Личный кабинет
ЭФМЕРИН пор. д/ин. 1000 мг фл. №1
rx
Код товара: 404568
Производитель: Ananta Medicare
2 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 05.08.2025
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Efmerin
Efmerin
Композиция:
Активное вещество : цефтриаксон;
1 флакон содержит цефтриаксон натрий, эквивалентный цефтриаксону 1 г или 2 g.
Дозировка формы. Порошок для инъекционного раствора.
Основные физико -химические свойства: кристаллический порошок от белого до желтого.
Фармакотерапевтическая группа.
Антибактериальные агенты для системного использования. Другие бета-лактамные антибиотики. Цефалоспорины третьего поколения. Цефтриаксон.
ATH CODE J01D D04.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Цефтриаксон ингибирует синтез клеточной стенки бактерий после прикрепления к пенициллиновым белкам. В результате останавливается биосинтез клеточной стенки (пептидогликан), что, в свою очередь, приводит к лизису бактериальной клетки и ее гибели.
Сопротивление
Бактериальная устойчивость к цефтриаксону может развиться в результате одного или нескольких механизмов:
Гидролиз бета-лактамазы, в том числе простоты расширенного спектра, карбапенемы и ферментов AMP C, которые могут быть индуцированы или постоянно подавлены в некоторых аэробных грамотрицательных бактериях.
Снижение сродства пенициллиновых связывающих белков с цефтриаксоном.
Недостаточность внешней мембраны у грамм -негативных бактерий.
Бактериальный эфлюкс насос.
Граничные значения при определении чувствительности
Ограниченные значения для минимальной ингибирующей концентрации определяются Европейским комитетом по тестированию чувствительности к антимикробной чувствительности (EUCAST):
Патоген | Метод разведения (минимальная ингибирующая концентрация, мг/л) | |
Чувствительный | Устойчивый | |
Enterobacteriaceae | ≤ 1 | ˃ 2 |
Staphylococcus spp. | а | а |
Streptococcus spp. (Группы A, B, C и G) | беременный | беременный |
Streptococcus pneumoniae | ≤ 0,5 c. | ˃ 2 |
Streptococc и Viridans Group | ≤ 0,5 | ˃ 0,5 |
Haemophilus influenzae | ≤ 0,12 c. | ˃ 0,12 |
Moraxella Catarrhalis | ≤ 1 | ˃ 2 |
Neisseria gonorrhoeae | ≤ 0,12 | ˃ 0,12 |
Neisseria meningitidis | ≤ 0,12 c. | ˃ 0,12 |
Не связан с просмотром | ≤ 1 d. | ˃ 2 |
а Вывод о чувствительности делается на основе чувствительности к цефокситу;
беременный Вывод о чувствительности делается на основе чувствительности к пенициллину;
с. Изолят с минимальной ингибирующей концентрацией, превышающей маржу чувствительности, встречается редко. Если это наблюдается, необходимо выполнить повторное тестирование, а в случае подтверждения отправляется в справочную лабораторию;
D. Значения границ связаны с ежедневной внутривенной дозой 1 г × 1 и высокой дозой не менее 2 г × 1
В целом чувствительные виды
Грэм -позитивные аэроботы
Staphylococcus aureus (метициллин -чувствительный) 1 , коагалаза -негативная стафилококка (метициллин -чувствительный ) 1 , Streptococcus pyogenes (группа A), Streptococcus agalactiae (группы B) , стрептокок Pneumon Pneumon .
Грамм -негативные аэроботы
Borrelia Burgdorferi , Haemophilus influenzae , Haemophilus parainfluenzae , Moraxella Catarrhalis , Neisseria gonorrhoeae , Neisseria meningitidis , Proteus miabilidis , Proteus mirebili pallidum.
Типы, для которых приобретенное сопротивление может быть проблемой
Грэм -позитивные аэроботы
Staphylococcus epidermidis 2 , staphylococcus heamolyticus 2 , staphylococcus hominis 2 .
Грамм -негативные аэроботы
Citrobacter freundii , Enterobacter Aerogenes , Enterobacter cloacae , Escherichia coli 3 , Klebsiella pneumoniae 3 , Klebsiella oxytoca 3 , Morganella Morgani , Proteus vulgaris , Morganella .
Анаэробы
Bacteroides spp . , Fusobacterium spp ., Peptostreptococcus spp . , Clostridium perfringens.
Первоначально устойчивые микроорганизмы
Грэм -позитивные аэроботы
Enterococcus spp . , Listeria monocytogenes.
Грамм -негативные аэроботы
Acinetobacter baumannii , Pseudomonas aeruginosa , Stenotrophomonas maltophilia.
Анаэробы
Clostridium difficile.
Другие
Shlamydia spp ., Chlamydophila spp ., Mycoplasma spp ., Legionella spp ., Moreaplasma urealyticumum
1 Все устойчивые к метициллину стафилококки устойчивы к цефтриаксону.
2 частота сопротивления> 50 %, по крайней мере, в одной области.
3 штамма, которые производят бета-лактамазу расширенного спектра, всегда устойчивы.
Фармакокинетика.
Поглощение.
Внутримышечная инъекция
После внутримышечной инъекции средний пиковой цефтриаксон в плазме крови составляет около половины одного, наблюдаемого после внутривенного введения эквивалентной дозы. Максимальная концентрация в плазме после одного внутримышечного введения 1 г лекарственного средства составляет 81 мг/л и достигается через 2-3 часа после введения. Площадь под кривой «концентрация - время» в плазме крови после внутримышечного введения равна после внутривенного введения эквивалентной дозы.
Внутривенное введение
После внутривенного болюсного введения цефтриаксона в дозе 500 мг и 1 г средний уровень пикового цефтриаксона в плазме крови составляет приблизительно 120 и 200 мг/л соответственно. После внутривенных инфузий цефтриаксона в дозе 500 мг, 1 г и 2 г уровня цефтриаксона в плазме крови составляет приблизительно 80, 150 и 250 мг/л соответственно.
Распределение.
Объем распределения цефтриаксона составляет 7-12 литров. Концентрации, которые намного превышают минимальные ингибирующие концентрации для наиболее значимых патогенов, обнаружены в тканях, включая легкие, сердце, желчные тракты, печень, миндалин, среднее ухо и слизистую оболочку, кости, а также спинной мозг, плевральный и синовиальный. Увеличение средней пиковой концентрации в плазме крови на 8-15 % (C MAX ) наблюдалось при введении; Равновесие было достигнуто в большинстве случаев в течение 48-72 часов в зависимости от пути введения.
Проникновение в отдельные ткани
Цефтриаксон проникает в мембраны мозга. Проникновение более выражено воспалением мембран мозга. Средняя пиковая концентрация цефтриаксона в спинномозговой жидкости у пациентов с бактериальным менингитом составляет до 25 % плазмы по сравнению с 2 % у пациентов без воспаления мембран головного мозга. Пиковые концентрации цефтриаксона в спинномозговой жидкости достигаются примерно через 4-6 часов после внутривенной инфекции. Цефтриаксон проходит через плацентарный барьер, и его присутствие ожидается в низких концентрациях в грудном молоке (см. Раздел «Использование во время беременности или грудного вскармливания»).
Связывание с белками
Цефтриаксон связывается с альбумином обратимо. Связывание плазменного белка составляет около 95 % при концентрациях в плазме в крови менее 100 мг/л. Связывание насыщено, и степень связывания уменьшается с увеличением концентрации (до 85 % при концентрации в плазме в крови 300 мг/л).
Биотрансформация
Цефтриаксон не поддается системному метаболизму, но превращается в неактивные метаболиты под действием кишечной флоры.
Размножение.
Общий клиренс плазмы цефтриаксона (связанный и не связанный) составляет 10-22 мл/мин. Почечный клиренс составляет 5 - 12 мл/мин. 50 - 60 % цефтриаксона выделяется неизменными почками, в первую очередь из -за клубочковой фильтрации, 40-50 % - без изменений с желтой. Половина цефтриаксона у взрослых составляет около 8 часов.
Пациенты с почечной или печеночной недостаточностью
У пациентов с нарушением функции почек и печени фармакокинетика цефтриаксона слегка изменяется, наблюдается лишь небольшое увеличение в половине жизни (менее 2 раза), даже у пациентов с тяжелой почечной функцией.
Относительно умеренное увеличение половины жизни в нарушенной почечной функции объясняется компенсаторным увеличением клиренса экстракции в результате снижения связывания белками и соответствующего увеличения дополнительного клиренса общего цефтриаксона.
У пациентов с нарушением функции печени половина цефтриаксона не увеличивается из -за компенсаторного увеличения клиренса почек. Это также происходит в результате увеличения свободной фракции цефтриаксона в плазме крови, что способствует наблюдаемому парадоксальному увеличению общего клиренса лекарственного средства с увеличением объема распределения параллельно с такими общим клиренсом.
Пожилые пациенты
У пациентов в возрасте 75 лет средняя половина жизни обычно в 2-3 раза выше, чем у молодых людей.
Дети
Половина цефтриаксона удлинена у новорожденных до 14 дней. Уровень свободного цефтриаксона может продолжать увеличиваться в результате таких факторов, как снижение клубочковой фильтрации и нарушение связывания белка. У детей половина жизни меньше, чем у новорожденных или взрослых.
Плазменный клиренс и объем распределения цефтриаксонов в общем цефтриаксоне выше у новорожденных, младенцев и детей, чем у взрослых.
Линейность/нелинейность
Фармакокинетика цефтриаксона нелинейна. Все основные фармакокинетические параметры, основанные на общих концентрациях препарата, за исключением полужицы, зависят от дозы. Нелинейность является результатом насыщения связывания белками плазмы крови, и, следовательно, для общего цефтриаксона она наблюдается в плазме крови и для свободного (не связанного) - нет.
Фармакокинетические/фармакодинамические отношения
Как и в случае с другими бета-лактамами, фармакокинетический/фармакодинамический индекс, который демонстрирует наилучшую корреляцию с эффективностью VIVO, является процент интервала дозировки, при котором неродственная концентрация остается выше, чем минимальная ингибирующая концентрация цефтриаксона для отдельных мишеней (ie, %t ˃ минимум.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение следующих инфекций у взрослых и детей, в том числе полных новорожденных (с рождения):
бактериальный менингит;
не -госпитальная пневмония;
больница пневмония;
Острый отит среда;
внутрибрюшинные инфекции;
сложные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит);
инфекции костей и суставов;
сложные инфекции кожи и мягких тканей;
гонорея;
сифилис;
Бактериальный эндокардит.
Efmerin можно использовать для:
лечение острого осложнения хронического обструктивного заболевания легких у взрослых;
лечение диссеминированного боррелиоза извести (ранний (стадия II) и поздний (стадия III)) у взрослых и детей, включая новорожденных в возрасте 15 дней;
предоперационная профилактика инфекций на месте хирургии;
лечение пациентов с нейтропениями, у которых развилась лихорадка с подозрением на бактериальную инфекцию;
Лечение пациентов с бактериемией, которая произошла в связи с какой -либо из вышеперечисленных инфекций или если какая -либо из вышеперечисленных инфекций подозревается.
Эфмерин следует назначать вместе с другими антибактериальными препаратами, если возможный диапазон бактериальных патогенов не попадает под его спектр действия (см. Раздел «Особенности использования»).
Официальные рекомендации для соответствующего использования антибактериальных агентов должны быть приняты во внимание.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к цефтриаксону или любому другому цефалоспорину. История тяжелой гиперчувствительности (например, анафилактические реакции) к любому другому типу антибактериальных агентов бета-лактам (пенициллины, монобактамы и карбапенемы).
Цефтриаксон противопоказан:
Преждевременный возраст новорожденных ≤ 41 неделю, принимая во внимание предварительное развитие (гестационный возраст + возраст после рождения)*
До полного новорожденного (возраст ≤ 28 дней):
с гипербилирубинемией, желтухой, гипоалбуминемией или ацидозом, потому что в таких условиях связывание билирубина, вероятно, нарушено*;
которые необходимы (или ожидается, что это будет необходимо) внутривенное введение кальция или инфузии растворов, содержащих кальций, поскольку существует риск осаждения кальциевой соли цефтриаксона (см. Разделы «Особенности использования» и «побочные реакции»).
* В исследованиях Vitro показал, что цефтриаксон может вытеснять билирубин из связи с сывороточным альбумином, что приводит к риску развития билирубинской энцефалопатии у таких пациентов.
Перед внутримышечной инъекцией цефтриаксона необходимо исключить противопоказания с использованием лидокаина, если он используется в качестве растворителя (см. Раздел «Особенности использования»). См. Инструкции по медицинскому использованию лидокаина, особенно раздел «Противопоказания».
Решения цефтриаксона, содержащие лидокаин, никогда не должны вводить внутривенно.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Растворители, содержащие кальций, такие как раствор Рингера или раствор Хартманна, не должны использоваться для восстановления лекарственного эфмерина в флаконах или для дальнейшего разбавления восстановленного раствора для внутривенного введения, поскольку может быть образован осадок. Цефтриаксоновый кальциевый кальциевый соль также может быть образована путем смешивания цефтриаксона с кальциевыми растворами в одной инфузионной системе. Цефтриаксон не может быть введен одновременно с внутривенными растворами введения, содержащими кальций, включая кальцийсодержащие растворы для длительных инфузий, таких как растворы для парентерального питания, с использованием Y-образной системы. Тем не менее, пациенты, в дополнение к новорожденным, растворы, содержащие цефтриаксон и кальций, содержащие, можно последовательно, после того, как инфузия тщательно промывается между инфузиями с совместимой жидкостью. В исследованиях и n vitro с использованием плазмы пуповинной крови взрослых и новорожденных было показано, что новорожденные имеют повышенный риск осаждения кальциевой соли цефтриаксона (см. Разделы «метод использования и доза», «противопоказания», «особенности использования», «неблагоприятные»).
Совместимое использование препарата с пероральными антикоагулянтами может усилить эффект антагониста витамина К и риск кровотечения. Рекомендуется проверить международное нормализованное соотношение и правильно скорректировать дозу антагониста витамина К как во время, так и после терапии цефтриаксоном (см. «Побочные реакции»).
Существуют противоречивые данные о потенциальном увеличении токсических эффектов аминогликозидов на почки при использовании с цефалоспоринами. В таких случаях следует соблюдать рекомендации по мониторингу уровня аминогликозидов (и функции почек) в клинической практике.
В in vitro антагонистические эффекты наблюдались в комбинации с цефтриаксоном при использовании хлорамффаникола. Клиническая значимость этих данных неизвестна.
Не было случаев взаимодействия между цефтриаксоном и кальцием, содержащими лекарства, для перорального введения или взаимодействия между цефтриаксоном для внутримышечного введения и кальциевых лекарств (для внутривенного или перорального введения).
Пациенты, использующие цефтриаксон, могут иметь ложные положительные результаты теста Kumbs.
Цефтриаксон, как и другие антибиотики, может привести к ложноположительным результатам анализа галактосемии.
Аналогичным образом, при определении глюкозы в моче с помощью методов незензиментов результаты могут быть ложными. По этой причине при использовании цефтриаксона уровни глюкозы в моче должны определяться ферментными методами.
Расстройства функции почек не наблюдались после сопутствующего использования больших доз цефтриаксона и мощных диуретиков (таких как фуросемид).
Сопутствующее использование пробенецида не уменьшает экскрецию цефтриаксона.
Особенности приложения.
Гиперчувствительность реакций.
Как и в случае использования всех бета-лактамных антибиотиков, были зарегистрированы случаи серьезных реакций гиперчувствительности, иногда с фатальными последствиями (см. Раздел «Побочные реакции»). В случае реакций тяжелой гиперчувствительности использование цефтриаксона следует немедленно прекратить, и принимаются надлежащие меры. Перед лечением необходимо определить, есть ли у пациента реакции тяжелой гиперчувствительности на цефтриаксон, другие цефалоспорины или другие виды бета-лактама. Цефтриаксон должен использоваться с осторожностью у пациентов с легкой гиперчувствительностью к другим препаратам бета-лактам.
Сообщенные случаи тяжелых нежелательных кожных реакций (Синдром Стивенса - Синдром Джонсона или синдром Лиелла/токсический эпидермальный некролиз); Однако частота этих явлений неизвестна (см. Раздел «Побочные реакции»).
Взаимодействие с кальциевыми лекарствами.
Преждевременные и сроки младенцы в возрасте до 1 месяца описывают случаи образования осадков кальциевой соли цефтриаксона в легких и почках, которые имели смерть. По крайней мере, один из этих пациентов цефтриаксон и кальций вводили в разное время и через различные внутривенные инфузионные системы. Согласно существующим научным данным, не существует подтвержденных случаев образования внутрисосудистого осаждения, за исключением новорожденных, которым вводили растворы цефтриаксона и кальций, содержащие кальций, содержащие кальций. В исследованиях исследования VITRO показали, что у новорожденных повышенный риск осадка кальциевой соли кальциевого тальма кальция по сравнению с пациентами в других возрастных группах.
При применении цефтриаксона у пациентов любого возраста препарат не может быть смешан или вводить одновременно с каким -либо решением для внутривенного введения, содержащего кальций, даже при использовании различных инфузионных систем или введения лекарств в различные инфузионные области. Тем не менее, пациенты в возрасте от 28 дней цефтриаксона и кальциевых растворов, содержащие растворы, могут вводить последовательно после введения лекарств через различные инфузионные системы в различные части тела или замену или тщательное промывание инфузионной системы между введением этих агентов с физиологическим раствором, чтобы предотвратить образование осаждения. Пациенты, нуждающиеся в постоянных инфузиях растворов, содержащих кальций для полного парентерального питания (PPC), поставщики медицинских услуг могут назначать альтернативные антибактериальные агенты, использование которого не связано с аналогичным риском осадков. Як, а также rroshyni -opх цeftriaksonmoжnavodioti odnonoчano, хo чereз riзni hanphyhni - Это -дюжн в дюйне. В.Д.
Дети.
Безпека та ефективність застосування цефтриаксону новонародженим, немовлятам та дітям були встановлені для доз, описаних у розділі «Спосіб застосування та дози». У дослідженнях було показано, що цефтриаксон, як і деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін зі зв'язку із альбуміном сироватки крові.
Ефмерин протипоказаний недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвитку білірубінової енцефалопатії (див. розділ «Протипоказання»).
Імуноопосередкована гемолітична анемія.
Випадки імуноопосередкованої гемолітичної анемії спостерігалися у пацієнтів, які отримували антибактеріальні засоби класу цефалоспоринів, в тому числі цефтриаксон (див. розділ «Побічні реакції»). Тяжкі випадки гемолітичної анемії, в тому числі із летальним наслідком, були зареєстровані в період лікування цефтриаксоном як у дорослих, так і у дітей.
Якщо під час застосування цефтриаксону у пацієнта виникає анемія, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої із застосуванням цефалоспорину, та припинити застосування цефтриаксону до встановлення етіології захворювання.
Довготривале лікування.
При довготривалому лікуванні слід регулярно проводити розгорнутий аналіз крові.
Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.
Випадки коліту та псевдомембранозного коліту, що асоціювалися із застосуванням антибактеріальних засобів, були зареєстровані на фоні застосування майже всіх антибактеріальних засобів, в тому числі цефтриаксону. Ступінь тяжкості цих захворювань може коливатися від легкого до загрозливого для життя. Тому важливо враховувати можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування цефтриаксону виникла діарея (див. розділ «Побічні реакції»). Слід обміркувати припинення терапії цефтриаксоном та застосування відповідних засобів проти Clostridium difficile . Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, застосовувати не слід.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, можуть виникати суперінфекції, спричинені нечутливими до препарату мікроорганізмами.
Тяжка ниркова та печінкова недостатність.
У разі тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Вплив на результати серологічних досліджень.
При застосуванні препарату тест Кумбса може давати хибнопозитивні результати. Також цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивні результати аналізу на наявність галактоземії (див. розділ «Побічні реакції»).
При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Протягом застосування препарату рівні глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ «Побічні реакції»).
Натрия.
Кожен грам препарату містить 3,6 ммоль натрію. Це слід взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію.
Спектр антибактеріальної активності.
Цефтриаксон має обмежений спектр антибактеріальної активності і може бути неприйнятним для застосування як монотерапія при лікуванні певних типів інфекції, крім випадків, коли збудник вже підтверджений (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У разі полімікробних інфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксону мікроорганізми, слід розглянути застосування додаткових антибіотиків.
Застосування лідокаїну.
Якщо як розчинник застосовують розчин лідокаїну, цефтриаксон можна вводити лише внутрішньом'язово. Перед введенням препарату слід обов'язково врахувати протипоказання до застосування лідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену у інструкції для медичного застосування лідокаїну (див. розділ «Протипоказання»). Розчин лідокаїну у жодному випадку не можна вводити внутрішньовенно.
Жовчнокам'яна хвороба.
У разі наявності на сонограмі тіней слід зважити на можливість утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону. Затінення, що помилково вважалися жовчними каменями, спостерігалися на сонограмах жовчного міхура, і частота їх виникнення зростала при застосуванні цефтриаксону у дозі 1 г/добу та вище. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні препарату дітям. Такі преципітати зникають після припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону супроводжувалося симптоматикою. За наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування і лікар має прийняти рішення про припинення застосування препарату, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку (див. розділ «Побічні реакції»).
Жовчний стаз.
Випадки панкреатиту, можливо спричинені непрохідністю жовчних шляхів, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували цефтриаксон (див. розділ «Побічні реакції»). Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвитку холестазу та утворення біліарного сладжу, такі як попередня значна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатів внаслідок застосування препарату.
Нирковокам'яна хвороба.
Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Побічні реакції»). У разі наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціурії приймає лікар, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку.
Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності.
Надходження лікарського засобу у зовнішнє середовище слід звести до мінімуму. Лікарський засіб не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану систему збору відходів, якщо така наявна.
Используйте во время беременности или грудного вскармливания.
Беременность.
Цефтриаксон проникає через плацентарний бар'єр. Існують обмежені дані щодо застосування цефтриаксону вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не свідчать про безпосередній або опосередкований шкідливий вплив на ембріон/плід, пери- та постнатальний розвиток. Під час вагітності, зокрема у першому триместрі, цефтриаксон можна застосовувати, лише якщо користь перевищує ризик.
Грудное вскармливание.
Цефтриаксон проникає у грудне молоко у низьких концентраціях, але при застосуванні препарату у терапевтичних дозах не очікується жодного впливу на немовлят, яких годують груддю. Проте не можна виключати ризику розвитку діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. Слід враховувати можливість сенсибілізації. Потрібно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/відмови від застосування цефтриаксону із врахуванням користі від грудного вигодовування для дитини та користі від терапії для жінки.
Фертильність.
У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу або жіночу фертильність.
Способность влиять на скорость реакции при вождении или других механизмах.
Під час лікування цефтриаксоном можуть виникати такі побічні реакції, як запаморочення, що може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Метод администрирования и доз.
Дозировка
Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.
Нижченаведені дози є загальнорекомендованими для цих показань. В особливо тяжких випадках слід застосовувати найвищу дозу із рекомендованого діапазону.
Дорослі та діти віком від 12 років (≥ 50 кг)
Доза цефтриаксону* | Частота введення** | Индикация |
1 – 2 г | Один раз на добу | Позалікарняна пневмонія Гостре ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень Внутрішньочеревні інфекції Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит) |
2 г | Один раз на добу | Госпітальна пневмонія Ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин Інфекції кісток і суглобів |
2 – 4 г | Один раз на добу | Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію Бактеріальний ендокардит Бактеріальний менінгіт |
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у дорослих і дітей віком від 12 років (≥ 50 кг), що потребують особливих схем дозування
Гострий середній отит
Може бути застосована одноразова внутрішньом'язова доза 1 – 2 г Ефмерину.
Деякі дані свідчать, що у разі, коли стан пацієнта тяжкий або попередня терапія була неефективною, цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом'язовому введенні в дозі 1 – 2 г на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій в місці хірургічного втручання
2 г одноразово перед операцією.
Гонорея
Разова доза – 500 мг внутрішньом'язово.
Сифилис
Загальнорекомендованими дозами є 500 мг – 1 г один раз на добу зі збільшенням дози до 2 г один раз на добу при нейросифілісі протягом 10 – 14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базується на обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма (рання (ІІ стадія) і пізня (ІІІ стадія))
По 2 г один раз на добу протягом 14 – 21 дня. Рекомендована тривалість лікуванні варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дети
Новонароджені, немовлята та діти віком від 15 днів до 12 років (˂ 50 кг)
Дітям з масою тіла від 50 кг слід застосовувати звичайні дози дорослих.
Доза цефтриаксону* | Частота введення** | Индикация |
50 – 80 мг/кг | Один раз на добу | Внутрішньочеревні інфекції Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит) Позалікарняна пневмонія Госпітальна пневмонія |
50 – 100 мг/кг (максимально 4 г) | Один раз на добу | Ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин Інфекції кісток і суглобів Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозрою на бактеріальну інфекцію |
80 – 100 мг/кг (максимально 4 г) | Один раз на добу | Бактеріальний менінгіт |
100 мг/кг (максимально 4 г) | Один раз на добу | Бактеріальний ендокардит |
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
** У разі застосування доз, що перевищують 2 г на добу, слід розглянути питання про введення препарату двічі на добу (з 12-годинним інтервалом).
Показання у новонароджених, немовлят та дітей віком від 15 днів до 12 років (˂50 кг), що потребують особливих схем дозування.
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом'язова ін'єкція препарату у дозі 50 мг/кг. Деякі дані свідчать, що у разі, коли стан дитини тяжкий або попередня терапія була неефективною, цефтриаксон може бути ефективним при внутрішньом'язовому введені в дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання.
50 – 80 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифилис
Загалом рекомендованими дозами є 75 – 100 мг/кг (максимально 4 г) один раз на добу протягом 10 – 14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Дисемінований бореліоз Лайма (ранній (ІІ стадія) і пізній (ІІІ стадія))
50 – 80 мг/кг один раз на добу протягом 14 – 21 дня. Рекомендована тривалість лікування варіює, слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Новонароджені віком до 14 днів
Ефмерин протипоказаний для застосування недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).
Доза цефтриаксону* | Частота введення** | Индикация |
20 – 50 мг/кг | Один раз на добу | Внутрішньочеревні інфекції Ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит) Позалікарняна пневмонія Госпітальна пневмонія Інфекції кісток і суглобів Ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвилася лихоманка і є підозра на бактеріальну інфекцію |
50 мг/кг | Один раз на добу | Бактеріальний менінгіт Бактеріальний ендокардит |
* При документально підтвердженій бактеріємії слід розглянути питання про застосування найвищої дози із рекомендованого діапазону.
Не слід перевищувати максимальну добову дозу 50 мг/кг.
Показання у новонароджених віком до 14 днів, що потребують особливих схем дозування.
Гострий середній отит
Для початкового лікування гострого середнього отиту може бути застосована одноразова внутрішньом'язова ін'єкція Ефмерину у дозі 50 мг/кг.
Передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання
20 – 50 мг/кг одноразово перед операцією.
Сифилис
Загально рекомендованою дозою є 50 мг/кг один раз на добу протягом 10 – 14 днів. Рекомендації щодо дозування при сифілісі, включаючи нейросифіліс, базуються на дуже обмежених даних. Слід також враховувати національні або місцеві рекомендації.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Враховуючи загальні рекомендації щодо антибіотикотерапії, застосування цефтриаксону слід продовжувати протягом 48 – 72 годин після зникнення лихоманки або підтвердження досягнення ерадикації бактеріальної інфекції.
Пацієнти літнього віку
За умови задовільної функції нирок і печінки корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Наявні дані свідчать про відсутність необхідності коригувати дозу пацієнтам з легкою чи помірною печінковою недостатністю, якщо функція нирок не порушена.
Немає даних досліджень щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти з нирковою недостатністю
Пацієнтам з порушеною нирковою функцією немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція нирок не порушена. Лише у разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксону не повинна перевищувати 2 г.
Хворим, які знаходяться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Цефтриаксон не видаляється з організму шляхом перитонеального діалізу або гемодіалізу. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.
Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки і нирок
При одночасному тяжкому порушенні функції нирок та печінки рекомендується ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності застосування препарату.
Спосіб введення:
Внутрішньом'язове введення
Ефмерин можна вводити шляхом глибокої внутрішньом'язової ін'єкції. Внутрішньом'язову ін'єкцію слід робити у центр відносно великого м'яза. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну ділянку.
Якщо лідокаїн застосовують як розчинник, отриманий розчин ніколи не слід вводити внутрішньовенно (див. розділ «Протипоказання»). Для отримання детальної інформації рекомендується ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лідокаїну.
Застосування лідокаїну передбачає попереднє проведення проби для визначення індивідуальної чутливості до цього лікарського засобу.
Внутрішньовенне введення
Ефмерин можна вводити шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю не менше 30 хвилин (шлях, якому віддається перевага) або шляхом повільної внутрішньовенної ін'єкції тривалістю не більше 5 хвилин. Внутрішньовенне переривчасте введення слід здійснювати протягом 5 хвилин переважно у великі вени. Внутрішньовенні дози по 50 мг/кг або більше слід вводити шляхом інфузії немовлятам і дітям віком до 12 років. Новонародженим внутрішньовенні дози слід вводити протягом 60 хвилин з метою зменшення потенційного ризику білірубінової енцефалопатії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Питання про внутрішньом'язове введення слід розглядати, коли внутрішньовенний шлях введення неможливий або менш прийнятний для пацієнта. Дози, що перевищують 2 г, слід вводити внутрішньовенно.
Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальцієвмісними внутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійні розчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв'язку з ризиком утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішувати або одночасно вводити цефтриаксон з розчинами, які містять кальцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Несумісність»).
З метою передопераційної профілактики інфекцій в місці хірургічного втручання цефтриаксон слід вводити за 30 – 90 хвилин до хірургічного втручання.
Дети.
Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».
Передозування.
При передозуванні можливі нудота, блювота, діарея. У разі передозування гемодіаліз чи перитонеальний діаліз не зменшать надмірні концентрації препарату в плазмі крові. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне.
Побічні реакції.
Побічними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висип та підвищення рівня печінкових ферментів.
Частоту виникнення небажаних реакцій на цефтриаксон визначали за даними клінічних досліджень.
За частотою явища класифіковані таким чином:
дуже поширені (≥ 1/10);
поширені (≥ 1/100 < 1/10);
непоширені (≥ 1/1000 < 1/100);
рідко поширені (≥ 1/10000 < 1/1000);
частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).
Інфекції та інвазії: непоширені – грибкові інфекції статевих органів; рідко поширені – псевдомембранний коліт b ; частота невідома а – суперінфекції b .
З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені – еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; непоширені – гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції; частота невідома а – гемолітична анемія b , агранулоцитоз.
З боку імунної системи: частота невідома а – анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, реакції гіперчутливості b .
З боку нервової системи: непоширені – головний біль, запаморочення; частота невідома а – судоми.
З боку органів слуху і рівноваги: частота невідома а – вертиго.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: рідко поширені – бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту : поширені – діарея b , рідкі випорожнення; непоширені – нудота, блювання; частота невідома а – панкреатит b , стоматит, глосит.
З боку гепатобіліарної системи : поширені – підвищення рівня печінкових ферментів; частота невідома а – преципітати у жовчному міхурі b , ядерна жовтяниця.
З боку шкіри і підшкірної клітковини : поширені – висип; непоширені – свербіж; рідко поширені – кропив'янка; частота невідома а – синдром Стівенса – Джонсона b , токсичний епідермальний некроліз b , мультиформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
З боку нирок та сечовидільної системи : рідко поширені – гематурія, глюкозурія; частота невідома а – олігурія, утворення преципітатів у нирках (оборотні).
Загальні розлади та реакції у місці введення препарату : непоширені – флебіт, біль у місці інʼєкції, пропасниця; рідко поширені – набряк, озноб.
Дані лабораторних аналізів: непоширені: підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома а – хибнопозитивні результати тесту Кумбса b , хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію b , хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози b .
а На основі постмаркетингових звітів. Оскільки інформація про ці реакції добровільно надходить від населення невизначеної чисельності, неможливо достовірно оцінити їх частоту, у зв'язку з цим вона характеризується як невідома.
b Див. розділ «Особливості застосування».
Інфекції та інвазії.
Випадки діареї після застосування цефтриаксону можуть бути пов'язані із Clostridium difficile. Слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів (див. розділ «Особливості застосування»).
Преципітати кальцієвої солі цефтриаксону.
Рідкісні випадки тяжких небажаних реакцій, іноді із летальним наслідком, зареєстровані у недоношених та доношених новонароджених (віком < 28 днів), яким внутрішньовенно вводили цефтриаксон та препарати кальцію. При аутопсії у легенях та нирках були виявлені преципітати кальцієвої солі цефтриаксону. Високий ризик утворення преципітатів у новонароджених є наслідком їх малого об'єму крові та довшого, ніж у дорослих, періоду напіввиведення цефтриаксону (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів у нирках, переважно у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (наприклад ≥ 80 мг/кг/добу) або загальні дози понад 10 грамів, а також мали додаткові фактори ризику (наприклад обмежене споживання рідини або постільний режим). Ризик утворення преципітатів зростає у пацієнтів, позбавлених рухливості, або у хворих у стані зневоднення. Преципітати можуть супроводжуватися симптомами або бути асимптоматичними, можуть призводити до ниркової недостатності та анурії і зникають після припинення застосування цефтриаксону (див. розділ «Особливості застосування»).
Зареєстровані випадки утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі, переважно у пацієнтів, яким препарат вводили у дозах, вищих за стандартну рекомендовану дозу. У дітей, за даними проспективних досліджень, частота утворення преципітатів при внутрішньовенному введенні препарату була різною, у деяких дослідженнях – понад 30 %. При повільному введенні препарату (протягом 20 – 30 хвилин) частота утворення преципітатів, вочевидь, нижча. Утворення преципітатів зазвичай не супроводжується симптомами, але у рідкісних випадках виникали такі клінічні симптоми, як біль, нудота і блювання. В таких випадках рекомендується симптоматичне лікування. Після припинення застосування цефтриаксону преципітати зазвичай зникають (див. розділ «Особливості застосування»).
Дата окончания срока.
2 роки.
Умови зберігання.
Держись вне досягаемости детей.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Приготовлений розчин зберігати не більше 6 годин при кімнатній температурі і не більше 24 годин при температурі від 2 до 8 °С.
Несовместимость.
Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.
Не слід змішувати або додавати до інших препаратів, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози». Цефтриаксон не слід змішувати з кальцієвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, у зв'язку з тим, що можуть утворюватися преципітати. Цефтриаксон не слід змішувати або вводити одночасно із розчинами, які містять кальцій, включаючи розчини для парентерального харчування (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
Упаковка.
По 1 г або 2 г препарату у скляному флаконі, що закривається резиновою пробкою та алюмінієвим ковпачком з компонентом фліп-оф, по одному флакону в коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Продюсер.
"Венус Ремедіс Лімітед".
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Хіл Топ Індустріал Естейт, Джармаджарі, ЕРІР Фазе-1 (Екстен.), Батолі Калан, Бадді, Діст. Солан, Хімачал Прадеш, 173205, Індія.
Заявник.
Ананта Медікеар Лтд.
Местоположение заявителя.
Сьют 1, 2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунмед Роад, Фулхам, Лондон, Велика Британія.
ЦЕФТРИАКСОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа