Личный кабинет
ГИНЕКИТ табл. п/о комби-уп. №20
rx
Код товара: 55957
Производитель: Organosyn Life Sciences (Индия)
6 100,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Гинецит
Гинеит.
Место хранения:
Активное вещество: азитромицин;
1 таблетка покрыта оболочкой пленки, содержащая дигидрат азитромицина, эквивалентный азитромицину 1000 мг;
Вспомогательные вспомогательные: мозоль крахмал, микрокристаллическая целлюлоза, петулин, стеарат магния, коллоидный диоксид кремния, кроскаррелоз натрия, гликолят натрия, Гипромелоза, тальк, диоксид титана (E 171), полиэтиленгликоль 6000, Ponso 4R Dye (E 124) ;
Активный ингредиент: секс;
1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит секверсидазол 1000 мг;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, выраженные стеарат магния, тальк, крахмал натрия гликолята (тип а), гипромелоз, полиэтиленгликоль 6000, диоксид титана (E 171);
Активный ингредиент: флуконазол;
1 таблетка содержит флуконазол 150 мг;
Вспомогательные вспомогательные: кукурузные крахмал, микрокристаллическая целлюлоза, напечатаны, стеарат магния, коллоидный диоксид кремния, натрия гликолят натрия (тип а) натрия.
Лекарственная форма.
Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки азитромицина: таблетки темно-розового цвета, продолговатая форма, диоксид, с защелкой, покрытой оболочкой пленки;
Таблетки Sexnidazole: белые таблетки, продолговатые формы, диоксид, с стойкой, покрытой с помощью корпуса пленки. На поверхности таблеток находится наличие краев;
Таблетки флуконазола: белые таблетки, круглые формы, с плоской поверхностью, с фигурой.
Фармакотерапевтическая группа.
Антимикробные и антисептические препараты, используемые в гинекологии. ATH G01A код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Джинексит - комплект, состоящий из 3 препаратов: азитромицин - антимикробный агент для системного использования, макролида; Seknidazole - антипротозоическая подготовка группы нитромидазолов с антибактериальным действием; Флуконазол - противогрибковый агент для системного применения, производное триазола.
Азитромицин - широкий спектр антибиотик. Бактерицидное воздействие на S. pyogenes, S. pneumoniae и H. Г. Г. Фуннзы, бактериостатическое влияние на стафилококки и большинство аэробных грамотрицательных бактерий.
Активно относительно таких микроорганизмов:
Аэробные грамположительные бактерии - Staphilococcus Aureus, STREPTOCOCCUS SPP. (включая пневмонию стрептококки, стрептококки Pyogenes / Group A / ) , Corynebacterium Diphterie;
Аэробные грамотрицательные бактерии - гемофилус (грипп, параэндфлеензы, Ducreui ), Moraxella Catarrhalis, Eschreichia Coli, Salmonella, Shigella, Aeromonas, Bordetella (CONTUSSIS, PARAPERTSSSS, BURGDORFERFER), Neisseria Gonorrhoeae, Campylobacter SPP.
Анаэробные бактерии - бактерии из фрагилиса, Closebacterium SPP., Prevotella SPP., Порфиромонас SPP.;
Также активен о хламидиозных пневмонии, хламидиозных траскоматах, микоплазме пневмонии, микоплазмы Hominis, Treponema Pallidum, Toxoplasma Gondi, Borrelia Burgdorferi, Helicobacter Pylori, Listeria SPP., Mycobacterium Avium, комплекс, уреаплазменный упреи.
Существует полное перекрестное сопротивление между эритромицином, азитромицином, другими макролидами и линзозамидами для стрептококковых пневмонии , бета-гемолитической стрептококковой группы A, энтекакоккой фекалиса и стафилококкового aureus , включая метициллин-устойчив к S. aureus (MRSA).
Азитромицин менее активна по сравнению с эритромицином и кларитромицином относительно энтерококка чувствительного к эритромицину.
Seknidazole характеризуется бактерицидом (против грамположительных и грамотрицательных анаэробных бактерий) и амбицидным (внутренним и внешним) эффектом. Seknidazole особенно активен с Trichomonas VaginiS , Entamoeba Histolytica, Giardia Lamblia. Проходя внутри клеток микроорганизма, секвексидазол активируется в результате восстановления группы 5-нитро, которая взаимодействует с клеточной ДНК. Существует нарушение его спиральной структуры и разрушения нитей, ингибирование не нуклеотидного синтеза и смерти клеток.
Fluconazole представляет собой производное триазола с грипомным эффектом, который, в частности, ингибирует синтез эргостерола в грибных клетках, подавляющих ферменты системы цитохрома P450. Это приводит, как считается, происходит дефекты в клеточной мембране. Диапазон его применения охватывает ряд патогенов, в том числе Candida Albicans , Cryptococcus SPP . и дерматофиты. Candida Krusei, Candida Glabrata устойчив к флуконазолу. Флуконазол не эффективен при лечении инфекций, вызванных видами Аспергилла .
Фармакокинетика.
Азитромицин.
Быстро поглощается из пищеварительного тракта. Применение вместе с едой уменьшает поглощение азитромицина.
Биодоступность составляет приблизительно 37%. Максимальные концентрации плазмы достигаются в течение 2-3 часов после получения препарата.
Быстро распределяется в тканях и жидкостях тела. Хорошо проникает в дыхательные пути, органы и ткани мочеполовой тракту, в коже и мягких тканях. Накапливается внутриклеточно, благодаря которой концентрация препарата в тканях почти в 50 раз превышает концентрацию в плазме крови. Азитромицин в больших количествах накапливается в фагоцитах и фибробластах. Фагоциты транспортируют препарат на воспаление. Азитромицин хранится в бактерицидных концентрациях в месте воспаления в течение 5-7 дней после приема последней дозы.
Связывание белков в плазме крови варьируется в зависимости от концентрации - около 50% от 0,02 до 0,05 мкг / мл; около 7% при 1 мкг / мл. Средний объем распределения в достижении стабильной концентрации составляет 31,1 л / кг.
Приблизительно 35% азитромицина метаболизируется в печени диметилированием.
Более 59% получают из желчи и приблизительно 4,5% - с мочой в неизменной форме.
Период полураспада крови на 11-14 часов при измерении в диапазоне от 8 до 24 часов после использования одноразовой дозы; Тем не менее, после применения нескольких доз, период полураспада примерно равен полурасходованию тканей. Период полураспада тканей составляет 2-4 дня.
Seknidazole.
После использования внутренне секвексидазол быстро и полностью поглощается из пищеварительного тракта. Биодоступность составляет приблизительно 80%. Seknidazole проходит через гематоэнцефальный барьер, проникает в грудное молоко. Срок годности секвелогов составляет около 25 часов, что позволяет упростить схему подготовки, сделав ее более удобным для пациентов.
Флуконазол.
После орального использования флуконазола хорошо поглощено. Абсолютная биодоступность составляет примерно 90%. Еда не влияет на поглощение флуконазола. Максимальная концентрация в плазме крови достигается за 0,5-1,5 часа. Концентрация равновесия (при 90%) достигается через 4-5 дней при приеме один раз в день.
Период полураспада составляет примерно 30 часов. Концентрация флуконазола в плазме пропорциональна дозы. Объем распределения приближается к общему содержанию воды в организме. Привязка к плазменным белкам относительно низкая (11-12%).
Флуконазол хорошо проникает во все жидкости организма. Уровни препарата в слюне и мокроту одинаковы, как концентрация его в плазме крови. Высокие концентрации флуконазола в коже, более высокую сыворотку, достигаются в слое стержня, слой эпидермиса-дермы и в потовых железах. Флуконазол накапливается в слое кожи.
Флуконазол выводится в основном почками. Приблизительно 80% введенной дозы выводится в моче в неизменной форме. Оформление флуконазола пропорциональна разрешению креатинина.
Циркулирующие метаболиты не установлены. Период полураспада плазмы составляет примерно 30 часов.
Удлиненный период полураспада плазмы является основой низкодозонной терапии вагинального кандидоза.
Фармакокинетические параметры флуконазола у пожилых людей.
У людей в возрасте более 65 лет фармакокинетические параметры немного выше, чем зарегистрированы в молодом. Разница в накоплении флуконазола у пожилых пациентов связана с пониженными показателями почечной функции у пациентов в этой возрастной категории.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение заболеваний, вызванных смешанной микрофлорой, передаваемой микрофлорой микрофлорой (острый неспецифический уретрит, церквицит, кольчик, вагинит).
Противопоказание.
Увеличение индивидуальной чувствительности к азитромицину, секвенидазолу, флуконазолу и другим производным нитромидазола, азола, эритромицина, макролида или кетолида антибиотиков, а также любых вспомогательных веществ, которые являются частью препарата. Одновременное использование флуконазола с другими препаратами, которые продлевают интервал QT и метаболизируются ферментом CYP2A4 (например, зисаприд, астемизол, пимозид, хинидин и эритромицин). Одновременное использование флуконазола и терфенадина к пациентам, используемым флуконазолом, множественным в дозах 400 мг в день и выше (по результатам исследований многократного взаимодействия применения).
Одновременное использование азитромицина с производными рогов посредством теоретической возможности эрготизма.
Патологические изменения со стороны формулы крови (выраженные лейкопения), в том числе в анамнезе. Острые нарушения циркуляции мозга, паркинсонизма, депрессия, тяжелая функция печени, гиардиаз, болезни органических CNS.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Азитромицин
Необходимо предписывать азитромицин пациентам вместе с другими препаратами, которые могут продлить интервал - Qt.
Антациды: в изучении влияния одновременного использования антацидов на фармакокинетику азитромицина не было никаких изменений в биодоступности, хотя концентрации пика плазмы азитромицина снизились на 30%. Азитромицин должен принимать не менее 1 часа до или через 2 часа после получения антацида.
Карбамазепин: При изучении фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин не выявило значительное влияние на плазменные уровни карбамазепина или его активных метаболитов.
Циклоспорин: некоторые из родственных макролидных антибиотиков влияют на метаболизм циклоспорина. Поскольку фармакокинетические и клинические исследования возможного взаимодействия не проводились при принятии азитромицина и циклоспорина, необходимо тщательно рассмотреть терапевтическую ситуацию на назначение одновременного приема этих препаратов. При комбинированном лечении считается оправданным, тщательный мониторинг уровней циклоспорина должен быть проведен и соответственно отрегулировать дозировку.
Антикоагулянты Kumarine: сообщили о повышенной склонности к кровотечению в связи с одновременным использованием азитромицина и варфарина или кумариноподобных пероральных антикоагулянтов. Необходимо обратить внимание на частоту мониторинга протромбинского времени.
Дигоксин: Сообщалось, что у некоторых пациентов есть некоторые макролидные антибиотики влияют на метаболизм дигоксина в кишечнике. Соответственно, в случае одновременного использования азитромицина и дигоксина необходимо запомнить возможность увеличения концентраций дигоксина и контролировать уровни дипоксинов.
Метилпреднизолон: при изучении фармакокинетического взаимодействия у здоровых добровольцев азитромицин существенно не влиял на фармакокинетику метилпреднизолона.
Теранфенадин: фармакокинетические исследования не сообщались между азитромицином и терфенадин. Как и в случае других макролидных антибиотиков, азитромицин требуется для назначения в сочетании с терфенадин.
Теофиллайн: азитромицин не влияет на фармакокинетику теофиллина с одновременным приемом азитромицина и теофиллина со здоровыми добровольцами. Объединенное применение теофиллина и других макролидных антибиотиков иногда привело к повышенным уровням теофиллина в сыворотке.
Зидовудин: 1000 мг Одноразовые дозы и 1200 мг или 600 мг. Несколько доз азитромицина не влияли на плазменную фармакокинетику и изоляцию зидовудных сосудов или метаболитов глюкуронидов. Однако принятие азитромицина повысила концентрацию фосфорилированного зидовидина, клинически активного метаболита в мононуклеаре в периферическом кровообращении. Клиническое значение этих данных необъяснимо, но может быть полезно для пациентов.
Диданозин: в то время как одновременное использование ежедневных доз 1200 мг азитромицина с диданозином не обнаружено, подвергается воздействию фармакокинетики диданозина по сравнению с плацебо.
Рифабутин: одновременное использование азитромицина и рифабутина не влияло на концентрацию плазмы этих препаратов. Нейтропения наблюдалась у пациентов, которые заняли в то же время азитромицин и рифабутин. Хотя нейтропения была связана с использованием рифабутина, причинно-следственная связь с одновременным потреблением азитромицина не установлена.
Нельфинавир: использование Nealphinavir вызывает увеличение концентраций азитромицина в сыворотке. Хотя коррекция дозы азитромицина при его одновременном использовании с нельпинавиром не рекомендуется, тщательный мониторинг известных побочных эффектов азитромицина оправдан.
Производные лошадей: учитывая теоретическую возможность эрготизма, одновременное использование азитромицина с производными рогов не рекомендуется.
Известно, что макролидные антибиотики реагируют с астемисолем, триазолеум, майдазоламом и альфентанилом. Поскольку нет данных о взаимодействии между азитромицином, и нет никаких указанных средств, рекомендуется проводить тщательный мониторинг пациентов, если эти препараты применяются одновременно.
Влияние азитромицина на уровне киметина в крови не сообщалось.
В отличие от большинства макролидных антибиотиков, азитромицин не влияет на цитохроме P450, и на этот раз не получил данные о взаимодействии между азитромицином и вышеупомянутыми препаратами.
Seknidazol
Антикоагулянты: Seknidazole, одновременно усиливает влияние косвенных антикоагулянтов (производных кумарина и индийвления), увеличивает риск кровотечения.
Disulfires: совместимый прием с секвелизолом может привести к параноидальным реакциям и психозам.
Алкоголь: сочетание с алкоголем вызывает симптомы дисульфирусной реакции (брюшные спазмы, тошнота, рвота, головная боль, кровоток к лицу), возможные атаки и головокружение.
Препараты лития: в то время как одновременное использование с секвидазолом увеличивает концентрацию лития в плазме крови.
Надаголярифицирующие мирелаксанты (бромидный кабель): не рекомендуется объединяться с секвиназолом.
Амоксициллин: в то время как одновременное использование с секвиназолом увеличивает активность относительно Helicobacter Pylori (амоксициллин подавляет развитие сопротивления).
Флуконазол.
Противопоказанное совместимое приложение флуконазола со следующими лекарственными средствами.
Cyzapid: развитие побочных эффектов сердца, включая пароксизмальную желудочковую тахикардию, такую как «Пируэт» у пациентов, которые одновременно использовали флуконазол и цисапраприд. Контролируемое исследование показало, что одновременное использование 200 мг флуконазола 1 раз в день и 20 мг зозиатрида 4 раза в день привело к значительному увеличению уровня плазмы крови и перед расширением интервала QT. Одновременное использование флуконазола и цисаприида противопоказано (см. Раздел «Противопоказания).
Terfenadine: из-за случаев тяжелых сердеоводов аритмии, вызванные продлением интервала QTC, пациенты, используемые азолами противогрибковых препаратов одновременно с терфенадин, исследования были проведены для взаимодействия с этими препаратами. Во время учебы при использовании флуконазола доза 200 мг в день не была обнаружена интервалом QT. Другое исследование использования флуконазола в дозах 400 мг и 800 мг в день продемонстрировало, что использование флуконазола в дозах 400 мг в день или выше значительно увеличивает уровень терфенадина в плазме крови, одновременно применив эти препараты. Совместимое применение флуконазола в дозах 400 мг или выше с терфенадинм противопоказан (см. Раздел «Противопоказания»). При использовании флуконазола в дозах ниже 400 мг в сутки одновременно следует проводить тщательный мониторинг состояния пациента.
Астемизол: Совместимое применение флуконазола и астемизола может уменьшить оформление астемизола. Это увеличение концентрации астемизола в плазме крови может привести к продлению интервала QT и в редких случаях - до пароксизмальной желудочковой тахикардии, такой как «Пирут». Одновременное использование флуконазола и астемизола противопоказано.
Пимозид и хинидин: совместимое применение флуконазола и пимозида или хинидина может привести к ингибированию метаболизма ламазида или хинидин, хотя подходящие исследования in vitro и in vivo не были проведены. Увеличение концентрации пимозида или хинидина в плазме крови может привести к расширению интервала QT и в редких случаях приводит к развитию пароксизмальной желудочковой тахикардии, такой как «пирут». Одновременное использование флуконазола и пимозида или хинидина противопоказано.
Эритромицин: одновременное использование эритромицина и флуконазола может потенциально привести к увеличению риска кардиотоксичности (продление интервала QT, пароксизмальной желудочковой тахикардии типа «Пирут» ) и, как следствие, к внезапной смерти сердца. Использование комбинации этих препаратов противопоказано.
Не рекомендуется одновременное использование флуконазола и следующих лекарств .
Галофантрин: флуконазол может увеличить концентрацию гало-эстрона в плазме крови, подавляя CYP3A4. Одночасне застосування цих лікарських засобів може призводити до підвищення ризику розвитку кардіотоксичності (подовження інтервалу QT, пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует») та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Слід уникати застосування комбінації цих лікарських засобів.
Сумісне застосування флуконазолу та нижчезазначених лікарських засобів вимагає обережності та коригування дози.
Вплив інших лікарських засобів на флуконазол.
Дослідження взаємодії продемонстрували, що одночасне вживання їжі, циметидин, антациди або подальше опромінення усього тіла для пересадки кісткового мозку не має клінічно значущого впливу на абсорбцію флуконазолу при його пероральному застосуванні.
Рифампіцин: одночасне застосування флуконазолу та рифампіцину призводило до зниження площі під кривою «концентрація-час» (AUC) на 25 % та скорочувало період напіввиведення флуконазолу на 20 %. Тому для пацієнтів, які застосовують рифампіцин, слід розглянути доцільність підвищення дози флуконазолу.
Вплив флуконазолу на інші лікарські засоби.
Флуконазол є потужним інгібітором ізоферменту 2C9 цитохрому P450 (CYP) та помірним інгібітором CYP3A4. Також флуконазол є інгібітором CYP2С19. Окрім спостережуваних/ документально підтверджених взаємодій, що описані нижче, при одночасному застосуванні із флуконазолом існує ризик підвищення у плазмі крові концентрацій інших сполук, що метаболізуються CYP2C9 та CYP3A4. Тому застосовувати такі комбінації препаратів слід з обережністю; при цьому необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів. Пригнічувальна дія флуконазолу на ферменти зберігається протягом 4-5 діб після його застосування у зв'язку з його тривалим періодом напіввиведення.
Альфентаніл: під час одночасного застосування альфентанілу у дозі 20 мкг/кг та флуконазолу у дозі 400 мг здоровим добровольцям спостерігалося двократне збільшення AUC 10 , можливо через інгібування CYP3A4. Може бути необхідним коригування дози альфентанілу.
Амітриптилін, нортриптилін: флуконазол посилює дію амітриптиліну та нортриптиліну. Рекомендується вимірювати концентрації 5-нортриптиліну та/або S-амітриптиліну на початку комбінованої терапії та через 1 тиждень. У разі необхідності слід відкоригувати дозу амітриптиліну/нортриптиліну.
Амфотерицин В: як свідчать дані досліджень, одночасне застосування флуконазолу та амфотерицину призводило до таких результатів: невеликий адитивний протигрибковий ефект при системній інфекції C. albicans , відсутність взаємодії при внутрішньочерепній інфекції Cryptococcus neoformans та антагонізм двох препаратів при системній інфекції A. fumigatus . Клінічне значення результатів, отриманих у ході досліджень, невідоме.
Антикоагулянти: як і при застосуванні інших азольних протигрибкових засобів, при одночасному застосуванні флуконазолу та варфарину повідомлялося про випадки розвитку кровотеч (гематом, носової кровотечі, шлунково-кишкових кровотеч, гематурії та мелени) у поєднанні із подовженням протромбінового часу. При одночасному застосуванні флуконазолу та варфарину спостерігалося підвищення протромбінового часу у 2 рази, ймовірно внаслідок пригнічення метаболізму варфарину через CYP2С9. Слід ретельно контролювати протромбіновий час у пацієнтів, які одночасно застосовують кумаринові антикоагулянти. Може бути необхідною корекція дози варфарину.
Бензодіазепіни короткої дії, наприклад мідазолам, триазолам: призначення флуконазолу після перорального застосування мідазоламу призводило до значного підвищення концентрації мідазоламу та до посилення психомоторних ефектів. Одночасне застосування флуконазолу у дозі 200 мг та мідазоламу у дозі 7,5 мг перорально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведення у 3,7 та 2,2 раза відповідно. Застосування флуконазолу у дозі 200 мг/добу та 0,25 мг триазоламу перорально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведення у 4,4 та 2,3 раза відповідно. При одночасному застосуванні флуконазолу та триазоламу спостерігалося потенціювання та пролонгація ефектів триалозаму.
Якщо пацієнту, який отримував лікування флуконазолом, слід одночасно призначити терапію бензодіазепінами, дозу останніх слід зменшити та встановити належний нагляд за станом пацієнта.
Карбамазепін: флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепіну та спричиняє підвищення рівня карбамазепіну у сироватці крові на 30 %. Існує ризик розвитку проявів токсичності з боку карбамазепіну. Може бути необхідним коригування дози карбамазепіну залежно від рівня його концентрації та дії препарату.
Блокатори кальцієвих каналів: деякі антагоністи кальцію (ніфедипін, ісрадипін, амлодипін та фелодипін) метаболізуються ферментом CYP3A4. Флуконазол може підвищувати системну експозицію блокаторів кальцієвих каналів. Рекомендований ретельний моніторинг щодо розвитку побічних реакцій.
Целекоксиб: при одночасному застосуванні флуконазолу (200 мг на добу) та целекоксибу (200 мг) C max та AUC целекоксибу підвищувалися на 68 % та 134 % відповідно. При одночасному застосуванні целекоксибу та флуконазолу може бути необхідним зменшення дози целекоксибу вдвічі.
Циклофосфамід: одночасне застосування циклофосфаміду та флуконазолу призводить до підвищення рівня білірубіну та креатиніну в сироватці крові. Ці препарати можна застосовувати одночасно, зважаючи на ризик підвищення концентрації білірубіну та креатиніну в сироватці крові.
Фентаніл: повідомлялося про один летальний випадок інтоксикації фентанілом внаслідок можливої взаємодії фентанілу та флуконазолу. До того ж, у дослідженні за участю 12 здорових добровольців було продемонстровано, що флуконазол значно уповільнював елімінацію фентанілу. Підвищення концентрації фентанілу може призвести до пригнічення дихання, тому слід ретельно контролювати стан пацієнта. Може бути необхідною корекція дози фентанілу.
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази: сумісне застосування флуконазолу та інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази, що метаболізуються CYP3A4 (аторвастатин та симвастатин), або інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази, що метаболізуються CYP2C9 (флувастатин), підвищує ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів слід ретельно спостерігати за пацієнтом щодо виникнення симптомів міопатії та рабдоміолізу і проводити моніторинг рівня креатинкінази. У випадку значного підвищення рівня креатинкіази, а також при діагностуванні або підозрі на міопатію/рабдоміоліз застосування інгібіторів ГМГ-КoA-редуктази слід припинити.
Імуносупресори (наприклад циклоспорин, еверолімус, сиролімус і такролімус).
Циклоспорин: флуконазол значно підвищує концентрацію та AUC циклоспорину. При одночасному застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг/добу та циклоспорину у дозі 2,7 мг/кг/добу спостерігалося збільшення AUC циклоспорину у 1,8 раза. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови зменшення дози циклоспорину залежно від його концентрації.
Еверолімус: хоча досліджень in vitro та in vivo не проводили, флуконазол може підвищувати концентрацію еверолімусу в сироватці крові через пригнічення CYP3А4.
Сиролімус: флуконазол підвищує концентрацію сиролімусу у плазмі крові, ймовірно, шляхом пригнічення метаболізму сиролімусу ферментом CYP3A4 та P-глікопротеїном. Ці препарати можна застосовувати одночасно за умови коригування дози сиролімусу залежно від рівня концентрації та ефектів препарату.
Такролімус: флуконазол може підвищувати концентрації такролімусу в сироватці крові до 5 разів при його пероральному застосуванні через пригнічення метаболізму такролімусу ферментом CYP3A4 у кишечнику. При внутрішньовенному застосуванні такролімусу не спостерігалося значних змін фармакокінетики. Підвищені рівні такролімусу асоціюються із нефротоксичністю. Дозу такролімусу для перорального застосування слід знижувати залежно від концентрації такролімусу.
Лозартан: флуконазол пригнічує метаболізм лозартану до його активного метаболіту (E-31 74), що обумовлює більшу частину антагонізму до рецепторів ангіотензину II під час застосування лозартану. Рекомендовано здійснювати постійний моніторинг артеріального тиску у пацієнтів.
Метадон: флуконазол може підвищувати концентрацію метадону у сироватці крові. При одночасному застосуванні метадону та флуконазолу може бути необхідним коригування дози метадону.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): при одночасному застосуванні з флуконазолом C max та AUC флурбіпрофену підвищувалися на 23 % та 81 % відповідно порівняно із відповідними показниками при застосуванні тільки флурбіпрофену. Аналогічно при одночасному застосуванні флуконазолу з рацемічним ібупрофеном 400 мг) C max та AUC фармакологічно активного ізомеру S-(+)-ібупрофену підвищувалися на 15 % та 82 % відповідно, порівняно із відповідними показниками при застосуванні тільки рацемічного ібупрофену.
Хоча спеціальних досліджень не проводили, флуконазол потенційно здатний підвищувати системну експозицію інших НПЗП, що метаболізуються CYP2C9 (наприклад напроксену, лорноксикаму, мелоксикаму, диклофенаку). Рекомендовано періодично здійснювати моніторинг побічних реакцій та токсичних проявів, пов'язаних із НПЗП. Може знадобитися коригування дози НПЗП.
Фенітоїн: флуконазол пригнічує метаболізм фенітоїну в печінці. Одночасне багаторазове застосування 200 мг флуконазолу та 250 мг фенітоїну внутрішньовенно призводить до підвищення AUC 24 фенітоїну на 75 % та С min на 128 %. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів слід проводити моніторинг концентрації фенітоїну у сироватці крові для уникнення розвитку токсичної дії фенітоїну.
Преднізон: повідомлялося про випадок, коли у пацієнта після трансплантації печінки на тлі застосування преднізону розвинулася гостра недостатність кори надниркових залоз, що виникла після припинення тримісячного курсу терапії флуконазолом. Припинення застосування флуконазолу, ймовірно, спричинило посилення активності CYP3A4, що призвело до прискорення метаболізму преднізону. Слід ретельно стежити за пацієнтами, які протягом тривалого часу одночасно застосовують флуконазол та преднізон, з метою попередження розвитку недостатності кори надниркових залоз після припинення застосування флуконазолу.
Рифабутин: флуконазол підвищує концентрацію рифабутину в сироватці крові, що призводить до збільшення AUС рифабутину до 80 %. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину повідомлялося про випадки розвиток увеїту. При застосуванні такої комбінації лікарських засобів слід брати до уваги симптоми токсичної дії рифабутину.
Саквінавір: флуконазол підвищує AUC та максимальна концентрація (C max ) саквінавіру приблизно на 50 % та 55 % відповідно через пригнічення метаболізму саквінавіру у печінці ферментом CYP3A4 та через інгібування P-глікопротеїну. Взаємодії між флуконазолом та саквінавіром/ ритонавіром не досліджувалися, тому вони можуть бути більш вираженими. Може бути необхідним коригування дози саквінавіру.
Похідні сульфонілсечовини: при одночасному застосуванні флуконазол пролонгує період напіввиведення пероральних похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду) при їх застосуванні здоровим добровольцям. Рекомендується проводити частий контроль цурку в крові та відповідним чином знижувати дозу похідних сульфонілсечовини при одночасному застосуванні із флуконазолом.
Теофілін: у плацебо-контрольованому дослідженні взаємодії препаратів застосування флуконазолу по 200 мг протягом 14 днів призводило до зниження середнього кліренсу теофіліну в плазмі крові на 18 %. За пацієнтами, які застосовують теофілін у високих дозах або які мають підвищений ризик розвитку токсичних проявів теофіліну з інших причин, слід встановити нагляд щодо виявлення ознак розвитку токсичної дії теофіліну. Терапію слід змінити при появі ознак токсичності.
Алкалоїди барвінку: хоча відповідних досліджень не проводили, флуконазол, ймовірно через інгібування CYP3A4, може спричиняти підвищення концентрації алкалоїдів барвінку у плазмі крові (наприклад вінкристину та вінбластину), що призводить до розвитку нейротоксичних ефектів.
Вітамін А: повідомлялося, що у пацієнтів, які одночасно застосовували трансретиноєву кислоту (кислотна форма вітаміну А) та флуконазол, спостерігалися побічні реакції з боку ЦНС у формі псевдотумору головного мозку, що зник після відміни флуконазолу. Ці лікарські засоби можна застосовувати одночасно, але слід пам'ятати про ризик виникнення побічних реакцій з боку ЦНС.
Вориконазол (інгібітор CYP2С9 та CYP3А4): одночасне застосування вориконазолу перорально (по 400 мг кожні 12 годин протягом 1 дня, потім по 200 мг кожні 12 годин протягом 2,5 дня) та флуконазолу перорально (400 мг в перший день, потім по 200 мг кожні 24 години протягом 4 днів) 8 здоровим добровольцям чоловічої статі призводило до підвищення С max та AUC τ вориконазолу у середньому до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 128 %) відповідно. Не відомо, чи призводить зниження дози та/або частоти застосування вориконазолу або флуконазолу до усунення такого ефекту. При застосуванні вориконазолу після флуконазолу слід проводити спостереження щодо розвитку побічних ефектів, асоційованих із вориконазолом.
Зидовудин: флуконазол підвищує С max та AUC зидовудину на 84 % та 74 % відповідно, що зумовлено зниженням кліренсу зидовудину приблизно на 45 % при його пероральному застосуванні. Період напіввиведення зидовудину був також подовжений приблизно на 128 % після застосування комбінації флуконазолу та зидовудину. За пацієнтами, які застосовують таку комбінацію лікарських засобів, слід спостерігати щодо розвитку побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням зидовудину. Можна розглянути доцільність зниження дози зидовудину.
Азитроміцин: у ході досліджень оцінювали вплив азитроміцину та флуконазолу на фармакокінетику один одного при їх одночасному пероральному разовому застосуванні у дозах 1200 мг та 800 мг відповідно. Жодних значущих фармакокінетичних взаємодій виявлено не було.
Пероральні контрацептиви: при багаторазовому застосуванні флуконазолу у дозі 50 мг впливу на рівень гормонів не було виявлено, тоді як при застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг на добу спостерігалося збільшення АUС етинілестрадіолу на 40 % та левоноргестрелу – на 24 %. Це свідчить про те, що багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може впливати на ефективність комбінованого перорального контрацептиву.
Особливості застосування.
Перед початком лікування препаратом Гінекит ® необхідно зробити посів і визначити чутливість мікрофлори до препаратів, що входять до його складу.
Хворі з інфекційними уретритами та цервіцитами перед початком лікування препаратом Гінекит ® повинні пройти відповідні серологічні тести щодо сифілісу.
Азитроміцин.
Оскільки азитроміцин елімінується переважно через печінку, пацієнтам з тяжкими захворюваннями печінки застосовувати препарат слід з обережністю.
При наявності у пацієнтів ознак порушення функції печінки слід припинити застосування препарату.
Як і у випадку застосування інших антибіотиків, слід проводити контроль щодо можливого прояву ознак суперінфекції, яка викликана нечутливими мікроорганізмами, включаючи гриби.
Імовірність розвитку діареї, пов'язаної з Clostridium difficile , слід брати до уваги щодо усіх пацієнтів з діареєю, що виникла після застосування антибіотиків. Необхідно уважно аналізувати анамнез, оскільки повідомлялося, що пов'язана з Clostridium difficile діарея може розвинутися через 2 місяці після прийому антибактеріальних препаратів.
У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (GRF < 10 мл/хв) спостерігали 33 % збільшення системної експозиції з азитроміцином.
Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, які асоціювались із ризиком розвитку серцевої аритмії та пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует», спостерігались при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Подібний ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовженої серцевої реполяризації, тому слід з обережністю призначати лікування пацієнтам: із вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу QT; які проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, що, як відомо, подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічні препарати класу ІА і ІІІ, цизаприд і терфенадин; з порушенням електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії і гіпомагніємії; з клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.
Секнідазол.
Секнідазол не слід призначати хворим з дискразією крові в анамнезі. При лікуванні препаратом може проявлятися оборотна нейтропенія. Кількість лейкоцитів відновлюється після припинення лікування. Під час застосування препарату слід уникати вживання алкоголю.
Флуконазол.
У поодиноких випадках застосування флуконазолу може супроводжуватися токсичними ураженнями печінки, у тому числі з летальним наслідком (в основному вони спостерігаються у хворих із тяжкими супутніми захворюваннями).
Гепатотоксична дія флуконазолу, як правило, оборотна, ознаки її зникають після припинення терапії. Необхідно спостерігати за хворими, в яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, з метою виявлення ознак більш тяжкого ураження печінки. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат необхідно відмінити.
Під час лікування флуконазолом у хворих дуже рідко можуть зустрічатися ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні великої кількості препаратів. Якщо у хворого з поверхневою грибковою інфекцією з'являються висипи, які можна пов'язати з флуконазолом, препарат слід відмінити.
У поодиноких випадках, як і для інших азолів, можливе виникнення анафілактичних реакцій.
Галофантрин. Галофантрин є субстратом ферменту CYP3А4 і пролонгує інтервал QTс при застосуванні у рекомендованих терапевтичних дозах. Одночасне застосування галофантрину та флуконазолу не рекомендується.
Флуконазол слід призначати з обережністю пацієнтам з потенційною схильністю до аритмії. Пацієнтам із захворюванням печінки, серця та нирок необхідно проконсультуватися з лікарем перед початком лікування флуконазолом.
Цитохром Р450. Флуконазол є потужним інгібітором ферменту CYP2C9 та помірним інгібітором ферменту CYP3А4. Також флуконазол є інгібітором ферменту CYP2C19. Слід спостерігати за станом пацієнтів, які одночасно застосовують флуконазол та препарати з вузьким терапевтичним вікном, що метаболізуються за участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4.
Терфенадин. Слід ретельно спостерігати за станом пацієнта при одночасному застосуванні терфенадину та флуконазолу у дозі менше 400 мг на добу.
Позитивна динаміка симптомів зазвичай розпочинається через 24 години. Однак повне їх зникнення може відбутися за кілька днів. Якщо протягом кількох днів у пацієнта не відбулося покращення, слід звернутися до лікаря.
Пацієнтам із порушенням функцій нирок препарат слід застосовувати з обережністю.
До складу допоміжних речовин таблеток азитроміцину входить барвник понсо 4R, який може спричиняти гіперчутливість та тяжкі алергічні реакції.
Пацієнтам з потенційною схильністю до аритмії флуконазол слід призначати з обережністю.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У період вагітності протипоказано застосування препарату.
Годування груддю під час лікування препаратом слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
У чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути сонливість, порушення координації рухів. Тому у період лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки з набору приймають за такою схемою: ранок - таблетка С (секнідазол 1 г), полудень - таблетка С (секнідазол 1 г), день - таблетка Ф (флуконазол 150 мг), вечір - таблетка А (азитроміцин 1 г).
Таблетки секнідазолу приймають двічі на день під час їди з метою запобігання подразнюючій дії на слизову оболонку травного тракту.
Таблетки азитроміцину приймають одноразово за 1 годину до або через 2 години після їди.
Таблетки флуконазолу приймають незалежно від прийому їжі.
За необхідності залежно від перебігу захворювання можна призначити повторний курс, але не раніше ніж через 7 днів після завершення першого курсу лікування.
Кількість курсів лікування визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта (наприклад, по одному набору на 1, 2, 7, 14, 21 дні або по одному набору на 1, 3, 5, 7, 14 дні).
Діти.
Препарат протипоказаний дітям віком до 18 років.
Передозування.
Азитроміцин.
Симптоми: біль у животі, нудота, блювання, діарея, іноді анорексія, запор. Можливий розвиток холестатичного гепатиту з підвищенням активності печінкових трансаміназ, жовтушністю склер та видимих слизових оболонок. З боку центральної нервової системи можливі нездужання, слабкість, головний біль, запаморочення, порушення слуху.
Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля та відповідне симптоматичне лікування для підтримання функцій життєво важливих органів і систем.
Секнідазол.
Симптоми: можливе посилення побічних ефектів.
Лікування: специфічного антидоту не існує. За необхідності проводять симптоматичну терапію.
Флуконазол.
Симптоми: галюцинації, нудота, блювання, діарея.
Лікування: промивання шлунка. Флуконазол виводиться, в основному, із сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу в плазмі крові приблизно на 50 %. Терапія симптоматична.
Побічні реакції.
Азитроміцин.
З боку системи крові: тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, можлива транзиторна слабко виражена нейтропенія.
Психічні розлади: агресивність, гіперактивність, тривога та нервозність.
З боку нервової системи: запаморочення/вертиго, сонливість, синкопе, головний біль, судоми (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками), зміна смаку та відчуття запахів, парестезія, астенія, безсоння, гіпестезія, психомоторна активність, міастенія гравіс.
З боку органів слуху: погіршення слуху, настання глухоти та/або дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: повідомлялося про сильне серцебиття, аритмію (включаючи шлуночкову тахікардію) (було виявлено, що вони також спричиняються іншими макролідними антибіотиками). Можливе подовження інтервалу QT і тріпотіння / мерехтіння шлуночків, аритмія типу «пірует», артеріальна гіпотензія.
З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, неприємні відчуття в животі (біль/спазми), рідкі випорожнення, метеоризм, порушення травлення, анорексія, гастрит, запор, зміна кольору язика, можливі псевдомембранозний коліт, панкреатит.
З боку печінки: гепатит та холестатична жовтяниця, включаючи патологічні показники функціональної проби печінки; можливі випадки некротичного гепатиту і дисфункції печінки, що можуть призводити до летального наслідку; печінкова недостатність, фульмінантний гепатит.
З боку шкіри: алергічні реакції, включаючи свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янку; тяжкі шкірні реакції, поліморфну еритему, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; світлочутливість.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
Інфекції та інвазії: оральний та вагінальний кандидоз, вагінальні інфекції, кандидоз.
Загальні порушення: підвищена втомлюваність, біль у грудях, слабкість, астенія, набряк.
З боку репродуктивної системи: вагініт.
З боку органів зору: порушення зору.
Системні порушення: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичні реакції.
Лабораторні дослідження: зниження кількості лімфоцитів, збільшення кількості еозинофілів і зниження кількості бікарбонатів у крові, підвищення вмісту білірубіну, сечовини, креатиніну у плазмі крові, збільшення активності АСТ, АЛТ, зміни вмісту калію в крові. Наведені зміни мали оборотний характер.
Секнідазол.
З боку травного тракту: порушення травлення, нудота, біль у ділянці шлунка, блювання, біль у животі,глосит, стоматит.
З боку органів чуття: металевий присмак у роті.
З боку шкіри: кропив'янка, свербіж, шкірні висипання.
З боку системи крові: лейкопенія.
З боку нервової системи: запаморочення, порушення координації рухів, атаксія, парестезії, полінейропатії, головний біль.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.
Флуконазол.
З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: анафілаксія.
Метаболічні порушення: зниження апетиту, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, гіпокаліємія.
З боку нервової системи: головний біль, безсоння, сонливість, судоми, запаморочення, парестезії, тремор.
З боку органів слуху: вертиго.
З боку серцево-судинної системи: пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження інтервалу QT.
З боку травного тракту: біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блювання, запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази, холестаз, жовтяниця, підвищення рівня білірубіну, печінкова недостатність, гепатоцелюлярний некроз, гепатити, гепатоцелюлярне ураження.
З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, свербіж, медикаментозний дерматит, кропив'янка, підвищене потовиділення, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ексфоліативний дерматит, набряк обличчя, ангіоневротичний набряк, алопеція.
З боку кістково-м ' язової системи: міалгія.
Загальні розлади: підвищена втомлюваність, нездужання, астенія, гарячка.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.
Упаковка.
Комбі-упаковка № 1:
– по 1 таблетці азитроміцину, 2 таблетки секнідазолу, 1 таблетці флуконазолу у блістері; по 1 блістеру у картонній пачці;
Комбі-упаковка № 5:
– по 1 таблетці азитроміцину, 2 таблетки секнідазолу, 1 таблетці флуконазолу у блістері; по 1 блістеру в картонній пачці; по 5 пачок у пачці.
Комбі-упаковка № 1:
– по 1 таблетці азитроміцину, 2 таблетки секнідазолу, 1 таблетці флуконазолу у стрипі; по 1 стрипу у картонній пачці;
Комбі-упаковка № 5:
– по 1 таблетці азитроміцину, 2 таблетки секнідазолу, 1 таблетці флуконазолу у стрипі; по 1 стрипу в картонній пачці; по 5 пачок у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Оптімус Дженерікс Лімітед/Optimus Generics Limited.
Місцезнаходження виробника.
Плот № Ес-8, Ес-9, Ес-13 та Ес-14, Ей Пі Ай Ай Сі, Фарма Ес І Зет, Грін Індастріал Парк, Полепаллі (ВI), Єдчерла (ЕM), Махабубнагар, ІH - 509 301, Індія/
Plot No S-8, S-9, S-13 & S-14, APIIC, Pharma Sez, Green Industrial Park, Polepally (V), Jadcherla (M), Mahabubnagar, In-509 301, India.
Заявник
Органосин Лайф Саєнсиз Пвт., Лтд./Organosyn Life Sciences Pvt. Ltd.
Місцезнаходження заявника
C-88, Kirti Nagar, New Delhi-110 015, India/Сі-88, Кірті Нагар, Нью Делі-110 015, Індія.
АЗИТРОМИЦИН+СЕКНИДАЗОЛ+ФЛУКОНАЗОЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа