Личный кабинет
ГИДРОКОРТИЗОН табл. 10мг №60
rx
Код товара: 587171
Производитель: Mibe GmbH Arzneimittel (Германия)
4 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Гидрокортизон
Гидрокортизон.
C Klad :
Активный ингредиент: гидрокортизон;
1 таблетка содержит 10 мг гидрокортизона;
Вспомогательные вещества: моногидрата лактозы, картофельный крахмал, желатин, тальк, стеарат магния, крахмал натрия гликолят (тип a), очищенные водой.
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства: круглые таблетки белого цвета с отдельной линией на одной стороне и тиснение символа «H» с другой стороны. Таблетка может быть разделена на уровень дозы.
Фармакотерапевтическая группа.
Глюкокортикостероиды. ATH H02A B09 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Гидрокортизон относится к глюкокортикоидам. Глюкококортикоиды относятся к адренокортическим стероидам в качестве естественного происхождения, а синтетические, которые легко поглощаются из желудочно-кишечного тракта.
Считается, что гидрокортизон является основным кортикостероидом, который выделяется корой надпочечников. Глюкокортикостероиды естественного происхождения (гидрокортизон и кортизон), которые также имеют свойство поддержания солей, используются в качестве заместительной терапии с условиями, связанными с отсутствием функции надпочечников. Кроме того, они используются из-за мощного противовоспалительного действия со многими расстройствами систем органов. Глюкокортикоиды имеют выраженное и разнообразное влияние на метаболизм. Кроме того, они изменяют иммунный ответ организма различным стимуляторам.
Фармакокинетика.
Поглощение
Гидрокортизон легко поглощается из желудочно-кишечного тракта и 90% активного ингредиента и более обратимо связывается с белком.
Связывание вызвано двумя белковыми фракциями: один из них представляет собой ассоциативный ассортимент кортикостероидов, а другой - альбумин.
Биологическое преобразование
Гидрокортизон метаболизируется в печени и большинству тканей организма к гидрогенированным и деградированным формам, таких как тетрагидрокортизон и тетрагидрокортизол, которые получают из мочи, конъюгировали в основном в виде глюкоронидов вместе с небольшим количеством неизменных гидрокортизонов.
Период полураспада составляет примерно 1,5 часа.
Клинические характеристики.
P. _
Кортикостероид.
Для замещения терапии первичной, вторичной или острой логической недостаточностью надпочечников.
Перед хирургическим вмешательством и с серьезной травмой или болезнью у пациентов с известной адренокортической недостаточностью или сомнительным половым положением надпочечником.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ, которые являются частью препарата.
Противопоказан в инфекциях, включая системные инфекции, когда антиинфекционная терапия не была начата.
Высокие дозы кортикостероидов замедляют иммунный ответ на вакцину, поэтому следует избегать одновременного использования живых вакцин с кортикостероидами.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Взаимодействие гидрокортизона 10 мг с лекарственными средствами при использовании фармакологических доз кортикостероидов, которые не могут возникать с замещенной терапией кортикостероидами.
Необходимо использовать аспирин в сочетании с кортикостероидами в гипопрототротробинемии. При нанесении кортикостероидов ацетилсалициловой кислоты и нестероидными противовоспалительными препаратами (НПВП) наблюдается повышенный риск желудочно-кишечного кровотечения и язв, хотя НПВП для локального применения обычно не взаимодействуют с кортикостероидами. Почечная очистка салицилатов увеличивается через кортикостероиды, а отмена кортикостероидов приводит к интоксикации салицилатами.
Кортикостероиды уменьшают концентрацию салицилата в плазме, поэтому такое взаимодействие может происходить в фармакологических дозах глюкокортикоидов.
Фенитоин, эфедрин, рифабутин, карбамазепин, барбитураты, рифампицин, примидес, симпатомиметические средства и аминоглутетимид могут увеличить метаболический оформление кортикостероидов, что приводит к снижению уровней в крови и снижение физиологической активности, что может потребовать регулировки дозы кортикостероидов.
Показатели международного нормализованного отношения (МНВ) или протромбиновое время у пациентов, которые одновременно получают кортикостероиды и антикоагулянты Coumarin, часто получают, чтобы избежать спонтанного кровотечения, из-за отчетов об изменении реакции на эти антикоагулянты. Исследования показали, что обычный эффект при добавлении кортикостероидов представляет собой подавление отклика на кумарин, хотя существуют противоречивые сообщения о усилении действий, не обоснованные исследованиями.
Монотерапия кетоконазол может подавить синтез кортикостероидов надпочечников и привести недостаточность надпочечников во время отмены кортикостероидов (см. Раздел «Особенности применения»).
Кортикостероиды являются антагонистами диуретических эффектов. Глюкокортикостероиды необходимы для бесплатной водопроводной очистки. При одновременном использовании кортикостероидов с несовместимым калием (например, ацетазоламид, петлевые диуретики, тиазиды, карбеносолон) должны быть тесно контролироваться государством пациентов по появлению гипокалиемии.
Кроме того, кортикостероиды могут повлиять на результаты анализа на бактериальной инфекции нитрозином тетразолием и дают ложные отрицательные результаты.
Кортикостероиды являются антагонистами гипотензивных эффектов бета-блокаторов, альфа-блокаторов, блокаторов кальция, блокаторы кальция, клонидин, диазоксид, метил доп, мокосонидин, гидулазин, миноксидил, адренергические нейроны, ингибиторы ACE и антагонисты ангиотензинских рецепторов и антагонистов рецепторов ангиотензин.
Кортикостероиды повышают риск гипокалемии при использовании сердечных гликозидов, например, дигоксин, теофиллин и бета-2 симпатомиметики, такие как бамбук, фенол, формотеральный, ритронный, сальбутамол, сальметерол и трбуталин.
Существует повышенный риск гипокалий при использовании кортикостероидов с амфотерицином. Следует избегать одновременного использования амфотерицина с кортикостероидами, за исключением случаев, когда амфотерицин требуется для контроля реакций.
Действие кортикостероидов может уменьшаться в течение 3-4 дней после взаимодействия с MyFPrint.
Концентрации кортикостероидов в плазме увеличиваются за счет влияния оральных контрацептивов, содержащих эстрогенов; Может потребоваться отрегулировать дозировку, если оральные контрацептивы добавляются или удаляются из стабильной схемы приема. Взаимодействие с комбинированными устными контрацептами также может применяться комбинированные контрацептивные патчи. В случае гормона-заменительной терапии низкие дозы вряд ли вызывают взаимодействие. Концентрация кортикостероидов в плазме может увеличить ритонавир.
Кортикостероиды уменьшают поглощение солей кальция.
Кортикостероидный метаболизм может быть подавлен через эритромицин, за исключением локального применения небольших количеств эритромицина.
Кортикостероиды являются антагонистами гипогликемического эффекта антидиабетических препаратов.
При нанесении кортикостероидов с метотрексатом происходит повышенный риск гематологической токсичности.
Кортикостероиды могут подавить влияние увеличения роста соматропина.
Высокие дозы кортикостероидов ухудшают иммунный ответ на вакцину, следует избегать одновременного использования с живыми вакцинами.
Кортикостероиды могут снизить эффективность бензоата натрия и фенирата натрия.
Ожидается, что одновременное использование с ингибиторами CYP3A, в частности средств с кобурной системой, может повысить риск системных побочных реакций. Эта комбинация следует избегать, но если преимущество превышает повышенный риск возникновения системных кортикостероидов, в данном случае пациенты должны контролироваться государством пациентов, следует тесно наблюдаться на предмет системных побочных реакций кортикостероидов.
Особенности приложения.
Пациенты должны проводить карту «стероидную обработку», которая позволяет четко управлять мерами предосторожности, которые необходимо предпринять для минимизации рисков, она также предоставляет подробную информацию о назначении лекарственного средства, дозировки и продолжительности лечения.
Следует использовать самую низкую дозу кортикостероидов и уменьшить дозировку, если это возможно. Дозировка должна быть уменьшена постепенно.
Пациенты и / или медицинские персонала должны быть предупреждены о вероятных серьезных психиатрических побочных реакциях, которые могут возникнуть при использовании системных стероидов (см. Раздел «Побочные реакции»). Как правило, признаки симптомов проявляются в течение нескольких дней или недель от начала лечения. Риски могут быть выше при высоких дозах / системных действиях (также см. Серьезность или продолжительность реакций. Большинство реакций проходят или после уменьшения дозировки или после прекращения препарата, хотя может потребоваться специфическое лечение.
Пациенты / медицинские персонал рекомендуется обратиться за медицинской помощью, если развивающие проявления психологических симптомов тревоги, особенно в подозрении в депрессивном настроении или суицидальных предрасположенности. Кроме того, пациенты / медицинские персонала должны знать вероятные психические расстройства, которые могут проявляться или во время или сразу после сокращения стероидов системы получения дозы / прекращения дозы, хотя такие реакции сообщают как нечасто.
Особое внимание следует уделять рассмотрению использования системных кортикостероидов у пациентов с существующими или доступными в анамнезе с тяжелыми аффективными расстройствами в них или их родственниках первой степени аффинности. Такие расстройства могут включать депрессивный или маниакальный депрессивный психоз и стероидный психоз в анамнезе.
Лечебный продукт должен использоваться с пациентами с ослабленным иммунитетом.
Особенно принять во внимание ветреный POX, как обычно легкое заболевание может быть смертельным для пациентов с ослабленным иммунитетом. Пациенты (или родители детей, принимающие гидрокортизон в таблетках) без указания в истории болезней ветра, болезнь, чтобы избежать тесного личного контакта с пациентами с ветрянками или герпами. В этом контакте они должны срочно видеть доктора. Пассивная иммунизация иммунизации иммуноглобулин Varicella Zoster (Vzig) пациенты, у которых нет иммунитета, которые принимают системные кортикостероиды или взяли их в течение предыдущих 3 месяцев; Такая процедура должна проводиться в течение 10 дней после окон. Если диагноз WindPox подтверждается, заболевание требует внимания специалиста и срочного лечения.
Пациенты должны быть именно осторожны, чтобы избежать поражений к коре и сразу же относиться к врачу в проявлениях такого поражения. Превентивные меры могут потребовать метода внутримышечного введения нормального иммуноглобулина.
Не следует использовать живые вакцины для пациентов с подавленной иммунной чувствительностью, вызванной высокими дозами кортикостероидов. Можно использовать неактивные вакцины или токсииды, хотя их действие можно ослабиться.
Не следует прекращать получать кортикостероиды, также может потребовать снижения дозы. Кортикостероиды могут усиливать системные грибковые инфекции, поэтому они не должны использоваться в присутствии таких инфекций, за исключением случаев, когда им необходимо для контроля реакций на лекарственный продукт, который угрожает жизни через использование амфотерицина. Кроме того, были записаны случаи, когда после одновременного использования амфотерицина и гидрокортизона наблюдалось увеличение сердца и застойной сердечной недостаточности.
Сообщение из литературных источников указывает на явную связь между использованием кортикостероидов и перфорации левой желудочковой стенки после недавно передаваемого инфаркта миокарда, и, следовательно, кортикостероидная терапия должна использоваться с большой заботой о таких пациентах.
Средние и высокие дозы гидрокортизона или кортизона могут вызывать артериальное давление, содержащее соль и воду в организме и увеличивают выход калия. Менее вероятное возникновение таких эффектов при использовании синтетических производных препаратов, за исключением их использования в высоких дозах. Может потребоваться ограничить потребление соли в диете и дополнительный расход калия. Все кортикостероиды увеличивают экскрецию кальция.
Сообщения показывают, что использование кортикостероидов в церебральной форме малярии приводит к длительной запятой и увеличивает частоту проявлений пневмонии и желудочно-кишечного кровотечения.
Благодаря вероятности восстановления заболевания требуется тщательное наблюдение, когда кортикостероиды вводят пациентам, пациентам с скрытым туберкулезом или теми, с помощью реакции на туберкуль. Во время пролонгированной терапии кортикостероидами такие пациенты должны получать профилактическую химиотерапию.
Использование гидрокортизона в таблетках в активном туберкулезе запрещено, за исключением случаев прогрессирующего или распространенного туберкулеза.
Кортикостероиды следует использовать с осторожными недостаточностью, гипертонией, сахарным сахарным диабетом или в присутствии диабета в семейной истории, застойной сердечной недостаточности, тромбофлебит, экземпляровой болезни, хроническим нефритом, острым гломерулонефритом, метастатической карциномой, остеопорозом (пациенты в период постменопауса, относятся к Специальная группа рисков), тяжелые аффективные расстройства (особенно в присутствии психозов, вызванных стероидами, в анамнезе), эпилепсию, стероидной миопатии в прошлом, недостаточность печени, глаукома (или наличие глаукомы в семейной истории), миайхимические могилы, неспецифические Язвенный колит при вероятности перфорационных угроз, дивертикулит, недавних вмешательств по энтероанастомозу, активной или скрытой пептической язве. Признаки перитонеального раздражения с последующей перфорацией желудочно-кишечного тракта пациентов, получающих высокие дозы кортикостероидов, могут быть минимальными или отсутствующими.
Во время лечения пациентов необходимо соблюдать психотические реакции, слабости, изменения в электрокардиограммах, артериальной гипертонии и нежелательных гормональных изменениях.
Сообщили о силовой эмболии как осложнения на повышенных уровнях кортизона.
Действие кортикостероидов усиливается у пациентов с гипотиреозом и циррозом.
Длительный прием кортикостероидов увеличивает чувствительность тела к инфекциям и повышает их тяжесть. Кроме того, клинические проявления инфекций могут быть не типичными.
Кортикостероиды способны скрывать некоторые признаки инфекции, и некоторые серьезные инфекции, такие как сепсис и туберкулез, могут развиться до поздних шагов без признания. Может быть невозможно локализовать заражение у пациентов, принимающих кортикостероиды. Кортикостероиды могут повлиять на тест с нитрозиным тетразолом для определения бактериальных инфекций, что приводит к ложным отрицательным результатам.
Кортикостероиды могут активировать скрытый амебиаз или стронтогилоидоз или ухудшают состояние существующего заболевания. Следовательно, рекомендуется исключить скрытое или активное амебиаз или крентогилоидоз до лечения кортикостероидов у пациентов с группой риска или теми, что с проявлениями симптомов, связанных с заболеваниями.
Длительное использование кортикостероидов может вызывать задние субкуратные катаракты, глаукома с вероятным повреждением зрительного нерва, а также усиление установленных вторичных глазных инфекций, вызванных грибами или вирусами.
Кортикостероиды должны использоваться с осторожностью пациентам, страдающим от простых герпеев глаза, из-за вероятности перфорации роговицы.
Сообщаемая гипертрофическая кардиомиопатия после введения гидрокортизона в недоношеных младенцах должна проводиться соответствующая диагностическая оценка и мониторинг функции сердца и структуры.
Нарушение зрения
Нарушение видения возможно с использованием системных кортикостероидов и кортикостероидов для местного применения. Если у пациента есть симптомы, такие как
Разное видение или другие визуальные нарушения, оно следует обращаться к офтальмологу для оценки вероятных факторов, которые могут включать катаракту, глаукому, иногда - такие заболевания, как центральная серозная чеприордината (CSCHRP), как сообщалось после использования системных кортикостероидов и кортикостероидов для местных применение.
Кортикостероиды могут увеличить или уменьшить подвижность и количество сперматозоидов. Диабет может усугубить, что сделает необходимым увеличение дозировки инсулина. Может быть причиной появления скрытого диабета Mellitus.
У женщин может быть нарушение менструального цикла, поскольку следует сообщать пациенты.
У пацієнтів, які приймали кортикостероїди, зрідка спостерігалися анафілактоїдні реакції, зокрема у таких, що мають алергічні реакції на лікарські засоби в анамнезі.
Разом із кортикостероїдами слід з обережністю одночасно приймати аспірин пацієнтам із гіпопротромбінемією.
Синдром відміни. Надто швидке припинення прийому кортикостероїдів може спричинити вторинну адренокортикальну недостатність, яку можна мінімізувати поступовим зниженням дозування. Пов'язана недостатність такого типу може утримуватися впродовж місяців після припинення терапії, тому у будь-якій стресовій ситуації, що виникає в цей період, слід відновити терапію кортикостероїдами. Якщо пацієнт вже приймає стероїди, їх дозування повинно бути підвищеним. Оскільки секреція мінералокортикоїду може погіршуватися, слід одночасно застосовувати сіль та/або мінералокортикоїд (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Припинення застосування кортикостероїдів після тривалої терапії може спричиняти прояви симптомів синдрому відміни, що включають гарячку, міалгію, артралгію та нездужання. Пацієнтам, які приймали системні кортикостероїди в дозах, більших за фізіологічні (приблизно 30 мг гідрокортизону), довше 3 тижнів, не слід раптово припиняти застосування лікарського засобу. Яким чином знижувати дозування, значною мірою залежить від полегшення симптомів захворювання зі зниженням дози системних кортикостероїдів. Під час припинення застосування лікарського засобу може знадобитися клінічна оцінка активності захворювання. Якщо рецидив захворювання малоймовірний з припиненням прийому системних кортикостероїдів, але спостерігається невизначеність щодо гіпоталамно-гіпофізарної адреналової (HPA) супресії, дозу системного кортикостероїду можна швидко зменшити до фізіологічних доз. Як тільки доза досягне 30 мг гідрокортизону на добу, зниження дози слід сповільнити, щоб відновилася гіпоталамно-гіпофізарна адреналова (HPA) вісь.
Раптове припинення застосування терапії системним кортикостероїдом, що тривала до 3 тижнів, прийнятне, якщо рецидив захворювання вважається малоймовірним. Раптове припинення застосування лікарського засобу в дозі до 160 мг гідрокортизону впродовж 3 тижнів малоймовірно призведе до клінічно пов'язаної гіпоталамно-гіпофізарної адреналової (HPA) супресії у більшості пацієнтів. У групах пацієнтів, зазначених далі, на поступове припинення терапії системного кортикостероїду слід зважати навіть після курсів, які тривають 3 тижні або менше:
• пацієнти, які приймають курс системних кортикостероїдів повторно, зокрема, якщо курс триває понад 3 тижні;
• якщо призначено короткий курс терапії впродовж 1 року після відміни тривалого курсу терапії (впродовж місяців або років);
• пацієнти, у яких адренокортикальна недостатність має інші чинники, ніж екзогенна терапія кортикостероїдами;
• пацієнти, які приймають системний кортикостероїд у дозі понад 160 мг гідрокортизону;
• пацієнти, які повторно приймають дозу ввечері.
Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами переносимості галактози, загальною лактазною недостатністю або порушенням всмоктуванням глюкози та галактози не слід приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Здатність кортикостероїдів перетинати плацентарний бар'єр різна у кожного окремого лікарського засобу, однак гідрокортизон легко перетинає плаценту.
Застосування кортикостероїдів у вагітних тварин може спричиняти розвиток патологій плода, включаючи вовчу щелепу, внутрішньоутробну затримку росту та вплив на ріст та розвиток мозку. Свідчень того, що кортикостероїди призводять до підвищення частоти виникнення спадкових патологій, таких як розщеплення твердого піднебіння/губи у людини, немає. Однак при тривалому або повторному застосуванні кортикостероїдів тривалий час або повторно під час вагітності може підвищуватися ризик затримки внутрішньоутробного росту. Слід ретельно спостерігати за вагітними пацієнтками, якщо у них розвивається затримка виведення рідини або прееклампсія. Теоретично, у новонароджених може спостерігатися гіпофункція надниркових залоз після застосування кортикостероїдів у пренатальний період, але зазвичай вона минає спонтанно після народження і зрідка має клінічну значущість. Як і решту лікарських засобів, кортикостероїди слід призначати матерям і дітям тільки у випадку, коли користь переважає ризики. Однак, якщо застосування кортикостероїдів необхідне, пацієнтки з нормальним перебігом вагітності можуть приймати їх так само, як і невагітні пацієнтки.
Кортикостероїди екстрагуються у грудне молоко, однак відомості щодо гідрокортизону відсутні. У немовлят, матері яких приймають системні кортикостероїди у високих дозах тривалий час у високих дозах, може спостерігатися певне пригнічення функції надниркових залоз. Матерям, які приймають кортикостероїди у фармакологічних дозах, слід порадити припинити грудне вигодовування. Для сприяння подальшому спостереженню, про лікування матері необхідно ретельно документувати дані у медичних записах немовлят.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Гідрокортизон має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Гідрокортизон може спричиняти втомлюваність, запаморочення, випадіння поля зору, атрофію м'язів та слабкість. Якщо пацієнт відчуває таке погіршення, йому слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).
С посіб застосува ння та дози .
Спосіб застосування
Для орального застосування.
Дозування
Дозування необхідно підбирати індивідуально відповідно до реакції пацієнта на лікування. Слід застосовувати найменше можливе дозування. Дози мають бути кратними 10 (наприклад, 10 мг, 20 мг, 30 мг і т. д.).
Побічні реакції можуть бути зведені до мінімуму, використовуючи найнижчу ефективну дозу протягом мінімального періоду та вводячи добову потребу у вигляді одноразової ранкової дози або, коли це можливо, у вигляді однієї ранкової дози через день.
Необхідний частий нагляд за пацієнтом для титрування дози на фоні активності захворювання.
Для уникнення гіпоадреналізму та/або рецидиву основного захворювання може бути необхідним поступове припинення застосування лікарського засобу (див. розділ «Особливості застосування»).
Замісна терапія
При хронічній адренокортикальній недостатності зазвичай рекомендується дозування від 20 до 30 мг на день, іноді разом з 4-6 г натрію хлориду або 50-300 мкг флудрокортизону щодня.
Якщо показана невідкладна допомога, врятувати життя може один із розчинних препаратів гормону кори надниркових залоз (наприклад, фосфат дексаметазону натрію), який може бути ефективним впродовж кількох хвилин після парентерального застосування.
Пацієнти літнього віку
Лікування літніх пацієнтів, зокрема довготривале, слід планувати, враховуючи більш серйозні наслідки частих побічних реакцій кортикостероїдів у похилому віці, особливо остеопорозу, діабету, артеріальної гіпертензії, чутливості до інфекцій та потоншення шкіри.
Пацієнтам, які потребують замісної терапії, добову дозу слід давати, коли це можливо, у двох дозах. Перша доза вранці повинна бути більшою, ніж друга доза ввечері, тим самим імітуючи нормальний добовий ритм секреції кортизолу.
Застосування перед хірургічним втручанням
Анестезіолог має бути поінформованим про застосування пацієнтом кортикостероїдів або застосування кортикостероїдів раніше.
Коли довготривале лікування має бути припинене, дозування слід поступово зменшувати впродовж тижнів або місяців залежно від дози та тривалості терапії (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти.
Замісна терапія
При хронічній недостатності кори надниркових залоз дозування має становити приблизно від 0,4 до 0,8 мг/кг/добу, розділена на 2–3 прийоми, з урахуванням потреб окремої дитини.
Застосування лікарського засобу при серйозних травмах або захворюванні у пацієнтів із відомою адренокортикальною недостатністю або сумнівним резервом надниркових залоз
Загалом дози вищі за такі, що застосовуються при хронічній недостатності кори надниркових залоз, і їх необхідно обирати відповідно до клінічної ситуації.
Пацієнти мають знаходитися під ретельним наглядом щодо ознак, які потребують коригування дози, включаючи зміни клінічного статусу в результаті ремісії або загострення захворювання, індивідуальну чутливість до лікарського засобу та дію стресу (наприклад, хірургічне втручання, інфекція, травма). Під час стресу може бути необхідним тимчасове підвищення дозування.
Кортикостероїди спричиняють затримку росту у немовлят, дітей та підлітків. Лікування має обмежуватися мінімальною дозою щоб мінімізувати пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі та затримку росту. Слід ретельно контролювати ріст та розвиток у немовлят та дітей при застосуванні тривалої терапії кортикостероїдами.
Передозування.
Про гостру токсичність та/або летальний наслідок після передозування глюкокортикоїдами повідомлялося рідко. Антидоту не існує.
Симптоми
Передозування може викликати нудоту і блювання, затримку натрію і води, гіперглікемію, іноді – шлунково-кишкову кровотечу.
Лікування
Лікування реакцій, які виникли через хронічне отруєння не показане, за винятком випадків наявності у пацієнтів стану, який робить їх надзвичайно уразливими до побічних реакцій кортикостероїдів. У цьому випадку слід розпочати симптоматичне лікування, за необхідності можна застосувати циметидин (200-400 мг шляхом повільної внутрішньовенної ін'єкції кожні 6 годин) або ранітидин (50 мг шляхом повільної внутрішньовенної ін'єкції кожні 6 годин) для попередження шлунково-кишкової кровотечі.
Анафілактичні реакції та реакції підвищеної чутливості можна лікувати за допомогою адреналіну, штучної респірації з позитивним тиском та арнінофіліну. Пацієнту необхідно забезпечити тепло і спокій.
Біологічний період напіввиведення гідрокортизону становить приблизно 100 хвилин.
Побічні реакції.
Частота передбачуваних побічних реакцій, зокрема пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, корелюється з відносною активністю лікарського засобу, дозуванням, часом застосування і тривалістю лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Наступні побічні реакції можуть пов'язуватися з довготривалим системним застосуванням кортикостероїдів з такою частотою:
Частота невідома (не можливо оцінити, виходячи з наявних даних)
Клас систем органів | Частота | Побічні реакції |
Інфекції та інвазії | Частота невідома | Інфекція * |
З боку крові та лімфатичної системи | Частота невідома | Лейкоцитоз |
З боку імунної системи | Частота невідома | Повідомлялося про підвищену чутливість, зокрема анафілаксію |
З боку ендокринної системи | Частота невідома | Збільшення або зменшення рухливості та кількості сперматозоїдів, нерегулярні менструації, аменорея, розвиток кушингоїдного синдрому, вторинна надниркова та гіпофізарна несприйнятливість (зокрема під час стресу, такого як травма, хірургічне втручання або захворювання), зниження толерантності до вуглеводів, прояви латентного цукрового діабету, гіперглікемія, підвищена потреба в інсуліні або в пероральних антидіабетичних засобах при діабеті, гірсутизм |
Порушення метаболізму та харчування | Частота невідома | Затримка натрію, затримка рідини, гіпокаліємія, гіпокаліємічний алкалоз, підвищене виведення кальцію, негативний баланс азоту через катаболізм білків, підвищений апетит |
З боку психіки | Частота невідома | Психічні порушення, психологічна залежність, депресія, безсоння. Широка низка психіатричних реакцій, зокрема афективні розлади (такі як дратівливість, ейфорія, депресія та зміни настрою, суїцидальні думки), психотичні реакції (манія, марення, галюцинації та посилення шизофренії), посилення епілепсії, розлади поведінки, дратівливість, тривожність, порушення сну та когнітивна дисфункція, зокрема сплутаність та амнезія**. Реакції є частими і виникають як у дорослих, так і у дітей. У дорослих частоту серйозних реакцій оцінюють у розмірі 5-6 % |
З боку нервової системи | Частота невідома | Судоми, підвищений внутрішньочерепний тиск із набряком диска зорового нерва (псевдопухлина мозку) зазвичай після лікування, вертиго, головний біль, погане самопочуття |
З боку органів зору | Частота невідома | Задня субкапсулярна катаракта, підвищений внутрішньоочний тиск, набряк диска зорового нерва, потоншення рогівки або склери, загострення очного вірусного або грибкового захворювання, глаукома, екзофтальм, помутніння зору (див. також розділ «Особливості застосування») |
З боку серця | Частота невідома | Розрив міокарда після інфаркту міокарда (див. розділ «Особливості застосування»), застійна серцева недостатність в уразливих пацієнтів |
З боку судин | Частота невідома | Тромбоемболія, гіпертензія, гіпертрофічна кардіоміопатія у недоношених дітей |
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення | Частота невідома | Гикавка |
З боку шлунково-кишкового тракту | Частота невідома | Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки з можливою перфорацією і кровотечею, прорив тонкого і товстого кишечнику, особливо у пацієнтів із запальним захворюванням кишечнику, панкреатит, здуття живота, виразковий езофагіт, диспепсія, кандидоз стравоходу, нудота |
З боку шкіри та підшкірної тканини | Частота невідома | Погіршене загоєння ран, тонка ламка шкіра, петехії та екхімози, еритема, розтяжки, акне, підвищене потовиділення, може бути пригнічення реакцій на шкірні проби, інші шкірні реакції, такі як алергічний дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк |
З боку м'язово-скелетної системи та сполучних тканин | Частота невідома | М'язова слабкість, стероїдна міопатія, втрата м'язової маси, остеопороз (особливо у жінок після менопаузи), компресійні переломи хребців, асептичний некроз голівки плечової та стегнової кістки, патологічний перелом довгих кісток, аваскулярний остеонекроз, розрив сухожиль |
исследование | Частота невідома | Збільшення маси тіла |
* Підвищена чутливість і тяжкість інфекцій із пригніченням клінічних симптомів і ознак, опортуністичні інфекції та рецидив прихованого туберкульозу (див. розділ «Особливості застосування»).
** Реакції є частими і можуть виникати у дорослих і дітей. У дорослих частоту тяжких реакцій оцінюють у розмірі 5-6 %. При відміні кортикостероїдів повідомлялось про психологічні ефекти.
Педіатрична популяція
Пригнічення росту у немовлят, дітей і підлітків, підвищений внутрішньочерепний тиск із набряком диска зорового нерва у дітей (псевдопухлина мозку), зазвичай після відміни лікування.
Симптоми відміни:
Занадто швидке зменшення дози кортикостероїду після тривалого лікування може призводити до гострої ниркової недостатності, гіпотензії і летального наслідку (див. розділ «Особливості застосування»). Може також виникати синдром відміни, зокрема висока температура, міалгія, артралгія, риніт, кон'юнктивіт, болючі вузли на шкірі зі свербежем, втрата маси тіла.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження є дуже важливими. Це дає можливість здійснювати контроль співвідношення користь/ризик для лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30
. Зберігати у недоступному для дітей місці.
. Зберігати у недоступному для дітей місці. Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 6 або по 18 блістерів у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
мібе ГмбХ Арцнайміттель.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Мюнхенерштрассе 15, Брена, Саксонія-Анхальт, 06796, Німеччина
ГИДРОКОРТИЗОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа