями и опухолями после преобразования его в нуклеотид. Флюрурацил легко проходит через кровь мозговой барьер и мозговой ткани.

Биотрансформация

Дигидропиримидиндин дегидрогеназа представляет собой начальный фермент катаболизма фторурацила, который определяет катаболизм более 85% дозы дозы до дигидрофторурурацила. Затем дигидрофторурурацил превращается в фтор-β-мочевину и далее - в фтор-β-аланине. Дефицит ферментов в этом процессе может привести к тяжелой и даже угрожающей токсичности фторурацила. В случае печеночной недостаточности метаболизм фторурацила замедляется, что может потребовать регулировки дозы.

Внутриклеточное использование ряда ферментов фторурацила преобразуется в активные метаболиты: фтородоксиюридина монофосфата фтородокюридина трифосфата и трифосфата фторуридина.

Ликвидация

После внутривенного введения период полураспада плазмы фторорацил составляет около 10-20 минут и зависит от введенной дозы. После единственного внутривенного введения фторурацила около 15% дозы выводится в неизменной форме с мочой в течение 6 часов; Более 90% дозы выводится из организма в течение первого часа. Остаток метаболизируется, в основном в печени с обычными механизмами организма для урацила.

Клинические характеристики.

Индикация.

Метастатический колоректальный рак:

- адъювантная химиотерапия рака толстой кишки на стадии III (T1-4 N1-2) после предварительной проводимости первичной опухоли.

- адъювантная химиотерапия рака прямой кишки на этапах Ii (T3-4) и III (T1-4 N1-2) после предварительной проводимости первичной опухоли;

Распределенный рак желудка;

Распределенный рак поджелудочной железы;

Распределенный эзофагеальный рак;

Распределенный или метастатический рак молочной железы;

адъювантная терапия первичного инвазивного рака молочной железы;

Неработоспособное расположение пророческого рака головы и шеи в ранее не обрабатываемых пациентах;

Местный рецидив или метастазы с раком плоской ячейки и шеи.

Противопоказание.

Значительные отклонения от нормы количества равномерных элементов в крови.

Кровотечение.

Стоматика, язвы слизистой оболочки рта и желудочно-кишечного тракта.

Жесткая диарея.

Тяжелая нарушение функции почек.

Уровень билирубина в плазме крови> 85 мкмоль / л.

В период лечения флурурацилом следует избегать вакцинации живых организмов.

Повышенная чувствительность к фторурацилу или другим компонентам препарата.

Тяжелые инфекционные заболевания (работающие герпес, Windpox).

Ингибирование костного мозга после радиационной терапии или после лечения другими противоопухолевыми агентами.

Серьезно истощенные пациенты.

Серьезные нарушения функции печени.

Не применимо для лечения доброкачественных опухолей.

Он не используется одновременно с бривидин, сорвидин или аналогами (бриводин, сорвидин и аналоги - мощные ингибиторы дигидропиримидина дегидрогеназы дегидрогеназой дегидрогеназы).

Не следует назначать пациентам с отсутствием / снижение активности дигидропиримидина дегидрогеназы.

Препарат полностью противопоказан при беременности или грудном вскармливании.

Специальные меры безопасности .

Как и в работе с другими цитотоксическими препаратами, в манипуляциях с фторараррарствемил - Vista, необходимо придерживаться правил безопасности: использовать защитную одежду (халаты, шляпы, маски, очки и одноразовые перчатки), если это возможно для работы в специально разработанном комната для этих целей.

Следует избегать растворов фторурацила к кожу и слизистым оболочкам. Если это произошло, они тщательно промывают мылом. Когда растворы фторурацила вступают в их глаза, они должны быть промыты большим количеством воды и немедленно обратиться за медицинской помощью. Беременные медицинские работники не должны работать с препаратом.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Все меры лечения, которые ухудшают состояние пациента или ущерб, функции костного мозга могут увеличить токсичность фторурацила.

Флюрурацил может увеличить токсичность кожи лучевой терапии.

Фолит кальция увеличивает связывание фторурацила с тимидилатом синтетазой. Это усиливает эффекты фторурацила. Клиническое следствие этого взаимодействия считается увеличением желудочно-кишечной токсичности с тяжелой опасной для жизни диареи, а также увеличение риска миелосупрессии. Сообщалось, что было зарегистрировано увеличение смертельных случаев при нанесении схемы лечения один раз в неделю при дозе фторурацила 600 мг / м ² поверхности тела в сочетании с кальцином.

Ciminidine может увеличить концентрацию фторурацила в плазме крови.

В ходе сопутствующей терапии используют фторурацил и левамизол, часто наблюдались гепатотоксические эффекты, в частности, увеличение щелочной фосфатазы, трансаминазы или билирубина.

В ходе сопутствующей терапии наблюдалось значительное снижение зазора флюрусацила, после чего наблюдалось увеличение фторурацила в сыворотке крови и повышенной токсичности. Следовательно, одновременное введение этих веществ следует избегать.

В одном исследовании наблюдалось увеличение риска тромбоэмболии у пациентов с раком молочной железы во время комбинированной терапии циклофосфамидом, метотрексатом, фторурацилом и тамоксифеном.

Дуууретические тиазиды могут увеличить побочные эффекты миелосуппрессии противоопухолевых препаратов. Он также наблюдался в исследовании, связанных с пациентами на рак молочной железы, получавших в дополнение к протоколу обработки CMF диуретико-тиазидов диуретики.

Одновременное введение винорельбина и фторурацила / фолиновой кислоты может привести к серьезному слизистую мукозиту с летальным следствием.

В некоторых случаях пациенты, которые обрабатывали варфарином и получили монотерапию фторурацила или в сочетании с левамизолом, наблюдалось снижение времени протромбина.

Джемцитабин может увеличить системный эффект 5-фторурацила.

Фермирование дигидропиримидиндин дегидрогеназы (DPD) играет важную роль в расщеплении фторурацила. Использование нуклеозидовных аналогов, таких как бривидин и соривудин, может привести к значительному увеличению концентрации фторурацила или других фторопиримидинов в плазме крови и, следовательно, приводит к токсичным реакциям.

По этой причине следует наблюдать интервал 4 недели между использованием фторурацила и брибулина, сорвида и аналогов.

При необходимости активность фермента ДПС должна быть определена до лечения фторопиримидинов.

Сообщалось, что он увеличивает концентрацию фенитоина в плазме крови, одновременно вводимый фенитоин и фторурацил, который привел к симптомам интоксикации фенитоином.

Как эффективность, так и токсичность фторурацила могут увеличиваться с одновременным введением фторурацила с другими цитостатическими препаратами (например, циклофосфамид, винокростин, метотрексат, цисплатин, доксорубицин), интерферон-альфа или фолиновая кислота.

В случае сочетания с другими миелосупрессивными препаратами требуется регулировка дозировки; Предварительная или одновременная лучевая терапия может потребовать снижения дозы. Антрациклины кардиотоксичность могут увеличить.

Аминофеназон, фенилбутазон и сульфаниламиды до или во время лечения фторурацила не следует назначать.

Одновременное использование аллопуринола может уменьшить токсичность и эффективность фторурацила.

Эффективность фторурацила может быть снижена в результате введения хлорацепоксида, дисульфирама, гримзульвина и изониазида.

Вакцинация. Вакцинация живой вакцины для пациентов, получающих фторурацил, благодаря возможности развивающихся сильных или угрожающих инфекций, следует избегать. Свяжитесь с людьми, которые недавно получили вакцину против полиомиелита.

Сообщили о появлении гемолитико-уремического синдрома при лечении фторурацила в сочетании с митомицином.

Особенности приложения.

Флюрурацил - тиска содержит такое количество натрия:

5 мл раствора содержит 0,895 ммоль (или 20,24 мг) натрия;

10 мл раствора содержит 1,79 ммоль (или 41,24 мг) натрия;

20 мл раствора содержит 3,58 ммоль (или 82,30 мг) натрия.

Необходимо быть осторожным при применении к пациентам, которые следуют на диете с контролируемым содержанием натрия.

Лечение флюрурацилом осуществляется под наблюдением квалифицированного онколога, который имеет опыт использования антиметаболитов в больнице.

При адекватном лечении фторурацила обычно развивает лейкопению. Минимальное количество лейкоцитов обычно отмечается в период с 7 и 14-го дня первого курса лечения, но иногда минимум можно наблюдать через 20 дней. Количество лейкоцитов обычно нормализуется до 30-го дня.

Рекомендуется контролировать количество тромбоцитов и лейкоцитов в день и прекращать лечение в случае снижения количества тромбоцитов до уровня менее 100 000 / мм ³ , а лейкоциты - менее 3500 / мм ³ . При уменьшении количества лейкоцитов до 2000 / мм ³ , особенно в присутствии гранулоцитопении, рекомендуется госпитализировать пациента в изоляторе больницы и принять меры по предотвращению развития системных инфекций.

Лечение также следует остановить при появлении первых признаков стоматита или язв слизистой оболочки полости рта, тяжелой диареи, язвы пищеварительного тракта, кровотечения из желудочно-кишечного тракта, а также кровотечение и кровоизлияние любой локализации.

Разница между терапевтическими и токсичными дозами мала. Вряд ли вы можете достичь терапевтического эффекта без некоторого токсического действия, поэтому необходимо тщательно выбирать пациентов для терапии и выбирать дозы. В случае тяжелой токсичности лечение должно быть прекращено.

Флюрурацил должен быть назначен пациентам с нарушениями функции почек или печени, а также с желтудой. Сообщаемые случаи стенокардии, изменения в ЭКГ, редко - инфаркт миокарда после использования фторурацила. Осторожно следует наблюдать при лечении пациентов, в которых во время предыдущих курсов терапии возникли боль в груди, а также пациентам с сердечными заболеваниями в анамнезе.

Фермент дегидропиримидинегидрогеназа (DPD) играет важную роль в распаде флурусацила. Были сообщения о повышении токсических эффектов у пациентов с дефицитом фермента дегидропиримидиндин дегидрогеназы. Поэтому перед лечением фторурацила желательно определить активность этого фермента.

Нуклеозидные аналоги, такие как ягориводин и соривудин, могут вызвать острый рост концентрации фторурацила или других фторпиримидинов в плазме крови, сопровождающуюся токсичными эффектами. По этой причине интервал между использованием фторурацила и брибулина или сорвидина, а также их аналоги должен составлять 4 недели.

В случае использования Brivine пациенты, получавшие флюрурацил, должны принять эффективные меры по снижению токсичности фторурацила. Рекомендуется немедленная госпитализация. Все меры должны быть направлены на предотвращение системных инфекций и дегидратации.

Пациенты не рекомендуются для длительного пребывания на солнце из-за риска фотосенсибилизации.

Препарат следует использовать с осторожными пациентами, которые получали высокие дозы радиационной терапии к области таза.

По мнению пациентов, принимающих фенитоин одновременно с флюрурацилом, следует установить регулярное наблюдение, поскольку можно увеличить концентрацию фенитона в плазме крови.

Профиль токсичности флюрурацила может быть повышен или модифицирован при одновременном использовании фолиевой кислоты. Наиболее распространенными проявлениями являются лейкопения, мукозит, стоматит и / или диарея, которая может быть дозимизирована. При комбинированном использовании фторурацила и фолиновой кислоты в случае развития дозы фторурацила его следует уменьшить больше, чем когда флурурацил используется отдельно. Токсический эффект, наблюдаемый у пациентов, получающих эту комбинацию, качественно аналогичный токсический эффект, наблюдаемый у пациентов, получающих только один фторурацил.

Желудочно-кишечная токсичность наблюдается чаще и может быть более тяжелой или даже угрожающей жизнью (особенно стоматитом и диареей). В тяжелых случаях фторурацил и фолиновая кислота должны быть отменены и начать поддерживать внутривенную терапию. Пациенты должны быть проинструктированы о необходимости немедленно информировать доктора, если есть стоматит (язвы от простого в умеренной степени) и / или диареи (водянистые опорожнения).

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Беременность

Адекватные и хорошо контролируемые исследования с беременными женщинами не были проведены; Однако плод и выкидыша были зарегистрированы у женщин, которые во время беременности были использованы фторурацил. Женщины репродуктивного века должны быть рекомендованы, чтобы избежать беременности и применять эффективные методы контрацепции при лечении фторурацила и в течение 6 месяцев после окончания лечения. Если препарат используется во время беременности, или если пациент забеременен во время введения препарата, он должен быть проинформирован о потенциальном риске плода и необходимости генетического консультирования.

Кормление грудью

Неизвестно, проникает ли флуорурацил в грудное молоко, поэтому, если женщины используют фторурацил, грудное вскармливание должно быть прекращено.

Фертильность

Мужчины, которые получают флюрурацил, рекомендуется использовать надежные инструменты контрацепции во время терапии и в течение 6 месяцев после того, как она приостановлена. Вопросы по криоконсервации сперматозоидов должны быть определены до лечения из-за вероятности необратимого бесплодия в результате терапии с фторурацилом.

Возможность влиять на скорость реакции при водительстве автомобилей или других механизмов.

Исследование влияния на способность управлять транспортными средствами и другими механизмами. Флюрурацил может привести к побочным эффектам, таким как тошнота и рвота. Это также может оказать неблагоприятное влияние на нервную систему и видение, которое может вмешиваться в управление автотранспортом или работать со сложным оборудованием.

Способ применения и доза.

Флюрурацил - Vista необходимо применять только под надзором квалифицированного врача с большим опытом в противоопухолевой химиотерапии.

Во время лечения состояние пациента должно быть тщательно и часто контролируется. Перед лечением следует взвесить риск и выгоду для каждого отдельного пациента.

Взрослые

Выбор соответствующей дозы и схема терапии зависит от состояния пациента, тип рака, который должен быть обработан, а также фторурацил в качестве монотерапии или в сочетании с другими типами терапии.

Количество используемых циклов должно определить доктора в зависимости от местных терапевтических протоколов и руководств, учитывая эффективность лечения и переносимости препарата.

Начало лечения необходимо в больнице.

Сокращение дозы рекомендуется пациентам в следующих случаях:

- Cachexia;

- тяжелая хирургическая операция в предыдущие 30 дней;

- ухудшение функции костного мозга;

- наличие заболеваний печени или почечной функции.

У взрослых пациентов, вкл. Пациенты пожилых людей, получающих фторурацил перед введением каждой дозы, необходимо контролировать гематологическое (количество тромбоцитов, лейкоцитов и гранулоцитов), желудочно-кишечно (стоматит, диарея, желудочно-кишечное кровотечение), а также неврологическая токсичность и, если Необходимо, уменьшите дозу фторурацила или прекратить лечение.

Необходимость коррекции дозы или отмены лекарственного средства зависит от появления побочных реакций. В гематологической токсичности, например, снижение лейкоцитов (≤ 3500 / мм³) и / или тромбоциты (≤ 100 000 / мм³), можно остановить лечение. Вопрос о продлении лечения должен взять доктора в зависимости от клинической ситуации.

Общий или метастатический колоректальный рак

Застосовують різні схеми терапії та дозування.

Нижче описані деякі схеми лікування дорослих, у т.ч. літніх пацієнтів, з поширеним або метастатичним колоректальним раком, які наведено як приклад. Дані про застосування цих комбінацій для лікування дітей відсутні.

Схема з повторенням курсів кожні два місяці

Кожні два тижні протягом 2 послідовних днів (дні 1 і 2 циклу) після внутрішньовенної інфузії 200 мг/м ² кальцію фолінату вводять препарат Флуороурацил - Віста протягом 22 годин у дозі 400 мг/м ² шляхом двогодинної внутрішньовенної болюсної ін'єкції з подальшим проведенням внутрішньовенної інфузії у дозі 600 мг/м ² .

Схема з повторенням курсів щотижня

Один раз на тиждень після внутрішньовенної інфузії кальцію фолінату у дозі 500 мг/м ² вводять препарат Флуороурацил - Віста у дозі 500 мг/м ² шляхом двогодинної внутрішньовенної болюсної ін'єкції через годину після початку інфузії кальцію фолінату. Цикл складається з 6 щотижневих процедур з подальшою перервою тривалістю 2 тижні.

Схема з повторенням курсів щомісяця

Протягом 5 послідовних днів після болюсного введення кальцію фолінату (20 мг/м ² поверхні тіла) вводять препарат Флуороурацил - Віста у дозі 425 мг/м ² шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції; повторення курсу кожні 4-5 тижнів.

Протягом 5 послідовних днів після болюсного введення кальцію фолінату (200 мг/м ² поверхні тіла) вводять препарат Флуороурацил - Віста у дозі 370 мг/м ² шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції; повторення курсу кожні 4 тижні.

Кількість циклів повторення визначається на розсуд лікаря і залежить від відповіді на лікування та/або виникнення небажаних побічних реакцій. При застосуванні схеми з повторенням курсів щотижня або щомісяця комбінована терапія зазвичай використовується протягом 6 циклів.

Модифікація дозування фторурацилу при застосуванні комбінованої терапії з кальцію фолінатом

При комбінованій терапії з кальцію фолінатом може виникати необхідність у корекції доз препарату Флуороурацил - Віста та інтервалів між його введеннями, залежно від стану пацієнта, клінічної реакції на терапію і дозолімітуючих токсичних ефектів. Зниження доз кальцію фолінату не потрібно.

Ад'ювантна хіміотерапія раку товстої кишки на стадії III (T1-4 N1-2) після попереднього проведення лікувальної резекції первинної пухлини

Можна порекомендувати такі схеми дозування на сьогодні:

Схема з повторенням курсів щотижня

Один раз на тиждень протягом 6 тижнів після внутрішньовенної інфузії кальцію фолінату у дозі 500 мг/м ² поверхні тіла вводять препарат Флуороурацил - Віста у дозі 500 мг/м ² поверхні тіла шляхом двогодинної внутрішньовенної болюсної ін'єкції через годину після початку інфузії кальцію фолінату. Рекомендується 6 циклів з 2-тижневим інтервалом між курсами лікування. Незалежно від корекції доз або перерв терапії лікування не повинно тривати довше одного року.

Схема лікування з низькою дозою фолінової кислоти

Протягом 5 послідовних днів безпосередньо після болюсного введення кальцію фолінату (20 мг/м ² поверхні тіла) вводять препарат Флуороурацил - Віста у дозі 425 мг/м ² шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом загалом 6 циклів терапії. Цикли терапії повторюються після 4 і 8 тижнів, а потім через кожні 5 тижнів.

Коригування дози може бути необхідне залежно від токсичних побічних ефектів.

Таблиця 1

Переривання терапії при прояві гематологічної токсичності

Таблиця 2

Переривання терапії при прояві шлунково-кишкової токсичності

Ад'ювантна хіміотерапія раку прямої кишки на стадіях II (T3-4) та III (T1-4 N1-2) після попереднього проведення лікувальної резекції первинної пухлини

У рамках радіохіміотерапії препарат Флуороурацил - Віста застосовують до початку променевої терапії в дозі 500 мг/м ² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції з 1-го по 5-й день та на п'ятому тижні лікування. Під час подальшої променевої терапії препарат Флуороурацил - Віста застосовують в тій самій дозі з 1-го по 3-й день на 9-му та 13-му тижні лікування і потім (на 4-му і 8-му тижні після завершення променевої терапії) у дозі 450 мг/м ² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції з 1-го по 5-й день.

Розповсюджений рак підшлункової залози

Застосовують як монохіміотерапію у добовій разовій дозі 400-500 мг/м ² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції або у дозі 1000 мг/м ² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної довготривалої інфузії.

Розповсюджений рак шлунка

Застосовують як монохіміотерапію або в рамках комбінованої хіміотерапії у добовій разовій дозі 500-600 мг/м ² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної болюсної ін'єкції.

Розповсюджений рак стравоходу

У комбінації з цисплатином фторурацил застосовують у вигляді 24-годинної безперервної інфузії в дозі 1000 мг/м ² поверхні тіла з 1-го по 5-й день курсу лікування (повторювати кожні 3-4 тижні).

Метастатичний рак молочної залози

У складі поліхіміотерапії застосовують у добовій разовій дозі 500-600 мг/м ² поверхні тіла.

Ад'ювантна терапія первинного інвазивного раку молочної залози

В складі поліхіміотерапії препарат Флуороурацил - Віста застосовують у добовій разовій дозі 500-600 мг/м ² поверхні тіла.

Плоскоклітинний рак голови та шиї

У пацієнтів з неоперабельними місцеворозповсюдженими пухлинами, які не проходили попереднього лікування:

• у складі комбінованої радіохіміотерапії (променева терапія плюс цисплатин/фторурацил) фторурацил застосовується в дозі 1000 мг/м ² поверхні тіла шляхом 24-годинної безперервної інфузії з 1-го по 5-й день курсу лікування (повторення курсу кожні 3-4 тижні).

При місцевому рецидиві та метастазах:

• залежно від загального стану та за наявності супутніх захворювань фторурацил застосовують в дозі 1000 мг/м ² поверхні тіла шляхом 24-годинної безперервної інфузії з 1-го по 5-й день курсу лікування в комбінації з цисплатином (повторення курсу кожні 3 тижні) або з 1-го по 4-й день курсу лікування в поєднанні з карбоплатином (повторення курсу кожні 3 тижні).

Припинення лікування, зниження дози

Лікування фторурацилом потрібно негайно припинити при появі таких симптомів токсичності: лейкоцитопенія (<2,500/мкл); тромбоцитопенія (<75 000/мкл); стоматит, езофагіт; блювання, яке не контролюється шляхом введення протиблювотних лікарських засобів; діарея; виразки та кровотечі в шлунково-кишковому тракті; інші крововиливи; нейротоксичні розлади; кардіотоксичні розлади.

При гематологічній токсичності, наприклад зниженні лейкоцитів (≤ 3500/мм³) та/або тромбоцитів (≤ 100000/мм³) можливе припинення лікування. Питання про поновлення лікування повинен приймати лікар залежно від клінічної ситуації.

Ниркова або печінкова недостатність

Препарат з обережністю застосовують хворим з нирковою або печінковою недостатністю, при необхідності дозу препарату зменшують.

Спосіб застосування

Фторурацил зазвичай застосовують внутрішньовенно у вигляді болюсної ін`єкції, кількагодинної інфузії або безперервної інфузії протягом від декількох днів до декількох тижнів. Дуже важливо суворо дотримуватися тривалості ін'єкції/інфузії, обраної схеми лікування

Пацієнти літнього віку

Корекція дози не потрібна.

Діти

Немає рекомендацій щодо лікування дітей, тому не слід застосовувати препарат у педіатричній практиці.

Передозування.

Симптоми

Симптоми і ознаки передозування фторурацилу якісно подібні до побічних реакцій, але зазвичай більш виражені. Зокрема, можуть виникнути такі побічні реакції: нудота, блювання, діарея, шлунково-кишкові виразки і кровотечі, пригнічення функції кісткового мозку (у тому числі тромбоцитопенія, лейкопенія та агранулоцитоз).

Лікування

Лікування полягає у припиненні застосування препарату і проведенні підтримуючих заходів. Специфічний антидот невідомий. Пацієнтам необхідно проводити аналізи крові принаймні протягом 4 тижнів після передозування. У разі появи патологічних змін слід застосовувати відповідну терапію.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними ефектами є шлунково-кишкові розлади: діарея, нудота і мукозит. Дуже часто спостерігається також лейкопенія. Нижче описані небажані ефекти.

Оцінка частоти: дуже поширені (³ 1/10), поширені (³ 1/100, < 1/10), непоширені (³ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (³ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).

Інфекції та інвазії: дуже поширені – інфекції; непоширені – сепсис; дуже рідко поширені – псевдомембранозний коліт.

Кров і лімфатична система: дуже поширені – лейкопенія, мієлосупресія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія; рідко поширені – агранулоцитоз.

Імунна система: дуже поширені – імуносупресія; дуже рідко поширені – анафілактичні реакції, анафілактичний шок.

Ендокринні розлади: рідко поширені – збільшення загальної кількості тироксину (Т4), збільшення загальної кількості трийодтироніну (Т3).

Метаболізм та розлади харчування: непоширені – гіперурикемія, дегідратація.

Психічні розлади: рідко поширені – сплутаність свідомості.

Порушення з боку нервової системи: непоширені – ністагм, головний біль, запаморочення, симптоми хвороби Паркінсона, пірамідні симптоми, ейфорія, сонливість; рідко поширені – кортикальні розлади, екстрапірамідні розлади, неврит зорового нерва, периферична нейропатія; дуже рідко поширені – симптоми лейкоенцефалопатії, в тому числі атаксія, гострі мозочкові порушення, дизартрія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, міастенія, афазія, судоми або кома у пацієнтів, які отримують високі дози фторурацилу, та у пацієнтів з дефіцитом ферменту дигідропіримідиндегідрогеназ и.

Поодинокі випадки інфаркту головного мозку при комбінованій хіміотерапії з мітоміцином С або цисплатином.

Органи зору: поширені – кон'юнктивіт; непоширені – посилена сльозотеча, дакріостеноз, зниження гостроти зору, порушення руху очного яблука, фотофобія, диплопія, блефарит, кератит, ектропіон.

Серцеві розлади: дуже поширені – зміни на ЕКГ; поширені – біль у грудях, подібний до болю при стенокардії;

непоширені – аритмія, інфаркт міокарда, міокардит, серцева недостатність; рідко поширені – інфаркт міокарда, дилатаційна кардіоміопатія, гостра серцева слабість;

дуже рідко поширені – зупинка серця, раптова серцева смерть.

Кардіотоксичні побічні реакції в основному з`являються під час або протягом декількох годин після першого циклу лікування. Існує підвищений ризик кардіотоксичності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або кардіоміопатією в анамнезі.

Судинні розлади: непоширені – артеріальна гіпотензія; рідко поширені – мозкова ішемія, шлуночкова ішемія, периферична ішемія, ішемія міокарда, кишкова ішемія, синдром Рейно, васкуліт, тромбофлебіт, тромбоемболія.

Органи дихання: непоширені – носова кровотеча, диспное, бронхоспазм.

Шлунково-кишкові розлади: дуже поширені – шлунково-кишкові побічні ефекти дуже поширені і можуть бути небезпечними для життя: запалення слизової оболонки, стоматит, езофагіт, фарингіт, гастроентерит, ентерит, коліт, проктит, водяниста діарея, нудота, блювання, анорексія; непоширені – виразка шлунка, шлунково-кишкова кровотеча.

Порушення з боку печінки: непоширені – печінковоклітинні порушення; дуже рідко поширені – некроз печінки (у т.ч. з летальним наслідком), склероз жовчних шляхів, холецистит.

Шкіра та підшкірні тканини: дуже поширені – алопеція. Синдром долонно-підошовної еритродизестезії спостерігався при тривалій і безперервній інфузії високими дозами препарату. Синдром розпочинався з дизестезії долонь і підошов, що переходило в біль і болючість. Паралельно розвивався набряк і еритема рук та ніг.

Непоширені – дерматит, екзантема, кропив'янка, зміни стану шкіри (сухість шкіри, тріщини, еритема, сверблячий макулопапульозний висип, гіперпігментація, гіпопігментація), смугаста гіперпігментація або депігментація поблизу вен, зміна нігтьових пластинок (знебарвлення, гіперпігментація, дистрофія, ламкість нігтів або запалення, оніхолізис), фоточутливість, місцева запальна реакція. Рідко поширені – шкірний червоний вовчак.

З боку кістково-м'язової системи: непоширені – некроз носових кісток.

З боку нирок і сечовивідної системи: непоширені – ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: непоширені – порушення сперматогенезу і овуляції.

Інші: розширення вен.

Лабораторні показники: дуже рідко поширені – відзначалися поодинокі випадки збільшення протромбінового часу при комбінованому застосуванні фторурацилу і варфарину.

Загальні порушення та реакції у місці введення препарату : дуже поширені – повільне загоювання ран, пропасниця, загальна слабкість, втомлюваність, астенія.

Звіти про небажані лікарські реакції.

Звіти про небажані лікарські реакції після реєстрації лікарського засобу дуже важливі. Вони дають змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. У разі виникнення будь-яких лікарських реакцій слід повідомити працівників охорони здоров'я.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

Упаковка.

По 5 мл або 10 мл, або 20 мл розчину для ін'єкцій у скляних флаконах. Флакони закупорені гумовими пробками, які обжаті алюмінієвими ковпачками с поліпропіленовими дисками. По 1 флакону у коробках з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Пфаффенрідер Штрассе 5, 82515 Вольфратсхаузен, Німеччина.